ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
-
Стан ринку чаю в Україні.
-
Харчова і біологічна цінність чорного чаю
-
Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення.
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО
ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ.
2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці
-
Дослідження якості чорного чаю.
-
Матеріал та методи досліджень.
-
Дослідження органолептичних показників чорного чаю.
-
Дослідження фізико–хімічних показників чорного чаю.
-
Вимоги до пакування і маркування чорного чаю.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ.
-
Процедура визначення митної вартості чорного та його
класифікація згідно УКТНЗЕД.
-
Порядок переміщення чорного чаю через митний кордон України
-
Митне оформлення чорного чаю при перетині митного
кордону України на прикладі конкретного випадку.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ДОДАТКИ.
ВСТУП
Чай є продуктом харчування широкого вжитку, однак орієнтуватись споживачеві на ринок цього продукту з кожним роком стає все важче через його невпинне поповнення та урізноманітнення. Оскільки, чай представлений дуже широкою різноманітністю видів і сортів, при виконанні роботи основну увагу було зосереджено на дослідженні чорного чаю, як найбільш широковживаного в нашій країні.
Дана робота поєднує у собі дослідження якості чаю та порядок його просування на український ринок з іноземних держав, як продукту, вирощування якого не характерне для території нашої країни.
Робота складається з трьох частин, кожна з яких є окремим етапом і має свої особливості.
В першій частині представлені результати огляду літератури, що описує властивості чаю, стан ринку, дає інформацію про різновиди цього продукту та висвітлює відомі дані стосовно можливих випадків обману споживачів на ринку чорного чаю та появи фальсифікату даного продукту у торгових точках нашої країни. При опрацюванні даного розділу вивчались конкретні факти, що є доступними для кожного зацікавленого споживача і не є таємницею. Відомості із усіх доступних джерел були проаналізовані та узагальнені більш детально у кожному із пунктів плану першого розділу.
Виконання першої частини роботи дозволило більш конкретно вдатись до аналізу питання асортименту та якості чаю. У даному випадку аналізувались марки чорного чаю, факт проходження яких через митний кордон України у зоні діяльності Рівненської митниці був зареєстрований найчастіше. Для лабораторних досліджень були обрані зразки чаю марок: Pukala, Brooke Bond, Dilmah. Проведена порівняльна характеристика чорного чаю трьох різних марок, а також відповідність кожної з них вимогам нормативної документації.
В даній роботі висвітлені вимоги до пакування та маркування чорного чаю, оскільки ці фактори є дуже важливими для збереження відмінної якості чаю на шляху його транспортування від виробника, фасувальника до споживачів.
В третій частині даної роботи опрацьовані питання митного оформлення чорного чаю, а саме: процедура визначення митної вартості чорного чаю та його класифікація згідно УКТЗЕД, заходи тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні чорного чаю через митний кордон України, організація митного контролю та митного оформлення при ввезенні даного товару на митну територію України. По своїй суті третій розділ роботи тісно переплітається з першим та другим розділами, але більш конкретно доповнює їх на предмет висвітлення вимог, які пред’являються як у пунктах пропуску на митному кордоні України так і у внутрішніх підрозділах, де проводиться завершальний етап митного оформлення чорного чаю, з подальшим випуском його у вільне використання на території України.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Стан ринку чорного чаю в Україні
Чай, як товар, має свої особливості. З однієї сторони це продукт повсякденного вживання, що гарантує його виробникам і трейдерам відносно стабільний товарообіг і отримання певної рентабельності. З іншої сторони він імпортується як сировина і як готовий продукт. Робота з ним залежить від багатьох факторів: стану справ у країнах виробниках, цінових коливань на світових чайних біржах, стану економіки у нашій країні.
Чай в Україні не вирощується. Ринок чаю в Україні почав формуватися у 1991 році. Єдиним оптовим постачальником чаю у той час була Укроптбакалія. Чай часто був у дефіциті.
На характер попиту чаю має сильний вплив вдала маркетингова політика. Попит на чай може цілком характеризувати економічний стан у країні: якщо зростає популярність високоякісних, більш дорогих сортів, то це свідчить про підвищення купівельної спроможності громадян країни. [24]
В середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 гр. сухого чайного листа на рік. Найбільше чаю п’ють в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і в цілому в східних областях, де відчувається вплив “чайної” Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також і населенню спекотного півдня. Середня регіональна залежність ціни 100-грамової пачки чаю різна, (дод.1).
За особливостями чайного бізнесу операторів українського ринку поділяють на дві категорії: виробники (фасувальники) та імпортери. Виробництво по фасуванню чаю, ще до здобуття Україною незалежності, містилось в Одесі. Мінімальні витрати забезпечувались вигідним географічним положенням та наявністю морського порту. Цим займалось АТ “Одеса-чай”, а з 1994 року – ще й СП “Мідас – чай”, (дод.2). [10]
Понад 80% чаю завозиться в Україну з Шрі – Ланки, близько 10% продукту індійського походження. Наступні 10% становить продукція, що завозиться з Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентини, Сінгапуру, Грузії тощо (дод.3). Широко представлена продукція фасувальників з Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Росії, Чехії та інших країн. Імпорт чаю в Україну напряму залежить від обсягів його виробництва в цих країнах.
Споживання чаю складає близько 61% від загальної кількості напоїв. Лідером переваг споживачів залишається чорний чай, розсипний чи байховий.(дод.15).
У минулому році компанія Taylor Nelson Sofres Україна у рамках щорічного проекту знання і вживання чаю різних марок стала лідером. У ході досліджень було опитано 3500 жителів міст.
Більше як 80% респондентів п’ють чай не менше одного разу в день, при цьому 60.9% — 76.4% — більше одного разу в день. У незначній мірі зміщуються переваги від гранульованого чаю до листового (55.6%) порівняно з попередніми роками,( дод.4), (дод.5).
Першого березня у рамках 7-ої Міжнародної спеціалізованої виставки “Прод Експо Україна 2002” проводився конкурс з метою просування торгових марок кофе і чаю в Україні. Результати конкурсу “Найбільш популярний напій у номінації “чай” представлені у таблиці,(дод.6). [26]
На ринку України представлено більше 20-ти марок чаю. Починаючи з першої половини 2002 року до сьогоднішого часу, позиції лідера займає чай марки Lipton, прийшовши на зміну марці чаю Batic, яка посідала це місце у попередні роки, (дод.7), (дод. 8), (дод.9), (дод. 10), (дод. 11).
Досить активно фігурують на українському ринку чорного чаю такі марки чаю, як “Dilmah”, “Ahmad Tea” (чай “Цейлон ОР”, що представляє собою вищуканий купаж чорних чаїв); ТМ “Майський чай” (Продукція компанії “Май”, що є піонером по виробництву крупнолистового чаю), під даною маркою пропонуються 50 брендів, 8 з яких крупнолистові чаї. Із них 5 створені на основі цейлонських, зібраних з високогірних плантацій; компанія “Ормі трейд Ltd” предсталяє на ринку торгові марки “Принцеса Нурі”, “Принцеса Канді”, “Принцеса Гіта”, що користуються попитом у споживачів; не знижуються об”єми продажу чаю “Бесіда”; до числа елітних відноситься крупнолистовий чай “OP Long Leaf” із нової колекції вишуканого чаю компанії “Маброк Тиз ЛТД” одного із найкрупніших цейлонських виробників, що більше 100 років працює на світовому чайному ринку (ексклюзивний дистрибютор в Україні – фірма “Продторг ЛТД”). Цей чай зібрано з плантацій, що розміщені на південних схилах Шрі-Ланкійських гір, де природа створила чудові умови для культивування кращих сортів. Високогірний цільнолистовий Gold OP відкриває і знамениту серію ТМ Mabroc Gold, що виготовляється за спеціальною технологією, що є ноу-хау компанії – Mabroc; ТМ Pickwick (ексклюзивний дистрибютор на Україні Holdeks GroupBV, Holland; серед найбільш вживаних марок чаю і чай “Три слона” компанії “Мономах”; не поступається за рівнем споживання чай “Принцеса Ява” (індонезійський чорний байховий). Користуються попитом споживачів і такі торгові марки як “Добриня”, “Лісма”, Брук Бонд”, “Аскольд”, “Краснодарський”, “Akbar”, “Домашній чай”, “SAF tea”, “Quelitea”, “Milford”, “Edwin”. [31, 25]
На структуру ринку чаю впливає не лише стан економіки, але й державна податкова політика. Розпочинаючи з 1996 року ставки ввізного мита змінювались щорічно і, навіть, по два рази на рік і не на користь підприємців. Від 5% вартості імпортованого фасованого чаю (квітень 1996р.) вони виросли до 10%(вересень 1997р.), піднімались до 40%(листопад 1997р.) і накінець знизились до 20% (лютий 1998р.). Податковий тягар залишився досить відчутним. Сума усіх зборів, включаючи ПДВ та інші види податків, досягала 80% вартості контейнера, що безумовно відображалось на кінцевій ціні. Вигідно було завозити дешеві сорти чаю. З грудня 1998р. на фасований чорний чай було введено єдину пільгову ставку 0.2 ECU за 1 кг. Але дана ставка мита не поширювалась на цейлонський чай, для якої було встановлено повну ставку — 0.4 ECU за 1 кг.[14]
Це викликала труднощі, оскільки саме з цим чаєм працює більшість наших фірм – дистрибюторів. Цей факт пояснюється наступним: між Україною і Шрі-Ланкою на той час не був заключений договір про економічну співпрацю. Такий документ під тиском підприємців було підписано, а з часом і ратифікований Верховною Радою. Пільгова ставка мита призвела до збільшення на ринку певний період пропозицій індійського, китайського, індонезійського чаю. У 1998р. вітчизняні фасувальники сплачували ПДВ не після переробки продукції, а при ввозі на митну територію України. Отже тоді, коли імпортер готової продукції реалізує свій товар, переробник ще тільки фасує продукцію, “заморозивши” значну частину оборотних коштів.
На сьогодні збільшується частина чаю, який фасується в Україні.
Таблиця 1.1.1
Видова структура імпорту чаю в Україну
| Вид імпорту/рік
| 1998
| 1999
| 2000
| 2001 |
| Ваговий чай (під фасовку, %)
| 10
| 25
| 53
| 55 |
| Фасований чай, %
| 90
| 75
| 47
| 45 |
Фасуючи чай в Україні, підприємство-виробник має більше маркетингових можливостей швидко реагувати на зміну споживчих переваг. Наприклад, для того щоб змінити вид розфасовки при імпорті фасованого чаю, наприклад з Целону чи Індії, потрібно 6-10 місяців. Особливо коли підприємство хоче запровадити свої дизайнерські рішення кольору, графіки, слів – тобто елементи брендингової політики, виходячи з конкретної кон’юнктури ринку в Україні.
Імпортувати чай в Україну під фасовку вигідніше з точки зору маркетингової логістики. Наприклад, один морський контейнер вмішує у 1,5 рази більше чаю вагового ніж фасованого. Також фасовка чаю в Україні створює можливість більш детального санітарно – гігієнічного контролю процесів обробки і фасовки, тобто забезпечення відповідної якості продукту. [55]
Стосовно структури ціни чорного чаю, то вона при легальному ввезенні цього товару на територію України складається з вартості на умовах СIP (склад покупця) та вартості процедури розмитнення.
Сьогодні на чайному рину України середній рівень знижки виробника для ексклюзивного дистрибютора – 9-15%, дилерської націнки — 7-10%, дрібнооптової — 4-7%, а роздрібної — 17-35%.[24]
Стосовно цін для кінцевого споживача, то на сьогодні сформовано три цінові групи чаю: дешева — до 2,5 грн. за упаковку (80-100 г.); середня – від 2,5 до 4,5 грн. і дорога – вище 4,5 грн. за упаковку.
Зростає число шанувальників і ексклюзивного чаю, що пов’язано з підвищенням рівня доходів споживачів. Розширяється асортимент і видові розмаїття дорогих сортів чаю.
В умовах росту конкуренції кожен із учасників ринку зацікавлений у формуванні стабільного кінцевого попиту і активно використовують різні маркетингові комунікації у процесі просування своєї продукції. Тут важливо все: реклама, упаковка, PR-акції, BTL-компанії, виставки, ярмарки, дегустації і семплінги, мерчандайзинг. У активному просуванні чаю на ринку активно використовується реклама всіх видів: теле-, радіо-, друкована- і інше. [55]
На ринку чаю сформувалась багаторівнева структура каналів розподілення. Виробники, в основному, орієнтують реалізацію на конкретні регіони, в кожному з яких мають одного чи декількох дистрибюторів.
Регіон може включати одну чи декілька областей, в залежності від стратегії збуту підприємства. За звичай виробник (фасувальник) реалізує свою продукцію ексклюзивному дистрибютору, а продаж іншим покупцям у регіонах його роботи не здійснює. Дистрибютор реалізує свою продукцію дилерам, а інколи мілкооптовим чи роздрібним покупцям (наприклад, через фірмові магазини). Основне при цьому — дотримуватись єдиної цінової політики на всіх рівнях каналу розподілення.[54]
У своїй більшості дистрибютори чаю – це підприємства з добре розвинутою системою активних продажів, маркетинговою логістикою. Для того, щоб підтримувати постійний асортимент чорного чаю у роздрібній мережі і відповідний рівень мерчайндайзинга, виробники направляють у регіони своїх менеджерів, торгових агентів і мерчайндайзерів.
Таблиця 1.1.2
Інформативні ціни на чай, відповідно до умов поставки FOB,
в 2001-2003рр.
-
| Назва продукції
| Вартість дол. США/тн.
| Країна-експортер |
| Чай чорний, гранульований
| 900-1200
|
Індія
|
|
Чай чорний нефасований:
№ 1 OF
№ 3 OP
№ 4 F
№ 5 BOP2
№ 6 BP
№ 7 D DUST
|
1100
790
840
690
660
820
|
Турція
|
| Чай чорний Rize Turist
| 1150
| Турція |
| Чай чорний Altinbas
| 1780
| Турція |
| Чай чорний Altin suzme
| 1780
| Турція |
|
Чай чорний листовий:
BOP
OPA
|
1130
1300
|
Цейлон
|
| Чай чорний листовий в упаковках
| 1600-500
| Індія, Індонезія |
| Чай чорний нефасований
| 600-800
| Грузія |
Таблиця 1.13
Інформативні ціни на чай відповідно до умов поставок DAF,
в 2001-2003рр.
| Назва продукції
| Вартість дол. США/тн. |
| Чай чорний грузинський у мішках
| 600 |
| Цейлонський чай чорний нефасований
| 950-1020 |
| Цейлонський чай чорний середньолистовий C 3PF.
| 800 |
| Чай чорний байховий китайський гранульований нефасований.
| 800 |
| Чай чорний байховий індійський.
| 1000-1100 |
| Чай цейлонський “Принцеса Нурі”
| 1600 |
| Чай чорний цейлонський фасований
| 1200-1300 |
| Чай чорний цейлонський нефасований
| 1100 |
| Чай чорний байховий гранульований, нефасований.
| 1000 |
| Чай чорний байховий нефасований.
| 1000 |
| Чай чорний “Pickwick” в пакетиках.
| 1300-1440 |
| Чай чорний торгівельної марки “Акбар”
| 880-2050 |
|
Чай чорний байховий нефасований, Грузія:
1 гатунок
2 гатунок
3 гатунок
|
650
550
450
|
1.2. Харчова і біологічна цінність чорного чаю
Ще в давнину чай називали напоєм здоров’я і вважали еліксиром молодості. Вже тоді знали, що чайний настій дуже добре впливає на організм людини – покращує зір, заспокоює нервову систему, дає бадьорість, робить шкіру еластичною. Чай дуже корисний при простудних захворюваннях.
Цілющі властивості чаю обумовлені вмістом цінних алкалоїдів (кофеїну, теоброміну, теофіліну), фенольних сполук (танінів, катехінів), ефірних масел, вітамінів і мінеральних речовин.[53]
Хімічний склад свіжозірваного зеленого чайного листа, сухої чаїнки і чайного напою дуже різний. Не всі хімічні речовини, що присутні у свіжих листочках, залишаються в сухих чаїнках і тим паче у чашці завареного чаю. Одні безслідно зникають, інші окислюються, треті під дією температури світла, вологи і кисню вступають у складні реакції і утворюють нові речовини, які формують звичний склад чаю, ( дод.12).
Загальне число хімічних речовин і сполук, що входять до складу чаю поки що підрахувати неможливо, 15-20 років тому їх нараховували близько 130, на сьогодні вже виявлено близько 300, до того ж 260 з них вже вдалося ідентифікувати, тобто розкрити їх формулу,(дод.13).
Нас, як споживачів чаю, цікавить перш за все питання про ті хімічні речовини, що містяться у чайному напої, у настої, і обумовлюють його біологічну цінність, оскільки саме розчинна частина поступає в організм людини. [40]
Із розчинних речовин перш за все слід звернути увагу на шість самих важливих складових чаю: це дубильні речовини, ефірні масла, алкалоїди, амінокислоти, пігменти і вітаміни.
Дубильні речовини являють собою складну суміш більше трьох десятків поліфенольних сполук, що складається з таніна і різних (близько семи) катехінів, поліфенолів і їх похідних. У чаї міститься теотанін, що являє собою складний хімічний комплекс. У свіжому чайному листі танін має гіркий смак, а після фабричної обробки ця гіркота зникає і танін у чаї набирає приємної терпкості, що надає основного смаку чайному настою. Танін і катехіни чаю мають властивості вітаміну Р і саме через наявність таніну чай є для нас головним джерелом отримання цього важливого вітаміну. У чорному байховому чаї до 40-50% таніну знаходиться в окисленому стані. У чорних чаях Південної Азії – індійському, цейлонському – міститься більше таніну, ніж в китайському, грузинському, азербайджанському і краснодарському. У грузинських чаях таніну буває більше у листках червневого, липневого і серпневого збору, а у травневому – значно менше.
Окрім того, за звичай у всіх чаях вищих сортів таніну міститься більше ніж в нижчих.
