Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи використання нових інформаційних технологій в початковій школі

1. Основні проблеми використання комп’ютера у навчанні молодших школярів

2. Використання комп’ютера у виховній роботі з молодшими школярами

3. Вплив комп’ютера на психічне і фізичне здоров’я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення

Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання НІТ в роботі вчителя початкових класів

1. Методична розробка Першого уроку для учнів 1 класів із використанням комп’ютера

2. Розробка виховного заходу із використанням комп’ютера

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Вступ

Сьогодні інформатика розглядається як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання – у формуванні цілісного світогляду, картини світу, навчальних та комунікативних навичок, основних психічних якостей учнів.

Широке застосування комп’ютерних технологій в освіті поступово але досить впевнено стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи.

Актуальність нашої роботи полягає в необхідності пропедевтики використання комп’ютера в старшій школі, щоб учень, який прийшов до 5, 6 чи 7 класу був вже на певному (досить початковому рівні) ознайомлений із комп’ютерною технікою та завданнями, які вона виконує.

Така пропедевтика може відбуватись вже в початкових класах, на уроках, виховних заходах, в гуртках тощо. Робота вчителя тут полягає у первинній інтеграції комп’ютера в навчально-виховний процес.

Об’єктомроботи є освітній процес початкової школи з використанням нових інформаційних технологій (НІТ).

Предмет – використання комп’ютера в початковій школі.

Мета роботи – встановити шляхи використання комп’ютера в роботі вчителя молодших класів.

В ході роботи була опрацьована певна методична література з даної теми та розроблені авторські шляхи використання комп’ютера в роботі вчителя початкових класів.

Розділ 1. Теоретичні основи використання нових інформаційних технологій в початковій школі

1.1 Основні проблеми використання комп’ютера у навчанні молодших школярів

Модернізація шкільної освітньої системи передбачає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи велику роль інформатизації освіти, в тому числі використанню комп’ютерних та комунікаційних технологій.

Назвемо фактори, які можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) в початковій школі:

• великі дидактичні можливості комп’ютера;

• наявність у продажу різноманітних програмних продуктів для школи;

• введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (і розвиток на основі цього комп’ютерної грамотності школярів);

• реалізація різних програм, які стимулюють формування інформаційної культури школярів і учителів;

• наявність у багатьох сім’ях комп’ютерів, що сприяє формуванню у дітей готовності (і психологічної, і мотиваційної, і практичної) до використання комп’ютера при вивченні різних навчальних предметів.

Але в даний час склалась досить суперечлива ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, комп’ютер в навчально-виховному процесі початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючись, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, нестача на ринку пропозиції педагогічних програмних засобів (ППЗ), які б відповідали дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок з використання комп’ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення зокрема), а головне – недостатній рівень інформаційної компетентності більшості вчителів початкової школи. Це підтверджує багато проведених досліджень, зроблених у цій галузі.

Зважаючи на ці дослідження, на нашу думку, потребують вирішення наступні завдання:

• обґрунтування доцільності і місця застосування комп’ютера в системі інших засобів навчання;

• проектування технології процесу підготовки до навчання з використанням комп’ютера;

• проектування технології власне процесу навчання з використанням комп’ютера;

• обґрунтування ролі вчителя на етапі підготовки до навчання з використанням комп’ютера та в організації самих комп’ютерних уроків;

• обґрунтування ролі різноманітних видів програмних засобів навчального призначення в навчально-виховному процесі початкової школи.

Використання комп’ютера як засобу навчання в навчально-виховному процесі початкової школи тягне за собою зміну і інших елементів педагогічної технології (процесу навчання, організації навчання, засобів навчання). Це, на наш погляд, припускає вирішення декількох груп проблем: загальнодидактичних, методичних, так званих інформаційних (які відносяться до комп’ютера, як до засобу навчання), професійних і організаційних, кожна з яких, в свою чергу, передбачає вирішення відповідних теоретичних і практичних завдань. Розглянемо всю сукупність цих проблем.

