Курсовая работа: Організація міжнародних автомобільних перевезень

Курсова робота

Тема:

„Організація міжнародних автомобільних перевезень”

Зміст

Вступ

1. Сутність та основні принципи здійснення автомобільних транспортно-експедиційних операцій в зовнішній торгівлі

1.1 Сутність транспортних та транспортно-експедиційних операцій

1.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом

1.3 Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення

2. Напрямки діяльності ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт” по наданню послуг міжнародних автомобільних перевезень вантажів

2.1 Характеристика господарської діяльності ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт”

2.2 Удосконалення організації міжнародних перевезень ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» згідно Закону України «Про транзит вантажів» та режиму митних ліцензійних складів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України. Таким чином, деякі договори міжнародних транспортних перевезень заключаються при постійному знаходженні автотранспорту за межами країни, в якій зареєстрований автоперевізник.

Міжнародним перевізником вантажів автомобільним транспортом є суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює таке перевезення відповідно до міжнародних договорів України, ліцензії та договору про перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом, що використовується ним на законних підставах.

Об’єктом досліджень курсової роботи є економічні відносини, що виникли в процесі здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Предметом досліджень курсової роботи була організація діяльності міжнародного автоперевізника та економічна ефективність цього виду підприємницької діяльності для автоперевізника.

Метою досліджень курсової роботи була оцінка ефективності діяльності міжнародного автоперевізника ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» при його роботі в умовах ліцензійних вимог та обмежень по міжнародним автоперевезенням.

Практична цінність результатів курсової роботи полягає в виявленні “економічних дірок” в законодавстві по міжнародним автоперевезенням, користування якими приводить до мінімізації декларуємого в Україні прибутку. Тобто, до моменту створення міждержавного контролю за пересуванням вантажних автопоїздів, зареєстрованих в Україні, по території Європи з виконанням автоперевезень без заїзду на територію України чи проїзду транзитом через Україну, діяльність міжнародних автоперевізників в Україні на 70-80% знаходиться в «тіньовому секторі» економіки.

1.1. Сутність транспортних та транспортно-експедиційних операцій

Економічна сутність та стандартизований порядок взаємовідносин між власниками вантажів, транспортними та транспортно-експедиційними підприємствами та отримувачами вантажів в зовнішньоекономічних угодах встановлений в міжнародному документі “ ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)” [13, с.4] (Введені в дію з 01.01.2000 р.).

Таблиця 1.1

Умови поставки товарів по зовнішньоекономічних договорах з застосуванням міжнародних перевезень автотранспортом

Група E	EXW	Франко-завод (... назва місця)
Група F	FCA	Франко-перевізник (... назва місця)
Група C	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)
	CIP	Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Група D	DAF	Поставка до кордону (... назва місця поставки)
	DDU	Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)
	DDP	Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)

Участь міжнарожних автоперевізників обумовлена в наступних типах зовнішньоекономічних договорів [13, с.14]:

CPT

CARRIAGE PAID TO (... named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

CIP

CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (... named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення та страхування оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIP від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару у відання першого з них.

Термін CIP зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

а) Договір перевезення.

б) Договір страхування. Продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4. і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок продавець зобов'язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов'язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими хвилюваннями. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

DAF

DELIVERED AT FRONTIER (... named place)

ПОСТАВКА ДО КОРДОНУ (... назва місця поставки)

Термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном "кордон" може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

а) Договір перевезення.

i) Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до пункту, якщо він названий, у місці поставки на кордоні. Якщо такого пункту у названому місці поставки на кордоні не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

ii) Проте, на прохання покупця, на його ризик і за його рахунок продавець може укласти на звичайних умовах договір перевезення з умовою продовження транспортування товару поза назване місце на кордоні до кінцевого пункту призначення в країні імпорту, названого покупцем. Продавець може також відмовитися від укладання такого договору. В такому випадку він зобов'язаний своєчасно сповістити покупця про це.

б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

DDP

DELIVERED DUTY PAID (… named place of destination)

ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (... назва місця призначення)

Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Якщо термін EXW покладає на продавця мінімальний обсяг обов'язків, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Цей термін не повинен застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію.

Проте, якщо сторони бажають виключити із зобов'язань продавця сплату деяких витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару (таких, як податок на додану вартість - ПДВ), це повинно бути чітко визначене у відповідному застереженні в договорі купівлі-продажу.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

Б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

У міжнародних угодах про транспортні послуги вживаються наступні

терміни [24,с.4], [25, с.3]:

- під терміном "транспортний перевізник" необхідно розуміти особу (включаючи юридичну), зареєстровану однією із Договірних Сторін та допущену цими країнами до виконання автомобільних перевезень вантажів за рахунок третіх осіб або за свій рахунок згідно з діючими національними законами та правилами.

- під терміном "транспортний засіб" необхідно розуміти автотранспортний засіб або групу транспортних засобів, з яких хоча б автомобіль зареєстрований однією з Договірних Сторін, спеціально обладнаний і використовується для виконання вантажних перевезень.

- під терміном "каботажні перевезення" необхідно розуміти виконання транспортних послуг в межах території Договірної Сторони перевізником, зареєстрованим на території другої Договірної Сторони.

- під терміном "транспортне перевезення" необхідно розуміти транспортування автотранспортним засобом вантажу по автодорозі навіть якщо частина маршруту транспортного засобу з причепом або напівпричепом проходить залізницею або водним шляхом.

- термін "транзитний транспорт" означає перевезення вантажів по території однієї Договірної Сторони між пунктами відправлення та призначення, які знаходяться за межами території цієї Договірної Сторони.

«ПРАВИЛА здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів» [15, с.3] визначають основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (надалі, як правило, - вантажі) та порядок організації їх перевезення і є обов'язковими для всіх учасників транспорт-но-експедиційного процесу.

Транспортно-експедиційна діяльність виконується наступним чином:

1. Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності - експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів (надалі - вантажовласників).

2. Транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів.

3. Експедитори відповідно до доручень вантажовласників:

організовують перевезення та перевалку вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;

забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрак-тів;

надають послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів, передають їх транспортним організаціям для перевезення;

провадять своєчасні розрахунки з портами і транспортними організаціями за перевезення, перевалку та зберігання зовнішньоторговельних вантажів;

оформляють документи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхують вантажі;

ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій;

забезпечують із залученням відповідних транспортних підприємств та організацій збереження вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

організовують експертизу вантажів у портах і на залізничних станціях;

здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання;

подають в установленому порядку транспортним підприємствам заявки на відправлення експорних, транзитних і реекспортних вантажів та наряди на відвантаження імпортних, транзитних і знятих з експорту вантажів;

беруть участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством;

вирішують з транспортними організаціями та іншими власниками транспорту питання відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам цих транспортних засобів;

складають обмірні ескізи на негабаритні та надважкі вантажі, організовують фумігацію вантажів;

організовують перевезення особистих речей громадян.

4. Транспортні підприємства:

організовують зберігання вантажів, у тому числі реекспортних і знятих з експорту, під час їх перевезення, перевантажування і складування;

здійснюють в установлені терміни доставку вантажів за призначенням і забезпечують своєчасне навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;

ведуть облік руху вантажів і запасної тари, надають необхідні відомості експедитору для подальшого інформування вантажовласників;

проводять інвентарізацію вантажів на підставі заяв експедитора, за його участю і за його рахунок;

забезпечують доступ до вантажосупровідних і перевізних документів, створюють рівні умови та сприяють експедиторам у здійсненні ними своїх функцій;

5. Відносини учасників транспортно-експедиційної діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

6. Вантажовласники надають експедиторам відомості та документи для виконання покладених на них зобов'язань (ліцензії, сертифікати, свідоцтво, декларації тощо).

7. Транзитні перевезення - це перевезення через територію України вантажів (продукції, товарів), вироблених за її межами без будь-якого їх використання в Україні та передачі іншому власнику.

8. Проходження транзитних вантажів, а також транспортних засобів, може здійснюватися як з перевантаженням, складуванням, роздрібненням партій, зі зміною виду транспорту, так і без таких операцій.

Міжнародне перевезення вантажів здійснюється згідно “Міжнародної митної КОНВЕНЦІЇ про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)” [19, с.6]. При застосуванні цієї Конвенції:

a) термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції,

b) термін "ввізне або вивізне мито та збори" означає мито митниці та всі інші мита, податки, збори та інші суми, що справляються при ввезенні або вивезенні чи у зв'язку із ввезенням або вивезенням вантажів, але виключаючи суми та збори, обмежені за величиною до приблизної вартості наданих послуг;

c) термін "дорожній транспортний засіб" означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;

d) термін "состав транспортних засобів" означає зчеплені транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;

e) термін "контейнер" означає транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або інший подібний пристрій), що:

- становить собою повністю або частково закриту місткість, призначену для завантаження в неї вантажів;

- має постійний характер і тому є досить міцним, щоб служити для багаторазового використання;

- спеціально сконструйовано для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;

- сконструйовано таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;

- сконструйовано таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

- має внутрішній об'єм не менше одного кубічного метра.

- "Знімні кузови" розглядаються, як контейнери.

f) термін "митниця місця відправлення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини розпочинається міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;

g) термін "митниця місця призначення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини закінчується міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;

h) термін "проміжна митниця" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться у ході операції МДП;

і) термін "особа" означає як фізичну, так і юридичну особу;

j) термін "великовагові або громіздкі вантажі" означає будь-який важкий або громіздкий предмет, який через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться у закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;

k) термін "гарантійне об'єднання" означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.

Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем проводиться автомобільним транспортом.

Положення цієї Конвенції застосовується за умови, що:

a) перевезення проводяться:

- у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з додержанням умов, зазначених у главі III a); або

- в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах;

b) перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними згідно з положеннями Статті 6, і мають проводитися із застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в Додатку 1 до цієї Конвенції.

Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів на проміжних митницях.

Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерах, як правило, звільняються від митного догляду на проміжних митницях.

Проте з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри у порушеннях проводити на цих митницях догляд вантажів.

Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на певних умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.

Об'єднання може бути визнано у даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, взяту ним на себе у цій країні у зв'язку з операціями, що проводяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить дане об'єднання.

Підготовка, оформлення і проведення зовнішньоторговельної операції [12, с.45] супроводжується складанням значного числа зовнішньоторговельних документів.

Зовнішньоторговельними документами прийнято називати документи, що підтверджують виконання угоди купівлі-продажу з іноземним контрагентом, тобто постачання продавцем товару, його транспортування, страхування, збереження на складах, проходження через митницю.

