Вступ

Актуальність

Після розподілу Німеччини 1948-1949 роках на дві антагонічні держави були створені умови для формування мов на німецькій підставі. Впродовж часу окремого існування обидві держави розвивалися у різних напрямках не лише у итанні економіки, але й мови та культури. Об’єднання Німеччини сприяло процесу з’еднання західного та східного різновиду мов.

Іншим фактором у питанні актуальності данної теми є той факт, що іноземець з бездоганним знанням німецької мови та чудовою вимовою може бути виділений у середі носіїв саме ідеальністю своєї мови. Для розвитку соціолінгвістичної компетенції важливо знання мови, забарвленої діалектом.

У майбутньому я планую відвідати Німеччини, а саме - Баварію. Деяку практику з баварського діалекту я вже маю, тож, сподіваюсь, мені не буде важко спілкуватися з мешканцями землі.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами

Вивчення діалектів, їх особливостей впливу на літературну мову та культуру народу не входить до навчальної програми середньої школи, представляючи тим самим особливий об’єкт для дослідницько-наукової роботи. Це також може бути цікаво для всіх, хто серйозно та глибоко вивчає німецьку мову.

Мета і задачі досліджень

Перед собою я ставлю за мету: « вивчити аспекти та причини відмінностей баварського діалекту від стандартної німецької мови».

Із цього витікають такі завдання:

простежити історичні аспекти формування німецької мови, діалектів, баварського діалекту;

дослідити розвиток та поширення баварського діалекту;

знайти та проаналізувати відмінності баварського діалекту від літературної мови.

Практичне значення одержаних результатів

Данна науково-дослідницька робота може бути використана як допоміжний матеріал з курсу діалектології або підготовчим матеріалом для учнів, що збираються до Баварії.

Особистий внесок автора роботи

Нам довелося проробити достатньо серйозну дослідницьку роботу з розвитку, поширенню та морфології баварського діалекту. Та в мене сформувалися свої власні представлення що до процесів впливу та подальшого розвитку діалекту у сучасності( див.висновки).

німецький мова діалект баварський

1 Основна частина

Діалект (грецьке - "говорити, пояснювати") - різновид мови, що вживається як спосіб спілкування особами, що зв’язані між собою територією, професійною або соціальною групою (словник Даля).

Діалект є системою мовного спілкування (усного, знакового, але не обов’язково писемного), зі своїм власним словником і граматикою.

Традиційно під діалектами розуміють територіальні діалекти. В останній час з’явилося немало робіт про міські діалекти.

У соціолінгвістиці діалекти протиставляються стандартній або літературній мові. З цієї точки зору для діалекту характерні такі особливості:

1.Соціальна, вікова, статева обмеженість кола носіїв діалекту;

2. Обмеження сфери використання діалекту сімейними та побутовими ситуаціями;

3. Формування напівдіалектів як результату взаємодії та взаємовпливу різних говорів та зв’язана з цим перебудова відносин між елементами діалектних систем;

4. Поява проміжних форм, наприклад , діалектно забарвленої літературної мови під впливом літературної мови (через СМІ, книги, систему освіти).

У рамках такого розуміння існують стандартні діалекти (літературні мови) і нетрадиційні (нестандартизовані) діалекти. Основною їх відмінністю є той факт, що перші використовуються на письмі, викладаються у школах, вважаються більш правильною формою мови.

Не існує єдиних критеріїв для розмежування мови та діалекту, тому у випадку, коли говорять, що даний ідіом є мовою чи діалектом, треба чітко виділяти, що мається на увазі під тим чи іншим терміном.

Найбільш поширеним способом вирішення цього питання є міра взаєморозуміння ідіомів: якщо мова двох носіїв взаємозрозуміла, це означає, що вони говорять однією мовою, якщо ні - різними.

1.1 Історичні аспекти формування німецької мови та діалектів

Передбачуваний поступовий, що тривав протягом багатьох сторіч, розпад індоєвропейської мовної суспільності відбувався нерівномірно й неоднаково у різних частинах тієї великої території, що займали індоєвропейські племена. При цьому відбувалося постійне зіткнення, змішання різних племен, а разом с тим і мов. припускається, що відокремлення германців в окрему мовну суспільність відбулося в другому тисячолітті до нашої ери. Мову германців в епоху, що передувала її розпаду на окремі давньогерманські діалекти, прийнято називати слідом за В.Штрайтвергом, Г.Хіртом та іншими германістами прагерманською (Urgermanistisch) або просто германською. Деякі лінгвісти (наприклад В.Краузе), крім поняття "прагерманська", розрізняють ще поняття "спільногерманська", розуміючи під ним час розпаду на окремі діалекти, що мали цілий ряд спільних рис. Інакше, кажучи "прагерманська” і “спільногерманська”, розуміють як дві стадії розвитку германської мови.

