Вступ
Актуальність теми. Оцінка фінансового стану підприємства – це комплексне дослідження всіх сторін його фінансової діяльності з використанням відповідних джерел інформації, вивчення та вимір факторів, причин та резервів, оцінки роботи і співставлення її результатів з витратами, узагальнення результатів оцінки і розробка необхідних заходів. Ця проблема має народногосподарське та соціальне значення, оскільки життєвий рівень громадян України, соціальний мир та злагода у суспільстві визначається стійким фінансовим станом підприємств, а нестійкий фінансовий стан та банкрутство підприємств породжують безробіття, низький рівень життя та соціальну напругу у суспільстві, конфлікти між роботодавцями та найманою робочою силою. Оцінка фінансового стану, будучи комплексною, є ще дуже складною проблемою. Проблема визначення фінансового стану завжди була актуальною і посідала вагоме місце серед напрямків економічних досліджень. Особливої гостроти вона набула при становленні ринкового устрою нашої держави. Актуальність моделювання фінансового стану обумовлена багатьма дослідженнями такими науковцями як: Абрютіної М.С., Алексєєва І.В., Войнаренка М.П., Рясних Є.Г., Баканова М.І., Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Бандурка А.М., Градової А.П., Іванова Г.П., Бланка І.А., Мінаєва В.П., Гридичної М.В., Забродського В.А., Кізіма Н.Д., Калини А.В., Ковальова В.В., Лахтіонової В.С., Лігоненка Л.О., Терещенка О.О. та ін..
Мета курсової роботи: Метою курсової роботи є закріпити і поглибити теоретичні знання з оцінки фінансового стану підприємства.
На основі мети курсової роботи були поставлені такі завдання:
– розглянути основні теоретичні положення щодо оцінки фінансового стану підприємства;
– запропонувати напрями покращення оцінки фінансового стану підприємства;
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі використовувалися загальні методи наукового пізнання. Зокрема: економічного аналізу, синтезу, порівняння, аналогії, узагальнення, економіко-математичні, економіко-статистичні, коефіцієнтів та інші.
1. Теоретичні основи оцінки фінансового стану та фінансової звітності підприємства
1.1 Сутність фінансового стану підприємства
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.[10, с. 223]
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.[21, с. 282]
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан
Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.[11, с. 234]
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами. [8, c. 136]
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
— дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
— дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
— об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
— оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
— аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
— визначення ефективності використання фінансових ресурсів.[5, с. 314]
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. [9, c. 34]
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв’язані, мають спільну інформаційну базу. [21, с. 283-284 ]
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
— орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;
— множинність об’єктів-користувачів;
— різноманітність цілей і інтересів суб’єктів аналізу;
— максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.[13, с. 156 ]
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:
— аналіз абсолютних показників прибутку;
— аналіз показників рентабельності;
— аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;
— аналіз ефективності використання залученого капіталу;
— економічна діагностика фінансового стану підприємства.[6, с. 154 ]
На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:
— аналіз майна (капіталу) підприємства;
— аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
— оцінка ділової активності підприємства;
— аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;
— аналіз кредитоспроможності підприємства;
— оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
— аналіз власних фінансових ресурсів;
— аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
— аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.[14, с. 134 ]
1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:
— балансу (форма № 1);
— звіту про фінансові результати (форма № 2);[15, c. 1]
— звіту про рух грошових коштів (форма № 3);[16, c.1]
— звіту про власний капітал (форма № 4);
— дані статистичної звітності та оперативні дані.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв’язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.[23, с. 235 ]
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.
Вона повинна уможливлювати:
— оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;
— оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;
— прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.
Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.[21, с. 288 ]
Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.
Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів і прибутків підприємства.
Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.[17, c. 168]
Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.
З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни.
Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку*. Стандарт у широкому розумінні — зразок, еталон, модель, що беруться за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. Стандартизація бухгалтерського обліку — це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі — П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення визначає:
* мету фінансових звітів;
* їх склад;
* звітний період;
* якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;
* вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.[19, с. 253 ]
П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (далі — підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.
Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997 р.) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.
Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл. 1).
Таблиця 1. Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів.
| Користувачі звітності
| Інформаційні потреби |
| Інвестори, власники
|
Придбання, продаж та володіння цінними паперами
Участь у капіталі підприємства
Оцінка якості управління
Визначення суми дивідендів
|
| Керівництво підприємства
| Регулювання діяльності підприємства |
| Банки, постачальники та інші кредитори
|
Забезпечення зобов’язань підприємства
Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання
|
| Замовники
| Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання |
| Працівники підприємства
|
Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання
Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками
|
| Органи державного управління
| Формування макроекономічних показників |
Для прийняття економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать:
* баланс;
* звіт про фінансові результати;
* звіт про рух грошових коштів;
* звіт про власний капітал;
* примітки до звітів.
Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.[20, c. 175]
1.3 Прийоми та методи оцінки фінансового стану підприємства
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;
5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.
6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник. [21, с. 285 ]
Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — об’єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.[18, c. 88]
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.
Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:
— експертних оцінок і сценаріїв,
— психологічні,
— морфологічні,
— порівняльні,
— побудови системи показників,
— побудови системи аналітичних таблиць.[7, с. 55 ]
Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:
— ланцюгових підстановок,
— арифметичних різниць,
— балансовий,
— виокремлення ізольованого впливу факторів,
— відсоткових чисел,
— диференційний,
— логарифмічний,
— інтегральний,
— простих і складних відсотків,
— дисконтування.
У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).
Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.
Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).
Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.
Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.[22, c. 321]
2. Оцінка фінансового стану підприємства та її показники
2.1 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.
Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.[24, c. 201]
Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв’язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.
Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.
Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період.
Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов’язаннями з використанням платіжного календаря.
Показники ліквідності та платоспроможності
1. Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти». Перший показник характеризує активи підприємства ( II та III розділи активу балансу). Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.
2. Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.
3. Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.
4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси).
Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника — 1. Однак ця оцінка також досить умовна.
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника- 0,2.
6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника — 50%
7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.[21, с. 307-311 ]
2.2 Оцінка фінансової стійкості підприємства
Фінансову стійкість підприємства тісно пов’язано із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;
2) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;
3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.
Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.
Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.
Показники оцінки фінансової стійкості
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).
2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.
4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника — негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.[21, с. 311-314 ]
2.3 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.
Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.
Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.
До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.
Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв’язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв’язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.[1, с. 99 ]
Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:
Р = (П/С) 100,
де Р — рівень рентабельності, %;
П — прибуток від реалізації продукції, грн.;
С — собівартість продукції, грн.
Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товарообороту.
Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.
Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об’єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.
За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.
На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.
Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:
а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
б) показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.
Показники рентабельності групи «а» розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:
1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)
К1 = Вп/Чоп = 1 — Впр/Чоп,
де Вп — сума валового прибутку;
Впр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
Чоп — чистий обсяг продажу (реалізації);
2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К2)
К2 = Под/Чоп,
де Под — сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;
3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)
К3 = П/Чоп,
де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і податкових виплат;
4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4)
К4 = Чп/Чоп,
де Чп — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків; 5) критичний коефіцієнт рентабельності (K5)
К5 = (Чоп — Зв) / Чоп,
де Зв — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.[2, с. 345 ]
У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна — вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.
Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).
Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.
