Курсовая работа: Створення Web-документів. Використання мови HTML

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Фізико-математичний факультет

Кафедра основ інформатики та обчислювальної техніки

Курсова робота з інформатики на тему:

«Створення Web-документів. Використання мови HTML»

Автор: студентка 41МІ групи

фізико-математичного факультету

Бондар Наталія Петрівна

Науковий керівник: професор

Морзе Наталія Вікторівна

Робота захищена «___»________2004року

Оцінка _______________

Комісія: 1.

Київ-2004

План

I. Вступ.

II. Основна частина.

1. Основи Web-програмування. Використання мови HTML.

1.1. Базові елементи HTML.

1.2. Форматування тексту.

1.3. Таблиці та списки.

1.4. Посилання та робота з ними.

2. Створення Web-документу.

III. Висновки.

IV.Література.

Вступ

Internet має кілька служб, зокрема, електронну пошту, телеконференференції (дискусійні групи), передавання файлів тощо. Більшість документів із різноманітною інформацією з різних галузей знань мають гіпертекстовий формат. Службу Інтернет, яка управляє передаванням таких документів, називають World Wide Web (Web, WWW). Цим же термином або простором Web називають обширну сукупність Web-документів, між якими існують гіпертекстові зв’язки.

Поняття «гіпертекст» має досить давню історію. Воно виникло на стику філософії та комп’ютерних технологій ще у середині XX ст. Теоретичною основою гіпертексту стали сформульовані В.Бушем (1945 р.) принципи нелінійного письма, які він докладно висвітлив у роботі «Як ми могли б мислити». У 60-х роках Т.Нельсон і Д. Енгельбарт, застосовуючи комп’ютерні технології опрацювання інформації, розробили нову технологію, яку назвали «гіпертекст».У гіпертексті є посилання на інші сторінки або документи. В більшості броузерів(програм для завантаження та перегляду Web- документів) ці посилання підкреслюються або виділяються іншим кольором. Якщо клацнути лівою кнопкою миші на гіперпосиланні, то програма перегляду гіпертексту завантажить документ, на який вказує посилання. Таким чином, сторінка набуває властивості інтерактивності. У деякому розумінні, завдяки гіпертексту, інформація у WWW організована за тим самим принципом, що і в людському мозку.

Окремі документи, які складають простір Web, називають Web-сторінками. Web- сторінки зберігаються на жорстких дисках Web-серверів. Web-сервери — це спеціалізовані комп’ютери з відповідним програмним забезпеченням, яке дає можливість доступу користувачів до Web-сторінок; це програмне забезпечення також називається Web-сервером.

Групу сторінок, присвячену певній темі та розміщену в певному каталозі Web-сервера, називають Web- вузлом або Web-сайтом. Один фізичний Web- сервер може містити кілька Web-сайтів.

Web-сторінки мають вигляд звичайних текстових документів, в які введено вказівки форматування. Принцип роботи браузера полягає в інтерпретації цих вказівок. При відображенні таких документів браузером самі вказівки не відображаються, проте впливають на спосіб відображення решти частини документу. Згадані вказівки називаються дескрипторами або тегами. З їх допомогою текст можна робити кольоровим, використовувати шрифти різного розміру, вбудовувати мультиплікацію, відео фрагменти тощо. Формат дескрипторів задається в описі спеціальної мови розмітки. Вона називається мовою розмітки гіпертексту-HTML( Hyper Text Markup Language).

Документи, розмічені за допомогою цієї мови, називаються HTML- документами. HTML- документи мають розширення .html або .htm. Інколи процес розробки Web- документів засобами мови HTML називають Web- програмуванням. Проте слід розуміти, що HTML не є мовою програмування у звичайному розумінні, а є мовою розмітки(опису). Термін Web- програмування мовою HTML має історичне походження.

Мова HTML розроблена спеціально для Web. Її популярність забезпечують зокрема такі властивості:

—документ, створений за допомогою деякої програми, наприклад текстового редактора, часто важко(а іноді і неможливо) використовувати в іншій програмі; HTML у цьому відношенні є універсальною;

—HTML — це відкритий стандарт;

— HTML не є власністю якої-небудь фірми;

— можливість використання гіпертексту;

HTML підтримує мультимедіа.

