За попередні роки багато вітчизняних підприємств - страховики та банкіри не виняток - наростили свій статутний фонд за рахунок „вливання" іноземного чи вітчизняного капіталу та втратили свої контрольні пакети, але не усім відомий підхід до визначення вартості окремо взятої компанії. Звичайно ж у кожного інвестора свій підхід до вибору об'єкту інвестування, але крім цього існують стандартні підходи до оцінки бізнесу.
Оцінка бізнесу
Як відомо, оцінка бізнесу - це визначення вартості компанії як майнового комплексу, здатного приносити прибуток його власнику. При проведенні оцінної експертизи визначається вартість всіх активів компанії: нерухомого майна, машин й устаткування, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Крім того, окремо оцінюється ефективність роботи компанії, її минулі, дійсні й майбутні доходи, перспективи розвитку й конкурентне середовище на даному ринку, а потім проводиться порівняння оцінюваної компанії з компаніями-аналогами. На підставі такого комплексного аналізу визначається реальна оцінка бізнесу, як майнового комплексу, здатного приносити прибуток.
Як правило, сучасна страхова компанія - це досить складна структура, що поєднує в собі велику кількість активів зовсім різної природи - від нерухомого майна до ділової репутації. Тому, оцінку бізнесу необхідно здійснювати з позицій всіх трьох існуючих оцінних підходів: витратного, дохідного й порівняльного. Ці підходи не використовуються ізольовано, а взаємодоповнюють один одного. Тобто для оцінки бізнесу експерти, як правило, одночасно використовують методи з різних підходів. При цьому, кожен підхід базується на використанні певних властивостей компанії, які так чи інакше впливають на величину її вартості. Необхідно враховувати, що основний та найбільш значущий актив страхової компанії - регіональна мережа, яка цікавить майже усіх інвесторів та діючих акціонерів.
Так, при визначенні вартості з позиції витратного підходу пріоритетною є вартість майна (сукупності матеріальних і нематеріальних активів) компанії. Витратний підхід базується на типовій мотивації і уявленнях розважливого покупця, який не заплатить за компанію більше, ніж коштують всі її активи.
При оцінці бізнесу з позиції дохідного підходу основою для розрахунків служить дохід, який, як передбачається, може принести компанія в майбутньому (прогнозовані доходи). Цей підхід базується на очікуваннях інвесторів, які визначають поточну вартість компанії, керуючись, в основному, прогнозною величиною майбутніх доходів від компанії, а не наявністю в компанії тих або інших активів (принцип очікування).
При використанні порівняльного підходу в оцінці бізнесу, основою для визначення вартості компанії є реалії вільного ринку, виражена в цінах укладених угод купівлі-продажу аналогічних компаній або їхніх акцій (часток). Цей підхід базується на принципі заміщення, згідно якого вартість компанії не може сильно відрізнятися від вартості іншої компанії, яка володіє еквівалентною для потенційного покупця корисністю.
Всі ці три підходи мають свої переваги й недоліки, свої кращі сфери застосування, й поєднують у собі досить велику кількість різних методів, з різноманіття яких оцінювач обирає найбільш підходящі для конкретного об'єкта інвестування.
У більшості випадків іноземний інвестор отримує, як правило лише красиву обгортку, а внутрішню структуру організації бізнесу страхової компанії йому доводиться будувати практично спочатку. Але можливо цього б не відбувалося, якщо б у компанії існувала ефективна система внутрішнього контролю.
Передумови аудиту
Як прокоментувала директор аудиторської фірми «Аудиторська практика» Ольга Петрашова, в компанії (акціонерному товаристві) повинна існувати ефективна система внутрішнього контролю за достовірністю інформації, що розкривається товариством. Так до складових системи внутрішнього контролю належать:
- Наглядова рада (через аудиторський комітет ради);
- Ревізійна комісія;
- Служба внутрішнього аудиту.
У більшості компаній ці складові є, але в деяких випадках формально, а в кращому випадку, усі компоненти присутні в особі самих акціонерів.
Компанія самостійно вирішує яким чином організовувати службу внутрішнього контролю для захисту прав та законних інтересів акціонерів товариства. Основні положення затверджуються статутом організації, зокрема, яким передбачено порядок створення, склад, повноваження членів Наглядової ради, Ревізійної комісії та Служби внутрішнього аудиту.
Отже, існування ефективної системи внутрішнього контролю за достовірністю інформації, що розкривається товариством, забезпечується діяльністю Наглядової ради (здійснює належний контроль за достовірністю інформації, що розкривається, та функціонування незалежного й якісного зовнішнього аудиту) та Ревізійної комісії (забезпечує здійснення незалежного контролю за фінансово-господарською діяльністю компанії).
