Розкриваючи суть, мету та завдання, а також методику образотворчої діяльності у гуртках ми вказували, що основним завданням педагога є розширити знання про мистецтво, його особливості, виражальні засоби, сформувати творчу особистість. Ще однією особливістю гурткової роботи є добровільний характер відвідування. Зважаючи на вікові та психологічні особливості молодших школярів, рівень їхніх знань та умінь, а також результативність занять у гуртках, завдання педагога полягає у необхідності залучити якомога більшу кількість дітей до цих занять.
Гуртки образотворчого мистецтва охоплюють різні види робіт-графіку і живопис, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво, мистецтвознавство.
Між гуртками існує взаємозв'язок. Так, наприклад, на гуртку графіки і живопису виконують деякі скульптурні і декоративно-оздоблювальні роботи. На гуртку скульптури – графічні і декоративно-оздоблювальні роботи. А в декоративно-оздоблювальному гуртку учні ліплять, займаються графікою і живописом. На всіх гуртках вивчаються твори художників.
В гуртках можуть займатися як учні одного класу, так і відразу всіх чотирьох класів початкової школи.
Успіх роботи гуртка залежить від багатьох причин, у тому числі і від захопленості вчителя, його підготовки, від забезпечення необхідним інвентарем. Велике значення має і чітке планування діяльності гуртка. При плануванні керівник гуртка враховує число членів гуртка, кількість годин, тематику завдань, їх складність, методику проведення занять.
Гурток живопису і графіки Перш за все, гуртківців ознайомлюють з графікою і живописом як видами образотворчого мистецтва.
З усіх видів мистецтва живопис найбільш повно розкриває усі видимі явища світу. Колір – це те, що вирізняє його з поміж інших видів образотворчих мистецтв. Саме колір виступає могутнім засобом вираження задуму та художньої ідеї твору. Завдяки певній кольоровій гамі – колориту – у живописному творі існує можливість не лише достеменно передати натуру, але й посилити образний та емоційний зміст картини, викликати у глядача певні емоції та почуття, асоціації чи уяву.
Крім того, що колір виражає, перш за все, почуття художника та стимулює сприйняття та почуття глядача, він є також засобом передачі матеріальної сутності речей та простору на полотні – це фактура чи техніка живопису, своєрідний прояв темпераменту художника. «Енергійний, сміливий мазок, щільний густий живопис і взагалі різноманітна живописна поверхня полотна створюють додаткове відчуття краси та складності форми і матеріальності речей.» [2, с. 141] Слід сказати, що енергійна, стрімка техніка живопису відтворює динамічне сприйняття та вираження зображуваного, «гладка» техніка передає врівноваження, спокій, статичність.
Не менш важливим, але уже властивим і іншим видам мистецтва, є композиція, тобто сюжетне вирішення картини, її єдиний цільний образ. Керуючись відчуттям ритму, гармонії, рівноваги, динаміки чи статики художник передає побачене чи уявне так, щоб було не лише зрозуміло зображене, але й виникало почуття єдності та цілісності елементів і цілого, виділяє головне і підпорядковує окремі деталі загальному живописно-пластичному вирішенню картини. За видами живопис ділиться на: станковий, монументальний, декоративний. декоративно-прикладний, мініатюра.
Залежно від техніки виконання живопис може бути акварельним, темперним, масляним, пастельним, восковим (енкаустика), фресковим, клейовим, мозаїчним та ін.
У шкільному гуртку учні початкової школи виконують живописні роботи гуашшю, аквареллю, пастеллю, в техніці мозаїки (з натури, по пам'яті). Гуртківцям демонструють твори художників-графіків, живописців, а також роботи учнів з методичного фонду з теми, що вивчається на даному занятті.
Графіка, як вид образотворчого мистецтва, не менш необхідна в особистісному плані, ніж живопис. На відміну від живопису, більш обмежена в зображальних можливостях, більш умовна, що дозволяє сконцентрувати увагу на вираженні певної особливості будь якого життєвого явища. Засобом виразності, передачі зображуваного у графіці виступає лінія, штрих, пляма та крапка. Її називають «тихою» через особливості зображення – основними є ахроматичні кольори. Лише іноді використовують барвисті вкраплення для вираження того чи іншого фрагменту рисунку, щоб посилити композиційний чи емоційний центр зображуваного. Як і у живописі, необхідною умовою створення високохудожнього полотна є композиція та техніка зображення. Вимоги до композиції аналогічні тим, що ставляться у живописі. Техніка зображення тут дещо інша. По-перше – лінія. Вона буває різною, однакової товщини протягом усієї довжини лінія передає впевненість, спокій, одноманітність. Якщо вона в одному місці тонка, в іншому товща, з натиском, з несподіваними переходами від однієї товщини до іншої, іноді обірвана – це вираження живого, динамічного. В графічних зображеннях лінія передає контур і форму фігур, предметів, пейзажу, особливості її характеру – плавність, твердість чи м’якість та інше допомагає виразити зміст художньої ідеї і є складовою частиною художнього образу.
Штрих менш самостійний ніж лінія, але завдяки йому передається тон картини, групою штрихів створюється пляма. Пляма, в більшості випадків, – рівно зафарбована чорна площина різноманітного розміру та форми є засобом вираження матеріальності предметного світу. Іноді нею передають затінені частини зображення. Емоційного впливу в техніці графіки добиваються за рахунок контрастності – білий папір, товщина лінії чи штриха, напрямок їх проведення, насиченість кольору. «…протиставимо легким, тонким штрихам більш насичені, широкі штрихи і малюнок «заговорить», або, як кажуть художники, «зазвучить». [3, с. 6] Графіку ділять на такі види: станкову (станковий малюнок, естамп), книжкову і журнально-газетну, прикладну (грамоти, дипломи, етикетки, афіші та ін.), плакатну.
