Зміст

Вступ

Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ

1.2 Правові основи діяльності служби ДІМ

2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)

2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів

3. Питання удосконалення взаємодій служби ДІМ

3.1 Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази

3.2 Проблемні питання взаємодії та шляхи їх вирішення

3.3 Удосконалення шляхів підвищення кваліфікації кадрів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В напрямі забезпечення формування правової держави та громадського суспільства в Україні важливе місце посідають органи внутрішніх справ, діяльність яких потребує постійного удосконалення, обумовленого сучасними потребами економічного, політичного, соціального життя суспільства. Дійсність сьогодення засвідчує, що органи внутрішніх справ сьогодні не в повній мірі виконують завдання, поставлені перед ними державою. В умовах існуючих в Україні антисоціальних проявів держава шукає науково обґрунтовані форми і методи максимального зниження їх негативних наслідків, в тому числі вирішення завдань удосконалення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та розкриття злочинів. В зв’язку з цим актуалізується потреба удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ.

Визначальне місце у сфері попередження та профілактики злочинів і адміністративних правопорушень, охороні громадського порядку та громадської безпеки належить дільничним інспекторам міліції тому, що саме на них покладено основний обсяг правоохоронних функцій міліції втілюваних на території адміністративних ділянок. Однак здійснювані ними заходи щодо попередження і припинення злочинів та правопорушень в зазначеній сфері малоефективні, внаслідок чого дільничні інспектори міліції недостатньо впливають на рівень та динаміку останніх.

Відомчий правовий статус дільничного інспектора міліції складають його права і обов’язки у взаємовідносинах з начальниками та іншими працівниками органів внутрішніх справ, порядок проходження ним служби.

Правове положення дільничного інспектора в системі органів внутрішніх справ регламентується Інструкцією роботи дільничного інспектора міліції та іншими відомчими нормативними актами.

Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ

Підрозділи та служби головного управління МВС:

управлiння документального забезпечення та режиму;

управління роботи з персоналом;

управління по боротьбі з організованою злочинністю;

управління карного розшуку;

відділ кримінальної міліції у справах дітей;

управління державної служби боротьби з економічною злочинністю;

управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;

слідче управління;

відділ організації дізнання;

науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;

управління державної автомобільної інспекції;

управління державної служби охорони;

контрольно-ревізійний відділ;

управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;

управління громадської безпеки;

відділ зв’язків з громадськістю;

управлiння ресурсного забезпечення;

відділ медичного забезпечення;

навчальний центр підготовки працівників органів внутрішніх справ;

управління у справах громадянства, імміграції працівників та реєстрації фізичних осіб;

батальйон міліції особливого призначення «беркут»;

кінологічний центр;

приймальник-розподільник для неповнолітніх. [6, с. 26]

Служба дільничних є однією з найчисельніших в цілому по Україні. Сьогодні дільничні щодня спілкуються з населенням, здійснюють першочергові заходи відносно розкриття злочинів. Практика показує, що від їх професіоналізму, оперативності, уміння спілкуватися з населенням залежить, в першу чергу, рівень довіри громадян до міліції. З метою вивчення громадської думки про роботу дільничних інспекторів міліції, рівня їх теоретичних знань і практичних навиків, матеріально-технічного забезпечення, вживання заходів щодо зміцнення правопорядку на ділянках обслуговування Департаментом суспільної безпеки МВС України впродовж 2008 року проведено підлеглими підрозділами на місцях відповідних опитів серед населення. [11, с. 96]

Управління громадської безпеки є складовою частиною ГУМВС України. До ії складу входять:

- відділ організації охорони громадського порядку;

- відділ дільничних інспекторів міліції;

- відділ організації діяльності патрульної служби;

- відділ дозвільної системи.

Основні функції УГБ:

- здійснення та контроль за заходами, спрямованими на організацію та вдосконалення діяльності із забезпечення правопорядку і безпеки під час проведення масових, охоронних релігійних заходів та різноманітних акцій на території області;

- попередження і припинення правопорушень на вулицях та в інших громадських місцях;

організація діяльності спеціальних установ міліції щодо забезпечення охорони затриманих і взятих під варту осіб, затриманих за підозрюванням у зайнятті бродяжництвом та підданих адміністративному арешту;

- організація роботи дільничних інспекторів міліції на адміністративних дільницях;

- організація з питань дозвільної системи та ліцензування певних видів господарської діяльності;

- забезпечення постійної роботи щодо зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями;

- виявлення та припинення порушень Правил дорожнього руху на територіях обслуговування (в сільській місцевості), виявлення транспортних засобів, які перебувають у розшуку.

Шляхом анонімного анкетування громадян різної статі і віку за місцем їх проживання, роботи, навчання, всього було опитано понад 116,1 тисяч респондентів, 46,8% опитаних позитивно оцінило роботу дільничних інспекторів міліції, задовільно – 31,6%, незадовільно – 6,2%. Результати опиту в різних регіонах України показали, що 85,9% населення знають своїх дільничних інспекторів міліції. Адже в сільській місцевості дільничний інспектор міліції – єдиний представник органів внутрішніх справ, на якого покладені обов'язки по охороні громадського порядку. І від того, наскільки він професійно виконує свої функціональні обов'язки, найчастіше залежить думка населення. Ключовими завданнями служби дільничних інспекторів міліції залишається проведення профілактичних заходів загального і індивідуального напряму, охорона громадського порядку, розкриття злочинів. Для їх реалізації дільничному необхідно налагодити тісні контакти з місцевими органами влади, керівниками підприємств, які розташовані на його адміністративній ділянці, встановити доброзичливі стосунки з жителями. В цілому по Україні 47,8% опитаних оцінили стан правопорядку за місцем проживання як хороший, 42,8% – задовільний і 7,2% – незадовільний. Понад 62,7% опитаних висловили бажання надавати допомогу дільничним інспекторам міліції відносно забезпечення охорони громадського порядку.

Одним з напрямів профілактичній діяльності дільничного інспектора є проведення роз'яснювальної роботи серед населення, учбових закладах, трудових колективах, здійснення спеціальних рейдів і відробітків, загальних патрулювань з членами суспільних формувань, представниками органів влади. Для поліпшення взаємин дільничних інспекторів міліції з населенням 26,9% опитаних вважають за необхідне налагодити регулярні виступи перед населенням і в трудових колективах, а 28,5% – висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації. Істотну допомогу в профілактиці злочинності і охороні правопорядку органам внутрішніх справ надають суспільні формування засвідчили 70,6% опитаних.

Для зміцнення правопорядку на території проживання 14,3% респондентів пропонують ввести загальне патрулювання працівників міліції і членів суспільних формувань, 30,8%) – підсилити профілактичну роботу з особами, схильними до правопорушень, 11% – відповідальність дільничних інспекторів міліції за неналежне виконання службових обов'язків і 44,4% – укріпити матеріально-технічну базу служби. [36, с. 3]

Аналізуючи стан громадської думки, можна зробити вивід, що в цілому опитані громадяни мають позитивне відношення до роботи дільничних інспекторів міліції.

На практиці дільничним інспекторам належить провідна роль у вирішенні завдань, покладених на міліцію. І не лише тому, що вони складають одну з найбільш багаточисельних її служб, але і тому, що знаходяться на головних, передових рубежах охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю. У більшості горрайорганов внутрішніх справ зусиллями дільничних інспекторів міліції розкривається не менше 40% неочевидних злочинів, а в сільській місцевості – до 70%. Ними встановлюється кожна друга особа, що скоїла злочин, із загального числа виявлених всіма підрозділами міліції суспільної безпеки. Близько 60-70% осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності за хуліганство і загрозу вбивством, виявляються дільничними інспекторами міліції. Вони готують дві третини від загального числа матеріалів по протокольній формі, що направляються до суду всіма службами міліції. Під профілактичним спостереженням дільничних інспекторів міліції знаходяться три мільйони раніше судимих і інших громадян, що зробили протиправні діяння. При цьому форми і методи роботи дільничних інспекторів, як правило, доступні для спостереження і оцінки населенням, тому саме вони багато в чому визначають соціальний престиж міліції [36, с. 12].

Сповна закономірно, що вдосконалення діяльності дільничних інспекторів міліції розглядається як один з головних напрямів підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ в цілому. Останніми роками значно збільшена чисельність дільничних інспекторів за рахунок засобів місцевих бюджетів. Введені посади помічників дільничного інспектора, що комплектуються особами молодшого начальницького складу міліції. Заснований нагрудний знак України «Заслужений дільничний інспектор міліції».

В результаті вивчення проблеми, все частіше можна спостерігати за тим, як розвивається практика привласнення дільничним і старшим дільничним інспекторам, що зразково виконують службові обов'язки, спеціальних звань на один рівень вище передбачених за посадою. Все це необхідно для визнання значущості і важливості роботи дільничних інспекторів, підвищення їх авторитету як серед населення, так і усередині системи органів внутрішніх справ. Повинно піти в минуле що мало деколи місце відношення до дільничного інспектора як до працівника, що не справляється з обов'язками або проштрафився в інших службах.

Дільничний інспектор міліції – посадова особа органу внутрішніх справ, яке виконує функції цього органу на закріпленій за ним території – адміністративній дільниці. Для виконання службових обов'язків йому надається окрема кімната, як правило, на території обслуговування, а також засоби зв'язку і транспорту (у сільській місцевості). [33]

Дільничний інспектор міліції має наступні завдання своєї діяльності:

1. Забезпечення громадського порядку;

2. Виявлення причин і умов, сприяючих здійсненню правопорушень;

3. Вживання заходів до їх усунення на території, яку він обслуговує.

Соціальний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тісному зв'язку з населенням увіреної йому території. [33]

організовує правову пропаганду і інші заходи щодо попередження правопорушень;

проводить профілактичну роботу серед осіб, схильних до скоювання злочинів; створює умови для перевиховання осіб з нестійкою поведінкою, сприяє напряму їх поведінки на суспільно-корисне;

допомагає громадянам, що попали в скрутне становище (напр., дітям, в яких батьки – п'яниці; підліткам, які не зважають на батьків; людині, яка відбула термін покарання і повернулася додому).

Організаційний аспект діяльності дільничного інспектора визначається:

особистою самодисципліною (важливі вольові якості);

умінням організувати інших людей на певні дії, коли необхідна підтримка і допомога населення (важливі ініціатива і наполегливість).

Комунікативний аспект діяльності дільничного інспектора полягає у встановленні і підтримці контактів з людьми, що проживають на увіреній йому дільниці, в завоюванні їх пошани, довіри і авторитету (незалежно від їх правового статусу) тоді, коли:

приймає громадян, їх заяви і пропозиції по питаннях боротьби із злочинами і профілактики правопорушень;

надає у межах наділених ним прав допомогу народним депутатам, представникам інших служб і суспільних об'єднань в здійсненні їх законної діяльності;

здійснює адміністративний нагляд за особами, до яких він визначений.

Пошуковий аспект діяльності дільничного інспектора виражається в пошуку, зборі відомостей про правопорушення на ділянці з метою встановлення правопорядку.

Удостоверітельний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тому, що всі відомості (свідчення конфліктуючих сусідів, свідчення свідків злочину і тому подібне) він повинен не лише "записати", а додати їм спеціальну, передбачену законом, форму (протокол і ін.).

Роль дільничного інспектора обумовлена особливостями його правового положення.

Різносторонній характер компетенції дільничного інспектора. За об'ємом компетенція дільничного інспектора порівнянна з компетенцією самої міліції. У назві даної посади відбита необхідність здійснення функцій всієї міліції, затвердженої наказом, до основних завдань дільничного інспектора віднесені наступні:

- забезпечення особистої і майнової безпеки громадян;

- охорона громадського порядку і забезпечення суспільної безпеки;

- попередження і припинення злочинів і адміністративних правопорушень;

- розкриття злочинів у справах, по яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове;

- надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і суспільним об'єднанням в здійсненні їх законних прав і інтересів.

Таким чином, порівняльний аналіз основних завдань працівників міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» та завдань, які покладені на дільничного інспектора міліції, які передбачаються відповідними наказами дозволяє зробити висновок, що основні завдання дільничного інспектора практично не набагато вужчий за завдання, які покладені на міліцію законом «Про міліцію».

Функції за рішенням цих завдань охоплюють самі різні аспекти роботи міліції, у тому числі і ті, для реалізації яких призначені спеціальні служби міліції (правоохорона в суспільних місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання по кримінальних справах, забезпечення безпеки дорожнього руху і ін.). Окрім дільничних інспекторів немає іншої такої служби, яка була б покликана вносити свій вклад до вирішення практично всіх поставлених перед органами внутрішніх справ завдань. В той же час тут має місце явне протиріччя, витікаюче з різностороннього характеру компетенції дільничного інспектора. Він вимушений виконувати обов'язки по лінії роботи інших співробітників, що допустимо лише в тих випадках, коли в органі внутрішніх справ відсутні або украй нечисленні відповідні служби. Так, в сільських органах внутрішніх справ, де працюють 40% дільничних інспекторів, частенько немає підрозділів патрульно-постової служби, в багато ГОРВВС немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних витверезників, і все навантаження по лінії їх роботи лягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторам незрідка доводиться самостійно і в повному об'ємі, не розраховуючи на швидку і кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питання розкриття і розслідування злочинів.

Закріплення за ділянкою

За дільничним інспектором наказом начальника МВВС закріплюється ділянка, що має відповідний порядковий номер. [33]

Прийом дільниці — це особлива за своєю значимістю процедура. Начальник МВВС або його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) особисто знайомить новопризначеного інспектора з ділянкою і обстановкою на нім, з керівниками установ, підприємств і організацій, представляє при необхідності керівникам органів місцевої самоврядності. У юридичному плані закріплення за дільницею означає покладання на дільничного інспектора міліції всієї повноти відповідальності за перебування на нім охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Начальник горрайоргану внутрішніх справ має право також утворювати пункти міліції по обслуговуванню території, що включає декілька дільниць дільничних інспекторів, очолювані старшими дільничними інспекторами міліції (ця посада вводиться, як правило, на 3-4 посади дільничного інспектора).

Дільничні інспектори несуть службу з табельною зброєю. Дільничні інспектори, працюючі в сільській місцевості, мають бути забезпечені уніфікованими валізами для огляду місця випадку, засобами індивідуального захисту, жезлами регулювальників, індикаторними трубками «Контроль тверезості».

Визначення і передивляється розмірів і кордонів дільниць здійснюється начальником МВВС з таким розрахунком, аби у кожного інспектора був приблизно рівний об'єм роботи. При цьому беруться до уваги стан оперативної обстановки, характеристики проживаючого населення, особливості території і адміністративного ділення і штатна чисельність дільничних інспекторів. Відповідно до Указу України «Про міліцію суспільної безпеки (місцевій міліції) в Україні» одна посада дільничного інспектора вводиться на 3-3,5 тис. міського населення, а в сільській місцевості — на один сільський або селищний орган місцевої самоврядності. Згідно рекомендації МВС України в містах дільничний інспектор повинен обслуговувати 4-5 тис. населення, а в сільській місцевості 3-4 тис. чоловік. На ділянці, закріпленій за старшим дільничним інспектором, не повинно проживати більше 1 тис. чоловік. [33]

У містах дільниці складають, як правило, мікрорайон або територію суспільного пункту правоохорони, кордони якої по можливості поєднані з кордонами території обслуговування органів житлово-комунального господарства, а також зон оперативного обслуговування апаратів кримінального розшуку і там, де вони є, патрульних дільниць.

Інформація про кожну дільницю накопичується і зберігається в паспорті на дільницю. Вміст паспорта на дільницю включає наступні розділи: відомості про прийом і здачу дільниці; план дільниці (вставка); відомості, що характеризують дільницю; підприємства, у тому числі акціонерні суспільства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, лікувально-оздоровчі, культурно-освітні і учбові заклади, установи житлово-комунального господарства; об'єкти торгівлі і громадського харчування, бази, склади, гуртожитки; об'єкти ліцензійно-дозвільної системи; приватні детективні і охоронні підприємства, служби безпеці на підприємствах; список осіб з числа жителів ділянки, що знаходяться в місцях позбавлення волі; список осіб, що мають в особистому користуванні нарізну, гладкоствольну вогнепальну зброю; позаштатні співробітники міліції; суспільні об'єднання по охороні правопорядку; облік злочинів, здійснених на дільниці.

Відповідно до наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352, режим роботи дільничних інспекторів відноситься до компетенції начальника органу внутрішніх справ. У сільській місцевості і невеликих містах переважає однозмінний режим робочого дня. Він встановлюється зазвичай з 9 до 18 години, або з розривом в середині дня на декілька годинників і, відповідно, продовженням терміну закінчення роботи. У крупних містах, де є значна кількість дільничних інспекторів, їх робота частіше організовується у дві зміни — з 9 до 18 і з 15 до 24 години (можливі варіанти). У першу зміну виходить один інспектор з числа тих, що працюють в мікрорайоні, в другу — останні. Такий розпорядок дозволяє закрити всю територію мікрорайону і оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки. Перед початком роботи дільничний інспектор отримує зброю, радіостанцію, знайомиться з оперативно-розшуковою інформацією, протягом дня підтримує зв'язок з черговою частиною.

Дільничні інспектора збираються в МВВС раз на тиждень, коли проводяться заняття в системі службової і фізичної підготовки. У строго певні години дільничний інспектор повинен знаходитися в службовому приміщенні, але не як черговий ( позаштатні співробітники міліції), а лише у зв'язку з необхідністю проведення заходів щодо взаємодії з суспільними формуваннями або в інших дійсно необхідних випадках.

Залучення дільничних інспекторів до роботи, не пов'язаної з обслуговуванням дільниці, допускається у виняткових випадках по вказівці начальника органу внутрішніх справ або начальника міліції суспільної безпеки. На жаль, в деяких МВВС продовжує мати місце порочна практика повсякденного виконання дільничними інспекторами міліції обов'язків, не пов'язаних з обслуговуванням дільниць, — чергування по МВВС, патрулювання в «гарячих точках», конвоювання затриманих, забезпечення приводів, збір показань свідків, характеристик, інших документів у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві співробітників інших служб міліції, робота в групах по нерозкритих злочинах, службові відрядження і тому подібне В результаті окремі дільниці обслуговуються дільничними інспекторами в місяць не більше 12-15 днів. Вирішення цієї проблеми передбачає перш за все зміну форм і методів управлінської діяльності, а також стосунки керівництва МВВС до ролі дільничного інспектора.

Взаємодія дільничних інспекторів з іншими службами ВВС, якщо воно організоване правильно, по-діловому, дозволяє різко поліпшити стан оперативної обстановки. Воно здійснюється шляхом обміну інформацією, спільного планерування і здійснення спільних заходів, а також виконання дільничними інспекторами з відома керівництва МВВС конкретних завдань служб. Головний принцип взаємодії полягає в тому, аби, з одного боку, співробітники галузевих служб мали можливість повного використання інформації, що є у дільничних інспекторів, і їх допомоги в межах обслуговуваних дільниць, а з іншої — дільничні інспектори могли реально розраховувати на їх взаємність. Проте до цих пір в багато МВВС не зжита практика споживчого відношення до дільничного інспектора інших служб, коли він знаходиться у них «на підхопленні», стає їх дорученцем.