Показники рентабельності групи «б» розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:
1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)
К6 = Чп/ВА,
де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;
2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7 = П/СА,
де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання);
3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)
К8 = Чп/СК,
де СК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.
Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.[21, с. 314-317 ]
3. Шляхи вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства
Одним з найважливіших напрямків розвитку оцінки фінансового підприємства стану є його автоматизація. Найважливішим практичним наслідком комплексної автоматизації аналізу фінансового стану підприємства є скорочення тимчасових витрат, і, що найважливіше, автоматизація дає змогу аналітику концентрувати свій час і зусилля не на виконанні рутинних розрахункових процедур, а на вдосконалення методики аналізу, Постійне поліпшення його якості.
Основна вимога до автоматизації оцінки фінансового стану підприємства, представлене в найбільш загальному вигляді, могло б виглядати так: програмний комплекс повинен відповідати завданням конкретного банку і фактично являти собою його модель.
Автоматизація оцінки фінансового стану підприємства технологічно реалізується в певних програмах, які умовно можна розділити на:
спеціалізовані;
програми загального призначення (Excel).
Спеціалізоване програмне забезпечення буде розглянуто на прикладі аналітичного програмного комплексу «Нострадамус»
Аналітичний програмний комплекс (АПК) «Нострадамус» представляє собою інструментальну систему класу OLAP (оперативної аналітичної обробки) і містить розширюваний набір прикладних решеній (реалізованих методик) для ефективного управління аналізу фінансового стану підприємства. Прикладні рішення АПК «Нострадамус» допомагають управляти бізнес-процесами підприємства і призначені, в першу чергу, для вищої та середньої керівництва, аналізу, планування. Крім того, реалізовані прикладні рішення, що дозволяють отримувати як стандартну, так і будь-яку спеціалізовану звітність підприємства.
АРХІТЕКТУРА КОМПЛЕКСУ
АПК «Нострадамус» складається з ядра і прикладних рішень.
Ядро включає в себе:
Сховище даних c налаштованим модулем завантаження даних з різних джерел і компонентами адміністрування комплексу;
Система показників, що дозволяє забезпечити простий доступ до даних різної структури і розрахунок формульних методик;
Генератор звітів з можливостями аналізу «що-якщо», занурення в дані, Збереження звітів в архів і побудови графіків;
Модуль багатовимірного аналізу (OLAP), що дозволяє аналізувати дані в різних інформаційних розрізах;
Модельні таблиці, що дозволяють будувати фінансові моделі для побудови прогнозів і планів, а також для проведення аналізу «що-якщо».
В даний час в рамках комплексу реалізовані наступні прикладні рішення:
Підготовка звітності підприємства;
Аналіз фінансового стану підприємства;
Аналіз балансів підприємств;
Бюджетування;
Казначейство.
Аналіз клієнтської бази.
Прикладні рішення АПК «Нострадамус» використовують потужний інструментарій ядра, що дозволяє швидко реалізовувати нові методики або адаптувати існуючі в відповідно до вимог кожного підприємства.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ
При проектуванні АПК «Нострадамус» використовувалися найбільш ефективні технологічні принципи побудови корпоративних аналітичних систем.
Технологія сховищ даних (data warehouse) покладена в основу роботи системи. Інформація збирається в єдину базу даних, систематизується і приводиться до єдиного формату. Після цього вона доступна для аналізу та перегляду. Дана технологія особливо актуальна в підприємствах, які використовують у своїй роботі не одну, а кілька бізнес-систем. У цьому випадку АПК «Нострадамус» може синхронізувати дані з різних джерел і при аналізі зіставляти інформацію з різних систем. Робота на власному сховище дозволяє позбавити бізнес-системи (зокрема, АБС) від навантаження, пов’язаного зі звітами та аналітичними запитами, і, таким чином, підвищити їх продуктивність.
Технологія багатовимірного аналізу (OLAP) надає користувачеві можливість самостійно аналізувати дані в різних інформаційних розрізах, не обмежуючись вбудованими в систему звітами і не звертаючись до програміста. Система дозволяє швидко змінювати інформаційні розрізи та шляхи підсумовування даних, а також отримувати агреговану інформацію по групах об’єктів за допомогою динамічного згортання, розгортання, фільтрації вимірів і механізму угруповань.
Відкритість. АПК «Нострадамус» підтримує роботу зі стандартними форматами даних та протоколів, завдяки чому він легко інтегрується в існуючу технологічну інфраструктуру банку. Підтримується імпорт з різних банківських облікових систем (в тому числі, ІСУБД «Нова Афіна», ІХС «Гефест», ІХС «Центавр»), баз даних (Oracle, MS SQL і т.п.), Файлів форматів Dbase, Excel, текст. Можливий експорт у форматах HTML, MS Word, MS Excel. Завдяки гнучкості і відкритості системи, список підтримуваних форматів даних може бути легко розширений.
Надійна система безпеки. Захист даних на рівні СУБД робить неможливим несанкціонований доступ до даних навіть для технічно грамотного зловмисника, а гнучка система розмежування прав дозволяє організовувати доступ до даних на рівні конкретних документів, Клієнтів і особових рахунків у суворій відповідності з повноваженнями конкретного користувача.
Ергономічність. АПК «Нострадамус» відрізняють інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, можливість індивідуального настроювання відповідно до потреб користувача, використання сучасних візуальних технологій, таких як:
переміщення елементів по екрану за допомогою миші (drag — drop),
спливаючі меню,
настроюються панелі інструментів,
дерева об’єктів зі зручною навігацією і т.д.
Занурення в дані (drill-down). Усі звіти, таблиці, графіки та діаграми в системі забезпечені коштами «занурення в дані», які дозволяють негайно з’ясувати, яким чином були отримані ті чи інші результати, аж до доступу до первинної інформації.
Гнучкість. Система володіє широким набором засобів настроювання відповідно до вимог технології роботи конкретного підприємства.
Мова налаштувань. Передбачена можливість написання макросів на простому, зручному й потужному мовою скриптів.
Формульний мову. В АПК «Нострадамус» використовується система показників, що визначаються формулами. Можлива побудова ієрархії формул у вигляді системи показників. Для прискорення процесу обчислень передбачена можливість попереднього розрахунку часто використовуваних показників і збереження їх значень в базі даних.
Система довідників — також один із засобів налаштування АПК «Нострадамус». Можлива настройка користувальницького інтерфейсу й структури існуючих довідників, а також створення нових довідників.
Редактор методик. Передбачена можливість швидкого і зручного редагування аналітичних методик рядовим користувачем без залучення програмістів.
Найбільш доступним способом вирішення задачі оцінки фінансового стану є аналіз стандартної звітності, і тут АПК «Нострадамус» надає інструментарій для ефективного проведення такого аналізу.[3, с. 75 ]
Пропонований метод аналізу складається з наступних етапів:
1. Завантаження звітності цікавлять організацій.
АПК «Нострадамус» поставляється з готовими настройками прийому і аналізу інформації, що публікується звітності підприємства, однак при необхідності він може бути легко перенастроєний для роботи з будь-якими іншими джерелами даних.
2. Проведення швидкого експрес-аналізу організації.
Досить багато організацій можуть бути швидко і впевнено оцінені як ненадійні або, навпаки, як бажані партнери. Експрес-аналіз дозволяє навіть відносно некваліфікованої персоналу швидко і просто обробити подібні «прості» випадки.
