Вступ

Розділ 1. Наочність навчання і використання наочних посібників

1.1 Історія виникнення поняття "наочності", суть поняття

1.2 Наочність як дидактичний принцип навчання

1.3 Класифікація наочних посібників за біологією

1.3.1 Натуральні посібники

1.3.2 Образотворчих посібників

1.3.3 Лабораторне устаткування

1.3.4 Технічні засоби навчання

1.4 Методика застосування наочності на уроках біології в сучасній школі

Розділ 2. Методичні особливості застосування наочності на уроках зоології

2.1 Організація експериментальної роботи. Застосування наочних засобів на усіх етапах уроку

2.2 Результати дослідно-експериментальної роботи

Висновок

Список літератури

Вступ

Вдосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня учбово-виховного процесу. Учбове устаткування стало невід'ємною частиною уроку, оскільки робота з ним для учнів - це і джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. У методиці викладання біології розроблені різні прийоми використання учбового устаткування на уроках.

Учбово-матеріальною базою викладання біології є раціонально організований і обладнаний кабінет, в якому створені умови для розміщення, зберігання і використання учбового устаткування. Нині промисловість виробляє велику кількість навчальних посібників, їх номенклатура, необхідна для оснащення кабінету біології, визначена нормативним документом "Типові переліки учбового устаткування і учбово-наочних посібників для загальноосвітніх шкіл". Переліки учбового устаткування по біології включають близько 500 найменувань.

Курс біології в школі покликаний озброїти учнів елементарними знаннями про предмети і явища природи, про прості взаємозв'язки між нами, а також про взаємодію людини і природи. Провідними методами роботи в області біології є методи природних наук : спостереження в природі, спостереження в класі, екскурсії, досліди, практичні роботи.

Проте в умовах класних занять не завжди можливо безпосередньо спостерігати, бачити предмети і явища в природному стані. В цьому випадку необхідні представлення і поняття можуть бути сформовані за допомогою наочних засобів навчання, в які входять таблиці і картини, натуральні об'єкти, роздавальний матеріал, кінофільми і кінофрагменти, мультимедійне устаткування.

На уроках біології ці наочні посібники можна використовувати в різних поєднаннях залежно від теми і мети уроку.

Наочність є необхідним і закономірним засобом освітнього процесу на усіх етапах вивчення біології в середній школі. Проте майбутній учитель біології повинен диференційовано підходити до розуміння терміну "наочність" оскільки його використовують для вираження різних педагогічних понять.

У зв'язку з актуальністю нами сформульована тема дослідження : "Застосування наочності на уроках зоології".

Проблема дослідження : визначити вплив наочності на якість засвоєння знань учнів по біології.

Мета дослідження полягає у вивченні основних видів наочних посібників, використовуваних на уроках біології, в з'ясуванні впливу наочності на рівень знань учнів і у вивченні комплексного застосування наочних матеріалів на усіх етапах уроку.

Відповідно до поставленої мети нами сформульовані наступні завдання:

1. вивчення теоретичного матеріалу по темі дослідження, розкриття суті поняття "наочність";

2. організація дослідницької роботи, підготовка устаткування і матеріалів для успішного проведення експерименту;

3. аналіз результатів по виконаній роботі і виявлення впливу наочності на рівень знань учбового матеріалу учнями.

Об'єктом дослідження є учбовий процес загальноосвітньої школи, а предметом дослідження наочність як дидактичний принцип навчання.

Гіпотеза дослідження : якщо застосовувати великої кількості наочності на уроках, то це може привести до кращого засвоєння учбового матеріалу на уроках зоології і підвищить рівень знань учнів.

Курсова робота складається зі вступу, двох глав, висновку і списку літератури.

У введенні обгрунтовується актуальність вибраної теми, визначаються гіпотеза, мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження.

У першій главі "Наочність навчання і використання наочних посібників" розглядаються основні види наочних посібників, їх методика використання на усіх етапах уроку по зоології. Приводяться історичні відомості про виникнення наочності, розкривається суть поняття "наочність".

У другій главі "Методичні особливості застосування наочності на уроках зоології" представлені результати досвідчено - експериментальної роботи. Описується методика проведення методу педагогічного експерименту. Також в главі приводяться фрагменти уроків з використанням наочності.

У ув'язненні викладені головні висновки по виконаній роботі.

Розділ 1. Наочність навчання і використання наочних посібників

Історія виникнення поняття "наочності ", суть поняття

Уперше в педагогіці теоретичне обгрунтування принципу наочності навчання дав Я.А. Коменский в XVII ст.. Великий чеський педагог, використовуючи досягнення народної педагогіки, знайшов кошт, що полегшує дитині вивченню книжкового матеріалу. "Світ чуттєво - сприйманих речей в картинках" - само назва однієї з його учбових книг показує шлях, яким повинне йти пізнання учня.

Малюнок, картина ось засоби, які дозволяють учневі вільно представити предмети, що вивчаються по книзі, явища, події. Навчання виникло за багато тисяч років до Я.А. Коменского і не можна думати, що дитина, коли його учили без наочних посібників, не могла представити в житті те, про що йому говорив наставник, учитель. Навпаки, на ранніх стадіях розвитку людства, коли навчання було безпосередньо пов'язане з трудовою діяльністю дорослого, діти не випробовували значних утрудняючих обставин, щоб представити і зрозуміти, то, чому їх учили. Методи навчання були адекватні характеру пізнавальної і практичної діяльності дитини і дорослого. З появою писемності і книг навчання стало складнішим і важчим. Виникає протиріччя між особистим досвідом дитини і громадським досвідом, відбиваним в книгах. Досвід дитини обмежений, діти можуть не зрозуміти, про що говориться в книгах. Дитині для розуміння книги необхідно співвіднести її зміст з тим, що йому відоме. Це не завжди вдається, і діти стають на шлях механічного запам'ятовування, зубріння.

Книга ускладнює пізнавальну діяльність дитини, вона вимагає розвинених форм і операцій мислення : узагальнення абстрагування, дедукції і індукції, аналізу і синтезу. Використання в навчанні принципу наочності має тривалу історію. До нього прибігали ще за декілька віків до нашої ери в школах Китаю, Єгипту, Греції, Риму і інших країнах.

Наочність в розумінні, Коменского ставати вирішальним чинником засвоєння учбового матеріалу. Наочність означає чуттєве пізнання, яке є джерелом знань. Тому ніж більше наочності, тим більше опори на чуттєве знання, тим, отже, краще розвивається розум.