Згідно з вимогами Цивільного Кодексу України (ст. 162) статут акціонерного товариства повинен передбачати також порядок проведення аудиторських перевірок діяльності товариства. Товариство повинно щорічно проводити аудиторську перевірку за участю зовнішнього аудитора, який призначається Наглядовою радою або Загальними зборами акціонерів. На думку експертів, доцільно спочатку здійснити економіко-правовий аналіз установчих документів товариства на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України. Крім цього законодавством України передбачені випадки обов'язкового проведення аудиторських перевірок, наприклад:
1) Згідно ст. 8 Закону України Про внесення змін до Закону України „Про аудиторську діяльність” для:
- підтвердження достовірності та повноти річного фінансової звітності та консолідованої звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств—емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню;
- перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств, страхових та холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
2) Згідно ст. 22 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” визначено, що:
- емітент зобов'язаний подати органу, що реєструє випуск цінних паперів інформацію про випуск цінних паперів, баланс та довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).
Таким чином, акціонерні товариства повинні залучати до співпраці незалежного аудитора (аудиторську фірму) не лише для забезпечення об'єктивної оцінки та підтвердження достовірності і повноти фінансової звітності товариства, але й для виконання вимог діючого законодавства України. Як прокоментувала директор аудиторської фірми «Аудиторська практика» Ольга Петрашова, аудиторські перевірки дуже відрізняються від перевірок, що здійснюються Ревізійною комісією, по-перше, незалежністю від власників акцій - акціонерів; по-друге, самостійністю обраних форм та методів аудиторської перевірки; по-третє, можливістю організувати перевірку на комерційній основі.
Навіщо ж аудитор страховій компанії?
Головним аргументом у цьому питанні є вимога Закону України „- Про страхування” щодо необхідності щорічного підтвердження фінансового стану страховика. На думку провідного аудитора страхової компанії „ІНГО Україна” Наталії Жупанської, за відсутності такої вимоги компанія мала б можливість самостійно ухвалювати рішення щодо необхідності залучення аудиторських компаній для проведення щорічного аудита. „На мій погляд, відсутність необхідності проведення щорічного зовнішнього аудита дозволило б страховим компаніям більше уваги приділяти розвитку служби внутрішнього аудиту для вирішення всіх необхідних завдань.
Наприклад, у нашій компанії, відділ внутрішнього аудиту контролює всі внутрішні операції компанії, проводить регулярні внутрішні аудиторські перевірки всіх підрозділів компанії, аналіз усієї фінансової звітності компанії”.
Таким чином, правильна організація системи внутрішнього та зовнішнього контролю фінансово-господарської діяльності компанії сприяє забезпеченню акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених осіб достовірною та повною інформацією щодо фінансової звітності товариства.
Як відомо, сьогодні Держфінпослуг повністю контролює процес вибору аудиторів страховими компаніями. Тобто, особисто відповідає за достовірність аудиту.
На думку страховиків, вартість послуг на проведення аудиторської перевірки в Україні з кожним роком зростає й навряд чи в найближчі роки буде знижена.
„У такий спосіб ринок аудиторських послуг в Україні реагує на зростаючий попит на свої послуги, пов'язаний з нормами законодавства щодо проведення обов'язкового щорічного аудиту”, - коментує пані Жупанська. - „Що стосується відповідності вартості аудиторської перевірки і якості цих послуг в нашій країні, то, відсутність вимог законодавства України на проведення обов'язкового щорічного аудиту значно б знизила ціни, які диктують аудитори, й підвищила б якість самих послуг”.
Вибір аудитора
При виборі аудитора, насамперед, варто визначити мету, яку переслідує замовник, вважає Голова Ради директорів аудиторсько-консалтингової групи «АРНІ» Тетяна Харламова. Незважаючи на те, що поняття «аудит» визначено досить чітко, у тому числі й у правовому сенсі, доводиться констатувати, що в реальній дійсності аудит охоплює більш широке поле діяльності. Різноманіття завдань, які замовник має намір вирішити за допомогою аудиту, можна розділити на кілька груп з метою подальшого співставлення з можливостями вибору на нашому ринку.
Так, на думку пані Харламової, насамперед, слід визначити підприємства, яким потрібен міжнародний аудит або аудит відповідно до міжнародних стандартів. Якщо це фінансово-кредитні установи або просто великі компанії, що здійснюють операції на зовнішніх ринках, то іншого вибору, ніж «Велика четвірка» у них немає, тому що висновки саме цих компаній будуть вимагати їхні партнери або контрагенти. Якщо підприємство здійснює свою діяльність за кордоном, то з метою економії можна вибрати рейтингового аудитора саме цієї країни і знайти його представника в країні замовника. Будь-які інші послуги, на думку пані Харламової, крім «знаку якості й об'єктивності», визнаного в усьому світі, які надають на вітчизняному ринку міжнародні монополісти, не є монопольними.
