КУРСОВА РОБОТА
«Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
1.1. Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового
навчання ..................................................................................................................7
1.2. Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” ……………………………………………………………………….10
1.3. Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах.........................................16
Розділ ІІ. Методичні основи використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
2.1. Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі з використанням міжпредметних зв’язків.............................................................21
2.2. Планування занять з трудового навчання ...................................................26
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі ........................................................................................................................29
Висновки................................................................................................................32
Література...............................................................................................................35
Додатки...................................................................................................................38
Вступ
Зміна умов суспільного життя на сучасному етапі розвитку України призвела до відкриття широких можливостей розвитку національної культури, науки, освіти. Це потребує докорінного реформування процесу навчання і виховання молодого покоління, застосування методів навчання, які допоможуть активізувати пізнавальну і трудову діяльність учнів, розвинути їхню уяву, мислення, технічні і художньо-творчі здібності.
Такі обставини спричинили певні вимоги до вчителя трудового навчання, на якого покладаються особливі завдання із забезпечення підготовки гармонійно розвиненої особистості, носія культурного надбання народу, людини, здатної до творчої діяльності в галузі науки, техніки, мистецтва.[11,26]
Міжпредметні зв’язки в сучасній дидактиці й методиці навчання розглядаються, як одна із найважливіших умов підвищення наукового рівня викладання будь-якого навчального предмета та підвищення ефективності всього процесу навчання.
Реалізація міжпредметних зв’язків у навчанні сприяє наступності у формуванні понять на уроках різних дисциплін. Запровадження ефективних міжпредметних зв’язків – справа всіх вчителів. Кожен має право вносити до неї свій посильний доробок, розвинути світогляд учнів, їх мислення, пам’ять, уяву, здібності. За цих умов ефективніше здійснюються загально дидактичні принципи – свідомості, систематичності, послідовності, доступності – в оволодінні учнями необхідними знаннями, уміннями, навичками, досвідом творчої діяльності.[6,16]
Ефективність навчання можна досягти лише тоді, коли вчитель ставить за мету стимулювання внутрішніх сил особистості до саморозвитку, прагне спонукати учнів до творчого пошуку.
Учитель має спиратися на досвід учнів, їх знання з основ наук, застосовуючи наочні посібники (макети, муляжі), які допомагають розвитку просторової уяви та технічного мислення учнів. Використовуючи міжпредметні зв’язки в навчанні, треба пам’ятати, що вони діють і в зворотньому напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше. [8,6]
Розглядали та досліджували докладніше використання міжпредметних зв’язків: Сергій Бондаренко та Олена Коробова, Микола Курач, Олександр Баранов, Олена Васюк, Валерій Василенко та Оксана Кожем’яка, Павло Кузьменко, Глинская Е.Л., Филатова Г.Д., Титова В.В., Кулаги П.Г., Максимова В.П. та інші.
Таким чином актуальність проблеми та недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання у поєднанні з практичною значимістю визначили тему нашого дослідження: „Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах з використанням міжпредметних зв’язків”.
Мета дослідження: розробити і теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання міжпредметних зв’язків в процесі вивчення розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”.
Об’єкт дослідження: процес трудового навчання учнів 5 – 6 класів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: методика вивчення розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах з використанням міжпредметних зв’язків.
База дослідження: НВК № 12.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1. З’ясувати стан використання між предметних зв’язків на заняттях обслуговуючої праці;
2. Розкрити суть використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання;
3. Виконати аналіз програми трудового навчання 5-6 класів з метою відбору тем, при вивченні яких використовуються міжпредметні зв’язки в процесі трудового навчання;
4. Розкрити методику використання у 5 класі міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання, при вивченні розділу «Техніка і технологічні процеси використання виробів з конструкційних матеріалів»;
5. Виконати планування занять на прикладі розділу «Техніка і технологічні процеси використання виробів з конструкційних матеріалів» 5-6 класах;
6. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики використання міжпредметних зв’язків у 5 класі.
Методи дослідження: для вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи, як, теоретичні, статистичні та математичні:
аналіз та узагальнення науково-педагогічної та методичної літератури, навчальної програми;
педагогічного спостереження, бесіди;
опрацювання результатів оцінок.
Отже, предмет, мета, об’єкт і завдання нашого дослідження визначенні переходимо до теоретичного розгляду проблеми дослідження.
Розділ І. Теоретичні основи використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров’я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. [27,18]
Олена Васюк в своїй статті вказується, що: „Використовуючи міжпредметні зв’язки в навчанні, треба пам’ятати, що вони діють у зворотному напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше.”
Особливе значення для трудового навчання мають міжпредметні зв’язки з креслення. Вони носять як правило, випереджаючий характер, вимагаючи від вчителя праці доброї графічної підготовки, в статті О. Васюк наводиться такий приклад: „Так, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки в 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотриманням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.”[8,6-7]
Шиленко Е.Г. показує підходи до використання міжпредметних зв’язків при вивченні обслуговуючої праці, при цьому слід відмітити, що вона наводить дуже цікаві приклади зв’язків трудового навчання з математикою: „При побудові креслень викрійок швейних виробів виконуються розрахунки по формулах”. Слід звернути увагу учнів на використання постійних і змінних величин. Так ширина сітки для побудови креслення розраховується по формулі:
ВВ1=С4 : 2+Пр.
Учні без зусиль помітять, що величина С4 – змінна, а Пр – у всіх однакова, значить постійна. Вони також використовують на практиці знання про перпендикуляр, прямий кут, паралельні прямі, ділять кут навпіл, побудова спряжень. Тому на уроці повинні бути додаткові таблиці, по яких учні самі знайдуть необхідні їм дані для розрахунків.
