ДИПЛОМНА РОБОТА
Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна»
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості
1.1 Проблема формування пізнавального інтересу в молодших школярів у педагогічній літературі
1.2 Стан формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» в практиці школи
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з формування пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» засобами усної народної творчості у 2 класі
2.1 Аналіз програми і підручника курсу «Я і Україна» (2 клас)
2.2 Методика формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» в 2 класі
2.3 Результати експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті зазначається: «Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» [39].
В умовах особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання актуальними завданнями початкової школи є розвиток у дитини всіх позитивних природних якостей, створення умов для самовизначення та розкриття неповторності кожного учня. Школа повинна реалізувати насамперед творчий потенціал дитини, забезпечити оволодіння учнями досвідом пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою. Розв’язання даного завдання потребує від кожного учителя формування в учня позитивної стійкої мотивації, яка б спонукала його до наполегливої самостійної роботи.
Найважливішим мотивом пізнавальної діяльності людини, який збуджує її до пошуку істини, є пізнавальний інтерес, який визначають як позитивне оцінне ставлення суб’єкта до своєї діяльності, вибіркову спрямованість людини на об’єкт і явища навколишньої дійсності.
Кожен учитель мріє про те, щоб його учні виросли допитливими людьми, «щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання» Але як запалити цей вогник? З цього приводу В.О. Сухомлинський зазначав, що саме від учителя, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання.
Великими можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів володіє курс «Я і Україна», вивчення якого ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Та емоційність, з якою вчитель подає навчальний матеріал, викликає у молодших школярів почуття подиву та інтересу. На уроках курсу діти висловлюють власні думки про побачене і почуте, діляться з товаришами своїми знаннями, розповідають про те, що вразило їх у лісі, полі, на морі чи в горах, проводять елементарні дослідження, вчаться застосовувати природничі знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду.
Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів є найважливішою умовою виховання таких цінних якостей, як розвиток пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для оволодіння курсом «Я і Україна» в початкових класах. За певних умов інтерес є засобом живого, захопливого навчання, визначає інтенсивний і зосереджений розвиток пізнавальної діяльності, переростає в стійку рису характеру.
Виховання у дітей стійких пізнавальних інтересів, їх розвиток завжди були актуальною проблемою, тому що від того, як активно учні вивчають навчальний матеріал, наскільки самостійно проходить їхня діяльність на уроці, залежить ефективність усієї роботи вчителя.
Проблема формування пізнавальної інтересу досліджувалась такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.
У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших педагогів розглядаються методи і засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів.
У дослідженнях О. Біди, І. Вікторенко, Н. Лисенко, М. Пазяк, Л. Різник, В.Сидорчук, М. Стельмахович, Л. Шаповал та ін. вчених одним із засобів формування пізнавального інтересу в молодших школярів розглядається усна народна творчість. Українські народні твори мають чудову властивість емоційно висвітлювати звичне і буденне, виховувати любов до рідного краю, повагу до живої природи, бажання берегти її.
Вивчення шкільної практики навчання учнів курсу «Я і Україна» засвідчило необхідність удосконалення процесу формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості.
Актуальність проблеми і зумовила вибір теми дипломної роботи «Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна»
Об’єктом дослідження є – навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження – формування пізнавальної інтересу учнів на уроках курсу «Я і Україна» засобами усної народної творчості у 2 класі.
Метою роботи є обґрунтування та експериментальна перевірка методики формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна».
Гіпотеза дослідження: якщо цілеспрямовано, систематично, методично виважено використовувати усну народну творчість на уроках курсу «Я і Україна», то це сприятиме ефективному формуванню пізнавального інтересу молодших школярів до вивчення природи і якісному
оволодінню ними знаннями, уміннями та навичками.
Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:
Вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи шкіл.
Визначити умови формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості.
3. Розробити методику формування пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» засобами усної народної творчості у 2 класі та експериментально перевірити її ефективність.
З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:
1) теоретичний аналіз методичної літератури, навчальної програми, підручнику;
спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями;
моделювання в процесі розробки методики формування пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» учнів;
експериментальний (констатуючий і формуючий експеримент);
математичний у процесі аналізу експериментальних даних.
Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи. На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження, розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріали експериментального дослідження. На другому етапі проводився формуючий експеримент. Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.
Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів.
Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 42 учні других класів, 5 вчителів початкової школи.
Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної роботи — 79 сторінок.
Розділ І. Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості
1.1 Проблема формування пізнавального інтересу в молодших школярів у педагогічній літературі
На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань — створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України. Запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів тощо.
Л.В. Артемова справедливо зазначає: «Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально — зацікавлено, з найменшими труднощами» [1, с.7]. Тобто важливим є вплив пізнавального інтересу на результативність навчання в початкових класах.
Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували Я. Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін.
Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік [5], О.Я. Савченко [48], М.В. Савчин [50], О.В. Скрипченко [11] та ін.
Дослідники підкреслюють, що виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.
Важлива роль інтересу в становленні особистості молодшого школяра. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. [12].
Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні об’єкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об’єкта інтересу, яка з фізіологічного погляду пояснюється виникненням у корі великих півкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Відомо, що в стані зацікавленості дитина все засвоює швидко й ґрунтовно. Розумова діяльність під впливом інтересу стає дедалі зосередженішою, з’являються роздуми, що спонукають певні дії, вважає О. Киричук [ 24, с.3].
Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку. Учені відзначають, що пізнавальні інтереси активізують розумову діяльність, впливають на зміни у способах її здійснення тощо [17]..
Отже, розвиток психологічних чинників навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів.
У психологічних дослідженнях [11;50] підкреслюється, що якісна перебудова інтересів найінтенсивніше відбувається в періоди переходу дитини з одного етапу онтогенезу на інший. Зміна інтересів, їх якостей не нівелює певної стійкості найбільш значущих у кожному віковому періоді ознак, які продовжують розвиватися, інтегруватись в інші на вищому рівні. При цьому, за дослідженнями Н.М. Бібік, відбувається не тільки розширення і поглиблення інтересів, а й їх диференціація, яка виражається в появі комплексу домінуючих ознак. Встановлено, що інтерес обумовлює навчальну діяльність в цілому, сприяє самовдосконаленню учнів [5].
Таким чином, стійкий пізнавальний інтерес розглядають як ознаку готовності дитини до навчання в школі. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності. У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер.
Що ж розуміють під поняттям «пізнавальний інтерес»?
Пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом [ 5]. Школяру цікаво «пізнавати нове», «бачити свій рух в пізнанні», «проникати в науку».
М. Савчин стверджує, що пізнавальний інтерес – це виразна інтелектуальна спрямованість особистості на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій [50, 356]..
О. Савченко зазначає, що пізнавальний інтерес – це прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності [48, 407].
Таким чином, пізнавальний інтерес — це емоційно усвідомлена, вибіркова спрямованість особистості, яка звернена до предмета й діяльності, пов’язаної з ним, що супроводжується внутрішнім задоволенням від результатів цієї діяльності.
У дослідженнях В. Лозової підкреслюється, що пізнавальні інтереси лежать в основі активності, самостійності школяра в навчанні [35]. Серед пізнавальних мотивів він є керованим і найзначнішим. Інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Тому, якщо перед учнями ставляться лише готові цілі, а знання лише повідомляються і закріплюються, активність згортається, інтерес згасає.
І. Божович вважає, що пізнавальний інтерес заставляє людину активно прагнути до пізнання, активно шукати способи і засоби задоволення потреби до знань [11]. Г. Щукіна вказує на те, що інтерес виступає як «потужний збудник активності особистості, під впливом якого психічні процеси проходять особливо інтенсивно, а діяльність стає інтелектуальною і продуктивною» [60].
Головна функція пізнавального інтересу полягає в тому, щоб зблизити учня з учінням, заохотити так, щоб учіння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої нереальне його благополучне формування [55].
Таким чином, пізнавальний інтерес має пошуковий характер, підвищує можливості розумового розвитку учня (В.Ф. Паламарчук), сприяє усвідомленій самостійності (О.Я. Савченко), викликає продуктивну роботу (В.І. Лозова), змінює способи розумової діяльності (Г.І. Щукіна), є умовою розвитку творчої особистості (М.І. Алєксєєва).
Характерними особливостями інтересу є:
його усвідомленість,
емоційність,
особлива вольова спрямованість до пізнання.
Своєрідність пізнавального інтересу полягає в тенденції людини заглиблюватися в сутність того, що вивчається. Це проявляться в певних характеристиках пізнавального інтересу: предметності, особистій спрямованості, поліфункціональності, ієрархічності, стійкості, динамічності. [17 ].
