ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
Економічна сутність грошових потоків
1.2 Нормативне регулювання грошових коштів
1.3 Огляд літературних джерел
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РУХУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Особливості обліку в бюджетній установі
2.3 Облік коштів на рахунках в касі
2.4 Шляхи вдосконалення руху грошових коштів на підприємстві
3 АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
3.1 Поняття, розрахунок тривалості фінансового операційного циклу
3.2 Аналіз руху грошових коштів в розрізі видів господарської діяльності
3.3 Шляхи оптимізації грошових потоків
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
5 ЕКОЛОГІЯ
6 АВТОМАТИЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В сучасних умовах господарювання багато підприємств поставлено в умови самостійного вибору стратегії і тактики свого розвитку. Самофінансування підприємством своєї діяльності стало першочерговим завданням.
В умовах конкуренції і нестабільного зовнішнього середовища необхідно оперативно реагувати на відхилення від нормальної діяльності бюджетного підприємства. Управління грошовими потоками є тим інструментом, за допомогою якого можна досягти бажаного результату діяльності підприємства. Цими обставинами обумовлений вибір теми дослідження.
Мета дипломної роботи — в ході аналізу виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками.
Об’єкт дослідження – процес руху грошових коштів на прикладі Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації. Предмет дослідження — механізм управління грошовими потоками в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.
У дипломній роботі для виконання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
розглянути теоретичні підходи до поняття і суті грошових потоків;
проаналізувати основні методи управління грошовими потоками;
визначити основні показники використовувані при управлінні грошовими потоками;
на основі аналізу показників розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками підприємства.
Практична значущість дипломного дослідження полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на бюджетному підприємстві.
Дипломна робота складається з введення, шістьох основних частин, висновку, списку використовуваної літератури і додатків.
У першій частині розглядаються теоретичні питання, що стосуються поняття і суті грошових потоків підприємства, управління грошовими потоками на підприємстві, роль і значення грошових коштів в діяльності підприємства в цілому і як найбільш ліквідній частині оборотних коштів.
У другій частині розглядаються основні методи управління грошовими потоками, методи оцінки оборотності грошових коштів, аналізу руху потоків грошових коштів, методи розрахунку основних показників руху грошових коштів.
У третій, практичній частині на прикладі досліджуваного підприємства проводиться оцінка стану і руху грошових потоків на підприємстві, розробляються заходи щодо вдосконалення управління грошовими потоками.
У четвертий визначена охорона праці в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.
У п’ятий частині досліджений екологічний стан Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації та запропоновані шляхи його поліпшення.
В останньому шостому розділі визначена система автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах України та в Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.
У дипломній роботі використані вітчизняні і зарубіжні розробки і методики в області управління грошовими коштами, джерела періодичного друку, а також первинні бухгалтерські документи за ряд періодів.
У світовій практиці обліку велика увага додається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов’язано з тим, що проблеми з готівкою виникають із-за об’єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівки, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух. Найтісніше аналіз господарської діяльності пов’язаний з бухгалтерським обліком, оскільки саме система бухгалтерського обліку забезпечує збір, угрупування і обробку інформації про факти фінансово-господарській діяльності підприємства за звітний період, на основі якої розраховуються показники, відбивані у фінансовій звітності.
Таким чином, на більшості підприємств України аналіз здійснюється співробітниками бухгалтерії, і його результати знаходять своє віддзеркалення в записці пояснення до річного звіту. Мета фінансового аналізу — оцінити фінансовий стан організації на основі достовірної інформації, визначити фінансовий результат, фінансову стійкість організації, ліквідність її балансу, платоспроможність організації, а також оцінити ефективність використання капіталу. Цілі аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозв’язаного набору аналітичних завдань. До основних завдань аналізу відносяться:
— своєчасна і об’єктивна діагностика фінансового стану підприємства;
— встановлення «критичних точок» («вузьких» місць) і виявлення причин їх освіти;
— пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності і фінансової стійкості;
— розробка конкретних заходів, направлених на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства;
— прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
1.1 Економічна сутність грошових потоків
Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генеруємих його господарською діяльністю.
Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:
1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах.
2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.
3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.
4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреба підприємства в позиковому капіталі.
5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.
6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства.
7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству діставати додатковий прибуток, генеруемий безпосередньо його грошовими активами.
Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати коштів і їхньої синхронізації в часі.
Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи:
1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.
2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.
3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Найважливішими задачами, розв’язуваними в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв’язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генеруємого господарською діяльністю підприємства.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів.
5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.
Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.
Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:
• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
• забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.
Основними об’єктами оптимізації виступають:
• позитивний грошовий потік;
• негативний грошовий потік;
• залишок грошових активів;
• чистий грошовий потік.
Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивних і негативного їхніх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.
Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності — короткострокової або довгострокової.
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання „ Системи прискорення — уповільнення платіжного обороту» (або „Системи лідс енд лєгс»). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.
Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:
• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;
• забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;
• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів, факторингу, форфейтингу;
• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).
Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:
• використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів;
• збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;
• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);
• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.
Слід зазначити, що „Система прискорення — уповільнення платіжного обороту», вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.
Ріст обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:
• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
• додаткової емісії акцій;
• залучення довгострокових фінансових кредитів;
• продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;
• продажу (або здачі в оренду) невикористованих видів основних засобів.
Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:
• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
• відмовлення від фінансового інвестування;
• зниження суми постійних витрат підприємства.
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства зв’язані з забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:
• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;
• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;
• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;
• активне формування портфеля фінансових інвестицій;
• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхньої збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи — вирівнювання і синхронізація.
Вирівнювання грошових потоків спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мері сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуя паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.
Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивних і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення „+1″.
Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:
• зниження суми постійних витрат;
• зниження рівня перемінних витрат;
• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;
• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;
• використання методу прискореної амортизації основних засобів;
• скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;
• продажу невикористованих видів основних засобів і нематеріальних активів;
• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.
Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.
План надходження і витрати коштів, розроблена на майбутній рік з розбивкою по місяцях, дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим, високий динамізм цих потоків, їхня залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує щоденне управління надходженням і витратою коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний календар.
Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань. З урахуванням цієї мети платіжний календар визначають іноді як „план платежів точної дати».
Найбільш розповсюдженою формою платіжного календаря, використовуваної в процесі оперативного планування грошових потоків підприємства, є його побудова в розрізі двох розділів:
1) графіка майбутніх платежів;2) графіка майбутніх надходжень коштів.
Основні види платіжного календаря підприємства, диференційовані по цих ознаках:
1. У системі оперативного управління грошовими потоками по операційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Податковий платіжний календар. Календар інкасації дебіторської заборгованості. Календар обслуговування фінансових кредитів. Календар виплат заробітної плати. Календар (бюджет) формування виробничих запасів Календар (бюджет) управлінських витрат Календар (бюджет) реалізації продукції
2. У системі оперативного управління грошовими потоками по інвестиційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Календар (бюджет) формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій. Календар (капітальний бюджет) реалізації програми реальних інвестицій Календар (капітальний бюджет) реалізації окремих інвестиційних проектів
3. У системі оперативного управління грошовими потоками по фінансовій діяльності підприємства можуть розроблятися наступні види платіжного календаря: Календар (бюджет) емісії акцій. Календар (бюджет) емісії облігацій Календар амортизації основного боргу по фінансових кредитах.
1.2 Нормативне регулювання грошових коштів
Для визначення фінансових результатів діяльності підприємства необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, понесеними для отримання цих доходів. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансовій 1 звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».
Порядок формування в обліку інформації про витрати діяльності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Для визначення фінансового результату діяльності підприємства необхідно дотримуватися принципів нарахування та відповідності доходів і витрат.
Принцип нарахування полягає в тому, що результат господарських операцій визнається тоді, коли вони відбулися (а не тоді коли отримані або сплачені грошові кошти), відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності тих періодів, до яких вони належать.
Принцип нарахування повинен застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно з яким витрати визнаються одночасно з доходами, для отримання яких вони були здійснені. Так якщо торговим підприємством визнано дохід від реалізації товарів в момент їх відвантаження (відпуску) покупцям, то одночасно необхідно визнати і собівартість реалізованих товарів. В даному випадку дохід визнається в момент збільшення активу — дебіторської заборгованості покупців, а витрати — одночасно із зменшенням активу — товарних запасів.
В цілях бухгалтерського обліку і фінансової звітності необхідно відображати окремо результати від звичайної діяльності і результати від надзвичайних подій.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її, або які виникають в результаті здійснення такої діяльності.
Прикладом звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками, покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Як супровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов’язань або податкового законодавства тощо.
Звичайна діяльність поділяється на:
— операційну;
— іншу (інвестиційну і фінансову).
Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової.
Основна діяльність — це діяльність, пов’язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу (прибутку). Так, для виробничих підприємств основною діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торгових підприємств — придбання і реалізація товарів з метою одержання прибутку і т. д.
Витрати, пов’язані з основною діяльністю, розрізняються за функціями: виробництво, управління, збут, інші витрати операційної діяльності. Вони відображаються, як відомо, на рахунках: 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».
Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо) .
Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу (дивіденди, відсотки, одержані за акціями, облігаціями чи іншими цінними паперами; витрати, пов’язані з випуском і обігом власних цінних паперів тощо).
Надзвичайна діяльність — це операції і події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати від таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності. Виходячи з класифікації доходів і витрат за видами діяльності побудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення фінансових результатів в діяльності підприємства і визначення чистого доходу (прибутку) чи збитку звітного періоду та складання Звіту про фінансові результати.
Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів.
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 09.02.2007, ВВР, 2007, N 26. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні ” затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими для виконання ними.
3. Інструкція “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України ” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі змінами і доповненнями.
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Новий план рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов`язковий для використання.
5. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Інструкція регулює використання нового плану рахунків.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під № 396/3689.
Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів ” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.
Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
1.3 Огляд літературних джерел
В останній період з’явилось багато літературних джерел економічного характеру, які розкривають питання бухгалтерського обліку, аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах.
В даній дипломній роботі розкриваються три загальні питання, що пов’язані з економічною діяльністю підприємства. Це облік, аналіз та контроль фінансових результатів діяльності організації. Виходячи з цього усі оглянуті літературні джерела можна розділити на три умовні групи:
літературні джерела що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства;
літературні джерела, що висвітлюють питання економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;
літературні джерела, що висвітлюють питання контролю фінансових результатів діяльності підприємства.
Характеризуючи першу групу літературних джерел можна виділити два типа цих джерел. По-перше, це книжкові джерела, що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні.
В праці, під редакцією І. О. Бланка[27,174] приведені практичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, починаючи з правил заповнення форм первинного обліку, та закінчуючи заповненням форм річної фінансової звітності підприємств.
По-друге, це журнали та газети, які носять інформативний характер і мають незаперечну перевагу перед книгами у аспекті актуальності та оперативності представлення інформації. В умовах стрімкої зміни та доповнення законодавства, періодичні видання відіграють дуже велику роль у інформатизації підприємств у аспектах зміни норм законодавства у питаннях, пов’язаних з господарюванням цих підприємств.
Лідерами на ринку періодичних видань бухгалтерського характеру в Україні є журнали «Баланс», «Усе про бухгалтерський облік», «Бухгалтерія», «Дебет-Кредит» та інше.
В Дніпропетровському регіоні найбільш популярним є бухгалтерський журнал «Баланс». Дане періодичне видання актуально та оперативно відображає нові зміни в законодавстві та веде методичну інформатизацію з різних аспектів бухгалтерського обліку в Україні.
У статті Л.О. Лігоненко та Г.В. Ковальчука „Управління грошовими коштами підприємства ” [41,224], розвернуто визначається порядок формування фінансових результатів діяльності підприємства згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Також автори наводять розгорнуту схему формування доходів та витрат на рахунках бухгалтерського обліку та формування рахунку 79 «Фінансові результаті».
Розглядаючи другу групу літературних джерел можна виділити такі книги:
У роботі Жеккер О. „Цільові орієнтири підприємства на різних етапах його розвитку ” [34,347], наводиться комплексний підхід до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. В основу логіки викладення матеріалу покладено нетрадиційний для вітчизняної аналітичної науки підхід, згідно з яким всі без винятку сторони діяльності підприємств розглядаються через призму фінансів, кінцевих фінансових результатів — прибутковості та рентабельності. Значна увага приділяється розгляду специфіки організації аналітичної роботи в умовах інфляційної економіки. Такий підхід дає широкі можливості для розвитку в читачів плідного аналітичного мислення, адекватного умовам ринкової економіки.
Робота Гринюк Н. А.та Уиковська Т. Є. „Політика залучення позикових коштів підприємством ” [31,472], охоплює основні теми фінансового аналізу. Згідно до міжнародних стандартів аналізу фінансової звітності, в цієї роботі, визначені цілі, зміст та методи фінансового аналізу. Дається конкретна методика аналізу фінансових результатів, рентабельності підприємства, прибутковості продукції та ділової активності, фінансового стану й комплексної оцінки ефективності господарчої діяльності.
У праці Бланк І. О. „Управління підприємством ” [27,154]представлені форми та методи документальних ревізій підприємницької діяльності, методика організації аудита виробничої та фінансово-господарської діяльності організацій з урахуванням нового плану рахунків та стандартів аудиторської діяльності.
Робота Гуляєвой Н. М. „Управління формуванням та використанням основних фондів підприємства” [32,234], написана на основі аналізу сучасної нормативної бази по бухгалтерському обліку й аудиту та діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку. Сформовані аудиторські процедури, які направлені на перевірку виконання достовірності фінансової звітності й правильності ведення бухгалтерського обліку фінансових результатів, а також виявлення помилок в облікової та звітної інформації.
Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н.,
Добровського В.Н.: „Бухгалтерський облік у виробничих і торгівельних підприємствах”, Київ „А.С.К.” 2003 р. Книга складається з двох розділів: „Теоретичні основи бухгалтерського обліку” і „Бухгалтерський облік у виробничих і торгівельних підприємствах”. У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування.
Вивчаючи методичний посібник „Облік на підприємстві” серії „Баланс 
Бібліотека бухгалтера” №6, 2007, можна сказати, що в посібнику консультаційний матеріал представлений на умовах наскрізного приклада діяльності промислово-торговельного підприємства з моменту його реєстрації до одержання фінансових результатів.
Метою посібника „Облік на підприємстві” є розкриття бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знайом з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера. Методичний посібник „Облік на підприємстві” — посібник про сучасний бухгалтерський облік, що містить унікальну колекцію консультацій для бухгалтера (касира) – „Облік розрахункових операцій” із заповненням касової книги, грошового чека, касових видаткових і прибуткових ордерів, документів по оформленню розрахунків з підзвітними особами.
Ціль книги „Бухгалтерський облік у торгівлі”, Н.Н. Грабової – розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах, включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат обігу і фінансових результатів діяльності.
У підручнику „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог запропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року.
Автор підручника – професор кафедри обліку і аудиту Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.
Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
У підручнику чітке викладення бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що відбувалися в його організації і техніці ведення. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.
Підручник „Економіка підприємства” за редакцією професора Н.А. Сафронова відрізняється від попередніх посібників тим, що в ньому розглядаються всі сторони діяльності підприємства з моменту його створення: вибір організаційно-правової форми, формування матеріальних і фінансових ресурсів, організації виробництва і збуту продукції, розробка стратегії, тактики, цінової політики, інноваційна і інвестиційна діяльність, поліпшення якості продукції, фінанси підприємства, загальноекономічна і природоохоронна діяльність, планування роботи підприємства і організація економічного аналізу.
Метою навчального посібника „Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств” Коробова М.Я. стало формування в студентів, фахівців комплексного підходу до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. В основу логіки викладу матеріалу покладений нетрадиційний для вітчизняної аналітичної науки підхід, згідно якого усі без винятку сторони діяльності підприємств розглядаються крізь призму фінансів, кінцевих фінансових результатів – прибутку і рентабельності. Значна увага приділяється розгляду специфіки організації аналітичної роботи в умовах інфляційної економіки. Такий підхід дає широкі можливості для розвитку плідного аналітичного мислення, адекватного умовам ринкової економіки. У підручнику детально викладена методика аналізу матеріально-технічного забезпечення підприємства і матеріалоємності продукції з прикладами, а також приведені форми машинограм, які можна використовувати під час проведення аналізу.
В посібнику за редакцією професора Любушина Н.П. „Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства” викладені теоретичні і практичні основи методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-економічної діяльності підприємства на основі законів функціонування і розвитку систем. Особлива увага приділяється обліку динаміки циклічного розвитку підприємства.
Для розкриття предмета і методів аналізу призначений підручник В.В. Ковальова, О.Н. Волкова „Аналіз господарської діяльності підприємства”. Основні глави присвячені аналізу в системі планування фінансово-господарської діяльності, аналізу фінансової звітності, комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності і перспектив підприємства.
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РУХУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Площа: 1160,31 км2 Населення: 41425 чол.
Відстань від райцентру до Харкова: залізницею: 80 км автотрасою: 60 км
Район було засновано у 1923 році.
Адміністративним центром є місто Богодухів.
Територія Богодухівського району складає 1160,31 кв.км (8352,4 га), що становить 3,7% території Харківської області.
72,3 га району становлять водойми ( з них ставки 56,6 га).
По території району протікає 10 річок: Мерла (найбільша), Крисинка, Рябинка, Мерчик, Мокрий Мерчик, Братениця, Куп’єваха, Івани, Мандричина, Криворотовка.
Богодухівський район межує:
на півночі — з Великописарівським та Охтирським районами Сумської області, а також із Грайворонським районом Росії;
на півдні — з Валківським районом Харківської області;
на заході — з Краснокутським районом Харківської області;
на сході — з Золочівським та Дергачівським районами Харківської області.
Кількість населення району (станом на 1 січня 2008 року) 41425 чол.:
міського – 19623 чол.;
сільського – 21802 чол.
Загальна кількість пенсіонерів району — 14019 тис.чол.
Щільність населення по району на 1 кв.км. — 36 чол.
Рівень народжуваності на 1 тис. чол. населення – 10,4 чол.
Рівень смертності на 1 тис. чол. населення – 22,0 чол.
Таблиця 2.1
Національний склад населення станом на 01.01.08 р.:
|
Національність
|
Кількість
|
| Українців
| 42594 чол., 93% |
| Росіян
| 1740 чол., 3,8% |
| Білоруси
| 320 чол., 0,7% |
| інші національності
| 1145 чол., 2,5%. |
У Богодухівському районі 78 населених пунктів. На даний час на території району функціонує міська, 2 селищних та 20 сільських рад.
Таблиця 2.2
Керівництво Богодухівської райдержадміністрації
| Адреса: пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103
| |
|
П.І.Б.
|
Посада
|
Телефон
|
| Гурін Петро Михайлович
| Голова районної державної адміністрації
|
3-20-22
3-21-33
(факс)
|
| Шапар Микола Якович
| Перший заступник голови районної державної адміністрації
|
3-22-44
3-40-19
|
| Просяник Олександр Миколайович
| Заступник голови районної державної адміністрації
| 3-21-35 |
| Юрченко Олексій Вікторович
| Заступник голови районної державної адміністрації
| 3-33-92 |
| Зирянова Валентина Вікторівна
| Заступник голови районної державної адміністрації
| 3-32-03 |
| Іванова Лілія Миколаївна
| Керівник апарату районної державної адміністрації
| 3-33-86 |
Таблиця 2.3
Місцезнаходження Богодухівської райдержадміністрації та її підрозділів
| Найменування
| Адреса |
| Богодухівська районна державна адміністрація
| пл. Червона, 2,м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Організаційно-кадровий відділ апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Загальний відділ апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Сектор контролю аппарату
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Юридичний відділ апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Фінансово-господарський відділ апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Сектор взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної і режимно-секретної роботи апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Управління економіки
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ з питань надзвичайних ситуацій
| вул. Міліцейська, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства
| вул. Міліцейська, 2 ,м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Фінансове управління
| вул. Чапаєва, 5, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Сектор з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату райдержадміністрації
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Управління агропромислового розвитку
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Управління праці та соціального захисту населення
| вул. Чернієнко, 7, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ з питань фізичної культури і спорту
| пл. Червона, 2 м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Служба у справах неповнолітніх
| вул. Міліцейська , 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ освіти
| пл. Театральна, 7, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ культури і туризму
| пл. Леніна, 1, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Архівний відділ
| вул. Міліцейська , 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
| Відділ у справах сім»ї та молоді
| вул. Міліцейська , 2, м. Богодухів, Харківської обл.,62103 |
| Відділ розвитку інфраструктури
| пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103 |
Сільське господарство району спеціалізується на розвитку рослинництва (рослинництво 73%, тваринництво — 27%), а промислове виробництво на переробній галузі (харчова промисловість 90%, легка — 9%).
Сільськогосподарські угіддя району становлять 88754,12 га. У тому числі:
рілля — 77060,09 га
сади -1574,96 га
сіножаті — 3776,4 га
пасовища — 6314,08 га
ліси — 18158,66 га
В Богодухівському районі працює 51 медична установа. У тому числі:
лікарняні установи (ЦРЛ) — 1
амбулаторії сімейної медицини — 13
ФАПи — 37
тубсанаторії — 2
санепідемстанція — 1
На даний час у районі в 12 загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів встановлено 12 сучасних комп’ютерних класів, які підключено до світової мережі Інтернет.
У Шарівській ЗОШ, Богодухівській гімназії № 1, Богодухівському колегіумі № 2, Богодухівському ліцеї № 3, Братеницькій, Кручанській, Ульянівській, Крисинській, Кленівській, П.Микитівській, Матвіївській ЗОШ учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом.
У районі функціонує музична школа ім. В.Т.Борисова та спортивна школа. Крім того, у районі є 24 спортивних і 4 тренажерних зали, 17 обладнаних футбольних полів. Кращий спортивний комплекс району — стадіон «Колос».
В Богодухівському районі працюють 40 бібліотек, 35 клубів та Будинків культури.
До державного реєстру Харківської області внесено 22 релігійні громади:
Української православної церкви — 13;
УПЦ (КП) — 2;
євангельських християн-баптистів — 3;
християн віри євангельської — 2;
адвентистів сьомого дня — 1;
свідків Єгови — 1.
Управління праці є головним розпорядником бюджетних коштів, який має право витрачати кошти бюджету на утримання апарату управління, та всі централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою.
В Управлінні праці — бюджетній установі звітність складається з перевірки планових, фактичних, касових видатків із застосуванням інструкції щодо звірки показників форм фінансової звітності ( Форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи», форма 4-3 «Звіт про надходження і використання надходжень спеціального фонду» форма 5 «Звіт про рух необоротних активів», форма 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ», форма 8 «Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ», ф. 9 «Звіт про результати фінансової діяльності», При цьому в поданих звітах форм 2км, 2кд графа «фактичні видатки» не повинна перевищувати суми планових призначень.