Гіпертекстовий зв’язок між сотнями мільйонів документів, які зберігаються на серверах Інтернету, є основою існування логічного простору World Wide Web. Проте такий зв’язок не міг би існувати, якщо б кожен документ у цьому просторі не мав своєї унікальної адреси. Адреса будь-якого ресурсу в мережі повинна записуватись відповідно до певного стандарту. Саме таким стандартом є URL (Uniform Resourse Locator, уніфікований вказівник ресурсів), згідно з яким адреса найчастіше має такий формат:

протокол://доменне і’мя//каталог/файл

Р.1. Основи Web-програмування. Використання мови HTML

1.1.Базові елементи HTML

Елемент HTML

Для позначення меж HTML-документу використовується подвійний тег < HTML >. Початковий тег < HTML >, у якого відсутні атрибути, розміщується на початку HTML-файлу, а кінцевий тег < /HTML > є останнім тегом коду і позначає закінчення всього документу. Таким чином, елемент HTML є найзовнішнім і не входить до складу інших елементів, тобто з елементом HTML не пов’язаний жоден з об’єктів, які відображаються у вікні браузера.

До складу контейнеру HTML входять два структурні елементи: HEAD (елемент заголовку) та BODY (основна частина або тіло документу). Таким чином, документ HTML має вигляд:

< HTML >

···

<! — Тут розміщуються елементи заголовку і основної частини документу — >

···

< /HTML >

Заголовок документу(елемент HEAD)

Заголовок HTML-документу визначається елементом HEAD. Тег <HEAD> не має атрибутів. Елемент HEAD розміщується одразу після тегу < HTML >, перед основною частиною Web-сторінки:

< HTML >

<HEAD>

<! — Тут розміщується заголовок документу — >

</HEAD>

···

< /HTML >

Елемент HEAD (як і елемент HTML) не відображається при перегляді Web-сторінки, він надає браузеру загальну інформацію про HTML-файл.

Назва документу(елемент TITLE)

До заголовку документу входить обов’язковий елемент, який представлений контейнером <TITLE>. Все, що знаходиться між парою тегів <TITLE> і </TITLE>, інтерпретується браузером як назва Web-сторінки.

Якщо в документі є гіперпосилання, то назва документу, на який вказано посилання, буде з’являтися у вигляді плаваючої підказки при на-веденні на посилання вказівника миші.

Елемент TITLE по відношенню до елемента HEAD є дочірнім,тобто вкладеним у контейнер <HEAD>:

< HTML >

<HEAD>

<TITLE >Назва Web-сторінки</TITLE>

···

</HEAD>

···

< /HTML >

Тіло документу(елемент BODY)

Елемент BODY є наступним компонентом Web- сторінки. Парні теги <BODY> і </BODY> вказують на початок і кінець тіла документа. Весь зміст документа міститься в елементі BODY.

Початкові і кінцеві теги елементу BODY є необов’язковими в структурі HTML-документа. Проте контейнер BODY необхідний для того, щоб задати властивості всієї сторінки. Наявність в HTML-документі елементу BODY є формальною ознакою того, що даний документ має звичайну структуру.

Тег <BODY> розміщується безпосередньо після елементу HEAD, а кінцевий тег </BODY> є передостаннім тегом документу:

< HTML >

<HEAD>

<TITLE >Назва Web-сторінки</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<!- — Зміст документу —>

···

</BODY>

< /HTML >

Початковий тег <BODY> може доповнюватися декількома атрибутами, які визначають зовнішній вигляд документу в цілому.

1.2.Форматування тексту

Вирівнювання тексту та горизонтальна лінія

Для того, щоб вставити розрив рядка, необхідно скористатися тегом <BR> . Якщо потрібно зробити так, щоб в певному місці текст НЕ МІГ бути розірваним, необхідно написати тег <NOBR>. Для розбиття тексту на параграфи використовується тег <P>ТЕКСТ</P>

Тег <P> має один параметр ALIGN, який вказує на спосіб вирівнювання тексту в параграфі: текст може бути вирівнений по правій (RIGHT), лівій (LEFT) межах або по центру (CENTER). Якщо параметр пропущено, то текст вирівнюється по лівому краю. Щоб розмістити параграф по центру можна також використовувати тег <CENTER>…</CENTER>

Ще одним способом розбиття тексту на частини можна назвати горизонтальну лінію. Вона є елементом мови HTML і вставляється в текст за допомогою тегу <HR>, де параметри можуть бути наступними:

WIDTH – задає ширину лінії

SIZE – задає товщину лінії

NOSHADE – лінія не матиме тіні.

