Курсовая работа: Розрахунок і проектування зубчато-пасового приводу
Міністерство освіти та науки України
Національний Технічний Університет “ХПІ”
Кафедра деталей машин і прикладної механіки
КУРСОВА РОБОТА
“Розрахунок і проектування
зубчато-пасового приводу”
Виконав: ст. групи
Перевірив:
Харків, 2006
1. Вибір електродвигуна
Вихідні дані:
= 4,5 кВт;
= 175 об/хв;
= 2,25.
1.1 Визначення загального ККД привода:
=
Ч
Ч
= 0,96 Ч 0,98 Ч 0,992 = 0,92;
де m – число пар підшипників.
1.2 Визначення необхідної потужності ЕД.:
=
(кВт).
1.3 Визначення частоти обертання двигуна в першому наближенні:
=
Ј 11 Ю
Ј 11
= 1925 (об/мин).
Використовуючи таблицю 2 [1], вибираємо електродвигун 4А100S4У3;
= 5,5 кВт;
= 1445 об/мин;
1.4 Розбиваємо загальне передатне відношення між передачами:
=
=
= 8,26;
=
Ч
;
= 2…4;
=2…5;
Приймаю
= 4,13 тоді:
=
=
= 2,0
1.5 Заповнюю таблицю 1:
Таблиця 1
| № | Параметр | Розмірність | Вал ЕД | Вхідний вал I | Вихідний вал II |
| 1 | N | кВт | 4,9 | 4,65 | 4,5 |
| 2 | n | об/мин | 1445 | 722,5 | 175 |
| 3 | T | HЧм | 32,4 | 61,46 | 245,6 |
| 4 | Dmin | мм | 32 | 30 | 45 |
=
=
=
Ч
;
=
Ч
Ч
= 0,96 Ч 0,99 Ч 4,9= 4,65 (кВт);
=
;
=
=
= 722,5; T = 9550 Ч
;
= 9550 Ч
= 32,4 (HЧм);
= 9550 Ч
= 61,46 (HЧм);
= 9550 Ч
=245,6 (HЧм). d і
; k = 5,7 ;d = 5,7 Ч
= 18,1 (мм);
d I = 5,88 Ч
= 23 (мм); d II = 5,88 Ч
= 36 (мм).
2. Розрахунок пасової передачі
Вихідні дані (із таблиці 1):N1 = 4,9 кВт;
n1 = 1445 об/мин;
Up = 2,0;
T1= 32,4 HЧм.
2.1 По таблиці 2.12[1] вибираю перетин паса, використовуючи передостанній стовпець T5, так щоб значення Т1 було більше. Виходячи з цього, вибираю нормальний тип паса – А;
bp = 11 мм; y0 = 2,8 мм; h = 8 мм; dpmin = 90 мм; b0 = 13 мм;q = 0,10 кг/м.
2.2 З метою підвищення довговічності приймаю мінімальний розрахунковий діаметр шківа не 90 мм, а наступне за ним стандартне значення, тобто: dp1 = 100 мм.
2.3 Обчислюю розрахунковий діаметр відомого шківа:
dp2 = dp1 Ч Up(1 – s ),де s = 0,02; dp2 = 100 Ч 2,0(1-0,02) = 196 мм;
з таблиці 2,21 [1] вибираю найближче стандартне значення, тобто dp2 = 200 мм.
2.4 Обчислюю колову швидкість паса:
7,56 (м/с).
2.5 Обчислюю міжосьову відстань пасової передачі в першому наближенні:
![]()
2.6 Визначаю розрахункову довжину паса в першому наближенні
Стандартна довжина паса в першому наближенні: L1 ст =1000 мм
2.7 Визначаю довжину паса в другому наближенні з умови числа пробігів, що допускається:
Умова довговічності не виконується
Приймаємо довжину паса з умов довговічності:
1,5 м Приймаємо стандартну довжину паса: L2ст = 1600 мм
2.8 Обчислюю міжосьову відстань, що відповідає другому стандартному значенню

