1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1 СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Рівненська область розташована на північному заході України. її плота - 20052 км², що становить 3.1% від загальної території країни.

Клімат області помірно континентальний: м'яка німа з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня - першій декаді січня. Літо, то приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.

Область в геоморфологічному відношенні поділяється на гри частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип'ятського прогину.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м³/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн - 3521,7 тис. м/добу, Прип'ятський артезіанський басейн -12,0 тис. м³/добу. Український басейн тріщинних вод - 68,8 тис. м/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах - 425,6 тис. м/добу.

Ріки області належать до басейну Прип'яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод. у меншій мірі - ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них - Горинь, Стир та притока Горині - Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ - зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.

Найбільші серед озер - Нобель (4,7 км³) та Біле (4,5 км³). Нобель розташоване в заплаві Прип'яті, його максимальна глибина 11,9 м. С також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині. Стиру, Веселухи.

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні грунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7-8% - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3% на півдні.

На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато - здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом.

Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони.

Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля.

У 2004 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва.

В цілому по області у звітному періоді викинуто в атмосферне повітря 56,6 тис. тон забруднюючих речовин, що на 1,5 тис. тон менше, ніж у 2003 р. Скинуто у поверхневі водні об'єкти 101,3 млн.м³ зворотних вод, що на 6,8 млн.м³ більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених - 33,2 млн.м³, неочищених - 5,4 млн.м³, недостатньо очищених 18,7 млн.м³, нормативно чистих без очистки - 44,0 млн.м³. В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 57,97 тис. т. токсичних підходів, що на 18,17 тис. т. більше, ніж у 2003 р. В тому числі утворено на 1.664 тис. т. більше відходів II класу небезпеки та на 16,3 тис. т. більше уторилось відходів IV класу небезпеки.

Як і в попередні роки, у звітному періоді основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.

Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, її центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв'язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.

До таких проблем необхідно віднести:

невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік;

значні обсяги видалення відходів, відсутність регіональної системи екологічно безпечного поводження з промисловими та побутовими відходами;

радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

низька ефективність управління у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону. Не сформованість екологічної мережі області;

відсутність науково обгрунтованої регіональної системи моніторингових спостережень навколишнього природного середовища.

2. ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

2.1 СУБ'ЄКТИ МОНІТОРИНГУ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

Згідно системи екологічного моніторингу в області ведуться спостереження за різноманітними природними об'єктами, ресурсами, процесами, системами та іншими сферами. Суб'єктами державної системи моніторингу довкілля в області, відповідальними за обов'язкове здійснення екомоніторингу, є спеціально уповноважені органи міністерств і відомств, управління обласної державної адміністрації та підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, які відповідно до своєї компетенції отримують і обробляють дані про стан довкілля і приймають відповідні рішення щодо нормалізації або поліпшення екологічної обстановки, раціонального використання і забезпечення якості природних ресурсів.

До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу (СЕМ) "Полісся" задіяно 9 відомчих мереж спостережень суб'єктів моніторингу: державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області, Рівненського обласного центру з гідрометеорології; Рівненської геологічної експедиції державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія", управління охорони здоров'я облдержадміністрації, обласної СЕС, головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції "Облдержродючість", державної станції захисту рослин в Рівненській області, управління ветеринарної медицини з держветінспекцією в Рівненській області; Рівненського державного лісогосподарське об'єднання "Рівнеліс", Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства, Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції, обласного управління земельних ресурсів; управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Рівненського обласного виробничо- комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал".

Державним управління екології та природних ресурсів в Рівненській області безпосередньо здійснювався:

•моніторинг 29 водних об'єктів у 92-и контрольних пунктах, з них 11 водних об'єктів у 36-й контрольних пунктах - згідно програми моніторингових спостережень;

моніторинг 79 джерел скидів зворотних вод 63 підприємствами області в поверхневі водойми та 13 скидів в міську каналізацію;

моніторинг грунтів області згідно програми навколо 39 об'єктів (підприємств, установ, організацій) м.Рівне;

радіологічний та метеорологічний моніторинг системою радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію "ГАММА-1", що являє собою мережу з 26 станцій моніторингу з повітряними детекторами гамма-випромінювання, а також сср - аерозольний та водний монітори, які розташовані в 30-тикілометровій зоні Рівненської АЕС.

Рівненський обласний центр згідрометеорології здійснював:

•спостереження за гідрометеорологічними умовами та явищами, в т. ч. стихійними;

•щодобові спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на 3-х стаціонарних постах в м.Рівне;

•щомісячні спостереження за станом поверхневих вод по 2 річках (р.Горинь та р.Устя) в 5 контрольних пунктах;

Згідно "Програми спостережень за радіоактивним забрудненням.

природного середовища у зоні діючих атомних станцій радіологічною лабораторією проводився:

•радіометричний та гама-спекторологічний аналіз проб атмосферних випадінь на 2 постах - м Сарни, АМСЦ Рівне;

•контроль радіоактивного забруднення річок і водойм в районах розміщення РАЕС та ХАЕС;

гама-спекторологічний аналіз проб грунту на вміст радіонуклідів в зоні впливу РАЕС та ХАЕС;

щодобові спостереження за потужністю експозиційної дози гамма- випромінювання по м.Рівне, АМСЦ м.Рівне, м Сарни та м Дубно.

Рівненською геологічною експедицією здійснювалися:

спостереження за режимом підземних вод та їх хімічним складом на відомчій мережі спостережних свердловин;

спостереження за ендогенними та екзогенними процесами, а саме за процесами карстоутворення в районі м.Кузнецовськ, яроутворення на реперних ділянках Рівненського плато та ін. і результатами контролю стану геологічного середовища та його зміни під впливом господарської діяльності,

Управлінням охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації та облСЕС здійснювався:

моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об'єктів (підфакельні спостереження);

моніторинг якості поверхневих водних об'єктів у 67-и визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу;

моніторинг якості вод підземних джерел та об'єктів централізованоговодопостачаннязасанітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками;

моніторинг грунтів та. 44 звалищ для накопичення твердих побутових відходів на санітарно-хімічні показники, бак показниками, на солі важких металів, пестицидів.