Дубильні речовини чаю не залишаються незмінними. Продукти їх окислення – хінони, що з’являються у процесі фабричного виробництва чаю, у свою чергу здійснюють окислення інших речовин чайного листа і утворюють багато ароматичних продуктів, що беруть участь у створенні аромату чаю. Дубильні речовини чаю не здійснюють дубильної дії на слизову оболонку слизистої людини.[40]
Ефірні масла містяться в зеленому листі і в готовому чаї. Від них залежить якість чаю. В зеленому листі чаю їх міститься лише 0.02%. При переробці чайного листа втрата ефірних масел складає 70-80%, при цьому утворюються нові ефірні масла. Кількість хімічних компонентів ефірних масел в готовому чаї складає близько 32. Проте велика кількість ефірних масел залишається лише виявленою, але не з’ясованою і хімічно нерозкритою. Багато ефірних масел мають запах роз, меду, ванілі, цитрусових, бузку, кориці.
Хімічно чисті ефірні масла являють собою оліфатичні і ароматичні вуглеводи, альдегіди, кетони, феноли, складні кислоти (типу саліцілової) та інші виключно летючі, такі, що легко випаровуються сполуки. Більшість з них можуть випаровуватись не лише при підвищенні температури, а також при порушенні правил зберігання, пакування та транспортування чаю, а також при його невірній заварці. [40]
Суттєвим компонетом чаю є алкалоїди. Основним винуватцем тяги людей до чаю як до тонізуючого напою є кофеїн. Кофеїн, що міститься у чаї називають теїн. У чистому вигляді він представляє собою безколірну, що не має запаху, але гірку на смак речовину. У чаї міститься більше кофеїну ніж у кофе (4-5%, у кофе не більше 2.4%), але чайний кофеїн має більш м’яку дію, ніж кофеїн, що міститься у кофе і виступає не ізольовано, а у комплексі з таніном, утворюючи сполуку танат кофеїну, що діє більш м’яко на серцево–судинну і центральну нервову ситему. Кофеїн чаю не затримується, не накопичується в організмі людини, що виключає небезпеку отруєння кофеїном, навіть при дуже частому вживанні цього напою.
Практично до чайного настою не входить весь кофеїн, що міститься в сухому чаї, а максимум 77-80%. Через вживання чаю отримується на добу близько 0.01 г. кофеїну, у той час як стимулююча добова норма, яку допускають фармакологи, становить у 30 раз більше.[52]
Окрім кофеїну до складу чаю входять у незначній кількості і інші алкалоїди. Це розчинні у воді теобромін і теофілін (вони є хорошими судиннорозширюючими і сечогінними засобами), важкорозчинний у воді адеїн і зорвсім нерозчинний у воду гуанін – пуринова основа з негативними властивостями. Його можна вивести з чайного листа у настій різким кип’ятінням чи довгим підігріванням заваренного чаю. Тому не слід робити міцний чай на вогні.
Дуже важливою складовою частиною чайного листа є білки. Білками є всі ферменти. Окрім того білки є джерелом тих амінокислот, які виникають у процесі переробки чайного листа у готовий чай. За вмістом білків та їх якістю чайний лист не поступається бобовим культурам. Підвищений вміст білків понижує якість чаю, погіршуючи його смак та колір, оскільки велика кількість білків у готовому настої чаю супроводжується пониженням вмісту таніну, що підтверджується блідим кольором такого чаю.
У чайному листі присутні головним чином білки, що розчинні у лугах, — глтепіни, і у меншій кількості – білки, розчинні у воді – альбуміни. У процесі переробки листа кількість альбумінів у чаї збільшується на 10%. У чорному чаї в основному містяться глютеліни.
У чаї виявлено 17 амінокислот. Серед амінокислот чаю є глютамінова кислота, дуже важлива для життєдіяльності людського організму, що активно сприяє відновленню виснаженої нервової системи.
Амінокислоти при взаємодії з цукром, а також таніном і катехінами в умовах підвищених температур у процесі виробництва чаю утворюють альдегіди і таким чином приймають участь в утворенні аромату чаю.[13]
У забарвленні чайного листа беруть участь пігменти. В чорному чаї присутні в основному ксантофіл і каротин. Кольоровість настою пов’язана головним чином з двома групами барвних речовин – теарубігинами і теафлавінами. Перші, що дають червонувато – коричневі тони складають 10% сухого чаю, інші мають золотисто – жовту гаму, — лише 2%. При цьому теофлавіни складаються із саме теофлавіна і теофлавін-галлата і є дуже нестійкими речовинами, при найменшому окисленні вони переходять у теарубігіни. Ця властивість пігментів чаю пояснює багато властивостей настою. Наприклад його побуріння. Спитий і низькосортний чай швидко буріє, стає непрозорим, темним, якщо його залишити постояти деякий час. Це означає, що відбувається окислення теофлавінів, які дають не тільки колір, як тон і яскравість настою.
Постійне співвідношення теофлавінів і теорубигінів в хорошому чаї складає 1: 10, а у поганому 1: 20. Це дозволяє розробити просту і точну шкалу якості чаю, що виражена в точних цифрових показниках і слідкувати за змінами її по цій шкалі.[41]
Згідно міжнародних правил купаж чаю повинен мати співвідношення теофлавінів і теарубигинів не нижче ніж 1:16, тобто бути принаймні, середнім чаєм за якістю, а при співвідношенні вище 1: 25 чай повинен бути оголошеним непридатним і знятим з продажу.
Окрім перерахованих шести найважливіших шести груп, немале значення для вживання чаю мають мінерали, неорганічні, смолисті речовини, а також органічні кислоти, що міститься у чаї в менших кількостях.[50]
Мінеральних та інших неорганічних речовин у чаї міститься 4-7%. Вони не обмежуються солями заліза, окрім них у чаї присутні і такі метали, як магній, марганець, натрій. Разом з кремнієм, калієм, кальцієм вони дуже важливі для харчування різних тканин людини і особливо для утворення в організмі електростатичних і радіоактивних явищ.
У чаї містяться інші метали і неорганічні речовини у вигляді мікроелементів. В тому числі мідь, фтор, йод, золото та інші. Всі вони входять до складу сполук, але знаходячись в колоїдальному стані, піддаються розчиненню у воді і виходять у чайний настій (особливо фтор і йод, що є антисклеротичним засобом).
Особливо слід вказати на фосфор і його сполуки. У грузинському чаї виявлено фітин, гексозомонофосфат, гексозодифосфат, ортофосфорна кислота, що живлять нервову тканину. Чим вищий сорт чаю, тим більше у ньому фосфору і калію, який дуже важливий для підтримання нормальної діяльності серцево–судинної системи.[27]
До складу чаю входить також ряд смолистих речовин. Це складні за хімічним складом комплексні спирти (резеноли), смоляні кислоти, смоляні феноли та інші органічні сполуки. Вони виступають в основному як носії, а ще у більшій мірі як фіксатори чайного аромату. Високоякісні чаї відрізняються великим вмістом смолистих речовин, що затримують видихання аромату. Смоли надають чаю клейкість, створюють можливість його пресування (при виробництві плиткових і цегляних сортів).
Іншу групу розчинних органічних сполук у чаї утворюють органічні кислоти (близько 1%), до складу яких входить щавелева, лимонна, яблучна, янтарна, піровиноградна, фумарова і ще дві – три кислоти. Вони підвищують харчову і дієтичну цінність чаю.
У чаї міститься чотири групи речовин, складові частини яких лише частково розчинні у воді або зовсім нерозчинні. Це ферменти, пектинові речовини, глюкози і вуглеводи. Вони відіграють велику роль у процесі виробництва чаю.[53]
Ферменти і ензими містяться у чаї в основному у нерозчинному, зв’язаному стані. Це біологічні каталізатори. За їх допомогою відбуваються всі хімічні перетворення як у живій чайній рослині, при її рості, так і в процесі фабричного приготування чаю. Кожен фермент має здатність діяти тільки на певну речовину, не торкаючись інших.
Саме використовуючи по різному ферментативно–кислювальні процеси, можна отримати чаї різного типу, сорту і якості з однієї тієї ж сировини.
Всього ферментів чаю більше десяти. Основні з них – поліфенолоксидоза, пероксидоза і каталоза. Перші дві містяться у розчинному і зв’язаному станах, вони викликають ферментацію чаю. Каталоза сприяє загальному процесу ферментації, вивільнює кисень у чаї. Дуже активним ферментом є інвертоза.[12]
Пектинові речовини – це речовини із складним складом. Їх у чаї міститься 2-3%. У присутності кислот і цукрів вони можуть утворювати студенисті маси – желе. Пектини мають велике значення для збереження якості чаю, із ними пов’язана гігроскопічність чаю. При нестачі у чаї пектинової кислоти його гіроскопічність різко підвищується, а, отже, чай псується швидше. Справа в тому, що пектинова кислота покриває кожну чаїнку тонкою, слабопроникною для вологи желатиновою плівкою і таким чином відіграє для чаю роль “дощового плаща”. Пектини корисні при лікуванні шлунково-кишкових захворювань. Добрий за якістю чай містить, як правило, більше водорозчинних пектинів, ніж погані сорти.[24]
Вуглеводи у чаї представлені як простими цукрами, так і складними полісахаридами. Чим вищий у чаї відсоток вмісту вуглеводів, тим нижчий його сорт. Вуглеводи є своєрідним баластом для чаю. Більшість з них не розчинні.
До того ж нерозчинні саме непотрібні людині полісахариди – крохмаль, целюлоза, геміцелюлоза, що складають від 10 до 12 відсотків чаю.
Проте корисні вуглеводи – сахароза, глюкоза, фруктоза, мальтоза розчинні. Наявність невеликої кількості розчинних цукрів робить чай чудовим антисклеротичним напоєм. Особливо у поєднанні з йодом і вітаміном Р забезпечує збереження у чаї вітаміну В, що за звичай поглинається цукрами.
Чай має дві чудових властивості – синтезувати рідкісне і розчиняти корисне. Чай вибирає з грунту і синтезує самі різноманітні і рідкісні речовини і віддає у розчин саму корисну для людини частину.[30]
У чаї присутня велика кількість вітамінів. Він містить провітамін А – каротин, важливий для нашого зору і забезпечує нормальний стан найніжніших слизових оболонок – носу, глотки, гортані, легень, бронхів, сечостатевих органів.
У чаї представлена обширна група вітаміну В. Вітамін В (тіамін) сприяє нормальному функціонуванню всієї нервової системи, а також приймає участь у регулюванні діяльності більшості залоз внутрішньої секреції (надниркових залоз, щитовидної залози і статевих залоз). Непогано діє цей вітамін і на хворих діабетом, язвою шлунку і підагрою. Вітамін В2 (рибофлавін) робить нашу шкіру красивою, еластичною, попереджує чи знижує її шелушіння, сухість, а також полегшує виліковування екземи. Окрім того рибофлавін застосовується для лікування важких захворювань печінки: бронзової хвороби, циррозів, гепатитів, діабету, а також при дистрофії міокарда. До групи вітамінів В відноситься і пантотенова кислота – вітамін В15, що попереджує розвиток шкіряних захворювань (дерматитів) і дуже важливий для нашого організму як каталізатор всіх процесів засвоєння поступаючих речовин.[27]
Близька до цієї групи і нікотинова кислота (вітамін РР) – протиалергічний вітамін, дуже стійкий до високих температур і добре розчиняється у воді. Особливу потребу цього вітаміну мають люди, що систематично вживають у їжу кукурудзу чи очищений рис, у яких вітамін РР майже повністю відсутній. Вміст нікотинової кислоти у чаї виключно великий, у сотні раз більший ніж вітаміну В1.
У чаї міститься також вітамін С. У свіжому чайному листі його в чотири рази більше, ніж у соці лимону і апельсину, але при фабричній обробці частина вітаміну С втрачається. Проте і залишається його немало.
Основним вітаміном чаю є вітамін Р. Вітамін Р (або С2) у комплексі з вітаміном С різко посилює ефективність аскорбінової кислоти, сприяє її накопиченню і затриманню в організмі, а також допомагає засвоєнню вітаміну С. Майже всім продуктам чаю характерна Р- вітамінна активність, тобто здатність діяти, як вітамін Р. Вітамін Р зміцнює стінки кровоносних судин, попереджує внутрішні крововиливи. Випиваючи 3 – 4 стакани чаю хорошої міцності ми забезпечуємо свій організм добовою профілактичною дозою вітаміну Р. Не менш важливий для організму вітамін К, що міститься у чаї. Він сприяє утворенню у печінці протромбіну, що необхідний для підтримання нормального зсідання крові.
Чайний настій без цукру калорій не містить, але чашка чаю з однією столовою ложкою молока і шматочком цукру дає 40 калорій. При заміні молока вершками і вживанні більш міцного чаю калорійність підвищується до 95 — 100 калорій. [2]
Чай активно використовується як масовий оздоровчий засіб, (табл.1.17, дод.14).
Чай є чудовою протидією при отруєнні організму стронцієм-90. Він поглинає 90% небезпечного ізотопу.
Неміцний чай можна пити всім. Міцний може привести до посилення кров’яного тиску, нервового збудження, дратівливості. Непомірне вживання чаю може нашкодити.[26]
1.3. Фальсифікація чорного чаю та методи її
визначення
Фальсифікація чаю має давнє проходження, проте найбільшого розквіту сягнула у 18-му столітті і почалась з так званого глазурування — штучного підфарбовування чайного листу, що пізніше доповнилось застосуванням рослинних домішок, додаванням піску, польового шпату та металевих ошурків для збільшення маси продукту.
Фальсифікацію чорного чаю можна представити у двох формах:
а) перша є менш жорсткою і полягає у додаванні до якісного чаю у різних пропорціях рослинних продуктів місцевого походження;
б) друга форма може становити суттєву небезпеку для здоров’я споживачів і полягає у підфарбовуванні та хімічній обробці, а також вторинній переробці (питого) спожитого чаю. [50]
До часів “перебудови” нам були відомі два види хорошого чаю — “індійський” і “цейлонський”, але як перший так і другий нелегко було знайти в торговій мережі.
Сьогодні на ринку України представлено багато марок чаю, товару, дуже вразливого з точки зору фальсифікації. Чай вищого гатунку є рідким винятком. Там, де деякі фасувальники вказують “вищий сорт”, інші, які не мають права цього робити, пишуть на видному місці красиві, ні до чого не зобов’язуючі слова: “високоякісний”, “відмінної якості”, “відмінний”, “справжній”, а вказівку на те, що це 1-й чи 2-й сорт можна знайти на звороті.
Дуже “модно” писати, що індійський чи цейлонський чай “100-відсотковий”. Знаючи ціну справжнього сорту чаю з цих країн, слід врахувати, що за товар було сплачено митні платежі при перетині митного кордону України, врахувати витрати на транспортування, рекламу, фасовку і буде нескладно зробити висновки щодо реального відсотка походження товару. [29]
Способів фальсифікувати чорний чай досить багато, все залежить від фантазії тих, хто цим займається і їх різновиди можуть варіювати від простих і безпечних, які завдають шкоди гаманцям покупців, до таких, що можуть мати летальні наслідки.
Основними видами фальсифікації чаю є:
Пересортиця — чай нижчої якості видають за більш високі сорти.
Взагалі чаєм на території його розведення вважають листки, що мають форму і розмір вій, тобто 2-3 верхніх листочки на гілочці. Інші більш крупні листки, починаючи з четвертого, чаєм ніколи не вважали. Всі ті речовини, за які цінується чай в нижніх листках знаходяться в більш зв’язаній формі, настій з цих листків виходить за виглядом більш блідий і за складом бідний. В Індії і Цейлоні чай з таких листків ніхто не п’є. Але якщо пройтись по магазинах і торгових точках нашої країни, ми побачимо, що лопушистий, розміром з палець чай, рахується самим цінним і займає на вітчизняному ринку великий ціновий сектор.[53]
Для виявлення цього виду фальсифікації використовуються органолептичні методи оцінки смаку, аромату та кольору настою, при цьому звертають увагу на наявність грубого смаку та слабкого аромату, занадто темного чи навпаки слабкого кольору настою, його непрозорість та мутність. Чаїнки нерівні, погано скручені (для нижчих сортів). [50]
Заміна спитим чаєм особливо розповсюджена в мережі масового харчування. Може також застосовуватись розчин паленого цукру. Спитий чай, висушений до відповідної вологості, змішують з доброякісним чайним листом. Виявлення такої підробки може бути здійснене тільки лабораторним шляхом, розчин паленого цукру повністю імітує справжній чай, проте якщо додати до нього лимон, він не змінить свого кольору у той час як справжній чай посвітліє. Таким чином додавання лимону в чай є тестом на його натуральність.
Покращити колір і смак спитого чаю можна додавши до нього соду. Виявити соду можна з допомогою індикатора (лакмусового папірця), який реагує на наявність лугу зміною свого кольору.
Добавка рослинних замінників, таких як низькоякісні частинки чайних флешів (подрібнених черешків листя чаю, потерті крихти). виявити можна шляхом візуального огляду з використанням лупи.
Додавання старого чаю. Виявити даний вид фальсифікації можна шляхом визначення смаку та запаху, при цьому звертають увагу на специфічні присмаки і запахи, властиві старому чаю, колір настою — темний, мутний.
Додавання змішаного чаю з висушеного листа іван-чаю, вишні, тополі, верби, дуба, камелії та інше. Виявляють даний вид фальсифікації за допомогою органолептичної оцінки за смаком та запахом, візуального огляду замоченого листа.
Підфарбовування сухого чаю рослинними та штучними барвниками. Визначити даний вид фальсифікації можна шляхом збовтування сухого чаю з холодною водою, при цьому барвники підфарбовують холодну воду. [26]
До одного із різновидів обману покупців на ринку чорного чаю відноситься також представлення продукції з простроченим терміном зберігання та умови зберігання якої не були чітко дотриманими. В наслідок недотримання правил товарного сусідства можуть з’явитись сторонні небажані запахи, оскільки чай дуже гігроскопічний продукт.
Навіть досить вільні норми вимагають, щоб температура при зберіганні була на рівні кімнатної, приміщення провітрювалось, вологість повітря була не вище 70%, а сонячне світло не попадало на продукт.