У період між 1200 й 800 роками до н. е. германці жили на півдні Скандинавського півострова, на півострові Ютландія та на південному узбережжі Балтійського моря. Частина германських племен відокремилася від скандинавської мовної суспільності й розселилася в басейні Одеру. Ці германці утворили пізніше західногерманську групу племен, до яких відносилися інгвеони (״ приморські германці ״) , іствеони (״ рейнсько-везерські германці״) і герміони (״приельбські германці״). Пївнічних германців прийнято називати гіллевіонами (схема 1).

Із частини північних германців виділилися племена, що зайняли територію на схід від Одеру, та були названі східногерманською або вандальською групою .

Тісніший зв׳язок між східногерманською і північногерманською підгрупами підтверджується збігом і збереженням у цих підгрупах цілого ряду фонетичних і морфологічних ознак, не характерних для західньогерманського ареалу. Приблизно 250 років по тому, у ІІ - ІІІ столітті н.е. від східногерманської гілки відокремилися готи, що переселилися в причорноморські степи, а потім до Криму.

На основі інгвеонських діалектів виникла англійська мова. У результаті завойовницькіх походів франків у п׳ятому столітті виникла Франкська держава, яка об׳єднала протягом наступних століть франків (іствеони), алеманів, баварів (гермінони), а також саксів (інгвеонів).

Із племінних діалектів північних германців (гіллевіони) виникли скандинавські мови, на основі середньонімецьких діалектів - їдиш.

Східні германці змішалися з іншими племенами й назавжди зникли з лиця землі.

Зараз німецькою мовою говорять приблизно 100 млн. чоловік.

Німецька мова утворена на основі гермінонських, інгвеонських, та іствеонських діалектів.

Усі діалекти німецької мови розпадаються на дві основні групи - верхньонімецькі й нижньонімецькі.

Кордон між верхньонімецькими й нижньонімецькими діалектами по так званій лінії Бенрата (ця ліїнія проходить від Аахена до Дюссельдорфа, потім до Магдебурга-на-Ельбі й до Франкфурта-на-Одері) – див карту 7.

До нижньонімецьких діалектів (Plattdeutsсh) належать: нижньофранкський, нижньосаксонський (вестфальский, остфальский), макленбурзький і бранденбурзький (східнонижньонімецькі). середньонімецькими (Mitteldeutsch) є такі: середньофранкський (ріпуарський, мозельсько-франкський), рейнськофранкські (гессенський, пфальцський), східньосередньонімецькі (тюринзький, верхньосаксонський). До південно-німецьких діалектів (Oberdeutsch) відносяться діалекти Австрії, Швейцарії, Баваріїё а саме: східнофранкський, південнофранкський, баварськоавстрійський та інші.

Літературна німецька мова утворилася на основі східносередньонімецьких діалектів. Значний внесок у створення норм літературної мови був зроблений реформатором церкви М. Лютером.

1.2 Баварський діалект

Баварський діалект – діалект населення Баварії та деяких сусідніх регіонів.

Баварія та ії округ була першою, що використовувала східносередньонімецьку мову для заповнення важливих документів, а пізніше – у мовленні. Так з’явився перший діалект стандартної південнонімецької мови, з чіткою східносередньонімецькою базою, але сильним субстратом мов, прикордонних держав.

Морфологія Баварського діалекту описана й огорнута у таких книгах,як «Sprechen Sie Bayerisch? Fьr Bayern und solche, die es noch werden wollen» Тоза, видана у 2006 році,

«Langenscheidt Lilliput-Wцrterbьcher: Langenscheidt Lilliput Wцrterbьcher, Dialektbдnde, Bairisch» Карла Клефнмайера видана у 1999 році.

1.2.1 Поширення діалекту

Завдяки еміграції мешканців Баварії за кордон баварський діалект поширився за межі сучасної Баварії, через сучасну Австрію к сходу від Арльберг, південного Тіролю, деяких областей західної Угорщини ( сучасний Бургенланд), Італії, Словенії та Чехії. Завдяки цьому Баварский діалект змішався з деякими еліментами славянської та ретороманської мови, результати цього злиття відображаються у сучасних назвах деяких населенних пунктів, у приказках та прислів’ях.