По апарату управління фактичні видатки за 2006 — 2007 роки збільшилися на 508274грн. Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008р. зменшилася на 293 грн. та становить 425 грн.,від початку 2006року, в тому числі по КЕКВ 1138 за оплату зв’язку та по теплопостачанню КЕКВ 1161, у зв’язку тим, що рахунки було отримано на початку наступного звітного року. Видатки по заробітній платі збільшилися на 358647 грн. за рахунок підвищення з 01.01.06 р. У січні 2006 року згідно 18 сесії 4 скликання Богодухівської райдержадміністрації було передано територіальним центром, а управлінням праці оприбутковано на баланс легковий автомобіль ВАЗ 21093 з первісною вартістю 19321 грн. Зносом 3864 грн. В квітні 2006 року в зв’язку зі зміною матеріально-відповідальних осіб було проведено інвентаризацію. По результатах інвентаризації дооприходовано на балансовий рахунок 113 — суму 1287 грн. Станом на 01.01.07 р. видатки на господарчі цілі збільшились на 12338грн. в тому числі видатки на придбання предметів постачання, канцтоварів на суму 29032грн (збільшилися в 4 рази); експлуатаційні видатки згідно угоди з міським управлінням житлового господарства зменшилися на суму 135грн., видатки на поточний ремонт будівель зменшилися на 24141грн. видатки на оплату послуг зв’язку збільшилися на 320грн.; видатки на оплату інших послуг (послуги по обслуговуванню приміщення, придбання, установка та обслуговування програм «Парус-Д» та «Парус-К», охоронна сигналізація, установка мережі, придбання і заправка вогнегасників) збільшилися на 7262грн.; видатки на придбання проїзних квитків та оплата відряджень збільшилися на 553грн.; видатки на оплату теплопостачання збільшилися на 1390грн. ; видатки на оплату водопостачання збільшилися на 49грн.; видатки за спожиту електроенергію збільшилися на 649грн.; видатки послуг дезактивації збільшилися на 150 грн.
Згідно розпорядження голови райдержадміністрації І.І. Гуріна від 02.11.07 р. про зміни порядку обліку проведення розрахунків по наданих населенню пільгах з оплати житлово-комунальних послуг, послуг позавідомчої охорони і безоплатного поховання та по компенсаційних виплатах за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Керуючись вимогами Постанови кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій державного бюджету”. Управління праці проводе облік та здійснює розрахунки з оплати пільг за одержані населенням житлово-комунальні послуги, послуги позавідомчої охорони і безоплатного поховання. Фактичні видатки на виплату пільг збільшилися на 143734грн. , касові видатки — на 41368грн., кредиторська заборгованість — на 116596 грн. на початок 2008 року. Станом на 01.01.2008 року зберігається тенденція зниження заборгованості по всім видам пільг ветеранам війни та праці. Повністю ліквідована заборгованість з надання пільг по путівкам, бензину, охороні квартир, твердому паливу.
Згідно зі статтею 9 п.18 Закону України «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» та ст. 16 п.18 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» на протязі 2007 року виплачено: компенсацію на бензин та ремонт автомобілів Героям Радянського Союзу та соціалістичної праці на суму 1,7тис.грн.; компенсацію на бензин, ремонт та обслуговування автомобілів отримали 324 інваліда війни на загальну суму 15,2тис.грн. Всього на обліку на отримання автомобілів знаходяться 175 чоловік. За 2007 рік видано 6 автомобілів. Взято на облік для забезпечення санаторно-курортними путівками 165 інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни. За 2006 рік з районного бюджету отримали путівки 83 чоловіка на загальну суму 100,0тис.грн. За 2006 рік санаторно-курортними путівками забезпечено 134 чоловік на загальну суму 149,0 тис.грн., в тому числі 57 чоловік за рахунок субвенції на суму 68,5тис.грн., 77 чоловік з рахунку облбюджету — 80,5тис.грн., 36 чоловік -компенсація за невикористане санаторно-курортне лікування на суму 3,6тис.грн.
Соціально-економічні перетворення в Україні, які направлені на формування ринкової економіки, викликали значне зниження життєвого рівня населення. На сьогоднішній день соціальна підтримка малозабезпечених сімей здійснюється згідно до Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства» . Станом на 01.01.2008 року в управлінні перебуває на обліку 13354 одержувачів допомог, на 01.01.2007 — 11089 одержувачів.
В зв’язку з тим, що з 01.01.2007 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» спеціалістами відділу відпрацьовувалися списки одиноких матерів, які стояли на обліку станом на 01.01.06 року та викликали одержувачів допомог для надання заяв на поновлення виплати допомоги. Внаслідок проведеної роз’яснювальної роботи щодо доведення до пільгових категорій населення інформації про можливість отримання державної допомоги зросла кількість одержувачів допомог в порівнянні з 2006 роком: по догляду за інвалідами 1, 2 бюджету. У 2007 році сума грошової допомоги складала 2,1млн.грн., яку отримали 146 мешканці району. Крім того, вперше у систему соціального захисту населення увійшла грошова допомога виборцям за зверненням до депутатів з районної ради, кошти в сумі 3732грн. отримали 29 виборців.
Надання грошової допомоги на поховання непрацюючих громадян району, які не досягли пенсійного віку, проводиться згідно із Постановою КМУ від 27.12.01 №1753 «Про розмір допомоги на поховання» і складає у суму 150 грн. Допомога виплачується сім’ї померлого, або особі, що здійснила поховання. Протягом 2007 року таку допомогу отримали 44 чоловіка на загальну суму 5,7тис.грн.
Згідно із рішенням виконкому від 18.04.03 №262 проводиться щомісячна доплата до пенсії шістьом батькам учасників бойових дій, які загинули у Афганістані, в розмірі 100грн. кожному. Загальна сума коштів складає 7,2тис.грн. на рік. Кошти виплачені в повному обсязі.
На виконання рішення виконкому міської ради від 15.05.03 №1315 «Про оздоровлення дітей із сімей пільгових категорій влітку 2007 року» та у відповідності з програмою «Діти Харківщини» за путівками управління праці та соціального захисту населення міської ради оздоровлено 111 дітей, загальна вартість путівок склала 61760грн.
Однією з форм надання адресної допомоги є проведення заходів до відзначення пам’ятних дат та державних свят. Протягом 2007 року проведено слідуючи заходи: «Декада воїнів інтернаціоналістів», «День захисника Вітчизни», «Міжнародний жіночий день 8-е Березня», «20-а річниця Чорнобильської катастрофи», 61-а річниця Перемоги в Великій Вітчизняній війні», «День захисту дітей», «День Незалежності України», «Декада інвалідів».
Протягом 2007 року проведено 14 акцій, якими охоплено 8354 чоловіка, на що витрачено 493,4тис.грн., в тому числі з районного бюджету — 27,8тис.грн., міського бюджету — 31,0тис.грн.,кошти підприємств — 424,0тис.грн., спонсорів — 10,6тис.грн.
В Україні діє програма житлових субсидій. Це перший крок у створенні системи цільового соціального захисту у вигляді безготівкової допомоги для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії на придбання скрапленого газу. Твердого пічного побутового палива та контроль за цільовим використанням. Відділ субсидій працює в рамках реалізації державної програми житловий субсидій «Наш дім».)
Фактичні видатки на відшкодування субсидій населенню зменшилися на 7232 грн. та касові-на 109443 грн. за 2007 рік, у зв’язку з підвищенням рівня малозабезпеченості. Заборгованість станом на 01.01.07р. збільшилась на 108345 грн. А також було списано у 2007 році кредиторську заборгованість на суму 1399, так як строк позовної давності минув.
26 квітня 2006 року управлінням було передано до виплатного центру три функції по компенсаціям постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Станом на 01.01.07 р. фактичні видатки зменшилися на 43971 грн., касові – 121530 грн.
Фінансовий стан Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації стабільний, цілком і повністю залежить від бюджетної політики України, яка спрямована на підвищення життєвого рівня населення.
Останнім часом в управлінні спостерігається плинність кадрів в зв’язку з низьким рівнем заробітної плати.
2.2 Особливості обліку в бюджетній установі
Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа. Під поняттям «фінансування» розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності. Останнім часом коло джерел фінансування бюджетних установ значно розширилося; крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді плати за надані послуги, гуманітарної допомоги, шефської (спонсорської) допомоги та ін. Джерела та адресність (призначення) фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не тільки напрямки подальшого витрачання коштів, а й принципи фінансування.
Головні принципи бюджетного фінансування: — безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;
— цільове призначення наданих коштів, тобто отримані ‘І бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;
— систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;
— зв’язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.
Поняття бюджетного фінансування тісно пов’язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.
Головні розпорядники коштів:
— міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);
— керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);
— голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).
Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах «свого» відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів.
Нижчі розпорядники коштів поділяються па розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи (рис. 2.1).
Рис.2.1.Організаційна структура розпорядників бюджетних коштів
Відкриттю фінансування передує доведення обсяг} асигнувань та затвердження кошторису видатків. Зазначена процедура здійснюється у такій послідовності (рис. 2.2):
1. Міністерство фінансів України через Державне казначейство Доводить головним розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються їм з бюджету.
2. Головні розпорядники коштів доводять нижчим розпорядникам коштів лімітні довідки про витрати з бюджету на наступний рік, які є підставою для складання єдиного кошторису доходів і видатків у частині використання бюджетних асигнувань.
3.Розпорядники коштів усіх рівнів складають кошториси доходів і видатків, подають їх на затвердження керівникам вищих органів, а потім один примірник затвердженого кошторису подають у відповідні органи Державного казначейства. При цьому головні розпорядники коштів щодо видатків державного бюджету у місячний термін після затвердження державного бюджету України на наступний рік подають зведений кошторис доходів і видатків до Головного управління державного казначейства. Загальна сума такого кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та видатків державного бюджету, затвердженого міністром фінансів.
Розпорядники коштів другого рівня (ступеня) подають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підвідомчих установ і територій до відділу обліку лімітів видатків та контролю територіальних управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряються з розписом видатків, одержаних від головного управління Державного казначейства.
Розпорядники коштів третього рівня подають зведені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де ці дані звіряють з розписом видатків, що доведені вищими органами Державного казначейства.
4. При настанні відповідного бюджетного періоду та за наявності необхідних підстав органи Державного казначейства зараховують суми виділених асигнувань у передбачених кошторисом обсягах на реєстраційні рахунки установ, з яких останні можуть використовувати їх за призначенням.
Такий порядок фінансування бюджетних, установ через органи Державного казначейства України. Ті ж установи, які не перейшли па казначейське обслуговування, фінансуються за відомчою структурою.
При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства (ГУ ДКУ) перераховує бюджетні кошти на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих останніми розподілів бюджетних коштів. При цьому Управління оперативно-касового планування видатків ГУ ДКУ відображає суму проведеного фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань. Головний розпорядник частину одержаних коштів перераховує розпоряднику коштів другого рівня, а останній — теж частину отриманих коштів перераховує нижчому розпоряднику коштів третього рівня (рис. 2.3).
Фінансування бюджетних установ за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків. При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства (рис. 2.4).
Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації терміном на один бюджетний рік і щорічно поповнюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. При зміні юридичної адреси бюджетної установи розпорядник коштів повинен упродовж одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідний орган Державного казначейства.
Такі основні положення організації фінансування бюджетних установ за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Іншим джерелом отримання грошових коштів бюджетними установами є позабюджетні надходження, тобто грошові кошти, отримані від юридичних і фізичних, осіб як плата за надані послуги, реалізовану продукцію, виконані роботи, як гуманітарна, спонсорська, шефська допомога і т. ін. Такі кошти є додатковим джерелом фінансування бюджетних установ, витрачаються суворо за цільовим призначенням, плануються, зберігаються і обліковуються окремо, тому їх характеристика і порядок обліку будуть розглянуті в іншій темі.
Кошти загального фонду бюджету
Рис. 2.3.Система фінансування бюджетних установ за відомчою структурою
Кошти спеціального фонду
Рис 2.4. Розподіл рахунків розпорядників та одержувачих бюджетних коштів
Облік фінансування за відомчою структурою
За відомчою структурою фінансуються установи, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджується КМУ за поданням МФУ. При цій формі фінансування Головне управління ДКУ перераховує бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки головних розпорядників коштів в уповноважених банках, виходячи з поданих останніми розподілів бюджетних коштів за встановленою формою. Для нього головним розпорядникам коштів (ГРК) в уповноважених установах банків відкривають поточні рахунки:
а) на видатки установи;
б) для переказу підвідомчим установам.
Порядок відкриття поточних рахунків регламентується «Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.1998р. №527 (зі змінами і доповненнями). Для відкриття поточних бюджетних рахунків необхідно подати до установи банку такі документи:
— заяву про відкриття рахунка (встановленої форми), підписану керівником і головним бухгалтером установи;
— копію довідки про внесення установи до ЄДРПОУ, завірену нотаріально або органом, що видав таку довідку;
— копію відповідним чином зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;
— коліні посвідчення про взяття бюджетної організації на облік у податкових органах (довідка ф. № 4-ОПП);
— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати документи, та відтиском печатки організації, на якій повинен бути ідентифікаційний код організації;
— довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України та інших соціальних фондах.
На підставі цих документів між установою банку та бюджетною організацією укладається угода на розрахунково-касове обслуговування. Згідно з «Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів та взаємовідносин з нього питання між установами Національного банку України і комерційними банками», затвердженим НБУ 30.06.1995 р. № 166 (зі змінами і доповненнями), касове обслуговування бюджетних організацій здійснюється безоплатно. Усім розпорядникам коштів відкривається не один, а декілька поточних рахунків на видатки установи (за призначенням видатків).
Протягом трьох робочих днів з часу відкриття рахунка юридичні особи зобов’язані особисто або поштою повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації.
Перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки бюджетної установи здійснюється платіжними дорученнями типової форми, що передаються уповноваженій установі банку у вигляді електронних розрахункових документів у системі «клієнт—банк». Перерахування бюджетних коштів здійснюється у міру їх акумуляції на рахунках відповідних бюджетів. Такни порядок фінансування мобілізує діяльність місцевих органів влади та їх фінансові служби на своєчасне та повне виконання доходної частини бюджету, адже видатки місцевих бюджетів поставлені у повну залежність від їх доходів.
Головний розпорядник коштів (ГРК) здійснює фінансування підвідомчих установ шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки ті уповноважених банках. Розпорядники коштів (РК) другого ступеня таким же чином перераховують котити своїм підвідомчим установам. РК третього ступеня не мають підвідомчих установ, тому для них в установах банків відкриваються лише рахунки на видатки установи.
Для обліку бюджетного фінансування та наявності і руху бюджетних коштів на рахунках їх розпорядників в уповноважених банках планом рахунків для бюджетних організацій призначені синтетичні рахунки:
70 «Доходи загального фонду»;
68 «Внутрішні розрахунки»;
31 «Рахунки у банках».
При фінансуванні за відомчою структурою рахунок 70 використовують лите головні розпорядники коштів. До цього рахунка передбачено 2 субрахунки:
«Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;
«Асигнування І місцевого бюджету на видатки установи
та піші заходи».
У кредит цих субрахунків записують:
суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки установи, передбачені загальним фондом кошторису згідно із затвердженим бюджетом;
суми лишків матеріальних цінностей і грошей, виявлених при проведенні інвентаризації.
За дебетом цих субрахунків відображають:
суми відкликаних коштів;
суми фактичних асигнувань, що списуються наприкінці року на рахунок результатів виконання кошторису;
суми списаних недостач матеріальних цінностей.
Кредитовий залишок на цих субрахунках протягом року показує суму асигнувань, бюджету наростаючим підсумком з початку року за мінусом сум, зарахованих на відновлення касових видатків бюджету. У кінці року рахунок 70 закривається і сальдо не має.
Рахунок 68 «Внутрішні розрахунки» використовують головні розпорядники коштів для відображення суми бюджетних асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. У ГРК протягом року цей рахунок буде мати дебетове сальдо наростаючим підсумком з початку року (рис. 2.5). РК другого ступеня на рахунку 68 обліковують за кредитом суми асигнувань, одержані від вищого розпорядника коштів, а за дебетом — суми асигнувань, перераховані підвідомчим установам. РК третього ступеня на цьому рахунку обліковують лише суми одержаних асигнувань від ГРК або РК другого ступеня на утримання установи та інші заходи згідно із загальним фондом кошторису (рис. 2.5).
Кредит
Дебет
| Сальдо на початок місяця
| 1Зменшення (відкликання) асигнувань підвідомчих установ 2. Списання сум видатків, проведених підвідомчими установами (наприкінці року.) |
|
Суми грошових коштів. переказаних на поточні рахунки підвідомчих установу порядку їх фінансування
Видатки, здійснені для підвідомчих установ за рахунок загального фонду н централізованому порядку або за кошторисом на централізовані заходи
|
|
| Оборот за місяць — загальна сума коштів І видатків для підвідомчих установ за загальним фондом за місяць
| Оборот за місяць — сума відкликаних асигнувань підвідомчих установ за місяць та списаних видатків, про веде них підвідомчими установами (наприкінці року) |
| Сальдо на кінець місяця — загальна сума коштів і видатків для підвідомчих установ з початку року
| * |
Рис. 2.5. Структура субрахунки 681 у ГРК (активною)
До рахунка 68 відкривають чотири субрахунки:
«Внутрішні розрахунки за загальним фондом»;
«Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом»;
«Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальними фондами»;
«Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальними фондами».
У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 «Результати виконання кошторису».
Аналітичний облік асигнувань бюджету ведеться у спеціальних регістрах:
-картка аналітичного обліку отриманих асигнувань;
-книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Остання відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. Для кожного коду функціональної класифікації видатків відкривають окрему книгу. Записи у ці регістри здійснюють на підставі виписок банку з поточних рахунків за кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Дебет
Кредит
|
1, Суми відкликаних асигнувань 2. Списання суми фінансування за загальним фондом (наприкінці року)
|
Сальдо на початок місяця |
|
Суми загального фонду, отримані від ГРК за місяць
Суми за Іншими операціями, що збільшують асигнування
|
| Оборот за місяць — сума відкликаних асигнувань за місяць та списаних асигнувань (наприкінці року)
| Оборот за місяць — загальна сума отриманих асигнувань за місяць |
|
Сальдо на кінець місяця — загальна сума отриманого фінансування -з початку року |
Рис. 2.6. Структура субрахунки 681 у РК третього ступеня (пасивного)
Рахунок 31 «Рахунки у банках» ведуть РК усіх ступенів. Це активний грошовий рахунок, до якого для обліку бюджетних коштів передбачено два субрахунки:
«Поточні рахунки на видатки установи»;
«Поточні рахунки для переказу підвідомчим установам».
Решту субрахунків (313—319} використовують для обліку коштів спеціального фонду та інших грошових коштів.
На субрахунку 311 обліковують кошти бюджету, що надійшли у розпорядження РК на утримання установи та централізовані заходи (для ГРК та РК другого ступеня). Цей субрахунок використовують РК усіх рівнів.
На субрахунку 312 ГРК та РК другого ступеня обліковують кошти, призначені для переказу підвідомчим установам. РК третього ступеня цей субрахунок не використовують.
Записи за дебетом і кредитом субрахунків 311 і 312 здійснюють на підставі виписок з поточних рахунків, які видаються установою банку в погоджені з підприємством терміни та обов’язково на перше число місяця. До виписок додаються відповідні первинні документи, якими оформляється рух коштів на рахунках у банку і на підставі яких складені виписки. Порядок оформлення первинних банківських документів та здійснення безготівкових розрахунків регулюється «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті», затвердженою НБУ 29.03.2001 р. № 135. Дія цієї інструкції поширюється і на бюджетні установи.
Форми виписок з поточних рахунків можуть бути різними залежно від застосовуваних технічних засобів, але загальними для них е такі реквізити: дата операції; номер документа, що с підставою для здійснення операції; помер кореспондуючого рахунка; вид операції; символ статистичної звітності баржу. При складанні бухгалтерських проведень на підставі виписки банку слід враховувати, що суми в ній показуються у тому значенні, яке вони мають для банку, тобто надходження коштів на рахунок установи відображається за кредитом рахунка, а їх списання — за дебетом, тоді як у бухгалтерському обліку бюджетної установи — власника рахунка -навпаки.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку визначається згідно з «Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ», затвердженою наказом ДКУ від 10.07.2000 р. № 61 (зі змінами і доповненнями).
Порядок записів операцій з надходження коштів і доходів загального фонду бюджетних установ при фінансуванні за відомчою структурою наведено у табл.2.5.
Наведені бухгалтерські записи відображаються у щомісячних накопичувальних відомостях т. ф. № 381 (бюджет), об’єднаних з меморіальними ордерами № 2, які складаються окремо за кожним субрахунком рахунка 31. За наявності кількох рахунків у банку їх нумерують відповідно № 2а, № 26 і т. ін.
Облік фінансування через органи Державного казначейства
Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються, ж правило, через органи Державного казначейства України, яким в установах НБУ та уповноважених установах комерційних банків відкриваються єдині казначейські рахунки.
Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховуються надходження до державного бюджету і з яких органи ДКУ здійснюють платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачують інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
Таблиця 2.5
Кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку з надходження коштів і доходів та внутрішніх розрахунків за загальним фондом при фінансуванні за відомчою структурою
| Зміст господарської операції
| У ГРК
| У РКІІ ступеня
| У РК ПІ ступеня |
|
Дт
| Кт
| Дт
| Кт
| Дт
| Кт |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7 |
| 1. Надійшли кошти загального
| |
|
|
|
|
|
| Фонду бюджету:
| |
|
|
|
|
|
| на видатки установи
| 311
| 701.702
| 311
| 681
| 311
| 681 |
|
|
|
|
|
|
|
| на централізовані заходи
| 311
| 701.702
| 311
| 681
| —
| — |
| установи
| |
|
|
|
|
|
| для переказу підвідомчим
| 312
| 701,702
| 312
| 311
| _
| — |
| установам
| |
|
|
|
|
|
| 2. Переказані кошти вищими РК
| 681
| 312
| 681
| 312
| —
| — |
| нижчим РК
| |
|
|
|
|
|
| 3 Відкликані кошти за загальним
| 701,702
| 311
| 681
| 311
| 681
| 311 |
| фондом бюджету
| |
|
|
|
|
|
| 4. Зараховані суми відкликаних
| 312
| 681
| 312
| 681
| —
| . — |
| коштів підвідомчих установ
| |
|
|
|
|
|
| 5. Зараховані відкликані кошти
| 701.702
| 312
| 681
| 312
| __
| — |
| підвідомчих установ на зменшення
| |
|
|
|
|
|
| фінансування
| |
|
|
|
|
|
| 6. Передано підвідомчим установам
| |
|
|
|
|
|
| закуплене в централізованому
| |
|
|
|
|
|
| порядку устаткування:
| |
|
|
|
|
|
| на первісну (купівельну)
| 681
| 104
| 681
| 104
| —
| — |
| вартість без ПДВ
| |
|
|
|
|
|
| одночасно другий запис на
| 401
| 801
| 401
| 801
| —
| _ |
| таку ж суму
| |
|
|
|
|
|
| одночасно на суму ПДВ
| 681
| 801
| 681
| 801
| —
| — |
| 7. Одержано підвідомчою установою
| |
|
|
|
|
|
| ВІД вищого РК закуплене в
| |
|
|
|
|
|
| централізованому порядку
| |
|
|
|
|
|
| устаткування:
| |
|
|
|
|
|
| на первісну вартість без ПДВ
| —
| —
| 104
| 681
| 104
| 681 |
| одночасно другий запис на
| —
| —
| 801
| 401
| 801
| 401 |
| таку ж суму
| |
|
|
|
|
|
| одночасно на суму ПДВ
| —
| —
| 801
| 681
| 801
| 681 |
| 8. Списано на зменшення
| 701, 702
| 201,
| 681
| 201, 204.
| 681
| 201. |
| асигнувань суми недостач
| |
204,
| |
|
|
204, |
| матеріальних цінностей
| |
205:
| |
205,
| |
205, |
| як тих, що відносяться за
| |
231—
| |
231—
| |
231— |
| рахунок установи, так і
| |
236,
| |
236.
| |
236, |
| тих, що підлягають
| |
238;
| |
238,
| |
238, |
| стягненню з винних осіб
| |
239
| |
239
| |
239 |
| 9. Оприбутковано лишки
| 202,
| 701,
| 202,
| 681
| 202,
| 681 |
| матеріалів і продуктів
| 204,
| 702
| 204=
| |
204,
| |
| харчування, виявлені при
| 231—
| |
231—
| |
231—
| |
| інвентаризації
| 236,
| |
236,
| |
236,
| |
|
238,
| |
238,
| |
238,
| |
|
239
| |
239
| |
239
| |
| 10. Оприбутковано
| 234,
| 701,
| 234,
| 681
| 234.
| 681 |
| матеріали, одержані від
| 235
| 702
| 235
| |
235
| |
| розбирання необоротних
| 238,
| |
238,
| |
238,
| |
| активів, придбаних за
| 239
| |
239
| |
239
| |
| рахунок коштів
| |
|
|
|
|
|
| загального фонду, і
| |
|
|
|
|
|
| залишені у розпорядженні
| |
|
|
|
|
|
| установи
| |
|
|
|
|
|
| 1. Оприбутковано
| 231,
| 701,
| 231,
| 681
| 231,
| 681 |
| матеріали, одержані від
| 234,
| 702
| 234,
| |
234,
| |
| ліквідації МШП,
| 235,
| |
235=
| |
235=
| |
| придбаних за кошти
| 238,
| |
238=
| |
238,
| |
| загального фонду, і
| 239
| |
239
| |
239
| |
| залишені для ремонту та
| |
|
|
|
|
|
| інших господарських
| |
|
|
|
|
|
| Потреб установи
| |
|
|
|
|
|
| 12. Списуються } кінці
| 701,-
| 431
| 681
| 431
| 681
| 431 |
| току одержані за рік
| 702
| |
|
|
|
|
| асигнування загальною
| |
|
|
|
|
|
| Фонду бюджету
| |
|
|
|
|
|
| 13. Списується у кінці
| 701,
| 441
| 681
| 441
| 681
| 441 |
| року вартість дооцінки
| 702
| |
|
|
|
|
| запасів І матеріалів
| |
|
|
|
|
|
При фінансуванні РК через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються, а в органах ДКУ їм відкриваються реєстраційні рахунки відповідно до інструкції ГУ ДКУ «Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства» від 09.04.1997 р. № 32. Кількість реєстраційних рахунків окремого РК залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.