1. Загальнодидактичні проблеми:

- визначення ролі (місця) комп’ютера в методичній (дидактичній, педагогічній) системі серед інших використовуваних засобів навчання;

- визначення умов, в яких може бути здійснений педагогічний процес з використанням комп’ютера.

2. Професійна проблема: забезпечення достатнього для підготовки проведення комп’ютерних уроків рівня інформаційної компетентності вчителів. Достатній рівень компетентності вчителя дозволяє йому вирішити необхідні організаційно-методичні проблеми.

3. Організаційно-методичні проблеми:

- врахування специфіки змісту навчального предмета;

- врахування особливостей методичної системи, яка використовується при вивченні предмету (конкретного розділу, теми, етапу);

- обґрунтування доцільності використання комп’ютера;

- обґрунтування дидактичних і технічних вимог до ППЗ;

- виявлення, експертиза та відбір ППЗ;

- проектування ППЗ, систем комп’ютерних завдань (СКЗ) чи електронного дидактичного матеріалу (ЕДМ);

- визначення розробника ППЗ, СКЗ чи ЕДМ чи самостійна розробка;

- впровадження програмного продукту в технологію навчання предметів.

4. Інформаційні проблеми:

- визначення науково обґрунтованих психолого-педагогічних і методичних вимог до ППЗ, які необхідні для їх ефективного використання в навчанні4

- формування системи таких завдань з кожного навчального предмету з урахуванням різноманітних навчальних програм навчання;

- забезпечення доступності ППЗ для вчителів (наявність єдиної бази даних ППЗ);

- розробка ППЗ.

Всі ці проблеми конкретизуються в поетапному процесі, який наочно можна уявити у вигляді схеми алгоритму, який описує технологію підготовки вчителя до проведення уроків з використанням комп’ютера (див. Додаток 1.).

Глобальне їх вирішення потребує спеціальних досліджень із залученням спеціалістів з різних галузей: методистів, спеціалістів у галузі інформаційних технологій, програмістів, вчителів, дизайнерів, організаторів і інших. А на практиці найчастіше учитель, який не має відповідної підготовки і можливостей, необхідних для вирішення цих проблем, залишається з ними один на один.

1.2 Використання комп’ютера у виховній роботі з молодшими школярами

Виховання — процес безперервний. Нагромадження нових знань, зміна або зміцнення поглядів, переконань, звичок відбувається постійно. При цьому поведінка особистості, її ставлення до оточення, її діяльність обумовлюються тими порівняно стійкими якостями, що з'явилися у неї як наслідок соціальних умов, виховних впливів, досвіду і стали основою її характеру.

Завдання учителя — відкрити, захопити і спрямувати кожного учня на цікавий, змістовний особистісно і суспільно корисний шлях самовдосконалення.

Відкрити учня — це означає, спираючись на його фактичний рівень знань і життєвий досвід, показати йому самого себе, закономірності та способи розвитку його сил, якостей, здібностей. Важливо переконати його в тому, що всі чесноти, як і всі недоліки, залежать від нього, рівня його свідомості і вміння будувати життя. Щоб розкрити учня, потрібно організувати його практично-предметну і особистісно-рольову діяльність у колективі.

Захопити учня — це означає викликати у нього потребу організувати себе для досягнення суспільно й особистісно значущих цілей. Потрібно ставити посильні для дитини завдання, за успішне їх виконання похвалити. Навіть неве­лика перемога над собою робить людину сильнішою.

Спрямувати учня на гідний змістовний, суспільно та особистісно значущий шлях, що відповідає його реальним можливостям, — означає насамперед дати йому достовірні, правдиві знання про сенс життя, його труднощі, суперечності і боротьбу, допомогти школяреві реально оцінити себе і відповідно до цього спрямовувати його інтереси, сприяти професійному самовизначенню і свідомому вибору професії.

Мета виховання завжди зумовлена суспільними умовами і потребами, вона вбирає загальнолюдський і національний ідеал виховання молодого покоління. Ефективність виховання залежить від урахування вікових та індивідуальних особливостей особистості, взаємозв'язку колективу та особи у виховному процесі.