Сучасний споживач, для того щоб орієнтуватись у сучасному ринку чаю, повинен перш за все пам’ятати, що чай із справжньої сировини можуть виробляти тільки країни-виробники: Китай, Індія, Індонезія, Шрі-Ланка, Японія, Грузія, Азербайджан та ін. країни., що спеціалізуються на виробництві чаю. Чай із США, Німеччини, Голандії є або реекспортним із інших країн або розфасованими в цих країнах.[24]
У нинішній час, при великій кількості різноманітних сортів чаю, споживач віддає перевагу чорним крупнолистовим сортам, хоча якість якого за оцінкою фахівців є невисокою.
Слід пам’ятати, що чай зберігає свої корисні властивості тільки протягом 12 місяців, що передбачено ГОСТами, тоді як на упаковці вказується два роки. У випадку відсутності дати чай краще не купувати.
Маркування дати виготовлення і придатності до вживання чаю чорного різні виробники наводять по різному.
Було розглянуто чорні чаї різних марок, що пропонувались у магазині одночасно на 10 квітня 2003 року.
Ми можемо помітити виходячи з даної таблиці, що для різних марок чаю вказані різні терміни зберігання. Керуючись інформацією, що чай зберігає свої корисні властивості протягом 12 місяців, за ГОСТами, слід звертати увагу не лише на кінцевий термін придатності, а й на дату виготовлення чаю.
Настій старого чаю стає темно-коричневим, інколи мутним, смак заварки — гіркуватий та затхлий, чайний аромат має неприємний деревинний запах. У простроченому чаї зменшується вміст таніну, ефірних масел, появляється небезпечний фермент афлотоксин, шкідливий для шлунку.
Таблиця 1.3.1
Приклади позначення на упаковці термінів придатності чорного чаю
| Марка чаю
| Позначення дати |
| Lipton (у пакетиках)
|
Дата виготовлення:20/01/03
Придатний до 01/2005 19:19
|
| Принцесса Канді медіум
|
Упаковано:11/2002
Вжити до: 05/2004
|
| Batik
|
Упаковано: червень 2000
Вжити до: червень 2003
|
| Цейллонський чай чорний байховий “ Принцесса Нурі Бест”
|
Упаковано:03/2003
Вжити до:09/2004
|
| Dilmah
|
01/10/2002
01/10/2005
|
| “Хайсон”
|
12/2001
12/2004
|
| Ahmad Tea –London-
|
29/11/02
29/11/04
|
| Чай “Бесіда”
|
12/2002
12/2004
|
| Брук Бонд
|
16/01/2003
00:34/5с
термін придатності 2 роки від дати виготовлення
|
| Майськиий чай. Царська корона
|
Дата збир.12/2002
Дата пакув.01/2003
|
|
Принцесса Нурі
|
02/2003
02/2005
|
| Pickwick
|
Спожити до 01-2003
01013 00:58
|
| Індійський чай. Тип Ассам
|
Виготовлено 01.08.2002
Термін зберігання 18 місяців.
|
РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ
2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці
Аналіз статистичних даних за 2000 – 2003 р. р. свідчить, що кількість оформлень чорного чаю в режимі “імпорт” на Рівненській митниці складає лише 1% від загальної кількості митних оформлень товару в даному режимі за вказаний період.
В основному (65% від усіх оформлень чорного чаю) складають оформлення даного товару у складі вантажів гуманітарної допомоги, які надходили з Німеччини, Великобританії, Голландії на адресу благодійних організацій. Оформлявся наступний асортимент чорного чаю: чай чорний байховий гранульований (нефасований), чай цейлонський ”Принцеса Нурі”, чай чорний торгівельної марки “Акбар”, чай чорний Altinbas.
В режимі “імпорт” чорний чай оформлявся в наступному асортименті:
а) чай чорний байховий гранульований марки “МС” – “Махараджа”, “Голд”, “Тадж”, “Суприм”, чай чорний байховий листовий марки “МС” – “Магнурі Елітний”, “Магнурі Відбірний”, “Магнурі Класичний”, “Магнурі Люкс”,”Магнурі Роял”.
Країна відправленняданого товару – Росія, м. Москва, фірма “Магнум Корп”. В свою чергу дана фірма отримує чайну сировину з Індії та переробляє її;
б) чай грузинський, чорний, байховий (1-го, 2-го, 3-го гатунку), країна відправлення – Росія, м. Санкт-Петербург, фірма”Темп”;
в) чай чорний байховий, гранульований “PUKALA”, країна відправлення Німеччина, м. Гамбург, фірма “Нойен Краан”.
г) чай чорний фасований, дрібнолистовий “ Brooke Bond”, країна відправлення Росія, фірма ТОВ “Юнілевер “, м. Сант-Петербург;
д) чай чорний, ферментований, фасований, ароматизований MILFORD (10-ять видів), MESSMER (3-х видів), країна контракту-Великобританія, країна відправлення- Німеччина, м. Берлін, фірма OTG Internacional AmBAU;
е) чай чорний крупнолистовий, розфасований Dilmah, країна відправлення Шрі-Ланка, виробник MLF GROUP.
2.2. Дослідження якості чаю чорного
2.2.1. Матеріал та методи досліджень
Для проведення досліджень було взято зразки чорного чаю трьох різних виробників, що оформлялися на Рівненські митниці в режимі “імпорт” та користуються попитом у споживачів:
— чай Pukala вироблений у Німеччині фірмою Pukala Teehandles і представляє собою суміш листового і гранульованного чаю;
— чай Brooke Bond, вироблений в Росії філіалом ТОВ “Юнілевер СНГ” і представляє собою суміш листового і гранульованного чаю;
— чай Dilmah представлений у вигляді листового чаю і вироблений в Індонезії для “М Джей Ф Груп” Коломбо, Шрі-Ланка.
Проводилась оцінка зразків чорного чаю за органолептичними та фізико-хімічними показниками.
Дані проведених досліджень порівнювались із даними, що повинні бути характерні для доброякісного чаю згідно із стандартами.
Метою цього розділу є висвітлення та характеристика методик проведення оцінки органолептичних та фізико-хімічних показників якості.
Серед органолептичних показників, що характерні для чорного чаю нормуються аромат і смак, настій, колір розвареного листа, зовнішній вигляд чаю, показники зведені у таблицю,(дод.16). [5]
Для проведення органолептичних досліджень із середньої проби кожного виду досліджуваного чаю відбирається наважка масою 100гр., висипається тонким шаром на листок білого паперу. Із взятої наважки береться 3гр. чаю (похибка зважування на більше 0,01гр), заливається крутим кип’ятком у фарфоровому чайнику на 5 хвилин, при цьому чайник не доливається кип’ятком на 4 –6 мм. Настій заливається у чашку і через 1.5 хв. починаються проводитись дослідження. [8]
Аромат визначається у парах розварки чаю, звертається при цьому увага на сторонні, не характерні для чаю запахи і дефекти (жаристість, затхлість, кисловатість та інше). Потім визначається смак чаю, відмічається повнота, ступінь вираженності і його терпкість, а також сторонні присмаки, не характерні для чаю. Після попереднього викладання розвареного листа на кришку чайника визначається його колір. Інтенсивність кольору, відтінок і прозорість визначають візуально. Зовнішній вигляд наважки сухого чаю визначають шляхом його огляду при денному розсіяному світлі.[8]
Серед фізико-хімічних показників для чорного чаю визначається масова частка вологи, масова частка водорозчинних екстрактивних речовин, масова частка металломагнітних домішок.[5]
Таблиця 2.2.1.1
Нормативні фізико-хімічні показники чорного чаю
| Назва показника
| Букет
| Вищого
| Першого
| Другого
| Третього |
| Масова частка вологи, %
| 8.0
| 8.0
| 8.0
| 8.0
| 8.0 |
| Масова частка екстрактивних речовин, %, не менше
| 35
| 35
| 32
| 30
| 28 |
|
Масова частка металомагнітних домішок, %, не більше:
— у крупному і мілкому,
— у гранульованому
|
0.0005
0.0007
|
0.0005
0.0007
|
0.0005
0.0007
|
0.0005
0.0007
|
0.0005
0.0007
|
Згідно нормативної документації маса середньої проби для фасованого чорного чаю становить 1.3 кг і формують її, відібравши із різних місць кожного відкритого ящика однакову кількість упаковок (не менше двох), вміст перемішують і складають у загальну пробу, скорочують методом квартування до даної маси.
Масова частка вологи визначається методом висушування наважки чаю при високій температурі у сушильній шафі з вираховуванням втрати маси по відношенню до наважки. [8]
Масова частка водорозчинних екстрактивних речовин визначається у кілька етапів. Спочатку підготовлено екстракт по методиці вмісту таніну, для чого маса середньої проби чорного чаю висушується спочатку на пісочній ванні, а потім у сушильній шафі. Визначення вмісту масової частки водорозчинних екстрактивних речовин проводиться після визначення масової частки вологості чаю, оскільки значення цього показника входить до розрахункової формули:
Х = а * 250 * 100 * 100 / 2.5 * 25 * (100 – В),
де Х – масова частка водорозчинних екстрактних речовин.
а — маса екстрактних речовин, гр;
В- вологість чаю, %.
Кількість металодомішок у відсотках вираховується за формулою:
Х1= (m1 / (m2 * 106 ) ) * 100, %
де, Х1 – кількість металодомішок у %;
m1 – маса металодомішок, мг;
m2- маса наважки чаю, кг.
Для проведення досліду по 500 г чаю кожного з досліджуваних чаїв.
Металомагнітні домішки відділяють за допомогою підковоподібного магніту.
2.2.2 Дослідження органолептичних показників
Вибрані зразки чаю оцінювались за органолептичними показниками у наступній послідовності: зовнішній вигляд сухого чаю, настій, аромат і смак, колір розвареного листа.
Отримані дані зводимо в таблицю.
Таблиця 2.2.2.1
Порівняльна характеристика органолептичних показників
-
| Найменування показника
| Pukala
| Brooke Bond
| Dilmah |
| Зовнішній вигляд сухого чаю
| Недостатньо рівний, скручений
| Недостатньо рівний, скручений
| Рівний, однорідний, добре скручений |
| Настій
| Недостатньо яскравий і досить прозорий
| Не дуже яскравий і прозорий
| Яскравий середньої прозорості |
| Аромат і смак
| Достатньо ніжний аромат, середньої терпкості
| Ніжний аромат, не дуже терпкий
| Ніжний аромат, смак з приємною терпкістю |
| Колір розвареного листа
| Не достатньо однорідний, коричневого кольору
| Недостатньо однорідний, світло-коричневий
| Однорідний |
|
Сорт за
ГОСТ 1938-90
|
Перший сорт
| Перший сорт
| Вищий сорт |
Була проведена порівняльна оцінка рівня якості зразків чаю у балах.
Таблиця 2.2.2.2
Порівняльна характеристика рівня якості зразків чаю.
-
| Органолептичні показники
| Кількість балів
| Коефіцієнт вагомості
| Pukala
| Brook Bond
| Dilmah |
| Зовнішній вигляд
| 5
| 0.19
| 2.0
| 0.38
| 2.5
| 0.48
| 3.2
| 0.6 |
| Настій
| 5
| 0.29
| 3.0
| 0.87
| 3.2
| 0.93
| 3.8
| 1.1 |
| Аромат і смак
| 5
| 0.31
| 3.5
| 1.1
| 3.6
| 1.1
| 4.0
| 1.24 |
| Колір розвареного листа
| 5
| 0.21
| 4..
| 0.84
| 4.4
| 0.92
| 4.8
| 1.0 |
|
20
| 1
| 12.5
| 3.19
| 13.7
| 3.43
| 15.8
| 3.94 |
За результатами проведених досліджень найбільш високих оцінок заслужив чай Dilmah, що мав ніжний аромат, приємний з терпкістю смак, яскравий та прозорий настій, однорідний коричневого кольору розварений лист, та рівний, однорідний добре скручений зовнішній вигляд чаїнок до заварювання. Згідно еталону цей чай відноситься до вищого сорту.
Дещо поступався йому з а органолептичними показниками чай Brook Bond, який мав аромат менш ніжний та середньої терпкості смак, менш інтенсивний настій, розварений лист можна охарактеризувати як недостатньо однорідний, а зовнішній вигляд листа як недостатньо рівно скручений. Такий чай за характеристиками органолептичних показників віднести згідно з вимогами стандарту до першого сорту.
Найменш привабливим з точки зору органолептики виявився чай Pukala, але посівши третє місце серед досліджуваних зразків він мав, проте, всі характеристики, щоб бути віднесеним, згідно стандарту до першого сорту.
Отже за органолептичними показниками усі чаї відповідають вимогам стандарту і можуть бути представлені у торгову мережу для продажу.
З отриманих даних ми бачимо, що бальна оцінка підтримує результати органолептичних властивостей з їх описанням.
Дані органолептичних досліджень відповідають сорту чаїв на вказаній споживчій тарі.
2.2.3 Дослідження фізико-хімічних показників чорного чаю
Визначення фізико-хімічних показників чорного чаю проводились у наступній послідовності: масова частка вологи, масова частка водорозчиних екстрактивних речовин, масова частка металомагнітних домішок.
Дослідження проводились в лабораторії Рівненської митниці і на кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів. Еталоном слугував чай, який відповідав усім вимогам стандартів і мав органолептичну оцінку 5 балів.
Результати досліджень представлені в таблиці.
Таблиця 2.2.2.3
Фізико – хімічні показники чорного чаю
| Найменування показника
| Pukala
| Brooke Bond
| Dilmah
|
Вимоги
ГОСТ 1938-90
|
| Масова частка вологи
| 8.3
| 7.8
| 6.1
| Не більше 8.0% |
| Масова частка водорозчинних екстрактивних речовин
| 32.0
| 32.2
| 35.4
| Для 1-го сорту не менше 32.0, для вищого не менше 35.0 |
| Масова частка металодомішок
| 0.00064
| 0.00052
| 0.00042
|
Не більше
0.0007
|
Отже проаналізувавши результати досліджень можна зробити висновок про те, що чай Dilmah відповідає усім вимогам стандарту для чаю вищого сорту і за показниками близький до еталонного чаю, хоча і не є ним. Дещо далі за показниками якості знаходиться чай Brook Bond, який має вологість 7,8%, що недалеко від 8%, які є гранично допустимою межею згідно стандарту, масову частку водорозчинних речовин 32,2%, у той час коли нормується не менше 32% для чаю першого сорту.
Масова частка металодомішок становить 0,00052%, у той час колим стандартом нормується не більше 0,00050% для листового і 0,0070% для гранульованого.
Дослідження чаю Pukala дали не найкращі результати, виявивши перевищення допустимого стандартом рівня вологи на 0,3%, що пов’язано, очевидно, з порушенням умов зберігання та транспортування.
Маса екстрактивних речовин знаходиться на рівні встановленому стандартом для чаю першого сорту.
Виявлено велику кількість металодомішок, що дуже близька до граничної для гранульованого чаю, і перевищує на 0,00014% допустиму межу для листового чаю. Оскільки чай є сумішшю листового і гранульованого чаїв то можна вважати цю цифру допустимою.
Можна зробити висновки, що за фізико–хімічними показниками, цілком відповідав лише чай Dilmah. Brook Bond i Pukala характеризуються високим вмістом металодомішок, а Pukala до того ж підвищеною вологістю.
На основі поєднання результатів досліджень було виведено інтегральний показник якості для кожного зразка, який є функцією від одиничних показників (дод.17). Найбільш високу оцінку отримав чай Dilmah, показник якого становить 0,5812, другим за якістю виявився чай марки Brook Bond — 0,3343, інтегральний показник чаю Pukala 0,2656. Отримання оцінки відповідають ціновим нішам, які займають на ринку чаї цих марок.
2.3. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю
Для того, щоб забезпечити надійне і тривале зберігання чаю, спеціалісти, що займаються фасуванням чаю, повинні вдало підібрати упаковку, її конструкцію, матеріал, (табл. 2.8, дод.18). [54]
Після досягнення необхідних смакових і ароматичних характеристик, в залежності від ступеня ферментації чаю, проводиться завершуюча стадія технологічного процесу – висушування чаю у потоці гарячого повітря, яка призупиняє процес ферментації. Відновлення процесу ферментації може нанести незворотну шкоду якості чаю.
Тому для попередження постферментації слід максимально обмежити продукт від дії вологи, повітря і процесом псування продукту, а також про наявність прямого сонячного світла.
На сьогодні, маючи інформацію про взаємозв’язок умов зберігання з пакувальних матеріалів, поставки чаю можуть здійснюватись у будь-яку точку земної кулі.
Доставка нефасованого чаю від виробників здійснюється у транспортній тарі: дерев’яних ящиках, джутових чи паперових мішках.
Дерев’яні ящики – для виготовлення ящиків використовують лише певні породи деревини, що пройшли санітарну обробку та мають необхідну сертифікацію. Для запобігання прямого контакту деревини і чаю внутрішня поверхня ящика повинна бути покрита прокладкою з алюмінієвої фольги і папіросної бумаги. Оскільки деревина здатна поглинати і втрачати вологу, ящики, зібрані у вологому вигляді, при висиханні розгерметизовуються і втрачають свої захисні властивості. Тому перед загрузкою продукту вони повинні бути ретельно просушені.
Для швидкого транспортування і доставки вантажу необхідно застосувати чітке маркування. Текст, що розміщений на упаковці, повинен надавати необхідну інформацію про продукт і особливості його зберігання. [54]
Нормативна документація для чаю чорного байхового фасованого передбачає, що на кожну пакувальну одиницю транспортної тари трафаретом наносять маркування або наклеюють ярлик, що характеризує продукцію з вказанням: товарного знаку і найменування підприємства-виробника, його адресу; назва чаю, сорту, маси нетто в пакувальній одиниці і кількості пакувальних одиниць; маси брутто і нетто ящика, кг; позначення стандарту, дати упакування. В кожний ящик з чаєм вкладають ярлик з вказанням прізвища пакувальника. [5]
Маркування транспортної тари чаю чорного плиткового повинне містити наступну інформацію: товарний знак чи найменування підприємства виробника, його адреса; найменування продукту; сорту; маси нетто в одиниці фасованого чаю; порядковий номер ящика (на протязі року); дата виготовлення; кількість одиниць фасовки в одному ящику; позначення стандарту.