Для відкриття реєстраційних рахунків РК подають до відповідних органів ДКУ такі документи:
— заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника і головного бухгалтера установи;
—копію затвердженого положення або статуту установи, засвідчену нотаріально або вищою організацією;
—довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРГТОУ) із зазначенням ідентифікаційного коду;
—доведений до РК поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації;
—затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;
—картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, а також відбитком печатки.
Відкриттю реєстраційних рахунків передує укладання договорів між органом ДКУ та розпорядником коштів на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків. Договір має стандарти; форму і включає такі розділи: предмет договору; права і обов’язки сторін; порядок розв’язання спірних питань; строк дії договору, порядок його зміни і припинення; інші умови; юридичні адреси сторін. Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Відкриття реєстраційного рахунка стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів.
Відповідно до «Порядку касового виконання державного бюджету за видатками», затвердженого наказом ДКУ від 22.01.2001 р. № З, РК в органах ДКУ відкривають такі реєстраційні рахунки:
— зведені особові рахунки РК (крім РК III ступеня) для зарахування коштів без зазначення КФК видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки;
—особові рахунки РК (крім РК III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів;
—реєстраційні рахунки РК та одержувачів коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.
На реєстраційні рахунки РК, відкриті в органах ДКУ, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання установи, поновлення касових видатків тощо.
Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами ДКУ з реєстраційних рахунків шляхом проведення платежів з цих рахунків лише за наявності в обліку органів ДКУ їх зобов’язань та залишків коштів на рахунках РК.
Підставою для оплати видатків є платіжні доручення РК та документи, що підтверджують цільове використання коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарне-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти викопаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, контракти, договори про закупівлю тощо).
Платіжні доручення на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов’язкових платежів), пені, штрафів та інших санкцій, передбачених чинним законодавством, та розрахункові документи на безспірне стягнення приймаються органами ДКУ незалежно від залишку коштів на реєстраційних рахунках. Виконання цих розрахункових документів здійснюється органами ДКУ відповідно до «Порядку безспірного списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка», затвердженого наказом ГУДКУ від 22.03.1999 р. № 25, або до інших нормативно-правових актів.
Платіжні доручення подаються до органів ДКУ у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов’язково проставляється дата подання.
Підготовлені та перевірені платіжні доручення передаються органами ДКУ до установ банків у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв’язку в системі «клієнт—банк».
Видача готівки бюджетним організаціям здійснюється установами банків на підставі належно оформлених грошових чеків з поточних рахунків, відкритих на ім’я органів ДКУ.
Орган ДКУ надає клієнтам виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.
Для обліку наявності та руху коштів, виділених РК па утримання установи за загальним фондом та па централізовані заходи, призначений субрахунок 321 «Реєстраційні рахунки» до синтетичного рахунка 32 «Рахунки у казначействі». При цьому субрахунок 681 не застосовується, а виділення коштів І бюджетів усім РК обліковується на субрахунках 701 та/або 702.
Для обліку коштів, призначених для перерахування на реєстраційні рахунки підвідомчих установ або одержувачів бюджетних коштів, ГРК і РК II ступеня використовують субрахунок 322 «Особові рахунки».
Бухгалтерські записи щодо надходження коштів і доходів за загальним фондом усі РК ведуть за єдиною методикою і на однакових рахунках (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Бухгалтерські записи з обліку надходження коштів і доходів загального фонду при фінансуванні через органи ДКУ
| Зміст операції
| Кореспондуючі субрахунки |
|
Дт
| Кт |
|
Одержані асигнування із загального фонду бюджету:
на утримання установи та інші цілі
для перерозподілу підвідомчим установам (для ГРК та РК II ступеня)
|
321
322
|
701,702 701,702
|
| 2. Відкликані кошти з реєстраційних рахунків РК
| 701, 702
| 321,322 |
| 3. Отримання грошей в касу з реєстраційних рахунків на виплату заробітної плати, стипендій тощо
| 301
| 321 |
|
Перерахування сум постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги:
у порядку планових платежів
попередня оплата
після одержання матеріальних цінностей
|
361
364
675
|
321
321
321
|
| 5. Придбання талонів на бензин, поштових марок тощо і т. ін
| 331
| 321 |
Зазначені операції відображаються в «Накопичувальних відомостях руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банку)» т. ф. № 381 (бюджет) (меморіальний ордер № 2), які складаються за кожним реєстраційним рахунком окремо. Аналітичний облік ведеться у розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.
2.3 Облік коштів на рахунках в касі
Для планомірної організації грошового обігу в народному господарстві бюджетні організації, як і інші юридичні особи, зобов’язані зберігати свої вільні грошові кошти на рахунках у банку і витрачати їх, як правило, шляхом безготівкових розрахунків. Однак у своїй практичній діяльності кожна установа змушена використовувати і готівкові розрахунки, наприклад, за оплатою праці, стипендіями, авансами на господарські потреби та відрядження тощо.
Уся готівка, що знаходиться в розпорядженні установи чи централізованої бухгалтерії, зберігається в касі. Каси підприємства — це приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівки, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Посиленню контролю за витрачанням готівки сприяє суворе дотримання порядку здійснення касових операцій, який регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженим постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72 (зі змінами та доповненнями). Це Положення визначає порядок і терміни зберігання грошей у касі та видачі їх на різні цілі, правила оформлення касових документів, ведення касової книги, контролю законності касових операцій.
Розмір суми грошових коштів у касі на кінець кожного робочого дня обмежується лімітом, який щорічно встановлюється органами ДКУ за погодженням з бюджетною установою. Порядок встановлення ліміту готівки в касі визначається «Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженою постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 69 (зі змінами і доповненнями).
Для визначення розміру ліміту каси бюджетні установи складають і подають свої заявки-розрахунки до відповідних органів ДКУ, які визначають ліміти каси окремих установ.
Понад встановлену норму в касі можуть зберігатися гроші лише на виплату зарплати, стипендій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тільки протягом 3 робочих днів, включаючи день отримання готівки у банку. Після цього терміну не видані гроші здаються у банк і за першою вимогою установи видаються назад.
Приймання грошей у касу, їх зберігання та видачу здійснює спеціальна посадова особа — касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей. При прийманні касира на роботу з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження грошей та інших цінностей у касі.
Касиру забороняється передовіряти виконання своїх функцій іншим особам. У разі необхідності тимчасової заміни касира (у зв’язку з хворобою, відпусткою і т. ін.) виконання його обов’язків за письмовим наказом керівника покладається па іншого працівника, з яким також укладається договір про повну матеріальну відповідальність. В установах, де за штатним розкладом не передбачено посади касира, виплата зарплати працівникам та оплата інших грошових витрат здійснюється через підзвітних осіб, призначених наказом керівника установи.
Надходити готівка до каси бюджетної установи може з поточного (реєстраційного) рахунка, як повернення невикористаного авансу підзвітними особами, на відшкодування завданих установі збитків, за платні послуги, за утримання дітей у дошкільних закладах, харчування працівників за місцем роботи, за спортивну форму, одержані путівки з частковою оплатою тощо.
Готівку в касу з поточних (реєстраційних) рахунків касир отримує за іменним грошовим чеком. Організації, що обслуговуються установами банків, отримують у банку чекову книжку, яку зберігають у касі разом з іншими цінностями. Тим же установам, що обслуговуються органами ДКУ, грошові чеки виписуються на підставі їх заявки та поданого доручення відповідним органом ДКУ. Порядок виплати готівки РК з реєстраційних рахунків регламентується «Порядком касового виконання державного бюджету за видатками», затвердженим наказом ДКУ від 22.01.2001 р. № 3.
Для оформлення документів на отримання зарплати, стипендій, допомоги, видатків на службові відрядження тощо РК подають до органів ДКУ заявку на видачу готівки, за формою, наведеною у додатку до Порядку № 3 (у двох примірниках). Один примірник цієї заявки після видачі готівки повертається РК з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов’язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове спрямування бюджетних коштів.
Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів на осіб, з якими к них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти. У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального врахування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов’язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати. При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки подаються платіжні доручення на перерахування сум прибуткового податку з громадян, сум нарахувань до Фонду соціального страхування України та сум страхових внесків до Пенсійного фонду України, інших податків і обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат.
У заявках на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів відмічають наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.
На підставі перевіреної заявки органи ДКУ виписують па осіб, вказаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки.
На підставі належно оформлених грошових чеків уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім’я органів ДКУ. Невикористана готівка повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо за цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов’язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунка, на який повинні бути зараховані кошти.
У разі прийняття рішень розпорядниками бюджетних коштів про придбання продуктів харчування та медикаментів за готівку ці розпорядники письмово повідомляють про це органи Державного казначейства України.
Здійснення видатків готівкою на придбання продуктів харчування та медикаментів проводиться за тими самими документами, що й за перерахуванням, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів.
Після отримання готівки на продукти харчування, господарські товари і медикаменти до органів ДКУ подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності, тощо).
До каси можуть надходити гроші й з інших джерел. В усіх випадках при надходженні готівки бухгалтерією оформляється прибутковий касовий ордер. ф. № КО-1 з відривною квитанцією, яка після внесення необхідних записів видається па руки здавальнику грошей. Касові ордери дійсні лише в день їх оформлення.
Видача готівки з каси може проводитися, в першу чергу, в рахунок оплати праці, стипендій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, як аванс на господарські витрати та/або на відрядження, для зарахування на поточні (реєстраційні) рахунки тощо. Оформляється видача готівки видатковим касовим ордером (т. ф. № КО-2), який підписують керівник і бухгалтер установи. Прибуткові та видаткові касові ордери, перш ніж вони будуть передані касиру, реєструються у спеціальному журналі (т. ф. № КО 3). При цьому їм надаються порядкові номери. Нумерація касових ордерів наскрізна з початку року, окремо прибуткових і окремо видаткових. Оформлені касові ордери перелаються бухгалтером особисто касиру. Видавати їх на руки особам, що отримують чи вносять кошти, заборонено.
Оплата праці, видача стипендій тощо може здійснюватися на основі розрахунково-платіжних відомостей, на кожній з яких повинен бути дозвільний підпис керівника та головного бухгалтера. Після закриття таких відомостей на фактично виплачену суму складається видатковий касовий ордер (на кожну відомість окремо).
В установах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованою бухгалтерією, виплата зарплати може здійснюватися за письмовим наказом керівника іншими, крім касира, особами, з якими також складають письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Якщо через віддаленість обслуговуючої установи розрахунково-платіжна відомість не може бути повернена довіреною особою в касу протягом трьох днів, виплата зарплати оформляється через підзвітних осіб.
Видача грошей окремим особам відбувається за умови пред’явлення документа, що засвідчує особу одержувача (паспорта, посвідчення і т. ін.). Касир у видатковому ордері фіксує відповідні дані цього документа: назву, номер, ким і коші виданий. Усі додатки до прибуткових та видаткових касових ордерів (акти, накладні, повідомлення тощо) повинні гаситися спеціальним штампом або написом від руки («Оплачено», «Одержано» і т. ін.) для запобігання можливості їх повторного використання.
Аналітичний облік і контроль руху грошових коштів касир веде у касовій книзі (т. ф. № КО-4). Записи у касову книгу виконуються у двох примірниках через копіювальний папір. При цьому другий примірник є відривним і слугує звітом касира, який щоденно разом з прибутковими і видатковими документами передається касиром під розписку бухгалтеру. Контроль за правильністю ведення касової книги та здійсненням касових операцій покладено на головного бухгалтера установи.
Касова книга може вестись за допомогою технічних засобів. При цьому паралельно формуються дві ідентичні машинограми «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира», реквізити яких повинні повністю відповідати т. ф. № КО-4. У кінці місяця всі примірники «Вкладних аркушів касової книги» брошуруються, підписуються керівником і головним бухгалтером і зберігаються як регістр аналітичного обліку.
У бухгалтерії звіти ретельно перевіряються, звіряються з первинними документами, після чого у звіті за кожною господарською операцією проставляється кореспонденція рахунків.
Для синтетичного обліку наявності та руху грошей у касі призначений активний рахунок 30 «Каса», який має два субрахунки:
301 «Каса в національній валюті»;
302 «Каса в іноземній валюті».
Основні бухгалтерські проведення з обліку руху готівки у національній валюті України наведено в табл. 2.8.
Таблиця 2.8
Кореспонденція рахунків за операціями обліку грошових коштів у касі в національній валюті
| Зміст господарської операції
| Корес суб
| пондуючі рахунки |
|
Дт
| Кт |
| 1
| 2
| 3 |
| 1 . Одержано в касу готівку за чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків
| 301
|
311,313—
319,321, 323—326
|
| 2. Повернено в касу невикористану суму підзвітних коштів
| 301
| 362 |
| 3. Надійшло в касу в рахунок погашення недостачі
| 301
| 363 |
| 4. Надійшла в касу плата за телефонні розмови та інші кошти, що відповідно до чинного законодавства зараховуються на відшкодування касових видатків
| 301
| 364, 801, 802 |
| 5. Надійшла в касу плата за утримання дітей в Інтернаті при школі, за спортивну форму, за харчування працівників за місцем роботи
| 301
| 674 |
| 6. Надійшла в касу плата за навчання у вищих навчальних закладах, за користування гуртожитком, за реалізовані санаторно — курортні путівки
| 301
| 364 |
| 7. Одержано в касу спонсорські, благодійні внески та іншу гуманітарну допомогу
| 301
| 713/1 |
| 8. Надійшла в касу плата за реалізовані за готівку санаторно — курортні путівки: вартість без ПДВ, на суму ПДВ
|
301
301
|
331
641
|
|
9. Видано готівкою з каси:
заробітну штату
стипендію
гонорари
депоновану зарплату
допомога і компенсації чорнобильцям
під звіт
|
661
662
669
671
674
362
|
301
301
301
301
301
301
|
| 10. Здійснені з каси готівкою видатки за рахунок спеціальних коштів (сума без ПДВ)
| 811
| 301 |
| 11. Повернення попередньої оплати батькам за утримання дітей, у дитячих дошкільних закладах
| 674
| 301 |
| 12. Здійснені витрати за рахунок; коштів, що надійшли її оплату за навчання коштів батьків за утримання дітей а інтернатах при школах коштів, що одержані як субсидія з бюджету іншого рівня
|
811
812
813/2
|
301
301
301
|
| 13. Оплата готівкою прямих витрат: на виробництво продукції v майстернях виконання науково-дослідних та конструкторських робіт за договорами надання послуг щодо заготівлі та переробки матеріалів
|
821
823
825
|
301
301
301
|
| 14. Внесено з каси готівкою на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки.
| 311,313, 321.323
| 301 |
| 15. Зараховано на випну особу виявлені недостачі готівки у касі
| 363
| 301 |
| 16. Зараховано на поточний, спеціальний реєстраційний рахунок кошти, внесені готівкою за реалізовані санаторно-курортні путівки, за харчування дітей в інтернатах при школах та групах подовженого дня
| 316,326
| 301 |
На підставі касових, звітів з указаною кореспонденцією рахунків здійснюють записи в «Накопичувальну відомість за касовими операціями — Меморіальний ордер № 1» т. ф. № 380 (бюджет) та в «Картку аналітичного обліку готівкових операцій», затверджену наказом ДКУ від 06.10.2000р. № 100. В останній за кожним звітом касира записують надходження і видаток та виводять залишок на кінець дня готівки за кожним кодом функціональної та економічної класифікації видатків окремо за загальним фондом та видами коштів спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях складається окрема картка для кожної установи, що обслуговується такою бухгалтерією, та загальна картка для всіх установ. Картка відкривається на місяць. За її даними здійснюють контроль за дотриманням касової дисципліни у питанні цільового використання готівки за призначенням.
Облік операцій з іноземною валютою
Окремі бюджетні установи (науково-дослідні інститути вищі навчальні заклади, лікарні, митниці, деякі органи державного управління тощо) можуть здійснювати операції з іноземною валютою. Джерелами надходження валюти до бюджетних установ можуть бути: асигнування з бюджету для придбання за валюту засобів матеріально-технічного призначення (обладнання і т. ін.) або оплати за виконані роботи нерезидентами; цільове фінансування з міжнародних спеціальних фондів; оплата нерезидентами наданих послуг, виконаних науково — дослідних робіт; оплата ліцензій на впровадження винаходів; оплата за навчання, стажування, лікування іноземних громадян тощо. Напрямами витрачання валютних коштів можуть бути: розрахунки з нерезидентами за поставлені товари, викопані роботи, надані послуги; оплата послуг банків-нерезидентів; розрахунки за службовими закордонними відрядженнями; продаж валюти та ін.
Облік бюджетними установами операцій з іноземною валютою регламентується «Порядком відображення в обліку операцій в Іноземній валюті», затвердженим наказом ДКУ від 24 07 2001 р № 126, та наказом ДКУ від 26.04.2001 р. № 63 «Про внесення доповнення до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ».
Для розрахунків іноземною валютою бюджетним установам можуть бути відкриті в уповноважених банках валюші рахунки за кожним видом іноземної валюти зокрема. Для їх відкриття у банк подаються такі ж документи, як і для відкриття поточних рахунків у національній валюті (див. параграф 2.2), та ліцензія НБУ на право займатися зовнішньоекономічною діяльністю. У бухгалтерському обліку грошові кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо за кожною валютою у накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду т.ф. №381 (бюджет) або № 382 (бюджет) — меморіальні ордери відповідно № 2 та № 3. Якщо бюджетна установа використовує у своїх операціях декілька видів валютних коштів, має декілька валютних рахунків у банку, то кількість меморіальних ордерів з обліку іноземної валюти повинна відповідати кількості видів валюти і рахунків у банку. При цьому меморіальні ордери нумеруються відповідно № 1-1, 2-2, 3-1, 3-2 і т. ін.
У регістрах бухгалтерського обліку операції І іноземною валютою повинні бути відображені паралельно як в іноземній, так і в національній валюті України (гривнях). З цією метою в меморіальних ордерах для кожного запису валютних операцій передбачають 2 рядки за одним порядковим номером (один — для суми в іноземній, другий — в національній валюті).
Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться бюджетними установами за субрахунками, встановленими планом рахунків:
302 «Каса в іноземній валюті»,
318 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,
442 «Інша переоцінка» (для відображення курсових різниць).
На кожне найменування валюти в обліку відкривають окремі субрахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків (302-1, 302-2,302-3, 318-1, 318-2 і т. ІН.).
Первісне визнання операцій, проведених в іноземній валюті, у бухгалтерському обліку перераховується в національну валюту України із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активу, зобов’язання, доходу тощо).
Аванси, попередня оплата, надані бюджетною установою (одержані від інших осіб) в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за валютним курсом НБУ на дату сплати (одержання) авансу, попередньої оплати.
Щомісячно у фінансовому звіті, який складається в національній валюті України:
— немонетарні статті, Ідо пов’язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за первісною або відновлю вальною вартістю (історичною собівартістю), у національну валюту перераховуються за валютним курсом на дату здійснення операції;
— немонетарні статті, що пов’язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за справедливою вартістю (одержані безоплатно), у національну валюту перераховуються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості:
— монетарні статті, проведені в іноземній валюті, відображаються в національній валюті з використанням валютного курсу на звітну дату, тобто за цими статтями виникають курсові різниці, які відображаються у складі власного капіталу як результат переоцінок.
До монетарних статей належать кошти в касі, на рахунках у банках та в казначействі, у розрахунках з підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами за умови її подальшого погашення грошима. Немонетарними вважаються статті необоротних активів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, яка буде погашена не грошима, а взаємозаліками, сировиною, товарами, обладнанням, послугами або в результаті інших негрошових операцій, У процесі діяльності установи заборгованість може переходити з монетарної до немонетарної і навпаки.
Як було сказано раніше, немонетарні статті відображаються в бухгалтерському обліку за валютним курсом НБУ на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну звітну дату, а монетарні статті перераховуються з використанням курсу НБУ щомісяця (на звітну дату).
Основні операції бюджетних установ з іноземною валютою наведено у табл. 2.9.
Аналітичний облік іноземної валюти у касі бюджетної установи ведеться в касових книгах за кожною валютою зокрема і одночасно в гривнях за офіційним курсом НБУ. На підставі звіту касира і доданих до нього первинних документів на валютні операції складають окремо на кожен вид валюти «Меморіальний ордер — Накопичувальну відомість за касовими операціями)», надаючи їм відповідно № 1-1, 1-2, 1-3 і т. ін.