Головне управління сільського господарства і продовольства Рівненської облдержадміністрації здійснювало:

дослідження рівнів забруднення продукції тваринництва (молока), в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення, яке надходить на молокопереробні підприємства із 6-ти радіоактивне забруднених районів Рівненської області;

•визначення рівнів забруднення продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення Рівненської області.

Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" (підпорядковується головному управлінню сільського господарства і продовольства Рівненської обласної державної адміністрації) здійснював:

моніторинг грунтів на їх забруднення радіонуклідами та важкими металами на площі 111 тис. га в 4 районах області;

контроль сільськогосподарської продукції і кормів на вміст радіонуклідів в 176 населених пунктах 5 районів області;

дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води на вміст нітратів, залишків пестицидів, важких металів.

Рівненською обласною державною лабораторією ветеринарної медицине проводились:

•радіологічний контроль за об'єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин);

•дослідження харчової продукції та продовольчої сировини на вміст пестицадів, нітратів, нітритів, гормональних препаратів та важких металів.

Рівненське державне лісогосподарське об'єднання "Рівнеліс" здійснювало:

•лісопатологічні обстеження лісових насаджень області на площі

78074 га;

•моніторинг грунтів у лісах, в тому числі радіологічний;

•радіологічний моніторинг лісогосподарської продукції. Рівненська гідрогеелога-меліоративнаекспедиція

(підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснювала:

моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів в 5 створах на З річках: Горинь, Стар, Прип'ять;

радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, Гнилий Ріг, Вілія та Прип'ять в 9 створах;

радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах;

еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області.

Рівненським обласним головним управлінням земельних ресурсів здійснювалось ведення поточного обліку земель з метою

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 р. вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості грунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності у програмному комплексі "Земля".

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", "Дубноводоканал" (підпорядковується Рівненському облжитлокомун управлінню) здійснювало:

•моніторинг якості поверхневих, вод вище і нижче скидів очисних

споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;

•постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м.Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській, Дубенській, Здолбунівській та Квасилівській дільницях на вміст хлору, заліза, нітратів, нітритів, аміаку, хлоридів, сульфатів, кальцію, магнію, фтору, міді, марганцю, вільної вуглекислоти, сірководню, молібдену, миш'яку, розчиненого кисню і інших показників;

•моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь.

У відповідності до комплексного плану ведення моніторингових робіт в 2002 р. проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Житомирською, Тернопільською, Хмельницькою та Волинською областями згідно із заключеними із державними управліннями екології та природних ресурсів в цих областях положеннями про інформаційну взаємодію та планів спільних спостережень.

Основні результати ведення моніторингових робіт суб'єктами моніторингу в 2002 р. приведені нижче.

2.2 АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Динаміка викидів забруднювачів зі стаціонарних та пересувних джерел в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в яких проводяться регулярні спостереження.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2004 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 15,8 тис. т, що на 1.0 тис. т менше ніж у 2003 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 40.8 тис. т забруднюючих речовин.

У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. їх частка в усіх надходженнях склала 63.1% (8.7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 13 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському. Демидівському, Лубенському, Млинівському, Рівненському та м. Рівне, м. Дубно, м. Острог, м. Кузнецовськ.

Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2003 р.. були підприємства м. Рівне (3,5 тис. т). Здолбунівського (5,1 тис. т). Рівненського (1,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Володимирецького (0,6 тис. т) та Костопільського (0,6 тис. т) районів. Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалося у трьох районах області, а саме: Здолбунівському, Рокитнівському та Сарненському. Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т. або на 37,5%. а з 1990 р. - на 47,7 тис. т.

Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, яке спостерігалось в 11-ти, 14-ти і 18-ти адміністративних утвореннях області відповідно. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Лубенському, Здолбунівському. Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Лубенському та Радивилівському районах: діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському. Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю лише в Острозькому та Рокитнівському районах.

Загалом викиди забруднюючих речовин зменшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ "Рівнеазот" (на 347,323 т), водночас збільшилися випад забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей - здебільшого внаслідок збільшення Об'ємів виробництва. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській області.

Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишилися пересувні засоби. В 2004 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 0,5 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в 2003 р.

Найвищі концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне. Кузнецовськ, де найбільше скупчення автотранспорту.

Забруднення атмосферного повітря

Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру з гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів.

В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важких металів - заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.

За даними спостережень 2004 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось па попередньому рівні але по деяких інгредієнтах максимальні концентрації дещо збільшились.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК. та формальдегіду, середньорічна концентрація якого перевищувала ГДК в 1,3 рази. Концентрації важких металів не перевищували встановлених ГДК.

В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у літньо-осінній період по пилу тау весняно-літній період по діоксиду азоту, оксиду вуглецю, хлористому та фтористому водню.

В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали по діоксиду азоту 2.6 ГДК, оксиду вуглецю 2.6 ГДК, пилу 1.4 ГДК. хлористому водню 2.0 ГДК. фтористому водню 3.4 ГДК, аміаку 1,5 ГДК. формальдегіду 0,9 ГДК. оксиду азоту 0,3: ГДК, діоксиду сірки 0.1 ГДК.

За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по деяких інгредієнтах, що визначаються. їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил. діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати, бензапірену та важкі метали).

Середньодобова концентрація фтористого водню була рівна ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту - 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бензапірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК.

Максимально разові концентрації протягом 5 років в окремі дні при несприятливих погодних умовах досягали:

по пилу-4,0 ГДК;

по оксиду вуглецю - 3,6 ГДК;

по діоксиду азоту - 5,1 ГДК;

по оксиду азоту - 1,2 ГДК;

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

По хлористому водню - 3.7 ГДК: по фтористому водню - 3.4 ГДК; по аміаку - 2.5 ГДК; по формальдегіду - 2.2 ГДК; по оксиду азоту - 1,2 ГДК; по діоксид сірки - 0.2 ГДК; по бензапірену - 6,3 ГДК.

