Етикет Украни та Рос

Змст

Вступ

1. З стор слов’янсько етики

2. Укранський мовленнвий етикет

3. Особливост сплкування з росянами

Висновок

Лтература

Вступ

Життя людини в суспльств регламентоване системою рзних правил, законв. Правила соцально поведнки людини, як виробилися впродовж ус культурно еволюц людства  враховують його соцально-сторичний досвд, становлять змст поняття „етикет".

Етикет - вироблен суспльством норми поведнки.

Етикет ма багаторвневу будову:

- вербальний (словесний) рвень (етикетн вислови привтання,, прощання, подяки, вибачення тощо);

- паралнгвстичний рвень (темп мовлення, гучнсть, нтонаця);

- кнетичний рвень (жести, ммка, пози);

- проксемчний рвень (стандартн дистанц сплкування, почесне мсце для гостей тощо).

Свордним стрижнем етикету  словесний рвень. Вн найповнше репрезенту етнчну самобутнсть. Кожна мова виробила свою систему спецальних висловв ввчливост - мовленнвий етикет.

Мовленнвий етикет - це нацонально-специфчн правила мовленнво поведнки, як реалзуються в систем стйких формул  висловв, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в рзних ситуацях ввчливого контакту з спвбесдником, зокрема, пд час привтання, знайомства, звертання тощо.

Знання правил мовленнвого етикету виступа не тльки показником зовншньо культури людини, але й ма безпосереднй влив на формування  особистост, на виховання високо морал, духовност. Для длово людини користуватися правилами мовленнвого етикету вдповдно до ситуац  конче необхдно.

1. З стор слов’янсько етики

У Кивськй Рус вже у 1076 р. побачив свт «¶зборнк», який був побудований у вигляд бесди батька з сином. На питання «Якй бути людин?» даться вдповдь: «Перед людьми похилого вку - мовчазним, перед мудрими - слухняним, з рвними дружити, з молодшими - мати дружн взамини. Не смятися, коли це недоречно, бути сором'язливим, оч держати дол, а не вгору, не сперечатися. Найбльш за все людин треба утримуватися вд непристойних слв».

На початку XII столття виходить «Повчання Володимира Мономаха». Серед ншого багато суто етикетних порад: «...сти  пити без особливого шуму, коли поряд старш - мовчати, до тих, хто розумнший, - прислухатися, старйшинам пдкорюватись, з рвними та пдлеглими жити в злагод, вести бесду без думки про обман, бльше поринати в роздуми, не лютувати словом, не сваритися в бесд, не смятися занадто, сором'язливо вести себе з старшими, з поганими жнками не сплкуватися, оч опустивши дол, а душу - у височнь, сути уникаючи, не намагатися навчати недбалих при влад...», та дал: «...Куди не пдете, де не зупинитесь, нагодуйте та напоть злиденного, але бльше за все шануйте гостя, звдкль би вн не прийшов: чи простого вн звання, чи знатний - або ж посол,  якщо не можете привтати його дарунком — жею та питвом привтайте, а вони ж, усюди буваючи, ославлять людину по всх землях - доброю чи злою...»

В XVI ст. побачив свт «Домоустрй», який складаться з трьох частин: перша - «Як врувати», друга - про ставлення до держави, третя - «Про устрй дому». У частин про виховання дтей читамо: «Прищеплювати Aречнсть». Дал даться клька порад щодо поведнки жнки вдома та в гостях. «Домоустрй» вчить не розпускати плтки  не казати про те, чого сам не знаш.

В 1717 р. Петро ¶ повелв збрати правила поведнки з тим, щоб молодь вчилася, як поводитись вдома, та не соромилася з'являтись при вропейських дворах. Так виникло «Юности честное зерцало». Завдяки йому росйський двр став схожим на вропейськ. Цкаво навести деяк уривки з ц лтературно-етично пам'ятки: «Найбльше повинн дти батька та матр поважати. ¶ коли батьки дають м яку вказвку, завжди капелюх держати в руках, а не стояти в ньому перед ними,  бля них не сидти,  попереду них не сдати, при них у вкно всм тлом не виглядати, але все робити непомтно  з великою повагою, не поруч з ними, але тршки позаду або в сторон стоячи...»,  дал: «Виделками та ножиками по тарлках, по скатертин або по стравах не креслити, не колоти  не стукати, але повинн тихо та лагдно, прямо, а не перекосившись, сидти». На наш погляд, доречно буде навести ще один уривок з цитованого твору: «Юнак повинен бути дуже чемним та ввчливим, як на словах, так  в справах, на руку не зухвалий, та не лзти у бйку, також повинен вн, коли кого зустрне, за три кроки капелюх чемно зняти, а не мимо проходячи, назад повернувшись, втатися. Тому що бути ввчливим словами, а капелюх держати руками не важко, але достойно похвали. ¶ краще, коли про когось кажуть: вн  ввчливий, лагдний кавалер та молодець, нж про нього скажуть: вн  пихатий бовдур...»

