Міністерство освіти і науки України

КУРСОВА РОБОТА

з теорії і методики трудового навчання

на тему:

РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СИСТЕМИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ З ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ МЕТАЛУ НА ВЕРСТАТАХ НА ЗАНЯТТЯХ З ТРУДОВОГО НАЧАННЯ У 9 КЛАСІ

(ПРОФІЛЬ “МЕТАЛООБРОБКА“)

Зміст.

Вступ. 3

Розділ І. Теоретичні основи формування в учнів спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені проби з деревообробки. 6

І.1.Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду з проблеми формування в учнів спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки 6

1.2. Суть професійної проби. 8

1.3 Методичний аналіз програми з деревообробки для учнів 10-11 класів. 11

1.4. Розробка змісту професійної проби з обробки деревини. 14

Розділ ІІ. Методичні основи формування в учнів cспеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені проби з деревообробки. 18

2.1. Методика формування спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки. 18

2.2. Планування занять з трудового навчання 21

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики формування спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки 23

Висновки. 25

Література 26

Додатки. 28

Вступ

У 9 класі трудове навчання можна проводити за різними профілями. На даний час у загальноосвітніх школах України існує близько 150 профілів трудового навчання. Профіль трудового навчання вибирається не тільки в залежності від наявної навчально-матеріальної бази, але й від наявності у даній місцевості виробництв, що спеціалізуються по тому ж профілю. Тільки в цьому випадку з’являється можливість залучати учнів такому підході до продуктивної праці.

Для найбільш поширених та запроваджуваних профілів у школі (автосправа, обробка тканин, металообробка, деревообробка, електротехніка) Міністерством освіти затверджені навчальні програми. Ці програми дуже схожі за принципом побудови та мають одну і ту ж структуру. Якщо ж для даного профілю не існує програм, які складені Міністерством освіти України, то школам надається право разом з базовими підприємствами розробляти свої програми. Ці програми повинні обов’язково враховувати наявність потрібної матеріально-технічної бази та бути спрямовані на розвиток політехнічної освіти школярів.

Центральне місце в підготовці вчителів трудового навчання займає обробка металів, оскільки на заняттях з трудового і професійного навчання загальноосвітньої школи значна частина часу відводиться на формування в учнів знань, вмінь та навичок з механічної обробки металу. Відповідно і вчитель трудового навчання повинен досконало володіти цими знаннями та вміннями.

На уроках трудового навчання по даному профілю необхідно формувати знання сутності процесу різання металів, загальних відомостей про металорізальні верстати, технологічний процес механічної обробки металу, правил безпечної роботи на верстатах токарної, фрезерної і заточної груп, будови і принципу дії верстатів ТВ-4 (ТВ-6), НГФ – 110Ш, 16К20, 16Б05П, 6Р82Г, будови і класифікації ріжучих інструментів, технології виготовлення виробів на верстатах токарної і фрезерної груп.

Основним завданням практичного навчання є формування у учнів вмінь, навичок з організації праці в майстерні з механічної обробки металу, користування контрольно-вимірювальними приладами та інструментами, підготовки до роботи металорізальних верстатів, керування ними з дотриманням правил безпеки праці, обслуговування верстатів, розробки технологічних карт на виготовлення деталей, підготовки ріжучого інструменту до роботи, виконання основних токарних, фрезерних робіт тощо.

Зміст лабораторно-практичних робіт передбачає застосування фронтальної, групової та індивідуальної організації навчальної діяльності учнів на занятті у їх взаємозв’язку, що сприяє формуванню стійких практичних вмінь та навичок, удосконаленню прийомів організації робочого місця, культури праці, самоконтролю власної діяльності.

У процесі навчання необхідно звертати особливу увагу на дотримання правил безпечної праці, протипожежної безпеки, санітарної і особистої гігієни.

Недостатня розробленість саме цієї проблеми як в теорії так і на практиці привела мене до вибору теми курсової роботи: “Розробка методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

Метою нашої курсової роботи є розробка змісту методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”. Об’єктом дослідження є теоретична та практична трудова підготовка учнів 9 класу.

Предметом нашої курсової роботи є шляхи і засоби формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”, а також методи, завдяки яким цього буде досягнуто.

Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:

Провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

Розкрити педагогічну сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах.

Провести методичний аналіз програми по профілю „Металообробка” у 9 класі.

