Міністерсво освіти і науки України
Житомирський технологічний коледж
З В І Т
з виробничої практики
Місце проходження практики: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Пол-Ексім»
Студента 2-го курсу
групи Е-24
Петровського Павла
Керівник практики Кобчик О.В.
строк проходження практики
з 02.03.05 по 15.03.05
ЖИТОМИР — 2005
Останнім часом в Україні створено багато підприємств із різною формою власності, що здійснюють різні види діяльності. Деякі з них, не встигнувши стати на ноги, розпадаються, інші існують рік-два, і лише деяким удається впевнено крокувати вперед, приносячи користь суспільству, а своєму трудовому колективові — фінансову стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Для організації чіткої роботи колективу підприємства будь-якої форми власності необхідно керуватися визначеними регламентуючими і нормативними документами. Одним з таких документів є Статут підприємства, у якому згідно ст. 9 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. № 887-ХП визначаються:
власник і найменування підприємства;
місцезнаходження підприємства;
предмет і мети діяльності підприємства;
органи керування;
порядок формування органів керування;
компетенція і повноваження трудового колективу і його ви
борних органів;
порядок утворення майна підприємства;
умови реорганізації і припинення діяльності перед
прийняття.
Відповідно до Статуту і на основі сполучення прав власника по господарському використанню свого майна і принципів самоврядування трудового колективу і здійснюється керування підприємством. Структура керування визначається підприємством самостійно.
Життєздатність підприємств будь-якої форми власності багато в чому залежить від трудового колективу, керування яким буде набагато простіше при грамотно і раціонально складеній по горизонталі і вертикалі і затвердженій організаційній структурі підприємства. Кожне підприємство має визначену структуру, внутрішні зв’язки, що забезпечують взаємодію між керівництвом, структурними підрозділами і співробітниками, і зовнішні зв’язки з постачальниками, покупцями, органами державного керування й інших учасників ринкових відносин.
Організаційна структура відображає взаємозв’язок усіх підрозділів підприємства (цехів, відділів, секторів і ін.) з метою їхньої ефективної взаємодії. Чим менше підприємство і коротше виробничий цикл, тим простіше організаційна структура керування підприємством, і навпаки.
Організаційна структура керування підприємством може бути орієнтована по:
функціям;
товарам;
ринкам і покупцям;
регіонам;
функціям і товарам;
функціям і ринкам;
функціям і регіонам.
Організаційні структури можуть бути «тверді» і «м’які». При «твердій» структурі коло обов’язків працівників чітко визначений контрактом, працівник не зобов’язаний виконувати роботу, не передбачену посадою; діє безліч формальних інструкцій. Такі організаційні структури керування підприємством ефективні в умовах стабільного зовнішнього середовища.
У мінливому середовищі більш доцільні «м’які» структури. Коло обов’язків працівників визначений приблизно, і працівник зобов’язаний виконувати будь-яку, зв’язану з основний, роботу. Зміст робіт постійно міняється. Формальних інструкцій у «м’яких» структурах не багато, а відношення між працівниками краще.
«М’якість» оргструктури забезпечує сприятливий клімат для нововведень і сприяє висуванню нових ідей.
У кожнім конкретному випадку розглядається доцільність застосування тієї або іншої організаційної структури керування підприємством і підбирається саме та структура, що щонайкраще дозволяє розподіляти і направляти зусилля співробітників для досягнення поставлених цілей і задач. Але у всіх випадках повинна бути визначена чітка координація робіт і підпорядкованості між різними виробництвами, службами, цехами, підрозділами і працівниками.
Організаційна схема ТОВ «Пол-Ексім» наведена на схемі №1.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛ-ЕКСІМ» засноване згідно з рішенням засновників 20 червня 2002 р. № 1.
Найменування Товариства:
українською мовою — товариство з обмеженою відповідальністю
“ПОЛ-ЕКСІМ”
росiйською мовою — общество с ограниченной ответственностью
“ПОЛ-ЭКСИМ”
Скорочена назва:
українська -ТОВ “ПОЛ-ЕКСІМ”
російська — ООО “ПОЛ-ЭКСИМ”
Розташоване ТОВ «ПОЛ-ЕКСІМ» у м. Житомирі по вул. Східна,71
Метою діяльності Товариства є:
1. Участь в приватизації державних підприємств.
2. Насичення споживчого ринку товарами народного споживання та виробничо-технiчного призначення, надання послуг населенню, пiдприємствам та установам.
3. Предметом діяльності Товариства є:
оптова та роздрібна торгівля сільськогосподарськими, харчовими та промисловими товарами
комисійна торгівля сільськогосподарськими, харчовими та промисловими товарами
оптова та роздрiбна торгiвля паливно-мастильних матерiалiв та енергоносiiв
покупка та продаж автомобiлiв
органiзацiя пiдприемств харчовоi промисловостi та громадського харчування
будiвництво та ремонтнi роботи
надання автотранспортних послуг та автосервiс
мiжнароднi перевезення
виробництво тари та пакування
обробка каменю
холдінгова, брокерська, ділерська та інші види посередницькоі діяльнності.
4. У випадках, передбачених чинним законодавством, Товариство одержує ліцензії на здійснення окремих видів діяльності.
Учасниками Товариства є громадяни України.
Кожний з учасників Товариства має право:
— брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим Статутом;
— брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства;
— одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності;
— вимагати розгляду поставленого ним питання на зборах учасників Товариства, якщо питання було поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів;
— призначати представників для участі у зборах учасників Товариства та відкликати їх;
— вийти з товариства у визначеному цим Статутом порядку.
Учасники Товариства зобов’язані:
— додержувати установчих документів та виконувати рішення загальних зборів учасників Товариства;
— виконувати свої зобов’язання перед Товариством, у тому числі пов’язані з майновою участю, а також робити внески в розмірі, порядку та засобами, передбаченими чинним законодавством та установчими документами;
Товариство є власником:
— майна, переданого йому учасниками;
— продукції, виробленої Товариством внаслідок господарської діяльності;
— одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Джерелом формування майна Товариства є:
— грошові та інші матеріальні внески засновників;
— доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
— доходи від цінних паперів;
— кредити банків та інших кредиторів;
— капітальні вкладення та дотації з бюджетів;
— надходження, отримані в процесі приватизації;
— безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;
— інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Товариство здійснює господарську діяльність від свого імені в інтересах членів Товариства на засадах повного госпрозрахунку.
Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників Товариства створюється статутний фонд.
Порядок внесення коштів до статутного фонду та розмір внеску кожного учасника визначаються чинним законодавством та установчими документами.
Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх внесків.
Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів Товариства не допускається.
Статутний фонд Товариства може поповнюватися за рахунок прибутку, отриманого Товариством від господарської діяльності, прийняття нових учасників, а в разі необхідності — за рахунок додаткових внесків учасників.
Додаткові внески учасників, спрямовані на збільшення статутного фонду, збільшують статутний фонд Товариства лише після внесення відповідних змін до державного реєстру.
Товариством створюється резервний фонд у розмірі 25 відсотків статутного фонду за рахунок щорічних відрахувань — 5 відсотків від чистого прибутку Товариства.