У залежності від виконуваних функцій зовнішньоторговельні документи можна розділити на наступні групи:

- документи по підготовці експортної угоди;

- документи по підготовці імпортної угоди;

- по забезпеченню виробництва товару, призначеного для експорту;

- по підготовці експортного товару до відвантаження;

- комерційні документи;

- документи по платіжно-банківсьим операціях;

- страхові документи;

- транспортні документи;

- транспортно-експедиторські документи;

- митні документи.

Усі зовнішньоторговельні документи містять визначені реквізити і більшість їхній оформляється на спеціальних бланках.

До товаросупроводжувальних документів відносяться документи, що транспортуються разом з товаром від пункту відправлення до пункту призначення. Сюди входять комерційні, транспортні і митні документи. До відвантажувальних документів відносяться документи, що складаються в зв'язку з відвантаженням товару. Митний класифікатор документів при зовнішньоекономічних контрактах наведений в Додатку А.

Транспортні документи виписуються грузоперевізником у посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. До основних транспортних документів можна віднести: коносамент, штурманська розписка, чартер, адендум, бернснот, букингнот, таймшит, морська накладна, комерційний акт, залізнична накладна, авіавантажна накладна, автодорожня накладна, річкова накладна, універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, фрахтовий рахунок, розписки, повідомлення й інші документи.

Відвантажувальна специфікація - комерційний документ, що містить перелік усіх видів і сортів товарів, що входять у дану партію, із указівкою для кожного місця, кількості і роду товарів. Є одним з основних товаросупроводжувальних документів, тому що по ньому приймається комплектність і якість поставленого товару.

Акт огляду комплектності й упакування - документ, що виписується досмотровою комісією на підприємстві-виготовлювачі при передачі виробу на склад готової продукції в підтвердження відповідності комплектності й упакування умовам контракту.

Автотранспортна накладна - документ, що виписує відправник вантажу чи від його імені і який підтверджує наявність договору між відправником вантажу і отримувачем про перевезення вантажів по вказаному маршруту перевізником. Автотранспортна накладна заповнюється відправником вантажу в трьох справжніх екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами. Автотранспортна накладна не є ні товаророзпорядчим, ні передатним документом. Роль її полягає в доказі заключення договору перевезення, прийняття товару до перевезення й умов перевезення. Вона може використовуватися як додаток до митної декларації, у якій міститься докладний опис вантажу.

Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким чи видом декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої застосовуваної міжнародної чи Конвенції національним законодавством і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник чи здійснює забезпечує здійснення перевезення, згаданої в даному документі.

Транспортно-експедиторські документи оформляють виконання експедитором різного роду операцій по експедируванню, обробці вантажів, складуванню, організації перевезення, включаючи перевантаження товару, збереження і перетарку в шляхи, надання місцевих транспортних засобів, перевірку стану упакування і маркірування, оформлення необхідних документів (транспортних, митних, страхових, складських) і т.д.

Доручення експедитору на виконання визначених операцій оформляється спеціальним документом, що називається: відвантажувальне чи транспортне доручення, транспортна інструкція.

Відвантажувальне доручення - документ, що у залежності від постачання виписується відправником вантажу або вантажоодержувачем звичайно на бланку транспортно-експедиторської фірми і містить перелік операцій, що доручаються експедитору, і докладні інструкції з їх виконання.

Експедиторська інструкція - документ, що видається експедитору і містить інструкції щодо мір, що він повинний прийняти для експедирування зазначених у ньому товарів.

Страхові документи відбивають взаємини між страховиком і страхувальником. Роль страховика полягає у відшкодуванні збитків, понесених страхувальником від нещасливого випадку проти сплати страхової премії. До них відносяться: страховий поліс, страховий сертифікат, відкритий ковернот і інші.

Митний Кодекс України [14, с.7 ] встановлює наступні митні платежі при переміщенні товарів через митний кордон:

1.Мито;

2. Податок на додаткову вартість;

3. Акцизи;

4. Збір за видачу ліцензій митними органами;

5. Збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і поновлення дії атестата;

6. Митні збори за митне оформлення;

7. Митні збори за збереження товарів;

8. Митні збори за митний супровід товарів;

Для успішного проходження митного кордону необхідне оформлення цілого ряду документів. Основним з них є митна декларація - заява розпорядника вантажу, що представляється їм митниці для з'ясування митних формальностей при імпорті чи експорті товарів. Крім того до митних документів відносяться експортні, імпортні і валютні ліцензії, свідчення про походження товару, консульська фактура, транзитні документи, ветеринарні, санітарні і карантинні свідчення.

Вантажна митна декларація (ВМД) [21, с.4] - уніфікований документ, що виконує кілька функцій. Одна з них - це декларування, тобто повідомлення митній установі учасниками ЗЕД усіх необхідних даних про товар (майні) і про зовнішньоторговельну операцію, що відбувається з закордонними партнерами. Без надання ВМД органи державного митного контролю не приймають товари і майно до митного оформлення для пропуску через державний кордон. Інша функція документ-заява, що представляється учасниками ЗЕД про законність угоди, тобто відповідності всіх дій у процесі експортної й імпортної операції законодавству України.

Наступна функція ВМД- підтвердження законності ввозу і вивозу товару органами митного контролю. Митний контроль завершується засвідченими оцінками митної установи України, після чого ВМД здобуває в перспективі значення свого роду міжнародного митного "паспорта" товару, що має належну юридичну чинність для закордонних митних служб, інших органів керування відповідних закордонних держав. Наявність ВМД обов'язкова при митному оформленні вантажів у 98 країнах, з якими торгує Україна.

Сертифікат чи свідчення про походження товару - документ, видаваний компетентним органом у країні експортера, що чітко засвідчує походження товару з конкретної країни чи групи країн.

Сертифікат якості (відповідності) - свідчення, що засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару визначеним чи стандартам технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як у країні експорту, так і імпорту. Іноді сторони домовляються про надання сертифікатів різних контрольних і перевірочних установ, інститутів, палат мір і ваг і інших організацій.

Організацію міжнародних перевезень пасажирів вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. Згідно Закону України “Про автомобільний транспорт” [3, с.5], до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

- ліцензійну картку на транспортний засіб;

- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:

- дозвіл України;

- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом [11, с.6] розроблені відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про транспорт", "Про дорожній рух", а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування".

Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Ліцензія, видана суб'єкту господарської діяльності на право надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, дає право на здійснення внутрішніх перевезень.

На кожний транспортний засіб відповідно до оформленої ліцензії органом ліцензування видається ліцензійна картка, яка засвідчує відповідність транспортного засобу ліцензійним вимогам, встановленим для транспортного засобу на провадження господарської діяльності, зазначеній у ліцензії.

Ліцензійна картка, видана на транспортний засіб відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, підтверджує право використання даного транспортного засобу для надання відповідних послуг, пов'язаних з внутрішніми перевезеннями вантажів.

Водії транспортних засобів повинні відповідати умовам допуску до керування транспортними засобами, що передбачені Законом України "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян для керування транспортними засобами". Вони допускаються до керування транспортними засобами за наявності:

- національного або міжнародного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 "Про затвердження зразків національних посвідчень водіїв та документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів";

- довідки про проходження обов'язкового медичного огляду.

Кожний водій підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку і повинен мати документи, що підтверджують страхування (договір, поліс), що передбачено Законом України "Про страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 N 959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті".

Мінімальний вік водія транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення вантажів, повинен бути:

- для транспортних засобів, допустима максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, - не менше 18 років;

- для інших транспортних засобів - не менше 21 року або не менше 18 років за умови, що ці особи мають посвідчення про одержання професійної освіти, яке визнається Стороною, що домовляється, при застосуванні Європейської угоди в частині роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з поправками, діючими з 24.04.92, та протокол про підпис), на території якої зареєстрований даний транспортний засіб, і яке свідчить про закінчення курсів водіїв вантажних автотранспортних засобів;

До керування транспортними засобами, які обслуговують міжнародні лінії, а також здійснюють перевезення небезпечних вантажів, допускаються водії, які отримали відповідно свідоцтво про право здійснення міжнародних перевезень та свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, яке видається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 104 "Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом".

Транспортні засоби повинні бути зареєстровані згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" і повинні мати:

- свідоцтво про державну реєстрацію, видане органами Державтоінспекції;

- талон про проходження державного технічного огляду (для автобусів - талон про проходження щоквартальної перевірки технічного стану);

- тимчасовий реєстраційний талон виданий підрозділами ДАІ (якщо транспортний засіб переданий його власником у встановленому порядку в користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 "Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094".

Технічний стан транспортних засобів повинен відповідати вимогам таких нормативних документів:

- Закону України "Про дорожній рух" (статті 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53);

- Правил дорожнього руху України;

- Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 N 102 (зареєстрований Міністерством юстиції України 28.04.98 за N 268/2708);

- інструкцій заводів-виробників дорожніх транспортних засобів.

Транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів, повинні бути застраховані і мати документи, що підтверджують обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (договір, страховий поліс), що передбачено Законом України "Про страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1175 "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, повинні відповідати технічним умовам відповідно до статті 39 Конвенції про дорожній рух (від 01.05.71, Женева) та статті 5 Угоди про митне оформлення міжнародних перевезень, що виконуються автомобільним вантажним транспортом (Угода АВТ) (укладено в Празі 18.11.65), і повинні мати:

- свідоцтво про допущення транспортного засобу до міжнародних перевезень вантажів під митними печатками і пломбами, що видається регіональними митницями і передбачене пунктом 1.5 Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державного митного комітету України від 06.03.95 N 82 "Про затвердження Положення про прядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП";

- тахограф.

- транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів, додатково повинні відповідати вимогам, які передбачені Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ратифіковано Законом України від 02.03.2000 N 1511-III).

Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами із застосуванням книжки МДП (надалі - Положення) стосується тільки тих дорожніх транспортних засобів (надалі - транспортні засоби), які здійснюють перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП [19, с.5].

В цьому Положенні розуміються:

- під "операцією МДП" - перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої Конвенцією МДП 1975 року;

До міжнародних перевезень вантажів під митними печатками i пломбами можуть допускатися тільки ті транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та облаштовані таким чином, щоб:

- не було можливості вилучити або вкласти вантажі з опечатаної частини транспортного засобу без залишення помітних слідів злому або пошкодження митних печаток i пломб;

- митні печатки i пломби могли накладатися простим та надійним способом;

- в них не було ніяких потаємних місць для приховування вантажів;

- всi місця, в які можуть поміщатися вантажі, були легко доступні для митного огляду.

Транспортні засоби можуть бути допущені до перевезень у відповідності з однією із вказаних процедур:

- в індивідуальному порядку;

- по типу конструкції (серія транспортних засобів).