У процесі навчання учнів важливо не лише формувати інтерес, а й зберегти його на всіх етапах навчального пізнання, на рівнях, адекватних конкретним дидактичним цілям.
Психологи, розглядаючи інтерес як позитивне емоційне ставлення до об’єкта, зосередження уваги на ньому, розрізняють інтереси:
— епізодичні (ситуативні) — виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності. Після її закінчення вони згасають;
— постійні (стійкі) — не залежать від конкретних умов. Вони характеризуються тим, що закликають до діяльності в сфері, що цікавить людину, навіть тоді, коли умови для цього не сприятливі. Саме постійний інтерес відіграє важливий в підтримці і розвитку пізнавальної активності. Він є важливою умовою творчого ставлення людини до роботи, що виконується, та сприяє розширенню її кругозору, збагаченню знань [50 ].
Процес розвитку пізнавального інтересу учня згідно дослідження Т. Шамової включає ряд етапів.
Перший етап – цікавість — природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Цей рівень прояву пізнавального інтересу має нестійкий, ситуативний характер і визначається наступними ознаками: учнів притягає зовнішня сторона вивчення предмету, вони не прагнуть до самостійного нагромадження знань, мають низький рівень усвідомленості матеріалу; негативно ставляться до робіт творчого характеру, не цікавляться результатами своєї діяльності, в додатковій літературі бачать лише інтересні факти і яскраві ілюстрації.
Другий етап – зацікавленість, допитливість, характерними ознаками є: учні проявляють бажання краще розібратися в предметі, що вивчається, зрозуміти його сутність, призначення; вони активні на уроці, задають запитання, з задоволенням виконують додаткові завдання, читають додаткову літературу. Проте допитливість не поширюється на весь навчальний предмет. При вивченні іншої теми, інтерес до предмету може пропасти.
Третій етап — глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку і доказу нових знань, його захоплює сам процес добування нових знань, самостійне розв’язання проблем надає задоволення допитливість. Рівень глибокого пізнавального інтересу характеризується такими ознаками пізнавальної діяльності учня. Учень активно працює на уроці, самостійно готує повідомлення, пов’язує вивчення предмету зі своєю майбутньою професією, виконує додаткові завдання, прагне до самоосвіти тощо [55].
Пізнавальний інтерес починається з елементарної цікавості. Потім він може перерости в звичку до систематичної праці. Але ця звичка може бути сформована при наявності системи впливу на учня всіма можливими засобами в середині школи, позашкільних закладів, сім’ї.
Наявність в учнів постійного інтересу до навчання і створює умови, за яких їх внутрішні зусилля погоджуються з зовнішніми діями вчителя, що забезпечує оптимальний рівень активності в навчальній пізнавальній діяльності учнів.
Інтереси молодших школярів своїм змістом, як свідчать дослідження О. Дусавицького, можуть бути пов’язані зі шкільною програмою (вузьконавчальні), виходити за межі програми (широкі пізнавальні) і не пов’язуватися з навчанням (розважальні) [12].
За результатами досліджень Т.Бай6ари [2], І. Дубровіної [17], Г. Щукіноі [60] та інших, пізнавальний інтерес молодших школярів досить нестійкий. У цьому плані важливою умовою активізації навчання є формування не лише вузьконавчальних, а й широких пізнавальних мотивів, забезпечення перехід школярів від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості, пізнання. Останні обставини підсилюють актуальність проблеми формування пізнавального інтересу в початковій, оскільки для молодших школярів заохочення процесом пізнання є першочерговою умовою їхньої уваги, працездатності.
В умовах спонтанного розвитку пізнавального інтересу для більшості школярів характерна неусвідомленість і нестійкість інтересів, схильність до репродуктивної діяльності, обмеженість знань програмного змісту, відсутність ініціативи і прагнення до самовизначення. Це негативно впливає на особисті досягнення в навчанні, зазначає І. Вікторенко [12].
У школярів одного і того ж класу пізнавальний інтерес може мати різний характер вираження, що обумовлені різним досвідом, особливими шляхами індивідуального розвитку.
Елементарним рівнем пізнавального інтересу є відкритий інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які є ключовими в інформації, одержаній учнями на уроці.
Вищим рівнем є інтерес до пізнання більш суттєвих ознак предметів чи явищ, що складають їх більш глибоку внутрішню суть. Цей рівень потребує пошуку, здогадки, активного оперування знаннями.
Ще більш високий рівень пізнавального інтересу складає інтерес до причинно-наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностей до постановки загальних принципів, явищ, що діють в різних умовах. На цьому рівні в учбовому процесі особливо відчутний рух учня, який не лише розуміє загальний смисл, але і глибоке опосередковане визнання найважливіших сторін вивченого [20].
Особливістю пізнавального інтересу є можливість збагачувати та активізувати процес не лише пізнавальної, але і будь – якої іншої діяльності людини. Його предметом є найважливіша якість людини: пізнати навколишній світ не лише з метою біологічної та соціальної орієнтації в дійсності, а й у відношенні людини до світу – в бажанні проникнути в його різноманітність, відобразити в пізнанні суттєві сторони, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності. У той же час пізнавальний інтерес, що є включеним у пізнавальну діяльність тісно пов’язаний з формуванням різних особистісних відношень. Весь багатовіковий досвід минулого дає підстави вважати, що інтерес в навчанні представляє собою важливий та благодійний фактор його побудови. Відомо, що приємніше вчити тих, хто хоче вчитися, хто відчуває задоволення від навчальної праці, хто проявляє інтерес до знань. І навпаки, важко вчити тих, хто не відчуває бажання пізнавати нове, хто дивиться на навчання, на школу як на важкий тягар і чинить опір старанням вчителя.
Пізнавальний інтерес виражає прагнення учнів до знань і самостійної творчої роботи, тому вважається педагогами одним із найбільш значущих і надійних факторів, які інтенсифікують пізнавальну діяльність школярів.
Таким чином, значення пізнавального інтересу в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом. Вибіркова направленість пізнавального інтересу на предмети і явища навколишнього світу підносить пізнання, особливо виділяючи з нього те, що лежить в сфері духовних потреб індивіда. Наявність в учнів стійких пізнавальних інтересів забезпечує систематичну ефективну діяльність учнів при оволодінні знаннями і способами діяльності.
Учителі, які працюють творчо, з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів застосовують найрізноманітніші види інтелектуальної діяльності. При цьому вони враховують вікові дані учнів, рівень розвитку їх мислення, загальну теоретичну і практичну підготовку та індивідуальні особливості. Чим молодший вік, тим цікавішим має бути саме завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати [26].
Лише від майстерності вчителя залежить, як зробити завдання цікавим. Як правило, найцікавіше – це те завдання, яке максимально розвиває самодіяльність людини, будить її думку. Уміння творчо розв’язувати проблемні питання пізнавального змісту, викликати в школярів живий інтерес, любов до предмета, примушувати їх мислити, активно працювати, міркувати – найважливіше у майстерності вчителя. [48]
Пізнавальний інтерес є одним із факторів навчального процесу, який має великий вплив як на створення світлої і радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність протікання пізнавальної діяльності учнів.
Навчання спирається на інтереси дітей, воно ж і формує їх, тому інтерес є передумовою навчання і його результатом. Пізнавальний інтерес може виступати і як засіб навчання, і як мета педагогічної роботи в плані розвитку загальної пізнавальної активності. Така потрійність прояву інтересу як мети, засобу і результату навчання та виховання складає головну особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів.
Умовами формування пізнавального інтересу є:
— створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність;
— використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;
— ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів; наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи;
— використання емоційно забарвленого, живого слова педагога. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту [5].
Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість встановити, що формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Використання ігор у навчанні:
активізують інтерес та увагу дітей,
розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу,
закріплюють знання, вміння і навички.
Правильно побудована гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Її цінність передусім в тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей. Якщо вчитель часто використовує ігри, молодші школярі раптом роблять відкриття: «Мені подобається думати, дайте мені таке завдання, щоб я поламав голову», тобто зосереджується інтерес до розумової праці.
Головні умови ефективності застосування ігор – органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування, обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій, його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей.
Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб вчитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку [47].
Величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій у природу. Ігри, проведені під час екскурсій («Чи знаєш ти лікарські рослини?, » «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?»), дають змогу вчителеві залучити дітей до активного пізнання природи, сприяють вихованню бережливого ставлення до неї.
Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом. Їх мета навчити дітей:
— знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, смаку, запаху), оперуючи істотними ознаками;
— описувати предмети і знаходити їх за описом;
— знаходити ціле за частиною і частину за цілим;
— групувати предмети за місцем, способом використання людиною;
— встановлювати послідовність дій [21].