Кошти фонду знаходяться у повному розпорядженні Товариства.
Можливі збитки Товариства покриваються за рахунок резервного фонду. Якщо коштів резервного фонду недостатньо, учасники приймають рішення про додаткові джерела фінансування.
Прибутком Товариства після сплати податків до державного бюджету та інших обов’язкових відрахувань згідно з чинним законодавством самостійно розпоряджається Товариство — збори учасників та уповноважені ними органи.
Частина чистого прибутку від діяльності Товариства розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у майні Товариства в порядку і на умовах, передбачених зборами учасників Товариства.
Товариству можуть належати будівлі, споруди, приміщення, земельні ділянки, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, в тому числі права на інтелектуальну власність.
Товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, обмінювати, передавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, приміщення, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
Товариство має право купувати, одержувати на засадах дарування, уступки, орендувати або іншими способами одержувати майно або права на нього у підприємств, установ, організацій та громадян.
Товариство має право здійснювати будь-які дії в межах прав, наданих чинним законодавством, зокрема укладати угоди за власним розсудом з юридичними особами та громадянами як у країні, так і за її межами.
Товариство самостійно визначає перспективи розвитку, планує і здійснює свою діяльність.
Матеріально-технічне забезпечення Товариства здійснюється через систему прямих угод або через біржу та інші організації.
Товариство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірних засадах.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність відповідно до чинного законодавства.
Товариство самостійно встановлює форму та систему оплати праці, розмір зарплати, а також інших видів доходів працівників.
Усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також на інших засадах, становлять трудовий колектив Товариства.
Інтереси трудового колективу в Товаристві представляє уповноважений трудовим колективом орган.
Трудовий колектив (уповноважений ними орган):
— вирішує питання соціального розвитку Товариства;
— розглядає та затверджує проект колективного договору;
— визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам Товариства соціальних пільг;
— вирішує інші питання самоврядування трудового колективу.
Соціальні та трудові права працівників Товариства гарантуються чинним законодавством.
Працівники Товариства підлягають соціальному забезпеченню в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством.
Товариство здійснює відрахування на соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства.
Локальними нормативними актами Товариство може встановлювати додаткові (крім передбачених чинним законодавством) трудові та соціально-побутові пільги для своїх працівників або їх окремих категорій.
Вищим органом Товариства є збори учасників Товариства, в яких беруть участь учасники або призначені ними представники.
Останні можуть бути постійними або призначатися на певний строк.
Учасник має право в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це інших учасників.
Учасник вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представникові.
Збори учасників обирають голову Товариства на строк до двох років.
Збори скликає голова Товариства. Позачергові збори скликаються та проводяться головою Товариства.
Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. Винятковою компетенцією зборів є:
а) визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін і доповнень до Статуту Товариства;
в) обрання та відкликання директора та ревізійної комісії;
г) затвердження річних результатів діяльності Товариства і його дочірніх підприємств, затвердження звітів ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку сплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків;
д) утворення, реорганізація й ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень про них;
е) винесення рішень та притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;
є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення його організаційної структури;
ж) визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства та його дочірніх підприємств, філій та представництв;
з) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
и) встановлення порядку внесення додаткових внесків;
і) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника;
ї) приймання до Товариства та виключення з нього.
к) затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 1000000 USD за курсом НБУ.
З питань, що зазначені в пунктах а, б, Ї, рішення приймається одностайно, з решти питань — простою більшістю голосів.
Збори учасників можуть передавати для вирішення директору окремі питання, крім тих, що відносяться виключно до компетенції зборів.
Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а по питанням, потребуючим одностайності – всі учасники.
Відповідно до чинного законодавства голова Товариства може провести опитування учасників Товариства з питань, що відносяться виключно до компетенції зборів, у письмовій формі.
Опитування проводиться у випадках та порядку, передбачених діючим законодавством.
Збори учасників Товариства скликаються не менш як два рази на рік.
Голова Товариства має право скликати позачергові збори у випадках виникнення необхідності вирішити питання, які відносяться виключно до компетенції зборів відповідно до цього Статуту.
Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу, щодо діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.
Про проведення загальних зборів учасників повідомляють з зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-який з учасників товариства має право вимагати розглядання питання на зборах учасників при умові, що він був їм поставлений не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. Не пізніше ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасники товариства повинні мати можливість ознайомиться з документами , внесеними в порядок денний зборів. По питанням, не включеним в порядок денний, рішення може прийматися тільки зі згоди всіх учасників, присутніх на зборах.
Управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом — директором.
Директор призначається зборами учасників на три роки з правом продовження повноважень на новий період за рішенням зборів.
Апарат Товариства формується директором.
Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які відносяться виключно до компетенції зборів учасників.
Директор підзвітний зборам учасників, несе перед відповідальність за виконання їх рішень. Він не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників Товариства.
Директор має право без доручення виконувати дії від імені Товариства.
Директор не може водночас бути головою зборів учасників Товариства
Контроль за фінансовою та господарською діяльністю виконавчого органу Товариства здійснюється ревізійною комісією, призначеною зборами учасників.
Директор не може бути членом ревізійної комісії.
Перевірка діяльності виконавчого органу Товариства здійснюється ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників Товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб Товариства надання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських або інших документів, а також особистих пояснень.
Товариство проводить ревізію своєї господарської діяльності не менше одного разу на рік.
Позачергові ревізії господарської діяльності проводяться ревізійною комісією на вимогу учасників або з власної ініціативи.
Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам Товариства або виявлені зловживання з боку посадових осіб Товариства.
Ревізійна комісія доповідає про результати проведеної нею перевірки вищому органу Товариства.
Припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його ліквідації або реорганізації за рішенням зборів або суду.
Товариство ліквідується у випадках:
— закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;
— визнання його банкрутом;
— визнання судом установчих документів Товариства недійсними;
-інших, передбачених законодавчими актами України.
Ліквідація Товариства здійснюється призначеною її ініціатором ліквідаційною комісією в порядку, встановленому чинним законодавством.
Основними видами господарської діяльності ТОВ «ПОЛ-ЕКСІМ» є
оптова торгівля;
роздрібна торгівля;
виробництво тари з гофрокартону;
зовнішньоекономічна діяльність.
Для початку своєї господарської діяльності на кожному підприємстві повинні бути затверджені інструкції по охороні праці, техніці безпеки, пожежної безпеки. Для цього видається наказ по підприємству про затвердженняциї інструкцій і також проводиться інструктаж працівників ТОВ «Пол-Ексім», після чого кожен працівник розписується в журналі реєстрації інструктажів про те, що він ознайомлений з інструкціями.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ.
Адміністрація підприємства зобов’язана забезпечити справний технічний стан машин, устаткування, наявність на всіх об»єктах проектів провадження робіт або технологічних карт і створити умови роботи, що відповідають правилам охорони праці.
Адміністрація підприємства зобов’язана впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що попереджають виробничий травматизм і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникнення професійних захворювань робітників та службовців.
Підприємство несе матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний по його провині робітникам та службовцям, каліцтво або інше ушкодження здоров’я, зв’язане з неправильними діями посадових осіб або з порушенням адміністрацією вимог безпеки.
2. ОФОРМЛЕННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ЗВ’ЯЗАНИХ З ВИРОБНИЦТВОМ.
Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець цього випадку повинний негайно сповістити майстра або керівника робіт, що разом з інженером по техніці безпеки розслідують обставини нещасного випадку і складають акт за формою Н-1.
Оформлення результатів розслідування актом за формою Н-1 провадиться по тим нещасним випадкам на виробництві, що викликали втрату працездатності не менш одного робочого дня.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до діючих правил внутрішнього трудового розпорядку робітники та службовці зобов’язані:
додержувати дисципліни праці – основу порядку на виробництві (вчасно приходити на роботу, продуктивно використовувати весь робочий час, вчасно і точно виконувати розпорядження);
додержувати технологічної дисципліни, не допускати браку в роботі;
строго виконувати вимоги техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки, передбачені правилами, інструкціями, користуватися спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристосуваннями;
тримати в чистоті і порядку робоче місце, передавати змінникові в справному стані устаткування і пристосування, дотримувати також чистоту в цеху і на території підприємства;
берегти майно, ефективно використовувати машини, верстати, інструменти, дбайливо відноситися до матеріалів, спецодягу і т.д.;
уживати заходів до негайного усунення причин, що перешкоджають або затрудняють нормальну роботу (простій, аварія), якщо неможливо усунути ці причини самотужки, необхідно негайно повідомити про це адміністрації;
систематично підвищувати виробничу кваліфікацію.
Кожен робітник виконує доручену йому роботу. Займатися сторонньою роботою, ходити без справи по території цеху неприпустимо. Не можна, також, самовільно іти з роботи.
Порушення дисципліни і правил техніки безпеки нерідко приводять до нещасних випадків.
Особливо неприпустима поява робітників у цеху в нетверезому стані. Варто пам»ятати, що порушення правил внутрішнього трудового розпорядку і правил техніки безпеки чревате наслідками не тільки для самого порушника, але і для навколишніх. Дотримання трудової і виробничої дисципліни сприяє запобіганню нещасних випадків і аварій.
3. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПРАВИЛА ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЧНОСТІ.
Електричний струм силою 0,1 А смертельно небезпечний для людини. Для попередження електротравм всі установки й електроінструмент напругою понад 42 В повинні бути заземлені.
Ні в якому разі не можна доторкатися до електропроводів. Знайшовши обірваний (лежачий на землі або висячий) електропровід, варто терміново сповістити про це керівникові робіт. Забороняється наближатися до лежачого на землі проводові на відстані менш 10 м.
Включати і виключати виробничі механізми й агрегати за допомогою пускової апаратури можуть лише особи, що працюють на цих механізмах, що пройшли відповідне навчання і мають посвідчення.
До роботи з переносним інструментом також допускаються лише спеціально навчені особи. Усі пускові пристрої електроустановок повинні знаходитися в положенні, що виключає можливість пуску машин і механізмів сторонніми.
Електролампи загального висвітлення напругою до 220 В підвішують на висоті не менш 2,5 м від підлоги або землі, при висоті підвіски світильника менш 2,5 м застосовують напруга 42 В. Заміна плавких уставок запобіжників провадиться при відключені напруги. Укручування і вивертання електричних ламп здійснює електромонтер. Забороняється застосовувати стаціонарні світильники в якості ручних переносних ламп.
4. ШКІДЛИВІ І НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧОВИНИ.
Токсичні (отрутні) речовини, а також пальні і легкозаймисті рідини (бензин, гас і ін.) повинні зберігатися в окремих закритих складських приміщеннях, у яких повинні бути вивішені попереджувальні написи. Вхід у ці склади стороннім особам строго заборонений.
Усі роботи, зв’язані з розпиленням лакофарбових матеріалів, необхідно робити в справному, щільно застебнутому одязі і головному уборові. Для захисту органів дихання обов’язкове застосування масок із примусовою подачею свіжого повітря або распіраторов.
Якщо застосовуються матеріали, що містять токсичні (шкідливі) речовини, необхідно користуватися індивідуальними захисними засобами, спеціальними пастами і мазями, щоб уникнути прямого контакту матеріалів зі шкірним покривом. Банки з мастикою або клеєм варто відкривати безпосередньо перед застосуванням , не можна тримати їх відкритими. По закінченні роботи банки треба щільно закрити.
Варто пам’ятати, що необережне застосування токсичних речовин і зіткнення з ними може привести до важкого захворювання шкіри й отруєння.
5. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.
Кожен працюючий повинний знати і дотримуватися правила пожежної безпеки. Існують три основних способи припинення горіння:
Охолодження палаючої речовини нижче температури запалення (гасіння водою).
Ізоляція пальної речовини від доступу повітря (застосування покривал, брезентів, ковдр і т.п., якими звичайно покривають палаючі предмети).
Видалення пальної речовини з зони горіння.
Вибір засобу і способу гасіння залежить від характеру пожежі, його розміру, швидкості поширення вогню і наявності засобів пожежегасіння. Дуже важливо при пожежі діяти швидко, вміло і спокійно.
При загорянні електроприводів необхідно в першу чергу, виключивши рубильник, знеструмити лінію і викликати пожежну охорону. Не можна гасити електропровід, що знаходиться під напругою, водою або пінним вогнегасником, це може привести до травм. Електропровід можна гасити вуглекислотними вогнегасниками і сухим піском.
При електро-газозварювальних роботах і газорезці треба зробити, щоб іскри розплавленого металу не попадали на спаленні предмети, конструкції будинків, шланги газопроводів і електрокабелі.
Паління допускається тільки в спеціально встановлених (безпечних) місцях.
Цех повинний бути обладнаний і забезпечений первинними засобами пожежегасіння (вогнегасник, сокири, ломи, лопати, цебра), біля щитів варто також поставити ящики з піском і бочки з водою. Підходи до пожежних щитів, вогнегасникам, гідрантам і ємностям з водою не повинні захаращуватися матеріалами, тарою і т.д.
6. СПОСОБИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРНЯНОЇ ДОПОМОГИ.
При забитих місцях – забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце забитого місця холодний компрес.
При розтяганні зв’язок суглобів – підняти хвору кінцівку нагору, накласти холодний компрес і створити повний спокій до прибуття лікаря.
При вивихах – зробити підтримуючу пов’язку, що забезпечує нерухомість вивихнутої кінцівки і застосувати холодну примочку. Без лікаря суглоби не вправляти.
При переломах кінцівок – накласти шини так, щоб захоплювали два найближчих до перелому суглоба. Шини прибинтувати до кінцівок. При відкритих переломах, насамперед, накласти на рану стерильну пов’язку.
При рваних, різаних, колотих пораненнях – змазати шкіру навколо рані йодною настойкою і перев’язати рану за допомогою індивідуального перев’язного пакета, не можна доторкатися до рани рукою, промивати водою, перев’язувати не стерильними матеріалами.
