Зміст

Вступ

І. Теоретичні основи використання мультимедійних технологій, при вивченні курсу основи підприємницької діяльності

1.1. Аналіз літературних джерел

1.2. Сутність використання мультимедійних технологій при вивченні теми

1.3. Аналіз програми профілю «Трудове навчання. Основи підприємницької діяльності 8–11 кл.»

ІІ. Методичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні теми „Загальні відомості про менеджмент” у 10–11 класах

2.1. Розробка методики вивчення теми «використання мультимедійних технологій, при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент» в слайдах.

2.2. Планування навчального процесу

2.3. Ефективність розробленої методики

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу.

Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави.

Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу.

На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу.

Саме тому інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Об’єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розв’язання проблеми інтеграції навчальних предметів потребує модернізації методик викладання навчальних дисциплін.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Не секрет, що частина учнів володіє комп’ютером досконаліше ніж вчителі. Не може не викликати занепокоєння той факт, що сьогодні лише один вчитель із п’яти почувається “справді добре підготовленим” для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Тому вищезазначену статистику потрібно змінювати. Школа більше не може дозволити собі залишатись осторонь. Очевидно, що найважливішою складовою навчального процесу є не комп’ютери, а вчителі, які освоїли методики застосування комп’ютерних технологій.

Ринкова економіка погребує виховання нового типу працівника-підприємця, здатного якісно і плідно працювати, проявляти ініціативу, винахідливість, заповзятливість, інколи навіть ризикуючи [17,3]. Формування особистості такого працівника слід починати ще у школі, і неабияка роль у цьому належить мультимедійним технологіям навчання.

Враховуючи вище сказане ми і вибрали тему курсової роботи: “Методика використання мультимедійних технологій при вивченні теми „Загальні відомості про менеджмент ”.

Об’єкт дослідження: процес навчання учнів 10-11 класів основам підприємницької діяльності.

Предмет дослідження: методика використання мультимедійних технологій при вивченні теми „Загальні відомості про менеджмент”.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики використання мультимедійних технологій для вивчення теми „Загальні відомості про менеджмент”.

Завдання дослідження:

- Ознайомитись з літературними джерелами та з’ясувати стан вивченості теми;

- З’ясувати об’єкт, предмет, мету та завдання курсової роботи;

- Розкрити сутність використання мультимедійних технологій при вивченні теми;

- Проаналізувати програму профілю «Трудове навчання. Основи підприємницької діяльності 8–11 кл.»;

- Розробити методику вивчення теми «Використання мультимедійних технологій, при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент»;

- Спланувати систему занять з теми «Відомості про менеджмент» для 10 кл.;

- Експериментально перевірити розроблену методику та дати рекомендації по її застосуванню.

Для того, щоб здійснити ці завдання ми використали такі методи науково-педагогічних досліджень: аналіз педагогічної та методичної літератури, вивчення шкільної практики, спостереження і дослідження.

Теоретичне значення та практична цінність нашої роботи в тому, що нами розроблена методика вивчення теми „Загальні відомості про менеджмент ” з використанням мультимедійних технологій.

Для вирішенні цих завдань при написанні курсової роботи були використані такі методи:

метод аналізу літератури;

метод аналізу програми;

розробка методики вивчення теми;

планування навчального процесу;

експериментальної перевірки розробленої методики.

І. Теоретичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні курсу «Основи підприємницької діяльності»

1.1. Аналіз літератури з теми дослідження

Загальновідомо, що суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, чітко усвідомлювати, що і для чого він зараз робитиме. Машбіць Ю. І. констатує, що комп’ютер як засіб мультимедійних технологій дозволяє значно посилити мотивацію учіння в силу такого фактору, як новизна роботи з комп’ютером. Крім того, комп’ютер значно розширив можливості надання навчальної інформації, регулюючи її за складністю та заохочуючи правильні рішення [14].

