Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення комп’ютерних дидактичних засобів для навчання грамоти на уроках української мови в початковій школі

1.1. Методична система вивчення навчання грамоти

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера

при створенні дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

Розділ 2. Конспекти уроків навчання грамоти з використанням комп’ютера

2.1 Урок читання в добукварний період

2.2 Урок письма в добукварний період

2.3 Урок читання в букварний період

2.4 Урок письма в букварний період

2.5 Урок читання в післябукварний період

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Навчання грамоти – перший етап вивчення школярами української мови, на якому діти 6-річного віку (1 клас) навчаються звуків мовлення, ознайомлюються із способом їх позначення на письмі – буквами.

Величезне завдання у цей період покладається на першого вчителя, адже саме від його майстерності і залежить якість знань першокласників у мові.

Багато в чому вчитель покладається на дидактичні засоби (малюнки, схеми, таблиці тощо), які допомагають дитині сформувати в своїй уяві ті закони, про які говорить їй вчитель.

Одним із засобів створення дидактичних посібників є комп’ютер.

Предметом курсової роботи є розгляд можливостей використання комп’ютера на уроках навчання грамоти.

Об’єкт – педагогічний процес на уроках навчання грамоти.

Мета – розробити фрагменти використання комп’ютера для створення дидактичних засобів, а також охарактеризувати таке використання.

Розділ 1. Особливості вивчення комп’ютерних дидактичних засобів для навчання грамоти на уроках української мови в початковій школі

1.1 Методична система вивчення навчання грамоти

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання – уроки читання і уроки письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання – уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці:

- уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової);

- уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається;

- особливий тип уроку – урок повторення і узагальнення;

- обов’язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці („вчити учитися”), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступність матеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати „мовне чуття”, любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т. ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття „читання” входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття „письмо”);

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованого чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: „Звуки [р], [p’], позначення їх буквою „ер”, тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт:

• читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву;

• розгадування загадок;

• словниково-логічні вправи;

• розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;

• конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;

• алфавітне називання вивчених літер;

• розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт:

• заучування напам’ять (загадки, прислів’я, скоромовки);

• виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків;

• спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря);

• віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м’якого звуків на слух та за способом вимовляння);

• позначення звуків умовними значками (фішками): о, о’, –, =;

• вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах;

• самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях;

• аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

3. Ознайомлення з буквою.

Види робіт:

• алфавітна назва букви;

• демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз;

• ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки;

• друкування букви на дошці (зошитах, повітрі);

• ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт:

• складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та в індивідуальних касах;

• читання складових таблиць;

• читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі;

• читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки);

• читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

5. Робота з підручником.

Види робіт:

• читання колонок слів за букварем;

• аналіз ілюстрацій;

• робота з моделями слів, речень, їх аналіз;

• бесіда-аналіз на тему тексту;

• читання тексту вчителем (учнями);

• колективне (індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт:

• складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вказаною учителем;

• читання-прогнозування;

• піктографічне читання;

• гра-мініатюра;

• складання речень за малюнком (предметним, сюжетним);

• словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки;

• впізнавання літери за описом;

• утворення складів, слів за вказаною ознакою;

• добір до моделей складів слів, речень;

• складання розповіді (казки) про букву і т. ін.

7. Підсумок уроку.

Види робіт:

• алфавітне називання вказаних літер;

• читання прямих і обернених складів із вивченою літерою;

• розгадування фонетичних задач;

• порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів);

• аналітико-синтетичні вправи;

• гра;

• знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою;

• розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку;

• пригадування вивченого напам’ять і т. ін.

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера при створенні дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

Аналіз отриманих результатів та відповідної літератури дозволив нам сформулювати деякі загальні положення щодо використання комп’ютера на уроках української мови в 1 класі та, зокрема, для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.

Перш за все, вважаємо, що методика застосування комп’ютера на уроках з різних предметів, у різні періоди навчання (не однакові вікові групи) не може бути однаковою. Адже і саме використання комп’ютера виконує тоді різні психологічні і педагогічні завдання.

Зміст навчального предмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, не однаковий фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення мають також вікові особливості учнів та їх знайомство з комп’ютерною технікою.

Розглянемо деякі психолого-педагогічні принципи використання комп’ютера у 1 класі (зокрема на навчанні грамоти) для розробки дидактичних засобів на уроках наступних типів:

• засвоєння нових знань (вивчення нової літери у букварний період);

• узагальнення і систематизація знань (закріплення однієї або декількох вивчених літер);

• комбіновані уроки.