При кровотечах – негайно зупинити кровотечу. Для цього треба накласти на рану пов’язку, що давить, і підняти кінцівку. Можна також попередньо затиснути пальцями судини, а потім накласти джгут вище рани. Залишати джгут на місці його накладення можна не більш двох годин, у противному випадку можливе омертвляння тканин.
При засміченні очей – промити око розчином борної кислоти (одна чайна ложка на склянку води) або чистою кип’яченою водою.
При поразці електрострумом – головне при наданні першої допомоги, що попали під напругу якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму. Необхідно пам’ятати, що доторкатися до проводу під ел. струм металевими або вологими предметами незахищеними руками небезпечно. Якщо відключити установку швидко не можна, необхідно відокремити потерпілого від струмоведучих частин. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за одяг потерпілого, якщо вона суха , не торкаючись відкритих частин тіла, скористатися гумовими рукавичками, намотати на руку шарф, прогумований плащ і т.п.
Міри першої допомоги залежать від стану постраждалого після звільнення від струму. Якщо потерпілий у свідомості, необхідно забезпечити йому повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікувальну установу. Якщо ж потерпілий знаходитися в несвідомому стані, але подих зберігається, його потрібно зручно укласти, забезпечити спокій, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, розтирати і зігрівати тіло. Одночасно потрібно терміново викликати лікаря.
При відсутності у постраждалого ознак життя (подиху, серцебиття, пульсу) необхідно терміново викликати лікаря, а до його прибуття почати робити штучне дихання.
Надання першої медичної допомоги при опіках.
Розрізняють три ступені опіків : І – почервоніння і припухлість шкіри, ІІ — міхури наповнені прозорою рідиною, ІІІ – обвуглювання.
При опіках І ступеня – змазати уражене місце розчином марганцево-кислого калію або 2-х процентним розчином питної соди, присипати тальком, крохмалем або содою, змазати жиром.
При опіках ІІ ступеня – міхури не розкривати і не проколювати. Місце опіку змочити марганцево-кислим калієм або чистим спиртом, після чого обережно накласти стерильну суху пов’язку, щоб не порвати пухирців.
При опіках хімічними речовинами обпалене місце необхідно змивати сильним струменем води в плині 10-17 хв., а потім накласти на нього пов’язку, змочену розчином соди (при опіках кислотами) або розчином борної кислоти (при опіках каустичною содою або вапном).
Для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності ТОВ «Пол-Ексім» орендує офісні та виробничі приміщення згідно договорів оренди.
Згідно договору оренди підприємством «Пол-Ексім» орендовано у Орендного підприємства «Житомирська облдрукарня» нежиле приміщення за адресою м. Житомир, вул. Під»їздна,13 загальною площею 600 м2 де розташований та обладнаний цех по виробництву тари з гофрокартону.
Для виготовлення виробів з гофрокартону та картону ТОВ „Пол-Ексім” використовує сировину: гофрований картон різних марок і класів в залежності від призначення пакувальних засобів, а саме:
допоміжні пакувальні засоби;
тара та пакувальні засоби для пакування продукції та виробів не здатних витримувати навантаження в штабелі;
габаритна високотривка і жорстка тара, контейнери.
Застосування в різних галузях промисловості упакування з легень екологічно нейтральних матеріалів таких як картон, горфокаротон, поліпропілен дозволяє відмовитися від виробництва тари й упакування з дорогого пиловочника хвойних і листяних порід.
Організація і розвиток потужностей по виробництву промислового упакування з екологічно чистих картонів, гофрокартонів – ефективних замінників традиційної багаторазової тари й упакування, має величезне економічно обґрунтоване значення в Житомирському регіоні, промисловість якого не обмежується розробкою корисних копалин, але широко розвивається легка і харчова промисловість, потреби яких в упакуванні задовольняються виробництвами інших областей і регіонів.
Ретельне вивчення ринку і потреб виробництв Житомира й області в тарі й упакуванні, стали основою для ТОВ «ПОЛ-ЕКСІМ» по ухваленню рішення й організації виробництва гофротари й упакування з картону у м.Житомирі.
Для виробничих цілей товариство придбало обладнання для цеху гофроупаковки, а саме :
| № п/п
| Найменування обладнання (товарів, майна)
|
Кількість
(шт)
|
Модифікація, виробник (країна)
| Рік випуску |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5 |
| 1
| Прес ролевий
| 1
|
Україна,
РП-1600
|
2002 |
| 2
|
Верстат просічний (слоттер)
|
1
|
Україна,
СП-2500
(БИП-5)
|
2003 |
| 3
| Проволокошвейна машина
| 5
|
Україна, 2ТПШ-50с,
3ТПШ-50с,
ПШК-1,
БШП-5
БШП-5
|
1988
1999
1977
1960
1960
|
| 4
| Бігувально-різальний вестат
| 1
|
Росія,
КР-3
|
1982 |
| 5
| Машина для флексографічного друку
| 1
| Росія, РМ-1
| 2003 |
| 7
| Електростанція пересувна
| 1
|
Україна,
ГБ 4-Т/230 М1
|
1985 |
| 8
| Верстат просічний
| 1
| СВП-1м
| |
| 9
| Верстат пакувальний напівавтомат
| 1
| ТР 201
| 2003 |
| 10
| Верстат рельовочно-різальний
| 1
| БИП-3
| |
| 11
| Напівавтомат для склеювання коробок
| 1
| ФК-4м
| |
| 12
| Погрузчик
| 1
| «Балканкар»
| |
| 14
| Бігувально-різальний верстат
| 1
| Росія, КР-3
| 1985 |
| 15
| Верстат просічний
| 1
| СП-1600
| 2000 |
| 15
| Прес ролевий
| 1
| ПР-1500/2000
| 2004 |
| 16
| Верстат просічний
| 1
| МПР-230
| 2004 |
Кожен верстат має своє призначення, а саме :
Верстат просічний СВП – 1М.
Призначений для виготовлення просічок в пакувальній тарі з трьох- пятишарового гофрокартону типу Т або Г за ГОСТ 7376-89, а також склеєного картону КС-1, КС-2 за ДСТ 9421-80.
Верстат просічний СП-1600.
Призначений для виготовлення просічок в пакувальній тарі з трьох-, пятишарового гофрокартону типу Т або Г за ГОСТ 7376-89, а також склеєного картону КС-1, КС-2 за ГОСТ 9421-80.
Напівавтомат для склеювання коробок ФК-4М.
Призначений для склейки стандартних чотирьохклапаних коробів з гофрокартону марки А, У,Е,С.
Пакувальна напівавтоматична машина для обв’язки поліпропіленовою стрічкою.
Призначена для зв’язування готових виробів поліпропіленовою стрічкою в пачки зручні для транспортування.
Проволокошвейная машина БПШ-5 (4 штуки).
Призначена для зшивки картоних розкроїв короба скобами з дроту.
Верстат одноколірного флексодруку РМ-1 (модуль флексодруку) (2 штуки).
Призначений для нанесення одноколірного друку на виріб з гофрокартону.
Верстат просічний, універсальний (слотер) СП-2500 (БИП-5).
Призначений для розрізування аркушів картону на окремі заготовки, проведення поперечної рильовки, просічки клапанів і інших операцій виготовлення картонної тари.