(мм)
2.9 Визначаю мінімальну й максимальну міжосьові відстані, що відповідають вимогамексплуатації.
2.10 Обчислюю кут обхвату на ведучому шківі
a1 = 180° – 60°
180° – 60°
°>[a1] = 110°
2.11 Визначаю еталонну довжину ременя, стор. 28 табл 2.15 [1]
L=1600 мм ![]()
2.12 По табл. 2.19 [1] визначаємо коефіцієнт CL методом інтерполяції.
CL=0,977
2.13 Вихідна потужність при dp1 =100 мм та VT =7,5 м/с дорівнює (по табл. 2.15)
N0 = 1,275 кВт –методом інтерполяції
2.14 Коефіцієнт кута обхвату Сa визначаю по таблиці 2.18 [1] Сa = 0,97
2.15 Виправлення до обертального моменту на передатне відношення, табл. 2.20 [1]
DTu = 1,1(HЧм)
2.16 Виправлення до потужності: DNu = 0,0001ЧDTu Чnед = 0,0001Ч1,1Ч1445 = 0,16 кВт
2.17 Коефіцієнт режиму роботи (по табл. 2.8): Cp=0,73
2.18 Визначаю допуск. потужність на один пас:
[N] = (N0ЧCLЧCa+DNu)ЧCp = (1,275Ч0,997Ч0,97+0,16)Ч0,73 = 1,005 кВт
2.19 Визначаю число пасів: ![]()
2.20 Коефіцієнт числа ременів стор.28 [1]: CZ=0,95
2.21 Дійсне число пасів у передачі дорівнює:
приймаю Z’ = 5
2.22 Визначаю силу початкового натягу одного клинового паса по формулі:
![]()
2.23 Визначаю зусилля, що діє на вали передачі по формулі:
![]()
2.24 Розміри ободів шківів визначаю з таблиці 2.21
Lp=11 мм; h=8,7 мм; b=3,3 мм;
e=15±0,3 мм; f=10
мм;a1=34о
r=1,0 мм; hlmin=6 мм;a2=38о
2.25 Зовнішні діаметри шківів визначаю по формулах:
(мм)
(мм)
2.26 Ширину обода шківів визначаю по формулі:
(мм)
3. Розрахунок зубчастої передачі
3.1. Вибір матеріалу й розрахунок допустимих напружень.
3.1.1 По таблиці 3.12[1] вибираємо характеристики матеріалу. Твердість колеса повинна бути на 30 – 40 одиниць НВ менше твердості шестірні.
| № | Параметри | Шестерня | Колесо |
| 1 | Марка стали | Сталь 40Х | Сталь 45 |
| 2 | Твердість сердцевини | 245НВ | 200HB |
| 3 | Твердість поверхні | 58HRC | 50HRC |
| 4 | Термообробка | Загартовування ТВЧ | Нормализація |
| 5 |
|
800 Мпа | 450 МПа |
| 6 |
|
1000 МПА | 750 МПа |
3.1.2. Визначаю допустимі напруження згину для шестірні
=343 МПа
=600 МПа -межа витривалості (відповідає базової кількості циклів навантаження)
— Коефіцієнт безпеки
— Коефіцієнт, що враховує засіб здобуття заготовки
— Коефіцієнт, що враховує обробку перехідної кривої
— Коефіцієнт, чутливості метала до концентраторів напружень
=1,0 – Коефіцієнт, що враховує характер прикладення навантаження у випадку відсутності реверса
=1,0 — Коефіцієнт довговічності
3.1.3. Визначаю допустимі напруження згину для колеса.
=206 МПа
![]()
3.1.4. Визначаю допустимі напруження згину на шестірні, що діє при максимальних зусиллях.
МПа
![]()
3.1.5. Визначаю допустимі навантаження на колесо при дії максимального зусилля:
МПа
= 2500 МПа
3.1.6. Визначаю допустимі контактні навантаження для шестірні:
=945 МПа
=18HRC+150 — межа контактної витривалості
— коефіцієнт довговічності
— коефіцієнт безпеки
— коефіцієнт, що враховує шороховатість поверхні
— коефіцієнт, що враховує колову швидкість
3.1.7. Визначаю допустимі контактні навантаження для колеса:
=372 МПа
![]()
SH2=1.2; ZR=0.95;
KHL2=1.0; Zv=1.0;
3.1.8. Допустимі контактні навантаження