1. Урок засвоєння нових знань (вивчення нової літери).

Уроки цього типу при традиційній методиці мають таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання (у першому класі майже не задається), корекція знань учнів (взаємозв’язок із попереднім матеріалом).

2. Оголошення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

3. Первинне пізнання учнями конкретного нового матеріалу.

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підведення підсумків.

Під час проведення уроків цього типу в комп’ютерному класі учні розподіляються на 3 групи. Урок має наступну структуру:

1. Актуалізація і корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп’ютера (перша сильна група). Для них вчитель може запропонувати виконання різних посильних цікавих завдань (ребуси з теми, кросворди тощо) або дидактичні ігри.

Інші працюють з учителем за запитаннями, картками (5-10 хвилин).

2. Пізнання учнями конкретного нового матеріалу: група учнів із високим рівнем підготовки вивчає матеріал за комп’ютером (до них можуть бути направлені за бажанням вчителя і учні з інших груп), аналізують малюнки, схеми, написання букви тощо.

Інші слухають пояснення вчителя (5-10 хвилин).

3. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують завдання за підручником чи у зошиті з друкованою основою.

Слабші учні працюють з учителем.

Третя група (посередні учні) перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп’ютера (посильні кросворди, логічні завдання тощо).

4. Підсумок уроку проводиться разом для всього класу.

2. Урок узагальнення і систематизації знань (закріплення однієї або декількох вивчених літер).

Тут виділяють такі складові:

1. Постановка мети уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

2. Відтворення і корекція опорних знань.

3. Узагальнення і систематизація основних понять, засвоєння системи знань і їх застосування для пояснення нових фактів. Виконання практичних завдань.

Клас ділиться на групи:

1. Перша працює на комп’ютерах 5-7 хвилин (використовуються кросворди, ігри, завдання творчого характеру, на розвиток логічного мислення тощо);

2. Друга група дітей самостійно працює з картками (завдання творчого характеру, на розвиток логічного мислення). Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.

3. Третя група працює з учителем і виконує цікаві завдання творчого характеру.

4. Широка систематизація знань. Учитель ставить проблемні запитання на які учні дають відповіді.

5. Підведення підсумків уроку.

В даному випадку наявність вже розроблених тестових завдань, спеціальних програм, які мають навчально-інформаційну мету (звичайно, розрахованих на учнів 1 класу) дає можливість зберегти час у процесі узагальнення і повторення та полегшити роботу вчителя.

3. Комбінований урок.

На уроках цього типу комп’ютер можна використовувати на будь-якому етапі. Загальна схема комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.

Методика роботи та поділ класу на групи аналогічний до попередніх уроків (див. вище).

Роль вчителя на уроці із використанням комп’ютерів:

1. Використання (або розробка) відповідних дидактичних засобів корисних для дитини, її психічного і фізичного розвитку.

2. Гнучкість методів, що використовуються.

3. Забезпечення належного рівня підготовки всіх учнів.

4. Забезпечення позитивної психологічної атмосфери у класі.

При використанні комп’ютерних дидактичних засобів навчання (особливо при безпосередній роботі учнів за комп’ютером) необхідно використовувати відповідні засоби розрядки психіки та фізичного навантаження: фізкультхвилинки, різноманітні вправи на зниження емоційного та іншого навантаження, фізкультпаузи (якщо заняття об’єднане у 2 уроки).

Позитиви, які намітилися при використанні дидактичних засобів, створених чи використаних за допомогою комп’ютера:

• диференціація класу;

• високий рівень контролю та корекційної роботи;

• високий рівень самостійності учнів, пошуково-дослідницької та іншої роботи.

Негативні явища, які можливі за умови використання комп’ютера у навчанні дітей 6-7 річного віку:

• негативний вплив на дитячу психіку;

• погіршення самопочуття, зору тощо у дітей;

• погана психологічна атмосфера у класі (одні учні працюють з комп’ютером, інші – з учителем).

За умови правильної поведінки вчителя, умілої організації навчально-виховного процесу вищезазначених труднощів можна уникнути, натомість отримати додаткові позитивні моменти.

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

У пункті 1.2. ми намітили певні напрямки використання комп’ютера у навчанні грамоти, деякі види дидактичних засобів для уроків української мови, а зараз же намагатимемось сформулювати певні принципи створення таких засобів та описати цей процес на прикладі кількох найпоширеніших програм.

Для створення найпростіших ребусів (учням 1 класу) вчителю потрібно лише деякі програми, що працюють з графічним зображенням. Це, звичайно може бути і графічний редактор PAINT, або більш складні програми, що створені для професійної обробки графіки.