Ведення дільничним інспектором службової документації

Дільничний інспектор постійно має справу зі всілякою документацією административно-, уголовно- і цивільно-процесуального характеру. До документів, що найчастіше складаються ним, належать пояснення громадян, протоколи про адміністративні правопорушення, різні довідки, рапорти, запити в різні організації, відповіді на них і заяви громадян, постанови про відмову в збудженні кримінальної справи.

Згідно наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", дільничний інспектор систематично веде наступну документацію: а) паспорт на дільницю; б) робочий зошит; в) контрольні картки (на профілактуємих осіб); г) справи адміністративного нагляду.

Ведення іншої, не передбаченої МВС України документації (фотоальбоми підоблікових осіб, журнали профілактичного відробітку житлового масиву і тому подібне), здійснюється лише тоді, коли дільничний інспектор вважає це необхідним.

Відповідно до курсу на рішуче обгороджування дільничних інспекторів міліції від непотрібної писанини їм надано право самостійно (а не за підписом керівництва МВВС) направляти ряд запитів до установ, підприємства, організації і давати їм відповіді по суті їх звернень.

Планування роботи дільничного інспектора міліції

Без чіткого плану роботи дільничний інспектор приречений постійно вирішувати нескінченний потік другорядних питань, не маючи можливості зосередитися на головному і реально впливати на стан оперативної обстановки.

Дільничний інспектор працює по особистому плану, що складається в робочому зошиті на місяць і на кожен день з врахуванням планових заходів, намічених МВВС, а також оперативної обстановки, що складається. План затверджується начальником міліції суспільної безпеки. Структура і вміст плану можуть бути різними; головне, аби плановані заходи були конкретними, реально здійснимими і актуальними, тобто що спираються на аналіз обстановки і знання закріпленої ділянки. Неабиякою мірою об'єм і вміст планованих заходів визначаються зовнішніми чинниками, такими, наприклад, як кількість і встановлені терміни дозволу громадян, що знаходяться у дільничного інспектора заяв. За загальним правилом, в щоденний план роботи дільничному інспекторові необхідно включати інструктаж ДНД, перевірку за місцем проживання, роботи і бесіди з 3-4 профілакуємими особами, відвідини 5-6 квартир в порядку профілактичного відробітку житлового сектора ділянки. Причому планувати і здійснювати заходи доцільно з врахуванням комплексного підходу, використовуючи принцип «попутного» вирішення питань.

Так, наприклад, опитуючи тих або інших осіб в ході виконання заяви, дільничний інспектор може заразом відвідати профілактуємих осіб, проживаючих в цьому ж будинку (населеному пункті), по дорозі туди побувати в «гарячих точках» ділянки, а по дорозі назад перевірити несення служби патрульними вбраннями і працівниками сторожової охорони, а також перевірити осіб, що полягають під адміністративним наглядом. Комплексний підхід може використовуватися і при рішенні окремого службового питання. Скажімо, виходячи на родинно-побутовий конфлікт, дільничний інспектор не лише повинен врегулювати яким-небудь чином ситуацію, що створилася, але і відпрацювати такі моменти, як, наприклад, причетність мешканців даної квартири до вмісту кубла, зберігання викраденого майна, знаходженню в квартирі осіб, що полягають під адміністративним наглядом або оголошених в розшук. В кінці робочого дня старший дільничний інспектор збирає групу дільничних інспекторів для підведення підсумків виконаної роботи за день і планерування заходів наступного дня.

Критерії оцінки – дуже важливий інструмент регулювання діяльності дільничних інспекторів, що дозволяє задіювати людський чинник. У критеріях оцінки виражені чекання керівництва, і дільничний інспектор постійно знаходиться під їх тиском. Вибір оптимальних критеріїв надзвичайно важливий, бо довкола дільничного інспектора завжди безліч «точок додатка сил». Слід визнати, що подекуди ще і зараз застосовується система оцінки роботи дільничних інспекторів, не зорієнтована на кінцеві результати роботи, тобто на реальне оздоровлення обстановки на ділянках. При бальній системі оцінки, наприклад, враховуються проміжні показники (кількість осіб, узятих під адміністративний нагляд, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення і так далі). І для того, щоб уникнути докорів керівництва в бездіяльності, дільничний інспектор в гонитві за показниками частенько вимушений «стріляти з гармат по горобцях»; наприклад там, де можна обмежитися зауваженням, він складає протокол. Навряд чи подібні дії відповідають ефективному вирішенню покладених на нього завдань. Ось чому нормативні акти МВС України як основні, головні критерії оцінки роботи дільничного інспектора міліції розглядають його авторитет, пошану з боку населення.

Результати роботи дільничного інспектора оцінюються, на думку громадян, що проживають на території дільниці; реальному перебуванню громадського порядку на ділянці; особистому вкладу дільничного інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора.

Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного інспектора.

Таким чином, сенс всіх зусиль по належній організації роботи дільничних інспекторів полягає в тому, аби переважну частину свого робочого часу вони знаходилися на закріплених дільницях, досконально знали їх особливості, населення і оперативну обстановку, своєчасно реагували на заяви і скарги громадян, самостійно і у взаємодії г іншими службами органів внутрішніх справ, з громадськістю забезпечували ефективну охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю.

Функції дільничних інспекторів

Функції, тобто основні напрями діяльності дільничних інспекторів, витікають із завдань, покладених на них.

Основні функції служби дільничних інспекторів міліції:

Всебічно, повно й об'єктивно досліджувати причини й умови, які сприяють учиненню правопорушень, уносити пропозиції щодо їх усунення, підвищувати ефективність організації роботи дільничних інспекторів міліції, забезпечувати правопорядок, інформувати населення з цих питань у своїх виступах та через засоби масової інформації.

Розроблювати й реалізовувати заходи щодо зміцнення дисципліни й законності серед працівників служби дільничних інспекторів міліції.

Вивчати, узагальнювати й рекомендувати до впровадження позитивний досвід роботи дільничних інспекторів міліції.

Забезпечувати добір, розстановку й виховання працівників служби дільничних інспекторів міліції, підвищувати їхню кваліфікацію та професійну майстерність.

Організація відповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, які надходять для виконання службі дільничних інспекторів міліції.

Участь у розкритті злочинів, скоєних на адміністративних дільницях. [33]

Індивідуальна профілактична робота включає своєчасне виявлення осіб, від яких можна чекати скоювання злочинів, їх облік, систематичне спостереження за їх поведінкою і способом життя і вживання необхідних заходів до недопущення з їх боку правопорушень. У полі зору дільничного інспектора знаходяться, зокрема, обличчя, звільнені з місць позбавлення волі; засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі; що зловживають спиртними напоями і порушення громадського порядку, що допускають на цьому ґрунті; «важкі» підлітки і батьки, що негативно впливають на виховання дітей і ін.

Деякі категорії профілактуємих осіб перебувають на картотечному обліку дільничного інспектора. Він повинен заповнювати контрольні картки осіб:

а) що полягають під адміністративним наглядом органу внутрішніх справ;

б) відносно яких, виходячи з попередніх судимостей, може бути встановлений адміністративний нагляд;

в) засуджених до позбавлення волі з відстроченням виконання вироку.

Профілактичний контроль за особами, що полягають під адміністративним наглядом, здійснюється протягом терміну адміністративного нагляду; за особами, що формально підпадають під такий нагляд, — протягом 3 років з моменту їх звільнення з місць позбавлення волі; за особами, відносно яких виконання вироку до позбавлення свободи відстрочене, — протягом терміну, визначеного вироком суду. Після закінчення встановленого терміну контроль за відповідною особою припиняється по рапорту дільничного інспектора, затвердженому начальником міліції суспільної безпеки.

1.2 Правові основи діяльності служби ДІМ

Дільничний інспектор має в своєму розпорядженні широкий арсенал організаційних і правових засобів індивідуально-профілактичної дії, якою він повинен уміло користуватися в роботі з профілактуємими особами. До числа організаційних засобів входять:

відвідини і перевірка дільничним інспектором підоблікової особи за місцем проживання і роботи; бесіда (особиста або через представників громадськості);

закріплення шефа (наставника) за місцем проживання або роботи;

надання допомозі в трудовому і побутовому пристрої;

сприяння в проходженні курсу добровільного лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії;

обговорення поведінки порушника в трудових колективах або на засіданнях поради, інших суспільних формувань і прийняття до нього заходів суспільної дії і т.п.

Перераховані засоби дільничний інспектор використовує, як правило, самостійно. У вживанні правових (тобто примусових) засобів індивідуально-профілактичної дії його роль теж вельми значна, оскільки вся або велика частина роботи з підготовки до їх вживання виконується саме дільничним інспектором. Серед таких засобів треба назвати:

заходи адміністративної відповідальності (за дрібне хуліганство, самогоноваріння, проституцію, пияцтво і так далі);

адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі; заходи дії, вживані комісіями у справах неповнолітніх до неповнолітніх правопорушників і їх батьків; позбавлення батьківських прав; виселення із займаного житлового приміщення за неможливістю спільного мешкання;

обмеження дієздатності; заходи кримінальної відповідальності, вживані за скоювання злочинів.

На практиці широко укорінялася думка, згідно якій притягування до кримінальної відповідальності за незначні злочини (наприклад, за систематичне надання приміщення для розпивання спиртних напоїв) розглядається як кращий засіб попередження тяжчих корисливих і насильницьких злочинів. У ряді випадків це дійсно так. Але тут не можна випускати з уваги кінцеву мету індивідуально-профілактичної роботи. А вона полягає не в тому, аби в максимальній мірі ущемити профілактуєму особу, за будь-яку ціну і всіма доступними способами позбавивши його можливості скоювати нові злочини, а в тому, аби повернути його до здорового, трудового способу життя. Це украй складне, але благородне завдання.

Підтримка тісних зв'язків з населенням і громадськістю

Поняття громадського порядку і його охорони має як наукове, так і практичне значення, оскільки зміст громадського порядку, ефективність його охорони певною мірою впливають на стабільність прав громадян, їхню працю, всебічне задоволення їхніх матеріальних та духовних потреб. Тому необхідно з’ясувати напрями розвитку суті окремих елементів по взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю з охорони громадського порядку, прав та свобод громадян. Розв’язання цієї проблеми має і суто прикладне значення для організації органів держави, на які покладено завдання щодо охорони та забезпечення громадського порядку. Закон України "Про міліцію" безпосередньо визначає одне із завдань органів внутрішніх справ, а саме: охорона та забезпечення громадського порядку.

Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина. Сфера діяльності органів внутрішніх справ має складну структуру, в тому числі певні групи суспільних відносин, що пов’язані із захистом особи та держави від злочинних посягань, і містить забезпечення суспільного порядку та суспільної безпеки.

Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.

Одним з принципів охорони громадського порядку є участь громадськості у цій справі. Взаємодія державних правоохоронних органів з громадськістю — важлива частина процесу демократизації суспільства, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції та об’єднань населення, які беруть участь у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов’язки.

Уміння працівників міліції будувати взаємовідносини з представниками конкретних громадських правоохоронних формувань розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень. В умовах формування України як правової незалежної держави, коли послідовно скорочується вплив адміністративних методів управління і директивних розпоряджень, на перший план висувається самоврядування народу, а державна влада втілюється у стійкі юридичні форми. Важливою рисою громадського і господарського розвитку стає розширення поля діяльності громадських формувань, які представляють усі верстви населення. Залучення широких верств населення до правоохоронної діяльності закономірно і справедливо розглядається як важливий канал участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, один із головних чинників зміцнення конституційного режиму, ролі законів, посилення механізму підтримки правопорядку на ґрунті розвитку народовладдя. [22, c. 124]

Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.

Позитивним прикладом може слугувати робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. На громадських пунктах з охорони порядку має провадитися пожвавлена робота всіх видів громадських формувань, оскільки в результаті наполегливої праці та інтенсивної профілактики, яку потрібно провадити на ГПОП, і кількість злочинних виявів значно знизиться. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку. Дільничні інспектори повинні проводити зустрічі, наради з громадянами, громадськими формуваннями, на яких обговорювати, як краще охороняти будинки, щоб запобігти крадіжкам, виявляти осіб, які зловживають спиртними напоями та інші питання громадського порядку. Кожного дня дільничні інспектори провадять інструктаж членів громадських формувань (ГФ), знайомлять їх з оперативною обстановкою, навчають як поводитися з порушниками порядку, патрулюють разом із членами ГФ. Керівники райвідділу розробляють спеціальну форму завдання для членів ГФ, яке доручає їм дільничний інспектор. В ньому вказуються маршрут патрулювання і список осіб, яких необхідно перевірити. Завершивши чергування, відповідальний по ГФ доповідає дільничному інспектору про виконання завдання. Кожний дільничний інспектор повинен мати список членів ГФ. Кожне ГФ належить реєструвати за встановленим порядком. Дільничні інспектори за вказівками ВДІМ УАСМ проводять зустрічі з місцевими головами, представниками держадміністрацій, проводять заняття з членами ГФ.

В охороні громадського порядку і безпеки, у профілактиці правопорушень важлива роль належить дільничним інспекторам міліції. Це пояснюється, по-перше, тим, що на території адміністративної дільниці, яка обслуговується в місті або сільській місцевості, вони виконують головний обсяг профілактичних та правоохоронних функцій, покладених законом на міліцію. По-друге, дільничні інспектори у своїй діяльності повсякчасно підтримують зв’язок з населенням, трудовими колективами, громадськими організаціями, оскільки громадяни і представники зазначених організацій з усіх питань охорони громадського порядку і профілактики правопорушень звертаються безпосередньо в громадські пункти охорони порядку або до дільничних інспекторів, які покликані надійно захищати їхні права та інтереси від злочинних посягань.

При відділі дільничних інспекторів міліції у райввіділах, ГУ МВС областей, міст Києва, Севастополя, АРК створюються посади інспекторів відділу дільничних інспекторів міліції по роботі з населенням і громадськими формуваннями, які безпосередьо здійснюють взаємодію з громадськістю, беруть участь в організації та проведенні навчання активу громадськості, членів громадських формувань, форм та методики попередження правопорушень, здійснення профілактичної роботи. Спільно з іншими працівниками правоохоронних органів готують методичні рекомендації по здійсненню правового навчання членів громадських формувань; вивчають організацію проведення інструктажів членів громадських формувань перед їх виходом на охорону громадського порядку; розробляють методичні рекомендації з питань запровадження позитивних форм організації роботи з населенням; вивчають та узагальнюють позитивний досвід підпорядкованих підрозділів щодо залучення сил громадських формувань до проведення заходів з попередження конкретних видів злочинів, проведення сходів громадян, ділових зустрічей ДІМ з керівниками органів місцевого самоврядування, активом населених пунктів, здійснення ДІМ подвірних та поквартирних обходів, зміцнення їх взаємодії з населенням та громадськими формуваннями; підтримують робочі контакти із засобами масової інформації для визначення напрямів пропаганди діяльності ОВС, підвищення їхнього престижу, постійного інформування громадськості про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю.

Роль громадськості у боротьбі зі злочинністю повинна повсякденно зростати, тому окремі функції держави мають поступово переходити до громадських організацій. Але це не означає, що слід ліквідувати адміністративні органи і передати їхні функції громадськості. Передача певних державних функцій громадським формуванням зовсім не означає і не може означати послаблення контролю з боку державних органів за суворим дотриманням норм права.

Роль населення в боротьбі з антигромадськими виявами не лише в тому, що громадяни не повинні проходити повз порушників правопорядку. Головне завдання полягає в тому, щоб громадські формування запобігали будь-яким передумовам, які сприяють вчиненню злочинних намірів з боку антигромадських елементів. [11, с. 12]

Протягом останніх десяти років, коли участь громадських формувань у боротьбі з порушеннями правопорядку з різних причин було значно згорнуто, серед трудових колективів та інших громадських організацій стали поширюватись погляди, що питання боротьби з антигромадськими виявами їх не стосується, а цією справою повинні займатися державні органи. Практика громадського осуду окремих членів колективу здійснювалась як раніше, так і тепер, але вона, як правило, була спрямована й проти осіб, які порушували трудову дисципліну.

Таке становище, коли громадськість стала осторонь боротьби з правопорушниками, не могло не відбитися на загальному стані боротьби зі злочинністю в країні. З цього випливає, що до останнього часу боротьба зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами в багатьох місцях проводилась лише заходами кримінального та адміністративного характеру.

Але в умовах побудови демократичної правової держави кримінальна та адміністративна репресії — не єдиний і не головний засіб боротьби зі злочинністю. Сьогодні найважливіше значення мають заходи попереджувального характеру, що усувають причини, які породжують злочинність.

Одним з головних заходів попереджувального характеру саме і є участь широкої громадськості в боротьбі зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами.

Організація і здійснення охорони громадського порядку

В даному випадку громадський порядок розуміється у вузькому сенсі. Дільничний інспектор є, перш за все, організатором охорони громадського порядку на ділянці. Він повинен не просто взаємодіяти з патрульно-постовими вбраннями міліції, ДНД, іншими силами громадськості, здійснювати з ними регулярне спільне патрулювання, виучувати формам і методам цієї роботи, контролювати їх діяльність, але і координувати зусилля всіх тих, хто бере участь в охороні громадського порядку на обслуговуваній ділянці.

Дільничний інспектор докладає керівництву і черговому по органу внутрішніх справ про зміну оперативної обстановки, вносить пропозиції про найбільш доцільне розставляння патрульно-постових вбрань міліції, при необхідності — після узгодження з керівництвом, а в його відсутність — з оперативним черговим по органу внутрішніх справ здійснює маневрування вбраннями на території ділянки. Ці функції особливо яскраво виявляються при організації охорони громадського порядку за принципом патрульних ділянок, коли начальниками (старшими) патрульних ділянок призначаються старші дільничні або дільничні інспектора. [11, с. 16]

В рамках охорони громадського порядку дільничний інспектор контролює дотримання громадянами і посадовими особами правил паспортно-реєстраційної системи, правил придбання, зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів до нього, вибухових матеріалів, а також законодавства про приватну детективну і охоронну діяльність; сприяє працівникам конвойної служби міліції, інших підрозділів міліції в здійсненні приводу до установ охорони здоров'я по їх виставах, санкціонованим прокурором, що ухиляються від явки по виклику осіб, які страждають хронічним алкоголізмом, наркоманією, венеричними захворюваннями або заражені ВІЧ.