Розробити методику формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

Перевірити на практиці ефективність розробленої методики.

Розробити календарно-тематичний план по даному профілю та два план-конспекти, де відображається розроблена методика.

При написанні курсової роботи я використовував такі методи: метод аналізу літератури, метод аналізу передового досвіду, аналізу програми, метод дослідження і спостережень.

Розділ І. Теоретичні основи формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

1.1. Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду з проблеми формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання при вивченні профілю “Металообробка”.

Аналіз літературних завжди робиться для того, щоб якомога докладніше, ширше і детальніше розглянути ту чи іншу проблему та розглянути, як різні автори пропонують її вирішувати. Щоб краще висвітлити тему курсової роботи, потрібно розглянути як пропонують застосовувати різні автори свою методику формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання в учнів старших класів в процесі трудового навчання. Так, Е.М. Муравйов [1] говорить, що в старших класах доцільно проводити роботу саме по формуванню і розвитку в учнів умінь і навичок виконання більш складних технологічних операцій при роботі на токарному та фрезерному верстатах, ніж виконували на уроках праці в попередніх класах (наприклад свердління та розсвердлювання глухих отворів за допомогою токарно-гвинторізного верстата). при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з попередніх класів (свердління наскрізних отворів). Він стверджує, що формуючи в учнів вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. На його думку вправи є найкращим засобом їх формування. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.

Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання можна знайти в журналах “Школа и производство”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Педагогіка і психологія”. Так, наприклад, В.В. Демін подає методичні рекомендації по проведенню занять з механічної обробки металу у 9 класах і пропонує свою методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах безпосередньо під час виконання роботи, а також тести для перевірки засвоєного матеріалу [9]. Його методика базується на єдності і взаємозв’язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики, геометрії та інших навчальних дисциплін. Особливу увагу приділяє розвитку технічного мислення (за допомогою розв’язання технічних задач), формування стійких інтересів до професій металообробної промисловості (токаря, фрезерувальника).

Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загальнотрудових умінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні учнями старших класів профілю “Металообробка” наведено в статті Г.І Круглікова – завідуючого кафедри методики і психології праці Курського державного педагогічного інституту [5]. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв’язки, обладнання, наочні посібники, розкривається приблизний хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Наводиться перелік обладнання та кількість матеріалу, які будуть потрібні для роботи учням на уроці. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі. Для виробів, яків заплановано виготовити на уроці, розроблені креслення та технологічні картки, де описаний технологічний процес їх виготовлення.

Велике значення він надає екскурсії на металообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців.

Потрібну методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання профілю “Металообробка” в старших класах пропонує і Р.С. Суриков – вчитель трудового навчання школи №8 м. Черкаси [15]. Згідно цієї методики вивчення профілю “Металообробка” автор пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів.

Багатим на цінні поради щодо вивчення даного профілю є посібник “Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.”, автором якої є Тхоржевський Д.О.

В даному посібнику розглянута методика навчання верстатних операцій і загальних відомостей про машину. Тут розглянуті основні помилки, яких припускаються учні, а також даються змістовні поради щодо їх усунення. Автор також розкрив зміст професійного навчання та його основні завдання і дав рекомендації щодо посібників і наочності при викладанні певних тем. [13].

Так як педагогічний експеримент є частиною даної курсової роботи, то поради щодо його правильної підготовки та проведення наведені в посібнику Скаткіна М.Н. “Методологія і методика педагогічних досліджень” [14]

В І-ому розділі книги розглянуті питання узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду. В ІІ-ому розділі розповідається про призначення педагогічних досліджень та методику їх проведення. В ІІІ-ому розділі висвітлюється завдання методологічного дослідження і його роль в розвитку педагогічної науки.

Вчитель школи № 9 м. Рівне Збагерський М.А рекомендує свою методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання при вивченні профілю “Металообробка” учнями старших класів. Заняття в майстерні по даному профілю він пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів при цьому необхідно спиратися на знання учнів з попередніх класів. Велике значення відводить практичним роботам та виконанню різноманітних вправ працюючи безпосередньо за верстатом. Прикладом може служити точіння конічних поверхонь за допомогою поєднання поперечної та поздовжньої подач. Збагерський М.А стверджує, що досконалого виконання даної операції можна досягти лише при багаторазовому її повторенні, тобто при виконанні вправ. Він також стверджує, що найкраще формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах відбувається при виконанні практичних робіт

Проведений аналіз літератури, досліджень вчених педагогів, а також передовий педагогічний досвід показують, що вивчення профілю “Металообробка” учнями 9 класу потребує спеціальної організації навчального процесу, яка включає практичні і теоретичні заняття, екскурсії.