3. Проведення структурного і динамічного аналізу за допомогою аналітичних таблиць і графіків.
Якщо експрес-аналіз не дав однозначно позитивною або однозначно негативної оцінки, то організація повинна бути більш ретельно проаналізовано досвідченим аналітиком. На допомогу йому АПК «Нострадамус» надає зручний інструментарій для проведення структурного аналізу фінансового стану, а також для відстеження історичної динаміки стану організації.
4. Рейтинг-аналіз на тлі ринку.
Досить часто зустрічається завдання групового аналізу декількох організацій. Наприклад, це необхідно при виборі партнера з групи організацій, відстеження поведінки конкурентів або аналізу загальної ситуації на будь-якому сегменті ринку. Для проведення таких досліджень АПК «Нострадамус» надає наочні діаграми і рейтинг-звіти.
5. Регулярне автоматичне проведення моніторингу діяльності, що цікавить організації.
Для забезпечення надійності бізнесу необхідно регулярно відслідковувати стан контрагентів і конкурентів. АПК «Нострадамус» може автоматично із заданою регулярністю відстежувати цікавлять показники і своєчасно сповіщати про виникнення критичних ситуацій.
Важливою перевагою системи є можливість формування практично будь-якого звіту за результатами аналізу за допомогою гнучкого генератора звітів.
Недоліком системи виступає її дорожнеча, а також те, що, як і будь-яка інша складна програмна система, вона вимагає час у персоналу для адаптації до неї. Крім того, настройка і налагодження системи також потребують додаткових трудовитрат.
Програма «Аналіз фінансового стану підприємства».
Програма «Аналіз фінансового состояніяпредпріятія» є спеціалізованою аналітичною програмою, призначеної для фінансового аналізу.
Введення даних за балансовими рахунками можна здійснювати на основі ручного введення або на основі прив’язки до операційного дня. Для ручного введення користувач з довідника вибирає потрібний підприємство. Далі необхідно набрати дату, на яку буде проводиться введення. Також можливий введення даних лізингові звітності, що публікується. Важливими перевагами розглянутої програми є:
вбудована методика рейтингового аналізу фінансової звітності (методика Кромонова);
гнучкість, можливість створення власної методики та модифікації наявних методик;
проведення факторного аналізу;
знаходження оптимальної структури балансу шляхом обліку вводяться обмежень.
Автоматизація дистанційного аналізу за допомогою MS Excel.
Незважаючи на всю привабливість використання спеціалізованих програмних комплексів, найбільш популярним інструментом аналітика для проведення будь-яких розрахунків є табличні процесори. Тим більше, коли треба оцінити результати, які можна отримати від використання нових методів аналізу. Можливість застосування табличних процесорів можна оцінити на прикладі найпоширенішою системи — Excel.[25, с. 132 ]
Електронна таблиця Excel дозволяє імпортувати різні формати зовнішніх даних. Зокрема, це можна здійснювати через стандартний буфер обміну між Windows-додатками або через технологію OLE (objects linking and embedding). Вихідні результати також можна представити у вигляді звітів довільної форми, включаючи графіки та діаграми. Дані в електронній таблиці можна сортувати і фільтрувати по заданому набору параметрів. У формулах можна використовувати широкий вибір вбудованих функцій по обробці даних. Є можливість використовувати власні процедури, написані на мові Visual Basic. Для вирішення складних рівнянь і оптимізаційних задач існує вбудована система пошуку рішень. Використання цієї системи може сильно полегшити роботу за наступними необхідних процедур дистанційного аналізу:
агрегування даних балансу і побудова аналітичного балансу;
графічний аналіз агрегованого балансу;
розрахунок різних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Важливим видається й той факт, що при використанні Excel весь процес обчислень відбувається на очах користувача, який оперує не з абстрактними змінними, а з конкретними даними. Це важливо для аналітиків, які не є професійними програмістами і зазнають труднощів при спробах записати процедуру аналізу на якому-небудь алгоритмічній мові. Ймовірно, ця наочність і можливість для фахівця оперувати з досить складними об’єктами в інтуїтивно зрозумілою середовищі зробило програму Excel такою популярною.
Автоматизація оцінки фінансового стану підприємства практично реалізується в 2 типах програм: Спеціалізовані програмні комплекси і програми загального призначення (MS Excel). Спеціалізовані програмні комплекси надають користувачам безліч переваг, але вони досить дорогі і часто складні в експлуатації. Таким чином, кожен підприємство повинно вирішити досить складну проблему вибору між цими двома типами програм для оптимальної автоматизації аналітичної служби.[4, с. 256 ]
4. Практична частина курсової роботи
Завдання: провести фінансове планування на виробничому підприємстві.
Визначити:
1.Прибуток підприємства, його розподіл і використання, рентабельність виробництва.
2.Потребу підприємства в оборотних коштах й джерела покриття їх приросту.
3.Амортизацію і джерела фінансування капітальних вкладень.
Скласти:
1.Фінансовий план (баланс доходів і видатків) підприємства.
2.Перевірочну шахову таблицю до балансу доходів і видатків підприємства.
Вихідні дані: 1.Кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції
| Елементи витрат
| Сума, тис. грн. |
| 1.Матеріальні витрати, усього
| 8190 |
|
у тому числі:
1.1.Сировина і основні матеріали
|
6000
|
| 1.2.Допоміжні матеріали
| 790 |
| 1.3.Паливо
| 1100 |
| 1.4.Електроенергія
| 150 |
| 1.5.Запасні частини, МШП
| 150 |
| 2.Витрати на оплату праці
| 1900 |
| 3.Відрахування на соціальні заходи
| 770 |
| 4.Амортизація
| 840 |
| 5.Інші витрати
| 230 |
| Усього витрат на випуск продукції
| 11930 |
| 6.Зміна залишків незавершеного виробництва
| -70 |
| Виробнича собівартість товарної продукції
| 12000 |
| 7.Витрати на реалізацію продукції
| 120 |
| Повна собівартість товарної продукції
| 12120 |
У кошторисі витрат на виробництво продукції в статті «Сировина і основні матеріали» у тому числі: матеріали А – 900 тис. грн.; матеріали Б – 600 тис. грн..; матеріали В – 1500 тис. грн.
2.Обсяг виробництва складає:
у 1 кварталі – 21 % річного обсягу;
у 2 кварталі – 23 % річного обсягу;
у 3 кварталі – 26 % річного обсягу;
у 4 кварталі – 30 % річного обсягу (відповідно до цих даних розподіляються витрати на виробництво й приріст нормативу оборотних коштів).
3.Дані для розрахунку нормативу оборотних коштів щодо сировини і основних матеріалів:
3.1.Кількість поставок у звітному році.
| Види матеріалів
| 6 варіант |
| Матеріал А
| 5 |
| Матеріал Б
| 12 |
| Матеріал В
| 20 |
3.2 Час руху від постачальника до споживача:
Матеріал А – 7 днів; пробіг платіжних документів – 4 дні;
Матеріал Б – 5 днів; пробіг платіжних документів – 3 дні;
Матеріал Б – 3 днів; пробіг платіжних документів – 2 дні.
3.3.Час для прийняття, розвантаження і складування матеріалів:
Матеріал А – 1 день;
Матеріал Б – 2 дні;
Матеріал В – 1 день.