Знання математики можна використовувати і для створення проблемних ситуацій. Наприклад, при розкроюванні спідниць кльош (сонце) або півсонце, учні будують лінію низу по колу. Можна запропонувати їм подумати, яку довжину треба відкласти для підгину нижнього зрізу. Порівнюючи різні пропозиції, учениці прийдуть до висновку, що підгин зрізу повинен складати не більше 0,5-0,7 см інакше утворюються складки і підшивку виконувати буде незручно. Вчитель може спитати їх: чому утворюються складки; у якого кола: з меншим або більшим радіусом – довжина більша? Згадавши про прямопропорційну залежність довжини кола від радіуса, дівчата дадуть правильну відповідь. [26,45]
У журналі „Сільська школа України” автор, Сапон В. розповідає, що „Життя і здоров’я є найбільшою цінністю людини. Якщо людина гине чи втрачає здоров’я, це не тільки горе рідним і близьким, але й величезні фінансові втрати держави і суспільства..... Основи здоров’я відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Виконання програми трудового навчання дає величезні можливості не тільки для забезпечення належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, але й для формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами, безпечної поведінки в побуті, школі, громадських місцях.”[22,41-43]
Шутяк В. Г. в своїй книзі „Методика трудового навчання в початковій школі”, розглядає взаємозв’язок трудового навчання з іншими предметами, наприклад: „Надзвичайно багатогранні зв’язки трудового навчання і математики. Так, знання арифметичного матеріалу діти використовують на практиці буквально з перших уроків: під час проведення вимірювань і простих обчислень, визначення кількості деталей у виробі, послідовності трудових операцій, під час використання графічних позначень. Пізніше учні оперують такими поняттями, як периметр, площа, масштаб і ін. Геометричний матеріал використовується на уроках праці під час оволодіння прийомами роботи креслярсько-вимірювальними інструментами, під час побудови окремих геометричних фігур, креслення розгорток, визначення форми предметів.” Також особливої уваги слід приділити зв’язкам трудового навчання з образотворчим мистецтвом: „Зв’язок уроків трудового навчання та образотворчого мистецтва здійснюється при виборі продуктів праці, їх графічному зображення, оздоблення. Виготовлення аплікацій, сувенірів, витинанок, масок для вертепу, персонажів лялькового театру неможливе без елементарних знань сучасного дизайну.”[27,18-19,21]
Вивчення періодичної літератури в основному журналів „Школа і виробництво” та „Трудова підготовка” показало, що проблемі реалізації міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги.
Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв’язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільних предметів здійснюється дуже слабо. Тому можна сказати, що використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання, майже не використовується.
Таким чином, намагатимемося з’ясувати міжпредметні зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами.
1.2. Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”
В процесі здійснення міжпредметного зв’язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудового процесу.
Проблема міжпредметних зв’язків взагалі має два підходи в їх реалізації. Перший з них передбачає усунення дублювання вивчення одних і тих самих зв’язків, понять в різних навчальних предметах, що здійснюються при розробці програм шкільних дисциплін. Другий – направлений на поглиблення і розширення знань і вмінь учнів по вивченому навчальному предмету. Він реалізується в процесі навчання учнів.
Основним методом виділення зв’язків між предметами в дослідах в 50-х роках був тематико-годинниковий (встановлення взаємозв’язків навчальних тем різних предметів з часом) з елементами логіко-понятійного аналізу (встановлення взаємозв’язків в розвитку основних понять, загальних для ряду предметів). Первинна класифікація міжпредметних зв’язків будувалась на часовому критерії: попередні, супроводжуючі і наступні зв’язки.
Практичне здійснення таких зв’язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше вивчений матеріал, розглядати перспективи у вивченні знань.
Однак при вивченні навчальних програм порушувались раніше встановлені логіко-понятійні і часові координаційні зв’язки, знижувалась їх практична цінність і виникала потреба в пошуку більш надійних критеріїв, які відображають багатоаспектність міжпредметних зв’язків у навчанні.
Введена категорія типів міжпредметних зв’язків:
І тип – по спорідненим законам і теоріям;
ІІ тип – по методам експериментального дослідження;
ІІІ тип – світоглядного характеру;
ІV тип – розрахунково-вимірювального характеру.
Виявлена можливість встановлення міжпредметних зв’язків на основі не тільки загальності змістовних компонентів навчання (факти, поняття, закони, теорії, ідеї), а й загальності навчальних вмінь, способів діяльності вчителя і учнів.
Міжпредметні зв’язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями.
Так, наприклад, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки у 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотримуванням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.
З уроків математики учні знайомі з мірами довжини, інструментами для їх вимірювання та побудовою креслень (тільки на площині). Під час знімання мірок учні вперше стикаються з обмірюванням об’ємних тіл. Тому увагу учнів необхідно звертати на те, що креслення викрійки швейного виробу є не проекцією, а розгорткою фігури на площині в натуральну величину. Щоб учні могли це усвідомити, варто використовувати прості моделі геометричних об’ємних тіл, виготовлені з паперу.[8,6]
На уроках трудового навчання в навчальних майстернях, як і на інших уроках, треба привчати учнів до раціоналізації навчальної діяльності. Міжпредметні зв’язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншою предмета (за повторення слід виставляти оцінки), а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Це особливо стосується теоретичного матеріалу.[6,18-19]
Дуже часто на уроках трудового навчання застосовуються міжпредметні зв’язки. Існує декілька визначень „міжпредметних зв’язків”, а саме:
Міжпредметні зв’язки – це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.[21,48]
Міжпредметні зв’язки – це особливо значні в сучасних умовах наукової інтеграції фактори формування, утримання і структури навчального предмету/
Філософське розуміння структури зв’язку дозволяє виділити в понятті „міжпредметний зв’язок” три суттєвих ознаки (склад, спосіб, направленість) і їх види зв’язку, що розслідуються між предметами: по складу (об’єкти, факти, поняття, теорії, методи); за способом (логічні, методичні прийоми і форми навчального процесу, при допомозі яких реалізуються зв’язки в змісті); по направленню (формування узагальнених вмінь і навичок, комплексне використання знань при рішенні навчальних задач). [15,33,52]
Будь-який випадок зв’язку між предметами повинен мати всі три ознаки і три види міжпредметних зв’язків. Необхідна побудова споріднених ієрархічних структур, які відображають багатосторонній характер міжпредметних зв’язків, які проникають в усі аспекти навчально-виховного процесу.
