ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Організація банківського кредитування в Україні
1.1 Економічна сутність кредитного механізму комерційного банку
1.2 Нормативне регулювання кредитної діяльності банку
1.3. Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку
1.4 Макроекономічний огляд кредитного ринку України
Розділ 2. Аналіз кредитного механізму на прикладі СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ „Тас-Комерцбанк”
2.2 Аналіз кредитного портфелю АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.3 Реалізація механізму кредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.4 Аналіз кредитного портфелю СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк
2.5 Порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення кредитного механізму комерційного банку
3.1 Рекомендації стосовно вдосконалення кредитної політики комерційного банку
3.2 Пропозиції щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит
3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
АНОТАЦІЯ
на дипломну роботу на тему:
Кредитний механізм в комерційних банках
В роботі розкривається економічний зміст, необхідність та нормативне регулювання кредитного механізму комерційного банку, приділена увага макроекономічному огляду кредитного ринку.
На практичних матеріалах Софіївського філіалу акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” у м. Києві проведений аналіз кредитного механізму комерційного, визначене місце АКБ “ТАС-Комерцбанк” в банківській системі України та порівняно кредитні механізми АКБ “ТАС-Комерцбанк” і КБ „Фінанси і кредит”.
Наприкінці роботи зроблені висновки, згідно результатів проведеного аналізу, та запропоновані рекомендації щодо підвищення ефективності кредитного механізму комерційного банку з урахуванням банківських ризиків. Робота виконана за допомогою операційної системи Windows та пакету програм MS Office.
Сторінок *86: 2-26-38-17-3 ; ілюстрацій 14; таблиць 18; література 44; додатки 14.
Вступ
В умовах функціонування економіки нашої країни, коли йде процес становлення ринкових відносин, вирішальне значення має розвиток та удосконалення діяльності комерційних банків, проведення ними активних операцій.
Кредитні операції відносяться до групи активних операцій. Вони пов’язані з раціональним розміщенням банківських ресурсів. Головною метою проведення кредитних операцій залишається прибуток. Банк прагне його максимізації з урахуванням допустимого ступеня ризику. Від того наскільки добре банк реалізує свої кредитні функції в багатьох випадках залежить й економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, сприяють забезпеченню їх економічної працездатності. Тому розуміння змісту кредитних операцій банку вкрай важливо, особливо для українських банків. Саме нашим, українським банкам надзвичайно важко вирішувати питання про кредитування, оскільки більшість підприємств та галузей економіки мають фінансові труднощі.
Проблема кредитування та створення оптимального кредитного механізму не є новою. Її вивчанням займаються як вітчизняні (Л.Примостка, Шевченко Р.І., А.Мороз та інші) так і іноземні економісти (Дж.Сінкі, П.Роуз та інші) бо перед кожним банком на протязі його діяльності постають такі питання: куди направити кредити? Яким підприємствам їх надати? Як уникнути кредитного ризику? У зв’язку з цим предметом дослідження дипломної роботи виступає кредитний механізм комерційного банку. Об’єктом дослідження є організація кредитної діяльності в Софіївській філії акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” в м. Києві (СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”).
Метою дипломної роботи є аналіз кредитного механізму комерційного банку та розробка рекомендацій щодо його покращення. Мета роботи обумовлює виконання наступних задач:
розглянути економічну сутність кредитного механізму комерційного банку;
дослідити нормативне регулювання кредитної діяльності банку;
визначити сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку як основної складової кредитного механізму;
зробити макроекономічний огляд кредитного ринку України;
дати загальну характеристику діяльності АКБ „Тас-комерцбанк”;
проаналізувати кредитний портфель АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
розглянути реалізацію механізму кредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” на прикладі ПП “Талант-Торг”;
проаналізувати кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
зробити порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”;
розробити рекомендації щодо покращення кредитного механізму комерційного банку.
Дослідження проводилися за допомогою як загальнонаукових методів (порівняння, індукції, дедукції) статистичних (аналіз ряду динаміки), так і економічних методів (горизонтальний та вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів).
Розроблені рекомендації мають практичну цінність для роботи банківських установ. Власним внеском автора є обґрунтований вибір оптимальної методики нарахування відсотків за користування кредитом.
Джерелами інформації в ході написання роботи слугували як навчальні посібники так і періодична література, також використовувалась статистична і фінансова звітність банку.
Для забезпечення наочності аналітичного матеріалу, виконання математичної та статистичної обробки, а також для оформлення роботи й інформації використовувалися пакети програм: Microsoft Word та Microsoft Exсel.
РОЗДІЛ 1 Організація банківського кредитування в Україні
1.1 Економічна сутність кредитного механізму комерційного банку
Категорія “кредит” як в теоретичному, так і практичному аспекті явище без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов’язують його із “credos”, тобто “вірю”, „довіряю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:
Феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;
Економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;
Кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором.
Таким чином, кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.
Тривалий час кредит розглядався як мінова операція, розділена у часі, заснована на довірі кредитора до позичальника. Згодом було сконцентровано увагу на досліджені механізму зв’язку кредиту з економічним середовищем. Проте справді наукового підходу до вивчення категорії кредит та його ролі в процесі відтворення це явище отримало 18-19 ст., що пов’язують з виникненням так званої натуралістичної теорії кредиту, засновниками якої виступили класики наукової економічної думки: А. Сміт, Д. Рікардо, А.Тюрго, Дж. Міль.
Суть натуралістичної теорії кредиту можна охарактеризувати такими положеннями:
Об’єктом кредиту є тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому;
Кредит – форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;
Позичковий капітал є реальним капіталом;
Банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх як позику;
Пасивні операції є первинними порівняно з активними.
Заслугою натуралістичної теорії було те, що її представники не просто визнавали зв’язок кредиту з процесами виробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту; вони переконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати додаткової вартості, що остання виникає лише в процесі виробництва. Проте натуралістичному підходу був властивий ряд помилок, пов’язаних із тим, що його представники не спромоглися до кінця провести межу між позичковим і реальним капіталом.
По мірі зростання ролі кредиту та банків у процесі суспільного відтворення, заміни реальних грошей кредитними засобами обігу, використання кредиту і банків у цілях державного регулювання економіки виникають нові погляди щодо суті та ролі кредиту у процесі розширеного відтворення. Цей період характеризується появою та розвитком так званої капіталотворчої теорії кредиту, найбільш яскравими представниками якої виступили: Дж. Ло, Г. Маклеод, Й. Шумпетер, А. Ган, Дж. Кейнс, М. Фрідмен.
Суть капіталотворчої теорії кредиту можна окреслити такими основними положеннями:
Кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, а тому, розширення кредиту означає нагромадження капіталу;
Банки відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні кредитних відносин;
Активні операції банків є первинними щодо пасивних.
Головною заслугою представників капіталотворчої теорії кредиту є те, що вони вдало відмітили різницю між позичковим та реальним капіталом: як стверджував Г. Маклеод, кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у вигляді процента; також відзначили провідну роль банків на ринку позичкового капіталу, їх значення та ролі у суспільному виробництві, при цьому відзначаючи первинність активних операцій щодо пасивних.
Банківський кредит виступає однією з провідних форм кредитування як суб’єктів господарювання, так і населення.
Банківське кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених кредитною політикою банку. Ці параметри знаходять своє відображення в бізнес-плані банку і включають:
пріоритетні напрямки кредитування;
обсяги кредитів;
структуру кредитного портфеля;
граничний розмір кредитів на одного позичальника;
методику оцінки фінансового стану тощо.
Процес банківського кредитування – це сукупність певних дій банку, пов’язаних із наданням і поверненням кредиту.
Цей процес складається з певних етапів, кожний з яких окремо, забезпечує розв’язання локальної задачі і разом досягається головна ціль позичкових операцій – їх надійність та прибутковість для банку.
Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді етапів, зображених в додатку А.
Механізм кредитування складається з шести взаємопов’язаних етапів.
До першого етапу входять збір інформації про попит на кредити, її аналіз та попередній відбір заявок. У заяві на одержання кредиту зазначається: цільове призначення кредиту його сума. строк користування, включаючи конкретні строки погашення кредиту, запропоноване забезпечення, а також характеристики Проекту (заходу), що кредитується та його економічної ефективності.
На другому етапі позичальник і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди.
Для вирішення питання про надання кредиту позичальником надаються необхідні документи, склад яких залежить від характеру кредитної операції. Для різних груп клієнтів можуть розроблятися різні пакети документів. До складу пакета документів входять:
— нотаріально завірені копії установчих документів, положень, реєстраційних посвідчень (свідоцтв), дозволів на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності, документи, що посвідчують право власності на землю або право тимчасового користування земельною ділянкою, та інші документи, що підтверджують правомірність клієнта в одержанні кредиту;
— техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу, що характеризує рівень його ефективності, рентабельності та окупності з розрахунками очікуваних надходжень від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг), за рахунок яких передбачається погасити майбутній кредит;
— річний звіт, баланс позичальника на дві останні звітні дати з періодичними статистичними звітами та звітами про фінансові результати, декларації про доходи, інша звітність і матеріали для визначення кредитоспроможності позичальника, забезпеченості повернення кредитів, а при необхідності — висновки аудиторських організацій для підтвердження його фінансового стану;
— копії контрактів на підтвердження кредитної операції або договір про наміри, включаючи договори оренди приміщень, обладнання, а також інші документи, які супроводжують здійснення кредитного заходу;
— виписки із рахунків позичальника, у разі якщо його поточний рахунок відкрито в іншому банку;
— перелік майна (майнових прав), що пропонується в заставу, оригінали і належним чином завірені копії документів, що підтверджують право власності заставника на це майно (майнові права).
Позичальник подає банку копію картки зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунками в банку та підпису на платіжних та інших розрахункових документах, довідку податкової адміністрації про постановку на облік, довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками.
У разі необхідності банк може вимагати пред’явити інші документи і відомості, що підтверджують забезпеченість повернення кредиту та надійність фінансового стану позичальника.
Для позичальників, які мають постійні кредитні відносини з банком і хорошу репутацію, перелік документів може бути скорочений.
До укладення кредитного договору, на третьому етапі банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника.
Схему оцінки кредитоспроможності та прийняття рішення про доцільність надання кредиту показано на рисунку 2.
Рис. 1.1 Схема прийняття рішення про доцільність надання кредиту
Кредитоспроможність являє собою оцінку банком позичальника з погляду можливості і доцільності надання йому кредиту і визначає імовірність своєчасного повернення позичок і виплати відсотків по ним у майбутньому.
Аналіз кредитоспроможності має своєю метою дати якісну оцінку позичальника, що визначається банком до вирішення питання про можливість і умови кредитування, передбачати здатність і готовність клієнта повернути узяті їм у борг засоби у відповідності в умовами кредитного договору, а також оцінити обґрунтованість і доцільність кредитних вкладень і подальших відношень в області кредитування між банком і позичальником.
Завдання аналізу:
— виявити фінансовий стан клієнта;
— попередити втрати кредитних ресурсів унаслідок не ефективної господарської діяльності позичальника;
— стимулювати діяльність підприємства в напрямку підвищення її ефективності;
— підвищити ефективність кредитування;
— оцінити рівень ризику кредитування для банку. Оцінка кредитоспроможності клієнтів банка ведеться по наступних напрямках:
а) загальне уявлення про клієнта;
б) аналіз фінансового стану клієнта;
в) аналіз ефективності угоди, що кредитується.
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються банком на основі специфіки його кредитної діяльності.
Кожен банк удається до своїх методів оцінки кредитоспроможності позичальників, однак усі ці методи підпорядковані певній системі фінансових показників, які характеризують клієнта: обов’язковість у розрахунках за раніше одержані кредити, поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел.
Рішення про надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіальне (Правлінням банку. Кредитним комітетом, і т. ін.) більшістю голосів і оформляється протоколом.
На підставі висновків служб банку (юридичної, СБ, та ін.) кредитний комітет приймає відповідне рішення, яким дає свою згоду на надання кредиту.
Цим завершується третій етап процедури отримання кредиту .
Відповідно до Положення «Про кредитування», кредитні договори укладаються тільки в письмовій формі.
Основні вимоги до кредитних договорів:
а) кредитний договір між банком і позичальником укладається тільки в письмовій формі, в іншому випадку він буде вважатись недійсним. Внесення змін до кредитного договору в односторонньому порядку без згоди обох сторін не допускається;
б) внесення змін та доповнень до кредитного договору оформлюється додатковою угодою;
в) право підпису кредитного договору належить керівним особам банку та позичальника, або уповноваженим на це особам. Підписи уповноважених осіб банку та позичальника скріплюються печатками. Якщо кредитний Договір складено на кількох аркушах, то на кожному аркуші проставляються підписи керівників банку та позичальника .
Після укладення кредитного договору наступним етапом процедури отримання кредиту є надання кредиту позичальникові.
Видача кредиту проводиться в порядку, передбаченому в кредитному договорі.
У банківській практиці відомо два основних методи кредитування:
а) одноразова видача кредиту на конкретний термін, коли питання про надання позички щоразу вирішують індивідуально, з обов’язковим оформленням пакету документів, необхідних для одержання позички;
б) видача кредиту в міру виникнення потреби в ньому протягом заздалегідь обумовленого періоду. При цьому документи необхідні для видачі позики, оформлюють тільки один раз на початку кредитної угоди між банком і позичальником. Такі позички видають у межах заздалегідь Установленого банком ліміту кредитування, який вичерпується в міру того, як позичальник використовує позичку.
Забезпечення кредиту є одним з основних принципів кредитного механізму.
Під формою забезпечення повернення кредиту слід розуміти конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання.
Кредити, що надаються банком, в основному забезпечуються заставою.
Предметом застави згідно Закону України «Про заставу» можуть бути:
— іпотека (земля, нерухоме майно);
— товари в обороті або у переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція);
— заклад (рухоме майно, яке може передаватись у володіння банку):
— майнові права (право вимоги, яке належить позичальнику);
— цінні папери (купонні листи на виплату процентів, дивідендів).
Таким чином, право на заставу — це спосіб забезпечення зобов’язань, при якому кредитор (в даному випадку банк) має право у разі неповернення позики клієнтом одержати перевагу щодо її погашення, виходячи з вартості заставного майна перед іншими кредиторами .
При використанні права на заставу між банком, з одного боку, і юридичною або фізичною особою, з другого, укладається договір про заставу.
Договір застави укладається як правило, після укладення кредитного договору.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитною договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним погашенням та сплатою відсотків по ньому.
Протягом усього строку дії кредитного договору банк підтримує ділові контакти з позичальником, здійснює перевірки стану збереження заставленого майна. Періодичність перевірок визначається банком залежно від строку дії кредитного договору.
У разі відмови позичальника від сплати боргів по позичках банк стягує борги в претензійно-позовному порядку.
Претензійно-позовну роботу по стягненню боргів ведуть юристи банку, а якщо юридичної служби немає, тоді цю роботу виконує кредитний підрозділ або інші особи, уповноважені на це наказом по установі банку.
Якщо позичальник систематично не забезпечує виконання зобов’язань по сплаті боргу відповідно до кредитного договору, то банк може у передбаченому законодавством порядку звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство.
Порядок погашення кредиту визначається кредитним договором. Погашення кредиту може здійснюватись:
— одноразово (передбачає повернення кредиту в повній сумі в обумовлений кредитним договором строк);
— в розстрочку (передбачає періодичну сплату платежів відповідно до надходження коштів від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) та інших доходів.
При надходженні коштів у погашення кредиту, операційний працівник робить відмітку в графіку про дату і суму погашення.
У разі настання терміну погашення прострочених кредитів, операційний працівник переносить суму на відповідний рахунок простроченої заборгованості та негайно повідомляє юридичну службу. Наступного дня після перенесення несплаченої суми на рахунок простроченої заборгованості юрист банку оформляє і направляє позичальнику претензію.
У разі погіршення фінансового стану позичальника, надання недостовірної бухгалтерської та статистичної інформації, ухилення від контролю банку, знецінення заставленого майна або встановлення факту незабезпеченості кредиту банк може наполягати на достроковому стягненні заборгованості по кредиту або її частині, а також суми відсотків за користування кредитом,
Позичальник не звільняється від погашення боргу по кредиту, сплати процентів і пені при настанні будь-яких обставин, у тому числі і незалежних від позичальника.
Таким чином, неухильне та послідовне дотримання даних етапів дасть змогу ретельно контролювати кредитний процес та, як наслідок, забезпечити якість кредитного портфеля та ефективність діяльності банківської установи в цілому.
Як показали дослідження, кредитний процес жорстко регламентується законодавчо з боку державних органів, що необхідно розглянути в наступному підрозділі.
1.2 Нормативне регулювання кредитної діяльності банку
Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності [1].
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Теоретичні засади кредитних відносин в Україні, форми і види кредитів, принципи та умови банківського кредитування визначаються відповідними нормативними актами:
Законом України “Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000р. №2121-ІІІ;
Законом України “Про заставу” від 02.10.1992р. №2654-ХІІ;
Положенням про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій: Постанова НБУ № 257 від 17.07.2001 р.
Інструкцією НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368;
Положенням про застосування НБУ заходів впливу до комерційного банку за порушення банківського законодавства: Постанова НБУ від 28.08.2001 р. № 369;
Положенням про кредитування, затверджене Правлінням НБУ від 28.09.95р. №246;
Положенням про порядок здійснення консорціумного кредитування, затв. Правлінням НБУ від 14.03.96р. №351;
Положенням про порядок формування і використання резерву на покриття можливих витрат за позиками банків, затв. Постановою Правління НБУ від 06.07.2000р. №279.
Так, Законом України “Про банки та банківську діяльність” зазначено, що операції з “розширення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик” (до яких належать кредитні операції), відносяться до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяє лише юридичним особам, що мають банківську ліцензію [1]. Філії та представництва банків виконують кредитні операції на підставі дозволу головного банку та положення про філію.
Крім того, регулювання кредитної діяльності банків здійснюється окремою статтею №49 цього Закону: “Кредитні операції”, де зазначено права і обов’язки банку” при виконанні ним операцій кредитування.
Законом України “Про заставу” регулюються відносини застави при проведенні кредитних операцій. Так, предметом застави може бути будь-яке майно, яке у відповідності з законодавством України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери та майнові права. Відносини застави, як і самого кредитування, оформлюються окремим договором застави – це юридичний документ, який складається окремо від того зобов’язання, яке забезпечується заставою, тобто окремо від кредитного договору.
Відносини гарантії та поручительства за кредитними операціями регулюються ст. 175 Цивільного кодексу України. Ці відносини також оформлюють окремим додатковим договором у кредитній справі.
Питання ліцензування банківських операцій регламентує також Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій. Цей документ визначає порядок і умови видачі ліцензій на здійснення банківських операцій, а також умови, за якими Національний банк України може відмовити в наданні ліцензій. Для новостворених банків в цій Постанові наводяться умови, дотримання яких надає йому право отримати ліцензію на здійснення банківських операцій та наводиться перелік документів, які подаються комерційними банками до НБУ для отримання ліцензій.
Згідно цього Положення: ліцензування – це порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам НБУ, а також діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів [ 6 ].
Однією з умов отримання ліцензії на здійснення банківських операцій є дотримання економічних нормативів, які наведенні в Інструкції НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. Цей документ розроблено на підставі Закону України “Про банки і банківську діяльність”, чинних законодавчих актів України та нормативних актів НБУ.
Національний банк України встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій, які відображені в цій інструкції [5].
Так, кожне рішення щодо надання кредитів, незалежно від розміру та терміну запрошуваного кредиту, повинне прийматися колегіально – Правлінням банку, Кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. НБУ розроблені і діють економічні нормативи стосовно надання кредитів:
Норматив максимального розміру ризику на одного контрагента:
, (1.1)
де Зс — сукупна заборгованість за позичками, між банківськими кредитами та врахованими векселями одного контрагента та 100% суми позабалансових зобов’язань, виданих стосовно цього контрагента;
К — капітал банку.
Норматив «великих» кредитних ризиків:
, (1.2)
де Ск — сукупний розмір усіх великих кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов’язань банка.