На кожний, допущений до перевезень транспортний засіб, видається Свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами (надалі - Свідоцтво). Це Свідоцтво видається митницею, в зоні діяльності якої зареєстрований як учасник зовнішньо-економічної діяльності власник транспортного засобу або його користувач (надалі - митниця реєстрації), i повинно бути надруковано українською та англійською мовами. Коли митниця реєстрації вважає це необхідним, вона може вимагати додавання до Свідоцтва фотокарток або креслень (малюнків) транспортного засобу, які завіряються цією митницею. У такому випадку кількість цих документів зазначається в графі 6 розділу "Розпізнання" Свідоцтва. Всi записи в Свідоцтві робляться друкарським способом українською та англійською мовами. Оригінал Свідоцтва повинен супроводжувати транспортний засіб.

За обставин, коли термін дії Свідоцтва закінчився під час перевезення, але транспортний засіб відповідає технічним вимогам, передбаченим процедурою допущення, митниця має право здійснювати їх митне оформлення із застосуванням книжки МДП при ввезенні та транзиті вантажів.

Якщо при вищевказаних обставинах має місце вивезення вантажу з України, митниця повинна здійснювати митне оформлення такого вантажу із застосуванням вантажної митної декларації без застосування книжки МДП.

Для індивідуального допущення транспортного засобу до перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП його власником чи особою, яка користується транспортним засобом або представником того чи другого в митницю реєстрації подається відповідна заява.

Митниця реєстрації здійснює контроль поданого транспортного засобу відповідно до правил, зазначених в пп. 1.2 - 1.11, пересвідчується в тому, що він відповідає технічним вимогам, зазначеним в додатку N 2 до Конвенції МДП 1975 року, i після прийняття рішення про допущення видає Свідоцтво за встановленою в Конвенції МДП 1975 року формою.

Процедура допущення по типу конструкції (серії транспортних засобів):

- коли транспортні засоби одного й того ж типу конструкції виготовляються серійно, завод-виробник може звернутися до митниці країни, в якій вони виробляються, з проханням про їх допущення по типу конструкції.

- завод-виробник повинен зазначити в своїй заяві розпізнавальні цифри або літери, які він присвоює типу транспортного засобу, який є предметом його заяви. До цієї заяви повинні додаватись креслення та детальний опис типу конструкції транспортного засобу, який підлягає допущенню.

- жодний транспортний засіб не може бути допущений по типу конструкції, якщо митниця не дійшла висновку на підставі огляду одного або декількох виготовлених по цьому типу транспортних засобів, що транспортні засоби цього типу відповідають технічним вимогам, зазначеним в додатку N 2 до Конвенції МДП 1975 року.

- митниця в письмовій формі повідомляє завод-виробник про своє рішення щодо допущення по типу конструкції.

Перед використанням транспортного засобу для перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП власник Свідоцтва вписує до нього реєстраційний номер, що присвоєний транспортному засобу.

1.3 Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення

Цей Порядок [18,с.5] регламентує умови переміщення суб'єктами підприємницької діяльності через митний кордон України автотранспортних засобів (далі - АТЗ) порожніх або з товарами.

Дія цього Порядку поширюється на автотранспортні засоби (автомобілі, автобуси, тягачі з причепами й напівпричепами та ін.), що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і зовнішньоторговельних вантажів, на автотранспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій (далі - суб'єкти), що використовуються із службовою метою для виїзду за кордон, крім автотранспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам на території України, представництвам міжнародних організацій.

Суб'єкти, які використовують автотранспортні засоби, за винятком АТЗ, що не мають вантажних відділень (сідельні тягачі, причепи-розпуски, причепи та напівпричепи для перевезень великовагових і негабаритних вантажів та ін.), повинні відповідно до встановленого порядку мати свідоцтва про допущення дорожніх транспортних засобів до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами.

Для багаторазового переміщення через митний кордон України АТЗ суб'єкт, який використовує цей АТЗ, подає митниці за місцем державної реєстрації цього суб'єкта або його філії (представництва) вантажну митну декларацію на автотранспортний засіб (далі - ВМД АТЗ), заповнену відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, та порядку заповнення вантажної митної декларації на автотранспортний засіб (додається), термін дії якої не може перевищувати 11 місяців з моменту її оформлення.

У разі використання для здійснення міжнародних перевезень АТЗ, оформленого відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, ВМД АТЗ подається суб'єктом, який зазначений у ВМД на тимчасове ввезення і надав відповідне зобов'язання митниці.

Термін дії ВМД АТЗ, яка оформлюється на АТЗ, який уже оформлено відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, обмежується терміном зворотного вивезення.

ВМД АТЗ оформлюються на бланках форми МД-2 на кожний АТЗ окремо. Митні збори за митне оформлення ВМД АТЗ справляються в порядку, установленому для тимчасового ввезення (вивезення). Митниця в термін, що не перевищує 4-х годин з моменту оформлення такої ВМД, використовуючи електронний зв'язок, передає до центральної бази даних Держмитслужби (далі - ЦБД ДМСУ) інформацію про оформлення ВМД АТЗ і ставить ВМД на контроль.

При оформленні вантажної митної декларації на товари, що переміщуються через митний кордон України автотранспортним засобом, у 9 розділі графи 44 проставляються код документа "0013", номер і дата ВМД на цей АТЗ. Ці відомості також можуть зазначатися митницею відправлення в документах, за якими здійснюється контроль за доставкою вантажів у митницю призначення (акцизна, попередня вантажні митні декларації, внутрішній транзитний документ тощо).

Для митного оформлення ВМД АТЗ суб'єкт підприємницької діяльності пред'являє митниці АТЗ разом зі свідоцтвом про реєстрацію (технічний паспорт або технічний талон) транспортного засобу та свідоцтвом про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами, за винятком АТЗ (пасажирських автобусів, сідельних тягачів, причепів-розпусків, причепів та напівпричепів для перевезень великовагових та негабаритних вантажів та ін.), які не мають вантажних відділень.

Кожне переміщення АТЗ через митний кордон України здійснюється за умови подання в пункті пропуску через митний кордон України четвертого примірника ВМД АТЗ. При цьому ніякі відмітки на зазначеному примірнику ВМД АТЗ не проставляються інспектором митного органу в пункті пропуску. Примірник ВМД АТЗ, поданий водієм (експедитором) з метою переміщення АТЗ через митний кордон України, залишається у водія (експедитора).

До закінчення терміну дії ВМД АТЗ суб'єкт, який використовує АТЗ, з метою оформлення наступної ВМД АТЗ має:

1) пред'явити митному органу автотранспортний засіб, яким здійснювались міжнародні перевезення;

2) надати четвертий (п'ятий) примірник ВМД АТЗ, зазначеної в пункті 1.4 цього Порядку, який залишається в справах митниці.

Оформлення нової ВМД АТЗ на наступний термін здійснюється за умови сплати митних зборів відповідно до чинного законодавства. Нова ВМД АТЗ, оформлена на наступний термін, є підставою для зняття з контролю попередньої ВМД АТЗ.

Повернення АТЗ на територію України за ВМД АТЗ, термін дії якої закінчився, дозволяється.

Якщо АТЗ був оформлений відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, а термін тимчасового ввезення закінчився, то згідно зі статтею 71 Митного кодексу України АТЗ має бути:

- вивезений за документом контролю за доставкою за межі митної території України);

- або заявлений митниці з метою вільного використання;

- або переданий митниці з метою передання у власність держави;

- або знищений під контролем митниці, якщо він не може бути використаний за призначенням.

2. Напрямки діяльності ТОВ з ІІ “ІРІОЛА-ФРАХТ” по наданню послуг міжнародних автомобільних перевезень вантажів

2.1. Основні характеристики діяльності ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт”

Основним видом діяльність транспортної компанії ТОВ з ІІ «Іріола-фрахт» є міжнародні автомобільні перевезення. Компанія була заснована в 1991 році, на сьогодні штат співробітників складає більш 200 чоловік. Фірма має свій парк із 82 автомобілів, усі обладнані тахографами і відповідають вимогам Евростандарта. Це тягачі "Mercedes", "Volvo", "Scania"; тентові напівпричепи обсягом 86-93 куб.м., вантажопідйомності 20-21т., у числі яких 15 рефрижера-торів.

Таблиця 2.1

Основні реєстраційні характеристики ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт»

Код ЄДРПОУ:	23073160
Назва українською мовою:	ТОВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ІРІОЛА ФРАХТ"
Назва іноземною мовою:	ООО С ИИ "ИРИОЛА ФРАХТ"
Місце основної реєстрації в органах податкової служби:	461ДПI В АМУР-НИЖНЬОДНIПРОВСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (АМУР-НИЖНЬОДНIПРОВСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)
Дата основної реєстрації в ДПА:	21.03.2000
Номер основної реєстрації в ДПА:	№3604
Статус:	перебуває на облiку
Дата реєстрації в держадміністрації:	04.04.1995
Орган державної реєстрації:	(4052459)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ЖОВТНЕВОЇ РАЙОННОЇ У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬКУ РАДИ ЖОВТНЕВИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА
Статутний фонд (в грн.):	11402399,00
Організаційно-правова форма:	(240)ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ
Кількість співробітників:	204
Форма власності:	(10)ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ

"Іріола-Фрахт" є дійсним членом Асоціації Міжнародних автомобільних Перевізників України (Асмап). Для роботи в країнах Європи, компанія має всі необхідні ліцензії і візи.

"Іріола-Фрахт" добре відома за кордоном і працює з багатьма експедиторськими фірмами Європи, та багатьма підприємствами України, що експортують свою продукцію в Європу і Росію. Компанія має досвід перевезень вантажів з Європи в Росію, Білорусію, Молдову, Азербайджан. Перспективні плани і серйозні вкладення компанії в цю сферу, дозволяють працювати з партнерами на найбільш вигідних умовах і пропонувати послуги європейського рівня за конкурентними цінами.

Так, при оформленні вантажних перевезень в офісі ТОВ з ІІ "Іріола Фрахт" (Україна, 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 200) для перевезень пропонуються автомобілі, як тенти, так і реферижератори, які на поточний час знаходяться в Україні, Німеччині, Голландії або Бельгії, тобто проводиться мінімізація вартості заказу на перевезення за рахунок відсутності та, відповідно, оплати “порожніх” пробігів.

В додатку В наведені декларації про прибуток ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» за

9 місяців 2006, 2005 та 2004 роки.

Частки засновників ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» розподілені наступним чином:

а) Фізична особа Беспалов Віктор Павлович (Україна) - 6 500 грн.

б) Фізична особа Беспалова Раїса Юхимівна (Україна) – 6 499 грн.

в) Німецька компанія «Іріола Gmb» (Мюнхен) – 11 385 000 грн.

Таким чином, фактично ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» - це німецька компанія, яка створена на території України, як спільне українсько-німецьке товариство.

