КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
ЖОВКВА Ольга Іванівна
УДК 726:727.4
ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
18.00.02 „Архітектура будівель і споруд”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури
Київ-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник доктор архітектури, професор Єжов Валентин Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри основ архітектури та архітектурного проектування
Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Мироненко Віктор Павлович Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища;
кандидат архітектури, доцент Ковальська Гелена Леонідівна Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, м. Київ, доцент кафедри архітектури.
Захист відбудеться “21” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31.
Автореферат розісланий “21” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Товбич В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Духовна освіта на території України споконвіку відігравала провідну роль і має глибоке історичне коріння. Духовні навчальні заклади, починаючи з княжої доби, готували духовних лідерів народу: філософів, громадських діячів тощо.
Із набуттям Україною незалежності спостерігається процес підвищення інтересу до проблем духовності у суспільстві. За більш ніж десятилітній термін відтворено чимало зруйнованих у 30-ті роки минулого століття культових споруд та комплексів, збудована значна кількість нових об’єктів сакральної архітектури. Сьогодні можна говорити про чималий інтерес з боку держави до проблем підвищення рівня духовності суспільства та будівництва сакральних споруд.
Із збільшенням кількості сакральних споруд зростає потреба у висококваліфікованих духовних наставниках, священнослужителях та настоятелях.
Згідно з оприлюдненими Державним комітетом України у справах релігій даними, станом на 1 січня 2006 р. на території України зареєстровано 15222 православних громад та 13700 громад інших віросповідань, що свідчить про досить високий показник релігійності суспільства. У країні налічується чимало православних сімей, для яких актуальним є питання виховання підростаючого покоління у православному середовищі. Однак сьогодні у досить розгалуженій мережі загальноосвітніх навчальних закладів функціонує лише незначна кількість навчальних закладів в яких, як правило на рівні факультативу, викладають історію релігії, або основи християнської етики.
Актуальність теми дослідження. На тлі поступового зростання економічного благополуччя суспільства по-справжньому неприглядним є явище збільшення кількості дітей групи ризику (безпритульних, наркоманів, залежних від алкоголю). Саме цей факт вплинув на прийняття у 1998 році Указу Президента України №200 „Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”, а також Указу Президента України від 18.01.1996 №63 щодо розроблення національної програми „Діти України”, основним напрямком та завданнями якої є створення сприятливих умов для психічного, соціального, фізичного та духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту, здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії та алкоголізму серед підлітків.
Дана обставина обумовлює початок нових теоретичних досліджень у напрямку розробки нового типу навчального закладу - духовного навчального центру, де окрім надання духовної освіти дітям із православних сімей, підготовки духовних кадрів, надаватиметься підтримка дітям, позбавленим сімейного виховання. Основною метою даних закладів, окрім підготовки священнослужителів, буде піклування про духовне та моральне виховання дітей, в тому числі і девіантних. Сучасний православний духовний навчальний центр – це принципово новий тип навчально-виховного закладу, що функціонуватиме паралельно з традиційними православними духовними навчальними закладами (школами, училищами, семінаріями, академіями).
Актуальним є питання пошуку ефективних архітектурно-планувальних рішень та прийомів побудови композиції православних духовних навчальних закладів.
Окремі аспекти формування архітектури навчальних установ, а також православних духовних навчальних закладів розглянуті в роботах педагогів, психологів, архітекторів. Важливе науково-практичне значення мають дослідні роботи з питань формування архітектури навчальних установ:
з удосконалення загальноосвітніх закладів – В.І. Єжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слєпцова;
з формування мережі шкільних та позашкільних закладів, а також вищих навчальних закладів – О.М. Дячок, Г.Л. Жебровської, Г.Л. Ковальської, В.П. Поліщука, Л.А. Солодилової, С.В. Сьомки;
з проектування закладів з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – І.В. Кабанова, Ф.Д. Мубаракшиної.
Важливе для даного дослідження науково-практичне значення мають і наукові праці, присвячені вивченню сакральних споруд та їхніх комплексів, таких науковців, як Ю.С. Асєєва, І.В. Бондаренка, Т.В. Буличової, О.О.Горбик, Ю.Р. Диби, Ю.В. Івашко, В.В. Куцевича, О.О. Лесик, Н.С. Мірошника, В.І. Соченка, М.Б. Яціва.
Теоретичною та інформаційною базою для дисертаційного дослідження стали праці вчених різних галузей:
наукові праці з історії, філософії, релігії та культури: Г.К. Вагнера, Х.Г. Гадамера, Г.В. Гегеля, М.С. Грушевського, П.А. Флоренського. У дисертації також використано окремі тези із Святого Письма-Біблії та Закону Божого;
наукові праці з історії і теорії мистецтва та архітектури: А.В. Буніна, В.В. Вечерського, Т. Геврика, А.В. Іконнікова, Н.Г. Логвіна, А.П. Мардера, В.П. Мироненка, З.В. Мойсеєнко, Л.П. Скорик, В.В. Чепелика;
наукові праці з містобудування: Ю.М.Білоконя, М.М.Дьоміна, М.М. Кушніренко, Г.І.Лаврика, Т.Ф.Панченко, В.О.Тімохіна, Г.Й.Фільварова, І.О.Фоміна;
наукові праці з архітектурної типології: Л.Г. Бачинської, П.П. Безродного, Ю.Г. Репіна, В.П. Уреньова.
в методологічному плані дане дослідження будується на наукових розробках С.В. Єжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слєпцова.