Норматив максимального розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру:
, (1.3)
де Ркі — сукупний розмір наданих банком позик, в т.ч. міжбанківських, поручительств і гарантій щодо одного інсайдера комерційного банку
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдером
, (1.4)
де Рк — сукупний розмір наданих банком позик, поручительств та гарантій щодо всіх інсайдерів.
Крім того, Національний банк України забороняє комерційним банкам надавати кредити для покриття збитків господарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутного фонду банків та інших господарських товариств, придбання цінних паперів будь-яких підприємств.
Безпосередньо кредитні відносини банків з клієнтами-позичальниками повинні ґрунтуватися на Положенні про кредитування №246, яким визначені основні форми і види кредитів, принципи (правила) та умови банківського кредитування. На основі цього Положення №246 комерційні банки самостійно визначаються з власними напрямками та засадами кредитування, що знаходить відображення у Кредитних Меморандумах та Інструкціях, які затверджуються Правлінням кожного банку окремо[ 3 ].
Окремі питання, пов’язані з консорціумним кредитуванням, регулюються відповідним Положенням №351 [ 4 ].
Консорціумні кредити не є самостійною формою кредиту і базуються на тих же принципах, що й інші види банківських позичок: змінюється лише механізм акумуляції кредитних ресурсів та техніка надання кредиту, які відображені у цьому Положенні.
Так як Законом [1] визначена необхідність управління кредитними ризиками, банки формують резерви під кредитну заборгованість, згідно Положення №279 [8].
На підставі класифікації кредитного портфеля та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування за типами заборгованості:
Стандартна–1%
Під контролем–5%
Субстандартна–20%
Сумнівна–50%
Безнадійна–100%.
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість, і використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Останнім часом процес удосконалення кредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21 грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” та підготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Про банківський кредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.
Безпосередньо функціонування кредитного механізму кожного комерційного банку регламентують.
•Положення „Про кредитування”;
•Положення про “Кредитний відділ”;
•Посадові інструкції працівників;
•Технологічні карти.
Таким чином, НБУ і комерційні банки постійно прагнуть удосконалити організацію кредитних відносин в країні, принаймні усунути численні її недоліки. Та оскільки теоретична база і відповідно теоретичне обґрунтування організації кредитних стосунків між банками й позичальниками у нас лише започатковуються, це удосконалення зводиться до постійних змін уже діючих положень, заміни одних (часом нечітких або навіть помилкових) інструкцій іншими (з новими неточностями й помилками), що завдає клопоту і працівниками, і клієнтам банків. Останнім часом процес удосконалення кредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21 грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” та підготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Про банківський кредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.
1.3 Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку
В сучасних ринкових умовах один із основних принципів діяльності комерційного банку є функціонування в межах наявних, тобто реальних ресурсів. Тому кожен банк намагається організувати свою діяльність так, щоб залучити якомога більше коштів та трансформувати їх в позики з мінімальним ризиком для себе. Але в наш час між банками існує гостра конкуренція за залучення пасивів, що і стимулює їх на пошук найефективніших сфер розміщення своїх ресурсів. Саме для вирішення цих питань кожен комерційний банк розробляє власну кредитну політику.
На сьогоднішній день серед вітчизняних науковців існує дві основні точки зору щодо поняття кредитної політики. Деякі вчені вважають, що кредитна політика – це система засобів банку в сфері кредитування його клієнтів, які здійснює банк для реалізації своєї загальної стратегії в певний період часу.[37] Але існує інша думка, згідно з якою кредитна політика визначається як стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі принципів: поверненості, терміновості, диференційованості, забезпеченості, платності.[24]
Такі широкі розуміння кредитної політики не можуть бути корисними з точки зору конкретних заходів, що можуть здійснюватись банком на початку організації кредитного процесу. Відтак більш придатним в цьому відношенні можна вважати вужче трактування кредитної політики.
Кредитна політика – розробка концепції організації грошово-кредитних відносин між комерційним банком та його клієнтами на мікроекономічному рівні шляхом визначення послідовності дій при наданні кредитних послуг. Дане визначення має розкривати зміст усіх процедур кредитування і обов’язки працівників банку пов’язані з цими процедурами.[41]
Кредитна політика визначає задачі і пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їхньої реалізації, а також принципи і порядок організації кредитного процесу. Кредитна політика створює основу організації кредитної роботи банку відповідно до загальної стратегії його діяльності, будучи необхідною умовою розробки системи документів, що регламентують процес кредитування.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що кредитна політика повинна:
являти собою директивні вказівки чи короткі формулювання, а не інструкцію;
чітко і недвозначно визначати ціни кредитування;
містити кілька правил реалізації конкретних цілей;
бути підкріплена документами, що містять стандарти й інструкції, що представляють собою методичне забезпечення її реалізації.
Кредитна політика базується на умінні співробітників банку правильно й обґрунтовано вибрати: сектор економіки, що доцільно кредитувати в даний момент, а також «свого клієнта» виходячи з його кредитоспроможності й інших факторів, що мають першорядне значення для банку при вирішенні питання про можливість надання кредиту. Кредитна політика визначається також тими кредитними продуктами, якими володіє банк сьогодні чи припускає впровадити завтра. Наприклад, стосовно до підприємств це можуть бути короткострокові кредити (на поповнення оборотних коштів) і довгострокові інвестиційні кредити (на розширення, модернізацію, технічне переозброєння виробництва, упровадження науково-технічних інновацій).
Ретельно розроблена кредитна політика, схвалена і цілком підтримувана вищим керівництвом банку, донесена до всіх службовців, залучених у кредитну діяльність, є найважливішим чинником успішного функціонування системи управління кредитним ризиком.[10]
Відповідальність за розробку й удосконалювання кредитної політики та вибір її видів лягає на директорів і вище керівництво. Вони ж відповідають за розвиток культури кредитування в банку і забезпечення виконання цілей кредитування. Тому кредитна політика не тільки встановлює основні правила й орієнтири кредитної діяльності, але і сприяє формуванню культури кредитування.
Виходячи з вищезазначеного комерційний банк повинен чітко сформулювати кредитну політику, розробляючи її з урахуванням стратегії банку, його політики в області управління ризиками. Діяльність банку за цих умов буде спрямована в основних напрямках кредитної політики. (рис. 1.2)
Напрямки кредитної політики, в свою чергу, розбиваються на елементи, головними серед яких є:
складання інструкції щодо кредитування;
оцінка кредитних заявок та укладання кредитної угоди;
ведення кредитних справ і кредитний моніторинг;
кредитне оздоровлення;
аналіз кредитного портфелю;
складання звітів щодо кредитування.
Рис. 1.2 Напрямки кредитної політики комерційного банку [10]
Отже, ми бачимо, що вказані елементи перегукуються з розглянутими вище етапами кредитування. Так, кредитна інструкція являє собою опис послідовних дій (кроків), що закріплюють загальний алгоритм реалізації кредитної процедури. Іншими словами, вона відноситься тільки до одного конкретного напрямку кредитної діяльності, але є в більшій мірі вказівкою на певні практичні дії, ніж детальний опис того, як вони повинні здійснюватися.[35]
В основу оцінки кредитної заявки покладено різні критерії, серед яких можна виділити такі, як репутація (відносини позичальника з кредиторами, клієнтами та постачальниками), з’ясування платоспроможності, наявність власного капіталу, поточний стан економіки або галузі та забезпечення (застава, гарантія або страхування). Також в межах даного елементу визначаються джерела ризику і оцінюється кожне з цих джерел та сукупний ризик щодо потенційної кредитної угоди.
Окрім цього аналізується вплив, який справляє потенційна кредитна угода на вже сформований кредитний портфель банку. На основі проведеного аналізу визначається ставка відсотку за кредит з урахуванням всіх раніше визначених аспектів. Більшість банків користуються моделлю визначення основних елементів ціноутворення на основі базової ставки з урахуванням додаткових витрат (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Основні елементи визначення ціни кредиту [41]
Дана методика є найбільш сучасною, але в той же час найбільш складною у застосуванні. При визначенні процентної ставки необхідно враховувати, що обсяг реального платоспроможного попиту на кредити завжди обмежений. І чим в більшій мірі банк змушений конкурувати за клієнта, тим в більшій мірі при визначенні ціни кредиту він повинен аналізувати маркетингову інформацію з інших банків-конкурентів.
Сутність такого елементу кредитної політики як кредитний моніторинг полягає в тому, що за допомогою цього елемента контролюється використання кредиту за призначенням, аналізуються зміни у фінансовому стані позичальника, здійснюється контроль за наданим забезпеченням. Якщо останнім виступає застава, то потрібно слідкувати за її зберіганням, а якщо забезпеченням виступає гарантія, то проводити систематичний аналіз фінансової діяльності гаранта або страховика. Ключовим моментом даної процедури є підтримання тісних контактів з клієнтом для отримання оперативної інформації та її своєчасного аналізу.
Особливу увагу і додатковий контроль в процесі реалізації кредитної політики потрібно приділяти роботі з проблемними кредитами. Слід зазначити, що по сигналам раннього попередження можливих втрат в майбутньому службовці банка повинні здійснювати всі можливі заходи із забезпечення повернення проблемних кредитів.
Сутність такого елементу як аналіз кредитного портфеля полягає в тому, що службовці банка проводять систематичний аналіз кредитного портфеля (сукупності всіх кредитних угод) за різними критеріями. Серед них можна виділити такі: галузева ознака, вид кредиту (короткостроковий, довгостроковий), спосіб забезпечення повернення кредиту (гарантія, страхування, застава) та розмір кредиту. На основі аналізу кредитного портфеля за цими критеріями робиться висновок щодо ступеня його диверсифікації в цілому та за кожним напрямком зокрема. Аналіз питомої ваги пролонгованих та прострочених кредитів дозволяє зробити висновок щодо якості кредитного портфеля.[41]
Таким чином, усі розглянуті вище етапи організації кредитування комерційним банком позичальника у своїй сукупності утворюють єдиний, цілісний технологічний процес, результатом якого є надання кредитних послуг. Регламентація порядку здійснення відповідних операцій при формуванні кредитної політики є важливим засобом не лише уніфікації технології цих операцій для всіх його структурних підрозділів, а й підпорядкування практичних дій банківського персоналу у сфері організації грошово-кредитних відносин єдиним цілям і завданням, досягнення яких визначено затвердженою керівництвом банку кредитною політикою.
Структура кредитного портфеля не лише відображає особливості кредитної політики того чи іншого комерційного банку, а й віддзеркалює загальний стан економічного здоров’я держави. Тож проаналізуємо структуру і динаміку кредитування комерційними банками вітчизняних суб’єктів господарювання та фізичних осіб, тобто кінцевих споживачів кредитних ресурсів.
1.4 Макроекономічний огляд кредитного ринку України
За станом на 01.01.2003 р. структура активів банків була такою: високоліквідні активи становили 9 043.4 млн. грн. (13.3% від суми загальних активів), кредитний портфель – 46 735.6 млн. грн. (69.0%), вкладення в цінні папери – 4 401.9 млн. грн. (6.5%), дебіторська заборгованість – 1 410.1 млн. грн. (2.1%), основні засоби та нематеріальні активи – 4 926.3 млн. грн. (7.3%). нараховані доходи до отримання – 93,6.9 млн. грн. (1.4%), інші активи – 319.3 млн. грн. (0.4% від суми загальних активів) (додаток Б).
Кредитний портфель банківської системи України за минулий рік збільшився на 45.6% (за 2001 р. — на 35.8%) і на 01.01.2003 р. становив 46 735.6 млн. грн. Зокрема чистий кредитний портфель (загальний кредитний портфель, скоригований на суму сформованих резервів під кредитні ризики) дорівнював 43 160.8 млн. грн. Збільшення відбулося в основному за рахунок зростання обсягу кредитів, наданих суб’єктам господарювання. Випереджаючими темпами продовжували зростати обсяги довгострокових кредитів та позичок в інвестиційну діяльність (рис.1.4).
Рис.1.4 Динаміка кредитного портфеля, довгострокових та короткострокових кредитів у 2002 році
Обсяги довгострокових кредитів збільшилися на 88.1% і на 01.01.2003 р. становили 10 689.7 млн. грн., або 22.9% від загального обсягу кредитного портфеля. Обсяги кредитів в інвестиційну діяльність збільшилися на 83.7%.
Протягом 2002 року найвищими темпами зростали обсяги кредитів, наданих і фізичним особам – порівняно з початком року вони збільшилися у 2.4 рази (за 2001 рік – на 45.9%) і на 01.01.2003 р. дорівнювали 3 254.8 млн. грн.
Зростанню обсягів кредитування сприяло зниження процентних ставок за кредитами банків, унаслідок чого позички стати доступнішими для суб’єктів господарювання та населення. Якщо у 2001 році середньозважена ставка за кредитами дорівнювала 26.1%, то у 2002 році – 20.8%.
Завдяки позитивним змінам у динаміці активів та кредитного портфеля прогресивні зрушення відбулися і в їх структурі. Збільшилася частка кредитного портфеля в загальних активах – із 63.2 до 68.9%, довгострокових кредитів у кредитному портфелі – із 17.7 до 22.9%, кредитів у інвестиційну діяльність – із 3.4 до 4.2%, кредитів, наданих фізичним особам, – із 4.3 до 7.0%. Водночас знизилася частка кредитів, наданих іншим банкам, – із 12.3 до 10.9%. Поліпшилася якість кредитного портфеля. Зокрема частка проблемних (прострочених та сумнівних) позичок скоротилася з 5.8 до 4.5%.
Основну частину кредитного портфеля становлять кредити, надані суб’єктам господарювання, – 38 189.0 млн. грн., або 81.7% від загального обсягу; кредити, надані іншим банкам, – 5 096.2 млн. грн., або 10.9%; кредити, надані фізичним особам, – 3 254.8 млн. грн., або 7.0%; кредити, надані органам державного управління, – 195.6 млн. грн. або 0.4%.
За видами діяльності кредити, надані суб’єктам підприємницької діяльності, розподіляються так: позички, спрямовані в оптову торгівлю та посередництво у торгівлі, – 34.1, сільське господарство, мисливство і пов’язані з ними послуги – 6.7. харчову промисловість – 8.6, металургію – 5.4, виробництво машин та устаткування – 2.7. виробництво електроенергії, газу і води – 3.9, хімічне виробництво – 2.4, будівництво – 2.3. торгівлю транспортними засобами та їх ремонт – 3.0, роздрібну торгівлю побутовими товарами та їх ремонт – 2.9, в інші види діяльності – 28.0% (рис. 1.5).
Рис.1.5 Структура кредитів, наданих суб’єктам підприємницької діяльності у 2002 році, за видами економічної діяльності
Незважаючи на перерозподіл кредитних ресурсів зі сфери обслуговування у виробничу, значна частина кредитних коштів, як і раніше, спрямовується у невиробничі галузі, в основному – в торгівлю та посередництво у торгівлі. Незважаючи на позитивні зміни в динаміці і структурі кредитного портфеля банків, завдання щодо поліпшення його якості залишається актуальним. Мовиться передусім про зменшення «поганих» та збільшення частки довгострокових кредитів, а також позичок, і спрямованих в інвестиційну діяльність, і у пріоритетні галузі економіки, пов’язані з інноваційним розвитком.
Та незважаючи на зменшення загальної кількості порушень (зокрема нормативів максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру. загальної відкритої валютної позиції), банки все ж допускають їх, найчастіше – нормативів Н7, Н9 і Н10. Це свідчить про високу концентрацію кредитних ризиків у банках-порушниках, зокрема при кредитуванні інсайдерів, а також про брак капіталу для покриття зазначених ризиків, що робить банки, які порушують нормативи, фінансово нестійкими.
Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи перешкоджають численні об’єктивні і суб’єктивні фактори. Серед перших — украй низькі доходи гнітючої частини населення України, так і не відновлене повною мірою довіра населення до комерційних банків, значна питома вага збиткових підприємств. До розряду гальмуючий розвиток банківської системи суб’єктивних факторів варто віднести вузькість асортименту наданих послуг (якщо у ведучих закордонних — до трьохсот видів послуг, то в українських — куди як менше), наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку необхідно додати ще і проблеми, пов’язані з ліквідністю застав.
Комерційні банки здебільшого так і не повернулися лицем до реального сектора економіки України, що багато в чому обумовлене як їхньою неготовністю надавати великі і довгострокові кредити, так і нестійкістю функціонування виробничих підприємств, відсутністю реальних структурних перетворень у вітчизняній економіці, а отже, високими кредитними ризиками. Незважаючи на тенденцію, що намітилася в останні роки, до зниження, кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втроє перевищують дисконтну ставку НБУ.
Спостерігається значна концентрація кредитних ризиків в обмеженого кола позичальників. Недосконалої залишається і структура кредитів, наданих суб’єктам господарської діяльності. У результаті засоби йдуть переважно не на інвестиційні потреби суб’єктів, що хазяюють, а на поточне споживання. Звідси і невисокий економічний ефект від подібної кредитної політики.
Отже, динамічний розвиток банківської системи за останні роки дає підстави для обережного оптимістичного прогнозу на майбутнє. Структура банківського кредитування залишиться досить стійкою. Основну частку кредитів становитимуть позички, надані суб’єктам господарювання, збільшуватиметься питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданих населенню.
Зважаючи на необхідність підвищення рівня надійності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності банків на внутрішньому й міжнародних ринках, необхідно вжити заходів щодо:
підвищення ефективності контролю за діяльністю банків, досягнення повної відповідності Базельським принципам елективного банківського нагляду, що передбачає вдосконалення чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ; впровадження оцінки банківської діяльності на консолідованій основі та з урахуванням ризиків;
забезпечення участі всіх банків у єдиній інформаційній системі «Реєстр позичальників , що дасть змогу знизити кредитний ризик;
оптимізації структури активів, виходячи із завдань забезпечення фінансової стійкості банків та їх позитивного впливу на розвиток реального сектору економіки;
підвищення прибутковості банківських операцій, орієнтації на доходи від кредитування та обслуговування реального сектору економіки і зниження витрат за рахунок підвищення
удосконалення чинного законодавства України з питань кредитування, посилення захисту прав та інтересів кредиторів; підвищення відповідальності учасників договірних відносин за належне виконання своїх зобов’язань, надання недостовірних даних про фінансовий стан позичальника.
Проаналізувавши макроекономічні зміни, що відбулися за останні роки можна стверджувати, що вони загалом позитивно впливають на діяльність банків в 2002 році, сприяють зростанню активних операцій банків, обсягів кредитування банками реального сектора економіки, а також зниженню кредитного ризику банківської системи України.
Таким чином, управління кредитним механізмом є однією з основних складових банківської діяльності. Дослідження показали, що в галузі законодавчого регулювання менеджменту кредитного механізму існують певні проблеми, що було підтверджено результатами огляду кредитного ринку банківської системи України.
У наступному розділі згідно мети дослідження проаналізуємо кредитний механізм на прикладі СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
РОЗДІЛ 2 Аналіз кредитного механізму на прикладі софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ „Тас-Комерцбанк”
АКБ “ТАС-Комерцбанк” розпочав свою діяльність у 1991р. зі створення Інноваційного банку “Інтелект”. В 1996р. банк “Інтелект” став частиною групи Приватбанку і був перейменований в Акціонерний комерційний банк “Київ-Приват”. В жовтні 2001року, в зв’язку з придбанням контрольного пакета акції банка ЗАО “Страхова група ТАС”, АКБ “Київ-Приват” змінив свою назву на АКБ “ТАС-Комерцбанк” і одержав нову ліцензію Національного банку України. Банк має 3 філії та 22 відділення у м. Києві, поступово відкриваються відділення в інших містах України (Кривий Ріг, Харків, Одеса).