У 2004 р. лабораторіями облСЕС проведено 1678 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 102 випадках, що становить 6.1% (2003 р. - 7.3%). В міських населених пунктах області відібрано 1332 проби, перевищували ГДК - 70 проб (5.3%), в сільських населених пунктах відібрано 346 проб, перевищення виявлено у 32 пробах (9,2%) в основному за рахунок пилу.

Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались по таким інгредієнтам: пилу (16,6%), сірчистому газу (1,7%), оксидам вуглецю (10%). оксидам азоту (2,9%), формальдегіду (5,2%). сажі (6,9%), фенолу (7,6%). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено.

При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 440 проб, з них не відповідали ГДК 25 проб (5,7%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.

При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 970 проб, перевищення ГДК виявлено у 54 пробах, що становить 5,6% за рахунок пилу; формальдегіду, фенолу та сірчистою газу.

Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9.3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря по маршрутних точках в найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом в 2004 р. відібрано 55 1 пробу повітря, в 29 пробах (5.3%) рівень забруднення перевищував ГДК: по пилу, оксиду вуглецю, оксидам азоту, аміаку. В місті Рівне збільшується кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, тому кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів постійно зростає.

В 2004 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни. АМСЦ Рівне. В таблиці 2.5 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані па території Рівненської області.

Середньомісячна, максимальна добова і сумарна бета-активність атмосферних опадів по пунктах спостереження, Бк/м² х добу

Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2-3 рази. Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,4 рази (584 Бк/м- - середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).

Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м² Ш добу по даних пунктах спостереження не виявлено.

Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст Сз в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні в концентрації Сз в пробах не виявлено. Детальний аналіз у двох пунктах спостережень, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне).

Щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма випромінювання проводились в 4 пунктах контролю: по м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу "свіжих" радіоактивних продуктів не зареєстровано.

2.3 ВОДНІ РЕСУРСИ

Динаміка водокористування, забір і використання води по області, галузях економіки, основних річках.

За узагальненими даними державної статистичної звітність за формою 2-ТП(водгосп) у 2004 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних об'єктів 170,3 млн. м прісної води, в тому числі 116,9 млн. м³ з поверхневих джерел і 53,4 млн. м^; з підземних водоносних горизонтів (табл. 3.1).

Заїр води у 2004 р. по галузях економіки в області складав:

промисловість - 81,09 млн. м³;

сільське господарство - 55,11 млн. м⁵;

лісове господарство - 0,11 мли. м³;

транспорт - 1,342 мли. м³;

Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області будівництво - 0,067 млн. м;

маттехзабезпечення - 0,154 млн. м³;

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування – 32,47 млн. м³. Фактично використано у 2004 р. 149,млн. м³ води в тому числі по

галузях економіки:

-промисловість - 70.52 млн. м³;

сільське господарство - 46,49 млн. м³;

лісове господарство - 0,129 млн. м³;

транспорт - 1,306 млн. м³;

будівництво - 0,075 млн. м³;

маттехзабезпечення - 0,18 млн. м²:

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування - 30,42 млн. м³.

В 2004 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м³ води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 4,976 млн. м² води. Економія свіжої води становила 98.60 %.

Забір води по басейнах основних річок області:

р. Прип'ять - 170,3 млн. м³

р. Льва - 12,41 млн. м³,

р. Горинь - 68,04 млн. м³,

р. Случ - 7,37 млн. м³,

р. Ствига - 12,41 млн. м³

р. Замчисько - 1.925 млн. м³

р. Устя - 22.92 млн. м³.

р. Стир - 89,87 млн. м³

р. Іква - 8,10 млн. м³.

Використання води по басейнах основних річок області:

р. Прип'ять - 149,1 млн. м³,

р. Льва - 8,377 млн. м³,

р. Горинь - 59,23 млн. м³,

р. Случ - 4,587 млн. м³

р. Ствига - 8,378 млн. м³

р. Устя - 20,91 млн. м³,

р. Стир - 81,51 млн. м³

р. Іква - 7,133 млн. м ³.

Скиди зворотних вод та забруднювальних речовин.

За статистичною звітністю :»і формою 2-ТП у 2004р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м³ зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109підпрншств-водокористувачів.

2.3.1 СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4.45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Прип'яті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому нс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.

Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди не доочищених та неочищених стічних вод. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства.

В Рівненській області моніторинг стану поверхневих вод здійснює:

Державне управління екоресурсів в Рівненській області;

Рівненський обласний центр з гідрометеорології;

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства;

Обласна санепідемстанція;

МКП «Рівневода».

Цержуправлінням екоресурсів в Рівненській області обстежено 57 поверхневих водних об'єктів, з них 20 річок, 3 меліоративні канали,1 струмок, 2 озера, 1 водосховище, 27 ставів, 3 джерела. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 103 пункти спостережень. На 14 водних об'єктах у 39 контрольних пунктах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень.

Стан забруднення річок Рівненської області представлений у вигляді таблиці 3.5. Екологічна оцінка річок області за середнім значенням показників в цілому або на окремих їх ділянках, проводилась згідно "Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями"'.

Загальна довжина річки Прип'ять - 775 км, територією Рівненської області - 20 км. Площа водозбору 114300 км², у межах області - 940 км². Прип'ять має 4 притоки довжиною до 10 км .

Спостереження проводяться у двох пунктах: в с. Млин (суміжний пункт З Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний пункт з Білоруссю). 15 межах області скиди стічних вод в ріку відсутні, якість води не змінюється, що підтверджується встановленим інтегральним екологічним індексом, який становить 2,0; за ступенем чистоти ріка Прип'ять чиста, стан - дуже добрий, вода другого класу якості.

Річка Стир належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою Першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західною Бугу і Серету. Напрям течії річки - з півдня на північ. Стир протікає Колимською і Рівненською областями, а далі - республікою Білорусь.

Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області - 208 км, пильна площа водозбору - 12900 км², у межах області - 3416 км². Стир понад 10 великих приток.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

На території області р. Стир контролювалась на двох ділянках.

