Усяка наука заснована на фактах. Вона збирає факти, зіставляє їх і робить висновки, встановлює закони тієї області діяльності, що вивчає. Способи одержання цих фактів називаються методами наукового – педагогічного дослідження.

Спостереження. Це систематичне, цілеспрямоване простеження проявів психіки людини у визначених умовах. Наукове спостереження вимагає постановки чіткої мети і планування. Заздалегідь визначається, які саме психічні процеси і явища будуть цікавити спостерігача, по яких зовнішніх проявах їх можна простежувати, в яких умовах буде відбуватися спостереження і як передбачається фіксувати його результати.

Спостереження повинне бути цілеспрямованим: спостерігач повинний чітко представляти і розуміти, що він збирається спостерігати і для чого спостерігати, інакше спостереження перетвориться у фіксацію випадкових, другорядних фактів. Спостереження варто проводити систематично, а не від випадку до випадку. Чим довше спостереження, тим більше фактів може нагромадити спостерігач, тим глибше і надійніше будуть його висновки.

Експеримент полягає в тому, що вчений (експериментатор) навмисно створює і видозмінює умови, у яких діє досліджувана людина (випробуваний), ставить перед ним визначені задачі і по тому, як вони вирішуються, судить про виникаючі при цьому процеси і явища. Проводячи дослідження при однакових умовах з різними випробуваними, експериментатор може встановити вікові й індивідуальні особливості протікання психічних процесів у кожного з них. У психології застосовують два основних типи експерименту: лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент проводять у спеціально організованих і у відомому змісті штучних умовах, він вимагає спеціального оснащення, а часом і застосування технічних пристосувань. Прикладом лабораторного експерименту може служити дослідження процесу дізнавання за допомогою спеціальної установки, що дозволяє на особливому екрані (типу телевізійного) поступово пред'являти випробуваному різну кількість зорової інформації (від нуля до показу предмета у всіх його деталях), щоб з'ясувати, на якому етапі людина довідається про зображуваний предмет. Лабораторний експеримент сприяє глибокому і всебічному вивченню психічної діяльності людей.

Однак поряд з достоїнствами лабораторний експеримент має і визначені недоліки. Найбільш істотний недолік цього методу – його деяка штучність, що за певних умов може привести до порушення природного ходу психічних процесів, а отже, до неправильних висновків. Даний недолік лабораторного експерименту до відомого ступеня усувається при організації.

Природний експеримент об’єднує у собі позитивні сторони методу спостереження і лабораторного експерименту. Тут зберігається природність умов спостереження і вводиться точність експерименту. Природний експеримент будується так, що випробувані не підозрюють про те, що вони піддаються психологічному дослідженню – це забезпечує природність їхнього поводження. Для правильного й успішного проведення природного експерименту необхідно дотримувати всі ті вимоги, що пред'являються до лабораторного експерименту. Відповідно до задачі дослідження експериментатор підбирає такі умови, що забезпечують найбільш яскравий прояв цікавлячих його сторін психічної діяльності.

Один з різновидів експерименту в психології та педагогіці – соціометричний експеримент. Він використовується для вивчення взаємин між людьми, положення, що займає людину в тій або іншій групі (заводській бригаді, шкільному класі, групі дитячого саду). При вивченні групи кожний відповідає на ряд питань, що стосуються вибору партнерів для спільної роботи, відпочинку, занять. За результатами можна визначити найбільше і найменш популярної людини в групі.

Метод бесіди, анкетний метод. Визначене значення і методи психологічного дослідження, пов'язані зі збором і аналізом словесних показань (висловлень) випробуваних.

Метод бесіди й анкетний метод. При правильному їх проведенні вони дозволяють виявляти індивідуально – психологічні особливості особистості: схильності, інтереси, смаки, відносини до життєвих фактів і явищ, іншим людям, собі.

Сутність цих методів полягає в тому, що дослідник задає випробуваному заздалегідь підготовлені і ретельно продумані питання, на які той відповідає (усно – у випадку бесіди, або письмово при застосуванні анкетного методу). Зміст і форма питань визначаються, у перших, задачами дослідження і, у других, віком випробуваних. У процесі бесіди питання змінюються і доповнюються в залежності від відповідей випробуваних. Відповіді ретельно, точно записують (можна з застосуванням магнітофона). Одночасно дослідник спостерігає за характером мовних висловлень (ступенем впевненості відповідей, зацікавленістю або байдужістю, характером виражень), а також поводженням, вираженням особи, мімікою випробуваних.