Вивчення літературних джерел та педагогічних досліджень показує, що проблемі використання комп’ютера як засобу навчання при вивченні профільних дисциплін учнями 10-11 класу приділяється недостатньо уваги, але нам все ж таки вдалося відшукати деяку методичну літературу. Так, гортаючи сторінки журналу «Трудова підготовка в закладах освіти», можна познайомитися з тезами доповіді Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України, в якій автор наголошує, що освіта повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через широке впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комп’ютерних технологій.

Методика використання мультимедійних засобів на різних етапах заняття широко пропагується виробниками відповідних засобів у вигляді бізнес-додатків, рекомендацій та інструкцій з їх використання, яка ґрунтується на висловлюванні «Справжня мудрість комп’ютерної грамотності полягає не тільки і не стільки в тому, який обсяг матеріалу ми засвоїли, мудрість і професіоналізм – в раціональності» [18]. Корисну методику використання мультимедійних програм і середовища автор подає у вигляді правил, за якими необхідно: знати області застосування даної програми, чітко розуміти, що дана програма вміє і які засоби і функції вона містить, будь-який, навіть самий маленький проект доводити до завершеного рівня, вміти швидко знаходити необхідну функцію, навчитися спочатку добре продумати свій проект чи завдання, а вже потім активно приступати до його вирішення.

Аналіз навчально-методичної літератури та досвіду роботи шкіл приводить до висновку, що навчання учнів, середніх загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, відбувається на основі методики, яка базується на пояснювально-ілюстративному та репродуктивному методах, і фронтальній формі організації навчання. Тому на нашу думку, особливу ж увагу необхідно привернути активним методам навчання.

Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується суттєвим зростанням значення інформаційних технологій в плані вдосконалення усієї загальноосвітньої системи. У зв'язку з широким та неухильним впровадженням в навчальний процес нових інформаційних технологій задача узгодження змісту і методів навчання з найновішими досягненнями психолого-педагогічної науки набуває особливого значення, причому в контексті її з'являються сучасні тенденції комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності.

Аналіз літературних джерел дозволяє виділити мультимедійні технології, їх найчастіше використовують педагоги при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент».

Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організацій і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як суто техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео-, та ін.), що й породило сучасну назву, поняття „мультимедіа” поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються при вивченні ОПД завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, навчальні, демонстраційні програми тощо.

Ринкова економіка погребує виховання нового типу працівника-підприємця, здатного якісно і плідно працювати, проявляти ініціативу, винахідливість, заповзятливість, інколи навіть ризикуючи [19,3]. Формування особистості такого працівника слід починати ще у школі, і неабияка роль у цьому належить інформаційним технологіям навчання.

1.2. Розкрити сутність використання мультимедійних технологій при вивченні теми

Основне завдання методики використання мультимедіа – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання.

Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..." [8]

Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. К.Ушинський стверджував: “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти.

Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів, які використовуються в освітньому процесі.Тому пропонуємо значення окремих термінів:

мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію;

анімація – (від латинського “animation” – оживляю) - метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку;

презентація – це набір слайдів, в якому є текст, графічні об’єкти, малюнки.

Програма Microsoft Power Point призначена для створення та показу мультимедійних презентацій. За допомогою цих презентацій можна демонструвати різноманітні ілюстрації, фото- і відеоматеріали, портрети, історичні документи, механізми і явища. Microsoft Power Point надає користувачу все необхідне для створення презентації – потужні функції роботи з текстом, включаючи окреслення контуру тексту, засоби для малювання, побудови діаграм, широкий набір стандартних ілюстрацій і таке інше. Презентація — це набір слайдів і спецефектів, що супроводжують їхній показ на екрані, роздатковий матеріал, а також конспект і план доповіді, що зберігаються в одному файлі. Слайд - це окремий кадр презентації, що може містити в собі заголовок, текст, графіку, діаграми, відеофрагмент і т.д.

Створення і вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання, належить учителеві.[21]

Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання).[18]

У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.[2]

Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері.

Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі.