У шкільному гуртку учні малюють олівцем, ознайомлюються з технікою гравюри, так званим «видряпуванням», з гравюрою по аплікації, з монотипією (друк з скла). Роботи виконуються з натури, по пам'яті, на різні теми.
Гурток скульптури та гурток декоративно-прикладного мистецтва.
Скульптура належить до просторово-статичних мистецтв. Особливістю цього виду мистецтва є його трьохмірність. Основним об’єктом зображення виступає людина. Як і інші види мистецтва, скульптура характеризується притаманними лише їй засобами виразності. Перш за все – це силует, оскільки в більшості випадків її твори «вписані» у навколишнє середовище. По-друге – різноманітність та краса матеріалу, його обробка. В залежності від того, в якому матеріалі виконана скульптура ми сприймаємо динамічність чи статику композиції, виразність силуету, цільність ансамблю, тобто його поєднання з навколишнім. Наступним засобом впливу на глядача можна назвати таку особливість скульптурної форми як пластику – гармонічне та ритмічне поєднання об’ємних форм, площин, ліній, кольору, пропорцій, а також виразність передачі зображення. Скульптура здатна відобразити і передати думку, почуття, стан та настрій. На жаль душевні порухи залишаються у цьому виді мистецтва за межами його можливостей – «…не передаючи поруху душі, скульптура передає уявлення про ідеал людини, не просто відображає конкретний образ людей, але і в формі пластичних образів утверджує ідеал, вчить ідеалу, розкриває людську гідність народу, передає духовний стан цілої епохи». [2, с. 141] Завдяки такій особливості ми отримуємо знання про еталони краси, значимі події у житті суспільства.
Декоративно-ужиткове мистецтво – синтез скульптури, живопису та графіки. Напевне, більше ніж інші види мистецтва воно задовольняє духовні запити людей, одночасно створюючи художньо-утилітарні речі. Особливість що вирізняє його з поміж інших видів мистецтв є стилістичність. У творах декоративно-ужиткового мистецтва не існує прямої подібності з дійсністю, хоча основою зображення є реальні предмети чи їх форми. Ще одна особливість – це біфункційність даного виду мистецтва. Лише у творах декоративно-ужиткового мистецтва поєднується утилітарні та естетичні функції. Художня якість визначається призначенням яку виконує річ: гармонійне поєднання матеріалу, форми, конструкції, співвідношення частин та цілого, характер та міра декорування. Утилітарна – можливістю використання її у побуті. Прості та доступні твори декоративно-ужиткового мистецтва, яскраві за формою та кольором, виразні, завдяки чому виникає естетична взаємодія, тісний зв’язок зі світом прекрасного та духовною пам’яттю свого народу. На сьогодні декоративно-прикладне мистецтво є найбільш поширеним. Причина цього в тому, що його естетично-утилітарна властивість відповідає потребам особистості, завдяки йому створюється естетичне середовище, ним можна займатися як професійно, так і для створення особистих речей чи предметів побуту та інтер’єру: «Декоративно-ужиткове мистецтво дає змогу кожній людині індивідуалізувати свій побут, своє оточення, виявити свої естетичні вподобання, свій смак» [2]. Можна сказати, що у декоративно-ужитковому мистецтві закладено гармонію існування людини та речей.
Розглянемо типові плани занять гуртків для учнів 1–4 класів загальноосвітньої школи.
Гурток живопису та графіки (Роботи дітей 1–4 класів представлені у додатках 1–14)
Перший рік занять (І клас)
На гуртку завдання для малювання ускладнюються порівняно з класними, тому що сюди приходять обдаровані та зацікавлені діти. Виконуються і нові завдання, яких не було на уроці. Ширше використовуються теми, навіяні прогулянками і екскурсіями по місту, в лісі, а також теми, вибрані дітьми, малюють з натури і по пам'яті тварин і людей, а також на теми: «Осінь» (фарби осені, осінь золота і похмура, дощик йде, листопад); «Ілюстрація казки» («Колобок» «Лисиця заєць і півень», «Вовк і семеро козенят» та ін.); «Зима» (зимова казка, на ковзанці, новорічна ялинка та ін.); «Весна» (перші прикмети весни, льодохід, приліт птахів та ін.); «Моя улюблена іграшка», «Казкові квіти», «Я допомагаю татові і мамі», «У нас у школі свято», а інші за вибором вчителя і учнів.
Діти вчаться розрізняти особливості станів природи в різні пори року; працюють гуашшю, аквареллю, кольоровим папером; вчаться правильно компонувати предмети на листі паперу, бачити їх характерні особливості і передавати їх величину (більше – менше, вище – нижче, ширше – вужче, товстіше – тонше); розкривати характерні особливості фігури людини; використовувати основні, складні кольори і їх відтінки.
При навчанні першокласників малюванню слід пам’ятати, що малювати з натури вони ще не вміють, оскільки вони малюють не те, що бачать, а те, що знають про даний предмет чи явище. В основному діти цього віку малюють по-пам’яті. Тому, так зване «малювання з натури», є не що більше, ніж формування вміння спостерігати, виділяти основні особливості, лише згодом робити зарисовки з натури, вчитися повніше передавати схожість з предметом чи явищем (форму, будову, забарвлення, схилене дерево, розкриту квітку та ін.), яке бачать перед собою.
Шестирічні діти на гуртку повинні малювати знайомі, доступні їм і цікаві предмети. Спочатку це предмети прості (округлі, циліндричної форми, овальні), а потім і складніші (поєднання двох форм: овальної і циліндричної, округлої і конусоподібної, кулястої та циліндричної і т.д.). Як тільки дитина бере в руки олівець і пензлики, у неї необхідно виробляти правильні навички, щоб потім не довелося перевчати.
Основні заняття на першому році навчання на гуртку – це творчі та тематичні роботи, які цікаві і корисні першокласникам. Малювання на тему «Осінь».