Проблему класифікації зв’язків розв’язують на основі розкриття їх багатоаспектності. Визначають три типи зв’язків:
змістовно-інформаційні;
операційно-діяльнісні;
організаційно-методичні.
Кожний навчальний предмет – дидактично перероблена система наукових знань, яка вимагає відомості із суміжних наукових областей. Будь-який структурний елемент навчального предмету служить основою міжпредметних контактів в процесі навчання. В змісті кожного навчального предмета, крім спеціальних, закладені елементи методологічних і ідеологічних знань. Міжпредметні зв’язки на основі змісту знань можна віднести до типу змістовно-інформаційних.
Види зв’язків по типу розрізняють:
по складу наукових знань (фактологічні, понятійні, теоретичні);
по знаннях про пізнання (філософські, історично-наукові, логічні);
по знаннях про ціннічні орієнтації (ідеологічні, тобто діалектно-матеріалістичні, ідейно-політичні, політико-економічні, етичні, естетичні, правові).[14,19], [15,31]
Зв’язки в способах навчально-пізнавальної діяльності і вмінь учнів в навчанні різним навчальним предметам представляється правовірним віднести до типу операційно-діяльнісних. Необхідність виділення і здійснення особливого типу операційно-діяльнісних зв’язків обумовлена самою структурою навчального предмету, яка має в собі крім змістовних і процесуальних елементи, які визначають пізнавальну і інші види діяльності учнів в процесі навчання.
Види міжпредметних зв’язків операційно-діяльнісного типу розрізняють по наступним критеріям:
за способом практичної діяльності у використанні теоретичних знань – „практичні”, які сприяють виробленню в учнів рухових, трудових, конструктивно-технічних, розрахунково-вимірювальних, розрахункових, експериментальних, образотворчих вмінь;
за способом навчально-пізнавальної діяльності в „здобуванні” нових знань – „пізнавальні”, які формують загальнонавчальні узагальнені вміння розумової, творчої, навчальної, організаційно-пізнавальної діяльності;
за способом цінічно-орієнтаційної діяльності – „цінічно-орієнтаційні”, необхідні для вироблення вмінь оціночної, комунікативної, художньо-естетичної діяльності, що має велике значення у формуванні світогляду учня.
При вивченні теоретичних основ тих чи інших трудових операцій необхідно привчати учнів використовувати відомості по іншим навчальним дисциплінам, але при цьому не можна забувати основного: кожне заняття в майстернях забезпечує засвоєння учнями в суворій системі і послідовності знань, вмінь і навичок по темі, що вивчається. А між тим, не вияснивши дидактичної сутності міжпредметних зв’язків, можна перетворити їх в самоціль, що негативно скажеться на якості знань учнів і на формуванні в них трудових вмінь. [15,32-34]
Для здійснення міжпредметних зв’язків, крім об’єктивних передумов, потрібно вміння вчителя притягнути для конкретного заняття по трудовому навчанню необхідні відомості з інших шкільних дисциплін. Слід враховувати при цьому, що учень черпає знання, крім уроків, з навколишньої дійсності: кіно, радіо, телебачення, газети, журнали, виробництво і т.д. Важливо крім цього, вчителю визначити методи і прийоми реалізації зв’язків.
Таким чином, зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.
Зв’язки трудового навчання можуть бути здійснені наступним шляхом:
1. Зв’язки внутріпредметні:
використання знань, умінь отриманих учнями в процесі трудового навчання за попередні роки;
використання відомостей про працю і виробництво;
використання матеріалу про досягнення сучасної науки і техніки, який ще не увійшов у зміст навчання;
зв’язок з позакласним заняттям з технічної творчості учнів.
Зв’язки з іншими навчальними предметами:
використання математичного апарату;
зв’язок з іншими предметами.
Міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання і здійснюються з допомогою тих чи інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підпорядкований першим двом типам організаційно-методичних зв’язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв’язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання.
Види зв’язків даного типу розрізняються:
за способом засвоєння зв’язків в різних видах знань (репродуктивні, пошукові, творчі);
за широтою здійснення (міжкурсові, внутріциклові, міжциклові);
за часом здійснення (послідовні, супутні, перспективні);
за способом взаємозв’язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні);
за постійністю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні);
за рівнем організації навчально-виховного процесу (позаурочні, тематичні та інші);
за формами організації роботи учнів і вчителів (індивідуальні, групові, колективні).[14,19]
Міжпредметні зв’язки реалізуються в різних формах організації навчальної і позанавчальної діяльності: на узагальнюючих уроках-лекціях, комплексних екскурсіях, в домашніх завданнях, на міждисциплінарних факультативах, конференціях, тематичних вечорах, в роботі учнівських наукових суспільств і т.д. Характер навчальної діяльності учнів і навчаючої діяльності вчителів при цьому буде різною (індивідуальна, групова або колективна).