2. Укранський мовленнвий етикет

Мовний етикет укранцв поста з живо мовно практики укранського народу. Вн вироблявся впродовж тисячолть  вдбива культурн традиц укрансько нац, вдповда  духовним засадам. Без сумнву, в основ нацональних традицй сплкування лежать загальнолюдськ морально-етичн цнност-доброзичливсть, повага, привтнсть, Aречнсть. Поборник нацонального вдродження, член „Русько трйц" Я. Головацький у статт „Слова втання, благословенства, чемност  обичайност у русинв" засвдчу: „Його [народу] втання, прощання, просьби, перепроси, понука, благословення дихають одним духом доброти, сердечн, нжн, богобйн, а заодно чесн та гдн чоловка ".

За умовами та змстом ситуац сплкування в систем укранського мовленнвого етикету розрзняють 15 видв стйких мовних висловв:

Звертання, втання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, згода, незгода, скарга, втшання, комплмент, несхвалення, побажання, вдячнсть, прощання.

Вдбором етикетних мовних формул у кожному вид мовленнвого етикету створються та чи нша тональнсть сплкування, тобто соцальна яксть сплкування, яку можна визначити як ступнь дотримання етичних норм у процес комункац. В вропейському культурному ареал видляють п'ять видв тональностей сплкування:

висока, нейтральна, звичайна, фамльярна, вульгарна.

Длове сплкування пов'язане з вибором етикетних мовних формул двох видв тональностей сплкування - високо та нейтрально.

Важливо добре засвоти чинники, що впливають на вибр словесно формули в конкретнй ситуац сплкування:

1) вк, стать, соцальний статус адресата;

2) особист якост спврозмовникв;

3) комункативн умови (мсце, час, тривалсть сплкування);

4) характер взамин мж спврозмовниками та н.

В офцйному сплкуванн особливе значення мають т види мовленнвого етикету, як представляють категорю ввчливост, а саме: звертання, втання, прощання, подяка, вибачення, прохання.

Звертання - найяскравший  часто вживаний вид мовленнвого етикету. Суть його поляга в тому, щоб назвати спврозмовника з метою привернути його увагу, звернутись з проханням чи пропозицю.

Система етикетних звертань укрансько мови зазнала в свому сторичному розвитку найбльше змн, що пояснються особливою залежнстю вд соцально органзац суспльства. Сьогодн рестр слв-звертань офцйного вжитку складають пане (пан, панове), добродю (добродйко, доброд), друз, товариство, колеги, громадо, громадянине (громадянко, громадяни), товаришу (товаришко, товариш), як супроводжують етикетн означення вельмишановний, вельмиповажний, глибокоповажний, високодостойний, шановний, дорогий, напр.: високоповажний пане Президенте, глибокоповажн пан та панове, дорог друз, високоповажна святочна громадо, шановн колеги.

Вибр звертання значною мрою залежить вд тональност сплкування. Офцйна величальна функця закрпилася сьогодн за звертанням пане (пан, панове). В офцйному, здебльшого усному, сплкуванн послуговуються цим звертанням у поднанн з прзвищем або назвою особи за фахом чи родом дяльност, напр.: пане Ткачук, пане професоре, пане ректоре. Це шанобливо-ввчливе звертання поширилось в укранськй мов пд впливом польсько, в якй воно ма нейтральне значення.

Звертання добродю (добродйко, доброд) вважають давньою почесною назвою осб, що роблять добро. Як етикетне звертання фксу „¶сторичний словник укрансько мови" ґ. Тимченка з XVII ст. Поширене було здебльшого на сход Украни. Вживалось у сполученн з етикетними означеннями вельмишановний, вельмиповажний та з прзвищем, м'ям, менем по батьков, напр.: вельмишановний добродю Олексю Петровичу. У традицйному значенн варто вживати це звертання й сьогодн в рзних сферах суспльного життя, зокрема дловй.