Успішність організації виховного процесу з класним колективом, як переконує досвід, залежить щонайперше від добре продуманого планування виховної роботи вчителя-вихователя, яке сприяє систематичності, послідовності і наступності виховного впливу на учнівський колектив, допомагає простежити і проаналізувати динаміку розвитку колективу в цілому і кожного його члена зокрема та забезпечити своєчасну корекцію виховання.

Яку ж допомогу у цій сфері шкільного життя може принести машина? Що нового може закласти використання комп’ютера у виховному процесі? Здавалося б, ці питання є досить чіткими, а відповідь достатньо простою, – нічого. Та в умовах сучасного розвитку школи, педагогіки і суспільства взагалі виникають потреби не лише постановки проблеми використання нових інформаційних технологій в виховному процесі, але й розробки шляхів вирішення цієї проблеми.

Комп’ютерні технології вже давно тісно пов’язані з педагогічним процесом в школі, а той в свою чергу вміщує в собі не лише навчальний, але і виховний процес.

Вже з часу виникнення комп’ютерної техніки в „межах досяжності вчительської руки” її опосередковано використовували педагоги. Прикладів цьому є маса. Адже важко пригадати, коли останнього разу вчитель „від руки” малював класний стенд чи куток. На допомогу завжди береться комп’ютер, або хоча б клавіатура (для написання літер). Аналогічно можна сказати і про виготовлення стінгазет, дошок пошани тощо. І це лише одна сторона опосередкованого використання комп’ютерної техніки у виховній роботі школи. Звичайно, виконані з допомогою машини букви, малюнки, фотографії набувають більш естетичного вигляду, а отже привертають більше уваги школярів. Тому є впевненість, що зачеплена проблема не залишиться без відповідної очікуваної уваги.

Щодо безпосереднього використання комп’ютера та засобів мультимедіа у виховному процесі, то варто поділити його на наступні етапи:

– використання нових інформаційних технологій у діяльності вчителя-вихователя;

– використання комп’ютера як технічного засобу, що впливає на уяву дітей (основна проблема кожного виховного заходу – дисбаланс матеріалу, що подає педагог, з максимумом, який учень може уявити);

– безпосереднє спілкування дитини з комп’ютером. Тут мається на увазі виконання учнем певних дій з машиною (ігри, виховні ситуації і т.п.).

Види виховної діяльності вчителя обмежуються загальноприйнятими напрямками, що висвітлені у виховному плані кожного класовода, а саме:

1. Виховні заходи.

2. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, формування класного колективу.

3. Охорона здоров’я і фізичне загартовування.

4. Робота з сім’єю-родиною (батьками дитини).

5. Індивідуальна виховна робота.

Форми виховної роботи залежать лише від фантазії самого класовода. Представимо тільки найпоширеніші:

• свято (загальношкільне, класне);

• екскурсія (тематична, загальна);

• бесіда, співбесіда;

• ігри та забави;

• виховна година;

• година спілкування;

• круглий стіл, година запитань і відповідей.

Що ж можна порадити вчителеві щодо вдалого використання нових інформаційних технологій для вирішення виховних завдань? Адже не складно загубитись серед теперішніх пропозицій, використовуючи комп’ютер (якщо він, звичайно, є у наявності) буквально у всіх формах і методах виховання.

1. Використання комп’ютера тільки за умови необхідності дасть змогу покращити виховний процес.

2. Використання продуктів мультимедіа має бути корисним, нести в собі певні завдання, а не лише бути забавкою для дитини.

3. Використання комп’ютерної техніки в тій чи іншій формі виховної роботи має носити сюжетний, а не постійний характер. Справа в тому, що якщо виховну годину провести лише за комп’ютером, то це не дасть змоги дитині осмислити проблему, а отже виховний захід пройде намарно.

4. Інтегруючи комп’ютер в роботу класу, необхідно звертати увагу на здоров’я учнів, користуватись наявними правилами роботи з комп’ютером, слідкувати за технікою безпеки.