Як показує аналіз результатів діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт», оскільки всі комерційні інтереси власників міжнародного перевізника знаходяться в Німеччині, в Україні при статутному фонді 11,4 млн.грн. – прибуток мінімізован практично до нуля:

а) 2004 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 7 701 500 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань – 1 466 200 грн.

- початкова вартість основних фондів – 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів – 5 508 000 грн.

- витрати на фонд оплати праці – 346 700 грн.

- середньомісячна заробітна плата – 244 грн.

- річний прибуток - 7 000 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників – 0,06%

б) 2005 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 5 523 600 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань – 815 800 грн.

- початкова вартість основних фондів – 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів – 4 032 000 грн.

- витрати на фонд оплати праці – 323 700 грн.

- середньомісячна заробітна плата – 202 грн.

- річний прибуток - 11 000 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників – 0,09%

в) 9 місяців 2006 року

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 1 252 207 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань – 388 116 грн.

- початкова вартість основних фондів – 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів – 3 188 968 грн.

- витрати на фонд оплати праці – 215 549 грн.

- середньомісячна заробітна плата – 234 грн.

- річний прибуток - 300 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників – 0,002%

Таким чином, досліджена компанія міжнародних автоперевозок ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт», формально зареєстрована в Україні, здійснює основну комерційну діяльність на території Європи та Росії, заключаючи на території цих країн договора автоперевезень, які не фіксуються в Україні.

Враховуючи, що міжнародному перевізнику заборонено заключати договора внутрішніх перевезень як в національній країні, так і в зарубіжних країнах, використовується “юридична” неточність, яка дозволяє заключати міжнародному перевізнику незафіксовані договора перевезення між європейськими країнами та “Європейська країна – Росія” з транзитом через Україну чи Білорусію.

Тобто, до моменту створення міждержавного контролю за пересуванням вантажних автопоїздів, зареєстрованих в Україні, по території Європи без заїзду на територію України чи транзитом через Україну, діяльність міжнародних автоперевізників в Україні для податкової служби на 70-80% знаходиться в «тіньовому секторі» економіки.

Згідно «КОНЦЕПЦІЇ створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні » [ 7, с.5 ] для забезпечення функціонування транспортних коридорів створюються транспортно-складські комплекси (ТСК), які застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів, за такою класифікацією:

- сухопутні прикордонні - Ковель, Франко-Транс - Рава-Руська (Жовква), Мостиська, Чоп, Харків, Луганськ, Донецьк, Чернігів;

- сухопутні на території України - Київ, Житомир, Вінниця, Полтава, Суми, Дніпропетровськ, Кіровоград, Черкаси, Сімферополь, Мелітополь, Одеса, Хмельницький, Тернопіль, Рівне, Львів, Івано-Франківськ;

ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології транзитного перевезення вантажів з країн Європи через території України до Росії активно використовує технології, законодавчо впроваджені у 1999 році Законом України “Про транзит вантажів”.

Закон України “Про транзит вантажів” [4, с.3] визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом че-рез територію України.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон Укра-їни;

- транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом ванта-жів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

- учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом:

- відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що відносяться до права власності на цей вантаж або на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів, за винятками адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною;

- вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту;

- відсутності необгрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципу свободи транзиту та вимог міжнародних договорів України.

Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Транзит вантажів у прямому сполученні передбачає їх перевезення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), книжка МДП (Carnet TIR), необхідні для здійснення митного контролю.

У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR).

Службовим особам спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють контроль транзитних вантажів, забороняється вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту вантажів, крім визначеної частиною першою цієї статті та міжнародними договорами України.

ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології митного оформлення та митного режиму транзиту транспортуємих вантажів клієнтів в комплексі послуг міжнародних автомобільних перевезень надає послугу « митного ліцензійного складу” та послугу транспортно-складського комплексу (ТСК), який застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів з їх розташування в м.Дніпропетровську (основна база) та м.Чоп (прикордонна база).

Митний склад [22, с.4] - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Зберігання товарів в режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця - митного ліцензійного складу.

Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу:

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Для забезпечення декларування товарів на митному ліцензійному складі відкритого типу власник складу має отримати свідоцтво про визнання його як декларанта (відповідно до ст. 47 Митного кодексу України). Декларування товарів при їх розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Функціонування митного ліцензійного складу

1. Митний ліцензійний склад може використовуватись тільки для зберігання товарів, що розміщуються у режимі митного складу.

2. Для розміщення товарів у режим митний склад власник (або володілець) товару подає до митного органу мотивовану заяву, в якій визначається мета розміщення товару у цей режим. При надходженні товарів на митний склад незалежно від вартості вони підлягають декларуванню шляхом заповнення вантажної митної декларації (далі - ВМД). Порядок заповнення ВМД визначається Державною митною службою України.

3. Разом з ВМД до митного органу подаються такі документи:

- договір на зберігання товарів на митному ліцензійному складі та зовнішньоекономічний договір (контракт);

- транспортні та інші документи на ввезені товари (накладні, коносаменти, специфікації, рахунки-фактури та ін.);

- інші документи, необхідні для здійснення митного оформлення і митного контролю.

При митному оформленні на митний ліцензійний склад товарів, які підлягають при імпорті сертифікації, сертифікат не вимагається.

4. Товари, які зберігаються на складі, можуть підлягати наступним операціям по забезпеченню їх зберігання:

- чистка; - провітрювання; - сушка (в тому числі зі створенням потоку тепла);

- створення оптимального температурного режиму зберігання; - інвентаризація;

- захист від корозії; - фарбування.

5. Окрім операцій, зазначених в п. 6.4, з товарами, розміщеними на митному ліцензійному складі, можуть проводитися операції для підготовки їх до продажу і транспортування, такі як:

- переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення;

- подрібнення партій; - формування відправок;

- сортування; - пакування; - перепакування; - маркування; - навантаження;

- розвантаження; - перевантаження;

- прості операції, пов'язані з доукомплектацією або доведенням до робочого стану;

- боротьба зі шкідниками; - тестування.

Через прикордонний комплекс “митного ліцензійного складу” ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт” надає іншим автоперевізникам послугу “митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів”.

Дія порядку [23, с.14] митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів, що переміщуються автотранспортом через митні ліцензійні склади транспортними й транспортно-експедиційними організаціями, поширюється на консолідовані вантажі, що ввозяться на митну територію України транспортно-експедиційними організаціями (далі - ТЕО) з використанням автотранспорту та розміщуються на митних ліцензійних складах у зоні діяльності митниць за місцем акредитації ТЕО з метою перевантаження з одного автотранспортного засобу на інший для подальшої доставки в митниці призначення кінцевим одержувачам в інших населених пунктах України.

Митний контроль та митне оформлення консолідованих вантажів, що перевозяться транспортно-експедиційними організаціями, унесеними до Переліку ТЕО, що користуються режимом сприяння, здійснюються відповідно до наказів Держмитслужби від 04.12.99 N 792 "Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.99 за N 902/4195, та від 11.09.2000 N 507 "Щодо затвердження Тимчасового порядку здійснення митного контролю за ввезенням на митну територію України товарів перевізниками, внесеними до Переліку ТЕО, які користуються режимом сприяння".

У разі потреби такі ТЕО мають також право:

- доставляти консолідовані вантажі з пункту пропуску через митний кордон України в митницю акредитації ТЕО із застосуванням попереднього повідомлення;

- доставляти вантажі з митниці акредитації ТЕО в митницю призначення за місцем акредитації кінцевого одержувача із застосуванням внутрішнього транзитного документа;

- користуватися будь-якими нормами цього Тимчасового порядку.

У разі ввезення на митну територію України консолідованих вантажів з доставкою їх автотранспортом у митницю акредитації ТЕО для вивантаження товарів на МЛС з метою подальшої їх доставки в митницю призначення за місцем державної реєстрації або місцезнаходженням юридичної особи - одержувача товару митний контроль за доставкою цих вантажів складається з трьох етапів.

I етап. Доставка вантажів з прикордонної митниці в митницю акредитації ТЕО

1. На цьому етапі митниця акредитації ТЕО виконує функції митниці призначення. ТЕО повинна на основі чітких договірних взаємовідносин та обміну інформацією з одержувачем товару унеможливити дублювання оформлення попередніх повідомлень (далі - ПП) митницею акредитації ТЕО та митницею призначення.

2. Для здійснення контролю за доставкою консолідованих вантажів, що ввозяться на митну територію України та на які не складаються АД або ПД, з прикордонної митниці в митницю акредитації ТЕО використовуються попереднє повідомлення та його електронна копія відповідно до положень наказу Держмитслужби України від 08.12.98 N 771 "Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335.

II етап. Вивантаження консолідованих вантажів на МЛС у зоні діяльності митниці акредитації ТЕО

1. Для забезпечення митного контролю на цьому етапі ТЕО та власник МЛС зобов'язані забезпечити такі умови:

а) унести інформацію про особливості митного контролю та митного оформлення таких товарів до Процедур організації митного режиму митного складу;

б) зберігати консолідовані вантажі на МЛС окремо від інших вантажів;

в) під час розміщення товару на МЛС заповнювати ВМД ІМ74 на кожний окремий транспортний документ (CMR);

г) у транспортних (автодорожній накладній CMR тощо) та товаросупровідних документах, за якими товар надходить на МЛС, належним чином зазначити всю інформацію про відправника (гр. 1, 22 CMR), одержувача (гр. 2 CMR), перевізника (гр. 16, 23 CMR), експедитора (гр. 13 CMR) та МЛС. У разі відсутності даних про експедитора та МЛС у товаросупровідних документах розміщувати товар на МЛС тільки в загальному порядку відповідно до наказу Держмитслужби від 31.12.96 N 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.97 за N 5/1809;

ґ) при розміщенні на МЛС у складі консолідованих вантажів партії товарів, одержувач яких зареєстрований у зоні діяльності митниці акредитації ТЕО, ВМД ІМ74 оформлювати в загальному порядку;

д) якщо до складу консолідованих вантажів уходять окремі партії товарів, вартість яких у кожному випадку менше еквівалента 100 доларів США, то при розміщенні таких партій товарів на МЛС застосовувати ВМД ІМ74 без сплати митних зборів.

2. При виконанні цих умов:

- ТЕО подає митниці єдину мотивовану заяву на розміщення на МЛС усіх партій товарів, доставлених в складі консолідованого вантажу одним автотранспортним засобом;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) при розміщенні товарів не вимагається;

- дозволяється в графі 33 ВМД ІМ74 зазначати чотиризначний код товару (чотири перші знаки за ТН ЗЕД).