Отже, суть міжпредметних зв’язків можна розглядати як дидактичний еквівалент не тільки міжнаукових зв’язків, але й зв’язків науки з іншими формами суспільної свідомості і видами людської діяльності. Тому, спробуємо показати методичну реалізацію їх на основі наступних зв’язків з математикою, основами здоров’я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах.
Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового навчання – формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.
Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення. У процесі трудового навчання учні оволодівають загально-трудовими знаннями, та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.
Програма трудового навчання для учнів 5 – 9 класів передбачає наступність у розвитку знань та вмінь, набутих в 1 – 3-х класах і є базою для наступного профільного навчання у 8 – 11 класах, вона також передбачає єдину загальнотрудову підготовку учнів за такими основними розділами: „Проектування виробів”, „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, „Раціональне ведення домашнього господарства”, „Технологія вирощування рослин”, „Технологія догляду за тваринами”.
Після аналізу програми, а саме модуля „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах виявлено такі теми робіт:
5 клас: (16 год.)
Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів.
Техніка.
З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація.
Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.
6 клас: (12 год.)
Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
Техніка.
Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів.
Оздоблення виробів.
Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.
При вивченні даного розділу у 5 класі учні повинні знати: процес і етапи виготовлення виробу; способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів; особливості процесу різання різних матеріалів, етапи і правила розкрою тканини; поняття про технічну культуру, про вишивку як вид декоративно-ужиткового мистецтва; машину як один із видів техніки, призначення і загальну будову універсальної побутової швейної машини з ручним і ножним приводом, будову машинної голки, шпульного ковпачка; технологічні операції в технології виготовлення виробу, типові професії, робота яких пов’язана з виготовленням та обробкою текстильних матеріалів, об’єкти їх праці, типові умови праці, загальні вимоги до працівників цих професій; візуальний метод оцінювання, поняття витрат.
Учні повинні вміти: підготовляти тканину до розкроювання; раціонально розкладати лекала на тканині; крейдувати деталі розкладки та розкроювати деталі на тканині; організовувати робоче місце для виконання ручних та волого-теплових робіт з обробки тканини; виконувати ручні шви, прасувати; вибирати мотиви для вишивання та розміщувати вишивку на виробі; розпізнавати і зображувати машинні шви та їх графічне зображення; визначати технологію виконання швів; заправляти швейну машині та керувати нею;
працювати і інструкційними картками; вимірювати лінійні розміри виробу за допомогою лінійки і сантиметрової стрічки; визначати основні витрати на виготовлення виробу.
При вивченні даного розділу у 6 класі учні повинні знати: схему розкладки лекал деталей фартуха на тканині; будову і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки, будову та принцип роботи моталки швейної машини; послідовність обробки і з’єднання деталей фартуха; українську вишивку як традиційний вид оздоблення одягу; техніки вишивання, характерні для свого регіону; способи і прийоми контролю геометричних розмірів деталей із різних конструкційних матеріалів; поняття дійсний розмір і номінальний.
Учні повинні вміти: економно розкладати лекала на тканині; розрізняти строчки з нерівномірним, слабким або надмірним натягом ниток; усунути дефекти строчок з нерівномірним натягом ниток, намотувати нитки за допомогою моталки; виконувати накладний і настрочний шви та їх графічне зображення; графічні зображення вивчених швів; види вишивки: однобічні і двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні; розрізняти основні види орнаментів, характерні для української народної вишивки, технологію вишивання штапівкою і косим хрестиком; контроль розмірів швейних виробів.
Безпосередньо у програмі не виділяються міжпредметні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами в школі. Для цього ми самостійно спробуємо встановити такі зв’язки з математикою, основами здоров’я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах, так як ці дисципліни вподальшому є основою вивчення обслуговуючої праці.
5 клас
Так при вивченні теми: „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, у 5 класі, слід спиратись на знання з математики, які були здобуті в 1 класі з теми: „Геометричні фігури”, „Величина та одиниці величини”; з образотворчого мистецтва з теми: „Прості форми. Ліплення”; основ здоров’я у 2 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”.
Тема: „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, слід спиратись на знання з довкілля у 4 класі: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”; математики у 2 класі: „Геометричні фігури. Кут. Види кутів”; основ здоров’я – 1 кл.: „Гігієнічні правила”, 3 кл. „Правила безпечного користування електроприладами, джерела відкритого вогню”; образотворчого мистецтва та трудового навчання: технічна та художня праця.
Тема: „Техніка”, слід використати знання з таких предметів: з математики у 2 класі: „Геометричні фігури. Кут. Види кутів”, „Довжина ламаної”, „Прямокутник. Квадрат.”; основ здоров’я – 3 кл.: „Працездатність учня”, „Безпека в школі. Правила поведінки.”; трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Робота з технікою”, „Передача рухів в машинах і механізмах. Види передачі руху. Технологія монтажу виробу.”.
Тема: „З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація”, з математики 2 клас: „Геометричні фігури. Прямокутник, квадрат.”, 4 кл. „Плоскі та об’ємні геометричні фігури”; образотворчого мистецтва у 2 кл.: „Пластика форм. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складання, вирізання, скручування, склеювання”.
Тема: „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
6 клас
Тема: „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, з основ здоров’я у 5 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”; математики 1 клас з теми: „Величина та одиниці величини”.
Тема: „Техніка”, з трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Передача рухів в машинах і механізмах. Види передачі руху. Технологія монтажу виробу.”; образотворчого мистецтва у 5 кл.: „Характер ліній. Види і типи ліній.”, „Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”.