3.4.Час на підготовку до виробництва: матеріалу А – 2 дні.
4.Дані для розрахунку нормативу оборотних коштів щодо незавершеного виробництва:
4.1 Цикл виробництво (в днях)
| Види виробів
| 6 варіант |
| Вибір А
| 4 |
| Вибір Б
| 7 |
| Вибір В
| 4 |
4.2.Виробнича собівартість одиниці продукції:
Виріб А – 2200 грн.
Виріб Б – 1600 грн.
Виріб В – 2400 грн.
4.3.У тому числі витрати у в 1-й день виробництва:
Виріб А – 1100 грн.
Виріб Б – 600 грн.
Виріб В – 1400 грн.
4.4.Обсяг виробництва в 4 кварталі планового року:
Виріб А – 450 грн.
Виріб Б – 400 грн.
Виріб В – 300 грн.
5.Норма оборотних коштів:
5.1.1.Інші матеріали – 40 днів
5.1.2.Допоміжні матеріали – 30 днів
5.1.3.Паливо – 10 днів
5.1.4.Готовая продукція – 9 днів
5.2.Норматив оборотних коштів щодо запасних частин, МШП – 130 тис. грн..
5.3.Норматив оборотних коштів за витратами майбутніх періодів – 120 тис. грн..
6.Норматив оборотних коштів на початок планового року – 1500 тис. грн..; приріст коштів, прирівняних до власних, у плановому році – 20 тис. грн.
7.Дані для розрахунку середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОФ) і амортизації:
7.1.Вартість ОФ на початок планового року – 5 970 тис. грн.., у тому числі:
Вартість ОФ групи 1 – 4600 тис. грн.
У тому числі: будівля виробничого цеху -3500 тис. грн.
Приміщення складу – 600 тис. грн..
Адміністративний корпус – 500 тис. грн..
Вартість ОФ групи 2 – 350 тис. грн.
Вартість ОФ групи 3 – 900 тис. грн.
Вартість ОФ групи 4 – 120 тис. грн.
7.2.У березні введено в дію ОФ групи 3 на суму 850 тис. грн.
7.3. З 1 липня вибуло ОФ групи 2 на суму 180 тис. грн.
7.4.1.Амортизація, спрямована на капітальне будівництво – 60% загальної суми амортизації.
7.4.2.Амортизація на капітальній ремонт – 40% загальної суми амортизації.
8.Дані для розрахунку прибутку від реалізації продукції, прибутку від операційної діяльності та прибутку від звичайної діяльності підприємства:
8.1.Залишки нереалізованої продукції на початок планового року (за собівартістю) – 800 тис. грн.
8.2.Очікувані залишки нереалізованої продукції на кінець планового року (за собівартістю) – 200 тис. грн.
8.3.Відношення оптових цін і собівартість продукції:
У звітному році – 114%
У плановому році – 116%
8.4.Реалізація оборотних активів (продаж зайвих матеріалів і сировини) – 70,5 тис. грн.
8.5.Доходи від операційної оренди – 90,5 тис. грн.
8.6.Отримана сума штрафів за порушення господо говорів – 9 тис. грн.
8.7.Списання кредиторської заборгованості, строк погашення якої вже минув – 60 тис. грн.
8.8.Адміністративні витрати – 20 тис. грн.
8.9.Процент за ви користування кредитом банку – 20% річних (сума кредиту див. п. 9)
8.10.Податок на прибуток підприємства – 505 тис. грн.
9.Джерела фінансування капітального будівництва )тис. грн.:
| Показники
| 6 варіант |
| 1.Обсяг капітальних вкладень
| 1060 |
|
2.Внутрішні джерела:
А)мобілізація внутрішніх ресурсів
|
75 |
| Б)прибуток у будівництві
| 25 |
| В)Економія від зниження вартості будівництва
| 60 |
Кредити банку на капітальне будівництво в плановому році 350 тис. грн.
10.Дані для розрахунку використання прибутку:
10.1.Напрями використання прибутку:
На створення фінансового резерву – 5 %
На розвиток виробництва – 60%
На соціальний розвиток – 20%
На матеріальне заохочення – 15%
10.2.Видатки ЖКГ – 90 тис. грн.
11.Дані для складання балансу доходів і видатків:
Видатки на утримання дитячого садку – 200 тис. грн.
Джерела фінансування:
А)кошти батьків – 50 тис. грн..
Б)з коштів на соціальний розвиток – 150 тис. грн.
12.Видатки на науково-дослідні роботи (НДР) – 80 тис. грн. (фінансуються з бюджету).
Таблиця 1 Розрахунок нормативу оборотних коштів щодо сировини і основних матеріалів на 2010 р.
| Види матеріалів
| Поточний запас в днях
| Транспортний запас в днях
| Підготовчий запас в днях
| Страховий запас в днях
| Норма в днях
| Витрати 4 кв., тис. грн.
| Одноденне витрачання, тис. грн.
| Норматив, тис. грн. |
| Матеріал А
| 36
| 3
| 3
| 18
| 60
| 270
| 3
| 180 |
| Матеріал Б
| 15
| 2
| 2
| 7,5
| 26,5
| 180
| 2
| 53 |
| Матеріал В
| 9
| 1
| 1
| 4,5
| 15,5
| 450
| 5
| 77,5 |
| Усього:
| |
310,5 |
Таблиця 2. Розрахунок нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві на 2010 р.
| Показники
| Вироби
| Усього |
|
А
| Б
| В
| |
| 1.Тривалість виробничого циклу в днях
| 4
| 7
| 4
| |
|
2.Собівартість одиниці продукції в тис. грн.
У тому числі витрати в 1-й день виробництва в тис. грн.
|
2,2
1,1
|
1,6
0,6
|
2,4
1,4
|
|
| 3.Коефіцієнт зростання витрат, Кзв
| 0,8
| 0,7
| 0,8
| |
| 4.Норма оборотних коштів у днях
| 3,2
| 4,9
| 3,2
| |
|
5.Обсяг виробництва в 4 кварталі:
А)у штуках
Б)у тис. грн..
|
990
450
|
640
400
|
720
300
|
|
| 6.Одноденний випуск продукції в тис. грн..
| 11
| 7,1
| 8
| |
| 7.Норматив оборотних коштів в тис. грн..
| 35,2
| 34,8
| 25,6
| 95,6 |
Таблиця 3. Розрахунок сукупного нормативу оборотних коштів на 2010 р.
| Оборотні кошти
| Витрати 4 кв., тис. грн..
| Одноденне витрачання, тис. грн..
| Норма в днях
| Норматив у тис. грн.. |
|
1.Основні матеріали
1.1.Сировина та інші матеріали
|
900
| 10
| 40
| 400 |
| 2.Допоміжні матеріали
| 237
| 2,6
| 30
| 78 |
| 3.Паливо
| 330
| 3,7
| 10
| 37 |
| 4.Запасні частини і МШП
| 45
| 0,5
| 260
| 130 |
| 5.Незавершене виробництво
| —
| —
| —
| 95,6 |
| 6.Витрати майбутніх періодів
| —
| —
| —
| 120 |
| 7.Готова продукція
| 3600
| 40
| 9
| 360 |
| Усього норматив на кінець року
| |
1531,1 |
| Норматив на початок планового року
| |
1500 |
| Приріст нормативу в плановому році
| |
31,1 |
Таблиця 4 Джерела покриття оборотних коштів у 2010 р.
