Реферат на тему:

Робота над літературними джерелами

План

Значення роботи за методичною, спеціальною та довідковою літературою

Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук

Поняття про довідково-бібліографічний апарат

Література

1. Значення роботи з методичною, спеціальною та довідковою літературою

В умовах швидкого розвитку науки і техніки, коли стрімко зростає потік корисної та необхідної інформації, різко збільшується обсяг бібліографічного матеріалу, який потрібно опрацювати. Під впливом соціально-економічного прогресу відбувається посилена інформатизація суспільства; на зміну традиційним видам ресурсів держави приходять нові, зокрема, - інформація, яка постійно збільшується з кожним роком. За соціологічними даними, об’єм наукової інформації в 70-ті роки подвоювався через кожні 5-7 років, у 80-ті - кожні 20 місяців, а на початку 90-х рр. подвоєння вже йшло щорічно [8, 4]. Це означає, що відбувається процес швидкого "морального зносу" знань, їх "старіння". Успішна навчально-методична та наукова діяльність педагога стане можливою лише за наявності уміння працювати з різноманітними літературними джерелами.

Особливо важливого значення набуває робота з бібліографією в процесі проведення дидактичних досліджень. Вчитель завжди повинен спиратися на певну суму знань, одержаних на попередніх етапах розвитку науки.

Робота над літературними джерелами, виступаючи як окремий метод наукового пізнання, разом з тим є попереднім (пропедевтичним) етапом будь-якого виду дослідження: зокрема, спостереження, експерименту, певних соціологічних методів та ін.

Цілком закономірно, що на початковому етапі визначення та уточнення теми пошукової діяльності дослідник, опрацювавши різні бібліографічні джерела (рукописи та інші друковані матеріали), має чітко і конкретно уявити собі стан проблеми: її постановку, історію виникнення, ступінь розроблення, наявні на сьогодні розв'язки тощо.

Робота з літературою конкретизує тематику дослідження, визначає шляхи його реалізації тощо. Різнобічне, повне та систематизоване вивчення книг, рукописів та ін., - одна із обов’язкових умов наукової сумлінності.

Пізніше, в процесі самої пошукової діяльності власні фактичні теоретичні й експериментальні дані зіставляються із тими, що були раніше опубліковані. Тобто опрацювання необхідної бібліографії в ході дослідження продовжується вже на більш високому рівні.

До наукових джерел дослідники звертаються й на завершальному етапі творчого пошуку, коли потрібно зробити узагальнення всього матеріалу й отримати необхідні висновки.

Таким чином, робота над літературними джерелами пронизує всі етапи дослідження. Але в ході наукового пошуку постійно змінюється її характер. Методика вивчення бібліографії зумовлена специфічними цілями й завданнями творчої діяльності на конкретній стадії формування та розв’язання проблеми.

Робота з книгою – це найскладніша, найважча за своїм напруженням праця, яка вимагає від дослідника (студента чи вчителя) великої наполегливості й стійкості в досягненні певних результатів. Разом з тим, вона сприяє виробленню вміння самостійно аналізувати предмет дослідження, що виявляється у таких аспектах:

а) у чіткому та ясному усвідомленні науковцем основних понять і суджень, важливих умовиводів, які містяться в прочитаній книзі;

б) в умінні розібратися у доведеннях автора, що підтверджують цінність висловлених положень;

в) в умінні відділити від основних тверджень і доведень ті додаткові дані, які не відіграють важливої ролі в науці;

г) у достатньому розумінні дослідником доречності й доцільності наведених у книзі прикладів та ілюстрацій, які підкріплюють доказовість висновків автора;

д) у вмінні критично підійти до змісту наукового джерела і правильно використати одержану інформацію для побудови розв’язків своєї проблеми.

Самостійно працюючи над книгою, дослідник, особливо початківець, вчиться аналізувати явища та процеси, правильно встановлювати зв’язки та взаємозалежності між ними, докопуватися до пізнання істотних ознак, до глибокого розкриття суті різноманітних подій, до власного розуміння найважливіших положень науки.

Але найважливішим для науковця є формування звички до систематичної праці. Він повинен трудитися постійно. У майбутньому це дозволить кожну роботу виконувати без зайвих напружень, що адекватно сприятиме розвиткові інтересу до науки та пошукової діяльності.

2. Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук

Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками:

У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо).

За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, методики, школознавства та ін.) й бібліографічна (персональна).

За часом видання – поточна й ретроспективна (дає відомості про літературу минулих років).

За територіальними ознаками – краєзнавча.

Бібліографія бібліографії.

Зупинимося детальніше на класифікації за змістом і типом книг. Сюди входить наукова, науково-популярна та навчальна література. Наукові джерела незалежно від їх виду та форми, служать цілям дослідницької роботи. Вони містять точний і повний зміст висвітлення конкретних проблем. Подається також і науково-довідковий аппарат (коментарі, примітки, покажчики тощо).