Проаналізуємо діяльність АКБ “ТАС-Комерцбанк” за два останні роки 2001 та 2002 згідно представлених у додатках В1-В2 звітних форм. Аналіз обмежений лише двома роками, так як дані за 2000 р. не співставимі з даними попередніх років з приводу зміни власності на контрольний пакет акцій банку та трансформації звітності. Проведемо аналіз основних фінансових показників наведених у табл.2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз основних показників діяльності АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| Показники
| Станом на
| Відхилення |
|
1 січня 2003 р.
| 1 січня 2002 р.
| Абсолютне
| У відсотках |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5 |
| Активи, тис. грн. |
| Грошові кошти
| 7431,34
| 2455,99
| 4 975,36
| 302,58% |
| Залишки в НБУ
| 7587,00
| 10923,52
| -3 336,52
| 69,46% |
| Кошти в інших банках
| 73390,36
| 61911,91
| 11 478,45
| 118,54% |
| Цінні папери в портфелі
| 8892,23
| 542,83
| 8 349,40
| 1638,11% |
| Кредити клієнтам
| 178367,42
| 83762,05
| 94 605,36
| 212,95% |
| Довгострокові вкла-дення в асоційовані компанії і дочірні підприємства
| 2063,61
| 6,67
| 2 056,94
| 30957,77% |
| Основні засоби і нематеріальні активи
| 8617,90
| 1921,45
| 6 696,45
| 448,51% |
| Інші активи
| 13848,14
| 2996,38
| 10 851,76
| 462,16% |
| Усього активів
| 300198,00
| 164520,81
| 135 677,20
| 182,47% |
| Зобов’язання, тис. грн. |
| Кошти банків
| 36683,81
| 62212,27
| -25 528,46
| 58,97% |
| Кошти клієнтів, у т.ч.;
| 193021,87
| 53923,13
| 139 098,74
| 357,96% |
| – депозити фізичних осіб
| 65040,34
| 12178,96
| 52 861,39
| 534,04% |
| Інші депозити
| 53,32
| 2232,59
| -2 179,27
| 2,39% |
| Боргові цінні папери, емітовані банком
| 2,00
| 2,00
| —
| — |
| Інші зобов’язання
| 14353,76
| 2937,17
| 11 416,60
| 488,69% |
| Усього зобов’язань
| 244114,77
| 121307,16
| 122 807,61
| 201,24% |
| Власний капітал
| 56083,24
| 43213,64
| 12 869,59
| 129,78% |
| Усього – зобов’язання і власний капітал
| 300198,00
| 164520,81
| 135 677,20
| 182,47% |
За даними таблиці 2.1 можна стверджувати, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” за 2002 рік значно розширив обсяги своєї діяльності – на 135677,2 тис. грн. або майже у 2 рази. Це відбулося за рахунок значного збільшення депозитів фізичних осіб на 52 861,39 тис. грн. або на 534,04%, які було спрямовано переважно у такі доходні активи як цінні папери в портфелі, які збісилися на 8 349,40 тис. грн. або 1538,11%, а також у довгострокові вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства – на 2 056,94 тис. грн. (30857,77%) більше ніж у 2001 році. Значно збільшились також готівкові кошти та надані клієнтам кредити.
Зменшення спостерігалося лише за котами в НБУ, отриманими МБК та іншими депозитами.
Отже, можна зробити висновок, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи.
Для більш повного аналізу розглянемо структуру доходів та витрат АКБ “ТАС-Комерцбанк” на 01.01.2003 року (рис. 2.1)
Рис. 2.1. Структура доходів та витрат АКБ “ТАС-Комерцбанк” на 01.01.2003 року
Як видно з рисунку, найбільшу питому вагу в доходах мають процентні їх види, а у витратах – інші небанківські витрати, що є типовим для діяльності банківської установи.
Наступним етапом аналізу є оцінка основних коефіцієнтів діяльності АКБ “ТАС-Комерцбанк”, таких як: коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового важеля та коефіцієнт достатність капіталу.
Коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку (К) і залучених коштів (Зк)).
(2.1)
01.2002р.
01.2003р.
При мінімально допустимому значенні не менше 5,0 %, хоч дещо і знизився, але склав станом на 01.01.2003 р. – 22,97% порівняно до 35,62% станом на 01.01.2002 р. він залишається високим. Таким чином, банк має високу забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг такого рівня, що не залежить від стихій в залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, більш дешевих, які можна розміщувати в кредити господарюючим суб’єктам та в інвестиції. Але всеж таки необхідно звернути увагу на сектор залучення коштів.
Коефіцієнт фінансового важеля
(2.2)
01.2002р.
01.2003р.
Зростання цього коєфіцієнту свідчить про те, що банк підвищив активність по залученню вільних коштів на грошовому ринку, навіть при високому забезпеченні власними.
Коефіцієнт участі власного капіталу (К) у формуванні загальних активів (Азаг) – достатність капіталу
(2.3)
01.2002р. 
01.2003р.
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів знизився за період, що аналізується, з 26% до 18% при оптимальному значенні не менше 10% ця тенденція спостерігається у всіх динамічно розвиваючіхся банках .
Проведемо аналіз виконання банком нормативів регулювання діяльності комерційного банку наведених у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Виконання АКБ “ТАС-Комерцбанк” економічних нормативів діяльності, станом на 01.01.2003р.
| Найменування показника
| Нормативне значення
| Фактичне значення |
| Платоспроможність (адекватність регулятивного капіталу)
| не менш 8%
| 20,96% |
| Адекватність основного капіталу
| не менш 4%
| 18,29% |
| Миттєва ліквідність
| не менш 20%
| 45,82% |
| Поточна ліквідність
| не менш 40%
| 97,54% |
| Короткострокова ліквідність
| не менш 20%
| 63,61% |
| Максимальний розмір кредитного ризику на один контрагента
| не більш 25%
| 23,83% |
Норматив платоспроможності банку — співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Співвідношення капіталу банку і активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності. Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижчим ніж 8%.
Норматив достатності капіталу банку (адекватності капіталу) (Н4) — співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви. Він є традиційним критерієм захищеності вкладників банку від ризиків і виконує роль резерву для покриття можливих збитків. Показник достатності регулятивного капіталу АКБ «Тас-комерцбанк» традиційно перевищує мінімальні вимоги, установлені Національним банком України (8% суми активів банку). Так, за станом на 1 січня 2003 року, регулятивний капітал банку складав 20,96% суми активів. Цей показник має добре значення, тобто розмір власного капіталу достатній.
Миттєва ліквідність – це співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н8). Він характеризує питому вагу високоліквідних активів в робочих активах. Нормативне значення нормативу Н8 має бути не менше ніж 20%, фактичне значення 45,82%. Можливо зробити висновок, що більша частина активів високоліквідна.
Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н9). Нормативне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати ніж 25%.
Загальна сума зобов’язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25 відсотків капіталу банку.
Отже, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує (нормативи ліквідності).
1997-2001 роки стали часом якісного відновлення банку, що заклали основи його сьогоднішнього розвитку. У цей період банк, зокрема:
почав реалізацію програми створення збутової інфраструктури — у червні 1997 року відбулося відкриття першого відділення банку в м. Києві (на початку 2002 року перетворено в Першу філію);
став членом Суспільства всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT;
почав проводити операції в системі грошових переказів Western Union;
ввів в експлуатацію програмний комплекс «Клієнт — Банк»;
здійснив підключення до комунікаційної системи Reuters;
почав робити послуги з використанням банківських платіжних карт систем Visa і Europay;
став членом Асоціації українських банків і Київського Банківського Союзу.
Вступ у фінансову групу «ТАС» відкрило перед банком нові обрії і поставило перед його керівництвом задачі принципово нового рівня. Стратегія розвитку банку, раніше переважно орієнтована на обслуговування корпоративних клієнтів, була доповнена поруч нових ключових елементів. Зокрема, новий менеджмент банку прийняв рішення про пріоритетний розвиток операцій з фізичними особами. У цей же період були створені передумови для наступного переходу до орієнтованої на клієнта моделі роботи і відповідній організаційній структурі.
Одним із ключових подій для формування стратегії банку став перехід до інноваційної моделі розвитку, сформульованої у виді концепції «Розумного Банку».
Реалізація нової стратегії змінила вигляд банку: 2001 і 2002 роки ознаменувалися швидким розвитком мережі відділень банку в Києві, інтенсивним зростанням клієнтської бази, розширенням спектра банківських продуктів і послуг. Так, наприклад, у стислий термін банк зайняв гідне місце на київському ринку іпотечного кредитування фізичних осіб і позиції одного з національних лідерів у сфері надання факторингових послуг підприємствам.
Розвиток відносин стратегічного партнерства з компанією «Юнітрейд» наприкінці 2002 року впритул підвело банк до нового етапу розвитку:
була почата підготовка до відкриття першого відділення банку за межами столиці — у м. Дніпропетровську, Харкові й Одесі.
2002 рік став переломним для банку в сфері реклами і зв’язків із громадськістю. Уперше банк провів широкомасштабні комплексні рекламні кампанії, спрямовані на зміцнення його ділової репутації і розширення клієнтської бази. Позитивне сприйняття громадськістю образа «Розумного Банку» стало немаловажним фактором нашого успіху в 2002 році.
Стрімкий перехід банку до нових масштабів діяльності, структурні перетворення супроводжувалися інтенсивним нарощуванням власного капіталу: з липня 2001 року по жовтень 2002 року статутний фонд банка був збільшений з 7,5 до 42,5 млн. грн..,
За станом на 1 січня 2003 року 90,98% акцій банку належало ЗАТ «Страхова група «ТАС»; 8,11% — ЗАТ «Тас-капітал».
У 1997-2000 роках аудит за міжнародними стандартами проводився 000 Аудиторською фірмою «Прайсвотерхаускуперс (Аудит)».
У 2001 році аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудита проводився ЗАТ «Делойт і Туш ЮСК».
На початку 2003 року 000 Аудиторська фірма «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» здійснила аудита балансу банку за станом на 31 грудня 2002 року, з також зв’язаних з ним звітів про фінансові результати, рух коштів і зміни власного капіталу за 2002 фінансовий рік, підготовлених відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Результати перевірки наведені у додатках Д1-Д2. Як видно з додатків Д та В вони мають певні розбіжності, що знову ж таки пов’язані з трансформацією звітності банку.
В АКБ «Тас-комерцбанк» оперативне керування ліквідністю є сферою відповідальності спеціального колегіального органа — Комітету з керування активами і пасивами.
На регулярних засіданнях Комітету розглядається співвідношення активів і пасивів в основних валютах у розрізі термінів залучення і розміщення ресурсів, формулюється цінова політика банку — установлюються мінімальні процентні ставки по кредитах, максимальні процентні ставки по депозитах, а також тарифи комісійних винагород по кредитних продуктах банку.
Практично жодний підрозділ банку не знаходиться осторонь від процесу забезпечення ліквідності, беручи участь у складанні і виконанні «Кредитно-ресурсного плану», що, поряд з бюджетом, є основним плановим документом банку.
Кредитно-ресурсний план відбиває оптимальну структуру балансу банку на кінець планового року, описує шлях до досягнення бажаного результату і установлює внесок у нього для кожного структурного підрозділу.
Для повної характеристики АКБ “ТАС-Комерцбанк” необхідно визначити його місце у банківській системі України. Дослідження довели, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” за обсягами активів відноситься до третьої групи комерційних банків України „Середні банки”. Тому для аналізу було обрано п’ять банків з цієї групи: АКБ “ТАС-КОМЕРЦБАНК”, АЛЬФА-БАНК, КБ „МРІЯ”, КБ „АЖІО” та ЕНЕРГОБАНК. Також для порівняння ми обрали наступні показники: обсяг чистих активів, кредитний, інвестиційний портфелі, обсяг зобов’язань, капіталу та розмір прибутку звітного року. Результати порівняльного аналізу відображено у додатку Ж.
Згідно додатку, АКБ “ТАС-Комерцбанк” у 2001 році не був лідером серед обраних банків і займав 3-5-ті місця. У 2002 році ситуація змінилася: АКБ “ТАС-Комерцбанк” майже за всіма показниками посідав середнє третє місце, а за розміром інвестиційного портфеля навіть був лідером серед обраних банків.
Таким чином, за результатами аналізу можна зробити висновок, що за 2001-2002 роки АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи. Найбільшу питому вагу в доходах банку мають процентні їх види, а у витратах – інші небанківські витрати, що є типовим для діяльності банківської установи. Також, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує. Порівняльний аналіз показав, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” не є лідером у своїй групі, але неухильно піднімається вгору за рейтингом НБУ у групі „Середні банки”.
Згідно мети дослідження проаналізуємо кредитний портфель АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
2.2 Аналіз кредитного портфеля АКБ “ТАС-Комерцбанк”
З метою визначення ефективності кредитного механізму АКБ “ТАС-Комерцбанк”, на нашу думку, необхідно проаналізувати кредитний портфель банку. Так, протягом 2002 року банк чітко дотримував усіх вимог Національного банку України, що стосуються нормативів кредитного ризику.
Загальна сума кредитів і гарантій, наданих суб’єктам господарської діяльності, за станом на 1 січня 2003 року склала 172,4 млн. грн. Зростання валютних і гривневих кредитів склало 2,2 і 1,8 рази відповідно.
Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів у загальному обсязі кредитів, виданих суб’єктам господарської діяльності, склала всього 0,3%, що є дуже позитивним моментом для діяльності банку.
Галузева структура кредитного портфеля на начало 2003 року виглядала в такий спосіб (рис. 2.2):
36,63 % — кредити промисловим підприємствам;
35,71 % — кредити підприємствам торгівлі і суспільного харчування;
7,96 % — кредити недержавним навчальним закладам;
19,7% — кредити підприємствам інших галузей економіки (у т.ч. підприємствам агропромислового комплексу).
Рис. 2.2. Галузева структура кредитів суб’єктам господарювання, станом на 01.01.2003 р.
На ринок були виведені овердрафти в іноземній валюті і факторингове обслуговування.
Структура кредитів, наданих юридичним особам, зображена на діаграмі рисунку 2.3, свідчіть про поганий розвиток сектору мікрокредитування, цей сектор дуже швидко розвивається, але в АКБ “ТАС-Комерцбанк він не знайшов відображення.
Рис. 2.3 Структура кредитів, наданих юридичним особам, за станом на 01.01.2003, млн. грн.
Питома вага овердрафтів не велика, менш 7%, але завдяки цьому показник високоліквідних активів має дуже добрий результат.
Як видно з діаграми 2.4, значний ріст кредитів наданих фізичним особам має активну динаміку. Ця динаміка спостерігається завдяки тому, що банк домігся успіхів на одному з найбільш перспективних сегментів українського ринку банківських послуг – у кредитуванні громадян під заставу нерухомого майна. Привабливість цього виду операцій полягає не тільки у швидкому росту обсягів кредитування, але й у можливості забезпечувати належну якість кредитного портфеля: повернення наданих кредитів забезпечується заставою високоліквідних об’єктів нерухомості.
Рис.2.4 Динаміка сукупного портфеля кредитів виданих фізичним особам у 2002 році, млн грн.
Як видно з рисунку 2.4, портфель кредитів фізичним особам постійно зростає у 2003 році. Така стійка тенденція підтверджується лінією тренду, що побудована за лінійним методом і має рівень достовірності апроксимації близький до 1 (0,9563). Можна зробити висновок, що у в подальшому АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощуватиме кредити фізичним особам.
Таким чином, АКБ “ТАС-Комерцбанк” постійно нарощує свій кредитний портфель за рахунок як кредитів юридичним, так і фізичним особам. Протягом 2002 року банк чітко дотримував усіх вимог Національного банку України, що стосуються нормативів кредитного ризику. Загальна сума кредитів і гарантій, наданих суб’єктам господарської діяльності, за станом на 1 січня 2003 року склала 172,4 млн. грн. Зростання валютних і гривневих кредитів склало 2,2 і 1,8 рази відповідно. Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів склала лише 0,3%.
В галузевій структурі кредитів СПД на початок 2003 року переважали кредити промисловим підприємствам. Структура кредитів, наданих юридичним особам, свідчіть про значний розвиток комерційного кредитування та поганий розвиток сектору мікрокредитування, цей сектор в АКБ “ТАС-Комерцбанк не знайшов достатнього відображення.
Портфель кредитів фізичним особам постійно зростає у 2003 році. Така стійка тенденція підтверджується Трендовим аналізом і тому можна зробити висновок, що у в подальшому АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощуватиме кредити фізичним особам
Початок 2003 року ознаменувалося відкриттям двох київських філій АКБ “ТАС-Комерцбанк”: Софіївської і Лівобережної, тому прослідкуємо реалізацію кредитного механізму на прикладі СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”. На нашу думку, проведення загального аналізу діяльності філії не є раціональним, так як, дана банківська установа працює на банківському ринку менше року і тільки починає розгортати свою діяльність.
2.3 Реалізація механізму кредитування в Софіївській філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
Розглянемо механізм кредитування на прикладі надання кредиту юридичній особі ПП“Талант-Торг”. Найважливіше завдання при розгляді заявки на кредит це оцінка фінансового стану позичальника..
Приватне підприємство “Талант-Торг” звернулося до банку для розгляду питання на отримання кредиту-овердрафт. В заяві позичальник вказав, що йому необхідно сума кредиту в розмірі 300 000 гривень, для поповнення обігових коштів, період кредитування – 1рік.
Оцінку фінансового стану підприємства банк проводить за два звітних періоди станом на 01.10.02-01.01.03 року. Для аналізу використовуються офіційна бухгалтерська звітність, статистична звітність, а також дані внутрішньої звітності підприємства. Основною звітньою формою при аналізі фінансового стану “Талант-Торг” є баланси за два звітні періоди, які наведені у додатку К1.
Попередню оцінку фінансового стану позичальника зробимо на основі приведеного вище балансу підприємства. Потрібно відмітити, що дане приватне підприємство на початку звітнього періоду станом на 01.10.02 мало в своєму розпорядженні фінансових ресурсів на загальну суму 14 277,9 тис.грн., в тому числі 554,5 тис.грн. або 4% складав власний капітал підприємства. На кінець звітнього періоду станом на 01.01.03 підприємство зменшило свої фінансові ресурси на 442,8 тис.грн., що складають 13 835,1 тис.грн., але власний капітал збільшився на 288,8 тис.грн і складав 843,3 тис.грн. або 6,1%. Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану потрібно порівняти зміни валюти балансу із змінами фінансових результатів господарської діяльності підприємства, для цього нам необхідно розглянути форму 2 “Звіт про фінансові результати” додатка К2. Виходячи з показників темпу приросту валюти балансу та виручки від реалізації, розрахуємо коефіцієнти росту валюти балансу і коефіцієнт виручки від реалізації продукції.
КБ = 
З даного прикладу ми бачимо, що показник росту валюти балансу зменшився на 3,1% .
Кv = 
Збільшення обсягів виручки від реалізації продукції, характеризує про покращення використання засобів на підприємстві.
При здійсненні аналізу структури активів підприємства “Талант-Торг” кредитний аналітик, досліджує такі питання:
які відбулися зміни в структурі активів;
яке співвідношення важкореалізованих активів до загальної суми активів;
рентабельність майна підприємства.
Банк аналізує I і II розділ активу балансу. Дані про вартість майна станом на 01.01.03 порівнюють з вартістю майна станом на 01.10.02 звітнього періоду, потім визначають відхилення в сумі і в процентах до валюти балансу (табл.2.3). Дані таблиці показують, що активи підприємства на кінець звітнього періоду станом на 01.01.03 р., порівнюючи їх із попереднім періодом 01.10.02р., зменшилися на 442,8 тис.грн. При цьому відбулося зменшення основних засобів в структурі необоротних активів на 13 тис.грн. або 0,05%, а також зменшення відстрочених податкових активів на 4,9 тис.грн. або 0,02%, що і призвело до зменшення необоротних активів на 21,8 тис.грн. або 0,1%.
Аналізуючи оборотні активи підприємства ми бачимо, що вони зменшились на 421 тис.грн. або 0,1% порівнюючи з попереднім періодом, але якщо проаналізувати ці відхилення по статтям балансу то ми побачимо, що підприємство збільшило свої виробничі запаси на 11,7 тис.грн. або 0,13%, що виступає одним із позитивних моментів, а також зменшило дебіторську заборгованість на 483 тис.грн.