| Джерела
| Сума, тис. грн.. |
| 1.Приріст нормативу
| 31,1 |
|
2.Джерела покриття:
А)приріст коштів, прирівняних до власних
Б)прибуток
|
20
11,1
|
Таблиця 5 Розрахунок середньорічної вартості основних засобів на 2010 р.
| Показники
| Сума, тис. грн.. |
| 1.Вартість ОФ на початок планового року
| 5970 |
| 2.Уведення ОФ у березні
| 850 |
| 3.Середньорічна вартість уведених ОФ
| 637,5 |
| 4.Вибуття ОФ з 1 липня
| 180 |
| 5.Середньорічна вартість ОФ, що вибули
| 90 |
| 6.Середньорічна вартість ОФ у плановому році
| 6517,5 |
Таблиця 6 Розрахунок прибутку від реалізації продукції на 2010 р., тис. грн..
| Показники
| За собівартістю, тис. грн.
| Відношення оптових цін до собівартості, %
| За оптовими цінами
| Прибуток, тис. грн. |
| 1.Залишки нереалізованої продукції на початок планового року
| 800
| 114
| 912
| 112 |
| 2.Випуск товарної продукції в плановому році
| 1200
| 116
| 13920
| 1920 |
| 3.Очікувані залишки нереалізованої продукції на кінець планового року
| 200
| 116
| 232
| 32 |
| Усього реалізація
| 12600
| —
| 14600
| 2000 |
Таблиця 7 Розрахунок рівня рентабельності виробництва
| Показники
| Сума, тис. грн.. |
| 1.прибуток від звичайної діяльності
| 2020 |
| 2.середньорічна вартість ОФ
| 6517,5 |
| 3.середньорічна вартість оборотних коштів
| 1515,55 |
| 4.Рівень рентабельності
| 25,1 |
Таблиця 8 Розподіл прибутку на 2010 р.
| Показники
| Сума, тис. грн.. |
| 1.Прибуток від звичайної діяльності
| 2020 |
| 2.Податок на прибуток
| 505 |
| 3.Чистий прибуток
| 1515 |
|
4.Напрями розподілу прибутку:
На створення фінансового резерву
На розвиток виробництва
На соціальній розвиток
На матеріальне заохочення
|
75,7
909
303
227,3
|
| 5.На капітальне будівництво
| 44,8 |
| 6.Приріст нормативу оборотних коштів
| 31,1 |
|
7.Інші платежі:
Покриття збитків ЖКГ
Покриття видатків на утримання дитячого садку
|
90
200
|
Таблиця 9 Амортизаційні відрахування за групами в 2010 р.
| ОФ
| За 1 квартал, тис. грн..
| За 2 квартал, тис. грн..
| За 3 квартал, тис. грн..
| За 4 квартал, тис. грн.. |
|
1 група
Будівля цеху
Приміщення складу
Амін.корпус
|
70
12
10
|
68,6
11,8
9,8
|
67,2
11,5
9,6
|
65,9
11,3
9,4
|
| 2 група
| 35
| 31,5
| 10,4
| 9,3 |
| 3 група
| 54
| 101,8
| 95,7
| 89,8 |
| 4 група
| 18
| 15,3
| 13
| 11,1 |
| Усього
| 99
| 238,8
| 207,4
| 196,8 |
Таблиця 10. Напрямки використання амортизаційних відрахувань в 2010 р.
| Показники
| Сума, тис. грн.. |
| 1.Загальна сума амортизації
| 842 |
| 2.Амортизація на капітальний ремонт
| 336,8 |
|
3.Амортизація на повне відтворення ОФ
3.1.На капітальне виробництво
|
505,2
|
Таблиця 11 Джерела фінансування капітального будівництва на підприємстві в 2010 р.
| Показники
| Сума, тис. грн.. |
| 1.Прибуток
| 44,8 |
| 2.Амортизація
| 336,8 |
| 3.Кредити банку
| 350 |
Баланс доходів і видатків (фінансовий план) підприємства на 2010 р.
| Розділи і статті балансу
| Усього за рік, тис. грн..
| У тому числі по кварталам |
|
|
1
| 2
| 3
| 4 |
| 1.Доходи і надходження коштів
| —
| —
| —
| —
| — |
| 1Прибуток від звичайної діяльності
| 2020
| 424,2
| 464,6
| 525,2
| 606 |
| 2.Амортизаційні відрахування
| 336,8
| 70,728
| 77,464
| 87,568
| 101,04 |
| 3.Мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві
| 75
|
15,75
|
17,25
|
19,5
|
22,5
|
| 4.Прибуток і економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом
| 85
|
17,85
|
19,55
|
22,1
|
25,5
|
| 5.Приріст стійких пасивів
| 31,1
| 6,531
| 7,153
| 8,086
| 9,33 |
| 6.Надходження коштів від батьків на утримання дітей у дитячому садку
| 50
|
10,5
|
11,5
|
13
|
15
|
| 7.Податок на додану вартість, що надходить у складі виручки від реалізації продукції
| 2920
|
613,2
|
671,6
|
759,2
|
876
|
| Разом доходи і надходження
| 5517,9
| 1158,759
| 1269,117
| 1434,654
| 1655,37 |
| 2.Витрати і відрахування
| —
| —
| —
| —
| — |
| 8.Капітальні вкладення у виробничі об’єкти, в тому числі:
| 1060
|
222,6
|
243,8
|
275,6
|
318
|
|
А)з власного прибутку
Б)з інших джерел
|
44,8
1015,2
|
9,408
213,192
|
10,304
233,496
|
11,648
263,952
|
13,44
304,56
|
| 9.Видатки на капітальний ремонт
| 336,8
| 70,728
| 77,464
| 87,568
| 101,04 |
|
10.Приріст нормативу оборотних коштів, всього:
У тому числі за рахунок прибутку
|
31,1
11,1
|
6,531
2,331
|
7,153
2,553
|
8,086
2,886
|
9,33
3,33
|
| 11.Видатки за рахунок прибутку на:
| —
| —
| —
| —
| — |
|
А)створення резерву
Б)розвиток виробництва
В)соціальний розвиток
Г)матеріальне заохочення
|
75,7
909
63
227,3
|
15,897
190,89
13,23
47,733
|
17,411
209,07
14,49
52,279
|
19,682
236,34
16,38
59,098
|
22,71
272,7
18,9
68,19
|
| 12.Видатки на утримання дитячого садку
| 200
| 42
| 46
| 52
| 60 |
| 13.Податок на додану вартість, що сплачується
| 1638
| 343,98
| 376,74
| 425,88
| 491,4 |
| 14.Видатки на науково-дослідні роботи
| 80
| 16,8
| 18,4
| 20,8
| 24 |
| 15.Видатки ЖКГ
| 90
| 18,9
| 20,7
| 23,4
| 27 |
| Разом видатків і відрахувань
| 4710,9
| 989,289
| 1083,507
| 1224,834
| 1413,27 |
| 3.Кредитні взаємовідносини
| —
| —
| —
| —
| — |
| 16.Одержання довгострокових кредитів від комерційних банків
| 350
| 73,5
| 80,5
| 91
| 105 |
| 4.взаємовідносини з бюджетом
| —
| —
| —
| —
| — |
| 17.Податок на додану вартість
| 1282
| 269,22
| 294,86
| 333,32
| 384,6 |
| 18.Податок на прибуток
| 505
| 106,05
| 116,15
| 131,3
| 151,5 |
| 19.Акцизний збір
| —
| —
| —
| —
| — |
| Разом платежі
| 1787
| 375,27
| 411,01
| 464,62
| 536,1 |
| 5.Асигнування з бюджету
| —
| —
| —
| —
| — |
| 20.На державні капіталовкладення
| 550
| 115,5
| 126,5
| 143
| 165 |
| 21.Інші витрати (НДР)
| 80
| 16,8
| 18,4
| 20,8
| 24 |
| Разом асигнування
| 630
| 132,3
| 144,9
| 163,8
| 189 |
| Перевищення платежів у бюджет над асигнуваннями
| 1157
| 242,97
| 266,11
| 300,82
| 347,1 |
Перевірочна шахова таблиця до фінансового плану підприємства на 2010 р.