К.Д. Ушинский дав глибоке психологічне обгрунтування наочності навчання. Наочні посібники є засобом для активізації розумової діяльності і формування чуттєвого образу. Саме чуттєвий образ, сформований на основі наочного посібника, є головним в навчанні, а не само наочний посібник. К.Д. Ушинский значно збагатив методику наочного навчання, розробив ряд способів і прийомів роботи з наочними посібниками.

Практика роботи школи в спеціальні психолого-педагогічні дослідження показали, що ефективність навчання залежить від міри залучення усіх органів чуття людини. Чим різноманітніше чуттєве сприйняття учбового матеріалу, тим міцніше він засвоюється. Ця закономірність вже давно виражена в дидактичному принципі наочності, в обгрунтування якого педагоги в методисти-природники Я.А. Коменский, І.Г. Песталоцци, До, Д. Ушинский, В.В. Половцов, Б.Е. Райків, Л.В. Занков, С. Г. Шаповаленко внесли істотний вклад.

Я.А Коменский обгрунтував золоте правило дидактики : залучати до навчання усі органи чуття. І.Г. Песталоцци показав важливість використання наочності в розвитку формованих понять. К.Д. Ушинский розкрив значення наочних відчуттів для розвитку мови учнів.

В.В. Половцов обгрунтував роль наочності у виборі методів навчання. Б.Е. Райків створив першу класифікацію засобів навчання біології. Варіанти можливих поєднань слова і наочності для активізації розвитку учнів показав Л.В. Занков. А С. Г. Шаповаленко запропонував ділити засоби навчання не по зовнішніх атрибутах, а з обліком і ролі в учбовому процесі.

Наочність є необхідним і закономірним засобом освітнього процесу на усіх етапах вивчення біології в середній школі. Проте майбутній учитель біології повинен диференційовано підходити до розуміння терміну "наочність" оскільки його використовують для вираження різних педагогічних понять. Розрізняють такі поняття, як принцип наочності, наочність як засіб навчання і наочний посібник.

Терміном "наочність" зазвичай означають принцип, яким керується учитель в процесі навчання біології. Наочність забезпечує єднання чуттєвого і логічного, конкретного і абстрактного, сприяє розвитку абстрактного мислення, у багатьох випадках служить його опорою.

Наочність як засіб навчання призначена для створення у статичних і динамічних образів, що вчаться. Вона може бути предметною або образотворчою. Поняття "Засіб наочності" (наочний засіб) дуже близько за змістом з поняттям "Наочний посібник", але значно ширше за об'ємом. Так, наприклад, досвід по випару, телепередача, малюнок на дошці, малюнки в підручнику належать до засобів наочності, але не є наочними посібниками.

Наочні посібники - це конкретні об'єкти, використовувані учителем на уроці. Вони можуть бути у вигляді колекцій, гербарію, живих рослин і тварин, таблиць з малюнками і схемами, муляжів, аплікацій, діафільмів, роздавального матеріалу, дидактичних карток. Наочні посібники, що виражають біологічний зміст предметів, що вивчаються, і явищ, - основні засоби навчання, а різні прилади, інструменти, технічне устаткування допоміжні.

Наочність як дидактичний принцип навчання

Наочний посібник один із засобів розумового розвитку. Вони займають певне місце в навчанні учня і не визначають усього ходу вчення. Сучасний учитель має великий вибір наочних посібників. Причому наочні засоби навчання удосконалюються і стають усе більш зручними і ефективними для виконання поставлених учителем завдань. Сучасні умови навчання змушують учителя не лише застосовувати наочні посібники, але і думати наскільки вони сприяють виконанню поставлених завдань. Наочні засоби можуть сприяти кращому засвоєнню знань, бути нейтральними до процесу засвоєння або гальмувати розуміння теоретичного матеріалу.

Результати УВП залежать багато в чому від того, наскільки збагачений він різноманітними засобами навчання, а також від майстерності учителя, який ці засоби використовує. Вдосконалення змісту освіти закономірно вимагає вдосконалення форм, методів, прийомів і засобів навчання. Створення засобів навчання знаходиться в тісному зв'язку з розвитком техніки, передовим педагогічним досвідом.

Успіх навчання також залежить від правильної організації усієї розумової діяльності дитини. Наочність навчання ставати одним з чинників, що впливають на характер засвоєння учбового матеріалу. Засоби наочності забезпечують повне формування якого - або образу, поняття і тим самим сприяють міцнішому засвоєнню знань, розумінню зв'язку наукових знань з життям. Використання засобів наочності в учбовому процесі завжди поєднується із словом учителя. Проводячи самостійні досліди, учні можуть переконатися в істинності знань, що придбавалися, в реальності тих явищ і процесів, про які розповідає учитель. А упевненість в істинності отриманих відомостей, переконаність в знаннях роблять їх усвідомленою, міцною. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, роблять легшим процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини, сприяють виробленню у учнів емоційно-оцінного відношення до знань, що повідомляються.

Дидактичні дослідження про застосування наочності, про поєднання засобів наочності і слова учителі, проведені під керівництвом професора Л.В. Занкова і в науково-дослідному інституті шкільного устаткування під керівництвом С.Г. Шаповаленко,, В.Г. Болтянского і Л.П. Прессмана дозволили визначити деякі загальні правила застосування засобів наочності.

Перш ніж відібрати для уроку той або інший вид наочності, необхідно продумати місце його застосування залежно від його дидактичних можливостей. При цьому слід мати на увазі, в першу чергу, цілі і завдання конкретного уроку і відбирати такі наочні посібники, які чітко виражають найбільш суттєві сторони явища, що вивчається на уроці, і дозволяють учневі вичленяти і групувати ті істотні ознаки, які лежать в основі формованого на цьому уроці представлення або поняття.

Від учбових завдань залежить і вибір однієї з форм поєднання наочності і слова учителя. У одних випадках джерелом знання виступає наочний посібник, а слово учителя виконує функцію керівництва сприйняттям учнів. Наочні посібники можуть служити опорою для створення зв'язків між фактами, явищами, недоступних безпосередньому спостереженню, а слово учителя спонукає до спостереження і направляє дітей на осмислення, тлумачення зроблених спостережень.

При узагальненні, повторенні вивченого матеріалу джерелом знання про факти, явищах або їх зв'язках виступає слово учителя, а наочність виконує функцію підтвердження, ілюстрації, конкретизації словесного повідомлення або є відправним пунктом повідомлення, що містить відомості про явища і зв'язки, недоступні безпосередньому сприйняттю. Наочні засоби можуть служити основою для самостійної роботи учнів. В цьому випадку учитель лише визначає завдання і направляє діяльність учнів.