Верстат рильовочно-різальний КР-3.
Призначений для розрізування і рильовки гофрокартону типу Т або Г за ГОСТ 7376-89, а також склеєного картону марки КС-1, КС-2 за ГОСТ 9421-80.
Верстат рильовочно-різальний БИП-3.
Призначений для розрізування і рильовки гофрокартону типу Т або Г за ГОСТ 7376-89, а також склеєного картону марки КС-1, КС-2 за ГОСТ 9421-80.
Прес ролевий РП-1600.
Призначений для виготовлення пакувальної тари з тонкого листового картону і гофрокартона методом протягування між валами штанц-форми з покладеним на неї листом заготівлі виробу.
Прес ролевий ПР 1500/2000
Призначений для виготовлення пакувальної тари або заготівель з листового картону, гофрокартона за допомогою штанц-форм.
Сировиною для виробництва ящиків і допоміжних упакувальних засобів є гофрокартон, який виготовляється закордонним виробником заводом ВАТ «Світлогорський целюлозно-картоний комбінат» та закуповується підприємством «ПОЛ-ЕКСІМ» для виробничих цілей з-за кордону в Білорусії та у вітчизняних виробників гофрокартону Обухівський КБК, Жидачівський ЦБК.
Картон постачається в рулонах та листах, розміри яких попередньо узгоджені з врахуванням заказів на виготовлення пакувальних засобів.
Існує кілька визначень термінів «папір» і «картон». Відповідно до ГОСТ 17586-80 папера і картону прийнято називати аркушевий матеріал, що складається переважно з рослинних волокон, зв’язаних між собою силами поверхневого зчеплення, в складі якого можуть бути клеючі речовини, мінеральні накопичувачі, хімічні і натуральні волокна, пігменти і барвники.
Майже всі картони складаються з декількох шарів — у цьому, мабуть, і є основна відмінність картону від папера. За допомогою комбінації шарів досягається висока твердість і гарні бар’єрні властивості – ці якості обумовлюють використання картону у виробництві тари, у будівельній, хімічній, легкій промисловості й ін.
Слід зазначити винятково важливе для економіки і культури сучасного суспільства значення тароупаковочного картону, призначеного для упакування і розфасовки різних продовольчих і промислових товарів. Картон у порівнянні з іншими пакувальними матеріалами (деревом, металом, тканинами), має ряд істотних переваг: відносну дешевину і доступність вихідної сировини. На долю тароупаковочних видів приходиться до 80,5% картону. Сам процес виготовлення картону здійснюється на високопродуктивних картонороблючих машинах, швидкістю до 600-800 м/хв, оснащених автоматичними системами контролю і регулювання основних технологічних процесів.
Картону тару легко утилізувати і до 80% її у виді макулатури повторно використовується, що має величезне ресурсосберігаюче й екологічне значення. Тому в перспективі по виробництву тароупаковочних видів картону треба приділяти значну увагу, тому що це буде сприяти більш повному й ефективному застосуванню наявних і ще недостатньо використовуваних таких сировинних ресурсів, як дрібнотоварна і низькоякісна деревина, відходи лісопиляння і деревообробки, а також макулатура.
Серед тароупаковочних картонів виділяють дві основні групи. До першої групи відносяться матеріали для виробництва гофрованого картону – картон для плоских шарів і папір для гофрирування. У європейських країнах поєднують терміном containerboards – картон для виробництва контейнерів, що обумовлено основною областю застосування гофрованого картону – виробництвом транспортної тари.
До другої групи тароупаковочних картонів відносяться матеріали, призначені для споживчої тари – коробок, пачок і інших видів упакування. Звичайно їх визначають терміном коробковий картон. Це теж масовий вид картону, однак, його частка в загальному виробництві картонів усіх видів нижче, ніж у гофрокартону і складає близько 18%. Разом з тим його частка в ціннісному вираженні порівнянні. Окремі марки коробкового картону можуть використовуватися для виготовлення прокладок і решіток у картонні ящики підрозділяють на хромовий, хром-ерзац і коробковий. На практиці ці терміни найчастіше змішуються через відсутність чіткого розподілу.
У світовій практиці існують кілька класифікацій коробкового картону. По сфері застосування виділяють три види картонів:
пакувальні;
поліграфічні;
дизайнерські.
Визначити кожен вид просто. Пакувальні картони призначені для виготовлення тари й упакування, тому повинні відповідати основним вимогам: висока твердість, каркасність, бар’єрні властивості, міцність. Середній шар пакувальних картонів виготовляють з деревної маси і макулатури. Це дає можливість знизити вартість картону без погіршення його бар’єрних властивостей. Типова структура таких картонів має кілька шарів:
крейдований — один або кілька шарів меловання;
верхній — один або кілька шарів якісної сировини;
середній — досить товстий шар з дешевої сировини;
нижній — один або кілька шарів якісної сировини.
Загальне правило: якість сировини зменшується з верху до середнього шару і збільшується від нього вниз.
Картони, що містять макулатуру, трохи дешевше, однак вони, менш тверді.
Целюлоза підвищеної міцності використовується для збільшення твердості, міцності і вологостійкості. Якість цього або іншого сорту картону характеризується сукупністю його споживчих властивостей: друкованих, жорсткостних, бар’єрних.
Поліграфічні картони мають або зовнішній крейдований шар, або двостороннє мелування призначені для багатобарвного друку і використовуються для виготовлення поліграфічної продукції: буклетів, папок, листівок, а також дорогого упакування. Вони мають більш низьку твердість, зате мають більш якісний склад, високу білизну і гарні друковані властивості.
Дизайнерські картони — найдорожчі сорти, вони відрізняються розмаїтістю фактури поверхні і кольорів.
Недолік цієї класифікації коробкових картонів — можливість при бажанні використовувати кожен вид у сфері застосування іншого. Так, поліграфічні картони часто використовуються для виготовлення високоякісного престижного упакування, а деякі якісні сорти пакувального картону по показниках цілком придатні для багатобарвної поліграфії.
Європейські виробники найчастіше користуються класифікацією картонів по способу виробництва. Виділяють три основних сорти, що відповідно мають абревіатуру SBB (SBS), FBB, і WLC.
Пакувальні засоби виготовляються з використанням допоміжних матеріалів:
провід, сталева стрічка – для зшиття ящиків;
полівінілацетатна дисперсія – для склеювання ящиків;
фарба – для нанесіння художнього оздоблення на ящиках;
поліпропіленова стрічка – для обв’язування кіп.
Для забезпечення необхідної індустріалізації і підвищення продуктивності праці, а також для збільшення об»єму виробництва виробів з картону і гофрокартону найбільш широке поширення одержало виробництво картонних заготівель і виготовлення тари за технологією приведеної нижче.
В залежності від необхідності виготовлення того чи іншого виду продукції на виробництві ТОВ «Пол-Ексім» застосовуються технологічні процеси № 1 або №2.
Технологічний процес № 1 виробництва ящиків з картону і гофрованого картону містить у собі :
1. Прийом вхідної сировини , розвантаження автотранспорту з укладанням картону на піддони і переміщення його в складську зону картонажного цеху.