Мета заняття: закріпити навички і уміння, отримані на уроках в класі, розвивати техніку роботи гуашшю; навчити уважніше спостерігати і зображувати все, що оточує з натури, бачити характерні особливості осінньої природи; сприяти розвитку в дітей любові до природи, виховання естетичного смаку, образного бачення.
Обладнання: гуаш, акварель, кольоровий папір (блакитна, сіра, рожева, жовта), білий папір, пензлики, банки з водою, палітра; репродукції картин художників («Золота осінь» та ін.); зразки дитячих робіт з методичного фонду; грамзапис (наприклад, П. І. Чайковський «Пори року»).
Хід заняття
Перед малюванням на цю тему проводиться екскурсія в парк або ліс, діти роблять зарисовки дерев з натури. Увагу дітей потрібно звернути на красу осіннього дерева, на його золотисте листя, на різноманітність відтінків кольору листя, на блакитне небо і на забарвлення предметів в сонячний осінній день або на сіре небо похмурого дня, на небо вранці і при заході сонця, на траву, що пожовкла. Гуртківці розглядають дерева, порівнюють одну породу з іншою, молоде дерево із старим і роблять зарисовки.
На занятті вони згадують побачене на екскурсії – чим відрізняється дуб від берези і інших дерев, якого кольору небо, земля та інші предмети. Вчитель пропонує зобразити будь-який стан осені (золоту осінь з блакитним небом і білими хмарами, похмуру осінь з сірим небом і темними хмарами, дощик, листопад). Папір для малювання береться білий, блакитний, сірий.
Спочатку малюють лінію горизонту, покривають гуашшю місце для землі і трави та припиняють роботу. Час, необхідний для висихання фарби, накладеної на лист кольорового паперу, можна використовувати для показу прийомів роботи гуашшю, пояснення, як малювати відразу пензликом, без малюнка олівцем стовбур від низу до верху, гілки дерева від стовбура. Листя зображується узагальнено жовтою, зеленою, червоною гуашшю.
Для малювання похмурої осені використовують сірий папір і гуаш або білий папір і акварель. На жовтому і рожевому папері малюють небо при сході і заході сонця.
При зображенні листопаду звертають увагу на опале листя, яке утворює яскравий, чарівний, кольоровий килим, і на листя, яке кружляє в повітрі.
Під час заняття на уроці діти малюють один варіант з названих (похмура або золота осінь, листопад). Інший варіант малюється після прогулянки, на заняттях гуртка.
В ході цього заняття діти розглядають репродукції картин художників («Золота осінь» І. Левітана, «Золота осінь» B. Остроухова та ін.), увага дітей звертається на те, які відчуття викликає та або інша картина.
Діти слухають музичні твори, наприклад, уривки з «Пір року», читають «осінні» вірші. Можна використовувати і інші твори художників, музикантів, поетів та письменників, присвячені образам осені.
Зображення фігури людини
Мета заняття: ознайомити з головними частинами і пропорціями людського тіла; підготувати дітей до виконання тематичних робіт, в яких потрібно зображувати людину.
Обладнання: папір білий, смужки з кольорового паперу, акварель, пензлики, банки з водою, палітри; таблиця поетапної роботи (зроблена вчителем); малюнки художників.
Хід заняття
Починається заняття із спостереження живої натури. Хлопчик і дівчинка стоять біля дошки, а вчитель показує пропорції їх фігур. Потім розглядаються малюнки художників і гуртківців з методичного фонду, а також таблиця послідовного зображення людини. Малювання хлопчика і дівчинки проходить в такій послідовності:
1) на листі паперу, розташованому горизонтально, проводять посередині вертикальну лінію. На кожній половині листа паперу проводять ще вертикальну лінію, яка служить віссю для побудови фігури людини (хлопчика або дівчинки);
2) на вертикальних осях олівцем намічають верх і низ фігури, відокремлюють горизонтальною лінією тулуб від ніг (лінія проходить посередині і ділить відрізок навпіл);
3) верхній відрізок ділиться на три рівні частини;
4) пензликом, без олівцевого контуру, малюється тулуб людини в одязі (для хлопчика – форма прямокутника, для дівчинки – трапеція);
5) пензликом, без олівцевого контуру, малюються руки і ноги, голова і шия за величиною приблизно в одну третю частину верхнього відрізка;
6) уточнюються характерні особливості фігур, малюються очі, рот, ніс, зачіска, ступні ніг.
Малюючи в такій послідовності, не треба робити зайвих рухів. У роботі зберігається принцип від загального до часткового, а потім від часткового до загального.
Малювати людину в русі зручніше на кольорових смужках з картону (десять штук розміром 20x5 мм кожна і овал 15x10). На них діти складають будь-які рухи людини, малюють каркас, а потім зображують одягнену фігуру.
На гурткових заняттях діти позують один одному, але малюють людину в русі по пам'яті пензликом без олівця, намітивши тільки каркас фігури.
Малювання на тему «Весна»
Мета заняття: навчити спостерігати, бачити характерні особливості ранньої і пізньої весни, красу весняної природи та передавати свої спостереження в малюнку.
Обладнання: кольоровий папір (світло-сірий або блакитний), гуаш, акварель, олівці, пензлики, банки з водою, палітри; репродукції картин художників і музичні твори (наприклад, П. Чайковський. «Пори року»); малюнки дітей з методичного фонду.
Хід заняття
Заняття проводиться після екскурсії на природу і зарисовок з натури.
Починається воно з бесіди, показу репродукцій з картин художників і малюнків дітей. Гуртківці розповідають про ознаки ранньої і пізньої весни, про красу цієї пори року і називають сюжети, які вони хотіли б зобразити.
Так, наприклад, для ранньої весни характерний льодохід. На кольоровому сірому папері білою гуашшю малюють тріснутий лід на річці, залишки снігу на землі і на дахах будинків.
Зображуються діти, що пускають кораблики по воді, дерева з грачиними гніздами. Аналізуються репродукції картин про весну. Під час демонстрації репродукцій звучать фрагменти з «Пори року» П. Чайковського.