Тема: „Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів”, слід спиратись на знання з трудового навчання: технічна та художня праця у 3 кл.: „Технічні конструкції”, „Культура зовнішності людини”; основ здоров’я – 3 кл.: „Правила безпечного користування електроприладами, джерела відкритого вогню”.
Тема: „Оздоблення виробів”, з довкілля у 4 класі: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”, „Святковий і робочий одяг. Одяг у різні пори року, його доцільність.”; образотворчого мистецтва у 2, 5 кл.: „Створюємо образи. Ознайомлення з українським народним жіночим одягом.”, 3 кл. „Розширення знань про український національний одяг”; трудового навчання: технічна та художня праця у 2 кл.: „Види ниток. Властивості ниток.”, „Поняття про орнамент”.
Тема: „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 – 5 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
Розділ ІІ. Методичні основи використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
2.1. Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі з використанням міжпредметних зв’язків
Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню — діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей. Ці сходинки — етапи процесу навчання: цілеутворення, мотивація, зміст, форми і методи, результат.
Питання використання міжпредметних зв’язків не можливо вирішити без розробки підходів до використання різноманітних форм і методів навчання. Основною формою такої реалізації є урок або заняття в навчальних майстернях. Найбільш поширеним у трудовому навчанні є комбіноване заняття, в якому в найбільшій мірі реалізуються міжпредметні зв’язки.[15,33]
Тому проаналізувавши розділ „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі, ми вирішили обрати самий найоптимальніший варіант – метод проектів.
Під час вивчення теми „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, ми вирішили обрати активні методи навчання, а саме кросворд, ребуси. Пропонуємо застосувати на практичній роботі та закріпленні вивченого матеріалу.
Під час використання активних методів учень більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі, проблемні завдання; буває і зворотний зв’язок — запитання від учня до вчителя. Учень установлює індивідуальний контакт з учителем, а не з членами групи.
Під час вивчення даної теми використовуються такі міжпредметні зв’язки: у 5 класі, слід спиратись на знання з математики, які були здобуті в 1 класі з теми: „Геометричні фігури”, „Величина та одиниці величини”; з образотворчого мистецтва з теми: „Прості форми. Ліплення”; основ здоров’я у 2 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”. (наведено декілька прикладів міжпредметних зв’язків, детальніше у додатку 1).
Для проведення заняття на тему „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, ми пропонуємо використати метод проектів. Під час заняття на практичній роботі учень виконує конструкційний та технологічний етап проекту. Всі інші етапи проекту учень виконує самостійно, при виникненні проблем він звертається до вчителя за допомогою.
Конструкційний етап. На початку роботи вчитель звертає увагу учнів на знання, які учні здобули на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання, історії. Пізніше вчитель дає учням самостійну роботу на 5 хв., для того щоб вони могли придумати і визначити той виріб який будуть виготовляти.
Завдання: Вам дається декілька хвилин, для того, щоб ви могли замалювати в робочому зошиті ескізний варіант вашого виробу. Ви маєте дати коротку характеристику кожної вашої ідеї за вибраним проектом, тобто вам потрібно придумати якомога більше різноманітних ідей. Ескізи мають бути різні за видом і призначенням виробу, а потім обрати самий найоптимальніший варіант, для подальшого виготовлення.
При виборі проекту ви повинні орієнтуватися на такі вимоги:
Виріб повинен бути добре вам простим у виконанні, зрозумілий і цікавий.
Ви повинні бути впевнені, що виріб дозволить вам показати себе з кращої сторони, і ви справитесь із поставленим перед вами завданням.
Після замалювання своїх ескізів, вчитель проводить з учнями обговорення їх ескізів. Проводить аналіз дизайну:
Що було виконано добре, а що погано?
Чи можна щось доповнити?
Які можна використати елементи?
Які інструменти і матеріали краще підібрати?
Якою технікою найкраще вишивати виріб?
Який колір ниток найкраще підібрати до виробу?
Завдання: Обравши ескіз на ваш майбутній виріб, замалюйте його в кількох варіантах в кольорі. Для даного завдання використовуйте свої знання здобуті на уроках образотворчого мистецтва по темі „Характер ліній. Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”; 5 кл. „Створення різноманітних ліній і штриховок”, „Колірна гама”. Поясніть поєднання кольорів?
Після вправи вчитель проводить консультацію з кожним учнем щодо остаточного вибору кольорового рішення.
На даному етапі роботи вчитель використовує такі міжпредметні зв’язки: трудове навчання: технічна та художня праця 2 кл. „Види швів. Оздоблювальні шви на рушниках і серветках. Шви „голу вперед”, „за голку”, ”через край”. Традиційні художні образи місцевих вишивок”, 3 кл. „Найпростіші шви.”
Трудове навчання 5 кл. „Художнє конструювання виробів”, „Технічне конструювання”.
Довкілля у 4 кл.: „Традиційні заняття українців у минулі часи і нині; види народних промислів у своєму регіоні”;
образотворче мистецтво, 1 кл. „Характер ліній. Графічні матеріали та інструменти. Робота з інструментами”; 5 кл. „Створення різноманітних ліній і штриховок”. (Детальніше у додатку 1).
На цьому етапі проектування учні розробляють ескіз майбутньої моделі виробу з точним описом зовнішнього вигляду, здійснюють вибір матеріалів для виготовлення виробу, визначаються з технікою виготовлення виробу. (технологічний етап наведено у додатку 3).
При вивченні тема „Техніка”, доцільно використати інтерактивні методи, такі як робота в парах та робота в групах. Ці методи краще використовувати на практичній роботі.
Кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу завдання. Така робота обов’язково завершується колективним обговоренням, представленням, захистом виконаних завдань. Головні висновки й підсумки такого обговорення стають надбанням учнів з інших груп і фіксуються у письмовій формі всіма присутніми на занятті.
При вивченні теми: „З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація”, можна використати інтерактивний метод, робота в групах. Учитель поділяє клас на групи і видає їм завдання:
Група 1. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виробництвом волокон;
Група 2. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виготовленням тканин;
Група 3. Охарактеризуйте професії, пов’язанні з виготовленням швейних виробів. Представники груп виступають із повідомленнями про підсумки виконаної роботи. Після чого вчитель проводить загальне обговорення.
В даній темі були використані такі міжпредметні зв’язки: з математики 2 клас: „Геометричні фігури. Прямокутник, квадрат.”, 4 кл. „Плоскі та об’ємні геометричні фігури”; образотворчого мистецтва у 2 кл.: „Пластика форм. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складання, вирізання, скручування, склеювання”.
На даному занятті з теми „Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності”, можна використати інтерактивний метод, робота в парах. Учитель поділяє клас на пари і ставить перед ними таке завдання: використовуючи лінійку, сантиметрову стрічку визначте розміри наволочок ваших однокласників. Тобто учні міняються своїми виробами і кожна пара буде визначати якість пошиття виробу, і при цьому водночас оцінювати їх. Виконавши завдання учні коротко описують переваги та недоліки перевірених виробів.
Під час проведення заняття використовуються такі міжпредметні зв’язки: з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
Отже, нами розроблена методика використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів” у 5 класі, експериментальна база перевірки розробленої методики НВК №12 м.Рівне.
2.2. Планування занять з трудового навчання
Метою планування занять є полегшення праці вчителя, адже зробивши планування він буде бачити, що і коли йому потрібно зробити.
Планування буває календарно-тематичне, річне, семестрове та урочне. При річному плануванні план роботи складається на цілий навчальний рік. При семестровому – план роботи складається на семестр, в ньому вказуються теми уроків та їх дати.
Попередню підготовку до занять з трудового навчання вчитель повинен починати задовго до безпосереднього проведення їх, іноді ще в кінці поточного навчального року або під час літніх канікул. Проводиться вона по всіх розділах програми трудового навчання.
Умовно в цій підготовці можна виділити наступні етапи:
Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об’єму і змісту знань, практичних вмінь і навичок по кожній темі якими повинен оволодіти учень. Вчитель має урахувати особливості виробничого оточення школи, наявності в даній місцевості народних ремесел і промислів.
Вивчення посібників з основ техніки, технології і організації праці, вчитель продивляється і вивчає довідникову літературу і інші нові матеріали, які мають відношення до змісту програмного матеріалу і позакласної роботи з техніки і праці.
Вивчення нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики занять по предмету в цілому і окремим розділам і темам програми. Аналіз і узагальнення власного досвіду проведення занять в минулому році.
Перевірка і приведення в порядок обладнання майстерень, ремонт і поновлення їх, придбання нових інструментів, приборів, механізмів. Продумування порядку збереження і обліку обладнання, видачі його учням для роботи, способів утримування інструментів і обладнання в справному стані.
Обстеження наочних посібників і технологічної документації, придбання або розробка посібників яких не вистачає, складання нових технологічних карт і інструкційних документів.
Складання переліку об’єктів праці учнів з урахуванням програмних вимог, наявного обладнання, матеріалів і можливостей їх придбання, потреб в тих чи інших виробах, реалізації їх, а також дидактичних і методичних вимог.
Продумування технології виготовлення виробів. Виготовлення окремих виробів з цілю перевірки послідовності технології і витрати часу.
Етап попередньої підготовки до занять завершується продумування системи уроків по кожній темі і складанням календарного плану.
Для зразка в додатку №1 наведено фрагмент календарно-тематичного плану по розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах”.
Підготовка вчителя до уроку. Початковим етапом цієї підготовки являється аналіз попереднього уроку: встановлення, наскільки повно були досягнуті його навчально-виховні цілі і виконаний план, що проведено вдало і які залишились проблеми в знаннях і вміннях учнів. На основі аналізу уточнюються тема і мета наступного уроку. Це важливий момент у підготовці до уроку, так як в залежності від теми роботи, підбір матеріалу, який повинен бути доступним для учнів і представляти собою закінчене ціле. В формуванні мети необхідно дати відповідь на питання, чому треба навчити учнів на даному уроці, які нові знання і вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель вивчає матеріал, який необхідно подати учням на уроці, відмічає поняття, які потребують пояснення, виділяє нові операції і прийоми.
Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Якщо вчитель намічає перевірити знання учнів раніше вивченого матеріалу, то він повинен встановити, які саме знання будуть перевірятися, сформулювати питання і помітити, кого з учнів потрібно спитати. Крім того він повинен визначити зміст, послідовність і методи викладання нового матеріалу, підготувати наочність і демонстрації, які будуть використовуватися на даному етапі уроку. Вчитель повинен також записати висновки, формулювання і визначення, які будуть продиктовані учням.
Відповідальний етап підготовки до уроку – розробка методики інструктажу, пробного виконання дії учнями і вправи. Вчитель повинен визначити, який вид інструктажу він буде використовувати, що і як буде показувати учням, які прийоми демонстрації буде використовувати, кого з учнів викличе для пробного виконання дій, як організує практичну роботу і т. д.
Важливий момент в підготовці до уроку – контрольне виготовлення вчителем того виробу, який будуть виконувати учні. На уроці він використовується в якісній наочності при поясненні учням трудового завдання. В процесі його виготовлення вчитель уточнює технологію, яку потім рекомендує учням, а також час виконання даної роботи.[25]
Результатом планування є розроблені і складені плани конспекти занять.