Перша ділянка ріки контролювалась у 2 суміжних пунктах з Волинською областю: м. Берестечко (вхід у Рівненську область з Волинської області) та с. Нове (вихід з Рівненської області у Волинську область). Стан р.Стир в контрольному пункті в м. Берестечко та с.Нове характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегргільний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,2.

Друга ділянка ріки контролювалась у 9 пунктах. На цій ділянці у річку скидаються промислово-зливові води Рівненської АЕС, стічні води з очисних споруд Кузнецовського МКП і ВКП "Зарічне".

Стан р. Стир в контрольному пункті в с. Полинне на вході річки у Рівненську область з Волинської області характеризується як перехідний під дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,5.

Нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненська АЕС" якість води в річці покращується, про що свідчить зменшення індексу еколого-санітарних показників з 3,8 до 3,1 та показників специфічних речовин токсичної дії з 2,6 до 1,9. Стан річки характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,1.

В пункті в межах с.Бабка інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників знову зростає до 2,4, що спричинене збільшенням індексу еколого-санітарних показників до 3,6 (в основному завдяки азоту нітратному). Стічні води Кузнецовського МКП не погіршують якості поверхневих вод річки. В пункті нижче скиду стічних вод Кузнецовського МКП стан характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,3.

Вниз за течією якість води в річці знову дещо погіршується після скиду медоочищених стічних вод ВКП "Зарічне". В цьому пункті стан характеризується як перехідний від дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників збільшився до 2,5 за рахунок еколого-санітарних показників - рН, азоту амонійного, ХПК та БПК.

В цілому на другій ділянці стічні води від підприємств Рівненської області суттєво не впливають на якість води в річці. В порівнянні з контрольним пунктом на вході річки в Рівненську область на виході з Рівненської області стан річки покращився завдяки покращенню еколого-санітарних показників (азота амонійного та нітратного, ХПК) та показника специфічних речовин токсичної дії. На витоку в Білорусь річка характеризується як чиста, клас якості води II, клас якості води за її станом - дуже добрий, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,4.

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання та в зоні дії РАЕС та ХЛНС в 3 пунктах спостережень на р. Стир за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась шляхом порівняння максимальних та середніх значень показників за розрахунковий період з нормативними та гранично допустимими концентраціями (ГДК) та визначенням класу вод відповідно до "Методичного керівництва з розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України" і представлена у табличній формі. Середні показники розглядалися затри критичні місяці межені (липень, серпень, вересень) з найвищою імовірністю вмісту основних інгредієнтів, яка обумовлена найвищою активністю сільськогосподарської та промислової діяльності.

Річка Горинь є найбільшою правою притокою р. Прип'ять і бере початок на Волино-Подільському плато з джерел поблизу с.Волиця у Тернопільській області. Загальна довжина водотоку 659 км, у межах області - 386 км. Загальна площа водозбору - 27700 км², у межах області - 7828 км². Річка має 40 приток довжиною до 10 км. Основна правобережна притока р.Случ. Горинь відноситься до рівнинних річок. По всій довжині (373 км) в межах області річка зазнає значного антропогенного впливу.

Контролювалась р. Горинь у 17 пунктах. Середній інтегральний екологічний індекс у суміжному пункті з Тернопільською областю становить 2,3. В межах Острозького району інтегральний екологічний індекс дещо зменшується до 2,2, але в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод з ДП "'Острог-водоканал" інтегральний екологічний індекс за середнім значенням показників знову зростає до 2,4 за рахунок значного внеску в забруднення еколого-санітарних показників: азоту амонійного та фосфатів (індекс забруднення за еколого-санітарними критеріями - 4,1).

В Гощанському районі вода р.Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2.1. Стічні води з очисних споруд Горбаківської дільниці МКП ""Рівневода'' не погіршують якості води в річці.

Далі за течією зафіксоване забруднення річки і в пункті нижче скиду стічних вод ВАТ "Рівнеазот" - інтегральний екологічний індекс за середніми визначеннями показників збільшується до 2,4. Погіршення якості води в контрольному пункті відбувається: в сольовому блоці - за рахунок скиду сульфатів (в середньому 47,65 мг/л); у трофо-сапробіологічному блоці - за рахунок скиду фосфатів (в середньому 3,6 мг/л); скид фторидів визначає збільшення блокового індексу специфічних показників токсичної дії. Клас якості води в цьому пункті контролю - 11, ступінь чистоти - досить чиста, стан - добрий.

Погіршення якості води в річці відбувається і надалі: після впадіння її притоки р.Устя, скиду недостатньо очищених стічних вод з Острозького району та після впадіння її притоки р. Замчисько. Інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників збільшується до 2,6, 2,7 та 6 відповідно, в основному за рахунок збільшення блокового індексу еколого-санітарних показників та специфічних показників токсичної дії.

В Дубровицькому районі якість води р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2,2 в основному за рахунок зменшення внеску в забруднення специфічних показників токсичної дії.

На витоку в Білорусь річка Горинь контролюється в пункті біля с.Висоцьк, на 82,5 км від гирла, де інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників становить 2,4. Якість води згідно критеріїв екологічної класифікації: клас якості води - II, ступінь чистоти - чиста, стан - дуже добрий.

Рівненський обласний центр з гідрометеоролога здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р.Горинь за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р.Горинь, які велись протягом 2000-2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному і азоту мітритному забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 2000-2004 рр. представлений в табл. 3.7. Табл. 3.7. Середньорічні показники якості води р. Горинь

Незначний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт Оржів. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, окрім хрому шестивалентного, азоту амонійного. Протягом року спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 7,3-14,1 мг/дм³, хімічне споживання кисню в середньому становило 20,6 мг/дм³.

За останні 5 років середньорічний вміст основних компонентів зменшився, особливо по шестивалентному хрому від 6,7 ГДК у 2000 р. до 2,5 ГДК у 2004 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та нітритним. СПАР, нафтопродуктами (крім 2001 р. -1,2 ГДК) зафіксовано не було.

Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" та нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна". Як видно з таблиці 3.7, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими компонентами: азотом амонійним та нітритним, шестивалентним хромом, БПК. ХСК в середньому становило 28,4 мг/дм³, розчинений кисень становив 7,6 - 13,7 мг/дм³.

За останні 5 років у цих пунктах середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом амонійним, БПК, перевищували ГДК. Забрудненість шестивалентним хромом хоч і зменшилась, але перевищувала ГДК. Так у пункті в межах смт Оржів концентрація хрому шестивалентного становила в 2004 р. 3,1 ГДК проти 8,5 ГДК у 2000 р, у пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" в 2004 р. 3,0 ГДК проти 10,7 ГДК у 2000 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та СПАР не було.

МКП "Рівневода" здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками. Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Горбаківської дільниці 4,3-5,8 мг/л і після скиду стічних вод-4,0 -4.9 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, азоту нітратному. Середньорічні забруднення по інших показниках не перевищували ГДК.

Рівненсько гідрогеолого-меліораптвна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод р. Горинь в пункті спостережень с. Висоцьк за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась аналогічно як і для р.Стир за три критичні місяці межені і представлена у табличній формі.

Річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь. Басейн річки розташований у межах лісової зони. Устя бере початок в 2 км на південний схід від с.Дермань-1, та протікає по території Рівненської області. Річка має 28 приток довжиною до 10 км.

Довжина р. Устя становить 68 км, площа водозбору - 762 км². Річка має три притоки довжиною більше 10 км.

Ця невелика річка зазнає найбільшого антропогенного впливу в межах м.Рівне і області. В річку скидаються стічні води ВАТ "Волинь", Квасилівська дільниця МКП "Рівневода", очисні споруди МКГІ "Рівневода'' 66 в м. Рівне та зливові води м. Рівне.

Річка контролювалась в 9 основних пунктах. За фоновий прийнятий пункт на витоку ріки в с. Дермань-2, що знаходиться на відстані 65,5 км від гирла. У фоновому пункті слід відмітити значний природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії (залізо, цинк, марганець, фториди). Інтегральний екологічний індекс природного фону за середніми значеннями показників - 2,3.

Внаслідок скиду стічних вод Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" інтегральний екологічний індекс збільшується до 2,8 за рахунок збільшення індексів еколого-санітарних показників (азоту амонійного, фосфатів) до 4,1, специфічного показника токсичної дії (фторидів) до 2,5.

В пункті нижче скиду очисних споруд МКП "Рівневода" м. Рівне інтегральний екологічний індекс збільшується до 3,3 за рахунок збільшення індексів трофо-сапробіологічних показників (ХПК, БКП₅, зважені речовини, азот нітритний) до 5,2 та специфічних показників токсичної дії (марганець, фториди) до 2,8. Різко зменшується вміст розчиненого у воді кисню до 3.2 мг/л.

В цілому скид недостатньо-очищених стічних вод з підприємств негативно впливає на якість води в річці. Інтегральний екологічний індекс за середини значеннями показників збільшується за течією з 2,3 до 3.3. В гирлі ріка охарактеризована II класом якості води, ступінь чистоти - вода досить чиста, стан - добрий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників - 3,1.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р.Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р. Устя, які велись протягом 2000-2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному, азоту нітратному, забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

Протягом останніх п'яти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у "літній" період фіксується його зниження до 1,0 - 3,0 мг/дм ) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю нейтралізувати забруднення.

Аналізуючи результати спостережень на р.Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" слід відмітити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим 8,0-10.6 мг/л в пункті до скиду і 8,2-10,9 мг/л після скиду стічних вод з очисних споруд. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, залізу загальному та нафтопродуктам. По іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК.

Високий рівень забруднення р.Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м.Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм³) зафіксовано у травні-вересні і протягом року вміст кисню коливався від 2,9 - 11,9 мг/дм³. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК., азоту амонійному, азоту нітратному. залізу загальному та міді. Крім того в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення семирічних показників по нафтопродуктах. По іншим показникам се-N цілорічні забруднення не перевищували ГДК. Ріка Стубелка належить до басейну р. Горинь та її лівою притокою першого порядку. Річка протікає тільки територією Рівненської області. Довжина річки 86 км, площа водозбору - 1350 км², в межах області - '' км ". За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на схід мі і смт.Мізоч Здолбунівського району. Річка має 29 приток довжиною до III КМ.

Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених пунктах спостережень, із проведених 420 досліджень та санітарно-хімічні показники та 450 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 92 проби (або 21.9 %) та 111 проб (24,7) відповідно. Серед 104 відібраних проб на вміст пестицидів. 112 проб на вміст важких металів та 193 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було.

Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в повному по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу. формальдегіду, вмісту органічних речовин.

Рівненською міською СЕС спостереження проводились на 3 поверхових водних об'єктах (озеро Басів Кут. озера гідропарку, р. Устя) у 5 пункт іч спостережень. Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в лапі водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій порушення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р.Устя від скиду стічних вод з очисних споруд. Протягом року відібрано 59 проб поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 49 проб або 83% не відповідали вимогам та 51 проба поверхневої води на по санітарно-хімічні показники, з них 22 проби або 43% не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (по аміаку, залізу, БПК,).

Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб'єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2004 р. не перевищувала 5.4x10" К/д. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них Сз. Концентрації Сз в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз подано в таблиці 3.12.

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в гамма-спектрометричні та радіохімічні (на 5г) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Збільшення радіоактивного забруднення Сз зафіксовано в промислових стічних водах РАЕС у листопаді 2004 р. - 24,7 К/л. але даний показник не перевищує встановлених нормативів ДР-97 - 54 К/л. Детальний аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС.

Еколого-меліоративний моніторинг поверхневих та ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель проводить Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція. На 9 еталонних осушувальних системах були відібрані проби в магістральних каналах, ставках, дренажних колекторах. Результати досліджень, що здійснювались у 2004 р.. наведено в таблиці Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-200-1 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі і узагальнені дані.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по грунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур, що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення ЕН близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними грунтами істотно зросли площі з кислими грунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому цс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗЕМЕЛЬ І ҐРУНТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1 ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей.

Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.

Гумус відіграє велику роль у грунтотворенні і розвитку родючості, формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин.

За даними останнього обстеження Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції по забезпеченості вмістом гумусу ґрунти області розподіляються на декілька груп: перша (менше 1,50%) - 19,4% площ, друга (1,51-3,00%) - 70,2% площ, третя (3,01-4,50%) - 10,0% площ та четверта (4,51-6,00%) - 0,4% площ грунтів області.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області попереднього туру обстеження складав 2,21% і зменшився в порівнянні з останнім туром до 2,19%.

Більш високий вміст гумусу в господарствах Радивилівського, Млинівського, Демидівського районів, де відповідно середньозважений показник складає 2,64, 2,43, 2,45%. Нижчі показники мають господарства Поліських районів: Березнівського, Дубровицького, Володимирецького, де цей показник становить 1,80, 1,80, 1,88%.

В середньому щорічно для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно було б вносити в 1996-2002 роках 4,4 млн. т органічних споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;

3.2 ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, втому числі і в Рівненській області.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість та транспорт.

Найбільш загрозливі явища спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано н виведено з ладу великі площі продуктивних земель.

В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45%, а розораність сільськогосподарських угідь - 66,7%. За низької ще культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частин обробіток землі розпилюється поверхня грунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об'ємна маса структурного фунту - 1,1-1,2 г/см³ - на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см² що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів.

Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур.

Однією з причин втрати родючості є багаторазовий обробіток грунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солому, коренеплоди і бульбоплоди. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, №11 ними неякісні їх доріг. їде полем, через посіви, утворюючи паралельні н омі дороги.

Глобальною проблемою сьогодні є зменшення вміст) гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. У цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом становить 2,16%. Найменше забезпечені гумусом ґрунти поліської ми н Березнівському та Дубровицькому районах відповідно 1.79%та вірогідні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації її того господарства - погіршуються властивості грунту, його стан згромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, в таких хімічних речовин, в першу чергу, належать мінеральні добрива, і різні отрутохімікати, зокрема пестициди. І територія Рівненщини пересікається трубо-транспортними газовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та 11 м і витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забрудненню ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки на проводу "Дружба" в районі смт.Смиї а Лубенського району, де протягом років, формуються ареали забруднення грунтів продуктами нафто-портування.

Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів і ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області.

Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна. промисловість. Під час гірничо-видобувних робіт змінюються природні ландшафти місцевості, порушується групово-рослинний покрив. В регіоні не приділяють належної уваги здійсненню рекультивації земель на місці опрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленій родючості й народногосподарської цінності порушених земель.

За даними Державного земельного кадастру загальна площа земель Рівненської області становить 2005,1 тис. га, з них 48,3° о займають сільськогосподарські землі, 39.8% - ліси та інші лісовкриті площі. 5,3 % - відкриті толочені землі. 1.7"о- незаболочені відкриті землі. 2.1 %.

Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості. У формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин.

За узагальненими даними агрохімічної характеристики 2000-2004 років грунти області за вмістом гумусу розподілилися: до першої групи (менш 1,0%) - 5,8%, до другої групи (від 1,1 до 2,0%) - 35,2%, до третьої групи (від 2,1 до 3,0%) - 48,2%, до четвертої групи (від 3,1 до 4,0%) - 10,1%, де п'ятої групи (від 4,1 до 5.0%) - 0.5 %, до шостої групи (більше 5,0%) -0.1%.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області попереднього туру обстеження складав 2,21 % і зменшився в порівнянні з останнім туром до 2,16%).

Більш високий вміст гумусу в господарствах Радивилівського, Здолбунівського та Острозького районів, де відповідно середньозважений показник складає 2,63, 2,42, 2,42%. Нижчі показники мають господарства Поліських районів: Дубровицького, Володимирецького, Березнівського, де цей показник становить 1,68. 1,79, 1,80° о відповідно.

Аналіз ситуації, в якій перебуває нині сільськогосподарське виробництво, свідчить, що у зв'язку з різким зменшенням внесення органічних та мінеральних добрив, фактичним призупиненням вапнування кислих Грунтів, невпровадженням протиерозійних та інших заходів, активізувалися всі напрями деградаційних процесів. Загострилася проблема з балансом поживних речовин та гумусу, зростає рівень кислотності Ґрунтового розчину, а також інтенсивність ерозійних процесів.

3.3 ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ

Аналіз сучасного стану земельних ресурсів Рівненщини свідчить про глибоку їх деградацію, що виявляється, насамперед, у значному збільшенні площ еродованих земель. Із загальної площі еродованих угідь 145,6 тис. га середньозмиті землі становлять 39 тис. га або 27,2%, сильно змиті -42,4 тис. га або 29,6%. З еродованих сільськогосподарських угідь на ріллю припадає 131.9тис.га, або 92,1%. Найбільш еродовані землі в Рівненському (40,1 "о сільськогосподарських угідь), Млинівському (39.3° о), Дубенському (33,3° о), Здолбунівському (31,4%), Острозькому (23,3° о) і Гощанському (22,1 ° о) районах.

Крім того, зростають площі середньо і сильно змитих ґрунтів, тобто слабо змиті переходять у категорію середньо змитих, а середньозмиті - в категорію сильно змитих. Внаслідок ерозії ґрунтів вимиваються орні землі.

Вітрова ерозія поширена у північній частині області на площі 5,8 тис. га, сільськогосподарських угідь, що також спричиняє знищення продуктивності і земельних ресурсів і деградації агро ландшафтів.

Погіршення 2000 - 2004 рр. на землях сільськогосподарських підприємств за кошти з державного бюджету силами державних та міжгосподарських лісогосподарських підприємств створено 1,743тис. га захисних лісних насаджень на ярах, балках, пісках. Дані про створення захисних лісових насаджень протягом останніх п'яти років наведені в табл. 4.2.