Таблиця 2.9
Відображення на рахунках операцій з іноземною валютою
| Зміст господарської операції
|
Кореспондуючі
субрахунки
|
|
Дт
| Кт |
| 1
| 2
| 3 |
| 1 . Зараховано фінансування з бюджету на валютний рахунок установи
| 318
| 701, 702 |
| 2. Зараховано на валютний рахунок коліти, що переказані бюджетній установі вищим РК
| 318
| 681 |
| 3. Зараховано ш валютний рахунок кошти, що надійшли як благодійні внески
| 318
| 713 |
| 4. Перераховано кошти уповноваженому байку для придбання іноземної валюти відповідно до чинного законодавства
| 364
|
311,313..314, 316,319,321.
323,324,326
|
| 5. Надійшли кошти в іноземній валюті за надані бюджетною установою послуги нерезидентам
| 318
| 711 |
|
6. Проведеш розрахунки з установою банку за купівлю іноземної валюти:
зарахована куплена іноземна валюта
відображається оплата вартості послуги банку за придбання валюти
|
318
801, 802, 811—813
|
364
364
|
| 7. Одержана готівкою Іноземна валюта в касу
| 302
| 318 |
| 8. Видана з каси іноземна валюта під звіт
| 362
| 302 |
|
9. Виконано розрахунок з підзвітною особою за валютними коштами:
— затверджено авансовий звіт про витрати в межах виданого авансу (за курсом на день видачі авансу)
— затверджено авансовий звіт про витрати понад виданий аванс (за курсом на день погашення заборгованості)
— погашена заборгованість (перевитрата за авансовим звітом) національною валютою
|
801, 802;
811—813
801,802, 811—813
362
|
362
362
301
|
| 10. Перерахована валюта за надані послуги нерезидентом
| 364
| 318 |
| 11. Списано на витрати установи отримані послуга, виконані роботи нерезидентом (за курсом на дату перерахування авансу)
| 801,802, 811—813
| 364 |
| 12. Одержані від нерезидента матеріали (за курсом на дачу перерахування авансу)
| 231—239
| 364, 675 |
| 13. Нарахована курсова різниця на залишок валютних коштів на рахунку в банку: при підвищенні курсу іноземної валюти при зниженні курсу іноземної валюти
|
318
442
|
442
318
|
Щомісяця і щоквартально бюджетна установа, Що використовувала у своїй діяльності іноземну валюту, складає і подає «Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України» за ф. № 2 —валюта, у якому за кодами економічної класифікації видатків наводить показники наявності, надходження та витрачання коштів (касові та фактичні видатки) в іноземній валюті і в грошовому еквіваленті.
Облік інших грошових коштів
Крім грошових коштів на поточних рахунках у банках, реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України та в касі, бюджетні установи можуть мати інші грошові кошти, до яких зараховують: кошти в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і т. ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекат, у митних марках, у бланках трудових книжок і вкладишах до них, у векселях одержаних та в інших грошових документах, у тому числі прийнятих на тимчасове зберігання від хворих (у лікарнях, санаторіях тощо). Перелічені цінності зберігаються, як правило, у касі установи.
Приймання в касу та видача з каси грошових, документів оформляється відповідними касовими ордерами, на яких ставиться штамп «фондовий» або робиться такий же напис від руки червоним чорнилом. Облік цих операцій ведеться окремо від грошових коштів у готівці. Реєстрація фондових касових ордерів також ведеться окремо. Аналітичний облік грошових документів ведеться на спеціальних картках за їх видами або у книзі розрахунків (контокорентної форми). Облік бланків трудових книжок ведеться в спеціальній прибутково-видатковій книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них.
Для синтетичного обліку інших грошових коштів планом рахунків бюджетних установ передбачені рахунки 33 «Інші кошти» та 34 «Короткострокові векселі одержані».
Рахунок 33 має чотири субрахунки:
«Грошові документи в національній валюті»,
«Грошові документи в іноземній валюті»,
«Грошові кошти в дорозі в національній валюті»,
«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».
На субрахунках 331 і 332 обліковують грошові документи, що належать установі (відповідно у національній та іноземній валютах). Розглянемо порядок використання цих субрахунків для відображення деяких операцій з грошовими документами.
Акредитивом називають грошове зобов’язання банку, яке оформляється па підставі доручення його клієнта на користь клієнта іншого іногороднього банку. Відкриттю акредитива передує подання в установу банку заяви на відкриття акредитива, якою клієнт доручає своєму банку провести платіж за місцем знаходження постачальника на певних умовах (при пред’явленні певних документів, що підтверджують виконання зобов’язання постачання). Зазначена форма розрахунків застосовується, як правило, з мстою гарантування платежів постачальнику, а тому попередньо передбачається у контракті. Для платника ця форма не вигідна, бо відволікає на певний час гроші з його обігу і, як кожна попередня оплата, у бюджетних установах застосовується порівняно рідко, головним чином для розрахунків з іноземними постачальниками.
Операції з акредитивами оформляються такими обліковими записами:
1. Виставлено акредитив для розрахунків з іногороднім постачальником
Дт субрах. 331, 332
Кт субрах. 311,313,314, 318,321,323, 324.
2. Оплачено за рахунок виставленого акредитива постачальнику за матеріали, обладнання тощо
Дт субрах. 675 Кт субрах. 331,332.
3. Повернувся на рахунок установи не використаний акредитив (цілком або частково)
Дт субрах. 3Н, 313, 314, 318, 321, 323, 324
Кт субрах. 331, 332.
Під коштами в грошових чеках розуміють лімітовані грошові книжки, які бюджетна установа може використовувати для безготівкових розрахунків чеками за товари та послуги. Для одержання чекової книжки установа подає заяву банкові і перераховує певну суму (ліміт), яка депонується банком па спеціальному рахунку. Чек заповнюють від руки або з використанням технічних засобів. У чеках не допускають виправлення та використання факсиміле замість підпису. Накорінці чека вказують залишок невикористаного ліміту. Обмін чека на готівку та отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється. Постачальник отриманий чек здає у свій банк разом з реєстром чеків, а подальші розрахунки виконуються банками. При надходженні чека до банку-емітента останній списує суму чека з депонованої установою суми і повідомляє про це клієнта-чекодавця. Термін дії чекової книжки о лип рік. Невикористані кошти з лімітованої чекової книжки зараховуються на поточні або реєстраційні рахунки, а в обліку — на поновлення касових видатків установи.
У бухгалтерському обліку операції з лімітованими чеками оформлюються аналогічно операціям з акредитивами з урахуванням того, що останні видаються лише в національній валюті і застосовуються бюджетними установами досить рідко.
Надходження в касу талонів на пальне, поштових марок, марок держмита, путівок та інших грошових документів відображається таким записом:
Дт субрах. 331
Кт субрах. 301, 311, 321, 362, 364.
Талони на пальне видаються під звіт за розпорядженням керівника установи і оформляються записом:
Дт субрах. 362
Кт субрах. 331,
а на підставі дорожніх (шляхових) листів, одержаних від підзвітних осіб-водіїв, складають два проведення:
на отримане пальне (використані талони)
Дт субрах. 235
Кт субрах. 362,
2) на витрачене пальне
Дтсубрах.801, 802, 811
Кт субрах. 235.
Операції із санаторно-курортними путівками, придбаними в інших закладах (установах), відображаються такими записами:
1) Одержана путівка від санаторно-курортної установи
сума вартості без ПДВ:
Дт субрах. 331
Кт субрах. 364,
на суму ПДВ:
Дт субрах. 641
Кт субрах. 364.
2) Видана санаторно-курортна путівка з частковою (повною) оплатою її вартості готівкою
на вартість без ПДВ:
Дт субрах . 301
Кт субрах. 331,
на суму ПДВ:
Дт субрах. 301
Кт субрах. 641.
3) Списання річниці у вартості путівки, реалізованої з пільгами
Дт субрах. 812
Кт субрах. 331.
Аналогічно оформляють операції з іншими грошовими документами.
На субрахунках 333 і 334 обліковують кошти, перераховані на поточний або реєстраційний рахунки в останній день місяця (або відправлені поштовим переказом) і які будуть зараховані на ці рахунки тільки в перших числах наступного місяця:
перерахування грошей
Дт субрах. 333
Кт субрах, 301,
2) зарахування на поточний, реєстраційний, спеціальний реєстраційний рахунок
Дт субрах. 311,313, 321,323
Кт субрах. 333.
Для обліку векселів — письмового боргового зобов’язання встановленої форми, що дає право його власнику через певний строк вимагати відповідну суму у боржника,— призначено синтетичний рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» з розподілом на субрахунки:
«Векселі, одержані в національній валюті»,
«Векселі, одержані в іноземній валюті».
Це рахунок активний, тобто за дебетом фіксують операції ч отримання векселів, а за кредитом — з їх погашення:
1) отримано вексель від боржника
Дт субрах. 341, 342
Кт субрах. 364,
2} погашено короткостроковий вексель боржником
Дт субрах. 313, 318, 323
Кт субрах. 341,342.
Аналітичний облік векселів одержаних ведеться окремо за кожним векселем у спеціальній відомості.
Операції з грошовими документами оформляються меморіальними ордерами т, ф. № 271, яким надаються чергові номери, починаючи з 16.
Такі основні положення обліку фінансування та руху грошових коштів бюджетних установ.
2.4 Шляхи вдосконалення руху грошових коштів на підприємстві
В сучасному ритмі життя при постійному дефіциті часу в бізнесі основним напрямком удосконалення обліку руху грошових коштів в національній валюті в умовах використання інформаційних технологій є запровадження системи «Клієнт-Банк», яка дозволяє:
одержувати виписки по рахунках;
контролювати стан рахунків і платіжних документів;
готувати та відправляти нові платіжні документи, використовуючи надійні алгоритми цифрового підпису та шифрування;
отримувати повідомлення з Банку;
друкувати платіжні документи;
і т.д.
Під’єднавшись до системи «Клієнт-Банк» є можливість оцінити всю оперативність і зручність використання дистанційного банкінгу.
За допомогою опцій «Входящие приходные», «Входящие расходные», «Исходящие расходные» можна переглянути рух коштів на рахунках за будь-який період, ввести платіжні документи, змінити статус введених документів, переглянути залишки на рахунках, надрукувати реєстр документів у будь-якому розрізі, надрукувати виписку руху коштів за будь-який період.
За допомогою опції «Входящие приходные» на екрані можна переглянути всі платежі, що надійшли на рахунок.
Для того щоб здійснити зі свого поточного рахунка черговий платіж, користувачеві «Клієнт-Банку» треба увійти у пункт меню «Документы/Добавить». У цьому разі на екрані комп’ютера з’явиться документ, який за своїм виглядом мало чим відрізняється від стандартного платіжного доручення.
Окремі поля платіжного електронного документа можуть бути автоматично заповнені з бази шаблонів періодичних платежів. Це значно скорочує час на підготовку платіжного електронного документа.
Після підготовки на платіжний документ ставлять електронні підписи директора і головного бухгалтера і відправляють у банк засобами електронного зв’язку після виконання функції меню «ОК».
3 АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
3.1 Поняття, розрахунок тривалості фінансового операційного циклу
Основним джерелом коштів управління праці є державний бюджет, який об’єднує низку самостійних бюджетів.
Управління праці безпосередньо фінансується з державного або місцевого бюджетів[8, с.74].
Бюджетне фінансування являє собою виділення коштів з бюджету (державного або місцевого) в розпорядження керівників установ та організацій на здійснення витрат, передбачених бюджетом.
Фінансування – це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету.
Фінансування – це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи.
Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах доходів і видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями [9].
Основні принципи бюджетного фінансування та напрями витрачання бюджетних коштів викладено в Законі України “Про бюджетну систему”.
Згідно зі ст. 18 цього Закону кошти Державного бюджету України витрачаються виключно на цілі та в межах, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.
Відповідно до цього Закону з Державного бюджету фінансуються установи та організації у сфері освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення.
Що стосується коштів, одержуваних з місцевих бюджетів, то вони використовуються тільки на цілі та в межах, затверджених відповідно місцевими радами народних депутатів.
Таким чином, залежно від того, в підпорядкованості якого органу виконавчої влади перебуває та чи інша бюджетна організація, фінансування здійснюється або за рахунок коштів Державного бюджету, або за рахунок коштів місцевого бюджету.
Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації отримує фінансування як із місцевого бюджету, так із державного.
Насамперед розглянемо рисунок 3.1 з якого видно структуру фінансування управління з державного бюджету.
Рисунок 3.1 – Структура фінансування з державного бюджету.
Державний бюджет – найкрупніший централізований грошовий фонд, який знаходиться у розпорядженні центральної влади. Конституцією України виняткове право затверджувати державний бюджет надано Верховній Раді.
Державний бюджет має силу закону. Він обов’язковий до виконання. Державний бюджет виконує роль організуючого центру, який координує взаємодію місцевих бюджетів та за необхідністю надає їм фінансову допомогу, сприяючи тим самим забезпеченню їх нормального функціонування та виконанню функцій, що знаходяться в їх компетенції [10].
В Управлінні праці, як видно з цієї структури, з державного бюджету фінансуються тільки заходи по компенсаційним виплатам постраждалим внаслідок ЧАЕС ( КПК 2501200, 3201040).
Затверджено кошторисом на 2007 рік сума 215,8 тис. грн., що в порівнянні з 2006 роком менша на 88,6 тис. грн. Такі показники зумовлені тим, що у 2007 році КПК 3201040 було передано управлінням до виплатного центру. Таким чином до бюджету закладалася сума менша ніж у минулому році. Фінансування цих компенсацій ведеться вчасно і якщо виникає заборгованість, вона є , термін оплати якої не настав.
Управління праці як зазначалося раніше також утримується з місцевого бюджету.
Місцеві бюджети – бюджети адміністративно – териториальних одиниць, призначені для фінансового забезпечення закріплених і делегованих відповідним місцевим органом державної влади і самоврядування функцій.
З місцевого бюджету управління отримує фінансування на утримання апарату управління ( КФК 010116), та на заходи по реалізації державних програм ( 090412).
Для більш наглядного прикладу побудуємо структуру фінансування з місцевого бюджету, яку подано на рис. 3.2
Рисунок 3.2 – Структура фінансування з місцевого бюджету.
На утримання апарату управління план асигнувань за 2007 рік склав 745,2 тис. грн., що більше на 16,8 .тис. грн. ніж у 2006 році (728,4 тис. грн.). Якщо порівняти кредиторську заборгованість станом на 01.01.06 р., яка склала 718 грн., то в 2007 році було виконання кошторису і станом на 01.01.07 р. не залишилось кредиторської заборгованості, завдяки повному фінансуванню.
По КФК 090412 за 2006 рік кошторисом затверджено 95,3 тис. грн., що менше на 67,0 тис. грн., в порівнянні з 2007 роком ( 162,3 тис.грн.). Та на 01.01.07 р. кредиторська заборгованість не залишилось. Тому проаналізувавши фінансування за 2006 — 2007 р.р. з місцевого бюджету, ми бачимо , що на ці заходи у 2007 році отримано асигнувань в повному обсязі.
І найбільше кодів функціональної класифікації в управлінні фінансується з місцевого бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету.
Рисунок 3.4 – Структура фінансування з місцевого бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету.
Місцеві бюджети – це матеріальне підґрунтя економічної автономії територіальних одиниць. Вони сприяють реалізації принципу субсидіарності.
Субсидіювання – це безвідплатна передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги. Місцеві бюджети складаються, затверджуються та виконуються відповідними місцевими органами влади та формально не пов’язані з державним бюджетом [11].
Розглянемо чи виконані кошторисні призначення за аналізуємий період з місцевого бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету .
Таблиця 3.1 – Виконання кошторисних призначень по КФК 090302 – 090405.
| КФК
|
Один.
виміру
|
2006 р.
| 2007 р.
| Відхилення |
|
|
Затверд.
коштор.
|
Кредит. заборг.
|
Затверд.
коштор.
|
Кредит. заборг.
|
Затверд.
коштор.
|
Кредит. заборг. |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
| 8 |
| Дитячі допомоги |
| 090302-090306
| Млн..грн
| 2331,4
| 0
| 2804,2
| 225,1
| 472,8
| 225,1 |
| Пільги населенню |
| 090201-090209
| Млн..грн
| 617,4
| 14,2
| 1200,3
| 130,8
| 582,9
| 116,6 |
| Надання субсидій |
| 090405
| Тис.грн
| 575,4
| 6,0
| 418,4
| 114,3
| -157,0
| 108,3 |
| Всього
| |
3524,2
| 20,2
| 4422,9
| 470,2
| 898,7
| 450,0 |
Аналіз кошторисних призначень за 2006-2007 р.р., по КФК 090302-090405 доводить, що протягом 2007 року вони були нижчими, про це свідчить кредиторська заборгованість у сумі 470,2 тис.грн.
Як ми бачимо з табл.3.1 зросла сума затверджено кошторисом на рік на 898,7 тис. грн., але також і збільшилася кредиторська заборгованість на суму 450,0 тис. грн.
Таким чином, проведений фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства довів, що фінансові результати управління праці безпосередньо залежать від державного фінансування, яке не покриває фактичних нарахувань і тим самим своєчасно не покращує матеріальне становище соціально незахищених громадян.
3.2 Аналіз руху грошових коштів в розрізі видів господарської діяльності
На сьогодні діє бюджетна класифікація господарської діяльності, затверджена наказом Мінфіну від 27 грудня 2001 року за № 604 зі змінами та доповненнями.
Бюджетна класифікація має такі складники:
а)класифікація доходів бюджету;
б)класифікація видатків ( у тому числі кредитування з вирахуванням погашення)бюджету:
— функціональна класифікація;
— економічна класифікація;
— відомча класифікація;
— програмна класифікація;
в)класифікація фінансування бюджету;
г)класифікація боргу.
Так як Управління праці є бюджетною установою, а видатки бюджету класифікують за:
а)функціями , з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація)яка дає змогу відстежити динаміку зміни державних видатків різноманітного функціонального призначення з метою проведення їх аналізу, і таким чином, прогнозувати видатки наступних років. Класифікація має три рівні деталізації : розділи, підрозділи та групи. Нумерація розділів відповідає нумерації загальних цілей державного управління, а нумерація підрозділів і груп визначають засоби досягнення цих цілей.
б)за бюджетними програмами (програмна класифікація)котра передбачає розподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами, які є систематизованим переліком заходів, спрямованих на досягнення загальної мети та їх виконання. На відміну віз розділу , підрозділу чи групи функціональної класифікації, яка лише визначає загальну категорію видатків з бюджету, кожна програма має чітко визначені цілі.
Таблиця 3.2 — Приклад кодів програмної та функціональної класифікації які існують в управлінні.
| №
| КФК
| Назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів |
| 1
| 2
| 3 |
| 1
| 010116
| Органи місцевого самоуправління |
|
2
|
090201
|
Пільги ветеранам війни та праці, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами на житлово-комунальні послуги |
| 3
| 090202
| Пільги ветеранам війни та праці на придбання твердого палива та скрапленого газу |
| 4
| 090203
| Інші пільги ветеранам війни та праці, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами |
| 5
| 090204
| Пільги ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам ветеранів військової служби, а також звільнених із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки, працівникам міліції, рядового і начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття ) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сім’ї, які перебували на їх утриманні. Звільненим з військової служби особам. які стали інвалідами під час проходження військової служби, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули при проходженні військової служби, на житлово — комунальні послуги |
| 6
| 090205
| Пільги ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам ветеранів військової служби, а також звільнених із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки, працівникам міліції, рядового і начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, дітям (до досягнення повноліття ) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сім’ї, які перебували на їх утриманні. Звільненим з військової служби особам. які стали інвалідами під час проходження військової служби, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули при проходженні військової служби, на придбання твердого палива та скрапленого газу |
| 7
| 090206
| Інші пільги ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ |
| 8
| 090207
| Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на житлово-комунальні послуги |
| 9
| 090208
| Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на придбання твердого палива та скрапленого газу |
| 10
| 090209
| Інші пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
| 11
| 090302
| Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами |
| 12
| 090303
| Допомога на догляд за дитиною до 3-х років незастрахованим матерям |
| 13
| 090304
| Одноразова допомога при народженні дитини |
| 14
| 090305
| Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванні |
| 15
| 090306
| Допомога на дітей одиноким матерям |
| 16
| 090401
| Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям |
| 17
| 090405
| Субсидії населенню на оплату житлово-комунальних послуг, твердого палива та скрапленого газу |
| 18
| 090412
| Інші види соціального захисту |
| 19
| 091300
| Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям інвалідам |
| 20
| 2501200
| Доплата за роботу на радіоактивно забруднених територіях, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
| 21
| 3201040
| Компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
На теперішній час в управлінні відкрито 21 функція по кодам програмної та функціональної класифікації, та відкрито в органах Держказначейства 21 транзитний рахунок на які до управління надходить фінансування, 21 реєстраційний рахунок з яких оплачуються грошові кошти на утримання апарату управління та соціальні виплати населенню.
Соціальна допомога – один з суттєвих механізмів подолання бідності, яка покликана підтримувати малозабезпечену сім’ю, що опинилась в скруті, та допомогти такій сім’ї інтегрувати у суспільство. Існує два основних напрямки підтримки малозабезпечених верств населення: універсальні або категорійні види соціальних допомог, які не залежать від матеріального стану одержувачів та адресна допомога, яка залежить від майнового стану й середньомісячного сукупного доходу сім’ї. До недавнього часу в Україні переважала категорійна соціальна допомога [5]. Однак, через значну обмеженість ресурсів, а також з метою подолання певних споживацьких тенденцій нині відбувається перехід до адресних видів соціальної допомоги. Саме адресність має дозволити якомога ефективніше використати наявні ресурси, спрямувати їх до громадян, які найбільше цього потребують. Для оптимізації надання соціального захисту населенню в структурі управління праці та соціального захисту населення був створений відділ субсидій та адресної соціальної допомоги, який займається наданням всіх видів соціальної допомоги:
— Допомоги сім’ям з дітьми: у зв’язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; на дітей одиноким матерям.
— Державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям
— Державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
— Допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним
— Державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам
— Субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та на придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива
— Додаткової допомоги на поховання.
Аналіз питань, з якими звертаються мешканці області до Президента та Уряду, свідчить, що найгострішими є проблеми соціального захисту. Особливо актуальними є питання забезпечення транспортними засобами інвалідів, проведення санаторно-курортного оздоровлення, газифікація населених пунктів, житлові питання, повернення заощаджень. Відмічається збільшення кількості звернень громадян майже по всьому спектру питань, найгострішими залишаються питання соціального захисту . Майже у 2 рази збільшилася кількість звернень з житлових питань: поліпшення житлових умов та надання житлово-комунальних послуг. Причинами, що породжують звернення, є невжиття належних заходів органами місцевого самоврядування щодо будівництва житла та поліпшення технічного стану житлового фонду, незадовільна робота по наданню житлово-комунальних послуг підприємствами галузі, високі тарифи на житлово-комунальні послуги.
На рівні минулого року залишається кількість звернень з питань соціального захисту.
Основними є наступні: надання матеріальної допомоги, соціальні виплати та контроль за призначенням пенсій, погашення заборгованості та своєчасні виплати компенсації учасникам ліквідації та постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, реабілітація та обслуговування інвалідів, надання санаторно-курортних путівок, пільгових автомобілів, установлення статусу учасника війни, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначення житлових субсидій, праці, роботи стаціонарних установ, персоніфікації пільг.