2. Доставка вхідної сировини – картону за технологічною схемою виробництва планується критим автомобільним транспортом, призначеним для перевезення вантажів і обладнаним відповідно до правил автоперевезень.
3. Розвантаження картону, доставленого автомобільним транспортом, провадиться вручну, з укладанням у стопи на плоскі універсальні піддони.
Складським, гідравлічним візком, стопи і рулони картону встановлюються в складській зоні картонажного цеху, з урахуванням розмірів, марки і класу картону, що надійшов.
4. Виготовлення картонного крою з картону провадиться на рольовому верстаті з використанням штанц-форм. Штанц-форми виготовляються індивідуально відповідно до нормативно-технічної документації або робітників креслень на ящик, а також для конкретних видів продукції.
Рольовий верстат складається з плоско-паралельного столу, обладнаного двома фрикційними валами, що тягнуть. Верхній з яких, оснащений поліетиленовою стрічкою у виді труби.
Працюють на верстаті, у залежності від завантаження, 2-4 верстатника. У процесі роботи робітник, з підвезеної в робочу зону стопи картону, бере лист і укладає його на штанц — форму, розташовану на одній з половини робочого столу верстата.
При необхідності роботи з картоном марки КТ і КТП, картон попередньо кроїться на заготівлі під відповідну штанц-форму.
Уключивши верстат кнопкою «Пуск», робітник тримає рукою лист картону на штанц-формі до контакту його з фрикційними валами, переходить на іншу половину столу по напрямку руху штанц-форми. Після виходу форми з валів, робітник кнопкою «Стоп» зупиняє рух і верстат виключається. Знявши зі штанц-форми картонний крій і очистивши форму від обрізків картону, робітник укладає на штанц-форму лист картону і дотримує його рукою. Верстат обладнаний реверсивною системою мотор – редуктора, направляє штанц – форму і лист картону в робочі вали вже в зворотному напрямку.
Верстат оснащений системою захисту приводних валів, аварійними «Стопами» на кожнім робочому місці, крім цього аварійними турнікетами робочої зони. Досить безпечний у роботі і дозволяє використовувати на робочих місцях працівників, що пройшли відповідне навчання і здали екзамен з техніки безпеки.
Виготовлений на рольовому верстаті картонний крій, зшивається на проволокошвейних машинах або склеюється, далі пакетується в стоси і складується на плоскі універсальні піддони в складській зоні готової продукції.
Розкладка обладнання технологічного процесу наведена на схемі №1а.
Технологічний процес № 2 виробництва ящиків з картону і гофрованого картону містить у собі :
1. Прийом і збереження сировини.
1.1 Картон, гофрокартон для виробництва тари й упакування транспортують усіма видами транспорту, з огляду на його захист від коливань вологості і температури, від атмосферних опадів і прямих сонячних променів. Аркуші картону (заготовки з гофрокартона) укладають у стоси на піддони і зберігають у складському приміщенні, захищеному від впливу атмосферних опадів, ґрунтової вологи і сонячних променів.
Стоси з заготовками повинні бути висотою не більш 3м.
2. Виробництво упакування.
2.1 Виробництво транспортного прямокутного або багатокутного упакування (тари) здійснюється з гофрованого або склеєного картону.
Спочатку провадиться розкрій картону, подовжнє різання полотнини або аркушів і нанесення ліній рильовки.
Нанесення повздовжньо-поперечних ліній рильовки і просічки клапанів заготівлі може здійснюється на спеціальному устаткуванні, на слоттирі (поз.9 схема 2) який має пару різальних і рильовочних інструментів або поопераційно на рильовочно-різальному (поз.10,11 схема 2) і просічному верстаті (поз. 1,2 схема 2).
Така технологія застосовується для виготовлення звичайних чотирьохклапаних ящиків.
Інша технологія виготовлення транспортного упакування (тари) передбачає використання заготівель, що висікаються з гофрованого або склеєного картону на рольовому пресі (поз.12,13 схема 2) з використанням штанц-форм. Штанц-форми виготовляються індивідуально відповідно до нормативно-технічної документації або робочих креслень на конкретний ящик.
Виготовлений крій надалі зшивається на проволокошвейній машині (поз. 5,6,7,15 схема 2) або склеюється на напівавтоматі для склейки ящиків (поз.3 схема 2).
На готовий зшитий або склеєний ящик наноситься однобарвний друк на флексографічній машині (поз. 8,14 схема 2) водорозчинними фарбами.
Потім ящики збирають у пачки по 20 – 25 шт. і обв’язують поліпропіленовою стрічкою на напівавтоматичній пакувальній машині (поз.4 схема 2).
Пачки готових ящиків укладають на піддони і зберігають на складі до моменту відправлення споживачеві.
Розкладка обладнання технологічного процесу №2 наведена на схемі 2.
Схему технологічного процесу виготовлення виробів з картону та гофрокартону ТОВ „Пол-Ексім” наведено на схемі № 3.
Ящики з гофрокартону виробляються згідно індивідуальних креслень замовника або згідно технічним умовам ГОСТ 9142-90. В першому і в другому випадку робиться креслення ящику з вказівкою розмірів, це називається розкладка ящика (Додаток 4,5,6,7)
Собівартість виробів з картону складається з врахуванням:
вартісно-якісної групи сировини;
складності операційно-технологічного циклу;
накладних витрат:
а) орендна плата за приміщення та устаткування;
б) вартість електроенергії;
в) адмінвитрати;
заробіна плата працівників, безпосередньо виконуючих технологічні операції.
Норми витрат сировини, розраховані на підставі нормативів виходу пакувальної тари (2%) коректуються на підприємстві з врахуванням особливостей даного виробництва. Ціна формується з врахуванням собівартості продукції, рентабельності виробництва та рівня цін на даний проміжок часу на споживчому ринку.
Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві використовується програмний засіб — універсальна бухгалтерська програма «1С:Бухгалтерія»
«1С.Бухгалтерія» — універсальна бухгалтерська програма, що є найпоширенішою бухгалтерською програмою. «1С:Бухгалтерія» може бути налагоджена самим бухгалтером на особливості бухгалтерського обліку на своєму підприємстві, на будь-які зміни законодавства і форм звітності. Один раз освоївши універсальні можливості програми, бухгалтер зможе автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні кошти, розрахунки з організаціями, зарплату і т.д. За рахунок повного налагодження «1С.Бухгалтерія» успішно використовуються на малих підприємствах, у торгівлі, у бюджетних організаціях, у СП, на заводах і т.д.
Основні особливості «1С:Бухгалтерії»:
ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно до потреб підприємства;
можливості ведення кількісного і багатовалютного обліку;
одержання всієї необхідної звітності і різноманітних документів по синтетичному й аналітичному обліку;
повне налагодження: можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок, настроювання аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності;
можливість автоматичного друку вхідних (первинних) документів.
Програма відрізняється зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій, використанням наочних можливостей Windows-інтерфейсу (меню, вікна, піктограми і т.д.) і легкістю освоєння. Є можливість ведення обліку для однієї організації на декількох комп’ютерах і на одному комп’ютері для декількох організацій.
