Контрольная работа: Алгоритмічні мови програмування: мова С

Міністерство освіти і науки України

Бердичівський політехнічний коледж

Контрольна робота

з предмету “Алгоритмічні мови програмування: мова С”

2010 рік.

Завдання до контрольної роботи №2.

Завдання №1. Скласти блок схему та програму обчислення значення функції y=f(x) у точці x₀з точністю_.Вхідні дані x₀таa містяться у самій програмі, точність вводиться з клавіатури.

№ варіанту	F (x)	X₀	A
2		1.2876		0.00001

Завдання №2. Використовуючи схему Горнера обчислити два значення поліному. Скласти блок-схему та програму. У програмі передбачити можливість введення вхідних даних як з клавіатури, так і з файлу INPUT.TXT, що міститься в поточній директорії, та використання функцій або процедур користувача.

№ варіанту	Поліном	Значення x
2	x⁵-2.22x⁴+3.33x³-4.44x²+5.55x-6.66	x₁=0.111; x₂=-0.999

Завдання №3. Скласти блок-схему та програму табулювання функції на проміжку [a, b] з заданим кроком h з використанням циклу з після умовою. Програма, крім того, повинна побудувати графік функції на вказаному проміжку з побудовою всіх точок, обчислених при табулюванні.

№ варіанту	Функція	a	b	h
2		0	1	0.25

Завдання №4. Скласти блок-схему та програму розв’язання задачі, згідно свого варіанту. Програма повинна передбачити можливість введення вхідних даних як з клавіатури, так і з файлу ZAD4.DAT. Результати роботи повинні виводитись як на екран, так і у файл ZAD4.REZ.

Вхідні данні, розміщені у текстовому файлі, мають такий формат:

спочатку в одному рядку через пропуск йдуть два числа M та N –розмірність матриці, якщо матриця прямокутна та одне число N – якщо матриця квадратна;
далі у M (N для квадратної матриці) рядках через пропуск йдуть N- чисел – дані відповідних комірок матриці;
якщо в умові є вказівки, то у вказаному форматі можуть бути зміни.

Вхідні дані повинні мати формат, передбачений умовою задачі.

№ варіанту	Умова задачі
2	У квадратній матриці підрахувати кількість невід’ємних елементів під головною діагоналлю.

№ варіанту	F (x)	X₀	A
2		1.2876		0.00001

Відповідь №1.

Текст програми.

/*Задача №1 програма вычисления значения функции*/

#include<conio.h> /*Для ввода символов с клавиатуры*/

#include<stdio.h>

#include <math.h> //Для ввода математических функций

const double PI=3.1415926; /*Ввод константы*/

main() /*Начало программы*/

{

printf(«n**********Программа вычисления значения функции F(x)*********»);

float x,a,y; /*Описание переменных*/

int epsilon;

x=1.2876; /*Описание переменных первого порядка*/

a=PI/3;

printf(«nСколько знаков после запятой вывести на экран «);

scanf(«%d»,ε); /*Считать число знаков epsilon*/

y=(cos(x+3*a)/sin(x+3*a))/sqrt(1+(sin(x+1.5*PI)*sin(x+1.5*PI)));

printf(«%.*fn»,epsilon,y);

printf(«n Нажмите любую клавишу»);

getch();/*Считать символ с клавиатуры*/

return 0;

}

Результати виконання програми.

**********Программа вычисления значения функции F(x)*********

Сколько знаков после запятой вывести на экран 5

0.28028

Нажмите любую клавишу

Блок-схема№1 до завдання№1.

№ варіанту	Поліном	Значення x
2	x⁵-2.22x⁴+3.33x³-4.44x²+5.55x-6.66	x₁=0.111; x₂=-0.999

Відповідь №2

Текст програми.

/*Задание №2*/

/*Заголовочные файлы*/

#include <stdio.h> /*объявление библиотечных функций для ввода-вывода */

#include <conio.h> /*считывание символов с клавиатуры*/

float F (float x); /*объявление функции вычисления полинома*/

int main(void)

{

float x1,x2,y1,y2; /*описание типов переменных*/

int n, v;

FILE *infile; /*показатель на структуру типа FILE*/

printf(«nn***Программа вычисления значения функции полинома в заданной точке X***nn»);

printf(«Сколько знаков после запятой выводить на экран? «);

scanf(«%d», &n); /*считывание с клавиатуры значения точности выведения результата*/

printf(«nВвести значение Х: n 1) из файла; n 2) с клавиатуры?n»);

scanf(«%d», &v);

if (v == 1)

{

if ((infile = fopen(«input.txt», «rt»))== NULL)

{ /*открытие файла input.txt для чтения*/

fprintf(stderr, «Нельзя открыть файл.n»);

return 1;

}

fscanf (infile, «%f %f», &x1, &x2);