Для малювання пізньої весни використовується блакитний папір. На деревах – ніжні зелені бруньки і листочки, а на землі – світла трава.
«Казкові квіти». Малювання за уявленням
Мета заняття: розвинути творчі здібності, фантазію; удосконалювати техніку роботи аквареллю (вливання одного кольору в інший).
Обладнання: папір білий, акварель, пензлики, банки з водою; малюнки учнів з методичного фонду; репродукції робіт художників із зображенням казкових квітів.
Хід заняття
На початку заняття показуються малюнки дітей з методичного фонду і репродукції робіт художників. Гуртківці на окремих листах паперу виконують тренувальні вправи на перехід одного кольору в іншій, а потім намічають олівцем малюнки казкових квітів і виконують роботи аквареллю, використовуючи прийом переходу одного кольору в інший.
Малювання на тему «Я допомагаю мамі і татові»
Мета заняття: виховати пошану до праці батьків і закріпити уміння та навички в малюванні людини в русі; вчити композиційним умінням.
Обладнання: папір, акварель, гуаш, пензлі, банки з водою; репродукції з картин, присвячених темі праці; малюнки дітей з методичного фонду.
Хід заняття
На початку заняття гуртківці розповідають про те, як вони допомагають батькам. Проводиться коротка бесіда про любов і пошану до праці дорослих. Показуються репродукції з картин художників і малюнки дітей з методичного фонду на цю тему.
Гуртківці малюють (позуючи один одному), як вони допомагають батькам мити посуд, прибирати кімнату.
На початку робляться короткочасні зарисовки з натури і по пам'яті, створюються композиції на листі паперу олівцем, а потім роботи виконуються в кольорі аквареллю або гуашшю.
У II класі на заняттях гуртка графіки і живопису в основному виконуються роботи, навіяні прогулянками і екскурсіями, а також за задумом дітей.
Гуртківці вчаться передавати не тільки смисловий зв'язок між об'єктами, але і елементарно зображувати в тематичних малюнках простір, пропорції і основний колір предметів. Глибше розвиваються творчі здібності, фантазія, образне мислення, естетичні відчуття.
Другокласники малюють по пам'яті, з натури.
Малювання на тему «Осінь в саду, в лісі, в парку»
Мета заняття: закріпити уміння і навички бачити та зображати характерну для осені різноманітність колірних відтінків в природі; розвинути прийоми роботи акварельними фарбами; закріпити уміння і навики в малюванні дерев, машин, людини.
Обладнання: папір білий, акварель, олівці, пензлики, банки з водою, палітри; смужки і овал з картону для зображення людини; репродукції з картин художників; малюнки дітей.
Хід заняття
Діти згадують, що осінь може бути теплою, сонячною (різнокольорове листя на деревах і чагарниках, пожовкла трава, високе блакитне небо, прозоре повітря) і дощовою, похмурою (з дощем і калюжами, з вітром, деревами без листя). Продовжується знайомство з художниками, чиї твори присвячені осені. Потім діти приступають до малювання.
На відміну від І класу робота виконується аквареллю. Особливо заохочується самостійність задуму.
Варіантом теми «Осінь» може бути тема «Багатий урожай». Гуртківці малюють, наприклад, як в саду збирають багатий урожай яблук.
У цьому завданні гуртківці відображають свої враження від побаченого, проявляючи самостійність у виборі епізоду, композиційного і кольорового рішення. Розглядаються репродукції з картин художників, звучить пісня «Що нам осінь принесла».
Гуртківців знайомлять з поняттям малювання предметів в просторі. Для цього вчитель вивішує на дошці великий лист паперу або картону, де позначена лінія горизонту і зображено небо. На його столі лежать три малюнки осіннього дерева різного розміру, вирізані з картону. До дошки підходить хто-небудь з учнів, бере ці малюнки і прикріплює.
Прикріпляються дерева так, щоб одне з них здавалося ближчим до глядача, а інше – дальшим. Дитина сама розставляє дерева за порядком їх віддалення, причому одне з них повинно заступати інше. Гуртківці уважно спостерігають за роботою товариша і вносять відповідні поправки.
Виконавши цю роботу, вони переконуються, що основи найближчих дерев далі від лінії горизонту і розмір дерева більший і, навпаки, чим ближче дерево до горизонту, тим воно менше.
Малювання на тему «Зима»
Мета заняття: закріпити уміння і навики в малюванні зимового пейзажу і людини; навчити передавати простір шляхом зображення ближніх і дальніх предметів; розвивати творчі здібності.
Обладнання: папір білий і кольоровий, акварель, біла гуаш, пензлі, олівці, банки з водою, палітри; репродукції з картин художників, геометричні фігурки-аплікації з кольорового картону для учнів; малюнки з методичного фонду.
Хід заняття
Робота виконується після зимових канікул, коли діти повні вражень.
На кольоровому папері (сірому або синьому) білою гуашшю зображується сніг, а кольоровою – все інше. Спочатку проводиться бесіда про зимові види спорту і ігри (катання на санках з гір, на лижах та ін.). Потім діти розглядають репродукції з картин художників, демонструється таблиця, на якій зображені ближні предмети (нижче) і віддалені (вище на площині листа).
Як і в І класі, діти компонують геометричні фігурки-аплікації на листах білого паперу, обводять вдалі композиційні рішення олівцем і малюють в геометричних фігурах людей, дерева і т.д.
Потім олівцем малюнок виправляється, стираються контури геометричних фігур і робота продовжується в кольорі. На відміну від І класу учні малюють пейзаж і людину з урахуванням перспективи.
Третій рік занять (III клас)
У III класі виконуються програмні завдання, а також роботи, навіяні прогулянками і екскурсіями; роботи за власним задумом дітей. Діти організовуються за спільністю інтересів.