У кожний ящик вкладають ярлик з позначенням номера пакувальника. [4]
Маркування транспортної тари чаю чорного байхового нефасованого повинне містити наступну інформацію: найменування чи товарний знак підприємства виготовлювача, його адреса, найменування чаю, номера марки, виду і сорту чаю; номер партії; дата упаковки чаю; позначення стандарту; маса брутто і нетто ящика у кілограмах. У кожний ящик з чаєм вкладають ярлик з прізвищем пакувальника.[22]
Поряд із обмежуваннями і попереджувальними записами повинні бути присутні стандартні маніпуляційні знаки: “боїться сирості”, “відкривати тут”, “герметична упаковка” та інші. Обов’язково наводяться товарні знаки, логотипи.
Джутові мішки – такий вид упаковки передбачає упакування тільки дрібнолистового чаю, оскільки не може захистити чайний лист від механічних пошкоджень. Джутовий мішок повинен обов’язково укомплектуватись прошарком, машинним способом, віскозною ниткою. Рекомендації по маркуванню мішків відповідають рекомендаціям для дерев’яних ящиків.
Паперові мішки – у якості матеріалу використовують крафт-папір високої якості. Внутрішній шар повинен мати право на контакт з харчовими продуктами, зовнішній – бути повітронепроникний. Мішок герметезується на швейній машинці за допомогою віскозної нитки.
Застосовуючи транспортну тару слід уникати перевантажень і недогрузок. Оптимальна вага нетто для ящиків –55 кг., для мішків – до 30 кг.
Індивідуальна упаковка. Слідуючи етапам на шляху чаю до споживачів є фасування у дрібну споживчу тару – упаковку.
Використовують різноманітні матеріали: метал, фарфор, скло, дерево, папір, картон, полімерні матеріали – все це можна успішно використовувати для того, щоб у вас виникло бажання купити чай. Інколи такі вишуканості призводять до того, що вартість упаковки перевищує якість чаю в кілька раз, а упаковка стає справжнім витвором мистецтва.
Для того, щоб максимально захистити чай, як правило використовують комбіновану споживчу тару. Виключенням є упаковка із скла і жесті. Ці матеріали здатні найкращим чином захистити продукт, оскільки мають високі бар’єрні властивості по відношенню до вологи і кисню, але не мають широкого застосування у зв’язку з високою собівартістю. Комбінована тара представлена на ринку чаю у широкому асортименті. У якості зовнішньої упаковки, основна мета якої продовжити термін зберігання чаю, часто використовують обгортку чи пакети з поліпропілену, ПП обгортка наноситься на один із проміжних шарів споживчої тари – картонну пачку з яскравим поліграфічним оформленням.
Основні конструкції упаковки з картону передбачають різноманітні форми з плоским дном, що збираються за допомогою клею, скоб чи шляхом складання за допомогою затворів. Застосування такої упаковки дозволяє захистити продукт від механічних пошкоджень.
Упаковка з картону – має достатню міцність і опір до стискуючих навантажень, можливий варіант застосування ламінованого картону, що дозволяє відмовитись від зовнішньої обгортки із ПП. При упакуванні чаю слід врахувати його вид.[54]
На сьогодні варта уваги упаковка чаю в одноразових фільтр-пакетиках. Чай у такій упаковці практично не вимагає часових затрат на приготування, і тут ми стикаємось з вже існуючим різноманіттям пакетів в залежності від форми, матеріалу, наявності функціональних пристосувань, способу виготовлення.
Найбільш поширеною формою фільтр-пакетиків є прямокутна. При цьому пакетики прямокутної форми можуть бути як плоскими, так і об’ємними. Зустрічаються також плоскі пакети круглої форми. За способом виготовлення пакети можна класифікувати на одношовні, двохшовні, трьохшовні, чотирьохшовні. Проте наявність функціональних пристосувань передбачено не у всіх видах пакетиків. Пакетик на ниточці є з ярликом користується великим попитом у споживача, але, на жаль не всі чаєрозважувальні фірми можуть дозволити собі цю дорогу технологію..
Фільтр-папір чудово пропускає повітря і вологу, завдяки чому і відбувається миттєве заварювання чаю, а тому фільтр-пакети завжди вкладають у картонні коробки. Але цим проблема не вирішується, оскільки при відкритті зовнішньої упаковки інші невикористанні пакети залишаються без захисту. Більш дорогокоштуючий, але вирішуючий проблему захисту чаю варіант – використання під кожний чи групу пакетів конверт із ламінованого паперу, фольги чи металізованих ПП і паперу. Британська компанія “Newly Teas” упаковує кожний пакетик індивідуально у цільну фольгу у вакуумі і рахує, що тільки таким способом можна зберегти всі властивості чаю. [13]
Чай фасують у м’яку чи напівжорстку упаковку масою нетто 25, 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250 г. Маса чаю у пакетиках для разової заварки може становити 2; 2,5; 3 г. Маса чаю у тарі з інших упаковочних матеріалів може становити 0,05 – 1,5 кг. Відхилення від маси нетто кожної упаковочної одиниці чаю у відсотках неповинна перевищувати: “-5” при фасуванні до 3 г.
і “-1” при фасуванні 25-3000 г.
При упаковці нефасованого чаю сухі, чисті, без стороннього запаху ящики вистилають чистим обгортковим папером густиною 60 г/м2 фольгою, підпергаментом. Після наповнення ящиків чаєм і утряски їх негайно закривають кришками і забивають. [6]
Для перевірки якості пакування і маркування транспортної тари застосовують вибірковий одноступеневий план нормального контролю із спеціальним рівнем контролю S –4.
Для перевірки необхідно відібрати вибірку (ящики), об’єм якої вказано у таблиці.
Таблиця 2.3.1.
| Кількість одиниць транспортної тари у партії чи споживчій тарі в одиниці транспортної тари
| код
| Об’єм вибірки, шт.
| Прийомочне число
| Браковане число |
| До 15 включно
| А
| 5
| 1
| 2 |
| Від 16 до 25 включно
| В
| 5
| 1
| 2 |
| Від 26 до 50 включно
| С
| 5
| 1
| 2 |
| Від 51 до 90 включно
| С
| 5
| 1
| 2 |
| Від 91 до 150 включно
| Д
| 8
| 2
| 3 |
| Від 151 до 280 включно
| Е
| 13
| 3
| 4 |
| Від 281 до 500 включно
| Е
| 13
| 3
| 4 |
| Від 501 до 1200 вкл.
| F
| 20
| 5
| 6 |
| Більш 1200
| Д
| 32
| 7
| 8 |
|
|
|
|
|
Оцінка проводиться за кожним із контрольованих показників окремо:
-
Якість транспортної тари на відповідність вимогам нормативної документації.
-
Якість і правильність нанесення маркування на відповідність вимогам нормативної документації.
-
Наявність забруднень (плісень, сліди підмочки, масляні плями).
Якщо кількість дефектної транспортної тари у виборці менша прийомочного числа чи дорівнює йому, то партію приймають.
Якщо кількість дефектної транспортної тари у виборці меншого числа дорівнює браковочному числу чи більша його, то партію бракують.
Для перевірки якості пакування, маркування і художнього оформлення споживчої тари із кожної одиниці відібраної транспортної тари повинна бути відібрана вибірка (пачки, коробки, пакети) у кількості, вказаній у таблиці.[13]
Оцінка проводиться на відповідність вимогам нормативної документації по кожному із контрольованих показників окремо.
Якщо кількість дефектної споживчої тари у виборці менше прийомочного числа чи дорівнює йому, то партію приймають, якщо дорівнює браковочному числу чи більше його, то партію бракують. [13]
Дотримування вище перерахованих норм дозволяє уникнути псуванню товару на шляху його просування від виробника до споживача. Очевидно, якщо помітно пошкодження тари, експерт може ставити під сумнів якість товару.
РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ
3.1. Процедура визначення митної вартості чорного чаю та його класифікація згідно УКТЗЕД
З метою запобігання випадків ухилення суб’єктами ЗЕД від сплати у повному обсязі митних платежів з причини заниження митної вартості на товар “чорний чай”, при визначенні митної вартості чорного чаю враховується вартість даного товару в залежності від країни виробника даного товару, країни відправлення, обсягу партії, фірми виробника, якості, виду фасування та враховується кон’юнктура ринку. [14, 42, 43]
Для визначення митної вартості товару “чорний чай” встановлюється момент перетину митного кордону, а саме:
а) при авіаперевезеннях: при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, у якому відбувається вивантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;
б) при морських і річкових перевезеннях: при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України;
при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження відтверджено митним органом цього порту;
в) для товару, що доставляється поштою – здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
г) при перевезеннях іншими видами транспорту (в тому числі залізничним та автомобільним): при експорті – здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті – початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.
Митна вартість чорного чаю заявляється митному органу декларантом під час переміщення даного товару через митний кордон України. На підставі поданих документів митна вартість на товар “чорний чай” визначається у випадках, коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни, а саме: рахунки – фактури, інвойси, рахунки – проформи, і зазначені в них відомості не викликають сумнівів щодо їх достовірності. Під час визначення митної вартості чорного чаю до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку фактурі і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури — залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990р.):
а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські;
в) плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).
Правила ІНКОТЕРМС — офіційні правила Міжнародної торгової палати, так звані “всесвітні стандарти договірної діяльності”, які застосовуються для тлумачення торгівельних термінів, вони поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу. В ІНКОТЕРМС –1990 терміни згруповані в чотири категорії:
-
перша категорія починається з терміну, згідно якого продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця (“Е” – EXW- франко завод (……назва місця);
-
друга категорія, в рамках якої продавець зобов’язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ( “ F”- терміни — FCA, FAS, FOB) де FCA — франко – перевізник (…назва місця призначення), FAS – франко вздовж борту судна (…назва порту відвантаження), FOB- франко – борт (… назва порту відвантаження);
-
третя категорія, далі “С” – терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження чи відправлення товару (CFR, CIF, CPT, CIP, CFR), де CFR — вартість і фрахт (…назва порту призначення), CIF — вартість, страхування та фрахт (…назва порту призначення), CPT – фрахт-перевезення оплачені до (…назва місця призначення), CIP – фрахт перевезення та страхування оплачені до (…назва місця призначення);
— четверта категорія, далі “D “– терміни, за яких продавець має нести всі витрати та ризики, необхідні для доставки товару до місця призначення (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), де DAF – поставка до кордону (…назва місця поставки), DES – поставка з судна (…назва порту призначення), DEQ – поставка з причалу (…назва порту призначення), DDU – поставка без сплати мита (…назва місця призначення), DDP – поставка зі сплатою мита (…назва місця призначення).[43]
У разі неможливості визначення митної вартості “чорного чаю” на підставі поданих документів та у разі явної невідповідності заявленої митної вартості даного товару, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість чорного чаю визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах – експортерах цього товару з врахуванням таких вимог:
а) ідентичним вважається товар “чорний чай “, який має одинакові ознаки з товаром, що підлягає оцінці, в тому числі: якість, наявність одного і того ж товарного знака та репутацію на ринку; країну походження; виробника;
б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді чорного чаю не можуть бути підставою для відмови в розгляді товару , як ідентичного, якщо за іншими ознаками товар “чорний чай “ відповідає вимогам цього пункту;
в) якщо ідентичний товар “ чорний чай ” ввозився в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товар, митна вартість якого визначається, проводиться відповідне коригування ціни чорного чаю з врахуванням розбіжностей.
Інформація про ціни на ідентичні товари у провідних країнах експортерах, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів, торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби.[42]
Заявлена декларантом митна вартість чорного чаю і дані, що стосуються її визначення, повинні грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби потреби для підтвердження достовірності заявленої митної вартості чорного чаю можуть бути використані такі документи:
рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи;
специфікації, коносаменти, товарно–транспортні накладні;
ліцензії;
картки реєстрації контрактів;
сертифікати походження;
банківські документи щодо розрахунків за контрактом, які повинні містити всі необхідні реквізити для ідентифікації їх з поставкою, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції);
копія експортної вантажної митної декларації країни відправлення;
договори (угоди) на поставку;
договори про спільну діяльність;
контракти з третіми особами, які мають відношення до договору;
рахунки за латежами третім особам на користь продавця;
договори доручення, комісії; агентські та брокерські угоди;
рахунки за комісійні та брокерські послуги, що відносяться до товару “чорний чай”, митна вартість якого визначається;
договори перевезення та страхування;
прайс-листи виробника та продавця товару;
відповідна бухгалтерська документація;
калькуляція фірми – виробника товару (у разі згоди фірми надати її українському покупцю);
інші матеріали, які можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару “ чорний чай”, заявленого у вантажній митній деклрації.
Для підтвердження заявленої митної вартості чорного чаю можуть використовуватися як допоміжний матеріал висновки організацій, уповноважених Держмитслужбою на проведення цінової експертизи.[42,43]
Відповідальність за прийняття рішення щодо митної вартості товару “чорний чай” несе посадова особа митного органу, до компетенції якої належить визначення митної вартості. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, в тому числі і “чаю чорного”, як бази митного оподаткування, здійснюється Відділом тарифів та митної вартості митниці (ВТтаМВ) з метою виявлення спроб та недопущення фактів її заниження для ухилення від сплати належних сум митних податків та платежів під час митного оформлення чорного чаю. З метою здійснення контролю за правильним визначення митної вартості чорного чаю працівники ВТтаМВ перевіряють достовірність даних, зазначених у таких графах вантажної митної декларації: 12, 20, 22, 42, 45.
У разі вирішення спірних та складних питань визначення митної вартості товару “чорний чай”, у справах ВТтаМВ залишаються такі документи: копія примірника вантажно-митної декларації, документи (чи їх копії), на підставі яких було прийняте рішення про визначення митної вартості товару “чорний чай” (рахунки – фактури, рахунки-проформи, інвойси, банківські документи, висновки експертних організацій тощо), копія сертифіката про походження товару, довідка розрахунок митної вартості на товар “чорний чай”, інші документи, що були підставою для визначення митної вартості даного товару.
Для достовірного визначення митної вартості чорного чаю ВТтаМВ має право ініціювати проведення огляду даного товару й відбору проб та зразків згідно з чинним законодавством. [32]
З метою правильного визначення митної вартості чорного чаю, що переміщується через митний кордон України, працівники ВТтаМВ проводять роботу зі збирання, аналізу, оброблення даних про вартість даного товару з метою формування бази даних цінової інформації. Як додаткові джерела інформації можуть використовуватися дані експертних, зовнішньоторгівельних, біржових організацій, дані про тарифи на перевезення та страхування вантажу, про вартість навантажувально–розвантажувальних робіт, комісійних та брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торгівельні знижки та націнки. [32]
На основі проведеного аналізу працівниками ВТтаМВ митниць , у 2001-2002 р. р. була сформована наступна база даних цінової інформації Держмитслужби на “чорний чай” в залежності від країни –експортера та якості чаю: в межах: 660 – 1100 дол. США на чай чорний нефасований та 1150-1780 дол. США на чай чорний фасований з Турції, 1130-1300 дол. США на чай чорний листовий з Цейлону, 1550 – 1600 дол. США на чай чорний в упаковках з Індії, Індонезії, 600-800 дол. США на чай чорний нефасований з Грузії.
За станом на даний час встановлені контрольні межі митної вартості на певний Перелік товарів. У разі здійснення митного оформлення товарів, зазначених у переліку, їх митна вартість повинна відповідати визначеним межам. Визначена контрольна межа митної вартості на товар “чай чорний”, а саме:
-
на “чай чорний (ферментований) і частково ферментований”, походженням з країн СНД, код за УКТЗЕД 0902 30 00 00, 0902 40 00 00 встановлена контрольна межа митної вартості на умовах DAF – кордон України від 0,6 до 1,6 доларів США за 1 кг;
на “чай чорний (ферментований) і частково ферментований, що не походить з країн СНД, код за УКТЗЕД 0902 30 00 00, 0902 40 00 встановлена контрольна межа митної вартості на умовах DAF – кордон України від 4,00 до 8,00 доларів США за 1 кг.
У разі здійснення митницею митного оформлення вказаного виду ”чаю чорного” в межах, які не відповідають встановленій контрольній межі вартості, відділ тарифів та митної вартості митниці, наступного після здійснення митного оформлення дня, подає службову записку відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці в якій зазначає
підстави для прийняття рішення щодо величини митної вартості, яка не відповідає контрольній межі.[35]
Згідно УКТЗЕД “чай чорний” відноситься до розділу ІІ “Продукти рослинного походження”, до групи 09” Кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі”.
УКТЗЕД має детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення класифікаційних угрупувань УКТЗЕД закладено різні ознаки товарів. Під час формування розділів використовуються такі ознаки: походження матеріалу, з якого вироблено товар, призначення, хімічний склад.
Під час формування груп закладено принцип послідовного оброблення товарів – від сировини до готових виробів, що створює умови для застосування УКТЗЕД у митних тарифах.
Під час формування товарних позицій та підпозицій у кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але в своїй сукупності можна виділити чотири основних: ступінь оброблення, призначення, вид матеріалу, з якого вироблено товар, значення товару в світовій торгівлі.
В УКТЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угрупувань, що дозволяє віднести кожний товар тільки до одного класифікаційного угрупування. Це досягається завдяки основним правилам інтерпретації класифікації товарів, приміткам до розділів, груп і Товарних позицій.[14]
УКТЗЕД на рівні шести знаків повністю відповідає Гармонізованій системі описк та кодування товарів, а на рівні восьми знаків – Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу.
Товар, що класифікується у групі “09” за УКТЗЕД, включає різновид чаю, який одержують із рослин ботанічного роду Thea.
Якщо оброблення зеленого чаю полягає переважно в підігріві свіжих листків, скручуванню їх і сушінню, то у “ чорного чаю” листки скручують і ферментують до нагріву і сушіння. В позицію також включається частково ферментований чай.