Однак проведені в останні роки дослідження у напрямку вивчення сакральної архітектури, навчальних закладів не створюють достатньої науково-методичної бази з проектування православних духовних навчальних закладів, оскільки ще й досі остаточно не визначена номенклатура типів православних духовних навчальних закладів, не винайдено прийоми будівництва та реконструкції даних установ, не розроблено нормативну базу з проектування.
Таким чином, можна констатувати, що на сьогодні немає достатньої кількості праць, у яких би належним чином висвітлювалось питання формування мережі, а також архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів. Написано небагато спеціалізованих праць, присвячених формуванню архітектурно-просторової композиції православних духовних навчальних закладів із урахуванням їхньої ролі в оточуючій забудові. Зважаючи на вищевикладене, актуальність теми ґрунтується на недостатній вивченості питань архітектурно-планувальної організації православних духовних навчальних закладів.
Саме тому таким важливим є проведення дослідження щодо напрацювання принципів архітектурно-планувальної організації та методики проектування православних духовних навчальних закладів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на вирішення ряду задач, визначених Указом Президента України від 1998 року №200 „Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”. Напрямок дослідження відповідає планам науково-дослідних робіт Київського національного університета будівництва і архітектури. Робота виконується у рамках наукових досліджень кафедри основ архітектури та архітектурного проектування.
Мета дослідження полягає у виявленні принципів архітектурно-планувальних та просторових рішень православних духовних навчальних закладів, розробці науково-практичних рекомендацій і методики їхнього проектування. Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити такі основні задачі:
проаналізувати стан теоретичних і практичних розробок у галузі архітектурно-типологічних досліджень духовних навчальних закладів;
дослідити історію становлення православних духовних навчальних закладів на території України;
виявити сучасні тенденції вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування і будівництва християнських духовних навчальних закладів;
провести класифікацію православних духовних навчальних закладів;
розробити типологію православних духовних навчальних закладів;
вивести основні принципи архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів і прийоми їхньої архітектурно-просторової організації;
розробити основи методики проектування православних духовних навчальних закладів.
Об’єктом дослідження виступає архітектура православних духовних навчальних закладів (далі в текстовій частині приймається скорочення – ПДНЗ), зокрема: академій, семінарій, училищ, недільних шкіл, центрів.
Предметом дослідження виступає організація функціонально-планувальної структури та просторового рішення православних духовних навчальних закладів.
Методи дослідження передбачають використання системного підходу, порівняльного аналізу, в тому числі закордонного досвіду, розвитку проектування та будівництва ПДНЗ у різні історичні періоди; аналіз літературних джерел, систематизацію результатів наукових досліджень; графоаналітичний метод; натурне обстеження духовних навчальних закладів України та Росії, а також здійснення анкетного опитування серед адміністрації функціонуючих ПДНЗ.
Наукова новизна дослідження визначається такими результатами:
запропоновано формування нових типів громадських будівель – православних духовних навчальних центрів;
проведено класифікацію та визначено типи будівель православних духовних навчальних закладів;
розроблено принципи архітектурно-планувальної та просторової організації православних духовних навчальних закладів та центрів.
Практичне значення дослідження полягає у виведені основних принципів та прийомів побудови архітектурно-просторових рішень ПДНЗ, розробленні архітектурно-планувальних схем православних духовних навчальних закладів, визначенні необхідного складу приміщень. Використання розроблених схем та прийомів на практиці дозволить підвищити якість проектних рішень.
Основні положення дисертації були впроваджені у навчальний процес під час викладання дисципліни „Архітектурне проектування” для студентів 4-го курсу спеціальності „Архітектура будівель і споруд” (КНУБА); у навчальний процес під час викладання дисципліни „Архітектурно-дизайнерське проектування” для студентів 2-го курсу (Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”); при розробці методичних рекомендацій з проектування православних сакральних споруд та духовних навчальних закладів, зокрема у архітектурно-планувальних рішеннях проекту православного храму Святого Феодосія Чернігівського із приходською школою по вул. Привокзальній, 2 у Дарницькому районі м. Києва (АТ „Київпроект”); при підготовці архітектурно-планувальних завдань на будівництво православних храмових комплексів, духовних навчальних закладів та об’єктів культової архітектури у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації.
Основні положення дисертації можуть використовуватись в архітектурній теорії, практиці та освіті: при подальшому дослідженні проблеми формування православних духовних навчальних закладів; при створенні нормативної бази проектування ПДНЗ; при формуванні архітектурно-планувальних рішень ПДНЗ; в курсовому і дипломному проектуванні.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на ХVІ Міжнародній науковій конференції „Стародубовські читання -2006”, ПДАБА (м. Дніпропетровськ, 2006р.), V міжнародній конференції молодих вчених „Комплексний розвиток житлового середовища”, ВАТ „КиївЗНДІЕП” (м.Київ, 2006), 67-й та 68-й науково-практичних конференціях, КНУБА (м. Київ, 18-20 квітня 2006, 2007 рр.).
Публікації. Основні результати дисертації публікувались у семи статтях в наукових фахових виданнях, чотирьох тезах до конференцій.
Структура та обсяг дисертації обумовлена метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, ілюстрацій, загального висновку, додатків, що включають в себе таблиці, приклади анкетних листів, акти впровадження результатів дослідження, списку використаних джерел.
Загальний обсяг роботи 215 сторінок, обсяг текстової частини складає 150 сторінок, обсяг ілюстрацій складає 42 сторінки. Список використаних джерел містить 135 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У Вступі розкривається суть, сучасний стан розробки обраної теми, її значимість, обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету дослідження, сформульовано основні задачі, визначено об’єкт та предмет дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів, науково-практичну цінність, розкрито зв’язок роботи із науковими програмами та проведено апробацію отриманих результатів.