Пояснення вчителя під час пояснення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільш стомлені. Це не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна активно ознайомити дітей з новим способом дії, пожвавити процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням виправляють помилки Незнайка, розмовляють з Чомусиком, учаться в «лісовій школі», або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. В іграх вправах молодші школярі розв’язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі [52].
Одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на процес формування дієвих природничих знань молодших школярів є використання на уроках «Я і Україна» системи пізнавальних завдань, в основі яких лежить виконання розумових дій, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікація [19].
Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми – важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Оживити опитування й активізувати у процесі його роботу учнів допоможуть цікаві форми перевірки засвоєння фактичного матеріалу. В їх числі — кросворди. Особливо треба використовувати кросворди, складені на базі основного програмного матеріалу із зашифрованими природознавчими поняттями і термінами. Та на уроці кросворди мають бути цілеспрямовані не на перевірку загальної ерудиції учнів, а на краще засвоєння ними фактичного матеріалу.
Для закріплення у дітей уміння розрізняти предмети живої і неживої природи можна використовувати чайнворди. Звичайно тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. Чайнворди для учнів молодших класів теж доцільно добирати у вигляді загадок.
Слід підкреслити, що гра зі словами має стати постійним помічником класоводів, оскільки вона збагачує словниковий запас дітей, активізує мислення, тренує пам’ять, розвиває загальну ерудицію, розширює обсяг знань, допомагає в інтелектуальному спілкуванні, є надійним засобом психологічного розвантаження розумової праці школярів. Робота з використанням цікавинок на уроках «Я і Україна» — важливий засіб виховання інтересу молодших школярів. Вона викликає позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного [16]..
Зміст навчального матеріалу, що засвоюється учнями в сучасній школі, передбачає широке відображення досягнень науки, національної духовної і матеріальної культури, мистецтва в органічній єдності із здобутками людства й інтегрованими процесами, що відбуваються в науці та виробництві, розкриття цілісної картини розвитку природи і суспільства.
Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково – популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи – все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.
Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
— завдання з елементами дослідження – це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
— завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, належності, закономірності. Це вправи на здійснення простих умовиводів, найпростіших класифікацій та групування предметів;
— самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів є проведення різноманітних конкурсів, вікторин, змагань, олімпіад, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класної та шкільної газети. Можна провести конкурси з різноманітної тематики: «Кращий знавець різного краю», «Зелені патрулі», «Друзі лісу» тощо [10].
Природа і правильна організація роботи в ній – найдоступніший засіб зацікавити дітей предметом, виховувати в них працьовитість, відповідальність за доручену справу, естетичні почуття. Кожний школяр, вирощуючи рослину, починає бачити користь своєї праці, того, що він може досягти. У школярів завжди викликає великий інтерес те, зроблено або вирощено власними руками. Самостійно доглядаючи посаджену рослину, діти усвідомлюють, як важко створювати і зберігати все живе.
Завдяки роботі в живому куточку у дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя [37].
Великі можливості щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів мають методи проблемного навчання – частково — пошуковий виклад матеріалу, евристична бесіда, дослідницький метод, різні види самостійної роботи, програмоване навчання, зокрема застосування нових інформаційних технологій, персональних комп’ютерів. [49, 12].
О. Біда зазначає, що на вихованні дитячих інтересів позначаються:
— глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педагогічної майстерності;
— використання наочних посібників, ТЗН;
— залучення усіх учнів до роботи шляхом створення проблемно – пошукових ситуацій, дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу;
— формування загально – пізнавальних умінь;
— практична спрямованість викладання з урахуванням вимог науки і виробництва, а також особистого досвіду учнів;
— індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них;
— створення моделі педагогічної структури особистості;
— тісний зв’язок уроків із позакласними заняттями [7, 353].
Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається екскурсіям, предметним урокам, безпосереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.
«Уроки серед природи» можуть тривати 10—20 хвилин, тобто бути фрагментом уроку, інша частина якого проводиться в шкільному приміщенні. На «уроках серед природи» діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов’язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі У дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.
Логічним продовженням урочної навчально-пізнавальної діяльності є позакласна, яка спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей. При її організації, крім загальнодидактичних, необхідно керуватися і такими специфічними принципами, як добровільність, ініціатива учнів, самодіяльність, заняття за інтересами [41, 59].
Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу [41].
Як засвідчив аналіз методичної літератури [8; 9; 12; 13; 33 та ін], одним із засобів формування пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» є усна народна творчість.
1.2 Стан формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу « Я і Україна» у практиці початкової школи
Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.
Щоб з’ясувати стан формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання на уроках курсу „Я і Україна” усної народної творчості.
Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району тернопільської області. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.
У процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:
1. Яка роль пізнавального інтересу в навчальній діяльності молодших школярів?
2. Як часто використовуєте усну народну творчість на уроках курсу « Я і Україна»?
3. Які види усної народної творчості використовуєте на уроці курсу « Я і Україна» найчастіше?
4. Якими джерелами користуєтеся при підборі усної народної творчості до уроку з курсу « Я і Україна»?
5. Які труднощі відчуваєте при використанні усної народної творчості на уроці?
Відповідаючи на перше запитання, вчителі зазначили, що вони розуміють значення пізнавального інтересу в навчанні учнів. Пізнавальний інтерес – це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Він може по – різному впливати на процес засвоєння. Педагоги вважають, якщо інтерес до предмета не сформований, засвоєння буде проходити нижче природних сил учня. Враховуючи це, необхідно постійно здійснювати стимулювання пізнавальних інтересів. Основним засобом стимулювання пізнавальних інтересів є використання цікавого матеріалу на уроках.
Учителі стверджують, що вони використовують на уроках курсу « Я і Україна« усну народну творчість, але більшість епізодично, найчастіше — загадки, народні прикмети.
Як правило, на уроці використовують усну народну творчість, яка є у підручнику, рідше використовують журнали «Початкова школа», «Розкажи онукові», методичні посібники та ін. літературу.
Під час використання фольклорних джерел на уроках курсу « Я і Україна» виникають труднощі, пов’язані із дотриманням дисципліни на уроці.
Аналіз 7 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу « Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують усну народну творчість переважно на етапах актуалізації і мотивації знань та закріплення знань, без організації роботи над ними. Наприклад, пропонували завдання «Відгадай загадку» «, «Прочитай приказку», але не було завдань такого типу: «Поясни, як ти розумієш приказку…», «Відгадай загадку і поясни, чому ти так думаєш».
Спостереження за учнями на уроці показало, що молодшим школярам подобається розгадувати загадки. Вони проявляють активність, коли учитель просить їх перевірити народні прикмети, уважно слухають казку і приймають активну участь в її обговоренні.
Аналіз публікацій у журналах «Початкова школа», «Рідна школа», присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо використання усної народної творчості на уроках курсу « Я і Україна» засвідчив, що вчителі – практики діляться методикою формування пізнавального інтересу молодших школярів засобами усної народної творчості.
Серед трудностей, як відчувають вчителів при використанні фольклору на уроках курсу « Я і Україна», педагоги назвали необхідність постійно підшуковувати матеріал.
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «Я і Україна» в 2 класі
2.1 Аналіз програми та підручника курсу «Я і Україна» (2 клас)
Щоб з’ясувати, чи передбачено вивчення у змісті навчального курсу «Я і Україна» усної народної творчості, ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу.
Аналіз програми курсу «Я і Україна» показав, що даний курс охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» [43] і включає дві складові: суспільствознавчу і природознавчу.
Мета курсу « Я і Україна» — сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.
Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 1-2 класі інтегровано у такі теми « Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природа навколо нас», « Твій рідний край», « Твоя країна — Україна».
Зміст програми містить знання, які є потужним джерелом мотивації навчання. Аналіз програми засвідчив, що у ній передбачено вивчення усної народної творчості.
Аналіз програми відображено у таблиці 2.1.
Щоб з’ясувати, які види усної народної творчості відображені у підручнику «Я і Україна» (авт. Н. Бібік, Н. Коваль) для учнів 2 класу, чи достатньо їх, ми здійснили його аналіз. Результати аналізу подано у таблиці 2.2.
Таблиця 2.1.
Результати аналізу програми курсу « Я і Україна» (2 клас)
| № п/п
| Назва теми
| Зміст навчального матеріалу |
| 1.
| Природа навколо нас
|
Народна мудрість про природу, пори року.
|
| 2.
| Твій рідний край
|
Український побут та звичаї у рідному
краї.
Особливості народного костюма.
Народний календар.
Участь дітей в обрядових святах.