Розглянемо кількість звернутих громадян у 2006 – 2007 р.р. у таблиці 3.3
Таблиця 3.3 – Кількість звернутих громадян
| Роки
| Пільги
| Субсидії
| Дитячі допомоги
|
Малозабезпе
чені
|
Заходи по реалізації держ. програм
| Компенсації ЧАЕС
| Всього |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
| 8 |
| 2006
| 4987
| 3015
| 1158
| 1268
| 286
| 375
| 11089 |
| 2007
| 4040
| 2892
| 4324
| 1496
| 313
| 289
| 13354 |
| Всього
| 9027
| 5907
| 5482
| 2764
| 599
| 664
| 24443 |
З метою вдосконалення роботи із зверненнями громадян проводилися семінари державних службовців з питань додержання вимог Закону України «Про звернення громадян», у яких взяли участь керівники райдержадміністрацій та працівники, які відповідають за роботу зі зверненнями громадян, у центрі підвищення кваліфікації пройшли навчання понад 450 державних службовців.
З питань надання допомоги малозахищеним верствам населення у 2007 році надана матеріальна допомога понад 13354 громадянам на суму 4193 млн. грн.[6].
Таблиця 3.4 – Виплачені кошти на соціальні нужди громадян.
| Показники
| 2006 рік
| 2007 рік
| Відхилення |
|
Кількість
одерж.
|
Сума виплат
|
Кількість
одерж.
|
Сума виплат
|
Кількість
одерж.
|
Сума виплат |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7 |
| Пільги
| 4987
| 576116
| 4040
| 617484
| -947
| 41368 |
| Субсидії
| 3015
| 300631
| 2892
| 191188
| -123
| -109443 |
| Дитячі допомоги
| 1158
| 1587808
| 4324
| 2315202
| 3166
| 727394 |
| Допомога малозабезпеченим
| 1268
| 433036
| 1496
| 722698
| 228
| 289662 |
| Заходи по реалізації держ. програм
| 286
| 90327
| 313
| 163372
| 27
| 73045 |
| Компенсації ЧАЕС
| 375
| 304456
| 289
| 182926
| -86
| -121530 |
| Всього
| 11089
| 3292374
| 13354
| 4192870
| 2265
| 900496 |
Чисельність охоплених соціальними виплатами по управлінню праці в 2007 році збільшилась на 2265 чоловік порівняно з 2006 роком. Фактичні видатки на соціальні виплати всього за рік збільшилися в 2007 році порівняно з 2006 роком на 23,7% і в сумі складають 1408 млн.грн., в тому числі на одну особу виплати збільшилися на 402,1грн.
По статті «Пільги» фактична чисельність охоплених соціальними видатками як видно з рис.2.5 займає в загальному обсязі чисельності по району і складає за 2006 рік — 46%, за 2007 рік – 30 %. Чисельність знизилась на 947 чоловік, в тому числі по ветеранам війни та праці на 475 чоловіка в 2007 році. Це пояснюється прийняттям в 2007 році Закону України «Про державний бюджет 2007 року», статті 60 о пільгах ветеранам війни та праці. Згідно цього закону пільги на ветеранів війни та праці, які раніше поширювалися на сім’ю пільговика, стали нараховуватися тільки на одного одержувача пільг.
Рисунок 3.5 – Одержувачі соціальних послуг у 2006 році
Якщо чисельність знизилася в 2007 році на 16 % порівняно з 2006 роком, то фактичні видатки на соціальні виплати по цій статті збільшилися на 41368 грн. за рахунок зняття пільг на членів сімей ветеранів . Збільшилися пільги в 2007 році порівняно з 2006 роком ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх справ, а також особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЄС.
Для більш наглядного аналізу розглянемо рис. 3.6 з якого побачимо чисельність отримувачів соціальних послуг у 2007 році.
Рисунок 3.6 – Одержувачі соціальних послуг у 2007 році
По статті «Дитячі допомоги» фактична чисельність в 2007 році збільшилася на 3166 чоловік порівняно з 2006 роком за рахунок збільшення контингенту по догляду за дитиною до трьох років на 1236 чоловік зменшення контингенту по малозабезпеченим сім’ям з дітьми на 228 грн., що пов’язано зі збільшенням прожиткового мінімуму на одну особу на місяць в 2007 році, зменшенню контингенту дітей, які знаходяться під опікою на 374 чоловіка в 2007 році.
Програма житлових субсидій в Україні набрала чинності з 1995 року. За ці роки мільйони громадян країни могли переконатися в тому, що вона є реальна щомісячна адресна допомога для малозабезпеченого населення, у вигляді [7].
В 2007 році контингент одержувачів субсидії зменшився на 123 людини, фактичні видатки зменшилися на 109445 грн., в тому числі на одну особу відбулося зменшення на 82,7грн. Це пов’язано з покращенням матеріального стану одержувачів субсидії, збільшенням прожиткового мінімуму на одну особу, збільшенням доходів в зв’язку з чим субсидія не надається.
Зменшення відсотку мешканців, які отримують субсидії, обумовлюється в зв’язку з прийняттям виконкомом місцевих рад рішення «Про порядок оплати населенням за теплову енергію», населення, яке користується субсидією виходячи із визначеного порядку, повинно звертатися до відділу субсидій в обумовлений час двічі, тобто в неопалювальний сезон — в травні і опалювальний — в жовтні.
З початком опалювального сезону кількість одержувачів набагато збільшиться. Це обумовлюється прийняттям Постанови Кабінету Міністрів від 15.05.2007 року №702. Завдяки цій Постанові зменшився відсоток платежу з 20% до 15%. Цей крок став доступнішим для оформлення субсидії.
Також ми бачимо, що по програмній класифікації постраждалі внаслідок ЧАЕС в 2007 році контингент одержувачів зменшився на 86 чоловік. Це говорить про незгоду підприємств приймати до себе на роботу громадян які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Бюджетне фінансування — це безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів й забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій [3]. Таким чином, залежно від того, в підпорядкованості якого органу виконавчої влади перебуває та чи інша бюджетна організація, фінансування здійснюється або за рахунок коштів Державного бюджету, або за рахунок коштів місцевого бюджету.
В Управлінні праці , як бюджетній організації, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного чи місцевих бюджетів, основним плановим документом, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, являється кошторис. Та план асигнувань із загального фонду бюджету – щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі , за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань упродовж року [4].
План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом із цим кошторисом.
Єдиний кошторис є основним документом , визначає загальний обсяг, цільове надходження і щоквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово – господарської діяльності , яку вища організація направляє всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з чого і починається фінансування установи.
Кошторис складається всіма установами на календарний рік і затверджується вищими організаціями не пізніше як через місяць після затвердження відповідного бюджету , з якого фінансується установа. Планування витрат за кошторисом – це складова бюджетного фінансування , яка відображає певні економічні відносини між державою та конкретними організаціями та закладами по визначенню розміру бюджетних ресурсів, що виділяються з державного бюджету для виконання певних функцій .
Кошториси складаються на рівні бюджетних установ, затверджуються головними розпорядниками коштів.
Відділи кожного напрямку Управління праці на протязі кожного місяця приймають, та здають до бухгалтерії фактичні видатки для оплати яких необхідно фінансування.
В бюджетній системі є такі форми фінансового забезпечення :
— самофінансування – покриття витрат за рахунок власних коштів;
— кредитування – покриття витрат за рахунок власних коштів;
— бюджетні асигнування – форма державного фінансування, яка може бути підпорядкованою ( у випадку, коли не вистачає інших джерел фінансування або їх важко сформувати) чи регулюючою ( наприклад при порушенні рівноваги цін).
Як зазначалося вище в Управлінні праці плановим документом є – кошторис, і головним завданням та ціллю Управління являється якомога краще виконати його призначення. Отримати якнайбільше фінансування для погашення фактичних видатків та не допустити утворення кредиторської заборгованості.
З метою виявлення кредиторської заборгованості проаналізуємо зведені розрахунки фактичних видатків та отриманих асигнувань .
У таблиці 3.7 подано зведені розрахунки взагалі по Управлінню.
Таблиця 3.7 – Зведені розрахунки фактичних видатків та отриманих асигнувань
| Показники
| Одиниця виміру
| 2006 рік
| 2007 рік
| Відхилення |
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5 |
| Кредиторська заборгованість на початок року
| тис.грн.
| 87206
| 49471
| -37735 |
| Фактичні видатки
| млн.грн..
| 3985103
| 5901133
| 1916030 |
| Отримані асигнування
| млн.грн.
| 4020175
| 5427919
| 1407744 |
| Кредиторська заборгованість на кінець року
| млн.грн.
| 49471
| 520794
| 471323 |
Як свідчать дані аналізу, за період з 2006 по 2007 р.р. відбулося збільшення кредиторської заборгованості на 471,3 тис. грн. Не виконання кошторису в повному обсязі зумовлено тим, що не достатньо було отримано фінансування з державного бюджету, таким чином залишилася та збільшилася кредиторська заборгованість.
Управління праці як розпорядник державних коштів, намагається як умога краще оплатити всі заходи, та не допустити виникнення кредиторської заборгованості. Але нажаль, як ми бачимо з таблиці 3.7 до підприємства фінансування надходить не в повному обсязі.
В джерелах фінансування підприємства відбулися наступні зміни: доходи державного бюджету зменшилася, а фактичні нарахування збільшилися. Таким чином до управління праці надходить незначна частка фінансування .Котра веде за собою виникнення кредиторської заборгованості , а саме заборгованості управління перед підприємствами та соціально незахищеними громадянами.
Більш наглядно процес виникнення кредиторської заборгованості за 2006 – 2007 р.р. ілюструють рисунки 3.7 та 3.8.
Рисунок 3.7 – Кредиторська заборгованість за 2006 рік
Рисунок 3.8 – Кредиторська заборгованість за 2007 рік
Як видно з рисунків, за 2007 рік фактичні видатки і тим самим отримані асигнування збільшилися , також збільшилася кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду, а саме:
Фактичні видатки збільшилися за 2007 рік на 1916,0 млн.грн. Це є ознакою того, що зросла кількість соціально незахищених громадян які звертаються за допомогою до управління праці.
Фактичні видатки – це видатки, проведені за рахунок бюджету тим чи іншим установам. До них включаються видатки, які проведені, але не оплачені через відсутність коштів, і такі, які обліковуються за місцем проведення видатків. Фактичні видатки дають повну уяву про витратну частину бюджету.
Під фактичними видатками розуміють дійсні видатки установ для виконання кошторису. Ці видатки повинні бути підтверджені відповідними первинними документами.
Приємним фактом у 2007 році є те, що збільшилися суми допомог які призначаються та виплачуються управлінням малозабезпеченим. Це також повело зо собою збільшення суми фактичних видатків.
Отримані асигнування збільшилися на 1407,8 млн.грн., та кредиторська заборгованість станом на 01.01.07 р. збільшилася на 471,3 тис.грн. Як зазначалося вище, як у 2006 році, так і в 2007 році управління не отримало фінансування з державного бюджету у повному обсязі для погашення фактичних видатків, що і призвело до утворення кредиторської заборгованості.
Ми не розглянули касові видатки, тому що в управлінні праці як в бюджетній організації, касові видатки дорівнюють отриманих асигнувань. Тому коли на рахунок управління надходить фінансування , в триденний термін ці кошти списуються з рахунків. І на кінець місяця не повинно залишитися залишку коштів.
Рисунок 3.9 – Фінансування у 2006 році.
Рисунок 3.10 – Фінансування у 2007 році
Аналізуючи рисунки 3,9 та 3.10 ми бачимо, що управління праці найбільше фінансується з місцевого бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету як в 2006 так і в 2007 роках.
В 2006 році це фінансування складало – 2897 млн.грн., 2007 році – 3846 млн.грн., що більше на 949 тис. грн.
Отримані асигнування з місцевого бюджету за 2007 також збільшились на – 579,9 тис.грн., і дорівнювали — 1398 млн.грн., в порівнянні з 2006 роком (818,1 тис.грн.) .
Та найменше фінансування поступає з державного бюджету , яке навпаки зменшилось у 2007 році на суму 121,4 тис.грн., і склало 183 тис.грн. Ці дані говорять про те, що на виконання кодів функціональної класифікації по пільгам, субсидіям та дитячим допомогам, потрібно набагато більше коштів, чим на утримання апарату управління , компенсацій внаслідок ЧАЕС та заходи по реалізації державних програм.
Таким чином, проведений аналіз отриманих асигнувань показав, що у підприємства є суттєві проблеми, пов’язані із джерелами фінансування, в результаті чого виникає кредиторська заборгованість. Які управління праці самостійно не може розв’язати, тому що є бюджетною організацією.
Розглянувши ці дані , ми спостерігали як зменшення так і збільшення контингенту по різних видах матеріальної допомоги. Але більшою мірою все одно з кожним роком зростає контингент, котрий потребує соціального захисту, для подолання бідності.
І дуже добре є те, що такі люди можуть звернутися до управління праці для захисту і покращення матеріального стану, на який з державного бюджету виділяються кошти.
3.3 Шляхи оптимізації грошових потоків
Оптимізація грошових потоків в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації пропонується проводити шляхом прогнозування грошових потоків.
Прогнозування у фінансовому менеджменті — це передбачення певної події, розробка на перспективу змін фінансового стану об’єкту в цілому і його різних частин [17, с.338].
Особливістю прогнозування є альтернативність в побудові фінансових показників і параметрів, що визначає варіантність розвитку фінансового стану підприємства на основі тенденцій, що намітилися. Робота над прогнозом сприяє глибшому вивченню всіх сторін виробництва, що дозволяє успішніше вирішувати виникаючі питання.
Прогнозування може здійснюватися як на основі екстраполяції минулого в майбутнє з урахуванням експертної оцінки тенденції зміни, так і прямого передбачення змін.
Прогноз потоку грошових коштів — це звіт в якому відбиваються всі надходження і витрачання грошових коштів в процесі очікуваних операцій (операцій) за певний період [13, с.40].
Прогнозування потоку грошових коштів дозволяє передбачати дефіцит або надлишок засобів ще до їх виникнення і дає можливість за певний час скоректувати поведінку фірми.
У економічній літературі можна зустріти твердження, що «прогноз» потоку грошових коштів правильніше називати «бюджет». Проте, на думку ряду економістів, подібне твердження помилкове [12,с.41]. Вони вважають, що прогноз і бюджет це різні, не схожі між собою поняття.
Протягом року можуть виникати непередбачені обставини, що вимагають негайної зміни планових показників, які відповідали б поточним обставинам. Отримані нові цифри не можна називати «бюджетом». Правильніше за них називати — «прогнози», яких може бути стільки, скільки буде потрібно залежно від обставин.
Таким чином, для економістів, що дотримуються цієї точки зору прогноз потоку грошових коштів — звіт, в якому відбиваються всі надходження і витрачання грошових коштів в процесі очікуваних операцій (операцій) за певний період, а бюджет — оцінні результати скоординованого плану менеджменту або стратегії бізнесу на майбутній період.
На думку ряду інших економістів, оскільки більшість показників достатньо важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів грошових коштів [2,с.188; 7,с.291].
Бюджет грошових коштів – прогноз потоків наявних засобів, викликаних інкасацією і виплатами [2, с.188].
Він розробляється на основі планування майбутніх наявних надходжень і виплат підприємства за різні проміжки часу і показує момент і об’єм очікуваних надходжень і виплат грошових коштів за звітний період.
Бюджет представляє виражену у вартісних показниках програму дій в області виробництва, закупівель сировини або товарів, реалізації проведеної продукції і так далі У програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація окремих заходів.
Бюджет грошових коштів можна скласти практично на будь-який період. Короткострокові прогнози, як правило, робляться на місяць, ймовірно тому, що при їх формуванні беруться до уваги сезонні коливання потоків готівки. Коли грошові потоки передбачені, але украй мінливі, може знадобитися розробка бюджету на коротші періоди з метою визначення максимальної потреби в грошових коштах. З тієї ж причини при щодо слабких грошових потоках може бути виправдане складання бюджетів на квартал або навіть триваліший проміжок часу.
Чим віддаленіший період, на який складається прогноз, тим менш точним стає прогноз. Витрати на підготовку щомісячного бюджету грошових коштів зазвичай виправдані тільки для прогнозів, що стосуються найближчого майбутнього. Бюджет корисний лише на стільки, на скільки ми покладаємося на точність прогнозу при його складанні.
Бюджет грошових коштів складається зазвичай з чотирьох основних розділів:
розділ надходжень, який включає залишок грошових коштів на початок періоду, надходження грошових коштів від клієнтів і інші статті надходження грошових коштів;
розділ витрат грошових коштів, що відображає всі види відтоків грошових коштів на майбутній період;
розділ надлишку або дефіциту грошових коштів — різниця між надходженням і витрачанням грошових коштів;
фінансовий розділ, в якому детально представлені статті позикових засобів і погашення заборгованості на майбутній період.
Бюджет дозволяє:
отримати уявлення про сукупну потребу в грошових коштах;
приймати вирішення про раціональне використання ресурсів;
аналізувати значні відхилення по статтях бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники підприємства;
визначати потребу в об’ємах і термінах залучення позикових засобів;
поспостерігати за зміною величини грошового потоку, який завжди повинен знаходитися на рівні, достатньому для погашення зобов’язань в міру необхідності.
Внаслідок цього можна контролювати притоку і відтік грошових коштів, звертаючи особливу увагу на правильність віддзеркалення точного часу їх появи і їх взаємозв’язок з планованою виробничою, інвестиційною і фінансовою діяльністю.
Розглянувши різні підходи до прогнозування грошового потоку, автор виходить з точки зору, що прогнозування зводиться до побудови бюджету грошових коштів. Прогнозування допоможе виявити тенденції розвитку в цілому всього підприємства, а також окремих показників його функціонування. За допомогою прогнозних даних підприємство зможе реагувати заздалегідь на майбутні зміни свого стану, а не реагувати оперативно, коли у разі несприятливих тенденцій розвитку доводиться вже не уникати збитків (втрат), а старатися їх зменшити.
Оскільки в Райдержадміністрації не займаються прогнозуванням грошового потоку, а тільки працюють із звітністю, то розробимо бюджет за фактичними даними, які вже дозволять скласти прогноз. Прогноз в нашому випадку грунтується на виявленні майбутніх значень показників (на основі форми №4). Маючи фактичні значення показників, в табличному процесорі Excel 97 спрогнозуємо значення показників на період попередження.
З погляду статистичних методів обробки такої інформації метод прогнозу отримав назву «Трендовий метод». Рівняння лінійного тренда має вигляд:
Yt = ao + a1* t
де ao і a1 — параметри рівняння; t — позначення часу.
Для обчислення параметрів функції на основі вимог методу найменших квадратів складається система нормальних рівнянь:
n*ao + a1* St = SY ao* St + a1* St2 = t*Y
Для вирішення системи рівнянь зазвичай застосовується спосіб визначників, що дозволяє отримувати точніші результати за рахунок зведення до мінімуму помилки із-за округлень в розрахунках параметрів:
Стосовно аналізованих даних для визначення ao і a1 складається матриця розрахункових показників ( табл. 3.8). Розглянемо на прикладі рядки «Надходження за період».
Таблиця 3.8 — Розрахунок значень вирівняного ряду методом найменших квадратів
| Період
| Надходження, Y
| T
| Y*t
| t2
| Yt |
| 1 кв 2007
| 9422694
| -3
| -28268082
| 9
| 9648575.2 |
| 2 кв 2007
| 12541163
| -1
| -12541163
| 1
| 12010362.9 |
| 3 кв 2007
| 13989844
| +1
| 13989844
| 1
| 14372150.6 |
| 4 кв 2007
| 16812426
| +3
| 50437278
| 9
| 16733938.3 |
| Разом
| 52765027
| 0
| 23617877
| 20
| |
ao =SY/n = 13191256.75 a1 = S(t*Y)/t2 = 1180893.85
Таким чином прогнозування допомагає побачити, що відбудеться в майбутньому з грошовою готівкою; чи потрібно вилучати засоби в перші місяці або необхідно їх призбирати, що необхідно зробити в другому кварталі. Важливо і те, чи може підприємство користуватися кредитами банку і позиками інших підприємств. Бюджет готівки допоможе нам оцінити чи реальний термін повернення кредитів і позик.
В умовах переходу до ринкових відносин контролю за рухом грошових коштів набуває вирішальне значення, оскільки від цього залежить виживаність підприємства, тому необхідно займатися прогнозуванням грошового потоку, складати і розробляти бюджети грошових коштів. Все це дозволить поспостерігати за величиною грошового потоку, виявити брак або надлишок засобів ще до їх виникнення і дасть можливість скоректувати дії, що робляться.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Для організації охорони праці в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації організоване навчання і перевірка знань персоналу з питань охорони праці.
Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.
Цей порядок спрямован на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.
Вимоги є обов’язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами незалежно від форми власності та видів діяльності.
Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації має намір проводити навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарської діяльності або професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці України або його територіального органу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (із змінами і доповненнями).
Нагляд за дотриманням вимог цього положення здійснюють органи державного нагляду за охороною праці, а контроль — служби охорони праці центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та підприємств.
Координацію і методичний супровід суб’єктів господарської діяльності, які проводять навчання працівників з питань охорони праці, здійснює Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці та навчальні підрозділи експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.
Визначення понять і термінів
У цьому положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
навчання з питань охорони праці — це навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт;
робота з підвищеною небезпекою — є робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю;
спеціальне навчання — є щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці;
стажування — набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця;
дублювання — самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов’язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов’язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренувань.
5 ЕКОЛОГІЯ
В Райдержадміністрації оцінку екологічної ситуації оцінюють з урахуванням даних екологічної експертизи.
Процедура, що включає випадок і підстави для призначення,, умови організації і порядок проведення, організаційні форми і правила, аспекти, що враховуються, а також кінцеві результати відрізняється для різних видів і типів екологічних експертиз. Розгляд цих відмінностей, перш за все між державною і суспільною ЕЕ, між процедурою ОВОС і процедурою ДЕЕ, а також між іншими типами спеціальних експертиз або оцінок допомагають студентові (слухачеві) краще зрозуміти і засвоїти організаційно-процедурну сторону цього виду екологічної діяльності, що важливо при формуванні професійного еколога-експерта.
Підстави і випадки проведення екологічної експертизи в законодавстві чітко не визначені (у законі [3] відсутні, а в законі [4] визначаються побічно). Як відзначають практики, «представляється важливим дати певніший опис випадку, не обмежуючись тільки переліком об’єктів, належних ДЕЕ…».
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЕ
— конкретний перелік об’єктів (проектів), що мають нормативно і документовано виражені вимоги по своєму складу і об’єму;
— вирішення відповідного органу законодавчої, старанної або судової влади;
— ініціативне вирішення самого спеціального уповноваженого в області ЕЕ державного органу (органу державної ЕЕ);
— вирішення органу місцевого самоврядування або результати референдуму (опиту — для ОЕЕ), що висловлюють думку не менше однієї третини громадян, що проживають на даній території
Виходячи з принципів презумпції потенційної екологічної небезпеки будь-якої діяльності і обов’язковості екологічної експертизи, вона, очевидно, повинна проводитися у всіх випадках по вказаних в законі об’єктах — на підставі представлення матеріалів в експертизу. Але звідси поки що не слідує пряма підстава для її призначення, а тільки непряме, визначуване через права і обов’язки спеціально уповноважених державних органів в області ЕЕ — це вирішення відповідного рівня органу управління. Єдина пряма, законодавчо закріплена підстава проведення ДЕЕ відноситься тільки до повторної експертизи, яка здійснюється на підставі вирішення суду або арбітражного суду (ст. 14) закону [4].