Розділ 1. Передумови формування православних навчальних закладів. Досліджено історію розвитку ПДНЗ на території України на прикладі чотирьох основних регіонів: Центрального, Західного, Південно-Східного та Східного. Православні духовні навчальні заклади Центрального регіону яскраво представляють такі об’єкти, як Києво-Могилянська академія, Київська духовна академія і семінарія, Харківська духовна семінарія. Західний регіон України представлений Львівською духовною академією і семінарією та Волинською духовною семінарією. На території Південно-Східного регіону України функціонує заклад із славетними традиціями – Одеська духовна семінарія. Східний регіон представлений Дніпропетровським та Запорізьким духовними училищами, закладами середнього рівня, оскільки у даному регіоні вищі ПДНЗ відсутні.
Історичний аналіз дав можливість виділити основні періоди розвитку православних духовних навчальних закладів:
1-й етап (Х-ХV ст.) – поява перших православних шкіл при церквах, монастирських комплексах та маєтках багатих вельмож, так званих „нижчих” шкіл. Споруди даного періоду не мали виразної архітектурної ідеї. Навчальні приміщення перших церковноприходських шкіл особливо не відрізнялись від житлових приміщень.
2-й етап (ХVІ ст.) – закладено початок так званих „середніх” православних шкіл (гімназій, колегій). Яскравим прикладом „середньої” школи може бути гімназія при Успенській церкві, що у Львові. При Успенському храмі окрім школи також діяв навчально-просвітній осередок із друкарнею та книгарнею.
3-й етап (поч. ХVІІ – кін. ХІХ ст.) – зародження православних навчальних закладів „вищого” типу. Створення Острозької академії, що по праву вважається першою академією в Україні.
4-й етап (кін. – ХІХ – поч. ХХ ст.) – дореволюційний період.
5-й етап (поч. ХХ – сер. ХХ ст.) – початок занепаду духовної освіти на території України.
6-й етап – (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.) – період відродження духовності в Україні. Позначився відновленням діяльності ліквідованих у 30-ті роки ХХ ст. духовних навчальних закладів. Сучасний період характеризується створенням нових ПДНЗ на базі споруд дитячих садків та загальноосвітніх шкіл, що не завжди дозволяє задовольнити вимоги до підготовки висококваліфікованих фахівців для потреб церкви. У результаті дослідження історичного розвитку ПДНЗ виявлено ряд проблем, що потребують вирішення.
Аналіз сучасного стану проектування та будівництва духовних навчальних закладів України здійснювався за допомогою натурного обстеження, під час якого особисто автором було досліджено понад 30 ПДНЗ України різних типів (академій, семінарій, недільних шкіл), близько 10-ти православних навчальних закладів Росії, а також 10 католицьких духовних навчальних закладів. Огляд сучасного стану проектування та експлуатації ПДНЗ дав можливість виявити як недоліки, так і позитивні якості закладів, окреслити шляхи їхнього вдосконалення.
Вивчення історії розвитку православних духовних навчальних закладів України, натурні обстеження вплинули на формування наукової гіпотези дослідження щодо розвитку ПДНЗ. Гіпотеза полягає у тому, що сучасні ПДНЗ повинні мати “гнучкий” у часі характер планувальної структури: із зменшенням потреби у підготовці священнослужителів та духовенства, православні духовні навчальні заклади повинні мати змогу трансформуватися у будь-які інші соціальні установи.
У ході дослідження вивчено практику проектування та будівництва православних навчальних закладів Росії. На сьогодні Росія є найпрогресивнішою країною з усіх пострадянських держав у сфері розвитку духовної освіти. Так, наприклад, у Москві, згідно з інформацією відділу релігійної освіти та катехізації Російської Православної Церкви, зареєстровано більше 20 недержавних середніх загальноосвітніх навчальних закладів, близько 150 недільних шкіл та 3 вищі православні навчальні заклади.
Сучасні православні загальноосвітні навчальні заклади Росії засновуються переважно православними громадами чи приватними організаціями за сприяння Патріархату РПЦ. Міністерство освіти РФ веде акредитацію даних закладів і слідкує за рівнем викладання загальноосвітньої програми.
Дослідження принципів архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів спиралось на католицький досвід проектування аналогічних споруд.
На відміну від вітчизняної практики проектування, що нерішуче відроджується, зарубіжний досвід демонструє широкий діапазон нових образних вирішень. Релігійні течії (особливо католицизм та протестантизм) прагнуть не відставати від духу сучасності, всіляко утримують свої позиції, намагаючись таким чином збільшити сферу впливу в суспільстві. Духовенством робляться спроби пристосувати релігійну доктрину до сучасного життя, в дечому спростити церковні обряди та послабити жорсткі канони. Церковнослужителі охоче беруть до уваги всі новітні концепції в мистецтві, дають “зелене світло” новаторським, в дечому навіть ризикованим проектам. Підтримавши концепцію наближення церкви до суспільства в культовій архітектурі, закордонні митці в своїх проектах прагнуть до простоти, камерності, логічності.
Ідею демократизації церкви активно підтримав і розвивав у своїй творчості американський архітектор Ф.Л.Райт. Концепція наближення церкви до народу яскраво втілилась у його проекті уніатської церкви у Медісоні (1950-1955 рр.). Автор у своєму проекті відмовився від традиційного образу церкви-башти, запропонувавши натомість новий образ – культової споруди універсального призначення. У проект уніатської церкви у Медісоні Ф.Л. Райт заклав концепцію перетворення сакрального об’єкта на досить оригінальний тип громадської споруди- будівлю універсального призначення із культовою функцією водночас.