З більш ніж 12 міліонами носіїв Баварський діалект формує найбільшу область використання діалекту на всій території застосування німецької мови. До баварського діалекту належить мова таких регіонів: адміністративні округи Верхньої та Нижньої Баварії, Верхний Пфальц, регіони Верхнього Франконії, райони Аусбурга, адміністративного округа Швабії, що образують старий баварський; у деякіх регіони Австрії та Південного Тіролю через багатолітні ізоляції території старонімецькі та верхньонімецькі еліменти баварського діалекту зберіглися лише у деяких місцевих варіантах.

1.2.2 Морфологія

Баварський діалект не розробив своєї власної літературної мови. Діалект виникав з східносередньонімецької мови, яка приймалась і на письмі.

Поряд із офіційною літературною мовою зустрічаються неофіційні письмові форми баварського діалекту, що застосовуються для передачі текстів. Це часто зустрічається у баварських текстах, що передають інформацію, використовуючи баварський діалект. Також існує немало книжок, що повністю написано баварським діалектом.

У залежності від способу опублікування зустрічаються деякі відхили від східносередньонімецького правопису.

Abodsgruum → Abortgrube

Unendle → unendlich

Vadda → Vater

Trambei → Trambahn

subba → super

sьarie → Sauerei

RuaЯnosn → RuЯnase

p'friedn → zufrieden

nonni → noch nicht

Oacha → Eiche

oba → oben

Omame → Oma

Opape → Opa

oualoualou → o la la

niet → nicht

nassln → nieseln

naa → nein

1.2.2.1 Іменник

Іменник належить до частин мови, що відмінюються. Найзначнішим критерієм, як у будь якій германській мові, є відміна по родах, що рідко узгоднюється з стоячими поруч частинами мови. Тож іменник повинен вивчатись з усіма частинами мови. Але для знавця німецької мови, він не складає труднощів.

Багато назв професій, тварин, одягу, тощо, змінилися під впливом інших південнонімецьких діалектів.

Metzger → Fleischer

Schreiner → Tischler

Spаngler → Klempner

Beck → Bдcker

Zeidler → Imker

Hafner → Tцpfer

Sаndler → Zuhдlter

Meа → Mund

Joppn → Jacke

Pfoadl → Hemd

Gwand → Kleidung

Mвdl → Mдdchen

Giggal → Hahn

Ziwarl → Kьken

HeinЯ(al )→ Fohlen

Fеr(n) → Jungstie

Bцichn → Blдsshuhn

Brotz → Krцte

GoaЯ → Ziege

1.2.2.1.1 Слабкі іменники

До слабких іменників належать іменники чоловічого та жіночого роду, що закінчуються на -n- у множині, так само як жіночий рід з закіненням -аn- (більшість з них у однині закінчуються на -ng-). Також до слабких іменників належать усі іменники чоловічого та середнього роду, що закінчуються на -і-.

Слабкі іменники закінчуються звичайно на -n- у множині.

Багато слабких іменників жіночого роду з суфіксом -n- у однині змінюють його на -а- у множині. Іменники чоловічого роду у множині мають однакове закінчення -n- для усіх непрямих відмін.

da Hеs → d' Hеsn → der Hase

da Busch → d' Buschn → der Busch

da Deifi → d' Deifin → der Teufel

d' Brugg → d' Bruggn → die Brьcke

d' GoaЯ → d' GoaЯn → die Ziege

d' Nuss → d' Nussn → die Nuss

d' Dбm → d' Dбman → die Dame

d' Schlеng → d' Schеngan → die Schlange

d' Zeidung → d' Zeidungan → die Zeitung

d' Oar → d' Oarn → die Ohr

d' Bleami → d'Bleamin → die Blьme

d' Schdiggi → d' Schdiggin → die Stьck

1.2.2.1.2 Сильні іменники

У сильних іменника нема відмінних закінчень, зміна у слові з’являється лише у творені множини. Сильні іменники чоловічого та середнього роду отримують закінчення -а-, що з’явилося з середньоверхньонімецького -еr-, окрім того до групи сильних іменників належать і ті, що отримали форму множини лише згідно правилам сучасної німецької мови, а раніше не мали ії.