|
Джерела покриття
Видатки
|
Прибуток від звичайної діяльності
| ПДВ, що надходять у складі виручки від реалізації продукції
| Економія від зниження вартості будівництва
| Прибуток у капітальному будівництві
| Амортизація на повне відтворення ОФ
| Амортизація на капітальний ремонт
| Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві
| Приріст сталих пасивів
| Надходження від батьків на утримання дитячого садку
| Асигнування з бюджету
| Довгострокові кредити
| Усього |
| 1.Капітальні вкладення
| |
|
60
| 69,8
| 505,2
| |
75
| |
|
|
350
| 1060 |
| 2.Приріст нормативу оборотних коштів
| |
|
|
|
|
|
|
31,1
| |
|
|
31,1 |
| 3.збитки ЖКГ
| 90
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90 |
| 4.Капітальний ремонт
| |
|
|
|
|
336,8
| |
|
|
|
|
336,8 |
| 5.Фінансові резерви
| 75,7
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
75,7 |
| 6.Розвиток виробництва
| 909
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
909 |
| 7.Соціальний розвиток
| 63
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
63 |
| 8.Матеріальне заохочення
| 227,3
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
227,3 |
| 9.Науково-дослідні роботи
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
80
| |
80 |
| 10.Утримання дитсадку
| 150
| |
|
|
|
|
|
|
50
| |
|
200 |
| 11.ПДВ,що сплачується постачальником
| |
1638
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
1638 |
| 12.ПДВ до бюджету
| |
1282
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
1282 |
| 13.Податок на прибуток
| 505
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
505 |
| Усього
| 2020
| 2920
| 60
| 69,8
| 505,2
| 336,8
| 75
| 31,1
| 50
| 80
| 350
| 6487,9 |
Розрахунок до таблиці 1.
Знайдемо норматив оборотних коштів щодо сировини і основних матеріалів на 2010 р. Він дорівнює множенню норми оборотних коштів в днях на одноденне витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.). Норма складається з суми декількох видів запасів.
Поточний запас дорівнює половині середнього інтервалу між поставками.
Пз=(360/n)*50%,
Де n – кількість поставок у році, дано по умові.
ПзА=(360/5)*50=36 днів,
ПзБ=(360/12)*50=15 днів,
ПзВ=(360/20)*50=9 днів.
Транспортний запас дорівнює різниці між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача (дано по умові) та часом пробігу розрахункових документів (дано по умові) .
ТрА=7-4=3 дні,
ТрБ=5-3=2 дні,
ТрВ=3-2=1 день.
Підготовчий запас дорівнює часу, необхідному для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів і часу, необхідному для підготовки до виробництва (дано в умові).
ПзА=1+2=3 дні,
ПзБ=2 дні,
ПзВ=1 день.
Страховий запас складає половину від поточного запасу.
СзА=36/2=18 днів,
СзБ=15/2=7,5 днів,
СзВ=9/2=4,5 днів,
Норма в днях дорівнює сумі поточного, транспортного, підготовчого і страхового запасів.
НдА=36+3+3+18=60 днів,
НдБ=15+2+2+7,5=26,5 дня,
НдВ=9+1+1+4,5=15,5 дня.
Витрати 4 кварталу на матеріали дорівнює 30% від річних витрат на матеріали.
Матеріал А = 900*30%=270 тис. грн.,
Матеріал Б = 600*30%=180 тис. грн.,
Матеріал В = 1500*30%=450 тис. грн..
Одноденні витрати сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.) визначається за кошторисом витрат на виробництво 4 кв. планового року діленням їх суми на 90 (кількість днів у кварталі).
ОвА=270/90=3 тис. грн.,
ОвБ=180/90=2 тис. грн.,
ОвВ=450/90=5 тис. грн..
Норматив оборотних коштів:
НрА=3*60=180 тис. грн.,
НрБ=2*26,5=53 тис. грн.,
НрВ=5*15,5=77,5 тис. грн..
Усього 180+53+77,5=310,5 тис. грн..
Розрахунок до таблиці 2.
Тривалість виробничого циклу в днях, собівартість одиниці продукції в тис. грн., у трому числі витрати в 1-й день виробництва та обсяг виробництва в 4 кварталі планового року (шт.) дані за умовою.
Коефіцієнт зростання витрат визначається по формулі:
Кзв=(А+0,5*Б)/(А/Б),
Де А – витрати , які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу.
Б – наступні витрати, що входять в собівартість продукції. Вони дорівнюють різниці між виробничою собівартістю одиниці продукції та витрати в 1 день виробництва.
КзвА=(1,1+0,5*(2,2-1,1)/2,2=0,8
КзвБ=(0,6+0,5*(1,6-0,6)/1,6=0,7
КзвВ=(1,4+0,5*(2,4-1,4)/2,4=0,8
Норма оборотних коштів у днях дорівнює добутку коефіцієнта зростання витрат на тривалість виробничого циклу в днях:
НокА=4*0,8=3,2 днів,
НокБ=7*0,7=4,9 днів,
НокВ=4*0,8=3,2 днів.
Обсяг виробництва в 4 кварталі у тис. грн. дорівнює добутку обсягу виробництва у штуках і собівартості одиниці продукції (дано по умові)
ОвА=2,2*450=990 тис. грн.,
ОвБ=1,6*400=640 тис. грн.,
ОвВ=2,4*300=720 тис. грн..
Одноденний випуск продукції дорівнює відношенню обсягу виробництва в 4 кварталі (у тис. грн.) і кількості днів в кварталі (90)
ОвА=990/90=11 тис. грн.,
ОвБ=640/90=7,1 тис. грн.,
ОвВ=720/90=8 тис. грн..
Усього = 11 +7,1+8=26,1 (тис. грн.)
Норматив оборотних коштів дорівнює добутку одноденного випуску продукції (тис. грн.), тривалості виробничого циклу в днях та коефіцієнту зростання витрат.
НоА=11*4*0,8=35,2 тис. грн.,
НоБ=7,1*7*0,7= 34,8 тис. грн..
НоВ=8*4*0,8=25,6 тис. грн..
Усього = 35,2+34,8+25,6=95,6 тис. грн..
Розрахунок до таблиці 3.