Створення народного календаря.
|
| 3.
| Твоя країна — Україна
|
Видатні українці.
Столиця України в минулому і сучасному.
|
Таблиця 2.2.
Результати аналізу підручника « Я і Україна» (2 клас)
| Розділи підручника
| Вид усної народної творчості |
|
Казка
| легенда
| загадка
| Приказка, прислів’я
| закличка
| Народні прикмети
| народні ігри
| колядки |
| Про тебе самого
| |
|
|
4
| |
|
|
|
| Природа навколо нас
| |
|
16
| 1
| 1
| 9
| 1
| |
| Родина, рід, рідня
| |
|
|
3
| |
|
|
|
| Людина серед людей
| 2
| |
1
| 4
| |
|
|
|
| Твій рідний край
| |
|
|
|
|
|
1
| 1 |
| Твоя країна — Україна
| |
1
| |
|
|
|
|
|
Аналіз підручника «Я і Україна» для учнів 2 класу показав, що у підручнику наявні рубрики «Народна мудрість», «Відгадай», «Перевір». У підручнику є статті про: народний календар, народні свята — Різдво, святого Миколая, Великдень, про народні промисли України, 1 легенда, 2 народні гри «Подоляночка» та «Навбитки», 1 закличка весни, 2 казки «За добро — добром», «Лисичка і журавель», 17 загадок, 12 приказок і прислів’їв, 9 завдань для перевірки народних прикмет, 1 колядка.
Найбільшу кількість загадок і народних прикмет вміщує розділ «Природа навколо нас».. Проте в цьому розділі відсутні казки, легенди, народні пісні.
Такими чином, аналіз програми і підручника показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості молодших школярів. Проте вважаємо, що кількість видів усної народної творчості у підручнику є недостатня для ефективного формування пізнавального інтересу молодших школярів.
Зважаючи на те, що у чинному підручнику «Я і Україна» для учнів 2 класу відображена не достатня кількість усної народної творчості, ми вважали за доцільне дібрати матеріал усної народної творчості до уроків курсу.
2.2 Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості
У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.
При підготовці до уроків з курсу «Я і Україна» ми дотримувались таких критеріїв добору засобів усної народної творчості:
врахування мети і завдань уроку;
відповідність змісту навчального матеріалу;
ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів.
Усну народну творчість ми використовувати на таких етапах уроку:
під час повторення вивченого матеріалу;
з метою актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку;
на етапі вивчення нового матеріалу;
під час закріплення знань, умінь і навичок.
На основі аналізу педагогічної літератури ми визначили педагогічні
умови формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості:
органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;
доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку;
доступність для учнів початкової школи.
Переважно у другому класі для розвитку пізнавального інтересу дітей ми широко використовували загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи. Загадки – це стислі поетичні запитання, де у прихованій формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їх властивостей, часом ледь помітних.
Розрізняють декілька видів загадок. Одні з них мають форму прямого запитання: Що горить без полум’я ? (Сонце).
Деякі загадки містять перелік істотних ознак об’єкта або характеризують одну з них:
Рук не має,
А будувати вміє (Пташка).
Найпоширенішим видом є метафоричні загадки, у яких ознака чи дія одного предмета переноситься на інший:
Ой за лісом, за пралісом
Золота діжа сходить (Сонце).
Сивий віл випив води повен двір (Мороз).
Відгадування таких загадок є розшифрування метафори. Проникаючи у її зміст, учневі необхідно:
зосередити увагу на тих ознаках і властивостях предмета, які подано в метафорі;
відшукати в навколишньому середовищі об’єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці;
зіставити риси метафоричного образу загадки й того об’єкта, який відшукали;
встановити спільні ознаки між ними;
довести правильність відгадки.
Загадуючи загадку, ми зважали на те, чи відповідає вона уявленням про навколишній світ дітей певного віку. У деяких випадках перед зачитуванням загадки пояснювали значення окремих слів, які вживаються у ній.
Загадки використовували на різних етапах уроку. Для цього заздалегідь підбирали їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначали на якому етапі доцільніше їх використати.
На уроках ми використовували також українські народні казки про тварин. Ми виходили з того, що казка захоплює молодших школярів яскравими поетичними образами, динамічними діями героїв, викликає у них позитивні емоції, закріплює світле, радісне сприймання природи. Нами були дібрані такі казки про тварин: «Рукавичка«, «Собака та вовк« (Додаток А).
На основі аналізу педагогічної літератури [3;9;12 та ін.] ми дійшли висновку, що доцільно використовувати на уроках легенди про українські рослини-символи. Використання легенд про рослини на уроках з вивчення природи стимулюють виникнення в учнів бажання захищати їх, висаджувати у садку, на подвір’ї. Нами були дібрані легенди про рослини.(Додаток Б).
На уроках ми використовували і народні пісні. Зокрема, при вивченні теми « У царстві тварин» другокласники отримували інформацію, що найдавнішим звичаєм було прийнято «вкладати в «колиску кота (якого першим ~ впускали в нову хату). Вважалося, що кіт може наділити дитину спокійного вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: «Як на кота муркота — на дитину дрімота». Потім кота відпускали, а дитину клали в колиску й співали колискову. Кіт — один із найпопулярніших персонажів колискових пісень, який є і м’якеньким другом, і шкідливим розбишакою, який заважає спати: «Ой ти, коте, не гуди, спить дитина, не буди», або «цить, дитино, цить, не плач, принесе киця калач. Вже недалеко на мостику, несе калач на хвостику». Також використовували ми народну пісню « Ой є в лісі калина«.
Враховуючи думку О. Біди, Л. Руденко, Л. Різник та ін., ми використовували у навчально-виховному процесі народні прикмети, що давало змогу школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення. Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:
Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.
Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.
Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.
На уроках з курсу ми використовували прислів’я і приказки., оскільки вони тісно пов’язані з щоденним життям і побутом людини, сприяють вихованню у дітей любові та бережливого ставлення до природи. Це такі, як:
Зрубав одне дерево — посади троє.
Посієш вчасно — збереш рясно.
Посадив дерево — себе прославив, посадив сад — рід прославив.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй.
Проводячи уроки в школі, використовували усну народну творчість, намагалися як найбільше зацікавити дітей, підвищити їхню та активність та цікавість на уроках. Підбирали завдання, які б найбільше відповідали темі і меті уроку та повністю розкривали зміст виучуваного матеріалу.
Дібравши різну усну народну творчість відповідно до визначених критеріїв, ми намагались визначити етап уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.
Враховували також і те, що кількість їх не повинна бути надмірною.
Наведемо фрагменти уроків, на яких використовували усну народну творчість.
Фрагменти уроків, проведених в 2 – А класі
Тема: Жива і нежива природа
Мета: уточнити й розширити уявлення учнів про різноманітність природи, формувати вміння виявляти відмінності між живою і неживою природою, встановлювати взаємозв’язки у природі, ознайомити із ланцюжками живлення, виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Відгадайте загадки:
Торох, торох, розсипався горох,
почало світати – нема що збирати (Зірки).
Голуба хустинка, жовтий клубок,
по хустині качається,
людям усміхається. (Небо, Сонце).
Срібну скибку кавуна
Видно ввечері з вікна.
Подивись-но у вікно:
Що воно ? (Місяць).
Влітку в шубі, а взимку голе (Дерево).
Собою не птиця, співати не співа,
А хто до хазяїна йде, знати дає (Собака).
Учитель: Знайдіть відгадки на малюнках. Поясніть, чому ви так думаєте. Як ви гадаєте, як одним словом можна назвати всі ці відгадки? (Природа).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель: Щоб з’ясувати, що потрібно живим істотам для життя, відгадайте загадки:
Куди підеш – всюди маєш,
Хоч не бачиш, а вживаєш (Повітря).
Що таке: пливе і ллється,
Часом на камінь дереться,
Як немає – все всихає,
Звірі й птахи помирають (Вода).
Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає,
Променисте…(Сонце).
Учитель: Поясніть, чому ви так думаєте? Що дає Сонце живій природі? Тепло і світло.
Учитель: Поясніть, як ви розумієте приказки і прислів’я про природу
Земля наша мати — всіх годує.
Хліб — батько, вода — мати.
Не кожному природа матір’ю, іншому й мачухою.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Не псуй джерела — онуки проклянуть.
ІУ. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.
| Жива природа
| Нежива природа |
|
|
Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно (Лід).
Лиш торкнись до колючок –
Він згортається в клубок.
Не вгадаєте ніяк? підказати? Це… (Їжак).
Гарне, добре, по небі гуляє.
на всіх дивиться, А на себе дивитись не дозволяє. (Сонце).
Крил не має,
Скрізь літає,
Ще й куряву здіймає (Вітер).