Нижче наведені приклади ребусів, зроблені у PAINT.

Вовк

Вода

Для створення таблиць можна використовувати WORD. Нижче продемонстровано таблицю складів, у якій діти (за логікою) вставляють пропущені склади (усно або письмово, використовуючи клавіатуру).

ма	на
мо	но
?	ни
?	ні
ме	?
му	?

Аналогічно до минулої таблиці учні поступово заповнюють цю, але вже складаючи у склади запропоновані літери.

	А	О	У	И	І
М	ма	мо	?	?	?
Н	?	?	?	?	?

Також учням можна запропонувати самостійно побудувати слова із складів (теж використовуємо WORD):

Василь

Вулики

У текстового процесора WORD є ще безліч корисних функцій, які можуть бути використані в роботі вчителя, а саме:

• створення гіперпосилань;

• робота над правописом;

• робота з шрифтами тощо.

Для самостійного друкування учням можна запропонувати Блокнот. Це найпростіша малофункціональна програма для друкування.

Також для використання у першому класі є багато комп’ютерних ігор, як педагогічного, так і не педагогічного спрямування, граючи у які в певний відведений для цього вчителем час будуть збагачувати свою уяву, покращувати мислительні процеси.

Розділ 2. Конспекти уроків навчання грамоти з використанням комп’ютера

2.1 Урок читання в добукварний період

Тема: Звуковий аналіз слів.

Мета. Розвивати уміння розрізняти голосні й приголосні (тверді та м'які) звуки. Вчити будувати звукові моделі слів та добирати слова до поданих моделей.

Розширити знання учнів про види транспорту.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередніх уроках.

— Послухайте текст. Визначте, скільки в ньому речень.

Для прослуховування використовуємо запис звуку у програмі WORD

— Про що йшлося в тексті? Повторіть перше речення. Скільки слів у цьому реченні?

Позначте речення схематично в зошитах.

Порівняйте із схемою у комп’ютері.

— Поділіть на склади слово діти. Назвіть ланцюжок звуків у цьому слові. Складіть звукову модель слова ліс.

II. Вправи на удосконалення навичок звукового аналізу

1. Виділення першого звука у словах.

Учитель показує (програма перегляду зображень) малюнки різних видів транспорту. Учні називають слова, виділяють у кожному перший звук: трактор, автомобіль, велосипед, поїзд, літак, корабель, ракета.

— Які слова починаються голосним звуком? приголосним звуком? Які слова двоскладові? трискладові?

2. Гра «Відшукай слово».

Поруч із малюнками учитель розміщує схеми слів. Учням потрібно за схемою впізнати слово.

Наприклад:

3. Моделювання слів.

Учитель загадує загадки. Учні складають звукові моделі слів-відгадок

Не птах, а летить. (Літак)

По дорозі урочисто

На колесах їде місто.

У будиночках — звірята.

Що за місто це, малята? (Поїзд)

Використовуються відповідні малюнки.

III. Робота за букварем (с. 16-17).

1. Розгляд малюнків. Бесіда про машини, що полегшують працю людей. — Назвіть машини, які полегшують працю людей. Які види транспорту

допомагають долати великі відстані? (Автомобілі, поїзди, літаки, теплоходи.) Який із цих видів транспорту найшвидший? (Літак.) Що допомагає людині швидко одержувати інформацію? (Телевізор, радіо, комп'ютер.) Які прилади полегшують домашню роботу? (Пилосос, праска.) Як ви гадаєте, для чого людина створює нові машини?

2. Складання речень за схемами, поданими в букварі.

3. Називання ланцюжків звуків у словах машина, ракета, корабель.

IV. Підсумки уроку.

2.2 Урок письма в добукварний період

Тема: Письмо малих та великих овалів

Мета. Розвивати рухи пальців правої руки. Вчити писати малі та великі овали. Закріплювати вміння орієнтуватися в сітці зошита. Виховувати акуратність, увагу.

Зміст уроку

І. Повторення відомостей про слово, поділ слів на склади.

1. Робота за предметними малюнками (зроблено в PAINT).

— Розгляньте малюнки. Як одним словом назвати зображені предмети? (Фрукти.) Де ростуть фрукти? (У саду.) Сьогодні ми «побуваємо» у саду.

2. Робота за малюнком у прописах (с. 11).

— Хто прийшов у сад? (Дідусь з онуками.) Які фрукти доспіли? {Яблука, груші, сливи.) Що зриває дівчинка? (Яблука.) Що зібрали у кошик дідусь і хлопчик? (Груші.)