Видання науково-популярного типу адресуються широкому колові читачів, які цікавляться актуальними питаннями навчання та виховання підростаючого покоління.

До навчальних джерел належать хрестоматії, публікації різних освітніх документів у підручниках та посібниках тощо.

Здійснюючи дослідницьку діяльність, педагог повинен широко працювати, в першу чергу, з науковою літературою, яку представляють монографії та статті. Монографією називають книгу, написану одним або кількома авторами з конкретної наукової проблеми. Монографії – результат серйозної пошукової роботи. В них детально, аргументовано розглядаються різні аспекти досліджуваної проблеми, подаються певні точки зору на неї, формулюються нові концепції та висновки.

Монографії завжди мають науковий (науково-довідковий) апарат: анотацію, зміст (перелік розділів), посилання на літературу та інші джерела інформації, коментарі, бібліографічні покажчики, додатки, таблиці, графіки тощо.

Наукова стаття (одного або кількох авторів) становить загальний виклад наслідків вивчення якогось питання певної проблеми. У ній розглядаються окремі аспекти досліджуваної теми, висуваються нові положення, робляться висновки. Стаття як оперативна форма подання результатів наукового дослідження часто використовується для творчих дискусій, постановки нових проблем. Вона теж має необхідну аргументацію з відповідними посиланнями (висновками) на використану літературу, джерела інформації і т.ін.

На науково практичних конференціях для ознайомлення учасників з певними підходами до розв’язання загальних (глобальних) проблем, готуються доповіді й повідомлення.

Доповідь – це усний виклад результатів дослідницької роботи. А перші її наслідки або інформація про хід розробки конкретної теми оформлюють у вигляді повідомлення. Вся попередня інформація про підготовлені до конференції доповіді й повідомлення часто публікується у вигляді тез. Тези – це стисло викладені основні положення, у яких наводиться необхідна аргументація, фактичний матеріал доповіді, а також може мати місце наукова полеміка.

У пошуковій роботі дослідник (студент або вчитель) часто використовує як першоджерело навчальні підручники та посібники з педагогіки, психології, фізіології, часткових дидактик (методик) та ін.

Зміст підручників будується відповідно до навчального плану. В них послідовно висвітлюються всі теми й питання, знання яких вимагає програма. В підручниках не подаються дискусійні положення у науці. Тут висвітлюються на сучасному рівні загальновизнані теоретичні положення педагогіки, освітні концепції, опис подій та явищ у навчальному процесі, які надійно встановлені й перевірені.

Посібником називають навчальну книгу, яка має завдання доповнити підручник. При його написанні враховуються найновіші досягнення науки, що дозволяють докладно висвітлити найактуальніші питання педагогіки, подаються деякі робочі гіпотези та зміст проблемних дискусій з окремих розділів предмета, певні уточнення інформації (таблиці, плани, схеми, графіки, діаграми), пропонується також інший дидактичний матеріал (наприклад, контрольні питання для самоперевірки). Деякі посібники за змістом та структурою можуть не відрізнятися від підручників, інші – носити чисто навчально-методичний характер або виступати як конкретні рекомендації з реалізації окремих навчально-виховних завдань.

Важливу роль у пошуковій роботі відіграють науково-популярні видання й, зокрема, в трудовому навчанні. Викладені в белетристичній формі події, факти, коментарі з історії виникнення та розвитку техніки, подробиці з життя видатних людей, про які не можна довідатися з підручників та посібників, легко й міцно запам’ятовуються. Це сприяє засвоєнню матеріалу, допомагає створювати цілісну картину досліджуваного явища чи події. Разом з тим, слід чітко відрізняти конкретні факти від художнього вимислу.

Досліджуючи складну педагогічну проблему, не завжди можна обмежитися використанням вказаних літературних джерел. Доцільно розширити коло пошуків. Деяку літературу з певної проблеми можна знайти в довідкових виданнях, які доступні нашим педагогам.

У словниках, енциклопедіях найважливіші статті забезпечені бібліографією. З них також можна отримати довідковий матеріал про поняття, визначення, різноманітну термінологію, що цікавить дослідника. У науковій роботі можна використати: Педагогічну енциклопедію, Педагогічний словник, словник для батьків - "Сімейне виховання", словники для вчителя, як, наприклад, "Трудове навчання" та ін.

Необхідні дані науковець може знайти при ознайомленні з відповідними статтями в Енциклопедії українознавства, Філософській енциклопедії, Енциклопедичному словнику та ін. Використання спеціальних словників дозволяє виявляти нові грані досліджуваної проблеми, інші шляхи її розв'язання тощо.

Разом з тим, слід зазначити, що робота з довідковими виданнями має свої недоліки, оскільки в них подаються лише найкоротші відомості про предмети, явища, а їх бібліографія містить незначну частину літератури. Часто подана інформація може бути застарілою для використання та ін.