Третьокласники точніше передають в малюнках пропорції, конструктивну будову, форму і колір предметів, що зображуються, вчаться малювати з натури не тільки окремі предмети, але і натюрморти. Вони відчувають красу гармонійного поєднання квітів в забарвленні предметів, застосовують прийоми «переходу кольору в колір» і «злиття кольорів». Виконують тривалі малюнки і короткочасні накиди з натури, по пам'яті, за уявленням і на різні теми.
У гуртківців продовжують розвиватися творчі здібності, фантазія, образне мислення, естетичні відчуття.
Гуртківці зображують фігуру людини з натури; малюють на теми: «Будинок, в якому я живу, і будинок, в якому я вчуся»; «У дитячому ляльковому театрі»; створюють ілюстрації до казок, розповідей, байок; малюють з натури і по пам'яті техніку, що працює в місті і сільській місцевості (вантажівка, автобус, трактор, екскаватор та ін.), натюрморти з овочів, квітів, фруктів, з предметів побуту, з виробів художніх промислів.
Гуртківці знайомляться також з технікою гравюри і друком з аплікації.
Зображення фігури людини з натури
Мета заняття: учити малювати людину з натури; закріплювати знання і уміння, отримані в попередніх класах.
Обладнання: папір білий, олівці, акварель, фломастери, пір'я, туш, пензлі, банки з водою; таблиця поетапної роботи.
Хід заняття
На відміну від І і II класів в III класі діти позують триваліший час – по 7 – 8 хв. кожен. Натурщики – це гуртківці, що вміють малювати швидко і добре, тому їх позування не позначається на якості роботи. Всі три натурщики приймають одну позу. Спочатку людина зображується із спини (щоб гуртківці малювали не окремі деталі – ніс, очі, рот і т.д., а загальну побудову фігури).
На одному листі роблять дві зарисовки: одну з натури, а іншу по пам'яті. Натурщик стоїть на спеціальній підставці біля класної дошки.
Малюють діти фарбами, а також фломастером і пером в такій же послідовності, як в І і II класах. При малюванні людини гуртківці спираються на уміння і навички, отримані раніше, розвивають їх і застосовують в творчих малюнках (наприклад, «Будинок, в якому я живу, і будинок, в якому я вчуся», в ілюстративному малюванні та ін.).
Такий порядок малювання людини може виявитися доступним і цікавим всім гуртківцям.
Малювання на тему «Будинок, в якому я живу, і будинок, в якому я вчуся»
Мета заняття: сприяти вихованню шанобливого ставлення до своєї сім'ї, школи і шкільних товаришів; закріпити уміння і навики в малюванні людини і тварин; розвивати композиційні і творчі здібності учнів.
Обладнання: папір, акварель, пензлики, олівці, банки з водою; малюнки учнів з методичного фонду; репродукції з картин художників.
Хід заняття
До цього заняття гуртківці спостерігають за працею дорослих, згадують про свою домашню роботу і шкільні заняття. Вони малюють, як допомагають старшим підтримувати чистоту і порядок в квартирі, як піклуються про бабусь і дідусів, молодших братиків і сестричок, як доглядають за домашніми тваринами і кімнатними рослинами; малюють школу, свою вчительку, заняття малюванням, співами, різні ігри. Кожен вибирає будь-який сюжет і по-своєму його компонує. Під час заняття діти можуть позувати один одному.
Малювання з натури і по пам'яті натюрморту з овочів, квітів, фруктів, з предметів побуту, з виробів художніх промислів, з тіл геометричної і комбінованої форм
Мета заняття: розширити знання дітей про натюрморт; закріпити уміння і навички в передачі просторового розташування групи предметів, у визначенні пропорцій, кольорів; навчити передавати об'єм предметів олівцем і аквареллю. Обладнання: папір, акварель, пензлі, банки з водою, палітри, олівці; овочі, квіти, фрукти; предмети побуту (банка, глек, ваза, ківш та ін.); вироби художніх промислів; репродукції картин художників; малюнки учнів з методичного фонду; таблиця поетапної роботи над натюрмортом.
Хід заняття
Гуртківці малюють натюрморти з плодів і овочів; з кухля і яблука; з куба та іграшкової пірамідки форми конуса; глечики, хліб та ложки і т.д.
Натюрморти ставляться через одну парту (якщо предмети невеликого розміру). З великих предметів складаються 2–3 групи. Вони розташовуються на вчительському столі або на спеціальних підставках з дощок нижче рівня очей учнів. Предмети в натюрморті можна підібрати за тематикою, наприклад «Осінній урожай», «Сніданок», «Спорт», «Іграшки», «Народні промисли» та ін.
Гуртківці повинні точно передавати взаємне розташування предметів в просторі (що ближче, що далі і наскільки), взаємні пропорції (що більше, що менше і наскільки), тонові співвідношення (що темніше, що світліше і наскільки) та кольорові.
Починається малюнок з пошуку композиції. Потрібно гармонійно розмістити на листі предмети і визначити загальну величину зображення. Далі намітити співвідношення предметів за величиною, визначити пропорції і основну форму кожного з предметів.
Потім перевіряється розташування предметів на малюнку. Наприклад, при малюванні натюрморту, складеного з кухля і яблука, яблуко – ближче, а кухоль – далі від глядача. Частини кухля не видно, оскільки її заступає яблуко. На першому етапі робота ведеться олівцем (побудова натюрморту), на другому етапі – кольором (монохромною або кольоровою аквареллю). Цей натюрморт виконується на одному занятті (45–60 хв.).
Порядок роботи в кольорі над натюрмортом такий:
1) підбирають світлий розчин фарби для освітленої поверхні яблука і замальовують всю поверхню яблука отриманим розчином фарби (окрім полиску); 2) підбирають тон для освітленої частини кухля і замальовують всю поверхню (окрім полиску);
3) підбирають тон (на палітрі) для фону, порівнюючи його з світлими ділянками предметів;
4) замальовують півтони і тіні на поверхні яблука слабким розчином поверх першого шару; межі барвистого шару злегка розмивають чистою водою, щоб вийшли плавні переходи;
5) підбирають відповідний тон фарби і заливають ділянку тіні і півтону на кухлі;
6) підсилюють, де потрібно, колір або ослабляють його, промиваючи чистою водою.
