МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА «ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

Курсовий проект

з дисципліни: Транспортно-експедиторська діяльність

на тему: «Підвищення ефективності транспортно-експедиторської діяльності при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів на прикладі Естонії»

Розділ 1. Маркетингове дослiдження ринку транспортно- експедиторських послуг

1.1 Аналіз сегменту транспортного ринку

Виконано теоретичний аналіз послуг на транспорті для ознайомлення із загальними поняттями, класифікацією та критеріями якості послуг. Проаналізовано український ринок транспортних послуг. Обґрунтовано способи вирішення проблем та недоліків, що виникають під час формування ринку в Україні.

Постановка проблеми. У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки є актуальним маркетингове дослідження ринку транспортних послуг, аналіз закономірностей,особливостей і проблем становлення цього ринку, визначення пріоритетних напрямків розвитку. Цей аналіз може бути корисний як учасникам ринку (перевізникам, експедиторам, логістичним операторам) та інвестиційним компаніям, так і науковцям.

Актуальність теми зумовлена тим, що нині доволі мало інформації щодо місткості, стану, тенденцій розвитку та ситуації, яка склалася на українському ринку транспортних послуг. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз зарубіжної економічної літератури, міжнародний ринок транспортних послуг є сферою, яка відіграє значну роль в економічному розвитку багатьох країн світу, і проходить через процес фундаментальних змін, що здійснює вплив на його учасників та структуру їхніх правовідносин. Розвиток європейського ринку послуг на транспорті характеризується такими тенденціями:

посилення впливу глобальних транспортно-логістичних компаній;

продовження консолідації ринку;

зростання ролі інформаційних технологій і системи передавання даних;

прагнення до скорочення транспортного процесу та оптимізація витрат на його ділянках;

впровадження нових підходів до маркетингу та зростання ролі інновацій.

З погляду світового досвіду і сучасних тенденцій розвитку глобального ринку транспортних послуг Україна нині на етапі формування і консолідації галузі, істотно поступаючись європейським країнам як за якістю, так і за комплексністю послуг, що надаються національними транспортними компаніями.

Метою дослідження є аналіз українського ринку транспортних послуг, визначення його тенденцій, проблем формування та майбутніх перспектив.

Транспорт є ключовою ланкою соціально-економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Основні завдання транспорту – своєчасне, якісне та цілковите задоволення потреб галузей економіки та населення у перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи. Пріоритетною ознакою національної транспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Транспортні послуги потрібно розглядати як сукупність послуг, пов’язаних з фізичним переміщенням у просторі пасажирів, багажу та вантажів.

Зробивши аналіз літературних джерел, ми вирішили, що найправильнішим є визначення ФЗ "Про федеральний залізничний транспорт" від 20 липня 1995 р., що ринок транспортних послуг – це сфера здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, допоміжних та інших видів робіт (послуг), пов’язаних із перевезеннями. Він існує в єдності з товарним ринком і є одним з його різновидів, що розвивається відповідно до загальних законів ринкової економіки. В міру ускладнення виробництва та забезпечення ринку товарами зростає й попит на транспортні послуги.

У 2008 році обсяг транспортно-логістичних послуг в Україні виросте на 12% щодо 2007 року і досягне $45 млрд. Це зростання відображає тенденцію бурхливого розвитку ринку транспортних послуг в Україні. Водночас основну роль на ринку відіграють міжнародні логістичні посередники. Виручка підприємств, що надають транспортні послуги, становить близько $11-12 млрд. щорічно. А потенціал ринку оцінюється в $50–80 млрд.

За січень-липень 2008 року підприємства транспорту України перевезли 416,3 млн. тонн вантажів, що на 7,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей час перевезено 2 844,1 млн. пасажирів, що на 5,7% більше від аналогічного періоду.

Як повідомив ЛІГАБізнесІнформ в Міністерстві транспорту і зв'язку України, обсяг переробки вантажів в портах становив 78,952 млн. тонн, зокрема 31,876 млн. тонн – транзитні вантажі, що, відповідно, на 9,2% і 2,5% більше від січня–липня 2007 року. Послуг зв'язку за 7 місяців надано на суму 25,52 млрд. грн., з них населенню – 10,22 млрд. грн., що більше від аналогічного періоду минулого року, відповідно, на 17,3% і 18,1 %. Обсяги робіт, виконаних дорожніми службами, в 1,2 раза перевищили показники 7 місяців 2007 року – роботи виконано на суму 3,1 млрд.грн. До державного бюджету за 7 місяців 2008 року підприємства транспорту і зв'язку сплатили майже 2,87 млрд.грн. – на 27 % більше ніж за січень–липень 2007 року (за статистичними даними Міністерства транспорту та зв’язку України).

За повідомленням генерального директора компанії Universal Development Леоніда Богданова потреба українського ринку в складських приміщеннях на найближчі 2–3 роки сягає близько 1 млн. кв. м щорічно. Порівняно з країнами Східної Європи в Україні дефіцит складських площ з розрахунку на 1000 населення на порядок вище.

Донедавна більшість транспортних підприємств виконували тільки операції перевезення, не турбуючись про надання спектра інших послуг. Проте нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява та посилення конкуренції між підприємства транспорту спонукають до активного вивчення досвіду функціонування транспорту країн з ринковою економікою. Поняття “послуга транспорту” починає широко використовуватися в практиці організації та планування роботи транспорту.

Особливості діяльності щодо надання послуг зводяться до таких положень:

послуги не можуть існувати поза процесом їхнього надання (вони не можуть накопичуватися);

продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці;

послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретному місці чи напрямі, що істотно обмежує можливість їхніх замін на ринку послуг;

послуги транспорту належать до послуг, що завершують процес матеріального виробництва.

Послуга транспорту визначається як підвид діяльності транспорту, що спрямований на задоволення потреб людей і характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного, правового та ресурсного забезпечення.

До транспортних послуг належать:

перевезення вантажів та пасажирів;

навантажувально-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження,перевантаження, внутрішні складські операції, пересадка пасажирів);

зберігання вантажів;

сервісне обслуговування транспортних засобів;

підготовка засобів, якими здійснюються перевезення;

надання засобів, якими здійснюються перевезення, на умовах оренди чи прокату;

«переганяння» (доставка) нових та відремонтованих транспортних засобів тощо.