Множина сильних іменників частіше за все утворюється за допомогою появи або зникнення умлаутів та зміни коріної голосної.

d' Nдcht → d' Nacht → die Nacht

da Dдg → d' Deg → der Tag

as Lдnd → d' Lenda → das Land

d' Dochta → d' Dechta → die Tochter

as Loch → d' Locha → das Loch

da Fuchs → d' Fichs → die Fuchs

da Mund → d' Minda → der Mund

d' Maus → d' Mais → die Maus

as Haus → d' Haisa → das Haus

da Bruada → d' Briada → der Bruder

as Bauch → d' Biacha → das Buch

1.2.2.2 Займенник

1.2.2.2.1 Особовий займенник

У особових займенниках баварського діалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошеними формами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійний займенник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:

	1.Singular	2.Singular	3.Singular	1.Plural	2.Plural	3.Plural	Hцflichkeitspronomen
Nom	i	du	ea, se/de, des	mia	eЯ/цЯ / ia*	se	Si
Unbetont	i	--	-a, -'s, -'s	-ma	-'s	-'s	-'S
Dat	mia	dia	eam, eara/iara, dem	uns	enk / eich*	ea, eana	Eana
unbetont	-ma	-da
Akk	-mi	-de	eam, eara/iara, des	uns	enk / eich*	ea, eana	Eana
unbetont			-'n, …, -'s			-'s	Si

* Ці форми не є тіпічно баварськими, а перейшли від франкськиж діалектів.

При комбінації деяких ненаголошених особових займенників, що скорочуються на - ' s для з’єднання з’являється з’єднальний звук -a- , у послідовності маються, на відмін від літературної німецької мови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними.

	unbetont	*(ausgeschrieben)	standarddeutsch
1.a)	Hom's da's scho zoagt?	Hеm s(e) d(ia) (de)s scho zoagt?	Haben sie es dir schon gezeigt?
	oder:	Hom s d(ia) s(dia) scho zoagt?	Haben sie sie dir schon gezeigt?
1.b)	Hеm'sas da scho zoagt?	Hеm s (de)s d(ia) scho zoagt?	Haben sie es dir schon gezeigt?
	oder:	Hеm s(e) da d(ia) scho zoagt?	Haben sie sie dir schon gezeigt?
2.a)	Hod a ma'n no ned gem?	Hod (e)a m(ia) (der)n no ned gem?	Hat er ihn mir noch nicht gegeben?
2.b)	Hod a'n ma no ned gem?	*Hod (e)a d(ern) m(ia) no ned gem?	Hat er ihn mir noch nicht gegeben?

1.2.2.2.2 Присвійний займенник

a) Prдdikativ

	maskulin	feminin	neutrum	Plural
nom	mẽi	mẽi	mẽi	meine
dat	meim	meina	meim	meine
akk	mein	mẽi	mẽi	meine

b) Attributiv

	maskulin	feminin	neutrum	Plural
nom	meina	meine	mei(n)s	meine
dat	meim	meina	meim	meine
akk	mein	meine	mei(n)s	meine

1.2.2.3 Прикметник

Більшість прикметників у баварському діалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativer Stellung:

Rosa Gwand

Schwarza Pfoadl

Feiera Dechta

і тоді, коли прикметник вживаючись зі спомоговим дієсловом sei формує предікат:

Аs Gwand is rosa.

As Pfoadl is schwarz

Dґ Dechta is feier

Довга форма вживається коли прикметник є Attribut іменника:

Rosane Gwand.

Schwarzane Pfoadl

Feierane Dechta

Як вказують приклади коротка та довга форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у короткій суфіксу -n-. У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g.

1.2.2.3.1 Відмінок прикметників

У баварському діалекті, як і в літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад візьмемо прикметник sche (schцn)

unbestimmt	maskulin	feminin	neutrum	Plural
nom:	a schena Mo	a schene Frau	a schens Kind	d' schena Leid
dat:	am schena Mo	ana schenan Frau	am schena Kind	'm schenan Leid
akk:	an schena Mo	a schene Frau	a schens Kind	d' schena Leid

bestimmt	maskulin	feminin	neutrum	Plural
nom:	da schene Mo	d'schene Frau	as schene Kind	d schena Leid
dat:	(i)m schena Mo	da schenan Frau	am schena(n) Kind	d schena Leid
akk:	n schena Mo	d' schene Frau	as schene Kind	d schena Leid

1.2.2.4 Числівники

Числівники баварського діалекту закінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного звуку тож дуже важкі у вимові.