Часто зустрічається вираз «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називають урок, де мультимедіа використовується для підсилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для підсилення наочності, для підключення одночасно кількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення складного нового матеріалу. Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена тим або іншим автором розробка з заданими навчальними цілями та завданнями, орієнтована на певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно змінюється роль учителя, який у цьому випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру та імпровізації. Нічого дивного не буде в тому, що у більш досвідченого вчителя подібний урок може заграти новими гранями, пройти цікавіше, динамічніше, ніж у його молодого колеги. Проте урок – міні-технологія передбачає істотне зменшення «педагогічного браку» навіть педагогом-початківцем.

При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку вчитель повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:

- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;

- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;

- для поторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;

- для узагальнення, систематизації знань?

Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням.

Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки.

Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник має прагнути перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.

Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю, як логічно самостійну частину навчального матеріалу, що за своїм обсягом і структурою відповідає таким компонентам наповнення, як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт тощо.

Дидактична одиниця складається з одного або декількох фреймів. ФРЕЙМ – мінімальний опис явища, факту, об'єкта, при видаленні з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єкт припиняють пізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір пов'язаних за суттю та логікою фреймів складає дидактичну одиницю. Таким чином, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації. Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко... Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно». Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності.

Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.

Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.

Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.

Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора.

Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.

При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:

- структура;

- об'єм;

- формат.

Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися. Давно відомо, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Нагадаємо визначення тексту в енциклопедичних довідниках як послідовність графічних або звукових мовних знаків, обмежена єдиним призначенням (від латинського слова Textus – з'єднання). [2]

Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить. Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Удосконалюються навички читання, усного рахунку тощо.

Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора.

Важливе значення має й використання на уроці звуку. Звук може грати роль:

- шумового ефекту;

- звукової ілюстрації;

- звукового супроводу.

Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляд навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності подання відповіді. Дуже важливо, щоб учні були привчені до цього, щоб звук не викликав у них зайвого збудження.

Важливу роль грає звукова ілюстрація, як додатковий канал інформації. Наприклад, наочне зображення тварин або птахів може супроводжуватися їх гарчанням, співом і так далі. Малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаним голосом. [2]

Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У цьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціонально використовувати на уроці звуковий супровід. Якою буде роль учителя в ході звукового супроводу? Прийнятнішим буде використання звуку як навчального тексту в ході самостійної підготовки до уроку. На самому ж уроці слід звести звуковий супровід до мінімуму.

Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет і багато іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів. Необхідно замінити звуковий супровід відеофрагменту живою мовою вчителя й учнів. [2]

Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси розвитку й динаміки. Тому доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу.

Зміст мультимедійного матеріалу має відповідати вимогам навчальних програм. Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття.

1.4. Проаналізувати програму профілю «Трудове навчання. Основи підприємницької діяльності 8–11 кл.»

Із переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.

Загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі, а також засобів і способів розв’язання проблем підприємництва. Йдеться, насамперед, про економічну освіту, що якнайтісніше пов’язана із створенням високоефективної економіки і є важливою умовою розвитку держави та кожної людини. Принципові зміни в економіці, науці і техніці, у соціальних відносинах та суспільній думці зумовлюють зміни у змісті загальної середньої освіти, вимагають знань, які б стали потребою сьогодення. Це свідчить про необхідність формування у громадян України не тільки таких рис, як діловитість, підприємливість, а найголовніше – економічної культура, а саме суспільство потребує, щоб кожна людина, незалежно від її фахової орієнтації, здобула гарантований державою певний мінімум систематизованих економічних знань. Тому економіка ввійшла до інваріативної частини базового навчального плану, а це сприятиме запровадженню в Україні неперервної економічної освіти. Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору. До варіативної частини профільної школи віднесено такий економічний курс, як “Основи підприємницької діяльності”. Вивчення курсу здійснюється за такими збірниками програм “Програми для середньої загальноосвітньої школи. трудове. Основи підприємницької діяльності”, К.: Освіта. 1993р. Програма позбавлена жорсткого поурочного поділу. Вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети (центри) не уповноважені регламентувати розподіл вчителем навчальних годин у межах теми.