Аналіз робіт таких відомих вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, як В.І. Арсенев, Б.В. Артамонов, Р.Л. Губерман, П.В. Куренков, Л.В. Мазо, С.В. Милославська, К.І. Плужников, О.В. Соколова, К.В. Холопов та інших, дає змогу запропонувати класифікацію транспортних послуг (рисунок 1.1).

Рис. 1.1 Класифікація транспортних послуг

В умовах докорінного реформування економіки України необхідна виважена державна транспортна політика, яка враховувала б особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення основних положень національної транспортної політики, а також на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять «національна транспортна політика», «ринок транспортних послуг», «транспортні послуги», необхідно удосконалювати законодавчу базу та змінювати її відповідно до економічного розвитку країни, цим самим забезпечуючи правове регулювання відносин на транспорті. Існує два напрямки в області організації транспортних послуг:

пристосування асортименту запропонованих послуг до специфічних потреб клієнтів;

активне формування попиту на послуги транспорту з метою прибуткової реалізації уже запроваджених.

Визначальним елементом транспортного ринку є клієнт (відправник – одержувач вантажів), який диктує транспортному підприємству умови транспортного обслуговування. Найголовніші критерії, які визначають поведінку споживача послуг перевезення вантажів: швидкість та технології доставки вантажів, якість та мобільність перевезень, цінова політика, номенклатура послуг, що надаються підприємством, географія обслуговування, наявність спеціалізованого рухомого складу.

Коли споживач оцінює якість послуг, він порівнює фактичні величини параметрів якості з тими, які очікував, і якщо вони збігаються чи є близькими, то якість вважається задовільною. Споживчі очікування клієнта транспортних послуг ґрунтуються на таких параметрах:

мовних комунікаціях (чутках), тобто на інформації про послуги, яку споживачі послуг передають один одному;

власних потребах (власних уявленнях клієнта щодо якості, його запитах);

минулому досвіді, тобто на подібних послугах, що надавалися йому в минулому;

зовнішніх комунікаціях, які надходять через засоби масової інформації: радіо, телебачення, пресу.

Дослідження попиту на транспортні послуги свідчить про те, що однією з головних вимог клієнтів до роботи транспорту є своєчасність відправки та доставки вантажів. Пов’язано це з прагненням більшості вантажовласників до зменшення запасів як в сфері виробництва, так і в сфері обороту, оскільки їх затрати на утримання запасів становлять по деяких галузях 20% і більше від вартості продукції, що випускається. Відсутність гарантії своєчасної доставки чи відправки потрібного вантажу, можливість відмови чи неодноразового відкладення заявки на перевезення були характерними особливостями системи роботи транспорту, що склалися у нас в країні.

До критеріїв, які визначають попит на послуги, належать:рід вантажів та обсяг перевезень; розміри території, що обслуговується; номенклатура товарів, що перевозяться; регулярність вантажопотоків; час доставки; рівень тарифів; необхідність зберігання товарів (технологічного простою-пересадки) в циклі доставки; юридичний стан відправника чи одержувача (підприємство чи приватна особа).

Характеризуючи конкурентну ситуацію на транспортному ринку, варто сказати, що в умовах ринкової економіки конкуренція набуває якісно нових рис, оскільки тепер усі види транспорту розвиваються за рахунок власних джерел фінансування. За таких умов ринку кожне підприємство, що надає транспортні послуги, повинне вміти оцінювати рівень своєї конкурентоздатності і своєчасно вживати заходи щодо запобігання збитковості та банкрутству. Постійне збільшення якості транспортного обслуговування разом із зростанням обсягів перевезень позитивно відображається на конкурентоздатності підприємств на ринку транспортних послуг. Конкуренція на ринку транспортних послуг у зв'язку з виникненням безлічі дрібних приватних компаній та активним освоєнням східного напряму перевезень іноземцями у поєднанні з жорсткою податковою політикою і подорожчанням ресурсів поставили транспортні компанії перед необхідністю мобілізувати всі внутрішні резерви. Очевидним є те, що ефективна діяльність транспортних компаній вже неможлива без широкого використання інформаційних технологій і персональних комп'ютерів. Незважаючи на проблеми, пов'язані з упровадженням інформаційно-комп'ютерних технологій, цей процес необхідний і, більш того, неминучий. Це зумовлено зростаючим обсягом даних, які підлягають обробці. Звичайними, традиційними способами вже не вдається з цього потоку отримати всю корисну інформацію і використовувати її для управління підприємством. Визначальним чинником в управлінні стає швидкість обробки даних і отримання потрібних відомостей.

Основні чинники, що впливають на формування конкурентного середовища на ринку транспортних послуг, виділено у табл. 1.1

Таблиця 1.1 Чинники, що впливають на конкурентне середовище ринку транспортних послуг

Найвищий рівень конкуренції спостерігається в сегменті транспортно-експедиторських послуг, що пов'язано з великою кількістю компаній, що працюють в сфері організації вантажоперевезень, і досягненням відносного балансу між попитом і пропозицією на ринку.

Ідентифікація потреби в транспортному обслуговуванні ґрунтується на принципі сегментації послуг, тобто групування споживачів відповідно до тих чи інших критеріїв обслуговування. На ринку руху товарів та їх доставки споживачам можна виділити два сегменти обслуговування, тобто дві групи покупців. Перша зосереджує свою увагу на постачанні товарів (термінах та інтенсивності, повноті замовлення); друга – віддає перевагу зв’язкам з постачальниками, якості комунікацій та легкості замовлення.

Основними сегментами транспортно-логістичного ринку є:

вантажоперевезення та транспортно-експедиторські послуги;

комплексні логістичні послуги, до яких належать послуги збереження та дистрибуції товарів;

управлінська логістика, зокрема й послуги з оптимізації логістичних бізнес-процесів.

До ключових параметрів якості транспортного обслуговування споживачів належать:

час від отримання заявки на перевезення до доставки;

надійність та можливість доставки за вимогою;

наявність запасів, стабільність постачання;

повнота та ступінь доступності виконання замовлення;

зручність розміщення та підтвердження замовлення;

об’єктивності тарифів та регулярність інформації щодо затрат на обслуговування;

можливість надання кредитів;

ефективність переробки вантажів на складах;

якість упаковки, а також можливість виконання пакетних та контейнерних перевезень.