1	oas/аns	11	цif(e)/ццf	21	oanazwеnzge	10	zeene	100	hundad
2	zwoa	12	zwцif(e)/zwццf	22	zwoarazwеnzg	20	zwеnzge/zwеnzg	200	zwoahundad
3	drei	13	dreizea/dreizen	23	dreiazwеnzg	30	dreiЯge	300	dreihundad
4	fiar(e)	14	fiazea/fiazen	24	fiarazwеnzg	40	fiazg(e)	400	fiahundad
5	fimf(e)	15	fuchzea/fuchzen	25	fimfazwеnzg	50	fuchzg(e)	500	fimfhundad
6	seggs(e)	16	sechzea/sechzen	26	seggsazwеnzg	60	sechzg(e)	600	sechshundad
7	siem(e)	17	sibzea/sibzen	27	simmazwеnzge	70	sibzg(e)	700	siemhundad
8	еcht(e)	18	еchzea/еchzen	28	еchtazwеnzge	80	еchtzg(e)	800	еchthundad
9	neine	19	neizea/neizen	29	neinazwеnzge	90	neinzg(e)	900	neihundad

Субстантивовані числівники у баварському діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.

Bairisch	Standarddeutsch	Bairisch	Standarddeutsch
da Nulla	die Null	da Еchta	die Acht
da Oasa/Oansa/Аnsa	die Eins	da Neina	die Neun
da Zwoara/Zwаra	die Zwei	da Zena	die Zehn
da Dreia	die Drei	da Цifa/Ццfa	die Elf
da Fiara	die Vier	da Zwцifa/Zwццfa	die Zwцlf
da Fimfa	die Fьnf	da Dreizena	die Dreizehn
da Sechsa	die Sechs	da DreiЯga	die DreiЯig
da Simma/Siema	die Sieben	da Hundada	die Hundert

1.2.2.5 Дієслово

1.2.2.5.1 Модальні дієслова

deaffa (dьrfen)

Indikativ	Singular	Plural		Konjunktiv	Singular	Plural
1.Person	i deaf	mia deaffan/deafma		1.Person	i deaffad	mia deaffadn
2.Person	du deafst	eЯ deafts		2.Person	du deaffaast	eЯ deaffats
3.Person	er deaf	se deaffan(t)		3.Person	er deaffad	se deaffadn

kina (kцnnen)

Indikativ	Singular	Plural		Konjunktiv	Singular	Plural
1.Person	i kе/i ko	mia kinan/kimma		1.Person	i kаnt/kunt	mia kаntn/kuntn
2.Person	du kеst	eЯ kints		2.Person	du kаnst/kunst	eЯ kаnts/kunts
3.Person	er kе	se kinan(t)		3.Person	er kаnt/kunt	se kаntn/kuntn*

meng (mцgen)

Indikativ	Singular	Plural		Konjunktiv	Singular	Plural
1.Person	i mеg	mia meng(ma)		1.Person	i mкchad	mia mкchadn
2.Person	du mеgst	eЯ megts		2.Person	du mкchast	eЯ mкchats
3.Person	er mеg	se meng(t)		3.Person	er mкchad	se mкchadn

miaЯn (mьssen)

Indikativ	Singular	Plural		Konjunktiv	Singular	Plural
1.Person	i muaЯ	mia miддaЯn/miaЯma		1.Person	i miassad	mia miassadn
2.Person	du muaЯt	eЯ miaЯts		2.Person	du miassast	eЯ miassats
3.Person	er muaЯ	se miaЯn(t)		3.Person	er miassad	se miassadn

woin (wollen)

Indikativ	Singular	Plural		Konjunktiv	Singular	Plural
1.Person	i wui/woi	mia wuin/wuima woin/woima		1.Person	i wuiad/woiad	mia wuiadn/woiadn
2.Person	du wuist/woist	eЯ wuits/woits		2.Person	du wuiast/woiast	eЯ wuiats/woiats
3.Person	er wui/woi	se wuin(t)/woin(t)		3.Person	er wuiad/woiad	se wuiadn/woiadn

1.2.2.5.2 Партицип І

Партицип І у баварському діалекті формується за допомогою суфіксу

-ad.