Об'єкти натурної постановки готують заздалегідь, підбирають композиційно за забарвленням і величиною (у тому числі і драпіровку), щоб на занятті встановити натуру за найменший проміжок часу. На цьому занятті вчитель пояснює порядок роботи над натурою олівцем, говорить про композиційну побудову, про роботу аквареллю. Можна використовувати таблицю, що зображує композиційне розміщення малюнка на листі паперу, поступовий хід побудови лінійного малюнка і роботу аквареллю.
Учням також пояснюють, що першу прокладку аквареллю порівняно великих поверхонь основним кольором виконують в силу освітлених місць, причому на малих світлих місцях (на полисках) папір залишають чистим. Друга прокладка повинна ліпити форму предметів, пов'язуючи їх кольорові співвідношення з фоном і з тією площиною, на якій вони поставлені. Третя, завершальна, прокладка об'єднує всі тональні співвідношення накладанням півтонів, посиленням власних і падаючих тіней, виявляє об'єм предметів і дає їх характеристику по малюнку, який зображений на них і за різними матеріалами.
У роботі з акварельними фарбами можна використовувати і інший спосіб – роботу по сирому, зливанням одного кольору в інший. В кінці заняття – перегляд закінчених робіт разом з дітьми. Вони самі відзначають якість і недоліки своїх малюнків.
Четвертий рік заняття (IV клас)
У IV класі виконуються програмні завдання, рекомендовані для позакласної роботи, малюнки, навіяні прогулянками і екскурсіями, за власним задумом. Діти малюють з натури і по пам'яті окремі предмети і натюрморти, ілюструють літературні і музичні твори.
Четвертокласники більш глибоко вивчають закони перспективи і кольорознавства, продовжують ознайомлення з монотипією (друком на склі).
Мета роботи – розвиток у дітей творчих здібностей, фантазії, образного мислення і естетичних відчуттів.
Гуртківці виконують наступні завдання: пейзаж за власними спостереженнями («Перший сніг» та ін.), за уявою («Казкова квітка»); малюють з натури окремі предмети комбінованої форми, фігуру людини; ілюструють літературні та музичні твори і т.д.
Малювання на тему «Перший сніг»
Мета заняття: учити спостерігати і передавати зміни в природі; закріпити уміння і навики в зображенні пейзажу і людини.
Обладнання: кольоровий папір, сірий, олівці, гуаш біла і кольорова, пензлі, банки з водою; репродукції картин художників; малюнки дітей з методичного фонду.
Хід заняття
Гуртківці спостерігають за змінами в природі, дивляться і запам'ятовують, як падає сніг, який колір неба і предметів. У класі вчитель показує і аналізує репродукції картин художників.
Гуртківці зображують предмети в перспективі (розташовані ближче до нижнього краю листа паперу – більші).
Зобразивши в кольорі предмети, діти білою гуашшю покривають землю, малюють кольорові тіні. Для цього набирають білу гуаш на кисть (краще щетинну) і за допомогою пальців лівої руки роблять бризки на небі – виходить падаючий сніг. Спосіб цей дуже раціональний, він дає можливість зробити дрібні крапки падаючого снігу.
На другому занятті з кращих малюнків на цю тему створюється колективне панно.
Малювання з натури фігури людини в русі
Мета заняття: закріпити уміння і навички в зображенні людини; вчити робити з натури короткочасні зарисовки людини в русі і використовувати їх в тематичному малюванні; показати різницю між пропорціями дитини і дорослої людини.
Обладнання: папір білий, олівці, акварель, пензлі, банки з водою, палітри; скелет людини (з кабінету біології); таблиця із зображенням людини; малюнки учнів.
Хід заняття
На скелеті людини (і на таблиці) демонструються основні частини і пропорції людської фігури. Гуртківці дізнаються, що у дорослої людини висота голови (якщо її взяти за одиницю вимірювання) вкладається у фігурі 7–8 разів. Довжина ніг дорівнює довжині тулуба з головою. Опущена рука довша за тулуб з головою на висоту обличчя. Кисть руки приблизно дорівнює висоті обличчя.
На першому занятті діти зображують олівцем фігуру, що стоїть у фас і фігуру людини в русі. На другому занятті закінчують роботу в кольорі і виконують два малюнки (відразу фарбами, без попереднього лінійного малюнка). Позують самі гуртківці. Малюнки використовуються потім в тематичному малюванні.
Малювання з натури натюрморту
Мета заняття: передати колірний контраст, силует предметів; закріпити уміння і навики зображення предметів в групі; більш поглиблено вивчити закони перспективи і кольорознавства.
Обладнання: папір білий, олівці, акварель, пензлі, банки з водою, папір крейдяний, туш; глек, ложка і яблуко; глечик, ложка і хліб; м'яч, ракетка та інші спортивні предмети; предмети декоративного мистецтва; репродукції робіт художників.
Хід заняття
Предмети виставляються заздалегідь. На занятті за допомогою дітей вчитель на дошці може показати порядок малювання. Діти працюють олівцем, а потім аквареллю в такому ж порядку, як і при зображенні предметів комбінованої форми.
Після виконання завдання проводиться аналіз виконаних робіт. Варто звернути увагу на передачу об'єму, форми, характеру предметів на малюнку і в кольорі.
Учні виконують 2 – 3 натюрморти з натури. На кожен натюрморт відводиться по 2 години.
Розробки заняття на тему: «Ілюстрування літературних і музичних творів»
Гурток декоративно-прикладного мистецтва (Роботи дітей представлені у додатках 15–18).
Мистецтво декоративного оформлення є одним з наймасовіших видів художньої творчості. Естетичний і емоційно-виразний початок є важливою особливістю декоративно-оздоблювальної роботи. Ця робота формує смак, розвиває відчуття прекрасного, творчу ініціативу.