Найбільш повні відомості про нову літературу (окремі видання) можна отримати із спеціальних каталогів Книжкової палати України: "Літопису книг", "Літопису періодичних видань України", "Літопису журнальних статей", "Літопису газетних статей", "Літопису рецензій". Так, наприклад, "Літописи книг" дають найоперативнішу інформацію про підручники, посібники, окремі відомчі видання різних галузей наукового знання, а також автореферати дисертацій.

Останнім часом великого значення в дослідницькій роботі набувають оглядові та реферативні журнали. Останні ознайомлюють із змістом наукової літератури різними мовами світу. Тут подається інформація про дослідження й розробки, коротко викладається їх зміст, наводяться найважливіші дані та висновки авторів.

Доцільно зазначити й те, що в наш динамічний, мінливий з калейдоскопічною швидкістю час бібліографічні посібники спізнюються з інформацією про літературні надходження. Крім того, складна економічна ситуація держави не дає можливості отримувати нові книги, газети й журнали багатьом бібліотекам. Створився до певної міри інформаційний вакуум. Тому дослідник за таких умов повинен опрацювати всю літературу стосовно конкретної проблеми, яка надійшла в книгосховища протягом попередніх років.

Важливо знати, що в пошуковій роботі при вивченні різноманітних педагогічних явищ, і фактів недостатньо обмежуватися опрацюванням інформації, яка міститься у відповідних бібліографічних розділах "Педагогіка", "Освіта", "Загальноосвітня школа" та ін. Необхідно також ознайомлюватися з даними споріднених або близьких до педагогіки наук, таких, як психологія, фізіологія, соціологія.

3. Поняття про довідково-бібліографічний апарат

На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом.

До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать:

а) раціональні методи роботи з книгою;

б) вміння стежити за надходженням нової літератури;

в) вміння самостійно відшукувати й добирати літературу за бібліографічними джерелами;

г) вміння, систематизувати літературу за певною проблематикою;

ґ) знання основних інформаційно-бібліографічних центрів України та їх видань.

Довідково-бібліографічний апарат складається із каталогів, картотек та довідково-бібліографічного відділу.

Основою довідкового апарату бібліотеки є каталоги, які диференціюються за певними ознаками: за призначенням - службові та читацькі; за способом групування матеріалу - алфавітні, систематичні, предметні; за видами видань творів (ноти, карти, ГОСТи та ін.). Каталоги можуть формуватися на відповідних картках, а також видаватися окремою книгою (наприклад, описання одягу, предметів побутового призначення, верстатів, пристроїв, приладів, інструментів тощо).

Основна форма каталогів, яка діє під сучасну пору в бібліотеках, - карткова. В алфавітному каталозі картки розміщують за першою літерою прізвища автора книги, або її назви, коли книга підготовлена кількома авторами або це збірник статей. Наприклад: Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально-технічних дисциплін: Навч. посібник .... Вказану книгу потрібно шукати під літерою "Т".

У систематичному каталозі всі книги поділено за окремими відділами, які, в свою чергу, диференціюються на підвідділи, і кожний з них мав свій шифр. Тому раніше згадуваний посібник необхідно шукати у відділі систематичного каталогу під індексом 74.200.

Значну допомогу дослідникові в пошуку літератури може надати алфавітно-предметний покажчик (покажчик) до систематичного каталогу. Він формується у вигляді картотеки з переліком окремих питань та тем, що відповідають зібранню літератури у підвідділах.

Предметний каталог формує літературу за окремими темами й проблемами; тут за основу береться не галузь знань, а предмет дослідження.

Довідковий апарат бібліотеки має не лише каталоги, які доповнюють один одного, а й картотеки. Вони є різного спрямування: систематична картотека газетних і журнальних статей, картотека рецензій, цитат та ін.

Література

1. Библиографический аппарат диссертации / АН УССР, Центральная научная библиотека; Сост.Л.Б.Кокарева, Г.М. Плесский. - К., 1982.

2. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. - Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86. - М., 1984.- (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

3. Кальбус Г.Л., Миронюк С.К. Методические указания по планированию, выполнению и оформленню научно-исследовательских работ для студентов, преподавателей, аспирантов и сотрудников НИСа ЛСХИ. - Дубляны, 1974.

4. Клименюк А.В., Калита А.А., Бережная Э.П. Методология и методика педагогического исследования. Постановка цели и задач исследования: Учебное пособие. - К., 1988.

5. Мальцев Д.М., Емельянова КА. Основы научных исследований. - К., 1982.

6. Методи педагогического исследования. Лекции: Учеб. пособие /для студентов пед. ин-тов/ Под ред. канд. пед. наук В.И.Журавлева. -М.: Просвещение, 1972.

7. Примаковский А.П. О культуре чтения. Методы самостоятельной работы с книгой в свете научной организации умственного труда. - М: Книга, 1969.

8. Хроменков Н.А. Образование. Человеческий фактор. Общественный прогресс. - М.: Педагогика, 1989.

9. Шульга 3. П. О методике научно-исследовательской работы. - К., 1973.