Засоби наочності використовуються на усіх етапах процесу навчання біології : пояснення нового матеріалу, закріплення знань, формування умінь і навичок, виконання домашніх завдань і перевірка засвоєння учбового матеріалу. Засоби навчання застосовуються не лише на уроці, але і при інших форма навчання біології.

Класифікація наочних посібників за біологією

наочність навчання посібник біологія

Основним методом вивчення біології в школі є спостереження. Проте не завжди можна провести спостереження предметів і явищ природи в природному стані. В цьому випадку необхідні представлення і поняття можуть бути сформовані за допомогою наочних засобів навчання.

Засоби наочності на підставі їх характеру і значення в навчанні біології можна розділити на дві групи: основні і допоміжні. Серед основних розрізняють реальні (натуральні), знакові (образотворчі) і вербальні (словесні) засоби, а серед допоміжних - технічні засоби навчання (ТСО) і лабораторне устаткування (ЛО).

У свою чергу, натуральні (реальні) наочні посібники, використовувані на уроках біології, розділяють на живі і неживі, або препаровані. Образотворчі (знакові) ділять на площинні (мальовані) і об'ємні.

1.3.1 Натуральні посібники

Натуральними живими посібниками служать спеціально підібрані рослини (кімнатні і принесені з шкільної ділянки або з екскурсії), тварини в акваріумах, інсектаріях, тераріумах і клітинах в куточку живої природи.

До натуральних препарованих посібників відносяться гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, колекції, скелети хребетних тварин і окремі їх частини, опудала, роздавальний матеріал для практичних робіт та ін.

Демонстрація живих рослин і тварин як роздавальний матеріал вимагає завчасної їх підготовки. Вибір цих об'єктів визначається програмою, місцевими умовами і вимогами по охороні природи. Окрім збору об'єктів в природі, рослини можна спеціально висіяти на ділянці, щоб приготувати роздавальний матеріал, а шкідників, що оселилися на рослинах учбово-досвідченої ділянки, зібрати для колекцій, для використання як роздавальний матеріал по зоології. При роботі з гербаріями і колекціями слід враховувати, що цей матеріал дає неповне уявлення про живі організми. Тому його слід використовувати в комплексі з іншим устаткуванням, що допомагає зрозуміти властивості організмів, що вивчаються.

Окрім висушених натуральних об'єктів - гербаріїв, колекцій (насіння, суцвіть, плодів, шишок) - в курсі 6 класу і колекцій комах, окремих частин тіла тварин (пір'я, кістки, луска, раковини) - в курсі 7 класу використовують вологі біологічні препарати, які монтують між двома скляними пластинами і опускають в склянку з консервуючою рідиною. Приготовані таким чином вологі препарати дозволяють вивчити внутрішню і зовнішню будову організмів в їх натуральних розмірах. Серед них можна назвати наступні препарати: "Коріння бобової рослини з бульбами", "Розвиток жаби", "Розвиток комахи", "Аскарида", "Внутрішня будова річкової раки" та ін. За допомогою цих препаратів вивчають внутрішню будову тварин, фази розвитку комах та ін. Об'єкти, опушені у фіксувальну рідину, часто втрачають природне забарвлення і у такому разі їх використовують на уроці у поєднанні з іншими посібниками, що відображують природне забарвлення цих об'єктів і їх місце розташування в цілісному організмі.

Одним з найважливіших видів натуральних навчальних посібників є мікропрепарати. Вони не замінимі в пізнанні клітинної будови організмів, а також інших мікроскопічно малих природних об'єктів (бактерії, плісневі гриби, спори грибів, мохів і папоротей, пилок рослин, клітини крові і ін.).

Мікропрепарати діляться на:

постійні, виготовлені фабричним шляхом спеціально для навчання;

тимчасові, приготовані учителем для уроку або на уроці самими школярами.

Постійні мікропрепарати є щонайтоншими зрізами тканин організмів, їх органів. Клітини в більшості своїй не мають забарвлення і тому, навіть при великому збільшенні мікроскопа, буває важко розглянути внутрішньоклітинні структури, у тому числі ядро. У зв'язку з цим клітинні мікропрепарати забарвлюють спеціальними барвниками для надання їм більшій наочності. Учителям обов'язково потрібно попереджати дітей про те, що колір не є природним для мікроструктур. Щоб можна було розібратися в мікропрепараті, що вивчається, його використовують в комплексі із зображенням - мікрофотографією або таблицею для цього студією "діафільм" випущені серії діапозитивів мікропрепаратів, що представляють фотографії, по курсу "Рослини. Бактерії, Гриби Лишайники";

Тимчасові препарати так називаються тому, що не зберігаються довго. Після ознайомлення з мікрооб'єктом тимчасовий препарат змивається з предметного скла. Приготування мікропрепарата - один з обов'язкових видів умінь, що формуються в курсі біології, починаючи з 6 класу.

На уроках біології часто використовують колекції, які представляють монтаж натуральних об'єктів, об'єднаних певною тематикою. Наприклад, колекції можуть бути використані при вивченні зовнішньої будови організмів або їх частин ("Колекція плодів і насіння", "Представники загонів комах" та ін.). Такі колекції називаються морфологічними. Їх використовують для порівняння об'єктів, виявлення рис схожості і відмінності. Для вивчення ролі тварин в природі існують інші учбові колекції: "Комахи - обпилювачі лугових рослин", "Комахи - шкідники хлібних культур", "Ушкодження хвойних дерев короїдами" і тому подібне. З'ясовувати взаємозв'язки у органічному світі, розглядати онтогенетичний розвиток організмів, простежувати загальнобіологічні закономірності допомагають загальнобіологічні колекції. Наприклад, "Розвиток шовковичного шовкопряда". "Розвиток хруща", "Захисні пристосування у тварин" та ін. Технологічні колекції демонструють продукти, що отримуються з природних матеріалів, наприклад, "Кам'яне вугілля і продукти його переробки", "Зернові культури і крупи, що отримуються з них" та ін.

Для вивчення будови хребетних тварин на уроках використовують препаровані скелети (риби, жаби, ящірки, змії, курки і кішки) і їх окремі кістки. Використовуються також опудала тварин (голуб, кролик, ховрах та ін.). Слід зауважити, що опудала тварин необхідно містити в особливих коробках або в засклених шафах, інакше вони швидко приходять в непридатність - пересихають і стають дуже ламкими, припадають пилом, втрачають своє природне забарвлення і форму. Їх дістають із зберігання тільки для демонстрації на уроці. Існуюча практика використовувати опудала тварин для прикраси кабінету не рахується вдалою.