1.2 Педагогічна сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах.

Технологічний процес виготовлення будь-якого виробу включає в себе послідовне виконання трудових операцій. Трудова операція – це частина трудового процесу, яка характеризується використанням однотипних інструментів, пристроїв, способів праці. В свою чергу будь-яка робоча операція виконується за допомогою трудових дій. До трудових дій відносять: планування, підготовку, здійснення, контроль, та обслуговування виробничого процесу.

Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією – це значить засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (механізмом), за допомогою якого виконується дана дія.

Стосовно трудової діяльності учнів можна виділити такі основні етапи: засвоєння необхідних теоретичних знань, вправи, закріплення, корекція основних дій.

Вивчення будь-якої нової трудової дії починається з виконання її зі свідомим контролем кожного її елемента. Такий ступінь засвоєння дії дістав назву уміння, або первинний ступінь. Наприклад, при виконанні токарних робіт, коли учень засвоїв правильне робоче положення, навчився плавно і з однаковою швидкістю обертати маховик повздовжньої подачі при точінні циліндричних поверхонь, то цей учень набув уміння, навіть якщо при цьому і спостерігається ще деяке напруження, повільність та неправильність у рухах. Існує стільки умінь, скільки є різних конкретних видів трудових дій.

За допомогою вправ та частого повторення уміння в процесі навчання удосконалюється, досягаючи свого вищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Вищий ступінь засвоєння дії одержав назву навички.

Навичка – це здатність в процесі цілеспрямованої діяльності виконувати дії автоматизовано, без спеціально спрямованої на них уваги, але піл контролем свідомості. Ці дії можуть бути включені в структуру більш складних дій і складати трудову операцію. Прикладом цього може бути точіння конічних поверхонь за допомогою комбінування повздовжньої та поперечної подачі.

Вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Перед тим, як виконати трудову дію, людина повинна спочатку обдумати її, продумати процес її виконання, потім виконати у своїй уяві. Лише тоді, користуючись створеним в уяві образом про дію, вона виконує її практично.

Якщо всяка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві то і навчання виконання трудових дій слід починати зі створення в уяві учнів образів цих дій, а також продемонструвати різні способи їх виконання. Далі визначити з них найзручніші та найефективніші та довести їх перевагу над іншими способами. Для цього навчальною практикою вироблені і відповідні методи: розповідь, пояснення і показ (демонстрація).

Доведено, що сприйняття інформації на слух (розповідь) складає лише 40% від почутого, на зір (плакати, діафільми, таблиці) – 60%, а при комбінуванні використання органів сприйняття (наприклад, розповідь із демонстрацією) – до 90%. [15]

Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією.

Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних наслідків, тому що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя, їм обов’язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. Одного показу без пояснення також не досить, так як учні не зрозуміють саму суть трудової дії. Крім цього учні не завжди самі звертають увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Вчитель при показі повинен акцентувати увагу на ключових моментах її виконання, зразу ж показувати які помилки учні допускають найчастіше і давати поради як їх уникнути. При самому ж показі це неможливо.

Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.

Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Проте вчитель не має змоги передати за допомогою описаних вище методів фізичних зусиль при виконанні трудових дій, тобто силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розповісти ж які зусилля потрібно прикласти в той чи інший момент часу неможливо, так як в процесі роботи силові зусилля постійно змінюються. Не піддається точному описові і швидкість переміщення робочих органів та інструмента, їх інерція, кінестезичні відчуття виконуваної дії та інші фактори.

Але якби і вдалось якимось чином сформувати у учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати дію, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.