Тут також класифікують цвіт, суцвіття, і залишки чаю у вигляді порошку (листків, цвіту і суцвіття), агломерованого в кульки або таблетки.
Позиція включає також чай без кофеїну, але сам кофеїн в дану товарну позицію не включається (позиція 2939).
В дану позицію не входять продукти, одержані від інших видів рослин, ніж рід Thea, хоча і називаються чаєм, наприклад:
а) Мате (парагвайський чай) (позиція 0903);
б) Продукти, які використовуються для приготування настойок або відварів трав ( такі як чай “куратів”), класифікуються в позиціях 0813, 0909, 1211, 2106;
в) Женьшеневий “чай” (суміш екстрактів женьшеню із лактозою або глюкозою), (позиція 2106);
г) Медичні “чаї” (очищувальний, послаблюючий і т. п.), що є медикаментами (позиції 3003 або 3004).
Група 09. “Кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі “
Позиція 0902.
0902 Чай, ароматизований чи неароматизований:
0902 10 00 00 — чай зелений (неферментований) і частково ферментований у первинних упаковках масою нетто не більше як 3 кг
0902 20 00 00 — інший чай зелений (неферментований)
0902 20 00 10 — — у первинних упаковках з масою нетто 10 кг і більше
0902 20 00 90 — — інші
0902 30 00 00 — чай чорний (ферментований) і частково ферментований у первинних упаковках масою нетто не більше як 3 кг
0902 40 00 — інший чай чорний (ферментований) і частково ферментований:
0902 40 00 10 — — у первинних упаковках з масою нетто 10 кг і більше
0902 40 00 90 — — інші
“Чай чорний” класифікується в УКТЗЕД відповідно до Правила 1 інтерпритації класифікації товарів, де назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
УКТЗЕД – це систематизований перелік товарів, які експортуються та імпортуються. Вона групує ці товари у розділи, групи та підгрупи, які мають назви, що вказують в стислій формі категорії або типи товарів, які вони охоплюють. В багатьох випадках різновидність та кількість товарів, що класифікуються в розділі або групі така, що неможливо охопити їх усі або перерахувати їх конкретно в назвах.[46]
Правило 1 починається з того, що назви “наводяться лише для зручності користування”. Тому вони не використовуються при класифікації.
Друга частина даного правила говорить про те, що класифікацію слід проводити:
а) виходячи з текстів класифікаційних угрупувань і відповідних приміток до розділів чи груп;
б) якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до Правил 2,3,4,5.
Положення а) є очевидним для даного товару, “ чай чорний” класифікується в УКТЗЕД без подальшого посилання на інші Правила інтерпретації класифікації товарів.
В положенні б) умова “ якщо такі тексти не вимагають іншого” досить чітко дає зрозуміти, що назви позицій і примітки до розділів та груп є пріоритетними, тобто вони враховуються в першу чергу при класифікації товарів.
Специфіка класифікації товарів на національному рівні в УКТЗЕД відображена у дев’ятому та десятому розрядах коду. Для встановлення єдиної структури розрядності цифрового коду класифікаційні угрупування, які в подальшому не деталізуються, доповнюються “00” до десяти знаків. Це доповнення не змінює класифікаційної назви класифікаційного угрупування, але в такому випадку товар класифікується у товарній категорії.
Нулями доповнюються лише ті коди, які на сьомому або восьмому розрядах мають значущі цифри.[14]
У випадку, коли класифікаційні угрупування мають значущі цифри на дев”ятому або десятому розряді, то товар класифікується у товарній підкатегорії.
Структура коду товару “ чай чорний” за УКТЗЕД.
0902 30 00 00 — чай чорний (ферментований) і частково ферментований у первинних упаковках з масою нетто не більше як 3 кг
-
– група;
0902 — товарна позиція;
0902 30 — товарна підпозиція;
0902 30 00 — товарна категорія;
0902 30 00 00 — товарна підкатегорія.
0902 40 00 — інший чай чорний (ферментований) і частково ферментований:
0902 40 00 10 — — у первинних упаковках з масою нетто 10 кг і більше
0902 40 00 90 — — інші
09 — група;
0902 — товарна позиція;
0902 40 — товарна підпозиція;
0902 40 00 — товарна категорія;
0902 40 00 10
0902 40 00 90 — товарна підкатегорія.
Слід відмітити одну з особливостей УКТЗЕД і товарних номенклатур взагалі, це наявність, так званої, “дефісної системи”, Ця система передбачає проставлення визначеної кількості рисочок (дефісів) перед назвою товарної підпозиції, категорії, підкатегорії. Проставлення різної кількості дефісів говорить про глибину деталізації і полегшує пошук коду товару за визначеним алгоритмом – від меншого числа рисочок (дефісів) до більшого, Кількість дефісів залежить від рівня вкладу інформації в ту чи іншу співпозицію.
В даному випадку назва категорії повинна читатись разом з назвою підкатегорій, а при визначенні коду товару ми підемо поступово від одного “ — ” до відповідного даному товару “ – “, включаючи назву при “ – “ в назву при “ — — “. [46]
3.2. Порядок переміщення чорного чаю через
митний кордон України
Товар — чорний чай, що переміщується через митний кордон України, окрім митного контролю, підлягає фітосанітарному, санітарному, екологічному, радіологічному контролю. Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю. [32]
Окрім цього на чорний чай, як продукт харчування, в першу чергу поширюються правові засади щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров’я населення, які ввозяться на митну територію України. [15]
Чорний чай – це харчовий продукт, який після відповідної обробки вживається людиною для пиття. У процесі виробництва, зберігання, транспортування, пакування та маркування чорного чаю використовуються супутні матеріали, які безпосередньо контактують з цим продуктом харчування, але самі не придатні для споживання.
При ввезенні на митну територію України чорного чаю він може носити характер фальсифікованого та неякісного.
Фальсифікований чорний чай – це харчовий продукт, якому з корисливою метою надано не правдивий зовнішній вигляд і при митному огляді не можна однозначно ідентифікувати чорний чай як той, за який він видається відповідно до товаросупровідних документів.
Неякісний чорний чай – це харчовий продукт, якісні показники та споживчі властивості якого не відповідають зазначеним у декларації нормативним документам та якість якого не може задовільнити потреб споживача у задекларованому вигляді. Під час митного огляду чорного чаю в пунктах пропуску на митному кордоні України можна встановити наступні фактори, які свідчитимуть про неякісний товар:
— порушення маркування;
— пошкодження чи деформування тари та окремих одиниць упаковки;
-
наявність сторонніх запахів, ознак замокання, що не становлять загрози для споживача, однак свідчать про зниження якості чорного чаю;
— наявність сторонніх домішок чи предметів, що не можуть бути видалені;
Не пропущений через митний кордон чорний чай, як неякісний, може бути повернутий відправнику або тимчасово зданий для зберігання на митний склад для приведення його у відповідність із встановленими вимогами шляхом сортування, очищення , повторного маркування, зміни цільового призначення під митним контролем. Чорний чай, що ввозиться в Україну і перебуває під митним контролем, повинен бути вивезений за межі України, якщо не проведено відповідних робіт для підтвердження його якості та безпеки.
Чорний чай може носити характер і небезпечної продовольчої продукції, споживання якого пов’язане з підвищеним ризиком для здоров’я і життя людини. Чорний чай, як продукт харчування, відноситься до небезпечних у випадках:
— що не може бути належним чином ідентифікований;
— фальсифікований;
— контрабандний;
— безхазяйний;
— на який відсутні товаросупровідні документи виробника (власника), що підтверджують його походження або документи, що підтверджують його якість та безпеку;
Неякісний, небезпечний для здоров’я та життя людини або фальсифікований чорний чай забороняється ввозити в Україну. Чорний чай, як харчовий продукт, ввозиться в Україну за умови виконання постачальником правил його реєстрації та підтвердження відповідності (або сертифікації).[15]
Чорний чай, як небезпечна та неякісна продовольча продукція, яку неможливо ні при яких обставинах повернути в обіг, підлягає утилізації або знищенню в порядку передбаченому законом. Утилізацію чи знищення неякісного чорного чаю проводить виробник (власник) за власні кошти.[15]
Забороняється ввезення в Україну чорного чаю, як харчового продукту, без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
-
загальну назву харчового продукту;
-
номінальну кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру (маси, об’єму);
-
харчову цінність, а також енергетичну цінність;
-
кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
-
умови зберігання;
-
найменування та адресу виробника і місце виготовлення;
-
умови використання.
У маркуванні чорного чаю, який ввозиться на територію України, забороняється наводити інформацію про його лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Опис специфічних символів, їх використання та маркування чорного чаю штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Контроль за додержанням порядку ввезення чорного чаю здійснюється митною службою України. [15]
Митне оформлення для вільного використання на території України імпортного чорного чаю дозволяється за наявності відповідно:
-
сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності;
-
висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи;
-
карантинного дозволу;
-
маркування згідно з законодавством України. [15]
Чорний чай, який ввозиться на митну територію України, підлягає обов’язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному, радіологічному, екологічному контролю. [16]
Іноземні сертифікати беруться виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення чорного чаю через митний кордон України є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежити ввезення чорного чаю з країн де тимчасово був оголошений карантин. Рішення щодо зазначеного обмеження має бути оприлюднено. Дозволяється ввозити на митну територію України чорний чай без сертифіката відповідності виключно у випадках, коли митниці призначення надають до прикордонних митниць підтвердження про наявність в зоні їх діяльності ліцензійних складів, які обладнані для відповідних умов зберігання кожної конкретної партії чорного чаю.
Чорний чай, призначений для продажу населенню, може бути випущений з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробках, упаковках, розфасовках) відомостей про назву чорного чаю, масу (об’єм), а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання, місце виготовлення, найменування й адресу виробника чорного чаю та посилання на власника торгової марки за його наявності. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви чорного чаю, що можуть виконуватися іноземними мовами.
Чорний чай, який продається населенню із порушенням цих вимог, вважається такий, що був ввезений в Україну з порушенням митних правил.[16]
У разі ввезення в Україну чорного чаю він підлягає фітосанітарному контролю.[17]
Фітосанітарний контроль на державному кордоні — система заходів, спрямована на охорону території України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників. Чорний чай відноситься до підкарантинних матеріалів.[33]
Ввезення в Україну підкарантиннх матеріалів проводиться за наявності:
з карантину і захисту рослин країни – експортера;
Митне оформлення вантажів чорного чаю проводиться лише після здійснення фітосанітарного контролю.
Фітосанітарний сертифікат повинен бути при транспортних документах, що супроводжують підкарантинний матеріал – чорний чай. Ввезення чорного чаю з країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.
Без узгодження з Укрголовдержкарантином і без карантинного дозволу на імпорт, але з проведенням фітосанітарного контролю у пункті перетинання державного кордону, дозволяється ввезення в Україну чорного чаю в оригінальній упаковці.
Організації, які здійснюють імпорт чорного чаю, при укладенні торгових угод та контрактів, повинні передбачати фітосанітарні вимоги, що встановлює Укрголовдержкарантин, а також забезпечувати суворе дотримання експортером чинних умов.
Чорний чай, як підкарантинний товар, що ввозиться в Україну, у пункті перетинання державного кордону підлягає фітосанітарному контролю державними інспекторами з карантину рослин. У пунктах призначеннях чорний чай (при оформленні на внутрішніх митницях) підлягає вторинному карантинному догляду, а митне оформлення здійснюється при умові наявності погодження державного інспектора фітосанітарної служби.
Транзитні переміщення чорного чаю по території України здійснюється тільки в критих ізотермічних і опломбованих транспортних засобах (вагонах, автофургонах, контейнерах, суднах, авторефрежираторах).
Вантажі чорного чаю, що перевозяться по території України транзитом, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом країни експортера і карантинним дозволом на транзит, що видає Укрголовдержкарантин. Даний вантаж чорного чаю підлягає фітосанітарному контролю в пунктах пропуску на митному кордоні України тільки у тих випадках, коли виникає підозра щодо зараження або переміщуваний вантаж не відповідає вимогам фітосанітарної служби України.[17,33]
При ввезенні на митну територію України чорного чаю повинні забезпечуватись вимоги щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. [18]
У разі відсутності даних щодо безпеки та здоров’я населення, реалізація та використання чорного чаю дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. До товару “чорний чай”, який імпортується в Україну, застосовуються вимоги щодо безпеки здоров’я людини, а також процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів аналогічно вимогам, що застосовуються до товарів, які вироблені в Україні.[19]
Санітарна охорона України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом у пунктах пропуску через державний кордон України. Ввезення на територію України вантажів чорного чаю, які можуть бути фактором передачі інфекції, дозволяється лише після огляду їх працівниками санітарно-епідеміологічного підрозділу. Митне оформлення таких вантажів здійснюється після проходження зазначеного огляду.
Ввезення на територію України вантажів чорного чаю не допускається у разі, якщо під час проведення санітарно-епідеміологічного нагляду встановлено, що:
— товаросупровідна документація не містить відомостей щодо їх безпеки для життя і здоров’я людей;
При ввезенні на митну територію України чорного чаю, у пунктах пропуску на митному кордоні України проводиться екологічний та радіологічний контроль. [44]
Митне оформлення вантажів чорного чаю, які підлягають фітосанітарному, санітарному, екологічному та радіологічному видам контролю у пунктах пропуску на митному кордоні України, може бути завершено тільки у разі позитивних висновків цих служб. При цьому результати фітосанітарного, санітарного, екологічного та радіологічного контролю повинні бути відображені у вигляді відміток (штампів, печаток) державних інспекторів цих служб на товаросупровідних, товаротранспортних документах, які слідують з вантажами чорного чаю.[32]
Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів, в конкретному випадку чорного чаю.
Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду, переогляду. Під час ввезення на митну територію України чорного чаю, з метою вільного використання, даний товар перебуває під митним контролем з моменту ввезення в зону митного контролю і до пропуску через митний кордон України, при переміщенні в режимі “ транзит “ – з моменту ввезення в Україну і до вивезення з України.
Митниця відправлення дає дозвіл на доставку товару “чорний чай” у митницю призначення за умови відсутності у неї обґрунтованих претензій до пред’явлених для митного контролю документів та товару.
Повне митне оформлення товару “чорний чай”, відповідно до заявленого режиму “імпорт”, здійснюється у митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцем знаходження юридичної або фізичної особи на адресу якої ввозиться чорний чай.
Альтернативою митному оформленню товару ”чорний чай” у митниці призначення є здійснення повного митного оформлення товару безпосередньо у прикордонній митниці зі сплатою належних платежів та дотримання положень чинного законодавства у частині сертифікації продукції, а також застосування заходів нетарифного регулювання.
Товар “чорний чай” перевозиться між митницями під митним забезпеченням в упаковці, транспортних засобах чи контейнерах, виготовлених та обладнаних таким чином, щоб товар не міг бути вилученим з опечатаного вантажного місця, транспортного засобу чи контейнера.
Допускається перевезення товару “чорний чай” під забезпеченням митних органів інших країн, вантажовідправників або транспортних організацій, що прийняли такі вантажі до перевезення. Такі забезпечення, зокрема пломби, визнаються митними органами України за умови їх відповідності вимогам, що висуваються до митного забезпечення, яке використовується митними органами України.
При перевезенні вантажів чорного чаю автомобільним транспортом перевізники – резиденти України допускаються до перевезень вантажів під митним забезпеченням за умови наявності у них ліцензії Міністерства транспорту України на право здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами, виданого митними органами України. [32]
Для здійснення контролю за доставкою товару “чорний чай” та виявлення фактів недоставки даного товару у митницю призначення використовується програмно – інформаційний комплекс, що базується на відомчій системі зв’язку митних органів України. Контроль за доставкою товару у митницю призначення здійснює митниця відправлення цих товарів.
У разі виявлення фактів недоставки вантажів чорного чаю в митницю призначення справу про порушення митних правил заводить митниця, якій було надане відповідне зобов’язання.[34]
Для здійснення контролю за доставкою вантажів чорного чаю до митниці призначення використовується попереднє повідомлення (ПП) та його електронна копія. При оформленні ПП на товар “чорний чай” митні платежі не нараховуються та не сплачуються.[34]
Заповнене згідно з установленим порядком ПП та його електронна копія, до моменту ввезення чорного чаю на митну територію України, подаються митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозиться чорний чай, тобто митниці призначення.
В окремих випадках, враховуючи специфіку господарської діяльності особи, на адресу якої ввозяться товар “чорний чай”, можливе оформлення ПП та наступне оформлення вантажної митної декларації в зоні діяльності митниці іншої, ніж митниця за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням цієї особи. У таких випадках ПП оформляється за листами узгодження між митницею за місцем державної реєстрації особи та митницею оформлення. При цьому ПП та ВМД на товар “чорний чай” повинні бути оформлені однією митницею.
Після в’їзду до зони митного контролю в пункті пропуску митниці відправлення (прикордонній митниці) перевізник подає інспектору митниці товаросупровідні документи на товар “чорний чай”, що ввозиться в Україну, та інформує про номер і дату ПП, оформленого митницею призначення.
Інспектор митниці відправлення в межах своїх повноважень:
-
перевіряє наявність у товаросупровідних документах запису про дату і номер оформлення ПП;
-
робить оперативний запит до БД ІАМУ за номером ПП та перевіряє наявність у БД ІАМУ електронної копії цього ПП;
-
перевіряє відповідність поданих до митного оформлення товаросупровідних документів та вантажу відомостям, зазначеним в електронній копії ПП.
По отриманні підтвердження з БД ІАМУ про наявність ПП та за відсутності зауважень інспектор митниці відправлення заповнює контрольну мітку ПП шляхом унесення до електронної копії ПП відомостей про:
-
транспортний засіб (вид, тип, номер…);
-
перевізника (найменування, адреса, відомості про особу, що безпосередньо здійснює перевезення);
-
переміщуваний товар “чорний чай” (кількість товару, який фактично переміщується у цій партії, в основній або додатковій одиницях виміру);
-
дату і час перетину кордону;
-
визначення митницею відправлення строк доставки товарів у митницю призначення;
-
номер службового посвідчення інспектора митниці відправлення, що здійснював митне оформлення вантажу чорного чаю;
-
номер особистої номерної печатки інспектора митниці відправлення, що здійснював митне оформлення вантажу чорного чаю.