Основою планування навчальної роботи вчителя є шкільна програма. Зміст програми орієнтує вчителя на виховання творчої особистості учня, розвиток його інтересів, нахилів, здібностей, підготовку учня до професій його самовизначення і трудової діяльності у майбутньому.

Завдання курсу „Основи підприємницької діяльності”:

поступове засвоєння учнями правових, організаційних, економічних, соціально-психологічних та інших знань, які складають основи підприємницької діяльності;

формування таких якостей особистості, як працелюбність, ініціативність, винахідливість, відповідальне ставлення до праці та власності;

розвиток економічного мислення, формування стійких професійних інтересів, необхідних при виборі майбутньої професії.

Програма передбачає три варіанти:

Варіант 1 — для шкільного навчального плану, де в 8—11-х класах на трудове навчання відводиться по 2 год. на тиждень.

Варіант 2 — для того ж навчального плану, коли курс вивчається лише в 10—11-х класах.

Варіант 3 — для навчальних планів з 6-годинним тижневим навантаженням, в 10—11 класах.

Згідно програми практична підприємницька діяльність учнів проводиться у шкільному кооперативі, на малому підприємстві, в комерційному центрі тощо. Місце її проведення залежить від наявності об’єкта підприємницької діяльності в залежності від регіону знаходження школи.

Заняття пропонується проводити у формі лекційних, практичних та семінарських занять застосовуючи активні методи навчання (дискусії, ділових ігор та ін.).

Програма курсу „Основи підприємницької діяльності” містить 7 розділів. Кожен з розділів містить підрозділи та теми.

Для реалізації вище розглянутих завдань та змісту вивчення курсу у процесі трудового навчання нами буде розглянуто, в параграфі 2.1. даної курсової роботи, методичні прийоми.

На тему «Загальну відомості про менеджмент» за другим варіантом виділено 1 лекційна та 1 практична години.

Вивчення цієї теми, має сприяти формуванню в учнів 10 класу знань про:

Професійну характеристику менеджера;

управлінську діяльність та її складові;

для чого і як складається бізнес-план;

чим розрізняються організаційні структури побудови підприємства;

та вмінь;

– давати професійну характеристику менеджера;

– аналізувати сутність менеджменту;

– виконувати схематичне планування;

– презентувати бізнес-план.

ІІ. Методичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні теми „Загальні відомості про менеджмент” у 10–11 класах

2.1. Розробка методики вивчення теми «Використання мультимедійних технологій» при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент»

Основними цілями використання мультимедійних технологій при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент» є: підвищення інтересу до предмету, організація індивідуальної навчальної діяльності учня, скорочення непродуктивних витрат часу на допоміжні роботи, розвиток творчої активності та здібностей, підвищення виразності, доступності навчального матеріалу за допомогою персонального комп'ютера тощо.

При проектуванні мультимедійного уроку ми замислилися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:

- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;

- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;

- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;

- для узагальнення, систематизації знань?

Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Ми прагнули перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.

Застосування інформаційних засобів не повність змінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми.

Характерною рисою мультимедійних уроків є те, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп'ютера створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту.

Основним завданням даної теми є:

ознайомити учнів з професійною характеристикою менеджера;

навчити аналізують сутність менеджменту;

виконувати схематичне планування;

складати та презентувати бізнес-план.

З метою успішної реалізації завдань ми використовуємо такі форми навчальної діяльності:

фронтальна – пояснення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення;

колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (аналіз схеми бізнес-плану).

Визначенням переважного виду навчальної діяльності є:

продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань;

продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань.

Під час уроку вчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника, у відповідності до демонстраційно-моделюючих засобів(відповіді на запитання: “Що унаочнювати?” та “Як унаочнювати?”).