Аналіз діяльності ДІМ вказує на те, що значну частину роботи дільничного інспектора по охороні громадського порядку складає надання в межах своїх повноважень допомоги депутатам, кандидатам в депутати, посадовим особам державних органів і установ, а також представникам суспільних об'єднань в здійсненні їх законної діяльності. Така допомога передбачає не самостійне виконання дільничним інспектором обов'язків цих органів і посадових осіб, а його втручання у випадках, коли їм виявляється протидія або загрожує небезпека. В зв'язку з цим дільничний інспектор повинен чітко орієнтуватися в обов'язках і правах установ охорони (наркологічних, шкірно-венерологічних, психоневрологічних диспансерів) здоров'я, податкових органів, органів санітарно-епідеміологічного, ветеринарного нагляду, військових комісаріатів, органів державної протипожежної служби, природоохоронних і інших органів і посадових осіб. Зокрема, при забезпеченні по вказівці керівництва охорони громадського порядку під час виселення громадян з житлових приміщень з санкції прокурора або за рішенням суду дільничний інспектор не повинен розкривати замкнуті приміщення, виносити майно, організовувати його зберігання, складати документи, пов'язані з виселенням.

Заходи щодо охорони громадського порядку включають і загальнопопереджувальну діяльність дільничного інспектора, зокрема: установку в організаціях, установах хімічних пасток; виступи і лекції на правові теми на сході громадян, перед початком кіносеансів; обстеження дитячих дошкільних установ, шкіл і інших відвідин в цілях запобігання крадіжкам особистого майна з роздягалень, побутових кімнат; проведення в суспільному пункті правоохорони зборів з особами, що допускають правопорушення у сфері родинно-побутових стосунків; залишення на транспортних засобах, гаражів, що зберігаються зовні, і платних стоянок, пам'яток з текстом профілактичного вмісту; притягування до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою посадових осіб і громадян, що мають удома в особистій власності, не забезпечують зовнішнього освітлення в темний час доби (в цілях попередження вуличних злочинів) і ін.

Участь в розкритті і розслідуванні злочинів

Нормативні акти відносять до функцій дільничного інспектора міліції проведення розслідування злочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове, а також здійснення досудової підготовки матеріалів по протокольній формі у справах про злочини, віднесені до компетенції міліції суспільної безпеки.

При виявленні на ділянці злочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове, дільничний інспектор самостійно проводить комплекс передбачених карно-процесуальним законодавством невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів щодо встановлення і закріплення слідів злочину і інших обставин, що мають значення для справи.

Виявивши на ділянці злочини, у справах про яких виробництво попереднього слідства обов'язкове, дільничний інспектор зобов'язаний прийняти заходи до охорони місця випадку, виявлення свідків, наданню допомозі потерпілим, встановленню і затриманню осіб, підозрюваних в скоюванні злочинів, виявленню і вилученню викраденого майна, знарядь злочину, і інших речових доказів. В разі неможливості прибуття на місце випадку слідчо-оперативної групи або співробітників кримінальної міліції дільничний інспектор самостійно проводить передбачені законом слідчі дії і оперативно-розшукові заходи щодо встановлення і закріплення слідів злочину.

Знання дільничним інспектором особливостей ділянки і населення, що проживає на нім, істотно підвищує ефективність роботи слідчо-оперативної групи. Тому вихід дільничного інспектора для роботи за гарячими слідами» на місця досконалих на ділянці злочинів в практиці роботи органів внутрішніх справ ставиться йому в обов'язок. Основні використовувані при цьому методи роботи: перевірка на причетність до злочину раніше судимих і інших профілактуємих осіб ні числа жителів ділянки, здійснення поквартирного обходу.

До функцій дільничного інспектора відносяться також виконання по вказівці керівництва визначень судів, постанов суддів і письмових доручень прокурорів і слідчих у справах і матеріалам, що знаходяться в їх виробництві, сприяння при виробництві ними окремих процесуальних дій.

Таким чином, функції, здійснювані дільничним інспектором міліції, дозволяють розглядати його як організатора і активного учасника охорони громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, що безпосередньо відповідає за кінцеві результати цієї роботи на закріпленій ділянці.

Приведемо наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердженні Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" (№1212 від 20.10.2003 р.), зареєстрований в Міністерстві юстиції України: 11.11.2003 р. №1031/8352. Дата набуття чинності: 22.11.2003 р.

Аналізуємий приказ заборонив використовувати дільничних інспекторів міліції за межами закріплених за ними адміністративних ділянок і встановив, що при проведенні оперативно-розшукових, слідчих і профілактичних заходів дільничні інспектора виконують свої обов'язки лише на закріплених за ними адміністративних ділянках.

Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене даним наказом, визначає завдання, основні напрями організації роботи, обов'язку і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.

Зокрема, дільничним інспекторам надано право:

- перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, за наявності достатніх підстав для того, щоб підозрювати їх в скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;

- отримувати від громадян і посадових осіб пояснення, відомості і довідки, необхідні у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

- затримувати на строк до 3 годин осіб, що зробили адміністративне правопорушення, з метою його припинення відповідно до законодавства України, якщо вичерпані інші заходи дії;

- викликати громадян і посадових осіб у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві;

- вилучати вогнепальну зброю і бойові запаси:

а) в підприємств, організацій, установ (окрім воєнізованої охорони) в разі порушення правил його придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення;

б) у громадян - при відміні дозволу на право його зберігання і використання;

- обстежувати об'єкти дозвільної системи;

- безкоштовно використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських і інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події або стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що потребують невідкладної меддопомоги, переслідування правопорушників і доставки їх в органи внутрішніх справ;

- у будь-який час доби безперешкодно входити:

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних в скоєнні злочину або за умов стихійного лиха;

б) у житлі або в інше володіння особи, що знаходиться під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;

- у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям;

- інші права, передбачені даним Положенням.

Відзначимо, що до основних обов'язків дільничних інспекторів міліції віднесений обов'язок надавати допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, суспільним об'єднанням і працівникам інших підрозділів органів внутрішніх справ в здійсненні їх законних прав і інтересів. [33]

2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.

Взаємодія державних правоохоронних органів між собою — важлива частина процесу, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов’язки. [33]

Уміння працівників міліції будувати внутрішні взаємовідносини розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень.

Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.

Позитивним прикладом може служити робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку.

Тому дуже важливим моментом є взаємодія ДІМ з іншими підрозділами. У зв'язку з цим було проведено анкетування працівників міліції.

У травні 2008 року було проведено анкетування співробітників міліції в Києві. Було опитано більше 100 чоловік із служби дільничних інспекторів міліції (ДІМ), понад 100 співробітників Державної автомобільної інспекції (ДАІ) стільки ж співробітників патрульно-постової служби міліції (ППСМ).

Будувалася анкета за принципом трифазності: адаптаційні запитання; запитання, покликані досягти поставленої мети; запитання, що знімають напругу після спілкування з інтерв’юером.

Запитання були двох типів – змістові та функціональні. До функціональних були віднесені запитання-фільтр і контрольне запитання. Змістові запитання поділялися на: 1) запитання про факти, 2) запитання про думки, настановлення, мотиви поведінки. Помилка вибірки – 1-1,5%.

Мета дослідження – виявити достовірну, територіально закріплену інформацію щодо означеної правоохоронної галузі та з’ясувати проблемні вузли для подальшого їх розв’язання; з’ясувати стан громадської думки в міліцейському середовищі щодо об’єкта позиціонування – міліції та її ролі в соціумі.

Оцінка рівня забезпечення законності співробітниками міліції під час виконання своїх обов’язків розподілилася за різними службами.

Рисунок 9. Оціночні судження дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов’язків

Рисунок 9. Оціночні судження співробітників Державтоінспекції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов’язків

За результатами опитування можна зробити висновок, що співробітники ДАІ практично не мають сумнівів щодо якісного виконання своїх обов’язків: 100% респондентів упевнені в безпомилковості своєї правозастосовчої діяльності. Близькі до цього й результати опитування співробітників підрозділів патрульно-постової служби: лише 3% з них сумніваються в законності власних дій під час несення служби. Але ж численні факти, що оприлюднюються в ЗМІ, та свідчення громадян переконують у протилежному! І лише дільничні інспектори міліції дали на поставлене запитання відповіді, що свідчать про здатність критично мислити: сумарно 87% дільничних переконані у власній правоті під час здійснення службових повноважень. Однак 6% співробітників цієї служби не мають такої впевненості (відповідь „скоріше не забезпечую, ніж забезпечую”) і 7% не знали, що відповісти.

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка дільничних інспекторів міліції)

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ДАІ)

Було спрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому в анкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке, респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), а ефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповіді на контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)

Отже, співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодо ефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничні інспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніж справляються з покладеними на них обов’язками, 3% визнали, що повністю не справляються і 7% вагалися.

Виникає запитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльності міліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представників різних служб?

На мою думку, тут є два фактори.

1. Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталих колективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух, корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службових обов’язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформована колективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи інших явищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, що підтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничних інспекторів, то вони виконують свої обов’язки переважно самостійно, навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі – дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важче сформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, дані опитування різних служб так відрізняються.

Рисунок 9. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції, співробітниками ДАІ і ППСМ

Другий фактор – реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане за дійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний дух може активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуває відповідальність за певний „показник по службі”, а, отже, намагається (на підсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь на запитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконності своїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієї служби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діють індивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.

Ще одним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чи спроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту.

По 71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на це запитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні. Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів. Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елемент сумніву („скоріше так, ніж ні”) мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповіді склали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянам зазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція „скоріше не спроможна, ніж так”, 6% вагалися з відповіддю.

Рисунок 9. Чи здатна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту?

Рисунок 9. Мотивація обрання професії міліціонера

В основному респонденти засвідчили, що мріяли з дитинства бути міліціонерами, бажали відновлювати справедливість і захищати людей. Водночас серед дільничних інспекторів досить великий відсоток респондентів не віддав перевагу жодному із запропонованих варіантів, написавши „Інше” (35%). На нашу думку, виявлення мотивації до служби в міліції може бути темою окремого соціологічного дослідження, оскільки діагностика такої мотивації допоможе зрозуміти, чого очікують співробітники від своєї корпорації (системи МВС), а це, в свою чергу, допоможе спрогнозувати їхні дії за тих чи інших ситуацій, зокрема, екстремальних або кризових.

Так, досить тривожними є дані щодо дільничних інспекторів: 6% опитаних пішли служити заради вирішення особистих проблем, 9% бажали відчувати власну захищеність з боку системи МВС (така мотивація, власне, перегукується з попередньою), а 3% респондентів подобається відчувати владу над рештою людей. Сумарно це становить 18%. Такі співробітники навряд чи є окрасою служби. [36]

Водночас дані опитування по ДАІ та ППСМ не сприймаються об’єктивними, бо, як зазначалося, в цих колективах, вірогідно, спостерігається реакція престижу.

Досить показовими є відповіді співробітників столичної міліції на запитання, чи бажали б вони, щоб їхні діти теж обрали професію міліціонера. Відповіді досить показові; вони містять квінтесенцію оціночних суджень і щодо власного іміджу, і щодо задоволеності власною долею, і щодо оцінки авторитетності й престижності служби, оскільки дітям, як водиться, батьки бажають кращої долі, ніж собі

Рисунок 9. Чи хотіли б ви, щоб ваші діти обрали професію міліціонера?

Дільничні інспектори менше за всіх бажають бачити своїх дітей в міліцейських погонах – 12%. Натомість співробітники ДАІ та ППСМ бажали б цього – відповідно 38% і 50%. Це свідчить, що їхня служба їм подобається, корпорація (система МВС) виправдала їхні сподівання і прагнення до самовираження.

72% дільничних не хочуть для своїх дітей такого майбутнього, відповідно 39% і 28% респондентів з ДАІ та ППСМ бажають своїм дітям іншої долі.

Проведене опитування в міліцейському середовищі на прикладі трьох служб – ДІМ, ДАІ та ППСМ дозволяє зробити такі висновки щодо внутрішнього (корпоративного) налаштування співробітників:

співробітники міліції переважно оцінюють якість виконання своїх обов’язків (дотримання вимог законності, ефективність власної діяльності та діяльності міліції взагалі) високо; розбіжності в поглядах спостерігаються лише в службі ДІМ, яка є менш структурованою за субординаційним принципом;

свій імідж в очах пересічних громадян – реципієнтів міліцейських послуг – співробітники міліції оцінюють як середній та вище середнього; події „помаранчевої революції” для підвищення власного іміджу сприймають позитивно; погіршення свого іміджу з подіями „помаранчевої революції” пов’язують лише співробітники ДІМ;

невдоволення службою (на прикладі бажання\небажання бачити своїх дітей в лавах міліції) спостерігається у представників усіх служб, однак більшою мірою в співробітників ДІМ, меншою – ДАІ та ППСМ;

прогнозована дослідниками реакція престижу в міліційному середовищі спостерігається в службах, в яких виняткове значення має колектив і, відповідно, колективна думка;

з метою вивчення мотивації приходу співробітниками на службу в міліцію та на підставі цього формування уявлень про очікування співробітників та прогнозування їхніх дій в кризових та екстремальних ситуаціях слід провести поглиблене соціологічне опитування із залученням аналітиків-психологів; на підставі отриманих даних виробити відповідні рекомендації для кадрових служб;

під час розробки анкет для наступних соціологічних опитувань включити запитання щодо освітнього рівня респондентів, джерел надходження правової та іншої інформації (в тому числі іміджеформуючого характеру), що впливає на формування світоглядних орієнтирів у співробітників міліції та оцінку їх ролі як у державотворчих процесах, так і в процесах формування позитивного іміджу міліції України. [36]

Пересувна міліцейська група (ПМГ)

- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.

Спеціалізована патрульна група (СПГ) — спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.

Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.

Він зобов’язаний:

а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;

б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;

в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;

г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;

д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень; е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.

При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:

а) одна-дві пересувні міліцейські групи;

б) дільничні інспектори міліції;

в) провідник із службовим собакою.

Патрульно-постову службу міліції зобов’язані перевіряти дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують. [33]

Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.

У функції дільничного інспектора входить також робота з паспортною службою. Згідно «Положення 1220 від 2003 року України», дільничний інспектор має пряме відношення до роботи даної служби. Перш за все, це тісна робота з населенням, тобто облік підзвітних йому осіб, і якщо йому зустрічаються такі особи які відбували термін за який-небудь злочин в місцях позбавлення волі, а після звільнення не мають документів, що засвідчують його особу, тоді дільничний інспектор розглядає дану ситуацію по встановленню особи, працюючи в парі з паспортною службою. Для того, щоб дана особа могла отримати паспорт встановленого зразка стандарту України згідно закону від 1993 р., згідно якому всі жителі мають громадянство України повинні мати паспорти Українського зразка. Якщо такий відсутній по яких-небудь причинах, треба, перш за все, встановити причину недоліку або відсутності даного документа, або це втрата, або крадіжка, або елементарна халатність по якій дана особа не змогла вчасно отримати паспорт. Коли ця людина приходить в паспортну службу, він зобов'язаний принести ряд документів, на підставі яких видається паспорт: свідоцтво про народження, документ підтверджуючий наявність жил площі точніше куди він прописуватиметься, паспорти членів семи, якщо це молода людина, то паспорти батьків, якщо по старше за мужа або дружину, свідоцтво про шлюб або смерть одного з членів сім'ї, фотографії встановленого зразка, написати пояснення з якої причини він звернувся в паспортну службу, складається протокол заводиться адміністративна справа по даній особі а точніше по якій статті закону України у нього немає паспорта або стаття 197 "втрата", або стаття 198 "халатність". Після здачі необхідних документів даною особою, починає займатися дільничний інспектор, а саме, отримавши інформацію по даній особі, він починає збирати і складати ряд нормативних документів: заява від даної особи, документи підтверджуючу його особу свідоцтво про народження, дані членів семи, його батьків, проводить опит або сусідів, або понятих, які знайомі з даною особою. Подає запити в різні інстанції: адресне бюро при МВС України, безпосередньо в ГО УМВД міста на предмет судимості, ЗАГС для підтвердження видачі свідоцтва про народження і чи видавалося воно повторно при втраті першого. Зібравши необхідну кількість матеріалу, тобто отримавши відповіді зі всіх вище перелічених служб, дільничний передає адміністративну справу в паспортну службу і в паспортній службі вже на підставі завершеної справи робиться висновок начальником паспортного столу і видається паспорт, якщо для цього немає суперечливих обставин, які вимагали додаткового розгляду.

Якщо все-таки людина була судима і відбував термін в місцях позбавлення волі, то адміністративна справа збирається так само як вказана ситуація вище, але лише має свої нюанси: робиться запит в місця де він відбував покарання. Робиться запит на його членів семи на предмет того хто вони де зареєстровані і де проживають. Також виробляється письмовий допит сусідів і знайомих, для того, щоб дане обличчя дійсно знаходиться на тій адресі, де і живуть його родичі. Береться довідка з ГО УМВД міста, де написано: по якій статті, який термін відбував і в якій колонії і по якій статті звільнений.

Після збору даної інформації справа закривається і передається в паспортну службу, але вже дана особа, яка перебуває на обліку в міськвідділі міста, також знаходиться на обліку у дільничного міліціонера. Він зобов'язаний його контролювати вимагати з нього звіт про його працездатність працевлаштування, мешкання і відношення з сусідами і родичами.

Якщо поводиться позитивно і не заслужив на термін, отримує адміністративне зауваження, або профілактичну роботу з ним не проводить дільничний інспектор, то через певну кількість часу він знімається з обліку паспортної служби та із списку дільничного міліціонера. Також існують ситуації, коли дільничний міліціонер веде щільну роботу з паспортним столом: оформлення закордонного паспорта для виїзду за рубіж або в'їзду до України. Для цього на підставі офіційного запиту з Міністерства Закордонних Справ або посольства тієї країни, куди людина збирається виїхати, необхідно дача наступного матеріалу. На предмет судимості, на предмет судимості найближчих родичів даної людини. Чим займаються, де працюють, як живуть, в яких умовах, як характеризуються за місцем проживання за словами сусідів, на місцях роботи із слів колег і безпосередніх начальників. Перевіряються його родичі що навіть не живуть з ним, але що знаходяться в родинних зв'язках на предмет судимості, характеристик з місць проживання або з місця роботи. Також заводиться адміністративна справа, лише вже із зібраним необхідним матеріалом, підтвердження з адресного бюро, наявність паспорта встановленого зразка України, якщо це іноземець в'їжджає в країну те це тимчасове посвідчення особи на той термін доки не видасться український паспорт або це тимчасова реєстрація на термін 3 місяця по гостьовій. Після закінчення терміну тимчасових посвідчень або гостьових, дільничний повинен відреагувати на предмет того чи продовжений даний документ або людина покинув межі країни. Якщо виникають правопорушення на предмет виїзду з країни по закінченню терміну дії документа, або він не був продовжений, то тоді дільничний інспектор виробляє депортацію даної особи. Також дільничний інспектор розглядає ситуації, коли, наприклад, молоді дівчата народжують дітей і кидають їх не в пологових будинках, а на вулицях, на смітниках або в яких-небудь інших суспільних місцях. Тоді дільничний звертається в паспортну службу для встановлення особи передбачуваною для даної ситуації і у випадку якщо вона знаходиться, вже заводиться кримінальна справа і займається вже цим оперативні працівники міліції разом з дільничним.