На сонечко я схожий,
І сонце я люблю,
До сонця повертаю
Я голову свою. (Соняшник)
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел).
Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка- семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала. (Веселка).
Товстенька бабуся
Завжди у кожусі,
Спробуєш роздіти –
Будеш сльози лити. (Цибуля)
Тема: Сонце
Мета: розширити уявлення про Сонце, його значення для природи; формувати уявлення про тінь; ознайомити з будовою і принципом дії термометра; розвивати уміння спостерігати за об’єктами природи, формувати уміння користуватися термометром.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Відгадайте загадку:
Зранку піднімається, радо посміхається,
Теплом зігріває і промінням обнімає. (Сонце).
Поясніть, чому ви так думаєте. До якої природи належить Сонце?
Які ще загадки про Сонце ви знаєте?
Як ви гадаєте, чому влітку жарко, взимку холодно? Це залежить від висоти сонця над землею. Люди здавна шанували Сонечко, поклонялися йому. Тому й придумали різні заклички.
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квітоньки, на маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Тема: У царстві рослин
Мета: ознайомити учнів із різноманіттям рослин, формувати уявлення про органи рослин, дерева, кущі трави, дикорослі та культурні рослини, способи розповсюдження плодів і насіння у природі, виховувати бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного в природі.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Відгадайте загадки:
Тільки вийдеш із хати,
То зустрінеш нас.
Ми — це сад зелений,
Ми — гаї й діброви,
Ми — це трави й квіти.
Хто такі ми, діти? (Рослини)
Що воно таке?
Дихає, росте,
Живиться, розмножується,
А не ходить. (Рослина).
До якої природи належать рослини? Поясни чому?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель: Ми з вами з’ясували, що рослини можна поділити на три групи: дерева, кущі, трави. Яке значення мають дерева у житті людини?
Відгадайте загадку:
Навесні я тебе радую,
Влітку прохолоджую,
Восени годую,
А взимку грію (Дерево).
Про що говориться у цій загадці? (про значення дерев для людини).
Відгадайте загадки і опишіть дерева за ілюстраціями
Гарне дерево, міцне.
Листя різьблене, рясне.
А на гілочках крислатих
буде жолудів багато. (Дуб)
Навесні росте, влітку цвіте,
Восени осипається,
Взимку відсипається;
Лікує від грипу,
Кашлю і хрипу. (Липа).
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький…
Як я звуся, діти? (Берізка).
Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить (Осика).
Влітку і взимку вбрання одне,
та кличуть дітки завжди мене,
Щоб я на свято до них прийшла,
Цяцьок багато їм принесла. (Ялина).
Мій зелений піджачок
Весь пошитий з колючок,
Тільки що мені робить –
Я росту, а він тріщить?
І дарма, якщо порву –
То й без нього проживу. (Каштан).
Учитель: Поясни прислів’я та приказки
Де верба, там і вода.
Верба водою живе, верба воду береже.
Зрубав одне дерево- посади троє.
Посадив дерево — себе прославив, посадив сад-рід прославив.
Одне дерево – то ще не ліс.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
Ліс — природне багатство.
Рослина — землі окраса.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Ліс і вода — брат і сестра.
Учитель: З деревами пов’язано ряд легенд. Верба – одвічний український символ, яким опредметнювалось найсвятіше, найдорожче – любов до рідної землі, до свого народу. А чи знаєте ви, чому це дерево називається вербою? Послухайте легенду.
Легенда про вербу
Жила в одному селі дівчинка Марічка. Була вона така вже красуня, що й очей не одведеш. Одного разу пішла вона до Дніпра купатися. Запливла на середину річки і раптом відчула, що хтось смикнув її за ногу, потім ще сильніше. Дівчинка не встигла навіть крикнути, чиясь міцна рука тягла її на дно.
Коли прийшла до пам’яті, побачила перед собою чарівний сад. А тут, біля неї, стояв парубок. Це був син Нептуна, Марічка йому сподобалась, і він вирішив одружитися з нею. А Марічка кохала Миколу, вона не могла зрадити його.
Юнак повів її по своєму саду, показав і розповів про дерева, на які перетворились зачаровані дівчата. Береза – дівчина, що любила прибиратись, але була дуже жорстокою. Груша – дівчина некрасива, але добра. Ліщина – то весела дівчина, що страждала за милим і втопилася.
Чи будеш ти моєю дружиною? – запитав юнак дівчину востаннє.
Ні, в мене є коханий Микола! – гордо мовила Марічка.
— Так бути ж тобі вік вербою. І рости тобі по берегах річок, щоб міг милуватися тобою лише я. Ти будеш моєю. Плач усе життя. І твій Микола ніколи не здогадається, що це гарне дерево – його кохана.
От і стоїть верба над річкою, скидаючи сльози у воду.
Учитель: Цінували українці і тополю. Тополя на Україні — символ жіночої долі. Послухайте легенду про тополю.
Легенда про тополю
У бога Сонця був син — Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.
Учитель: Які ознаки характерні для кущів? Відгадайте загадки і опишіть рослини.
За хатиною в садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистинах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти:
За намисто кожне – смик!
Та й укине на язик. (Калина).
Я весною зацвітаю,
линуть пахощі по гаю,
в квітах щастя всі шукають,
тільки, жаль, гілки ламають. (Бузок).
Червоний колір, чудовий смак,
Лікує коклюш в усіх малят (Шипшина).
Учитель: З кущами пов’язано прикмети. Поясни їх.
Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано — не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.
Зацвіла ліщина – бджолярі виставляють вулики.
Як бузок запахне скрізь — прилетить зозуля в ліс.
Калина є українським символом. З нею пов’язані легенди, про неї складали пісні. Давайте пригадаємо українську пісню « Ой є в лісі калина»
Ой є в лісі калина,
Ой є в лісі калина,
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Учитель: Які ознака характерна для трав’янистих рослин? Відгадайте загадки і опишіть рослини.
Я найперша зацвітаю
синім квітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Стоять у полі сестрички-
Білі вії, жовті вічка. (Ромашки).
З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття біле)
Не вогонь, а обпікає. (Кропива)
Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло.
Потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба).
Учитель: Послухайте народні прикмети, пов’язані з передбаченням погоди рослинами.
Будяк колить боляче — сонячна погода утримається, а якщо коле слабо — ждіть дощу.
Кульбаби рясно вкрили всю долину — на ясну погідливу днину.
Вранці не вийшли квіти із води латаття білого — після обіду буде дощ.
У саду чи лузі дуже запахли квіти — без дощу не обійдеться.
Перед дощем закриваються квітки кульбаби.
Трава суха ввечері перед сходом сонця — на дощ.
ІУ. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель: А тепер пограємось у гру. Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує загадки. Відгадайте загадки Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.
| Культурні рослини
| Дикорослі рослини |
|
|
Сидить вона на городі вся в латках. (Капуста).
Росту при дорозі, всім допомагаю.
Лікую тих, хто опіки має. (Подорожник).
Я росла в темній темниці,
Як зросла – взяли в світлиці.
З мене шкуру всі деруть,
мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто я є.
Чи ви знаєте мене? (Картопля).
Я на сонце дуже схожа —
Золотиста, ніжна, гожа.
Я щоранку розквітаю,
Промінцями всіх вітаю.
Здогадатись вам не важко,
Що за квітка я?..(Ромашка).
Довгий, зелений,
Добрий солоний,
Добрий і сирий.
Хто ж він такий? (Огірок).
Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун).
Стояла на поляні в жовтім сарафані.
Підросте – всміхнеться, для вітрів вбереться
В платтячко біленьке, пишне і гладеньке.
Хто вона? (Кульбаба).
Золоте решето, а в ньому
чорних хатинок повно. (Соняшник)
Маю жовтий вусок, запашний колосок,
Буде з мене мука й паляниця м’яка. (Пшениця)
Біла кора, тоненькі квіти.
Що то є відгадайте діти. (Береза)
Влітку рясним цвітом покриваюсь я,
Пахощі солодкі чути вже не здаля.
Але поки квітну, час не втрачай —
з моїх квіток взимку зможеш пити чай. (Липа)
У вінку зеленолистім,
у червоному намисті,
Видивляються у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
У. Домашнє завдання
Учитель:
З деревами пов’язано цілий ряд прикмет. Поясніть, як ви їх розумієте.
Якщо весною багато березового соку — літо буде дощове.
Першою вбереться в листя береза — чекайте літа сухого, а клен, вільха — вологого.
Якщо ліс без дощу шумить — чекай дощу.
Дуб раніше від ясена розпустив лист — на сухе літо.
Дуже запахла жовта акація або бузок — буде дощ.