Навчально-просвітницька функція вдало організована у сучасних сакральних спорудах католицької церкви. Католики у культових спорудах, як правило, поєднують навчальну, сакральну, дозвіллєву, адміністративну, спортивну та інші функції, необхідні для повноцінного розвитку особистості. Такий досвід католицької церкви є досить цінним для інших конфесій.
Систематизація досвіду архітектурної організації ПДНЗ стала основою для визначення факторів та ступеню їхнього впливу на формування установ. Серед основних факторів, що впливають на формування споруд православних духовних навчальних закладів, вирізняються два основні види факторів: внутрішні та зовнішні. До зовнішніх факторів належать: історико-етнографічний, соціально-економічний та соціально-педагогічний, природно - кліматичний, містобудівний. До внутрішніх належать чотири фактори: архітектурної виразності, функціональний, конструктивний та економічний. Вони безпосередньо впливають на формування ПДНЗ.
У дисертаційному дослідженні встановлено, що сучасна практика проектування християнських духовних навчальних закладів свідчить про зародження нового типу духовної навчальної споруди із суттєвим розширенням функцій – духовного навчального центру. Введення в архітектурну термінологію поняття духовного навчального центру дає можливість дослідити тенденції формування нового типу ПДНЗ.
Розділ 2. Функціонально-планувальні особливості православних духовних навчальних закладів. Проведено класифікацію ПДНЗ за такими показниками: рівнем підготовки, місткістю, кількістю функцій, методом будівництва, функціонально-планувальною структурою, режимом експлуатації, поверховістю, комунікаційною структурою, планувальною схемою, об’ємно-просторовою організацією, планувальною структурою основних приміщень.
Розглянуто питання розташування ПДНЗ у системі забудови міста. Мережу закладів бажано формувати з п’яти основних сходинок: приходські школи, духовні училища, семінарії, духовні академії та центри. Диференціація за рівнем освіти є основною при формуванні мережі. У роботі запропоновано орієнтовні радіуси доступності для кожного типу ПДНЗ, наведено розрахунки місткості на кожну 1000 жителів. Так, приходські школи пропонується проектувати із розрахунку 7-10 місць на 1000 жителів із радіусом доступності 1.5 км (2 год. пішої ходи); семінарії пропонується проектувати із розрахунку 0.3 місця на 1000 жителів (міський та обласний рівні); академії - 0.25 місця на 1000 жителів (обласний рівень).
Певним недоліком сучасної мережі ПДНЗ є її нерівномірність. На сьогодні відсутня чітка концепція розташування ПДНЗ на території України, в тому числі у її столиці. Сьогодні спостерігаємо ситуацію, коли історичні центри міст налічують чималу кількість культових споруд та ПДНЗ, в той час як на периферійних територіях зафіксована їх гостра нестача. Для вирішення даної проблеми у ході дослідження запропоновано схему перспективного розвитку і розміщення ПДНЗ на території України та її столиці, що включає оцінку наявного стану мережі, розрахунок дефіциту потужностей, визначення принципів розміщення об’єктів, визначення їхніх типів.
Під час дослідження розроблено пропозиції щодо зонування ділянки проектування ПДНЗ. Генеральний план земельної ділянки ПДНЗ доцільно організовувати з таких основних зон: відпочинку, зеленої зони, навчально-виробничої, спортивної, господарської, зони забудови та зони для роздумів. Наявність тієї чи іншої зони на генеральному плані залежить від типу закладу. У додатку дисертації наведені рекомендовані показники площ основних функціональних зон ділянки проектування. Запропоновано також принципові схеми розташування ПДНЗ на ділянці проектування, серед яких виділено: глибинну (складається з блоків, пов’язаних загальною лінійною комунікацією), фронтальну (застосовується у проектних рішеннях при наявності певних обмежень земельних ресурсів або у випадку необхідності здійснення фронтальної забудови) та кутову схеми.
На основі аналізу роботи ПДНЗ, що функціонують, а також вивчення наявної нормативної бази проектування навчальних закладів рекомендується використовувати такі типи православних духовних навчальних закладів (рис. 1): приходські школи (малі, середні, великі), училища (малі, середні, великі), семінарії (малі, середні, великі), академії (малі, середні, великі) та новий тип - православний духовний навчальний центр (малий, середній, великий). Значна увага надана питанню функціонально-планувальної організації ПДНЗ.
Споруда приходської шкли являє собою окремо розташовану або прибудовану до сакрального ядра споруду. Повнофункціональна приходська школа, як правило, включає такі групи приміщень: вхідну, навчальну, адміністративну, рекреаційну та іноді – сакральну, просвітньо-благодійну, трапезну та житлову.
Православні духовні училища мають більш повний, порівняно із приходськими школами, склад приміщень. До складу даних установ, окрім груп основних приміщень, обов’язково входить просвітньо-дозвіллєва, адміністративна, харчова та житлова групи приміщень. Планувальні схеми даних установ залежать від потужності закладу і можуть бути простими чи складними.
Духовні семінарії потребують проектів споруд різної потужності із різним складом приміщень, відповідно до чисельності віруючого населення, що користуватиметься послугами даної установи. Тому діапазон значень потужності у семінарії становить від 100 до 300 вихованців. До складу даних установ обов’язково повинні входити навчальна, сакральна, адміністративна, вхідна, просвітньо-дозвіллєва, харчова та господарська групи приміщень, а також такі бажані групи приміщень як навчально-виробнича, житлова, спортивна. При укрупненні семінарії збільшується кількість існуючих кабінетів (навчальних, навчально-виробничих, адміністративних), з’являються приміщення із новим функціональним призначенням.