![]()
3.2 Проектний розрахунок зубчатої передачі.
3.2.1 Вихідні дані з таблиці №1 стовпець «Вхідний вал І»
N1 = 4,65 кВт n1 = 722,5 об/хв. T1 = 61,46 HЧм
= 4,13
3.2.2
– коефіцієнт розподілу навантаження між зубами.
3.2.3 Визначаю орієнтовно колову швидкість:
м/с
3.2.4 Приймаю коефіцієнт ширини вінця
![]()
3.2.5 Коефіцієнт розподілу навантаження по ширині вінця, береться по малюнку 3.14 [1]
![]()
3.2.6
– коефіцієнт динамічності, визначається по таблиці 3.16 методом
інтерполяції
3.2.7 ZM=275 МПа1/2 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалу:
3.2.8 ZH=1,76Чcos
=1,76 – коефіцієнт, який враховує форму коліс, що сполучаються.
3.2.9 Приймаємо кількість зубців першої шестерні Z1=21, тоді
Z2=Z1ЧUЗ=86,73 приймаємо Z2=87
3.2.10
— коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній
3.2.11 Визначаю наближене значення коефіцієнта торцевого перекриття

3.2.12 Підставляю отримані значення у вихідну формулу і визначаю мінімальний діаметр початкового кола шестірні:

3.2.11. Визначаю модуль зачеплення в першому наближенні:
![]()
![]()
![]()
Отриманий результат округляю у більшу сторону до найближчого стандартного значення по табл. 9, отже m=1.5
3.2.12
мм ![]()
![]()
Визначаю ширину вінця
b = ybd Ч d1 = 40.32мм
У результаті проведення проектувального розрахунку одержуємо:
Z1 = 21 m = 1.5 Z2 = 87bW = 40.32 мм
3.3. Геометричний розрахунок зубчастої передачі.
3.3.1 Визначаю ділильний кут профілю в торцевому перетині:
![]()
3.3.2 Визначаю кут зачепленню передачі:
,![]()
Приймаю X1 = X2 =0 , тобто корекція зубцюватої пари відсутня ![]()
3.3.3 Визначаю міжосьову відстань:
![]()
мм
3.3.4 Обчислюю діаметри ділильного кола шестірні й колеса:
мм
мм
3.3.5 Обчислюємо діаметри вершин зубів шестірні й колеса
мм
мм
3.3.6 Обчислюю колові діаметри западин
![]()
![]()
3.3.7 Обчислюємо діаметри основних кіл шестірні й колеса
мм
мм
3.3.8. Кут профілю зуба в крапках на колах вершин:


3.3.9 Обчислюємо складові коефіцієнта торцевого перекриття:
![]()
![]()
3.3.10 Визначаю коефіцієнт торцевого перекриття ![]()
3.3.11 Осьовий крок перекриття дорівнює ![]()
3.3.12 Визначаю коефіцієнт осьового перекриття 
3.3.13 Сумарний коефіцієнт перекриття ![]()
3.3.14 Еквівалентні числа зубів передачі
![]()
![]()
3.3.15 Визначаю колову швидкість передачі V =
м/с
3.4. Перевірочний розрахунок зубчастої передачі
3.4.1. Перевірочний розрахунок зубчастої передачі на контактну витривалість
В основу розрахунку покладена залежність:
МПа
деZM = 275 МПа1/2 ZH = 1,76 ![]()
![]()
МПа
>[
], але перевищення не більше за 10%.
Умова не виконується.!!!!
3.4.2 Перевірка циліндричної зубцюватої пари на витривалість при вигині.
В основу розрахунку покладена залежність:
![]()
деКA =1.0 — коефіцієнт режиму роботи
– коефіцієнт розподілу навантаження між зубами при вигині
— коефіцієнт розподілу навантаження по ширині вінця при
вигині. Визначається по мал. 3.14(д), стор. 73 для шостої схеми в
залежності від![]()
– коефіцієнт залежності при згині по табл. 3.16
– коефіцієнт форми зуба
– коефіцієнт форми зуба
– коефіцієнт, що враховує нахил зубів
коефіцієнт, що враховує перекриття зубів
— колова сила на ділильному колі
Усі складові підставляю у вихідну формулу і знаходжу:
МПа
МПа
МПа
МПа
Умова виконується.
3.4.3 Перевірочний розрахунок зубцюватої пари на міцність, при дії максимального навантаження.
![]()
![]()
Усі складові підставляю у вихідну формулу і знаходжу:
МПа
МПа
МПа
МПа
Умова виконується.
4. Розрахунок вихідного вала на міцність

4.1 Статичний розрахунок вала
Вихідні данні
N = 4.5 кВт
n = 175 об/хв
T = 245,6 HЧм
Dmin = 45мм
D2 = 130.5мм
bW = 40.32мм
4.1.1 Визначаємо реакції зусиль у зачепленнях

4.1.2 Визначаємо діючі навантаження та вигибаючи моменти:
a = b = 80 мм
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
де:
— межа витривалості матеріалу при симетричному циклі навантаження
— межа витривалості матеріалу при віднульовому циклі навантаження