В області особливу увагу приділяють охороні та захисту земель . Для цього розроблені "Програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Рівненської області до 2010 р.", "Регіональна програма земельної реформи у Рівненській області на 2001 - 2005 рр.", "Регіональна програма вапніння кислих ґрунтів у 2003-05 рр." •

До 2010 р. згідно з Програмою захисту земель від водної та вирової ерозії, шитих видів деградації земель Рівненської області передбачається скоротити розораність земельного фонд) на 123,8 га, що дасть змогу запобігти втратам ґрунту до 6,4 млн. т щорічно.

3.4 ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ ГРУНТІВ

Значної екологічної шкоди земельним ресурсам завдає забрудненість ґрунтів викидами промисловості та хімізація в сільському господарстві. Крім того техногенна забрудненість ґрунтів залежить від типу ґрунту, кількості надходження забруднюючих речовин. Ґрунти Рівненської області характеризуються підвищеною кислотністю, низьким вмістом гумусу. Низько-буферні мало гумусні дерново-підзолисті ґрунти, характерні для зони Полісся, зазнають значного впливу забруднення. В умовах кислого середовища забруднюючі речовини трансформуються у більш рухомі сполуки, мігрують до нижчих шарів і ґрунтових вод.

Проведеними перевірками виявлені непоодинокі випадки самовільні і стихійної розробки підприємницькими структурами і місцевим населенням корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення. Розділи ведуться з порушеннями правил та вимог статей 16.17, 18,19,56 Кодексу України про надра без наявності відповідних документів на коригування надрами, а саме: ліцензії на користування надрами, акту гіршім го відводу, відповідної проектної та геолого-маркшейдерської документації у випадках передбачених ст. 23 Кодексу України про надра, без відповідних погоджень з місцевими радами народних депутатів та органа Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Унікальність і висока ресурсна цінність бурштинових родовищ на території області вимагають посиленої уваги до питань їх охорони та рань пального використання.

4. ВІДХОДИ

4.1 СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ

Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти.

Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, поверхневих вод та атмосферного повітря.

На території області нараховується біля 500 підприємств, у процесі виробничої діяльності яких утворюються відходи. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні п'ять років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. т. промислових відходів 1-3 класу небезпеки. Обсяг накопичення промислових відходів усіх класів небезпеки станом на 1 січня 2005 року становить 16.9 мли. т.

Загальна маса накопичених відходів на території області збільшилась у 2004р. на 18.17тис. т. у порівнянні з відповідним показником 2003 р. В тому числі утворено на 1.664 тис. т більше відходів II класу небезпеки та на 16.3 тис. т. збільшилось утворення відходів IV класу небезпеки.

З усієї маси небезпечних відходів, що утворюються в області більше 2% повторно використовуються або знешкоджуються.

Значну небезпеку становлять утворення і накопичення небезпечних відходів, серед яких найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, не придатні до застосування пестициди. У складі небезпечних відходів обсяги утворення відходів 1 - 3 класу небезпеки становлять 5,8 тис. т.

За номенклатурою з 109 видів відходів, які утворюються на підприємствах області використовується 40,564 тис. т. в основному це нафтові відходи 121,081т., нафтолами та відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини 108,99 т., органічні кислоти 152,784 тис. т.

Щороку знешкоджується до 4,5тис т. небезпечних відходів.

Серед основних екологічних проблем пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів слід виділити такі:

У відвалі ВАТ «Рівнеазот» на площі 58 га. заскладовано 15,4 млн. т. фосфогіпс-дигідрату.

У відвалі ТОВ «Волинь шифер» на площі 2,5 га. заскладовано 114,7 тис. т. азбесто-цементних відходів.

У Шламонакопичувачі ВАТ «РЗТА» на площі 8,4 га. заскладовано 9,5 тис. т. відпрацьованих формувальних сумішей та шлаку гранульованого.

У накопичувачі ВАТ «Рівнеазот» площею 2,5 га заскладовано 33,25 т. відпрацьованого ванадієвого каталізатора з вмістом п’ятиокису ванадію та 1,1 тис. т. моноетаноламіну який утворюється при виробництві аміяку.

Гальвані відходи зі вмістом важких металів (нікель, хром, цинк, мідь) заскладовані на територіях ВАТ «РЗВА», ДП «Рівне ТДК», виправної установи № 96, ВАТ «Радивилів фурнітура», Корецьке КВТП «Радон», ВАТ «Радіозавод». Всього 253, 102 т.

На підприємствах області щорічно утворюється до 40 т. свинцевих акумуляторів.

Відпрацьованих люмінесцентних ламп щорічно накопичується на підприємствах області до 50 тис. шт.

У шламонакопичувачі площою 34,5 га. ВАТ «Рівнеазот» розміщено 1,3 млн. т. шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти.

Шлам відходів що містить мідь заскладовано в кількості 13,2 т. на територіях ВАТ «Газотрон» та ВАТ «Рівненський радіозавод».

Рідкі відходи установлені НДК із вмістом міді до 4,5% в кількості 7,81 тис. т. зберігаються в шламонакопичувачі ВАТ «Рівнеазот».

Відходи порошкового покриття деталей у кількості 62,18 т. зберігаються на ВАТ «РЗВА».

Відпрацьовані органічні кислоти розміщені в шламонакопичувачі ВП «РАЕС» у кількості 16,7 тис. т.

Окрему групу небезпечних відходів сілі становлять непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин. Кількість цих відходів становить 67,034 т. Вони розосереджені по всій території області. На цей час всі наявні непридатні та заборонені до використання ХЗЗР зберігаються в 91-му спеціально обладнаному контейнері на об'єктах області.

Залишається гострою проблема екологічно-безчпечного поводження з побутовими відходами. Щороку лише в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га., накопичується близько 165 тис. твердих побутових відходів.

4.2 СТАН ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

З метою посилення контролю та ефективності координації діяльності і у сфері поводження з окремими видами відходів як вторинною сировиною в області створена та діє комісія по перевірці суб'єктів підприємництва на предмет додержання ними ліцензійних умов.

Розроблені першочергові заходи по удосконаленню регіональної системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, як вторинної сировини на період 2004-2010 рр.