Анкетування являє собою перелік питань, що дають досліджуваним особам для листовної відповіді. Достоїнство цього методу в тому, що він дозволяє порівняно легко і швидко одержати масовий матеріал. Недолік же цього методу в порівнянні з бесідою – відсутність особистого контакту з випробуваним, що не дає можливість варіювати характер питань в залежності від відповідей. Питання повинні бути чіткими, ясними, зрозумілими, не повинні вселяти ту або іншу відповідь.

Матеріал бесід і анкет являє цінність тоді, коли він підкріплюється і контролюється іншими методами, зокрема спостереженням.

Тести. Тест – це особливий вид експериментального дослідження, що представляє собою спеціальне завдання або систему завдань. Випробуваний виконує завдання, час виконання якого звичайно враховують. Тести застосовують при дослідженні здібностей, рівня розумового розвитку, навичок, рівня засвоєння знань, а також при вивченні індивідуальних особливостей протікання психічних процесів.

Тестове дослідження відрізняється порівняльною простотою процедури, воно короткочасне, проводиться без складних технічних пристосувань, вимагає самого простого оснащення (часто це просто бланк із текстами задач). Результат рішення тесту допускає кількісне вираження і тим самим відкриває можливість математичної обробки.

Вивчення результатів діяльності. Результати діяльності людей – це створені ним книги, картини, архітектурні проекти, винаходи і т. п. По них можна у відомій мері судити про особливості діяльності, що привела до їх створення, і включених у цю діяльність психічних процесах і якостях. Аналіз результатів діяльності вважається допоміжним методом дослідження, тому що дає надійні результати тільки в сполученні з іншими методами (спостереженням, експериментом).

Самоспостереження. Самоспостереженням називають спостереження й опис людиною протікання в себе тих або інших психічних процесів і переживань. Самостійного значення як метод безпосереднього дослідження психіки на основі аналізу власних психічних проявів метод самоспостереження не має. Причина обмеженого його застосування – явна можливість мимовільного перекручування і суб'єктивного тлумачення явищ, що спостерігаються.

Отже, у психології та педагогіці використовують цілий ряд методів. Який з них раціонально застосувати, вирішують у кожнім окремому випадку в залежності від задач і об'єкта дослідження. При цьому звичайно використовують не один який-небудь метод, а ряд методів, що взаємно доповнюють і контролюють один одного.

2. Чи повинен вчитель у процесі навчання враховувати здібності сучасного учня?

Вчитель у процесі навчання не тільки повинен враховувати, але і розвивати здібності сучасного учня. Вчитель повинен враховувати здібності учнів, якщо він цього не буде робити, то учень буде вважати, що його здібності не важливі і може надалі не захоплюватись відповідним видом діяльності і не розвивати та не вдосконалювати свої здібності.

3. Які функції прикладу як методу виховання?

– приклад може служити для конкретизації того чи іншого теоретичного положення;

– на прикладі можна довести істинність певної моральної норми;

– приклад є переконливим аргументом;

– приклад може спонукати до певного типу поведінки;

– приклад діє своєю наочністю та конкретністю.

4. Виділити знання, вміння та навички, які необхідні учневі для виконання завдання, відгадай загадку:

Летить – пищить,

Сяде – мовчить.

Хто його вб'є –

Свою кров проллє.

Вміння:

вміння логічно мислити;

вміння співставляти ознаки різних предметів;

вміння сприймання тексту на слух;

вміння розгадувати загадки;

Знання українського фольклору.

Навички смислової догадки.

5. Назвати п'ять способів організації діяльності учнів і вказати цілі для кожного з них способів

Лісове джерельце,

Добре в нього серце.

Всім дає водиці

І звірятку, й птиці,

Дереву, травині.

Квітці і людині.

Тому й не мліє,

Дзюркотить, радіє

І з лісів дзвінкою

Витіка водою.

Перший спосіб

Знайдіть і підкресліть у вірші іменники в Д.в.

Мета:

– розвивати навички розрізняти відмінки;

– закріпити раніше вивчену тему: « Відмінки іменника»;

– виховувати охайність, уважність.

Другий спосіб

Прочитайте виразно вірш.

Мета:

– розвивати навичку виразного читання;

– вчити учнів правильній інтонації при виразному читанні;

– виховувати любов до уроків мови та літератури.

Третій спосіб

Складіть загадку про лісове джерельце.