drenzad → weinend → плачучи

drдgad → tragend → несучи

(g)schiaglad → schielend; flunkernd→ брешучі

(g)spinnad → spinnend → прядучи

stingad → stinkend → плохо пахнучи

brennad → brennend → палаюче

blearad → plдrrend → ревячи

bliarad → blьhend → квітну ще

bewahnad → frierend → мерзнучи

blizznad → tauschend → міняючи

boffenad → schlafend → сплячи

boingad → biegend → гнучи

busselad → kьssend → цілуючи

neinad → weinend → плачучи

oschaugnad → anschauend → споглядаючи

1.2.2.5.3 Партицип ІІ

Усі слабкі дієслова формують другий прийменник за допомогою суфіксу -t, -d . Префікс g- завжди зникає у слабких дієсловах, у сильних дієсловах він зникає перед g, b, d, t, k, p.Сильні дієслова, що закінчуються на -f, -s, -z, -ch використовують суфікс -t-:

butzn → butzt → putzen → geputzt

dдnzn → dдnzt → tanzen → getanzt

drдtzn → drдtzt → piesacken → gepiesackt

hoffa → ghofft → hoffen → gehofft

kocha → kocht → kochen → gekocht

lдcha → glдcht → lachen → gelacht

mдcha → gmдcht → machen → gemacht

rдffa → grдft → raufen → gerauft

schwдnzn → gschwдnzt → schwдnzen → geschwдnzt

simsn → gsimst → smsen → gesmst

soacha → gsoacht → pissen → gepisst

stessn → gstesst → stoЯen → gestoЯen

Скорочені дієслова:

drдn → drдd → drehen → gedreht

mдn → gmдd → mдhen → gemдht

nдn → gnдd → nдhen → genдht

sдn → gsдd → sдen → gesдt

rean → gread → weinen → geweint

spцin → gspцid → spielen → gespielt

wдn → gwдd → wehen → geweht

wцin → gwцid → wдhlen → gewдhlt

Висновки

Досліджуючи історичні аспекти формування німецької мови, ми побачили, що німецька мова була утворена від трьох діалектів прагерманської мови – інгвеонського, іствеонського та гермінонського. Завдяки широкому варіюванню, німецька мова насичена територіальним поділом мови, тобто має дуже багато діалектів, що ускладнює спілкування двох німців із різних регіонів за відсутності літературної мови, як посередника. Баварський діалект був першою мовною карикатурою верхньонімецької у спілкуванні. Це була мова сільського населення та звичайних мешканців, бо високоосвічені міські жителі завжди турбувалися про “бездоганну” верхньонімецьку мову. Згодом мовним стандартом була прийнята нижньонімецька у спілкуванні та поступово й як писемна мова.

Емігранти та іноземці, що приїздили до Баварії, не розуміли цього діалекту, тож робили свої нововведення, а деякі, наприклад росіяни, створили свій власний діалект, що поступово перейшов до баварського.

Баварці не полюбляють дуже складних мовних конструкцій та скорочують речення, опускаючи деякі важливі для стандартної мови та розуміння частини, займенники тощо. Тож кожне речення баварця може бути сприйнято, як негативно, так і позитивно. Культура баварського діалекту відрізняється тим, що не має агресивних образ та, навіть скептичні жарти та насмішки сприймаються на слух м’якіше, ніж у літературній німецькій.

Дивлячись на виконану роботу, ми можемо із упевненістю сказати, що ми виконали всі завдання, що переді мною стояли. Ми прослідили виникнення баварсько-австрійського діалекту німецької ще з часів прагерманської мови, розкрила його морфологічні особливості. Але баварський діалект поступово змінюється, як і літературна мова – щодня з’являються нові мовні вирази, лексичні одиниці та змінюється граматика. Тож ми матимемо багатий матеріал у вигляді цієї науково-дослідницької роботи для подальших досліджень.

Список використаної літератури

Cordula Maiwald: Das temporale System des Mittelbairischen, Heidelberg 2002.

Johann Andreas Schmeller: Bayerisches Wцrterbuch, Oldenburg, 2002.

Ludwig Merkle: Bairische Grammatik, Mьnchen 1975

Ludwig Zehetner: Bairisches Deutsch. Lexikon der deutschen Sprache in Altbayern, 1997.

Schrijen-Fischer: Einfьhrung in das Studium der indogermanischen Sprachwissenschaft, 1921.