Аудиторські послуги
Аудиторські послуги відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) надають і вітчизняні компанії. Вартість таких послуг в 2 - 4 рази нижчі, ніж у «Великої четвірки», а число аудиторів, здатних надати ці послуги тієї ж якості, дуже мале. Це пов'язане з тим, що фахівців, що володіють МСФЗ, катастрофічно мало, коментує Тетяна Харламова. «Особи, що мають право на такі перевірки, повинні мати сертифікат і бути членами однієї з міжнародних професійних асоціацій. Навчання, необхідне для вступу в таку асоціацію, довгострокове й дороге, а практика припускає роботу в іноземних аудиторських і консалтингових компаніях, що в сукупності дає такий високий рівень матеріального заохочення цих фахівців, що не вписується в концепцію бізнесу аудиторських фірм».
Розходження між вітчизняними фахівцями й «Великою четвіркою» у вітчизняному аудиті свідомо підтримуються як виробниками цих послуг, так і споживачами», - вважає Тетяна Харламова. «Тут очікування ринку й пропозиції збігаються. Найчастіше вітчизняна компанія надає аудиторські послуги в більш широкому плані. Іноземні аудитори розуміють аудит в класичному змісті як інструмент фінансового контролю за допомогою незалежної перевірки бухгалтерської й фінансової звітності підприємства, і, відповідно, надають першочергового значення констатації ситуації, що склалася у звітності клієнта. Вітчизняні ж компанії дають у ході перевірок консультації, виправляють помилки своїх клієнтів, усіляко намагаючись привести протягом року їхню звітність якщо не в ідеальний стан, то, принаймні, досить прийнятній для видачі серйозного висновку».
Якість послуг
На жаль, отримати із загальнодоступних ЗМІ об'єктивну інформацію про якість роботи фірм, що мають аудиторські ліцензії, потенційному клієнту практично неможливо. Більше того, досить складно визначити, що ж таке якість аудиту.
«Аудиторський висновок обов'язково повинен містити інформацію про порушення, правові, податкові та інші наслідки, а також законодавчі і нормативні акти тієї або іншої країни, на яких грунтуються зроблені висновки», - коментує Тетяна Харламова. - «Належне планування робіт і видача аудиторських висновків у строк, зазначений у договорі, також є прямими характеристиками якості послуги, найчастіше першорядно важливими для клієнта».
Звичайно ж, якість інтелектуальних послуг сильно залежить від кваліфікації конкретних виконавців. Однак неможливо заздалегідь визначити рівень кваліфікації персоналу потенційного аудитора. «Тут можна опиратися на такі показники, як чисельність співробітників, кількість атестованих аудиторів, наявність фахівців із сертифікатами міжнародних бухгалтерів, на відгуки клієнтів, на результати зустрічі (співбесіди) з керівником передбачуваного проекту», - вважає пані Харламова.
Узагальнюючи, можна відзначити, що поняття «якість аудиторської послуги» має кілька викладених вище прямих характеристик, оцінювати які неможливо через відсутність достовірної інформації про них на ринку. Проте, є альтернатива у вигляді загальнодоступних характеристик аудиторської компанії, які є факторами, що свідчать про якість послуг, і одночасно - основними критеріями при виборі аудитора.
Існують різні критерії вибору аудиторської компанії, які так чи інакше свідчать про якість надаваних нею послуг: місце її на ринку, досвід і репутація.
Критерії
Якщо компанія має значні обороти й при цьому протягом десяти років діє на ринку аудиторських послуг, то це вже важливий фактор, який свідчить про те, що компанія серйозно займається аудитом. Компанії, що мають багаторічну історію існування й солідний список клієнтів, мають такі переваги, як стабільність, перевірені досвідом технології аудиту й наявність на ринку інформації про них. До цієї ж групи критеріїв можна долучити фактор визнання компанії клієнтами й конкурентами. Рекомендації знайомих, що є клієнтами тієї або іншої аудиторської компанії, за результатами маркетингових досліджень сьогодні є основним чинником вибору аудиторів і становлять приблизно третину від загальної суми факторів. Треба зазначити, що така значимість цього критерію справедлива, але тільки в тому випадку, якщо рекомендація надійшла від фінансових фахівців або осіб, які безпосередньо працювали з аудиторами. Як не дивно, самі аудиторські компанії досить часто непрямим чином надають інформацію про компанії-конкуренти, які, на їхню думку, варті уваги. Така інформація має особливу цінність, адже у вузькому колі аудиторського співтовариства високопрофесійні компанії відомі всім. Якщо рекомендація надійшла від професійного аудиторського об'єднання, то такій інформації можна довіряти.
Також важливими показниками професіоналізму і якості аудиторських робіт є публікації співробітників компанії в профільних виданнях, участь у конференціях і симпозіумах, організація компанією семінарів і круглих столів на актуальні теми.
Вартість послуг
Ціна або вартість послуг треба розглядати як критерій якості, а точніше - як критерій кваліфікованості персоналу. Не секрет, що в умовах дефіциту фінансових фахівців високого рівня ринок реагує ростом їхніх окладів, а відповідно й тих погодинних ставок, які є базовою точкою відліку в процесі визначення вартості аудиторських послуг, тому низька вартість аудиторських послуг - гарантія низької якості.
Безпека
Безпека клієнта при проведенні у нього аудиту - це досить велике коло можливих вимог замовника, необхідних, з одного боку, при дотриманні інших умов співробітництва, а з іншого боку, таких що свідчать про якість самих аудиторських послуг. Наприклад, такий аспект, як конфіденційність, є обов'язковим для будь-якого аудитора відповідно до аудиторських стандартів, а також із загальними нормами цивільного й карного права.
Найбільш значущим в плані конфіденційності є фактор незалежності аудитора. „Незалежність зовнішнього аудитора є важливою передумовою об'єктивного та ефективного контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства”, - вважає Ольга Петрашова. -„Важливу роль у забезпеченні незалежності зовнішнього аудитора повинна відігравати Наглядова рада, тому що саме вона повинна затверджувати кандидатуру зовнішнього аудитора та визначати умови договору на проведення аудиту”.
Крім цього компанії необхідно проводити ротацію зовнішнього аудитора кожні три-п'ять років. На думку пані Петрашової, у разі залучення того ж самого зовнішнього аудитора протягом тривалого періоду може поставити під загрозу такі основні принципи аудиторської діяльності, як незалежність та об'єктивність. „Згідно розділу 8 Кодексу етики професійних бухгалтерів зовнішньому аудитору слід вжити заходів щодо збереження незалежності та об'єктивності при проведенні аудиторської перевірки”.
Незважаючи на те, що незалежність аудитора від клієнта є нормою, описаною в стандартах аудиторської діяльності, поняття «незалежність» варто трактувати ширше, у тому числі як відсутність зв'язку між аудитором і будь-якими чинниками, здатними на нього натиснути. „На жаль, конкурентна боротьба на ринку змушує аудиторські фірми входити до складу різних структур, забезпечуючи в такий спосіб певну стабільність і захищеність”, - коментує пані Харламова. - „У таких випадках аудитор може виявитися під впливом інтересів цих структур, що ставить під питання його незалежність і дотримання ним конфіденційності”.
У Росії, до проблеми безпеки клієнта належить також страхування професійної відповідальності аудитора.
У законі «Про аудиторську діяльність» зафіксовано вимогу про таке страхування, однак суть питання полягає в розмірі страхової суми, про яку нічого не говориться в законі. У цьому випадку варто порівняти розмір відповідальності, зазначений у договорі на аудиторські послуги, зі страховою сумою, призначеною для покриття збитку від помилки аудитора. Не зайвим було б також поцікавитися, як часто в даного аудитора наставали страхові випадки.
Критерії вибору аудитора, які не є об'єктивними
Крім вищеперерахованого, можна розглянути ті критерії вибору, які використовують багато споживачів аудиторських послуг, але які не є досить об'єктивними. Як правило, ніяк не характеризує якість послуг активна рекламна компанія аудиторської фірми. Вибір аудитора за допомогою рекламних оголошень - найбільш часта помилка підприємств, особливо якщо врахувати ту обставину, що етика аудиторського бізнесу припускає мінімальну кількість або повну відсутність прямої реклами. Також не є основним критерієм якість і оформлення рекламних матеріалів, що може свідчити лише про поганий смак і ощадливість керівників. Величина аудиторської фірми також не завжди прямо пропорційна якості послуг та іншим перевагам компанії.
Чим керується страховик при виборі аудитора?
На думку Наталії Жупанської, головним критерієм при виборі аудиторської компанії звичайно є її рейтинг та «ділова» репутація на ринку, а також досвід роботи в сфері страхування. Крім цього, необхідно враховувати побажання акціонерів, оскільки аудиторський звіт є для них можливістю побачити незалежну оцінку фінансового стану компанії і його змін за попередній рік. На жаль, сьогодні доводиться проводити дві аудиторські перевірки - одну на вимогу українського законодавства для підтвердження фінансових показників страхової компанії, іншу на вимогу акціонерів - для підтвердження фінансової звітності за міжнародними стандартами.