Знання та вміння з технології обробки металу на верстатах являють собою цілісну систему, так як містить в собі не тільки знання і вміння з трудового навчання, а й з інших шкільних предметів. Наприклад, вивчення кутів токарного різця було б неможливим без базових знань з геометрії. Без основ знань з фізики неможливо було б пояснити учням, для чого потрібне змащування основних частин верстатів при їх експлуатації. (для зменшення сил тертя). Такий шкільний предмет як креслення дає змогу учням користуватися кінематичними схемами верстатів, уявляти розміщення і взаємодію основних його вузлів. Всі ці знання дають змогу швидко зрозуміти принцип дії металообробних верстатів, призначення їх складових частин, а також допомагають швидко освоїти управління ними. Механічна обробка металів включає в себе розробку технології виготовлення виробів (складання технологічних карт). Розрахунок швидкості різання, глибини різання, подачі, кількості проходів є обов’язковим при розробці технологічних карт, який був би неможливий без елементарних знань з математики. Не мало важливим є також знання з трудового навчання з попередніх класів (користування контрольно-вимірювальними приладами).

Отже, відсутність хоча б одного з перерахованих вище знань чи вмінь не дозволяє учню якісно і швидко виготовляти вироби, що доводить, що знання і вміння з технології обробки металу являють собою одну єдину систему, тобто для якісного виконання технологічних операцій потрібно комплексно володіти всіма знаннями і вміннями.

1.3. Методичний аналіз програми. [10]

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.

У процесі вивчення даного профілю трудового навчання у 9-ому класі учні набувають теоретичних знань, оволодівають навичками та вміннями, спільними для групи споріднених професій (токар, фрезерувальник).

У процесі теоретичного навчання в учнів формуються знання з питань будови обладнання, пристосувань та інструментів, взаємодії складальних одиниць і механізмів металорізальних верстатів, технології механічної обробки металів. Теоретичне і практичне навчання проводиться одночасно з деяким випередженням теоретичного матеріалу.

У процесі практичного навчання особлива увага приділяється формуванню в учнів загальних вмінь і навичок з металообробки.

Вивчення програми з трудового навчання по профілю металообробки у 8-9 класах має забезпечувати:

засвоєння основ виробництва, відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;

розширення політехнічного світогляду;

розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного мислення, творчих здібностей;

виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;

створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.

На трудове навчання учнів 9 класів виділяється 2 години на тиждень. Заняття проводиться лише спареними уроками.

Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі вимоги:

– відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;

– суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення тощо.

Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.

Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.

Учні повинні знати:

Правила читання ескізів та креслень деталей, які мають циліндричні та конічні поверхні, нарізні та заклепкові з’єднання.

Будову токарно-гвинторізного та настільно-фрезерного верстатів, режими різання, про кінематичні схеми, засоби керування, правила підготовки верстатів до роботи.

Правила технічного обслуговування верстатного обладнання.

Властивості матеріалів, сортамент прокату та уявлення про його одержання.

Правила конструювання виробів із металу, організації робочого місця токаря та фрезерувальника, правила безпеки праці, прийоми виконання токарних робіт шкільних майстернях (обточування циліндричних поверхонь з уступами й канавками, відрізання).

Поняття про метричну різьбу та її графічне зображення, будову інструментів для нарізання різьби (внутрішньої і зовнішньої) та прийоми роботи.

Будову, принцип дії та використання інструментів для роботи з прокатом; специфіку окремих професій металообробної промисловості.

Учні повинні вміти:

Читати робочі креслення виробів із циліндричними та конічними поверхнями, кінематичні схеми токарно-гвинторізного і настільного-фрезерного верстатів. Готувати верстати до роботи, керувати ними, здійснювати обслуговування верстатного обладнання.

Визначити види металів за їх основними властивостями. Планувати раціональну послідовність виготовлення деталей з металу та їх складання. Виконувати підрізання, обточування циліндричних поверхонь із виступами й канавками, відрізання на токарно-гвинторізному верстаті.

Нарізати внутрішню та зовнішню метричну різьбу, аналізувати її якість.

Економічно витрачати матеріали та енергоресурси, використовувати інструменти, пристрої, обладнання.

Планувати раціональну послідовність робіт за технічною документацією, перевіряти якість виробів за допомогою контрольно-вимірювального інструменту: штангенциркуля, мікрометра, калібрів, шаблонів, кутомірів.

Звичайно формування, такої системи знань і вмінь потребує спеціально розробленої методики формування технічного мислення учнів 9 класів на заняттях з трудового навчання. Таким чином, як ми бачимо, програма трудового навчання передбачає вивчення як в теоретичному так і практичному плані методів та прийомів механічної обробки металу.

Розділ ІІ. Методичні основи формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

2.2. Методика формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.