Мета:

розвивати логічне мислення, смислову догадку;

розширювати активний словник учнів;

виховувати любов до природи.

Четвертий спосіб

Знайдіть і підкресліть у вірші дієслова.

Мета:

– розвивати навички розрізняти частини мови у тексті;

– закріпити раніше вивчену тему: «Дієслово»;

– виховувати інтерес до уроків української мови.

П’ятий спосіб

Дайте відповіді на запитання:

Про що вірш?

Кого напуває лісове джерельце?

Чому радіє джерельце?

Мета:

– перевірити розуміння учнями вірша;

– розвивати уважність та спостережливість;

– виховувати бережливе ставлення до природи.

6. Дати порівняльну характеристику двох способів організації учнів.

«Людина, яка швидко і багато говорить падає досить низько після нашого знайомства з нею, навіть якщо вона говорить умне, падає низько і не у тій мірі, як він надоїдає нам, але досить низько. У нас у голові з'являється думка, скільком людям він вже надоїв, і до тієї незадоволеності, що він нам зробив, у нашому почутті додається ще незадоволеність, яку на нашу думку він причинив іншим».

Два способи організації діяльності учнів:

1. Прочитайте текст.

2. Як ви вважаєте чому людина, яка швидко і багато говорить падає досить низько після знайомства з нею?

Перший спосіб організації діяльності репродуктивний і може розвивати та вдосконалювати лише навичку правильного, швидкого та виразного читання, а другий спосіб організації діяльності розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, він спрямований на виявлення власної думки кожного учня по даному питанню, тому другий спосіб організації діяльності є більш ефективним та результативним.

7. Описати і показати на фрагменті навчального матеріалу вміння вчителя організовувати діяльність учнів з перекодування навчальної інформації.

Батько ладнав ялинку і вдарив себе молотком по пальцю. Аж тут нагодилася мати.

– Доню, а що сказав тато, коли вдарив себе молотком по пальцю? – запитала вона.

– А погане казати?

– Ні погане можна пропустить,

– Тоді нічого не казав! – відповіла доня.

– Про що текст?

– Що робив батько?

– Що сталося коли він ладнав ялинку?

– Чи правильно вчинив батько?

– А що він неправильно зробив?

– А як ви будете поводитись, якщо вдарите себе молотком по пальцях?

Вчителю на даному фрагменті необхідно показати учням, що батько вчинив неправильно і продемонструвати можливі способи поведінки в даній ситуації.

8. Скласти питання до диспуту по темі: «Вплив вчителя на формування самооцінки учня».

Питання до диспуту:

1. Хто може впливати на формування самооцінки учня?

2. Як може вчитель впливати на формування самооцінки учня?

3. Чи впливає навчальна діяльність на формування самооцінки учня? Як?

4. Які причини формування негативної самооцінки учня?

5. Які є шляхи (способи) подолання негативної самооцінки учня?

6. Чи може вчитель змінити самооцінку учня?

7. Які є способи зміни самооцінки учня?

8. Чи може бути вчитель винен у сформованості негативної самооцінки учня?

9. Як варто поводитись вчителю, щоб не сприяти формуванню негативної самооцінки учня?

9. К.Д. Ушинський підкреслив одну особливість педагогічної діяльності: «Як би далеко не сховав свої глибші моральні переконання вихователь або наставник, але якщо тільки вони в нього є, то вони викладуться, можливо незалежно від нього».

1) Наведіть приклади, коли ви знали о моральних переконаннях вчителя, якщо він пробував їх «заховати».

2) Чи потрібно вчителю знати о співвідношенні свідомого та несвідомого у власній діяльності при навчанні?

1) а) Наприклад вчитель завжди розповідає учням, що бійка – це погано, що вона ніколи до добра не приведе, а одного разу, коли учні роздратували та розгнівали вчителя, то він з гніву вдарив дитину.

б) Вчитель пропагує серед учнів здоровий спосіб життя, забороняє палити учням, а сам вчитель палить і намагається це приховати від учнів.

2) Вчителю потрібно знати про співвідношення свідомого та несвідомого у власній діяльності при навчання. Т. як свідомим можна керувати, а несвідомим ні, тому вчитель у власній діяльності при навчанні повинен продумувати все до найменших дрібниць, щоб він міг контролювати свої дії та думки і не допускати прояву несвідомого у своїй діяльності.