Чіткість обслуговування споживачів послуг характеризується тривалістю циклу обслуговування, який вимірюється часом від отримання заявки до її виконання.

Діяльність посередників у сфері транспортних послуг спрямована на виконання таких функцій: постачання маркетинговою інформацією, налагодження контактів зі споживачами послуг, підписання договорів, адаптація послуг до потреб споживачів, забезпечення складами та експедиційними послугами в разі потреби, фінансування, розподіл ризику.

Кожне підприємство, що надає транспортні послуги та працює в ринкових умовах, повинно розробити власну цінову політику – систему поглядів, принципів і концепцій щодо ціноутворення і використання тарифів, яка характеризується здатністю до адаптації та самовдосконалення.

Щодо перевезень, які є одними з різновидів транспортних послуг, то вони поділяються на декілька видів: автомобільні перевезення, залізничні перевезення, перевезення водним транспортом, авіаперевезення. Автомобільні перевезення в Україні є одним з найпопулярніших видів доставки вантажів серед решти видів вантажоперевезень. Вантажні автоперевезення, які здійснюються бортовим і тентовим транспортом різної вантажопідйомності, є найуніверсальнішими видами вантажоперевезень, оскільки доставка вантажу здійснюється за принципом «від дверей до дверей». Вантажоперевезення повинні здійснюватися за оптимальним маршрутом, а для такої країни, як Україна, це дуже важливо. Кожне автотранспортне підприємство перебуває в умовах, що постійно змінюються, тому необхідний всебічний і ретельний аналіз ринку транспортних послуг. Необхідно розрізняти поняття перевезення та автотранспортної послуги: перевезення – це основна послуга, товар автотранспортного підприємства, тоді як автотранспортна послуга з погляду маркетингу є також сервісною послугою.

Сегментування ринку автотранспортних послуг описується таким алгоритмом: аналіз вимог потенційних клієнтів до послуг АТП; формування однорідних груп клієнтів, які ставлять схожі вимоги до автотранспортних послуг, що надаються; дослідження технологічного чи виробничого процесу, виявлення можливостей його удосконалення; оцінка конкурентоспроможності послуги; розробка маркетингових програм для основних сегментів ринку; оцінка економічного результату формування сегмента і реалізації маркетингової програми.

Конкурентоспроможністю автотранспортної послуги називається комплекс споживацьких та вартісних характеристик послуги, що зумовлює її переваги для клієнтури порівняно з аналогічними послугами інших автотранспортних підприємств.

Діяльність автотранспортного підприємства, основана на маркетинговій концепції управління, як правило, здійснюється за одним чи за кількома напрямами: збільшення обсягів реалізації автотранспортних послуг на ринках в результаті активізації маркетингової діяльності за рахунок залучення нових клієнтів, тарифного маневрування, удосконалення організації перевезень тощо; розширення кількості та розмірів ринку збуту автотранспортних послуг через розвиток парку рухомого складу, створення філіалів та зупинок в сусідніх регіонах; розробка, пропонування та реалізація нових автотранспортних послуг тощо.

Проаналізуємо структуру транспортно-експедиторських послуг на прикладі 20 транспортно-експедиторських підприємств. Результати заносяться в таблицю 1.2 на основі рекламних оголошень. ЇЇ аналіз дає підстави для висновку про готовність підприємств транспорту до надання повного переліку транспортних послуг.

Таблиця 1.2 Структура транспортно-експедиторських послуг, що надаються транспортно-експедиторськими підприємствами, %

Транспортні послуги, що надаються	Частка підприємств, що надає відповідні послуги
1.Раціональний вибір ТЗ	100
2.Організація складування та зберігання вантажів	60
3.Упакування, маркування та комплектація вантажів	60
4.Оформлення ТСД	40
5.Супроводження вантажів	40
6.Страхування	20
7.Митно-брокерські послуги	20

1.2 Вибiр перевізника

Задача вибору одна із альтернатив ставиться наступним чином. Є декілька різних альтернатив перевізників. Необхідно розробити процедуру, яка б ставила у відповідність кожній із альтернатив числове значення (рейтинг). Тоді результатом задачі вибору є елемент з найбільшим числовим значенням рангу.

Вирішимо задачу вибору перевізника на прикладі 5 перевізників і 5 критеріїв (значення критеріїв за трьохбальною шкалою: 3 – «добре», 2 – «задовільно», 1 – «погано»).

Таблиця 1.2

№	Критерії	ЗАТ "Інтер-Контакт"	ЗАТ "Інтертранс"	ТОВ "РІТТМАНН-КИЇВ"	ЗАТ «КВК «РАПІД»»	ТОВ "Інтер Валсан Транс"	Ранг
1.	Надійність	1	2	2	3	3	0,69
2.	Фінансова стабільність	1	2	2	3	2	0,87
3.	Якість	2	1	1	3	3	0,95
4.	Термін доставки	2	1	1	2	3	0,98
5.	Оформлення документів	1	2	2	3	2	0,99
		6,45	7,05	7,05	12,49	11,6

Отже, серед заданих альтернатив найоптимальнішим перевізником є ЗАТ «Київська виробнича компанія «Рапід»

1.3 Прогнозування обсягів міжнародних автомобільних перевезень вантажів

Обсяг міжнародних автомобільних перевезень (місткість сегменту ринку) між Україною та Естонією може бути визначений на основі статистичних даних або за допомогою орієнтовних розрахунків з використанням обсягів торгівлі за наступною методикою. На основі значень та доповнення її даними про експорт та імпорт, що наведені в статистичних довідниках, за допомогою методів регресійного аналізу, математичної статистики або методики експертних оцінок слід визначити прогноз обсягів зовнішньої торгівлі України на поточний рік для країни-партнера – Естонія (згідно із завданням курсової роботи).

Розрахуємо рівняння регресії для експорту та імпорту.

(1.1)

(1.2)

де n – кількість років;

x – роки;

y – обсяги експорту (імпорту).

Таблиця 1.3 Дані для розрахунку рівняння регресії для експорту

n	Xi	Yi	Xi2	XiYi
1	2005	125,1	4020025	250825,5
2	2006	123,4	4024036	247540,4
3	2007	217,9	4028049	437325,3
4	2008	173,9	4032064	349191,2
5	2009	77,5	4036081	155697,5
Σ	10035	717,8	20140255	1440579,9

Підставимо дані із таблиці 1.3 у кожне рівняння для розрахунку коефіцієнтів a та b.

