Використання комп’ютера на уроках мистецтва

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема використання комп’ютера на уроках мистецтва у початковій школі

1. Навчання за допомогою комп’ютера у початкових класах

2. Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

Розділ ІІ. Система уроків з використанням комп’ютера в початковій школі. Авторські пропозиції

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й архітектурними спорудами, прикрашає своє житло й одяг. Немає такого народу, якому невідоме почуття прекрасного. Людина має здатність знаходити, зберігати і створювати красу.

І щоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу, навчити її переживати, ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами, звертаються до такої області знань, як естетика.

У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання.

Розділ І. Проблема використання комп’ютера на уроках мистецтва у початковій школі

1.1 Навчання за допомогою комп’ютера у початкових класах

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі.

Назвемо фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) у початковій школі:

• дидактичні можливості використання комп’ютера;

• наявність на ринку численних програмних продуктів для школи;

• введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (розвиток комп’ютерної грамотності школярів);

• наявність у багатьох сім’ях комп’ютерів, що сприяють тому, що в дітей формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до використання комп’ютерів у навчанні на різних навчальних предметах.

Використання комп’ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на наш погляд, дозволяє вирішити декілька груп проблем: загальнодидактичних, методичних, інформаційних (тих, що стосуються комп’ютера як засобу навчання), професійних й організаційних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяє вирішити відповідні теоретичні і практичні завдання.

Організаційно-методичні проблеми використання комп’ютера в навчальній діяльності молодших школярів:

• дотримання специфіки змісту навчального предмета;

• дотримання особливостей методичної системи, що використовується при навчанні предмета;

• обґрунтування доцільності використання комп’ютера;

• обґрунтування дидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;

• виявлення, експертиза і добір педагогічних програмних засобів;

• проектування педагогічних програмних засобів, систем комп’ютерних завдань або електронного дидактичного матеріалу;

• використання програмного продукту в технології навчання предмету.

Для більш чіткої картини щодо навчання на уроці за допомогою комп’ютера наведемо певні переваги та недоліки.

Переваги роботи з комп’ютером на уроці:

• скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;

• збільшується кількість тренувальних завдань;

• природно досягається необхідний темп роботи учня;

• легко досягається диференціація навчання;

• учень стає суб’єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;

• з’являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп’ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;

• урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;

• діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

Недоліки роботи з комп’ютерними програмами:

• діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;

• програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;

• не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;

• крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з’являються ще технологічні помилки при роботі з програмою;

• як правило, матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;

• контроль знань обмежений декількома формами – тестами або опитуванням;

• учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп’ютерною технікою;

• серед наявного програмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи із школярами, що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховують змісту шкільних навчальних програм.

1.2 Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

Хоча предмет естетики історично рухливий і мінливий, а найбільш повно закони естетичного розуміння світу виявляються в мистецтві, суб’єктом естетики була і залишається людина, яка відчуває. Тому завдання вчителів — через естетичне виховання та вміння працювати з комп’ютером привести дитину до творчості, усвідомленню своєї індивідуальності, бажанню мріяти діяти, творити.

Досвід науково-методичної та педагогічної роботи в комп’ютерному центрі КДАМ (Київська дитяча академія мистецтв) показав, що використання інформаційних технологій у професійній мистецькій освіті сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей.

Використання в процесі навчання нових медіа засобів допомагає розкрити природу створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення. Експериментальні авторські методики педагогів дають можливість побудуватити урок від мандрівки та малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, до виконання композиції комп’ютерною "мишею" з імпровізуванням формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Комп’ютерне навчальне середовище може використовуватись у спеціалізованому (музика, живопис, хореографія, театральне мистецтво) та в загальноосвітньому (математика, українська мова, природознавство, англійська, французька та німецька мови) циклах.

Використання авторських програм на музичному, образотворчому, хореографічному та театральному напрямках мають вирішити завдання всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

• фантазію і художню уяву;

• асоціативне сприйняття і мислення на основі художнього й музичного матеріалів;

• навички втілення художнього образу за допомогою комп’ютерних засобів навчання;

• розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

• розуміння поняття "фактура", уміння віднайти необхідну "фактуру" з великої кількості комп’ютерних варіантів;

• відчуття простору та форми, контрасту величин і форм, статики і динаміки, симетрії і асиметрії кольорової палітри.