4.1.3. Визначаємо розрахунковий діаметр вала в небезпечному січенні:
= 55 МПа
м
По таблиці 1 DIImin = 45 мм
Приймаємо D = 45 мм
У першому наближенні беремо СТ-45 у табл 5.1 стор.169
4.1.4 Визначаємо осьовий та радіальний моменти опору по табл 5.9 стор.183, користуючись лише діаметром вала.
Wo =7800 мм3 Wp = 16740 мм3
4.1.5 Коефіцієнт перевантаження: ![]()
4.1.6 Визначаємо максимальні згінні та дотикові напруги
МПа
МПа
4.1.7 Визначаємо статичні запаси міцності вала
З таблиці 5.1[1] беремо характеристики сталі:
МПа
МПа
![]()
![]()
4.1.7 Загальний запас міцності
![]()

4.2 Розрахунок вала на витривалість
4.2.1 Визначаємо еквівалентну кількість циклів навантаження
![]()
Приймаємо базову кількість циклів навантаження
![]()
4.2.2 Визначаємо коефіцієнт довговічності

приймаємо ![]()
4.2.3 Визначаємо амплітудне та середнє значення навантаження
МПа
![]()
МПа
МПа
з таблиці 5.12 вибираємо значення коефіцієнтів концентраторів напруги для
шпоночного паза
(табл. 5.1)
![]()
4.2.4 Визначаємо поправочні коефіцієнти в залежності від діаметра вала (із таблиці 5.16)

4.2.5 В залежності від класу точності та марки матеріалу по табл 5.14 знаходимо ![]()
4.2.6 Визначаємо дійсні коефіцієнти концентраторів напруги


4.2.7 Визначаємо запас міцності
з таблиці 5.1


![]()
![]()
![]()
4.2.8 Визначаємо загальний запас міцності
![]()

5. Розрахунок підшипників кочення
5.1 Розрахунок підшипника на статичну вантажопідйомність
Вихідні данні з 4.1.2 
5.1.1 Радіальна сила
![]()
5.1.2 Вибираємо підшипники котіння по внутрішньому діаметру, використовуючи середню серію (табл.15 стор.256)
Вибираємо підшипник № 309
![]()
5.1.3 Визначаємо вантажопідйомність підшипника
![]()
=0,6 – коефіцієнт радіального навантаження
5.2 Розрахунок підшипника на довговічність
5.2.1 Визначаємо еквівалентне динамічне навантаження
![]()
де
– коефіцієнт радіального навантаження
– коефіцієнт обертання
– температурний коефіцієнт
– коефіцієнт безпеки
5.2.2 Вираховуємо строк роботи підшипника у годинах
![]()
![]()
6. Розрахунок з’єднань
6.1 Розрахунок шпоночних з’єднань
6.1.1 Вибираємо шпонки згідно з діаметром валу, користуючись табл.5.19 стор.190


6.1.2 Перевіряємо міцність на зім’яття
Мпа ![]()
м
м

Приймаємо ![]()
Приймаємо ![]()
6.2 Розрахунок нерівномірно навантажених болтів
6.2.1 Вираховуємо перекидаючий момент
НЧм
де
= 61.46 НЧм — момент на швидкохідному валу
= 245.6 НЧм — момент на тихохідному валу
= 0 — момент сили тяжіння
6.2.2 Використовуючи формулу 8.18 стор.228[1], визначаємо максимальне навантаження, що діє на болти.
Н
де
— кількість болтів по довжині редуктора
мм,
мм,
мм — відстань від осі фланцевих болтів
до першого другого та третього болта
6.2.3 Визначаємо розрахункове навантаження, що діє на болти.
Н
де
— коефіцієнт запасу щільності зтику
коефіцієнт зовнішнього навантаження (табл.8.5 стор226)
6.2.4 По розрахунковому навантаженню визначаємо внутрішні діаметр болта.
м
де ![]()
де
— межа текучості
Приймаємо d = 10 мм.
7. Мастило
7.1 Кількість рідкої змазки вибираємо з розрахунку0.35…..0.7![]()
Кількість рідкої змазки визначаємо січенням внутрішньої порожнини редуктора та глибиною масляної ванни.
Для змащування закритих передач використовується рідка змазка типа машинної, в’язкістю 20-30 сантистокс.
Література
1. Н.Ф.Киркач, Р.А.Баласанян «Расчет и проектирование деталей машин», Харьков, «Основа» 1991.