Таблиця 2.3
Аналіз структури активів ПП“Талант-Торг”
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
|
В тис.
грн.
|
В % до валюти балансу
|
В тис.
грн.
|
В % до валюти балансу
|
В тис.
грн.
|
В % до валюти балансу |
| Необоротні активи
| |
|
|
|
|
|
| 1. Основні засоби
| 205,7
| 1,44
| 192,7
| 1,39
| -13
| -0,05 |
| 2. Відстрочені податкові активи
| 44,7
| 0,31
| 39,8
| 0,29
| -4,9
| -0,02 |
| 3. Інші необоротні активи
| 3,9
| 0,03
| —
| —
| -3,9
| -0,03 |
| Усього за разділом 1
| 254,3
| 1,78
| 232,5
| 1,68
| -21,8
| -0,1 |
| 2. Оборотні активи
| |
|
|
|
|
|
| 2.1. Виробничі запаси
| 233,5
| 1,64
| 245,2
| 1,77
| 11,7
| 0,13 |
| 2.2. Товари
| 2810,6
| 19,7
| 2809,1
| 20,3
| -1,5
| 0,6 |
| 3. Векселі одержані
| 63,3
| 0,44
| —
| —
| -63,3
| -0,44 |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
| |
|
|
|
|
|
| 4.1. Чиста реалізаційна вартість
| 10 909,3
| 76,4
| 10487,7
| 75,8
| -421,6
| -0,6 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками:
| |
|
|
|
|
|
| 5.1.З бюджетом
| 1,8
| 0,01
| 1,8
| 0,01
| —
| — |
| 5.2. Із внутрішніх розрахунків
| —
| —
| 2,3
| 0,02
| 2,3
| 0,02 |
| 6.Інша поточна дебіторська заборгованість
| 0,4
| 0,003
| —
| —
| -0,4
| -0,003 |
| Грошові кошти та їх еквіваленти:
| |
|
|
|
|
|
| 7.1. в національній валюті
| —
| —
| 50,1
| 0,36
| 50,1
| 0,36 |
| 7.2. в іноземній валюті
| 0,3
| 0,002
| 2
| 0,01
| 1,7
| 0,008 |
| Усього за розділом 2
| 14019,2
| 98,2
| 13598,2
| 98,3
| -421
| 0,1 |
| Баланс
| 14277,9
| 100
| 13835,1
| 100
| -4428
| — |
При аналізі виробничих запасів необхідно вивчити їх структуру, а також необхідно проаналізувати і виявити ті матеріальні цінності, які призводять до зменшення кругообігу оборотних коштів. Важливу роль в балансі підприємства відіграє дебіторська заборгованість, збільшення якої призводить до виникнення фінансових труднощів.
Стан дебіторської заборгованості відображається в 2 розділу активу балансу і зображено в (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Аналіз стану дебіторської заборгованості ПП “Талант-Торг”
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| 1. Векселі одержані
| 63,3
| —
| -63,3 |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
| |
|
|
| 2.1. Чиста реалізаційна вартість
| 10 909,3
| 10487,7
| -421,6 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками:
| |
|
|
| 3.1.З бюджетом
| 1,8
| 1,8
| — |
| 3.2. Із внутрішніх розрахунків
| —
| 2,3
| 2,3 |
| 4.Інша поточна дебіторська заборгованість
| 0,4
| —
| -0,4 |
| Усього:
| 10 974,8
| 10 491,8
| -483 |
| Усього за розділом 2
| 14019,2
| 13598,2
| -421 |
| Питома вага дебіторської заборгованості до суми оборотних активів
| 78,3%
| 77,2%
| -1,1% |
Як видно із даної таблиці дебіторська заборгованість зменшилася на кінець звітного періоду на 483 тис. грн., в тому числі векселі одержані на 63,3 тис. грн., і станом на 01.01.03 р. Заборгованості дебіторів, за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселем не було. Також слід відмітити про зменшення чистої реалізаційної вартості на 421,6 тис. грн. це означає, що “Талант-Торг” має надійних партнерів, які вчасно розраховуються за поставлені товари. Якщо розглянути дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом то вона залишається незмінною на кінець двох звітних періодів складала 1,8 тис. грн. Із обороту підприємства забрано на кінець звітного періоду станом на 01.01.03 р. 77,2% коштів із загальної суми оборотних активів хоча це і менше на 1,1% ніж на 01.10.02р., але відкликання такої значної суми із обороту негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до фінансових труднощів, щоб краще оцінити цю ситуацію зобразимо у вигляді (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Аналіз частки дебіторської заборгованості
Для внутрішнього аналізу дебіторської заборгованості необхідно використовувати дані аналітичного обліку (журнали і відомості обліку та розрахунків з покупцями і замовниками). У ході аналізу дебіторську заборгованість доцільно згрупувати по термінах їхнього виникнення (до 1 місяця, від 1 до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 місяців до 1 року, більше 1 року). Заборгованість, по якій пройшов термін позивної давності, може бути при наявності відповідних документів віднесена на позареалізаційні витрати і списана на збитки. Що стосується заборгованості, яка є нереальною до стягнення, то рішенням інвентаризаційної комісії створюється резерв по сумнівних боргах. Такі резерви можуть бути створені за умови, що ця заборгованість не погашена в обговорені договорами терміни і не забезпечений гарантіями. Розмір резерву по кожному сумнівному боргу визначають у залежності від платоспроможності боржника на підставі попередньої оцінки ймовірності повного або часткового погашення заборгованості. Основними рекомендаціями, що дозволяють підприємству грамотно розпоряджатися дебіторською заборгованістю, є:
— по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним або декількома великими покупцями.
Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Ліквідність – здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху, що призводить для банку виникнення кредитного ризику. Зобразимо активи підприємства за ступенем ліквідності тобто за швидкістю їх можливого перетворення на гроші (табл.2.5).
Таблиця 2.5
Групування активів по ступеню ліквідності
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
|
|
|
Абсолютне
| Темп росту, % |
| Грошові кошти та їх еквіваленти:
| |
|
|
|
| 1.1. в національній валюті
| —
| 50,1
| +50,1
| — |
| 1.2. в іноземній валюті
| 0,3
| 2,0
| 1,7
| 666,7 |
| Усього по 1 групі
| 0,3
| 52,1
| 51,8
| 17366,7 |
| 2.1. Товари
| 2810,6
| 2809,1
| -1,5
| 99,9 |
| 2.2 Векселі одержані
| 63,3
| —
| -63,3
| — |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
| |
|
|
|
| 2.3. Чиста реалізаційна вартість
| 10 909,3
| 10487,7
| -421,6
| 96,1 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками:
| |
|
|
|
| 2.4.З бюджетом
| 1,8
| 1,8
| 0,0
| 100,0 |
| 2.5. Із внутрішніх розрахунків
| —
| 2,3
| +2,3
| — |
| 2.6. Інша поточна дебіторська заборгованість
| 0,4
| —
| -0,4
| — |
| Усього по 2 групі
| 13 785,4
| 13 300,9
| -484,5
| 96,5 |
| 3. Виробничі запаси
| 233,5
| 245,2
| 11,7
| 105,0 |
| Усього по оборотним активам
| 14019,2
| 13 598,2
| -421,0
| 97,0 |
| 1. Основні засоби
| 205,7
| 192,7
| -13,0
| 93,7 |
| 2. Відстрочені податкові активи
| 44,7
| 39,8
| -4,9
| 89,0 |
| 3. Інші необоротні активи
| 3,9
| —
| -3,9
| — |
| Усього по 4 групі
| 254,3
| 232,5
| -21,8
| 91,4 |
Як показують дані таблиці, самі ліквідні фінансові ресурси для банку – грошові кошти та їх еквіваленти, які збільшилися на кінець звітного періоду і складали 52,1 тис. грн. Це говорить про те що підприємство має постійних покупців на ринку збуту продукції, які вчасно розраховуються за поставлені товари, які також зменшились на складі і складають 2 809,1 тис. грн.
Виходячи з показників, поданих у додатків Л1 та Л2, проаналізуємо коефіцієнти ліквідності.
Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання та власних показників, визначає свій нормативний коефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Розрахунок нормативного коефіцієнта покриття, тис. грн.
| Показники
| Значення показників
| Відхилення |
|
На 01.10.02
| На 01.01.03
| |
| 1.Матеріальні запаси
| 3044,1
| 3054,3
| +10,2 |
| 2.Безнадійна ( довгострокова ДЗ)
| —
| —
| — |
| 3.Поточні зобов’язання
| 13 723,4
| 12 991,8
| -731,6 |
|
4.Нормативний коефіцієнт покриття 
|
1,22
| 1,24
| +0,02 |
Розрахувавши наші показники зведемо їх в (таблицю 2.7).
Таблиця 2.7
Оцінка динаміки основних показників ліквідності
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| 1.Кал
| 0,000022
| 0,004
| +0,0039 |
| 2.Кл
| 0,8
| 0,81
| +0,01 |
| 3.Загальний коефіцієнт покриття
| |
|
|
| 3.1 Фактичний Кпф
| 1,02
| 1,05
| +0,03 |
| 3.2. Нормативний Кпн
| 1,22
| 1,24
| +0,02 |
Із даної таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни. Так на кінець звітного періоду проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,004, усе ще залишається значно нижчим за норму (0,2-0,35). На початку періоду підприємство могло б швидко погасити при виникнені необхідності лише 0,0022% поточних зобов’язань, а вкінці періоду — 0,4%. Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс на 0,01 відсоткового пункту і перевищив мінімально допустиме значення (0,7- 0,8).
Тобто, мобілізував при необхідності кошти при розрахунках із дебіторами, “Талант — Торг” може практично повністю погасити всю суму поточних зобов’язань. Необхідно мати на увазі, що дійсність висновків за результатами розрахунку цього коефіцієнта в значній мірі залежить від «якості» дебіторської заборгованості (термінів її виникнення, фінансового стану боржників і ін.).
Нормативний коефіцієнт покриття розрахований за даними підприємства, діяльність, якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок матеріальних запасів у межах необхідної потреби. Таким чином, при зростанні за рік суми матеріальних запасів у межах необхідної потреби, при зниженні поточних зобов’язань на 731,6 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,02 пункту. Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 0,03 пункту. Як видно із отриманих даних Кп, станом на 01.01.02р., мобілізував всі оборотні кошти, підприємство може повністю погасити всі поточні зобов’язання по кредитам, розрахункам, після чого в активі підприємства залишаться оборотні кошти на загальну суму 13 598,2 – 12 991,8 = 606,4 тис. грн., які можуть бути направлені на погашення для інших цілей.
З позиції кредиторів підприємству подібне до варіанта формування оборотних коштів надається перевага. У той же час з погляду менеджера значне нагромадження виробничих запасів (245,2 тис. грн.), перетворення засобів у дебіторську заборгованість, може бути зв’язане з недотепним керуванням активами підприємства. Якщо співвідношення поточних активів і короткострокових зобов’язань нижче, чім 1:1, то можна робити висновок, що при розгляді питання кредитування банк споконвічно піддає свої кредитні ресурси високому ризику, тому що вже на цьому етапі діяльності в підприємства є проблеми в оплаті наявних рахунків. Співвідношення 1:1 припускає рівність поточних активів і поточних зобов’язань. Беручи в увагу різний рівень ліквідності активів, можна з упевненістю вважати, що далеко не всі активи можуть бути легко реалізовані в терміновому порядку, тому подібна ситуація далеко не краща для самого підприємства і кредиторів.
Аналіз кредитного ризику підприємства починають з якісної оцінки позичальника як виробника продукції, цей аналіз проводиться банківськими працівниками (службами) на етапі розгляду питання про надання кредиту з метою визначення можливості і готовності потенційного позичальника повернути кредит і вчасно погашати проценти за користування їм відповідно до умов кредитного договору. У ході аналізу рівня кредитного ризику необхідно зіставляти значення коефіцієнта покриття і коефіцієнта ліквідності. Нормальним (за оцінками закордоних фахівців) вважається співвідношення Кп до Кл рівного 4,0:1,0. Якщо це співвідношення порушене за рахунок збільшення коефіцієнта покриття Кп, то це можна розцінювати як наявність наднормативних запасів матеріально — технічних цінностей, значного обсягу незавершеного виробництва, неврахованого браку готової продукції або наявної сировини. Недолік ліквідних засобів указує на затримку платежів по поточним операціям підприємства, а це знижує ліквідність балансу. Оптимальна потреба підприємства в ліквідних засобах повинна бути приблизно вдвічі більше короткострокових зобов’язань.
У розглянутому прикладі розрахунки показників підприємства «Талант -Торг» показали:
станом на 01.10.02р. : 
станом на 01.01.03р. : 
Тобто, в результаті господарської діяльності підприємства співвідношення між цими двома показниками порушено.
У ході аналізу фінансового стану підприємства рекомендується вивчати перспективи діяльності (до моменту погашення кредитів і інших платежів), платоспроможність і кредитоспроможність позичальника. Достовірна оцінка фінансового стану позичальника дає до мінімуму звести ризик при видачі кредиту і дозволяє забезпечити прибутковість банківської діяльності.
Розрахувавши дані показники, які дають аналіз власних оборотних коштів підприємства “Талант-Торг” занесемо їх у таблицю 2.8. Як показують дані таблиці наявність власних оборотних коштів на підприємстві зросла на 310,3 тис. грн., також збільшилась реальна вартість оборотних коштів у майні підприємства і складає 0,04 тис. грн., що заслуговує позитивної оцінки.
Таблиця 2.8
Розрахунок показників власних оборотних коштів
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| Фн
| 300,2
| 610,5
| 310,3 |
| Крв
| 0,02
| 0,04
| 0,02 |
| Ко
| 0,9
| 1,45
| 0,55 |
| Кз
| 1,1
| 0,68
| -0,42 |
| Р
| 14%
| 22%
| 8% |
| Чо
| 300
| 248
| -52 |
Розрахуємо коефіцієнти управління активами підприємства “Талант-Торг” у додатку Л2. Ми бачимо, що на кінець звітного швидкість з якою запаси пересувалися на підприємстві зросла і становить 5,50. Збільшення цього коефіцієнту показує, що “Талант-Торг” збільшив ефективність використання своїх ресурсів. Дохідність активів збільшилась на 3%. Дані про розрахунки коефіцієнту занесені в (табл.2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз оборотності дебіторської заборгованості ПП “Талант-Торг”
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| Кодз
| 1,2
| 1,84
| +0,64 |
| Період погашення ДЗ (в днях)
|
304
(365/1,2)
|
198
(365/1,84)
|
-106 |
| КПДЗ
|
0,83
(10491,8+10974,8)/2
 12902,9
|
0,54
| -0,3 |
Із даної таблиці можна зробити такий висновок, що прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція, якщо оцінити період погашення дебіторської заборгованості, то він зменшився на 106 днів, що зменшує ризик непогашення платежів.
Аналіз джерел коштів підприємства та їх використання. Для аналізу джерел коштів підприємства інформаційною базою є баланс, інформація про власний капітал відображається в 1 розділу пасиву балансу (додаток К1). Зобразимо структуру джерел коштів в (табл. 2.10)
Таблиця 2.10
Аналіз структури джерел коштів ПП “Талант-Торг”
| Показники
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| Всього майна:
| 14 277,9
| 13 835,1
| -442,8 |
| Власний капітал
| 554,5
| 843,3
| +288,8 |
| В % до суми
| 3,9
| 6,1
| +2,2 |
| Наявність власних оборотних коштів
| 300,2
| 610,5
| +310,3 |
| В % до власного капіталу
| 54,1
| 72,4
| +18,3 |
| Поточні зобов’язання
| 13723,4
| 12991,8
| -731,6 |
| В % до суми
| 96,1
| 93,9
| -2,2 |
| Короткострокові кредити банку
| 655,9
| 634,4
| -21,5 |
| В % до поточних зобов’язань
| 4,7
| 4,8
| +0,1 |
|
Власні кошти
 Залучені кошти
|
0,04
| 0,06
| +0,02 |
Дані таблиці дозволяють зробити такий висновок, що зменшення вартості майна підприємства на 4428 тис. грн., в основному відбулося за рахунок зменшення поточних зобов’язань на 731,6 тис. грн.. Доля власних коштів до загальної вартості всього майна на початок звітного періоду складала 3,9%, а на кінець періоду 6,1%, при цьому відбулося збільшення власного капіталу на 2,2%. Доля залучених котів на початок звітного періоду 96,1%, а на кінець 93,9% при цьому відбулося зменшення поточних зобов’язань на 2,2%, що заслуговує позитивної оцінки. Але, якщо проаналізувати співвідношення власних коштів до залучених коштів, ми бачимо, що підприємство має велику фінансову залежність від зовнішніх ресурсів, що зменшує фінансову стійкість “Талант-Торгу”. Кредитний аналітик повинен з’ясувати причини зменшення фінансової стабільності підприємства. Так, як “Талан-Торг”, займається виробництвом взуття, то для виробничого процесу необхідна сировина, а саме юхта, ціни на яку постійно зростають на ринку шкірсировини. Так, як в обов’язок “Талан-Торг” входить заключення договорів, контрактів, реалізацію товарної продукції то відділ маркетингу постійно вивчає фінансові пропозиції з приводу ввозу сировини з країн СНД. Насамперед, це Росія, що постійно диктує свої умови і піднімає ціни на матеріальні ресурси, планові запаси, що необхідні для виробничого циклу нашого підприємства. Через це виникають великі витрати у виробництві.
Практично безкоштовним джерелом засобів для підприємства є кредиторська заборгованість. При розрахунках з постачальниками і підрядчиками плата за тимчасове користування засобами кредиторів, як правило, не береться, тобто якщо відповідно до договору передбачено оплату через «n» днів після одержання (відвантаження) продукції, то це означає, що покупець одержав безпроцентний кредит на термін «n» днів. Багато підприємств широко використовують подібну можливість. У той же час, чим більший термін має заборгованість, тим менше її реальний розмір з обліком інфляційних процесів. Однак з погляду кредитоспроможності, недотримання установлених договором термінів оплати — погана практика, тому що потенційні кредитори можуть негативно вирішити питання про надання нового кредиту. В умовах широко розповсюдженого порядку попередньої оплати продукції додатковим безкоштовним джерелом фінансування діяльності багатьох підприємств — виробників стали суми засобів, що надходять від їхніх покупців. Практика підприємств — виробників продукції показує, що розрив між часом надходження засобів на розрахунковий рахунок і часом відвантаження продукції в багатьох випадках вимірюється місяцями.
Зарахування в оборот підприємства кредиторської заборгованості у великих розмірах часто є наслідком фінансових утруднень підприємства. При аналізі кредиторської заборгованості можна скласти аналітичну (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Аналіз структури кредиторської заборгованості, тис. грн.
| Кредиторська заборгованість
| На 01.10.02
| На 01.01.03
| Відхилення |
| Короткострокові кредити
| 655,9
| 634,4
| -21,5 |
| Векселі видані
| 63,3
| —
| -63,3 |
| Кредитор. заборгованість за товари, роботи, послуги
| 12962,9
| 12310,5
| -652,4 |
| з одержаних авансів
| —
| 2,9
| 2,9 |
| з бюджетом
| 13,2
| 22,6
| 9,4 |
| з позабюджетних платежів
| 5,9
| 5,9
| 0 |
| зі страхування
| 5,0
| 5,3
| 0,3 |
| з оплати праці
| 10,0
| 10,2
| 0,2 |
| із внутрішніх розрахунків
| 7,2
| —
| -7,2 |
| Усього:
| 13723,4
| 12991,8
| -731,6 |
Дані таблиці показують, що сума кредиторської заборгованості зменшилась на кінець звітного періоду по відношенню на початок періоду на 731,6 тис. грн.; в тому числі по розрахункам з банками за короткостроковими кредитами на 21,5 тис.грн.; за товари, роботи, послуги на 652,4 тис.грн.; за внутрішніми розрахунками.