} /*чтение значений х1 и х2 из файла input.txt*/

else

{

printf(«Введите значение Х1n»); /*чтение значений х1 и х2 с клавiатури*/

printf(«nX1=»);

scanf(«%f», &x1);

printf(«Введите значение Х2n»);

printf(«nX2=»);

scanf(«%f», &x2);

};

y1 = F(x1); /*вызов функции F()*/

y2 = F(x2);

printf(«nЗначение полинома в точке X1=%1.3f равно: «, x1);

printf(«%.*fn», n, y1);

printf(«nЗначение полинома в точке X2=%1.3f равно: «, x2);

printf(«%.*fn», n, y2);

printf(«nНажмите любую клавишу…»);

getch(); /*считывание символа с клавиатуры*/

fclose(infile); /*закрытие файла input.txt*/

return 0; /*завершение роботы программы*/

}

float F (float x) /*определение функции вычисления полинома*/

{

return ((((x-2.22)*x+3.33)*x-4.44)*x+5.55)*x-6.66;

}

Результати виконання програми

***Программа вычисления значения функции полинома в заданной точке X***

Сколько знаков после запятой выводить на экран? 6

Ввести значение Х:

1) из файла;

2) с клавиатуры?

Значение полинома в точке X1=0.111 равно: -6.094421

Значение полинома в точке X2=-0.999 равно: -23.161737

Нажмите любую клавишу.

Блок-схема№2 до завдання№2.

№ варіанту	Функція	a	b	h
2		0	1	0.25

Відповідь №3

Текст програми.

#include <stdio.h> /*об’явлення бiблiотечних функцiй для вводу-виводу*/

#include <graphics.h> /*виводу графiки*/

#include <math.h> /*математичних обчислень*/

#include <conio.h> /*зчитування символiв з клавiатури*/

float F (float x); /*об’явлення функцii обчислення Y*/

int main() /*початок програми*/

{

float a,b,h,y,max,i; /*опис типiв змiнних*/

int g; /*помилка графiки*/

int g_driver, g_mode; /*графiчний драйвер та режим*/

int q, w,j; /*ширина та висота графiка*/

char m[5];

printf(«Програма табулювання функцii Y на промiжку [a,b] з кроком hn»);

printf(«nВведiть значення початку промiжку табуляцii: а = «);

scanf(«%f», &a);

printf(«nВведiть значення кiнця промiжку табуляцii: b = «);

scanf(«%f», &b);

printf(«nВведiть значення кроку табуляцii: h = «);

scanf(«%f», &h);

a=a+0.000000000000000001; /*вводимо значення вiдмiнне вiд нуля*/

i=a;

max=0;

{

y=F(i); /*табуляцiя Y*/

if (fabs(y)>max) max=fabs(y);

printf(«nx = %.3ft y = %.3f», i, y); /*виведення значень У на екран*/

i=i+h;

}

while (i <= b);

printf(«nnДля виведення графiка функцii натиснiть будь-яку клавiшу…»);

getch();

detectgraph(&g_driver, &g_mode); /*визначення графiчного адаптеру та графiчного режиму*/

initgraph(&g_driver, &g_mode, «»); /*iнiцiалiзацiя графiчноi системи*/

if ((g = graphresult()) != grOk)

printf(«nПомилка графiки : %sn», grapherrormsg(g)); /*видача повiдомлення в разi помилки вiдкриття файлу */

cleardevice(); /* очистка екрану */

q=getmaxx();

w=getmaxy(); /* визначення максимальних значень X та Y*/

setbkcolor(0); /*встановлення кольору фону — чорний*/

setcolor(15); /* встановлення поточного кольору малювання — бiлий*/

setlinestyle(0,0,2); /* встановлення стилю лiнiй: тип -суцiльна, товщина=2*/

line(0,w/2,q,w/2); /*побудова координатних вiсей*/

line(q,w/2,q-10,w/2-10);

line(q,w/2,q-10,w/2+10);

line(q/2,0,q/2,w);

line(q/2,0,q/2-10,10);

line(q/2,0,q/2+10,10);

i=a;

j=0;

settextstyle(2,0,0);

setusercharsize(1, 1, 3, 2);

{

y=F(i);

setcolor(15);

setlinestyle(1,0,3);

circle(j*q*h/(b-a),(w/2-y*w/(2*max)),2); /*виведення точок табуляцii*/

sprintf(m, «%.2f», i);

outtextxy(j*q*h/(b-a),w/2,m); /*значення на вiсi Х*/

setcolor(15);

setlinestyle(0,0,2);

line(j*q*h/(b-a), w/2-3,j*q*h/(b-a), w/2+3); /*розмiтка вiсi Х*/

j=j+1;

i=i+h;