Tosa: Sprechen Sie Bayerisch? Fьr Bayern und solche, die es noch werden wollen, 2006

В. Жермунський: Немецкая диалектология, Москва, 1996

В. Краузе: Лингвистика германских языков, Москва, 2003

В. Левицький: Основи германістики, Вінниця

Г.Романова: Грамматика немецкова языка в анегдотах, Москва,2007

Додатки

Додаток 1

Скорочений баварський словник

Aang →Augen bzw. Eiche(n)

aba → abgetaut (unmittelbar nach der Schneeschmelze)

abgefeimt → schlechter Mensch

Abradradra → Apparat herunter tragen

ach godderla → ach du mein lieber Gott

a affela Hulz → ein armvoll Holz

afhaxt → kaputt gemacht

balouos → bodenlos

Bamhackl → Schwielige Haut an den Fingern

Biafuizl → Bierfilz (Bierdeckel)

Bibala → Kьcken

d`wadl vier richt`n → jemandem zeigen wo es lang geht

s Christkindl → das Christkind

Dддz → Kopf

Dadda → Papa (Kosewort)

dдhamm → daheim

dahannana → da hinten hin

Dakrobotsi → Die Krдhe badet sich

dangschee → dankeschцn

Depp → Idiot

dermeern → kaputt machen

des werd scho → das wird schon

Diwan → Sofa

ebbes → etwas

Ellabogn → Ellbogen

eppan → jemand

feier Hund → Fauler Mensch

Himme → Himmel

hinna → herinnen

Hoamweh → Heimweh

hocka, hock di her → sitzen, setz dich her

hoi ! → Ausdruck des Erstaunens, wie ""wirklich?"", ""ehrlich?""

Hцllamobbr → Teufel

in Gotts nam → In Gottes Namen

kдff → kaufen

Katzahell → Katzenhцhle

Knerz → Alter Mann

Krautschau → Chaos

Kuung→ Kuchen

letz → nervig / lдstig

liab → lieb (mit emotionalem Zwischenton)

loffe → laufen

Luada → Luder.

Mafia-Datschi → Pizza

Mandel → Menschlein

me → warum

Migga → Mittwoch

Moda → Montag

naa → nein

nasch → narrisch

nimma → nicht mehr

o → auch

oba → oben

Цha → Ausruf, wenn man verwundert ist

oschaugn → anschauen

Oufrau → GroЯmutter

obadoba →ganz oben am hцchsten Punkt.

Ouanhцllerer → Ohrwurm

oualoualou → o la la oder auch: o weh o weh

ou! → Halt!

obadoba → ganz oben am hцchsten Punkt.

Ouanhцllerer → Ohrwurm

Pfeifenkopf → Depp

Pfin(g)sta → Donnerstag

p'friedn → zufrieden

Plocha → Plane

Popperle → Puppe

quant → gut, schцn

Rama Dama → Rдumen tun wir

RuaЯnosn → RuЯnase

sд → da, hier (nimm es)

Saibababierl → Silberpapier

Samas ? → Seit ihr alle fertig ?

Salod → Salat

schдd → nur

Schmarrabeni → Dummkopf

schnapseln → einen Schnaps trinken

Schualhдs → Kleidung fьr die Schule

Seegerer → Sackerer

Seges → Sense

send → sind

siarisschowora /siar is scho wor aa → sieh, es ist tatsдchlich wahr

Soad → Quatsch, Unsinn

ssдh → da hast es (wenn man jemandem etwas ьberreicht)

striale → stцbern

Sunda → Sonntag

Trudschiwack → Baby

uib → euch

ukamott → unkomfortabel, umstдndlich

Umus → Umtrieb

url → oh je

valiad → etwas ist nicht ganz so geworden, wie es hдtte werden sollen

vanдs → wenn es, wenns

virnдcht → vorgestern

visimatendla → Fisimatenten

Waawa → Oma

Wax → Wachs

D'r Wefzg → Die Wespe

Woud → Wut

weidle → schnell

Weisen → Zeigen

Weiwi → Weib, Ehefrau

wellera →welcher / welche

a weng → ein biЯchen

Wiamanьa → Wie kann man nur

wos → etwas nicht verstanden

Zamt → Nachmittag

Zeltla → Zenga oder auch Riasel

Додаток 2

Вірщі, що написано баварським діалектом

An Martl sei Bier-Philosophie

von Wolfgang Kappes

Da Martl kimmt in d Wirtschaft

und bstellt se a MaЯ Bier

Kaum hots da Wirt eahm brocht,

ziagta o, ois wia a Stier

A frische MaЯ, de schmeckt eahm,

ma hцrt, wias obazischt

Oa Zug, da Kruag is laar

da Schnauza weard obgwischt.