Потужність духовної академій дещо менша порівняно із семінарією, оскільки нижчим є попит на академічну освіту. Так, у крупних і найкрупніших містах, як правило, проектують духовні академії потужністю 150-200 вихованців; у середніх і великих містах - потужністю 100-150 вихованців, у малих містах - потужністю близько 100 вихованців. Склад духовних академій багато в чому подібний до складу приміщень православних духовних семінарій з єдиною відмінністю, що основний акцент робиться на збільшення групи навчально-просвітніх приміщень (бібліотек, дискусійних клубів, конференц-залів та комп’ютерних класів, видавництв тощо).
Формування православних духовних навчальних центрів представляє один із перспективних напрямків розвитку ПДНЗ. Інтегруючи педагогічні, канонічні вимоги щодо роботи ПДНЗ, була визначена концептуальна функціонально-планувальна структура православного духовного навчального центру. Вона включає до свого складу наступні основні групи приміщень: вхідну, навчальну, навчально-виробничу, сакральну, групу допоміжних до сакрального ядра приміщень, просвітню, дозвіллєву, медичну, харчову, адміністративну, господарську, житлово-готельну та спортивну. Зазначені групи приміщень, у свою чергу, об’єднуються у функціональні блоки: навчальний, сакральний, дозвіллєвий, адміністративно-господарський, житловий.
У планувальних схемах наведено розподіл основних потоків та взаємозв’язки між основними групами приміщень. Узагальнена функціональна структура великих православних духовних навчальних центрів (на 700 і більше вихованців) містить у своєму складі максимальну кількість функціональних блоків.
Проаналізовано основні групи приміщень та у додатку дисертації наведено орієнтовні нормативні показники площ основних приміщень.
При проектуванні ПДНЗ різних типів можуть використовуватись принципово різні композиційні схеми. За планувальними схемами розрізняють Т-, V-подібні, периметральні, криволінійні та інші композиції. За композиційною структурою - можна виділити коридорні, безкоридорні зальні, чарункові, анфіладні та змішані композиційні схеми.
Зазначені композиційні схеми є можливими, але не обов’язковими до застосування під час проектування ПДНЗ, оскільки формування архітектурно-художнього образу ПДНЗ – це у кожному випадку індивідуальна, неповторна творча задача.
Розділ 3. Архітектурно-просторова організація православних духовних навчальних закладів. Виведено принципи архітектурно-композиційних рішень ПДНЗ. Концепція формування даних споруд та нового запропонованого типу – православного духовного навчального центру –підпорядковується таким основним принципам:
- принцип художньої виразності спрямований на покращення архітектурно-естетичних рішень ПДНЗ та відповідність православним канонам. До даного принципу відноситься: застосування національних традицій, синтез мистецтв, канонічність;
- принцип об’ємно-планувальної організації спрямований на удосконалення об’ємно-планувальних рішень ПДНЗ шляхом кооперування ПДНЗ та комбінаторністю блоків;
- принцип функціональної організації спрямований на впровадження в практику проектування ПДНЗ поняття універсальності. Універсальні, функціонально невизначені простори ПДНЗ у разі потреби можуть швидко змінити своє початкове функціональне призначення;
.- принцип прогресивності технічних рішень передбачає наявність у проектних рішеннях ПДНЗ трансформативності структури закладу – можливості здійснення регулярних та періодичних перепланувань простору, а також сучасних конструктивних систем;
принцип динамічного розвитку ПДНЗ спрямований на впровадження поняття універсальності закладу, завдяки чому, у разі потреби, можливе перепрофілювання ПДНЗ у будь-яку іншу соціальну або освітню установу. Перепрофілювання ПДНЗ передбачає передачу будівель під нові функціональні навантаження: позашкільні заклади, гуртки, центри для інвалідів, соціальні центри підтримки малозабезпечених та дітей-сиріт тощо.
Даний принцип обумовлює можливість трансформації та варіабельності планувальних схем ПДНЗ.
принцип поліфункціональної діяльності передбачає організацію повного циклу життєдіяльності вихованців у ПДНЗ, тобто організацію повноцінних комфортних умов для навчання, проживання та відпочинку.
принцип об’ємно-планувальної реконструкції визначає два основних напрямки здійснення реконструкції будь-якої споруди під ПДНЗ: проведення реконструкції із максимальним збереженням об’ємно-планувальної структури будівлі, що реконструюється, а також адаптаційний підхід до зміни споруди.
Основу об’ємно-планувальної композиції ПДНЗ визначає вибраний прийом розташування груп приміщень. У ході дослідження визначені чотири архітектурно-композиційні прийоми організації православних духовних навчальних закладів: компактний, блочний, павільйонний, змішаний (комбінований) (рис.2). Кожен прийом має геометричне і пластичне архітектурно-планувальне рішення.
Компактний прийом на сьогодні є досить розповсюдженим і найраціональнішим. Він дозволяє якнайкраще розмістити будівлю в умовах обмеженості земельних ресурсів, а також скоротити довжину транзитних потоків. Даний прийом має два напрямки планувальної схеми, що різняться своєю геометрією – прямокутний та багатокутний.
Застосування компактної схеми дає можливість отримати навчальні приміщення із двостороннім освітленням та достатньою інсоляцією. До компактної композиції також належать зальні ПДНЗ, класи яких розташовуються навколо залу-рекреації.