Робота на токарному верстаті:

У 9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомляться з призначенням та будовою токарно-гвинторізному верстата, принципом дії основних його вузлів. При цьому вивчають прийоми керування верстатом, знайомляться з режимами різання й технологічними пристосуваннями до верстата, а також з правилами безпечної праці.

Обробку матеріалів на токарно-гвинторізному верстаті здійснюють, як і на багатьох інших верстатах, за допомогою головного і допоміжного рухів. Отже, у процесі вивчення конструкції і роботи токарного верстата учнів можна ознайомити з будовою і принципом дії більшості металорізальних верстатів.

Оскільки в шкільних майстернях є в наявності два три токарно-гвинторізних верстати, то потрібно встановити графік, за яким учні навчатимуться працювати на токарних верстатах. Проводячи чергове заняття з усією групою, учитель паралельно повинен приділяти увагу двом-трьом учням, які за графіком працюють на токарних верстатах. Найдоцільніше, як показує практика. Дати цим учням навчальні завдання, що містять пізнавальні відомості та розкривають технологічну послідовність виготовлення певного виробу. Поки вчитель проводить інструктаж для групи, учні біля токарного верстата самостійно вивчають карту-завдання. Потім учитель, перевіривши їхні знання, дозволяє виконувати практичну роботу. Працюючи з іншими учнями, учитель повинен тримати в полі зору тих, хто працює на токарних верстатах, і в разі потреби робити зауваження щодо правильності прийомів роботи, робочих поз, рухів.

Перед тим, як обробляти металеві заготовки на токарно-гвинторізному верстаті, учитель знайомить учнів з кресленнями та ескізами деталей циліндричної форми (учні повинні вміти читати креслення та ескізи). Далі він дає учням відомості з основ різання, що мають безпосереднє відношення до токарної вправи. Сюди входить поняття про режими різання та процес утворення стружки (відомості про припуск, головний рух, рух подачі, поверхні різання, елементи стружки та її види).

Наступним етапом є ознайомлення учнів з різними токарними різцями, їх призначенням та особливостями використання для обробки деталей циліндричної форми.

У процесі вивчення будови різця особливу увагу слід звернути на елементи головки та геометрію різця.

Учні повинні знати правила встановлення різця в різцетримачі (величина вильоту, вершина на рівні осі шпинделя), а також правила закріплення заготовки в патроні (виліт не більше як 4 діаметри без задньої бабки, зменшення биття і т. ін.). При цьому вчитель має наголосити, що ні в якому разі не можна залишати ключ у патроні.

Особливу увагу учнів учитель звертає на організацію робочого місця токаря. Учні повинні знати, де лежать інструменти і матеріали, якою рукою треба брати торцевий ключ або накидний, деталь чи напилок, якою рукою переключати швидкість чи включати передачу і т. ін. Коли вони навчаться організовувати робоче місце, повинні навчитись підрізати торці заготовок, бо з цього починається технологічна послідовність виготовлення виробу. Вчитель наголошує на особливості різання для підрізання, а також на значенні цієї операції в токарній справі.

Щоб краще навчити учнів працювати на токарно-гвинторізному верстаті, учитель у процесі інструктажу повинен за допомогою технічних засобів навчання, показувати правильні пози під час роботи та прийоми роботи. Кожного учня потрібно забезпечити інструкційною карткою, де розкрито раціональну послідовність виготовлення виробу і є поопераційні ескізи.

Разом з тим учитель особисто показує прийоми підрізування торців, розмічання довжини для обточування на заготовці, сам процес обточування до певного діаметра з обов’язковим вимірюванням штангенциркулем, закріплення свердла в пінолі задньої бабки і подальшого свердління отвору в заготовці, а також відрізання готової деталі. При цьому він показує, як користуватись лімбом поперечної і поздовжньої подач, визначає ціну однієї поділки.

Після підрізання торця учні повинні навчитись обточувати циліндричні поверхні до певного діаметра (обточувати деталі з 2-3 уступами різної довжини). При цьому особливу увагу учитель звертає на рівномірність ручної поздовжньої подачі та додержання розмірів (довжина і діаметри ). Учні повинні постійно при цьому користуватись штангенциркулем як для вимірювання діаметра, так і довжини.

Значну увагу вчитель приділяє формуванню вмінь свердлити отвори з використання задньої бабки верстата. При цьому пояснює відмінність між свердлінням отворів на свердлильному й токарному верстах. Учні повинні запам’ятати правила свердління заготовки, що обертається в шпинделі з використанням задньої бабки верстата, а також уміти визначати глибину утвореного отвору в процесі свердління.