2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)

Як можна бачити, робота дільничного безпосередньо залежить і від роботи спеціалізованих підрозділів: ОБОП, ОБОН, кримінальний розшук, слідчий відділ. Робота дільничного з даними підрозділами полягає в наступному. Якщо ми розглянемо сьогоднішню ситуацію з криміногенною обстановкою в місті, то ми побачимо, що велика кількість ув'язнених була звільнена достроково по амністії, але від цього ситуація стала ще гірша: почастішали випадки грабежів, нападів на громадян, вбивства процвітання самогоноваріння проституції і наркоманії. Внаслідок цього можна зробити вивід, що роботи додалося і в дільничного і у працівників підрозділів. Перш за все, особу, звільнену по даній ділянці, закріпленій за дільничним, передбачає велика кількість часу і матеріалу для збору для збудження кримінальної справи. Якщо відбувається злочин, то, перш за все, збираються докази, речові докази, відбитки пальців, по яких ведеться розслідування. Збирається велика кількість документів: протоколи і пояснення злочинців і підтвердження його алібі на момент злочину; це або сусіди, або члени сім'ї, знайомі, друзі. Якщо алібі відсутнє і факт злочину підтверджується, то кримінальна справа починає приймати звороти по розкриттю. Підозрюваний береться під варту в СІЗО на невизначений термін до з'ясування і до закриття справи, а також передача його до суду. Виробляються допити підозрюваного, виїзд на місце злочину у присутності понятих дільничного інспектора, який фіксує свідчення судмедексперта, виробляється слідчий експеримент. Якщо злочинець неповнолітній, то запрошується на допит додатково штатний психолог. Протягом слідства виробляється обробка даного злочинця: беруться свідчення сусідів на спосіб його життя спосіб життя. Його оточення знайомі близькі. Складаються характеристики з місця роботи з місця навчання. Доповнюється справа висновком судмедекспертизи, висновок слідчого експерименту. Якщо злочин був груповий, то виробляється очна ставка з підозрюваними. Якщо розглянути відділи зокрема, то можна сказати, що відділ ОБОП займається безпосередньо знаходженням і зберіганням наркотиків: у якій кількості, який зворот, який збут. Які збитки і втрати за поширення даних речовин або безпосереднє їх вживання, доводить слідчий орган. І запобіжний захід призначає вже суд. Тоді справа закрита. Якщо кримінальний розшук, то розглядається досконалий злочин і міра його тягаря: нанесені пошкодження, які отримав потерпілий. Опис доказів, речових доказів, які були знайдені на місці злочину, встановлення його приналежності до даного підозрюваного. Проведення слідчого експерименту розглядає причетність і детальний опис скоєння злочину. На підставі чого ведеться кримінальна справа. Після збору даної інформації і матеріалу дільничним, справа передається або в кримінальний розшук, або в слідчий відділ, там справа проходить доопрацювання. А потім вже передається до суду для виголошення вироку і прийняття міри покарання. [33]

Щодо управління у справах сім’ї та молоді, вони координують діяльність служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім’ї.

Для збору даних про насильство в сім’ї щоквартально узагальнюють інформацію служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, центрів ССМ, служб у справах неповнолітніх про кількість звернень з питань вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення; кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ; кількість осіб, яким винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, та кількість захисних приписів; кількість осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення насильства в сім’ї; кількість наданих послуг тощо.

Органи внутрішніх справ у своїй діяльності щодо попередження насильства в сім’ї працівники органів внутрішніх справ керуються Конституцією України, Законами України “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, «Про попередження насильства в сім’ї», відповідними наказами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.

Уживають заходів, спрямованих на своєчасне виявлення осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї, та дітей, щодо яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення, та у триденний термін інформують про цих осіб відповідне управління (відділ) у справах сім’ї та молоді та службу у справах неповнолітніх.

Приймають та розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №616, та нормативно-правових актів МВС України.

При отриманні заяви, повідомлення чи іншої інформації про факт вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення вживають передбачених законом заходів щодо припинення правопорушення. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги.

При отриманні заяви про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення протягом трьох днів інформують відповідне управління (відділ) у справах сім’ї та молоді місцевої державної адміністрації, а у випадках учинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього — ще й службу у справах неповнолітніх місцевої державної адміністрації

У разі встановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину приймають рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05, 1003-05), а у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення — відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10). [38]

За результатами перевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї та ставлять на профілактичний облік осіб, які вчинили насильство в сім’ї.

Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виноситься члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах неповнолітніх, про що йому повідомляється під розписку (додаток 4). Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.

Підставами для винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї може бути:

Особиста заява про допомогу члена сім’ї, який потерпів від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства в сім’ї.

Висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення такого насильства, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від них особисто.

Отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї безпосередньо від цього неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї або від органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.). [42]

На профілактичний облік члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах неповнолітніх офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї. [51]

Алфавітні картки обліку та профілактичні справи заповнюються і ведуться згідно з п.10.7 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20.10.2003 №1212, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за №1031/8352.

Приведемо статистику по розкриваності злочинів на Україні.

Таблиця 4. Загальна злочинність

		Зареєстровано			Розслідувано злочинів
		2007	2008	динаміка, %	2007	2008	динаміка, %
Усього злочинів		401293	384424	-4.2	303971	295918	-2.6
Рівень злочинності на 10 тис. населення		85.2	82.7	X
з них	особливо тяжких	14607	13396	-8.3	13005	11721	-9.9
	тяжких	135646	122782	-9.5	95896	89183	-7.0
	середньої тяжкості	172251	167394	-2.8	129689	126660	-2.3
	невеликої тяжкості	78789	80852	2.6	65381	68354	4.5
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості		358538	345817	-3.5	271408	264726	-2.5
з них	особливо тяжких	11370	10304	-9.4	10502	9433	-10.2
	тяжких	120144	109374	-9.0	85183	79656	-6.5
	середньої тяжкості	160993	158642	-1.5	121647	119177	-2.0
	невеликої тяжкості	66031	67497	2.2	54076	56460	4.4
Усього злочинів економічної спрямованості		42755	38607	-9.7	32563	31192	-4.2
з них	особливо тяжких	3237	3092	-4.5	2503	2288	-8.6
	тяжких	15502	13408	-13.5	10713	9527	-11.1
	середньої тяжкості	11258	8752	-22.3	8042	7483	-7.0
	невеликої тяжкості	12758	13355	4.7	11305	11894	5.2

Таблица 4. Зареєстровані злочини

Найменування регіонів та лінійних управлінь	Усього зареєстровано злочинів			з них
				тяжких та особливо тяжких			питома вага, %
	2007	2008	динаміка, %	2007	2008	динаміка, %	2007	2008
АР Крим	20649	19729	-4.5	7780	6930	-10.9	37.7	35.1
Вінницька	10352	10291	-0.6	3754	3472	-7.5	36.3	33.7
Волинська	8176	7288	-10.9	2798	2751	-1.7	34.2	37.7
Дніпропетровська	35393	32593	-7.9	14865	12951	-12.9	42.0	39.7
Донецька	48882	46357	-5.2	18372	15969	-13.1	37.6	34.4
Житомирська	7723	7769	0.6	2801	2736	-2.3	36.3	35.2
Закарпатська	5135	5024	-2.2	1884	1648	-12.5	36.7	32.8
Запорізька	27140	24213	-10.8	9768	8388	-14.1	36.0	34.6
Івано-Франківська	5603	5247	-6.4	1886	1694	-10.2	33.7	32.3
Київська	11904	11639	-2.2	4772	4577	-4.1	40.1	39.3
місто Київ	24931	25586	2.6	10135	9451	-6.7	40.7	36.9
Кіровоградська	6996	7237	3.4	2630	2682	2.0	37.6	37.1
Луганська	27691	26166	-5.5	9508	9005	-5.3	34.3	34.4
Львівська	15121	13480	-10.9	6349	5477	-13.7	42.0	40.6
Миколаївська	11126	11008	-1.1	3909	3560	-8.9	35.1	32.3
Одеська	19773	19777	0.0	8614	8270	-4.0	43.6	41.8
Полтавська	14488	12742	-12.1	5063	4626	-8.6	34.9	36.3
Рівненська	5788	5789	0.0	2259	2182	-3.4	39.0	37.7
місто Севастополь	4317	4711	9.1	1905	1784	-6.4	44.1	37.9
Сумська	8937	8213	-8.1	3510	3207	-8.6	39.3	39.0
Тернопільська	4803	4626	-3.7	2077	1910	-8.0	43.2	41.3
Харківська	25197	24197	-4.0	8184	7211	-11.9	32.5	29.8
Херсонська	9882	9838	-0.4	3525	3192	-9.4	35.7	32.4
Хмельницька	8372	8094	-3.3	3161	2751	-13.0	37.8	34.0
Черкаська	7827	7690	-1.8	3029	2745	-9.4	38.7	35.7
Чернігівська	7269	7026	-3.3	2867	2448	-14.6	39.4	34.8
Чернівецька	4918	5016	2.0	1896	1882	-0.7	38.6	37.5
Всього по УМВС	388393	371346	-4.4	147301	133499	-9.4	37.9	36.0
Донецьке ЛУ	2236	2265	1.3	315	318	1.0	14.1	14.0
Львівське ЛУ	1535	1532	-0.2	436	413	-5.3	28.4	27.0
Одеське ЛУ	1608	1637	1.8	385	279	-27.5	23.9	17.0
Придніпр. ЛУ	2792	2767	-0.9	664	562	-15.4	23.8	20.3
Півд.-Зах. ЛУ	2581	2727	5.7	566	569	0.5	21.9	20.9
Південне ЛУ	2148	2150	0.1	586	538	-8.2	27.3	25.0
Всього по УМВСТ	12900	13078	1.4	2952	2679	-9.2	22.9	20.5
Всього по Україні	401293	384424	-4.2	150253	136178	-9.4	37.4	35.4

Таблиця 4. Розкриті та нерозкриті злочини

Найменування регіонів та лінійних управлінь	Розслідувано злочинів (розкрито)			Нерозкрито злочинів			Відсоток розкриття, %
	2007	2008	динаміка, %	2007	2008	динаміка, %	2007	2008
АР Крим	15018	15578	3.7	7130	5802	-18.6	67.8	72.9
Вінницька	8498	8780	3.3	2885	2273	-21.2	74.7	79.4
Волинська	5856	5634	-3.8	2400	2134	-11.1	70.9	72.5
Дніпропетровська	28580	28584	0.0	12776	9613	-24.8	69.1	74.8
Донецька	27712	26492	-4.4	27263	22426	-17.7	50.4	54.2
Житомирська	6306	6590	4.5	1768	1671	-5.5	78.1	79.8
Закарпатська	4160	3887	-6.6	1480	1434	-3.1	73.8	73.1
Запорізька	20367	18982	-6.8	7609	6339	-16.7	72.8	75.0
Івано-Франківська	5180	4927	-4.9	914	796	-12.9	85.0	86.1
Київська	8004	7654	-4.4	4550	4457	-2.0	63.8	63.2
місто Київ	13998	13524	-3.4	12693	13661	7.6	52.4	49.7
Кіровоградська	6036	5804	-3.8	1432	1682	17.5	80.8	77.5
Луганська	23307	23607	1.3	7614	6459	-15.2	75.4	78.5
Львівська	10771	9351	-13.2	5388	4986	-7.5	66.7	65.2
Миколаївська	9593	9615	0.2	2544	2186	-14.1	79.0	81.5
Одеська	16062	16321	1.6	5030	4811	-4.4	76.2	77.2
Полтавська	13202	11214	-15.1	3243	2733	-15.7	80.3	80.4
Рівненська	4514	4206	-6.8	1736	2056	18.4	72.2	67.2
місто Севастополь	3627	3435	-5.3	1442	1428	-1.0	71.6	70.6
Сумська	6299	5895	-6.4	3026	2777	-8.2	67.5	68.0
Тернопільська	3987	3809	-4.5	1235	1059	-14.3	76.4	78.2
Харківська	19868	20151	1.4	7303	6044	-17.2	73.1	76.9
Херсонська	8177	8334	1.9	2651	2565	-3.2	75.5	76.5
Хмельницька	7143	6924	-3.1	1774	1730	-2.5	80.1	80.0
Черкаська	6465	6281	-2.8	2230	1845	-17.3	74.4	77.3
Чернігівська	6003	5509	-8.2	1789	1959	9.5	77.0	73.8
Чернівецька	4086	4142	1.4	1158	1014	-12.4	77.9	80.3
Всього по УМВС	292819	285230	-2.6	131063	115940	-11.5	69.1	71.1
Донецьке ЛУ	1453	1537	5.8	829	814	-1.8	63.7	65.4
Львівське ЛУ	1462	1455	-0.5	135	156	15.6	91.5	90.3
Одеське ЛУ	1519	1301	-14.4	149	358	140.3	91.1	78.4
Придніпр. ЛУ	2316	2034	-12.2	579	899	55.3	80.0	69.3
Півд.-Зах. ЛУ	2364	2344	-0.8	285	401	40.7	89.2	85.4
Південне ЛУ	2038	2017	-1.0	181	246	35.9	91.8	89.1
Всього по УМВСТ	11152	10688	-4.2	2158	2874	33.2	83.8	78.8
Всього по Україні	303971	295918	-2.6	133221	118814	-10.8	69.5	71.4

Таблиця 4. Динаміка та структура загальнокримінальної злочинності [52]

			Зареєстровано злочинів			Відсоток розкриття, %
			2007	2008	динаміка, %	2007	2008
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості			358538	345817	-3.5	69.8	71.2
у т.ч.	тяжких та особливо тяжких		131514	119678	-9.0	65.0	67.1
О к р е м і в и д и з л о ч и н і в	Умисне вбивство (та замах)		2906	2707	-6.8	93.7	93.1
	Умисне тяжке тілесне ушкодження		5486	5055	-7.9	88.8	91.4
	у т.ч.	що спричинило смерть потерпілого	1850	1633	-11.7	92.8	94.2
	Незаконне позбавлення волі або викрадення людини		256	279	9.0	73.8	79.3
	Торгівля людьми		359	322	-10.3	83.4	85.4
	Зґвалтування (та замах)		878	880	0.2	91.8	89.7
	Крадіжка		113984	110493	-3.1	50.2	49.8
	у т.ч.	із квартир	29939	25293	-15.5	52.0	53.3
	Грабіж		32266	26927	-16.5	56.3	60.7
	Розбій		5716	4984	-12.8	80.4	81.6
	Вимагання		689	624	-9.4	87.7	88.8
	Шахрайство		15354	14693	-4.3	57.3	56.3
	Бандитизм		23	17	-26.1	80.0	66.7
	Створення злочинної організації		9	16	77.8	76.9	92.9
	Незаконний обіг зброї (ст.ст. 262, 263 КК)		11733	11873	1.2	96.3	96.8
	Порушення правил безпеки дорожнього руху		13526	11294	-16.5	65.8	76.4
	у т.ч.	що спричинило смерть потерпілого	3569	2852	-20.1	64.8	77.6
	Незаконне заволодіння транспортним засобом		6806	5793	-14.9	58.4	62.4
	з них	автомобілями	5436	4641	-14.6	54.3	59.6
	Хуліганство		12139	11734	-3.3	72.9	74.5
	Втягнення неповнолітніх у злочин. діяльність		2236	1982	-11.4	98.9	98.7
	Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат		926	642	-30.7	93.0	91.5

2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів

Як видно з вищесказаного, робота дільничного не лише полягає в зборі документів і матеріалів для збудження і закриття кримінальних справ, але також і прийняття безпосередньо участі в даних випадках по їх розкриваності. Це називається ні як інакше як "засідка" і піймання злочинця.

Якщо злочинець, за даними співробітників спецвідділів, знаходиться на увіреній ділянці дільничного інспектора, дільничний зобов'язаний з'ясувати, де знаходиться даний злочинець, режим його життя, навіть час і в якому місці він знаходиться. А вже після здобуття даної інформації виробляється засідка або із спецпідрозділами, або з кримінальним розшуком, або із слідчим відділом.

Засідка – це стеження за злочинцем, стеження за його членами сім'ї, рідними і близькими. Або це виробляється з повідомленням членів сім'ї, або без їх повідомлення, аби вони не змогли передати дану інформацію підозрюваному і він не скористався моментом і не сховався від передбачуваного місця його знаходження. Взнавши заздалегідь його графік життя, маршрут пересування, якщо все йде за планом, то дана засідка має великий успіх по пійманню злочинця.

Завдяки роботі дільничного інспектора, його збору інформації і передачі її в спецвідділи, злочинця брати легко, як мовиться. А якщо злочинець виїхав на свій промисел в інше місто, тобто "гастролер", то дана операція може зайняти набагато більше часу по його пійманню. Якщо таке відбувається, то в його оточення упроваджують штатних працівників, які ведуть спостереження за необхідним об'єктом, за його будинком сім'єю. І у той час коли він з'являється, відбувається його затримання.

Якщо злочинець застається зненацька, він не встигає здійснювати опору, а якщо все-таки здійснює опір, то застосовують або силові методи його затримання або навіть використовують вогнепальну зброю для його затримання. Бували випадки з летальним результатом злочинця. А також і працівники відділу піддаються ризику з боку злочинця.

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, — за місцем провадження у справі (статті 190-191 КПК).

Провадження огляду місця події регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

У провадженні огляду місця події все більш рельєфно проглядається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.

Огляд місця події – це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Огляд проводиться в присутності двох і більше понятих.

Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, а також запросити відповідного спеціаліста.

У процесі огляду слідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і вилучення слідів злочину та інших матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.

У необхідних випадках під час огляду він провадить вимірювання, фотографування або застосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов'язані з використанням спеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми, виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.

Своєчасне й якісне проведення огляду місця події здебільшого визначає успішний хід розслідування в цілому.

Водночас аналіз слідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багато помилок.

Не завжди огляд місця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно та цілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об'єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються.

Практика свідчить, що найбільша результативність огляду досягається тоді, коли на місце події виїжджає постійно діюча слідчо-оперативна група. В умовах дефіциту часу, характерного для даного етапу розслідування, такі групи найбільш оперативні, швидше включаються в роботу з дослідження місця події (злочину), не витрачаючи часу на з'ясування організаційних та технічних питань. Члени групи, як правило, мають не тільки необхідні пізнання, а й навички роботи з речовими доказами. Встановлений під час попередньої спільної праці психологічний контакт між учасниками групи полегшує їх взаєморозуміння та узгодженість дій.