Липа зацвіла на початку літа — воно буде сонячним і теплим.
Завчасно жовтіє листя на деревах — на ранню осінь.
Рано опало листя на липах — зима буде люта.
Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.
При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.
Дружний листопад — до суворої зими, листя опало до заморозків — зима буде тепла.
Тема: У царстві тварин
Мета: формувати уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі, дикі та свійські тварини, травоїдні, хижі та всеїдні; розвивати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин; вчити встановлювати взаємозв’язки між рослинами і тваринами, між самими тваринами.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці.
Ніс довгий, голос тонкий, хто його вб’є, свою кров проллє. (Комар).
Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкидає.
Та у лісі в холодку
Все кує «ку-ку!»,»ку-ку!» (Зозуля)
Лиш торкнись до колючок – він згортається в клубок.
Не вгадаєте ніяк? Підказати вам? Це…(Їжак)
Вчитель: Поясніть, за якими ознаками ви дізналися про відгадки. Як одним словом назвати комара, зозулю, їжака? Тварини. Про кого йтиметься на уроці? Про тварин. До якої природи належать тварини? До живої. Доведіть, що тварини належать до живої природи. Вони ростуть, дихають, живляться, дають потомство і вмирають.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Зовні комахи різноманітні. Спільним є те, що у всіх комах є 6 ніг. Тіло комах складається з голови, грудей і черевця. Щоб з’ясувати, хто належить до комах, відгадайте загадки.
На квітку квітка сіла,
Знялась і полетіла. (Метелик)
Хто його вб’є, свою кров проллє. (Комар)
Я труд поважаю, все літо літаю,
у поле, до саду,
збираю медок із різних квіток. (Бджола)
У лісі біля пня
Біготня, метушня,
Народ робочий
Весь день клопоче. (Мурашки).
Про комах людина склала багато народних прикмет, які передбачають погоду:
Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.
Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.
Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.
Комарі у листопаді — буде м’яка зима.
Багато хрущів навесні — на засуху.
Бджоли скупчилися на стінках вулика – на велику спеку.
Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.
Запам’ятайте прислів’я:
Бджоли раді цвіту, а люди літу.
Тихий, як мурашка, а жалить, як оса.
Учитель: Відгадайте загадку і дізнайтеся про наступну групу тварин.
У воді живе,
Не має дзьоба, а клює. (Риба).
Водою їхали пани,
Убрані у срібні жупани –
Лати на латі
Панам радіють у кожній хаті (Риби)
Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 і опишіть рибу.
Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин.
Хто в зеленому жакеті галасує в очереті,
Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак? (Жаба).
Вистромляє булькаті очі і співає: «Кум-квак». (Жаба).
Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст – відпадає (жаба).
Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 опишіть жабу.
Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин, яку називають плазуни.
Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (Ящірка)
В’ється вірьовка, а на кінці головка. (Змія)
Учитель: Характерною ознакою, за якою птахи відрізняються від інших тварин є те, що їхнє тіло вкрите пір’ям. Відгадайте загадки і опишіть даних птахів.
Плавала, купалась,
Сухою зосталась. (Качка)
Не людина, а живе в хатці. (Шпак)
Швидко скрізь вона літає,
Безліч мошок поїдає,
Під дахом гніздо будує,
Але в нас не зимує. (Ластівка)
Є багато народних прикмет, пов’язаних з птахами:
Ластівки вилітають – погоду обіцяють.
Ранні ластівки – щасливий рік.
Ластівки літають низько – на дощ.
Гуска ховає дзьоб під крило — на мороз.
Кури у землі купаються — на негоду.
Учитель: Щоб дізнатися хто належить до наступної групи тварин, відгадайте загадки.
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)
Сіренька, маленька,
Хоч якого кота з місця стягне. (Миша)
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться,
А звуть її … (Лисиця).
Учитель: Які ви знаєте українські народні казки, героями яких є тварини. Розглянь малюнок на с. 37 і упізнай їх.
Послухайте українську народну казку «Вовк та собака« (Додаток А). Назвіть дійових осіб казки. Кого можемо з них вважати свійською твариною. Свою думку обгрунтуйте. Поясніть зміст речення:
— А-а! Тоді, прощай собака, краще я голодуватиму, та на волі житиму!
ІУ. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.
| Дикі тварини
| Свійські тварини |
|
|
Жовтенькі клубочки ходять біля мами квочки. (Курчата).
Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса,
Я усіх-усіх боюся. (Заєць).
З рогами, а не бик, а не корова,
Кору здирає, а кошиків не плете, (Коза).
Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.
Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі.
Ху-ху-ху! — кричить вона. Відгадали? Ні?…(Сова).
Сторожем не служить,
А всіх рано будить. (Півень).
Вдень мовчить,
Вночі гарчить,
Хто до господаря йде, Знати дає. (Собака).
Дуже товсті ноги маю,
ледве їх переставляю,
Сам високий я на зріст
Замість рота в мене хвіст. (Слон).
Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт).
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є, — жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк
Грізний звір цей, звісно… (Вовк).
Голодна реве,
А нагодована жує,
Дітям усім молоко дає. (Корова).
Учитель: Поясніть, як ви розумієте прислів’я.
Не бий бобра, бо не буде добра.
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнувся в кожушину, мед шукає й ожину.
Літом любить полювати,
А узимку – в лігві спати.
Як зачує він весну –
Прокидається від сну (Ведмідь).
Не ходжу я, скакаю,
Бо нерівні ноги маю,
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
Я страшений боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі – навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду, Їм капусту на городах,
Моркву, ріпу, буряки.
Відгадайте – хто такий? (Заєць).
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
А як вийде полювати,
Бережись, мишва хвостата. (Лисиця).
Червонясту шубку має,
по гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
та великий має хвіст.
Як намисто оченята.
Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).
У. Домашнє завдання
Учитель: Повторіть дитячу колискову пісню «Котику сіренький«.
Тема. Осінь у природі. Рослини восени
Мета. Виявити зміни, що сталися восени у природі. Встановити причини, що зумовлюють ці зміни. Розвинути спостережливість у дітей, уміння порівнювати й узагальнювати. Виховувати дбайливе ставлення до рослин і природи в цілому.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Діти, зараз я вам зачитаю загадку, а ви спробуйте її відгадати.
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже неприпікає,
Коли це буває? (Восени.)
Голі поля, мокне земля.
Дощ поливає, коли це буває? (Восени).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Ознайомтеся з народними прикметами, які допомагають завбачити погоду восени.
Грім у вересні – на тривалу осінь.
Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало – чекай суворої зими, якщо все – зима буде тепла.
Комарі у листопаді – значить м’яка зима.
Павутина на рослинах – на осіннє тепло.
Вечірня зоря червона – на вітер.
Якщо домашні птахи ховають голову під крило – буде холодно.
Якщо ворони сідають на нижні гілки дерев – на вітер.
Морозний іній на траві – на дощ.
Пізно цвіте горобина – довга осінь.
Урожай горобини – на морози взимку
Поясніть народні приказки і прислів’я
Осінь іде – дощі за собою веде.
Вересень трусить груші в садочку.
Жовтень ходить покраю і птахів виганяє з гаю.
Листопад – онук вересня, син жовтня, а зимі рідний брат.
Тема: Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими
Мета уроку: Ознайомити учнів із підготовкою тварин до зими; формувати вміння встановлювати причино — наслідкові зв’язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин;формувати уявлення про перелітні птахи і зимуючі птахи; виховувати дбайливе ставлення до тварин.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вчитель: Відгадайте загадки і опишіть, як кожна з тварин готується до зими.
Я труд поважаю,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не люблю,
Того жалом колю (Бджола).
Дикий звірок, круглий, мов клубок,
Голки стирчать, спробуй узять (Їжак).
По дорозі стрибає,
А у воді плаває (Жаба).
Хоч у нього й шуба є.
та як холод настає,
Він не їсть тоді, не п’є
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає (Ведмідь).
Зимою в білому як сніг, а літом в сірому гуляє.
Вловить його ніхто не міг тому, що ноги довгі має (Заєць).
ІУ. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.
| Перелітні птахи
| Зимуючі птахи |
|
|
Маленький хлопчик у сірій свитині
По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).
Відгадайте, діти, хто
має носик-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає (Дятел).
Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкидає.
Та у лісі в холодку
Все кує «ку-ку!» «ку-ку!» (Зозуля).
Біла латка, чорна латка, по дереву скаче (Сорока).
У. Домашнє завдання
Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.
Птахи відлітають пізно – зима буде теплою.
Птахи настовбурчили пір’я – буде негода.
На початку осені линяють кури – зима буде ранньою.
Білки роблять великий запас горіхів – на холодну зиму.