Блочний прийом, порівняно із компактним, є менш розповсюдженим при вирішенні архітектурної композиції ПДНЗ. Раціонально поєднані між собою основні функціональні блоки є втіленням даного прийому. Блочна композиція – найоптимальніша у разі виникнення необхідності проведення розширення установи шляхом добудови того чи іншого функціонального блоку до вже існуючих.
Блочний прийом може мати як геометричну, так і пластичну трактовки. Позитивним у застосуванні блочного прийому при розміщенні ПДНЗ є можливість створення певної ізоляції кожного блоку і водночас наявність безпосереднього зв’язку із вхідною зоною, можливість виділення пускових комплексів при будівництві. Даний прийом доречно застосовувати переважно при проектуванні вищих ПДНЗ.
Павільйонний прийом отримав найбільше розповсюдження при проектуванні великих приходських шкіл та духовних училищ, що входять до складу храмових комплексів. Окремі павільйони дозволяють максимально забезпечити оптимальну орієнтацію всіх приміщень закладу. Недоліком павільйонної композиції вважається досить велика довжина функціональних зв’язків між спорудами і більша, порівняно із компактною схемою, експлуатаційна вартість.
Застосування змішаного (комбінованого) прийому дає можливість створити виразну архітектурну композицію ПДНЗ, оптимізувати функціональні зв’язки, забезпечити хорошу орієнтацію приміщень закладу.
Однак за допомогою вказаних прийомів не завжди вдається досягти бажаного рівня виразності ПДНЗ та вирішення ряду містобудівних задач. Тому у практику проектування ПДНЗ пропонується включити композиції, що розвиваються.
Вивчення діючої моделі організації проектування культових споруд та ПДНЗ дало можливість виявити недоліки та надати пропозиції з удосконалення методики проектування ПДНЗ. Запропонована методика проектування ПДНЗ передбачає послідовне вирішення таких задач:
1. Проведення статистично-аналітичних досліджень на базі яких формуються задачі та готується завдання на проектування.
2. Визначення типу ПДНЗ.
3. Вибір земельної ділянки (у разі нового будівництва) або об’єкта реконструкції (у разі проведення реконструкції або пристосування).
При виборі земельної ділянки варто зважати на енергоінформаційне оточення, наявність енергоактивних зон, особливо патогенних. Пропонується архітектурну частину проекту ПДНЗ доповнити розділом щодо енергоінформаційного обґрунтування прийнятого рішення у якому необхідно:
- провести передпроектний аналіз щодо наявності можливого негативного патогенного впливу на об’єкт проектування;
- у разі наявності негативного впливу запропонувати варіанти захисту об’єкту;
- ув’язати об’єкт із природним оточенням;
- створити архітектурний образ ПДНЗ, що формуватиме бажаний еніомікроклімат.
Загалом, енергоінформаційні явища, що проявляються у спорудах, являють собою вплив двох груп джерел: зовнішніх і внутрішніх. На практиці частіше за все доводиться мати справу із сукупністю даних джерел.
Перед початком проектування ПДНЗ необхідно оцінити можливість розміщення об’єкта на обраній земельній ділянці без потрапляння у патогенну зону. При наявності патогенних зон необхідно оцінити джерело, що створює патогенний фактор і виходячи з цього ліквідувати всі або частину джерел, трансформувати джерела, що створюють даний фактор, поставити ефективний та економічний захист.
4. Вибір основних принципів архітектурно-планувальних рішень і архітектурно-просторових прийомів організації ПДНЗ.
5. Розробка експериментальних проектних пропозицій архітектурно-планувальних рішень (функціонально-планувальних моделей).
6. Оцінка розроблених варіантів і вибір оптимального рішення на основі набору заданих критеріїв. У роботі запропоновано п’ять основних критеріїв: соціально-педагогічний, функціональні, архітектурно-канонічний, конструктивний та економічний.
Соціально-педагогічний критерій оцінки варіантів ПДНЗ враховує рівень та якість забезпечення православного населення закладами духовної освіти.
Функціональний критерій оцінки проектних рішень ПДНЗ враховує раціональність організації основних функціональних зон у закладі, рівень оптимальності зв’язків між ними та трансформативності структури ПДНЗ.
Архітектурно-канонічний критерій враховує відповідність об’ємно-просторової композиції та функціонально-планувальної структури запропонованих проектних рішень ПДНЗ православним канонам, правильність у вирішенні сакрального ядра в структурі закладу, коректність у застосуванні православної символіки у вирішенні загальної композиції закладу.
Економічний критерій оцінки варіантів проектних рішень ПДНЗ враховує економічність запропонованого проектного рішення у подальшій експлуатації (у разі проведення реконструкції - обґрунтованість вибору об’єкта реконструкції).
7. Розробка стадії „Проект”.
8. Погодження проектної документації у встановленому порядку.
9. Реалізація проекту в натурі.
Запропоновані у роботі основи методики проектування ПДНЗ дозволять систематизувати процес проектування та підвищити якість проектних рішень.
ВИСНОВКИ
У роботі вирішено наукове завдання, яке полягає у проведенні класифікації, розробці типологічного ряду та виведенні основних принципів архітектурно-планувальних рішень ПДНЗ. Проведені у дисертаційній роботі дослідження дали можливість науково обґрунтувати принципи архітектурно-планувальних рішень ПДНЗ та удосконалити методику їхнього проектування.
Аналіз архітектурно-типологічних досліджень, історичного досвіду формування духовних навчальних закладів, сучасної практики проектування та будівництва дав можливість виявити історичні закономірності, встановити основні етапи формування даних установ.
У ході вивчення історії розвитку ПДНЗ та проведення натурних обстежень виявлено необхідність у створенні нового типу ПДНЗ – православного духовного навчального центру, оскільки існуючий стан організації роботи ПДНЗ часто не відповідає сучасним вимогам до проведення навчального процесу.