Клас позичальника за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб’єктивних показників). Система основних показників, що враховується в Софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк” для проведення оцінки фінансового стану підприємства “Талант-Торг”, наведена у (табл.2.12)
Таблиця 2.12
Показники оцінки фінансового стану підприємства “Талант-Торг”
| №
| Назва коефіцієнту
| 01.10.02
| 01.01.03
| Відхилення |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5 |
| 1
| Коефіцієнт загальної ліквідності КП
| 1,02
| 1,05
| 0,03 |
| 2
| Коефіцієнт миттєвої ліквідності КЛ1
| 0,00
| 0,00
| 0 |
| 3
| Коефіцієнт поточної ліквідності КЛ2
| 0,80
| 0,81
| 0,01 |
| 4
| Коефіцієнт незалежності
| 24,75
| 15,41
| -9,34 |
| 5
| Коефіцієнт маневреності власних коштів
| 0,54
| 0,72
| 0,18 |
| 6
| Рентабельність активів РА
| 0,07
| 0,10
| 0,03 |
|
|
|
1,43
| — |
| 7
| Рентабельність продажу РП
| 0,08
| 0,07
| -0,01 |
|
|
|
0,88
| — |
| 8
| Обсяг реалізації
| 12 902,9
| 19 734,8
| 6831,9 |
|
|
|
1,53
| 1,53 |
| 9
| Коефіцієнт оборотності запасів
| 3,59
| 5,51
| 1,92 |
|
|
|
1.54
| — |
| 10
| Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості
| 1,2
| 1,84
| 0,64 |
|
|
|
1,53
| — |
| 11
| Коефіцієнт оборотності кред. заборгованості
| 0,80
| 1,26
| 0,46 |
|
|
|
1,58
| — |
Визначені для кожного кредиту рівні показників позначаються відповідною кількістю балів. Досить нелегко, але необхідно враховувати такий фактор, як репутацію позичальника. Основою такого підходу є вимоги, запропоновані НБУ для комерційних банків при формуванні резерву для відшкодування втрат від кредитної діяльності. Для характеристики цієї частини ділової кредитоспроможності доцільним, є введення спеціальної анкети, що включає питання, які характеризують моральні якості керівників, соціальний та матеріальний стан та оцінку правил поведінки в окремих ситуаціях тощо.
Отже, за оцінкою фінансового стану ПП “Талант-Торг” віднесено до класу “А”, згідно з положенням НБУ, клас позичальника за овердрафтом визначається без урахування рівня забезпечення, якщо за оцінкою фінансового стану його віднесено до класу “А” чи “Б”.
Отже, працівники кредитного відділу Софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк” у м. Києві проаналізувавши всі документи, оцінивши кредитоспроможність позичальника вирішують питання про надання кредиту овердрафт і оформлюють кредитний договір.
Фізичним особам у АКБ “ТАС-Комерцбанк” відкриваються поточні рахунки на підставі заяви; документа, що засвідчує особу (паспорта або документа, що замінює його); договору про відкриття та обслуговування рахунку між установою банку і громадянином; картки із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються працівником банку, який відкриває рахунок. Для оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної особи банк вимагає довідку з місця роботи за останні 6 місяців та суб’єктивно оцінює його моральні якості, а також вимагає наявність ліквідної застави. Перед укладанням угоди позичальник повинен заповнити анкету встановленого зразка, яка і буде відображати його фін стан та платоспроможність.
Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У розрахункових документах зазначається підстава для перерахування коштів.
Фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності (СПД), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім’я за умови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Для відкриття рахунку в установу банку подаються: а) заява про відкриття поточного рахунку встановленого зразка, підписана СПД; б) копія свідоцтва про державну реєстрацію; в) копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; г) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України; ґ) картка із зразками підписів, що надаються в присутності працівника банку; д) копія страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію СПД у Фонді соціального страхування.
Таким чином, кредитний механізм у АКБ “ТАС-Комерцбанк” містить всі, перелічені у першому розділі роботи, етапи кредитування. Але він дещо розрізняється для юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб – СПД в розрізі: оцінки фінансового стану, переліку документів, що містяться у кредитній справі та видами забезпечення кредиту.
З метою визначення ефективності такого кредитного механізму проаналізуємо кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
2.4 Аналіз кредитного портфеля Софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
Здійснення ефективної кредитної діяльності комерційних банків певною мірою залежить від здатності економічного аналізу оцінити цю діяльність у всій її повноті та різноманітності.
Оскільки формування та розміщення кредитних ресурсів є основним видом діяльності комерційного банку, аналізу кредитного портфеля має бути приділено найбільшу увагу.
Досліджується насамперед динаміка та структура кредитів у такому розрізі: овердрафт, кредити під платіжні картки, операції репо, векселі, факторинг, комерційні кредити, кредити на будівництво, освоєння землі тощо, а також довгострокові, короткострокові кредити і фінансовий лізинг (табл. 2.1).
Таблиця 2.13
Аналіз динаміки та структури кредитів СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” за терміном
| Показник
| На 01.01.2003
| На 01.10.2003
| Відхилення |
|
Тис.грн.
| У % до підсумку
| Тис.грн
| У % до підсумку
| Абсо-лютне, в тис.грн
| Відно-шення до бази, рази |
| 1. Кредити і фінансовий лізинг, надані клієнтам
| 0,87838
| 100
| 10,426
| 100
| 9,548
| 11,9 |
| — довгострокові
| 0,5748
| 65,44
| 7,275
| 69,78
| 6,700
| 12,7 |
| — короткострокові
| 0,30358
| 34,56
| 3,151
| 30,22
| 2,847
| 10,4 |
| — фінансовий лізинг
| —
| —
| —
| —
| —
| — |
Як видно з таблиці кредитний портфель складають в основному довгострокові кредити, питома вага яких на кінець року 69,7 %. При загальному прирості кредитних вкладень 1086 % темп приросту довгострокових кредитів 4,34 %. Динаміка росту кредитного портфелю дуже швидка завдяки недавньому відкриттю, але співвідношення довгострокових і короткострокових кредитів не змінюється. Це свідчіть про те, що не зважаючи на короткий час роботи філії, вона зайняла відповідну нішу на ринку банківських послуг.
Аналіз забезпечення позик, які надає своїм клієнтам комерційний банк, має на меті визначити можливості компенсації боржниками збитків, що зазнає банк внаслідок неповернення наданих кредитів і позик.
Аналіз забезпеченості позик ґрунтується на дослідженні співвідношення суми забезпечення і суми позикової заборгованості клієнтів банку.
Оцінку рівня забезпеченості кредитів і позик комерційного банку та визначення їх динаміки в звітному періоді здійснено виходячи з даних наведених у табл. 2.14.
Таблиця 2.14
Аналіз рівня забезпеченості кредитів СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| Вид забезпечення
| На 01.01.2003
| На 01.10.2003
| Відхилення у обсязі позик |
|
Тис.грн
| У % до підсумку
| Тис.грн
| У % до підсумку
| Абсолютне, в тис.грн
| У % до бази |
| 1. Застава у тому числі
| 0,7784
| 100
| 8,571
| 100
| 7,7926
| 1101,133 |
| 1.1 Товарно-матеріальні цінності
| 0,7784
| 100
| 4,481
| 100
| 3,7026
| 575,6828 |
| 1.2 Нерухомість
| —
| —
| 3,25
| 100
| —
| — |
| 1.3 Інші види застави
| —
| —
| 0,84
| —
| —
| — |
| 2. Без забезпечення
| 0,1
| —
| 1,855
| 100
| 1,7550
| 1855 |
| Разом
| 0,8784
| —
| 10,426
| —
| —
| — |
Виходячи з даних, наведених у табл. 2.14, можна зробити висновок про стабільність рівня забезпеченості позик: питома вага забезпечених кредитів у звітному періоді вагомо не змінилась.
У структурі забезпечених кредитів сталися зміни, які призвели до зростання забезпечення кредитів. Так, зросла питома вага кредитів, наданих під заставу як товарно-матеріальних цінностей, так і інших видів застав.
Результати аналізу надають можливість визначити на майбутнє основні напрямки політики банку щодо забезпеченості позик, а саме: сприяння зростанню долі забезпечених кредитів у загальному обсязі позик та підвищення ліквідності забезпечення позик.
На 1.10.03 р. структура кредитів Софіївської філії АКБ ТАС-Комерцбанк у м.Києві виглядає таким чином (табл. 2.15.)
Таблиця 2.15
Аналіз структури кредитів СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| Група ризику
| Сума, грн.
| Питома вага, % |
| 1-а гр.
| 4863500
| 64,2 |
| 2-а гр.
| 1900000
| 25,1 |
| 3-а гр.
| 600000
| 7,9 |
| 4-а гр.
| 200000
| 2,6 |
| 5-а гр.
| 13000
| 0,2 |
| Разом:
| 7576500
| 100,0 |
Використовуючи коефіцієнти ризику кожної групи позичок, одержуємо сукупний ризик кредитного портфеля банку на 1.10.03 р.:
(4863500х1%)+(1900000х5%)+(600000х30%)+(200000х75%)+
(1300х100%) = 522270грн.
Кредитний ризик має задовільний результат, тобто кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” у заловільному стані.
Структура кредитного портфелю Софіївської Філії АКБ “ТАС-Комерцбанк” у м.Києві за групами ризику наведена на рис. 2.6.
Як видно з рис. 2.6, якість кредитного портфеля підвищилась. Так на кінець звітного періоду питома вага стандартних, субстандартних кредитів і кредитів під контролем виросла на 0,8 підпунктів і досягла 97,9 % при одночасному зниженні сумнівних та безнадійних. Слід відзначити, що темпи приросту стандартних кредитів перевищують темпи приросту кредитного портфеля в цілому. Це дозволило банку підвищити ефективність кредитної політики.
Рис. 2.6 Структура та динаміка кредитів СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” за групами ризику
Визначення шляхів підвищення ефективності кредитного портфелю, полягає в поступовому визначенню впливу кожного фактора, з яких складається Банківський сектор активних операції.
Аналіз структури активних операцій ділиться на якісний і кількісний. У випадку здійснення якісного аналізу визначається перелік активних операцій (напрямків використання коштів банку) на момент проведення аналізу. (див. додаток М, таблиця 1)
У структурі активних операцій банку найбільша питому вагу має кредитна діяльність — 49,45%, у тому числі надання короткострокових кредитів 20,02%. Банк є платоспроможним, оскільки кошти на кореспондентському рахунку в НБУ складають 13,61%. Витрати банку мають незначну питому вагу в структурі активних операцій — 1,64. Отже, активи банку складаються в основному з позик клієнтів. Безнадійні борги по цих позиках заподіюють банку збитки, особливо в тому випадку, якщо недостатньо забезпечені кредити.
Зважаючи на те, що найбільша питома вага припадає на кредитну діяльність в активних операціях банку, що є ризикованої для комерційного банку, виникає необхідність в аналізі «кредитного портфеля» банку. (див. додаток М, таблиця 2)
Структура «кредитного портфеля» банку може вважатися задовільною в тому випадку, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних для повернення, прострочених і пролонгованих складає не більш 5,0%. У нашому ж випадку можна стверджувати, що СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” проводить ризиковану кредитну політику.
У нашому випадку банк зобов’язаний сформувати резервний фонд у розмірі не менше 0,522 тис. грн. Аудитори повинні підтвердити повноту формування зазначеного резерву.
На заключному етапі керівництва кредитним портфелем менеджери банку на основі розгляду сформованої структури кредитного портфеля і чинників, що викликали її зміну, намічають міри в області кредитної політики банку на перспективу. До них належать: зміни в цільовій спрямованості позичок або сфер вкладення кредитних ресурсів, одержання додаткових гарантій, посилення попереднього і наступного контролю за виконанням умов кредитного договору, поліпшення тих або інших елементів організації кредитного процесу.
2.5 Порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”
Головною метою кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” є формування в банку зваженого та якісного підходу до управління ризиком проведення кредитних операцій.
Основними задачами Кредитної політики Банку є: забезпечення максимального рівня дохідності “кредитного портфеля” та акціонерного капіталу Банку при припустимому рівні ризику; забезпечення зваженого та оптимального використання кредитних ресурсів; досягнення оптимального балансу між ростом обсягу “кредитного портфеля” та темпами покращання його якості; виконання усіх вимог та нормативних показників, викладених в інструкціях, розпорядженнях та постановах НБУ, у тому числі регламентуючих обсяги кредитних вкладень, максимальні суми кредитів (у т.ч. інсайдерам, пов`язаним та асоційованим особам); розширення клієнтської бази шляхом надання кредитних послуг високої якості; збереження високого рівня довіри та поваги юридичних і фізичних осіб до Банку шляхом своєчасного та повного виконання своїх зобов`язань перед вкладниками та акціонерами.
АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснює такі види Кредитних операцій: кредитування юридичних осіб та кредитування населення.
Банк в якості забезпечення кредиту розглядає такі види забезпечення, як:
депозитні рахунки позичальника у банку;
цінні папери;
гарантії платоспроможних підприємств;
банківські гарантії від прийнятних банків;
застава нерухомості;
застава цілісного майнового комплексу;
застава обладнання;
застава транспортних засобів;
застава товару;
переуступка дебіторської заборгованості;
переуступка боргів;
майнові права;
страховий поліс.
Приватним особам АКБ “ТАС-Комерцбанк” надає споживчі кредити у національній грошовій одиниці за відсотковою ставкою, яка діє на момент надання кредиту. Споживчі кредити надаються по наступним схемам:
1.Кредити під заставу рухомого і нерухомого майна.
Для отримання такого виду кредиту позичальник зобов’язаний представити у банк на розгляд необхідний пакет документів на майно:
-документ, який підтверджує право власності на майно;
-довідка-характеристика;
-довідка з ЖКК про склад сім’ї;
-інші документи.
Строк надання кредиту – до 1 року.
2.Кредити працівникам банку для купівлі житла з наступним оформленням договору застави.
У випадку неповернення кредиту банк погашає заборгованість позичальника за рахунок реалізації заставленого майна.
Строк надання кредиту – до 3-х років.
Щодо КБ «Фінанси та кредит» , то він також здійснює кредитні операції відповідно до основних напрямків кредитної діяльності банку на підставі чинного законодавства, Статуту КБ «Фінанси та кредит», ліцензії Національного банку України на право проведення активних операцій, нормативних актів Національного банку України.
При проведенні кредитної діяльності дії банку спрямовуються на поєднання інтересів банку, його вкладників та суб’єктів господарської діяльності. Банком надаються кредитні кошти суб’єктам господарської діяльності, незалежно від форм їх власності та управління як у гривні, так і в іноземній валюті; кредити у гривні на споживчі цілі фізичним особам.
Рішення щодо можливості надання кредитів приймається колегіально Кредитним комітетом, який діє на підставі положення про Кредитну комісію КБ «Фінанси та кредит», затвердженою Наказом КБ «Фінанси та кредит» № 4 від 11.01.2000р., або Кредитними комісіями філій КБ «Фінанси та кредит» в межах встановлених лімітів.
Головним банком доводиться для філій банку наступні ліміти:
–обсяг вкладень в кредитування клієнтів
–ліміт максимального розміру кредитування одного позичальника, в межах якого філія банку самостійно може приймати рішення здійснювати активні операції одному позичальнику (всі види кредитів, тощо);
–ліміт максимального розміру кредитування споріднених осіб, дорівнює подвійному ліміту максимального розміру кредитування на одного позичальника.
Питання про надання кредитів у сумах, що перевищують встановлені філіям банку ліміти, вирішується Кредитним комітетом Головного банку на підставі обґрунтованого клопотання установи банку.
На кредитний підрозділ банку покладаються функції аналізу кредитоспроможності позичальників (поручителів), ефективності проектів, визначення ступеня кредитного ризику та умов кредитування.
Кредитні фахівці готують на розгляд кредитної комісії висновки та пропозиції щодо можливості та умов кредитування; готують проекти кредитних договорів, додаткових угод до них, договорів про реструктуризацію боргів. Разом з фахівцями інших служб банку фахівці кредитного підрозділу здійснюють моніторинг наданих кредитів. Направляють претензії позичальникам (поручителям) щодо несплати боргів. Фахівці Юридичного підрозділу банку розглядають наявність та правильність оформлення установчих документів, реєстраційних свідоцтв, патентів, ліцензій на здійснення різних видів господарської діяльності, документів, які підтверджують право на оренду, володіння землею, власності на майно, договорів, а також перевіряються відповідність укладених контрактів чинному законодавству тощо.
Щодо забезпечення повернення кредиту, то кредити, що надаються КБ «Фінанси і кредит», забезпечуються заставою майна, яке належить позичальнику або майновому поручителю на правах власності, і на яке, згідно з чинним законодавством, може бути звернуто стягнення та договором поруки. Достатність і ліквідність забезпечення визначає установа банку.
Таким чином, порядок проведення кредитних операцій КБ «Фінанси і кредит» та АКБ “ТАС-Комерцбанк” дещо схожі, але на наш погляд, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” ліберальніша, так як банк використовує більшу кількість різновидів забезпечення (зокрема, депозитні рахунки, застава майнових прав та цесія).
Але позитивним моментом в кредитній політиці КБ «Фінанси і кредит» можна назвати можливість реструктуризації боргів.
У випадку, коли непогашення заборгованості по кредиту викликане об’єктивними обставинами, незалежними від позичальника та банку, в тому числі форс мажорними обставинами, змінами в економічній, політичній ситуації в країні, а банк вважає за недоцільне здійснювати ліквідацію та банкрутство боржника, то банк може реструктуризувати борги позичальника.
Реструктуризація боргу — це розстрочення сплати проблемних боргів, в окремих випадках з залученням додаткових кредитних коштів, що проводиться в зв’язку з неможливістю боржника погашати свої боргові зобов’язання у період, який встановлений згідно з кредитними договорами.
Реструктуризація проводиться за наступних умовах: використання кредитних коштів за цільовим призначенням; наявність у позичальника достатньої кількості ліквідної застави (додаткового майна, яке може бути прийняте в забезпечення); бажання позичальника погасити існуючі борги; бажання позичальника використовувати власний капітал в подальшій діяльності; наявність програми по фінансовому оздоровленню підприємства; спроможність позичальника керувати грошовими потоками.
Рішення про проведення реструктуризації боргу приймається кредитною комісією.
Боржник спільно з банком розробляє заходи, направлені на поліпшення діяльності боржника: переоцінка основних активів, у разі необхідності їх продаж, в першу чергу активів структурних підрозділів та низько ліквідних (застарілих та зайвих) активів; поліпшення контролю за запасами, в тому числі зниження запасів; скорочення фінансового циклу: проведення аналізу дебіторської заборгованості та скорочення періоду інкасації, ведення претензійно-позовної роботи, при можливості, внесення відповідних змін до укладених договорів; при необхідності, збільшення поточної товарної кредиторської заборгованості з врахуванням пов’язаних з цим витрат; поліпшення контролю за операційними витратами, при можливості, зниження постійних витрат; збільшення додаткового акціонерного капіталу; реструктуризація організаційної структури, в тому числі, позбавлення від збиткових та низько доходних операційних одиниць; пошук підприємств (компаній) для злиття, викупу; інші заходи .
Таким чином, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” краща, ніж у КБ «Фінанси і кредит», так як призводить до більш високої якості його кредитного портфеля.
Отже, АКБ “ТАС-Комерцбанк” є одним з Середніх банків України. За 2001-2002 роки АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи. Найбільшу питому вагу в доходах банку мають процентні їх види, а у витратах – інші небанківські витрати. Також, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує. АКБ “ТАС-Комерцбанк” постійно нарощує свій кредитний портфель за рахунок як кредитів юридичним так і фізичним особам. Протягом 2002 року банк чітко дотримувався усіх вимог НБУ, що стосуються нормативів кредитного ризику. Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів склала лише 0,3%. Можна стверджувати, що СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” проводить ризиковану кредитну політику. Можна зробити узагальнення щодо задовільного стану кредитного механізму АКБ “ТАС-Комерцбанк”. Тому у наступному розділі розробимо певні рекомендації щодо його покращення.