На рівні підзаконних актів (у Регламенті проведення ЕЕ [8]) підстави сформульовані таким чином — Державна екологічна експертиза проводиться на підставі:
— доручень Уряду;
— вирішень органів державної влади
— вказівок керівництва Держекології;
— заяви замовника матеріалів, що підлягають державній екологічній експертизі;
— вирішення судових органів відповідної інстанції;
— в порядку вибіркової перевірки проведення державної екологічної експертизи спеціально уповноваженими державними органами в області екологічної експертизи.
Стаття 12 цього ж закону конкретизує випадки проведення повторної екологічної експертизи по об’єктах, що раніше отримали позитивний висновок ДЕЕ:
— зміни умов природокористування спеціально уповноваженим на те державним органом в області охорони навколишнього середовища;
— доопрацювання об’єктів ДЕЕ по зауваженнях проведеною раніше ДЕЕ;
— внесення змін до документації після отримання позитивного висновку ДЕЕ;
— реалізація об’єкту ДЕЕ з відступами від документації, що отримала позитивний висновок ДЕЕ і (або) у разі внесення змін до вказаної документації;
— закінчення терміну дії позитивного висновку ДЕЕ; Не менш важливим, чим випадок і підстави, для экологоправовой практики є те, як визначаються умови проведення ЕЕ. Що раніше не регламентувалися в законодавчих актах, вони закріплені тепер в законі [4] (ст. 14). Не дуже заглиблюючись в подробиці, до таких умов згідно із законом можна віднести: відповідність форми і змісту матеріалів, що представляються, встановленим вимогам і порядку проведення ДЕЕ; наявність у складі документації матеріалів ОВОС, необхідних позитивних висновків і документів узгоджень відповідних органів; матеріалів обговорень об’єкту ЕЕ з громадськістю; попередня оплата ЕЕ замовником документації і ін.
Положення «Про порядок проведення ДЕЕ» [7] конкретизує деякі норми Закону відносно державної ЕЕ, встановлюючи, що ДЕЕ організовується і проводиться за умов:
— реєстрації матеріалів, що представляються, в установленому порядку і попередньої перевірки їх повноти і достатності;
— оплати замовником протягом 30 днів з дня отримання поведомления про реєстрацію і при необхідності — уявлення замовником у встановлений термін запрошуваних органом екологічної експертизи матеріалів;
— відповідності матеріалів встановленим вимогам (відповідно до Інструкції [5]);
— створення експертної комісії і призначення наказом по спеціально уповноваженому органу в області ЕЕ її складу;
— призначення тим же наказом терміну проведення ДЕЕ (до 4 місяців, а у виключно складних випадках — до 6 місяців);
— виконання Регламенту державної екологічної експертизи відповідно до [8]);
— інформування зацікавлених організацій про її результати всі вищеперелічені умови організації і проведення екологічної експертизи застосовуються як у разі державної, так і суспільною ЕЕ.
У вищезгаданих і інших нормативно-методичних документах, в зауваженнях практиків ці умови, а також порядок обліку природних, соціально-економічних і інших чинників при проведенні ЕЕ регламентуються детальніше. Так, відповідно до «Керівництва по екологічній експертизі передпроектної і проектної документації» [11] рекомендується представляти на ДЕЕ матеріали, що враховують наступне аспекти:
— інформацію про природне середовище (природні умови) і про господарське використання території, про природоохоронні об’єкти, про кількісні показники стану компонентів екосистем
— оцінку існуючого екологічного стану території
— відомості про економічний потенціал, соціальне середовище і здоров’я населення
— дані про характер планованої діяльності і види дії на ОС
— обмеження по користуванню природним середовищем або природними ресурсами
— прогноз змін природного середовища при реалізації проектних рішень;
— оцінку наслідків дії об’єкту на природну і населення
— характеристику і оцінку ефективності природоохоронних заходів і інших мерів щодо попередження і зниження негативної дії об’єкту або діяльності.
Для уніфікації процедур екологічного обгрунтування, державної екологічної експертизи розроблений спеціальний Перелік рекомендованих до використання нормативних документів [6].
Загальні вимоги до змісту що подаються на ЕЕ документів і матеріалів (нормативних документів, екологічних обгрунтувань в передінвестиційній, в передпроектній і проектній містобудівній і іншої документації, а також екологічних обгрунтувань техніки, технології, матеріалів і ліцензій) відбиті в Інструкції по екологічному обгрунтуванню господарської і іншій діяльності [5]. Ряд вимог по документації міститься також в Регламенті проведення ДЕЕ [8], який зараз є основним «процедурним» документом по екологічній експертизі взагалі.
ПРОЦЕДУРА ДЕЕ
Процедура ДЕЕ закріплена її Регламентом, що описує эколого-экспертный процес. Регламент розроблений з метою встановлення єдиних правил проведення державної екологічної експертизи і призначений для використання: державними органами, організуючими державну екологічну експертизу; експертами державної екологічної експертизи; замовниками матеріалів, що підлягають державній екологічній експертизі. Регламент рекомендований для громадських організацій, що здійснюють екологічну експертизу.
Державна екологічна експертиза проводиться за плату. Фінансування державної ЕЕ здійснюється за рахунок засобів замовника матеріалів, належних ДЕЕ. Вартість проведення державної екологічної експертизи визначається відповідно до нормативних документів Госькомекологиі Росії, затвердженими в установленому порядку.
У Регламенті [8] визначений порядок попереднього розгляду документації, що поступила на ДЕЕ. Основні його моменти полягають в наступному.
Матеріали, що підлягають державній екологічній експертизі, представляються в двох екземплярах, матеріали узгоджень, обговорень і інші документи — в одному екземплярі.
Матеріали, що поступили в підрозділ, спеціалізований в області проведення державної екологічної експертизи (експертний підрозділ), реєструються в установленому порядку і передаються на виконання штатному співробітникові — відповідальному виконавцеві. Відповідального виконавця з числа штатних працівників, що забезпечує організацію і дотримання процедури проведення державної екологічної експертизи, призначає начальник експертного підрозділу.
Відповідальний виконавець в тижневий термін з дня реєстрації матеріалів перевіряє комплектність документації, що поступила, і відповідність вимогам ст. 14 закону «О екологічній експертизі», а також розділу 2 Регламенту [8].
При представленні документації, не відповідної вказаним вимогам, природоохоронний орган протягом семи днів після реєстрації матеріалів, що поступили, повідомляє замовника про бракуючі матеріали і терміни їх уявлення.
Документація, не укомплектована протягом встановленого терміну (але не більш за один місяць з дня отримання сповіщення), повертається замовникові з письмовим повідомленням.
За наявності повного комплекту документації відповідальний виконавець визначає:
— категорію складності державної екологічної експертизи;
— тривалість її проведення; кількість експертів, що привертаються;
— вартість проведення державної екологічної експертизи.
Він же готує повідомлення замовникові про прийом матеріалів на експертизу і про необхідність оплати державної екологічної експертизи матеріалів протягом 30 днів з дня отримання повідомлення (з додатком рахунку на оплату і розрахунку вартості експертизи).
При не надходженні документа, підтверджуючого оплату проведення державної екологічної експертизи протягом 30 днів з дня отримання замовником документації рахунку на оплату, державна екологічна експертиза не проводиться, а матеріали повертаються замовникові з письмовим повідомленням
Організація проведення державної екологічної експертизи. Початок терміну проведення державної екологічної експертизи встановлюється не пізніше, ніж через 30 днів після її оплати (після отримання копії платіжного доручення).
Протягом цього терміну відповідальний виконавець готує пропозиції по кандидатурах керівника і відповідального секретаря експертної комісії (відповідальний секретар експертної комісії призначається з числа штатних співробітників, звичайно це — раніше призначений відповідальний виконавець).
Керівник експертної комісії і відповідальний виконавець уточнюють чисельний склад експертної комісії, визначають персональний склад експертної комісії і формують при необхідності групи експертів, готують проект календарного плану роботи експертної комісії, готують технічне завдання керівникам груп Число членів експертної комісії повинне бути непарним і не менше три.
Проведення державної екологічної експертизи нескладних об’єктів може бути доручене експертній комісії з числа штатних експертів спеціально уповноваженого органу в області державної екологічної експертизи
Оплата участі штатних експертів в проведенні державної екологічної експертизи об’єктів позабюджетного фінансування проводиться в порядку, визначеному «Положенням про оплату праці позаштатних експертів державної екологічної експертизи».
Відповідальний виконавець готує: технічне завдання на проведення ДЕЕ, трудові угоди з кожним членом експертної комісії; проект наказу на проведення ДЕЕ і представляє його керівництву Госькомекологиі Росії або його територіального органу.
Державна екологічна експертиза об’єкту починається з дня підписання наказу Держекологіїпро проведення експертизи.
Тривалість проведення ДЕЕ визначається залежно від трудомісткості експертних робіт по об’єкту експертизи, але не повинна перевищувати 120 днів. В процесі проведення державної екологічної експертизи при необхідності можуть бути змінені терміни її проведення. Зміна термінів проведення ДЕЕ оформляється наказом. При цьому загальний термін проведення ДЕЕ не повинен перевищувати шість місяців.
Відповідальний виконавець протягом 10 днів після підписання наказу про проведення ДЕЕ інформує про це органи державної влади і органи місцевого самоврядування, на території яких намічається реалізація об’єкту експертизи.
Керівник експертного підрозділу затверджує технічне завдання на проведення ДЕЕ, а також технічні завдання керівникам груп і експертам. Керівник експертного підрозділу і експерти підписують трудові угоди між ними і спеціально уповноваженим державним органом в області екологічної експертизи.
6 АВТОМАТИЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Найбільш розповсюджені в Україні інформаційні системи автоматизації бухобліку.
1C бухгалтерія
Програма 1С: Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах.
Аналітичний облік ведеться по об’єктах аналітичного обліку (субконто) у натуральному і вартісному вираженнях.
Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок.
Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників):
1. план рахунків;
2. список видів об’єктів аналітичного обліку;
3. списки об’єктів аналітичного обліку (субконто);
4. констант і т.д.
На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежений двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з уведенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування).
Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості:
1. зведені проводки;
2. оборотно-сальдову відомість;
3. оборотно-сальдову відомість по об’єктах аналітичного обліку;
4. картка рахунка;
5. картка рахунка по одному об’єкту аналітичного обліку;
6. аналіз рахунка (аналог головної книги);
7. аналіз рахунка по датах;
8. аналіз рахунка по об’єктах аналітичного обліку;
9. аналіз об’єкта аналітичного обліку по всіх рахунках;
10. картка об’єкта аналітичного обліку по всіх рахунках;
11. журнальний ордер.
У програмі існує режим формування довільних звітів, що дозволяє на деякій бухгалтерській мові описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках і по об’єктах аналітичного обліку. За допомогою даного режиму реалізовані звіти, надані в податкові органи, крім того, даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності організації в довільній формі.
Крім того, програма має функції збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.
САБО від «1С» реалізовані для різних програмних і апаратних платформ: DOS, Windows, Windows 95, Macintosh (з початку 1996 р.), Power Macintosh (з літа 1996 р.). Існує кілька модифікацій системи: базова, професійна (для рішення більш складних бухгалтерських задач, що включають елементи аналізу господарської діяльності підприємств), мережна (з весни 1996 р. реалізована технологія клієнт/сервер). Найбільш розповсюджена сучасна версія «1С:Бухгалтерія Проф. 7.5» під Windows є, кращою з представлених на українському ринку. У базовий комплект постачання входять одна чи дві дискети, посібник користувача і реєстраційна анкета. Для установки й експлуатації програми досить мати 3 — 5 Мбайт вільного місця на диску.
Робота користувача, як і в будь-якій іншій аналогічній програмі, починається з настроювання плану рахунків і введення шаблонів нових типових операцій (крім передбачених у базовому комплекті). Разом із продуктом пропонується широкий перелік заповнюваних форм первинних документів, але якщо користувача не влаштовує який-небудь документ, він може змінити його друковану форму й алгоритм заповнення. Користаючись внутрішньою макромовою, можна описати практично будь-який документ. Реалізовані в базовому комплекті алгоритми переоцінки валюти і нарахування амортизації жадають від користувача строгого дотримання правил відображення інформації на рахунках. Система формує всю звітність, надану в податкові інспекції. Для цього використовується генератор звітів, у якому за допомогою внутрішньої макромови створюються власні звітні документи. Щоб розширити функціональне наповнення САБО, можна розробити власні алгоритми переоцінки валютних пасивів і активів у залежності від діючого законодавства, нарахування амортизації по нематеріальних активах, формування облікових регістрів і т.д. Крім описаного продукту, фірма «1С» просуває на ринок свою нову розробку за назвою «1С:Підприємство». Це ПО являє собою універсальну систему для автоматизації обліку в торгівлі, складському господарстві і суміжних галузях діяльності підприємства. Додаток розроблений на новій технологічній платформі під умовною назвою V7, що включає засоби роботи з базою даних, убудовані мову програмування, редактор діалогових форм і текстовий редактор, єдиний механізм обробки запитів.
Система «1С:Підприємство» може бути адаптована до будь-яких особливостей обліку на конкретному підприємстві за допомогою модуля «1С:Конфигуратор», що дозволяє набудовувати всі основні елементи програмного середовища, генерувати і редагувати документи з будь-якою структурою, змінювати їхню екранну і друковану форми, формувати журнали для роботи з документами з можливістю їхнього довільного розподілу по журналах. Крім того, «1С:Конфигуратор» може редагувати існуючі й утворювати нові довідники довільної структури, створювати регістри для обліку засобів у необхідних розрізах, задавати будь-які алгоритми обробки інформації, описувати поводження елементів системи убудованою мовою і т.д. Важливо відзначити, що для настроювання продукту не потрібно глибоких знань в області програмування . При перевірці набудованої конфігурації задіється функція «Отладчик»; вона ж використовується для виявлення можливих збоїв при роботі системи в цілому. Додаток «1С:Підприємство» може застосовуватися як автономно для керування товарними потоками без формування бухгалтерських проводок, так і в сполученні з ПО «1С:Бухгалтерія» для реєстрації руху товарів на рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, у пакеті «1С:Підприємство» маються засоби підтримки торгового устаткування (наприклад, касових апаратів «ЕЛЕКТРОНІКА-92 АКВАРІУС» і сканерів штрихів-кодів, що приєднуються через інтерфейс RS-232).
Система «1С:Підприємство» виконується під керуванням ОС Windows 95 і Windows NT. Мережна версія може встановлюватися в найбільш розповсюджених локальних мережах. В останньому випадку робочі станції повинні мати процесор класу 486DX і вище й оперативну пам’ять обсягом не менш 8 Мбайт, а сервер — оперативну пам’ять не менш 16 Мбайт і процесор Pentium/75 і вище. Aubi
“АУБИ” — це зареєстрована назва інтегрованої програмної системи «Автоматизації Бухгалтерського Обліку’ малих, середніх і великих підприємств. Абревіатура назви комплексу “АУБИ” побудована з ряду букв, що входять у приведену вище фразу, укладену в апострофи. У такий спосіб зроблена спроба відбити щире призначення програми.
“АУБИ” може бути з успіхом використана для автоматизації бухгалтерського обліку підприємств різного роду діяльності. Програмний комплекс становить однаковий інтерес як для торгових (комерційних) структур, так і для виробничих підприємств. Гнучка система програми дозволяє набудовувати “АУБИ” на нестатки конкретного користувача. При цьому бухгалтер кожного підприємства, виходячи зі своїх власних потреб, має можливість сформувати план рахунків; інформаційні довідники, що містять назви підприємств-партнерів і їхні банківські реквізити; список матеріально відповідальних осіб і т.д. У залежності від специфіки діяльності підприємства “АУБИ” дозволяє вести облік наступних елементів бухгалтерського виробництва:
1. облік матеріалів (склад);
2. облік малоцінних і швидкоізнашуємих матеріалів (МБП) на складі й в експлуатації;
3. основні засоби;
4. облік касових операцій — формування прибуткових і видаткових касових ордерів, ведення касової книги;
5. облік банківських операцій — платіжних доручень, вимог і реєстрів;
6. облік рахунків;
7. ведення журналу господарських операцій;
8. ведення головної бухгалтерської книги;
9. формування шахової й оборотної відомостей;
10. формування різних відомостей аналітичного обліку
11. . і т.д.
Журнал господарських операцій є для “АУБИ” воістину основною інформаційною базою, використовуючи яку, програма здатна формувати безліч звітних документів по синтетичному й аналітичному обліку. Усі сформовані “АУБИ” звіти можуть бути збережені на твердому диску у виді ASCII і RTF файлів чи виведені безпосередньо на принтер. У випадку збереження вихідних форм на твердому диску користувач має можливість переглядати, коректувати і виводити на друк всі документи, використовуючи для цього наявні в нього стандартні програмні засоби (утиліти DOS, текстові редактори і т.д.).
Синтетичний облік
В міру ведення журналу господарських операцій, у якому містяться всі проводки, що відбивають діяльність підприємства, користувач може одержати за будь-який проміжок часу наступні звітні форми по синтетичному обліку:
1. зведену оборотну відомість;
2. синтетичний розклад по кожнім рахунку;
3. головну бухгалтерську книгу;
4. шахову відомість;
5. баланс.
Аналітичний облік.
Аналітичний облік займає дуже важливе місце в бухгалтерії досить великого числа підприємств. У загальному випадку повна конфігурація “АУБИ” у стані формувати за будь-який проміжок часу облікові відомості по:
|
№
п/п
|
НАЙМЕНУВАННЯ
|
РАХУНОК
|
| 1.
| Матеріалам
| 10 |
| 2.
| МБП
| 12 |
| 3.
| Основним засобам
| 01 |
| 4.
| Знос основних засобів
| 02 |
| 5.
| Основному, допоміжному виробництву
| 20,23,25,26,29 |
| 6.
| Готової продукції, товарам
| 40,41 |
| 7.
| Реалізації продукції
| 46 |
| 8.
| Постачальникам і підрядчикам
| 60 |
| 9.
| Авансам виданим
| 61 |
| 10.
| Покупцям і замовникам
| 62 |
| 11.
| Розрахунком з бюджетом — небюджетом
| 68,69,19 |
| 12.
| Підзвітним особам
| 71 |
| 13.
| Іншим розрахункам
| 76 |
| 14.
| і .т.д
| |
Якщо за родом діяльності підприємства це не представляє інтересу, можна просто не звертати увагу на те, що “АУБИ” може формувати велику кількість звітних документів і користатися в програмі тільки тими її елементами, що необхідні для підприємства в даний момент.
Відзначимо, що “АУБИ” може поставлятися в різній комплектації. За бажанням користувача в комплект постачання можуть бути включені чи вилучені різні елементи програми. До таких елементів програми можуть бути віднесені різні облікові (аналітичні) відомості, банківські операції, каса і деякі інші. Зовсім очевидно, що описані вище розширення функціональних можливостей “АУБИ” відбиваються на вартості пакета програм. Додамо, що користувач сам вирішує чи бути йому просто зареєстрованим користувачем і при цьому навчатися роботі з програмою самостійно по технічній документації, або за додаткову плату пройти курс навчання по роботі з “АУБИ” і користатися могутньою консультативною підтримкою фірми виготовлювача чи торгової аудиторської компанії в який купувалася програма.
На нашому підприємстві застосовується Конфігурація «Бухгалтерія для бюджетних організацій» призначена для автоматизації бухгалтерського обліку бюджетних установ і організацій, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, а також з бюджету державного позабюджетного фонду на підставі кошторису доходів і витрат і ведучих облік за планом рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Конфігурація «Бухгалтерія для бюджетних організацій» розроблена відповідно до вимог і положень нормативних документів, що діють, і інструкцій Міністерства фінансів України по веденню бухгалтерського обліку в бюджетних установах і реалізує стандартну методологію обліку для бюджетних установ відповідно до поточного законодавства.
Конфігурація «Бухгалтерія для бюджетних організацій» відповідає вимогам, що пред’являються до програмних засобів для автоматизації бухгалтерського обліку бюджетних установ:
Стандартна методологія бухгалтерського обліку;
Повнофункціональний комплекс готових рішень по автоматизації основних ділянок бухгалтерського обліку;
Єдиний взаємозв’язаний технологічний процес обробки документації по всіх розділах обліку з складанням балансу;
Оперативна підтримка законодавства;
Використання державних класифікаторів;
Обмін даними з казначейськими системами;
Обмін даними з системами типу «Банк-клієнт»;
Завантаження даних з інших програм;
Формування бухгалтерської і податкової звітності в електронному вигляді і багато що інше що дозволяє позиціонувати програму, як готове рішення, яке можна відразу використовувати в більшості бюджетних установ, – одержувачів бюджетних коштів.
Конфігурація «Бухгалтерія для бюджетних організацій. Редакція 4» відповідає вимогам до ведення обліку, регламентованим нормативними документами по веденню бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Конфігурація надає можливість ведення синтетичного і аналітичного обліку в об’ємі, що регламентується Інструкцією по веденню бухгалтерського обліку в бюджетних установах (затверджена Наказом Мінфіну від 30.12.02 р. № 107н). При цьому облік засобів, майна і зобов’язань може вестися як в гривнах, так і в іноземній валюті. Передбачено ведення обліку майново-матеріальних цінностей, каси, засобів в розрахунках за джерелами фінансування (бюджет, підприємницька діяльність, цільові засоби і безвідплатні надходження.) з отриманням роздільних балансів по бюджетних і позабюджетних коштах.