Рис 1.1. Регресивна модель прогнозування експорту.

Отже, прогноз на 2010 р. для експорту буде таким:

Далі проведемо такі ж розрахунки для імпорту.

Таблиця 1.4 Дані для розрахунку рівняння регресії для імпорту

n	Xi	Yi	Xi2	XiYi
1	2005	102,6	4020025	205713
2	2006	135,1	4024036	271010,6
3	2007	152,7	4028049	306468,9
4	2008	177,6	4032064	356620,8
5	2009	135,3	4036081	271817,7
Σ	10035	703,3	20140255	1411631

Підставимо дані із таблиці 1.4 у кожне рівняння для розрахунку коефіцієнтів a та b.

Рис. 1.2. Регресивна модель прогнозування імпорту.

Отже, прогноз на 2010 р. для імпорту буде таким:

Приймаємо, що обсяг експорту складається із 70% сировини і 30% готової продукції.

Приймаємо, що в режимі імпорту перевозиться 30% сировини і 70% готової продукції.

Знаходимо обсяги експорту в млн. дол.:

(1.3)

(1.4)

Знаходимо обсяги імпорту в млн. дол.:

(1.4)

(1.5)

Знаходимо обсяги експорту в тоннах:

Знаходимо обсяги імпорту в тоннах:

Для визначення обсягу перевезень автомобільним транспортом необхідно скористатись даними таблиці 1.5. Вартiсть 1-єї тонни вантажу (табл. 1.5) визначається номенклатурою товарної продукції по імпорту та експорту. Значення нижньої межі відповідає вартості 1-єї тонни сировини, а верхньої межі - вартості 1-єї тонни готової продукції. Частка автомобільних перевезень визначається аналогічно. Використовуючи дані табл. 1.3 - 1.4, за допомогою регресійного аналізу [1], необхідно визначити обсяг автомобільних перевезень на поточний рік. При цьому необхідно обґрунтувати вартість 1 тонни вантажу експорту та імпорту країн торгових партнерів з огляду на розвиток їх економіки та спеціалізації у світовому господарстві.

Таблиця 1.5 Оцінка вантажопотоку

Напрямок руху товарів	Вартість 1 тонни вантажу, $	Частка вантажу, що придатна для автомобільних перевезень, %
Експорт	300-800	10-15
Імпорт	800-1200	30-40

Знаходимо обсяги міжнародних автомобільних перевезень по експорту в тоннах:

(1.10)

(1.11)

Знаходимо обсяги міжнародних автомобільних перевезень по імпорту в тоннах:

(1.12)

(1.13)

Після проведених вище зазначених розрахунків, можна зробити висновок про те, що імпорт в Україну значно перевищує експорт в Естонію. Це свідчить про низькі показники експорту України, що, в свою чергу, відбиває слід на економіці країни в цілому. За розробленими прогнозами ситуація на 2010 рік значно не зміниться, адже експорт товарів із Естонії досягатиме вищих меж, ніж за попередні роки, а імпорт з України зросте лише по відношенню до 2009 року.

Розділ 2. Аналіз попиту на перевезення

Аналіз попиту виконаємо для Естонії. Розрахунковий обсяг перевезень для виконання курсової роботи визначається на основі одержаного річного обсягу перевезень наступним чином:

де - обсяг перевезень країни, яка наведена в завданні,т

а – остання цифра залікової книжки.

(2.2)

(2.3)

З урахуванням розрахункового обсягу перевезень і даних таблиці 2.1 ()визначаємообсягперевезень по днях тижня і місяцях року :

Таблиця 2.1 Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року

Місяць		Дні тижня
	1	2	3	4	5
1	0,0094	0,0572	0,0444	0,0222	0,0056
2	0,0078	0,0456	0,0356	0,0178	0,0044
3	0,0067	0,0394	0,0311	0,0156	0,0039
4	0,0083	0,0444	0,0356	0,0172	0,0044
5	0,01	0,0556	0,0456	0,0211	0,0072
6	0,0117	0,0683	0,0533	0,0267	0,0067
7	0,0094	0,0561	0,045	0,0217	0,0056
8	0,0078	0,045	0,0367	0,0167	0,005
9	0,005	0,0283	0,0222	0,0111	0,0028
10	0,0056	0,0344	0,0267	0,0133	0,0033
11	0,0072	0,0389	0,0311	0,0167	0,0028
12	0,0083	0,0511	0,034	0,02	0,005

Результати розрахунків наводимо в табл. 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2 Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня та місяцях року для експорту

Місяць (i)		Дні тижня (j)				Сума обсягу перевезень	Середнє значення обсягу перевезень,т	Дисперсія, т2
	1	2	3	4	5
1	4,78573	29,1217	22,6049	11,3025	2,85107	70,665856	14,1331712	129,1681
2	3,97114	23,2159	18,1247	9,06234	2,24013	56,614144	11,3228288	82,2061
3	3,4111	20,0593	15,8336	7,94227	1,98557	49,231904	9,8463808	61,7527
4	4,2257	22,6049	18,1247	8,75686	2,24013	55,952288	11,1904576	78,0936
5	5,0912	28,3071	23,2159	10,7424	3,66566	71,02224	14,204448	120,0217
6	5,9567	34,7729	27,1361	13,5935	3,4111	84,870304	16,9740608	183,004
7	4,78573	28,5616	22,9104	11,0479	2,85107	70,156736	14,0313472	126,7303
8	3,97114	22,9104	18,6847	8,5023	2,5456	56,614144	11,3228288	81,53066
9	2,5456	14,4081	11,3025	5,65123	1,42554	35,332928	7,0665856	31,7308
10	2,85107	17,5137	13,5935	6,7713	1,6801	42,409696	8,4819392	47,2842
11	3,66566	19,8048	15,8336	8,5023	1,42554	49,231904	9,8463808	61,6885
12	4,2257	26,016	17,3101	10,1824	2,5456	60,279808	12,0559616	94,0927

Таблиця 2.3 Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня та місяцях року для імпорту