Визначено фактори і ступінь їхнього впливу на формування сучасних ПДНЗ. Сформульовані передумови їхнього формування.
У ході дослідження проведено класифікацію ПДНЗ.
Виведено особливості організації мережі ПДНЗ, в основу яких покладено принципи доступності та етапності. Головною метою побудови мережі ПДНЗ є створення єдиного налагодженого організму із раціональним і рівномірним розосередженням територією різних типів ПДНЗ. Під час дослідження встановлена номенклатура типів ПДНЗ.
6. Розроблено рекомендації стосовно організації земельної ділянки ПДНЗ з виділенням основних зон. У процесі організації ділянки проектування доцільно передбачати зонування території із урахуванням перспективних напрямків розвитку комплексу, а також враховувати фактор цінності території нової забудови.
7. Визначені вимоги до функціонально-планувальної структури ПДНЗ, вказані основні функціональні групи приміщень, які, в свою чергу, об’єднуються у блоки. Структура ПДНЗ має бути гнучкою, що дозволить своєчасно реагувати на соціальні зміни, що виникають в суспільстві.
У роботі запропоновано орієнтовні показники площ основних приміщень ПДНЗ, оскільки на сьогодні норми проектування даних закладів.
8. Вивчення та дослідження ПДНЗ дозволило сформулювати основні принципи архітектурно-композиційних рішень ПДНЗ: художньої виразності, об’ємно-планувальної організації, функціональної організації, прогресивності технічних рішень, динамічного розвитку, поліфункціональної діяльності, об’ємно-планувальної реконструкції. Серед зазначених принципів найбільш вагомим є принцип динамічності мережі ПДНЗ. Він передбачає можливість трансформації і варіантності планувальних схем, а також перспективне розширення закладів. Під впливом змін, що відбуваються у системі освіти, змінюються і архітектурно-планувальні рішення даних споруд. Ця обставина проявляється в укрупненні, ускладненні планувальної схеми, диференціації споруди ПДНЗ на функціональні блоки.
9. Виявлено чотири прийоми архітектурно-просторової організації споруд ПДНЗ – компактний, блочний, павільйонний. Кожен прийом має геометричне і пластичне рішення. Так, компактний прийом є найбільш розповсюдженим і має такі різновиди рішень – прямокутне, багатокутне, вільне. У даний час паралельно із розробкою завершених композицій спостерігається тенденція до створення динамічних композицій, які розвиваються, що дозволить у майбутньому здійснити добудову до закладу нових функціональних блоків.
10. Створення архітектури ПДНЗ з оптимальними умовами для проведення навчально-виховного процесу відповідно до сучасних вимог – одна з актуальних задач. Враховуючи дану обставину, у роботі запропоновано основи методики проектування ПДНЗ. Виявлення існуючих недоліків в системі проектування і будівництва ПДНЗ стало базою для формування основ методики проектування даних закладів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Жовква О.І. Основні віхи розвитку православних навчальних закладів. Ракурс з історії у сьогодення // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - КНУБА.- 2006.- №15.- С. 89 – 99.
2. Жовква О.І. Православні навчальні заклади: досвід близького зарубіжжя (недержавні православні навчальні заклади Москви) // Містобудування та територіальне планування. - КНУБА.- 2006.-№23.- С. 80 - 88.
3. Жовква О.І. Основні принципи та прийоми архітектурно-просторової композиції християнських духовних навчальних закладів України // Містобудування та територіальне планування. - КНУБА.- 2007.-№26.- С 62-68.
4. Жовква О.І. Основні тенденції у західній сакральній архітектурі // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - КНУБА.- 2006.-№16.- С. 291 – 296.
5. Жовква О.І. Основні фактори, що впливають на формування православних духовних навчальних закладів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - КНУБА.- 2007.- №17.- С. 261-271.
6. Жовква О.І. Православні духовні навчальні заклади регіонів // Містобудування та територіальне планування. - КНУБА.- 2006.-№24.- С. 57 - 65.
7. Жовква О.І. Сучасний досвід проектування католицьких духовних навчальних закладів України // Новини науки Придністров’я. - ПДАБА.- 2006.-№ 4 .- С.39-48.
8. Жовква О.І. Функціонально-планувальна організація православних духовних навчальних закладів України // Програма 67-ї науково-практичної конференції. - К.: КНУБА, 2006. – С. 21.
9. Жовква О.І. Сучасний досвід проектування католицьких духовних навчальних закладів України // ХVІ Міжнародна наукова конференція „Стародубовські читання - 2006”. – Х.: ПДАБА, 2006.
10. Жовква О.І. Архітектурно-планувальна композиція католицьких духовних навчальних закладів Західного та Центрального регіонів України // Програма V Міжнародної конференції молодих вчених „Комплексний розвиток житлового середовища”. – К.: ВАТ „КиївЗНДІЕП”, 2006.
11. Жовква О.І. Класифікація православних духовних навчальних закладів // Програма 68-ї науково-практичної конференції. - К.: КНУБА, 2007. – С. 23.
АНОТАЦІЯ
Жовква О.І. Принципи архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена визначенню принципів архітектурно-планувальних рішень ПДНЗ. У роботі визначено поетапний розвиток ПДНЗ, узагальнено вітчизняний та закордонний досвід проектування та будівництва християнських духовних навчальних закладів. Виявлено фактори, що впливають на їхнє формування.