Загалом, інтеграція комп’ютера у виховний процес школи можлива за певних обставин і умов, головна з яких, звичайно, наявність самої техніки в розпорядженні вчителя, вміле поводження із нею та розумне і збалансоване використання.

1.3 Вплив комп’ютера на психічне і фізичне здоров’я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення

Сьогодні усе більше уваги приділяється оптимізації й індивідуалізації шкільної освіти. Розроблено педагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепції навчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації й оптимізації навчального процесу. Ці концепції є основою для виникнення нових педагогічних практик, зокрема практик випереджаючого навчання. Збільшується число шкіл нового типу, у тому числі і шкіл, що йдуть шляхом випереджаючого навчання. Вивчення деяких предметів у таких школах починається раніше, ніж у звичайних середніх школах, і, зокрема, вивчення основ інформатики та обчислювальної техніки найчастіше починається в середніх класах, а в деяких школах — у молодших класах.

Будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Під час обговорення будь-якої системи розвивального і випереджаючого навчання звичайно вказують, розвиток яких саме здібностей забезпечує ця система. Однак, на тому, чого дана система не може розвинути, розвитку чого перешкоджає акцентувати увагу не прийнято. Зараз помічається тенденція переходу до більш ранніх термінів вивчення ряду предметів. Так, у багатьох школах вивчення інформатики починається вже у молодших класах. В деяких школах практикується навчання за допомогою комп’ютера. Даний розділ роботи покликаний привернути увагу як до позитивних, так і негативних моментів введення інформатики в початкову школу.

Використання комп’ютера в початковій школі припускає в основному орієнтування на ігрові форми, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп'ютерне орієнтовані ігрова і навчальна діяльності мають деяку специфіку.

Ставши частиною процесу навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання й обробки інформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш «зручні» для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює «правопівкульні» засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.

Існує напрямок, пов'язаний з комп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми елементів гри або побудова навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа технологій.

У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп'ютера: достатність допомоги без надмірності, адекватність, умотивованість, відсутність зайвої категоричності і т.д. Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час розробки комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

• гуманістичність;

• функціональність;

• мотиваційна віднесеність;

• когнітивне наповнення;

• емоційна включеність;

• контрольованість;

• прозорість;

•відповідність дій і результату.

Застосування комп'ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.

За даними психологів у молодшому шкільному віці навчальна активність є провідним видом діяльності. Перевага інформаційних технологій у навчальних програмах зводить нанівець процес навчання, тому що діти воліють звертати увагу на ігрові комп'ютерні елементи замість смислових аспектів. Будь-яка усвідомлена діяльність спрямована на результат, а емоційний стан обумовлений то тривогою з приводу труднощів задач, що виникають, то релаксацією після їхнього успішного вирішення. Перекручування цільової спрямованості приводить до наростання напруженості та тривоги. За даними міждисциплінарних досліджень психічного здоров'я учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл, проведених у 1993 — 1998 p.p., у 65-90% дітей виявлені різного виду відхилення у нервово-психічному і мовному розвитку. Дослідники це пов'язують з гіперінформацією, з наростаючою роллю соціального стресу, що призводить до таких розладів як: емоційна нестійкість, підвищена збудливість, тривога, напруженість, конфліктність і агресивність дітей, зниження здатності до навчання.

Безумовно, стани стресу і хронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальної діяльності в цілому, але й впливають на розвиток і протікання когнітивних процесів, що викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування його індивідуального стилю діяльності.

Будь-яка навчальна програма повинна керувати процесом навчання не тільки за результатами набуття знань, але й за особливостями стану функціональної системи і впливу на неї всіма каналами, з обліком не тільки сенсорної, але й моторної активації. Але, якщо в процесі навчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системи учня, відбувається її пригноблення.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів. Заняття на комп'ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву. У дітей, захоплених комп'ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.

У той же час часто спостерігається більш адаптивне соціальне поводження в порівнянні з однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. У першу чергу, це справедливо для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивність дітей у цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA (Mental Age) — ментального віку. Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, що систематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків.