Держуправлінням екоресурсів розроблена та затверджена на сесії обласної ради Регіональна програма поводження з відходами на 2004-2010 рр. Дана Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 р.№ 174.

Програма спрямована на розв'язання ключових екологічних проблем області, пов'язаних з неефективним поводженням з відходами, запобігання накопиченню небезпечних відходів у місцях їх складування, піднесення ефективності повторного використання відходів шляхом нарощування обсягів їх утилізації та сприятиме зниженню негативного виливу відходів на довкілля і здоров'я людей.

Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сирові і ні і.

Крім того дані відповідні доручення головам райдержадміністрацій та міським головам щодо вивчення стану справ в регіонах області по збиранню, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини.

Розроблено та узгоджено план спільних заходів держуправління екоресурсів та обласної санітарно епідеміологічної станції на 2004р., щодо посилення контролю за дотриманням вимог природоохоронного та санітарного законодавства на території області.

До плану спільний перевірок включено підприємства, які є основними утворювачами відходів, а також підприємства, що в своїй діяльності використовують та зберігають отруйні та хімічні речовини.

Держуправлінням екоресурсів спільно із спеціалістами обл. СЕС у 2004 р. проведено 12 перевірок діяльності суб’єктів господарювання області у сфері поводження з окремим видами відходів як вторинною сировиною, вт.ч. використаною тарою. В ході діяльності було встановлено, що всі суб'єкти господарської діяльності здійснюють свою діяльність згідно вимог ліцензійних умов. Однак має місце порушення Закону України "Про відходи". Так, всупереч ст. 28 Закону України "Про відходи ряд підприємств та фізичних осіб не розробили реєстрові карти об'єкту оброблення відходів. По результатах перевірки були видані відповідні приписи по усуненню виявлених порушень.

5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

5.1 ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАН ФІНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування витрат, пов'язаних з виконанням робіт, що належать до природоохоронних заходів, фонди охорони навколишнього природного середовища залишаються основним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронної о фонду.

Обласний природоохоронний фонд є цільовим фондом і використання його коштів чітко визначено постановою КМ України від 17.09.96р. №1147 «Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти фонду.

Проведеним аналізом, який зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненськійобласті», 84% коштів у 1999-2004 рр. використовувалося на п'ять з них, а саме:

охорона і раціональне використання водних ресурсів:

раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

збереження природно-заповідного фонду;

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

-наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза,

організація праці;

-охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів.

Державне управління екоресурсів в області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природо охоронних фондів. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

За рахунок коштів Державного, обласного та місцевих природоохоронних фондів в 2004 р. було профінансовано понад 150 природоохоронних заходів. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області».

Слід зауважити, що кошти місцевих природоохоронних фондів використовуються неефективно. В Рівненській області в 2002р. на виконання нового Бюджетного Кодексу органами держказначейства було відкрито 364 рахунки (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля та відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства. Середні надходження коштів на 1 раду за рік є незначним і складає 1,8 тис.грн., вимоги до формування фонду є складними, тому більшість місцевих рад не формують, фонди і не використовують кошти.

В 2004р. тільки кожна п'ята рада виконувала природоохоронні заходи за кошти місцевих природоохоронних фондів, на які було використано 549,9 тис.грн. Залишок коштів на рахунках місцевих природоохоронних фондів станом на 01.01.2005 р. склав 404,7 тис.грн.

В 2004 р. тільки один Запит на фінансування з державного природоохоронного фонду із 13 надісланих держуправлінням до Мінприроди України, було включено до бюджетної програми «Очистка стічних вод» на фінансування в 2004 р.

Було виділено 450,0 тис. грн. на продовження Капітального ремонту каналізаційних очисних споруд м. Костопіль потужністю 5,0 тис. м³/добу.

За кошти обласного природоохоронного фонду в 2004 р. було профінансовано 36 заходів на 1 млн. 138 тис. грн.

5.2 АНАЛІЗ ТА СПРАВЛЯННЯ ПЛАТИ (ПОДАТКУ) ЗА ЗЕМЛЮ, ЗБОРІВ ТА СПЕЦІАЛЬНЕ КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

В сучасних умовах проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, тому то зазначених коштів природоохоронних фондів надзвичайно недостатньо на фінансування заходів, пов'язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані. Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами кошти від збору за спеціальне використання природних ресурсів повинні спрямовуватись на відтворення та підтримання природних ресурсів у належному стані.

Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за використання природних ресурсів. Наданий час підприємства області справляють плату за земельні, лісові, водні ресурси, геологорозвідку, спеціальне використання надр, радіочастотного ресурсу та інших ресурсів. Дані щодо надходжень від зборів за спец користування основними природними ресурсами.

Мета запровадженої системи платного природокористування полягає у встановлені економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні раціонального і комплексного їх використання та зменшенні ресурсоємності виробництва навколишнього природного середовища.

Використання землі, як і інших природних ресурсів, в Україні платне. Плата за землю справляється відповідно до Закону України «Про плату за землю» (в редакції Закону України від 19.09.96р. № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями).

Прийнятий новий Земельний Кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2002 р.. упроваджує відповідальність власників землі та землекористувачів за своєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про плату за землю», кошти від земельного податку мають спрямовуватися на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами.

Але на сьогодні кошти від плати за землю надходять до загальних місцевих бюджетів і використовуються на поточні потреби.

Усі водні ресурси України - це національне надбання, одна з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до ст.32 Водного кодексу України всі зазначені збори мають спрямовуватися на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків.

Лісовим Кодексом також передбачено платність спецкористування лісових ресурсів та використання сплачених зборів на відтворення та утримання лісів у належному стані.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Кодексом України про надра установлюється принцип платності користування надрами та спрямування цих коштів на заходи з охорони надр.

З метою створення правових засад ефективного використання радіочастотного ресурсу України для забезпечення економічного, соціального, інформаційного і культурного розвитку країни 1 червня 2000 р. прийнято Закон України «Про радіочастотний ресурс України», яким запроваджується дозвільна системи (ліцензування) використання радіочастот, а також система щомісячної сплати збору за використання радіочастотного ресурсу України.