Норматив для незавершеного виробництва береться з таблиці 2. Норматив на початок планового року та оборотних коштів щодо запасних частин, МШП і витрати майбутніх періодів задані по умові.
Норма оборотних коштів: інші матеріали, допоміжні матеріали, паливо, готовая продукція задані по умові.
Ном=310,5 тис. грн.
Ннв=95,6 тис. грн.
Витрати 4 кварталу розраховуються виходячи з даних кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції і даних по витратах основних матеріалів, а так само обсягів виробництва 4 кварталу.
Сировина і матеріали:
Витрати 4 кв. = витрати з кошторису (по умові) * обсяг виробництва 4 кв. = 6000-(900+600+150)*0,3=900 тис. грн..
Одноденні витрати = витрати 4 кв./90 днів =900/90=10 тис. грн..
Норма в днях – 40 днів.
Норматив у тис. грн. = Одноденні витрати *норму в днях = 10*40=400 тис. грн..
Допоміжні матеріали:
Витрати 4 кв. = 790*0,3=237 тис. грн.
Одноденні витрати = 237/90=2,6 тис. грн..
Норма в днях = 30 днів.
Норматив у тис. грн.. = 2,6*30=78 тис. грн..
Паливо:
Витрати 4 кв. = 1100*0,3=330 тис. грн..
Одноденні витрати = 330/90 = 3,7 тис. грн..
Норма в днях = 10 днів.
Норматив у тис. грн..= 3,7*10=37
Запасні частини і МШП:
Норматив оборотних коштів по запасних частинах, МБП – 130 тис. грн.
Витрати 4 кв. = 150*0,3=45
Одноденні витрати = 45/90=0,5
Норма в днях = 130/0,5=260
Витрати майбутніх періодів:
Норматив оборотних коштів по витратам майбутніх періодів -120 тис. грн.
Готова продукція:
Витрати 4 кв. = 12000*0,3=3600 тис. грн.
Одноденні витрати = 3600/90=40 тис. грн.
Норма в днях = 9 днів.
Норматив у тис. грн. = 40*9=360 тис. грн.
Всього норматив на кінець року = сума усіх нормативів у тис. грн.. = 310,5+400+78+37+130+95,6+120+360=1531,1 тис. грн.
Норматив на початок планового року = 1500 тис. грн.
Приріст нормативу в плановому році = 1531,1-1500=31,1 тис. грн.
Розрахунок до таблиці 4.
Приріст нормативу в плановому році складає 31,1 тис. грн..
Знаходимо джерела покриття:
А)приріст коштів, прирівняних до власних, складає 20 тис. грн.
Б)прибуток дорівнює різниці приросту нормативу в плановому році та приросту коштів, прирівняних до власних = 31,1-20=11,1 тис. грн.
Розрахунок до таблиці 5:
Вартість ОФ на початок планового року, вартість ОФ, ведених у березні і вартість ОФ, виведених у липні, задані по умові.
Середньорічна вартість ОФ введених в березні визначається розподілом добутку їх вартості і кількості місяців їх експлуатації на 12 ( кількість місяців у році)
Сувед=(850*9)/12=637,5 тис. грн.
Середньорічна вартість ОФ вибулих з 1 липня визначається розподілом добутку їх вартості і кількості місяців їх не експлуатації на 12 ( кількість місяців у році)
Свиб=(180*6)/12=90 тис. грн.
Середньорічна вартість ОФ у плановому році дорівнює вартості ОФ на початок планового року з урахуванням середньорічної вартості ОФ введених і вирахуванням середньорічної вартості ОФ вибулих протягом року.
Сварт.=5970+637,5-90=6517,5 тис. грн.
Розрахунки до таблиці 6.
Залишки не реалізованої продукції на початок планового року, очікувані залишки нереалізованої продукції на кінець року, а також відношення оптових цін і собівартості продукції дані по умові.
Залишки нереалізованої продукції на початок планового року — 800 тис. грн.
Очікувані залишки нереалізованої продукції на кінець року – 200 тис. грн.
Випуск товарної продукції в плановому році визначається згідно кошторису шляхом підсумуванням відповідних пунктів і дорівнює 12000 тис. грн.
Всього реалізація за собівартістю = 12000+800-200=12600
Обсяг реалізації за оптовими цінами дорівнює добутку залишків на відношення оптових цін і собівартості та добутку виробничої собівартості товарної продукції на відношення оптових цін і собівартості:
800*1,14=912 тис. грн.
12000*1,16=13920 тис. грн.
200*1,16=232 тис. грн.
Всього реалізація за оптовими цінами: 13920+912-232=14600
Прибуток дорівнює різниці оптових цін та собівартості:
912-800=112 тис. грн.
13920-12000=1920 тис. грн.
232-200=32 тис. грн.
Всього прибутку: 1920+112-32=2000
ПДВ постачальника = матеріальні витрати з кошторису(1,1-1,5)*0,2=8190*0,2=1638 тис. грн.
ПДВ до бюджету = плановий обсяг реалізації продукції за оптовими цінами (сума усіх показників) *0,2- ПДВ постачальника = 14600*0,2-1638=1282 тис. грн.
Розрахунки до таблиці 7.
Прибуток від звичайної діяльності дорівнює прибутку від операційної діяльності за вирахуванням відсотків по кредиту.
Прибутку від операційної діяльності дорівнює сумі прибутку від реалізації (таблиця 6), інших операційних доходів за вирахування адміністративних витрат і витрат на збут продукції.
Под=2000+(70,5+90,5+9+60)-20-120=2090
Пзд=2090-350*0,2=2090-70=2020 тис. грн.
Середньорічна вартість ОФ = 6517,5 тис. грн. (таблиця 5)
Середньорічна вартість оборотних коштів дорівнює середньому арифметичному від вартості оборотних коштів на початок і кінець року ( дані наведені в умові)
Свок=(1500+1531,1/2=1515,55 тис. грн.
Рівень рентабельності дорівнює відношенню прибутку від звичайної діяльності до суми середньорічної вартості основних фондів і оборотних коштів.
Р=2020*100%(1515,55+6517,5)=2020/8033,05=25,1%
Розрахунки до таблиці 8.
Прибуток від звичайної діяльності – 2020 тис. грн.
Податок на прибуток складає 25 %, таким чином, чистий прибуток складає:
Пп.=2020*0,25=505 тис. грн.
Чистий прибуток дорівнює різниці прибутку від звичайної діяльності та податку на прибуток.
Чп=2020-505=1515 тис. грн.
Прибуток розподіляється відповідно до відсотків, вказаних в умові по наступним напрямкам:
На створення фінансового резерву = Чп*0,05=1515,0,05=75,7 тис. грн.
На розвиток виробництва = Чп*0,2=1515*0,2=303 тис. грн.
На матеріальне заохочення = Чп*0,15=1515*0,15=227,3
Розмір вкладень на капітальне будівництво дорівнює прибутку розрахованого в таблиці 10.
Розрахунки до таблиці 9.
Розрахунок амортизаційних відрахувань виконується таким чином на основі даних вказаних в умові.
Група 1:
Будівля виробничого цеху:
1 квартал – 3500*0,02=70 тис. грн.
2 квартал – (3500-70)*0,02=3430*0,02=68,6 тис. грн.
3 квартал – (3430-68,6)*0,02=3361,4*0,02=67,2 тис. грн.