Якщо попереднє повідомлення, оформлене митницею призначення, складено на велику партію товару “чорного чаю”, що ввозитиметься декількома транспортними засобами, на кожну частину такої партії, яка перевозиться окремим транспортним засобом, заповнюється окрема мітка у БД ІАМУ.
У разі ввезення консолідованих вантажів чорного чаю, коли в одному транспортному засобі міститься товар “чорний чай”, призначені для різних одержувачів, що знаходяться у зоні діяльності декількох митниць, інспектор митниці відправлення перевіряє наявність у БД ІАМУ електронних копій ПП на всі партії товару “ чорного чаю”, що містяться у цьому транспортному засобі. Дозвіл на відправлення транспортного засобу в митницю призначення та у проміжні митниці надається тільки за умови наявності в БД ІАМУ поставлених на контроль ПП на кожен конкретний вантаж чорного чаю.
Інспектор митниці відправлення використовуючи дані БД ІАМУ роздруковує два примірники витягу з електронної копії ПП (із заповненою контрольною міткою) на переміщуваний товар “чорний чай”, ознайомлює особу, що приймає товар та документи на нього до перевезення до митниці призначення, зі змістом статей 109, 110, 111, 112 Митного кодексу України.
(ст.109 МК України “Недоставлення в митний орган України предметів та документів”, ст.110 МК України “Пошкодження або втрата митного забезпечення”, ст.111 МК України “Вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу України”, ст.112 МК України” Видача предметів без дозволу митного органу України або їх втрата”).
В обох примірниках витягу з електронної копії ПП проставляє відбиток особистої номерної печатки. Перший примірник витягу з електронної копії ПП протягом установленого строку зберігається у митниці відправлення разом з примірниками усіх товаросупровідних документів. Другий примірник витягу з електронної копії ПП передається особі, що приймає заявлений товар “чорний чай” до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки даного вантажу до митниці призначення. Цей примірник використовується як довідковий документ протягом усього строку переміщення товару “чорний чай”, а по завершенні переміщення засвіджчується печаткою митниці призначення та залишається у зазначеної особи як свідчення здійсненого переміщення вантажу “чорного чаю”.[34]
Інспектор митниці відправлення засвідчує завершення митного оформлення товару ”чорний чай” проставленням відбитка номерного штампа “Під митним контролем” на всіх примірниках усіх поданих до митного оформлення документів та дає дозвіл на відправлення вантажу чорного чаю у митницю призначення.
При надходженні товару “чорний чай” у митницю призначення у визначений митницею відправлення строк доставки (або раніше) інспектор цієї митниці перевіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії ПП та проставляє у всіх товаросупровідних документах штамп “Під митним контролем”. Другий примірник витягу з електронної копії ПП засвідчується відбитком особистої номерної печатки інспектора митниці призначення та записом “вантаж надійшов”.
В електронній копії ПП, що міститься в БД ІАМУ, інспектор робить відмітку про надходження вантажу чорного чаю в митницю призначення.
Будь-які операції з товаром “чорний чай”, що надійшов у митницю призначення, але митне оформлення якого не завершено, можуть бути здійснені тільки з дозволу та під контролем митниці призначення.
Товар “ чорний чай” перебуває під митним контролем митниці призначення до моменту завершення повного їх митного оформлення згідно із заявленим митним режимом.
При частинному надходженні (при перевезеннях декількома транспортними засобами) у митницю призначення товару “чорний чай”, що входить до складу заявленої за одним ПП партії, митниця здійснює митне оформлення згідно із заявленим режимом усієї подрібненої партії товару”чорний чай” тільки у повному обсязі, за винятком тієї частини партії, яка цілком втрачена або потрапила під дію надзвичайних обставин чи подій і не може бути доставлена у митницю призначення, про що складено відповідні документи.
Для здійснення контролю за доставкою товару “чорний чай”, що переміщується транзитом через митну територію України, використовується ВМД типу “транзит” та її електронна копія.
Після в’їзду до зони митного контролю на пункті пропуску митниці відправлення власник транзитного товару “чай чорний”, їх перевізник або уповноважена ним особа (декларант) заповнює ВМД типу “транзит” та разом з усіма документами подає її інспектору митниці відправлення.
Особа, що приймає задекларований товар “чорний чай” до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки цього товару у митницю призначення ознайомлюється зі змістом статей 109, 110, 111, 112, 114 Митного кодексу України (ст.114 МК України “Порушення зобов’язання про транзит”) та підписує всі примірники основних аркушів ВМД. Зобов’язання і підпис засвідчуються відбитком особистої номерної печатки інспектора митниці відправлення.
Інспектор прикордонної митниці перевіряє правильність заповнення ВМД та її електронної копії, відповідність відомостей, зазначених у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За відсутності зауважень присвоює ВМД реєстраційний номер, дає дозвіл на транзит товару “чорний чай” через митну територію України.
До бази даних ІАМУ в оперативному режимі передається інформація про пропуск вантажу чорного чаю: номер і дата оформлення ВМД типу “транзит”, код митниці в зоні діяльності якої знаходиться пункт пропуску через який здійснюється ввезення даного вантажу, строк доставки товару у митницю призначення, відомості про перевізника.
Після завершення митного оформлення інспектор митниці відправлення разом з примірниками ВМД залишає у справах митниці примірники усіх товаросупровідних документів на переміщуваний товар “чорний чай”, усі ці документи зберігаються у справах митниці відправлення протягом установленого строку зберігання.
Проведення митного контролю є завершальним видом контролю, який проводиться при переміщеннях вантажів чорного чаю у пунктах пропуску на митному кордоні України. [32,34]
Пропуск на митну територію України сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення першої –двадцять четвертої груп класифікації товарів за УКТЗЕД, що ввозиться громадянами, в будь-яких обсягах не дозволяється. Поскільки чорний чай відноситься до “09 “ групи класифікації товарів за УКТЗЕД, на цей товар поширюються обмеження щодо ввезення його громадянами на митну територію України.
Дані обмеження не поширюються на чорний чай, що надходить на адресу фізичних осіб у міжнародних поштових відправленнях вагою до 10 кг.
Громадянам дозволяється ввозити чорний чай, як продукт харчування, для власного споживання на суму не більше як 50 ЄВРО на одну особу в таких обсягах:
-
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує двох кілограмів кожного найменування на одну особу;
-
без упаковки – у кількості, що не перевищує двох кілограмів кожного найменування на одну особу.
Чорний чай, як продукт харчування, що ввозиться громадянами на митну територію України для власного споживання у зазначених обсягах, декларується усно чи письмово за бажанням їх власників або на вимогу посадової особи митниці.[20]
3.3. Митне оформлення чорного чаю при ввезенні
на митну територію України на конкретному
прикладі
Приклад митного оформлення на Рівненській митниці в режимі “імпорт” товару “чай чорний (ферментований)” по ВМД № 20401/2/000837, (додаток 19).
Відповідно до контракту № МО2-00 від 22.02.01р. між суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності: фірмою OXBRIDGE SERVICES, яка зареєстрована у Великобританії і яку представляє Пітер Джонес (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ”МАРКА — М “, яку представляє Іван Макарчук (Покупець), на митну територію України з метою вільного використання ввозився товар “чай чорний (ферментований), розфасований, ароматизований” в картонних упаковках, загальною вагою 2107 кг., в 2380 коробках (гр.31 осн. лист. ВМД) та “чай зелений неферментований фасований в пакетики”, загальною вагою 303 кг, в 394 коробках,(дод.20). Чорний чай ввозився в асортименті: MILFORD Earl Grey (35.0гр.), кількість коробок 192, вагою 161,28 кг., MILFORD Lemon (35.0гр.), кількість коробок 256, вагою 215,04 кг., MILFORD Wildfruichte (35.0гр.), кількість коробок 256, вагою 430,08 кг., MILFORD Himbeere (35.0гр.), кількість коробок 64, вагою 107,52 кг., MILFORD Hagebunttee (40.0гр.), кількість коробок 256, вагою 245,76 кг., MILFORD Kamillentee (30.0гр.), кількість коробок 256, вагою 184,32 кг., MILFORD Fruchtetraum arom. (45.0гр.), кількість коробок 320, вагою 725,76кг, MILFORD Jonnannisdeer/Kirsche (45.0гр.), кількість коробок 256, вагою 276,48 кг., MILFORD de Luxe Breakdest (35гр.), кількість коробок 192, вагою 161,28 кг., MESSMER (200 гр.), кількість коробок 40, вагою 32 кг., MESSMER (43,75гр.), кількість коробок 80, вагою 42 кг., MESSMER Ostfriesentee (56гр.), кількість коробок 20, вагою 13,44 кг., MILFORD GreenTea Zitron (35гр.), кількість коробок 192, вагою 161,28 кг.(гр.31 осн. лист. ВМД)
Умовами зовнішньо-економічного договору (контракту) від 22.02.2001 р.№ М02-00 передбачено наступне:
поставка даної партії чорного чаю здійснюється зі складів компанії “ОТG – International” в м. Гредштадт, Німеччина;
асортимент чорного чаю на дану поставку, ціни на товар, вказані в інвойсі від 18.01.2002 р. №4620, який є невід’ємною частиною контракта № М02-00. Загальна сума даної поставки чорного чаю включає вартість тари, упаковки, маркування, транспортування та складає 22779 дол. США, загальна сума контракту – 40000 дол. США;
продавець поставляє покупцю товар “чорний чай” на умовах СІР-Луцьк (продавець не приймає на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження товару, перевезення та страхування оплачені до м. Луцька);
упаковка товару повинна забезпечувати повну схоронність товару при транспортуванні всіма видами транспорту;
платежі за поставлений товар проводяться уповноваженим банком на рахунок Продавця на протязі 90 днів з дати поставки товару в адрес Покупця згідно вказаних в інвойсі цін. Для прискорення взаєморозрахунків можлива проплата за поставлений товар на рахунок вказаний продавцем окремим письмовим повідомленням;
у випадку невідповідності якості товару Покупець має право на протязі 60 днів після прибуття товару в Україну пред’явити Продавцю обґрунтовану претензію. Сторони визнають акт торгово-промислової палати. Продавець зобов’язаний розглянути отриману претензію на протязі 15 днів. У випадку коли на протязі даного періоду відповіді від продавця не надійде, претензія вважається визнаною. При рекламації на якість, Покупець повертає забракований товар Продавцю із стягненням суми 10% від вартості товару, який повертається. Вартість забракованого товару, недостачу внутрішньотарну, штрафні санкції, а також транспортні розходи Продавець зобов’язаний на протязі 30 днів з дати отримання рекламації перерахувати Покупцю;
у випадках, коли Продавець більш ніж на дві неділі просрочить поставку продукції проти термінів, встановлених даним договором, то він сплачує кошти в розмірі 0,35% від вартості недоставленого товару за кожну неділю на протязі перших двох неділь і 0,7% за кожну наступну неділю. Загальна сума сплачених коштів не може перевищувати 10% від загальної суми контракту;
всі спірні питання, які можуть виникнути по даному Договорі, підлягають розгляду, за винятком звернень Сторін в загальні суди, в Арбітражну комісію Торгово-промислової палати України в м. Луцьку, рішення якої являється обов’язковим для обох сторін;
сторони Договору звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань по даному Контракту, якщо воно виникло в результаті обставин непереборної сили, а саме: пожару, землетрусу, урядового рішення. Сторона, для якої виникла неможливість виконання умов Договору, зобов’язана негайно (на протязі 3-х днів) повідомити про це іншу Сторону.
Факти, викладені у повідомленні, повинні бути підтверджені торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом відповідної держави.
У випадку, коли внаслідок форс-мажорних обставин прострочка складе більше одного місяця, Покупець вправі відмовитися від виконання всього Контракту або частини його;
комісійні та другі банківські затрати за межами території України оплачуються Продавцем, ці ж затрати на території України оплачуються Покупцем. Всі збори, включаючи податки та митні платежі на території країни Продавця, зв’язані з виконанням даного Контракту, оплачуються Продавцем за його рахунок, отримання експортних ліцензій входить в обов’язки Продавця. З метою своєчасного покриття збитків всі претензії Покупця, викликані неналежним виконанням Продавцем своїх обов’язків по даному контракту, повинні бути розглянуті на протязі 20 днів від дати отримання претензії Покупця, але не пізніше ніж за 30 днів від дати подання претензії. З моменту підписання даного Договору всі попередні переговори і переписки втрачають силу. Ні одна зі Сторін не вправі передавати свої права і обов’язки по Контракту без письмового погодження на це другої Сторони. Контракт може бути пролонгований (продовжений) Сторонами на один рік, про що Сторони повідомляють одна одну факсимільним або іншими видами зв’язку. Документи, які відносяться до виконання даного Контракту, узгоджені двома Сторонами і відправлені факсимільним зв’язком, мають законну силу.[21]
Партія товарів, ввезених на територію України відповідно до умов договору, підлягає обов’язковому декларуванню митним органам. [32]
Декларування даної партії товарів здійснювалося шляхом оформлення вантажно-митної декларації (ВМД) – заяви, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Примітка: партія товарів – товари та інші предмети, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товаротранспортним документом та надходять на станцію призначення одночасно у складі однієї відправки, на адресу одного вантажоотримувача, з однієї станції відправлення.[47]
Поскільки, відповідно до умов договору до товарів, “чай чорний (ферментований) “ та “чай зелений (неферментований)”, застосовувався єдиний митний режим, то вантажно-митна декларація № 20401/2/000837 складалась на партію товарів і відомості зазначались в уніфікованому адміністративному документі форми МД-2 та МД-3.
Відомості, внесені до граф вантажно-митної декларації № 20401/2/000837, при декларуванні товару “чай чорний (ферментований)” відповідно до митного режиму випуску у вільний обіг: [47,36,37]
“тип декларації” (гр.1) — проставлений літерний код напрямку переміщення товарів “ІМ”, у другому – код митного режиму “40”;
“відправник / експортер” (гр.2) – зазначені реквізити про нерезидента – сторону зовнішньоекономічного договору (контрактоутримувач): Oxbridge
Sarvicas Inc. 25 Grestone Manor, Levex, Sussex, Великобританія та реквізити відправника – нерезидента відповідно до умов контракту: OTG International Am Bauhot 13-15 D Seevetal Garmany;
“одержувач/імпортер” (гр.8) – зазначені відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору:
ТОВ “Марка – М”, м. Луцьк, вул. Станіславського 50/139, Україна, у правому верхньому кутку — індивідуальний номер платника податків, після знака № — ідентифікаційний номер одержувача.
Примітка: одержувач може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). При митному оформленні за посередницьким договором у графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари за зовнішньоекономічним договором, а на зворотньому боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарів;[21]
“додатковий аркуш”(гр.3) – у першому підрозділі графи зазначено порядковий номер аркуша-1, у другому- загальна кількість аркушів декларації- 2, включаючи один додатковий;
“всього найменувань товарів”(гр.5) – зазначена загальна кількість найменувань товарів – 2, які задекларовані за вантажно-митною декларацією:
а) чай чорний, ферментований, розфасований, ароматизований (основн. лист.),
б) чай зелений, неферментований, фасований в пакетики;(додатк. лист.);
“особа, відповідальна за фінансове врегулювання”(гр.9) – зазначені відомості про резидента України, що уклав зовнішньоекономічний контракт: ТОВ “Марка-М”, м. Луцьк, вул. Станіславського 50/139, Україна. У правому верхньому кутку внесено індивідуальний податковий номер платника податків, у нижній частині графи проставляється ідентифікаційний номер платника податків. Всі реквізити даної графи співпадають з реквізитами графи “одержувач/імпортер” — це свідчить про те, що фірма-одержувач товарів, ” фірма відповідальна за фінансове врегулювання одна і та ж, вона і являється повним власником одержаних товарів (ТОВ “Марка – М “);
“торговельна країна”(гр.11) – проставлений цифровий код 826, відповідно до класифікатора країн світу це код торговельної країни Великобританії;
“загальна митна вартість”(гр.12) – зазначена загальна митна вартість у валюті України (25933,92) декларованих товарів на основному та додатковому листках. Ця вартість складається із сум, наведених у графах 45;
“декларант-представник”(гр.14) – зазначено відомості про декларанта товарів, найменування та місце знаходження юридичної особи. Поскільки дане підприємство здійснює декларування на підставі договору додатково зазначено номер і дата видачі Держмитслужбою України Свідоцтва про визнання підприємства декларантом – 10100/0746БМ-02177 11/11/1996;
“країна відправлення”(гр.15а) – зазначена назва країни з якої товари були відправлені, згідно з класифікатором країн світу — код Німеччини – 276. Слід зауважити, що коди “торговельної країни” (гр.11) та “країни відправлення” різні, це й зрозуміло, тому що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору контрактоутримувач – Великобританія, а відправник – Німеччина;
“транспортний засіб відправлення” (гр.18) – зазначені відомості про транспортний засіб, реєстраційний номер транспортного засобу та у правому підрозділі графи, відповідно до класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб: 804 – Україна. Гр.18 співпадає з графою 21 “транспортний засіб на кордоні” тому, що при переміщенні товару не проводилась заміна транспортного засобу;
“умови поставки” (гр.20) – проставлений цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки – 08, у другому підрозділі наведено скорочене літерне найменування умов поставки з зазначенням географічного пункту доставки товару – СІР – м. Луцьк, у третьому підрозділі графи зазначено 2- значний цифровий код застосування форми розрахунків за товар згідно з умовами договору купівлі-продажу – 30 ” переказ “;
“валюта та загальна фактурна вартість”(гр.22) – у лівому підрозділі наведено цифровий код валюти договору згідно Класифікатором валют — 840, дол. США. У правому підрозділі графи зазначена цифрами загальна фактурна вартість задекларованих товарів ( 25933,92) у валюті України, одержана як сума вартостей граф 42 основного та додаткового листків;
“курс валюти”(гр.23) – наведено курс дол. США, валюти, зазначеної в лівому підрозділі гр.22 ”валюта та загальна фактурна вартість”;
“характер угоди” (гр.24) – зазначено код характеру договору згідно з Класифікатором характеру угод – 021, переміщення товарів в розрахунках у ВКВ;
“фінансові та банківські відомості”(гр.28) – у графі наведено фінансові та банківські відомості про суб’єкта ЗЕД ТОВ “Марка-М”, що здійснює розрахунок відповідно до умов договору;
“митниця на кордоні”(гр.29) – зазначено Рівненську митницю, у зоні діяльності якої розташований пункт пропуску через державний кордон “Городище”;
“вантажні місця та опис товару”(гр.31) – зазначені точні дані про товар, а саме: комерційна назва товару, маркування, розфасування необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТЗЕД — 0902300000. Зазначені відомості про упаковку чорного чаю. Заявлений товар на момент декларування згідно із законодавством України підлягав оподаткуванню митом за ставками, що встановлюються залежно від ваги товару (основної одиниці виміру вказаної в графі 35 осн. лист. ВМД);
“процедура”(гр.37) – вказано шестизначний код процедури переміщення товару відповідно до Класифікатора процедур переміщення товару:
перші дві цифри – код митного режиму, 40 – випуск у вільний обіг;
наступні дві цифри – код попереднього митного режиму, 00 – невідомий;
останні дві цифри – особливість переміщення товару, 50 – інше;
“код товару”(гр.33) – зазначено 10-и значний код товару згідно з УКТЗЕД.