III етап. Доставка перевізником товару з митного ліцензійного складу в митницю призначення за місцезнаходженням одержувача

1. Доставка товару з митниці акредитації ТЕО в митницю призначення здійснюється відповідно до наказу Держмитслужби від 12.04.2000 N 206 "Про затвердження Порядку заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за N 261/4482. Зазначені в п. 2 розділу 1 листа Держмитслужби від 06.05.97 N 11/6-3964 лист-узгодження на перевезення вантажу та копія облікової картки суб'єкта ЗЕД не вимагаються.

2. Транспортно-експедиційна організація бере на себе зобов'язання з доставки товару в митницю призначення за місцем акредитації кінцевого одержувача, зазначеного в гр. 2 CMR, шляхом оформлення внутрішнього транзитного документа (далі - ВТД, або ВМД ТР80ВН) з обов'язковим заповненням графи 50 "Довіритель".

У графі 2 "Відправник" ВМД ТР80ВН зазначаються відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 N 307 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247, відомості про власника МЛС.

Висновки

Вступ України до міжнародних транспортних організацій і структур та ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань транспортних систем і перевезень став першим кроком, з якого почалась інтеграція транспортно-дорожнього комплексу України у міжнародну транспортну систему.

Вигідне географічне положення України на перетині шляхів з Європи в Азію, з Півночі на Південь на фоні перевантаження і перенасичення європейських транспортних вузлів створює передумови для інтеграції в міжнародну транспортну систему. Подальша інтеграція України у міжнародну транспортну систему передбачає:

- приєднання до існуючих міжнародних транспортних коридорів;

- доповнення нових напрямків міжнародних транспортних коридорів:

Для забезпечення ефективної роботи міжнародних транспортних коридорів дуже важливим є створення нової інфраструктури прикордонних і митних пунктів пропуску відповідно до міжнародних стандартів, а також створення митних пунктів пропуску при ТСК. Ефективним та перспективним є створення на всіх транспортних коридорах розвинуту мережу змішаних перевезень, в основі якої передбачаються контейнерні та контрейлерні перевезення.

Автомобільний транспорт має перспективи стійкого зростання, передусім через зміну структури розвитку економіки, насамперед легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання, тобто тих галузей, що є споживачами послуг автомобільного транспорту, а також випереджаючого розвитку середнього та малого виробника.

Вантажний автотранспорт у міжнародних перевезеннях дає кращу якість послуг, він більш надійний і безпечний, тому що легше контролюється збереження вантажів, додержання графіка завантаження і руху, стійкий до можливих оперативних змін маршрутів та зупинок без заважання іншому автомобільному транспорту.

В той же час, сучасний стан діяльності міжнародних автоперевізників багато в чому характеризується позитивними та негативними тенденціями, виявленими при аналізі в курсовій роботі діяльності компанії ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт».

Так до позитивних тенденцій розвитку міжнародних автоперевезень слід віднести наступні:

- попереднє оформлення заказів на міжнародне перевезення вантажів в ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт”можна зробити через Інтернет-сайт компанії

- при подальшому оформленні вантажних перевезень в офісі ТОВ з ІІ "Іріола Фрахт" в Україні та її філіях за кордоном для перевезень пропонуються автомобілі, як тенти, так і реферижератори, які на поточний час знаходяться в Україні, Німеччині, Голландії або Бельгії, тобто проводиться мінімізація вар-тості заказу на перевезення за рахунок відсутності та, відповідно, оплати “по-рожніх” пробігів.

- ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології транзитного перевезення вантажів з країн Європи через території України до Росії активно використовує технології, законодавчо впроваджені у 1999 році Законом України “Про транзит вантажів”.

- так, ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології митного оформлення та митного режиму транзиту транспортуємих вантажів клієнтів в комплексі послуг міжнародних автомобільних перевезень надає послугу « митного ліцензійного складу” та послугу транспортно-складського комплексу (ТСК), який застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів з їх розташування в м.Дніпропетровську (основна база) та м.Чоп (прикордонна база).

- через прикордонний комплекс “митного ліцензійного складу” ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт” надає іншим автоперевізникам послугу “митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів”.

До негативних тенденцій розвитку міжнародних автоперевезень в Україні слід віднести наступні:

- фактично ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» - це німецька компанія, яка створена на території України, як спільне українсько-німецьке товариство (99,5 % - частка німецького співвласника, яка фактично реалізована у вигляді 82 вантажних “поїздів”- автомобілів кращих європейських марок);

- як показує аналіз результатів діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт», оскільки всі комерційні інтереси власників міжнародного перевізника знаходяться в Німеччині, в Україні при статутному фонді 11,4 млн.грн. – прибуток мінімізо-ван практично до нуля:

а) 2004 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 7 701 500 грн.;

- річний прибуток - 7 000 грн.

б) 2005 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 5 523 600 грн.;

- річний прибуток - 11 000 грн.

в) 9 місяців 2006 року

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника – 1 252 207 грн.;

- прибуток за 9 місяців - 300 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників – 0,002%

Список використаної літератури

1. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 14 вересня 2006 року N 139 -V

2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Єдиний митний тариф (в редакції від 22.03.2001 р.), м.Київ, 1992, N 2097-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 січня 2006 року N 3351-IV

3. ЗАКОН УКРАЇНИ – “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року N 2344-III // (Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV цей Закон викладено у новій редакції)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ – “Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 року N 1172-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 травня 2004 року N 1721-IV

5. ІНСТРУКЦІЯ про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, Наказ Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, 30 червня 2000 р. N 368/149

6. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації //Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 / від 10 грудня 2001 року N 798

7. КОНЦЕПЦІЯ створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні // постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 р. N 821

8. Внешнеторговые операции. Унифицированные правила, законодательные акты, формы типовых договоров. Информация для предпринимателя.- 1997- Вып. 6.

9. Внешнеторговые сделки /Составитель И.С.Гринько.– Сумы: Фирма "Реал", 1994.

10. Костюк Д. ПДВ і міжнародні транспортні послуги // «Податки та бухгалтерський облік», 24 серпня 2000 р., № 46 (300), с. 36

11. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) // Наказ Державного комітету України з питань

регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України

від 18 грудня 2003 року N 136/985 (Із змінами і доповненнями, внесеними

наказами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 квітня 2006 року N 32/304)

12. Міжнародні валютно-кредитні відносини:Підручник/ під редакцією А.С.Філіпенка- Київ:”Либідь”,1997.

13. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

14. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 лютого 2006 року N 3397-IV, ОВУ, 2006 р., N 10, ст. 599

15. ПРАВИЛА здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

16. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні // Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 / станом змін від 5 листопада 2001 року N 763

17. “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 21 червня 1995 р. N 444

18. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 року N 637 / від 19 вересня 2001 року N 619

19. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ДОПУЩЕННЯ ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДО ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КНИЖКИ МДП //наказ Державного митного комітету України від 6 березня 1995 р. N 82

20. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів // Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.99 р. N 2403

21. Положення про вантажну митну декларацію //постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 / від 28 березня 2001 року N 287

22. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів // Наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 року N 592 (станом змін від 21 липня 2005 року N 685)

23. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій //

Наказ Державної митної служби України від 4 грудня 1999 року N 792 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України від 15 липня 2004 року N 522)

24. УГОДА між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародні автомобільні перевезення // Міжнародне приватне право". Том 2. Двосторонні міжнародні економічні договори України. Port-Royal, Київ, 2000 р.

25. УГОДА про міжнародний автомобільний транспорт між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран // ДАТА ПІДПИСАННЯ: 09.07.93 р. ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 21.09.2000 р.

Додатки

Митний класифікатор документів при зовнішньоекономічних контрактах[8]

Митні документи

0010 Вантажна митна декларація

0100 Документ контролю за доставленням

0019 Анульована вантажна митна декларація

Ліцензії

1000 Ліцензія

Транспортні документи

2000 Некласифікований транспортний документ

2010 Провізна відомість

2150 Внутрішній транспортний документ

2701 Універсальний транспортний документ

2710 Non-negotiable морський транспорт. документ

2711 Negotiable морський транспортний документ

2720 Залізнична транспортна накладна

2722 Дорожний лист (SMGS)

2730 Автомобільна накладна

2740 Авіанакладна

2760 Комбінований транспортний документ

2761 Наскрізний bill of lading

2780 Інвойс на фрахт

2785 Вантажний маніфест

2786 Фрахтовий маніфест

2788 Контейнер-маніфест

2950 TIR carnet

2955 ATA carnet

Комерційні документи

3000 Некласифікований комерційний документ

3105 Рахунок-фактура

3110 Інструкція по виробництву

3140 Пакувальна інструкція

3141 Пакувальний лист

3240 Інструкція по доставці

3245 Повідомлення про доставку

3301 Пропозиції/розцінки

3320 Підтвердження замовлення

3325 Проформа інвойса

3330 Вимоги про доставку

3340 Навантажувальна інструкція

3341 Лист на навантаження

3370 Повідомлення про розподілення документів

3380 Комерційний інвойс

3382 Повноваження

3409 Інструкція про банківське перерахування

3520 Страховий сертифікат

3530 Страховий поліс

3610 Інструкція по перевезенню

3621 Повідомлення імпортера про перевезення

3622 Повідомлення експортера про перевезення

3623 Інвойс по перевезенню

3624 Посвідчення про отримання

3630 Навантажувальна записка

3631 Підтвердження перевезення на склад

3632 Розписка про отримання вантажу

3635 Складська гарантія

3640 Навантажувальний документ

Договори

4000 Некласифікований договір

4010 Зовнішньоекономічний договір (контракт, угода тощо)

4215 Договір про наміри

Наряди-замовлення

5000 Некласифікований наряд-замовлення (фондове сповіщення)

Дозволи уповноважених органів та сертифікати

6000 Некласифікований дозвіл

6001 Довідка про декларування валютних цінностей

6002 Гарантійний лист

6003 Довідка уповноваженого банку про оплату

експортованої продукції

6011 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

експорт

6012 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

імпорт

6018 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

транзит

6020 Сертифікат Держстандарту України

6030 Експертний висновок Держ. гемологічного центру

6040 Гарантійний лист при транзиті товарів

6041 Довідка банку про внесення грошової застави

6042 Договір страхування відповідальності перевізника

6043 Договір на охорону та супроводження товарів

6044 Гарантійний документ незалежного фінансового посередника

6841 Карантинний сертифікат (дозвіл)

6851 Фітосанітарний сертифікат (дозвіл)

6852 Санітарний сертифікат (дозвіл)

6853 Ветеринарний сертифікат (дозвіл)

6854 Екологічний сертифікат (дозвіл)

6860 Сертифікат про походження невизначеної форми

6861 Сертифікат про походження форми А

6862 Сертифікат про походження форми APR

6863 Сертифікат про походження форми EUR 1 (EUR 2)

6864 Сертифікат про походження форми TEXTILE

6865 Сертифікат про походження форми ECSC

6866 Сертифікат про походження форми СТ-1

6867 Сертифікат про походження товару з України (загальна форма)

7000 Некласифікований документ

7010 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

митних зборів

7020 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті мита

7030 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

експортного мита

7040 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

акцизного збору

7050 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті ПДВ

Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічних контрактів

МЗЕЗторгу України

8000 Некласифікована картка реєстрації-обліку

8010 Картка реєстрації-обліку контракту МЗЕЗторгу України

Інші документи

9000 Інші некласифіковані документи

9010 Платіжне доручення

9011 Касовий ордер

ТЕРМІНИ ІНКОТЕРМС-2000 для міжнародних автомобільних перевозок

Група E	EXW	Франко-завод (... назва місця)
Група F	FCA	Франко-перевізник (... назва місця)
Група C	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)
	CIP	Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Група D	DAF	Поставка до кордону (... назва місця поставки)
	DDU	Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)
	DDP	Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)

Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. N 47 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1999 р. N 2403)[ 20]

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ (тип 1)

ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ

PERMIS DE CONDUIRE

Прізвище

Ім'я

По батькові

Дата і місце народження

Місце проживання

Місце

для фотокартки

Серія та номер посвідчення

Видано

ДАІ ГУ-УМВС України

DAI CU-UMVS Ukraine

____________________

(дата видачі)

М. П.