Коментар.

Коментар міститься між послідовностями < !— текст коментаря — >

Заголовок.

Для їх створення використовуються теги <Н1>…</H1>,…,

<H6>…</H6>. Розмір 1 відповідає найбільшому шрифту, а розмір 6—

найменшому.

Шрифти

Основні шрифти, які використовуються в HTML можна подати за допомогою наступної таблиці:

Тег	Відповідний тегу шрифт
<TT>	Телеграфний курсив
<I>	Курсив
<b>	Жирний шрифт
<big>	Великий шрифт
<small>	Маленький шрифт
<STRIKE> або <S>	Перекреслений шрифт
<u>	Підкреслений шрифт

Іншим засобом логічного виділення можна вважати тег <STRONG> …</STRONG>. Зміст тегу звичайно відображається жирним шрифтом. Змінити розмір і колір шрифтів можна за допомогою тегу <FONT >…</FONT>. Параметри тегу можуть бути наступними:

SIZE=«value або value» – задає абсолютний або відносний розмір шрифту. Відносний розмір задається по відношенню до базового розміру. Діапазон можливих значень від 1 до 7.

SIZE — задает размір шрифта.

COLOR – вказує колір для тексту.

Наведемо тепер таблицю з деякими назвами і кодами кольорів.

Українська назва	Англійська назва	Код
Аквамарин	Aqua	#00FFFF
Білий	White	#FFFFFF
Жовтий	Yellow	#FFFF00
Зелений	Green	#008000
Золотий	Gold	#FFD700
Індіго	Indigo	#4B0080
Каштановий	Maroon	#800000
Червоний	Red	#FF0000
Оливковий	Olive	#808000
Помаранчевий	Orange	#FFA500
Пурпуровий	Purple	#800080
Світло-зелений	Lime	#00FF00
Сріблястий	Silver	#C0C0C0
Сірий	Gray	#808080
Сизий	Teal	#008080
Синій	Blue	#0000FF
Ультрамарин	Navy	#000080
Фіолетовий	Violet	#EE80EE
Фуксиновий	Fuchsia	#FF00FF
Чорний	Black	#000000

Під кодом розуміємо RGB- код. Будь-який колір в цьому випадку відображається як комбінація червоного (R), зеленого (G) та синього (B) кольорів, взятих в певних пропорціях.