Звертання громадянине (громадянко, громадяни) обмежуться правовою, юридичною сферою  пдкреслю рвнсть усх членв суспльства перед законом як осб, що користуються громадянськими правами  мають певн обов'язки.

Одню з форм звертання до незнайомих людей, яким наперед виказумо „кредит доври",  слово друз. Це звертання набуло особливого звучання через часте використання його Президентом Вктором Ющенком пд час виборв Президента та Помаранчево революц в Укран.

У розмов з колегами, звертаючись до кервникв установи, органзац узвичаною  форма звертання на м'я та по батьков, напр.:

Вкторе Андрйовичу, ¶ване Степановичу, Юл Володимирвно. В Кивськй Рус м'я по батьков виконувало функцю прзвища, наприклад, Анна Ярославна. ¶ тльки тод, коли узвичалося прзвисько, будова найменувань стала двокомпонентною, наприклад, Ярослав (Володимирович) Мудрий. Отже, легко вдмовлятися вд власне укранських звертань на м'я та по батьков, очевидно, не варто. Однак треба наголосити на тому, що не по-укранськи звучить звертання Олександрвно! Миколайовичу! Така традиця звертання здавна вдома росйськй мов й не слд  переймати!

Заслугову на увагу  вибр звертання до велико клькост слухачв на рзномантних збраннях: зборах, засданнях, конференцях тощо. Форму звертання звичайно визнача вид збрання. Кожне звертання врахову сворднсть аудитор, прагнення  можливсть доповдача наблизитись до слухачв, напр.: Вельмишановний пане ректоре! Вельмишановний пане голово! Шановн колеги! Дорог друз! Вельмишановн пан та панове!

Втання викону важливу функцю в комункативному акт - з нього починаться сплкування, а часто ним же  обмежуться як етикетним ритуалом. Цим пояснються спецалзований характер  певний автоматизм втальних висловв.

Перше враження про людину складаться вд того, наскльки щиро  привтно вона втаться. У вмнн вибрати доречну форму втання виявляться загальна  мовна культура людини. Вибр залежить вд того, в якому оточенн перебува людина, вд вку спврозмовника чи спврозмовникв, вд характеру стосункв мж людьми, що втаються чи прощаються, вд того, де й коли це вдбуваться тощо21.

Набр укранських народних втань надзвичайно рзномантний  полфункцональний, напр.: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечр! Здрастуйте! Привт! Дай, Боже! ¶сну цлий ряд сакральних втань, напр.: Христос воскрес! Христос рождаться!

Формул втання в укранськй дловй мов порвняно небагато, але завжди можна знайти потрбний вислв, виходячи з конкретно ситуац, щоб висловити пошану до особи, напр.:

Добрий день! - найпоширенше втання, яке фксують пам'ятки з XVI ст. Прикметник добрий вживаться як синонм до слв примний, сприятливий, а значення цлого вислову „побажання хорошого дня, удач протягом дня". Використовуться у високй та нейтральнй тональностях. Втання Доброго дня! Добридень! обмежуються фамльярною тональнстю. Залежно вд часу дня для привтання з колегами по робот використовують також втання Доброго ранку! Добрий вечр!

Прощання - це слова  вислови, як говорять, коли розлучаються. Мовленнва частина прощання простша, нж втання. Переважно це спввдносн формули, що мають нколи антонмчний характер, напр.: До побачення! Прощай! Будь здоров! або функцонують як самостйн вислови чи як реплки-вдповд на власне прощальн слова, напр.: На все добре! Бувайте здоров! Щасливо!

Вибр етикетних висловв прощання залежить вд часу, на який розлучаються особи, тональност сплкування.

Дловий, або службовий, мовленнвий етикет допуска формули прощання, як лмтован високою тональнстю   закритими для варантност, наприклад:

До побачення! - вислв стилстично нейтральний, найбльш вживаний у високй тональност. За походженням його вважають калькою з росйсько До свидания!. Разом з висловами На все добре! До нових зустрчей! обслугову також ситуацю розлуки в межах нейтрально тональност.

Прощайте! - це прощальний вислв, пов'язаний з ритуалом просити пробачення перед розлукою за можлив провини.