4 квартал – (3361,4-67,2)*0,02=3294,2*0,02=65,9 тис. грн..
Приміщення складу:
1 квартал – 600*0,02=12 тис. грн.
2 квартал – (600-12)*0,02=558*0,02=11,8 тис. грн.
3 квартал – (588-11,8)*0,02=576,2*0,02=11,5 тис. грн.
4 квартал – (576,2-11,5)*0,02=564,7*0,02=11,3 тис. грн.
Адміністративний корпус:
1 квартал – 500*0,02=10 тис. грн.
2 квартал – (500-10)*0,02=490*0,02=9,8 тис. грн..
3 квартал – (490*9,8)*0,02=480,2*0,02=9,6 тис. грн.
4 квартал – (480,2-9,6)*0,02=470,6*0,02=9,4 тис. грн.
Група 2
1 квартал – 350*0,1=35 тис. грн.
2 квартал – (350-35)*0,1=315*0,1=31,5 тис. грн.
3 квартал – (315-31,5-180)*0,1=103,5*0,1=10,4 тис. грн.
4 квартал – (103,5-10,4)*0,1=93,1*0,1=9,3 тис. грн.
Група 3
1 квартал –. 900*0,06=54 тис. грн.
2 квартал – (900-54+850)*0,06=1696*0,06=101,8 тис. грн.
3 квартал – (1696-101,8)*0,06=1594,2*0,06=95,7 тис. грн..
4 квартал – (1594,2-95,7)*0,06=1498,5*0,06=89,8 тис. грн.
Група 4
1 квартал – 120*0,15=18 тис. грн.
2 квартал – (120-18)*0,15=102*0,15=15,3 тис. грн.
3 квартал – (102-15,3)*0,15=86,7*0,15=13 тис. грн.
4 квартал – (86,7-13)*0,15=73,7*0,15=11,1 тис. грн.
Розрахунки до таблиці 10
Загальна сума амортизації визначається підсумуванням щоквартальних амортизаційних відрахувань і складає:
А=199+238,8+207,4+196,8=842 тис. грн.
Використовуючи дані по амортизації, спрямовані на капітальне будівництво – 60 % від загальної суми амортизації та амортизації на капітальний ремонт – 40 % від загальної суми амортизації, знаходимо амортизацію по даним видам:
Акап.рем.=842*0,4=336,8 тис. грн.
Акап.буд. = 842*0,6=505,2 тис. грн.
Розрахунки до таблиці 11.
Прибуток дорівнює обсягу капітальних вкладень за вирохуванням внутрішніх джерел (мобілізація внутрішніх ресурсів, прибуток в будівництві, економія від зниження вартості будівництва), розміру банківського кредиту і амортизаційних відрахувань на відновлення ОФ. Використовуючи дані по амортизації, розміру баньковського кредиту, розрахуємо прибуток:
П=1060-(75+25+60)-350-505,2=1060-160-350-505,2=44,8 тис. грн..[ 12, с. 1-22 ]
Висновок
Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового ста¬ну підприємства є: баланс (форма № 1); звіт про фінансові результати (форма № 2); звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до звітів з показниками та поясненнями, що забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів; статистична звітність та оперативні дані.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників (коефіцієнтів), порівняльний аналіз, факторний аналіз.
Методи фінансового аналізу: неформалізовані та формалізовані методи аналізу, традиційні методи економічної статистики, математико-статистичні методи,.
Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою таких моделей як дескриптивні, предикативні та нормативні.
Для оцінки фінансового стану підприємства треба оцінити його ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість і зробити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.
Стійке фінансове становище підприємства є не подарунком долі або щасливим випадком його історії, а результатом вмілого, прорахованого управління усією сукупністю виробничо-господарської діяльності підприємства.
Одним з найважливіших напрямків розвитку оцінки фінансового стану підприємтва є його автоматизація за допомогою таких програм як «Нострадамус», MS Excel, «Аналіз фінансового стану підприємства».
Список використаних літературних джерел
1. Алєксєєв Ігор Валентинович, Мороз Анатолій Степанович, Романів Євген Миколайович, Хома Ірина Борисівна. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: Навч.посіб. / Національний ун-т «Львівська політехніка». — Л. : Бескид Біт, 2003.-152 с.
2. Білик Марія Дмитрівна, Павловська Олена Валентинівна, Притуляк Наталя Миколаївна, Невмержицька Наталія Юріївна. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К. : КНЕУ, 2005. — 592с.
3. Бородіна О.І. Фінанси підприємства. – М. : ЮНІТІ, 2000 р.
4. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416 с.
5. Гайдис Надія Михайлівна. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л. : ЛБІ НБУ, 2006. — 414с
6. Дєєва Надія Миколаївна, Дедіков Олексій Іванович. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за освітньо-професійною програмою спеціаліста зі спец. «Облік і аудит» / Дніпропетровська держ. фінансова академія. — Д. : ДДФА, 2005. — 323с.
7.Житна І. П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 2001.
8. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. – К.:Кондор, 2003. – 364 с.
9. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності – Х.: Фактор, 2002. – 144 с.
10. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, 2005.
11. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2-ге вид. – К.: ТОВ „Знання”, 2001 – 378 с.
12. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Фінанси підприємств» для студентів напрямку «Економіка і підприємство»/ Укладачі: Л.В. Харківська, С.М. Смірна. – Луганськ : Видавництво Східноукраїнського національного університету ім.. В. Даля, 2007. – 24 с.
13. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. — Київ: КНЕУ, 2003. — 132 с.
14. Павлова Л.Н. Фінанси підприємств. – М.:Фінанси : ЮНІТІ, 2001 р.
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затверджені наказом Міністерства фінансів України.
16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати», затверджені наказом Міністерства фінансів України.
17.Смоленюк Петро Степанович. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. для студ. екон. спец.. — Хмельницький : НВП «Евріка» ТОВ, 2002. —244 с.
18. Томас П. Кармен, Альберт Р. Мак мін. Аналіз фінансових звітів – М.: Інфра-М, 2002 р.
19. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Гончаров В.М.. Непочатов С.І., Пчелинська Г.В., Путінцев В.А. – Донецьк: ТОВ «Альматео», 2006. – 188 с.
20. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред.. проф.. Г.Г. Кірейцева.-Київ: ЦУЛ, 2002.-268 с.
21. Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2002. – 571 с., іл.
22. Фінанси підприємств: Посібник/ Н.В. Колчіна, Т. Б.Поляк, Л.П. Павлова та інш. За ред. Н.В. Колчіной. – М.: ЮНІТІ, 2003.- 413 с.
23. Фінансова діяльність підприємства: Підручник/Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.:Либідь, 2002. – 384 с.
24. Шеремет А.Д., Фінанси підприємств.-М, 2004.-343 с.
25. Шило В.П., Ільїна С.Б., Боровська С.С., Барабанова В.В. «Фінанси підприємств» (за модульною системою навчання) : теоретично-практичний посібник.-Київ:ВД «Професіонал», 2006. – 288 с.
— изменение спроса, %; 
— изменение цены, %.
МИНИСТЕРСТВО НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ
Резервы 
Результаты переоценки
(1.1)
(1.2)
(1.3)
(1.4)
(1.5)
, (1.6)
, (1.7)
, (1.8)
, (1.9)
, (1.10)