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
Для перевірки ефективності розробленої методики використання міжпредметних зв’язків на заняттях з трудового навчання при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах, було проведено експериментальну роботу в школі. Для цього на початку експерименту було визначено експериментальний і контрольний класи. В якості контрольного було вибрано 5 – А клас, який за успішністю, був дещо кращий від експериментального – 5 – Б класу.[12,51]
В експериментальній роботі ми використовували результати усного опитування, контрольної роботи протягом всього періоду навчання.
У своєму дослідженні ми використовували метод контрольних робіт. Суть цього методу полягає в наступному. Для з’ясування рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із основних компонентів знань: теоретичного матеріалу, вмінь та навичок, які вироблялись в процесі вивчення даного розділу.
Діяльність з вивченням рівня знань учнів проводилась у декілька етапів: відбір змісту письмової роботи, проведення контрольної роботи, аналіз та оцінка знань, з’ясування можливих причин поганого засвоєння знань.
Контрольна робота складалась на основі раніше вивченого матеріалу. Засвоєння давалось у двох варіантах та складалось з 3-х питань (Додаток 3).
В експерименті приймали участь один експериментальний (5 – А) та один контрольний (5 – Б) класи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук. Ми запланували, що предметом її вивчення учнів є процес навчання учнів обслуговуючій праці у 5 класі загальноосвітньої школи. Для початку ми виписали оцінки обох класів з попередної теми за результатами тематичного оцінювання, в зміст якого входили питання як теоретичного, так і практичного характеру. Перевіривши їх, ми з’ясували, що в учнів невисокий рівень знань.
Результати наведенні в таблиці 1.
Таблиця 1
| Клас | К-сть учнів | Бали | |||||||||
| 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | Середній бал | ||
| Контрольний 5-Б | 15 | 1 | 0 | 2 | 0 | 4 | 1 | 2 | 1 | 4 | 5,93 |
|
Експериментальний 5-А |
15 | 0 | 1 | 0 | 1 | 5 | 1 | 1 | 3 | 3 | 5,67 |
Результати знань учнів на початок експерименту
Після визначення початкових знань учнів ми розпочали безпосередню індивідуальну роботу з кожним класом.
На початку експерименту, готуючись до занять, ми підібрали матеріал з теми заняття, користуючись матеріалами підручників з трудового навчання.
В контрольному класі матеріал з розділу вивчався за традиційною методикою проведення занять у школі.
В експериментальному класі заняття проводилися за розробленою нами методикою використання міжпредметних зв’язків. Цей матеріал ми використовували на різних етапах уроку. Учні активно приймали участь в обговоренні питань.
В процесі заняття за учнями експериментального класу проводилося спостереження і контроль знань. На заключному занятті в експериментальному та контрольному класах була проведена підсумкова контрольна робота (Додаток 3), яка складалась так, щоб її могли виконати учні обох класів, тобто на рівні оптимальної доступності. Вона передбачала перевірку знань, проводилась в кінці експерименту.
На кінець, ми порівняли результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена нами методика, і контрольного, де вона не використовувалась.
При підведенні підсумків нашого експерименту ми виявили, що рівень знань експериментального класу набагато вищий, ніж контрольного.
Результати наведені в таблиці 2.
| Клас | К-сть учнів | Бали | ||||||||
| 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | Середній бал | ||
| Експериментальний 5-А | 15 | 1 | 3 | 7 | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 | 8,93 |
| Контрольний 5-Б | 15 | 0 | 1 | 0 | 4 | 3 | 4 | 2 | 1 | 6,73 |
Результати заключного етапу експерименту
Аналіз результатів показав, що знання вивченого матеріалу в учнів експериментального класу значно вищий ніж в контрольному про що свідчать середні бали учнів. Крім того, слід відмітити, що учні експериментального класу більш свідомо виконували практичні роботи з теми: „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, з зацікавленістю ставилися до занять, якісніше виготовляли вироби, правильно підбирали необхідні матеріали та інструменти для виробів.
Таким чином можна зробити висновок, що вивчення трудового навчання з опорою на міжпредметні зв’язки покращує рівень трудової підготовки учнів і сприятливо впливає на засвоєння знань учнів.
Висновок
Міжпредметні зв’язки не тільки засіб досягнення загальних соціальних цілей навчання – всебічного розвитку особистості учня, але і один з необхідних факторів формування конкретних педагогічних задач, визначення загальнопредметних систем знань, вмінь відношень. Акцентуючи увагу на удосконаленні методологічних основ всебічного розвитку особистості в ціннісному процесі навчання, Ю.А.Бабанський підкреслює, що в процесі "формування загальнонаукових вмінь та навичок, а також розвитку волі і емоцій і можливостей… важливо передбачити формування системоутворюючих понять, законів і теорій, а також засвоєння фундаментальних наукових фактів. Визначити їх можливо лише спираючись на методологію виділення головних, суттєвих елементів змісту, генералізацію загальноосвітніх задач". Одним з аспектів методології в даному випадку повинен виступати принцип міжпредметних зв’язків, що дозволить оцінити кожен елемент освіти в системі інших елементів, визначити узагальнені компоненти, найбільш цінні для формування світобачення учня.
