ІНТЕЛЕКТ

Це наша здібність усвідомлено адаптуватися до оточуючого серсдовища, тобто це глобальна здібність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з з життевими обставинами.

В науці є 120 комбінацій інтелекту:

Кокретний

Практичний

Абстрактний

Потенціальний

Набутий

та ін.

Потенціальний інтелект:

Найважча форма – ідіотія – мова і мислення фактично відсутні, переважають емоції. Словарний запас – 800 слів для середніх тобто імбецилів. Вони схильні до сліпого подражання, але прагнуть жити самостійно.

V Легка форма – дибільність. Поведінка їх дорсить адекватна і самостійна, мова розвинута, тому їх не одразу можна помітити, але є дефекти мислення.

Вони все розуміють буквально. Вони легко пристосовуються до життя, за винятком науки і освіти.

Потенціальний інтелект залежить від фіз. та психічного стану матері

ІМІДЖ

Особистий імідж - це явище середовища в тому плані що він виявляється, як людське визначення, як ставлення до особи певної групи людей.

Імідж – це образ, тобто форма життед. людини, завд’ки якій виставляється на люди сильнодіючі цільові характеристики: вихованість, ерудиція, професіоналізм.Але насамперед треба відзначити соціально-рольове призначення одежі.Є фірмена і сольна одежа.

Аби досягти певних успіхів у бізнесі, необхідно окрім зов. вигл. мати певні риси характеру.Але є риси які повинні бути притаманні людині будь якого фаху:

. Впевненість

. Доброзичлевість

. Творча енергія

У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Скотт виділяє 3 ключові стадії і подає технологію їх упровадження:

визначити що ви хочете в собі змінити, або яким стати;

скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі;

впровадьте свій новий сценарій у життя;

.

якщо ви повірете самі, що “ви” уже “не ви”, то інші повірять також.

ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Античність

Перші поняття про психіку були пов’язані з аналізом – найдревнішими поглядами, згідно яким у всього, що існує на світі є душа. Згшідно Платону душа у людини існувала до того як поєдналась з тілом. Вершиною античної психології є “вчення про душу”, Арістотеля.

Середні віки

Душа є божественним, неприродним почятком, і тому вивчення духовного життя повинно бути підкорене.накопичувався конкретний матеріал про атомно- фізіолог. особливості людського організму, як одної з основи психіки/Авіцена, Аверсосам і кассиман – вперше ввили термін “психологія”

Психологія XVII ст.

З 17 ст. Починається нова епоха в розвитку псих. знань. Вона характерезується спробами осмислити душевний світ людини переважно заг.- філосовських, розумово здорових позицій, без необх.експерементальної бази.
Деккарт – заклав основи детерміністичної концепції поведінок.

XVIII ст.зародження імпіричної психіки

Термін “емпірична психологія” ввів німецький філосов Вольфом, для позначення напряму в психологічній науці, основний принцип полягає у спостереженні за конкретною психологією, явищами, їх класифікації. Локк розглядає душу, як пасивну, але здатну до сприйняття середовища,порівнює її з чистою доскою, на якій нічого не написано.

XIX ст. Психологія стає самостійною наукою

Виділення психології, як самої науки відбулося в 60-р.р. Воно було пов’язано зі ставленням спеціальних наукових-дослідж. установ – психологічних лаболаторій та інститутів. Тітченер був засновником та лідером структ.псих.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.

До методів відносяться:

спостереження – це найбільш поширений в практиці роботи школи метод.

Бесіда і інтерв’ю.

Педагогічний експеремент.

Анкетування.

Метод рейтенгу – це оцінка різних сторін діяльності компетентними суддями.

Метод узагальнення незалежних характеристик.

7. Вивчення продуктів діяльності.

ВИМОГИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАУКОВОГО МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

ФІКСАЦІЯ ОТРИМАНИХ ФАКТОРІВ

ЦІЛІСНІСТЬ

ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

ЗОВНІШНЕ

ВНУТРІШНЕ

ВКЛЮЧНЕ

ПОБІЧНЕ

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ

СТАНУ

ТРИВОЖНОСТІ

10 етапів подолання стану тривожності:

Займіться справами,роботою замість того щоб засихати від суму.

Не дозволяйти собі засмучуватись через ніщо, про яке ви і всі інші скоро забудуть.

Спробуйте навчитись рахуватись з неменучим.

Думайте і робіть, як щаслива людина, і ви відчуєте себе счасливим.

Ніколи не зводьте рахунки з великими ворогами, тому що якщо ви будете це робити, ви зробите гірше лише собі.

Пам’ятайте про те, що єдиний засіб досягти щастя полягає не в тому щоб чекати подяки а у тому, щоб отримати радість коронних справ, які ми робимо один одному.

Пам’ятайте: вдячними не народжуються, ними стають; звідси слідує :якщо ви хочете щоб ваші діти були вдячні – навчіть їх.

Рахуйте свої щасливі миті, а не неприємності.

Не треба наслідувати дії інших, апошукайте себе і залишайтесь собою.