Добре працюють на місці події також слідчо-оперативні групи, керовані слідчим, який потім здійснює розслідування у справі. У тому ж разі, коли огляд місця події провадить інший слідчий, інколи спостерігається його формальне ставлення до проведення слідчої дії. Неминучі й ускладнення в оцінці результатів огляду тим слідчим, який прийняв справу до свого .провадження, а також втрати значного обсягу отриманої в процесі огляду інформації. Тому доцільно забезпечувати участь в огляді того слідчого, якому буде доручено розслідування. [33]

Слідчо-оперативна група створюється при черговій частині органу внутрішніх справ чи іншого правоохоронного органу, в складі якого є слідчі підрозділи для забезпечення невідкладного реагування на повідомлення про злочини на кожну добу у складі слідчого, оперативних уповноважених, експерта-криміналіста, кінолога.

Організація виїзду на місце події, його охорона, забезпечення слідчо-оперативної групи транспортом, засобами зв'язку та криміналістичною технікою, збирання попередньої інформації про злочини покладаються на оперативного чергового правоохоронного органу. Він несе персональну відповідальність за своєчасність та обґрунтованість направлення слідчо-оперативної групи на місце події.

Починаючи чергування у складі слідчо-оперативної групи, слідчий повинен з'ясувати, з ким із співробітників науково дослідницького, експертно-криміналістичного та оперативного підрозділів доведеться виїжджати на місце події, довідатися про професіональні можливості кожного з них, перевірити наявність і стан науково-технічних засобів, а також транспорту для виїзду на огляд, спільно з оперативним працівником з'ясувати готовність до виїзду на місце події інспектора-кінолога. У разі необхідності слідчий вживає заходів до забезпечення слідчо-оперативної групи технічними засобами, до своєчасного виїзду її для огляду в повному складі.

Отримавши повідомлення про злочин та переконавшись у необхідності огляду місця події, слідчий викликає експерта-криміналіста і повідомляє йому обставини справи, характер та умови праці на місці проведення огляду. Він визначає, які знадобляться науково-технічні засоби, вживає заходів до охорони місця події та надання необхідної допомоги потерпілим, до затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Функції оперативного чергового органу внутрішніх справ не обмежуються тільки організацією виїзду слідчо-оперативної групи на місце події. Відповідно до п. 6.1 наказу МВС України №273 від 18.06.1996 р. він уточнює відомості про потерпілого та особу, яка заявила про злочин; з'ясовує, хто є очевидцем або свідком того, що трапилося; направляє до місця події дільничного інспектора або найближчий наряд міліції; дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця події та затримання злочинців; забезпечує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим; підтримує стійкий двосторонній зв'язок із слідчо-оперативною групою, що працює на місці події, орієнтує про обставини злочину та прикмети злочинців, а в разі необхідності — і про прикмети вкрадених речей — наряди міліції.

Чіткий розподіл функцій та обов'язків слідчо-оперативної групи на місці події — одна з умов повного та якісного проведення слідчої дії. Тож спробуємо визначити програму дій членів слідчо-оперативної групи.

Слідчий особисто проводить огляд місця події та несе повну відповідальність за його якість. Спеціалісти та оперативні працівники правоохоронних органів, які беруть участь в огляді, діють під керівництвом слідчого та за його вказівками в межах своєї компетенції. Ніхто не має права втручатися в діяльність слідчого під час проведення огляду, крім уповноважених на те законом осіб.

Прибувши на місце події, слідчий вживає заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілим, видалення з місця події сторонніх та забезпечення належної його охорони; фіксації первісної обстановки місця події та збереження слідів; викликає понятих; роз'яснює їм та іншим учасникам огляду їх права та обов'язки. Спільно з кінологом слідчий знайомиться із загальною обстановкою місця події, визначає вихідні точки застосування службово-розшукової собаки та організує за допомогою оперативних працівників переслідування злочинця "по гарячих слідах".

Спеціаліст, прибувши на місце події, фіксує обстановку місця злочину, матеріальні сліди, положення та позу потерпілого або трупа, проводить кінозйомку або фотографування місця події, виконує вказівки слідчого.

З'ясувавши обстановку, спеціаліст пропонує слідчому план своїх дій. При цьому він може висловити свою думку з приводу вихідної точки та найбільш доцільного напряму огляду, а також про науково-технічні засоби, які необхідно застосувати. Якщо з боку слідчого немає заперечень щодо запропонованого плану, він приступає до його реалізації.

Оперативний працівник забезпечує виконання доручень та вказівок слідчого. Він організує охорону місця події; виявляє очевидців злочину та провадить їх опитування; здійснює розвідувальні, пошукові та інші оперативно-розшукові заходи, спрямовані на виявлення та затримання злочинця "по гарячих слідах"; постійно інформує слідчого про всю отриману ним інформацію, що має значення у справі.

Інспектор-кінолог, зорієнтувавшись на місці події, визначає шляхи підходу та відходу злочинців, забезпечує застосування службово-розшукової собаки для пошуку та затримання злочинців, знайдення покинутих або втрачених ними речей, а також залишених слідів.

Начальник органу внутрішніх справ під час виїзду на місце події зобов'язаний організувати узгоджене проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій; здійснювати контроль за своєчасною передачею слідчому оперативної інформації, швидким та якісним виконанням працівниками органу дізнання доручень та вказівок слідчого.

Перед робочим етапом огляду слідчий спільно з експертом-криміналістом та оперативним працівником опитує очевидців та осіб, які першими опинились на місці події, з метою отримання найбільш повної інформації про характер та обставини злочину, а також про зміни, внесені в обстановку місця події сторонніми особами до прибуття слідчо-оперативної групи.

Опитування слід провадити в присутності всіх учасників огляду, що дозволить кожному з них отримати вихідні дані про вчинений злочин. Особливо ретельно слід з'ясовувати прикмети злочинця (зріст, колір волосся, особливості одягу тощо), встановити, до чого він торкався або з чим міг вступати в контакт у ході злочинного діяння. Отримані дані можуть бути корисними для визначення місця дислокації слідів та пошуку останніх.

З метою фіксації результатів опитування можна користуватися диктофоном. Доцільно залишити очевидців вчиненого злочину та потерпілого (якщо це можливо) поблизу місця події до закінчення огляду або безпосередньо залучити їх до участі в цій слідчій дії. В ході детального огляду вони можуть надати незамінну допомогу в уявній реконструкції первісної обстановки на місці події, знайденні знарядь злочину та виявленні інших слідів.

У подальшому, поступово накопичуючи інформацію про подію, слідчий та спеціаліст повинні постійно конкретизувати свої дії з метою цілеспрямованого пошуку слідів, уточнювати висунуті версії щодо події злочину та вносити корективи в послідовність та методику огляду.

У ході безпосереднього (робочого етапу) огляду взаємодія будується відповідно до таких функцій учасників.

Слідчий керує діями учасників групи, розподіляє роботу серед них, координує та контролює їхні дії, особисто здійснює пошук, виявлення, закріплення, вилучення, дослідження та оцінку речових доказів, вивчає та фіксує обстановку місця події, складає протокол огляду. Він несе особисту відповідальність за повноту, всебічність та об'єктивність огляду місця події.

Оперативний працівник знайомиться з загальною обстановкою місця події, організує застосування службово-розшукової собаки та переслідування злочинця, здійснює обстеження прилеглої території, спільно з дільничним інспектором провадить поквартальний обхід домоволодінь в районі місця події, веде активну роботу з виявлення осіб, які можуть дати показання про факти, що мають значення для справи, та провадить їх опитування. У разі необхідності він організує прочісування місцевості для пошуку злочинців, що сховалися, трупа, знарядь злочину, втрачених злочинцем предметів, сховищ із вкраденими речами тощо. Для виявлення та затримання осіб, які причетні до вчинення злочину, провадить невідкладні оперативно-розшукові заходи. Про встановлені фактичні дані він інформує слідчого.

З допомогою спеціаліста оперативний працівник складає словесний портрет злочинця, перевіряє отримані дані по інформаційно-пошукових та реєстраційних системах органів внутрішніх справ (зокрема, по оперативно-довідкових картотеках про нерозкриті злочини та про способи їх вчинення, по картотеках прикмет та прізвиськ злочинців, осіб, оголошених у розшук або пропалих безвісти, вкрадених речей тощо). Про обставини злочину та прикмети підозрюваного він інформує чергову частину, зовнішню службу, інші підрозділи міліції, організує блокування можливих шляхів пересування злочинців, здійснює заходи з їх затримання.

Зауважимо, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Огляд предметів і документів, вилучених у процесі огляду місця події, слідчий може провадити як безпосередньо на місці події, так і поза ним, за місцем провадження у справі. Так само можуть оглядатися предмети і документи, вилучені під час виїмки, обшуку та інших слідчих дій.

Огляд предметів, документів, місцевості й приміщень провадиться за тими ж правилами, що й огляд місця події, і керуючись тими ж рекомендаціями.

Огляд провадиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, удень. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи. Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Розглянемо взаємодію слідчого і дільничного на прикладі регіону Волинь.

Прокуратура міста проаналізувала стан злочинності й корупції за минулий рік. Загальна злочинність зросла на 44,1 відсотка. Більше стало таких злочинів, як умисні вбивства (якщо в 2007 році їх було вчинено шість, а торік — уже вдвічі більше), розбійних нападів (було відповідно 12, стало 20), грабежів (161 і 483). Збільшилось також злочинів, пов’язаних з наркотиками, нанесенням тяжких тілесних ушкоджень. Добре, що стало менше таких злочинів, як незаконне заволодіння транспортними засобами. На жаль, чимало злочинів залишаються нерозкритими. Які причини?

Стан розкриття злочинів, особливо тяжких, викликає серйозну стурбованість. Такий поширений вид злочину, як крадіжки власного майна громадян з квартир, розкривається менш як на третину, а у 2007 році цей показник становив майже 50 відсотків. Вина за це лягає насамперед на відділ карного розшуку міськвідділу міліції. Однією з основних причин такої ситуації є несвоєчасне порушення кримінальних справ. Для виявлення можливих слідів злочину не застосовується криміналістична техніка, недосконало проводяться першочергові слідчі дії. Послабилась також профілактична робота. Нерідко проявляють пасивність працівники слідчого апарату, дільничні інспектори міліції щодо виявлення причин й умов, що призводять до злочинів і правопорушень.

Прокуратура міста вказувала на порушення законності в органах внутрішніх справ при реєстрації і вирішенні заяв та повідомлень про злочини, низьку якість досудового слідства в міськвідділі міліції. Питання попередження і розкриття злочинів аналізувалося на міжвідомчих та координаційних нарадах керівників правоохоронних органів міста, проведених прокуратурою. За нашими постановами 92 посадові особи органу внутрішніх справ притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Річ у тому, що дослідча перевірка по таких матеріалах проводилася поверхово, обмежувалась тим, що від потерпілих брали лише формальні пояснення, подавались рапорти, що опитано ряд осіб. Наприклад, у міськвідділ міліції звернувся громадянин Месник із заявою про те, що на вулиці Мазепи двоє невідомих осіб заволоділи його автомобілем “Сіат”. Через два дні після цієї заяви оперуповноважений відділу карного розшуку відмовив у порушенні кримінальної справи. Таке рішення було прийнято на тій підставі, що Месник звернувся із зустрічною заявою, в якій просив справи не порушувати, він ні до кого не має претензій і сам вияснятиме ситуацію. За словами дружини заявника, чоловік написав таку заяву тому, що працівники міліції запевнили його — автомобіль знайдено й нема потреби розшукувати осіб, котрі вчинили злочин. Прокуратура міста скасувала постанову про відмову і за фактом незаконного заволодіння автомобілем порушена кримінальна справа.

Торік прокуратура порушила також 15 кримінальних справ за фактами пограбувань громадян і з приводу розбійного нападу. Декілька таких справ з обвинувальними висновками вже скеровано до суду.

Перевірками виявлено суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства, поверхове проведення слідства, незаконне припинення провадження справ, недоліки в організації розшукової роботи. Прокуратура скасувала 234 незаконних постанови про зупинення досудового слідства, проведеного з порушенням законодавства. Аналіз цих справ свідчить про те, що слідство проводиться поверхово, особливо під час проведення огляду місця подій. Немає належної взаємодії між відділами карного розшуку, дізнання, слідчого і дільничних інспекторів, а тому не можна розкрити злочинів, допускається тяганина в розгляді справ. Насторожує і те, що взагалі не виявляються причини й умови, що сприяють злочинності.

Вбивства вчиняються на ґрунті неприязних стосунків і в кожному випадку ситуація майже ідентична: переважно разом розпивають спиртне, потім з дріб’язкового приводу виникають сварки, що закінчуються бійкою. А фінал сумний — ножове поранення або численні тілесні пошкодження в голову або інші важливі органи. Убивці нерідко вже відбували покарання в місцях позбавлення волі. Тому дуже важливо проводити профілактичну роботу міськвідділу внутрішніх справ, зокрема, дільничним інспекторам. Тепер проходить паспортизація усіх будинків, у яких буде відмічено схильних до правопорушень осіб, виявлені різні притони тощо. Це дасть змогу дільничним інспекторам знати реальну ситуацію і проводити профілактику. Головне, щоб ця добра справа не була заформалізована.

Треба проводити обшуки по кримінальних справах, виявляти майно, нажите злочинним шляхом, і затримувати підозрюваних у вчиненні злочину. Опісля звертатись до суду для обрання запобіжного заходу — взяття під варту. На мій погляд, нинішній Кримінальний кодекс досить ліберальний і суди за ряд злочинів не виносять вироку з реального позбавлення волі. Тепер дуже поширена рецидивна злочинність. Грабують, вчиняють квартирні крадіжки особи, котрі вже відбули покарання за такі злочини. Отже, для них умовна міра покарання зовсім недостатня.

Результат роботи завершується в суді, отож повинен бути оперативний супровід кримінальної справи аж до винесення вироку. Це дасть змогу запобігти випадків, коли потерпілі, свідки змінюють покази. А відбувається це тому, що зацікавлена сторона всіляко впливає на них, вдаючись навіть до підкупів. Слідчі, скерувавши справу до суду, повинні цікавитись її ходом і при потребі допомагати судді навіть привести на судовий розгляд свідка або потерпілого. На жаль, така зацікавлена співпраця ще не стала нормою оперативної роботи.

3. Питання удосконалення взаємодій служби ДІМ

3.1 Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази

Різноманітний характер компетенції дільничного інспектора. За об'ємом компетенція дільничного інспектора співвідношень до компетенції самої міліції. У назві передбаченої посади відображена необхідність здійснення усієї міліції, затвердженої приказом, до головних задач дільничного інспектора віднесені слідуючи:

забезпечення особистою майновою безпекою громадян;

охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки;

попередження та присікання злочинів та адміністративних правопорушень;

розкриття злочинів за справами, за якими виробництво попереднього розслідування не обов'язкове;

надання у межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, організаціям, та громадським об’єднанням у здійснені їх законних прав та інтересів.

Таким чином, головні задачі дільничного інспектора практично не набагато вужче ніж задачі, які покладені на міліцію згідно закону «Про міліцію».

Функції по рішенню цих задач охоплює найрізноманітніші аспекти міліцейської роботи, в тому числі і ті, для реалізації яких існують спеціалізовані служби міліції (охорона порядку у громадських місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання за карними справами, забезпечення безпеки дорожнього руху и інше). Окрім дільничних інспекторів немає другої такої служби, яка була зобов'язана вносити свій вклад у рішення практично усіх поставлених перед органами внутрішніх справ задач. [33]

В той же час зараз має місце протиріччя, яке витікає з різноманітного характеру компетенції дільничного інспектора. Він повинен виконувати обов’язки по лінії роботи інших співробітників, що припустимо лише у тих випадках, коли у органі внутрішніх справ відсутні або дуже малочислені відповідної роботи.

Так у сільській місцевості внутрішніх справ, де працює 40% дільничних інспекторів, часто немає підрозділів патрульно-постової служби, немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних закладів, і вся загрузка по лінії їх роботи полягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторам нерідко доводиться самостійно і у повному обсязі, не розраховуючи на швидку та кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питання розкриття та розслідування злочинів.

Згідно закону «Про міліцію», а також положення про працю дільничного інспектора ми можемо побачити, що посада дільничного інспектора міліції дуже важлива і необхідна, але виходячи із людського фактору ми бачимо, що ця посада не тільки важлива але і дуже важка як для однієї людини. Такий обсяг роботи, який виконує дільничний інспектор міліції не може виконувати одна людина. Я згоден з тим, що головні обов’язки дільничного інспектора міліції полягають у розгляданні питань пов’язаних з порушенням громадського порядку, вирішення побутових конфліктів та питань. Плідно працювати з населенням довіреної йому дільниці, але не яким чином не повинен виконувати чужу роботу замість своєї. Якщо це стосується злочинів, розкриття злочину згідно карної справи, займатися збором інформації, надання відповідної документації встановленої форми, приймати участь у патрулюванні, або співпрацювати з ДАІ у попередженні аварії на дорогах, або приймати участь у розкритті злочинів, або співпраця з пожежною охороною, або МНС. Неможливо виконувати такий об'єм роботи дільничного інспектора якісно. Якщо він буде виконувати іншу роботу, то коли він буде виконувати свою за яку він несе відповідальність? Він веде багато документації: журнал реєстрацій, робочий зошит, алфавітні картки, веде нотатки до профілактичної роботи з населенням. Цього всього може і не бути тому, що йому ніколи не із того, що він не виконує свою роботу, а із того, що в нього немає часу на її виконання.

Для удосконалення праці дільничного інспектора перш за все необхідно переглянути законодавчі документи, прикази, положення відповідно до посади дільничного інспектора, тому, що там є багато помилок і недоліків, які повинні бути змінені на інші положення. Я пропоную змінити у кваліфікації дільничного інспектора пункти, де він повинен відповідати за співпрацю з іншими відділеннями внутрішніх справ. За заповнення багато не потрібної документації для подання для інших співробітників міліції для порушення карної справи або передати документацію для подання у суд. Це не потрібно робити дільничному інспектору. Тому, що це повинно виконувати відповідні органи МВС. Карний розшук має відповідати за карні справи, ДАІ повинен слідкувати за порядком на дорогах. Слідчі повинні самі заповнювати необхідну документацію для подання справи у суді. Дозвільна система повинна сама по собі відповідати за наявність, реєстрацію або відсутність документації у громадян, яка мають зброю, або давати дозвіл на її зберігання. Ще маю зауважити, що я не згоден з положенням дільничних інспекторів у сільській місцевості. Їх дуже мало по кількості на такий об'єм населення. І знову ж повертаючись до попереднього, хочеться зазначити, що треба на дільницях для кращої праці дільничного додатково додавати ще одного дільничного інспектора. Для того, щоб якщо ми розглянемо наш час кризи, ми можемо проаналізувати, що в багато разів виросла злочинність, крадіжки, вбивства населення, місцевих громадян на підставі хоч яких грошей це і пенсії і зарплати, або якесь майно, що залишилось у населення. І з цього приводу ми можемо зазначити, що робота одного дільничного інспектора замала для повного обсягу його дільниці. Йому необхідно перевіряти «гарячі точки» це і наркопритони, і проституція, і самогоноваріння і хуліганство. А також виникнення конфліктів у родині де є неблагополучні мешканці. Або слідкувати за дітьми, які перебувають у таких родинах. Конфліктні ситуації з сусідами і таке інше.