Конфігурація «Бухгалтерія для бюджетних організацій» є готовим рішенням по автоматизації більшості ділянок бухгалтерського обліку. Кожен розділ обліку в конфігурації — це автономний методично вивірений технологічний цикл обліку окремих видів майна, засобів, зобов’язань в рамках єдиної типової конфігурації, який передбачає отримання всіх необхідних первинних облікових і звітних документів. У конфігурації передбачені:
облік кошторисних призначень, асигнувань і лімітів бюджетних зобов’язань (введення і коректування кошторисних призначень, віддзеркалення у відомостях ф. 301, 309, 294, звітах про виконання кошторисів доходів і витрат ф. 2, 2в, 1-мм);
облік фінансування, фондів і засобів цільового призначення;
облік операцій по особових рахунках, відкритих в органах казначейства або кредитних організаціях, за джерелами фінансування (формування, друк, зберігання, проведення платіжних доручень, платіжних вимог і інших платіжних документів, формування реєстрів платіжних документів, віддзеркалення операцій по сплаті податків і внесків до позабюджетних соціальних фондів, оплаті рахунків постачальників, перекладу фінансування, надходженню фінансування і доходів, формування меморіальних ордерів 2, 3);
облік наявності і руху засобів в касі за джерелами фінансування (формування, друк, зберігання, проведення прибуткових і витратних ордерів, зокрема фондових, формування реєстрів ордерів, ведення касової книги, формування окремих листів касової книги по видах валюти, формування меморіального ордера 1);
облік розрахунків з підзвітними особами (формування авансових звітів, меморіального ордера 8);
облік касових і фактичних витрат по відомчій структурі витрат в розрізі розділів і підрозділів, цільових статей і видів витрат, наочних статей, підстатей і елементів витрат функціональної і економічної класифікацій витрат бюджетів (формування і друк на будь-яку дату відомостей ф. 301, 309, 294, 803, звітів про виконання кошторисів доходів і витрат ф. 2, 2в, 1-мм);
облік основних засобів, нематеріальних активів, устаткування, малоцінних предметів, матеріальних запасів в розрізі номенклатури, місць зберігання, мовляв, джерел фінансування в сумовому і кількісному виразі (надходження, переміщення, вибуття, нарахування зносу, переоцінка індексним методом і методом прямого перерахунку, інвентаризація оформляються первинними документами — акти приймання, передачі, на списання, накладні, інвентарні картки, картки кількісно-сумового обліку і їх реєстри, і тому подібне — з автоматичним формуванням проводок, формуються оборотні відомості, інвентаризаційні описи, відомості за підсумками переоцінки і нарахування зносу, меморіальні ордери 9, 10, 13 і ін.);
облік дорогоцінних матеріалів;
облік продуктів харчування і поворотної тари в розрізі номенклатури, постачальників, джерел фінансування, в сумовому і кількісному виразі (надходження, переміщення, витрата по категоріях тих, що задовольняються, повернення, меморіальні ордери 11, 12, ф. 300, 399) реалізований для дитячих установ;
облік розрахунків з батьками за вміст дітей в дитячих дошкільних установах, школах-інтернатах, за навчання в музичних школах, за живлення дітей в інтернатах при школах (виписка квитанцій про оплату, нарахування, надходження, повернення плати, формування відомості ф. 327, меморіального ордера 15);
облік рахунків-фактур, ведення книг покупок і продажів (формування і друк);
облік розрахунків за платні освітні послуги і т.п.;
облік реалізації продукції, робіт послуг (виписка рахунків, накладних на відвантаження, оплата, з виділенням ПДВ і податку з продажів по реалізації, формування меморіального ордера 14);
облік розрахунків з контрагентами (формування меморіального ордера 6);
облік розрахунків з працівниками (формування меморіального ордера 5); слід зазначити, що в конфігурації не передбачений розрахунок заробітної плати. У ній лише відбиваються результати розрахунку заробітної плати, проведені уручну або за допомогою спеціалізованої програми, наприклад, «1с:зарплата і Кадри»;
автоматичне формування книги журнал-главная, головної книги, оборотно-сальдового балансу;
автоматичне формування бухгалтерського балансу і іншої регламентованої звітності.
Автоматизація операцій, пов’язаних з казначейського виконання бюджету
У програмі реалізовано:
Складання кошторисів. Облік кошторисних призначень, ЛБО, асигнувань;
Облік бюджетних зобов’язань (введення і зберігання інформації про врахованих і зареєстрованих в органі казначейства бюджетних зобов’язаннях, а також про зміни бюджетних зобов’язань, формування «Розшифровки до договору на постачання продукції, робіт і послуг за рахунок засобів федерального бюджету» і «Розшифровки до змін бюджетних зобов’язань»;
Введення і зберігання відомостей, необхідних для віддзеркалення в платіжних документах і формування платіжного файлу для органів казначейства;
Завантаження даних казначейської виписки про операції, проведені по особовому рахунку одержувача засобів федерального бюджету;
Формування довіреності на отримання грошей з рахунку в ОФК;
Формування реєстру закупівель.
Єдиний взаємозв’язаний технологічний процес обробки документації по всіх розділах обліку з складанням балансу
У основу типової конфігурації закладений принцип введення бухгалтерської інформації в програму «Від документа». Це означає, що в програмі можливе створення і зберігання електронних образів первинних облікових документів і автоматичне формування на їх основі бухгалтерських записів (дріт). Документи відповідають типовим формам і, якщо необхідно, то можливий вивід на друк їх копій. Технологія роботи «від документа» дозволяє вводити будь-яку інформацію в програму одноразово. Багато документів можуть бути автоматично заповнені на підставі що вже існують (використовуються функції копіювання або «введення на підставі»). Можливі також введення проводок уручну і за допомогою типових операцій.
Крім того, типова конфігурація може бути адаптована до будь-яких особливостей обліку в конкретній бюджетній установі, організації. До складу системи «1с:предпріятіє» входить Конфігуратор, який дозволяє:
редагувати властивості довідників, змінювати склад інформації, що зберігається, кількість рівнів вкладеності, тип коди (числовий, текстовий) і др.;
створювати нові довідники довільної структури;
настроювати зовнішній вигляд і поведінку форм для введення інформації;
редагувати що існують і створювати нові документи будь-якої структури;
змінювати екранні і друкарські форми документів;
видозмінювати що існують і створювати нові журнали для роботи з документами;
редагувати форми і алгоритми формування стандартних і спеціалізованих звітів;
створювати будь-які додаткові звіти і процедури обробки інформації;
описувати поведінку системи на вбудованій мові.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
На прикінці дослідження наголосимо, що в Управлінні праці , як бюджетній організації, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного чи місцевих бюджетів, основним плановим документом, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, являється кошторис. Та план асигнувань із загального фонду бюджету – щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі , за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань упродовж року.
План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом із цим кошторисом.
Відділи кожного напрямку Управління праці на протязі кожного місяця приймають, та здають до бухгалтерії фактичні видатки для оплати яких необхідно фінансування.
В бюджетній системі є такі форми фінансового забезпечення :
— самофінансування – покриття витрат за рахунок власних коштів;
— кредитування – покриття витрат за рахунок власних коштів;
— бюджетні асигнування – форма державного фінансування, яка може бути підпорядкованою ( у випадку, коли не вистачає інших джерел фінансування або їх важко сформувати) чи регулюючою ( наприклад при порушенні рівноваги цін).
Як зазначалося вище в Управлінні праці плановим документом є – кошторис, і головним завданням та ціллю Управління являється як умога краще виконати його призначення. Отримати якнайбільше фінансування для погашення фактичних видатків та не допустити утворення кредиторської заборгованості.
З метою виявлення кредиторської заборгованості проаналізуємо зведені розрахунки фактичних видатків та отриманих асигнувань .
Якщо розглянути зведені розрахунки взагалі по Управлінню, то за період з 2006 по 2007 р.р. відбулося збільшення кредиторської заборгованості на 925 тис. грн.( 49471-48546тис.грн.). Не виконання кошторису в повному обсязі зумовлено тим, що не достатньо було отримано фінансування з державного бюджету, таким чином залишилася та збільшилася кредиторська заборгованість.
Управління праці як розпорядник державних коштів, намагається як умога краще оплатити всі заходи, та не допустити виникнення кредиторської заборгованості. Але нажаль, до підприємства фінансування надходить не в повному обсязі.
В джерелах фінансування підприємства відбулися наступні зміни: доходи державного бюджету зменшилася, а фактичні нарахування збільшилися. Таким чином до управління праці надходить незначна частка фінансування. Котра веде за собою виникнення кредиторської заборгованості , а саме заборгованості управління перед підприємствами та соціально незахищеними громадянами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) № 996-ХІV — від 16.07.99 р.
«Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (зареєстровано в Мін’юсті України 15.03.2000 р. за № 161/4382, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 25) № 39 — від 25.02.2000 р.
«Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» (зареєстровано в Мін’юсті України 20.01.2001 р. за № 47/5238, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 17) № 996-ХІV — від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) № 353 — від 28.12.2000 р.
«Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (зареєстровано в Мін’юсті України 15.03.2000 р.
«Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (зареєстровано в Мін’юсті України 15.03.2000 р. за № 161/4382, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 25);
Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1998 р. №887- XII
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1998 р. №1576- XII
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язані
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1990 Р. № 291
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. №3125- XII.
Астахов В. П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством. — М.: Издательство «Ось-89», 1995.
Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер. с франц. под ред. Л. П. Белых — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997.
Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. / Под ред. Ефимовой М. Р. — М.: Финстатинформ, 2000.
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1998.
Балабанов И. Т. Анализ и планирование финансово-хозяйственного субъекта. — М.: Финансы и статистика, 1999.
Барабанов А.И. и др.// Разработка ценовой политики торгового предприятия//Воронеж, 1999 г.
Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997.
Бланк І. О. Податкова політика торговельного підприємства. Тексти лекцій. — К.: КДТЕУ, 2000
Бланк І. О. Управління торговельним підприємством. Підручник. — М.:«Тандем», 1998.
Бланк І. О. Фінансовий механізм управління ефективністю операційних витрат підприємства. Стаття. — К.: Фінанси України, 1999. № 8.
Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н. І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.
Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред.. Р.Л.Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те вид. доп. і перероб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно – видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.
Валевич Р. П., Давыдова Г. А. Экономика торгового предприятия: Учебн. пособие. — Мн.: Высшая школа, 1998
Головачук Т. И. Экономические регулирования товарооборота торгового предприятия. Автореферат. — К.: КТЭИ, 2000.
Гончар В.П. Застосування внутрішнього аудиту в системі управління українських підприємств // Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць ЛДТУ. Випуск 4(16). –Ч.1.- ред. колегія: відп. редактор д.е.н., проф. Герасимчук З.В. – Луцьк, 2007. – с.82-89.
Гордієнко М.І., Назаренко О.В. Економічна сутність складових господарського контролю // Економіка АПК.– 2007.- № 9.– С. 78–83.
Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січ. 2003 р. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
Гринюк Н. А., Уиковська Т. Є. Політика залучення позикових коштів торговельним підприємством. Навчальний посібник. — К: КДТЕУ, 2001
Гуляєва Н. М. Управління формуванням та використанням основних фондів торговельного підприємства. Навчальний посібник. — К: КДТЕУ, 1997.
Дамари Р. Финансы и предпринимательство. Пер. с англ. — Ярославль, Елень, 1998.
Жаліло Ярослав Анатолійович. Малий і середній бізнес в Україні: від стратегії зростання до стратегії розвитку. К.2001
Жеккер О. Цільові орієнтири торговельного підприємства на різних етапах його розвитку. — X., 2000.
Звітність підприємств. Навчальний посібник/ За ред.. професора Вериги Ю.А. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 656 с.
И. В. Липсиц «Коммерческое ценообразование», БЕК, Москва, 1999 г.
Керимов В.Э.// Управленческий учет и ценовая политика предприятия//Финансовая газета, №18, 1999 г.
Коркин В. Эффективность воспроизводства основных фондов торговли. — Казань, 2001.
Кравченко Н. И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле. — М., 1995. Краткий курс экономики предприятия. Пер. с нем. / Под редакцией Ушаковой Н. Н. — К.: изд-во «Генеза», 1998.
Кравченко Н. И. Экономический анализ деятельности предприятий торговли и общественного питания. — Мн.: Высшая школа, 1999.
Крейнина М.Н. «Финансовое состояние предприятия. Методы оценки» — М.: ИКЦ «Дис»,1997.
Лігоненко Л. О., Ковальчук Г. В. Управління грошовими коштами торговельного підприємства. Навчальний посібник. — К., КДТЕУ, 1998.
П. Н. Шуляк «Ценообразование», «Дашков и Ко», Москва, 1999 г.
Пунин Е.И. // Маркетинг, менеджмент и ценообразование на предпрятии// М., 1996 г.
Сафронов Н.А. и др. // Экономика предприятия: учебник// М., 1998 г.
Стоянова Е.С.// Финансы маркетинга// М.,1998 г.
Экономика предприятия: Учебник // Под ред. Проф. Н. А. Сафронова. – М.: «Юристъ», 1998 г.
ДОДАТКИ
Додаток A
Коди
|
БАЛАНС (форма №1) за ДКУД
|
|
|
станом на 1 жовтня 2008 року
|
|
|
|
|
|
Установа Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської РДА за ЄДРПОУ
|
03196386 |
| Код відомчої класифікації видатків 7901010 ___________________ за КОДУ
| 75.11.4 |
Періодичність: квартальна.
Одиниця виміру: грн. коп.
|
АКТИВ
|
Код рядка
|
На початок
року
|
На кінець
звітного періоду
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
|
|
|
|
| Нематеріальні активи
| |
0,00
| 0,00 |
| Залишкова вартість
|
110
|
|
|
| Знос
|
111
|
|
|
| Первісна вартість
|
112
|
|
|
| Основні засоби
| |
|
|
| Залишкова вартість
|
120
|
6598,00
| 6598,00 |
| Знос
|
121
|
98435,00
| 98435,00 |
| Первісна вартість
|
122
|
105033,00
| 105033,00 |
| Інші необоротні матеріальні активи
| |
|
|
| Залишкова вартість
|
130
|
17383,10
| 17284.10 |
| Знос
|
131
|
0
| 0 |
| Первісна вартість
|
132
|
17383,10
| 17284.10 |
| Незавершене капітальне будівництво
|
140
|
0,00
| 0,00 |
|
ІІ. ОБОРОТНІ АКТИВИ
|
|
|
|
| Матеріали і продукти харчування
|
150
|
1248,24
|
465,44 |
| Малоцінні та швидкозношувані предмети
|
160
|
115,00
| 115,00 |
| Інші запаси
|
170
|
0,00
| 0,00 |
| Дебіторська заборгованість
|
180
|
3530,50
| 3530,07 |
|
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за
виконані роботи й надані послуги
|
181
|
0,50
| 0,00 |
| Розрахунки із податків та платежів
|
182
|
0,00
| 0,00 |
| Розрахунки із страхування
|
183
|
0,00
| 0,07 |
| Розрахунки з відшкодування завданих збитків
|
184
|
0,00
| 0,00 |
| Розрахунки за спеціальними видами платежів
|
185
|
0,00
| 0,00 |
| Розрахунки з підзвітними особами
|
186
|
0,00
| 0,00 |
| Розрахунки за іншими операціями
|
187
|
3530,00
| 3530,00 |
| Розрахунки за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей
|
190
|
0,00
| 0,00 |
| Розрахунки за окремими программами
|
200
|
0,00
| 0,00 |
| Короткострокові векселі одержані
|
210
|
0,00
| 0,00 |
| Інші кошти
|
220
|
12,40
| 0,00 |
| Грошові кошти в дорозі
|
230
|
0,00
| 0,00 |
| Рахунки в банках
|
240
|
0,00
| 0,00 |
| Рахунки загального фонду
|
241
|
|
|
| Рахунки спеціального фонду
|
242
|
|
|
| Рахунки в іноземній валюті
|
243
|
|
|
| Інші поточні рахунки
|
244
|
|
|
| Рахунки в казначействі загального фонду
|
250
|
0,00
| 0,00 |
| Рахунки в казначействі спеціального фонду
|
260
|
0,00
| 0,00 |
|
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як
плата за послуги
|
261
|
|
|
|
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за
іншими джерелами власних надходжень
|
262
|
|
|
|
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень
спеціального фонду
|
263
|
|
|
|
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих на
виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку
регіонів
|
264
|
|
|
| Інші рахунки в казначействі
|
270
|
0,00
| 0,00 |
| Каса
|
280
|
0,00
| 0,00 |
|
ІІІ. ВИТРАТИ
|
|
|
|
| Видатки загального фонду
|
290
|
0,00
| 614 861,83 |
| Видатки державного бюджету
|
291
|
|
614 861,83 |
| Видатки місцевого бюджету
|
292
|
|
|
| Видатки спеціального фонду
|
300
|
0,00
| 0,00 |
| Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги
|
301
|
|
|
| Видатки за іншими джерелами власних надходжень
|
302
|
|
|
| Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду
|
303
|
|
|
|
Видатки за коштами, отриманими на виконання програм соціально-
економічного та культурного розвитку регіонів
|
304
|
|
|
|
310
|
|
|
|
БАЛАНС
|
320
|
28 887,24
| 642 854,44 |
|
ПАСИВ
|
Код
рядка
|
На початок
року
|
На кінець звітного періоду |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
|
|
|
|
| Фонд у необоротних активах
|
330
|
23981,10
| 23882.10 |
| Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах
|
340
|
115,00
| 115,00 |
| Результат виконання кошторису за загальним фондом
|
350
|
4791,14
| 4791,14 |
| Результат виконання кошторису за спеціальним фондом
|
360
|
0,00
| 0,00 |
|
Результати переоцінок
|
370
|
0,00
| 0,00 |
|
ІІ. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
|
|
|
|
| Довгострокові зобов’язання
|
380
|
0,00
| 0,00 |
| Короткострокові позики
|
390
|
0,00
| 0,00 |
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
|
400
|
0,00
| 0,00 |
| Короткострокові векселі видані
|
410
|
0,00
| 0,00 |
| Кредиторська заборгованість
|
420
|
0,00
| 0,00 |
|
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками
за виконані роботи й надані послуги
|
421
|
|
|
| Розрахунки за спеціальними видами платежів
|
422
|
|
|
| Розрахунки із податків та платежів
|
423
|
|
|
| Розрахунки із страхування
|
424
|
|
|
| Розрахунки із заробітної плати
|
425
|
|
|
| Розрахунки зі стипендіатами
|
426
|
|
|
|
Розрахунки з працівниками за безготівковими
перерахуваннями
|
427
|
|
|
| Розрахунки за депозитними сумами
|
428
|
|
|
|
Розрахунки за іншими операціями
|
429
|
|
0,00 |
| Розрахунки за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей
|
430
|
0,00
| 0,00 |
|
Розрахунки за окремими програмами
|
440
|
0,00
| 0,00 |
| ІІІ. ДОХОДИ
| |
|
|
| Доходи загального фонду
|
450
|
0,00
| 614 066,20 |
| Доходи державного бюджету
|
451
|
|
614 066,20 |
| Доходи місцевого бюджету
|
452
|
|
|
|
Доходи спеціального фонду
|
460
|
0,00
| 0,00 |
| Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги
|
461
|
|
|
| Доходи за іншими джерелами власних надходжень
|
462
|
|
|
| Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду
|
463
|
|
|
|
Доходи за коштами, отриманими на виконання програм
соціально-економічного та культурного розвитку регіонів
|
464
|
|
|
|
465
|
|
|
|
470
|
|
|
|
БАЛАНС
|
480
|
28 887,24
| 642 854,44 |
ДОВІДКА ДО РАХУНКУ 71 “ДОХОДИ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ”(у частині інших надходжень)
|
ДД е б е т
|
Код
рядка
|
Сума
|
КК р е д и т
|
Код
рядка
|
Сума
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Сума доходів, що списана на
|
|
|
Надійшло асигнувань за іншими надходженнями спеціального фонду (одержаними за розподілами)
|
530
|
|
| фінансовий результат *
|
490
|
|
|
|
|
| Кошти, що повернені фізичним і юридичним особам та/або перераховані підвідомчим установам або установам вищого рівня
|
500
|
|
Надійшло за позиками міжнародних фінансових організацій
|
540
|
|
|
|
|
|
550
|
|
|
510
|
|
Разом
|
560
|
|
|
Разом
|
520
|
|
Залишок за рахунком
на кінець звітного періоду
|
570
|
|
РОЗШИФРОВКА ПОЗАБАЛАНСОВИХ РАХУНКІВ
|
№
з/п
|
Назва рахунку позабалансового обліку
|
Залишок на початок року
|
Надходження
|
Вибуття
| Залишок на кінець звітного періоду |
|
|
сума
| сума
| сума
| сума |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
| 1
| 01 “Орендовані необоротні активи”
|
56830,36
|
5263,00
|
—
|
62093,36
|
| 2
| 02 “Активи на відповідальному зберіганні”
| |
|
|
|
| 3
| 04 “Непередбачені активи і зобов’язання”
| |
|
|
|
| 4
| 05 “Гарантії та забезпечення”
| |
|
|
|
| 5
| 06 “Матеріальні цінності, закуплені шляхом централізованого постачання”
| |
|
|
|
| 6
| 07 “Списані активи та зобов’язання”
| |
|
|
|
| 7
| 08 “Бланки суворого обліку”
|
100,16
|
9714,00
|
9760,50
|
53,66
|
| 8
| 09 “Призначення та зобов’язання”
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
56 930,52
|
14 977,00
|
9760,50
|
62147,02
|
* У квартальних звітах не заповнюється.
Керівник
Н.Жижирій
Головний бухгалтер Л.Пугач
“_07_”_жовтня__2008 p.
Додаток Б
до Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів
Звіт Коди
|
про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги,
що надаються бюджетними установами (форма №4-1д, №4-1м), за ДКУД
|
|
| станом на 1____________________2008 року
| |
|
Установа____________________________________________________________________________________________________________________ за ЄДРПОУ
|
|
|
Територія___________________________________________________________________________________________________________________ за КОАТУУ
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету____________________________________________________ за КОДУ
|
|
|
Код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету________________________________________________
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів___________________________________________________________________
|
|
|
Код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів__________________________________________________
|
|
|
Періодичність: місячна, квартальна.
Одиниця виміру: грн. коп.
|
|
|
Показники
|
КЕКВ та/або КККБ
|
Код
рядка
|
Затверд-жено кошто-рисом на рік
| Залишок на початок року
|
Пере-рахо-вано
зали-шок
|
Отри-мано за-лишок
| Нарахо-вано доходів
| Надійшло коштів
| Касові видатки
| Фактичні видатки *
| Залишок на кінець звітного періоду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
усього
| у т.ч. спрямовано на погашення заборгованості загального фонду
| усього
| у т.ч. проведені за видатками загального фонду
| |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
| Надходження коштів – усього
| Х
| 010
| |
|
|
|
|
|
Х
| Х
| Х
| Х
| |
| За послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями
| Х
| 020
| |
Х
|
Х
|
Х
|
|
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
| Від господарської та/або виробничої діяльності
| Х
| 030
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| За оренду майна бюджетних установ
| Х
| 040
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Від реалізації майна
| Х
| 050
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Фінансування
| Х
| 060
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Видатки – усього
| Х
| 070
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| у тому числі:
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні видатки
| 1000
| 080
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Видатки на товари і послуги
| 1100
| 090
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата праці працівників бюджетних установ
| 1110
| 100
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Заробітна плата
| 1111
| 110
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Грошове утримання військовослужбовців
| 1112
| 120
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Нарахування на заробітну плату
| 1120
| 130
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
| 1130
| 140
| |
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
|
|
|
|
Х
|
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
| 1131
| 150
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Медикаменти та перев’язувальні матеріали
| 1132
| 160
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Продукти харчування
| 1133
| 170
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| М’який інвентар та обмундирування
| 1134
| 180
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Оплата транспортних послуг та утримання
транспортних засобів
|
1135
| 190
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оренда
| 1136
| 200
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та
будівель; технічне обслуговування обладнання
|
1137
| 210
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Послуги зв’язку
| 1138
| 220
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата інших послуг та інші видатки
| 1139
| 230
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Видатки на відрядження
| 1140
| 240
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
| 1150
| 250
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
| 1160
| 260
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата теплопостачання
| 1161
| 270
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата водопостачання і водовідведення
| 1162
| 280
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата електроенергії
| 1163
| 290
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата природного газу
| 1164
| 300
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата інших комунальних послуг
| 1165
| 310
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Оплата інших енергоносіїв
| 1166
| 320
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
| 1170
| 330
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку
по реалізації державних (регіональних) програм
|
1171
| 340
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Окремі заходи по реалізації державних (регіональ-
них) програм, не віднесені до заходів розвитку
|
1172
| 350
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
| 1200
| 360
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Субсидії і поточні трансферти
| 1300
| 370
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 1310
| 380
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 1320
| 390
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Поточні трансферти населенню
| 1340
| 400
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Виплата пенсій і допомоги
| 1341
| 410
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Стипендії
| 1342
| 420
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Інші поточні трансферти населенню
| 1343
| 430
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Поточні трансферти за кордон
| 1350
| 440
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальні видатки
| 2000
| 450
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Придбання основного капіталу
| 2100
| 460
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
| 2110
| 470
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальне будівництво (придбання)
| 2120
| 480
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Будівництво (придбання) житла
| 2121
| 490
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Будівництво (придбання) адміністративних
об’єктів
|
2122
| 500
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Інше будівництво (придбання)
| 2123
| 510
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальний ремонт
| 2130
| 520
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальний ремонт житлового фонду
| 2131
| 530
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальний ремонт адміністративних об’єктів
| 2132
| 540
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальний ремонт інших об’єктів
| 2133
| 550
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Реконструкція та реставрація
| 2140
| 560
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Реконструкція житлового фонду
| 2141
| 570
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Реконструкція адміністративних об’єктів
| 2142
| 580
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Реконструкція інших об’єктів
| 2143
| 590
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
|
Реставрація пам’яток культури, історії та
архітектури
|
2144
| 600
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Створення державних запасів і резервів
| 2200
| 610
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Придбання землі і нематеріальних активів
| 2300
| 620
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальні трансферти
| 2400
| 630
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 2410
| 640
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х |
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 2420
| 650
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х
| |
| Капітальні трансферти населенню
| 2430
| 660
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х
| |
| Капітальні трансферти за кордон
| 2440
| 670
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
Х
| |
| Надання внутрішніх кредитів
| 4110
| 680
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
Надання кредитів органам державного управління
інших рівнів
|
4111
| 690
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
Надання кредитів підприємствам, установам,
організаціям
|
4112
| 700
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
| Надання інших внутрішніх кредитів
| 4113
| 710
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
| Надання зовнішніх кредитів
| 4210
| 720
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* У місячних звітах не заповнюється.