10. Кожен день робіть добрі справи, щоб інші вам усміхались.

ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Зміст освіти вмзначається такими документами:

навч. плани, навч, програми, підручники, навч. посібники.

Навч. план – це держ. норм. документ, який визначає підсумоване навантаження студентів, його розділ за етапами навч., тобто установлює перелік предметів, обов’язкових для вивчення в усіх нач. закладах, а такожрухомий компонент, що включає навч. предмети, які вводяться за розсудом регіонів і навч. закладів.

НАВч. ПРОГРАМА – ЦЕ ДЕРЖ. ДОКУМ. У яКОМУ РОЗКИВАєТЬСя ЗМіСТ ОСВіТИ З
КОЖНОГО ПРЕДМЕТА В КОЖНОМУ КЛАСі і ВИЗНАчАєТЬСя СИСТЕМОЮ НАУК ЗНАНЬ,
СВіТОГЛяДНИХ і МОР.-ЕСТЕТИчНИХ іДЕЙ, ПРАКТИчНИХ УМіНЬ і НАВИчОК, ЩО їХ
НЕОБХіДНО ОПАНУВАТИ ТА КіЛЬКіСТЬ ГОДИН ТА їХ ВИВчЕННя.

ПІДРУЧНИКИ – ЦЕ КНИГА ЩО ВИКЛАДАє ОСНОВНИЙ ЗМіСТ НАВчАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ
ВіДПОВіДНО ДО ПРОГРАМИ.

НАВЧ.ПОСІБНИК – ЦЕ КНИГА, ЗМіСТ яКОї АБО ПОВНіСТЮ ВіДПОВіДАє НАВч.
ПРОГРАМі, АБО НЕ МіСТИТЬ ЕМПіРИчНИЙ МАТЕРіАЛ, ЩО СЛУЖИТЬ ЗАКРіПЛЕННЮ
ОСНОВНОГО ТЕОРИТИчНОГО МАТЕРіАЛУ.

РОДИННЕ ВИХОВАННя

Розробка теорії сімейної педагогіки в 70-80х рокахбула повязана в основному з проблемою “школа і сім’я”. Здебільшого теоретично обгрунтувались розділи педагогічної пропаганди серед батьків-ідейно-політичне виховання в сім’ї, патріотичне та інтернне виховання,моральне, статеве, трудове, естетичне, фізичне.Концепція полягала в тому, що нормальна здорова сім’я маєпереймати і доносити зі школи державний вплив.

І НАВПАКИ УчЕНЬ чЕРЕЗ СіМ’Ю МАВ ЗРОСТИ ПЕРЕДОВИМ ШКОЛяРЕМ. ОДНАК У ТЕОРії
СИМЕЙНОї ПЕДАГОГіКИ, яКА ГРУНТУєТЬСя НА ОСОБИСТОМУ ПРИКЛАДі БАТЬКіВ, ТА їХНЬОМУ іНДИВіДУАЛЬНОМУ ПіДХОДі ДО СВОєї ДИТИНИ, НА ВЗАєМОДії ПЕДАГОГіВ і
БАТЬКіВ, САМЕ Ці МЕТОДИ МАЙЖЕ НЕ ВРАХОВУВАЛИСЬ.

ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД БАТЬКіВ, яК ГОЛОВНИЙ ПРИКЛАД СіМЕЙНОГО ВИХОВАННя,
ПОРіВНяНО З УСіМА іНШИМИ МЕТОДАМИ і ЗАСОБАМИ МАє НАЙБіЛЬШИЙ ВПЛИВ, яК У
ПОЗИТИВНОМУ ТАК і В НЕГАТИВНОМУ ПЛАНі. НАСЛіДУЮчИ БАТЬКА і МАТіР ДИТИНА
ЗАСВОЮє СіМЕЙНі ТРАДИЦії, ЦіННОСТі. БАТЬКАМ НЕ СЛіД МОАЛіЗУВАТИ НАВКОЛО
ПОЛіТИКИ, РЕЛіГії, ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОє НЕВДОВОЛЕННя НАВКОЛИШНИМ – ДИТИНА чЮЙНО ВЛОВЛЮє їХНЮ СПРАВЖНЮ ПОЗИЦіЮ, ПОДіЛяє ХАРАКТЕРНі ОЗНАКИ СіМЕЙНОГО
ПОБУТУ.
КОНФЛіКТНі СИТУАЦії В СіМї МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИДО РОЗВИТКУ ПОЗИТИВНИХ, чИ
НЕГАТИВНИХ РИС і яКОСТЕЙ У ДіТЕЙ яК чЛЕНіВ СіМ’ї. РОЗЛУчЕННя БАТЬКіВ
ПЕРЕВАЖНО ПРИЗВОДИТЬ ДО ПЕДАГОГічНОї ЗАНЕДБАНОСТі і ПОчУТТя БЕЗСИЛЛя В
ДИТИНі. НЕРіДКО ЦЕ НЕГАТИВНЕ РОЗДВОєННя В її ДУШі.