Вхідними даними для програми є проводки, внесені в журнал господарських операцій. У програму бухгалтер ТОВ «Пол-Ексім» вводить усі проводки, що відображають господарську діяльність підприємства.
Програма розрахована на збереження великого числа проводок — десятків і сотень тисяч, однак Ви завжди можете знайти серед них потрібні по даті, рахункам дебету і кредиту, сумі. Крім того, можна обмежити «видимість» проводок деяким тимчасовим інтервалом, переглядаючи проводки за рік, півроку, квартал і т.д.
Програма дозволяє при введенні проводок автоматично формувати і роздруковувати вихідні документи. Один раз увівши реквізити операції (кількість, суму, дату і т.д.), Ви відразу одержуєте і проводки в журналі операцій, і вихідний (первинний) документ (платіжне доручення, накладну, рахунок, видатковий або прибутковий ордер, вимога і т.д.). Ви можете довільно змінювати, що поставляються з програмою, форми документів або створювати нові по своїх потребах. Програма дозволяє використовувати численні оформлювальні можливості Windows (різноманітні шрифти, рамки, заливання і т.д.) для створення красивих і наочних вихідних документів.
На підставі введених проводок програма формує звітність і різні допоміжні документи, зокрема:
оборотно-сальдову відомість по рахунках і /або субрахункам;
шахматку;
аналіз рахунку, що містить підсумки по кореспонденціях цього рахунка з усіма рахунками;
обороти рахунка, що містить сальдо й обороти по дебету і кредиті рахунка й обороти з іншими рахунками за зазначені місяці або квартали;
журнал-ордер і відомість по рахунку, що виводить ті ж дані, що обороти рахунка, але в деталізації по датах або навіть по від діловим проводкам;
зведені проводки — підсумки по усіх використовуваних кореспонденціях;
аналіз рахунка по датах — залишки, обороти і кореспонденції з іншими рахунками за кожну дату звітного періоду;
звіт по журналу операцій — вибірка проводок з журналу операцій по визначених рахунках, кореспонденціям і іншим ознакам;
картку рахунка — усі проводки з даним рахунком — дозволяє одержати касову книгу, виписку з банку і т.д.
Документи можуть містити зведення за місяць, квартал, рік або будь-який інший період часу.
Програма надає можливості по створенню звітів довільної форми. У комплект постачання входить набір звітів для податкової інспекції: баланс, додатки до нього, розрахунки податків і т.д. При необхідності бухгалтер може сам змінити форму будь-якого звіту і/або формули розрахунку його показників.
Крім того, бухгалтер може створити і новий звіт у відповідності зі своїми потребами. Найчастіше такі звіти використовуються для фінансового аналізу діяльності підприємства.
«1С:Бухгалтерія» забезпечує ведення обліку як у гривнях, так і у валюті, що дуже важливо для підприємства ТОВ «Пол-Ексім», тому що один з видів господарської діяльності підприємства — зовнішньоекономічна діяльність. Програма підтримує до 999 валют, зберігає курси валют і дозволяє виконувати автоматичну переоцінку валют. Рахунки, по яких ведеться облік у валюті, задаються бухгалтером (як правило, це рахунки обліку коштів, розрахунків зі сторонніми організаціями і з підзвітними особами).
Заробітна плата працівникам підприємства нараховується також за допомогою «1С: Бухгалтерія».
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (нормами часу, вироблення, обслуговування, посадовими обов’язками). Воно встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Воно включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, зв’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положенням, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, що не передбачені актами діючого законодавства або які проводяться понад установлений зазначеними актами норм.
Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт у залежності від їхньої складності, а працівників — у залежності від їхньої кваліфікації і по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування і диференціації розмірів заробітної плати.
На ТОВ «ПОЛ-ЕКСІМ» заробітна плата для робітників встановлена у виді посадових окладів.
Первинним документом для нарахування заробітної плати є штатний розклад та табель обліку використання робочого часу (Додаток 8,9)
З огляду на масштабність підприємства, його організаційну структуру, а також задачі підприємства, розробляється штатний розклад, у якому вказуються структурні підрозділи підприємства, посади працівників, що маються в підрозділах, із указівкою кількості штатних одиниць у них і встановлюються оклади. Крім цього штатним розкладом можуть установлюватися надбавки до посадових окладів деяким категоріям працівників. У штатному розкладі прізвища працівників не вказуються, а приводяться найменування посад. Штатний розклад затверджується на початку року директором (керівником) підприємства і діє протягом календарного року. Необхідно відзначити, що в штатному розкладі можуть бути затверджені однакові найменування посад, але з різними посадовими окладами.
Табель обліку робочого часу складається щомісячно відповідальною за це особою, де вказуються прізвища робітників, назва посади, кількість робочих днів та кількість відпрацьованих часів щоденно.
Бухгалтер підраховує кількість відпрацьованих робітником днів в місяці, згідно табеля.
Первинними даними для нарахування заробітної плати за допомогою бухгалтерської програми «1С:Бухгалтерія» є ввод посадового окладу та кількість робочих днів, фактично відпрацьованих робітником за місяць, після чого відбувається автоматичне нарахування заробітної плати (Додаток 10, 11).
Нарахування заробітної плати відбувається за формулою:
Нзп = Зп / Рф * Рм
Нзп – нарахована заробітна плата за місяць;
Зп — посадовий оклад, згідно штатного розкладу;
Рф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих робітником за місяць;
Рм — кількість робочих днів в місяці.
Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, пов’язану з імпортом або експортом товарів, будь-яке підприємство вступає в тісні взаємини з органами митної служби України. Ці взаємини охоплюють ряд питань, зв’язаних з митним оформленням вантажів, зі сплатою всіх необхідних податків, митного мита і зборів і ін. Однак перш ніж підприємство почне займатися зовнішньоекономічною діяльністю і здійснювати імпорт, експорт, тимчасовий ввіз, транзит вантажів і т.д., йому необхідно пройти акредитацію (або, іншими словами, стать на облік) у митниці.
Для того, щоб пройти акредитацію, підприємство — суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності повинне представити в митницю, у зоні дії якої воно знаходиться, ряд документів. Отже, для постановки на облік у митниці необхідні наступні документи.
♦ Два екземпляри (в оригіналі) форми, що зветься «Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності»
Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності повинна бути заповнена за допомогою комп’ютера або друкарської машинки.
♦ Установчі документи підприємства
Свідчення про державну реєстрацію підприємства як суб’єкта підприємницької діяльності
Довідка (довідки) з органів статистики про включення підприємства як юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ОУСПО), а також про присвоєння кодів території (СОАТЕ) і форми власності (СКФВ)
♦ Довідка з уповноваженого банку про наявність у підприємства гривневих і валютного (валютних) рахунків
♦ Відомості про головного бухгалтера підприємства з вказівкою його ПІБ, номерів телефонів
♦ Наказ по підприємству про призначення працівників, відповідальних за роботу з митницею, із указівкою їх ПІБ, паспортних даних, зразків підписів і печатки, що буде використовуватися при оформленні підприємством документів на митниці
Картки зі зразками підписів керівних осіб підприємств (директори, його заступника, головного бухгалтера) і зразками печаток.