Місяць		Дні тижня				Сума обсягу перевезень	Середнє значення обсягу перевезень,т	Дисперсія, т2
1	4,78573	29,1217	22,6049	11,3025	2,85107	70,665856	14,1331712	129,1681
2	3,97114	23,2159	18,1247	9,06234	2,24013	56,614144	11,3228288	82,2061
3	3,4111	20,0593	15,8336	7,94227	1,98557	49,231904	9,8463808	61,7527
4	4,2257	22,6049	18,1247	8,75686	2,24013	55,952288	11,1904576	78,0936
5	5,0912	28,3071	23,2159	10,7424	3,66566	71,02224	14,204448	120,0217
6	5,9567	34,7729	27,1361	13,5935	3,4111	84,870304	16,9740608	183,004
7	4,78573	28,5616	22,9104	11,0479	2,85107	70,156736	14,0313472	126,7303
8	3,97114	22,9104	18,6847	8,5023	2,5456	56,614144	11,3228288	81,5307
9	2,5456	14,4081	11,3025	5,65123	1,42554	35,332928	7,0665856	31,7308
10	2,85107	17,5137	13,5935	6,7713	1,6801	42,409696	8,4819392	47,2842
11	3,66566	19,8048	15,8336	8,5023	1,42554	49,231904	9,8463808	61,6885
12	4,2257	26,016	17,3101	10,1824	2,5456	60,279808	12,0559616	94,0927

Аналіз обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року дозволяє зробити висновок про те, що часто зустрічаються ситуації, коли не ясно, якими коливаннями обумовлена зміна обсягу перевезень: випадковими, які не мають циклічного характеру, або сезонними (циклічними). При цьому виникає необхідність перевірки стаціонарності потоку та наявності зв’язку між послідовними подіями – обсягами надходжень.

Перевірка стаціонарності потоку здійснюється шляхом порівняння середніх та дисперсій окремих вибірок за методикою. При цьому довірча оцінка середнього значення виконується з використанням розподілу Стьюдента, а для порівняння дисперсій використовується критерій Кокрена

де – окремі оцінки дисперсії, т2.

де - обсяг вантажу в і-й вибірці для кожного j-го періоду, т;

- обсяг і-ої вибірки.

Розрахуємо дисперсію для експорту:

Розрахуємо дисперсію для імпорту:

Вважається, що вибірки належать до однієї генеральної сукупності, якщо розходження між дисперсіями незначне:

(2.6)

де – квантіль розподілу Кокрена;

– емпіричний квантіль за критерієм Кокрена.

0,2624>0,1666

0,2624>0,1673

Знаходимо значення найбільшого Xn та найменшого Xm середніх обсягів перевезень. Оцінка різниці між ними виконується за допомогою розподілу Стьюдента:

(2.7)

де S – середнє зважене квадратичне відхилення двох вибірок, т;

– квантіль розподілу Стьюдента, який визначається з урахуванням довірчої імовірності.

(2.8)

Отже, значення найбільшого Xn та найменшого Xm середніх обсягів перевезень для експорту та імпорту відповідно:

16,974-7,066 ≤ 2,78*9,56*0,63

9.908 ≤ 16,743

94,1522-39,1971 ≤ 2,78*52,74*0,63

54,9551≤ 92,3688

Якщо при 5 % рівні значимості різниця між середніми обсягами перевезень є не значимою, то відповідне відхилення середнього та дисперсії слід розглядати не як сезонну зміну, а як результат варіювання випадкової величини. Порівняння інших пар вибірок не виконується, так як для будь-якої з них різниця середніх значень буде меншою.

На основі дослідження можна сформулювати висновок про те, що вантажопотоки можна розглядати як стаціонарні.

Розділ 3. Наскрізний метод доставки вантажів

3.1 Обґрунтування вибору рухомого складу

(3.1)

де - спрогнозований обсяг перевезень, т

- вантажопідйомність автомобіля (автопоїзду), т ().

При цьому час виконання оборотного рейсу () розраховується як:

(3.2)

де - відстань між столицями країн, км;

- середня добова швидкість руху ();

- автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (2 дні);

– середнє значення нульового пробігу, км.

(3.3)

де - площа країни прямого відправлення, км2;

- середнє значення порожнього пробігу по країні відправлення,км

(3.4)

(3.5)

де - площа країни зворотнього відправлення, км2.

При виборі транспортного засобу необхідно зважати на певні групи вантажів, які, з урахування особливостей технології, організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів, можуть бути поділені на групи:

1-а група – навалочні та поштучні вантажі, що допускають використання відкритого рухомого складу;

2-а група – вантажі, які потребують захисту від атмосферного впливу та використання рефрижераторів та експресної доставки;

3-а групи – вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого рухомого складу;

4-а група – ваговиті та негабаритні вантажі;

5-а група – наливні вантажі;

6-а група – небезпечні вантажі;

7-а група – вантажі, потребують супроводження та охорони.

При виборі типу автотранспортного засобу необхідно зважати на те, що вантажі, з урахуванням особливостей технології організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів відносяться до 3-ї групи, тобто вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого рухомого складу. Після обґрунтування вибору типу рухомого складу, необхідно вибрати марку. При вирішені задачі вибору марки враховуємо такі фактори:

Характер перевезення

Технічні характеристики та відповідність вимогам міжнародних стандартів

Імідж фірми-постачальника (умови, ціни і гарантії)

Витрати, пов’язані з введенням в експлуатацію автотранспортних засобів (митні збори, витрати на страхування, постановка на облік)

Вартість сервісного технічного обслуговування рухомого складу

На даний час в Європі діє екологічний стандарт Євро 3 і вище. Тому, враховуючи такі вимоги, а також правила перевезень вантажів у міжнародних вантажних відправленнях, що включають умови навантаження (розвантаження), транспортування та упакування відповідних видів товарів, вибираємо найбільш підходящий вид автомобільного транспорту.