Робота з комп’ютером створює можливості для імітації різних технік (аплікація, панно, вітраж, декоративний дизайн, гравюра тощо), створення композиції із застосуванням моделей геометричних та інших фігур, розвитку зорової пам’яті, фантазії, комбінаторних здібностей у синтезі з комп’ютерним мисленням, формування в юних студентів естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології, що передають навчальний зміст творчих дисциплін у мультимедійному середовищі, сприяють засвоєнню знань через нову модель навчальної комунікації – "викладач — комп’ютер —учень", що є новим дидактичним засобом організації навчального процесу та підвищує ефективність інтенсифікації та інтеграції наочних, організаційних та мотиваційних методів навчання.

Досвід експериментальної роботи з існуючими навчальними середовищами підтвердив необхідність створення нових комп’ютерних програм для вивчення різних мистецьких дисциплін через методи алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації. Назвемо такі програмні комплекси предметно-орієнтованими творчими середовищами, у яких проводитимуться навчальні дії через наочно-ілюстративну систему знань засобами технології мультимедіа, формуються вміння і навички через інформативно-пошукові, ігрові інтерактивні дії.

На жаль, серед численної мультимедійної продукції, що заповнила зараз ринки України, абсолютно недостатньо допоміжних програм для курсу сольфеджіо або теорії музики. Так, наприклад, дуже доречним був би мультимедійний курс музичного диктанту (слухового і письмового), комплект для слухового аналізу (інтервального й акордового), нотні «ігрові» програми для початкових класів. Та деяка частина комп’ютерної продукції, що доступна нам, у більшості, це імпортні англомовні програми, важкодоступні дітям.

Зупинимося на останній розробці комп’ютерного центру Київської дитячої академії мистецтв — програмі "Болгарська стовпиця", що застосовується для закріплення знань зі структури діатонічного звукоряду, взаємовідносин стійких та нестійких сходинок мажору та мінору, а також одночасно і функціонального навантаження головних і побічних сходинок гами.

Програма "Болгарська стовпиця", яка створена авторським колективом Академії мистецтв спрямована на формування і закріплення основ ладового мислення за допомогою візуалізації і конкретизації теоретичного матеріалу. Основою програми стала однойменна теоретична методика Б. Тричкова, популярна в СРСР у 60-70 pp. Болгарська методика як один з елементів системи включає використання візуальної проекції шкали звукоряду.

Про достоїнства і недоліки подібних «графічних» (термін Е. Давидової) систем неодноразово писали музикознавці й теоретики того часу. Зокрема, А. Островський зауважує, що «...на початковому етапі навчання можна як допоміжний прийом зробити на дошці малюнок у вигляді сходів (стовпиця—у пер. сходи). У ньому співвідношення тонів і півтонів наочно відповідало б співвідношенню їх у гамі; педагог вимагає інтонування тонів та півтонів звукоряду, слідуючи за рухами руки по ступінях сходів». Однак він же зауважує, що «спів гам варто організувати так, щоб перебороти його вплив, що механізує, на слух».

Цей принцип призводить до того, що рух гамою перестає асоціюватися в дитини з механічним ковзанням нагору і вниз; нудне ж повторення тих самих гам у різних тональностях можна перетворити для нього в цікаву гру, привносячи в неї елемент співтворчості. Таким чином, учень поступово починає освоюватися і більш вільно орієнтуватися серед сходинок гами. У той же час, багато представників педагогічної думки зауважують, що схема ладових тяжінь призводить до уявлення про лад як про застиглу систему взаємин тонів, де кожна нестійка сходинка міцно прив’язана до свого устою. Подібне «нав’язування» на початкових етапах є необхідним для формування й оформлення чітких представлень про структуру і функції сходинок ладо-гами. Просторово-наочні співвідношення звуків у набудованій тональності, що виникають під час роботи зі стовпицею, дають "можливість правильного інтонування в будь-якій тональності й активно розвивають уявлення про лінійну побудову мелодії". Стовпиця застосовує ці наочні схеми як у «донотному» періоді навчання (до знайомства з нотним рядком), так і протягом вивчення і закріплення знань про структуру ладу.

Стовпиця—не єдина схема, що сприяє візуалізації та зоровому і слуховому унаочненню в процесі засвоєння музично-теоретичних дисциплін. Методика сольфеджіо завжди прагнула конкретизації та різних форм наочності для полегшення викладання та сприйняття цієї дисципліни. Таким чином, зоровий, руховий, колірний, ігровий (дійовий чи активний), предметний, знаковий та інший методи викладання завжди широко використовувалися на практиці.