Багато натуральних матеріалів потрібно для проведення лабораторно-практичних робіт в усіх курсах біології з 6 по 11 класів. Це рослини, окремі їх частини, тканини, клітини, культури бактерій, гриби капелюшні і плісневі, водорості, одноклітинні тварини, дрібні домашні тварини (хом'яки, миші, рибки, молюски, дафниїта ін.).

1.3.2 Образотворчих посібників

Забезпечити усі уроки натуральними об'єктами не представляється можливим не лише тому, що потрібно дбайливо відноситися до природних ресурсів, але і у зв'язку з тим, що не усе можна принести в клас і не усе можна побачити на живих об'єктах. Розкриття процесів, закономірностей живої природи вимагає включення в учбовий процес спеціально розроблених образотворчих посібників. Вони виконують велику і дуже важливу роль.

Образотворчі посібники відрізняються дуже великою різноманітністю. До них відносяться об'ємні - муляжі і моделі; мальовані - таблиці (мальовані і монтувальні), географічні карти, репродукції картин, портрети учених, дидактичний роздавальний матеріал.

Муляжі - це посібники, які точно копіюють натуральні об'єкти. Фабричний виготовлений наступні муляжі "Набір плодів гібридних і поліплоідних рослин з початковими формами", "Плодові тіла капелюшних грибів" та ін. Вони показують форму, розміри, забарвлення природних об'єктів. Їх використовують в тих випадках, коли немає можливості застосувати натуральний об'єкт або натуральний об'єкт з якої-небудь причини не дає учням повного уявлення про нього.

Моделі є зображеннями натуральних об'єктів, але вони не копіюють об'єкт, а представляють його найголовніші властивості у виді, що схематизував.

Моделі можуть бути площинні і об'ємні, статичні і динамічні, наприклад площинна модель, що демонструє роботу клапанів серця, або аплікативна модель внутрішньої будови жука. Об'ємна модель серця фабричного виготовлення дає можливість детально ознайомитися з особливостями його зовнішньої і внутрішньої будови. Багато статичних моделей розбираються. Це дозволяє вивчати зовнішню і внутрішню будову органу (наприклад, моделі будови квітки, ока, вуха, бруньки людини та ін.). Динамічні моделі, як правило, знайомлять з процесами, що протікають в організмі. До них відносяться магнітні моделі "Біосинтез білків", "Закони Менделя", "Цикл розмноження моху", "Модель біогеоценозу" та ін.

Найчастіше в навчанні біології використовуються таблиці. Вони можуть бути рельєфними і друкарськими

Рельєфні таблиці - барвисті зображення предметів, представляючі барельєфи з пластика. Неглибоким рельєфом виділені контури організму, системи органів, частини органу. Такі таблиці довговічні, легко миються, але для їх зберігання потрібно значно більше місця, ніж для друкарських таблиць.

На уроках біології використовують карти: зоогеографічні, карти рослинності, територій, що охороняються, екологічні карти регіону та ін. Їх застосовують для ознайомлення учнів Районами поширення певних об'єктів, при вивченні питань охорони природи. Використання карт в учбовому процесі пов'язане з проблемою їх розміщення в кабінеті.

В цілях естетичного виховання учнів на уроках біології необхідно використовувати репродукції картин. Цей вид устаткування, на жаль, учитель застосовує не часто. На уроках використовуються портрети видатних учених-біологів. Нерідко такі портрети прикрашають кабінет біології.

З вербальних засобів на уроках біології часто використовується дидактичний матеріал. Цей вид учбового устаткування є друкарським посібником, по якому учні самостійно виконують завдання викладача. Багато видавництв випускають спеціальні посібники, що містять різного роду картки-завдання для самостійної роботи учнів на уроці і удома, наприклад дидактичні картки по курсу біології 7 класу, їх матеріал повністю відповідає змісту програми і підручника. Картки-завдання, різні тести, робочі зошити допомагають учителеві здійснити диференційований підхід в навчанні на уроках біології.

Використання дидактичного матеріалу позитивно впливає на ефективність засвоєння учбового змісту, сприяє підвищенню інтересу до біології і економить час на проведення самостійних робіт.

Як правило, школи випробовують потребу в образотворчих посібниках. У цих випадках учитель притягає добре малюючих школярів для створення посібників з малюнків з книг. Також можна виготовити моделі і муляжі. У школах майже увесь гербарний матеріал, колекції зібрані і добре оформлені учнями. Особливо цікавими є виготовлені такими, що вчаться роздавальні матеріали до різних уроків.

Усі названі види наочних посібників широко використовуються в школі. З їх допомогою в учбово-виховному процесі розкриваються основні поняття біології. Тому такі засоби наочності вважаються основними.

1.3.3 Лабораторне устаткування

Важливими для уроків біології є допоміжні засоби навчання, у тому числі різні прилади. Вивчати мікропрепарати неможливо без мікроскопа. Добре, якщо в школі є мікроскопи різних конструкцій і мір збільшення (монокулярні і бінокулярні). Прилади використовують для ознайомлення з методами біологічних досліджень, для проведення дослідів по фізіології організмів. Так, за допомогою приладів можна показати всмоктування води коренем, газообмін в процесі дихання, механізм вдиху і видиху та ін.

По ряду тим бувають потрібні певні хімічні речовини, наприклад йод - для фарбування мікропрепаратів і постановки дослідів; свіжа вапняна вода - для демонстрації дослідів по вивченню газообміну; пероксиду водню - для виявлення ферменту каталази в живих клітинах рослин і тварин суміші удобрювачів - для підгодівлі рослин куточка живої природи деякі ферменти - для дослідів по травленню в курсі "Чоловік". Потрібні також: фізіологічний розчин, марганцевокислий калій, глюкоза, крохмаль, рослинна олія, їдкий натр, розчин мідного купоросу, сіль куховарська, борошно - для проведення дослідів і лабораторних робіт.

Прилади, хімічні реактиви, технічні засоби навчання забезпечують ефективнішу демонстрацію предметів, що вивчаються, і процесів, але самі вони, виключаючи мікроскоп і лупу, не є предметом вивчення, оскільки виконують допоміжну роль в навчанні біології. Такі засоби навчання можна назвати допоміжними.