Своєрідним сценарієм навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint), та місця застосування служить план – конспект уроку.

На наш погляд на заняттях з основ підприємницької діяльності доцільно використовувати нові мультимедійні технології, а саме – презентації при вивченні теми «Загальні відомості про менеджмент». Для того щоб даний дидактичний матеріал був дійсно ефективним та цікавим, необхідно знати можливості комп’ютерних програм, їх переваги та недоліки.

Вважаємо, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної.

Ми виділили наступні особливості даної технології:

- якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;

- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;

- значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

- зростання продуктивності уроку;

- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

- легке усунення недоліків і помилок у слайдах;

- встановлення міжпредметних зв'язків.

Даний урок-презентація під час вивчення менеджменту є своєрідними міні-телепроектами, цікавими для учнів, що створений на доступному рівні та має певне змістове та навчальне навантаження. Адже сьогодні телебачення має суттєве значення в нашому житті ми не можемо уявити себе без перегляду телевізійних передач. Діти також є безпосередніми учасниками цього процесу. Тому, одним із визначальних завдань вчителя сьогодні є потреба продемонструвати, застосовуючи сучасні мультимедійні засоби навчання, для здобуття поставленої мети.

Під час вивчення теми «Загальні відомості про менеджмент», коли діти знайомляться із сутністю менеджменту, варто продемонструвати слайди на кожному з яких вказані складові цієї сутності. Шумові ефекти, які супроводжують появу кожного слайда та використання анімації сприяють усвідомленню учнями важливості кожного фрагменту, його значущості у сутності менеджменту.

Вивчаючи дану тему, варто продемонструвати серію слайдів, які характеризують менеджера, це дасть змогу оцінити учням себе, порівнявши риси управлінця зі своїми. Вважаємо, що створення та використання уроків-презентацій дає максимальний ефект у навчальному. Сучасний розвиток учнів потребує створенню на уроках особливої атмосферу та настрій. За допомогою мультимедійних презентацій, відповідного комп’ютерного забезпечення, учні мають можливість познайомитись зі плануванням менеджменту, організацією підприємства, та значенням бізнес-плану у ході уроку. Дітям варто продемонструвати необхідну інформацію що допомагає зробити навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим.

Методика використання мультимедійних технологій у процесі вивчення менеджменту сприяє наступному:

- посиленню мотивації навчання учнів;

- вдосконаленню системи управління навчанням на різних етапах уроку;

- зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної культури учнів;

- підвищенню рівня обізнаності учнів щодо сучасних інформаційних технологій;

- демонстрації можливостей комп'ютера не лише як засобу для гри.

Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати наступні дидактичні завдання:

- сформувати мотивацію до навчання взагалі;

- засвоїти базові знання з предмета;

- сформувати навички самоконтролю.

Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям.

Відомо (дослідження інституту Євролінгвіст, Голландія), що більшість людей запам'ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо- і відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50%. Учні засвоїли в ході уроку: Професійну характеристику менеджера;

управлінську діяльність та її складові;

для чого і як складається бізнес-план;

чим розрізняються організаційні структури побудови підприємства.

Під час використання на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики. Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, оскільки без інтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима творча діяльність учня.

Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Дана технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю знань. Тому застосування інформаційних технологій у курсі менеджменту створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання культури спілкування за прикладом менеджерів.

Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми ми дотримувалися лінійної послідовності кадрів для показу цікавих унаочнень теми. На екрані з'являлися визначення, характеристики, які учні записують у зошит, тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення, встигає розповісти більше. У навчанні особливе значення надається сьогодні власній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Учитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівником самостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку.

2.2. Планування навчального процесу

Для того, щоб діяльність вчителя була продуктивною на кожному уроці, вчитель повинен планувати свою роботу.

Планування занять - це розробка цілей, завдань і змісту уроків в цілому і кожного зокрема на поточний час і певний період. Планування розрізняють перспективне і поточне. До перспективного належить планування занять на навчальний рік, семестр та планування навчальної теми, до поточного — планування уроку.

Для планування занять складають календарно-тематичний план, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів до уроків, які теми будуть вивчатися, скільки практичних робіт потрібно виконати тощо.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки, де розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів, визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчених тем, передбачено програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. [20]

Тематичне планування передбачає визначення типу уроку (чи організаційної форми навчання), визначення обсягу матеріалу, підбір наочності, використання ТЗН і підбір фактичного матеріалу (вправи, задачі та ін.).

У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактичне обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань. [20,68] Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.

В поурочних планах рекомендується визначати тему і мету уроку, здійснення міжпредметних зв'язків, методи і прийоми проведення уроку, види навчальної роботи учнів, матеріал і завдання для вправ, практичних або лабораторних робіт, наочні посібники. Розглянемо схему календарно-тематичного плану, подану в таблиці 1. Календарно тематичний план занять з теми „Загальні відомості про менеджмент” див. додаток 1.

Таблиця 1.

Календарно-тематичний план занять з _____

По темі __________________________________________

№ заняття	Тема занять і його зміст	Мета заняття та його тип	Міжпредметні зв’язки:	Дидактичні засоби і наочні посібники	Методи і методичні прийоми	Календарний термін проведення занять
1	2	3	4	5	6	7

Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхнім знанням з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань.

Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

При підготовці до уроку враховують: а) провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмету, ставлення їх до уроків вчителя; б) рівень сформованості уміння вчитися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; в) рівень активності учнів на уроках; увага і дисциплінованість; г) уміння застосовувати їх знання на практиці; д) здібності кожного, потенційні можливості; е) можливості використання ТЗН та наочності; є) працездатність самого вчителя; ж) санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку.

Поурочний план передбачає: а) дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним; б) назву, тип і мету уроку; в) структуру уроку; г) його зміст; д) методи і прийоми роботи вчителя і учнів; е) навчальне обладнання і домашнє завдання. [24,46]

Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням плану-конспекту уроку, структура якого залежить від його типу. Класифікація уроків за освітньою метою найзручніша для їх аналізу й планування. Складаючи календарний чи тематичний план, учитель розподіляє уроки за окремими розділами і темами відповідно до освітньої мети, від якої залежить і тип уроку. Розглянемо таку типологію уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь і навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь і навичок; 6) комбінований урок. Якщо вивчаються поняття закони, теорії і ставиться мета свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань. [4,78]

Підготовка вчителя до уроку-презентації займає досить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати для слайдів. Потім необхідно визначити кількість слайдів, відобразити їх, підібрати картинки, фото та анімацію. Проте задля хорошого результату проведення уроку, справжній вчитель готовий затратити багато часу.

2.3. Експериментально перевірити розроблену методику та дати рекомендації по її застосуванню

Велику увагу в дослідженні приділено питанням активізації навчання з використанням нових інформаційних технологій, в основі яких є використання мультимедійних технологій. У відповідності до основних факторів і вимог проведення педагогічного експерименту нами були проведені експериментальні уроки (уроки-презентації).

Перший етап включав: аналіз науково-методичної літератури, програм та шкільних підручників; підбір технічного обладнання (наявність комп’ютерна кабінеті); підбір вчителів і контингенти учнів, бесіди з вчителями, учнями; розробка педагогічних програмних.

На другому етапі проводилася розробка методичного апарату і проходив пошуковий етап навчального експерименту у вибраних класах. Результати пошукового етапу експерименту дозволили скоректувати структуру, зміст уроків і практичних робіт, а також питання застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі. Конструювалися і формулювалися завдання, відбирався необхідний навчальний матеріал з підручника в комплексі з іншими навчальними засобами.

Третій етап – навчаючий експеримент, в процесі якого проходила експериментальна перевірка методики застосування мультимедійних технологій на уроках вивчення нового матеріалу та проводився аналіз отриманих результатів.