Розділ 3 Рекомендації щодо вдосконалення кредитного механізму комерційного банку
3.1 Рекомендації стосовно вдосконалення кредитної політики комерційного банку
На наш погляд було б доцільно запропонувати для АКБ “ТАС-Комерцбанк” створити комітет з кредитної політики, який би її переглядав та коректував по мірі необхідності та згідно змін в політичній, економічній ситуації та змінами законодавства України, а також в разі зміни стратегічного напрямку основної діяльності банку але не рідше одного разу на рік. До складу цього комітету окрім вищого керівництва банку доцільно включити працівників кредитного управління, управлінь депозитних операцій, економічного аналізу, маркетингу, безпеки, а також спеціально залучених до роботи в комітеті фахівців банку, найбільш компетентних у питаннях організації кредитних операцій. Загальний розподіл функціональних обов’язків при роботі комітету із складання проекту кредитної політики можна умовно представити таким чином, щоб визначення стратегічних напрямів кредитної діяльності банку належало б до сфери компетенції вищого керівництва, а безпосередній зміст кредитної політики із деталізацією усіх необхідних процедур покладався на працівників управлінь та залучених у комітет експертів.
Основою для складання проекту кредитної політики повинна стати глибока аналітична робота, що має забезпечити всебічне вивчення стану ринку кредитних послуг в Україні, асортименту відповідної продукції, що пропонується іншими банками, їх цінової політики, а також перспектив розвитку того сектору економіки, на кредитному обслуговуванні якого має намір зосередитись банк. Іншими словами йдеться про увесь комплекс маркетингових досліджень, що мають бути проведені для визначення власних позицій банку з точки зору його можливостей ефективно обслуговувати (особливо в порівнянні з банками-конкурентами) той чи інший сектор господарства та займати стійкі позиції у відповідному сегменті ринку кредитних послуг.
Взагалі маркетингові дослідження в умовах становлення банківської конкуренції набувають дедалі більшого значення, тому що за їх допомогою можливо попередити або скоротити збитки від кредитної діяльності. Виходячи з цього АКБ “ТАС-Комерцбанку” можна порекомендувати залучити як партнерів хоча б одну маркетингову фірму.
Важливим напрямком вдосконалення кредитної політики є постійне поліпшення роботи банку зі своїми клієнтами, які формують кредитні ресурси банку. Для ефективної співпраці зі своїми партнерами фахівцям АКБ “ТАС-Комерцбанк” необхідно знати і постійно аналізувати їхню фінансово-господарську поточну діяльність, визначати прогнозні тенденції та зміни. Для цього в АКБ “ТАС-Комерцбанк” доцільно створити інформаційну систему і мати співробітників, які б використовували її дані. Для такої діяльності було б доцільно залучати працівників служби безпеки банку, яка майже не виконує ніяких функцій крім суто охоронних.
Саме незнання характеру і результатів роботи своїх клієнтів, невміння працювати з ними в умовах загострення ситуації на кредитному ринку не забезпечує ефективної взаємодії з клієнтами інших банків, яку можливо налагодити шляхом пропозиції сприятливих кредитних проектів.
Проводячи кредитну політику АКБ “ТАС-Комерцбанк” повинен постійно покращувати і розвивати нові типи банківських продуктів для задоволення потреб клієнтів. Банк повинен обчислювати рентабельність специфічних банківських продуктів та приймати міри у відношенні до продуктів з низькою рентабельністю.
Для задоволення потреб клієнтів в довгостроковому кредитуванні АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід порекомендувати кредитувати не з власних ресурсів, а шляхом залучення іноземних кредитних ліній, таких як кредитна лінія Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).
Використання іноземних кредитних ліній та розвиток нових кредитних продуктів повинно проводитись з позиції комплексної банківської діяльності, тобто АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід переконувати клієнтів використовувати не один, а декілька кредитних продуктів, які він може запропонувати. Наприклад, відносно низька маржа прибутку та довготривалі строки за кредитами по лінії ЄБРР можуть залучити нових клієнтів, які потім будуть використовувати інші, більш прибуткові кредитні продукти АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід повністю припинити практику надання бланкових кредитів за виключенням першокласних клієнтів з відмінним фінансовим станом та кредитною історією.
Зменшення ризику від кредитної діяльності істотно залежить від професійного аналізу банківськими спеціалістами техніко-економічного обґрунтування проектів, що кредитуються та від контролю за цільовим використанням позички. Томі для здійснення контролю ризиків в рамках кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” можна порекомендувати:
-забезпечити відповідність всіх кредитних рішень обраній кредитній політиці;
-затверджувати кредитні рішення, що тягнуть за собою більш високий ризик менеджерами більш високого рівня;
-використовувати процедуру узгодження рішень для того, щоб у підсумку кредитні рішення приймались “колективно” – групою компетентних та досвідчених робітників;
-використовувати персональну звітність таким чином, щоб кожен, хто бере участь у прийнятті рішення ніс повну відповідальність за наслідки кредитного рішення.
Також з метою зменшення ризику при кредитуванні АКБ “ТАС-Комерцбанк” повинен визначати пріоритетні бізнес-проекти для фінансування таких підприємств, які стануть його клієнтами-позичальниками. Так, перевага повинна віддаватись підприємствам з добрими експортними показниками, а також підприємствам торгівлі та харчопереробної промисловості. Державні підприємства, підприємства з погано визначеними правами власності, підприємства, що відчувають фінансові труднощі або сильно залежні від одного ринку повинні уникатись.
Для більш якісного управління процесом моніторингу кредитів АКБ “ТАС-Комерцбанк” можна порекомендувати розробити та упровадити систему класифікації ризиків для ранжування кредитів за їх якістю як мінімум раз на місяць. Така система ранжування допоможе визначити проблемні області, а також спланувати, узгодити та реалізувати інші процедури, що направлені на захист інтересів АКБ “ТАС-Комерцбанк” у випадку погіршення кредитоспроможності позичальника.
Основною метою ранжування кредитів є покращення якості кредитного портфеля за рахунок:
-використання сигналів раннього попередження про можливу неплатоспроможність позичальників;
-оперативного структурування управлінської інформації;
-визначення стандартів для встановлення меж відповідальності.
При умові, що моніторинг кредитів є життєво необхідним, а час кредитного спеціаліста в основному зайнятий виконанням інших задач для АКБ “ТАС-Комерцбанк” важливо створити таку систему моніторига, котра потребувала б не дуже великого обсягу часу на кожен кредит. Така система моніторингу дозволяє кредитному спеціалісту зосередитись на тих рахунках котрі потребують найбільшої уваги, а саме на тих клієнтах, що представляють найбільший ризик для банку. Більш того в процесі постійного спостереження за рахунками кредитний спеціаліст повинен концентруватись лише н тих факторах, які найбільш впливають на здатність клієнта повернути кредит. Рекомендується також щоб в АКБ “ТАС-Комерцбанк” один із управлінців вищої ланки був персонально відповідальний за кредитний моніторинг.
Як ми визначилися в попередньому розділі перед АКБ “ТАС-Комерцбанк” стоїть нагальна потреба вирішення ситуації щодо проблемної заборгованості. Стосовно проблемних позик АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід порекомендувати виносити з балансу кредити, які класифіковані як безнадійні та погашати їх за рахунок власного капіталу. Адже велика кількість прострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладників та акціонерів та погіршує репутацію банку. Ситуація погіршується тим, що банк повинен нести додаткові витрати, пов’язані з вимогами щодо повернення кредиту. Такі витрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки від непогашеної позички. Але слід зауважити, що це стосується лише невеликих за розміром позик, списання з балансу яких істотно не відобразиться на фінансовому стані банку.
Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що кредитна політика є тим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в нашій країні дозволяє АКБ “ТАС-Комерцбанк” ефективно здійснювати свою діяльність. Але кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківських послуг. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.
3.2 Пропозиції щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит
У дослідженні кредиту найбільш важливим питанням є вміння визначити величину позикових процентів. Традиційно їхню величину визначають за формулою:
К% = КП Е% ТП,(3.1)
де К% – загальна вартість нарахованих процентів;
Кп – сума наданої позики;
Е% – банківський процент за певний час;
Тп — тривалість позики.
Коли до формули (3.1) застосувати категорійний апарат аналітичної економетрії, отримаємо:
К% = МП Е%, (3.2)
де М = Кп • Тп – момент позикової вартості.
Формула (3.2) є найбільш загальною формулою, якою ми будемо користуватися для розрахунку величини нарахованих процентів.
Точніший результат можна отримати, використовуючи формулу:
(3.3)
де Кзп, Кзк — величина заборгованості на початок і кінець розглянутого планового періоду.
В окремих дослідженнях, коли розраховують вартість довготермінового кредиту, основну увагу звертають не моменти вартості, що утворюються внаслідок зміни величини заборгованості, а на значення цих заборгованостей. З огляду на це для дискретного випадку надання або повернення позики пропонується користуватися такою формулою:
(3.4)
де Тпі — тривалість і-го планового періоду, протягом якого користуються позикою;
Мпі — момент позикової вартості для цього періоду.
Використовуючи формулу моментів позикової вартості, отримаємо аналітичний вираз для визначення величини нарахованих процентів за методикою простих процентів, якщо кредит погашається рівномірно
(3.5)
де Копн – загальна величина наданої позики;
t – період повернення позики;
Епп – оборотність повернення позики.
Останнім часом для розрахунку довготермінового кредиту застосовують методику ануїтету, поєднуючи з дисконтуванням вартості, тобто застосовують методику нарахування складних процентів:
(3.6)
де Пан — значення ануїтету (величина періодичних виплат для повернення позики); інші попередні показники.
Для обґрунтування викладеного розглянемо такий приклад. Припустимо, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” надав кредит па суму 100 тис. грн. під 30% річних. Клієнт банку зобов’язався повернути кредит протягом 3,5 років. Проаналізуємо три методи повернення кредиту: за дискретними виплатами, безперервними виплатами та за методикою ануїтету.
Метод 1. Клієнт повертає банку кредит дискретними виплатами. Повернення боргу відбувається шляхом таких виплат (тис. грн.): перший рік – 40, другий – 30, третій – 20 і четвертий – 10. Розрахунок кредиту виконано за формулою (3.4), результати зведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Розрахунок повернення кредиту за дискретним методом
| Роки
| 1
| 2
| 3
| 4 |
| Заборгованість на початок року
| 100
| 60
| 30
| 10 |
| Нараховані проценти за рік
| 24
| 13,5
| 6
| 0,75 |
| Сумарні нараховані проценти
| 24
| 37,5
| 43,5
| 44,25 |
Основні залежності показано на рис. 3.1, де К%т – загальна величина нарахованих процентів; Кбо – початкова величина боргу (позики); М% і Мб – моменти вартості від нарахованих процентів і повернутого боргу.
Рис. 3.1. Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для дискретного методу повернення боргу
Метод 2. Клієнт повертає банку кредит безперервними виплатами (щотижня). Погашення боргу відбувасться рівномірно. У цьому разі розрахунок проводиться за формулою (3.5). Результати розрахунку зведено в табл. 3.2, а основні залежності показано на рис. 3.2.
Таблиця 3.2
Розрахунок повернення кредиту за рівномірним погашенням методом
| Роки
| 1
| 2
| 3
| 4 |
| Заборгованість на початок року
| 100
| 71,43
| 42,86
| 14,28 |
| Нараховані проценти за рік
| 25,71
| 17,14
| 8,58
| 1,07 |
| Сумарні нараховані проценти
| 25,71
| 42,85
| 51,43
| 52,5 |
Рис. 3.2. Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для повернення боргу за другим методом (безперервними виплатами)
Метод 3. Повернення кредиту за методикою ануїтету – формула (3.6). Недоліком цієї методики є те, що в цьому разі також потрібно розраховувати кратну кількість планових періодів. Оскільки тривалість позики становить 3,5 роки, то прийнявши, що сплата буде використовуватися через півроку, таких періодів буде 7. Окрім того, щоб дотримувалося правило розмірностей, необхідно перейти до піврічної величини банківського процента. Тобто вона дорівнюватиме Е% = 15 % . Тоді величина ануїтету становитиме:
тис. грн.
Результати розрахунку зведено в табл. 3.3, а основні залежності показано на рис. 3.3, де Пан – величина ануїтету..
Таблиця 3.3
Розрахунок повернення позики за методом ануїтету, тис. грн.
| Півріччя
| Залишок позики на початок року
| 15% піврічних
| Залишок загальної суми заборгованості на кінець року
| Річна плата (ануїтет)
| Річна плата тільки за позику |
| 1
| 100
| 15
| 115
| 24,036
| 9,036 |
| 2
| 90,964
| 13,644
| 104,609
| 24,036
| 10,391 |
| 3
| 80,572
| 12,086
| 92,658
| 24,036
| 11,95 |
| 4
| 68,622
| 10,293
| 78,916
| 24,036
| 13,743 |
| 5
| 54,88
| 8,232
| 63,112
| 24,036
| 15,804 |
| 6
| 39,076
| 5,861
| 44,937
| 24,036
| 18,175 |
| 7
| 20,901
| 3,135
| 24,036
| 24,036
| 20,901 |
| Усього
| —
| 68,252
| —
| 168,252
| 100 |
Коли виконують порівняння різних варіантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованих процентів.
Рис. 3.3 Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для третього методу повернення боргу (за методикою ануїтету)
У нашому прикладі сума нарахованих процентів становитиме (тис. грн.): 44,25; 52,5 і 68,252 – відповідно для кожного методу повернення боргу. Порівнюючи ці значення, можна нібито прийти до висновку, що найбільшу суму грошей банк отримає, коли кредит буде надавати за третьою методикою, а найменшу – за першою. Проте такий поверхневий аналіз не завжди підтверджується більш ретельним і обґрунтованим, оскільки в дослідженні будь-якої форми вартості основна увага має приділятися тому, як грошові або вартісні потоки розміщуються в просторі і часі, тобто необхідно досліджувати моменти вартості.
Для дослідження таких складних процесів ми рекомендуємо застосовувати запропонований нами економетричний показник – масу вартості В, яка визначається за формулою
В = МП / ТП(3.7)
Найвигіднішим для банку буде той варіант, котрий принесе йому найбільшу масу вартості.
Момент позикової вартості Мп складається з двох елементів: з повернутого боргу Мб і нарахованих процентів М%. Розрахунки для трьох розглянутих випадків наведені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Порівняння трьох методів розрахунку процентів
| Метод розрахунку
| Моменти вартості, тис. грн. • рік
| Кінцеві результати розрахунку, тис. грн. |
|
Мб
| М%
| Мп
| за масою вартості
| за нарахованими процентами |
| 1
| 202,5
| 105,1875
| 307,6875
| 87,91
| 44,25 |
| 2
| 175
| 122,5
| 297,5
| 85
| 52,5 |
| 3
| —
| —
| 294,441
| 84,126
| 68,252 |
З таблиці видно, що за масою вартості найкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованих відсотків – останній метод ануїтету. Вибір найкращого і найгіршого варіантів повернення боргу залежить, головним чином, від прийнятого для порівняння показника (критерію оптимальності) – від маси вартості чи нарахованих процентів. За цими критеріями розглянуті варіанти позики мають зовсім протилежні результати. Проте маса вартості показує зростання загального капіталу банку, а нараховані проценти лише окремої їхньої частини, до того ж без врахування, як вони змінюються в часі. Тому, на нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою.
3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового стану позичальника, відсутності необхідних організаційних здібностей у керівника позичальника, недостатньої підготовленості працівника, що приймає рішення про кредитування, та інших обставинах .
Розглянемо вплив кредитного ризику на зміну ставки за кредитом і на прибутковість банку.
Нехай ймовірність неповернення позичальником узятої суми позики та процентів за нею змінюється від 0 до 1, то взаємозв’язок між ризиком і дохідністю передамо таким рівнянням:
Ч ф = (1 + Ч) / (1 – Р) – 1 , (3.8)
де Ч ф – фактична ставка процента з урахуванням кредитного ризику;
Ч – безризикова (реальна) ставка процента;
Р – ймовірність неповернення кредиту.
За безризикову ставку процента береться облікова ставка НБУ, яка складала 7 % на 01.01.2003 р.
Формула 3.8 підтверджує правило, що за ризик має бути компенсація, тобто процентну ставку може бути знижено для фінансово-надійних клієнтів, які в змозі повернути позику з великою ймовірністю і навпаки, ставку може бути підвищено, якщо банк має справу з клієнтом з високою ймовірністю неповернення позики.
Розглянемо ситуацію, коли банк має повну впевненість у тому, що позику буде повернено позичальником: Р = 0. Тоді, за оптимальним сценарієм:
ЧФ = (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = 0,07 = 7 %.
Тобто буде застосовано безризикову ставку процента. При цьому прибуток банку складатиме, наприклад, при сумі кредиту 100000 грн.:
100000х0,07 = 7000 ( грн.)
Розглянемо ситуацію, коли банк впевнений, що позичальник поверне половину позики: Р = 0,5, тобто кредит характеризується як “сумнівний”. Тоді за зваженим сценарієм:
Ч Ф = (1 + 0,07) / (1 – 0,5) – 1 = 1,14 = 114 %
Такі великі відсотки на сьогодні вже не актуальні, але при значних темпах інфляції вони були навіть і більшими. Прибуток банку при цьому складатиме:
1,14 х 100000 = 114000 ( грн.)
Але слід зауважити, що такий прибуток буде отриманий лише у разі повного і власного повернення позичальником кредиту з відсотками.
Можлива ситуація, коли банк видає кредит і завчасно знає, що клієнт його не поверне, тобто Р = 1. Тоді величина ЧФ не підлягає визначенню і ризик кредитора неможливо компенсувати. Тобто, за песимістичним сценарієм:
Ч Ф = lim (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = ∞.
Р→1
Отже, з збільшенням ризику неповернення кредиту, підвищується ціна кредиту, а також прибуток банку, за умови, що сума кредиту з відсотками буде повернена. Тож, банку необхідно вибирати між прибутком та ризиком, і тому доцільно застосувати плаваючі ставки за кредитами.
Середня ставка за кредит АКБ “ТАС-Комерцбанк” складає 25 %, тобто банк працює з клієнтами, ризиковість яких становить в середньому:
0,25 = (1 + 0,07) / (1 – Р) – 1
Звідси:
Р = 1 – (1 + 0,07) / (1 – 0,25) = 0,42 або 42 %
Тож, АКБ “ТАС-Комерцбанк” надає кредити, ймовірність неповернення яких складає 42 %. Це значний ступінь ризику, а значить банк серед доходних активів надає перевагу саме кредитним.
Існує декілька способів захисту від кредитного ризику, наприклад, застава, гарантія, порука, інші. Одним з них є лімітування кредитів – це спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позиках конкретному позичальнику. ТАС-Комерцбанк використовує таку форму лімітування кредитів, як кредитна лінія. Вона являє собою юридичне оформлене зобов’язання банку перед позичальником надавати йому протягом визначеного угодою строку кредити в розмірах обумовленого ліміту.
Внутрішньобанківський контроль за якістю кредитного портфеля і факторами ризику, є одним із найважливіших напрямків внутрібанківської роботи. Цю роботу необхідно розглядати не тільки з погляду економічної безпеки банку, у зв’язку з учиненням яких-небудь зловживань його службовцями або несумлінними клієнтами, але і як засіб визначення стану ліквідності банківських операцій, ступеня концентрації їхньої ризикованості, ефективності розміщення власних і притягнутих коштів. Інакше кажучи, аналітичний внутрішньобанківський контроль необхідно розглядати як систему керівництва факторами ризиків, а також як інструмент прогнозування і здійснення ефективної грошово-кредитної політики банку. Як перший, так і другий аспекти внутрішньобанківській системи контролю спрямовані на підтримку стабільної роботи банківського закладу. Але в силу специфіки даної роботи ми розглянемо ці питання через призму економічної безпеки банків у процесі проведення активних кредитних операцій.
Важливість даних питань полягає в тому, що в процесі розрахунку окремого з показників, ми можемо проаналізувати які показники негативно впливають на ефективність кредитного портфелю. Запропонована система аналізу може бути використана як робітниками банку для розробки оптимальних систем по керівництву кредитними операціями і на цій основі удосконалити кредитний портфель, так і відповідними контрольно-ревізійними службами при проведенні перевірочних заходів щодо вивчення діяльності банку.