____________________

(голова комісії)

УКРАЇНА UA UKRAINE

Категорії транспортних засобів,

на керування якими видано посвідчення

Місце печатки

МОТОЦИКЛИ

АВТОМОБІЛІ, ДОЗВОЛЕНА

МАКСИМАЛЬНА ВАГА ЯКИХ НЕ

ПЕРЕВИЩУЄ 3500 КГ (7700 ФУНТІВ) І

КІЛЬКІСТЬ СИДЯЧИХ МІСЦЬ ЯКИХ,

КРІМ СИДІННЯ ДЛЯ ВОДІЯ,

НЕ ПЕРЕВИЩУЄ ВОСЬМИ

АВТОМОБІЛІ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ І ДОЗВОЛЕНА

МАКСИМАЛЬНА ВАГА ЯКИХ

ПЕРЕВИЩУЄ 3500 КГ (7700 ФУНТІВ)

АВТОМОБІЛІ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ І МАЮТЬ

БІЛЬШЕ ВОСЬМИ СИДЯЧИХ МІСЦЬ,

КРІМ СИДІННЯ ДЛЯ ВОДІЯ

СОСТАВИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З

ТЯГАЧЕМ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕ-

ГОРІЇ B, C АБО D, ЯКИМИ ВОДІЙ

МАЄ ПРАВО КЕРУВАТИ, АЛЕ САМІ

НЕ ВХОДЯТЬ НІ В ОДНУ ІЗ ЦИХ

КАТЕГОРІЙ АБО В ЦІ КАТЕГОРІЇ

Для особливих відміток:

Серія та номер посвідчення

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ КНИЖКОЮ МДП

А. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Видача: Книжка МДП видається в країні відправлення або в тій країні, де утримувач знаходиться чи має постійне місцеперебування.

2. Мова: Книжка МДП друкується французькою мовою, за винятком лицьового боку обкладинки, рубрики якої друкуються також англійською мовою. "Правила користування книжкою МДП" відтворюються англійською мовою на сторінці 3 цієї обкладинки. Крім того, можуть бути додані додаткові сторінки з перекладом друкованого тексту іншими мовами.

3. Термін дії: Книжка МДП дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення, якщо вона оформлена у митниці місця відправлення на строк, встановлений об'єднанням, що видає документ (рубрика 1 лицьового боку обкладинки та рубрика 4 відривних листків).

4. Кількість книжок: Для состава транспортних засобів (зчеплені транспортні засоби) чи для декількох контейнерів, навантажених або на один транспортний засіб, або на состав транспортних засобів, видається одна книжка МДП (див. також пункт (10) (i)).

5. Кількість митниць місця відправлення та місця призначення: Маршрути перевезень із застосуванням книжки МДП можуть проходити через декілька митниць місця відправлення та призначення; проте, якщо немає особливого дозволу:

a) митниці місця відправлення повинні знаходитися в одній і тій же країні;

b) митниці місця призначення можуть знаходитися більш як у двох країнах;

c) загальна кількість митниць місць відправлення та призначення не може перевищувати чотирьох (див. також нижче пункт (10) c)).

6. Кількість листків: Якщо маршрут перевезення проходить тільки через одну митницю місця відправлення і одну митницю місця призначення, то у книжці МДП має бути щонайменше 2 листки для країни відправлення, 3 листки для країни призначення і 2 листки для кожної іншої країни, по території якої проводиться перевезення. Для кожної додаткової митниці місця відправлення або місця призначення потрібно відповідно 2 або 3 додаткових листки, крім того, слід додати ще 2 листки, якщо митні місця призначення знаходяться у двох різних країнах.

7. Пред'явлення у митницях: Книжка МДП повинна пред'являтися разом з дорожнім транспортним засобом, составом транспортних засобів, або контейнером(ами) в кожній митниці місця відправлення, в кожній проміжній митниці та в кожній митниці місця призначення. В останній митниці місця відправлення посадова особа митниці ставить підпис і штемпель з датою під вантажним маніфестом на всіх відривних листках, які будуть використані на решті частини маршруту (рубрика 19).

В. СПОСІБ ЗАПОВНЕННЯ КНИЖКИ МДП

8. Підчистки, помарки: У книжці МДП не повинно бути ні підчисток, ні помарок. Усі виправлення мають бути проведені шляхом викреслення помилкових вказівок і добавлення, у разі необхідності, належних вказівок. Будь-яка зміна має бути підтверджена особою, що її зробила, і посвідчена митними органами.

9. Відомості, що стосуються реєстрації: Якщо положеннями національного законодавства не передбачається реєстрація причепів і напівпричепів, то замість реєстраційного номера слід вказати розпізнавальний або заводський номер.

10. Маніфест:

a) маніфест заповнюється мовою країни відправлення, якщо тільки митні органи не дозволяють використання іншої мови. Митні органи інших країн, по території яких здійснюється перевезення, зберігають за собою право вимагати перекладу маніфесту на мову їх країни. Для запобігання затримкам, які можуть бути викликані цією вимогою, перевізникам рекомендується мати у своєму розпорядженні належні переклади;

b) вказівки, занесені до маніфесту, мають бути надруковані на машинці або гектографовані так, щоб їх було зручно читати на всіх листках. Листки, заповнені нерозбірливо, не приймаються митними органами;

c) якщо у маніфесті не вистачає місця для внесення даних про всі вантажі, що перевозяться, до відривних листків можуть додаватися додаткові листки того ж зразка, що й маніфест, або комерційні документи із зазначенням усіх відомостей, які наводяться у маніфесті. У цьому разі до всіх відривних листків належить внести такі відомості:

(i) число додаткових листків (рубрика 10);

(ii) число і тип вантажних місць або предметів, а також загальна вага брутто вантажів, перелічених у цих додаткових листках (рубрики 11 - 13).

ПРАВИЛА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ, ЯКІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ДОПУЩЕНІ ДО МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ

Стаття 1

Загальні положення

(1) До міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами під митними печатками і пломбами можуть бути допущені лише транспортні засоби, сконструйовані та обладнані таким чином:

a) щоб митні печатки і пломби могли накладатися на них простим і надійним чином;

b) щоб із запечатаної або запломбованої частини транспортного засобу не міг бути витягнутий або не міг бути в неї поміщений будь-який вантаж без залишення явних слідів злому або пошкодження накладених печаток і пломб;

c) щоб у них не було жодних потайних місць для приховання вантажів.

(2) Транспортні засоби повинні бути сконструйовані таким чином, щоб всі порожнисті простори, як відділення, резервуари або інші місця, в яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митних оглядів.

(3) За наявності порожнистих просторів між різними перегородками, що складають стінки, підлогу і дах транспортного засобу, внутрішня обшивка повинна бути повною і суцільною і вона повинна бути щільно прикріплена таким чином, щоб її не можна було зняти без залишення видимих слідів.

Стаття 2

Конструкція відділення, призначеного для вантажу

(1) Стінки, підлога і дах призначеного для вантажу відділення повинні бути побудовані з металевих листів, з дощок або пластин достатньої міцності і відповідної товщини, склепаних і (або) складених у шпунт, або з'єднаних так, щоб між ними не було проміжку, що дозволяє доступ до вмісту. Ці частини повинні бути точно пригнані і прикріплені таким чином, щоб жодну з них не можна було перемістити або зняти без залишення видимих слідів злому або без пошкодження митних печаток і пломб.

(2) Якщо складання виконується за допомогою заклепок, останні можуть бути поставлені всередині або зовні; заклепки, що з'єднують головні частини стінок, підлоги і даху, повинні проходити крізь складені частини. Якщо складання виконується не за допомогою заклепок, то болти або інші пристосування для складання, що з'єднують головні частини стінок, підлоги і даху, повинні ставитися зовні, проходити у внутрішню частину кузова і належним чином загвинчуватися, заклепуватися або спаюватися; інші пристосування для складання можуть поміщатися всередині за умови, що гайка буде належним чином припаяна зовні та не буде покрита непрозорим матеріалом. Складання металевих листів або пластин можна також виконувати таким чином, щоб їх краї закладались або загинались всередину транспортного засобу і скріплювалися:

- або за допомогою заклепок, болтів чи інших пристосувань для складання, пропущених через загнуті або закладені таким чином краї, а також у разі необхідності за допомогою пристосування, що їх з'єднує;

- або за допомогою металевих смуг, загнутих під тиском у вигляді скоб одночасно з краями елементів, що підлягають складанню, і з'єднань, що забезпечують постійний стиск зроблених таким чином сполучень (див. креслення N 6, додане до цих правил*).

(3) Отвори для вентиляції допускаються за умови, що їх максимальні розміри не перевищують 400 мм. Якщо вони дозволяють безпосередній доступ всередину відділення, призначеного для вантажу, вони накриваються металевою сіткою або перфорованою металевою пластинкою (діаметр отворів у обох випадках не повинен перевищувати 3 мм) і оберігаються припаяною металевою сіткою (діаметр отворів не повинен перевищувати 10 мм). Якщо вони не дозволяють безпосередній доступ всередину відділення, призначеного для вантажу (наприклад, у тих випадках, коли вентиляція забезпечується за допомогою систем колінчастих повітропроводів або системи повітропроводів з перегородками), вони забезпечуються тими ж пристосуваннями, але діаметр отворів останніх може відповідно дорівнювати 10 мм і 20 мм (замість 3 мм і 10 мм). Ці пристосування повинні бути влаштовані так, щоб їх не можна було зняти зовні без залишення видимих слідів. Металеві сітки повинні бути зроблені з дроту діаметром не менше 1 мм, причому вони повинні бути виготовлені таким чином, щоб не можна було зрушити дріт і тим самим розширити отвори без залишення видимих слідів.