Міжпредметні зв’язки як дидактична категорія являється багатомірним, системним об’єктом дослідження функцій міжпредметних зв’язків і їх відношень з іншими системними об’єктами дидактики, перш за все з навчальним предметом і процесом навчання. Відношення "навчальний предмет – міжпредметні зв’язки – процес навчання" носять діалектичний характер. Структура навчального предмета – основне джерело міжпредметних зв’язків, багатогранності їх видів в змісті процесу навчання. В свою чергу міжпредметні зв’язки впливають на формування структури навчальних предметів, на виділення "міжсистемних компонентів" знань і вмінь, узагальнених понять і способів навчально-пізнавальної діяльності. Відношення "навчальний предмет – процес навчання обумовлюють процесуально – діяльнісний (зв’язки між предметами по загальним способам і видам діяльності) і організаційно-методичний аспекти міжпредметних зв’язків".
Актуальність міжпредметних зв’язків шкільному навчанні очевидна. Вона обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому ярко виражена інтеграція суспільних і технічних знань. Однак основна задача навчального процесу складається ще і в тому, щоб навчити учнів використовувати теоретичні положення, що вивчаються для аналізу і пояснення реальних об’єктів і явищ, для рішення практичних задач, з якими вони зустрічаються, тобто навчити використовувати теорію як метод пізнання для аналізу реальних явищ і вирішення практичних проблем. Саме в цьому і заключається здійснення зв’язку теорії з практикою.
На основі міжпредметних зв’язків вдосконалюється виконання учнями завдань розрахунково-конструкторського характеру, участь учнів в обслуговуючій праці.
Взаємозв’язок знань по різним навчальним предметам виступає як необхідність не тільки для пізнання наукових основ сучасного виробництва, але і для свідомого виконання учнями трудових завдань, практичних робіт.
Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв’язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільними предметами здійснюється дуже слабо. Все це вказує на те, що в методичному плані ще не достатньо розроблена проблема реалізації міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання.
Зазначимо, що використання міжпредметних зв’язків повинно бути не самоціллю, а допомагати рішенню конкретних задач уроку, таким чином можна зробити висновок, що вивчення трудового навчання з опорою на міжпредметні зв’язки покращує рівень трудової підготовки учнів і добре впливає на засвоєння знань учнів з основ наук.
ЛІТЕРАТУРА
1. Денисенко Л.І. Азбука домашнього господарювання. Навч. пос. з тр. навч. для учнів 5-9 кл. заг. освіт. шк..: - К.:, А.С.К., 2003.
Атутов П.Р. Межпредметные связи. – М.: Просвещение, 1979. – 134с.
Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. – М.: Просвещение, 1983. – 128с.
Бабанский Ю.К. Об актуальных вопросах методологии дидактики. // Советская педагогика. – 1978. – №9,с.45
Бондаренко С., Коробова О. Міжпредметні зв’язки процесу трудового навчання і фізичного виховання учнів старших класів. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №4. – С. 46-48.
Баранов О. Наступність трудового навчання і фізики як фактор здійснення міжпредметних зв’язків. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. - №3. – С. 16-19.
Валерій Василенко, Оксана Кожемяка. Міжпредметна інтеграція історії та трудового навчання у 5 – 7 класах. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. - №5 - 6. – С. 33-37.
Васюк О. Міжпредметні зв’язки на уроках обслуговуючої праці. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1999. - №2. – С. 6-8.
9. Климук Л.В. Трудове навчання: Обслуг.види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів /Л.В.Климук, Б.М.Терещук, В.І.Туташинський. – К.: Арка, 2005. – 192с.
Кузьменко П. Планування міжпредметних зв’язків курсу „Креслення” і технічних дисциплін. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - №6. – С. 47-49.
Курач М. Міжпредметні зв’язки практикуму з художньої обробки матеріалів. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №5. – С. 26-33.
Кулагин П.Г. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1981. – 96с.
Кошмина И.В. Межпредметные связи в навчальной школе. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 142с.
Лошкарева Н. А. Межпредметные святи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса. – М.: МГПН, 1981. – 102 с.(19с.)
Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школи: (Учеб. пособие по спецкурсу для пед. ин-тов). – М.: Просвещение, 1987. – 157с.
Межпредметние связи в обучении. Межвузовский сборник научных трудов. Тула - 1980.
Мамус Г.М., Севаствинова О.С. Завдання з обслуговуючої праці 5 клас. – Тернопіль; Астон, 2004. – 240с.
Обух О.С. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Практичні роботи. Тематичні оцінювання. 5 клас, - Тернопіль; Астон, 2007. – 92с.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з трудового навчання, 5 – 12 класи. К.: Перун, 2005.
Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4 класи, - К.: Поч. школа, 2006. – 429с.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підруч. для студ. пед. ф-ту. – К.: Генеза, 2002. – 368с.
Сапон В. Міжпредметні зв’язки в системі ОБЖ ЗОШ І-ІІ ступенів.// Сільська школа України. – 2006. - №28-30, с.41-43.
Скакун В.А. Методика преподавания спеціальних и общетехнических предметов (в схемах и таблицах): учеб. пособие для навч. проф. образования / В.А. Скакун. - 2-е изд, - М.: Издательний центр „Академия”, 2006. – 128с.
Тхоржевский Д.А., Стешенко В.В. Межпредметные связи в изучении общетехнических дисциплин. // Школа и производство. – 1989. – №11, с.75-77
Тхоржевський Д.А. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. – К.: Вища школа, 1992. – 336с.
Шиленко Е.Г. Межпредметные связи на уроках обслуживающего труда. // Школа и производство. – 1991. – №9, с.45.
Шутяк В. Г. Методика трудового навчання в початкових класах. – Рівне, РДГУ. – 2001. – 278с. (18-23с.)
Шутяк В. Г. Уроки трудового навчання в 2 класі: Навч.-метод. посіб. для студ. пед. ф-ту: вчителів поч. кл. / РДГУ,– Рівне, – 2004. – 108с. (62-71с.)
38