Для попередження погіршення якості кредитного портфеля в процесі концентрації тих або інших видів кредитів, у тому числі в залежності від періодичності діяльності, банк повинний оперативно визначати ріст ризиків, і відкоригувати балансову вартість кредитів шляхом створення спеціальних резервів для покриття можливого збитку.
Так на приклад ріст кількості простроченої заборгованості по програмі “розстрочка” вимагає перегляду методики оцінки платоспроможності позичальника.
Процес підвищення ефективності кредитного портфелю має чотири основні стадії:
а) Робота банку по організації видачі кредиту. На цій стадії оцінюється, затверджується і документально відображається кредитний ризик, визначається доцільність операції і її вплив на стан кредитного портфелю.
б) Розгляд кредитної справи. Дана стадія передбачає розробку прогнозу з урахуванням ступеня ризику від моменту видачі кредиту до його повного повернення.
в) Нагляд за боржниками в розтині конкретних угод, ризикованими кредитами і рівнем їхньої концентрації в розтині категорій ризиків.
г) Контроль за процесом погашення заборгованості.
Банківські підходи і засоби контролю за ефективністю кредитного портфелю складаються з:
1. Кредитної стратегії, що включає кредитну політику і процедуру надання кредитів.
2. Організації роботи персоналу по виконанню кредитних функцій.
3. Внутрішньобанківського контрольного супроводу за наданими кредитами.
4. Урахування кредитів і управлінських систем звітності.
При правильній організації роботи і взаємодії відповідних служб банку ризики можна зводити до мінімуму, але жоден із ризиків не може бути усунутий цілком. Водночас, надмірна обережність може позбавити банк прибуткових можливостей, що, як уже відзначалося, є основним джерелом його прибутку. З іншої сторони надмірна, непродумана ризикованість створює для банку погрозу загубити не тільки прибуток у виді відсотків за надані кредити, але і кредитні кошти. Для більш повного їхнього урахування в процесі застосування вичленуємо найбільш важливі, внутрішньобанківські методи зниження кредитних ризиків.
Перший метод зниження кредитних ризиків: вибір менш небезпечних видів і режиму проведення активних кредитних операцій у залежності від рівня надійності позичальника і ряду інших чинників.
Другим методом зниження кредитних ризиків є лімітування витрати позичальником кредитних коштів.
Третім методом зниження кредитних ризиків є диверсифікація позичок.
Таким чином, дослідження довели, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” надає дуже ризикові кредити, тому ми рекомендуємо йому використовувати такі способи захисту від кредитного ризику, як вибір менш небезпечних видів і режиму проведення активних кредитних; лімітування витрати позичальником кредитних коштів та диверсифікація позичок.
Отже, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківських послуг. На нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.
Висновки
Процес банківського кредитування – це сукупність певних дій банку, пов’язаних із наданням і поверненням кредиту. Цей процес складається з певних етапів, кожний з яких окремо, забезпечує розв’язання локальної задачі і разом досягається головна ціль позичкових операцій – їх надійність та прибутковість для банку.
Механізм кредитування складається з шести взаємопов’язаних етапів.
До першого етапу входять збір інформації про попит на кредити, її аналіз та попередній відбір заявок. На другому етапі позичальник і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди.
Рішення про надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіальне (Правлінням банку. Кредитним комітетом, і т. ін.) більшістю голосів і оформляється протоколом.
Після укладення кредитного договору наступним етапом процедури отримання кредиту є надання кредиту позичальникові та кредитний моніторинг.
НБУ і комерційні банки постійно прагнуть удосконалити організацію кредитних відносин в країні, принаймні усунути численні її недоліки. Та оскільки теоретична база і відповідно теоретичне обґрунтування організації кредитних стосунків між банками й позичальниками у нас лише започатковуються, це удосконалення зводиться до постійних змін уже діючих положень, заміни одних (часом нечітких або навіть помилкових) інструкцій іншими (з новими неточностями й помилками), що завдає клопоту і працівниками, і клієнтам банків. Останнім часом процес удосконалення кредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21 грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” та підготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Про банківський кредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.
Таким чином, усі етапи організації кредитування комерційним банком позичальника у своїй сукупності утворюють єдиний, цілісний технологічний процес, результатом якого є надання кредитних послуг. Регламентація порядку здійснення відповідних операцій при формуванні кредитної політики є важливим засобом не лише уніфікації технології цих операцій для всіх його структурних підрозділів, а й підпорядкування практичних дій банківського персоналу у сфері організації грошово-кредитних відносин єдиним цілям і завданням, досягнення яких визначено затвердженою керівництвом банку кредитною політикою.
Динамічний розвиток банківської системи за останні роки дає підстави для обережного оптимістичного прогнозу на майбутнє. Структура банківського кредитування залишиться досить стійкою. Основну частку кредитів становитимуть позички, надані суб’єктам господарювання, збільшуватиметься питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданих населенню.
Що стосується аналізу безпосередньо АКБ “ТАС-Комерцбанку”, то можна зазначити, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” входить групи Середніх банків і за 2001-2002 роки нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи. АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує. Порівняльний аналіз показав, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” не є лідером у своїй групі, але неухильно піднімається вгору за рейтингом НБУ у групі „Середні банки”.
АКБ “ТАС-Комерцбанк” постійно нарощує свій кредитний портфель за рахунок як кредитів юридичним, так і фізичним особам. Протягом 2002 року банк чітко дотримував усіх вимог Національного банку України, що стосуються нормативів кредитного ризику. Загальна сума кредитів і гарантій, наданих суб’єктам господарської діяльності, за станом на 1 січня 2003 року склала 172,4 млн. грн. Зростання валютних і гривневих кредитів склало 2,2 і 1,8 рази відповідно. Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів склала лише 0,3%.
В галузевій структурі кредитів СПД на початок 2003 року переважали кредити промисловим підприємствам. Структура кредитів, наданих юридичним особам, свідчіть про значний розвиток комерційного кредитування та поганий розвиток сектору мікрокредитування, цей сектор в АКБ “ТАС-Комерцбанк не знайшов достатнього відображення.
Кредитний портфель філії складають в основному довгострокові кредити, питома вага яких на кінець року 69,7 %. При загальному прирості кредитних вкладень 1086 % темп приросту довгострокових кредитів 4,34 %. Динаміка росту кредитного портфелю дуже швидка завдяки недавньому відкриттю, але співвідношення довгострокових і короткострокових кредитів не змінюється. Це свідчіть про те, що не зважаючи на короткий час роботи філії, вона зайняла відповідну нішу на ринку банківських послуг. Якість кредитного портфеля підвищилась. Так на кінець звітного періоду питома вага стандартних, субстандартних кредитів і кредитів під контролем виросла на 0,8 підпунктів і досягла 97,9 % при одночасному зниженні сумнівних та безнадійних. Слід відзначити, що темпи приросту стандартних кредитів перевищують темпи приросту кредитного портфеля в цілому. Це дозволило банку підвищити ефективність кредитної політики.
Можна стверджувати, що СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” проводить ризиковану кредитну політику порядок проведення кредитних операцій КБ «Фінанси і кредит» та АКБ “ТАС-Комерцбанк” дещо схожі, але на наш погляд, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” ліберальніша, так як банк використовує більшу кількість різновидів забезпечення (зокрема, депозитні рахунки, застава майнових прав та цесія). Але позитивним моментом в кредитній політиці КБ «Фінанси і кредит» можна назвати можливість реструктуризації боргів, чого немає у кредитній політиці АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
Кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківських послуг. На нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000р.№2121-ІІІ
Про заставу: Закон України від 02.10.1992р. №2654-ХІІ
Про кредитування: Положення, затверджене Правлінням НБУ від 28.09.1995р. №246 зі змінами і доповненнями
Про порядок здійснення консорціумного кредитування: Положення, затверджене Правлінням НБУ від 14.03.1996р. №351
Інструкція про регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління НБУ № 368 від 28.08.2001.
Положення про порядок видачі банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Постанова НБУ№275від 17.07.2001
Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Постанова НБУ №375 від 31.08.2001
Про порядок формування і використання резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків: Положення, затверджене Постановою Правління НБУ від 06.07.2000р. №279 зі змінами і доповненнями
Аналіз діяльності комерційного банку /За ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомір: ПП “Рута”, 2001 ,383 с.
Банковское дело /Под ред. Лаврушина О.И. – М.: Финансы и статистика, 1998, – 421 с.
Банківське право /За ред. Кучерявенко М.П.- Харків: Торсінг, 1999, 982 с.
Банки и банковские операции /Под ред Жукова Е.Ф. – М.: «Банки и биржи», 1997 ,–311 с.
Білобловський С. Окремі аспекти системи оцінки кредитного ризику банками. // Економіка. Фінанси. Право. — 2002 — № 3 — с. 30.
Бушуєва І., Дем’яненко В. Алгоритм диверсифікації кредитів комерційних банків // Банківська справа.- 2000.- №6.- с.20
Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник.- К.: Видавничий центр «Академія», 2001.- 320 с.
Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті.- К.: Борисфен-М, 1996.- 226с.
Волошин І.В. Визначення лімітів у операціях кредитування за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі випадкового функціонуючого банку // Банківська справа. — 2000.- №4.- с. 36
Волошин І.В. Вимірювання концептуальних ризиків за допомогою теорії портфелів // Вісник НБУ.- 1999.- №4.- с. 23
Волошин І. Консервативний підхід до формування резервів для малих кредитних портфелів // Вісник НБУ.- 2000. — №7.- с. 13
Волошин І.В. Розрахунок резервів відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ.- 1999.- №9.- с. 61
Вступ до банківської справи / За ред. Савлука М. Н. – К.: Лібра, 1998, 323с.
Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ.- 2000.- №2.- с. 56
Голуб В. Методичні аспекти ціноутворення на кредитні послуги банку // Вісник НБУ. – №7. – 2002. –с.48
Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. – К.: Лібра, 1996,– 172 с.
Карагозова О., Распутіна Л. Проблеми оптимізації структури кредитного портфеля комерційного банку // Банківська справа. — 2000.- №2.- с. 40
Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2000. – 636 с.
Корнієнко Т. Методика визначення класу позичальника для розрахунку розміру резерву відшкодування втрат за кредитними операціями // Вісник НБУ.- 2000.- №3.- с. 35
Кротюк В. Банківська система України в 2001 році // Вісник НБУ. – 2002. – №3. – с.2.
Рябініна Л. Теорія і практика кредитних відносин в Україні // Вісник НБУ. — 2002.- №1. — с. 26
Синки Дж. Мл. Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. 4-е перераб. изд.; Под ред. Р.Я.Левиты, Б.С.Пинскера – М.: Catallaxy, 1994. – 820с.
Ткаченко І., Луців Б. Моделювання управління динамікою кредитного портфеля // Вісник НБУ.- 2000.- №5.- с. 15
Основы банковского дела /Под ред. Мороза А.Н. К.: Либра, 1994. – 326 с.
Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела – 1996. – 316 с.
Попуша А. Правова основа банківського кредитування // Вісник НБУ.- 2000.- №12.- с. 45
Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку.- К.: КНЕУ, 1999. – 265 с.
Примостка Л. Методичні аспекти аналізу ефективності управління портфелями комерційних банків. // Банківська справа.- 2000.- №1.- с. 27
Распутна Л. Формування кредитного портфеля комерційного банку з урахуванням ризику // Банківська справа.- 1999.- №4.- с. 50
Роуз П. Банковский менеджмент М.: Дело, 1997.- 598 с.
Чайка О.І. Шляхи зниження відсоткових ставок за банківським кредитами в Україні // Вісник НБУ.- 1999.- №8.- с. 24
Чуб П. Теорія нетрадиційного управління кредитним портфелем комерційних банків //Вісник НБУ.- 2002.- №1. — с. 20
Шевченко Р. І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 183 с.
Шлапак О., Пушкарьов В., Карчева Г. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків у 2002 році // Вісник НБУ.- 2003. – №3. – с. 2
Річний фінансовий звіт АКБ “ТАС-Комерцбанк” за 2001 р.
Річний фінансовий звіт АКБ “ТАС-Комерцбанк” за 2002р.
ДОДАТОК А
ЕТАПИ Банківського КРЕДИТУВАННЯ
ДОДАТОК Б
Макроекономічний аналіз формування кредитних ресурсів у банківській системі України за 2001-2002 роки
Таблиця 1
Динаміка і структура активів банків України
| Показники
| За станом на
| Динаміка |
|
01.01.2002р.
| 01.01.2003р.
| |
|
Сума, млн. грн.
| %
| Сума, млн. грн.
| %
| Абсолютний приріст, млн. грн.
| Темп зростання, % |
| Загальні активи
| 50785
| 100.0
| 67774
| 100,0
| 16 989
| 35.5 |
| Високоліквідні активи
| 7744
| 15.2
| 9043
| 13.3
| 1299
| 16.8 |
| Кредитний портфель
| 32097
| 63.2
| 46736
| 69.0
| 14639
| 45.6 |
| Вкладення у цінні папери
| 4390
| 8.6
| 4402
| 6.5
| 12
| 0.3 |
| Дебіторська заборгованість
| 2081
| 4.1
| 1 410
| 2.1
| -671
| -32.2 |
| Основні засоби
| 3599
| 7.1
| 4926
| 7.3
| 1 327
| 36.9 |
| Нараховані доходи
| 712
| 1.4
| 937
| 1.4
| 225
| 31.6 |
| Інші активи
| 161
| 0.3
| 319
| 0.4
| 158
| 97.8 |
Таблиця 2
Структура кредитного портфеля комерційних банків України
| Показники
| За станом на
| Темпи зростання, %
| Структурні зміни |
|
01.01.2001 р.
| 01.01.2002р.
| 01.01.2003р.
| |
|
|
Млн. грн.
| %
| Млн. грн.
| %
| Млн. грн.
| %
| 2001р
| 2002р.
| 2001р
| 2002р |
| Кредити, надані органам державного управління
| 123
| 0,5
| 197
| 0,6
| 196
| 0,4
| 60,6
| -0,8
| 0,1
| -0,2 |
| Кредити, надані іншим банкам та НБУ
| 4357
| 18,4
| 3962
| 12,3
| 5096
| 10,9
| -9,1
| 28,6
| -6,1
| -1,4 |
| Кредити, надані суб’єктам господарювання
| 18216
| 77,1
| 26564
| 82,8
| 38189
| 81,7
| 45,8
| 43,8
| 5,7
| -1,1 |
| Кредити, надані фізичним особам
| 941
| 4,0
| 1373
| 4,3
| 3255
| 7,0
| 45,9
| 137,0
| 0,3
| 2,7 |
| Узагальнюючий коефіцієнт структурних зрушень
| —
| —
| —
| —
| —
| —
| —
| —
| 3,1
| 1,4 |
ДОДАТОК В1
Річний балансовий звіт АКБ “ТАС-Комерцбанк” за 2001-2002 роки
| Статті балансу
| Станом на |
|
1 січня 2002 р.
| 1 січня 2003 р. |
| Активи, тис. грн.
| |
|
| Кошти
| 2455,99
| 7431,34 |
| Залишки в НБУ
| 10923,52
| 7587,00 |
| Кошти в інших банках
| 61911,91
| 73390,36 |
| Цінні папери в портфелі
| 542,83
| 8892,23 |
| Кредити клієнтам
| 83762,05
| 178367,42 |
| Довгострокові вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства
| 6,67
| 2063,61 |
| Основні засоби і нематеріальні активи
| 1921,45
| 8617,90 |
| Інші активи
| 2996,38
| 13848,14 |
| Усього активів
| 164520,81
| 300198,00 |
| Зобов’язання, тис. грн.
|
| |
| Засобі банків
| 62212,27
| 36683,81 |
| Засобу клієнтів, у т.ч.;
| 53923,13
| 193021,87 |
| — депозити фізичних осіб
| 12178,96
| 65040,34 |
| Інші депозити
| 2232,59
| 53,32 |
| Боргові цінні папери, емітовані банком
| 2,00
| 2,00 |
| Інші зобов’язання
| 2937,17
| 14353,76 |
| Усього зобов’язань
| 121307,16
| 244114,77 |
| Власний капітал
| 43213,64
| 56083,24 |
| Усього — зобов’язання і власний капітал
| 164520,81
| 300198,00 |
ДОДАТОК В2
Звіт про прибутки і збитки АКБ “ТАС-Комерцбанк” на 01.01.2003 року
| Стаття
| Сума |
|
|
| Доходи, тис. грн.
| 40 657,44 |
| Процентні доходи
| 30 766,65 |
| Непроцентні банківські доходи
| 9 866,71 |
| Інші небанківські операційні доходи
| 11,48 |
| Повернення списаних активів
| 12,60 |
| Витрати, тис. грн.
| 39 787,85 |
| Процентні витрати
| 10 560,22 |
| Непроцентні банківські витрати
| 10 229,95 |
| Інші небанківські операційні витрати
| 17 143,35 |
| Відрахування в резерви і списання безнадійних активів
| 1 053,08 |
| Податок на прибуток
| 801,25 |
| Чистий прибуток
| 869,59 |
ДОДАТОК Д1
Баланс за станом на 31 грудня 2002року відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку , тис. грн.
|
| 2002 рік
| 2001 рік
| Відхилення |
|
|
|
Абсолютне
| Відсотки |
| Активи
|
|
|
| |
| Кошти і їхні еквіваленти
| 26200
| 26 121
| 79
| 0,30% |
| Заборгованість інших банків
| 47 198
| 24374
| 22 824
| 93,64% |
| Кредити й аванси клієнтам
| 181 931
| 85502
| 96 429
| 112,78% |
| Інвестиційні цінні папери для подальшого продажу
| 10 956
| 550
| 10 406
| 1892,00% |
| Нараховані процентні доходи й інші активи
| 4316
| 2996
| 1 320
| 44,06% |
| Відстрочені податковий актив
| 289
| —
| –
| – |
| Приміщення, удосконалення орендованого майна й устаткування
| 8695
| 2272
| 6 423
| 282,70% |
| Усього активів
| 279 585
| 141 815
| 137 770
| 97,15% |
| Зобов’язання
|
| |
| Заборгованість перед Національним банком України
| —
| 320
| –
| – |
| Заборгованість перед іншими банками
| 20784
| 37588
| -16 804
| -44,71% |
| Засобі клієнтів
| 194073
| 57821
| 136 252
| 235,64% |
| Субординований борг
| 4755
| 4232
| 523
| 12,36% |
| Нараховані процентні витрати й інші зобов’язання
| 4 398
| 1 077
| 3 321
| 308,36% |
| Відстрочені податкові зобов’язання
| —
| 530
| –
| – |
| Усього зобов’язань
| 224010
| 101 568
| 122 442
| 120,55% |
| Власний капітал
|
| |
| Акціонерний капітал
| 50599
| 32599
| 18 000
| 55,22% |
| Нерозподілений прибуток і інші резерви
| 4976
| 7648
| -2 672
| -34,94% |
| Усього власного капіталу
| 55575
| 40247
| 15 328
| 38,08% |
| Усього зобов’язань і власного капіталу
| 279 585
| 141 815
| 137 770
| 97,15% |
ДОДАТОК Д2
Звіт про фінансові результати за 2002 фінансовий рік відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, тис. грн.