Ще бажаю зауважити, що обсяг різноманітної документації дуже великий, яку повинен виконувати дільничний. Наприклад, журнал реєстрації. Я не вважаю за потрібним вести цей журнал тому, що він веде подібний робочий зошит, паспорт дільниці. Треба робити якнайменше документації на дільниці, а більш робити реально необхідні справи. Це може бути реєстрація житлового масиву з детальною інформацією про житлові будинки населення, це перелік неблагополучних осіб. Також треба відмітити осіб серед населення, які знаходяться на обліку у дільничного. Враховуючи найбільш виконуючих їм документів відносяться пояснення громадян, протоколи про адміністративні порушення, різні довідки, і т.д.

Питання, які потребують вирішення на законодавчому рівні з метою удосконалення боротьби зі злочинністю неповнолітніх, запобіганню поширенню бездоглядності і безпритульності:

створення умов зайнятості дітей, сприяти забезпеченню збереження та відновлення мережі позашкільних навчальних закладів, особливу увагу приділяти залученню до спортивних гуртків, секцій, клубів, таборів дітей-правопорушників, дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей;

на законодавчому рівні не визначено поняття "неблагополучна сім'я", що не дозволяє різним органам та службам (до компетенції яких належить робота щодо захисту прав дітей) комплексно здійснювати профілактичну роботу з такими сім'ями;

при прийнятті нового Кримінального кодексу України законодавець виключив зі статті 304 КК України поняття "ведення паразитичного способу життя за рахунок неповнолітніх", що виключило можливість притягнення до відповідальності дорослих осіб, які повністю або частково живуть за рахунок коштів, які неповнолітній отримав під час злочинної діяльності або цілком законної трудової діяльності;

необхідно переглянути санкцію ст. 304 КК України щодо встановлення більш суворого покарання за факти втягнення дітей у злочинну діяльність (віднесення цього злочину до складу тяжких злочинів);

у статтях 262 та 263 КУпАП необхідно передбачити можливість адміністративного затримання особи, яка скоїла насильство в сім'ї;

ініціювати внесення до ст. 184 КУпАП такий вид покарання як громадські роботи для застосування до батьків, які ухиляються від обов'язків по вихованню дітей;

прийняття рішень по адміністративних матеріалах, які складені за ознаками ч. 2 ст. 156 КУпАП покласти на районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди;

внести зміни до статті 7 розділу 4 Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", змінивши строк поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника для неповнолітніх з 30 до 90 діб, а також доповнити зазначену статтю текстом такого змісту: "У приймальник розподільник ОВС можуть бути доставлені:

неповнолітні віком від 7 до 18 років, мешканці інших регіонів(областей), які займаються бродяжництвом або жебракуванням, залишилися без опіки дорослих і засобів існування;

неповнолітні, які систематично залишають домівки або навчально-виховні заклади";

на законодавчому рівні передбачити обов'язкове матеріальне відшкодування батьками коштів закладам соціальної реабілітації за період перебування в них їхніх неповнолітніх дітей;

передбачити соціальний захист неповнолітніх, батьки яких виїжджають на тимчасові роботи за кордон;

закріплення в нормативно-правових актах, що регламентують діяльність шкіл-інтернатів, притулків та дитячих будинків, де виховуються діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, діти, вилучені з неблагополучних родин, положення про обов'язково фотографування їхніх вихованців не менше ніж 1 разу на 2 роки;

ініціювати прийняття положення про заборону реалізації пива неповнолітнім;

передбачити адміністративну відповідальність за вживання пива неповнолітніми в громадських місцях;

внести доповнення до КУпАП в частині притягнення до адміністративної відповідальності працівників торгівлі за продаж неповнолітнім алкогольних напоїв;

прийняти єдиний закон про дітей та молодь (замість існуючих Указів Президента та різноманітних програм), де будуть визначені всі проблемні питання та обов'язки відомств із суворою відповідальністю за невиконання закону, але з обов'язковим цільовим фінансуванням;

прийняти концепцію створення в Україні ювенальної юстиції, основною метою якої є підвищення рівня правового захисту неповнолітніх, зменшення рівня дитячої злочинності, створення системи відновного правосуддя, підвищення відповідальності держави й суспільства за умови зростання й розвитку дітей.

Напрями вдосконалення боротьби зі злочинністю неповнолітніх, запобіганню поширенню бездоглядності й безпритульності:

створення умов зайнятості дітей, сприяти забезпеченню збереження та відновлення мережі позашкільних навчальних закладів, особливу увагу приділяти залученню до спортивних гуртків, секцій, клубів, таборів дітей-правопорушників, дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей;

вирішити питання безоплатного відвідування позашкільних закладів (гуртків, секцій) дітьми із малозабезпечених, неблагополучних сімей;

забезпечення ефективного контролю за охопленням дітей шкільного віку навчанням у загальноосвітніх закладах;

вживати заходи щодо запобігання втеч неповнолітніми з притулку для неповнолітніх, самовільному залишенню інтернат них закладів;

проводити постійну роз'яснювально-профілактичну роботу в середовищі учнівської молоді та надавати шефську допомогу навчальним закладам інтернатного типу;

залучення до профілактичної роботи трудових колективів і широких верств громадян;

забезпечити тісну взаємодію усіх зацікавлених органів та підрозділів внутрішніх справ з місцевими органами державної влади, іншими зацікавленими установами та відомствами, продовжувати практику виявлення спільних рейдів щодо виявлення неповнолітніх, які самовільно залишають сім'ї та навчальні заклади, бродяжать, жебракують, скоюють правопорушення. Із цією метою вирішити питання про забезпечення мобільних груп матеріальними засобами (транспортом, пальним, засобом зв'язку);

у взаємодії зі службами в справах неповнолітніх місцевих державних адміністрацій, управліннями освіти і науки сприяти створенню необхідних умов для проживання та виховання дітей у сім'ях, які б виключали несприятливе побутове оточення, негативний вплив антигромадських елементів, забезпечували підвищення відповідальності батьків за виховання, навчання та розвиток дитини;

вживати ефективних заходів щодо виявлення всіма структурними підрозділами органів внутрішніх справ дорослих осіб, які втягують жебракування та вчинення протиправних дій, своєчасного притягнення таких осіб до відповідальності;мінімізувати причини, що породжують протиправну поведінку, шляхом раннього виявлення неблагополучних сімей, забезпечення захисту прав та інтересів дітей, які виховуються в таких сім'ях;

зобов'язати зацікавлені установи та відомства повідомляти органи внутрішніх справ про всі факти вчинення насильства в сім'ї та жорстокого поводження з дітьми. Постійно працювати над створенням негативного ставлення в населення до вказаних явищ, вести роз'яснювальну та пропагандистську роботу з метою усвідомлення громадянами необхідності співпраці та допомоги органам внутрішніх справ щодо профілактики та припинення сімейного насильства та жорстокого поводження з дітьми;

запровадити в практику проведення комплексу занять (у т.ч. тренінгів) з представниками органів виконавчої влади, правоохоронних органів, громадськості, що займаються питаннями попередження насильства в сім'ї, у ході яких розширити діапазон знань з питань насильства у сім'ї, зокрема в з'ясуванні витоків та коренів явища, його психологічних аспектів, характеру та динаміки взаємовідносин між насильником та жертвою, впливу сімейного насильства на психіку дітей, соціальний портрет явища тощо, що у свою чергу дозволить ефективніше протидіяти сімейному насильству;

забезпечити оперативне перекриття місць масового перебування дорослих та молоді (кафе, бари, казино, нічні клуби, дискотеки, Інтернет-клуби тощо);

активізувати роботу щодо оперативно-профілактичних відпрацювань навчальних закладів та місць концентрації неповнолітніх з метою запобігання розповсюдженню наркотичних засобів та психотропних речовин в підлітковому та молодіжному середовищі;

встановлення та ліквідація каналів надходження наркотиків до неповнолітніх, а також причин та умов, які цьому сприяють; спільно з головами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування вирішити питання про виділення працівникам КМСН на території обслуговування приміщень для проведення профілактичної роботи з неповнолітніми й прийому громадян, облаштування приміщень необхідним майном і комп'ютерною технікою;

чітке розмежування функцій організацій, установ, служб та відомств, які співпрацюють з міліцією в галузі подолання підліткової злочинності та визначення конкретного кінцевого результату т для них;

спільно з зацікавленими відомствами запровадити дієвий контроль за умовами праці дітей на підприємствах різних форм власності, особливо в сільській місцевості, виявлення фактів залучення дітей до протиправної діяльності, коли робота може зашкодити фізичному чи психічному стану дитини;

покращити рівень право освітньої роботи в навчальних закладах, проводити роботу щодо роз'яснення неповнолітнім їхніх прав, у т. Ч. Стосовно звернень до відповідних органів та установ з питань порушення їхніх прав та свобод, учинення злочинів, насильства та інших протиправних дій стосовно них;

активізація пропаганди здорового способу життя;

заборонити пропаганду алкогольних напоїв, тютюнових виробів на телебаченні, центральних та особливо молодіжних виданнях засобів масової інформації (газет, журналів тощо);

переглянути доцільність надання дозволів на розповсюдження кіно- та відео продукції, комп'ютерних програм, які містять елементи та пропагують жорстокість, насильство, антагонізм, інші негативні прояви в молодіжному середовищі;

обмеження часу перебування дітей у розважальних закладах;

заборона допуску до гральних автоматів дітей до 16 років;

цільове фінансування МВС на профілактичну роботу;

запровадити жорсткий контроль за використанням коштів на програми профілактики підліткової злочинності та попередження дитячої бездоглядності, зосередити фінансування на конкретних профілактичних заходах, що дають реальні результати;

забезпечити державні заклади освіти охороною підрозділами Державної служби охорони, передбачити у витратній частині бюджету необхідні кошти для фінансування цих заходів;

вийти з клопотанням до органів суду щодо більш широкого застосування до неповнолітніх під час розгляду кримінальних справ заходів виховного характеру у вигляді направлення до шкіл та училищ соціальної реабілітації, а також поміщення до приймальників розподільників для неповнолітніх;

створити централізовані бази обліку неблагополучних сімей, неповнолітніх, які займаються бродяжництвом та жебрацтвом, дітей, які систематично залишають сім'ї та навальні заклади;

створити в ОВС єдиний автоматизований банк даних обліку дітей, які схильні до вчинення злочинів, правопорушень, заняття бродяжництвом та жебрацтвом;

у випадках надходження заяв про розшук неповнолітніх осіб терміново направляти якісні орієнтування з фотографією до місцевих телерадіокомпаній, "Магнолії - ТВ", інших ЗМІ;

з метою забезпечення соціального супроводу умовно засуджених неповнолітніх та неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі, спільно зі службою у справах неповнолітніх на рівні міст та районів створити єдині автоматизовані бази даних зазначеної категорії осіб; створити інститут судових вихователів для контролю за неповнолітніми, які засуджені до покарання, що не пов'язані з позбавленням волі; вирішити питання про створення спеціальних навчально-виховних закладів інтернатного типу для дітей з девіантною поведінкою, психічно хворих неповнолітніх;

створити мережу центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх при Міністерстві охорони здоров'я, які повинні забезпечувати лікування неповнолітніх від алкоголізму, наркоманії та токсикоманії;

ініціювати перед органами місцевої влади питання з організації стаціонарних центрів для реабілітації неповнолітніх осіб, які бажають позбутися наркотичної залежності;

обласним центрам зайнятості держадміністрацій проводити роботу з працевлаштування неповнолітніх осіб, звільнених з місць позбавлення волі, сприяти їхній адаптації та роз'яснення соціально-побутових проблем.

3.2 Проблемні питання взаємодії та шляхи їх вирішення

Розглянемо приклад прийому населення дільничним інспектором згідно положення 1220 від 2003 р., п. 5.4. Коли громадянин прийшов на прийом начальника дільниці і запитав чого по справі, що не була передана у суд. То ми бачимо, що це не провина дільничного інспектора міліції, а безвідповідальне ставлення підрозділів міліції. Наприклад відділ карного розшуку, який не своєчасно зібрав всю необхідну інформацію, а також необхідний матеріал для порушення карної справи і не передав до слідчого відділу, щоб розглянути у по дальшому у суді. І багато таких прикладів, коли інші підрозділи міліції не дотримуються виконання законодавчих норм. А дільничний інспектор не може одночасно виконувати свою роботу і роботу іншого підрозділу. Якщо виникає якась значна проблема на ділянці або у місті, де немає дільничного інспектора, це може бути і крадіжки і вбивства. Ми повинні бачити перш за все дільничного інспектора як керівника по роботі з дільницею. Наприклад, вирішення конфліктів між сусідами. Якщо дільничний отримав скаргу від сусіда на сусіда, то він має розглянути цю скаргу як умога швидше, згідно п. 5.6. Відреагувати на неї. А потім відповідно до своїх обов'язків займатися цією ситуацією. Але це не повинно виходити за межи його компетенції. Якщо він має райони, де панує проституція або наркоманія, він теж має повноваження роботи з населенням. Він повинен проводити профілактичну роботу з населенням, затримувати підозрюваних, вислухати скарги сусідів. Це теж в його компетенції. Присікти самогоноваріння. В наш час це стало дуже поширене явище. Хоча МВС України і внесла корективи до закону "Про міліцію" на рахунок самогоноваріння. Покаранням розмірами штрафів, але я вважаю це не діє, ні для самогоноварників, ні для наркоманів, ні для проституції. Дуже багато ми можемо бачити, де у родинах є батьки п’яниці, які катують своїх дітей, не годують їх, навіть не відвідують ні лікарів, ні дитсадків, ні шкіл. Я вважаю, що треба поновити закон про затримання такої особи і взяття під стражу терміном на 15 діб.

Якщо ця робота дільничного не є діючою, тоді треба щоб за даними, які передає дільничний у інші підрозділи міліції, вони брали це на свій контроль і у подальшому займалися цими справами. Всі ситуації які виникають на дільницях повинні бути перш за все розглянути дільничними, якщо вони не є великого розміру проблеми це побутові, громадські правопорушення, або хуліганство. А якщо це більш масштабніші розміри наприклад крадіжки, вбивства, то це вже потрібно займатися відповідним підрозділам міліції, які відповідають за такі справи. Треба переглянути п. 6.17.7.

Треба поліпшити злагодженість щодо профілактичної роботи служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх із проблемними сім'ями, застосування заходів упливу до батьків, осіб, що їх замінюють, які не виконують обов'язків по вихованню дітей.

3.3 Удосконалення шляхів підвищення кваліфікації кадрів

Для удосконалення роботи кадрів на ділянках. Ми можемо розглянути соціальну позицію і пільги які даються дільничним інспекторам. Перш за все треба переглянути бюджет на цей рік, хоча немає порядку у Раді на рахунок бюджету, але я не згоден з тим, що міліція як державна структура повинна мати недоліки у цьому питанні. Повинні бути покрашенні пільги для працівників міліції. Тобто заробітна плата дільничного інспектора дуже мала для нашого часу, і замала для того обсягу роботи, за яку повинен виконувати і відповідати дільничний. Ось чому останнім часом стало багато прикладів хабарства і прикриття притонів з проституції, наркопритонів. Також самого самогоноваріння – я вважаю це не потрібно зараз робити, покривати ці місця, але і іншого вибору у дільничних немає. Якщо подивиться статистику розкриття злочинів, ми можемо побачити, що рівень розкриття низький тому, що інспектор не має можливості жити нормально на свою зарплатню, а ще і годувати родину. Треба переглянути чим забезпечені дільничні інспектори. Вони не мають мобільного зв'язку за рахунок бюджету, не мають насправді належного автотранспорту, використовують свій особистий транспорт і паливо. Не мають комп'ютерних програм, у яких була б спеціалізована програма, яка полегшувала б роботу дільничних. Наприклад введення алфавітних карток можливо було з засобами сучасних технологій, а також робота з інтернет теж покращувала б роботу дільничних – вони могли б надсилати запити не роблячи це від руки. Треба організувати курси підвищення кваліфікації інспекторів, додаткове отримання освіти для подальшого росту або отримання роботи у іншому підрозділі міліції; курси за обміном досвіду. Наприклад, наших інспекторів і інспекторів поліції у Європі. Треба давати додаткові відпустки якщо є малі діти, або зі станом здоров’я, додаткові пільги на житло на сплату комунальних послуг, на отримання винагороди за свою плідну роботу.

Це може бути і грошові винагороди, а також більш важливі призи. Наприклад найкращий дільничний року, або найкраща дільниця року. Треба зменшити обсяг дільниці згідно п. 6.17.10. і додатково дати іншого дільничного. Також треба проводити спортивні змагання між дільничними інспекторами або організувати свою команду по футболу або баскетболу, виїжджати на змагання і отримувати призи за змагання. Також проводити перевірки за дільничними інспекторами, вести спостереження за роботою дільниці. Це покращує роботу дільничних інспекторів, якщо будуть покращені вимоги до їх праці, то і перевірки їх роботи будуть суворішими. Якщо будуть знайдені недоліки у роботі дільничних, то треба допомогти наприклад начальником або старшим дільничним. Але на це треба звертати увагу це не менш важливе ніж покращення роботи дільничних. Я вважаю, що якщо будуть добрі вимоги роботи то і потрібність у цієї роботі буде найвищою і найпотрібнішою і тому з цього ми можемо сказати, що робота на дільницях буде виконуватись у повному обсязі і з більшим інтересом. І можливо, тоді рівень злочинності у нас буде якомога нижчим. І життя буде кращим.

Висновки

Якщо ознайомитися з функціональними обов'язками дільничного інспектора, то можна переконатися, що ця категорія співробітників міліції без роботи не залишиться ніколи. Надто важливою і багатогранною є діяльність дільничних. Розкриття злочинів, профілактика правопорушень, всебічна правова допомога громадянам, зв'язок з громадськістю - це лише найголовніші напрямки в їхній роботі. Служба дільничних інспекторів міліції є визначальною у наступальному впливі на стан правопорядку. Дільничний повинен постійно стояти на варті закону та правопорядку, відновлювати справедливість, забезпечувати людям спокій, упевненість у завтрашньому дні. Цей тернистий шлях вибирають найбільш стійкі та вірні своєму покликанню люди. Саме дільничні інспектори міліції найбільше контактують з населенням, відтак, зрозуміло, є своєрідним обличчям всієї міліції. Довіра народу, щира вдячність громадян є найвищою оцінкою діяльності дільничних інспекторів міліції. При призначенні на посади дільничних інспекторів міліції, враховуються не тільки ділові якості кандидата, але і його чисто людську характеристику: організаторські здібності, інтелект, уміння спілкуватися з різними категоріями людей, бажання самоудосконалюватись. Отже, на даний час сучасний дільничний інспектор міліції повинен бути універсалом, тобто і детективом, і експертом, і економістом, і психологом, а іноді навіть і психіатром - все залежить від ситуації. І тут немає нічого дивного, адже інколи він є чи не єдиним представником влади для тисяч громадян у сільській місцевості. То хто ж, як не він, має підтримувати зв'язок з населенням, бути, так би мовити, «народним міліціонером»? Та й люди повинні бачити в дільничному партнера, помічника, до якого можна звернутися за допомогою чи порадою.