У декоративно-оздоблювальну гурткову роботу входить прикраса інтер'єру класу і школи стендами та панно, гуртківці беруть участь в оформленні класу до різних свят; виготовлення прикрас (бісер), виготовлення картин (батік, мозаїка).
На заняттях гуртка діти більш глибоко вивчають декоративне мистецтво нашої країни, усвідомлюють особливості національного мистецтва, розширюють та удосконалюють навички і уміння, отримані на класних заняттях з декоративного малювання.
Все це робиться за завданням керівника гуртка і за власним задумом дітей. Робота, виконана своїми руками, – величезна радість для них. Це допомагає підтримувати емоційний настрій в колективі, інтерес до занять.
Для успішнішої роботи створюються два роздільні гуртки – для І–II класів і для III–IV класів. Молодшим допомагають старші учні.
Перший рік занять (І–II класи)
Діти І–II класів після проведеної екскурсії, де вони малювали і збирали осіннє листя і гілки, створюють колективно осінній декоративний букет у вазі; виконують композицію «Пташка на гілці».
Вони розписують готові силуети чайника, чашки, блюдця з кольорового і білого паперу; прикрашають клас до свят; виготовляють значки; розписують декоративний піднос за народними мотивами; роблять новорічні іграшки; вирізують з кольорового паперу силуети овочів і фруктів та складають декоративне панно; виготовляють карнавальні головні убори (шапочки, капелюхи, ковпаки), виконують інші декоративно-оформлювальні роботи за завданням вчителя і за власним задумом.
Виконання орнаментів для чайника, чашки, блюдця
Мета заняття: ознайомити з різними видами орнаментів декоративної роботи художників; розписати готові силуети чайника, чашки, блюдця геометричним або рослинним орнаментом.
Обладнання: папір, олівці, гуаш, акварель, пензлики, банки з водою; готові силуети чайника, чашки, блюдця з білого паперу; чайники, чашки, блюдця з фарфору, прикрашені геометричним або рослинним узором; малюнки дітей з методичного фонду.
Хід заняття
Діти отримують готові форми з білого паперу (силуети чайника, чашки, блюдця). Вони розглядають чайники, чашки і блюдця з фарфору, прикрашені геометричним і рослинним узором (або зображення цих предметів).
На дошці або на таблиці демонструється послідовне чергування елементів узору і порядок виконання роботи. Гуртківці проводять спочатку тренувальні вправи на окремих листах паперу, а потім розписують готові форми аквареллю або гуашшю.
Ескіз килимка
Мета заняття: розвивати фантазію і декоративні здібності дітей; ознайомити з технікою паперової мозаїки і колажу; добитися гармонійного поєднання основних і додаткових квітів.
Обладнання: блакитний тонований папір, олівці, гуаш, пензлики, банки з водою, палітри, ножиці, клей, латочки тканини; зразки народного декоративного мистецтва (килимки) або їх зображення; іграшка ведмедя; малюнки учнів на цю тему.
Хід заняття
Вчитель показує зразки народного декоративного мистецтва, а також роботи учнів з методичного фонду на цю тему і аналізує їх разом з дітьми.
Починається малювання із зображення облямівки для килимка і позначки елементів узору, що чергуються. Потім учні самостійно гуашшю малюють в облямівці килимка ритмічні узори з ягід, квітів і листя, а усередині килимка зображають сюжет, наприклад, з казки «Три ведмеді».
Це завдання виконується в техніці паперової мозаїки і колажу.
Про мозаїку гуртківці знають, що вона є однією з найстародавніших технік монументального живопису, заснованого на застосуванні різнокольорових твердих речовин, – смальти (невеликі шматки непрозорого кольорового скла), природних кольорових каменів поверх обпаленої глини. Зображення складаються з шматочків таких матеріалів, що добре прилягають один до одного і закріплених на цементі або спеціальній масі. Мозаїка використовується для прикраси частин будівель, і зокрема стін, арок та ін. Діти вчаться імітувати мозаїку бісером, іншими природними матеріалами. Дуже цікавою для них виготовлення прикрас з бісеру.
Другий рік занять (III–IV класи)
Діти III і IV класів виконують складнішу декоративно-оформлювальну роботу.
Починають вони з аплікацій з опалого листя на кольоровому фоні на теми «Ocіння казка», «Свято осені». До новорічного свята діти майструють ялинкові іграшки, виконують ескізи карнавальних костюмів, декорації для театру, різні плакати, виготовляють вітальні листівки вчителям, батькам, своїм товаришам. Продовжується знайомство з аплікацією, мозаїкою, вітражем, ознайомлюються з мистецтвом розпису тканин, виконують більш складні вироби із бісеру, вводиться вишивка бісером.
Гурток скульптури (Роботи дітей подані у додатках 19–20).
Заняття скульптурою також мають велике значення в естетичному вихованні учнів, вони розвивають художній смак, творчі здібності, інтерес до мистецтва, виховують трудові уміння і навички. Ці заняття розвивають в дитині розуміння об'єму і тривимірного простору, уміння його творчо організувати, полегшують перехід до передачі об'єму і простору в графічній формі, в малюнку.
Діти ліплять з натури, по пам'яті і з уяви, виконують творчі, композиційні завдання, займаються малюнком, декоративним ліпленням, вивчають витвори мистецтва, відвідують музеї, майстерні скульпторів.
Перший рік занять (І клас)
Вже на першому році занять учні ліплять з натури. Ліплення з натури – нелегка робота для дітей шестирічного віку, але необхідна.
Як пише Боголюбов, ліплення з натури дозволяє усвідомлено опановувати навичками ліплення, розвиває окомір, вчить сприймати пластичні властивості предметів в цілому, розрізняти форми декількох предметів за їх величиною і пластичними властивостями (морква – конус, кавун – куля і т. п.). З першого року навчання дітям пояснюють специфіку скульптурного зображення і орієнтують на ліплення витягуванням з цілого шматка глини або пластиліну. Таке ліплення зосереджує увагу на центральній масі предметів, що зображуються, і дозволяє точніше передавати деталі.