Da Martl loahnt se zrucke,

er schaugt recht griabi drei,

dann schreita durch de Wirtsstubn:

"He, Wirt, schenk nomoi ei!"

Scho bringt da Wirt eahm s Bier

und prost eahm blinzlnd zua

A poormoi wiedahoit s

de selbi Prozedur.

Am Nebntisch hockt a PreiЯin

grod beim Essn do

und schaugt se recht vawundat

des Gspui vom Martl o

Aufoimoi sogts zum Martl:

"Sie haben aber Durst!"

Doch da Martl denkt se

"Wos de do drent sogt, is ma wurscht!"

Wiasn nomoi frogt, do brummta

"Du dappi, preЯisch Henna,

du moanst das i an Durscht hob.

's Weihnachtsfest kimmt boid

von Wolfgang Kappes

1 Vom Adventkranz s erste Leichtn und drauЯ da erste Schnee, vo da Kдltn de vascheichtn Vцgl, Hosn, Reh de Tog, de mehra schwindn, da Nachtfrost eisigkoit des oiss laЯt uns empfindn, 's Weihnachtsfest kimmt boid 3 De Zeitungsinserate vom Nikolausverleih nach Anruf, stehta Pate fьr an Fuchzga bist dabei Gschwind no an Christbaam findn, aa wenn a da net gfoit des oiss laЯt uns empfindn 's Weihnachtsfest kimmt boid

2 Oa Renna, Kaffa, Hetzn oa Rumme, weit und breit wia gscheicht, durch d Gschдfte fetzn, so sicht ma jetzt de Leit Grod gschwind no ebbas findn, wos ma oft aa gor net woit des oiss laЯt uns empfindn, 's Weihnachtsfest kimmt boid 4 Den Hauffa SьЯigkeitn, den d Kinda bei uns kriang kannt oft Hungersnцt bestreitn, de durch andre Lдnder ziang Selbst im Abfoi konnst jetzt findn guats Zeigl, no net oid, des oiss laЯt uns empfindn 's Weihnachtsfest kimmt boid

5 Millionen Lamperl strahlen in dera staadn Zeit "Energieverschwendrisch prahlen", hoaЯt de Devise heit Ma redt vo Umweltsьndn, wos is so a Liachtawoid? De Hauptsach mia empfindn 's Weihnachtsfest kimmt boid.

von Wolfgang Kappes

Mei oida Wastl ist ein trolliger Gefдhrte

koa bsond're Zucht, - a ganz normaler Hund.

Sei Rass' de is und bleibt a Rдtsel aa fьr Gelehrte.

Sei Stammbaam steht glei an der StraЯeneck'n drunt'

Er hot Schlappohr'n wia a Dackl, - Riesenpfoten.

Sei lautes Bell'n jed'n Eindringling daschreckt.

Seine messerscharf'n Zдhn' g'hцrn fast verboten,

grod kracha tuat's, wenna Suppenknoch'n z'legt.

Vom Bernhardiner hota 's g'mьatliche Behagen.

Wia a Windhund rennta los, flink und rasant.

Sei Lieblingssport des is, wia wuid nach Katz'n jagen

und de schaung oid aus, wenn's net gschwind am Baam drob'n sand.

Mei oida Wastl, der geht gern mit mia spazieren,

legt ma a Steckerl vor de FьaЯ und wart' verstoh'ln,

daЯ i des Steckerl wirf', ganz weit, zum Apportieren,

gibt's koa Belohnung, dearf i 's selber wieder hol'n.

In da Stodt drinn muaЯa leider an de Leine,

des konn fьr uns zwoa oft a bцser Alptraum sei.

In jede SeitenstraЯ', do zerrta mi glei eini.

Mit groЯ'm Glьck nur kimmst an Metzgerlдd'n vorbei.

Sei Instinkt is groЯ, doch kloa san de Manieren,

er schnuffet o, oiss wos a grod entdeckt.

Moga wem gern, iss aus mit dem Parieren,

den springta o und 's G'sicht weard glei daschleckt.

Додаток 3

Періоди історії німецьких мови

750-1050 – стара літературні німецька (Althochdeutsch)

1050-1350 – середня літературна німецька (Mittelhochdeutsch)

1350-1650 – ранньо-нова літературна німецька ( Fruchneuhochdeutsch)

З 1650 – сучасна літературна німецька (Neuhochdeutsch)