У результаті аналізу функціонуючих ПДНЗ запропоновано класифікацію закладів. Враховуючи хаотичність та нерівномірність мережі ПДНЗ на території України, наведено рекомендації щодо її удосконалення. Розроблена базова номенклатура типів. Наведено пропозиції щодо зонування земельних ділянок ПДНЗ. У дослідженні запропоновано функціонально-планувальні моделі ПДНЗ, визначені взаємозв’язки між основними групами приміщень та функціональними блоками. Розкрито актуальні питання формування архітектурно-планувальної композиції ПДНЗ, а також православних духовних навчальних центрів, які є новим типом даних навчальних установ. Запропоновано основи методики проектування ПДНЗ.
Ключові слова: духовний навчальний заклад, приходська школа, семінарія, духовна академія, принцип, архітектурно-планувальне рішення.
АННОТАЦИЯ
Жовква О.И. Принципы архитектурно-планировочных решений православных духовных учебных заведений. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 -Архитектура зданий и сооружений.- Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2008.
Диссертация посвящена определению принципов архитектурно-планировочных решений православных духовных учебных заведений (ПДУЗ). В работе определяются этапы развития ПДУЗ, обобщается отечественный и зарубежный опыт проектирования и строительства христианских духовных учебных учреждений. Исторический анализ развития ПДУЗ на территории Украины дал возможность выделить шесть основных периодов их становления.
Определены факторы, влияющие на формирование данных объектов. В ходе исследованиям установлены два основных вида факторов – внешние (экзогенные) и внутренние (эндогенные). К внешним факторам относятся: историко-этнографический, социально-экономический и социально-педагогический, природно-климатический и градостроительный факторы. К внутренним факторам относятся: фактор архитектурной выразительности, функциональный, экономический и конструктивный.
В результате анализа ПДУЗ предложена классификация заведений по следующим признакам: уровень подготовки, емкость, функциональный состав, метод строительства, функционально-планировочная структура, режим эксплуатации, композиционная структура, планировочная схема, планировочная структура основных помещений. Учитывая хаотичность и неравномерность сети ПДУЗ на территории Украины, предложены рекомендации относительно ее усовершенствования. Разработана базовая номенклатура типов ПДНЗ: воскресные приходские школы (тип І) - желательно размещать в жилой застройке на участках, приближенных к планировочным центрам районов; духовные училища (тип ІІ) - как правило функционируют при епархиях; семинарииї (тип ІІІ); духовные академии (тип ІV) и православные духовные учебные центры (тип V) - интегрируют в себе основные качества І - ІV типов духовных учебных заведений.
Даны предложения относительно зонирования участков проектирования ПДУЗ. Наиболее полный генеральный план участка проектирования ПДУЗ должны включать следующие основные зоны: входную; учебно-производственную; зону отдыха; зону для размышлений; хозяйственную зону; зону основной застройки; зону житлой застройки (общежития, гостиницы для паломников); зеленую и спортивную зоны. Предложены также принципиальные схемы размещения ПДУЗ на участке проектирования, среди которых выделены: глубинная (состоит из блоков, связанных общей линейной коммуникацией), фронтальная (используется в проектных решениях при наличии определенной стесненности земельного участка, или в случае необходимости проведения фронтальной застройки) и угловая схема.
В диссертационном исследовании предложены функционально-планировочные модели ПДУЗ, определены функциональные взаимосвязи между основными группами помещений и функциональными блоками. Раскрыты актуальные вопросы формирования архитектурно-планировочной композиции ПДУЗ, а также духовных учебных центров, которые являются новым типом правословных учебных заведений. По планировочным схемам различают Т-, V- образные, периметральные, криволинейные и другие композиции ПДУЗ. По композиционной структуре можно выделить коридорные, бескоридорные, зальные, ячеистые, анфиладные и смешанные схемы ПДУЗ.
Предложены семь основных принципов архитектурно-композиционных решений ПДУЗ среди которых принцип художественной выразительности, принцип объемно-планировочной организации, принцип функциональной организации, принцип прогрессивности технических решений, принцип динамического развития ПДУЗ, принцип полифункциональной деятельности и принцип объемно-планировочной реконструкции. В ходе исследования определены четыре архитектурно - композиционных приема организации православных духовных учебных заведений: компактный, блочный, павильонный, смешанный (комбинированный). Каждый прием имеет геометрическое и пластическое архитектурно-планировочное решение. Предложены основы методики проектирования ПДУЗ.
Ключевые слова: духовное учебное заведение, приходская школа, семинария, духовная академия, принцип, архитектурно-планировочное решение.
ANNOTATION
Zhovkva Olga. Principles of architectural and planning decisions of orthodox theological educational institutions – Manuscript.
Thesis for candidate degree in architecture in specialty 18.00.02 - Architecture of Buildings and Structures. – Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2008.
The dissertation defines the principles of architectural and planning decisions of orthodox theological educational institutions (OTEI). The thesis describes the stage-by-stage development of OTEI as well as generalizes foreign and national experience of OTEI designing and building. Besides this, the author singles out the main factors forming OTEI buildings.
As a result, the author presents her classification of OTEI buildings. Taking into account the general chaos and scarcity of OTEI net on the territory of Ukraine, the author suggests her recommendations on its improvement and updating. She presents the basic nomenclature of OTEI types. The author gives her proposals on zoning the territory used for OTEI designing and building.
The dissertation elaborates on functional OTEI models, defines the interaction between the main room groups and functional blocs. The issue of architectural composition of OSEI takes the central place in the dissertation. As a result, own basics of OSEI designing methodic is presented by the author.
Key words: theological educational institutions, parish school, theological seminary, theological academy, principle, architectural and planning decision.