Аналіз відвіданого уроку.

В ході проходження педагогічної практики в сш № 4 мною було відвідано
5 уроків. Для останнього з них був складений наступний аналіз.

Урок проходив 4 квітня 2001 року в 9 – А класі з предмету “Економічна географія України”.

Викладач: ______________________________, стаж роботи ________, предмет – географія.

Для проведення заняття клас повністю підготовлений, а саме: прибраний, провітрений, температура в класі згідно з вимогами, світловий режим в межах норми.

Заняття проводиться в класі, площа якого відповідає передбаченим нормам.

Тип заняття: урок отриманих нових знань та урок корекції та контролю знань (комбінований урок).

Тема уроку: Паливно-енергетичний комплекс.

Структура уроку має вигляд:

1. Організаційний момент – 2 хвилини.

2. Повідомлення теми, мети, завдань – 2 хвилини.

3. Мотивація учбової діяльності – 3 хвилини.

4. Актуалізація опорних знань – 3 хвилин.

5. Викладення нового матеріалу – 12 хвилин.

6. Закріплення нового матеріалу – 21 хвилина.

7. Домашнє завдання для учнів – 1 хвилина.

Урок проведено організаційно, чітко підкреслено важливі моменти, використана наглядність і технічні засоби навчання.

Для висвітлення даної теми важливим є те, що використано технічні засоби навчання, про ефективність яких говорять результати знань учнів.

Відповідність використання даного методу обумовлює результат, а саме учні дуже добре засвоюють новий матеріал і на уроці спостерігається дуже велика активність учнів.

Саме вміле поєднання інформаційних і пошукових методів с технічними засобами навчання дає високу результативність.

Велике значення має робота з невстигаючими. Учителем проводіться додаткові заняття, на яких пояснюються усі малозасвоювальні терміни і положення. У виключних випадках невстигаючих учнів учитель залишає на повторне зайняття.

Вчитель на уроці володіє ситуацією в класі, ставлення до учнів доброзичливе, уважне, проявляється творче натхнення і оптимістичність.

В ході вивчення нового матеріалу вчитель відводить багато часу на аналіз картографічного матеріалу.

При роботі з контурною картою учні активно працюють з картами, схемами, підручником, роблять висновки, вирішують проблеми.

Контроль засвоєних знань учнів включає в себе усний контроль знань методом фронтального опросу та виконання самостійної роботи тестового типу.

При підведенні підсумку вчитель відмітив гарну роботу учнів на уроці, вказав на деякі можливі труднощі, виставив оцінки.

Домашнім завданням було вивчити по підручнику тему “Паливно- енергетичний комплекс України”.

Урок проведений на достатньому научному, методичному и етичному рівні.

Учні активно працювали на уроці. Цьому сприяли оптимально підібрані форми і методи учбової роботи і дидактичне забезпечення. Вчитель був вимогливим і тактичним з навчаючимися. Він володів класом, організовував його самостійну роботу. Відносини між вчителем та учнем були доброзичливими.

Аналіз

Уроку по географії на тему “Географія транспорту”, проведеного студентом Кісільовим Дмитром Алімовичем. Урок засвоєння нових знань в 10-Б класі по темі “ Географія транспорту “ проведений на достатньо високому рівні як по змісту, так і по оформленню наочними посібниками. Матеріал уроку правильно побудований в методичному відношенні.

На початку уроку студент чітко поставив завдання перед учнями, це допомогло учням слідкувати за викладенням матеріалу.

Закріплення матеріалу і перевірка конспектів учнів свідчить, що вивчений матеріал на уроці, ними засвоєний.

Дмитро Алімович глибоко знає матеріал, уміло використав дидактичні засоби.

Навчальні і виховні задачі уроку вчителем аналізовані.

Вчитель географії: ______________________

Методичні розробки двох проведених занять.

План конспект 1-го проведеного заняття.

Тема: Географія транспорту.

Мета: Показати роль транспорту в міжнародному географічному поділі праці, визначити головні напрямки зовнішніх економічних зв’язків. Вчити одержувати інформацію з картографічного та статистичного матеріалу, робити висновки.

Форма проведення заняття: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: інформаційний, проблемний, пошуковий.

Дидактичне забезпечення: карти підручника, таблиці, слайди.

Структура уроку:

1. Організаційний момент.

2. Мотивація учбової діяльності.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Вивчення нового матеріалу.

5. Узагальнення знань.

6. Домашнє завдання.

Хід уроку.

1. Організаційний момент. Вчитель вітається з учнями та відмічає відсутніх, організовує клас зорієнтуватися на роботі.

2. Мотивація учбової діяльності.

Сьогодні на міжнародний ринок виходять не тільки Україна ті її області, а і окремі підприємства, об'єднання, організації. Це способствує розвитку міжнародних економічних зв’язків та відкриває можливість зростання ефективності суспільного виробництва завдяки активній участі в світовому ринку.