Значення RGB- коду

Колір як рядковий літерал	Червоний	Зелений	Синій
aliceblue	F0	F8	FF
antlquewhite	FA	EB	07
aqua	00	FF	FF
aquamarine	7F	FF	D4
azure	F0	FF	FF
beige	F5	F5	DC
bisque	FF	E4	C4
black	00	00	00
blanchedalmond	FF	EB	CD
blue	00	00	FF
btueviolet	8A	2B	E2
brown	A5	2A	2A
burlywood	DE	B8	87
cadetbluc	5F	9E	A0
chartreuse	7F	FF	00
chocolate	02	69	1E
coral	FF	7F	50
cornflowecblue	64	95	ED
cornsilk	FF	F8	DC
crimson	DC	14	3C
cyan	00	FF	FF
darkblue	00	00	88
darkcyan	00	8B	8B
darkgoldenrod	B8	86	0B
darkgray	A9	A9	A9
darkgreen	00	64	00
darkkhaki	B0	87	6B
darkmagenta	8B	00	8B
darkofivegreen	55	6B	2F
darkorange	FF	8C	00
darkorchid	99	32	CC
darkred	8B	00	00
darksalmon	E9	96	7A
darkseagreen	8F	BC	8F
darkslateblue	48	3D	8B
darkslategray	2F	4F	4F
darkturquolse	00	CE	D1
darkviolet	94	00	D3
deeppink	FF	14	93
deepskyblue	00	BF	FF
dimgray	69	69	69
dodgerblue	1E	90	FF
firebrick	B2	220	22
floralwhite	FF	FA	F0
forestgreen	22	8B	22
fuchsia	FF	00	FF
gainsboro	DC	DC	DC
ghostwhite	F8	F8	FF
gold	FF	D7	00
goldenrod	DA	A5	20
gray	80	80	80
green	00	80	00
greenyeflow	AD	FF	2F
honeydew	F0	FF	F0
hotpink	FF	69	B4
indianred	CD	5C	5C
indigo	4B	00	82
ivory	FF	FF	F0
khaki	F0	E6	8C
lavender	E6	E6	FA
lavenderblush	FF	F0	F5
lawngreen	7C	FC	00
lemonchiffon	FF	FA	CD
lightblue	AD	D8	E6
lightcoral	F0	80	80
lightcyan	E0	FF	FF
lightgoldenrodyellow	FA	FA	D2
lightgreen	90	EE	90
lightgrey	D3	D3	D3
lightpink	FF	B6	C1
lightsalmon	FF	A0	7A
lightseagreen	20	B2	AA
lightskyblue	87	CE	FA
lightslategray	77	88	99
lightsteelblue	B0	C4	DE
lightyellow	FF	FF	E0
lime	00	FF	00
limegreen	32	CD	32
linen	FA	F0	E6
magenta	FF	00	FF
maroon	80	00	00
mediumaquamarine	66	CD	AA
mediumblue	00	00	CD
mediumorchid	BA	55	D3
mediumpurple	93	70	DB
mediumseagreen	3C	B3	71
mediumslateblue	7B	68	EE
mediumspringgreen	00	FA	9A
mediumturquoise	48	D1	CC
mediumvioletred	C7	15	85
midnightblue	19	19	70
mintcream	F5	FF	FA
mistyrose	FF	E4	E1
moccasin	FF	E4	B5
navajowhite	FF	DE	AD
navy	00	00	80
oldlace	FD	F5	E6
olive	80	80	00
olivedrab	6B	8E	23
orange	FF	A5	00
orangered	FF	45	00
orchid	DA	70	D6
palegoldenrod	EE	E8	AA
palegreen	98	FB	98
paleturquoise	AF	EE	EE
palevioletred	DB	70	93
papayawhip	FF	EF	D5
peachpuff	FF	DA	B9
peru	CD	85	3F
pink	FF	C0	CB
plum	DD	A0	DD
powderblue	B0	E0	E6
purple	80	00	80
red	FF	00	00
rosybrown	BC	8F	8F
royalblue	41	69	E1
saddlebrown	8B	45	13
salmon	FA	80	72
sandybrown	F4	A4	60
seagreen	2E	8B	57
seashell	FF	F5	EE
sienna	A0	52	2D
silver	C0	C0	C0
skyblue	87	CE	EB
slateblue	6A	5A	CD
slategray	70	80	90
snow	FF	FA	FA
sprlnggreen	00	FF	7F
steelblue	46	82	B4
tan	02	84	8C
teal	00	80	80
thistle	D8	BF	D8
tomato	FF	63	47
turquoise	40	E0	D0
violet	EE	82	EE
wheat	F5	DE	B3
white	FF	FF	FF
whitesmoke	F5	F5	F5
yellow	FF	FF0	00
yellowgreen	9A	CD	32

1.3. Таблиці та списки

Таблиці

Таблиці є важливим засобом для створення сторінок. До появи в мові HTML засобів для створення таблиць, не можна було навіть розмістити будь-який текст у колонках, не кажучи вже про створення якої-небудь таблиці. Але після появи таких можливостей Web- дизайнери почали використовувати її в повній мірі й досягають досить складних ефектів.

Створюється таблиця за допомогою такої конструкції:

<CAPTION>Заголовок</CAPTION>

<TR >

<TD >

…

</TD>

….

</TR>

</TABLE>

Властивості тегу <TABLE>.

Тег TABLE починає опис таблиці і може мати наступні параметри:

BORDER – визначає товщину рамки таблиці. Якщо вказано нульове значення, то рамка не відображається. Якщо цей параметр не вказаний, його значення вважається нульовим(рамка не відображається).