Тема. Зима. Рослини взимку
Мета. Вчити виявляти зміни, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; виховувати шанобливе ставлення до природи і до всього навколишнього світу.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці. Поясніть, чому ви так думаєте.
Стало біло навкруги —
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я…(Зима).
Сніг на полях,
Лід на річках,
Віхола гуляє,
Коли це буває? (Взимку).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках.
Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив-
Його не займає (Барвінок).
Зимою і літом — одним цвітом (Ялина, сосна).
У. Домашнє завдання
Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.
Зима з снігами — літо з хлібами.
Рано впаде сніг — весна буде рання.
Сніг впаде на вологу землю — залишиться, а на суху — скоро зійде.
Багато снігу у грудні — на врожай.
Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси – на мороз.
Сніг падає великими сніжинками – на відлигу.
Якщо дерева вкрилися інеєм – буде тепло.
Тема: Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку
Мета уроку: Продовжувати формувати вміння встановлювати причино — наслідкові зв’язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин, порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Розгляньте малюнок на с. 37. Герої якої української народної казки зображені на малюнку? (Рукавичка). Пригадайте, про що розповідається у казці. У яку пору року з тваринами трапилась ця пригода? (Взимку). А чи всіх тварин, які є героями казки можна зустріти взимку? Як зимують тварини ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки, опишіть тварин і вкажіть, яких не зустрінете узимку. Чому?
Шубка з сірого пушку, скаче в жовтім фартушку,
Чорний шарфик та кофтина.
Хоч маленька ця пташина,
та корисна трудівниця, називається… (Синиця).
Китичками вушка, любить шишки та горішки, сама чепурушка. (Білка).
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок
Замість ниточок –
Триста голочок (Їжак).
Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький і ніс довгенький.
Хто його уб’є, свою кров проллє (Комар).
Хто на собі ліс носить? (Олень).
Не пташка, а з крилами, не бджола, а над квіткою літає (Метелик).
Вірно людям я служу, їм дерева бережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю (Дятел).
По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).
У. Домашнє завдання
Учитель: Перевірте народні прикмети.
Собака качається — на сніг.
Горобець цвірінькає під вікном — на відлигу.
Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір’їною чи соломою у дзьобі – незабаром ударять морози.
Тема. Весна. Рослини навесні
Мета. Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З’ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Відгадайте загадку
Тане сніжок, квітне лужок,
День прибуває.
Коли це буває? (Весна)
Чому ви вважаєте, що загадці говориться про весну ? Які ознаки весни?
Назвіть, які ви знаєте весняні місяці. За уявленнями наших предків, весну приносили на крилах птахи. Тому в березні, матері випікали обрядове печиво у формі «жайворонків» і «голубів» із тіста і дарували дітям. А ті, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Послухайте весняні заклички.
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Весна, весна-красна,
Прийди, весно, з радістю,
З великою милістю!
Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Сонечко в траві зійшло
Усміхнулось, розцвіло.
Потім стало біле-біле
і за вітром полетіло. (Кульбаба).
Послухайте легенду про підсніжник.
Легенда про підсніжник
Колись, дуже давно, квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: «Я червона, і все навкруги буде червоним», — і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки — і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору. І відтоді, коли сходить сніг, з’являються підсніжники.
Послухайте приказки і прислів’я про весну.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде добрий урожай.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травень ліси шатно вбирає, літо в гості чекає.
Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів
Мета уроку: з’ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) «Колекціонуємо клички тварин», «Ластівка сільська».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки:
Увесь день літає, усім набридає,
Ніч настане тоді перестане. (Муха)
На дорозі лежить квітка,
Пелюстки згортає.
Я хотів її підняти,
А вона літає. (Метелик)
У саду малий Микитка
Захотів зірвати квітку,
А вона його вкусила.
Що за квітка то була?
Це не квітка, а… (Бджола).
Поясніть відгадки. Як одним словом назвати дані тварини? (Комахи). Яких комах ви зустрічали з приходом весни?
Які птахи прилітають з теплих країв? Упізнайте їх за описом, відгадавши загадки.
Птах великий і красивий,
Чорний або сніжно-білий,
Гострий дзьоб, тоненькі ноги.
Вернувся із далекої дороги. (Лелека).
Сіла пташка на дубку, завела свої ку-ку!
Стрепинулись: їжачок, заєць і козуля.
Всіх збудив той голосок, пісенька…(Зозулі).
Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
Гніздо лелеки — окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов’язують народження дитини в народі: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруйнує гніздо, накличе лихо: «Зруйнуєш лелечине гніздо — згорить хата». Майже кожна людина мріє, щоб біля його хати оселився лелека.
Легенда про лелеку
У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.
Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був поряд з ними і виводив своїх малят.
Поясни прислів’я:
Зруйнував гніздо пташине — не буде в тебе ні дітей, ні родини.
Де багато пташок, там немає комашок.
У. Домашнє завдання
Учитель: Перевірте народні прикмети.
Ранній приліт жайворонків та граків – на теплу весну.
Голуби розворкувалися – на тепло.
Хрущі, літаючи гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.
2.3 Результати експериментальної роботи
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично використовувати усну народну творчість як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на уроках з курсу «Я і Україна«, ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-А — 21 учень та експериментальний клас 2 – Б – 21 учень. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування пізнавального інтересу молодших школярів до пізнання природи засобами усної народної творчості. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів активізації пізнавального інтересу (загадки, легенди, приказки, прислів’я, казки), ми намагались ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.
Показником інтересу учнів до пізнання природи є активність учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
| № уроку
| 1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
| 8 |
| Кількість учнів, що були активні на уроці
| Контрольний клас
| 8 (38%)
|
8
(38%)
|
9
(43%)
|
9
(43%)
|
9
(43%)
|
10
(47%)
|
11
(52%)
|
13
(62%)
|
|
Експериментальний клас
| 7 (33%)
|
9
(43%)
|
10
(47%)
|
11
(52%)
|
13
(62%)
|
14
(67%)
|
15
(71%)
|
16
(76%)
|
Результати спостережень показали, що цілеспрямоване і систематичне застосовування усної народної творчості на уроках в експериментальному класі сприяло зростанню активності учнів на уроках, а отже і зростанню пізнавального інтересу.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»
Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»
1. Ластівка — це:
а) звір; б) комаха; в) птах.
2. У дерев стебло:
а) одне дерев’янисте; б) соковите; в) багато дерев’янистих.
3. Підкресли назви свійських тварин.
Рак, щука, кінь, лось, корова, сорока, бджола, зозуля, курка, заєць, коза.
4. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.
Закресли «зайву» тварину.
Павук, муха, тарган, мурашка.
6. Коли сонце стоїть низько, а дні короткі, ночі довгі, дерева і кущі без листя?
а) влітку; б) навесні; в) взимку.
Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання (правильність і повнота відповіді).
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Результати досягнення учнями рівня знань
|
№
зрізу знань
|
Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %) |
|
високого
| достатнього
| середнього
| низького |
|
Експер.
клас
|
Контр.
клас
|
Експер.
клас
|
Контр.
клас
|
Експер.
клас
|
Контр.
клас
|
Експер.
клас
|
Контр.
клас
|
| 1
|
7
(33, 5%)
|
6
(28%)
|
11
(52,3%)
|
10
(48%)
|
3
(14, 2%)
|
5
(24%)
|
—
| — |
Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики, яка полягала у цілеспрямованому й систематичному використанні на різних етапах уроку усної народної творчості під час вивчення курсу «Я і Україна» на формування пізнавального інтересу у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.
Висновки
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом. Його трактують як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності.
Пізнавальний інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Його значення в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом.
2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: 1) епізодичні (ситуативні) — виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) — не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.
3. З’ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап – цікавість — природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Другий етап – зацікавленість, допитливість, характерними ознаками є: учні проявляють бажання краще розібратися в предметі, що вивчається, зрозуміти його сутність, призначення; вони активні на уроці, задають запитання, з задоволенням виконують додаткові завдання, читають додаткову літературу. Третій етап — глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку і доказу нових знань, його захоплює сам процес добування нових знань, самостійне розв’язання проблем надає задоволення допитливість.
4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) елементарний — відкритий інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які є ключовими в інформації, одержаній учнями на уроці; 2) вищий — інтерес до пізнання більш суттєвих ознак предметів чи явищ, що складають їх більш глибоку внутрішню суть. Цей рівень потребує пошуку, здогадки, активного оперування знаннями; 3) більш високий рівень складає інтерес до причинно – наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностей до постановки загальних принципів, явищ, що діють в різних умовах.
5. Діяльність вчителя щодо формування пізнавальних інтересів учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.