Задача транспорту – задоволення потрібностей суспільства у перевезенні вантажів та пасажирів, забезпечення можливості поділу праці між різними частинами країни та зовнішніх економічних зв’язків.

3. Актуалізація спірних знань.

Учням пропонується дати відповіді на слідуючи питання:

- що таке НТР?

- як впливає НТР на розвиток транспорту і зовнішніх економічних зв’язків?

-

4. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель пропонує наступну роботу учням:

- самостійна робота з текстом підручника і картами: складання коротких записів (план, опорні слова, питання);

- аналіз таблиць № 25, 26, 27;

- складання діаграми “довжина і густота залізничної мережі для країн США, Японії, Західна Європа, Індія, Австралія, Україна”.

5. Узагальнення знань.

Запитання до учнів:

- порівняти забезпеченість залізницями розвинутих капіталістичних країн світу і країн, що розвиваються.

- чому більша частина судноплавних трас світового значення зосереджена в басейні Атлантичного океану?

6. Домашнє завдання.

Вивчити параграф 26. “Географія транспорту”, стр. 47-51

Аналіз

Уроку по географії на тему: “Зовнішні економічні зв’язки”, проведеного студентом Кісільовим Дмитром Алімовичем.

Урок-лекція в 10 – Б класі по темі “Зовнішні економічні зв’язки” проведений на достатньо високому рівні як по змісту, так і по оформленню наочному посібниками.

Матеріал лекції правильно побудований в методичному відношенні, витримана структура проведення уроку-лекції.

На початку уроку-лекції студент чітко поставив завдання перед учнями, це допомогло учням слідкувати за викладенням матеріалу.

Студент навчає учнів правильно робити короткі конспекти лекції.
Закріплення матеріалу і перевірка конспектів учнів свідчить, що вивчений матеріал на уроці, ними засвоєний.

Дмитро Алімович глибоко знає матеріал, швидко оволодів класом, уміло використав дидактичні засоби для реалізації задач уроку.

Вчитель географії __________________

План-конспект 2-го проведеного заняття.

Тема: Зовнішні економічні зв’язки.

Мета: Засвоєння учнями нових знань про зовнішні економічні зв’язки.

Розвиток логічного мислення учнів шляхом удосконалення уміння узагальнювати, та аналізувати матеріал. Формування світогляду навчаючихся, їх моральних, естетичних поглядів.

Форма проведення заняття: урок-лекція.

Методи навчання: наочні, словесні, репродуктивні, дедуктивні, методи контролю.

Дидактичне забезпечення: підручники, таблиця, атласи, зошити, карта світу.

Структура уроку.

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

3. Мотивація учбової діяльності.

4. Викладення матеріалу теми.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

6. Підведення підсумків.

7. Домашнє завдання.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

Вчитель вітається з учнями та відмічає відсутніх, орієнтує клас на роботу.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

Задачі уроку:

- вивчити основні положення зовнішніх економічних зв’язків;

- звернути увагу на більш важливі проблеми;

- показати особливості вирішення ціх проблем в країнах різних типів;

- в процесі вивчення матеріалу скласти конспект.

3. Мотивація учбової діяльності.

В сучасних умовах значно зросла політична та економічна взаємозалежність усіх країн.

Зовнішні економічні зв’язки відіграють дедалі більшу роль у господарському розвитку всіх країн світу. Вони спрямовані на те, щоб здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, поглиблювати науково-технічний прогрес, підтримувати стабільні темпи економічного розвитку.

4. Викладення матеріалу теми.

План:

1. Зовнішні економічні зв’язки, їх значення для розвитку господарства країни.

2. Форми міжнародних економічних зв’язків:

- зовнішня торгівля;

- кредитно-фінансові відносини;

- науково-технічне співробітництво.

Література:

1. А.В. Дарінскій, І.В. Асєєва и др. “Географія”, посібник для 9 кл., стор. 204.

2. Б.П. Яценко “Економічна і соціальна географія світу”, стор. 81, підручник для 10 кл.

Конспект викладення.

1. В сучасних умовах, коли потреби і вимоги до якості та різноманітності сировини, рівня підготовки трудових ресурсів, технічної оснащеності постійно зростають, велике значення мають зовнішні економічні зв’язки.

Зовнішня економічні зв’язки відбуваються завдяки формуванню механізмів світового ринку. Ефективна реалізація умов та можливостей зовнішньоекономічних зв’язків залежить від конвертованості валют держав, що діють на ринку. Важливим елементом, механізму світового ринку є зовнішньо економічна інфраструктура, це банківська мережа світового господарства, міжнародні товарні та фондові біржі, міжнародні аукціони.
2. Однією з найважливіших форм зовнішньоекономічних зв’язків є зовнішня торгівля. Для більшості країн світу зовнішня торгівля – основна форма зовнішньоекономічної діяльності. Показники експорту та імпорту країни показують розміри та особливості, її участі в міжнародному поділі праці.

У рамках світового господарства сформувались кілька основних центрів і напрямів зовнішньоторгових зв’язків.