Обираємо сідельний тягач DAF FT XF105.410. Його технічні характеристики наведені у таблиці 2.1

Таблиця 3.1 Технічні характеристики

Тип авто	Седельный тягач
Колесная формула	4х2
Полная масса авто, кг	7200
Полная масса автопоезда, кг	45000
Допустимая нагрузка на переднюю ось , кг	7500
Допустимая нагрузка на заднюю ось , кг	13000
Допустимая нагрузка на седло , кг	12000
Грузоподъемность, кг	30000
Масса снаряженного авто, кг	14250
Максимальная скорость (км/ч)	85
Двигатель	MX: 12.9
Мощность двигателя (л.с.)	410
Коробка передач	Механическая КПП 16S2520
Число передач	16
Передаточное число ведущих мостов	нет даннях
Подвеска	Передняя ось тип 152N. Параболические рессоры с амортизаторами и стабилизатором. Задний мост с одинарным редуктором тип SR 1347 на 4-х баллонной пневматической подвеске с электронным управлением, с амортизаторами и стабилизатором.
Размер шин	315/80R22.5
Топливный бак	850
Кабина	Space
Экологический тип	Euro-3

Додаткова інформація:

Електромеханічний тахограф;

Обмежувач швидкості 85 км/ч;

Сидіння водія Comfort Air: пневматична підвіска с поперечним підпором. Фіксоване сидіння пасажира. Обидва сидіння с інтегрованими підголівниками и трьох точковими ременями безпеки; велюрова обшивка;

Круїз контроль;

Радіо / CD, 2 колонки;

Антенна GSM діапазонів 900 MHz, 1800 MHz и GRPS, и антенна CB;

Приводи замків дверцят: механічний привод замка дверці водія, електропривод замка дверці пасажира. Клавіша блокування на торпедо, 2 ключа;

2 спальних місця. Верхнє спальне місце зі сходинкою;

Кондиціонер;

Холодильник

;Автономний отеплювач кабіни (фен)с таймером.

Ціна склала 32000 євро(878820 грн.)

Сідельний тягач має напівпричіп, в якому безпосередньо і розташовується експортний та імпортний вантаж.

Напівпричіп: Koegel

Оси: виробник осей - SAF, кількість осей - 3,

підвіска - повітряна.

Гальмівна система: ABS.

Вартість: 385753.39

Вантажопідйомність: 7,1т

Ціна: 36000 євро (385753 грн.)

3.2 Визначення витрат на перевезення при наскрізному методі доставки

При виконанні міжнародних перевезень рух на автомобільних лініях може бути організований наскрізним методом доставки вантажів.

При наскрізному методі кожний автомобіль проходить увесь шлях від початкового до кінцевого пункту та шлях у зворотному напрямку. Цей метод руху, як правило, використовується при непостійному та нерівномірному вантажопотоці.

Розрахуємо витрати на міжнародний оборотний рейс. У даній курсовій роботі я обрала маршрут Україна (м. Київ) – Естонія (м. Пярну (Pдrnu)). Для цього необхідно скористатися найоптимальнішим маршрутом перевезень, карта і розрахунок відстаней якого я представила на електронній карті (Додаток 1). Врахуємо такі особливості розрахунків витрат, собівартості і тарифу 1 км пробігу.

1) Оплата праці.

В практичній діяльності є випадки, коли заробітна плата нараховується на основі відрядної розцінки за 1 км загального пробігу.

Також заробітна плата визначається додаванням мінімального окладу заробітної плати по Україні, витрат на відрядження залежно від країн

Таблиця 3.2 Норми відшкодування витрат на відрядження в іноземній валюті, водіям, які перебувають за кордоном по країнах в таких розмірах (ЄВРО за 1 км перевезення вантажу по закордонній території)

Країна	Середньодобовий пробіг автопоїзду по рейсу
	350 км	450 км	550 км	600 км
Чехія, Болгарія, Хорватія, Словаччина	0,05	0,09	0,1	0,11
Данія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Люксембург, Швейцарія, Італія	0,05	0,08	0,095	0,1
Австрія, Франція	0,05	0,075	0,09	0,1
Іспанія, Португалія	0,025	0,06	0,07	0,085
Польща, Угорщина, Словенія, Румунія та країни СНД	15 доларів США за добу
Україна	рн за добу

2) Відрахування по оплаті праці:

, (3.6)

Ноп – норматив відрахувань по оплаті праці, % (37%)

ФЗП = 869+2*24+4*15*7,87=1389,2 грн

ФЗПсум = 1389,2 *2/10.79= 257,5 євро

євро

3) Витрати на автомобiльне паливо:

(3.7)

Сп(укр) = (0,325*513+0,01*10260)*0,67=180,45 євро

Сп(пол) =(0,325*557+0,01*11140)*1,07=312,89 євро

Сп(лит)= (0,325*266+0,01*5320)*1,01=141,05 євро

Сп(лат)= (0,325*231+0,01*4620)*1,04=126,13 євро

Сп(ест)= (0,325*65+0,01*1300)*1,04=35,49 євро

НLan – лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда визначається:

, (3.8)

= 25+1*7.5=32.5

HL – базова лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу, л/100км;

Gnp – споряджена маса причепа (напівпричепа)

HW – додаткова питома норма витрати палива на 100 ткм, л/100км;

Цл – ціна одного літра палива (необхідно враховувати різницю у ціні палива в кожній країні).

Таблиця 3.3 Ціни на пальне у країнах, через які проходить маршрут

Країна	Ціна одного літра палива, євро
Україна	0.67
Польща	1.07
Литва	1.01
Латвія	1.04
Естонія	1.04

Транспортна робота визначається:

, (3.9)

де Lв - пробіг автомобіля з вантажем, км.

W(укр) = 20*1*513=10260 ткм

W(пол) = 20*1*557=11140 ткм

W(лит) = 20*1*266=5320 ткм

W(лат) = 20*1*231=4620 ткм

W(ест) = 20*1*65=1300 ткм

При розрахунках потрібно враховувати існуючі обмеження ввозу пального на територію країн при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів. Ці обмеження в країнах, через які проходить маршрут представлено у вигляді таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Назва країни	Вантажний транспорт
Польща	200 літрів
Литва	Повний стандартний бак
Латвія	Повний стандартний бак
Естонія	Повний стандартний бак

Розрахунок витрат палива виконувати по ділянках маршруту, враховуючи заправку автомобіля пальним в закордонних країнах, існуючі обмеження та об’єм паливного баку. Результати представимо в табл. (3.5)

Таблиця 3.5 Розрахунок витрат на паливо

Маршрут по ділянках	Відстань, км	Вага вантажу, т	Транспортна робота, ткм	Витрати на пробіг, л	Витрати на транспортну роботу, л	Всього витрат, л	Витрати палива з урахуванням заправки та обмежень, л
Україна	513	20	10260	166.7	102.6	269.3	400 +69
Польща	557	20	11140	181	111.4	292.4	95
Литва	266	20	5320	86.5	53.2	139.7	398
Латвія	231	20	4620	75	46.2	121.2	-
Естонія	65	20	1300	21.1	13	34.1	-
Естонія	65	20	1300	21.1	13	34.1	-
Латвія	231	20	4620	75	46.2	121.2	55
Литва	266	20	5320	86.5	53.2	139.7	335
Польща	557	20	11140	181	111.4	292.4	95
Україна	513	20	10260	166.7	102.6	269.3	270

1.Заправка в Україні на 400л – повний бак (на суму 268 євро).

2. Повторна заправка в Україні, перед в’їздом до Польщі на 69л (на суму46.23 євро), щоб на кордоні було 200л, і в Польщі менше витратитись на дозаправку.

3. Заправка у Польщі лише на 95л (на суму 101,65 євро), щоб вистачило пального до Литви, оскільки там вартість пального значно нижча.

4. Заправка у Литві, майже повний бак 398л (на суму 401.98 євро). Цієї кількості пального вистачає на досягнення пункту призначення та зворотного перетину кордону з Латвією.

5. Дозаправка у Латвії на 55л (на суму 57.2 євро). Цієї кількості пального вистачає для досягнення Литви.

6. Заправка у Литві – 335л (на суму 338.35 євро). Тоді на кордоні з Польщею залишається 200л .

7. Дозаправка У Польщі на 95л (на суму 101,65 євро). Даної кількості пального вистачає до перетину кордону з Україною, та не перевищує встановлених обмежень (становить менше 10л).

8. Заправка в Україні на 270л (на суму 180.9 євро) – для досягнення пункту призначення. Загалом сума всіх заправок складе 1495,96 євро, що на відміну від суми

4) Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали:

, (3.10)

Смас =1495,96*0,12=179,52євро

Умас – відсоток витрат на мастильні та інші експлуатаційні матеріали від витрат на автомобільне паливо, % (Умас = 12%)

5) Витрати на сервісне технічне обслуговування.

Сервісне технічне обслуговування доцільно виконувати на спецiалiзованих станцiях. Окрiм цього, однiєю з умов фiрм-постачальникiв автомобiльної технiки є забезпечення власника автомобiля фiрмовим технiчним обслуговуванням на вказаних постачальником станцiях. Тiльки при дотриманні даної умови, а також при суворому виконаннi правил експлуатацiї технiки, постачальник надає певнi гарантiї. Тому витрати на сервiсне обслуговування автомобiлiв європейського виробництва визначаються на основi розцiнок спецiалiзованих станцiй. У бiльшостi випадкiв вартiсть рiчного сервiсного обслуговування складає 800-1300 $ в залежностi вiд марки автомобiля (вiдповiдає пробiгу 30 - 100 тис. км). Оскільки ми не виконуємо такий великий пробіг ми не враховуємо вартість річного сервісного обслуговування.

Сто = 1000$/1,3= 769,23 євро

6) Витрати на автомобільні шини:

, (3.11)

Сш = 6854,4 євро

де		- норматив відрахувань на відновлення шин, у відсотках від балансової вартості шин;
		- ціна одного комплекту шин;
		- кількість шин (без запасної), встановлених на одиниці рухомого складу, од.

7) Амортизацiя рухомого складу.

У курсовій роботі доцiльно використовувати наступну залежнiсть:

, (3.12)

А(t) =107692*3264/1000000=351,51євро

де		- сума амортизаційних відрахувань за період t;
		- балансова вартість рухомого складу на початок періоду, що є попереднім до планового;
	Lрп	- ресурсний пробіг автомобіля, км.

8) Витрати, пов'язанi з виконанням мiжнародних перевезень.

Витрати, пов'язанi з оформленням оборотного рейсу при міжнародних дорожніх перевезеннях (МДП), визначаються по цінах, які наведені нижче у таблиці 3.6:

Таблиця 3.6

Віза	50 євро/рік
Книжка МДП	240 грн
Страховка	64 грн на 1 карнет +1200 грн (3 міс)
Шляховий збір	49 $
Екологічний збір	10 євро
Стоянки	15-20 грн на добу
Миття автомобіля (автопоїзду)	50 грн (Україна), 70 ZC (Польща) тощо

Книжка МДП: 240/10,79 = 22,24 євро

Страховка: (64*2+1200)/10,79 =123,08 євро

Шляховий збір: 49/1,3 = 37,69 євро

Стоянка: 6*20/10,79 = 11,12 євро

Тому Ср=50+22,24+123,08+37,69+10+11,12=254,13 євро

9) Загальногосподарськi витрати.

Суму загальногосподарських витрат визначають як вiдсоток вiд прямих витрат:

Сгосп=(ФЗПсум+Сп+Смас+Сш+Сто+Cp)*Yгосп/100, (3.13)

Сгосп =(257,5+1495,96+ 179,52+ 6854,4+ 769,23+ 254,13)* 0,15 = 1471,61євро

Угосп – відсоток загальногосподарських витрат від прямих витрат,% (Угосп= 15%);

Ср – витрати, пов’язані з виконанням міжнародних перевезень.

Всi перерахованi статтi витрат зводять у таблицю 3.4 i визначають на її основi загальнi витрати на виконання одного оборотного рейсу.

Таблиця 3.7 Витрати на виконання міжнародного оборотного рейсу

№ пп	Статті витрат	Значення (в євро)
1	Оплата праці водія (водіїв)	257,5
2	Відрахування по оплаті праці	95,28
3	Витрати на автомобільне паливо	1495,96
4	Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали	179,52
5	Витрати на сервісне технічне обслуговування	769,23
6	Витрати на автомобільні шини	6854,4
7	Амортизація рухомого складу	351,51
8	Витрати, пов’язані з виконанням міжнародних перевезень.	254,13
9	Загальгосподарські витрати	1471,61
	Загальні витрати	11729,14

Розділ 4. Визначення витрат на перевезення при термінальному методі доставки

Суть цієї технології полягає у використанні під час перевезення вантажів терміналів.

