Агаджанов М.Є., Бобко А.О.
Криворізький Технічний Університет, кафедра прикладної екології
Стан більшості малих та середніх річок степового Придніпров’я є незадовільним та продовжує погіршуватись, особливо в регіонах з розвиненою промисловістю. Ситуація ускладнюється тим, що на сьогодні відсутня реальна картина стану забруднення річок – приток Дніпра, які виступають носіями забруднення самого Дніпра. Проведення моніторингових досліджень мережі таких річок в техногенних регіонах дає змогу розробити заходи по встановленню засад контролю та нейтралізації негативного впливу джерел забруднення.
Вирішення цієї проблеми вбачаємо в обробці багаторічних даних за станом басейну приток Дніпра р.р. Інгулець, Саксагань, Бокова, Боковенька на протязі 30-35 років. На базі статистичних матеріалів “Криворіжводопостачання” зроблено порівняльний аналіз загального хімічного складу річкової води, який показав постійне зростання вмісту різноманітних забруднювачів у воді. На сьогодні проаналізовано кількісні та якісні показники: загальна мінералізація, жорсткість води, наявність сульфатів, сполук азоту, Fe, Mg, Ca, K, Na, фенолів, мікроелементів, радіонуклідів та сухий залишок.
Попередні теоретичні дослідження показали, що деякі параметри перевищують межі припустимих концентрацій в десятки разів. Наприклад, питна вода Карачунівського водосховища (8 км від КДГМК “Криворіжсталь) по сухому залишку перевищує норму в 1,1 – 1,2 рази, по загальній жорсткості в 1,2 – 1,5 рази, по мінералізації в 2 рази. В літний період вода має болотний запах, який не зникає навіть після кип’ятіння.
Помічено, що по мірі руху води через територію північної частини Інгулецько – Дніпровського межиріччя, де зосереджені основні промислові центри Дніпропетровщини – Кривий Ріг, Жовті Води, Марганець, Орджонікідзе, м. Інгулець) спостерігається зростання забруднюючих речовин у воді. Виникла проблема з’ясування дольової участі промислових зон Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей у загальному забрудненні важливої притоки Дніпра – Інгульця. Для цього спільно з Криворізькою геологорозвідувальною партією та Національним Екологічним Центром України запропоновано удосконалену методику дослідження стану води та донних відкладів у заздалегідь визначених ділянках русла ріки Інгулець (місцях входу та виходу течії ріки через техногенні зони). Передбачається відбір проб донних відкладів експедиційним методом дослідження по всій течії та по профілю річки в місцях скиду стічних вод, що дозволить провести інвентаризацію джерел забруднення та рольовий вклад кожного підприємства.
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://ecosoft.iatp.org.ua/