Сьогодні до роботи дільничного інспектора міліції існують суворі вимоги, як з боку керівництва міствідділу, так і населення. На першому плані для дільничного інспектора залишається проведення профілактичної роботи, яка полягає в забезпеченні контролю за такими категоріями громадян, як особи, що перебувають під адміністративним наглядом, раніше судимі, засуджені умовно, які допускають насильство в сім’ї , батьки, що негативно впливають на виховання дітей, п'яниці, наркомани, психічно хворі люди, тобто ті, від яких можна щохвилини чекати «сюрпризів». Відрадно, що в умовах плинності кадрів, недофінансування матеріально-технічних потреб дільничні інспектори міліції розкривають злочини загальнокримінальної спрямованості. Слід також вказати, що нині значно підвищилася роль дільничних інспекторів в попередженні злочинів в сфері економіки, боротьби з нелегальною міграцією тощо. Але, як би там не було, головне для дільничного – жити повсякденними турботами людей.

Можна зазначити, що успішна діяльність дільничних інспекторів міліції у розкритті та профілактики злочинів безпосередньо залежить від взаємодії з громадськими організаціями та окремими громадянами, від побудови своїх відносин з населенням, залучення найбільш активних з них до охорони правопорядку. Насамперед це стосується громадських формувань з охорони громадського порядку та ефективної допомоги громадських помічників дільничних в сільській місцевості. На виконання відповідних вказівок та розпоряджень керівництва МВС та ГУМВС України дільничний інспектор міліції повинен відвідати кожне помешкання громадян, яке знаходиться на території його обслуговування, вручити візитку та заповнити відповідну картку на домоволодіння з метою повної обізнаності щодо населення, яке в ньому мешкає та надання практичної допомоги особам, які її потребують. Коли всі ми дійсно зрозуміємо, що злочинність можна подолати лише гуртом, що боротьба з нею не лише справа правоохоронних органів, а й кожної добропорядної людини, тоді нас не лякатимуть ніякі перешкоди на шляху до нормального, гідного життя.

Список використаних джерел

Ануфриев М. Кадровый потенциал – гарантия успеха – "Милиция Украины". - К., 2004, №5 - 6

Ануфриев М. Реформирование органов внутренних дел – "Милиция Украины", - К., 2006. – 125с.

Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення – Х: “Основа”, 2001. – 398 С.

Бандурка О.М. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник.– Харків: Еспада, 2000. – 368 с

Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник / В.В. Бедь ; Нац. академія внутрішніх справ України. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2002. - 375 с.

Молдаван В.В. Правоохоронні органи. – К., Юмана, 2003. – 245 c.

Гребеньков, Г.В. Юридична етика: Навчальний посібник; М-во освіти і науки України. - К.: Алерта, 2004. - 209 с.

Кондратьєв Я.Ю. Юридична психологія: Підручник для студ. вуз.; Нац. акад. внутр. справ України. - К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2000. - 351

Кондратьєв Я.Ю.: Суд, правоохоронні та правозахисні органи України, 2002. - 268 с.

Корж В. Криминалистическая характеристика признаков организованных преступных образований в сфере экономики / Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №4. - С. 96-100

Мельник П. Етика взаємовідносин працівників міліції і населення / П. Мельник // Вісник податкової служби України. - 2003. - №8. - С. 33-37

Мороз Л.І. Розвиток комунікативних умінь у працівників міліції / Л.І. Мороз // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. -№12. - С. 51-54

Мельник М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 512 с.

Мельник М. Корупційні злочини: сутність і поняття / М. Мельник // Право України. - 2000. - №11. - С. 126-130

Мінченко С. Методологічні аспекти аналізу злочинності в регіоні / С. Мінченко // Право України. - 2001. - №4. - С. 114-117

Паливода А.В. Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.:, 2003. - Вид. 2-е, стереотип.

Темченко В. Психологічні основи теорії та принципи етики працівників міліції / В. Темченко // Право України. - 2002. -№5. - С. 26-28

Тодыка, Ю.Н. Конституция Украины - основной закон государства и общества; Национальная юридическая академия; Академия правовых наук. - Х.: Факт, 2001. - 382 с.

Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів) : Навч. посіб. для студ. вуз. - К.: АртЕк, 2002. - 205

Шакун В.І. Суспільство і злочинність. - К.: Атіка, 2003. - 782, с.

Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2004. – 272 с

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ:загальна частина: пудручник //авт. кол. (Ю.І. Римаренко, Є.І. Моісеєв. - К.:КНТ, 2008. - 816 с.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під загальною редакцією І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: УАВС, 2002. – 177 с.

Четвериков В.С., Четвериков В.В. Основы управления в органах внутренних дел: Учебное пособие. – М., Новый Юрист, 2006

Кримінологія: Загальна та Особлива частини: [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] І.М. Даньшин, В.В. Голіна; За ред. проф. І.М. Даньшина. - Харків: Право, 2003. - 352 с

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб. / B.C. Ковальський (керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Відп. ред. Я. Кондратьєв. - К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996. – 78 с.

Закон України від 20 грудня 1990 р. “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20. (з наступними змінами та доповненнями).

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" 1577-IV від 04.03.2004

Закон України від 18 лютого 1992р. “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №22. – Ст. 303 (з наступними змінами та доповненнями).

Закон України від 26 березня 1992 р. “Про внутрішні війська МВС України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №29. – Ст. 397.

Наказ 09.03.2004 №3/235 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 р. за №399/8998

Наказ №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352

Статут патрульно-постової служби міліції України згідно з Наказом МВС №1009 від 06.09.2004

Павловський М. Витоки корупції та організованої злочинності - у хибній ідеології реформ/ М Павловський // Віче. - 2002. - №9. - С. 3-17

Аналіз стану злочинності в Україні за 2005 рік та прогноз на 2006 рік : Аналітичний огляд / Ред. Я.Ю. Кондратьєв; М-во внутр. справ України, Нац. акад. внутр. справ України, НДІ проблем боротьби зі злочинністю. - Київ, 2007. - 23 с.

Литвак О. Про причини зростання злочинності та умови, що цьому сприяють: Деякі концептуальні положення / О Литвак // Віче. - 2001. -№11. - С. 57-65

Даньшин І. Організована злочинність: (поняття, кримінологічна характеристика, чинники, шляхи протидії)/ І. Даньшин // Вісник Академії правових наук Україні. - 2005. -№1. - С. 100-110

Кримінальна відповідальність неповнолітніх: Правове виховання учнів // Позакласний час. - 2005.- №3-4. - С. 105-106

Голіна В. Рецедивна злочинність в України: причини та попередження / В. Голіна // Вісник Академії правових наук України. - 2004. -№1. - С. 189-196

Салков Е.В. Маргинальность и преступность / Е.В. Салков // Социологические исследования. - 2000. - №4. - С. 43-47

Молодь та міліція: Правове виховання учнів // Позакласний час. - 2005.- №3-4. - С. 102-103

Кузьмічов В. Нові види злочинної діяльності: їх аналіз / В. Кузьмічов // Право України. - 2000. -№10. - С. 110-112

Мельник М. Корупційні злочини: сутність і поняття / М. Мельник // Право України. - 2000. - №11. - С. 126-130

Романков Л. Организованная преступность: откуда она у нас взялась и что с ней делать? / Л. Романков // Звезда. - 2001. - №3. - С. 182-187

Волобуєв А. Про деякі стандарти злочинної поведінки в технології організованої економічної злочинності/ А.Волобуєв // Вісник Академії правових наук України. - 2001. -№1. - С. 175-181

Мінченко С. Методологічні аспекти аналізу злочинності в регіоні/ С. Мінченко // Право України. - 2001. - №4. - С. 114-117

Корж В. Криминалистическая характеристика признаков организованных преступных образований в сфере экономики/ В. Корж // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №4. - С. 96-100

Сахарова О.Б. Основні причини та умови, що детермінують вчинення злочинів на ринку цінних паперів в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - №5. - С. 66

Бова А.В. Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа. Соціальна психологія. - 2004. -№5. - С. 48-59

Омельченко О. Про злочини і покарання, або чому діти в Україні так часто порушують закони. Освіта України. - 2005. - 5 липня. - С. 6

wsww.mvs.gov.ua – Міністерство внутрішніх справ України

Додаток 1

Міністерство внутрішніх справ України

___________________________________________________________

(назва міськ-, райоргану внутрішніх справ)

___________________________________________________________

(назва ГУМВС, УМВС)

___________________________________________________________

дільничний пункт міліції N __________

ЖУРНАЛ

реєстрації відгуків та пропозицій громадян

Почато "__" ______ 200_ р.

Закінчено "__" _____ 200_ р.

ПРАВИЛА

видачі, збереження, ведення і здавання журналу реєстрації відгуків та пропозицій громадян

1. Журнал реєстрації відгуків та пропозицій громадян заводиться для вивчення думки населення, обслуговуваного дільничними інспекторами даного дільничного пункту міліції, думки про роботу як дільничного пункту міліції в цілому, так і кожного дільничного інспектора окремо.

2. Журнал реєструється в секретаріаті органу внутрішніх справ і видається старшому дільничному (або дільничному) інспектору під підпис. Аркуші журналу повинні бути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою органу внутрішніх справ.

3. Журнал розміщується на стенді наочної агітації, розташованому на стіні в коридорі (холі) дільничного пункту міліції.

4. При переведенні на інший дільничний пункт міліції, іншу посаду, а також при звільненні старшого дільничного (або дільничного) інспектора, що раніше отримували журнал, він здається в секретаріат (канцелярію) органу внутрішніх справ. Призначений дільничний інспектор одержує журнал під підпис.

5. Після закінчення терміну дії журналу, його пошкодження або неможливості подальшого ведення він здається в секретаріат органу внутрішніх справ і знищується у встановленому порядку.

6. З записами, зробленими в журналі, ознайомлюються начальник органу внутрішніх справ, начальник міліції громадської безпеки — щоквартально, начальник відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції — щомісяця, старший дільничний інспектор — щодекадно.

ВIДГУКИ ТА ПРОПОЗИЦIЇ ГРОМАДЯН

(указуються дата і час запису, прізвище й адреса

громадянина, зміст відгуку та пропозиції)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

ВIДМIТКИ ПРО ПЕРЕВIРКУ ЖУРНАЛУ РЕЄСТРАЦIЇ ВIДГУКIВ ТА ПРОПОЗИЦIЙ ГРОМАДЯН (указуються дата і час перевірки, посада, спеціальне звання, прізвище, ініціали того, хто перевіряє, результати перевірки і пропозиції щодо усунення недоліків)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Додаток 2 до п.6.11 Положення

Міністерство внутрішніх справ України

______________________________________________________

(назва міськ-, райоргану внутрішніх справ)

______________________________________________________

(назва ГУМВС, УМВС)

дільничний пункт міліції N _________

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

дільничного інспектора міліції

_____________________________________________________

(спеціальне звання, прізвище та ініціали)

Почато "__" _______ 200_ р.

Закінчено "__" _____ 200_ р.

ПРАВИЛА

видачі, збереження, ведення і здавання робочого зошита дільничного інспектора міліції

1. Робочий зошит дільничного інспектора міліції заводиться терміном на один рік для планування заходів, накопичування і вивчення інформації про стан оперативної ситуації на адміністративній дільниці.

2. Зошит реєструється в секретаріаті (канцелярії) органу внутрішніх справ і видається дільничному інспектору під підпис. Аркуші робочого зошита повинні бути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою органу внутрішніх справ.

3. Зошит зберігається в робочому портфелі, папці дільничного інспектора міліції і під час несення служби завжди знаходиться в нього.

4. У зошиті забороняється робити записи, не пов’язані із службовою діяльністю.

5. При складанні плану роботи забороняється перенесення у нього аналогічних пунктів з попереднього плану без дозволу керівника.

6. У разі закінчення терміну дії зошита, його пошкодження або неможливості подальшого ведення, а також при звільненні з посади дільничного інспектора він здається в секретаріат (канцелярію) органу внутрішніх справ і знищується у встановленому порядку.

7. Порядок ведення зошита перевіряється начальником органу внутрішніх справ або начальником міліції громадської безпеки один раз на квартал, начальником відділу дільничних інспекторів міліції — щомісячно, старшим дільничним інспектором міліції — щодекадно. Про результати перевірки зошита в ньому робиться відповідний запис.

ЗАТВЕРДЖУЮ

(посада, звання, ініціали,

прізвище керівника )

____ ___________ 200_ р.

(Лицьовий бік)

ПЛАН РОБОТИ

на _______________________ 200_ р.

(місяць)

1. Iнформація про вчинені злочини, правопорушення, облік транспортних засобів, номерних речей, що перебувають у розшуку:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Iнша інформація:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

На аркушах проставляється друкарським способом дата, наприклад: на лицьовому боці — 1 січня 2003 року, на зворотному боці — 2 січня 2003 року і так далі.

ВIДМIТКИ ПРО ПЕРЕВIРКУ РОБОЧОГО ЗОШИТА

(указуються дата і час перевірки, посада, звання і прізвище того, хто перевіряє, результати перевірки і пропозиції щодо усунення недоліків)

Додаток 3 до п.6.13 Положення

ПАСПОРТ

дільниці N __________

_________________________________________________

(назва міськ-, райоргану внутрішніх справ)

Почато "____"__________ 200__ р.

Закінчено "____"_______ 200__ р.

Друкується на внутрішньому боці обкладинки

ПРАВИЛА

ВЕДЕННЯ ТА ЗБЕРIГАННЯ ПАСПОРТА ДIЛЬНИЦI

1. Паспорт на дільницю заводиться для накопичування інформації про соціально-економічні, демографічні та інші особливості дільниці, стан злочинності і громадського порядку, наявність патрульно-постових нарядів і громадських формувань, які беруть участь в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень та боротьбі із злочинністю, показники роботи дільничного інспектора, інші відомості.

2. Вищевказану інформацію дільничний інспектор одержує в ході роботи та вивчення закріпленої за ним дільниці, особистого спілкування з населенням, а також у підрозділах міськ-, райоргану внутрішніх справ, державних органах і громадських організаціях.

3. Цей паспорт реєструється в секретаріаті (канцелярії)

міськ-, райоргану внутрішніх справ, видається дільничному інспектору під його підпис і зберігається безпосередньо в нього. Записи в паспорті ведуться авторучкою (у випадках, спеціально обумовлених, — олівцем), чітко й акуратно.

4. При зміні межі дільниці оформляється новий паспорт на неї, у який переноситься інформація, що стосується новоствореної дільниці, раніше заведений паспорт здається до секретаріату (канцелярії) міськ-, райоргану внутрішніх справ і знищується у встановленому порядку.

5. Порядок ведення паспорта на дільницю перевіряється начальником міськ-, райоргану внутрішніх справ чи його заступниками раз на півріччя, а начальником відділу (відділення) з керівництва дільничними інспекторами міліції — щоквартально.

ВIДОМОСТI про рух паспорта дільниці

№	Звання, прізвище, ім'я та по батькові (старшого) дільничного інспектора	Дата заведення (приймання) паспорта на дільницю	Дата здавання паспорта на дільницю до секретаріату міськ-, райоргану внутрішніх справ
…	…	…	…

ЗМIСТ ПАСПОРТА ДIЛЬНИЦI

1. Характеристика дільниці

1.1 План дільниці.

1.2 Відомості, що характеризують дільницю.

1.3 Підприємства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, готелі, санаторії, кінотеатри, навчальні заклади, установи житлово-комунального господарства.

1.4 Підприємства торгівлі і громадського харчування.

1.5 Гуртожитки.

1.6 Об’єкти дозвільної системи.

1.7 Списки осіб, які мають в особистому користуванні вогнепальну зброю.

1.8 Списки власників автомашин і мотоциклів з числа осіб, узятих на профілактичний облік.

1.9 Список іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на дільниці постійно.

2. Патрульно-постові наряди міліції та громадські формування, які беруть участь в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень і боротьбі із злочинністю

2.1 Патрульно-постові наряди міліції, які беруть участь в охороні громадського порядку на території дільниці.

2.2 Позаштатні працівники міліції.

2.3 Громадські пункти охорони порядку.

2.4 Громадські формування (асоціації дружинників, загони самозахисту і сприяння міліції, інші громадські формування з охорони громадського порядку).

3. Показники роботи дільничного інспектора

3.1 Основні показники роботи дільничного інспектора міліції.

3.2 Облік злочинів, які були вчинені на дільниці.

3.3 Облік осіб, які проживають на дільниці і вчинили злочини.

4. Відмітки про перевірку паспорта на дільницю

1. Характеристика дільниці

1.1 План дільниці (зберігається у конверті, який знаходиться в паспорті на дільницю):

Порядок складання плану

План дільниці складається на окремому аркуші (масштаб визначається залежно від розмірів дільниці). Для позначення об’єктів на плані використовуються загальноприйняті топографічні знаки.

На план наносяться:

- у міській місцевості — межа території дільниці, проспекти, вулиці, провулки, житлові будинки (з указівкою номера), підприємства, установи, навчальні заклади, місця відпочинку населення і т.п.;

- у сільській місцевості — межа території населених пунктів, які межують з дільницею і населеними пунктами, розташованими на її території, у кожному населеному пункті за необхідності позначаються вулиці і розміщені на них будинки, державні і громадські організації, у обов’язковому порядку вказуються дорожні шляхи, які з’єднують населені пункти.