1.3.4 Технічні засоби навчання

На уроках біологія використовують різні екранно-звукові засоби навчання, серед яких провідне місце належить учбовим кінофільмам.

Учбові кінофільми по біології складаються з одної-двух частин. Час демонстрації однієї частини близько 10 хвилин.

По методичній спрямованості кінофільми по біології можна розділити на дві групи: фільми, призначені для використання як джерело нової інформації при вивченні нового матеріалу, і кінофільми, що носять узагальнювальний характер і призначені для демонстрації на узагальнювальних, завершальних уроках теми.

Методика використання екранних посібників на уроках біології має свою специфіку. Вона полягає в тому, що екранні посібники використовуються в комплексі з колекціями, гербаріями, таблицями, опудалами тварин і іншими засобами наочності. Таке комплексне використання засобів навчання значно підвищує ефективність уроку. Застосування екранних засобів на уроці вимагає певної організації цього етапу уроку. Перед показом треба поставить 2-3 вузлові питання, на які діти повинні будуть відповісти, проглянувши фільм. Після демонстрації проводитися бесіда, в ході якої учитель з'ясовує на скільки учні засвоїли матеріал, або дається яке - або завдання по цьому завдання.

З розвитком і вдосконаленням проекційної техніки в школу вводяться екранні засоби навчання. Н.М. Пожарицкая, Н.А. Лякав, А.М. Розенштейн і І.М. Машаров розробили методику їх застосування на уроках і позакласних заходах.

Нині на порозі нові мультимедійні засоби наочності, дуже перспективні для навчання біології в школі.

Для зручності використання усіма учбово-наочними посібниками необхідно мати картотеку по предметах, яку складає учитель, наслідуючи тематичний принцип. Картки можна заповнити за такою схемою:

Найменування теми

Вид посібника

Терміни застосування

Картки поміщають в скриньку або коробку, які зберігаються в шафі або вчительському столі.

Методика застосування наочності на уроках біології в сучасній школі

Кожен предмет учбового устаткування має специфічні особливості і в учбовому процесі виконує певні функції, такі, як посилення наочності, визначення дидактичної спрямованості, орієнтування в учбовому матеріалі.

Особлива увага на уроках біології приділяється комплексному застосуванню наочності. При цьому створюються умови для усебічного пізнання явищ, що вивчаються, і об'єктів. При створенні комплексів засобів навчання необхідно враховувати: конкретні завдання навчання і виховання, характер і об'єм наукової інформації, що підлягає засвоєнню, початковий рівень знань. Слід мати на увазі при цьому, що при виборі будь-якого варіанту комплексного застосування засобів наочності організуючою ланкою кожного комплексу буде матеріал підручника, в якому виражений основний зміст предмета з кожного учбового питання, його межа, спрямованість, дидактична структура формування знань і умінь, в яку належить вписати обрану систему засобів наочності.

Розглянемо методику використання наочних посібників стосовно конкретних учбових розділів і тем програми по зоології.

Тема "Тип Членистоногі. Клас Комахи". У цьому розділі учні приступають до вивчення нового типу тварин - комах. На основі нових знань у учнів розширюються поняття про різноманіття тваринного світу. З'ясування рис схожості і відмінності комах і кільчастих черв'яків дає встановити вищу міру розвитку комах.

Урок по темі "Тип Членистоногі. Клас Комахи" досить повно забезпечений різним устаткуванням. В процесі викладання цієї теми можуть бути використані натуральні об'єкти, таблиці, екранно-звукові засоби навчання та ін. Завданнями цього уроку є ознайомлення учнів з особливостями зовнішньої будови комахи, пристосованістю комахи в наземно-повітряному середовищі і встановлення ускладнення в зовнішній будові тварини.

Вивчення зовнішньої будови комахи починається з демонстрації таблиці і ввідного слова учителя. За допомогою таблиці учитель розповідає будову комах на прикладі хруща, вказуючи, що саме необхідно засвоїти і побачити таким, що вчиться.

При самостійному отриманні знань учнями, наприклад на лабораторній роботі, можуть бути використані різні колекції комах. В даному випадку можуть демонструватися колекції різних загонів комах : клас Жорсткокрилі, клас Лускокрилі та ін. В цьому випадку вчиться дається завдання і вказівки до роботи, яка направляє думку і дію учнів. Завдання заздалегідь пишеться на дошці, або на роздавальних картках.

При перевірці знань можна провести роботу за "німими" дидактичними картками.

Знайомство з внутрішньою будовою комахи доцільно починати з травної системи, порівнюючи її з раніше вивченими системами, використовуючи таблиці. Потім вивчаються інші системи в порівняльному плані, підкреслюються прогресивні риси будови. Як закріплення нового матеріалу можна використовувати дидактичні картки. На завершальному етапі проводиться робота з натуральними об'єктами - вологим препаратом "внутрішня будова хруща". Учні отримують завдання розглянути їх, звернути увагу на взаєморозташування органів, знайти окремі органи.

Різноманіття видів комах і їх значення в природі можна розглянути за допомогою відеофільму.

Цикл розвитку тварини на уроці прослідкувати неможливо. Тому джерелом нових знань можуть бути динамічні засоби навчання. На уроці "Розмноження і розвиток комах" можуть використовуватися наступні наочні матеріали: кінофрагмент "Розвиток комах з повним перетворенням", таблиці "Представники найголовніших загонів комах", колекції. На етапі закріплення матеріалу можуть бути використані моделі для роботи на магнітній дошці. Модель може складатися з наступних компонентів: яйце, личинка, лялечка, доросла комаха.

Застосування комплексів учбового устаткування на уроках сприяє кращій організації роботи учителя, виробленню навичок роботи учбово-наочних посібників, що вчаться з різними видами, що підвищує ефективність викладання біології.

Розділ 2. Методичні особливості застосування наочності на уроках зоології

2.1 Організація експериментальної роботи. Застосування наочних засобів на усіх етапах уроку

Матеріалом для справжньої роботи послужили результати експериментальної роботи, що проводиться в період педагогічної практики з 11 лютого по 22 березня 2008 року. Об'єктом для дослідження є учбовий процес цієї школи, а предметом дослідження наочність як дидактичний принцип. Експериментальна робота проводилася на уроках біології. Для збору інформації використовувався метод педагогічного експерименту.

На першому етапі дослідження проводився констатуючий експеримент. Його мета - виявлення початкового рівня знань учнів по біології. Для цього проводився контроль знань по раніше вивченій темі. Контроль знань включав завдання з вибором однієї відповіді :

1. Найбільш складна будова має:

А. дощовий черв'як;

Б. прісновода гідра;

В. біла планарія;

Г. цибульна нематода.

2. Є докази походження кільчастих черв'яків від:

А. кишечнополосних

Б. плоских черв'яків;

В. круглих черв'яків

Г. простих.

3. У який тип об'єднують тваринних, таких, що мають подовжене тіло, розділене на схожих члеників, кровоносну систему, черевний нервовий ланцюжок і навкологлоткове нервове кільце?

А. Круглі черв'яки

Б. Кільчасті черв'яки

В. Плоскі черв'яки

Г. Молюски

4. Чим на вигляд нереїда схожа з дощовим черв'яком?

А. Вони тришарові тварини

Б. Їх тіло складається з члеників

В. З боків кожного членика у них розташовуються парні вирости тіла

Г. Передні членики різко відрізняються від інших і утворюють голову.

5. Відповідь організму на дію подразників, здійснюваний за допомогою нервової системи, називається:

А. роздратуванням;

Б. збудженням;

В. збудником;

Г. рефлексом.

6. До якої групи тварин по характеру живлення відносять дощового черв'яка:

А. хижаків;

Б. паразитів;

В. рослиноїдних тварин;

Г. споживачів рослинних залишків, що розкладаються.

7. Серед перерахованих нижче знайдіть ознаку, що свідчить про ускладнення кільчастих черв'яків в порівнянні з плоскими, :

А. мають витягнуте тіло;

Б. мають вологу шкіру, покриту слизом;

В. кисень і поживні речовини переносяться кровоносної системи;

Г. неперетравлені залишки їжі разом із землею віддаляються через анальний отвір.

8. Дощові черв'яки живуть:

А. в сухому піску;

Б. твердій глині;

В. В грунті на дні моря;

Г. багатому перегноєм грунту.

9. Шкіра дощового черв'яка :

А. суха

Б. покрита лусочками

В. Покрита віями

Г. Покрита слизом.

10. Яка порожнина тіла дощових черв'яків?

А. поділена поперечними перегородками

Б. суцільна

В. складається з декількох шарів

Г. Містить слиз.

Оцінювання завдання проходило по наступних критеріях:

10 - 8 правильних відповідей - 5;

7 - 5 правильних відповідей - 4;

4 - 3 правильних відповідей - 3;

2 - 1 правильних відповідей - 2.

Після проведення контролю знань нами були отримані результати, які представлені на мал. 1.

Мал. 1 Результати контролю знань по раніше вивченій темі, що проводиться на етапі констатуючого експерименту.

На підставі отриманих результатів учні були розділені на 2 групи для проведення формуючого експерименту. Це другий етап дослідження. Метою його є підвищення рівня знань учнів по біології за допомогою наочного матеріалу. Перша група - контрольна, це 7 "А" клас, друга - експериментальна, це 7 "Б". У 7 "А" наочний матеріал використовувався в звичайному об'ємі, в 7 "Б" в збільшеному. Перевірка знань учнів обох груп проходила по одному плану.

На другому етапі дослідження застосовувався наочний матеріал, який сприяв повнішому засвоєнню нового матеріалу і підвищенню рівня і якості знань учнів. Наочний матеріал застосовувався на усіх етапах уроку : на етапі вивчення нового матеріалу (як самостійно, так і за допомогою учителя), на етапі закріплення вивченого матеріалу і на етапі перевірки знань учнів.

Фрагмент уроку № 1

Тема: Тип Молюски, особливості організації.

Мета уроку : ознайомити учнів з особливостями будови і життєдіяльністю молюсків і їх походженням.

Завдання уроку : - виявити особливості походження молюсків, організації їх будови і життєдіяльності; визначити ускладнення організації молюсків в ході еволюції в порівнянні з іншими тваринами.

продовжити формування умінь аналізувати, обгрунтовувати відповідь; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

виховувати інтерес до тваринного світу.

Хід уроку :

III. На етапі вивчення нового матеріалу з першою групою випробовуваних в темі "Особливості організації молюсків, їх походження" як наочний посібник використовувалася друкарська таблиця "Будова молюсків. При вивченні нового матеріалу з другою групою випробовуваних використовувалися: вологий препарат "Внутрішня будова беззубки", друкарська таблиця "Будова молюсків", а також ілюстрації підручника. При виконанні лабораторної роботи (це етап самостійного вивчення теми) і в першій і в другій групі учнями використовувалася колекція "Раковини молюсків". У лабораторній роботі були наступні завдання:

Розглянете і замалюйте раковину молюска (підписати усі її складові), визначите передній і задній кінець раковини.

По лінії річного приросту визначите вік раковини.

З'ясуєте, з яких шарів складається раковина.

Розглянете зовнішню і внутрішню поверхню раковини, визначите їх колір. Поясните причину відмінності забарвлення.

Зробіть висновок про роль раковини в житті молюска. Чи завжди раковина його захищає?

Учням необхідно було виконати завдання, використовуючи раковину беззубки.

IV. Закріплення матеріалу.

На цьому етапі випробовуваним групам було запропоновано наступне завдання:

Знайдіть помилки в тексті і виправіть їх. Молюски зустрічаються тільки в морях (ні, є і наземні). Нервова система у них дифузного типу (розкидано - вузловий тип), добре розвинений надглотний ганглій. Кровоносна система замкнута (не замкнута) і складається з серця і посудин. Орган дихання - мантія (легені і зябра), органи виділення бруньки і сечовий міхур (відсутній). У глотці є терка з роговим шаром. Є травні залози. Молюски - дуже рухливі роздільностатеві тварини, що грають важливу роль в житті людини.

Після виконання цього завдання було відмічено, що в другій групі, де використовувалася більша кількість наочного матеріалу, правильних відповідей було більше, ніж в першій.

Фрагмент уроку № 2

Тема: Різноманіття молюсків, їх значення в природі

Мета уроку : вивчити особливості і різноманіття основних класів, об'єднаних в тип Молюски.

Завдання уроку : - розглянути особливості основних класів молюсків; різноманіття видів і їх значення в природі.

продовжити формування умінь обгрунтовувати і доводити.

виховувати дбайливе відношення до природних біофільтрантам води.

III. Вивчення нового матеріалу.

У двох групах використовувалися наступні наочні матеріали: друкарська таблиця "Різноманіття молюсків" і демонструвався відеофільм "Різноманіття молюсків і їх значення в природі".