Поряд з позитивними аспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативні фактори.

З'являється велика кількість повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор, зокрема, на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером — це свого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т.д. Негативну картину доповнюють соматичні порушення — зниження гостроти зору, швидка стомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковому співтоваристві.

Сьогодні існують гігієнічні норми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12 років, цими нормами передбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль, далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучасні комп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джерелом розваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки (наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т.д.). Тривожним сигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту. Причому дослідження проблеми медіа освіти у СІЛА показали, що ігри з агресивним змістом здатні стимулювати агресивність, але тільки у дітей молодшого шкільного віку (6-10 років). Тобто діти піддаються найбільшій небезпеці негативних впливів у той період, коли кора головного мозку ще не цілком; сформована й основні функції несе підкірка.

Крім того, слід зазначити феномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття «живий» і «неживий». Діти вводять параметр «немов живий», аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій).

Часто анімізація комп'ютера є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.

Феномени персоніфікації і деперсоніфікації, наддовіра комп'ютерним даним, феномени анімізму, аутизму і т.д. свідчать про формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світу комп'ютерам.

Системи віртуальної реальності дозволяють моделювання, програвання і своєрідне «проживання» різних ситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разом з тим, виникає можливість відходу від труднощів і проблем навколишньої дійсності в модельований віртуальний світ, що може стимулювати аутизацію дитини. Найуразливіші до негативних впливів такого роду діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією, оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того, непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему «Школа майбутнього». Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількість школярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими і цілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами. Це свідчить про те, що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістове навантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка, емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане не применшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слід зневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням.

Ми розглядали вплив комп'ютеризації навчання на психіку дитини та її загальний фізичний розвиток. Особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновлення з прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитини з'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень. Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методів викладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системи заходів охорони психічного здоров'я учнів.

Таким чином, важко говорити про однозначно позитивний вплив комп'ютеризації початкової школи, тому що наведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативні ефекти.

Передбачення і подолання вищенаведених факторів вчителем можливе лише через помірковане використання комп’ютера в навчально-виховному процесі, аналіз і використання вже розроблених форм застосування НІТ, що пройшли певну апробацію на практиці.

Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання НІТ в роботі вчителя початкових класів

В цьому розділі ми запропонували розробку Першого уроку та виховного заходу із використанням комп’ютера, в яких якнайповніше намагались розкрити і використати всі форми застосування НІТ в роботі вчителя, а саме використання комп’ютера як технічного засобу навчання (аудіо та відео програвач, проектор та ін.) та використання комп’ютера для виконання у ньому певних завдань самими дітьми, використовуючи найпростіші маніпуляції (вибір, розкладання малюнків тощо).

2.1 Методична розробка Першого уроку для учнів 1 класів із використанням комп’ютера

МОЯ РІДНА ШКОЛА

Мета. Формувати в дітей почуття повноправного члена великої шкільної сім’ї, почуття людяності, відповідальності за свої вчинки, гідності, відданості своїй справі – успішному навчанню; розширювати та поглиблювати поняття про моральну поведінку; прищеплювати любов до праці; виховувати любов до навчання, друзів, повагу до старших.

Обладнання. Святково прибраний клас (квіти, вишиті рушники), дорожні знаки, виставка підручників, комп’ютер.

Хід уроку

Учитель. Добрий день, мої маленькі школярики. Сьогодні ви вступили у нашу велику шкільну сім’ю, стали учнями 1 класу. З цього дня ми будемо з вами мандрувати країною Знань, збираючи усе, що вона нам подарує. А дарує вона, дітки, те, без чого ми не можемо жити, працювати – знання.

За дверима чути гамір, шум. До класу заходять Дорожні знаки, ведуть за руки Ведмежатко.

Дорожні знаки

Ми – дорожні знаки,

Нас потрібно знати

Водіям і пішоходам,

Тим, хто їздить, і хто ходить,

І дорослим, і малим –

Знаки знати треба всім.