WIDTH, HEIGHT – вказують розміри таблиці, якщо вони повинні бути чітко заданими.

ALIGN – визначає, як повинна бути вирівняна таблиця: справа (RIGHT), зліва (LEFT) або по центру (CENTER) сторінки.

CELLSPACING – число точок між окремими ячейками в таблиці.

CELLPADDING – число точок між рамкою і змістом ячейки.

За допомогою тегу <TR >…</TR> оформлюються рядки таблиці. Він може мати наступні параметри:

ALIGN – використовується для задання способу горизонтального форматування даних в середині ячейок: вони можуть вирівнюватися по правій (RIGHT), по лівій (LEFT) межах або по центру (CENTER).

VALIGN – використовується для задання вертикального форматування даних в середині ячейок: вони можуть вирівнюватися по верхній (TOP), нижній (BOTTOM) межам, по центру (MIDDLE) або мати загаль-ну базову лінію (BASELINE).

Конкретні ячейки задаються за допомогою тегу <TD >…</TD>, де параметри можуть бути наступними:

WIDTH – задає ширину ячейки.

COLSPAN – визначає, скільки колонок таблиці ячейка буде перекривати.

ROWSPAN – визначає, скільки рядків таблиці ячейка буде перекривати.

NOWRAP – якщо цей параметр вказаний, то зміст ячейок не буде переноситися, для того щоб влізти в ширину ячейки.

BGCOLOR – параметр, який підтримується сучасними браузерами: вказує колір фону ячейки у вигляді RGB-триплету або символьного іме-ні.

Ще один тег для для оформлення ячейок таблиць- тег <TH>…</TH> — потрібен для задання ячейок-заголовків. Він в усьому співпадає з тегом <TD>, але на відміну від нього, зміст виділяється жирним шрифтом і розміщується по центру.

Якщо потрібно задати заголомок УСІЄЇ таблиці, то використовуєть-ся тег <CAPTION >…</CAPTION>. Він має бути в середині тегу <TABLE>, але поза описом ячейок. У нього є лише один параметр:

ALIGN – вказує положення заголовку: він може бути в верхній (TOP) або нижній (BOTTOM) частині таблиці.

Списки

Списки в HTML бувают двох видів: впорядковані (пронумеровані)і невпорядковані (непронумеровані). Відрізняються вони лише способом оформлення. Перед пунктами невпорядкованих списків звичайно ставлять символи-булети(bullets), наприклад, точки, ромбики і т.п., в той час, як пунктам впорядкованих списків передують їх номера.

Впорядкований (пронумерований) список.

В HTML список складається з тегу-контейнеру списку, який визначає його тип і стандартних тегів <LI>, що передують кожному пункту списку. Коли броузер зустрічає тег впорядкованого списку, він послідовно нумерує пункти списку: 1, 2, 3 і т. д. Впорядкований список відкривається тегом <OL>, а кожен його пункт починається стандартним тегом <LI>. Для створення заголовку списку використовується спеціальний тег <LH>. Список закриваєтся тегом </OL>. Відкриваючий і зачиняючий теги забезпечують переведення рядка до і після списку, відділяючи таким чином список від решти тексту, тому тут немає необхідності використовувати теги абзацу <P>. Впорядковані списки дозволяють вкладення одне в одного.

Атрибути тегу <OL>.

Вони дозволяють встановлювати вид маркерів елементів списку, а також задавати початковий маркер списку. Наприклад:

— TYPE=А – встановлює маркер у вигляді прописних літер;

— TYPE=а — встановлює маркер у вигляді малих прописних літер;

— TYPE=I – маркер у вигляді великих римських цифр;

— TYPE=i — маркер у вигляді маленьких римських цифр;

— TYPE=1 — маркер у вигляді арабських цифр;

Невпорядкований (маркирований) список.

Це список, у якому відношення між пунктами невизначені. Маркирований список замість буквенної або числової нумерації передбачає використання різних символів, які називаються маркерами. Список розміщується всередині контейнера <UL>. Браузер створює автоматичний доступ для вкладених списків.