Вірне встановлення коду товару є одним із самих важливих моментів при заявлені даних про товар. На даний момент завдяки вдосконаленню технологій митного оформлення зменшується кількість можливих шляхів уникнення суб’єктами ЗЕД сплати митних платежів у повному обсязі по причині невірної класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД. Кодування товарів під іншим кодом дає можливість значно знизити передбачені чинним законодавством митні платежі або не сплачувати їх зовсім. Декларування товарів не своїм найменуванням, крім того, дає можливість ухилення від засобів нетарифного регулювання, таких як ліцензування, експортний контроль…;
“код країни походження”(гр.34) – зазначено код країни походження товару, 276 – Німеччина. Країною походження товарів вважається країна, де товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці або обробці. Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо декларовані товари класифікуються у товарній позиції іншій, ніж матеріали або вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення, у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менше ніж 50 відсотків;[1,25]
“вага брутто”(гр.35) – зазначена вага брутто (у кілограмах) товару, округлена до цілих величин – 4522 кг. Вага брутто – це загальна вага товару включаючи упаковку;
“префереція”(гр.36) – зазначаються цифрові коди податкових пільг. В даному випадку пільги відсутні – 00/00/00;
“додаткова інформація/подані документи”(гр.44) – зазначені реквізити документів, поданих при митному оформленні. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою: номер розділу документів згідно з класифікатором документів, код документів згідно з класифікатором документів, номер документа, дата.
При митному оформленні чорного чаю були подані наступні документи:
2 — 2730 (накладна, СMR), № 003071 від 22.01.2002р. CMR- міжнародна товарно–транспортна накладна в якій вказані: відправник, отримувач, місце завантаження та розвантаження товару, дата відвантаження, реквізити Carnet TIR, Invoice. Відповідно до даної CMR на територію України ввозиться 41 pallet Tea Products;(дод.21).
2 – 2950 (книжка МДП, Carnet TIR), № РХ.33414730 від 22.01.2002р. Книжка МДП – документ міжнародної гарантії доставки вантажу в митницю призначення та сплати митних зборів та податків. Конвенція МДП стосується перевезень вантажів, які виконуються без їх проміжного перевантаження дорожніми транспортними засобами з перетином одного чи декількох кордонів з митниці країни відправлення однієї Договірної сторони в митницю країни призначення іншої Договірної сторони при умові, що вся процедура МДП або певна її частина від початку до кінця здійснюється автомобільним транспортом. Вантажі, що перевозяться з дотриманням процедури МДП запломбованими дорожніми транспортними засобами, як правило, звільняються від митного огляду в пунктах пропуску через митний кордон України. Митний огляд може здійснюватися у таких випадках:
а) за наявності підстав вважати, що в транспортному засобі містяться предмети контрабанди або предмети, які безпосередньо є предметами порушень митних правил;
б) за наявності підстав вважати, що в запломбованих дорожніх транспортних засобах містяться вантажі, не зазначені у вантажному маніфесті книжки МДП;
в) при потребі уточнення опису вантажів при ввезенні їх на митну територію України.[38]
Положення конвенції МДП не є перепоною для застосування державними органами в межах їх повноважень обмежень, що випливають із міркувань громадської безпеки, охорони здоров’я або гігієни, а також здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного та інших видів обов’язкового контролю, визначених законодавством України;[38]
3 – 3105 (рахунок – фактура / інввойс), № 4620 від 18.01.2002р.
Рахунок-фактура / інвойс – комерційний документ. В конкретному прикладі в даному документі вказано: артикул, найменування продукції, упаковку, кількість коробок, вагу нетто, вартість (дол. США/кг), сума в дол. США ввезеної партії товару чаю;(дод.22).
4 – 4010 (зовнішньоекономічний договір), № М02-00 від 22. 02.2001р.;
6.1 – 6851 (фітосанітарний дозвіл), № 005041 від 3-.01.2002р. Відповідно до даного документа проведено фітосанітарний контроль чорного чаю. Внаслідок догляду та лабораторної експертизи у відібраних зразках карантинних шкідників, бур’янів не виявлено, дано дозвіл на розмитнення.(дод.23).
6.1 – 6852 (санітарний сертифікат/дозвіл), № 13281 від 07.09.2001р. Відповідно до висновку санітарно-гігієнічної експертизи чай чорний (ферментований) відповідає санітарному законодавству України, є безпечним для здоров’я людей і може бути використаний за призначенням застосування – харчування населення;(дод.24).
6.1 – 6852 (гігієнічний висновок), № 5181 від 01.12.2000 р. Відповідно до висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану сировину чорний чай, який оформляється по даній ВМД, дійсний для використання протягом двох років;(дод.25).
6.2 – 6020 (сертифікат відповідності стандартам), № UA1.038. Х001560-02 від 29.01.2002р. та дійсний до 29.07.2002. Цей сертифікат посвідчує, що ідентифікована належним чином продукція чай ”MILFORD” (12видів) виробництва фірми “Інтернаціональ Варенханзельс ГмбХ”, чай “MESSMER”(дод.26).
(6 видів) виробництва фірми “Мессмер”, Німеччина випробувана та відповідає усім обов’язковим вимогам, що встановлені ГОСТ 1938-90, гігієнічних висновках МОЗ України. Дано дозвіл на ввезення партії товару чаю в Україну;
9 – 9000, лист –узгодження між Волинською та Рівненською митницями про декларування даної партії товару в Рівненській митниці, безпосередньо при перетині митного кордону України в пункті пропуску “Городище;(дод.27).
“митна вартість”(гр.45) – зазначена митна вартість товару, заявлена в графі 31 ВМД. При ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначається шляхом приведення фактурної вартості у відповідність до бази цін, в конкретному випадку, СІР – м. Луцьк (пункт призначення). Умовами контракту передбачено пункт призначення, розташований на митній території України, в цьому випадку від фактурної вартості відраховуються витрати, що мали місце після моменту перетину митного кордону України.
Розрахунок митної вартості на товар “чай чорний (ферментований)”:
— фактурна вартість — 22779,52 грн.;
— митна вартість складає: 22779,52 грн. – 233,8грн. = 22545,72грн.
“нарахування мита та митних платежів”(гр.47) – проведено нарахування митних платежів. На “Чай чорний (ферментований)”, код товару за УКТЗЕД 0902300000, при ввезенні на митну територію України нараховуються платежі: митні збори, мито, податок на додану вартість.[14,48,22]
-
Нарахування митних зборів за митне оформлення товарів проводиться від загальної митної вартості товарів, наведеної в гр.12, за ставкою 0,2% від митної вартості. [48]
25600,12 х 0,2% = 51,20(грн.)
-
При нарахуванні мита на товар “чорний чай (ферментований)”, походженням з Німеччини, застосовується пільгова ставка ввізного мита. Основою нарахування визначена вага декларованого товару, нарахування проводиться за ставкою — 0,2 ЄВРО за 1 кг.[14]
4522,51 х 0,2ЄВРО=4150,61(грн.) (курс вал.: 1 ЄВРО = 4,58883 грн.)
Ввізне мито є диференційованим:[14]
-
до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита;
-
до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита;
-
до решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.
Декларований товар походить з Німеччини, країни, яка користується в Україні “режимом найбільшого сприяння”. Країна походження товару була визначена декларантом не на підставі сертифіката про походження товару, а на основі відомостей, зазначених у товаросупровідних документах.
При нарахуванні мита застосовується адвалерна (у відсотках до митної вартості), специфічна (за основу приймається кількісна характеристика товару) та комбінована ставка ввізного мита (поєднуються дві умови).
На товар “ чай чорний (ферментований)”, код товару за УКТЗЕД
0902 300000, застосовується специфічна ставка ввізного мита.[14]
3. Нарахування податку на додану вартість проводиться за формулою:
Спдв = (В+М) х П, [22]
де Спдв – сума податку на додану вартість;
В – митна вартість;
М – мито;
П – ставка податку на додану вартість (20%).
Спдв = (22545,72 + 4150,61) х0,2=5339,27(грн).
Загальна сума митних платежів за декларовану партію товару складається з суми платежів, нарахованих на основному та додатковому листках ВМД і відображена в графі В “ подробиці розрахунків” першого (основного) листка ВМД. В графі “С” вказані реквізити платіжних документів по яких були сплачені митні платежі.
Всі графи ВМД 20401/2/000837 заповнені декларантом, окрім граф 7, С, Д, які заповнював працівник митниці.[36,37]
Вантажно-митна декларація вважається оформленою, оскільки на всіх її аркушах проставлена особиста номерна печатка інспектора митниці, що здійснив митне оформлення даного товару.
Оформлена ВМД засвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності, ТОВ “Марка-М”, права на розміщення товарів у визначений митний режим “вільного використання на митній території України.[47]
Висновки та пропозиції
Дослідження інформації про чорний чай, що було проведено у даному розділі дало змогу отримати чітке уявлення про різноманітний, насичений ринок чорного чаю. Оператори працюють у двох напрямках: фасування та імпорт продукції з-за кордону. Деякі займаються і тим, і іншим.[55]
В основному чай завозиться з Шрі-Ланки, Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентіни, Сінгапуру, Грузії. Цей факт свідчить про те, що споживач має з чого вибирати. Основне при цьому застрахуватись від підробки чи фальсифікату, які часто можуть принести шкоду здоров’ю, не говорячи про те, що не міститимуть поживних речовин і не матимуть якісних показників продукту, за який заплачено гроші. Окрім того відомо, що чай, як гриби, має здатність накопичувати радіонукліди. На жаль, вміст радіонуклідів, можна виявити лише шляхом спеціального лабораторного аналізу.[50]
Споживач зможе захистити себе від придбання в торговій мережі чаю “з підробкою”, слідуючи наступним нескладним правилам:
а) якщо з’явилися хоча б невеликі сумніви щодо справжності та якості товару, слід вимагати у продавця пред’явлення сертифіката відповідності. У тому випадку, якщо він не просрочений, можна з впевненістю купляти цей чай, поскільки сертифікат відповідності видається лише після тотальної перевірки продукту на наявність токсичних елементів і сполук, вміст пестицидів і дослідження смаку, аромату, якості заварювання, вологості та ряду інших показників;
б) добре вивчити зміст напису на упаковці, звернувши увагу на терміни придатності. Якщо відсутня інформація, що пов’язана із визначенням терміну використання, краще такий продукт не купляти. Обов’язково повинен бути вказаний сорт і вид чаю, а також адреса посередника і постачальника. Непідроблений чай завжди має на упаковці торговий знак;
в) якщо покупець вирішив придбати фірмовий чай, слід знати, що його ознакою є наявність подвійного пакета, виготовленого без застосування клею. Зазвичай, поважаюча себе фірма, застосовує для упаковки небілений папір;
г) при виборі чаю не слід захоплюватись дешевим товаром. Слід пам’ятати, що чай – дорогий продукт, навіть у тих країнах де його вирощують (150 дол. США за 1 кг), а тому не варто розраховувати придбати товар високої якості за низькими ціна ми у нашій країні, куди він майже у всій своїй різноманітності ввозиться з-за кордону.
Другий розділ поєднує дослідження асортименту чорного чаю, що оформляється в митному відношенні в зоні діяльності Рівненської митниці та експериментальне дослідження якості трьох зразків чаю.
Асортимент чаю, що оформляється на Рівненській митниці характеризується різноманітністю, хоча проходить цей товар невеликими партіями. Здебільшого це чаї першого і вищого сортів, що є найбільш доцільним для ринку України, оскільки вживати їх нашому споживачеві дозволяє не лише прийнятна якість, але й доступна ціна. Про чаї дуже високої якості говорити не доводиться, оскільки справжній чай високої якості коштує дуже дорого і майже ніколи не пропонується у дешевій тарі.
Дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників проведені у лабораторії підтвердили відповідність інформації маркування тари і вмісту упаковки. Чай Pukala та Brooke Bond за органолептичними показниками відповідає вимогам стандарту для чорних чаї першого сорту, чай Dilmah – вищого сорту. Варто відмітити, що дані фізико-хімічного аналізу перекликаються із органолептичною оцінкою чаїв.
На основі поєднання результатів дослідження було виведено інтегральний показник якості для кожного зразка.( дод.17)
Для визначення інтегрального показника якості використовувалась формула:
Рсум = е аі * Ріn,
де, Рсум – інтегральний показник якості;
аі — коефіцієнт вагомості і-тої властивості;
n — кількість властивостей, що оцінюється;
Рі — і-тий показник якості.
Комплексний метод застосовується для характеристики рівня якості продукції одним узагальненим показником, який є функцією від одиничних показників.
Найбільший інтегральний показник якості у проведеній роботі був визначений для зразку чаю Dilmah, найнижчий для чаю Pukala, що відповідає ціновим нішам, яку дана продукція займає на ринку України.
“Чай” – екзотичний продукт харчування. Країнами походження чаю в основному є Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Індія, Грузія, Турція. В нашій країні рослини ботанічного роду Thea практично не вирощують, а тому чай, як продукт харчування, ввозиться з інших держав, це характерний товар митних оформлень в режимі “імпорт”.
Взагалі бувають такі види чаїв:
Вид чаю Код за УКТЗЕД
-
із рослин виду Thea…………………………. 0902
-
ієзуїтський (див. МАТЕ)……………………. 0903 00 00 00
-
парагвайський (див. Мате)……………………0903 00 00 00
-
зерна …………………………………………. 1207 99 99 00
-
екстрати, есенції, концентрати……………… 2101 20 00 00
При ввезенні чаю на митну територію України суб`єктами ЗЕД застосовуються заходи тарифного та нетарифного митного регулювання.
Щодо питання встановлення ставок мита, то слід зауважити, що на всю групу товару 0902 “чай, ароматизований чи неароматизований” визначені одинакові ставки, а саме:
-
пільгова……………. 0,2 ЄВРО за 1 кг;
-
повна………………. 0,4 ЄВРО за 1 кг.
В основному при оподаткуванні даного товару застосовується пільгова ставка мита. Цей висновок випливає з тих міркувань, що країни, де вирощують чай: Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Індія, Турція відносяться до країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.
При ввезенні чаю з таких країн як Грузія, Туркменистан, Узбекистан товар може бути звільнений від сплати мита взагалі, оскільки у відповідності до угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами СНД, не застосовується мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт/імпорт товарів, які походять з митної території однієї з країн та призначені для іншої країни-учасниці угоди. Документом, який засвідчує, що товар походить саме з митної території однієї з країн учасниць угоди, є сертифікат про походження товару, визнаний митним органом дійсним.
Жорсткі заходи нетарифного регулювання при ввезенні на митну територію України чаю забезпечують безпеку харчового продукту для здоров`я населення, не дозволяють ввезенню неякісних, шкідливих, фальсифікованих чаїв.
Для Рівненської митниці “чай” не є характерним товаром митних оформлень. Відповідно до інформаційної бази 1998-2002р. р. проводилось митне оформлення поставок чаю, в основному, у складі гуманітарної допомоги, яка надходила на адресу благодійних організацій.
Проаналізувавши всі заходи тарифного та нетарифного регулювання, які застосовуються при митному оформленні чаю та враховуючи той факт, що його в нашій державі не вирощують і не зможуть вирощувати в силу несприятливих кліматичних умов, необхідно переглянути ставки ввізного мита на цей товар, зменшити їх або взагалі проводити митне оформлення за “0” ставкою мита. Це дало б можливість по-перше, частково зменшити собівартість необхідного для людей продукту харчування, по-друге, збільшити витрати на забезпечення проведення заходів для ще більшого контролю за якістю завезеного на митну територію України чаю.
На мою думку необхідно застосувати заходи щодо устаткування митних лабораторій та підготовки кваліфікованих спеціалістів, що дало б змогу економити час при ідентифікації та дослідженні якості чаю та аналогічних продуктів. Застосувавши сучасне обладнання та нові методи досліджень можна було б розраховувати на високу точність результатів, а отже створити надійний захист для споживачів чаю від фальсифікату та недоброякісного товару.
Використана література
-
Азгальдов Г. Г. Теорія і практика оцінки якості товарів (основи кваліметрії). — М.: “Економіка”, 1982р., ст. 256.
-
Гармашова І. В. Традиції російського чаювання та історія самовара. – “Місцева індустрія “, 2005р., №3, ст. 58-60.
-
Галдавадзе І.І. Сортування і дегустація чаю. – М.: “Харчова промисловість”, 1972р., ст.92.
-
ГОСТ 1940-75. Чай плиточний чорний. Видання офіційне.
-
ГОСТ 1938-90. Чай чорний байховий фасований. Технічні умови.
-
ГОСТ 1937-73. Чай чорний байховий нерозфасований. Видання офіційне.