Дослідження проводились у формі експериментальних уроків. В ході експерименту здійснювались педагогічні спостереження, поточний і підсумковий контроль в експериментальних і контрольних класах для перевірки ефективності застосування НІТН. Основним критерієм результативності методики застосування мультимедіа в навчальному процесі ми вважали різницю в результатах проведення практичного заняття школярів експериментальних і контрольних класів. Кількість учнів, які на високому рівні оволоділи необхідними уміннями

1 – дають професійну характеристику менеджера;

2 – аналізують сутність менеджменту;

3 – виконують схематичне планування;

4 – презентують бізнес-план.

Діаграма яскраво демонструє, що учні експериментального класу краще оволоділи необхідними знаннями, ніж учні контрольного класу. Різниця між основними показниками становить біля 15%, що переконливо свідчить про ефективність використання мультимедійних технологій. Всі показники експерименту, проведеного в ході навчального процесу, підтверджують якісний вплив застосування комп’ютера і програмного забезпечення. В ході експерименту підтвердилась універсальність мультимедійних технологій і можливість їх застосування для проведення занять і з інших предметів.

Проведені дослідження дозволяють сформулювати такі висновки: Аналіз психолого-педагогічних, методичних джерел і практики викладання ОПД в загальноосвітній школі показав, що для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках вивчення нового навчального матеріалу необхідно удосконалити методику використання НІТН та розробити ефективне програмоване забезпечення для вивчення курсу ОПД на сучасному етапі. В ході проведеного дослідження було виявлено, що одним із методів активізації пізнавальної діяльності учнів, а в результаті підвищення рівня і глибини знань є відеометод, який включає впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання.

Дослідження переконали в ефективності поєднання НІТН з іншими технічними засобами навчання (слайдопроектором, відеомагнітофоном) та демонстраційним експериментом. Дослідження показали, що використання комп’ютера, під час вивчення нового навчального матеріалу з розділу “Економічні основи підприємницької діяльності” в загальноосвітній школі, дало можливість поліпшити навчальний процес і це в свою чергу підвищило зацікавленість учнів до предмету. Дидактичний експеримент довів, що використання комп’ютерної підтримки у вигляді педагогічних наочних розробок, які містять теоретичний матеріал уроку, програмне забезпечення (дискети) на уроках вивчення нового матеріалу є ефективним засобом формування нових знань, умінь та навичок учнів.

Висновок

Вивчення та аналіз педагогічної та методичної літератури з теми показало, що більшість авторів приділяють зачну увагу вивченню менеджменту з використання мультимедійних технологій.

Також аналіз навчально-методичної літератури та досвіду роботи шкіл приводить до висновку, що навчання учнів, середніх загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, відбувається на основі методики, яка базується на пояснювально-ілюстративному та репродуктивному методах, і фронтальній формі організації навчання. Тому на нашу думку, особливу ж увагу необхідно привернути активним методам навчання.

Ознайомлення з практичним станом проблеми засвідчило, що в умовах широкого використання сучасних мультимедійних технологій у навчальному процесі обов'язковий обсяг знань, умінь та навичок педагога, що визначає кінцевий результат навчання основ спілкування з комп'ютером, повинен включати:

- знати як завантажити програму MS Power Point;

- вміти створювати надпис;

- вміння вставляти авто фігури, малюнки та фотографії;

- вміння застосовувати ефектів анімації до об’єктів слайда;

- вміння настроювати перехід слайдів.

Застосувавши мультимедійні технології проведення уроку в експериментальному класі, ми отримали кращі результати, ніж в контрольному. Учні свідомо засвоювали теоретичний матеріал, активніше працювали в групах та краще впоралися з діловою грою.

Враховуючи результати експериментальної роботи, хочемо наголосити, що мультимедійний урок досягає максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Важливо, коли текст з екрану є самостійною одиницею інформації, яку вчитель не озвучує, а просто коментує.