Навчаючи школярів підрізати заготовки, учитель насамперед пояснює значення швидкості обертання шпинделя при відрізанні та його вибір залежно від матеріалу. Після цього демонструє особливості відрізання заготовки відрізним різцем.

У процесі пояснення теоретичного матеріалу ще на одному з перших вступних інструктажів з даної теми, вчитель повинен навчити учнів доглядати за верстатами й контролювати виконання цих правил на подальших заняттях з допомогою чергових учнів.

Оскільки під час токарних робіт утворюється багато стружки, вчитель пояснює учням необхідність і можливості утилізації стружки та дані про використання відходів матеріалу взагалі.

З метою профорієнтації доцільно дати учням відомості про роботу токаря-універсала на передових підприємствах.

Робота на фрезерному верстаті:

Маючи загальнотехнічну підготовку і знання з основ різання металу, учні 9-го класу практично швидко вивчають прийоми фрезерування. Учитель звертає їхню увагу на те, що фрезерування відрізняється від точіння способом взаємодії заготовки й різального інструмента. Так, при фрезеруванні заготовка нерухомо закріплена у лещатах, а фреза, обертаючись, знімає стружку. Фреза здійснює головний рух, а заготовка - поступальний рух, перпендикулярний осі обертання – рух подачі. Процес характеризується шириною і глибиною зрізуваного шару. Це вимагає в свою чергу пояснення елементів фрези, їх різновидностей та кріплення на оправці.

Особливу увагу вчитель звертає на кріплення заготовок на столі фрезерного верстата, найчастіше в машинних лещатах або за допомогою різних пристосувань. При цьому вчитель наголошує на додержані правильних прийомів кріплення заготовки з урахуванням виду обробки на верстаті. Це зумовлюється ще й правилами безпечної праці. Учні повинні пам’ятати, що для кріплення часто використовують підкладку з урахуванням висоти (вильоту) заготовки над губками лещат для наступної обробки.

Вчитель розкриває учням поняття про режими різання при фрезеруванні (швидкість різання, подачу та глибину фрезерування). Вони повинні знати, як за спеціальними таблицями можна визначити рівень різання й подачу.

Далі вчитель пояснює учням, як настроювати верстат на вибрану глибину різання: 1. Обертанням маховиків поздовжньої і поперечної подач заготовку підводять під фрезу. 2. Включають верстат і підводять стіл із заготовкою до фрези, поки вони не торкнуться один одного. 3. Відводять заготовку в поздовжньому напрямі й піднімають її на необхідну глибину різання.

Під час роботи на металорізальних верстатах учні читають креслення, користуються таблицями про допуски посадки, класи точності та чистоти обробки; визначають основи теорії різання металів; знайомляться з призначенням, будовою та правилами використання контрольно-вимірювальних інструментів, вивчають назви та маркування оброблюваних матеріалів та їх механічні властивості, визначають раціональну послідовність обробки деталей, способи досягнення встановленої точності та чистоти обробки; організовують своє робоче місце.

Роботи на металорізальних верстатах сприяють ознайомленню учнів з професіями верстатника широкого профілю, токаря-універсала, фрезерувальника і т. ін., що дасть змогу їм більш свідомо вибрати майбутню професію чи спеціальність після закінчення школи.

2.3. Планування занять з трудового навчання.

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об’єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знищувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні.

Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв’язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути цині. Тому джерелами для підготовки вчителя повинні бути посібники з столярної справи, художньої обробки металу, розраховані на майстрів виробництва. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин:

1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом;

2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів;

3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), а поточне (результатом якого план конспект).

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики формування системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах з трудового навчання (профіль “Металообробка”).