— Поділіть на склади слова фрукти, дерева, садівник. Позначте складову будову слів у рамках.

II. Виконання завдань сторінки.

1. Розгляд першої вправи.

— На який фрукт схожий перший елемент? (На сливу.) Елемент, який нагадує сливу, називається овал. Спочатку повчимося писати малі овали.

— Дивіться, як я пишу: починаю нижче від верхньої рядкової лінії, веду вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюючи. Біля нижньої рядкової заокруглюю праворуч і веду вгору. Закінчую писати там, де починала.

— Обведіть кілька овалів у повітрі. Овал треба писати похило, орієнтуючись на контрольну лінію. Перевірте, чи готові ви до роботи (як сидите, тримаєте ручку, положення зошита). Починайте працювати у рядку.

2. Аналогічно виконують завдання у другому рядку.

Після цього самостійно працюють над третім завданням. Учитель допомагає дітям, стежить за правильністю постановки дитячої руки. Звертає увагу на дотримання однакової відстані між овалами.

3. Виконання завдань у нижній частині сторінки.

— Які фрукти намальовані у рядках? (Сливи, вишні, яблука.) Які вони за формою? (Сливи овальні, вишні круглі, яблука складаються з двох півовалів.)

• Виконайте завдання кольоровими олівцями.

4. Для тих, хто виконав роботу, вчитель пропонує розмалювати малюнки в графічному редакторі.

III. Розвиток зв'язного мовлення.

Учні складають розповідь «У саду» за малюнком.

IV. Підсумки уроку.

2.3 Урок читання в букварний період

Тема: Закріплення звукового значення букви «ка». Читання текстів.

Мета. Закріпити уміння читати склади, слова з новою буквою. Вдосконалювати уміння робити звуко-буквений аналіз слів.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого про звуки і букви.

1. Повторення вивчених звуків і букв.

Учні показують у касі вивчені букви, називають звуки, які вони позначають. До кожної літери добирають по кілька слів.

2. Гра «Луна».

— Слухайте слова і повторюйте лише перший звук: кава, кома, крапка, кіно, крейда, кішка, клітинка, книга, князь.

3. Скоромовка (використовуємо запис голосу вчителя: 1 раз – повільне читання, 2 – пришвидшене і т.д. до швидкого і надшвидкого).

Кіт котив коток по току.

Коток накотився на лапу коту.

Котик заплакав і з току утік — Не потикайся, котусю, на тік.

(О. Орач)

II. Закріплення читацьких навичок.

1. Читання складів та слів із карток.

Учитель на комп’ютері на кілька секунд показує картки зі складами, а потім зі словами. Учні прочитують уголос.

Використовуємо презентацію.

2. Робота за таблицею складів.

ка	а
ко	о
?	и
?	і
к	е
к	у

3. Читання колонок слів.

— Прочитайте слова першої колонки. Яка спільна частина в усіх словах? Якими літерами відрізняються друге й третє слово? Складіть речення з кожним словом.

Комп’ютер використовуємо аналогічно.

4. Читання тексту «Скакалки».

III. Виконання логічних завдань.

IV. Друкування.

Учні передруковують у зошити текст «Скакалки». Перед друкуванням аналізують кожне речення, згадують, як потрібно друкувати імена.

V. Підсумки уроку.

Складання і друкування слів із вивчених літер. Учні можуть скласти такі слова: сік, мак, ніс, ліс, кава, клас, коса, кіно, квас, слон, вінок, вікно тощо. Учитель може уточнити завдання: скласти односкладові (дво-, трискладові) слова; скласти слова із трьох (чотирьох, п'яти) літер.

2.4 Урок письма в букварний період

Тема: Закріплення вміння писати малу букву с. Написання слів, складів.

Мета. Закріплювати уміння писати рядкову букву с, склади, слова з нею. Розвивати зв'язне мовлення. Продовжувати формувати навички звукового аналізу слів.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування.

— Назвіть вивчені букви. Складіть пари друкованих і рукописних літер. Які літери позначають голосні звуки? Викладіть картки з цими літерами на верхню поличку. Які літери позначають приголосні звуки? Викладіть картки з цими літерами на нижню поличку.

2. Виділення звуків [с], [сََ’ََ] із вірша.

Якось в січні у суботу

Спав в ставочку сом.

І такий смачний приснився

Тому сому сон.

Сом спросоння облизнувся,

І не взнали ми,

Що за сон приснився сому

Посеред зими.

(О. Лещак, Е. Міляновський)

II. Розвиток зв'язного мовлення.

Робота за сюжетним малюнком.

— Розгляньте малюнок. Хто зображений на ньому? Де знаходяться ці люди? Дайте їм імена, які починалися б звуком [с].

III. Виконання завдань у прописах.

1. Повторення письма рядкової букви с.

2. Письмо буквосполучень із буквою са, сі, су.

3. Робота з предметними малюнками.

Виконуються аналогічно до минулого уроку у графічному редакторі (слова з буквою с).

Слова: оса, слон, сом, слива, сосна, ананас, сани.

4. Списування з рукописного шрифту.

На дошці записані речення: Алла і Ліна у лісі. Ліно, он лис!

Учні читають речення, аналізують з'єднання букв, пояснюють вживання великої літери. Після цього самостійно переписують речення у прописи.

IV. Підсумки уроку.

2.5 Урок читання в післябукварний період

Тема: Леся Українка — українська поетеса. Опрацювання вірша Лесі Українки «Вишеньки»

Мета. Ознайомити учнів із творчістю Лесі Українки. Формувати вміння читати різні за метою висловлювання речення.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередньому уроці.

II. Ознайомлення з творчістю Лесі Українки.

Використовуємо презентацію.

— Леся Українка — це літературне ім'я великої поетеси. Справжнє її ім'я — Лариса Петрівна Косач. Прислухайтеся, яке гарне й ласкаве ім'я поетеси, послухайте її вірші, й неодмінно полюбите її. Свій перший вірш Леся Українка написала, коли їй виповнилося 9 років і десь у той же час вона тяжко захворіла. З малих років Леся намагалася переборювати всі труднощі. Леся Українка написала багато віршів. Вона добре знала історію свого краю, усього світу. Дуже любила музику, вміла фати на фортепіано.

III. Читання тексту з букваря, уточнення значення слова поетеса.

— Що дізналися про Лесю Українку? Як вона ставилася до України? Які твори написала Леся Українка? Що означає слово поетеса! Розгляньте збірочки творів поетеси. Прочитайте їх назви.

IV. Читання вірша «Он ярочки зелененькі».

Учитель пояснює значення слів яр (глибока довга западина, що утворилася внаслідок розмиву землі водяними потоками), показує малюнок.

IV. Опрацювання вірша «Вишеньки».

1. Читання вірша вчителем.

Використовуємо запис голосу.

— Про що ви прослухали вірш? Що на дереві привернуло увагу маленьких діток? Чому вони не могли дістати вишеньок?

2. Читання уривка вірша з букваря.

Вироблення інтонації звертання, інтонування питальних речень.

3. Колективне відтворення змісту прослуханого.

4. Створення малюнків до вірша.

Використовуємо графічний редактор.

Фізкультхвилинка після малювання у комп’ютері.

5. Слухання віршів «Як дитиною бувало», «Тішся, дитино...».

V. Заучування напам'ять вірша зі слів учителя.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

VI. Підсумки уроку.

Висновки

Використання комп’ютера на всіх предметах у початковій школі не лише можливе, але й потрібне в сучасних умовах. Причини тому є різні:

• комп’ютеризація суспільства;

• великий обсяг інформації, який подає вчитель;

• значний час пошуку даної інформації тощо.

Аналіз отриманих результатів та відповідної літератури дозволив нам сформулювати деякі загальні положення щодо використання комп’ютера на уроках української мови в 1 класі та, зокрема, для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.

Перш за все, вважаємо, що методика застосування комп’ютера на уроках з різних предметів, у різні періоди навчання (не однакові вікові групи) не може бути однаковою. Адже і саме використання комп’ютера виконує тоді різні психологічні і педагогічні завдання.

Зміст навчального предмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, не однаковий фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення мають також вікові особливості учнів та їх знайомство з комп’ютерною технікою.

Список використаної літератури

1. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови у початковій школі. – Тернопіль, - 2001 р.

2. Методика викладання української мови. / За ред. Дорошенка. – К., 1994 р.

3. Методикапреподавания русского языка. / За ред. Львова. – М., 1972 г.

4. Блінова Г.Й. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей / Блінова, Пічугіна; під ред. Нізельського.

5. Агапова Р. Про три поколения компьютерных технологий обучения в школе. //Информатика и образование. – 1994. – №2. – С.96-98.

6. Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп’ютера й комп’ютерних ігор. // Питання психології. – 1993. – №3.

7. Буцин Е.С. Обучение младших школьников началам информатики. // Информатика и образование. – 1991. – №3.

8. Вєтрова І. Г., Вербунко В. А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2001 – № 2. – С. 22 – 25.

9. Витухновская А.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.