}

while (i <= b);

for (i=a,j=0; i<=b;j++, i=i+(b-a)/q) /*виведення усiх точок графiку на промiжку [a,b]*/

putpixel(j,(w/2-F(i)*w/(2*max)),14);

getch(); /*зчитування символу з клавiатури*/

closegraph(); /*закриття графiчноi системи*/

return 0; /*нормальне завершення роботи програми*/

}

float F (float x) /*обчислення значення заданоi функцii в точцi X*/

{

return sin(x)/x;

}

Результати виконання програми

Програма табулювання функцii Y на промiжку [a,b] з кроком h

Введiть значення початку промiжку табуляцii: а = 0

Введiть значення кiнця промiжку табуляцii: b = 1

Введiть значення кроку табуляцii: h = 0.25

x = 0.000 y = 1.000

x = 0.250 y = 0.990

x = 0.500 y = 0.959

x = 0.750 y = 0.909

.Для виведення графіка функції натисніть будь-яку клавішу

Графік для завдання №3.

Блок-схема№3 до завдання№3.

Вхідні данні, розміщені у текстовому файлі, мають такий формат:

спочатку в одному рядку через пропуск йдуть два числа M та N –розмірність матриці, якщо матриця прямокутна та одне число N – якщо матриця квадратна;
далі у M (N для квадратної матриці) рядках через пропуск йдуть N- чисел – дані відповідних комірок матриці;
якщо в умові є вказівки, то у вказаному форматі можуть бути зміни.

Вхідні дані повинні мати формат, передбачений умовою задачі.

№ варіанту	Умова задачі
2	У квадратній матриці підрахувати кількість невід’ємних елементів під головною діагоналлю.

Відповідь №4

Текст програми.

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <math.h>

#include <stdlib.h>

void main(void)

{

int A[20][20],i,j,a,y,w,x,v;

clrscr();

printf(«nЗавдання №4: Кількість невід’ємних елементів в квадратній матриціn»);

printf («n Ввести значення Х з клавіатури(1) або з файлу zad4.dat(2):»);

scanf («%d»,&a);

if (a==1)

{

printf(«n Введіть розмірність матриці:»);

scanf(«%d»,&w);

for (j=0;j<w;j++)

{

for(i=0;i<w;i++)

{

clrscr();

printf(«n Введіть[%d][%d] елемент матриці:»,j+1,i+1);

scanf(«%d»,&A[i][j]);

}

clrscr();

}

else

{

FILE *fp;

fp=fopen(«zad4.dat»,»r»);

if (fopen(«zad4.dat»,»r»)==NULL)

{

printf(«n Не можливо відкрити файл, бо його нема»);

goto

end;

}

else

{

fscanf(fp,»%d»,&w);

for (j=0;j<w;j++)

{

for(i=0;i<w;i++)

{

fscanf(fp,»%d»,&A[i][j]);

}

fclose(fp);

}

printf(«n Mатриця має такий вигляд:n»);

for (j=0;j<w;j++)

{

printf(«n «);

for(i=0;i<w;i++)

{

printf(«%d «,A[i][j]);

}

v=0;y=0;

for (j=0;j<w;j++)

{

for(i=0;i<v;i++)

{

if (A[i][j]>0)

{ y++;

}

else{;}

}v++;

if (w<v) goto ok;

}ok:

printf («n Елементів невід’ємних під головною діагоналлю:%d»,y);

FILE *fp;

fp=fopen(«zad4.res»,»w»);

fprintf(fp,»n Елементів невід’ємних під головною діагоналлю:%d»,y);

fclose(fp);

printf(«n Результат в файлі zad4.res «);

end: printf(«nНатисніть будь-яку клавішу для завершення n «);

getch();

clrscr();}

Результат виконання

Завдання №4: Кількість невід’ємних елементів в квадратній матриці

Ввести значення Х з клавіатури(1) або з файлу zad4.dat(2):2

Mатриця має такий вигляд:

3 1 2 3

4 5 6 7

8 9 10 11

12 13 14 15

Елементів невід’ємних під головною діагоналлю:6

Результат в файлі zad4.res

Натисніть будь-яку клавішу для завершення

Блок-схема№4 до завдання№4.

^такні

Література

Герберд Шилдт «Си для профессиональных программистов»
Ал. Стивенс «Техника програмирования на Турбо Си»
Шолмов Л.И. «Техника програмирования на Си»
Б.В. Керниган, Д.М. Ричи. «Язык Си»
Мюррэй Хилл, Нью Джерси Бьярн Страустрап «C++»
Громов, Титаренко «Программирование на Си»
Марченко А.Л C++. Бархатный путь
С.С. Гайсарян Объектно-ориентированные технологии проектирования прикладных программных систем

Контрольная работа: Алгоритмічні мови програмування: мова С

Ещё в «Рефераты по информатике, программированию»

Записи из других категорий