|
| 2002 рік
| 2001 рік
| Відхилення |
|
|
|
Абсолютне
| Відсотки |
| Процентні доходи
| 30883
| 18454
| 12 429,00
| 67,35% |
| Процентні витрати
| -11 082
| -7 869
| -3 213,00
| 40,83% |
| Чисті процентні доходи
| 19801
| 10585
| 9 216,00
| 87,07% |
| Резерв на знецінення кредитів
| -7 194
| -3 468
| -3 726,00
| 107,44% |
| Чисті процентні доходи після відрахування резерву на знецінення кредитів
| 12607
| 7 117
| 5 490,00
| 77,14% |
| Прибуток мінус збитки від інвестиційних цінних паперів для подальшого продажу
| 3586
| -380
| 3 966,00
| -1043,68% |
| Прибуток мінус збитки від операцій с іноземною валютою
| 382
| 927
| -545,00
| -58,79% |
| Прибуток мінус збитки від переоцінки іноземної валюти
| -779
| -405
| -374,00
| 92,35% |
| Доходи від виплат і комісійних
| 9427
| 7485
| 1 942,00
| 25,95% |
| Витрати на виплати і комісійні
| -710
| -695
| -15,00
| 2,16% |
| Резерв на знецінення нарахованих процентних доходів і інших активів
| -275
| -91
| -184,00
| 202,20% |
| Зменшення резерву збитків по зобов’язаннях, зв’язаним із кредитуванням
| 57
| -50
| 107,00
| -214,00% |
| Інші операційні доходи
| 164
| 786
| -622,00
| -79,13% |
| Операційний доход
| 24459
| 14694
| 9 765,00
| 66,46% |
| Операційні витрати
| -20 589
| -13241
| -7 348,00
| 55,49% |
| Прибуток до оподатковування
| 3870
| 1 453
| 2 417,00
| 166,35% |
| Оподатковування
| 129
| -240
| 369,00
| -153,75% |
| Чистий прибуток
| 3999
| 1 213
| 2 786,00
| 229,68% |
ДОДАТОК Д3
Звіт про зміни власного капіталу за 2002 фінансовий рік відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, тис. грн.
|
Акціонерний капітал
| Нерозподілений прибуток та ін. резерви
| Усього власного капіталу |
| Залишок на 1 січня 2001 року (по попередній звітності)
| 15599
| 4873
| 20472 |
| Вплив помилок у бухгалтерському обліку при початковому застосуванні МСБУ 39 для субординированного боргу, за винятком податків
| —
| 1 562
| 1 562 |
| Залишок на 1 січня 2001 року (трансформоване)
| 15 599
| 6435
| 22034 |
| Чистий прибуток за рік
| —
| 1 213
| 1 213 |
| Емісія акцій
| 17000
| —
| 17000 |
| Залишок на 31 грудня 2001 року
| 32599
| 7648
| 40247 |
| Чистий прибуток за рік
| —
| 3999
| 3999 |
| Емісія акцій
| 18000
| —
| 18000 |
| Дивіденди виплачені
| |
-6671
| -6671 |
| Залишок на 31 грудня 2002 року
| 50599
| 4976
| 55575 |
ДОДАТОК Ж
Порівняльний аналіз АКБ “ТАС-Комерцбанк” з іншими комерційними банками України за 2001-2002 роки
Таблиця 1
Динаміка обсягу активів комерційних банків, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 5
| 164
| 15
| 3
| 300
| 18
| 136
| 3
| 183
| 123 |
| Альфа-Банк
| 3
| 184
| 17
| 2
| 431
| 26
| 247
| 10
| 234
| 157 |
| КБ „Мрія”
| 1
| 366
| 33
| 1
| 429
| 26
| 63
| -7
| 117
| 78 |
| КБ „аЖІО”
| 4
| 174
| 16
| 5
| 228
| 14
| 54
| -2
| 131
| 88 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 2
| 211
| 19
| 4
| 253
| 15
| 42
| -4
| 120
| 80 |
| Всього
| —
| 1099
| 100
| —
| 1641
| 100
| 542
| 0
| 149
| 100 |
Таблиця 2
Динаміка обсягу кредитного портфеля комерційних банків, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 4
| 127
| 17
| 3
| 251
| 20
| 124
| 4
| 198
| 122 |
| Альфа-Банк
| 5
| 96
| 13
| 1
| 335
| 27
| 239
| 14
| 349
| 215 |
| КБ „Мрія”
| 1
| 281
| 37
| 2
| 322
| 26
| 41
| -11
| 115
| 71 |
| КБ „аЖІО”
| 3
| 129
| 17
| 4
| 175
| 14
| 46
| -3
| 136
| 84 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 2
| 131
| 17
| 5
| 157
| 13
| 26
| -4
| 120
| 74 |
| Всього
| —
| 764
| 100
| —
| 1240
| 100
| 476
| 0
| 162
| 100 |
Таблиця 3
Динаміка обсягу інвестиційного портфеля комерційних банків, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 3
| 8
| 11
| 1
| 19
| 31
| 11
| 20
| 238
| 284 |
| Альфа-Банк
| 1
| 36
| 49
| 3
| 14
| 23
| -22
| -26
| 39
| 47 |
| КБ „Мрія”
| 2
| 21
| 29
| 2
| 15
| 25
| -6
| -4
| 71
| 85 |
| КБ „аЖІО”
| 5
| 3
| 4
| 4
| 7
| 11
| 4
| 7
| 233
| 279 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 4
| 5
| 7
| 5
| 6
| 10
| 1
| 3
| 120
| 144 |
| Всього
| —
| 73
| 100
| —
| 61
| 100
| -12
| 0
| 84
| 100 |
Таблиця 4
Динаміка обсягу капіталу комерційних банків, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 5
| 20
| 9
| 3
| 56
| 20
| 36
| 11
| 280
| 215 |
| Альфа-Банк
| 1
| 73
| 34
| 1
| 74
| 27
| 1
| -8
| 101
| 78 |
| КБ „Мрія”
| 3
| 39
| 18
| 2
| 64
| 23
| 25
| 5
| 164
| 126 |
| КБ „аЖІО”
| 2
| 51
| 24
| 4
| 55
| 20
| 4
| -4
| 108
| 83 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 4
| 30
| 14
| 5
| 28
| 10
| -2
| -4
| 93
| 72 |
| Всього
| —
| 213
| 100
| —
| 277
| 100
| 64
| 0
| 130
| 100 |
Таблиця 5
Динаміка обсягу заборгованості комерційних банків перед клієнтами, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 3
| 144
| 16
| 3
| 244
| 18
| 100
| 2
| 169
| 110 |
| Альфа-Банк
| 5
| 110
| 12
| 2
| 357
| 26
| 247
| 14
| 325
| 210 |
| КБ „Мрія”
| 1
| 328
| 37
| 1
| 366
| 27
| 38
| -10
| 112
| 72 |
| КБ „аЖІО”
| 4
| 122
| 14
| 5
| 173
| 13
| 51
| -1
| 142
| 92 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 2
| 181
| 20
| 4
| 225
| 16
| 44
| -4
| 124
| 81 |
| Всього
| —
| 885
| 100
| —
| 1365
| 100
| 480
| 0
| 154
| 100 |
Таблиця 6
Динаміка обсягу прибутку комерційних банків, млн. грн.
| Назва банку
| За станом на 01.01.2002
| За станом на 01.01.2003
| Відхилення
| Темп росту, проценти |
|
Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Рейтинг
| Сума
| Питома вага, %
| Абсолютне
| В питомій вазі
| В сумі
| В питомій вазі |
| АКБ “ТАС-Комерцбанк”
| 3
| 0,7
| 3,8
| 3
| 0,9
| 12,5
| 0
| 9
| 129
| 325 |
| Альфа-Банк
| 4
| 0,1
| 0,5
| 4
| 0,3
| 4,2
| 0
| 4
| 300
| 758 |
| КБ „Мрія”
| 1
| 12,4
| 68,1
| 1
| 15,7
| 218,1
| 3
| 150
| 127
| 320 |
| КБ „аЖІО”
| 2
| 4,9
| 26,9
| 2
| 7,3
| 101,4
| 2
| 74
| 149
| 377 |
| ЕНЕРГОБАНК
| 4
| 0,1
| 0,5
| 5
| -17,0
| -236,1
| -17
| -237
| -17000
| -42972 |
| Всього
| —
| 18,2
| 100,0
| —
| 7,2
| 100,0
| -11
| 0
| 40
| 100 |
Додаток К1
Баланс ПП “Талант-Торг” за 2 звітні періоди
| Підприємство
| ПП «Талант — Торг» |
| Дата реєстрації
| 27 лютого 1997 року |
| Галузь
| торгівля
| |
| Одиниця виміру
| тис. грн.
|
| |
| Актив
| Код рядка
| На 01.10.02
| На 01.01.03 |
| І. Необоротні активи
| |
| |
| Нематеріальні активи:
| |
| |
| Залишкова вартість
| 010
| 0,0
| 0,0 |
| первісна вартість
| 011
|
| |
| Знос
| 012
|
| |
| Незавершене будівництво
| 020
|
| |
| Основні засоби:
| |
| |
| Залишкова вартість
| 030
| 205,7
| 192,7 |
| первісна вартість
| 031
| 299,1
| 299,1 |
| Знос
| 032
| 93,4
| 106,4 |
| Довгострокові фінансові інвестиції:
| |
| |
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
| 040
|
| |
| інші фінансові інвестиції
| 045
|
| |
| Довгострокова дебіторська заборгованість
| 050
|
| |
| Відстрочені податкові активи
| 060
| 44,7
| 39,8 |
| Інші необоротні активи
| 070
| 3,9
| |
| Усього за розділом І
| 080
| 254,3
| 232,5 |
| ІІ. Оборотні активи
| |
| |
| Запаси:
| |
| |
| виробничі запаси
| 100
| 233,5
| 245,2 |
| тварини на вирощуванні та відгодівлі
| 110
|
| |
| незавершене виробництво
| 120
|
| |
| готова продукція
| 130
|
| |
| Товари
| 140
| 2 810,6
| 2 809,1 |
| Векселі одержані
| 150
| 63,3
| |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
| |
| |
| чиста реалізаційна вартість
| 160
| 10 909,3
| 10 487,7 |
| первісна вартість
| 161
| 10 909,3
| 10 487,7 |
| резерв сумнівних боргів
| 162
|
| |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками:
| |
| |
| з бюджетом
| 170
| 1,8
| 1,8 |
| за виданими авансами
| 180
|
| |
| з нарахованих доходів
| 190
|
| |
| із внутрішніх розрахунків
| 200
|
| 2,3 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість
| 210
| 0,4
| |
| Поточні фінансові інвестиції
| 220
|
| |
| Грошові кошти та їх еквіваленти:
| |
| |
| в національній валюті
| 230
|
| 50,1 |
| в іноземній валюті
| 240
| 0,3
| 2,0 |
| Інші оборотні активи
| 250
|
| |
| Усього за розділом ІІ
| 260
| 14 019,2
| 13 598,2 |
| ІІІ. Витрати майбутніх періодів
| 270
| 4,4
| 4,4 |
| Баланс
| 280
| 14 277,9
| 13 835,1 |
| Пасив
| Код рядка
| На 01.10.01
| На 01.01.01 |
| І. Власний капітал
| |
| |
| Статутний капітал
| 300
| 9,4
| 9,4 |
| Пайовий капітал
| 310
|
| |
| Додатковий вкладений капітал
| 320
|
| |
| Інший додатковий капітал
| 330
| 832,3
| 832,3 |
| Резервний капітал
| 340
|
| |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)*
| 350
| -287,2
| 1,6 |
| Неоплачений капітал
| 360
|
| |
| Вилучений капітал
| 370
|
| |
| Усього за розділом І
| 380
| 554,5
| 843,3 |
| ІІ. Забезпечення виплат персоналу
| |
| |
| Забезпечення виплат персоналу
| 400
|
| |
| Інші забезпечення
| 410
|
| |
| Цільове фінансування
| 420
|
| |
| Усього за розділом ІІ
| 430
| 0,0
| 0,0 |
| ІІІ. Довгострокові зобов’язання
| |
|
|
| Довгострокові кредити банку
| 440
|
| |
| Довгострокові фінансові зобов’язання
| 450
|
| |
| Відстрочені податкові зобов’язання
| 460
|
| |
| Інші довгострокові зобов’язання
| 470
|
| |
| Усього за розділом ІІІ
| 480
| 0,0
| 0,0 |
| ІV. Поточні зобов’язання
| |
| |
| Короткострокові кредити банку
| 500
| 655,9
| 634,4 |
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
| 510
|
| |
| Векселі видані
| 520
| 63,3
| |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
| 530
| 12 962,9
| 12 310,5 |
| Поточні зобов’язання за розрахунками:
| |
| |
| з одержаних авансів
| 540
|
| 2,9 |
| з бюджетом
| 550
| 13,2
| 22,6 |
| з позабюджетних платежів
| 560
| 5,9
| 5,9 |
| зі страхування
| 570
| 5,0
| 5,3 |
| з оплати праці
| 580
| 10,0
| 10,2 |
| з учасниками
| 590
|
| |
| із внутрішніх розрахунків
| 600
| 7,2
| |
| Інші поточні зобов’язання
| 610
|
| |
| Усього за розділом ІV
| 620
| 13 723,4
| 12 991,8 |
| V. Доходи майбутніх періодів
| 630
|
| |
| Баланс
| 640
| 14 277,9
| 13 835,1 |
Додаток К2
Звіт про фінансові результати ПП “Талант-Торг”
| Підприємство
| ПП «Талант — Торг» |
| Дата реєстрації
| 27 лютого 1997 року |
| Галузь
|
| торгівля
| |
| Одиниця виміру
| тис. грн.
|
| |
| Стаття
| Код рядка
| На 01.10.02
| На 01.01.03 |
| Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
| 010
| 12 902,9
| 19 734,8 |
| Податок на додану вартість
| 015
|
| |
| Акцизний збір
| 020
|
| |
|
| 025
|
| |
| Інші вирахування з доходу
| 030
|
| |
| Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
| 035
| 12 902,9
| 19 734,8 |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
| 040
| 10 914,7
| 16 804,9 |
| Валовий:
| |
| |
| — прибуток
| 050
| 1 988,2
| 2 929,9 |
| — збиток
| 055
| 0,0
| 0,0 |
| Інші операційні доходи
| 060
|
| |
| Адміністративні витрати
| 070
| 940,8
| 1 475,0 |
| Витрати на збут
| 080
|
| |
| Інші операційні витрати
| 090
|
| |
| Фінансові результати від операційної діяльності: |
|
| |
1 047,4
| 1 454,9 |
|
| |
0,0
| 0,0 |
| — прибуток
| 100
| 1 047,4
| 1 454,9 |
| — збиток
| 105
| 0,0
| 0,0 |
| Доход від участі в капіталі
| 110
|
| |
| Інші фінансові доходи
| 120
|
| |
| Інші доходи
| 130
| 91,8
| 93,4 |
| Фінансові витрати
| 140
|
| |
| Витрати від участі в капіталі
| 150
|
| |
| Інші витрати
| 160
| 76,8
| 169,4 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|
| |
1 062,4
| 1 378,9 |
| — прибуток
| 170
| 1 062,4
| 1 378,9 |
| — збиток
| 175
| 0,0
| 0,0 |
| Податок на прибуток від звичайної діяльності
| 180
|
| |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|
| |
1 062,4
| 1 378,9 |
|
| |
0,0
| 0,0 |
| — прибуток
| 190
| 1 062,4
| 1 378,9 |
| — збиток
| 195
| 0,0
| 0,0 |
| Надзвичайні:
| |
| |
| — прибуток
| 200
|
| |
| — збиток
| 205
|
| |
| Податки з надзвичайного прибутку
| 210
|
| |
| Чистий:
| |
| |
|
| |
1 062,4
| 1 378,9 |
|
| |
0,0
| 0,0 |
| — прибуток
| 220
| 1 062,4
| 1 378,9 |
| — збиток
| 225
| 0,0
| 0,0 |
Додаток Л2
Розрахунок коефіцієнтів оцінки кредитоспроможності позичальника ПП “Талант-Торг”
Розрахуємо Кал для підриємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Кал = 
станом на 01.01.03р. : Кал = 
Розрахуємо Кл для підприємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Кл = 
станом на 01.01.03р. : Кл = 
Розрахуємо Кпф для підприємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Кпф = 
станом на 01.01.03р. : Кпф = 
Розрахуємо коефіцієнти управління активами підприємства :
Кобз для підриємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Кобз = 
станом на 01.01.03р. : Кобз = 
Коа для підриємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Коа = 
станом на 01.01.03р. : Коа = 
Сда для підриємства “Талант –Торг” на кінець звітнього періоду станом на 01.10.02р. : Сда = 
або 7%
станом на 01.01.03р. :
Сда = 
або 10%
Додаток М
Виписка зі звіту пор кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” станом на 01.10.2003 року
Таблиця 1
Аналіз структури активних операцій на 01.10.03 р.
| Види операцій
| Сума, грн.
| Структури % |
| Каса
| 134070
| 0,88% |
| Кор. рахунки банків
| 474360
| 3,10% |
| Кор. рахунок у НБУ
| 2085190
| 13,61% |
| Кредити видані – усього
| 7576500
| 49,45% |
| у т. ч. короткострокові
| 3067110
| 20,02% |
| Основні кошти
| 169460
| 1,11% |
| Дебітори
| 487870
| 3,18% |
| Відведені кошти
| 80080
| 0,52% |
| Витрати
| 250700
| 1,64% |
| Валютна позиція
| 896400
| 5,85% |
| Інші активи
| 100330
| 0,65% |
| Усього активів
| 15322070
| 100,00% |
Таблиця 2
Аналіз структури «кредитного портфеля» банку на 01.10.03 р.
| Вид забезпечення
| Сума,
| Структура, |
|
грн.
| % |
| Усього виданих кредитів
| 7576500
| 100,00% |
| у тому числі:
|
| |
| гарантовані іншими банками
| 0
| — |
| гарантовані Урядом України
| 0
| — |
| прострочені
| 79220
| 1,05% |
| пролонговані
| 659730
| 8,71% |
| сумнівні для повернення
| 23670
| 0,31% |
,
,
и 
. Сделать вывод о скорости сходимости всех трех методов.
и снова решить задачу. Сделать вывод о точности полученных результатов.
(1)
.
на Рис.1 видно, что функция 
пересекает ось 
в одной точке, являющейся приближенным значением корня нелинейного уравнения (1). Но так как данная функция имеет сложный аналитический вид, то преобразуем уравнение (1) к виду 
и построим два графика 
и 
, имеющих более простой аналитический вид (Рис.2). Абсцисса точки пересечения графиков является приближенным значением корня. Заметим, что графический метод показывает количество корней исходного уравнения, но не доказывает единственность корня на отрезке.
Рис.1
, имеет на концах отрезка разные знаки (
), а производная функции 
). Следовательно, нелинейное уравнение (1) имеет на указанном отрезке единственный корень.
. Проверим, выполняется ли достаточное условие сходимости на отрезке:
(2)
из отрезка 
, значение 
.
. Константа 
выбирается из условия (2). Если производная 
, то значение 
, если производная 
, то – из интервала 
. Так как 
всюду положительна на отрезке, то, конкретизируя значение производной в любой точке отрезка (например 
определяется из интервала 
. Выбрав значение 
, запишем рабочую формулу метода простых итераций:
(3)
. Процесс (3) заканчивается при одновременном выполнении двух условий: 
и 
. В этом случае значение 
является приближенным значением корня нелинейного уравнения (1) на отрезке 
.
здесь выбирается правый или левый конец отрезка, в зависимости от того, в котором выполняется достаточное условие сходимости метода Ньютона вида:
(4)
условие (4) не выполняется, а в точке 
. Рабочая формула метода Ньютона 
для данной задачи запишется так:
(5)
для данной задачи запишется так:
(6)
с точностью 
и 
получены следующие результаты: методом простых итераций 
; методом Ньютона 
; модифицированным методом Ньютона 
.
, Гц
от 
нелинейная, линеаризуем её в рабочем диапазоне скоростей: 
; 
,
. 
: 
, 
.
.
)
)
, 
— среднедушевой доход в i-й группе,
(минимальных оплат труда)
60 / 2200 = 0,027.
.
= 6,364.
.
, где 
. Так как р=0,954, то t=2.
.
, 
— среднее значение за месяц, 
— среднее значение за год. Результаты представляем в таблице:
, 
— доли хозяйств в общем объеме продукции.
0,454, 
0,074.
12250000/9800000=1,25.
9800000/11200000=0,875.
12250000/11200000=1,094.
(1)
(2)
(3)
), М — число составляющих инновационного потенциала экономической системы.
, (3)
, руб. (12)
, руб. (13)
, руб. (16)
, дн. (18)
. (20)
. (23)
(25)
. (36)
, руб. (40)
. (42)
. (44)
. (51)
. (57)
. (61)
. (67)