В процесі зовнішньоторгової діяльності формується світовий ринок товарів та ресурсів.

На світовому ринку послуг основне місце займають: науково-технічне співробітництво, послуги транспорту та міжнародний туризм. В науково- технічному співробітництві велике значення має продаж науково-технічної інформації (патентів і ліцензій). Велике значення має організація міжнародного туризму. На частину міжнародного туризму припадає 6 % обсягу всього ринку послуг.

Для зовнішньоекономічних зв’язків велике значення має світовий валютний ринок, на якому щоб розрахуватися за експорт або імпорт можна обміняти одну валюту на іншу або купити потрібну валюту.

Роль зовнішньо – економічних зв’язків країни визначається рівнем її соціально-економічного розвитку, виробничими відносинами та спеціалізацією країни.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Учням пропонується дати відповіді на слідуючи питання:

1. Яке значення для країн мають зовнішньоекономічні зв’язки?

2. Назвіть основні форми зовнішньоекономічних зв’язків?

3. Які особливості зовнішньоекономічних зв’язків країни з розвивающімися і розвинутими країнами?

6. Підведення підсумків.

Зовнішні економічні зв’язки, що виникають в міжнародному поділі праці являються основою світового господарства. Їх рівень визначає соціально- економічний розвиток країни.

7. Домашнє завдання.

Вивчити параграф 55. “Зовнішні економічні зв’язки”, стор. 204 – 206.

Психолого-педагогічна характеристика колективу 10 – Б класу сш № 4.

В класі навчається 25 учнів. В класі 15 хлопчиків і 10 дівчат.
Відмінників 3, на “5” та “4” навчаються Машкова І., Степанов Д., Ковальов
Є., Шаповалов О., Останюк О., Степаненко С. Сильнішими учнями є Гри горець
Є. та Пономарчук В. Які навчаються на ”5”. Більшість учнів мають “5” та
“4”.

Вони не потребують особливої уваги вчителів предметників. Це діти з достатнім розвинутим логічним мисленням.

Актив класу має слідуючий склад:
Староста класу - Шаповалов О.
Член учкому школи – Машкова І.
Відповідальний за навчання – Степаненко С.
Відповідальні за культурно-масову роботу – Дмитричак П., Нікімчук О.
Редколегія – Останюл О., Ковальчук К.
Старший черговий по школі – Руденко Д.
Старший черговий по класу Борода П.
Інформатор – Самойленко Р.
Відповідальні за санітарний стан в класі Лисенко А., Жукова Н.
Відповідальний за збереження меблів Грузик В.

Клас дружний. Учні небайдуже ставляться до своїх однокласників, готові завжди прийти на допомогу товаришам. Вони вболівають за доручену справу, дорожать честю класу. Активні, із задоволенням виконують різні доручення. Більшість хлопців дуже рухливі, енергійні, займаються спортом.

Авторитетом у класі користуються Степаненко С. І Владова І.

Класним керівником є Власова Л.В. це досвідчена людина і майстер своєї справи, користується авторитетом учнів.

Класний колектив бере участь в спортивних змаганнях та чемпіонаті КВК серед команд міста, відвідує театр.

В учнів виявилися такі типи мислення як теоретичне, наочно-образне, інтуїтивне, репродуктивне. І такі типи уявлення: активне, творче та відтворювальне.

Серед учнів класу є учні, які нерегулярно відвідують школу. Вони належать до багатодітних сімей.

Більшість дітей виховується у хороших сім’ях, де батьки приділяють належну увагу своїм дітям. Є діти, які мають нерідних батьків. Дітей схильних до правопорушень у класі немає.

Звіт.

Про результати проходження педагогічної практики студентом 4-го курсу спеціальності 6.201 – 1 Кісільовим Д. А. За період 2.04.01 по 6.04.01 року.

Мною, студентом 4- го курсу Кісільовим Д. А., практика проводилась в загальноосвітній школі № 4, в період 2.04.01 по 6.04.01 року.

За час педагогічної практики, мною було відвідано 5 занять і самостійно проведено 2 заняття.

Протягом проведеної практики ознайомився з методами і формами ведення уроків в школі. Також ознайомився, як зі складом учнів десятого класу, так і з колективом школи.

Учні десятого класу дуже охайні, стримані і намагаються отримати побільше знань. Не можна сказати, що вони акселерати, однак дуже настирливі в пошуку знань, що помітно як людині новій.

Колектив учителів дуже хороший, принциповий по відношенню до себе, своїх колег та учнів.

Враховуючі специфічність предмету “Географія”, як мого предмету
“Розміщення продуктивних сил” мною при проведенні уроків зверталася увага на економічну сторону, а саме розвиток продуктивних сил на Україні на сучасному етапі, а також на відносини, що існують у світовій спільності.

Не дивлячись на ті негаразди, які існують та панують поки в україні учням дуже було інтересно взнати, як складаються відносини на сучасному етапі.

Проведеними уроками узагальнено весь пройдений матеріал, який вичитано під час теоретичних занять.