З метою перевірки методики ми обрали два класи 9-А – в кількості 14 юнаків і 9-Б – в кількості 16 юнаків , які були майже однакові за рівнем розвитку. 9-А клас був контрольний, а 9-Б експериментальний. На початку педагогічної практики для обох класів ми дали контрольні роботи, в зміст яких входили, як питання теоретичного характеру, так і практичні завдання. Хочеться відмітити, що учні погано справились як з теоретичними питаннями, так із виконанням практичної роботи. Звідси випливає висновок про те, що діти слабо володіють технічною термінологією, тобто не користуються технічною і додатковою літературою, у них слабо сформована система технічних понять. Про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці (на прикладі 9-Б класу)

№ з/п	Прізвище та ім’я	Оцінки
		підсумкова	Середня
1.	Бурега Анатолій	6	6, 23
2.	Бондарчук Олексій	8
3.	Гриськов Юрій	4
4.	Гонтар Андрій	7
5.	Козак Роман	6
6.	Кошись Дмитро	5
7.	Мацюк Вадим	9
8.	Міщинський Олександр	4
9.	Потапчук Микола	7
10.	Побережнюк Валентин	7
11.	Шаповаленко Ігор	5
12.	Шевчук Володимир	4
13.	Яновський Євген	5

Майже аналогічні результати були отримані й у 9-А класі.

Після того як ми проводили заняття по розробленій методиці, вкінці ми знову дали учням контрольну роботу. Як показали результати її написання, учні 9-Б класу показали значно змістовніші і конкретніші знання по володінню системи технічних понять в порівнянні з учнями контрольного класу, де дана методика не застосовувалась, про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці:

№ з/п	Прізвище та ім’я	Оцінки
		підсумкова	Середня
1.	Бурега Анатолій	7	8,46
2.	Бондарчук Олексій	9
3.	Гриськов Юрій	6
4.	Гонтар Андрій	9
5.	Козак Роман	11
6.	Кошись Дмитро	6
7.	Мацюк Вадим	10
8.	Міщинський Олександр	11
9.	Потапчук Микола	11
10.	Побережнюк Валентин	8
11.	Шаповаленко Ігор	6
12.	Шевчук Володимир	8
13.	Яновський Євген	7

На проведеній контрольній роботі була проведена перевірка виконання таких вмінь:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV   перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою , де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV   перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось не виробниче, а контролююче вміння.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи ми провели аналіз літератури з даної теми і з’ясували, що в літературних джерелах вона висвітлена дуже мало, що і дало привід для подальшого розгляду цієї проблеми.

Нами було проведено аналіз педагогічного досвіду та розкрито педагогічну сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах. Ми довели, що знання і вміння дійсно є цілісною системою і при виконанні токарних і фрезерних робіт повинні використовуватись комплексно.

Було встановлено, що успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

– чітка визначеність завдання;

– розуміння кінцевої мети завдання;

– знання засобів її досягнення;

– відповідність завдання сформованим вмінням;

– ефективність інструктажу вчителя;

– об’єктивне оцінювання;

– наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

– можливість для учня проявити ініціативу;

– самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

Також було з’ясовано, що на ефективність трудового навчання у формуванні системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях у 9 класі впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці.

Було розроблено методику формування вмінь і знань, потрібних для роботи на токарних і фрезерних верстатах, розроблено календарно-тематичний план і два план-конспекти уроків з використанням розробленої методики та на практиці проведено педагогічний експеримент над учнями 9-тих класів рівненської школи №9.

За результатами експерименту можна стверджувати, що запропонована методика формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі цілком себе виправдовує і дає кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Отже, завдання, які ставились перед курсовою роботою на тему “Розробка методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”, успішно виконані.

Література.

1. Муравйов Е.М. Уроки по технологии. – //Школа и производство: №5, 1998

2. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.– М.:Педагогіка, 1981.–192с.

3. Воловиченко А.И, Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских. К.: Рад.шк.., 1987.–206с.

4. Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.– М.: Просвещение, 1987.– 191с.

5. Кругликов Г.И. Методика изучения технологий ручной и машинной обработки металлов. // Школа и производство: №8, 1999.

6. Концепція трудової підготовки школярів України: Проект //Освіта.– 1993.– 30 серпня. с.8–9.

7. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч1. М.: Просвещение, 1987.–271с.

8. Демин В.В. Тесты по технологии (токарные и фрезерные работы). //Школа и производство: №9, 2000.

9. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч2. М.: Просвещение, 1987.–239с.

10. Програма трудового навчання для 8–9 класів.(Профіль “Металообробка”) 2000.

11. Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских: уч. пос.для уч. . М.: Просвещение, 1988.– 240с.

12. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. К.: Вища школа, 1992.– 332с.

13. Скаткін М.Н. Методологія і методика педагогічних досліджень. К.: Вища школа, 1999.

14. Суриков Р.С. Професійне навчання. // Педагогіка і психологія:№4.1997.

15. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю. К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984.–368с.