Можна встановити вид маркерів в невпорядкованих списках за допомогою атрибута TYPE, який може набувати трьох значень: DISC, SQURE, CIRCLE. Тег <UL> має атрибут COMPACT, який дозволяє виводити список в більш компактному вигляді.

Меню

Список, який визначається <MENU> виводиться більшістю браузерів тими ж шрифтами і в тому ж стилі, що і невпорядкований список. Як і попередні типи списків, список-меню автоматично відокремлюється від решти тексту кодами переведення рядка.

Список типу <DIR>

Елемент типу DIR схожий на елемент MENU і використовується для ідентифікації певної частини документу. Список контейнера, що по-чинається тегом <DIR>, виводиться броузером аналогічно невпорядко-ваним спискам. Довжина кожного пункту цього типу списків обмежена 24 символами. Список потребує зачиняючого тегу </DIR>.

Список визначень.

Це особливий вид списків HTML. Вони подають текст у вигляді словникової статті, що складається з певного терміну та абзацу, який розкриває його значення. Елемент списку визначень DL є контейнером і забезпечує відокремлення списку від іншого тексту порожніми рядками. Всередині контейнеру тегом <DТ> помічається термін, що визнача-ється, а тегом <DD> — абзац з його визначенням. Теги <DT> и <DD> не є контейнерами. Текст після тегу <DT> повинен міститися в одному ряд-ку. Якщо ця вимога не виконана або якщо рядок виходить за межі вікна браузера, то відбувається переведення рядку , але без відступу. Текст, що стоїть за тегом <DD> виводиться окремим абзацем з відступом вниз на один або два рядки відносно цього терміну.

1.4.Посилання та робота з ними

Посилання складається з двох частин. Перша з них – це те, що ми бачимо WEB-сторінці; вона називається вказівник (anchor). Друга частина, яка дає інструкцію браузеру — адресна частина посилання (URL – адресою).

Вказівники бувають 2 типів — текстові та графічні. Текстовий вказівник—це слово або слова, що підкреслені прямою лінією. Колір вказівника може регулюватися автором або настройками програми перегляду. Текстові вказівники можуть бути безпосередньо частинами тексту, наприклад: <A HREF=“vero.html”> Привіт </A> або бути списком посилань, з яких потрібно зробити вибір. Графічні не підкреслюються і не виділяються кольором, проте навколо них можна зробити рамку. Багато авторів HTHL-документів використовують графічні вказівники у вигляді кнопок, характерних для Windows. Такі кнопки можна досить часто побачити на початкових сторінках Web-сайтів. Вони слугують свого роду змістом сайту і ведуть до різних сторінок, наприклад: <HREF=“whatsnew.htm”> <IMG SRC=”whatsnew.gif” BORDER=0> </A>.

Використання зображення у якості посилання.

Для використання зображення в якості посилання на інший документ, достаточньо включити ім’я файлу зображення в тег <A>:

Тег BASE

Вказує базову адресу даного документа (URL), який стане відправною точкою для розрахунку відносних адрес всередині документу. Елемент не має кінцевого тегу. Обов’язкова наявність хоча б одного з параметрів. Параметри:

HREF – визначає базову адресу (URL) даного документу. TARGET – визначає ім’я фрейму, яке буде використовуватися в гіперпосиланнях по замовчуванню. Пример:

<HEAD>

<!— Нехай браузер думає, що знаходиться за адресою : —>

<TITLE>Руководство по эксплуатации</TITLE>

</HEAD>

…

<!— А тепер створемо відносне посилання на документ —>

<!— http://www.igf.ru/list.html —>

<A HREF=»../list.html»>Список</A>

…

Створення посилань на документи і файли

Потрібно повідомити браузеру, який елемент сторінки є вказівником, і вказати адресу документа, на який робите посилання. Обидві дії виконуються за допомогою тегу <A>. Тег <A> має єдиний атрибут HREF, в якому розміщується URL — адреса. Тег є контейнером, тобто потребує </A>. Атрибут HREF вказує на абсолютну адресу сторінки. Вказівником можуть бути слова, які браузер виділяє підкресленням та кольором. Текст поза контейнером </A> не є вказівником і не буде підкресленим. Коли читач клікає мишкою на цих словах, браузер загружає його сторінку.