(4) Люки допускаються за умови, що вони закриті склом і металевою сіткою, що щільно прикріплені і не можуть бути зняті зовні. Максимальний діаметр отворів сітки не повинен перевищувати 10 мм.

(5) Отвори в підлозі, влаштовані для технічних потреб, як, наприклад, для змазування, догляду за машиною, наповнення пісочниць, допускаються тільки за тієї умови, що вони обладнані кришками, які повинні бути прикріплені таким чином, щоб доступ зовні в призначене для вантажу відділення був неможливий.

Стаття 3

Способи закривання

(1) Двері, як і будь-які інші пристрої для закривання транспортного засобу, повинні бути обладнані пристосуваннями, що не перешкоджають простому і надійному накладенню митних печаток і пломб. Ці пристосування повинні або припаюватися до дверей, якщо вони металеві, або прикріплюватися принаймні двома болтами, гайки яких заклепуються або припаюються зсередини.

(2) Шарніри виготовляються і ставляться так, щоб двері та інші пристосування для закривання, будучи закритими, не могли бути зняті із завіс; гвинти, запори, стрижні та інші деталі, що скріплюють, повинні припаюватися до зовнішніх частин шарнірів. Однак це не вимагається, коли двері та інші пристосування для закривання обладнані недоступним зовні запірним механізмом, який, коли він закритий, робить неможливим зняття дверей із завіс.

(3) Двері повинні бути пригнані таким чином, щоб закривалися всі проміжки і забезпечувалося повне і дійсне замикання.

(4) Транспортний засіб повинен бути обладнаний належним пристосуванням для оберігання митних печаток і пломб або повинен бути сконструйований таким чином, щоб митні печатки і пломби були належним чином захищені.

Стаття 4

Транспортні засоби спеціального призначення

(1) Наведені вище приписи поширюються на ізотермічні засоби, транспортні засоби-льодовні та холодильники, транспортні засоби-цистерни і на транспортні засоби для перевезення меблів у тій мірі, в якій ці приписи сумісні з технічними характеристиками, притаманними цим транспортним засобам внаслідок їх призначення.

(2) Фланці (ковпачки для закривання), крани трубопроводів і люки для чистки автоцистерн повинні бути влаштовані таким чином, щоб була забезпечена можливість простого і надійного накладення митних печаток і пломб.

Стаття 5

Транспортні засоби, криті брезентом

(1) До транспортних засобів, критих брезентом, застосовуються в тій мірі, в якій це можливо, приписи, що містяться у Статтях 2 і 4. Однак система закривання та захисту вентиляційних отворів, зазначена в пункті (3) Статті 2, може складатися із зовнішньої перфорованої металевої пластини (максимальний розмір отворів 10 мм) і внутрішньої металевої сітки або іншої дуже міцної сітки (мінімальний розмір вічок 3 мм, і дроти не можуть бути зрушені, не залишивши видимих слідів), причому пластина та сітка прикріплюються до брезенту таким чином, щоб було неможливо змінити їх зчеплення, не залишивши видимих слідів. Крім того, до транспортних засобів, критих брезентом, повинні застосовуватися наступні приписи.

(2) Брезент повинен бути виготовлений або з міцного полотна, або з нерозтяжної, достатньо міцної тканини, покритої пластмасою або прогумованої, за умови, що ця тканина буде не темного кольору. Брезент повинен бути з одного шматка або декількох смуг, кожна з яких теж з одного шматка. Брезент повинен бути в непошкодженому стані і виготовлений таким чином, щоб після закріплення пристосування для закриття доступ до вантажу був неможливий без залишення видимих слідів.

(3) Якщо брезент виготовлений із декількох смуг, краї цих смуг повинні бути загнуті один в одний і прострочені двома швами, що віддалені один від одного принаймні на 15 мм. Ці шви повинні бути зроблені так, як показано на малюнку N 1*, доданому до цих правил; однак, якщо на деяких частинах брезенту (наприклад, на задніх відкидних полах і укріплених для міцності кутах) неможливо прострочити смуги зазначеним способом, достатньо загнути край верхньої частини брезенту і прошити смуги так, як показано на малюнку N 2, доданому до цих правил. Нитки, що використовуються для кожного з двох швів, повинні бути явно різного кольору; один із швів повинен бути лише зсередини і колір нитки, що використовується для цього шва, повинен виразно відрізнятися від кольору самого брезенту. Всі шви повинні бути прострочені на машині.

(4) Якщо брезент виготовлений із декількох смуг тканини, покритої пластмасою, ці смуги можуть бути також з'єднані шляхом спайки відповідно до малюнка N 3, доданого до цих правил. Край кожної смуги повинен перекривати край іншої смуги принаймні на 15 мм. З'єднання смуг повинно бути забезпечено за всією цією шириною. Зовнішній край з'єднання повинен бути покритий смугою з пластмаси шириною принаймні 7 мм, що накладається тим же способом спайки. На цій смузі, так само як з кожного її краю, принаймні на 3 мм у ширину повинен бути проштампований однаковий чіткий рельєф. Спайка робиться таким чином, щоб смуги не могли бути роз'єднані і знову з'єднані без залишення видимих слідів.

(5) Лагодження брезенту виконується способом, зазначеним на малюнку N 4, доданому до цих правил; краї, що зшиваються, повинні бути загнуті один в одний і з'єднані двома ясно видимими швами, віддаленими один від одного принаймні на 15 мм. Колір нитки, видимої зсередини, повинен відрізнятися від кольору нитки, видимої зовні, і від кольору самого брезенту. Всі шви повинні бути прострочені на машині. Однак лагодження брезенту з тканини, покритої пластмасою, може також виконуватися за способом, описаним вище у пункті (4).

(6) Кільця, що служать для прикріплення брезенту, повинні бути вставлені так, щоб їх не можна було відірвати зовні. Проушини в брезенті повинні бути посилені металевими або шкіряними кільцями. Відстань між проушинами або кільцями не повинна перевищувати 200 мм.

(7) Брезент прикріплюється до бокових стінок так, щоб доступ до вантажу був зовсім неможливий. Він повинен підтримуватися принаймні трьома поздовжніми штангами або рейками, прикріпленими з обох кінців вантажної платформи до дуг або до кінцевих бортів вантажної платформи; якщо довжина цієї платформи перевищує 4 м, необхідна наявність принаймні однієї проміжної дуги. Ці дути повинні бути прикріплені так, щоб їх положення не могло бути змінене зовні.

(8) Для прикріплення брезенту служать:

a) сталеві троси діаметром не менше 3 мм; або

b) мотузки, прядив'яні або із сизалю, діаметром не менше 8 мм, покриті прозорою нерозтяжною оболонкою з пластмаси; або ж

c) залізні штанги-засуви діаметром не менше 8 мм.

Сталеві троси не повинні мати покриття; однак допускається покриття із прозорої нерозтяжної пластмаси. Залізні штанги-засуви не повинні покриватися непрозорим матеріалом.

(9) Кожний трос і кожна мотузка повинні бути з одного шматка і обладнані металевими наконечниками на обох кінцях. Пристосування для прикріплення кожного металевого наконечника повинно складатися з порожнистої заклепки, що проходить через трос або мотузку і через яку може бути просунута мотузка для митних печаток і пломб. Трос або мотузка повинні залишатися видимими з того та іншого боку смуг заклепки, щоб було можливо пересвідчитися в тому, що вони дійсно є з одного шматка (див. малюнок N 5, доданий до цих правил).

(10) Кожна залізна штанга-засув повинна бути з одного шматка. Один кінець повинен бути просвердлений для монтажу пристосування, що служить для закривання, інший - повинен бути обладнаний головкою, прикованою до штанги-засува і зробленої таким чином, щоб штангу-засув не можна було повертати на осі.

(11) Сталеві троси або мотузки використовуються при висоті стінок транспортного засобу не менше 350 мм, причому брезент повинен покривати ці стінки не менше ніж на 300 мм.

(12) Обидва краї частини брезенту, що покриває отвори, призначені для навантаження або розвантаження транспортного засобу, повинні у достатній мірі находити один на одний. Крім того, вони повинні скріплюватися відкидною полою, пришитою зовні відповідно до вказівок пункту (3) цієї Статті. Для прикріплення брезенту використовуються засоби, передбачені в пункті (8), або ремені зі шкіри або нерозтяжної прогумованої тканини, за умови, що вони будуть шириною не менше 20 мм і товщиною не менше 3 мм. Ці ремені прикріплюються до брезенту всередині, на них повинні бути отвори для пропускання троса, мотузки або залізної штанги, згаданих у пункті (8).

ПРАВИЛА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ, ЯКІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО КОНТЕЙНЕРІВ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ДОПУЩЕНІ ДО МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ В ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБАХ

Стаття 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

(1) До міжнародного перевезення вантажів під митними печатками і пломбами в дорожніх транспортних засобах можуть бути допущені лише контейнери, на яких міцно нанесені ім'я та адреса власника, а також їх тара та розпізнавальні марки і номери; при цьому контейнери повинні бути сконструйовані та обладнані таким чином,

a) щоб митні печатки і пломби могли накладатися на них простим і надійним чином;

b) щоб із запечатаної або запломбованої частини контейнера не міг бути витягнутий або не міг бути в неї поміщений будь-який вантаж без залишення явних слідів злому або пошкодження накладених печаток і пломб;

c) щоб у них не було ніякого місця для приховання вантажів.

(2) Контейнер повинен бути сконструйований таким чином, щоб всі порожнисті простори, як відділення, резервуари або інші місця, в яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митних оглядів.

(3) За наявності порожнистих просторів між різними перегородками, що складають стінки, підлогу і дах контейнера, внутрішня обшивка повинна бути повною, суцільною і щільно прикріплена таким чином, щоб її не можна було зняти без залишення видимих слідів.

(4) Кожний контейнер, що підлягає допущенню згідно з процедурою, передбаченою для застосування Додатка 5, повинен мати на одній із зовнішніх стінок рамку, в яку може бути вставлене свідоцтво про допущення; це останнє повинно бути покрите з обох боків герметично з'єднаними пластинками з прозорої пластмаси. Рамка повинна бути виготовлена таким чином, щоб оберігати свідоцтво про допущення і робити неможливим його вилучення без злому пломб, накладених з метою попередження можливості його вилучення; рамка повинна також оберігати надійним чином ці пломби.

Стаття 2

Конструкція контейнера

(1) Стінки, підлога і дах контейнера повинні бути з металевих листів, з дощок або пластин достатньої міцності і відповідної товщини, спаяних, скріплених і (або) складених у шпунт, або з'єднаних так, щоб між ними не було проміжку, що дозволяє доступ до вмісту. Ці частини повинні бути точно пригнані і прикріплені таким чином, щоб жодну з них не можна було перемістити або зняти без залишення видимих слідів злому або без пошкодження митних печаток і пломб.