Вантажним терміналом називається спеціальний комплекс споруд, персоналу, технічних і технологічних пристроїв, організаційно взаємозв’язаних і призначених для виконання логістичних операцій, пов'язаних з прийомом, навантаженням-розвантаженням, зберіганням, сортуванням, вантажопереробкою різних партій вантажів, а також комерційно-інформаційним обслуговуванням вантажоодержувачів, перевізників та інших логістичних посередників у мульти-, інтермодальних та інших перевезеннях.

Технологічний процес термінального транспортування складається з трьох основних етапів: завезення вантажів на термінал і розвезення їх з терміналу; вантажопереробка на терміналі; лінійне перевезення вантажів між терміналами відправлення і призначення.

Розглянемо витрати на кожному з етапів термінального перевезення для 5 вантажовідправників.

Розрахувати сумарні витрати для термінального методу доставки для експорту товарів.

Задаємо 5 ватажовідправників в різних містах і 5 вантажоотримувачів в різних містах відповідно в країнах відправлення і призначення в межах 200 км від терміналу.

(4.1)

де – середній розмір партії вантажу, що відправляється від вантажовідправника.

Таблиця 4.1 Наведемо коротку технічну характеристику обраних автомобілів:

	Вантажопідйомність	Об’єм фургона, м2	Додаткова функція при НР
Mitsubishi	4	38	гідрооборот
Mersedes Benz 815	4,5	40	гідрооборот
DAF-55	4	32	гідрооборот
Volvo FL6	4,2	33	гідрооборот
MAN-18.264	4	40	гідрооборот,пневмохід

Розрахуємо витрати на завіз вантажів на термінал в країні відправлення:

(4.2)

де - відстань завозу вантажу від вантажовідправника до терміналу, км;

– тариф на 1 км пробігу автомобіля по країні відправлення.

Таблиця 4.2

Вантажо-відправники	Відстань завозу вантажу від ВВ до терміналу по країні відправлення,км	Відстань вивозу вантажу від терміналу до ВО по країні призначення,км	Обсяг вантажу, що поданий до перевезення,кг
1	= 30+7 = 37	= 20+7 = 27	4000
2	= 40+7 = 47	= 50+7= 57	4000
3	= 60+7 = 67	= 30+7 = 37	4000
4	= 50+7 = 57	= 65+7 = 72	4000
5	= 70+7 = 77	= 75+7 = 82	4000
Вага вантажу по експорту			20000

Для розрахунку витрат на завіз вантажів на термінал скористуємось даними з таблички 4.2.

Тариф на 1 км пробігу становить 0,4 у.о. за даними ТОВ «Еванс».

Таким чином витрати матимуть наступне значення:

Скр.вз = 37*4,38+47*4,38+67*4,38+57*4,38+77*4,38=1248,3 грн.

Витрати на вивіз вантажу з терміналу в країні призначення будуть такими:

Скр.пз =27*4,38+57*4,38+37*4,38+72*4,38+82*4,38=1204,5 грн.

На прикладі вартості виконуваних робіт в терміналі «Trans Global» складемо таблицю 4.3., де зазначимо розрахунок вартості термінальних послуг для вантажу, що поданий до перевезення (20 т).

Таблиця 4.3

Найменування послуги	Вартість за 1т, грн	Вартість за вантаж, грн
НР операції	275	275*20=5500
Консолідація вантажу	75	75*20=1500
Збереження	100	20*100= 2000
Повна вартість		9000

(4.3)

Значення лінійного перевезення між терміналами Києва та Пярну визначається як Ѕ вартості перевезення за наскрізним методом доставки. Тому: 11729,14/2=5 864,57

(4.1)

де – витрати на завіз вантажів на термінал в країні відправлення, грн.;

- витрати на вивіз вантажів з терміналу вантажоотримувача в країні призначення, грн.;

- термінальні витрати в країні призначення, грн.;

- термінальні витрати в країні відправлення, грн.;

- витрати на міжнародні міжтермінальні перевезення (див. методичку розрахунку наскрізної доставки), грн.;

- витрати на послуги транспортно-експедиторських підприємств (обгрунтувати).

Сумарні витрати за термінальним методом доставки становитимуть:

С терм = 1554,9 +1511,1+9000*2+5864,57= 26930,57 грн.

Висновки

Розвиток міжнародних перевезень у відповідності зі світовими стандартами і новітніми технологіями посилив розвиток експедиційних послуг. Ось чому роль експедитора суттєво змінилася (збільшилася кількість функцій та об’єм відповідальності).

В даній курсовій роботі ми здійснили маркетингове дослідження ринку транспортних послуг України та Естонії . На основі статистичних даних виявили, що з Естонії в Україну імпортується більше сировини і готової продукції, ніж експортується із України в Естонію та спрогнозували обсяг перевезень на 2010 рік.

У другому розділі курсової роботи я обґрунтовував вибір рухомого складу. Зокрема, я обрала потрібний тип рухомого складу – автомобіль DAF XF 105.410 та визначила витрати на оборотний рейс даного перевезення за допомогою наскрізного методу доставки, що дорівнюють 11729,14 грн.

У третьому розділі курсової роботи я розраховувала сумарні витрати для термінального методу доставки вантажів для експортного перевезення, що складають 26930,57 грн.

Отже, можна зробити висновок, що більш економічно вигідним буде організація перевезень за допомогою наскрізного методу доставки. Хоча, термінальний метод – є більш прогресивним і має багато перспектив розвитку на міжнародному ринку перевезень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Галушко В. Г. Вероятностно-статистические методы на автомобильном транспорте. – К.: Вища школа, 1976. – 232 с.

Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. – К.: Вища школа, 1986. – 447 с.

www.lardi-trans.com

http://www.rg.ru/2008/03/20/punkt.html.

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1083.4245.0.

ЗУ «Про ЗЕД» № 959-12 від 27.07.2010.

ЗУ «Про ТЕД» із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009.

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Транспортно-експедиційна діяльність» для студентів спеціальностей: 7.100402 «Транспортні системи», 7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті» /Укл. О.Я.Коцюк, С.В.Ширяєва, Ю.О.Силантьєва. – К.: НТУ, 2004. – 21 с.

http://www.asmap.org.ua/.

http://www.adviss.ru.

http://www.ameu.org.ua/.

http://www.fiata.com/.

http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/.

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=index.

http://www.logist.com.ua/ved/incoterms/index.htm.