-
ГОСТ 19885 – 74. Чай. Метод визначення вмісту таніна і кофеїна. Видання офіційне.
-
ГОСТ 1936 – 79. Чай. Правила приймання і методи аналіза. Видання офіційне.
-
Дудкін М. Харчові волокна чаю. – “Харчова переробна промисловість”, 2005 р., січень, ст.17.
-
Дмитрук М. Чайний ринок дорослішає. – “Продукти харчування”, 2003р., №5, ст.35-37.
-
Джинджолія Р. Р., Ревішвіллі Т. О. Комплексна переробка чайного листя – М.: “Агропромвидання”, 1989р., ст.118.
-
Єделькіна О. Таємниці східного чаювання. – “Брутто”, 2001р.,№2, ст.21.
-
Єлізарова Л. Г. Експертиза якості чаю. – М.: Автономна некомерційна організація “Московська вища школа експертизи”, 2001р., ст.43.
14. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92р.№2097-ХІІ, додаток до Закону України від 05.04.01р. № 2371 – ІІІ “ Про митний тариф України”.
15. Закон України від 05.02.92р.№ 2097-ХII “Про введення в дію Митного Кодекса України “.
16. Закон України від 23.12.97р. №771/97-ВР “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”.
17. Закон України від 17.07.97р. №486/97 – ВР “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”.
18. Закон України від 24.02.94р. № 4004-ХII “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.
19. Закон України від 06.04.00р. №1645-III “ Про захист населення від інфекційних хвороб”.
20. Закон України від 13.09.01р. №2681-III “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”.
21. Закон України від 16.04.91р. №959-ХII “Про зовнішньо-економічну діяльність” із змінами та доповненнями внесеними Законами України від 19.02.92р. №2139-ХII, від 01.02.94р. № 3898-ХІІ, від 15.02.95р. №68/95-ВР, від 28.02.95р. № 75/95-ВР, від 02.03.95р. № 82/95-ВР, від 14.03.95р. № 90/95-ВР, від 22.12.98р. № 335-ХIV.
22. Закон України від 03.04.97р. № 168/97 –ВР “Про податок на додану вартість”
23. Кістанова С. Чайні варіації на Цейлонських плантаціях.- “Напитки плюс”, 2000р., № 8, ст.30-35.
24. Кістанова С. Чайна регата у спокійному морі. – “Напитки плюс”, 1999р., № 7, ст.21-24.
25. Ковтун О. Зміна чайного лідера. – “Новий маркетинг”, 2002р.,№7, ст.32-36.
26. Кузьмич У. Типс- “біла війка”- “Брутто”, 2002р.,№ 4, ст.30-33.
27. Луганська І. Чай п”єш – орлом літаєш.- “Споживач”,1997р., № 9, ст.18-19.
28. Лист ДМСУ від 29.10.97р. №11/2-10270 “Щодо порядку пропуску вантажів, що підлягають санітарному, ветеринарному та іншим видам контролю”.
29. Мошкин В., Сизих А., Шавракова І. Обдурювання на чайному ринку.- “ОБЖ”, 2002р., лютий, ст.11-14.
30. Міщанчук Н. Чайні переваги росіян. – “Продукти харчування”, 2003р.,№5, ст.38-39.
31. На ринку чая. – “Бікі”, 1998р., № 132(7867), 5 листопада, ст.7.
32. Наказ ДМСУ від 02.12.99р. № 782 “Про затвердження примірного Положення про відділ тарифів та митної вартості та Порядок його роботи”.
33. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин” від 25.09.96р. № 72.
34. Наказ ДМСУ від 08.12.98р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення”.
35. Наказ ДМСУ від 23.02.03р. № 520 “Про встановлення контролбної межі вартості на окремі товари”.
36. Наказ ДМСУ від 14.10.02р. №555 “Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф вантажно-митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі та Порядку використання формуляра-специфікації форми МД-8”.
37. Наказ ДМСУ від 18.04.02р. № 207 “Про внесення змін та доповнень до інструкції про порядок заповнення вантажних митної декларації та класифікаторів.”
38. Наказ ДМСУ від 21.11.01р. № 755”Про затвердження порядку реалізації Положень митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП”.
39. Орагвелидзе Н.І., Пруідзе Г. Н. Розчинний чай з чайного листя. – “Пиво і напої”, 2002р., №1, ст.54-56.
40. Похльобкін В. В. Чай і горілка в історії Росії. – Красноярськ: Красноярське книжне видавництво, Новосибірське книжне видавництво, 1995р., ст.464.
41. Похльобкін В. В. Чай, його типи, способи вживання. – М:”Харчова промисловість”, 1968р., ст.133.
42. Постанова КМУ від 05.10.98р. № 1598 “Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення Їх через митний кордон України”.
43. Постанова КМУ від 12.10.00р. № 1537 “Про внесення змін і доповнень до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”.
44. Постанова КМУ від 26.10.01р. №1429 “Про здійснення екологічного контролю у зоні діяльності митниць призначення та відправлення”.
45. Постанова КМУ від 13.12.01р. № 1652 “Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян”.
46. Постанова КМУ від 13.01.99р. №41 “Про введення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”.
47. Постанова КМУ від 09.06.97р. № 574 “Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію”.
48. Постанова КМУ від 22.01.97р. № 65 “Про ставки митних зборів”.
49. Постанова КМУ від 12.12.02р. № 1864 “Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України”.
50. Романенко О. Л. Асортимент та якість чаю. Конспект лекції, КНТЕУ, Київ 2000р.
51. Следзь С., Следзь Н. Чай: ринок динамічно зростає. – “Галицькі контракти”, 1998р., № 21, ст.60-65.
52. Татарченко І.І. “Визначення показників якості чаю і кофе. – “Харчова технологія”, 2001р.,№ 4, ст.91-92.
53. Толстой Л. Н. Про споживчі властивості чаю. – “Продукти, смак, аромат”, 1998р., № 6, ст.2-3.
54. Чантурія Р., Фельдман І. Чайне дерево: рослина, чай, напій. – “Світ упаковки”, 2000р., № 2, ст.22-27.
55. Чай – продукт особливий. Маркетингова оцінка і перспективи розвитку українського ринку чая.- “Продукти харчування”, 2003р.,№ 5, ст.35-37.
(1)
, равной электропроводности исходной мембраны, окружен двумя модифицированными слоями толщиной d1 и удельной электропроводностью 
; 
− кажущаяся удельная электропроводность модифицированной мембраны, определяемая как d/R.
(2)
, т.е. плотность тока в отсутствии сопряженной конвекции. Проведенные нами эксперименты в мембранных системах при условиях, когда влияние на предельный ток эффектов сопряженной конвекции исключено, подтверждают правомерность использования уравнения Левека для изученных систем. Так, в системе с гомогенной мембраной АМХ в умеренно разбавленном растворе (0.02 М NaCl), когда влияние гравитационной конвекции незначительно, значения 
(3)
(4)
) «возмущенного» сопряженной конвекцией диффузионного слоя, которая может быть функцией тока, а под величиной 
понимается плотность потока H+ или OH– — ионов, генерированных на рассматриваемой границе мембрана/раствор. Первый член в его правой части характеризует величину плотности электродиффузионного потока противоионов через обедненный диффузионный слой, толщина которого может зависеть от сопряженной конвекции раствора вблизи межфазной границы мембрана/раствор. Второй член уравнения определяет вклад эффекта экзальтации в массоперенос. 
, а в сверхпредельных токовых режимах 
, определяемую как 
tot −i Ref (5)
– суммарный скачок потенциала, Ref = 
. Физический смысл приведенного скачка потенциала 
, известному в электрохимии электродных систем.
находят как скачок потенциала между измерительными электродами, вызванный включением тока, в условиях, когда градиенты концентрации отсутствуют. 
=1.5 равны 0.39 и 0.22 соответственно. Причиной этого явления служит трансформация вторичных и третичных аминогрупп в четвертичные в поверхностном слое МА-40.
, рассчитанной по конвективно-диффузионной модели. Так, в системе МК-40/0.005 М NaCl/ МА-40 (V=1.6 см/с и h=1.1 мм) при 
зависимость 
сохраняет вид, близкий к линейному, а приведенный скачок потенциала не превышает 300 мВ, позволяет предположить, что в этих условиях причиной сверхпредельного переноса является электроосмос 1-го рода. Механизм электроконвекции переходит от электроосмоса 1 к электроосмосу 2, по-видимому, вблизи точки перегиба на ВАХ, после которой начинается быстрый рост тока. Полученные данные свидетельствуют о том, что в сходных условиях электроконвекция возле мембраны АМХ развивается существенно слабее. Причина различного поведения катионо- и анионообменных мембран, а также мембран МА-40 и МА-40М в отношении развития электроконвекции, скорее всего связана со стоксовским радиусом и числами гидратации противоионов, формирующих область пространственного заряда (ОПЗ). Во-первых, стоксовский радиус и число гидратации анионов Cl−, формирующих пространственный заряд возле АМХ, существенно ниже соответствующих величин для катионов Na+, образующих пространственный заряд возле СМХ и Nafion-117. Поэтому при одной и той же плотности заряда и его протяженности интенсивность электроконвекции возле СМХ и Nafion-117 выше. Во-вторых, при диссоциации воды возле АМХ и МА-40 (которая практически отсутствует у поверхности Nafion-117 и МА-40М) ионы Н+ (ОН−), стоксовский радиус которых близок к нулю, попадают в ОПЗ и гасят электроконвекцию: эти ионы переносят заряд по «эстафетному» механизму от одной молекулы воды к другой без приведения в движение объема жидкости. В-третьих, гидрофобность поверхности СМХ, Nafion-117 и мембран МА-40М может способствовать скольжению жидкости вдоль границы мембрана/раствор.
,
,
, 
. (1.1) 
, (1.2) 
— теплоемкость i-го компонента шихты сердечника;
— температура плавления i-го компонента шихты сердечника;
— концентрация i-го компонента шихты сердечника.
, то обеспечивается равенство скоростей плавления оболочки и сердечника. Однако на практике чаще всего 
<
, то есть имеет место отставание плавления сердечника от оболочки. Оболочка правится быстрее, а сердечник может поступать в сварочную ванну, минуя стадию капли. Такой характер плавления и перехода электродного металла объясняется нерациональной конструкцией и составом сердечника порошковой проволоки [9], а также большим электрическим сопротивлением на границе оболочка-сердечник [10].
, находящийся на расстоянии 
от токоподвода. Тогда тепловой баланс нагрева участка порошковой проволоки сварочным током с учетом принятых допущений выразится уравнением:
, (1.3) 
— джоулево тепло, выделившееся в оболочке на данном участке вылета;
— приращение теплосодержания оболочки проволоки;
— приращение теплосодержания сердечника порошковой проволоки;
— приращение теплосодержания изолирующей прослойки;
— теплоотдача с боковой поверхности данного участка вылета в окружающую среду.
выделится теплота:
, (1.4) 
— удельное сопротивление материала оболочки, Ом*м;
в единицу времени за время 
, (1.5) 
— удельная теплоемкость материала оболочки порошковой проволоки, Дж/кг*град; 
— плотность материала оболочки порошковой проволоки, кг/м3; Тоб — температура оболочки, °С.
в единицу времени за время 
, (1.6) 
— удельная теплоемкость материала сердечника порошковой проволоки, Дж/кг*град; 
— плотность материала сердечника порошковой проволоки, кг/м3; 
— площадь поперечного сечения сердечника порошковой проволоки, м2; 
— средняя объемная температура сердечника порошковой проволоки, °С. Величину 
. (1.7) 
в единицу времени за время 
(1.8) 
— удельная теплоемкость материала прослойки, Дж/кг*град;
— плотность материала прослойки, кг, м3;
— средняя температура изолирующей прослойки, °С;
— площадь поперечного сечения прослойки, м2.
, (1.9) 
— коэффициент теплообмена с окружающей средой, Вт/м2;
и 
являются функциями времени, а удельное сопротивление 
, (1.10) 
— удельное сопротивление при начальной температуре Тоб=Т0, ОмЧм;
— температурный коэффициент сопротивления материала оболочки, °С-1.
, (1.11) 
,
из формулы (1.11), получим:
. (1.12) 
,
,
(формулы (1.4) — (1.9)) в уравнение (1.3), получим:
,
.
,
,
плотность тока, А/м2.
,
,
.
.
; 
.
. (2.1) 
. (2.2) 
-диаметр порошковой проволоки, м;
-толщина оболочки, м,
. Тогда коэффициенты А и Соб будут вычисляться по формулам:
, (2.3) 
. (2.4) 
,
. (2.5) 
. (2.6) 
, (2.7) 
— коэффициент теплопроводности сердечника, м2/с; 
-оператор Лапласа.
, (2.8) 
скорость плавления (подачи) порошковой проволоки, м/с;
— неизвестные постоянные коэффициенты, зависящие от режима наплавки.
.
.
, (2.9) 
полярный радиус.
; (2.10) 
; (2.11) 
,
; (2.12) 
. (2.13) 
; (2.14) 
; (2.15) 
; (2.16) 
; (2.17) 
, (2.18) 
(2.19) 
(2.20) 
(2.21) 
(2.22) 
в виде суммы общего решения уравнения (2.18) 
и частного решения 
.
должны удовлетворять уравнению (2.18) при их подстановке в отдельности вместо 
.
, (2.23) 
функция только от 
;
функция только от F0.
.
. (2.24) 
, (2.25) 
модифицированная функция Бесселя первого рода нулевого порядка; k0 — модифицированная функция Бесселя второго рода нулевого порядка. Функции Бесселя не выражаются не через элементарные функции, но они протабулированы с большой точностью [18], что позволяет их использовать в расчетах.
и 
. При 
функция:
.
.
, следовательно, 
для любого значения 
. Поскольку 
, то условие (2.21) выполнено.
, т. е 
. Тогда на основании (2.25) 
. Откуда:
.
и 
в выражение (2.23), получим:
. (2.26) 
, (2.27) 
.
. (2.28) 
. (2.29) 
, (2.30) 
,
. (2.31) 
;
. (2.32) 
. (2.34) 
, получим:
получим выражение:
,
. (2.35) 
из формулы (2.26) и значение 
из формулы (2.35) в выражение для 
, получим:
. (2.36) 
.
и увеличивается с ростом F0 по экспоненциальной зависимости, т.е. очень быстро. Нерегулярная составляющая пропорциональна 
, напротив, с ростом F0 очень быстро уменьшается. Следовательно, существует такое значение числа Фурье, за которым нерегулярная составляющая становится пренебрежительно малой. Эта граница считается началом наступления регулярного режима нагрева сердечника. Регулярным режимом можно считать нагревание, когда нерегулярная составляющая составляет не более 5% регулярной, т.е.:
. (2.37) 
выражение (2.36) примет вид:
. (2.38) 
.
), вычислить наступление регулярного режима на оси порошковой проволоки, а, следовательно, для всего вылета:
. (2.39) 
. (2.40) 
.
. (2.41) 
и Pd = 4, охватывая практически весь применяемый диапазон нагрева.
, 
, то в результате расчета по формуле (2.35) получим: при 
критерий F0=0,256.
. (2.42) 
. (2.43) 
.
:
.
, то последнюю формулу можно представить в виде:
.
. (2.44) 
. (2.45) 
,
(2.46) 
. (2.47) 
; 
,
,
(2.48) 
(2.49) 
;
. (2.50) 
. (2.51) 
,
— безразмерная скорость нагрева оболочки порошковой проволоки (критерий Предводителева) на участке подогрева; 
— безразмерное время нагрева оболочки порошковой проволоки (критерий Фурье) на участке подогрева.
. (2.52) 
. (2.53) 
.
.
(2.54) 
. (2.55) 
,
,
.
;
. (2.56) 
. (2.57) 
. (2.58) 
,
.
(2.59) 
. (2.60) 
. (2.61) 
; (2.62) 
; (2.63) 
(2.64) 
. (2.65) 
уравнения (2.18) представим в виде:
. (2.66) 
;
.
. (2.67) 
. (2.68) 
. (2.69) 
,
. (2.70) 
(2.71) 
(2.72) 
(2.73) 
(2.74) 
. (2.75) 
(2.76) 
,
(2.77) 
(2.78) 
(2.79) 
(2.80) 
. (2.81) 
. (2.82) 
, а также знаками.
, а 
. Формула (2.82) примет вид:
(2.83) 
представляет собой закон свободного нагрева или охлаждения бесконечно длинного цилиндра.
Рисунок 3.1 — Контекстная диаграмма потоков данных
, 
Ом*м;
0С-1
кг/м3;
А/м2;
.
;
,
— площадь световых проемов при боковом освещении, м2;
— площадь пола помещения, м2;
— коэффициент запаса, учитывающий снижение КЕО и освещенности в процессе эксплуатации вследствие загрязнения и старения светопрозрачных заполнений в световых проемах. Это характерно для производств с запыленной воздушной средой (доменные цехи, сталеплавильные, кузнечные, литейные цехи). Принимается по данным табл.5 [37]; 
= 13 — световая характеристика окон, определяемая по табл.4 [38]; 
=1 — коэффициент, учитывающий затенение окон противоположными зданиями, определяется по табл.5 [38]; 
— общий коэффициент светопропускания, определяемый по формуле:
,
=0,8 — коэффициент светопропускания материала, определяемый по табл.6 [38] ;
=0,75 — коэффициент, учитывающий потери света в переплетах светопроема, определяемый по табл.6 [38] ;
=1 — коэффициент, учитывающий потери света в несущих конструкциях, определяемый по табл.6 (при боковом освещении 
=1 — коэффициент, учитывающий потери света в солнцезащитных устройствах, определяемый в соответствии с табл.7 [38] ;
=0,9 — коэффициент, учитывающий потери света в защитной сетке, устанавливаемой под фонарями, принимается равным 0,9;
=1,25 — коэффициент, учитывающий повышение КЕО при боковом освещении благодаря свету, отраженному от поверхностей помещения и подстилающего слоя, прилегающего к зданию, определяется по табл.8 [38].
=1 — табл.5 [37] ;
.
.
.
.
.
.
.
.
.