Проте при використанні відеоінформації дуже легко відступити від теми уроку та перетворити учнів у пасивних глядачів. Щоб цього уникнути, слід піклуватися про забезпечення зворотного зв’язку з учнями, а звуковий супровід презентації замінити живою мовою вчителя та учня.

Безперечно, мультимедійні засоби навчання мають перевагу над іншими. Результати дослідження свідчать, що використання інформаційних технологій:

- підвищує рівень професійної культури;

- зменшує трудоємкість процесу контролю і консультування;

- розвиває плідну співпрацю з учнями;

- підвищує рівень функціональної письменності у сфері інформаційних технологій;

- дає можливість самореалізації і самоствердження; - підвищує авторитет вчителя серед учнів.

Інформаційні технології підвищують інформативність навчального матеріалу, ефективність навчання, додають йому динамізм і виразність.

Список використаної літератури

1. Аксіонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. – 280 с.

2. Асвацатуров Г.О. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку//www.nova.ua

3. Білоконна Н.І. До проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі / Н.І. Білоконна, С.П. Білоконний // ІІ Славянские педагогические чтения: Тез. докл. междунар. конф., 16 – 18 окт. 2003г. – Тирасполь, 2003. – С. 49-53.

4. Ващук О.В. Особливості активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи при застосуванні засобів НІТ // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко (Педагогічні науки). – № 1. – 1999 р.: Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”, 1999 р. - С. 55-68.

5. Воркалій З. Основи підприємництва: Навч. посібник. – К.: Знання – ПРЕС, 2002. – 239с.

6. Вудкок Майк, Фрэнсис Дэйв. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя- практика. – Дело, 2001. – 311с.

7. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М. Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред.. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

8. Коменський Я. А. Велика дидактика//Вибр. пед. твори. - К., 1940, т.1, стор. 15.

9. Кричевский Р.Л. “Якщо Ви керівник” М:”Справа”, 1993. – 242 с

10. Кричевский Р.Л. “Якщо Ви керівник” М:”Справа”, 1993. – 249 с.

11. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. “Психологоия малої групи: теоретичний і практичний аспект” М, 1991. – 84 с.

12. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. “Психологія малої групи: теоретичний і практичний аспект” М, 1991. – 108 с.

13. Лозиця В.С. Психологія менеджменту. Теорія і практика: Навч. посібник. – К.: ТОВ „УВПК „ЕксОб”, 2001. – 512 с.

14. Машбиц Е.И. Психолого–педагогические проблемы компьютерного обучения. – М.,1989.

15. Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе // Педагогика. – 2003. - № 9. – С.32-38.

16. Паращенко Л.І. Економічна освіта в школі //Наука і сучасність Зб. наук. праць Нац. пед.ун-ту ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2000. – Вип. 1. Ч.3. – С. 119–125.

17. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємства. Навчальний посібник. – Львів, 2001. – 276с.

18. Підгорна В. В. Методика та педагогічні умови впровадження мультимедійних технологій // http://intkonf.org

19. Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. Посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с. : іл.

20. Програми середньої загальноосвітньої школи. Трудове навчання. Основи підприємницької діяльності 8-11 класи. – К.: Освіта. 1993.

21. Саливон Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом // www.nouv.gou.ua

22. Селевко Г.К. Проектуємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. – 2006. - № 3-4. – с. 19 -25.

23. Сумський В.І., Сільвейстр А.М. Викладання нового матеріалу за допомогою нових інформаційних технологій //Методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Науково-методичний збірник /Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова), Н.М. Шунда (заст. голови), Н.Г. Ничкало та ін. - Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 1998: -Ч2. -277 с.

24. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. Підручник для вищ. пед. навч.закладів. Частина II. Загальні засади методики трудового навчання. - К: НПУ ім. Драгоманова, 2000. - 186 с.

25. Христіанінов О., Ващук О. Вимоги до навчальної комп’ютерної програми у контексті активізації пізнавальної діяльності учнів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1999. - № 1. - С. 31-33.