Тег LINK

Елемент LINK описує взаємозв’язок документу з іншими документами на сайті, вказуючи його місце в ієрархічній структурі сайту. Елемент не має кінцевого тегу. В заголовку може міститися декілька елементів LINK. Параметри:

HREF— визначає URL об’єкту.

REL—визначає тип взаємозв’язку даного документу з об’єктом, який визначений параметром HREF. Можливі значення:

Stylesheet— вказує на файл, який містить таблицю стилів (CSS) для даного документу. Браузер загрузить css-файл з вказаної в параметрі HREF адреси та застосує його до даного документу;

home – вказує на головну сторінку вашого сайту;

toc, contents—вказують на файл, який містить зміст даного документу;

index – вказує на файл, який містить інформацію для індексного пошуку в даному документі;

glossary—вказує на файл, який містить перелік термінів,що відносяться до даного документу;

up, parent—вказує на «батьківську» сторінку (документ, що стоїть на сходинку вище у ієрархічній структурі вашого сайту);

child— вказує на «дочірню» сторінку (документ, що стоїть на сходинку нище у ієрархічній структурі вашого сайту);

next – вказує на наступну сторінку у послідовності документів (напр. наступну сторінку електронного каталогу, документації або словника);

previous—вказує на попередню сторінку в послідовності документів;

last, end— вказує на останню сторінку в послідовності документів;

first— вказує на першу сторінку в послідовності документів;

help – вказує на сторінку з підказкою.

TYPE — визначає MIME-тип для об’єкту, вказаного в параметрі HREF.

Приклад:

<HEAD>

<TITLE>Елемент DIV</TITLE>

</HEAD>

Додаткові відомості про тег А.

1)Елемент A не може бути вкаледеним сам у себе, тобто неможливі конструкції:

Перший лінк

<A HREF=»link2.html»>Другий лінк</A>

Продовжуємо перший лінк

</A>

2) За допомогою елементу BASE можна вказати значення TARGET для всех гіперпосилань в даному документі.

Р.2.Створення Web-документу

Як приклад створення Web-документу наведемо наступний алгоритм.

Перша сторінка—“Енциклопедія.html” має наступну структуру:

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Welcome</TITLE>

</HEAD>

<BODY >

</BODY>

</HTML>

При натисненні лівої кнопки миші на анімації перейдемо до головної сторінки сайту-“Збірник афоризмів.html”:

<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Енциклопедія афоризмів на всі випадки життя</TITLE>

</HEAD>

<P>

<h2 align=»center» ><img src=»erth.gif» vspase=»4″ hspase=»4″>Вас вітає найкраща збірка афоризмів на всі випадки життя </h2>

</font>

<tr>

<A href=»Любов.html»><h4>Любов</h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Чоловіки.html»> <h4>Чоловіки</h4></A></td>

<A href=»Діти та батьки.html»><h4><font color=»blue»>Діти та батьки</font></h4></A></td>

<A href=»Дівчата.html»><h4>Дівчата</h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Виховання дітей.html» ><h4><font color=»blue»>Виховання дітей</font></h4></A></td>

<A href=»Дружба.html»><h4><font color=»deepskyblue»>Дружба</font></h4></A></td>

<A href=»Добро і зло.html»><h4><font color=»blue»>Добро і зло</font></h4></A></td>

<A href=»Підлітки.html»><h4>Підлітки</h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Жінки.html»><h4><font color=»blue»>Жінки</font></h4></A></td>

<A href=»Жіноча інтуїція.html» ><h4><font color=»deepskyblue»>Жіноча інтуїція</font></h4></A></td>

<A href=»Фемінізм.html»><h4><font color=»green»>Фемінізм</font></h4></A></td>

<A href=»Джентельмени.html»><h4><font color=»blue»>Джентельмени</font></h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Одруження.html» ><h4><font color=»deepskyblue»>Одруження</font> </h4></A></td>

<A href=»Весілля.html» ><h4><font color=»green»>Весілля</font></h4></A></td>

<A href=»Розлучення.html» ><h4><font color=»gold»>Розлучення</font> </h4></A></td>