На план можуть наноситись інші об’єкти, які складають особливості дільниці і становлять інтерес у питаннях організації охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

1.2 Відомості, які характеризують дільницю:

№	Основні характеризуючі дані	За станом на:
1	Територія дільниці (кв.км)
2	Житлові будівлі (усього)
2.1	У тому числі:
2.2	Iндивідуальні будинки
2.3	Квартири
4	Гуртожитки
5	Проживає населення (усього)
6	На території дільниці розміщено:
6.1	Промислових підприємств
6.2	Об'єктів дозвільної системи
6.3	Об'єктів торгівлі
6.4	Об'єктів торгівлі спиртними напоями
6.5	Відділень банків, поштових відділень
	Лікарень, поліклінік, медпунктів, аптек
	Автостоянок, гаражних кооперативів

1.3 Підприємства, організації, установи, КСП, готелі, санаторії, кінотеатри, навчальні заклади, установи житлово-комунального господарства:

1.4 Підприємства торгівлі і харчування, бази, склади:

1.5 Гуртожитки:

1.6 Об’єкти дозвільної системи:

1.7 Список осіб, які мають в особистому користуванні вогнепальну зброю:

1.8 Список власників автомашин і мотоциклів з числа осіб, узятих на профілактичний облік:

1.9 Список іноземних громадян і осіб без громадянства, які проживають на дільниці постійно:

2. Патрульно-постові наряди міліції і громадські формування, які беруть участь в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень і боротьбі із злочинністю

2.1 Патрульно-постові наряди міліції, які беруть участь в охороні громадського порядку на території дільниці:

2.2 Позаштатні працівники міліції:

2.3 Громадські пункти охорони порядку (асоціації дружинників, загони самозахисту і сприяння міліції, інші громадські формування з охорони громадського порядку):

2.4 Товариські суди та інші громадські організації:

3. Показники роботи дільничного інспектора

3.1. Основні показники роботи дільничного інспектора міліції:

№	Показники роботи	Рік
		1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
1	Узято раніше судимих під адміністративний нагляд за ініціативою дільничного інспектора
2	Встановлено осіб, які знаходились у розшуку
3	Винесено офіційних застережень особам, які вчиняють насильство в сім'ї
4	Поставлено на облік осіб, які
5	Виявлено злочинів економічної спрямованості за ініціативою дільничного інспектора
6	Розкрито злочинів
	загальнокримінальної
	спрямованості:
	- за участю дільничного
	інспектора
	- особисто дільничним інспектором
7	Перебуває на обліку осіб
	- звільнених з місць
	позбавлення волі, які відбули покарання за умисний злочин і в яких судимість не знято або
	не погашено у встановленому законом порядку
	- засуджених за вчинення злочинів, виконання вироку щодо яких не пов'язано із позбавленням волі
	- які визнані в установленому порядку хронічними алкоголіками або зловживають спиртними напоями і на ґрунті пияцтва систематично допускають порушення громадського порядку
	- які вчиняють насильство в сім'ї після винесення їм офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки
	- які були визнані в установленому порядку наркоманами, токсикоманами або вживають наркотичні засоби чи психотропні речовини без призначення лікаря
	- психічно хворих, які є суспільно небезпечними і перебувають на спеціальному обліку в закладах охорони здоров'я
	- неповнолітніх правопорушників стосовно яких здійснюється профілактична робота підрозділами кримінальної міліції у справах неповнолітніх
8	Розглянуто звернень громадян
9	Розглянуто повідомлень про злочини (усього), у т.ч. пов'язані з насильством у сім'ї
	Iз загальної кількості повідомлень:
	- відмовлено в порушенні кримінальної справи
	- надіслано до суду за протокольною формою
	- передано за підслідністю
10	Складено протоколів про
	адміністративні правопорушення (усього), у т.ч. за:
	- порушення антиалкогольного законодавства
	- дрібне хуліганство
	- за вчинення насильства в сім'ї
	- порушення правил торгівлі
	- порушення правил дозвільної системи
	- порушення іноземцями правил перебування в Україні
	- порушення адміністративного нагляду

3.2 Облік злочинів, які були вчинені на дільниці

№	Статті КК, номер кримінальної справи коли і ким порушена	Дата, час і коротка фабула вчиненого злочину	ПІБ, рік народження особи, яка вчинила злочин, місце проживання і роботи	Які правопорушення скоювала особа до вчинення злочину	Відмітки про роботу, яку виконав дільничний інспектор

3.3 Облік осіб, які проживають на дільниці і вчинили злочини

№	ПІБ, рік народження особи, яка вчинила злочин, місце проживання і роботи	Дата вчинення злочину, стаття КК	Місце вчинення злочину	Чи перебувала особа, яка вчинила злочин на профілактичному обліку	Міра покарання
…	…	…	…	…	…

4. Відмітки про перевірку паспорта на дільницю

№	Посада, звання особи, яка перевіряє паспорт на дільницю	Результати перевірки
…	…	…

Додаток 4 до п.6.15 Положення

Міністерство внутрішніх справ України

_______________________________________________________

(назва міськ-, райоргану внутрішніх справ)

_______________________________________________________

(назва ГУМВС, УМВС)

дільничний пункт міліції N _____________

ЖУРНАЛ

обліку особистого приймання громадян

дільничним (старшим дільничним) інспектором міліції

___________________________________________________

(спеціальне звання, прізвище, ініціали)

Почато "_____"_________________ р.

Закінчено "_____"_______________ р.

ПРАВИЛА

видачі, ведення, зберігання та здавання журналу обліку особистого приймання громадян дільничним інспектором міліції

1. Журнал звернень та приймання громадян реєструється в секретаріаті міськ-, райоргану внутрішніх справ і видається дільничному інспектору за його підписом і зберігається безпосередньо в нього.

2. При переведенні з адміністративної дільниці дільничний інспектор здає журнал у секретаріат.

3. Журнал зберігається в металевій шафі (сейфі) у службовому приміщенні дільничного інспектора.

4. Записи в журналі ведуться чітко і акуратно. При отриманні заяви (повідомлення) громадян про вчинений злочин, іншої нетаємної інформації, яка становить оперативний інтерес, дільничний інспектор заносить її до журналу.

При прибутті до міськ-, райоргану дільничний інспектор негайно доповідає керівництву органу і залежно від змісту заяви (повідомлення) реєструє її до КОЗП або в секретаріаті. Зазначені заяви повинні бути зареєстровані протягом доби.

5. У разі закінчення строку дії журналу, його пошкодження і неможливості подальшого ведення оформляється новий журнал. Раніше заведений журнал здається в секретаріат міськ-, райоргану і знищується в установленому порядку.

6. Порядок ведення журналу перевіряється начальником міськ-, райоргану та його заступником — начальником міліції громадської безпеки не рідше одного разу на півріччя, начальником відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції — щоквартально. Про результати перевірок журналу в ньому робиться відповідний запис.

ВIДМIТКИ

про перевірку журналу обліку особистого приймання громадян дільничним інспектором міліції

------------------------------------------------------------------

(указуються дата і час перевірки, посада, спеціальне

звання, прізвище та ініціали перевіряльників, результати

перевірки та пропозиції щодо усунення недоліків)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Додаток 5 до п.6.16 Положення

ПОРЯДОК

проведення поквартирного (подвірного) обходу

Дільничний інспектор міліції, що здійснює поквартирний, подвірний обхід помешкань громадян, повинен:

1. Установити та занести до журналу обліку будинків з обов’язковою вказівкою дати обходу:

1.1 Прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження.

1.2 Домашній телефон.

1.3 Паспортні дані (серія, номер, дата, ОВС, що видав, адреса постійної реєстрації).

1.4 Місце роботи, навчання, посада, адреса, робочий телефон.

1.5 Наявність судимості (дата, стаття ___ КК України, установи, де відбував покарання, дата звільнення).

1.6 Перебування на обліку в диспансері (психоневрологічному, наркологічному, туберкульозному).

1.7 Перебування на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ (категорія).

1.8 Наявність у особистому користуванні вогнепальної (нарізної, гладкоствольної), газової зброї (марка, модель, калібр, умови зберігання, номер дозволу, ліцензії на зберігання та носіння). Дата видачі, яким органом внутрішніх справ видано, дата закінчення дії — продовження ліцензії, дозволу.

1.9 Наявність у особистому користуванні автомототранспорту (марка, модель, колір, державний реєстраційний номер, місце стоянки).

2. З’ясовувати:

2.1 Відомості про мешканців інших квартир, будинків, що підлягають, на думку опитуваного, контролю з боку міліції.

2.2 Відомості про місця можливого збору криміногенного елементу (горища, підвали, притони тощо).

2.3 Відомості про осіб, від яких можна очікувати вчинення правопорушень, з метою проведення з останніми профілактичної роботи.

3. Проводити роз’яснювальну роботу з мешканцями будинків про правомірні способи захисту життя, здоров’я, майна від протиправних зазіхань (металеві двері, замки з “секретом”, установка охоронної сигналізації з виводом на ПЦО та інші).

4. Вручити візитну картку.

Додаток 6 до п.6.16 Положення

Міністерство внутрішніх справ України

____________________________________________________

(назва міськ-, райоргану внутрішніх справ)

_____________________________________________________

(назва ГУМВС, УМВС)

дільничний пункт міліції N ______________

ЖУРНАЛ

обліку будинків

дільничного (старшого дільничного) інспектора міліції

_____________________________________________________

(спеціальне звання, прізвище, ініціали)

Почато "_____"_________________ р.

Закінчено "_____"____________ р.

№	Характеристика будинку	За станом на:
1	Загальна площа, кв.м
2	Житлова площа, кв.м
3	Кількість поверхів
4	Кількість під'їздів
5	Технічна укріпленість (металеві двері, кодовий замок тощо)
6	Наявність консьєржів або іншої охорони
7	Кількість квартир
8	Проживає населення (усього)
8.1	У тому числі дорослих
8.2	Дітей
8.3	Працівників міліції, військовослужбовців
8.4	Позаштатних працівників міліції
8.5	Осіб, які в особистій власності мають нарізну, гладкоствольну мисливську зброю
9	Проживає осіб, які перебувають на(усього) профілактичному обліку
10	Осіб, які перебувають у розшуку

ВIДОМОСТI

про мешканців квартири, будинку

№	П.I.Б.	Дата, місце народження	Місце роботи, навчання, посада, телефон	Примітка (наявність судимості, перебування на обліках, наявність зброї, транспорту, собаки)

Додаток 7 до п.10.7. Положення

АЛФАВIТНА КАРТКА

обліку особи, стосовно якої здійснюється профілактична робота

1. Прізвище__________________________________________________

2. Iм’я _____________________________________________________

3. По батькові ______________________________________________

4. Дата народження __________________________________________

5. Місце народження _________________________________________

6. Місце проживання _________________________________________

7. Місце роботи, посада _____________________________________

(назва підприємства, адреса, телефон)

_____________________________________________________________

8. Підстава для взяття на облік _____________________________

9. Категорія обліку _________________________________________

_____________________________________________________________

10. Дата взяття на облік ____________________________________

11. Дата зняття з обліку ____________________________________

12. Iнші відомості __________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Дільничний інспектор _________________ ______________________

(підпис) (прізвище)

"_____" ___________ 200__ р.

Додаток 8 до п.12.9.5 Положення

ЗРАЗОК

бланка посвідчення позаштатного дільничного інспектора міліції

Бланк посвідчення позаштатного дільничного інспектора міліції (далі — посвідчення) являє собою картку розміром 100х70 міліметра.

На лицьовому боці посвідчення надруковані слова “Посвідчення позаштатного дільничного інспектора”, а нижче — слова “Позаштатний дільничний інспектор міліції у відповідності до Закону України “Про міліцію” має право вимагати від громадян та службових осіб неухильного дотримання громадського порядку і негайного припинення правопорушень”.

Лицьовий бік посвідчення зафарбовується: верхня половина - блакитним, нижня половина — жовтим кольором, а написи наносяться чорним кольором (схематична діаграма додається).

На зворотному боці посвідчення зазначаються міськрайорган внутрішніх справ, що його видав, номер посвідчення, прізвище, ім’я та по батькові пред’явника, дата видачі і термін дії посвідчення, а також відводиться місце для фотокартки особи, якій воно оформляється (схематична діаграма додається).

Достовірність записів у посвідченні засвідчується підписом посадової особи та печаткою органу, що його видав.

Для захисту внесеної до посвідчення інформації може використовуватися прозора плівка для холодного або гарячого ламінування.

ПОСВІДЧЕННЯ ДІЛЬНИЧОГО ІНСПЕКТОРА	МВС УКРАЇНИ
ПОСВIДЧЕННЯ №_____ Дільничний інспектор міліції у відповідності до Закону України "Про міліцію" має право вимагати від громадян та службових осіб неухильного дотримання громадського порядку і негайного припинення правопорушень"	УМВС УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТI Видане _______________| (прізвище) ________________ (ім'я) _________________ (по батькові) Дата видачі __ __ року Дійсне до ___ ___ року М. П. Начальник ______________________ МРВ ГУМВС (УМВС) України в (у) |________ _______ __________ (підпис)

Додаток 9 до п.14.1 Положення

ВИМОГИ

до дільничного пункту міліції

1. Організація дільничних пунктів міліції

1.1 Дільничні пункти міліції організовуються:

1.1.1 У містах — у межах однієї адміністративної дільниці дільничного інспектора або декількох суміжних дільниць.

1.1.2 У сільській місцевості — у межах сільського (селищного) адміністративно-територіального утворення.

1.2 Рішення про виділення службового приміщення під дільничний пункт міліції повинне прийматися міським чи районним органом місцевого самоврядування за пропозицією керівництва відповідного міського, районного органу внутрішніх справ.

1.3 При розгляді питання про виділення службового приміщення під дільничний пункт міліції враховується можливість розміщення в ньому для спільної роботи дільничних інспекторів міліції, їхніх помічників та представників громадськості.

1.4 Дільничний пункт міліції має бути розташованим, як правило, у центрі адміністративної дільниці (мікрорайону).

2. Вимоги до приміщення дільничного пункту міліції

2.1 Бути ізольованим від житлових приміщень.

2.2 Мати двері з надійними замками: зовнішні — дощаті, товщиною не менш 40 мм, оббиті ззовні листовим металом або суцільнометалеві.

2.3 На віконних прорізах мати металеві грати.

2.4 Мати охоронну сигналізацію, по можливості з виводом на пульт централізованої охорони, або автономну сигналізацію типу “сирена” на зовнішньому боці будинку.

2.5 Відповідати вимогам пожежної безпеки і санітарно-гігієнічним нормам.

3. Оснащення дільничного пункту міліції

3.1 Дільничний пункт міліції на видному і доступному для населення місці повинен мати світлове табло з написом “Дільничний пункт міліції”, а також вивіску про дні і години приймання громадян, з телефонами дільничних інспекторів і чергової частини міськрайоргану внутрішніх справ (зразки 1 і 2).

Розміри вивіски становлять 500х350 мм, вона виготовляється з цільного листа пластмаси товщиною 3 мм, символи розміщені шляхом клеєння.

Зразок 1

( za031-03 )

Режим роботи дільничного пункту міліції

щодня	з 9.00 до 21.00 (у дві зміни)
Дні і години приймання населення
Старший дільничний інспектор капітан міліції Iванов Iван Iванович
обслуговує будинки і домоволодіння за адресами: м. Тетіїв, вул. Широка, будинки 1-23, 2-28)	Вівторок з 9.00 до 11.00 год Четвер з 18.00 до 21.00 год Субота з 10.00 до 13.00 год
Дільничний інспектор старший лейтенант міліції Петров Петро Петрович (обслуговує будинки і домоволодіння сіл Iванівна та	Вівторок та четвер з 18.00 до 21.00 год Субота з 10.00 до 13.00 год

3.2 У коридорі (холі) приміщення дільничного пункту міліції розташовуються стенди наочної агітації, на яких розміщуються:

- Конституція України ;

- Закон України “Про міліцію” ;

- закони, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Уряду України, інші нормативно-правові акти місцевого самоврядування, прийняті з питань забезпечення правопорядку;

- виписка з Закону України “Про звернення громадян” ;

- буклети-пам’ятки для населення з правової тематики;

- інша необхідна інформація.

3.3 Приміщення дільничного пункту міліції оснащується меблями, інвентарем, оргтехнікою, засобами зв’язку і спеціальною літературою. З розрахунку на одного дільничного інспектора:

№	Найменування	Кількість
	Стіл письмовий	1
	Стілець напівм'який	1
	Стілець для відвідувачів	2
	Шафа платяна	1
	Шафа для збереження бланків службової документації	1
	Металева шафа (сейф) для тимчасового збереження службових документів	1
	Телефонний апарат, радіостанція	1/1
	Комп'ютер або друкарська машинк	1/1
	Мікрокалькулятор	1
	Репродуктор провідного віщання	1
	Настільна лампа	1
	Люстра	1
	Портьєри і фіранки	1
	Посуда для питної води	1
	Аптечка з медикаментами і перев'язувальними засобами	1
	Мило і рушник	1
	Вогнегасник	1
	Бібліотечка юридичної і педагогічної літератури	1

4. Необхідний список документації, що знаходиться в дільничному пункті міліції (з розрахунку на одного дільничного інспектора):

4.1 Настінний план адміністративної дільниці (мікрорайону).

4.2 Паспорт на адміністративну дільницю.

4.3 Журнал обліку будинків.

4.4 Робочий зошит дільничного інспектора міліції.

4.5 Алфавітні картки обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.

4.6 Журнал обліку особистого приймання громадян дільничним (старшим дільничним) інспектором міліції.

4.7 Несекретні накази, інструкції, методичні рекомендації щодо діяльності дільничних інспекторів міліції.

4.8 Списки обліку транспортних засобів, номерних речей і предметів, що перебувають у розшуку.

4.9 Журнал реєстрації відгуків та пропозицій громадян.

4.10 Юридична і педагогічна література

Додаток 6

до п.39. Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї

ПОГОДЖЕНО ПОГОДЖЕНО

Начальник _______________ Прокурор _______________

району УМВС України в __________ _______________________ області ________________________ _______________________________ ________________________ _______________________________

____ _________ 200__ року ____ _______________ 200__ року

ЗАХИСНИЙ ПРИПИС особі, яка вчинила насильство в сім’ї

____ _____________ 200__ року _________________________________ (назва населеного пункту)

Я, __________________________________________________________ (посада, звання, прізвище та ініціали працівника,

_________________________________________________________________, який виніс захисний припис)

на підставі статті 13 Закону України "Про попередження насильства

в сім’ї" виніс захисний припис гр. _______________________________ (прізвище, ім’я та по батькові)

____ _________________ 19___ року народження, проживає за адресою:

__________________________________________________________________ (місце проживання)

у зв’язку зі скоєнням ним (нею) умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування (насильства в сім’ї) після отримання офіційного попередження про неприпустимість їх вчинення.

Цим приписом гр. ____________________________________________ заборонено чинити такі дії (підкреслити):

1) чинити акти фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру стосовно інших членів сім’ї;

2) отримувати інформацію про місцеперебування жертви насильства в сім’ї;

3) розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона перебуває в місці, що не є відомим особі, яка вчинила насильство;

4) відвідувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї;

5) вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї.

Зазначені обмеження діють до ____ ________________ 200__ року

Гр. _______________________________ роз’яснено, що в разі порушення вимог захисного припису він (вона) буде притягнутий (-та) до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Підпис особи, якій винесено захисний припис _________________

____ _____________ 200___ року

______________________________________ __________________

(підпис посадової особи, якою винесено (дата винесення захисний припис) захисного припису)

Примітка. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину, передбаченого п.2 ст. 13 Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”.