Подяка означа висловити вдячнсть, бути вдячним за щось. У висловах подяки виразнше виявляться функця ввчливост, тому х використання належить до обов'язкових етикетних настанов. Не раз вислови подяки вживають як знак ввчливо згоди або вдмови на будь-яку пропозицю.

Вибр реплки-вдповд на подяку залежить вд того, за що дякують. Наприклад, за ствне кажуть На здоров'я!; за рч, одяг - Носи на здоров'я!  т. н. Унверсальна, найбльш поширена вдповдь на подяку це Прошу! Будь ласка!

Вибираючи формули подяки, треба враховувати значущсть послуги, ситуацю. За незначну послугу можна сказати Дякую! Спасиб! Вважають, що вислв Дякую! запозичено в укранську мову з нмецько через посередництво польсько, а вислв Спасиб!  схднослов'янським явищем, яке виникло псля прийняття християнства. Первинне це двослвна мовна формула вдячност Сьпаси богь з вихдним значенням побажання спасння богом того, кому дякували. Цкаво, що в захднослов'янському аналогчному побажанн закладена дея „Хай Бог заплатить тому, кому дякували". Посилюють вдячнсть слова щиро, сердечна, уклнна, дуже, глибоко, вельми, напр.: Дуже вдячний за Вашу турботу! Щиро Вам дякую!

В офцйних ситуацях слова подяки часто вживаються з словами дозвольте, приймть, складаю (складамо), напр.: Дозвольте висловити вам подяку! Приймть мою найщиршу вдячнсть! Складаю щиру подяку!

Етикетн вислови подяки обмежено вживають у науковому мовленн в ситуацях усного сплкування - псля закнчення науково доповд чи лекц, практичного чи семнарського заняття, при захист курсових, магстерських робт чи дисертацй. Висловлюють вдячнсть за активну спвпрацю, допомогу, корисн поради, напр.: Дякую за спвпрацю! Дякую за увагу! Дякую за запитання! Дякую рецензентов за слушн зауваження! Дякую кервников за допомогу та цнн поради!

Вибачення означа усвдомлення сво провину  намагання  спокутувати за допомогою спецальних висловв. Воно завжди супроводжуться проханням вибачити, тобто виявити поблажливсть, простити провину.

У ситуац невелико провини використовують у високй тональност конструкцю Прошу вибачення (пробачення, вибачити, пробачити) за... . Пдкреслено ввчливим висловом  Вибачте ласкаво за... .

У нейтральнй тональност вживають вислови:

Вибачте! - нейтральний вислв, який, вважають дослдники, запозичений з польсько мови, де вн означав „роздивлятися, побачити, розпзнати". Вислв Вибачаюсь! за формою не вдповда змстов вибачення - дя скерована на самого мовця.

Пробачте! - поширилось пд впливом слова польсько мови „недобачити, пропустити", однак розвинуло нове лексичне значення. Вживають в укранськй мов як вибачення, вияв перепрошення з XVII ст.

Прохання - спонукальна мовленнва дя у ввчливй форм з метою чогось домогтися вд адресата. Мовн засоби прохання можуть використовувати як вислови привернення уваги, напр.: Будьте ласкав! Будь ласка! Ласкаво прошу!; формулами позитивних реплк-вдповдей на прохання , напр.: Прошу! Будь ласка!

Вживаючи стрижневе слово ласка, ми виявлямо привтнсть, доброзичливсть.

Серед форм висловлення прохання в ситуацях длового сплкування використовують формули:

Будь ласка! - функцону в укранськй мов з XVI ст. для вираження прохання, запрошення, вибачення. В ситуац чемного звертання до незнайомих старших за вком осб вживають вислови Будьте (так) ласкав! Якщо Ваша ласка! З Вашо ласки! в межах високо, нейтрально та фамльярно тональностей.

Прошу! - форма, яка, вживаючись з рзною нтонацю, може обслуговувати клька етикетних ситуацй: 1) Прошу! - прохання; 2) Прошу! - дозвл; 3) Прошу? - спонукання до повторення сказаного при недочуванн. На думку Ю. Шевельова, другий  третй варанти люструють галицький внесок у збагачення лексики укрансько мови та етикетних мовних засобв.

Поширеними у дловй сфер  ситуац, як передбачають оцнку дяльност людини, висловлених думок тощо, х мовне забезпечення пов'язане з умнням вибрати та застосувати узвичан стандартн формули для вираження комплменту чи згоди.

Комплмент (франц. - втання) - слова, як мстять невелике перебльшення позитивних якостей людини (розумово-вольових, морально-етичних), а також стосуються зовншнього вигляду тощо.

Особливсть комплменту як елемента мовленнвого етикету - викликати симпатю спврозмовника, пднести йому настрй, зробити примнсть. Вн допомага людям сплкуватися, жити разом, працювати. „Коли людину пдтримати, похвалити, пдкреслити щось хороше в нй, - зазнача дослдниця А. Коваль, - вона почува себе впевненше, намагаться дорвнювати уявленню, яке про не склалося. Особливо це потрбно молодй людин, яка не завжди бува впевненою в соб, потребу пдтвердження свох позитивних рис  починань".

Словесна люб'язнсть  одним з психологчних прийомв досягнення прихильност пдлеглих, з одного боку, та кервника, з ншого. Наприклад, кервник може адресувати комплмент спвробтников пд час роботи, напр.: Мен примно разом з вами працювати! Ви чудовий фахвець! Вдалий комплмент завжди спонука до зворотно люб'язност, напр.: Я щасливий працювати пд Вашим кервництвом!

Вдповдями на комплмент можуть бути вислови: Дякую! Дякую, але Ви перебльшуте! Я радий (рада) це чути. Мен примно це чути.

Комплмент повинен констатувати, стверджувати наявнсть характеристики, а не мстити рекомендац щодо  покращення. Краще сказати людин добр слова з авансом, нж моралзувати. Вмння радти чужим успхам - це мрило шляхетност, доброго тону.

Згода - це позитивна вдповдь на прохання, наказ, погодження з думкою, твердженням спврозмовника. Виражають переважно фразами Так! Звичайно! Безперечно! Добре! Будь ласка! Погоджуюсь!

Реплка адресата на прохання щось зробити, яка ма вдтнок небажання, вдмови чи сумнву, мстить слова доведеться (погодитись); очевидно (це саме так); правдоподбно (що так воно  ); не можна заперечувати, але... та н.

3. Особливост сплкування з росянами

Росйська людина здебльшого незнайома з золотою серединою в проявах свох почуттв - чи це радсть, чи горе. Разом з цим, росяни люблять  вмють жартувати, часто сам над собою. ¶ноземцв завжди прикро вражають грубсть манер та вдверте нехтування етикетними правилами. Але при цьому гсть, який зайде до росянина в дм, буде нагодований  йому обов'язково господар налл чарку горлки. До реч, широта росйсько натури стоть поруч з нацональною бдою - пияцтвом, що здавна  частиною «росйського духу».

За натурою свою росяни — максималсти. Це проявляться  в переговорах росйських бзнесменв з ноземцями. Росянин може заплатити не торгуючись будь-яку суму -  в той же час з недоврою ставитись до партнера по бзнесу. До реч, на Заход бльшсть бзнесменв з недоврою сприймають так званих «нових росян»: х насторожу те, з якою легкстю вони кидаються грошима — при укладанн угод, а надто в казино та на нш розваги. Спостергаючи це, починаш розумти вислв ¶.Канта про те, що росйський характер ще не сформувався. Але чи може сформуватись те, що характеризуться як «безмежнсть, безформнсть, широта, що спрямована у нескнченнсть» (М. Бердяв).

Висновок

Досконале сплкування спроможне стати ключем до успху в суспльств та на етапах досягнення професйно кар'ри, тод як неправильнсть його  причиною багатьох конфлктв мж людьми. Подолати перепони на шляху до взаморозумння та визнання допомага ретельне дотримання правил лнгвоетикету.

Лтература

1. Богдан С.К. Мовний етикет укранцв: традиц  сучаснсть. - К., 1998.

2. Блоус М.П. Мовленнвий етикет укранського народу // Мова  духовнсть нац: Тези доп. регон, наук. конф. - Львв, 1989.

3. Коваль А.П. Слово про слово. - К., 1986.

4. Коваль А.П. Длове сплкування. - К., 1992.

5. Коломиец В.Т., Линник Т.Г., Лукинова Т.Б. й др. Историческая типология славянских языков. Фонетика, словообразование, лексика и фразеология / Под ред. А.С. Мельничука. - К., 1986.

6. Кубрак О.В. Етика длового та повсякденного сплкування: Навчальний посбник з етикету для студентв. - Суми: ВТД «Унверситетська книга», 2001. - 208 с.: л.