Керівник ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Головний бухгалтер ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)“ ”__________2008 р.
Додаток В
до Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів
Звіт Коди
|
про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами
власних надходжень бюджетних установ (форма №4-2д, №4-2м), за ДКУД
|
|
| станом на 1___________________2008 року
| |
|
Установа__________________________________________________________________________________________________________________ за ЄДРПОУ
|
|
|
Територія_________________________________________________________________________________________________________________ за КОАТУУ
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету__________________________________________________ за КОДУ
|
|
|
Код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету_______________________________________________
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів__________________________________________________________________
|
|
|
Код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів_________________________________________________
|
|
|
Періодичність: місячна, квартальна.
Одиниця виміру: грн. коп.
|
|
|
Показники
|
КЕКВ та/або КККБ
|
Код
рядка
|
Затверджено
кошторисом
на рік
|
Залишок на початок року
| Перераховано залишок
| Надійшло коштів
| Касові видатки –усього
| Фактичні видатки –усього *
| Залишок на кінець звітного періоду |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
| Надходження коштів – усього
| Х
| 010
| |
|
|
|
Х
| Х
| |
| Від отриманих благодійних внесків, грантів та дарунків
| Х
| 020
| |
Х
| Х
| |
Х
| Х
| Х |
| Отримані на виконання окремих доручень
| Х
| 030
| |
Х
| Х
| |
Х
| Х
| Х |
| Фінансування
| Х
| 040
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Ввидатки – усього
| Х
| 050
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| у тому числі:
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні видатки
| 1000
| 060
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Видатки на товари і послуги
| 1100
| 070
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата праці працівників бюджетних установ
| 1110
| 080
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Заробітна плата
| 1111
| 090
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Грошове утримання військовослужбовців
| 1112
| 100
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Нарахування на заробітну плату
| 1120
| 110
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
| 1130
| 120
| |
Х
|
Х
|
Х
|
|
|
Х
|
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
| 1131
| 130
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Медикаменти та перев’язувальні матеріали
| 1132
| 140
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Продукти харчування
| 1133
| 150
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| М’який інвентар та обмундирування
| 1134
| 160
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Оплата транспортних послуг та утримання
транспортних засобів
|
1135
| 170
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оренда
| 1136
| 180
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель;
технічне обслуговування обладнання
|
1137
| 190
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Послуги зв’язку
| 1138
| 200
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших послуг та інші видатки
| 1139
| 210
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Видатки на відрядження
| 1140
| 220
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
| 1150
| 230
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
| 1160
| 240
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата теплопостачання
| 1161
| 250
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата водопостачання і водовідведення
| 1162
| 260
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата електроенергії
| 1163
| 270
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата природного газу
| 1164
| 280
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших комунальних послуг
| 1165
| 290
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших енергоносіїв
| 1166
| 300
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
| 1170
| 310
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку
по реалізації державних (регіональних) програм
|
1171
| 320
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Окремі заходи по реалізації державних (регіональних)
програм, не віднесені до заходів розвитку
|
1172
| 330
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
| 1200
| 340
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Субсидії і поточні трансферти
| 1300
| 350
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 1310
| 360
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 1320
| 370
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти населенню
| 1340
| 380
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Виплата пенсій і допомоги
| 1341
| 390
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Стипендії
| 1342
| 400
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Інші поточні трансферти населенню
| 1343
| 410
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти за кордон
| 1350
| 420
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні видатки
| 2000
| 430
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання основного капіталу
| 2100
| 440
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
| 2110
| 450
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальне будівництво (придбання)
| 2120
| 460
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Будівництво (придбання) житла
| 2121
| 470
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів
| 2122
| 480
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Інше будівництво (придбання)
| 2123
| 490
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт
| 2130
| 500
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт житлового фонду
| 2131
| 510
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт адміністративних об’єктів
| 2132
| 520
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт інших об’єктів
| 2133
| 530
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція та реставрація
| 2140
| 540
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція житлового фонду
| 2141
| 550
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція адміністративних об’єктів
| 2142
| 560
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція інших об’єктів
| 2143
| 570
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
| 2144
| 580
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Створення державних запасів і резервів
| 2200
| 590
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання землі і нематеріальних активів
| 2300
| 600
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти
| 2400
| 610
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 2410
| 620
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 2420
| 630
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти населенню
| 2430
| 640
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти за кордон
| 2440
| 650
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Надання внутрішніх кредитів
| 4110
| 660
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Надання кредитів органам державного управління інших рівнів
| 4111
| 670
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям
| 4112
| 680
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Надання інших внутрішніх кредитів
| 4113
| 690
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Надання зовнішніх кредитів
| 4210
| 700
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
* У місячних звітах не заповнюється.
Керівник ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Головний бухгалтер ____________________ _________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
“ ”___________________2008 р.
Додаток Г
до Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів
Звіт Коди
|
про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма №4-3д, №4-3м) за ДКУД
|
|
| станом на 1____________________2008 року
| |
|
Установа_____________________________________________________________________________________________________________________ за ЄДРПОУ
|
|
|
Територія_____________________________________________________________________________________________________________________ за КОАТУУ
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету_____________________________________________________ за КОДУ
|
|
|
Код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету__________________________________________________
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів______________________________________________________________________
|
|
|
Код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів____________________________________________________
|
|
|
Періодичність: місячна, квартальна.
Одиниця виміру: грн. коп.
|
|
|
Показники
|
КЕКВ
та/або
КККБ
|
Код
рядка
|
Затверджено
кошторисом
на рік
|
Затверджено на відповідний період
|
Залишок на початок року
|
Перера-ховано залишок
| Надійшло коштів
| Касові видатки –усього
| Фактичні видатки –усього *
| Залишок на кінець звітного періоду |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
| Видатки – усього
| Х
| 010
| |
|
|
|
|
|
|
|
| у тому числі:
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні видатки
| 1000
| 020
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Видатки на товари і послуги
| 1100
| 030
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата праці працівників бюджетних установ
| 1110
| 040
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Заробітна плата
| 1111
| 050
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Грошове утримання військовослужбовців
| 1112
| 060
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Нарахування на заробітну плату
| 1120
| 070
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
| 1130
| 080
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
| 1131
| 090
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Медикаменти та перев’язувальні матеріали
| 1132
| 100
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Продукти харчування
| 1133
| 110
| |
|
|
|
|
|
|
|
| М’який інвентар та обмундирування
| 1134
| 120
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
| 1135
| 130
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оренда
| 1136
| 140
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне
обслуговування обладнання
|
1137
| 150
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Послуги зв’язку
| 1138
| 160
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата інших послуг та інші видатки
| 1139
| 170
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Видатки на відрядження
| 1140
| 180
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
| 1150
| 190
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
| 1160
| 200
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата теплопостачання
| 1161
| 210
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата водопостачання і водовідведення
| 1162
| 220
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата електроенергії
| 1163
| 230
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата природного газу
| 1164
| 240
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата інших комунальних послуг
| 1165
| 250
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Оплата інших енергоносіїв
| 1166
| 260
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
| 1170
| 270
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації
державних (регіональних) програм
|
1171
| 280
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм,
не віднесені до заходів розвитку
|
1172
| 290
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
| 1200
| 300
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Субсидії і поточні трансферти
| 1300
| 310
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 1310
| 320
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 1320
| 330
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні трансферти населенню
| 1340
| 340
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Виплата пенсій і допомоги
| 1341
| 350
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Стипендії
| 1342
| 360
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Інші поточні трансферти населенню
| 1343
| 370
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні трансферти за кордон
| 1350
| 380
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні видатки
| 2000
| 390
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Придбання основного капіталу
| 2100
| 400
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
| 2110
| 410
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальне будівництво (придбання)
| 2120
| 420
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Будівництво (придбання) житла
| 2121
| 430
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів
| 2122
| 440
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Інше будівництво (придбання)
| 2123
| 450
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальний ремонт
| 2130
| 460
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальний ремонт житлового фонду
| 2131
| 470
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальний ремонт адміністративних об’єктів
| 2132
| 480
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальний ремонт інших об’єктів
| 2133
| 490
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Реконструкція та реставрація
| 2140
| 500
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Реконструкція житлового фонду
| 2141
| 510
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Реконструкція адміністративних об’єктів
| 2142
| 520
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Реконструкція інших об’єктів
| 2143
| 530
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
| 2144
| 540
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Створення державних запасів і резервів
| 2200
| 550
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Придбання землі і нематеріальних активів
| 2300
| 560
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні трансферти
| 2400
| 570
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 2410
| 580
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 2420
| 590
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні трансферти населенню
| 2430
| 600
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Капітальні трансферти за кордон
| 2440
| 610
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Надання внутрішніх кредитів
| 4110
| 620
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Надання кредитів органам державного управління інших рівнів
| 4111
| 630
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям
| 4112
| 640
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Надання інших внутрішніх кредитів
| 4113
| 650
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Надання зовнішніх кредитів
| 4210
| 660
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Інші видатки
| 5000
| 670
| Х
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* У місячних звітах не заповнюється.
Керівник ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Головний бухгалтер ____________________ ________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
“ ”________________2008 р.
Додаток Д
Звіт Коди
|
про надходження і використання коштів, отриманих на виконання программ
соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма №4-4д), за ДКУД
|
|
| станом на 1____________________2008 року
| |
|
Установа_____________________________________________________________________________________________________________________ за ЄДРПОУ
|
|
|
Територія____________________________________________________________________________________________________________________ за КОАТУУ
|
|
|
Код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету____________________________________________________ за КОДУ
|
|
|
Код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету_________________________________________________
|
|
|
Періодичність: місячна, квартальна.
Одиниця виміру: грн. коп.
|
|
|
Показники
|
КЕКВ
та/або
КККБ
|
Код
рядка
|
Затверджено
кошторисом
на рік
|
Залишок на початок року
| Перераховано залишок
| Надійшло коштів
|
Касові видатки –
усього
|
Фактичні видатки –усього *
| Залишок на кінець звітного періоду |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
| Надходження коштів — усього
| Х
| 010
| |
|
|
|
Х
| Х
| |
| Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів
| Х
| 020
| |
Х
|
Х
|
|
Х
|
Х
|
Х
|
| Фінансування
| Х
| 030
| |
Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Видатки — усього
| Х
| 040
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| у тому числі:
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Поточні видатки
| 1000
| 050
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Видатки на товари і послуги
| 1100
| 060
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата праці працівників бюджетних установ
| 1110
| 070
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Заробітна плата
| 1111
| 080
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Грошове утримання військовослужбовців
| 1112
| 090
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Нарахування на заробітну плату
| 1120
| 100
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
| 1130
| 110
| |
Х
|
Х
|
Х
|
|
|
Х
|
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
| 1131
| 120
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Медикаменти та перев’язувальні матеріали
| 1132
| 130
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Продукти харчування
| 1133
| 140
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| М’який інвентар та обмундирування
| 1134
| 150
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
| 1135
| 160
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оренда
| 1136
| 170
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне
обслуговування обладнання
|
1137
| 180
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Послуги зв’язку
| 1138
| 190
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших послуг та інші видатки
| 1139
| 200
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Видатки на відрядження
| 1140
| 210
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
| 1150
| 220
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
| 1160
| 230
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата теплопостачання
| 1161
| 240
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата водопостачання і водовідведення
| 1162
| 250
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата електроенергії
| 1163
| 260
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата природного газу
| 1164
| 270
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших комунальних послуг
| 1165
| 280
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Оплата інших енергоносіїв
| 1166
| 290
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
| 1170
| 300
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації
державних (регіональних) програм
|
1171
| 310
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Окремі заходи по реалізації державних (регіональних)
програм, не віднесені до заходів розвитку
|
1172
| 320
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
| 1200
| 330
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Субсидії і поточні трансферти
| 1300
| 340
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 1310
| 350
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 1320
| 360
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти населенню
| 1340
| 370
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Виплата пенсій і допомоги
| 1341
| 380
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Стипендії
| 1342
| 390
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Інші поточні трансферти населенню
| 1343
| 400
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Поточні трансферти за кордон
| 1350
| 410
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні видатки
| 2000
| 420
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання основного капіталу
| 2100
| 430
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
| 2110
| 440
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальне будівництво (придбання)
| 2120
| 450
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Будівництво (придбання) житла
| 2121
| 460
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів
| 2122
| 470
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Інше будівництво (придбання)
| 2123
| 480
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт
| 2130
| 490
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт житлового фонду
| 2131
| 500
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт адміністративних об’єктів
| 2132
| 510
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальний ремонт інших об’єктів
| 2133
| 520
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція та реставрація
| 2140
| 530
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція житлового фонду
| 2141
| 540
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція адміністративних об’єктів
| 2142
| 550
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реконструкція інших об’єктів
| 2143
| 560
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
| 2144
| 570
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Створення державних запасів і резервів
| 2200
| 580
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Придбання землі і нематеріальних активів
| 2300
| 590
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти
| 2400
| 600
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
| 2410
| 610
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
| 2420
| 620
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти населенню
| 2430
| 630
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Капітальні трансферти за кордон
| 2440
| 640
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Надання внутрішніх кредитів
| 4110
| 650
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Надання кредитів органам державного управління
інших рівнів
|
4111
| 660
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
Надання кредитів підприємствам, установам,
організаціям
|
4112
| 670
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Надання інших внутрішніх кредитів
| 4113
| 680
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
| Надання зовнішніх кредитів
| 4210
| 690
| |
Х
| Х
| Х
| |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* У місячних звітах не заповнюється.
Керівник ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Головний бухгалтер ____________________ ____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
“ ”__________________2008 р.
Додаток Е
Звіт
про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) за ДКУД
станом на 1 квітня 2008 року
Код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету__2507050 _(Санаторно-курортне оздоровлення інвалідів)
Код та назва відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів____________________________________
Код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів_______________________
Періодичність: місячна, квартальна. Одиниця виміру: грн. коп.
Коди
| Показники
| КЕКВ
|
Код
рядка
|
Дебіторська заборгованість
| Кредиторська заборгованість
|
Зареєстровані фінансові
зобов’язання на кінець
звітного періоду
|
|
|
|
на по-
чаток
року
|
на звітну дату
| на початок року
| на звітну дату
| |
|
|
|
|
усього
|
про-
стро-
чена
|
спи-
сана*
|
усього
| усього
|
про-
стро-чена
|
термін оплати якої не
настав
|
спи-
сана*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
усього
| з них |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кредиторська |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
заборгованість |
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
| Доходи
| Х
| 010
| 0,00
| 0,00
| Х
| Х
| 0,00
| 0,00
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х |
| Видатки — усього на утримання установи
| Х
| 020
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
у тому числі:
Поточні видатки
|
1000
|
030
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Видатки на товари і послуги
| 1100
| 040
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата праці працівників бюджетних установ
| 1110
| 050
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Заробітна плата
| 1111
| 060
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Грошове утримання військовослужбовців
| 1112
| 070
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Нарахування на заробітну плату
| 1120
| 080
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
|
1130
|
090
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
| 1131
| 100
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Медикаменти та перев’язувальні матеріали
| 1132
| 110
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Продукти харчування
| 1133
| 120
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| М’який інвентар та обмундирування
| 1134
| 130
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
Оплата транспортних послуг та утримання
транспортних засобів
|
1135
|
140
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оренда
| 1136
| 150
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та
будівель; технічне обслуговування обладнання
|
1137
|
160
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Послуги зв’язку
| 1138
| 170
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата інших послуг та інші видатки
| 1139
| 180
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Видатки на відрядження
| 1140
| 190
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
|
1150
|
200
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
| 1160
| 210
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата теплопостачання
| 1161
| 220
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата водопостачання і водовідведення
| 1162
| 230
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата електроенергії
| 1163
| 240
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата природного газу
| 1164
| 250
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата інших комунальних послуг
| 1165
| 260
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Оплата інших енергоносіїв
| 1166
| 270
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
|
1170
|
280
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по
реалізації державних (регіональних) програм
|
1171
|
290
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
Окремі заходи по реалізації державних (регіональних)
програм, не віднесені до заходів розвитку
|
1172
| 300
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями
| 1200
| 310
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Субсидії і поточні трансферти
| 1300
| 320
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
|
1310
|
330
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
|
1320
|
340
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Поточні трансферти населенню
| 1340
| 350
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Виплата пенсій і допомоги
| 1341
| 360
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Стипендії
| 1342
| 370
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Інші поточні трансферти населенню
| 1343
| 380
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Поточні трансферти за кордон
| 1350
| 390
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні видатки
| 2000
| 400
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Придбання основного капіталу **
| 2100
| 410
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
|
2110
|
420
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальне будівництво (придбання)
| 2120
| 430
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Будівництво (придбання) житла
| 2121
| 440
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів
| 2122
| 450
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Інше будівництво (придбання)
| 2123
| 460
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальний ремонт
| 2130
| 470
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Реконструкція та реставрація
| 2140
| 510
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Реконструкція житлового фонду
| 2141
| 520
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Реконструкція адміністративних об’єктів
| 2142
| 530
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Реконструкція інших об’єктів
| 2143
| 540
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
| 2144
| 550
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Створення державних запасів і резервів
| 2200
| 560
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Придбання землі і нематеріальних активів
| 2300
| 570
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні трансферти
| 2400
| 580
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
|
2410
|
590
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
|
2420
|
600
|
0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні трансферти населенню
| 2430
| 610
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
| Капітальні трансферти за кордон
| 2440
| 620
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00
| 0,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* У місячних звітах не заповнюється.
** У місячних звітах рядки з 410 до 620 не заповнюються.
Керівник ____________________ _____Н.Жижирій___________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Головний бухгалтер ____________________ _____Л.Пугач______________
(підпис) (ініціали і прізвище)
“_04_”_квітень__2008 р.
Н
(т) (1.3)
т. км. бр; 2nгр — число пар грузовых поездов в сутки, 2nгр= 35; Lyo — длина участка обращения локомотивов, т, Lyo=400т.
т
(Н) (1.4) 
Н;
кН
(кВт), (1.5)
кВт
, (1.6) или
(1.7)
кВт
(1.8)
— мощность одной секции серийного локомотива.
(1.9)
— уточненное расчетное значение веса состава, кН;
— расчетная сила тяги выбранного локомотива (при расчетной скорости 
), Н;
,
— основные удельные сопротивления движению соответственно локомотива и вагонов при скорости движения 
т
(1.10)
— расход мощности на привод вспомогательных агрегатов
(1.11) 
(1.12)
— удельный расход топлива кг/кВт; 
— теплота сгорания топлива, 
(1.13)
(Н/кВт) (1.14)
Н/кВт
(кг/кВт) (1.15)
— служебная масса
кг/кВт
(1.16)
, 
кН (138 тс), 
;
кН (26 тс), 
км/ч
или 
, где
,
, где
, где
.
,
, происходит при выполнении условия циклотронного резонанса (синхронизма), которое с учётом доплеровской поправки имеет вид:
— постулат, скорость электрона вдоль магн. поля H11,ω — частота волны, 
— компонента волнового вектора k вдоль-
циклотронная частота,
— полная энергия, е — заряд электрона. Из (1) ясно, что при s >= 1 в МЦР отсутствует необходимость замедлять волну. Именно это обстоятельство, сближающее МЦР с квантовыми генераторами, и определяет его преимущества на миллиметровых и субмиллиметровых волнах перед традиционными СВЧ-генераторами — магнетроном, лампой бегущей волны (ЛБВ) и др., где для осуществления синхронизма необходимо движение электронов вблизи замедляющей системы.
. В таких условиях доплеровская поправка к частоте, 
, мала, благодаря чему снижается до минимума уширение спектральной линии (вызванное разбросом поступательных скоростей электронов) и тем самым повышается электронный КПД. Отсутствие замедляющей системы и возможность использования открытых резонаторов делают гиротроны мощными генераторами и усилителями диапазона миллиметровых и субмиллиметровых волн.
trattt
I
15
1
;
;
;
кг/т
кг/т
кг/т
кг/т
,
м2
Д 301 К Д 441 К 
48000 3)1044000
об=1044000 об=1044000 об=1044000 об=1044000 
Д 701 К Д 633 К 
об= 0 об=900000 об= 0 об= 144000
Д 821 К Д 111 К Д 126 К
2)420 12)93 об=0 об=90 об=0 об= 420
5)30 15)81 Д 131 К Д 201 К
7)80 260 об=0 об=90 об= 0 об=150
20)200 21)3642,9 
Ск=0 
.
,
– коефіцієнт використання світлового потоку;
показує, яка частина світлового потоку світильника припадає на робоче місце. Він є складною функцією світлорозподілення лампи і властивостей приміщення.
. Для прямокутних приміщень його визначають за формулою
,
, 
– середня освітленість поверхні, лк;
– мінімальна освітленість, лк.
та висоти їх підвішування Нс. Значення коефіцієнта нерівномірності освітленості наведено в табл. 2
,
,
— відстань між світильниками, м.
= 1,05-1,1 – коефіцієнт, який враховує додаткове
;
– сила світла світильника, кД.
– відносне освітлення, тобто освітлення при 1000 лм/м
і 
знаходять 
,
— коефіцієнт, який враховує вплив відбитого
;
– коефіцієнт використання світлового потоку для
> 0.
м2. Висота приміщення 4,5 м. Розрахуйте штучне освітлення для цього приміщення.
ламп.
.
.
.
.
лм.
.
.
= 3: 1,8 = 1,6 Z = 0,867.
лм.
лк.