Близько до стовпиці стоять так звані мануальні системи, у яких умовні рухи руки в просторі зображують ті чи інші сходинки ладу. Усі ці системи спрямовані на одну й ту саму мету — візуалізацію і схематизацію ладової структури, унаочнення і спрощення її складених. У цьому плані, гіпермедіальне середовище навчально-комп’ютерної продукції може служити особливо вдалим поєднанням схематичності та систематизації знань, з одного боку, і можливості імпровізації і творчості, з іншого.

Формування спеціалізованих знань у процесі виховання особистості в мистецтві з використанням мультимедійного тематичного середовища відкриває раніше незнані сучасні можливості за новими педагогічними, інформаційними та методичними принципами.

Розділ ІІ. Система уроків з використанням комп’ютера в початковій школі. Авторські пропозиції.

В цьому розділі представлені фрагменти уроків з використанням комп’ютера. Основна ставка зроблена на навчанні образотворчого мистецтва у початковій школі. Подані конспекти уроків в першому класі (нумерація складена за чинною програмою для початкової школи).

Передбачено проведення кількох уроків, на яких по завершенню або в перерві між виконанням основної композиції кожен (або практично кожен) учень ознайомлюється з практичною роботою на комп’ютері (6-10 хвилин за урок). На підсумковому уроці з теми вчитель ознайомлює з деякими теоретичними аспектами проробленої на комп’ютері роботи (наприклад, розповідає про графічний редактор, його функції тощо). Дана бесіда проводиться за бажанням вчителя і триває 7-8 хвилин.

Урок 1. Краса природи і засоби її відображення в образотворчому мистецтві. Види ліній та їхніх напрямів. (образотворче мистецтво, 1 клас)

Мета. Формувати знання й уявлення учнів про образотворче мистецтво, його роль у житті людей. Ознайомити учнів з видами ліній та їхніх напрямів, виражальними можливостями ліній. Сформувати вміння проводити різного виду лінії графічними інструментами, на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії. Розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення. Виховувати інтерес до занять образотворчою діяльністю.

Обладнання:

1. репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина”; П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”;

2. запис мелодії „Пори року” П. Чайковського;

3. 3-4 комп’ютери (програма перегляду зображень, графічний та музичний редактори).

План уроку

1. Організаційна частина – до 3 хв.

2. Теоретична частина – 12 хв.

3. Практична діяльність – 15 хв.

4. Перегляд і аналіз учнівських робіт – до 5 хв.

–Погляньте за вікно. Краса природи милує око. Письменники передають її словами.

Красуня осінь – справжня чарівниця.

Милуємось з її краси.

Які веселі фарби, придивіться,

Поклала осінь на гаї й ліси.

Стоять, немовби у казкових шатах,

Берези в золоті – і знизу догори.

Природа готувалась теж до свята

Чарівної осінньої пори.

В. Гончаренко

– Композитори відтворюють красу природи в музиці.

Учні слухають фрагмент „Осіння пісня” з альбому П. Чайковського „Пори року” (застосовується комп’ютер).

– Художники зображують побачене на картинах.

Учитель демонструє репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина” (програма перегляду зображень).

– Чим користуються художники, пишучи картини? (Фарбами, олівцями.)

– Ми починаємо вивчати образотворче мистецтво. На уроках ви навчитеся працювати олівцями, фломастерами, фарбами тощо. Ви дізнаєтеся, як можна передавати красу довкілля, свої настрої та почуття.

– Сьогодні ми малюватимемо олівцем. Саме ним створено чимало малюнків.

Учитель демонструє репродукції П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”.

– Розгляньте уважно репродукції. Чим вони відрізняються від інших малюнків, які вам доводилось коли-небудь бачити? (Вони виконані олівцем, тільки лініями.) Придивіться уважніше до цих ліній. Які вони? (Прямі, ламані, хвилясті, тонкі й товсті, довгі й короткі.)

– Сьогодні ми створимо власні малюнки, проводячи тільки лінії олівцем. Проте спочатку краще зробити кілька вправ. На окремому аркуші паперу проведіть кілька таких ліній: прямих, ламаних, хвилястих, тонких і товстих, довгих, коротких і дуже коротких. Спробуйте нарисувати з цього те, що добре уявляєте. Кисть руки тримайте вільно, не кладіть на парту. Не натискуйте на олівець. Руку нахиляйте в той бік, куди ведете лінію. Як зміниться характер лінії зі зміною стану зображуваного?

Якщо учням буде важко виконати це завдання, можна запропонувати їм послухати вірші, загадки та уявити собі в лініях те, про що в них йдеться, а потім відтворити це у малюнку.