На першому занятті діти ліплять на вільну тему, а надалі на теми, запропоновані вчителем.
Виконуються такі завдання: ліплення за задумом, ліплення з натури листя, овочів, фруктів, грибів, ліплення птахів і риб з натури і по пам'яті, декоративне зображення риб і птахів за уявленням і їх розпис, ліплення казкових героїв за уявленням, виготовлення виробів з пап'є-маше, скульптура з снігу, з тіста та ін.
На першому занятті учні отримують короткі відомості про скульптуру, матеріали, інструменти та інвентар для занять.
Проводиться бесіда про скульптуру як вид образотворчого мистецтва. Слово «скульптура» означає «вирізую», «висікаю». Скульптуру ліплять з глини, висікають з каменя та інших матеріалів, вирізують з дерева, кістки і відливають з гіпсу та металу.
Скульптура буває кругла і рельєфна. Кругла скульптура тривимірна, вона має ширину, висоту і товщину. Вона обробляється з усіх боків. Рельєфна скульптура є опуклим або поглибленим зображенням на площині. Вона підрозділяється на два види: барельєф і горельєф. На барельєфі опуклість буває незначна, а на горельєфі скульптурні зображення виступають більш ніж наполовину від фону площини, на якому вони знаходяться. На монетах і медалях – зображення виконується у вигляді барельєфа. Дітям можна показати також розетку і завиток (рельєфний орнамент) з гіпсу та інші моделі, наявні в класі.
Для скульптури використовують жирну глину різних кольорів: жовто-зелену, сіро-зелену, сіру, синювату, жовту, сіро-жовту, сіро-білу, сріблясту. Глину підсушують. Суху глину розбивають на дрібні шматки і просівають через сито, а потім висипають в ящик, заливають водою і розмішують дерев'яною лопатою до утворення густої консистенції. Через три дні глина готова для роботи. Глину накривають мокрою ганчіркою, щоб вона не висихала.
Ліпити треба руками. Пальцями можна надати глині будь-якої форми. Для ліплення дрібних деталей застосовуються стеки – палички особливої форми і різної довжини. Окрім цього, потрібно мати скульптурні верстати, столи, дерев'яні дошки, мольберт для ліплення рельєфу.
Другий рік занять (II клас)
На другому році гурткової роботи відбувається подальше розширення набутих умінь і навичок, ставиться ціль на розвиток уяви, творчості, відчуття краси. Гуртківці більш глибоко вивчають декоративно-прикладне мистецтво, роблять ескіз-малюнок на папері, а потім ліплять.
Виконуються приблизно такі завдання: ліплення з натури листя складнішої форми (кленових, дубових), яблука в блюдці; ліплення ведмедя, зайця, лисиці та ін. звірів з натури і по пам'яті; створення макету-композиції «В зоопарку»; ліплення коня за уявленням; ліплення людини по пам'яті; виконання композиції «Вершник на коні»; ліплення іграшки-свистка у вигляді казкового птаха або звіра та ін.
Третій рік занять (III клас)
На третьому році навчання підвищуються вимоги до гуртківців в передачі характеру зображення і до розвитку скульптурного відчуття форми. Виконуються приблизно такі завдання: ліплення з натури овочів і фруктів (натюрморт); композиція пряника (рельєф); ліплення глечика з натури; ліплення домашніх тварин і птахів з натури; ліплення карнавальних масок, головок для персонажів лялькового театру і їх виготовлення; ліплення матрьошок і їх розпис; ліплення російської красуні (на тему народної іграшки); ліплення сюжетної казкової композиції та ін.
Четвертий рік занять (IV клас)
На четвертому році навчання ще більше підвищуються вимоги до гуртківців. Вони повинні точніше передавати характерні особливості предметів, звички тварин. У цьому віці учні більше малюють з натури, зображають людей і тварин в русі, але менше виконують робіт на казкові мотиви, а частіше на такі теми, як спорт, гра, праця, сім'я, школа, тобто більше зображується реальне життя. Виконуються на заняттях гуртка приблизно такі завдання: ліплення посудин у формі казкового птаха або тварини; ліплення фігури людини в русі; ліплення фігур з снігу; ліплення на теми літературних творів; ліплення натюрморту з предметів побуту з натури і по пам'яті та ін.
Список використаних джерел
Боголюбов Н.С. Скульптура на занятиях в школьном кружке. – М., 1986 – С. 40–41.
Ванслов В. Всестороннее развитие личности и виды искусства. М.: Сов. художник, 1966. – 230 с.
Василенко В.О. Цінність і оцінка. – К.: Наукова думка, 1964. – 160 с
Ватагин В.А. Воспоминания: Записки анималиста: Статьи. – М, 1980. – С. 152.
Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967.
Горобець Н. Щоб зазвучали струни дитячої душі. Естетичне виховання. // Рідна школа, 1997. – №12. – С 20–22.
Громов Е.С. Природа художественного творчества. – М.:
Просвещение, 1986.
Давидов А.И. Знай, люби, береги. – К.: Веселка, 1989. – 224 с.
Державна національна програма «Освіта» / Україна ХХІ століття. – К.: Райдуга, 1994. -61 с.
Эрэнгросс Б.А. Удивительная наука эстетика. – М.: Детская литература, 1974. – 207 с.
Ермаш Г.Л. Творческая природа искусства. – М.: Искусство, 1997. – 320 с.
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Збірник документів, що регламентують роботу закладів освіти України. – Кіровоград 2004. – С. 134–140.
Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Кондор, 2006.-200 с.
Круглик С. Формування творчих здібностей школярів на заняттях
образотворчого мистецтва // Світло. – 2003. – №1.-С.? 2–74.