По закінченню вивчення теми "Тип Молюски" був проведений контроль знань учнів з наступними завданнями:

Робота з дидактичними "німими" картками. Необхідно по пам'яті підписати внутрішні органи молюска, назвати які речовини входять до складу раковини молюсків і для чого вона служить.

Самостійна робота з наступних питань: На які три основні відділи підрозділяють тіло більшості молюсків? (Голова, тулуб, нога). Яка симетрія тіла у більшості молюсків? (двостороння). Як називається складка шкіри, що покриває тіло молюска зовні? (Мантія). Якого типу кровоносна система у молюсків? (незамкнутого). Чим представлені органи дихання у молюсків? (Легені і зябра). Від якої групи пішли молюски? (Древні неспеціалізовані багатощетинкові черв'яки). Які три класи об'єднує тип молюски? (головоногі, чревоногі, двостулкові).

Опитування деяких учнів у дошки за допомогою друкарської таблиці.

За результатами проведеного контролю у випробовуваних груп було відмічено, що друга група, в якій використовувалася більша кількість наочного матеріалу, виконала більше завдань правильно, чим перша.

Фрагмент уроку № 3

Тема: Тип Членистоногі.

Мета уроку : ознайомити учнів з організацією членистоногих

Завдання уроку : - розглянути особливості будови членистоногих;

продовжити формування умінь порівнювати різні еволюційні групи організмів;

виховувати інтерес до навколишнього світу.

III. Вивчення нового матеріалу.

При викладі нового матеріалу використовуються і в першій і в другій групах друкарські таблиці і ілюстрації підручника.

IV. Закріплення матеріалу.

При закріпленні матеріалу було запропоновано наступне завдання:

Закінчите пропозиції

До членистоногих відносяться різноманітні (водні і сухопутні) форми, що мають (членистими) кінцівки і сегментованим (тілом). Тіло членистоногих складається з 3 відділів - (голова, груди, черевце), покрито (хитинизированою кутикулою). Перші членистоногі виникли від древніх вільноживучих (багатощетинкові) черв'яків. Тип об'єднує 3 класи (ракоподібні, павукоподібні, комахи).

З цим завданням впоралися обидві групи учнів.

Фрагмент уроку № 4

Тема: Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні

Мета уроку : розглянути особливості будови ракоподібних.

Завдання уроку : виявити характерні риси будови і життєдіяльності ракоподібних;

продовжити формування умінь порівнювати різні еволюційні групи організмів, обгрунтовувати відповідь, працювати з додатковою літературою;

виховувати інтерес до навколишнього світу.

III. Вивчення нового матеріалу.

При вивченні нового матеріалу в темі "Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні" в першій групі використовувалися тільки натуральні наочні посібники "Скелет річкової раки", "Лангуста". У другій групі використовувалися натуральні наочні посібники "Скелет річкової раки", "Лангуста", друкарські таблиці "Будова річкової раки", "Різноманіття ракоподібних", ілюстрації підручника. За допомогою друкарських таблиць в другій групі пояснювалася будова ракоподібних. За допомогою таблиці учитель показував відділи тіла річкової раки, його кінцівки і розповідав про їх основні властивості. У першій групі пояснення нового матеріалу йшло за допомогою бесіди без використання наочного матеріалу. Далі обидві групи самостійно виконували лабораторну роботу, використовуючи натуральні наочні посібники.

IV. Закріплення матеріалу.

Як закріплення вивченого матеріалу була проведена бесіда з питань:

1. Які частини тіла є у раки? (Головогруди, черевце, кінцівки, що виконують різні функції).

2. Скільки пар ходильних ніг у раки? (5 пар).

3. Які особливості зовнішньої будови дозволяють ракоподібним захоплювати здобич? (1 пара ходильних кінцівок у них закінчується клішнями, які служать для захоплення їжі, а так само для оборони).

На останнє питання перша група утруднювалася відповісти, оскільки в ній пояснення нового матеріалу йшло за допомогою бесіди, без використання наочності. Друга група без утруднення відповіла на поставлені питання. Це свідчить про необхідність використання комплексу наочних посібників на уроках.

Фрагмент уроку № 5

Тема: Тип Членистоногі. Клас Комахи.

Мета уроку : вивчити особливості зовнішньої будови комах.

Завдання уроку : - розглянути особливості зовнішньої будови хруща

продовжити формування умінь виконувати лабораторні роботи, працювати з підручником.

виховувати інтерес до навколишньої дійсності

III. Вивчення нового матеріалу.

Як наочні посібники для пояснення теми "Тип Членистоногі. Клас Комахи" в першій групі використовувалися друкарські таблиці із зображенням будови комахи і колекція "Різноманітність представників класу Комахи". У другій групі використовувалися колекції "Будова хруща" і "Різноманітність представників класу Комахи", друкарські таблиці, ілюстрації підручника. На етапі самостійного вивчення матеріалу в ході виконання лабораторної роботи учні обох груп використовували колекцію "Будова хруща" і ілюстрації підручника.

IV. Закріплення матеріалу

Для закріплення вивченого матеріалу групам було запропоновано відгадати загадки об різних комах і завдання на заповнення кросворду з наступними питаннями:

1. Один з класів типу Членистоногі.

2. Пора року, коли найбільш активні комахи.

3. Один з відділів тіла комахи.

4. Що знаходиться на грудях комахи?

5. Органічна речовина, що становить основу зовнішнього скелета комахи.

6. Які кінцівки несуть сегменти грудей?

7. Характерна особливість багатьох комах.

8. Завдяки чому здійснюється політ?

9. Перетворення передніх крил, що захищає спинну сторону тіла, характерне для жуків.

10. "Домашній" метелик.

11. Бджолиний продукт.

У другій групі, де використовувалася колекція "Різноманітність представників класу Комахи" і друкарська таблиця "Різноманітність комах" правильних відповідей на задані загадки була отримана більше, ніж в першій, де про різноманіття комах було тільки розказано.

Третій етап дослідження - контрольний експеримент. На цьому етапі дослідження проводився повторний контроль знань по вивчених темах. Метою цього контролю є перевірка знань учнів, отриманих за допомогою застосування наочності на усіх етапах уроку. Контроль проводився і в експериментальному і в контрольному класі; включав завдання різного типу.

Відповідайте на поставлені питання:

1. На які три основні відділи підрозділяють тіло більшості молюсків? (Голова, тулуб, нога).