– Шановна вчителько! Це – учень Лісової школи Мишко Ведмежатко. Ще би трішки, і він потрапив би до лікарні, а не до школи.

Учитель. Скажи нам, Мишко! Чому ти не на уроках? Адже до Лісової школи від нас дуже далеко, а Мудра Сова, напевне, дуже переживає.

Мишко. Школо, школо, ти погана,

Мучиш ти мене вже зрання.

А я хочу веселитись

І все мультики дивитись.

Учитель. Який жах! І хто це тебе такого навчив?

Мишко. А це мене Лиска з Вовчиком навчили.

Учитель. Діти, чемний наш гість?

Діти. Ні!

Учитель. А що нам з ним робити?

Школярик1. А ми його залишимо у себе на уроці. Нехай подивиться, чи добре у школі, познайомиться з новими речами, може, знайде собі друзів.

Школярик 2. Але друзі мають бути чемними, допомагати один одному, слухати і поважати старших, не тікати з уроків, не ходити по проїжджій частині вулиці чи блукати містом, не знаючи дорожніх знаків.

Дорожні знаки. Отож, нехай залишається тут, поки за ним хтось не прийде з дорослих, а сам нехай вчить правила дорожнього руху.

(Тут демонструється презентація в POWERPOINT із показом дорожніх знаків, функціями основних із них. Презентацію необхідно насичити малюнками, мелодією або звуковим обрамленням).

Звучить пісня "Ми йдемо сьогодні в клас", сл. М. Пригари, муз. М. Дремлюги. (в якості програвача використовуємо Windows Media Player, якщо такої пісні немає в наявності – створюємо самі, використовуючи музичний редактор).

Ми йдемо сьогодні в клас (ноти для пісні)

Виступи учнів:

Ми школярики-школярі –

Нас чекають букварі,

Нас чекають світлі парти,

І підручники, і карти,

І просторий клас.

Наша перша вчителька

Зустрічає нас.

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я – школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику букварик.

Заходьте дружно та сміливо,

Маленькі учні, в світлий клас.

Життя цікаве та щасливе

Розпочинається для вас.

Буквар.

Я – книжка ваша перша,

Буквар мене зовуть.

Сьогодні разом з вами

Ми вирушимо в путь.

Математика.

Я книжка точна, непроста,

Я – Математика нова.

Зі мною, друже, не журись,

Пиши, читай, лічити вчись.

Я і Україна.

Я поведу вас у дорогу,

В ліси, степи, гаї, поля.

Щоб знали ви, чим є багата

І щедра матінка Земля.

Перш наука – і без бука

Вивчиш все гаразд,

Потім буде і забава,

І прогулянка не раз!

Пробуди у серці радість,

Відшукай у ньому вдячність,

Запали у серці світло,

Посміхнись до всього світу!

Відшукай скарби в душі,

Огорни любов’ю всіх,

Доторкнись небес рукою,

Помилуйся їх красою.

От і жовтень стоїть на порозі.

Розфарбовує гарно ліси.

Щедра осінь давно у дорозі –

І добра принесла і краси...

І красою нам очі милує,

Тішать серце рясні кольори...

І врожаєм хорошим дивує,

Усміхається сонцем згори.

Добрий день, в добрий час!

Рада, дітки бачить вас!

Я – красуня-Осінь,

В лісі походила.

Для дітей старалась

Кольори змінила.

Осінь я. Осоння

Листом засипаю.

Осінь... трави сонні

Додолу згинаю.

Ранками – імлиста,

Вдень – як позолота.

Обриваю листя –

Це моя робота.

У серпанку павутини

Білі ниточки снуються,

Вже тумани по долині

У ранкову пору в’ються.

В лісі верес розкриває

Свої келишки бузкові,

І багрянець покриває

Пишні грона калинові.

Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори –

Нехай собі лежить там про запас.

Ми вересневі вдячні за старанність.

Врожай добротний зібрано без втрат!

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості Жовтень – Вересня я брат.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

Зникли біленькі хмаринки,

Небо не синє, свинцеве,

Зрідка снуються сніжинки

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах,

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.