6. З’ясовано, що усна народна творчість, яка характеризується емоційністю, доступністю, пізнавальною інформаційністю є важливим засобом формування пізнавального інтересу у молодших школярів. До усної народної творчості відносять: казки, легенди, загадки, примовки, приказки і прислів’я, народні прикмети, народні пісні, народні ігри, заклички, потішки, скоромовки, народний календар.
7. Вивчення шкільної практики формування пізнавального інтересу молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів несистематично і не завжди методично виважено використовує усну народну творчість. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.
8. Враховуючи те, що в початковій школі є всі можливості для вдосконалення процесу формування пізнавальних інтересів, нами визначено педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості:
— реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини;
органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;
доцільність і оптимальність використання усної народної творчості на тому чи іншому етапі уроку;
доступність змісту усної народної творчості для учнів початкової школи.
9. Розроблено методику формування пізнавального інтересу учнів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі. Її сутність полягала у доборі усної народної творчості до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв (врахування мети і завдань уроку; відповідність змісту навчального матеріалу; ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.
У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.
10. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна».
Список використаної літератури
Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. — 2000. — №5. — 6-7 с.
Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.
Бегена Л. Народні традиції та екологічне виховання //Наукові записки ТДПУ. — Серія 3. Педагогіка і психологія. — 1997.-№ 1. — С.101-102.
Березовський І.Г. Українська народна творчість. – К.: Наукова думка, 1973. — 152с.
Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. — К.: Віпол, 1987.- 96 с.
Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. — К.: Форум, 2002.- 144 с.
Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 – 400 с.
Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів’я, приказки про природу // Розкажіть онуку. — 1999. — №2. — С.34-35.
Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. — 1996. — №9. — С.33-36.
Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. – 2004. — № 9. – с. 21 – 23.
Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. — К.: Каравела, 2008. — 400 с.
Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. – 2004. — № 3. – с. 54 – 56.
Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. – 1997. — № 4. – с. 9 – 10.
Ганнусенко Н., Мацейків Т. Із народної скарбниці //Рідна школа. -1996.- №11-12.-С.31-34.
Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. — К.: Вища школа, 1983. — 359с.
Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. – 2002. — № 6.- с. 18 – 20.
Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 208-217.
Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М.Різник. — К.:ІСДО, 1994. — 64с.
Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. — № 4. – с. 19 – 21.
Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. — № 1. – с. 27 – 28.
Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. –К.:Рад.шк. -1987. – вип.26. – С.50-55.
Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. – 2006. — № 1. – с. 26 – 28.
Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально – пізнавальну діяльність. // Рідна школа. – 2000. — № 9. – с.59 -60.
Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. — К.: Рад. Школа, 1982. — 128 с.
Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975 – 176 с.
Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально – пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. – 1999. — № 12. – с. 55 – 60.
Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.
Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. – с. 36 – 40.
Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки – Тернопіль:
Вид-цтво «Тернопіль», 1994. — 358с.
Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. — 2005. — № 4. – с. 46 – 50.
Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. — №4. — С.8-13.
Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. – 1993. — № 4. – с.35 – 39.
Лагошняк О.В. Використання примовок у процесі навчання та виховання// Початкова школа. — 1996. — №5.- С.23-24.
Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. – Львів: Світ, 1994. -144с.
Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. – Х.: основа, 1990. – 89 с.
Мечник Л., Жаркова І, Я і Україна. Зошит з ознайомлення з навколишнім світом. 2 клас. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 48с.
Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Просвещение, 1990 – 192с.
Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 – 302 с.
Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 172с.
Пазяк М.М. Українські прислів’я та приказки.-К.: наукова думка,1984.-203с.
Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990 – 192 с.
Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ «Рослини»).-Тернопіль, 1992. — 8с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2 кн. Книга 1 /Упоряд. З.Д. Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. – К.: Дибідь, 1990. – 200с.
Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. – 2000. — № 4. – с. 75 – 78.
Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.
Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. – 1995. — № 10. – с. 34.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999 – 368 с.
Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К.: Магістр – S, 1997. – 256 с.
Савчин.М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник.- К.: Академвидав,2005 – 360с..
Сидорчук В. Загадки на уроках курсу «Я і Україна». // Початкова освіта, — 2006. — № 38. – с. 12 – 14.
Соколова Н.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. // Педагогика. – 2001. — № 7. – с.32 – 36.
Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення природознавства в школі // Початкова школа.-1990.-№2. — С.28.
Стиранка Г. Я., Ковальчук О.І. Я і Україна. Навколишній світ. Робочий зошит для 2 класу. -Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 40 с.
Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогіка, 1982. – 208с.
Шандрівська Г., Ляскова М. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас. Розробки уроків. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.-112с.
Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. — №1 — С.24 — 25.
Шелестов Л. Організація творчої навчально – пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. – 1997. — № 9. – с. 48 – 50.
Шушора Л. Активізація навчально – пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. – 2003. – № 2. – с. 11 – 13.
Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.
Додаток А
Вовк та собака
(Українська народна казка)
Зустрілися вовк та собака. Собака питає:
— Чим ти, брате, живеш?
Вовк:
— Коли й голодую, а коли що натраплю де або вночі м’яса дістану.
Собака:
|- Так ти м’ясо їси? А худий який!
Вовк питає:
-А чого ти такий гладкий? Як же ти живеш?
— Я в хазяїна двір стережу, то хазяїн й годує добре. Може, й ти погодишся піти, він і тебе годуватиме.
Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку й каже:
— А чого в тебе шия ошмугляна? А собака каже:
— То мені хазяїн ланцюг надіва на день, а на ніч скида.
-А!.. Тоді прощай, собако, краще я голодуватиму, та на волі житиму.
Додаток Б
Легенди
Материнка
Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їх було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї, ніжної матері. та злягла матуся. більше вона не підвелася, померла. засипали неньку сирою землею, і зосталися діти сиротами. Щоденно ходять вони на могилу, плачуть, благають матір встати, вернутися до них, бо важко живеться сиротам. Одного разу, побиваючись за матусею, побачили діти на могилі ніжну запашну квітку. Вони повірили, що то з’явилась до них мати в образу квітки, і назвали її материнкою.
Мальви
Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві вдалося якось до лісу втекти. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні квіти, які й назвали Мальвами.
Лілії
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилася кров, лилися сльози. Старих людей рубали, молодих хлопців і дівчат забирали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі росли і розквітали красиві вродою, ставні, чорноокі, працьовиті красуні. ніжні, як білий цвіт лілії.
Одного разу напали на село татари. Дівчата від жалю, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явилися білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, і наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, де з’явився яскравий, сліпучий цвіт. Здавалося, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, з заходом сонця, — ховаються від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, прокидаються з сонцем і засинають з його заходом.
Нарцис
В одному селі жив дуже вродливий парубок. Він любив ходити на берег річки, і схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало заздрісно, що парубок гарний.
Чаклун розсердився і сказав хлопцеві:
— Віднині ти зажди дивитимешся у воду, — і перетворив його на нарцис.
У цієї гарної квітки голівка схилена і ніколи не підводиться. Ніби сидить красень-хлопець і дивиться у воду.
Соняшник
… Як на світі ще нас не було, то Сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного дня веселились вони в гайку, як стало Сонце сідати, почали збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок і повернулася назад. Але на місці його вже не було. Запримітила вона неподалік від березою гарного парубка з віночком у руках. Він обійняв дочку Сонця і заговорив до неї словами, солодшими від меду. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде краще, ніж у батька – Сонця. Юна красуня згодилася жити на землі, де тьохкають солов’ї, цвіте черемха, існує любов.
Даремно Сонце кликало дочку додому, сердилося, попереджало, що на землі її жде важке життя. Дочка зосталася з коханим. Почалося для неї звичайне буденне життя з нудною роботою, одноманітними клопотами. Юнак більше працював, ніж говорив своїй коханій ніжні слова, а іноді зовсім забував про неї.
Красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестрами. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батькового царства. Але Сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно лиш скропило її своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертається голівкою до Сонця. Назвали її соняшником.
Рис. 1. Структура фазы 1 (Main Mode)
В пакете 1 инициатор посылает SA payload, компонент, который содержит все предлагаемые варианты параметров соединения. Его структура представлена на рисунке 2.
Рис. 9. Нитевая структура программы
Первые 8 байт занимает Initiator Cookie – иидентификатор попытки установления соединения со стороны инициатора. Значение данного поля выбирается на стороне инициатора (случайным или предопределенным образом) и служит при дальнейшем распределении пакетов. Responder Cookie играет такое же значение, но для ответчика.
Z=
[МОм],
.
fLayoutInCell1fAllowOverlap1fBehindDocument0fHidden0fLayoutInCell1