<A href=»Ревнощі.html» ><h4><font color=»green»>Ревнощі</font></h4></A></td>

<A href=»Зрада.html» ><h4><font color=»deepskyblue»>Зрада в коханні</font></h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Влада.html»><h4><font color=»green»>Влада</font></h4></A></td>

<A href=»Заздрість.html» ><h4><font color=»gold»>Заздрість</font></h4></A></td>

<A href=»Людина.html»><h4><font color=»gold»>Людина</font></h4></A></td>

<A href=»Політика.html»><h4><font color=»green»>Політика</font></h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Знання.html»><h4><font color=»gold»>Знання</font></h4></A></td>

<A href=»Освіта.html» ><h4><font color=»orange»>Освіта</font></h4></A></td>

<A href=»Учні та вчителі.html»><h4><font color=»red»>Учні та вчителі</font></h4></A></td>

<A href=»Школа.html»><h4><font color=»orange»>Школа</font></h4></A></td>

<A href=»Математика.html»><h4><font color=»gold»>Математика</font></h4></A></td></tr>

<tr>

<A href=»Життя.html»><h4><font color=»orange»>Життя</font></h4></A></td>

<A href=»Смерть.html» ><h4><font color=»red»>Смерть</font></h4></A></td>

<A href=»Плітки.html»><h4><font color=»red»>Плітки</font></h4></A></td>

<A href=»Дієта.html»><h4><font color=»orange»>Дієта</font></h4></A></td>

</tr>

<tr>

<A href=»Мовчання.html»><h4><font color=»red»>Мовчання</font></h4></A></td>

<A href=»Реклама.html»><h4><font color=»red»>Реклама</font></h4></A></td>

</tr>

</table>

</BODY>

</HTML>

При виборі кожної категорії афоризмів, ми отримаємо перехід на нову сторінку з афоризмами певної характеристики.

Зауважимо, що при відкритті кожної сторінки Web-сайту звучить мелодія, яка займає досить мало місця, оскільки збережена з розширенням .mid.

Висновки

Таким чином, ми вивчили можливості мови HTML для створення Web-сторінок, дізналися, які HTML- та графічні редактори краще використовувати у Web-дизайні, які переваги та недоліки тих чи інших програмних пакетів. Отже, зрозумівши принцип побудови Web-сторінки, вивчивши можливості поєднання в ній різних видів інформації, ми можемо стверджувати, що Web-сторінки, з їх потенціалом можуть використовуватися для різних цілей.

Web-сторінка – це обличчя тієї фірми, того закладу, людини, яка розмістила її в WWW. Саме тому сьогодні Web-дизайну приділяється така велика увага, оскільки від нього безпосередньо залежить популярність того чи іншого інформаційного ресурсу Сітки. Недарма нині професія Web-дизайнера є однією з економічно найвигідніших професій.

Людина, яка створює Web-сторінку, поєднує свої знання і навики зі своїм творчим потенціалом. Для того, щоб створити Web-сторінку, яка б радувала людей, потрібно поєднувати в собі якості художника та програміста.

Підводячи підсумок усьому, що сказано вище, хочеться відмітити, що HTML став тим форматом передачі інформації, який найбільш повно і якісно задовольняє запити сучасного суспільства. Безсумнівним фактом є і те, що майбутнє саме за HTML.

Література

Рамський Ю.С., Іваськін І.С., Ніколаєнко О.Ю. Вивчення Web-програмування в школі. Навчальний посібник. Тернопіль:Навчальна книга-Богдан,- 2004.- 200с.

Гаевский А.Ю., Романовский В.А. Самоучитель по созданию Web-страниц: HTML, JavaScript и Dynamic HTML.-К.: А.С.К.,-2002.- 472с.

Гончаров А. Самоучитель HTML.Питер.-1999.-239с.

Будилов В.А. Практические занятия по HTML. Краткий курс. Санкт-Петербург: Наука и техника,-2001.-256с.

Смит Бад, Бибек Артур. Создание Web-страниц для «чайников».:Пер. с англ. :Уч. Пос.М.: Издательский дом «Вильямс»,-2001.-256с.

Курсовая работа: Створення Web-документів. Використання мови HTML

Ещё в «Рефераты по информатике, программированию»

Записи из других категорий