2. Які особливості зовнішньої будови дозволяють ракоподібним захоплювати здобич? (1 пара ходильних кінцівок у них закінчується клішнями, які служать для захоплення їжі, а так само для оборони).

3. Органічна речовина, що становить основу зовнішнього скелета комахи (хітин).

4. Перетворення передніх крил, що захищає спинну сторону тіла, характерне для жуків (надкрла).

Закінчите пропозиції

Кровоносна система молюсків . (не замкнута) і складається з серця і посудин. Органами дихання для молюсків служать . (легені і зябра), органи виділення . (бруньки).

Тіло членистоногих складається з 3 відділів . (голова, груди, черевце), покрито хитинизированою кутикулою. Перші членистоногі виникли від древніх вільноживучих . (Багатощетинкових) черв'яків.

За виконання усіх завдань ставилася оцінка 5. За виконання 3 завдань з кожного блоку ставилася оцінка 4. Якщо виконано по 2 завдання з кожного блоку - 3. Виконано менш завдань - 2.

Після проведення контролю знань нами були отримані результати, представлені на мал. 2.

Мал. 2 Результати повторного контролю знань по вивчених темах, що проводиться на етапі контрольного експерименту.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосування засобів наочності на уроках зоології в цілях підвищення рівня знань позитивно впливає на якість засвоєння матеріалу. Було відмічено, що в експериментальному класі після проведення експерименту вже не було учнів, які не впоралися із завданнями. Учні, що отримали незадовільні оцінки при проведенні констатуючого експерименту отримали задовільні оцінки при проведенні контрольного експерименту.

2.2 Результати дослідно-експериментальної роботи

В період педагогічної практики що проводиться з 11.02 по 22.03 2008 року проводився педагогічний експеримент про застосування наочності на уроках зоології. Метою цього експерименту було виявлення впливу наочності на рівень знань учнів. Про вплив наочності робився висновок на підставі проведених перевірочних робіт на етапі перевірки вивченого матеріалу. Перевірочні роботи проводилися і в експериментальній і в контрольній групах учнів. Завдання до перевірочних робіт були однаковими. За допомогою цього експерименту було відмічено підвищення рівня знань в експериментальній групі.

Мал. 3 Результати експерименту, що проводиться в контрольному класі.

Рис 4. Результати експерименту, що проводиться в експериментальному класі.

Висновок

Успіх навчання залежить від правильної організації усієї розумової діяльності дитини. Наочність навчання ставати одним з чинників, що впливають на характер засвоєння учбового матеріалу. Засоби наочності забезпечують повне формування якого - або образу, поняття і тим самим сприяють міцнішому засвоєнню знань, розумінню зв'язку наукових знань з життям. Використання засобів наочності в учбовому процесі завжди поєднується із словом учителя. Проводячи самостійні досліди, учні переконуються в істинності знань, що придбавалися, в реальності тих явищ і процесів, про які розповідає учитель. А упевненість в істинності отриманих відомостей, переконаність в знаннях роблять їх усвідомленою, міцною. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, роблять легшим процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини, сприяють виробленню у учнів емоційно-оцінного відношення до знань, що повідомляються.

В результаті власних досліджень нами було з'ясовано вплив наочності на якість засвоєння учбового матеріалу і підвищення рівня знань у учнів контрольного і експериментального класів. За допомогою цього дослідження нами були вирішені поставлені завдання, досягнута мета дослідження і підтверджена гіпотеза дослідження.

Таким чином, комплексне застосування наочності і застосування наочності у великій кількості на уроках зоології призводить до підвищення рівня знань учнів на уроках, що відбито на мал. 3 і мал. 4 представлених в другій главі цієї роботи.

Список літератури

1. Баранів, С.П. Суть процесу навчання : навчальний посібник для студентів / С.П. Баранів. - М.: Освіта, 1981. - 143 с.

2. Біологія Тварини: Підручник для 7 - 8 класів середньої школи / під ред. М.А. Козлова. - М.: Освіта, 1991.256 с. ISBN 5-09-003868.

3. Біологія: Великий довідник для школярів і що вступають до Вузів / А.С. Батуев, М.А. Гуленкова, А.Г. Еленевский та ін. - М.: Дрохва, 1999. - 668 с. ISBN 5-7107-2546-3.

4. Вельц, Н.Ю. Керівництво до написання курсових і випускних кваліфікаційних робіт за фахом "Біологія": навчально-методичний посібник / Н.Ю. Вельц, І.В. Ерошкина, І.Г. Климова, В.А. Старков. - Орск: Видавництво ОГТИ, 2006. - 95 с. ISBN 5-8424-0282-3.

5. Даниленко, О.В. Методологія і методи психолого-педагогических досліджень / О.В. Даниленко, тобто Сергеева, Г.Б. Сидалинова та ін. - Орск: Видавництво ОГТИ, 2005.

6. Використання засобів навчання на уроках біології : посібник для учителя / А.М. Розенштейн, Н. А Лякав, І.Н. Ковалева, В.Г. Лепина. - М.: Освіта, 1989. - 191 с. ISBN 5-09-001429-9.

7. Коджаспирова, Г.М. Технічні засоби навчання і методика їх використання : навчальний посібник для студентів педагогічних Внз / Г. М. Коджаспироа, К.В. Петров. - М.: Академія, 2002. - 256 с. ISBN 5-7695-0628-8.

8. Настільна книга учителя біології : посібник для учителя / сост.Г. С. Калинова, В.С. Кучмечко. - М.: ТОВ "Видавництво АСТ" : ТОВ "Видавництво Астрель", 2002.158. ISBN 5-17-013155-0 ISBN 5-271-03423-2.

9. Устаткування педагогічного процесу в початковій школі: посібник для учителя / сост. Г. Ф. Суворова. - М.: Освіта, 1975. - 208 с.

10. Пономарева, І.Н. Загальна методика навчання біології : навчально-методичний посібник для студентів педагогічних Внз / І.Н. Пономарева, В. П. Соломин, Г.Д. Сидельникова. - М.: Академія, 2003. - 272 с. ISBN 5-7695-0948-1.

11. Сонин, Н.И. Біологія Різноманіття живих організмів : підручник для загальноосвітніх учбових закладів / Н.И. Сонин, В.Б. Захаров. М.: Дрохва, 2000. - 248 с. ISBN 5-7107-3462-4.

12. Засоби навчання і методика їх використання в початковій школі: книга для учителя / під ред. Г.Ф. Суворовой. - М.: Освіта, 1990. - 160 с. ISBN 5-09-002891-5.