10. Навести власне ставлення до вислову І. Канта: «Хитрість – образ думок обмежених людей і дуже відрізняється від розуму, на який зовні схожий»

Я не зовсім згоден з цим висловлюванням, оскільки багатьом людям хитрість допомагає виживати в такий нелегкий час. Якщо людина не буде хитрувати, то їй буде важко жити. Хитрість – це не образ думок обмежених людей, а образ думок людей, які вміють поєднувати розум з хитрістю. Навіть у багатьох байках та оповіданнях хитрість не засуджується, а навпаки оспівується.

11. Вказати можливі дії вчителя у ситуації, коли батьки намагаються покарати дитину у присутності вчителя

– пояснити батькам, що дану ситуацію можна вирішити без покарання дитини;

– вказати способи вирішення цієї проблеми;

– вказати шляхи подолання даної проблеми, щоб в майбутньому більше не зтикатись з нею.

12. Сформулювати питання для перевірки розуміння тексту

«Віра або істина, або помилкова. Якщо вона вимисел, це означає, добродійну людину, монах або пустельник даремно втратили 60 років життя, і тільки – більше їм нічого не загрожує. Але якщо вона заснована на істині, то порочну людину очікує страшна доля: одна думка про муки, які він собі готує, приводить у тремтіння мою уяву; розум безсилий постигнути їх, слова – виразити».

Питання для перевірки розуміння тексту:

– Як ви розумієте такі слова «віра», «істина»?

– Що означає, якщо віра – вимисел?

– Що очікує порочну людину, якщо віра заснована на істині?

– Що приводить у тремтіння уяву? Чому?

– Що розум безсилий постигнути?

– До чого безсилі слова?

13. Вказати можливі дії вчителя у ситуації, коди директор школи у присутності учнів розмовляє з ним некоректно

Можливі дії вчителя:

– запропонувати директору зайти в кабінет;

– дати зрозуміти директору, що некоректно так розмовляти в присутності учнів;

– попросити дітей вийти з класу;

– запропонувати директору провести розмову пізніше.

14. Один з вчених писав: «З'єднайте в собі дві людини – скрупульозного дослідника і самого в'їдливого опонента відносно до власних ідей. З'єднайте мужність пошуку з мужністю визнання своїх оман».

1) Чи потрібно у процесі формування особистості добиватися «з'єднання у ній двох людей»?

2) Яке відношення суб'єктивних і об'єктивних факторів у процесі внутрішнього діалогування?

1) У процесі формування особистості потрібно добиватись «з’єднання в особистості двох людей» щоб особистість прагнула до здобуття знань, до створення різних винаходів, до організації спостереження, але при цьому, щоб вона здатна була бачити недоліки в своїй роботі.

2) Суб’єктивні та об’єктивні фактори тісно пов’язані між собою у процесі внутрішнього діалогування. Як суб’єктивні фактори залежать від об’єктивних так і об’єктивні фактори залежать від суб’єктивних.

15. Дати декілька варіантів продовження даної ситуації: Класний керівник стала помічати, що одна з її учениць приходить до школи з синцями. Та з кожним днем дівчинка стає більш замкнутою. На всі питання вчителя дівчинка не відповідає. Через деякий час стало відомо, що цю ученицю б'ють батьки

Варіанти поводження вчителя в ситуації коли вчитель дізнається що дитину б’ють батьки:

– виявити причини, чому батьки б’ють дитину;

– провести розмову з ученицею, пояснити їй в чому заключаються її помилки і допомогти їй уникати таких помилок в майбутньому;

– поговорити з батьками, пояснити їм що є і інші способи покарання і що не варто одразу звертатись до тілесних покарань;

– порадити батькам які є способи вирішення відповідного питання.

16. Вказати можливі помилки учнів при виконанні такого завдання. Замість знаку»?» вставити необхідну фігуру

Можливі помилки учнів при виконанні такого завдання:

– діти будуть аналізувати кожний рядок окремо один від одного (вони будуть намагатись знаходити певну залежність в кожному рядку окремо, тобто якщо в 1-му рядку всі різні фігури і в 2-му рядку різні фігури, то в третьому треба буде знайти якої не вистачає (це лише за умови, якщо в рядках всі фігури різні і немає однакових));

– діти можуть плутати фігури і декілька раз намалювати одну і ту ж саму фігуру (це може виникнути тому, що не всі діти добре зрозуміли матеріал про геометричні фігури);

– діти можуть зафарбувати не ту фігуру, яку потрібно (це може виникнути, якщо вони будуть неуважні).

Необхідна фігура –