Форма цієї картки звичайно відрізняється від картки зі зразками підписів, підготовлюваної підприємством для установ банку, скажемо, при відкритті рахунка. Тому бланки картки (або її форму) необхідно одержати в митниці попередньо.
Довідка про декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резидентові України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і
майна.
Документи, що підтверджують право підприємства на користування офісними, виробничими і складськими приміщеннями.
Під згаданими документами маються на увазі договори закупівлі-продажу приміщень, оренди, безплатного користування і т.д., на підставі яких підприємство використовує свої площі.
Паспорта осіб, що внесені в облікову картку, з копіями сторінок паспорта, що містять зведення про ПІБ, серії, прописці, органі, що видав паспорт, і зразок підпису.
Документи, що підтверджують право підприємства займатися визначеними видами діяльності (ліцензії, патенти і т.д.)
Довідка державної податкової інспекції про постановку на облік підприємства як платника податків, зборів і інших обов’язкових платежів (форма № 4-ОПП)
Товари, що проходять через митний кордон України й інші предмети підлягають митному оформленню. Відповідно до діючого Митного кодексу ціль цієї процедури — забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввозу на митну територію України, вивозу за її межі і транзиту через територію України товарів і інших предметів. Вантаж вважається пропущеним через митний кордон України лише за умови одержання дозволу митниці на використання цього вантажу на митній території України або за її межами з метою, заявленої митному органові.
Декларування товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон України, здійснюється шляхом заяви у встановленій формі (письмової, усної й ін.) точних даних про мету переміщення товарів і інших предметів, а також інших зведень, необхідних для проведення митного контролю і митного оформлення. Постановою КМУ від 09.06.97 р. № 574 було затверджене Положення про ВМД, застосовуване під час декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними і фізичними особами) товарів і інших предметів у межах зовнішньоекономічного обороту (Додаток 12).
Вантажна митна декларація (ВМД) — це заява, що містить зведення про товари й інші предмети, а також про транспортні засоби, про мету їхнього переміщення через митний кордон України, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД оформляється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентним 100 доларам США. ВМД заповнюється на повну партію товарів (предметів) за умови, що для таких товарів (предметів) установлений той самий митний режим. Якщо партія включає товари (предмети), по яких установлений різний митний режим, заповнюється така кількість ВМД, що відповідає кількості цих режимів.
Але незалежно від фактурної вартості товарів ВМД оформлюється у випадках:
надходження товарів на митний ліцензійний склад (п.6.2 Положення про відкриття й експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом ГТСУот31.12.96р. № 592, зареєстрованим у Мінюсту України 20.01.97 р. № 5/1809);
митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролеві (п.6.8 Порядку пропуску через митний кордон України і митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролеві, затвердженого наказом ГТСУ від 20.01.99 р. № 38, зареєстрованим у Мінюсту України 05.02.99 р. № 73/3366);
увозу (пересилання) підакцизних товарів на митну територію України (п.1 і 2 накази ГТКУ від 17.01.96 р. № 18 «Про особливості митного оформлення підакцизних товарів, увезених на митну територію України суб’єктами підприємницької діяльності», зареєстрованого в Мінюсту України 24.01.96 р. № 36/1061);
надходження в Україну вантажів гуманітарної допомоги (п.4, 13 Інструкції про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарних вантажів, затвердженої наказом ГТСУ від 24.12.99 р. № 852,
зареєстрованим у Мінюсту України 06.01.2000 р. №2/4223).
Сам процес оформлення ВМД у залежності від багатьох факторів (оформлення поза місцем державної реєстрації суб’єкта ВЭД, необхідність підтвердження коду товару по Українському класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ВЭД) і сертифікації товару й ін.) може бути складним і тривалим. Час на проведення митного оформлення вантажу визначається кожною митницею окремо, з урахуванням характеру товару, обсягу товарної партії, а також у залежності від того, чи підлягає товар санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному й іншому видам державного контролю. Митне оформлення може бути довершено тільки після проведення усіх видів контролю.
Для здійснення своєї господарської діяльності підприємство ТОВ «Пол-Ексім» здійснює купівлю та продаж товарів.
У деяких випадках для купівлі (продажу) будь-якого товару складається договір купівлі-продажу між підприємствами, де вказуються найменування Покупця та Продавця, їх юридичні адреси, найменування товару, його кількість, ціна та особливі умови купівлі (продажу) (Додаток 13). Згідно договору виписується рахунок на певну кількість товару (Додаток 14). Після оплати Покупцем товару на розрахунковий рахунок Продавця, Покупець має право отримати товар, для чого Покупець виписує довіренність на отримання товару (Додаток 16). При передачі товару Продавець виписує Покупцю накладну на отримання товару та податкову накладну (Додаток 14,15).
Основними постачальниками сировини з-за кордону є:
ВАТ “Автосільмаш”, м. Орел, Росія – запчастини, 2,5 % від загальної суми придбаних товарів, матеріалів, послуг;
ВАТ „Чебоксарський агрегатний завод”, м.Чебоксари, Росія – постачання запчастин, 5,1 % від загальної суми придбаних товарів, матеріалів, послуг;
ВАТ „Світлогорський ЦКК”, м. Світлогорськ, Білорусь – постачання гофрокартонної сировини, або 23,6 % від загальної суми придбаних товарів, матеріалів, послуг.
Як видно з переліку постачальників ТОВ «Пол-Ексім» активно займається зовнішньоторгівельною діяльністю.
Основними споживачами виробів ТОВ «Пол-Ексім» є:
ТОВ “Вітас;
ВАТ “Житомирський лікерогорілчаний завод”;
ТОВ „Інтерсофт”, м.Київ ;
АТЗТ ЗТО “Полісся, м. Житомир;
ТОВ “Каскад”, м.Житомир;
ВАТ «Романівський склозавод», м.Романів;
НВП «Антарія», м.Чабани;
НВП «Діада», м.Житомир;
Житомирська пересувна механізована автоколона, м.Житомир;
Торговий дім «Романів», м.Житомир.
Схема № 1
Організаційна схема ТОВ «Пол-Ексім»
| Зам. директора по фінансам
| |
Зам. директора по виробництву |
| Головний бухгалтер
| |
Начальник цеху |
| Відділ зовнішньо-екомічної діяльності
| |
|
—————-Конфликт————
Пик 
4200 хв-1
8 кВт
(рад/с)
(Нм)
(мм)
(мм)
(м/с)
(мм)
(мм)
(мм)
(Н)
(Н) 
(Н)
(Н)
(мм),
(мм)
(мм)
(мм)
(мм)
мм.
Н
(Нм)
, 
и міцність забезпечена
,
— коефіцієнт деформації згідно [2, п.9.4, с.158]. (d — внутрішній діаметр підшипника. Його та інші параметри підшипників визначаємо згідно [2, дод.4])
Н/мм — модуль пружності; І1 та І2 — відповідно моменти інерції перерізу шпинделя між опорами та консолі: 
— площа перерізу консолі шпинделя ;
— площа перерізу шпинделя між опорами ;
— модуль зсуву
,
;
1855 – 1909