(2) Основні з'єднувальні деталі - болти, заклепки і т. п. - повинні ставитися зовні, проходити всередину і належним чином загвинчуватися, заклепуватися або спаюватися. За умови, що болти, які з'єднують головні частини стінок, підлоги і даху, ставляться зовні, інші болти можуть ставитися всередині за умови, що гайка буде належним чином припаяна зовні і не буде покрита непрозорою фарбою.

(3) Отвори для вентиляції допускаються за умови, що їх максимальні розміри не перевищують 400 мм. Якщо вони дозволяють безпосередній доступ всередину контейнера, вони накриваються металевою сіткою або перфорованою металевою пластинкою (діаметр отворів не повинен перевищувати в обох випадках 3 мм) і оберігаються припаяною металевою сіткою (діаметр отворів не повинен перевищувати 10 мм). Якщо вони не дозволяють безпосередній доступ всередину контейнера (наприклад, у тих випадках, коли вентиляція забезпечується за допомогою систем колінчастих повітропроводів або системи повітропроводів з перегородками), вони забезпечуються тими ж пристосуваннями, але діаметр отворів останніх може відповідно дорівнювати 10 мм і 20 мм (замість 3 мм і 10 мм). Ці пристосування повинні бути влаштовані так, щоб їх не можна було зняти зовні без залишення видимих слідів. Металеві сітки повинні бути зроблені з дроту діаметром не менше 1 мм, причому вони повинні бути виготовлені таким чином, щоб не можна було зрушити дріт і тим самим розширити отвори без залишення видимих слідів.

(4) Отвори для стоку води допускаються за умови, що їх максимальні розміри не перевищують 35 мм. Вони накриваються металевою сіткою або перфорованою металевою пластинкою (діаметр отворів не повинен перевищувати в обох випадках 3 мм) і оберігаються припаяною металевою сіткою (діаметр отворів не повинен перевищувати 10 мм). Ці пристосування повинні бути влаштовані так, щоб їх не можна було зняти зовні без залишення видимих слідів.

Стаття 3

Способи закривання

(1) Дверцята і будь-які інші пристрої для закривання контейнера повинні бути обладнані пристосуваннями, що не перешкоджають простому і надійному накладенню митних печаток і пломб. Ці пристосування повинні або припаюватися до дверцят, якщо вони металеві, або прикріплюватися принаймні двома болтами, гайки яких заклепуються або припаюються зсередини.

(2) Шарніри виготовляються і ставляться так, щоб дверцята та інші пристосування для закривання, будучи закритими, не могли бути зняті із завіс; гвинти, запори, стрижні та інші деталі, що скріплюють, повинні припаюватися до зовнішніх частин шарнірів. Однак це не вимагається, коли дверцята та інші пристосування для закривання обладнані недоступним зовні запірним механізмом, який, коли він закритий, робить неможливим зняття дверцят із завіс.

(3) Дверцята повинні бути пригнані таким чином, щоб закривалися всі проміжки і забезпечувалося повне і дійсне замикання.

(4) Контейнер повинен бути обладнаний належним пристосуванням для оберігання митних печаток і пломб або повинен бути сконструйований таким чином, щоб митні печатки і пломби були належним чином захищені

Стаття 4

Контейнери спеціального призначення

(1) Наведені вище приписи поширюються на ізотермічні контейнери, контейнери-льодовні, контейнери-холодильники, контейнери-цистерни, контейнери для перевезення меблів і контейнери, спеціально сконструйовані для повітряних перевезень, у тій мірі, в якій ці приписи сумісні з технічними характеристиками, притаманними цим контейнерам внаслідок їх призначення.

(2) Фланці (запобіжні ковпачки), крани трубопроводів і люки для чищення контейнерів-цистерн повинні бути влаштовані таким чином, щоб була забезпечена можливість простого і надійного накладення митних печаток і пломб.

Стаття 5

Складані або розбірні контейнери

Складані або розбірні контейнери повинні відповідати тим же вимогам, як і нескладані і нерозбірні контейнери, за умови, щоб на запірні механізми, які дозволять складати або розбирати їх, могли накладатися митні печатки і пломби, і щоб жодна частина цих контейнерів не могла бути переміщена без пошкоджень цих печаток і пломб.

Стаття 5 bis

"Криті брезентом контейнери, що є відділенням для вантажу на автотранспортному засобі

Якщо контейнер сконструйований таким чином, що він може бути відділенням для вантажу на дорожньому транспортному засобі, але якщо він не закритий подібно до інших контейнерів, передбачених у цьому Додатку, а відкрито покритий брезентом, то він може допускатися до міжнародного перевезення вантажів під митними печатками і пломбами за умови, що він відповідає приписам Статті 5 Додатка 2, а також у тій мірі, в якій вони застосовні, положенням цього Додатка, і за умови, що вказівки і свідоцтво про допущення, запропоновані пунктами (1) і (4) Статті 1 цього Додатка, залишаються видимими, коли контейнер покритий брезентом і встановлений на дорожньому транспортному засобі".

Стаття 6

Перехідні приписи

Положення пункту (4) Статті 1 і пункту (4) Статті 3 цих правил, а також положення пунктів (3) і (4) Статті 2, що стосуються оберігання за допомогою припаяних металевих ґрат отворів для вентиляції, інших, ніж обладнані системою колінчастих повітропроводів або повітропроводів з перегородками та отворами для стоку води, не будуть обов'язковими до 1 січня 1961 року, однак свідоцтва про допущення, видані до цієї дати для контейнерів, що не відповідають цим положенням, не будуть дійсні після 31 грудня 1960 року.

СВІДОЦТВО ПРО ДОПУЩЕННЯ ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ДОРОЖНЬОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

1. Свідоцтво N __________________________________________________________________

2. Яке засвідчує, що зазначений нижче транспортний засіб відповідає умовам, що потрібні для допущення до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами.

3. Дійсне до __________________________________________________________________

4. Це свідоцтво повинно бути повернуто установі, що його видала, при припиненні використання транспортного засобу для перевезення, при зміні власника або транспортного підприємства, по закінченні строку дії свідоцтва та у разі значних змін основних характеристик транспортного засобу.

5. Тип транспортного засобу_____________________________________________________________

6. Прізвище та адреса контори утримувача (власника або транспортного підприємства)

_____________________________________________________________

7. Прізвище або марка заводу-виготовлювача________________________________________________

10. Реєстраційний N __________________________________________________________________

11. Інші дані_______________________________________________________________

12. Додатки *_____________________________________________________________

(зазначити число)

13. Видано в ________________(місце)__________________(дата) 19____________________________

14. Підпис і печатка установи, що видала свідоцтво __________________________________________

* До цього свідоцтва повинні додаватися фотографії або малюнки, які відповідають вказівкам установи, цю видає свідоцтво, та завірені цією установою.

СВІДОЦТВО ПРО ДОПУЩЕННЯ КОНТЕЙНЕРА ДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

1. Свідоцтво N __________________________________________________________________

2. Яке засвідчує, що зазначений нижче контейнер відповідає умовам, що потрібні для допущення до перевезення під митними печатками та пломбами.

3. Дійсне до __________________________________________________________________

4. Це свідоцтво повинно бути повернуто установі, що його видала, при припиненні використання контейнера для перевезень, при зміні власника, по закінченні строку дії свідоцтва і при зміні основних характеристик контейнера.

5. Рід контейнера_________________________________________________________

6. Прізвище та адреса контори власника ___________________________________________________

7. Розпізнавальні марки та номери ________________________________________________________

8. Тара __________________________________________________________________

9. Зовнішні розміри в сантиметрах _____________________________________________(см Х см Х см)

10. Основні відмітні ознаки конструкції (матеріал, рід конструкції, укріплені частини, клепані або спаяні болти і т. д.)________________________________________________________________

11. Видано в ________________________________(місце), (дата)_________________________19___р.

12. Підпис та печатка установи, що видала свідоцтво________________________________________

Протоколи про події або нещасні випадки складаються на друкованих бланках на одній із мов країни, де стався нещасний випадок, і на французькій мові.

1. Міжнародне перевезення вантажів у дорожньому транспортному засобі із застосуванням книжки МДП

2. Протокол про подію або нещасний випадок,

3. складений на виконання пунктів (11) - (14) Правил, що стосуються застосування книжки МДП

4. Нижчепідписані * __________________________________________________________________

5. Посвідчують, що _____________________________________ (дата)___________________________

тисяча дев'ятсот ___________________________________ в _____________________________ годин,

6. на території _______________________________________________________, в місці, що називається

_____________________________________________________________

7. їм було представлено дорожній транспортний засіб, зареєстрований у ________________________

8. за N_________________________________________________________________

9. і таке, що перевозить вантажі із застосуванням книжки МДП,

10. виданої (дата)_____________________________________, за N______________________________

11. (зазначити, ким видана книжка)** ______________________________________________________

12. Ними були встановлені такі факти:

13. зазначені нижче печатки та пломби митниці місця відправлення в __________________________

і митниці

в____________________________________________________________

14. зламані/відсутні ***;

15. частина дорожнього транспортного засобу, призначена для вантажу/контейнер ***, була пошкоджена (пошкоджений);

16. пропажі вантажу не виявлено ***;

17. зазначені нижче вантажі (у порядку їх запису в маніфесті книжки МДП) відсутні/загинули *** ___________________________________________________________________________________________

* Прізвище та звання посадових осіб і зазначення установи, якій вони підвідомчі.

** Найменування та адреса об'єднання, що видало документ.

*** Викреслити непотрібне.

1	Марки та номери вантажних місць Число і рід вантажних місць Опис вантажу Примітка (зокрема, зазначити відсутню кількість)

19. Транспортне підприємство дало наступні пояснення (причини поломки печаток і пломб або втрати вантажів, заходи, вжиті для збереження вантажу, і т. д.) ___________________________________________

_____________________________________________________________

20. Нижчепідписані засвідчують,

21. що були вжиті наступні заходи (накладення нових печаток і пломб, перевантаження вантажів і т. п.)

_____________________________________________________________

22. Число та відмітні ознаки нових накладених пломб і печаток ________________________________

23. Дані про транспортний засіб/контейнер *, на який вантажі були перевантажені

24. Згаданий вище транспортний засіб/контейнер * __________________________________________

25. - забезпечений свідоцтвом про допущення за N __________________________________________

26. - не забезпечений свідоцтвом про допущення*

27. Підпис і печатка посадових осіб, що склали цей протокол:

28. Віза прикордонної митниці місця виїзда з країни, в якій було складено цей протокол:

____________________ митниця

Курсовая работа: Організація міжнародних автомобільних перевезень

Похожие работы: