Реферат: Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні

УКООПСПІЛКА

Львівська комерційна академія

Кафедра товарознавства продовольчих товарів

Дипломна робота на тему:

„Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні”

Робота переглянута і Студентки V курсу допускається до захисту товарознавчо- комерційного

...................................

Зміст с.

Вступ

1. Теоретична частина

1. Споживні властивості і фізіологічна дія виноградних вин на організм людини

..........................................................................

......5

2. Товарознавча систематизація поділу виноградних вин................14

3. Фальсифікація виноградних вин та методи її виявлення і попередження..............................................................

......25

2. Об”єкти і методи досліджень

.......................................................... 32

3. Дослідницько – аналітична частина

1. Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в

Україні...................................................................

................................36

2. Товарознавчі аспекти формування асортименту виноградних вин в

Україні...................................................................

..48

3. Аналіз асортименту виноградних вин, що реалізується в торгівельній мережі м.

Львова......................................59

4. Товарознавча оцінка якості виноградних вин................................73

5. Маркетингова діяльність виробників виноградних вин в Україні та оцінка конкурентоспроможності їх продукції.................89

Висновки і пропозиції

....................................................................10

Список використаної літератури....................................................107

Додатки

......................................................................

......................111

Вступ

Виноградним вином називається напій, отриманий в результаті спиртового бродіння виноградного сусла (відпресований сік винограду) або мезги
(роздроблення ягід винограду).

В залежності від місця виробництва, клімату, грунту, властивостей виноградної лози, типу вина хімічний склад виноградних вин відрізняється, але всі вина містять антисептичну і іонізаційну воду, вуглеводи (глюкозу, фруктозу, сахарозу та ін.), органічні кислоти (винну, яблучну, лимонну та ін.), спирти, альдегіди, складні ефіри та ацеталі, дубильні, барвні, азотисті, мінеральні речовини (майже всі елементи періодичної системи); вітаміни В1, В2, РР, С, фолієву кислоту, іонозит та інші біологічно-активні речовини. В вині міститься також комплекс поліфенольних речовин (рутин, кварцетин, антоціани). Усі ці складові роблять виноградне вино складним, споживним і біологічно цінним продуктом, корисним доповненням до звичайного харчування.

Виноградні вина володіють добре вираженими бактерецидними властивостями, які обумовлені вмістом органічних кислот, етилового спирту та інших сполук, які володіють антисептичними властивостями.

Смак вина, також як і букет, який характеризує чистоту, повноту, гармонію відтінків, складається з великої кількості компонентів. Цукор, спирт, кислоти, фенольні сполуки та інші речовини, що містяться у виноградному вині, надають йому помірну солодкуватість, терпкість, свіжість та інші присмаки, які характерні для різних типів вин.

Однак, сьогодні в Україні на ринку виноградних вин доволі розповсюдженою є їх фальсифікація. До основних способів фальсифікації виноградних вин відноситься його розбавлення з наступним підкоректуванням напою цукром, кислотами, ароматизаторами та іншими наповнювачами.

Саме тому метою дипломної роботи є дослідження товарознавчих аспектів формування ринку виноградних вин в Україні.

Для досягнення поставленої мети нами визначенно такі завдання:

- вивчити споживні властивості та фізіологічну дію виноградних вин на організм людини;

- вивчти товарознавчу класифікацію поділу виноградних вин;

- дослідити фальсифікацію виноградних вин та методи її виявлення і попередження;

- вивчити соціально-економічні аспекти ринку виноградних вин в

Україні;

- дослідити товарознавчі аспекти формування асортименту виноградних вин в Україні;

- дати товарознавчу оцінку якості виноградних вин, що реалізується в торгівельній мережі м. Львовам;

- провести оцінку маркетингової діяльності виробників виноградних вин в Україні та конкурентоспроможності їх продукції.

1. Теоретична частина

1.1 Споживні властивості і фізіологічна дія виноградних вин на організм людини

Виноградними винами називають алкогольні напої, одержувані шляхом зброджування виноградного соку або соку з м”язгою з додаванням або без додавання спирту та інших компонентів, передбачених технологічною схемою
[11].

При споживанні харчових продуктів виявляється їх корисність, чи споживна цінність, яка зумовлена їх хімічним складом і комплексом властивостей, а саме біологічною, фізіологічною, лікувально-профілактичною, органолептичною та енергетичною цінностями [28].

Сприятливе поєднання різних біологічно-активних речовин робить вино сильним біоенергетичним напоєм, яке підвищує життєдіяльність людини, тонізуючим та загальнозміцнюючим [5].

Харчова енергетична цінність столових та кріплених виноградних вин представлена в табл.1.1

Дані табл.1.1 показують, що наяність спиртів, органічних кислот, вуглеводів, вітамінів, азотистих, мінеральних та екстрактивних речовин обумовлюють споживні властивості виноградних вин.

Виноградне вино володіє виключним хімічним складом, який включає близько 600 складових, головним із яких являється вода. Вміст екстракту у вині залежить від багатьох факторів. В середньому в білому вині його близько 22г/л. Червоному вину характерна більш висока екстрактивність – до
30г/л, а для кріплених та десертних вин – 40-60г/л. [36].

Вміст етилового спирту коливається від 9 до 14% в столових винах, від
12 до 14% – в десертних, від 17 до 20% - в кріплених. У вині також міститься в незначних кількостях сильнотоксичний метиловий
Таблиця1,1 спирт; в білому вині його вміст знаходиться в межах 0,2-1,1г/л. Із багатоатомних спиртів виноградне вино містить гліцерин – 0,7- 14г на 100г етилового спирту. Якщо ж вино виготовлено із винограду, ураженого благородною гниллю, тоді вміст гліцерину може досягати 30г/л [5].

Хімічний склад вина, його властивості залежать від сукупності багатьох факторів: кліматичних умов, виду грунтів та рельєфу вирощування виноградної лози, агротехнічних методів та способів виробництва вина[38].

В якості сировини для одержання виноградних вин використовують грона свіжого або зав”яленого винограду – багаторічної рослини з роду Vitis
Vinifera. Специфіка хімічного складу винограду – один із найважливіших факторів, що визначає якість майбутнього вина [19].

Вуглеводи винограду представлені моно- і полісахаридами. В соці переважають монози (пентози і гексози), а в твердих частинах грона – полізи.

Із пентоз у виноградному соці найбільшевсього арабінози. Пентози не зброджуються дріжджами і повністю переходят у вино, де їх загальний вміст у білих винах складає 0,22-0,79г/л, а в червоних - 0,4-1,3г/л.

Основними цукрами виноградної ягоди є гексози – ?-глюкоза і ?- фруктоза, вміст яких до початку фізіологічної зрілості досягає 17-25%, а в більш спекотних районах вирощування до 30% [11].

Вміст цукрів характеризує ступінь зрілості винограду, впливає на вихід та якість виноматеріалу [29].

Вищі полісахариди представлені у виноградному гроні пентозанами і пектиновими речовинами, камедями, декстринами, крохмалем, клітковиною.
Мускатні сорти винограду містять максимальну кількість пектинових речовин
(3-4%), а в готових винах залишається не більше 20-25% вихідної кількості пектинових речовин в результа ті їх гідролізу ферментами сусла і дріжджів.
Максимальним вмістом пектинових речовин вирізняються червоні вина.
Пектинові речовини надають м”якість смаку вина, а при надмірному їх вмісті являються джерелом накопичення у вині метилового спирту.

Крохмаль міститься у плодоніжках і гребнях, а також в недозрілих ягодах при основі судинно-волокнистих пучків. В здорових ягодах винограду присутні в невеликих кількостях декстрини, а в ягодах, уражених Botrytis cinerea, їх вміст підвищується. Цим пояснюють особливу маслянистість сотернських вин Франції з винограду, ураженого „благородною гниллю” [25].

Органічні кислоти відіграють значну роль у формуванні якості вина.Їх загальний вміст у винограді являється одним із показників придатності його для виготовлення того чи іншого типу вина. Від рівня pH соку залежить характер ферментативних процесів при одержані вина та його бактерецидність.

Основними кислотоами винограду являються ?-винна (5-13гл) і яблучна
(1-25г/л). Їх вмістом зумовленго, в основному, низьке значення pH сусла та вина (pH=2,7-3,5), при якому сповільнюється розвиток мікроорганізмів і створюються сприятливі умови для зброджування цукрів дріжджами. Солі винної кислоти впливають на органолептичні властивості і стабільність вин. Кислий винокислий калій і винокислий кальцій, випадаючи в осад у присутності спирту,викликають „кристалічне” помутніння вина [11].

Яблучна кислота при її вмісті більше 2г/л надає вину різкий смак, або, як кажуть винороби, „зелену кислотність”. В процесі спиртового бродіння або зразу ж після нього, а також при витримкі вина може протікати яблучно- і молочнокисле бродіння з утворенням молочної кислоти, яка надає м”якості смаку вина [38].

Ще менш стійкою є лимонна кислота (0-0,5г/л),яка легко руйнується бактеріями.

Крім основних в суслі і вині присутні інші кислоти, але в менших кількостях - янтарна, глюкуронова, піровиноградна, мурашина, хінна, а іноді і у вигляді слідів (гліколева, щавелева) [11].

В складі речовин фенольної природи у винограді кількісно переважають катехіни, які легко окислюються і полімерезуються. В залежності від способу переробки у вино з грона може перейти до 50% катехінів. Переважно вони містяться у червоних винах, в білих їх у 2-5 раз менше. Найбільш багаті катехінами (до 500 мг/л) катехінські вина.

Антоціани – непластичні пігменти червоного винограду, зосереджені у вакуолях клітин шкірки ягід. Інтенсивність і відтінки забарвлення червоних вин залежать від вихідного вмісту антоціанів у винограді, способюу видалення ії із шкірки і подальшої технології приготування вина, а також від його віку.

Лейкоантоціани містяться у шкірці та у м”якоті ягід. Вони легко полімеризуються і випадають у вині в осад. В процесі аерації молодих вин лейкоантоціани переходят в антоціани, що супроводжується посиленням забарвлення вина.

Флавоноли – це жовті пігменти, які містяться у винограді в основному у вигляді глікозидів.

Таніни – це суміш полімерів, які утворюються при конденсаціїї 2-3 молекул катехінів і лейкоантоціанів. В процесі старіння їх вміст у вині знижується.

Вина із винограду із підвищеним вмістом катехінів і лейкоантоціанів мають надто терпкий, грубуватий смак, а при нестачі цих речовин вино набуває так званий „порожній” смак. Особливо важливе значення таніни відіграють при формуванні забарвлення вина. При виготовлені вин, призначених для реалізації у молодому віці, контракт сусла із мезгою повинен бути не тривалим, що забезпечить максимально інтенсивний колір вина за рахунок антоціанів без надлишку танінів [11].

На смакові властивості вина та його забарвлення впливають реакції полімеризації та окислення катехінів, які протікеають при дозріванні вина.
Продукти окислення катехінів мають слабов”язкий прємний смак і золотисто- коричневе забарвлення різної інтенсивності, завдяки чому видержані вина легко відрізнити від молодих [35].

Рівень вмісту у вині поліфенолів визначає біологічну цінність вина, оскільки катехіни, антоціани, флавоноли і особливо лейкоантоціани володжіють Р-вітамінною активністю. Ці ж сполуки обумовлюють високі бактерецидні властивості вина та його стійкість при зберіганні. Найбільшою бактерецидністю володіють антоціани, завдяки чому червні вина використовують для лікування деяких кишково-шлункових захворювань. Старі вина, в яких більшща частина випала в осад,не проявляють бактерецидних властивостей [24].

Азотисті речовини містяться у винограді і вині у вигляді мінеральних та органічних сполук. Основну їх частину становлять амінокислоти і пептиди.
Наявність азотистих речовин являється необхідною умовою розмноження дріжджів [38].

Азотисті речовини відносят до числа сполук, які беруть участь в утворені вищих спиртів – компонентів букету вина.

Ферменти виноградної лози, особливо оксиредуктази, відіграють важливу роль у виноробстві. Найбільш активними ферментами є о-дифенолоксидаза та пероксидаза, які беруть участь в окислені фенолів.

Важливим ферментом, який каталізує розщеплення цукрів являється ?- фрукто-фуранозидаза (інвенртаза) [36].

У виноградному соці ідентифіковано багато водорозчинних вітамінів, вина можна вважати джерелом тих самих вітамінів, але в процесі витримки вин вони в значно руйнуються. Вино містить незначну кількість вітамінів С,
В1, В2 ,В 6 ,В12, РР, але їх дія на організм людини надзвичайно корисна.
Вино багате на вітамін Р, який сприяє засвоєнню аскорбінової кислоти [5].

У вині розрізняють первинні і вторинні букетисті ароматичні речовини.
Перші утворюються в процесі дозрівання ягід при розладі білка у виноградній лозі, а другі – в моиент дозрівання сусла та при витримкі вина. Вино, що має первинний букет, не відрізняється за ароматом від винограду з якого його одержують. До таких вин відносяться мускати та вина з сортів винограду
Рислінг, Піно. Їх аромат зумовлений ефірами саліцилової і антранілової кислот, ваніліном та іншими ароматичними речовинами, що перейшли у вино з ягід. Вторинні букетисті речовини утворюються при переробці лише деяких сортів винограду (Каберне) і надають вину специфічні тони.

Речовини, які беруть участь в утворені букету вина, досить нестійкі, легко випаровуються і окислюються [25].

Мінеральні речовини винограду, незважаючи на їх малий вміст (0,2-
0,6%), відіграють важливу роль у процесі виноробства. Залізо приймає участь в усіх окисно-відновних реакціях,що мають важливе значення при дозріванні вина. Від вмісту марганцю і міді залежить характер бродіння і формування якості вина.

Мінеральні речовини вина представлені в основному фосфатами калію, кальцію, магнію. З мікроелементів виявлено мідь, марганець, кобальт, цинк, свинець, молібден, бор, фтор, йод – всього 24 мікроелемента [11].

Біологічна цінність виноградних вин визначається вмістом в них поліфенолів, вітамінів, мінеральнах та азотистих речовин, барвних, дубильних та інших біологічно-активних речовин, які формують смак, букет та колір вина.

Фізіологічна цінність вина зумовлена дією деяких речовин, що в ньому містяться, на нервову, серцево-судинну, травну системи. Таку дію мають спирт напою, екстрактивні рекчовини та органічні кислоти, які підвищують секрецію травних соків і засвоюваність продукту [24].

Енергетична цінність продукту визначається кількістю енергії, яка виділяється після білогічного окислення речовин, що в ньому містяться і виражається в ккал або кДж (1 ккал = 4,186 кДж) [28]. Завдяки такому значному і різноманітному вмісту органічних речовин виноградні вина мають високу калорійність (660 калорій у 1л столового вина) і відрізняються чудовими смаковими якостями й іншими корисними властивостями [20].

Лікувально-профілактична цінність продукту визначається властивістю його речовин лікувати хворби та запобігати їх появі [28].
Наука, яка займається лікуванням на основі винограду, називається ампелотерапією.

Перелік лікувальних і гігієнічних властивостей вина надзвичайно широкий. Воно підвищує апетит, посилює секрецію ендокринних залоз, сприяє кращому виділенню жовчі, шлункового соку і підтриманню нормальної кислотності шлунку, розширює судини, володіє антитоксичними властивостями, використовується як складова різних ліків[15].

Нові незаперечні відкриття служать доказом захисної дії червоного вина від серцево-судинних захворювань. Французькі вчені знайшли взаємозв”язок між рівнем смертності від інфаркту і вживанням червоного вина. Вживання його запобігає утворенню тромбів, благодійно впливає на кровообіг і стінки судин, прискорює виділення холестерину, запобігає розвитку атеросклерозу і захворювань серця. У народній медицині для підвищення гемоглобіну вживають настій на кагорі [8].

Вчений Н.Простосердов [5] вказує на домінуючі лікувальні властивості різних типів вин: білі столові характеризуються діуретичними і легкозбуджуючими властивостями, червоні – поживністю, кріплені – заряджають енергією, солодкі – висококалорійні, грайливі – сприяють венттиляції легень.

Отже, завдяки унікальному складу і вмісту різноманітних корисних речовин, випоградне вино слід вважати одним з найцінніших гігієнічних напоїв з бактерецидними властивостями та із найбільш сприятливою дією на організм людини.

1.2 Товарознавча систематизація поділу виноградних вин

Світова виноробна промисловість нараховує близько 1200 найменувань виноградних вин, які відрізняються між собою різноманітністю складу, смаковими, ароматичними відтінками і технологією виготовлення [39].

За загальноприйнятою на практиці і в торгівлі класифікацією, виноградні вина в залежності від технології виготовлення поділяються на групи. Кожна група вина, за складом (переважно за вмістом спирту та цукру) ділиться на категорії. В свою чергу кожна категорія в залежності від смакових, ароматичних і кольорових особливостей розділяється на типи [43].

В основу класифікації виноградних вин покладено різні ознаки.

. В залежності від якості і терміну видержки усі виноградні вина поділяються на ординарні і марочні.

До марочного відносяться високоякісні вина, отримані з відповідних сортів винограду, характерні і постійні за якостю для даного виноробного району і витримані від 2 до 6 років.

Марочні виноградні вина, витримані не менш 6 років, у тому числі не менш 3-х років у пляшках, називаються колекційними. Якість цих вин у результаті тривалої їхньої витримки значно поліпшується: смак стає більш гармонічний з яскраво вираженим букетом. На пляшках з марочним вином наклеюють окремий ярличок, відзначаючи на ньому рік збору винограду. Старі виноградні вина — вина з энотеки (колекційний фонд), вік яких може досягати від 10 до 200 років (архівні вина).

До ординарного відносяться виноградні вина, що не мають ознак марочних вин. Вони надходять у продаж після витримки їх протягом 1 року. Ординарні виноградні вина, віком більше 1 року, називають витриманими ординарними винами.

Виноградне вино може бути і контрольованого найменування за походженям - це вино високої якості, виробляється по спеціальній чи традиційній технології з визначених сортів винограду суворо регламентованого району. Напій відрізняється оригінальними органолептичними властивостями, пов'язаними з екологічними умовами конкретної місцевості, зазначеної в їхньому найменуванні[44].

. За однорідністю сировини виноградні вина поділяються на сортові та купажні.

До сортового відносяться такі, що завжди виготовляються з того самого сорту винограду. Смак цих вин може мати різні відтінки, що залежать від ґрунту, кліматичних умов і періоду збору винограду.

До купажних відносяться виноградні вина, виготовлені з декількох сортів винограду. У результаті змішування одержують вина з більш постійним смаком і ароматом [43].

. За кольором виноградні вина розрізняють білі, рожеві і червоні.

Білі вина виготовляють головним чином з білих сортів винограду шумуванням сусла (видавленого соку) без шкірочки, насіння і гребенів.

Рожеві вина виготовляють з червоних і рожевих сортів винограду, також шумуванням сусла без шкірочки, насіння або гребенів, купажуванням білих і червоних вин.

Червоні вина виготовляють з червоних сортів винограду шумуванням сусла разом з мезгою. Червоного забаровлення цим винам додають барвні речовини, що є в шкірці винограду і які переходять у сусло під час шумування.

. За вмістом цукру виноградні вина бувають сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі і лікерні [44].

Класифікацію виноградних вин за вмістом спирту і цукру показано в табл.1.2.

Таблиця 1.2

Класифікація виноградних вин за вмістом спирту і цукру
|Виноградні вина |Вміст,% |
| |спирту |цукру |
|Столові |
| |Сухі |9-14 |до 0,3 |
| |Напівсухі |9-12 |0,5-3 |
| |Напівсолодкі |9-12 |3-8 |
|Кріплені |
| |міцні |17-20 |1-14 |
| | десертні |
| |Напівсолодкі |14-16 |5-12 |
| |Солодкі |15-17 |14-20 |
| |Лікерні |12-17 |21-35 |
|Ароматизовані |16-18 |6-16 |

. За вмістом вуглекислоти усі виноградні вина поділяються на дві категорії: тихі (не містять вуглекислого газу) і насичені вуглекислотою – грайливі.

Товарознавча класифікація виноградних вин показана на рис. 1.1.

З рис. 1.1 видно, що в залежності від технології виготовлення тихі виноградні вина поділяють на три категорії: столові, кріплені й ароматизовані. Тип вина включає окремі марки, що мають певні найменування.

Столові виноградні вина бувають сухі і напівсолодкі. Сухі вина одержують внаслідок повного шумування свіжого виноградного сусла з мезгою чи без неї. Вони являють собою сік винограду, що перебродив і не має ніяких домішок. На Україні виробляють такі типи вина цієї групи: столове біле, столове рожеве, столове червоне і херес столовий [5;42].
Херес столовий виготовляють як біле виноградне вино, але для надання йому специфічного запаху і смаку ще витримують під плівками спеціальних дріжджів
- солера. При виготовленні Хересу використовуються спеціальні хересні раси дріжджів, здатні утворювати на поверхні вина, у неповних бочках, плівку.
При витримці вина під плівкою хересних дріжджів, в аеробних умовах, у процесі їх життєдіяльності відбуваються значні зміни хімічного складу вин[5].

Столові білі вина мають колір від світло-солом'яного до темно- золотавого; рожеві - від яскраво-рожевого до яскраво-червоного; червоні - від ясно-червоного до темно-червоного і херес - від світло-золотавого до темно-золотистого.

До кращих столових сухих виноградних вин варто віднести:
Марочні білі - алиготе "Ай-Даниль" і "Золота балка", рислінг "Алькадар",
"Сильванер феодосійський", "Кокур сейтлерський", "Перлина степу",
"Наддніпрянське", "Ужгородське", "Шабське", "Променисте",
"Берегівське".Марочні червоні - "Алушта", бордо "Ай-Даніль", "Оксамит
України".
Ординарні білі виноградні вина - "Столове біле", "Біле кримське",
"Рислінг", "Сильванер".
Ординарні червоні виноградні вина - "Столове" рожеве і червоне, "Червоне кримське", "Червоне дніпровське", "Червоне гібридне".

Столові напівсолодкі виноградні вина на Україні не виготовляються.
Такі вина бувають білі, рожеві і червоні. При їхньому виробництві сусло бродиться не повністю, внаслідок чого вони містять від 3 до 8% цукру і 10-
14% спирту. У продаж найбільше часто надходять ординарні напівсолодкі вина Болгарії (Колекція болгарських вин), Вірменії
("Айгестан", "Миличка", "Вскеваз білий") чи Грузії ("Чхавери",

десертні міцні вермути

катехинські ечміадзинське херес

брют сухе

Мадера Напівсолодкі Кагор напівсухе

Марсала Солодкі Мускат напівсолодке

Портвейн Лікерні Токай солодке

Херес

Мускати Токай Малага

Рис.1.1 Класифікація виноградних вин

"Хванчкара", "Усахелаури" і ін.) [5;40].

Кріплені виноградні вина одержують при неповному шумуванні виноградного сусла з додаванням спирту, а іноді і концентрованого виноградного соку. При виготовленні цих вин шумування припиняють на визначеній стадії, щоб зберегти у вині більшу або меншу кількість цукру. Це найчастіше досягається введенням у сусло, що бродить, спирту. Таким чином, усі ці вина характеризуються наявністю цукру, що залишився в результаті неповного шумування, і підвищеним вмістом спирту. Напої мають специфічний аромат і смак, що залежать від сорту винограду (мускати, токаї) чи способу їхнього виготовлення (херес, малага, мадера, портвейн, марсала) [42].

. В залежності від вмісту цукру і спирту кріплені виноградні вина поділяються на 2 групи: міцні (портвейн, мадера, херес, марсала) та десертні (напівсолодкі, солодкі і лікерні).

Кріплені міцні виноградні вина - до цієї групи відносяться такі типи вин: портвейн білий, рожевий і червоний, мадера, марсала, херес міцний, міцне біле, рожеве і червоне.
Портвейн - найбільш розповсюджене виноградне вино. Портвейни виготовляються білі, рожеві і червоні. Портвейни містять від 17 до 20% спирту і від 6 до
14% цукру .

Вино цього типу було вперше приготовленн у м. Порто в Португалії.
Традиційна технологія портвейнів у Португалії передбачає збір винограду в стадії повної зрілості (без заізюмлювания), сортування. Спиртування до 18-
19% проводять неочищеним виноградним спиртом міцністю 77-78%. Витримують вино в бочках місткістю 50-60дал. Основна частина портвейнів складають купажні вина, до складу яких входять вина різних строків витримки.
Витримують ці вина протягом 5-6 років, іноді до 20 років у неповних бочках у контакті з повітрям при високому рівні окисно-відновного потенціалу. У
Португалії готують білі портвейни різних типів, якість їх різноманітна.
Поряд з високоякісними винами випускаються досить посередні портвейни. Вони готуються прискореним способом зі скороченими термінами витримки [5].
На Україні портвейни випускаються таких назв:
Марочні білі - "Сурож", "Алушта", "Южнобережный", "Кримський".
Марочні червоні - "Алушта", "Южнобережный", "Кримський", "Тавріда",
"Лівадія", "Масандра".
Ординарні - портвейн білий, рожевий і червоний; портвейн таврійський (білий і червоний) [40].
Мадера. Це виноградне вино одержують з білих чи рожевих сортів винограду.
Після готування це вино піддається мадеризації, тобто його витримують у бочках або на сонці в спеціальних камерах при температурі близько 60° протягом трьох місяців, а потім ще кілька років у винних підвалах. Завдяки термічній обробці мадера відзначається особливими смаковими властивостями і букетом. Справжня мадера готується в Португалії на острові Мадейра біля м.
Фуншала із сортів винограду Серсиаль Вердельо і Мальвазил.

Існує багато типів Мадери, що розрізняються за вмістом спирту, цукру, за кольором, характером, якістю. Вони можуть бути сухими і солодкими, з вмістом спирту від 17 до 21%, цукру від 0,13-3,3 до 24%. Колір мадер коливається від світло-солом'яного (мадера Райнватер - дощова вода) до темно-золотавого (мадера Мальмзей). Найбільш сухою мадерою є Серсиаль
(подають її як аперитив), поступається їй за якістю напівсуха мадера
Вердельо, більш солодка, інтенсивно забарвлена, зі специфічним букетом і м'яким смаком - мадера Мальвазія. У Криму із сортів винограду "Серсиаль" і
"Вердель" виробляють мадеру найкращої якості. Колір мадери - від золотавого до темно-бурштинового. Спирту в цьому вині міститься 19-20%, а цукру - 3-6%
[5].
Випускається мадера таких найменувань:
Марочні - "Коктебель", "Алушта", "Масандра".
Ординарні - під загальною назвою "Мадера".
Марсала. Це виноградне вино одержують тільки з білих сортів винограду. Воно має колір від золотавого до темно-бурштинового і містить 18-20% спирту і 3-
7% цукру. На смак марсали нагадує мадеру, але більш солодка.
Марсала - відоме італійське вино. В даний час в Італії випускається чотири типи марсали: марсала вержини, марсала супериори, марсала фине, марсала оперенари. Кожний з типів визначає характер і якість марсали й обов'язково вказується на етикетках. Основними сортами винограду для готування марсали є Катаррато, Греканико, Инзолия Грилло. Виноматеріал жовто-солом'яний або бурштиновий кольори має 15-16% спирту. Він може бути спрямований на витримку або на готування інших типів марсали з добовлением сифонэ, котто, спирту.

Сифонэ готують із зав'яленого винограду. Сусло задається в бочки, у які попередньо залитий спирт у кількості 14 їхнього обсягу. У готовому сифонэ зміст спирту складає 20-25%, цукру -10%.

Котто готується із сульфітованого сусла, нагріванням у мідних казанах великого розміру на відкритому вогні. Уварене до 1/3 первісного обсягу сусло надходить потім на збереження.

Марсалу готують купажировання основного виноматеріалу котто і сифонэ.
У залежності від кількості доданих сифонэ і котто одержують різні типи марсали. Концентрації одержаваних вин: спирт від 17 до 19,1%, цукристість від 2,8 до 21,9%, титрована кислотність від 5,1 до 5,9 г/л.
У Радянському Союзі найкраще вино цього типу вироблялася в Туркменії із сортів винограду "Тербеш" і "Кара-узюм".
Херес міцний. Це виноградне вино виробляють таким же способом, як і херес столовий, але воно кріпиться спиртом і підсолоджується концентрованим виноградним соком або солодкими виноматеріалами. Вміст спирту в ньому 19-
20% і цукру 3%. Умови виробництва цього вина надають йому дуже тонкого фруктового букету з легким присмаком горіхів. Колір його - від золотавого до бурштинового.
Міцне біле, рожеве і червоне. Ці виноградні вина одержують з винограду різного забарвлення неповним шумуванням сусла з наступним додаванням спирту або купажуванням виноматеріалів. Вони містять спирту 17-20% і цукру 3-7%.
Випускаються в основному, як ординарні вина.

Напівсолодкі і солодкі кріплені десертні виноградні вина виготовляються з різних сортів винограду, що володіють однією загальною властивістю - високою цукристістю. Для збереження у винограді найбільшої кількості цукру його знімають по досягненні повної чи зрілості в стадії перезрівання (вяленный). Для збереження ж необхідної кількості цукру у вині за допомогою різних способів і засобів на відомій стадії припиняють шумування [5;43].

Десертні напівсолодкі виноградні вина. Ці вина містять від 3 до 10% цукру, їхня міцність не перевищує 15%, вони бувають білими (світло- солом'яного кольору) і червоними (гранатового кольору з фіолетовим відтінком). Оригінального смаку й аромату напівсолодкі вина виробляють винороби Грузії: "Чхавери" і "Твиши" (білі), "Хванчкара" і "Киндзмараули"
(червоні).
На Україні, в Дагестані, на Північному Кавказі й у Казахської РСР цілком успішно виготовляють напівсолодкі вина так називаного "європейського типу"
- "Шато-Икем" і "Барзак".

Десертні солодкі виноградні вина. Групу десертних солодких вин складають: мускати, токаї, малага, кагор і різні оригінальні десертні вина
Середньої Азії [40].
Мускати виготовляються з мускатних сортів, що відрізняються привабливим і яскраво вираженим ароматом, що додають їм ефірні олії, що містяться в шкірочці ягоди. Мускатний виноград буває білим, рожевим, чорним, фіолетовим. Кращі в нашій країні мускати виробляють у Криму винороби комбінату "Массандра". Гордістю кримських виноробів справедливо вважаються мускати з Ливадії, Червоного Каменю, Гурзуфа, Смарагдового, Магарача. Ці вина містять від 20 до 30 % цукру і від 12 до 16% спирту, їх витримують, у залежності від марки, від двох до чотирьох років.
Токаї в нашій країні готують з винограду сортів фурминт і гарс левелю.
Токаї нарівні з мускатами безперечно потрібно віднести до кращих, найбільш тонких і високоякісних десертних солодких вин. У виготовленні токаїв виноробні господарства Криму досягли настільки значних успіхів, що деякі марки наших токаїв не поступаються своїм прототипам - прославленим токайським винам Угорщини. Батьківщиною токайських вин є угорське місто
Токай, за яким і назване це вино.

Характерний, особливий аромат, що винороби визначають як "запах підсмаженої скоринки житнього хліба", у сполученні з медяним запахом добре виявлений у токайських винах Південного берега Криму з Ай-Даниля і
Магарача.
Кагор у нашій країні виробляють з різних сортів червоного винограду.
Специфічна технологія готування кагору - підігрівання мезги порою до 65o - покращує смакові й ароматичні властивості вина і викликає більш інтенсивний перехід барвних речовин шкірочки в сусло, чим і пояснюється настільки густий темно-червоний колір усіх виноградних вин цього типу.
Згідно нормативної документації, усі кагори повинні містити 18-20% цукру і
16% спирту.

Необхідно також відзначити, що десертне виноградне вино типу кагор, що виробляють азербайджанські винороби в районі м. Кюрдамир і яке одержало свою назву від цього міста, має дуже оригінальний смак і аромат (винороби гкажуть: "бархатистий смак з відтінком шоколаду"), його також відрізняє густий темно-червоний колір [42].

Десертні лікерні виноградні вина. Ці вина відрізняються високим вмістом цукру . До лікерного виноградного вина відносять також деякі особливо солодкі різновиди мускатів і токаїв.

Найбільш характерними представниками лікерних вин варто вважати кримське "Пино-грі" ("Пино-серый") і грузинське "Салхино". Технологія їхнього приготування дуже подібна з технологією вироблення мускатних і токайських виноградних вин. За своїм ароматом, що нагадує запах підсмаженої скоринки свіжовипеченого хліба, ці вина також близькі до токаїв. "Пино- сірий" при порівняно незначному вмісті спирту (13%) містить не менш 23% цукру. Це вино красивого темно-золотавого кольору. №17 "Салхино" виготовлено з винограду сорту ізабелла. Своєрідність цього виноградного вина полягає в дуже великому вмісті цукру (30%) і оригінальному темно- кавовому кольорі [40;42].

В кожній країні, де широко розвинута виноробна галузь, існує своя загальноприйнята класифікація виноградних вин. Але на які б категорії, групи, типи та марки вони не поділялися, високоякісне виноградне вино завжди користується найвищим попитом у споживачів.

1.2 Фальсифікація виноградних вин та методи її виявлення і попередження

Верховна Рада України приймає ряд законів з важливих державних або суспільних проблем. У виноробстві до таких проблем відноситься фальсифікація вин, яка загрожує здоров”ю населення, завдає матеріальні збитки державі та громадянам. Демонополізація виноробства і ринкові відносини поряд із очікуваними позитивними результатами принесли ослаблення контролю за виробництвом виноробної продукції, і як наслідок, в торговельній мережі з”явилося багато фальсифікованих вин та коньяків.
Тенденція ця стрімко набирає силу і зараз вона набула масового характеру
[26].

Під фальсифікацією (від латинського falsificfra – підробляти) вин і коньяків розуміють заміну з корисливою метою дійсних товарів збуту підробленими.

Основними показниками якості вин, які підтвержують фальсифікацію, на думку М.А. Кононової [27], являються слідуючі:

- показники споживних властивостей (органолептичні, хімічні, фізико- хімічні);

- показники стабільності (гарантійний тармін зберігання, розливостійкість, мікробіологічна і фізико-хімічна стабільність);

- ергономічні показники (маркування, форма пляшки);

- економічні показники (повнота наливу пляшки і її міскість, ціна, класифікація вина за якістю).

Фальсифікацію ергономічних і економічних показників можна виявити на основі діючих нормативних документів, наприклад, ДСТУ 202.02 – 96 –

„Вина тихі. Загальні технічні умови”.

Слід зазначити, що в даний час алкогольні напої відносяться до продуктів, що найбільше часто фальсифікуються. Засоби і способи фальсифікації алкогольних напоїв та методи її виявлення [33] подані в табл.1.3.

Таблиця 1.3

Виноградні вина відносяться до найбільш фальсифікованих продуктів, чому найбільше сприяють складність технологічного процесу, багатофакторність впливу на якість вин, неможливість одержання сировини із заздалегідь передбачуваним властивостями. Тому винороби за всіх часів нерідко вдавалися до прийомів, за допомогою яких намагалися "виправити" окислене та вино, що зіпсувалося, щоб сховати його недоліки і зробити придатним до вживання. З цією метою до натурального вина додавали цукор, мед, сполук свинцю, гіпс, глину, молоко. Застосування цих речовин у виноробстві ще в XIV сторіччі в Німеччині законодавчо визнавалося фальсифікацією .

У минулому сторіччі фальсифікація виноградного вина набула колосальних масштабів. Розвиток техніки, розробка нових і удосконалювання традиційних технологій сприяли насиченню ринку товарами. Ріст конкуренції змушував виробника прагнути одержувати як можна більш дешеві продукти. Ця задача зважувалася різними шляхами: або за рахунок здешевлення сировини і матеріалів (зниження вартості), або шляхом здешевлення виробництва за рахунок його удосконалювання і підвищення продуктивності праці [27].

Винороби вважають, що з усього того, що вживає людина в їжу і питво, ніщо, здається, не підробляється настільки часто і різноманітно, як виноградне вино. Насамперед це обумовлено природою самого продукту.
Класичне визначення вина як продукту шумування чистого виноградного соку без яких-небудь домішок є далеко неточним. Тільки пройшовши визначені стадії технологічного циклу виробництв, виноградний сік здобуває якості, що дозволяють називати його виноградним вином. Розмаїтість сортів виноградного вина і способів його виробництва обумовлює численні можливості для фальсифікації цього продукту [42].

До основних видів фальсифікації [33] виноградних вин належать:
- розведення виноградного вина малоцінними продуктами (дешевим плодово- ягідним вином і ін.) для збільшення його обсягу. Це найбільш розповсюджений і в той же час самий грубий спосіб фальсифікації, як у виробництві виноматеріалів, так і в торгівлі. У результаті змінюються інтенсивність кольору, насиченість букета, зменшується міцність вина. Як правило, такі вина "виправляють" введенням різних хімічних компонентів (спирту, частіше неочищеного, сахарину, штучних барвників і ін.).
- галлізація вина. Цей спосіб є різновидом першого, і полягає в тому, що погані, кислі вина "поліпшуються" додаванням води до встановленого обсягу і з наступним доведенням міцності і кислотності до визначених меж.
- шапталізація вина. Цей прийом полягає в обробці кислого сусла лужними реактивами, а також додаванні цукру до чи під час шумування.
- петиотизація вина. Вина виготовлені шляхом настоювання і шумування цукрового сиропу на вичавках (меззі), що залишилися після відділення виноградного соку. Це дуже витончений спосіб фальсифікації, тому що букет і колір натурального виноградного вина зберігаються (а в деяких випадках навіть поліпшуються), знижується лише вміст винної кислоти і танінів. Однак відомо, що старі, витримані вина стають більш "тонкими" за рахунок осадження винного каменю, і в цьому відношенні петиотизоване вино за міцністю, м'якістю і букету дуже схоже на вино старе.
- шеєлізація чи додавання гліцерину. Цим прийомом користаються для зменшення кислотності, гіркості, збільшення солодкості виноградних вин, а також переривання процесу бродіння.
-застосування консервантів (саліцилової кислоти, інших антисептичних засобів) з метою прискорення технологічного процесу виготовлення. Так, саліцилова кислота використовується для консервування дешевих, що легко закисають виноградних вин, а також тих, що минули стадії витримки.
-фарбування виноградного вина. Як правило, застосовується для приховування інших підробок (наприклад, розведення). Однак відомі випадки перефарбовування окремих сортів малоцінних білих вин у червоні. Для фарбування виноградних вин використовуються природні (ягоди бузини, чорниці, водяний буряковий настій і ін.) і синтетичні (анілінова, нафталінова, антраценова фарби, індигокармін, фуксин) барвники, багато з який є не тільки шкідливими, але часом навіть отруйними сполуками (фуксин).

Підробка букету виноградного вина. Так само, як і фарбування, підробка букету використовується в комплексі з іншими видами фальсифікації. З цією метою застосовують суміші різних складних ефірів (енантового, валеріанового, валериано-амілового, масляного й ін.), а також засушені квіти винограду.

Фальсифікація способу виробництва. За високоякісні видаються вина, виготовлені з порушенням технологічної схеми, розробленої і затвердженої для даного найменування виноградного вина. Наприклад: за сортові видаються вина купажовані; допускається змішування різних фракцій сусла (високоякісна фракція змішується з низькосортними пресовими фракціями); фальсифікується термін витримки виноградного вина (за марочні видаються вина ординарні).
Часто ці види фальсифікації досить важко розпізнати [26].

Приготування "штучних виноградних вин". Для виробництва таких вин не потрібно виноградний сік, тому що вони являють собою добре підібрану суміш компонентів, органолептично сприйнятну як виноградне вино. До складу її можуть входити вода, дріжджі, цукор, винно-кислий калій, кристалічна винна і лимонна кислоти, танін, гліцерин, етиловий спирт, енантовый ефір і інші сполуки в залежності від "рецептури" [33].

Приведені вище дані свідчать: усі види фальсифікації пов'язані з обманом покупця, тому що за назвою натурального виноградного вина виробляються і продаються продукти, що не відповідають його якості. В усіх випадках знижується споживча цінність товару. Чим менше розходження у властивостях фальсифікованого продукту і його еталона (натурального виноградного вина), чим більше розходження в їхній цінності, тим, безумовно, вигідніше (з погляду фальсифікатора) ця підробка. Варто пам'ятати, що фальсифіковані вина наносять не тільки моральний і матеріальний збиток, але часом небезпечні для здоров'я споживачів, особливо при додаванні в кріплені вина технічного спирту.

Для припинення фактів фальсифікації необхідні суворі законодавчі акти, що регламентують дозволені технологічні прийоми виробництва і припустимі норми вмісту в продукті ряду шкідливих речовин, а також санкціонують міри покарання за їхнє порушення. Саме цією необхідністю розуміється поява в багатьох країнах законів про вино. Рішенню питання про фальсифікацію вина повинні сприяти створення іспитових станцій і лабораторій для проведення експертизи вина, розробка нормативних документів і технологічних інструкцій виробництва. Уведення державного контролю за виробництвом, розробка і впровадження систем керування якістю цієї продукції на основі стандартів
ІСО серії 9000 - етапи реалізації заходів, спрямованих на захист прав споживача [9].

Щоб пересічному співвітчизнику розпізнати підробку, необхідно перш за все при купівлі звернути увагу на зовнішню етикетку [10]. Згідно з чинним законодавством, маркування виноробної продукції здійснюється таким чином: на лицевому боці етикетки кожної пляшки виноробної продукції, яка реалізується через роздрібну торгівельну мережу, в доступній для споживача формі вказуються:

. назва держави;

. найменування підприємства і його місцезнаходження;

. знак для товарів і послуг;

. назва продукції;

. місткість посуду;

. вміст спирту (% об.);

. вміст цукру (крім сухих вин - % мас.);

. дата розливу;

. назва нормативної документації;

. наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні);

. на лицевий бік етикетки чи контретикетки має бути нанесений штриховий код.

Термін витримки для марочних вин та позначення „марочне” наводиться на кольєретці.

На пляшках з колекційними винами наклеюються додаткові ярлики із зазначенням „Колекційне, додатково витримане в колекції ........років”. На шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року урожаю винограду, з якого виготовлено вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв обов”язково має бути напис „Вино контрольованих за походженням назв „ , а на контретикетках – схематичне зображення території району, де виготовлено вино, з позначенням виноградних ділянок.

Розлив виноробної продукції здійснюється тільки у передбаченну чинним законодавством скляну тару, а також у сувенірні та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки, упаковку типу „Tetra – Pak”.

Необхідно звертати увагу на якість корка, якщо він при вгвинчуванні штопора кришиться – це фальсифікат, або виробник не піклується про якість вина.

Як показує світовий досвід, на сьогодні найефективнішим методом захисту будь-якої продукції є наклейка з голографічним зображенням.
Голограма здатна захистити продукцію від підробок, тому, що технологія її захисту і тиражування в декілька раз складніша, ніж технологія поліграфічного виробництва.

2. Об”єкти та методи досліджень

При написанні дипломної роботи ми проводили аналітичні та експерементальні дослідження.

Об”єктами аналітичних досліджень стали: ринок виноградних вин в
Україні, зокрема такі його скадові як виробництво, попит, пропозиція, асортимент. Крім того було зроблено короткий аналіз діяльності гуртово- роздрібних підприємств, які займаютьтся реалізацією винопродукції.
Асортимент виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова вивчався шляхом спостереження їх наявності у продажу, безпосередньо в торгівельних підприємствах.

Експерементальними дослідженнями було встановлено якість наступних виноградних вин:

. „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

. „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

. „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

. „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

. „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино, марочне;

. „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.
Для визначення якості винограднах вин відбиралися зразки і здійснювався аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією.

Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб” [51].

Дослідження якості за органолептичними показниками проводилося в лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської комерційної академії.

Дослідження проводили використовуючи стандартні та інші лабораторні методи, що застосовуються для визначення якості напою в технологічній і науковій практиці.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку, типовості [50]. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

* прозорість – 0,5

* колір – 0,5

* букет – 3,0

* смак – 5,0

* типовість – 1,0

За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від максимальної оцінки, а сума балів за всіма показниками дає загальну характеристику дегустаційних властивостей вина (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Дегустацію вин необхідно проводити в чистих, світлих приміщеннях.
Вікна приміщення, де проводиться дегустація повинні виходити на північ.
Бокал для дегустації - ISO glass (бокал міжнародної організації по стндартам), наповнювати його необхідно на 1/3 місткості, щоб виявити всі необхідні характеристики вина. Зразки вин повинні мати температуру +16, +18
0. Дегустацію необхідно розпочинати із білих столових вин, потім червоні столові, далі – десертні, і в кінці – міцні вина.

Спочатку визначають прозорість при проходячому або при боковому освітлені. Для густозабарвлених вин (портвейн, кагор) ефективним являється спосіб визначення прозорості в темному приміщенні. Вино характеризується наступними параметрами: кришталеве з чистим блиском, вино чисте, але без блиску, вино з аполісценцією, мутне, з наявністю осаду.

Для оцінки кольру вина бокал тримають під кутом на фоні білої бумаги, при цьому визначається повна відповідність типу і віку вина, невелике або значне відхилення від норми, брудні тони забарвлення вина.

Визначення букету вина проводиться за допомогою нюхових відчуттів.
Бокал з вином підноситься до носу, можна бокал легко згойднути для підсилення аромату. Чим гармонійніший, добре розвинений букет, тим вища якість вина.

Для визначення смаку вина дегустатор ополіскує вином ротову порожнину, а після ковтка виділяє видох через рот. Високоякісне вино характеризується гармонійним тонким смаком, що відповідає віку і типу вина.
Вина із стороннім присмаком вважаються неякісними або фальсифікованими.

На основі всіх перерахованих показників якості, визначається типовість вина, тобто наскільки дане вино відповідає встановленому типу.

Із фізико-хімічних показників при оцінці якості виноградних вин визначається вміст спирту, цукру, титрованих і летких кислот. Дані показника нормуються в залежності від типу і найменування вина, і за ними можна визначити до якої групи і категорії відноситься дослідний зразок вина.

Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу помутніння і осаду.

3. Дослідницько – аналітична частина

3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні

Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на території між 30 і 500 північної широти, в яку входят такі країни: США,
Франція, Португалія, Італія, Греція, Туреччина, Алжир, Україна, Молдова,
Угорщина, Іспанія, та на території між 30 і 400 південної широти
(Аргентина, Чилі, ПАР, Австралія). На 15 вказаних країн приходиться приблизно 70% збору винограду та 90% вигогтовлення виногоридного вина [5].

Виноградарство і виноробство України є пріоритетними галузями економіки, і покликані забезпечувати потреби населення в специфічних продуктах харчування, отримуючи за їх експорт валютні кошти [31].

Виноградні вина України займають значне місце на світовому ринку алкогольних напоїв і виробництво високоякісного вина за останні роки зростає, що передбачає виликі перспективи даної продукції на майбутнє. Для
України це розвиток економіки, а саме – платежі до бюджету, підтримка і розвиток виноробної галузі [7]. Своїми багатовіковими традиціями можуть пишатися виноградарі і винороби Криму, Одещини, Миколаївщини, Закарпаття та багатьох інших регіонів України (додаток А). Але незважаючи на те, що
Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування винограду, багаті традиції, високі виробничі потужності і кваліфікований персонал, активний розвиток ринку вітчизняних виноградних вин ролзпочався лише в кінці 90-х років [21].

Тенденції виробництва виноградних вин в окремих областях України сильно відрізняються. Насамперед вони залежать від урожайності винограду, що залежить від погодніх умов, а також від розміру площ виноградників.

Протягом останньго сторіччя виноробна галузь періодично зазнавала спустошень, насамперед у роки воєнних лихоліть та антимонопольної кампанії
(1985 рік), за якими неодмінно наставало відновлення. Під впливом економічних, а епізодично і природніх факторів з”явилась негативна тенденція скорочення площ насаджень виноградників, зменшення валових зборів винограду [4].

Однією із причин зменшення виноградників залишається висока трудомісткість вирощування винограду через низький рівень його механізації, про це свідчать дані табл.3.1.

Таблиця 3.1

Затрати праці і коштів на 1га сільськогосподарських культур у господарствах суспільного сектора України
|Сільськогосподарські |Затрати |Врожайність, |Рівень |
|культури | |ц/га |рентабель- |
| | | |ності, % |
| |праці, |коштів, | | |
| |людино-год|грн. на | | |
| |ини на 1га|1га | | |
|Зернові |29,5 |249,47 |22,3 |29,5 |
|Фрукти* |158,8 |394,86 |15,1 |-35,3 |
|Виноград |347,5 |829,62 |21,1 |-13,5 |
|Соняшник |26,1 |204,83 |11,2 |29,9 |

* Без врахування винограду

З даних табл. 3.1 видно, що на 1га вирощування плодоносних виноградників затрачається 347,5 людино-годин живої праці, що в 11,8 раз більше ніж на гектар зернових та в 13,8 раз більше порівняно із соняшником.

За останні 17 років внаслідок різкого зменшення площ насаджень винограду обсяги його переробки скоротились до 164,8тис.т (2000рік), тобто на 515,2 тис.т порівняно з 1985роком (680 тис.т). Хоча ситуація дещо стабілізувалась і виробництво виноградного вина за 6 місяців 2001 року склало 4,7 млн.дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року
[18;23], про що свідчать дані рис 3. 1.
[pic]
Рис. 3.1 Виробництво виноградних вин в Україні в 1996 – 2001 роках

З рис.3.1 видно, що з 1996 року відбувалося зменшення ринку виноградного вина в Україні на 2,4 млн.л, а починаючи з 1998 року спостерігається збільшення виробництва на 10%, і в 2000 році його об”єм на ринку досягнув 9,4 млн.л.

Ряд формувань і підприємств зуміли забезпечити зростання виноробної продукції. Це Інкерманський завод марочних вин, радгосп-завод „Коктебель” та „Білозерський”, агрокомбінат „Тарасівський”, ВАТ „Чорна перлина” та
„Новоукраїнський” та інші виноробні підприємсва (більше 600 виробників).

Основними джерелами поступлення виноградного вина на ринок України являється його офіційне (80-90%) та тіньове (25-30%) виробництво, а також імпорт та контрабанда (рис 3.2) [14;48].

[pic]

Рис. 3.2 Основні джерела поступлення виноградних вин на ринок України

З даних рис. 3.2 можна зробити висновок, що за 1999-2000роки частка офіційного виробництва зросла на 11%, а частка тіньового виробництва зменшилась майже на 20%. Спостерігається і зменшення офіційного імпорту (на
10%) та контрабанди (в 2 рази).

Українська виноробна промисловість експортує свою продукцію у 12 країн світу. Основними імпортерами українського вина з 1999 – 2001 роки залишаються Росія (60%) та Німеччина (30%). [3;22] Але продаж вина помітно зменшується, про що свідчать дані експорту виноградного вина із України за
2000 рік, подані в табл 3.2.

Таблиця 3.2

Експорт виноградних вин із України в 2000 році
|Назва країн |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |
| |спирту |тис.USD |
|Всього |14464024,300/10041756,98 |11878,77 |
|Країни СНД |10995171,900/7907423,550 |6797,74 |
|В тому числі Росія |9240267,800/678788,450 |57034,10 |
|Інщі країи світу |3468852,400/2134333,430 |5081,03 |
|В тому числі Європа |3233146,800/2010372,350 |4729,60 |
|В тому числі |2773981,200/17271168,350 |4198,79 |
|Німеччина | | |

За результатами табл. 3.2 спостерігається експорт виноградних вин з
України в 2000 році вартістю у 11,8 млн.USD, тобто порівняно із 1999 роком він зменшився на 1,5 млн.USD. Експорт продукції в країни СНД в 2000 році збільшилисm на 1,1 млн.USD, а в країни дальнього зарубіжжя скоротився на
2,5млн.USD ( в тому числі експорт в Німеччину – на 1,5 млн.USD).

Експорт виноградних вин із України за шість місяців 2001 року в порівнянні з 2000 роком збільшився майже на 2,3 млн.USD і становить 5,8 млн.USD. Експорт в Росію зріс в 2,5 раз у порівнянні із 2000 роком і за шість місяців 2001 року склав 4,8 млн.USD [41].

Однією з причин активізації експортерів – загострення конкуренції на внутрішньому ринку та пошук нових або добре забутих ринків збуту.

Об”єми імпорту виноградних вин в Україну зростають. Традиційними країнами-імпортерами вина залишаються Молдова і Грузія [3], свідченням чого являються дані, наведені в табл.3.3.

Таблиця 3.3

Імпорт виноградних вин в Україну в 2000 році
|Назва |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |
| |спирту |USD |
|Всього |9468729,250/8980226,68 |9557,39 |
|Країни СНД |7186766,050/6779913,700 |7940,66 |
|В тому числі Грузія |1049795,500/767419,700 |2624,44 |
| |6127223,550/6002747,000 |5289,68 |
|Молдова | | |
|Європа |2275043,200/2194048,480 |1603,09 |
|В тому числі Болгарія|1142679,500/113689,000 |176,00 |
|Франція |354905,370/294553,750 |847,86 |

Як видно з даних табл.3.3 Молдова та Грузія забезпечили 99% імпорту виноградних вин в Україну, виріс і „французький” сегмент ринку до 847,9
USD. Отже, в 2000 році Україна імпортувала 9 млн.л вина на 9,5 млн.USD, що на 1,1 млн.USD більше, ніж в 1999 році. В порівняні з 1999 роком імпорт із
Молдови збільшився на 25% , з Грузії – на 41%, а із Франції на 19,3%.

За перше півріччя 2001 року Україна ввезла 9,4млн. л вина на 8,2 млн.USD, що в 2,3 рази більше, ніж за той же період 2000 року. Постачання вин за шість місяців 2001 року із Молдови та Грузії по відношенню до аналогічного періоду 2000 року зросли в 2,1 рази, а із Франції – в 3,4 рази
[41].

Частка поставок основних країн-імпортерів виноградного вина в 2001 році на ринку України наведена на рис.3.3.

[pic]Рис.3.3 Імпорт виноградних вин на риноку України, млн. пляшок

Як видно з рис.3.3 найбільшим імпортером виноградних вин в Україну є
Молдова (6-8 млн. пляшок) та Грузія (2млн. пляшок), а французька, італійська та американська продукція (0,73млн. пляшок) і залишається занадто дорогою для українського покупця (30 – 200грн. за 0,7л).

В Україні настав сприятливий період для створення єдиної системи державного вреголювання алкогольно-тютюнового ринку. Так, Верховною Радою
України було прийнято Постанову про односоткові відрахування від реалізації спиртних напоїв на підтримку садівництва і виноградарства. Ці кошти спрямовуються на розвиток і розширення українських розсадницьких господарств. Наприкінці 2000 року вже було отримано 15млн.грн, а в загальному передбачається близько 60млн.грн в рік [30].

Українські підприємсва в 2000 році запрацювали більш ефективно, порівняно із 1998 роком. Цьому значною мірою спияло те, що в 1999 році були зменшені ставки акцизного збору на тихі, грайливі вина та на коньяки, що значно позначилось на о”бємах виробництва та реалізації даної продукції.
Переробка винограду підприємствами Державного департаменту продовольства
України в 2000 році склала 318,5тис.грн, що на 85% перевищує рівень минулого року, а саме – 133тис.т, що складає 42% їхнього виробництва [32].

Найбільшого приросту виноградного вина досягла агрофірма „Золота балка”, яка в 2000 році виробила 121тис.дал, тобто на 20% більше, ніж 1999 року. Добрих результатів досягли також Інкерманський завод марочних вин та
ЗАТ „Бахчисарайського” винзаводу, де випуск продукції збільшився віждповідно на 12 і 18%. За рахунок покращення об”ємів виробництва та обсягів реалізації додаткові надходження до Державного бюджету значно зросли [4;31], про що свідчать дані табл. 3.4.

Таблиця 3.4
Надходження в бюджет України акцизного збору від виробництва та реалізації виноградних вин
|Область |Надходження , тис.грн |Відношення 2000р. |
| | |до 1999 р. в % |
| |1999 рік |2000 рік | |
|АР Крим |15988,38 |11268,00 |в 1,4 |
|Одеська |17198,94 |13357,25 |в 1,3 |
|Закарпатська |1833,87 |1990,82 |92,1 |
|Донецька |9116,34 |8827,47 |в 3,3 |
|Миколаївська |4166,41 |4428,56 |94,1 |
|Вінницька |769,48 |819,02 |94,0 |
|Київська |670,66 |194,77 |в 3,4 |
|Львівська |903,85 |850,98 |в 1,1 |

Дані табл.3.4 показують, що за рахунок покращення об”ємів виробництва та обсягів реалізації в АР Крим та інших семи областях України державний бюджет поповнився на 50 млн. грн, а порівняно із 1999 роком в 2000 році він збільшився в 1,2 рази. Найбільше акцизного збору надійшло від АР Крим (15,2 млн.грн) та Миколаївської, Донецької і Одеської областей. В загальному у
2000 році Україна по усіх областях отримла в бюджет від сплати акцизу на алкогольну продукцію близько 400 млн.грн. [49].

Вина України - це її світова слава, авторитет, престиж і визнання.
Вони успішно конкурують із прославленими напоми зарубіжних країн, і займають перші місця на міжнародних виставках вин. Представляти вітчизняну виноробну продукцію під час роботи Генеральних Асамблей, Конгресів і на відомих спеціалізованих виставках-конкурсах, а також ознайомлюватись з високопродуктивними виноградниками і високотехнологічними лініями підприємств передових виноробних країн світу дає змогу Міжнародна
Організація Винограду та Вина (МОВВ), повноправним членом якої Україна стала в листопаді 1996 року на 76-й Генеральній Асамблеї в місті Кейптауні
(ПАР). З того часу щороку офіційні делегації виноградарів та виноробів
України беруть активну участь у роботі Міжнародних конгресів і засідань сесій Генеральних Асамблей країн-членів МОВВ. Нині до складу МОВВ входить
45 країн. На таких форумах постійно проводяться ділові зустрічі з представниками компаній, що зацікавлені у співробітництві з українськими виноробними підприємствами. До відома фахівців виноградарсько-виноробної галузі пропонується аналітична довідка сучасного стану виноградарства і виноробства в світі [13].

За даними Міжнародної Організації Винограду і Вина, 2000-го року, у порівнянні з 1999-м роком, в 15 країнах-членах ЄС спостерігається зниження виробництва виноградного вина. Це пов”язано, головним чином, з несприятливими погодніми умовами в 1999 році, що відповідно позначилось на сировинній базі і виробництво виноградного вина в Європейському Союзі зменшилось до 165млн.гкл, тобто на 6,3% або майже на 11млн.гкл менше, ніж у
1999 році. Хоча з 1997 по 1999 рік воно зросло на 17,7млн.гкл (в 1,2 рази).

В інших країнах світу виробництво вина збільшилось. За даними МОВВ світове виробництво вина в 2000 році досягло рівня 283,4млн.гкл, вироблено винограду – 1147тис. т (зросло на 1,9% порівняно з 1999 роком). Особливо вирізняються США, де у зв”язку з високою врожайністю винограду, виробництво вина збільшилось з 22 до 24 млн.гкл. Цей приріст багатьма державами – членами МОВВ трактується як відкриття „нового виноробного світу”. Динаміку виробництва виноградного вина в світі подано в табл.3.5.

Таблиця 3.5

Світове виробництво виноградного вина, млн.гкл
|Країна |Виробництво, роки |
| |1997 |1998 |1999 |2000 |
|США |22 |20,5 |20,69 |24 |
|Швейцарія |1,05 |1,17 |1,31 |1.29 |
|Румунія |6,69 |5 |6,05 |6,79 |
|Аргентина |13,5 |12,67 |15,89 |12,54 |
|Чілі |4,55 |5,48 |4,81 |5,7 |
|ПАР |8,81 |8,16 |9,14 |8,35 |
|Австралія |6,17 |7,42 |8,51 |8,7 |
|Бразилія |2,32 |2,18 |3,19 |3,7 |
|Уругвай |1,08 |1,13 |1,02 |0,9 |
|Разом |66,17 |63,71 |70,61 |71,97 |

За результатами, поданими в табл.3.5 можна зробити висновок, що в країнах Південної півкулі спостерігається зростання виробництва вина за винятком Аргентини (зменшення на 3,4млн.гкл). Так, в Чилі спостерігається збільшення виноробної продукції на 0,9млн гкл за 1999-2000 роки, в Бразилії – на 0,8млн. гкл. Стабільний та високий рівень виробництва вина також існує в Австралії – близько 8,7 млн.гкл. Відносно велике зниження винопродукції відбувається на ринку ПАР, в 2000 році, порівняно з
1999, воно зменшилось на 1млн гкл.

Зважаючи на рівень всесвітнього споживання вина в 2000 році (226-
228млн. гкл), отримаємо картину різниці між виробництвом і споживанням, що показано в табл.3.6

Таблиця 3.6

Виробництво і споживання виноградних вин в світі в 1997 – 2000 роках
| |1997 |1998 |1999 рік|2000 рік |
| |рік |рік | | |
| | | | |Очікуваний |Очікуваний |
| | | | |мінімум |максимум |
|Виробництво |261,5 |258,7 |238,4 |264,8 |280,1 |
|Споживання |219,9 |222,7 |225,9 |228 |226 |
|Різниця |41,6 |36 |57,5 |36,8 |54,1 |
|„виробництво – | | | | | |
|споживання” | | | | | |

З даних табл.3.6 видно, що, як і в попередні роки потреби ринку у виноградному вині задовільняються повністю. Щорічні незатребувані залишки – від 36 до 55 млн.гкл. Згідно із статистичними даними, кожен француз споживає в рік 126 л вина, а італієць – 140 л. Набагато менше споживає наш пересічний співвітчизник – 16 л вина, і то не завжди найвищої якості
[18;32].

Отже, виноградне вино відіграє важливу роль в міжнародній торгівлі.
До недавнього часу лише деякі люди в нашій країні не могли оцінити високоякісні іноземні вина. Сьгодні ж багато марок французьких, німецьких, молдавських, грузинських, рідше іспанських, американських, австралійських та інших країн широко пропонується споживачам в торговельній мережі всіх областей України. Крім того, попит на дорогу високоякісну продукцію в світі з кожним роком зростає.
3.2 Товарознавчі аспекти формування асортименту виноградних вин в Україні

На формування асортименту виноградних вин впливають такі основні фактори, як сорт винограду, місце його вирощування та технологія виготовлення напою [28].

Якість виноградного вина залежить в основному від сортів винограду, що переробляється, клімату даної місцевості, агротехніки і часу збору. В світі нараховується більше 4000 сортів виноградної лози. Більшість сортів винограду придатні для виготовлення з них вина, але краще готувати вино з винних сортів, що мають соковиту м'якоть і накопичують велику кількість цукру (додаток Б).

Усі виноробні підприємства України, як і саме виноробство, можна умовн позділити на дві категорії:

. виноробство традиційних виноробних районів;

. виноробство регіонів, де виноград не є традиційно сільськогосподарською культурою (тобто на постачальницькій сировині).

Місцевість вирощування виноградної лози також відображається на якості вина. Виноград одного і того ж сорту, вирощений в різних кліматичних умовах і грунтах має різний хімічний склад, і при виготовлені виноматеріалів чи готового вина з нього, в значній мірі відобразиться на органолептичних, смаковах та фізико - хімічних показниках якості [5].

Хоча виноград теоретично може виростати на більшій частині території
України, за винятком крайніх північних і високогірних Карпатських районів
(вся 52-я паралель, що проходить трохи північніше Києва вважається в Європі північною границею виноградарства), реально промислове виноградарство в
Україні розвинуто тільки в Автономній Республіці Крим, Одеській,
Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і Закарпатській областях. Саме в цих регіонах розташовані господарства, основною спеціалізацією яких є вирощування винограду та ваготовлення з нього виноградних вина. Першість по валовим зборам винограду «винних сортів» тримає Одеська область — на частку якої приходиться до половини загальноукраїнського виробництва виноматеріалів [2].

В даний час виноградарство і виноробство України одержало найбільший розвиток в Криму, хоча загальна площа виноградників скоротилася з 82 тис.га в 1984 році до 44 тис.га в 1998 році. За своїми природніми умовами Крим дуже різноманітний. На підставі вивчення грунтово-кліматичних факторів
Кримської області Всесоюзним науково-дослідним інститутом виноробства і виноградарства "Магарач" розроблене виноградарсько-виноробне районування
Криму, відповідно до якого Кримська область розділена на 13 природних районів. З цього числа тільки один район - високогірний - непридатний для вирощування винограду. В залежності від грунтово-кліматичних особливостей того чи іншого району визначена виробнича спеціалізація його і виділені для широкого промислового використання сорти винограду, що дають найбільший економічний ефект у цих умовах [17].

Різноманітні сприятливі природні умови різних районів Криму дозволяють створювати оригінальні вина високої якості самого різного типу.

Для виноградарства і виноробства десертного напрямку найбільш сприятливий Південний берег Криму відгороджений від іншої частини півострова горами і субтропічний клімат. Тут у прославленому винкомбінаті
"Массандра" створюються чудові мускати, Пино грі, токайські, і також міцні вина типу портвейну, мадери, хересу. Особливо виділяються:

. мускат білий "Червоного Каменя" – вино десертне лікерне марочне, біле; алкоголь – 13%, концентрація цукру – 23г/ 100см3 (має 2 кубки Гран-прі)

. токай „Южнобережный” – вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 20 г/ 100см3

. Піно-грі „Массандра” – вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

. кокур десертний Сурож - вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

. кагор „Южнобережний” - вино десертне марочне, червоне; алкоголь

– 16%, концентрація цукру – 18 г/ 100см3

. портвейн червоний "Ливадия" - вино міцне марочне, червоне; алкоголь – 18,5%, концентрація цукру – 8 г/ 100см3

. херес "Массандра" - вино міцне марочне, біле; алкоголь – 19,5%, концентрація цукру – 2,5 г/ 100см3

. мадера "Массандра - вино міцне марочне, біле; алкоголь – 19,5%, концентрація цукру – 3 г/ 100см3

У гірничо-приморських долинах Криму вирощують виноград Кокур, з якого готують вино кокур десертний "Сурож".

У сонячній долині (східний мікрорайон Криму) з місцевих сортів винограду Эким кара, Кефесия, Сары пандас і інших створюють самобутні десертні марочні вина "Сонячна долина" , "Чорний доктор" заводу-радгоспу
„Сонячна Долина”, а також міцні солодкі марочні вина „Чорний полковник”,
„Золота Фортуна” та напівсолодкі – мадера „Кримська”.

Передгірні мікрорайони біля Севастополя, де розташувалися винзаводи комбінату "Золота балка", мають гарні умови для виготовлення марочних білих столових вин рислінг "Алькадар" і алиготе "Золота балка", витримка яких здійснюється в підземних штольнях Инкермана [12].

Інкерманський завод марочних вин в Україні являється гордістю відчизняного виноробства. Асортимент виноградних вин Інкерману – це марочні та ординарні столові, міцні і десертні вина, серед яких особливими є наступні:

. Кокур „Качинський” - вино виноградне натуральне сухе ординарне вищої категорії якості, біле; алкоголь – 10-12%, витримується в дубових бочках 1 рік;

. Совіньйон „Кримський” - вино виноградне натуральне сухе марочне, біле; алкоголь – 10-12%, витримується в дубових бочках 2 роки;

. Фетяска „Кримська” - вино виноградне натуральне сухе марочне, біле; алкоголь – 10-12%, витримується в дубових бочках 2 роки;

. Портвейн червоний „Кримський” – вино міцне напівсухе марочне, чероне; алкоголь – 17,5%, концентрація цукру – 6-10 г/ 100см3

. „Тайна Херсонеса” – вино десертне слолдке марочне, чероне; алкоголь – 16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

Тут виробляють також шампанські виноматеріали для резервуарного і пляшкового методів готування мускату грайливого і червоного
Севастопольського. В 2001 році до 40-річчя заводу винороби інкерману створили і запустили у виробництво за сучасною технологією 10 найменувань нових марок вин – „Жемчужина Інкерману”, „Севастополь”, „Бестардо старий
Крим”, „Рубин Херсонесса” та інші напівсухі винограднгі вина і напівсолодке
„Древний Херсонес”.

Із 39 марок вин, що випускаються Україною, 29 виготовляються на кримських винзаводах. Крім цього 9 марок випускає винзавод інституту
"Магарач"; серед них виділяються "Серсиаль" типу мадери, "Мускат білий",
"Мускат рожевий", "Бастардо магарачский", "Джалита" і столові виноградні вина "Кульджинське" і " Альмінська долина" .

Сприймається як солідні торгові марки продукція заводу вторинного виробництва „Діоніс”, який виготовляє вина із закуплених в кримських радгосп-заводах виноматеріалів, винопродукція під ТМ „Коктебель”, „Новий світ” та „Золота Балка”.

Одеська область за площею виноградних насаджень займає друге місце на
Україні після Криму. У посадках винограду Одеської області значний відсоток складають гібриди, з європейських сортів винограду поширені Ркацителі,
Алиготе, Рислінг рейнський і італійський, Каберне, Леанка, а також місцеві сорти Телти курук, Серексия. Особливістю вин цієї зони є знижена кислотність і підвищені экстрактивність і спиртуозність. У південній частині Одеської області, по узбережжю Чорного моря, і на пологих схилах у долині Дунаю завдяки достатку сонячного світла і тепла склалися сприятливі умови для одержання врожаїв винограду з підвищеним вмістом цукру, що використовується для приготування напівсолодких, міцних і десертних вин
[2]. Виробництвом столових ординарних сухих і напівсухих вин займається
Ізмаільський винзавод („Діамант 2000”, „Вінчальне”).

Одним з провідних підприємств, яке фінансує і організовує виробництво широкого асортименту тихих і грайливих виноградних вин в Одеській області є
ТПК „Милсан и К”, яка реалізує свою продукцію на ринок під ТМ „Бесарабія”.
В переліку винопродукції присутні як сортові вина – „Каберне”, „Мерло”,
„Совіньйон”, так і оригінальні купажні – „Південна Пальміра”, „Одеський колорит”, „Бесарабське №1,2, 3”. Продукція ТМ „Бесарабія” успішно позиціонує в сегменті вітчизняних вин і користується постійним попитом у любителів натуральних виноградних вин.

На виробництвом виноградних вин під ТМ „Золотий Віл”: сухих сортових
(Мерло, Каберне, Фетяска, Аліготе, Шардоне), марочних сухих (Золотий Віл,
Резервне) і міцних десертних (Кагор) займається ДП „Винконцерн”. Якість вин гарантується державою, свідченням цьго є позначка на етикетці – СВГ (сорт вина гарантовано). Товарознавча характеристика продукції від ТМ „Золотий
Віл” подана в додатку В

У Херсонській області площа виноградників складає 12,9 тис. га.
Асортимент винограду в основному європейський: Рислінг рейнський,
Ркацители, Серексия, Каберне, Алиготе, Рислінг італійський, Леанка,
Траминер, Плавай, Хиндогны. Особливістю Херсонської області є наявність великого масиву піщаних ґрунтів, імунних до филлоксери. На піщано-глинистих ґрунтах цього району вирощують виноград сорту Каберне, з якого готують марочне червоне столове вино "Оксамит України". З винограду Рислінг рейнський, який вирощується на темно-каштанових ґрунтах правого берега
Дніпра, радгоспом "Червоний маяк" готується марочне столове вино
"Наддніпрянске", що за своїми властивостями не поступається кращим рислінгам [40].

Виробництвом високоякісного коньяку та напівсухих і кріплених виноградних вин („Букет Таврії”, „Таврійський ювілей”) займається АПФ
„Таврія”, а сухих і десертних – агрофірма „Білозерський”. Широкий вибір пакетованих (1л) напоїв пропонує споживачам агропромислова фірма „Сепро”
(ТМ „Букет Тавриди”), асортимент яких включає столові та кріплені вина
(додаток Д).

Отже, земельні ресурси причорноморських областей, а також сприятливі кліматичної умови дозволяють Одеській, Миколаївській і Херсонській областям бути зоною «масового виноробства». Дані області дають понад 90% усіх валових зборів винограду в Україні.

Великі можливості для вирощування цінних технічних сортів винограду і виробництва високоякісних вин має Закарпатська область, і особливо південно- західна її частина, що охороняється Карпатськими горами від впливу північно- східних вітрів. З винограду сорту Траминер рожевий, виготовлюють марочне десертне вино "Троянда Закарпаття", столові вина "Променисте" ,
"Середнянске" із сорту Леанка [45]. Виробництвом високоякісних виноградних вин займаються наступні добре відомі підприємства: ЗАТ „Скілур” (ТМ
„Скілур”), СП „Котнар” та СП „Айсберг”, які виготовляють широкий асортимент винопродукції, але особливими є напівсолодкі ординарні вина вищої категорії якості – „Горний монастир”(ТМ „Скілур”), токайські вина – „Harslevelu”,
„Muskat Feledes”(ТМ „Котнар”), „Чинзай” (ТМ „Айсберг”).

Закарпаття - край широких можливостей для подальших посадок цінних технічних і столових сортів винограду та виробництва високоякісних столових сухих, напівсухих і напівсолодких вин, виноградного соку і шампанських виноматеріалів.

Що стосується виноробства в інших регіонах України, то воно може бути цілком рентабельно і на привізних виноматеріалах при наявності цілком сучасного устаткування. Одними з «піонерів» розкручування «бренда» — розташоване в київській області виноробне підприємство „Музичі” та компанія
„Алеф-Виналь” (Кримська область; ТМ „Золота Амфора”) останнім часом досить активно просувають свою продукцію на вітчизняний ринок.

Компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота Амфора”) виготовляє свою продукцію на двох підприємствах: на заводі первинного виноробства у Бахчисарайському районі Криму та на заводі вторинного виноробства у Дніпропетровській області. Продукція ТМ „Золота Амфора” представлена трьома різними колекціями:

. „Класична” –вина виготовлені за класичною технологією;

. „Болгарська” –вина виготовлені за болгарською технологією;

. „Крим” - вина виготовлені із виноматеріалів виготовлених на заводі первинного виноробства компанії „Алеф-Виналь” в Криму.

Асортимент продукції від ТМ „Золота Амфора” включає широкий вибір як столових, так і кріплених виноградних вин різних уподобань та смаків
(додаток Е).

На 1 січня 2001 року в каталозі алкогольної продукції вітчизняних виноробних підприємств зареєстровано 319 найменувань тихих виноградних вин
(175 столових і 144 кріплених) та 38 вермутів, а за даними „Укрсадвинпрома” в першому півріччі 2001 року зареєстровано ще 100 нових найменувань вин
[41]. Загальна кількість назв виноградних вин на ринку України за видами подано на рис. 3.4.

Рис.3.4 Кількість найменувань виноградних вин зареєстрованих в Україні на 1 січня 2001 року

Дані рис. 3.4 свідчать про значну перевагу на вітчизняному ринку сегменту столових виноградних вин. Із наявного переліку 60% виготовлених вин – столові, 40% - кріплені. Серед столових вин переважає папівсухе і папівсолодке вино (відповідно 25% і 43%), а із кріплених – міцні ординарні та десертні солодкі марочні (38% і 45%).

Значний вплив на формування асортименту виноградних вин має купівельна спроможність населення, що у великій мірі обумовлюється цінами на них [48]. Градація гуртових цін на виноградні вина вітчизного виробництва приведена в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Градація гуртових цін на виноградні вина в 2002 році
|Виноградне вино |Міцність, |Витримка, |Ємність, |Ціна, |
| |% об. |роки |л. |грн. |
|Біле сухе |9-12 |ординарне |0,7-0,75 |2,94-3,96 |
|Червоне сухе |9-12 |ординарне |0,7-0,75 |4,26-7,18 |
|Біле напівсухе, |9-12 |ординарне |0,7-0,75 |3,60-7,59 |
|напівсолодке | | | | |
|Червоне напівсухе, |9-12 |ординарне |0,7-0,75 |5,29-9,09 |
|напівсолодке | | | | |
|Біле сухе |10-12 |марочне |0,7-0,75 |6,82-7,38 |
|Червоне сухе |10-12 |марочне |0,7-0,75 |7,98-10,89 |
|Біле десертне |14-16 |ординарне |0,7-0,75 |5,28-10,89 |
|Червоне десертне |14-16 |ординарне |0,7-0,75 |7,32-11,44 |
|Мадера |16-19 |ординарне |0,7 |6,18-7,12 |
|Мадера |16-19 |марочне |0,7 |7,20-9,94 |
|Херес |17-19 |марочне |0,7 |22,0-30,00 |

Дані табл. 3.7 свідчать, що сегментом дешевих вин на ринку України являються ординарні кріплені і столові вина за ціною 3-7 грн. за пляшку 0,7-
0,75л., до середніх за ціною можна віднести ординарні і марочні кріплені і столові вина вартістю 6-15 грн. , до дорогих – марочні та колекційні вина більше 15 грн. Платоспроможні покупці віддають перевагу більш дорогим французьким, молдавським та італійським винам вартістю від 30 до 200 грн. за 0,75л (вина АС або АОС – контрольовані за походженням і найменуванням).

Отже, імпортована продукція на ринку України також користується досить стійким попитом. І хоча сьогодні „погоду” на ринку виноградних вин роблять вітчизняні виробники (90-92%, близько 600 підприємств), імпортована винопродукція є також досить популярною (8-10%) і являється перспективним бізнесом для підприємців. Найбільш відомими постачальниками іноземних вин є наступні: корпорація „Алеф”, компанії „Долмарт”, „Квінт”, „Вінфорт”,
„Ріоні”, „Батіст”, „Магістр”, „Інтервін”, „Орландо”, СП „Торговий дім
„Ц.Д”, „Преміум Він”.

Широкий асортимент виноробної продукції на ринок України пропонує
„Діоніс Клуб”. Вина від „Діоніс Клуба” виготовляються в Грузії, Молдові,
Угорщині, Болгарії, і тому його називають Клубом Національних Виноробів
(додаток Ж). В 2000-му році „Діоніс Клуб” з річним об”ємом імпорту 14 000
000 пляшок став самим великим імпортером грузинських і молдавських вин в
Росії, а в 2001 році відновив імпорт і болгарських вин. Продукція Компанії представлена і на Україні, в країнах Прибалтики, Казахстан, Німеччині і
США.

Виноградні вина Молдови від „Діоніс Клуба” представлені 9-ма різними серіями:

. серія „Класична”: вина – Земфіра, Ізабелла, Лідія (десертні і міцні);

. серія „Молдовська суха”: - Каберне, Мерло, Піно-Фрі, Совіньйон,

Шардоне, Фетяска, Аліготе (сухі сортові вина);

. серія „Кагори”: - Кагор вищої якості і Кагор Благовест

(десертні червоні вина);

. серія „Марочна”: - Мерло, Каберне Совіньйон, Піно-Фрі, Шардоне

(сухі вина із урожаю 1996 року);

. серія „Візантія”: - Земфіра, Ізабелла, Лідія, Мускат де Леова білий напівсухий і білий напівсолодкий (напівсолодкі вина);

. серія „Московська” – Таганскоє, Староарбатскоє (напівсухі і напівсолодкі вина);

. серія „Вино Кохання” – Емануель, Мілагрос, Маріанна, Мануела

(вина вермутного типу);

. серія „Амфора” - Земфіра, Ізабелла, Лідія (напівсолодкі вина);

. серія „Советское Шампанское” – шампанське Dionis Club і золоте

Dionis Club.
Вина Грузії, Угорщини, Болгарії від „Діоніс Клуба” представлені червоними, білими сухими напівсолодкими і напівсухими напоями (додаток З).

Отже, формування асортименту виноградних вин на ринку України проводиться з врахуванням цілого ряду факторів, орієнтуючись на купівельний попит населенння та прибуткову діяльність підприємсв торгівлі.

3.3 Аналіз асортименту виноградних вин, що реалізуються в роздрібній мережі м. Львова

Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупців і зростання основних економічних показників діяльності торгового підприємства в значній мірі залежить від раціонального формування асортименту товарів. Під формуванням асортименту в підпиємствах торгівлі слід розуміти процес підбору і встановлення номенклатури товарів, який відповідав би попиту населення і забезпечував високу рентабельність самого підприємства.
Створення оптимального асортименту товарів в гуртових комерційних структурах, які здійснюють продаж товарів, являється однією із найважливіших умов безперебійної поставки роздрібної торгівельної мережі асортиментом товарів, який задовільняв би попит кінцевих покупців. В зв”язку з цим формування раціонального асортименту товарів представляє найважливішу функцію коммерційного аппарату гуртових підприємств [20].

З метою визначення стану ринку виноградних вин в м.Львові нами були проведені обстеження асортименту виноробної продукції на наступних гуртово – роздрібних підприємствах:

. ТзОВ „Гал – Леобуд”(вул. Дорошенка, 19);

. ТзОВ „Комерційний Центр „Зевс”(вул. Базарна, 20).

В умовах важкого становища ринкової економіки України ТзОВ “ Гал-
Леобуд” та ТзОВ „Комерційний Центр „Зевс” є достатньо рентабельними підприємствами, видом діяльності яких є гуртова та дрібногуртова торгівля алкогольними і безалкогольними напоями, продуктами харчування.

Свою діяльність ТзОВ “ Гал-Леобуд ” зареєструвало 6 грудня 1994р. 16 грудня 1997р. Реєстраційною Палатою Департаменту Економічної політики та ресурсів Львівського місьвиконкому видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи .

Гуртова та дрібногуртова торгівля ТзОВ “Гал-Леобуд” здійснюється через дрібногуртові склади-магазини, які розміщені на вул.Дорошенка,19 (склад
№1) та на вул.Городоцька,242 (склад №2). Головний склад (№1) товариство
(лізингоодержувач) орендує у фінансово-лізингової компанії “Електрон-
Лізинг”, яке є дочірними підприємством ВАТ “Концерн-Електрон”.

За умов ринкової економіки торгівля всі свої можливості спрямовує на отримання максимальних прибутків. Прибуток є одним із основних показників господарсько-фінансової діяльності підприємств і організацій. Величина прибутку поставлена в залежність від обсягу діяльності й ефективності роботи, обсягу товаробороту, купівельної ціни товарів, повноти отримання доходів, рівня витрат обертання, продуктивності праці, ефективності використання основних фондів і оборотніх засобів. Результати господарської діяльності ТзОВ “Гал-Леобуд” показано в табл.3.8.

Ефективність господарювання підприємсва, тобто ефективність використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів фірми, характеризує такий показник як рівень рентабельності. Аналізуючи дані табл.3.8 можна зробити висновок, що ТзОВ “ Гал-Леобуд” є прибутковим підприємством, оскільки внаслідок своєї діяльності отримує прибуток, який має тенденцію до зростання. За два останні роки прибутки підприємсва зросли в 2 рази. Зростання операційного прибутку досягнуто внаслідок нарощування обсягів діяльності та стримування росту купівельних цін і витрат обігу.

Економія витрат, підтримання їх розміру на такому рівні, що дозволяє встановити конкурентоспроможні ціни на товар – основний шлях до росту прибутку, доходу та товарообороту. Збільшення гуртово-роздрібного товарообороту (майже на 60%) досягнуто внаслідок

Таблиця 3.8

Основні показники діяльності ТзОВ “ Гал – Леобуд” за 1999-2000 роки
|№ | | | | |Відношення |
|п/п |Показники |Одиниці |1999 рік|2000 рік|2000р. до |
| | |виміру | | |1999р. в % |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |
|1. |Гуртовий |млн.грн. |5,5 |8,6 | 156 |
| |товарооборот | | | | |
|2. |Роздрібний |млн.грн. | | | 165 |
| |товарооборот | |4,4 |7,3 | |
|3. |Кількість | | | | |
| |працівників |чол. |46 |50 |109 |
|4. |Складська площа |кв.м. |1017 |1017 |- |
|5. |Продуктивність | | | | |
| |праці |тис.грн. |215,2 |318 |148 |
|6. |Товарообіг на 1 | | | | |
| |кв.м. площі |тис.грн. |0,97 |1,56 |160 |
|7. |Товарні запаси |млн.грн. |0,6 |1,5 |250 |
|8. |Оборотність | | | | |
| |товарних запасів |дні |23 |34,4 |150 |
|9. |Доходи |млн.грн. |0,6 |0,9 |150 |
|10. |Витрати обігу |млн.грн. |0,5 |0,7 |140 |
|11. |Прибутки |млн.грн. |0,1 |0,2 |200 |

безперебійного постачання роздрібної, гуртової торгівлі та окремих споживачів товарами, які відповідають попиту у необхідній кількості, асортиментові та якості.

Безперебійну торгівлю товарами при мінімальних витратах на перевезення і зберігання на складі характеризує норматив товарних запасів. На товаристві даний показник має надзвичайно високий приріст - 250%, а оборотність товарних запасів – на 150%.

Підсумовуючи господарську діяльність ТзОВ “ Гал-Леобуд” можна сказати, що підприємсво працює беззбитково, покриває витрати обігу і отримує прибутки. Рівень рентабельності підприємства становить за 2000р. - 1,26.
Фірма сплачує всі податки, немає заборгованості перед працівниками по заробітній платі, виплачує премії, надає транспортні послуги своїм клієнтам, що характеризує ефективне використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

Важливим принципом формування асортименту на ТзОВ “Гал-Леобуд” являється забезпечення його відповідності попиту населення. Комерційний відділ підприємства слідкує за обсягом та структурою попиту, динамікою його розвитку на окремі види товарів.

Виноробна продукція, алкогольні і безалкогольні напої користуються в населення м. Львова досить високим попитом, тому дана продукція займає основну частку в асортименті товарів фірми (80%), серед яких 50% складає виноградні вина. Надходження виноградних вин на ТзОВ “Гал-Леобуд” та їх постачальники вказані в табл. 3.9.

Таблиця 3.9
Надходження виноградних вин на ТзОВ „Гал- Леобуд” з 1.01.2001 року до 31.03

2001 року
|Поста-чальн|Назва продукції |Кількість |Ціна, |Сума, |
|ик | |пакуваль-н|грн. |грн. |
| | |их одиниць| | |
|1 |2 |3 |4 |5 |
|ТзОВ |Вино „Аліготе” 1л. т/п |36,00 |3,41 |122,70 |
|„Лаванда | | | | |
|Маркет-Груп| | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| |Вино портвейн „Алушта”, рожеве|36,00 |4,30 |154,80 |
| |1л. т/п | | | |
| |Вино портвейн „Алушта”, біле |36,00 |4,25 |153,00 |
| |1л. т/п | | | |
| |Вино „Приморське”, рожеве 1л. |36,00 |4,39 |158,10 |
| |т/п | | | |
| |Вино „Ркацителі” 1л. т/п |36,00 |3,42 |122,70 |
| |Вино „Слав”янське” 1л. т/п |36,00 |4,30 |154,80 |
| |Вино „Совіньйон” 1л. т/п |36,00 |3,41 |122,70 |
| |Вино „Столове біле” 1л. т/п |36,00 |3,36 |120,60 |

Продовження табл.3.9
|1 |2 |3 |4 |5 |
|ПП „Сав |Вино „Мадера” 0,7л. |2,00 |8,04 |16,08 |
|-сервіс” | | | | |
| | | | | |
| |Вино „Мускат” біле 0,7л. |5,00 |15,06 |75,29 |
| |Вино „Портвейн Кримський” |4,00 |9,48 |37,93 |
| |червоне 0,7л. | | | |
|ТД „Між- |Вино „Кіндзмараулі” червоне |3,00 |47,40 |142,20 |
|регіональні|напівсолодке 0,75л. | | | |
|ресурси” | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| |Вино „Мукузані” червоне сухе |3,00 |38,83 |116,49 |
| |75л. | | | |
| |Вино „Сапераві” червоне сухе |12,00 |20,70 |248,40 |
| |0,75л. | | | |
| |Вино „Хвачакара” червоне |2,00 |51,72 |103,44 |
| |напівсолодке 0,75л. | | | |
| |Вино „Тудор Пур” 0,7л. |12,00 |10,65 |127,80 |
| |Вино „Каберне Пуркар” марочне |41,00 |10,65 |436,63 |
| |0,7л. | | | |
| |Вино „Кагор” 0,7л. |24,00 |11,78 |282,72 |
| |Вино „Негру де Пуркар” марочне |94,00 |10,65 |1001,10 |
| |0,7л. | | | |
| |Вино „Портвейн Пуркар” 0,7л. |3,00 |11,25 |33,75 |
|АТ „Перун” |Вино „Любава (пікнік)” рожеве |15,00 |3,63 |54,50 |
| |міцне 0,7л. | | | |
| |Вино „Аліготе” біле сухе 0,75л.|15,00 |4,17 |62,50 |
| |Вино „Ркацителі” біле сухе |15,00 |4,04 |60,63 |
| |0,75л | | | |
| |Вино „Шардоне Дніпропетровське”|15,00 |4,58 |68,63 |
| |біле сухе 0,75л | | | |
| |Вино „Чорна перлина” черавоне |15,00 |5,53 |80,25 |
| |сухе 0,75л. | | | |
| |Вино „Дніпровський талісман”” |15,00 |5,38 |80,75 |
| |черавоне десертне 0,75л. | | | |
| |Вино „Каберне” червоне, сухе |15,00 |6,25 |93,75 |
|ПП |Вино „Кагор Український |302,00 |6,20 |1873,55 |
|„Баядера” |Гібридний” 0,7л. | | | |
| | | | | |
| |Вино „Шабський Рубін” 0,7л. |240,00 |4,53 |1087,88 |
| |Вино „Шепіт ченця” червоне |120,00 |4,35 |521,58 |
| |папівсолдке 0,7л. | | | |
| |Вино „Ведмежа кров” червоне |180,00 |3,98 |715,50 |
| |папівсухе 0,7л. | | | |
| |Вино „Шабське Оксамитове” 0,7л.|84,00 |4,62 |387,79 |

Аналізуючи дані табл. 3.9 можна зробити висновок, що основними постачальниками винопродукції на фірму є гуртові та гуртово-роздрібні підприємства. ТзОВ „Лаванда Маркет Груп” є основним постачальником пакетованих виноградних вин ТМ „Сандора”. За обсягами поставки вітчизняної продукції вирізняється ПП „Баядера” (Вина ТМ „Шабо” і ТМ „Фрізант”), а імпортованої – ТД „Міжрегіональні Ресурси” (грузинські і молдавські вина).
Договірні відносини підприємств складаються шляхом підписання договору купівлі-продажу (додаток К).

Смакові товари в переліку продукції ТзОВ “Гал-Леобуд” представлені різними групами і асортиментом (рис 3.5).

[pic]

Рис.3.5 Структура реалізації харчових продуктів на ТзОВ „Гал-Леобуд” в

2000 році

Як видно із рис. 3.5 горілчана і виноробна продукція в асортиментному переліку ТзОВ “Гал-Леобуд займає 75% загальної кількості товарів, слабоалкогольна і безалокогольна – 20%, на тютюнові вироби, на чай і каву приходиться 10% .

Товариство займається реалізацією продукції як вітчизняного виробництва (90%), так і імпортного (10%). Співвідношення торгових марок в асортименті виноградних вин показано на рис.3.6

[pic]Рис.3.6 Частка реалізації виноградних вин на ТзОВ „Гал – Леобуд” за торговими марками, %

Дані рис.3.6 показують, що виноградні вина торгових марок
„Гарлінг”(Молдова), „Білозерськ”, ”Коблево”, „Золота Амфора” в асортименті товарів фірми займають 55%. Найбільшу частку займають молдавські вина ТМ
„Гарлінг” – 18% і характеризуються доброю якістю та досить високими цінами
(кріплені десертні і столові сухі, напівсолодкі вина). Виноградні вина вітчизняних виробників представлені торговими марками „Білозерськ”,
„Коблево”, „Золота Амфора” і складають – 33% винопродукції (столові сухі, напівсухі, напівсолодкі та кріплені міцні і десертні).

Помірна ціна та досить висока якість товарів вітчизняних виробників впливає на вибір покупців. Торгівельна націнка на фірмі становить 7-8% до закупівельної ціни, тому товари реалізуються за досить вигідними для клієнтів цінами.

На підприємстві одним із критеріїв раціонального формування асортименту товарів являється забезпечення правильного співвідношення товарів різної вартості. Покупець встановлює для себе визначену ціну або діапазон цін, в межах яких він збирається здійснити покупку. Вітчизняна продукція на фірмі реалізується за ціною від 3 до 15 грн., а імпортна від
15 до 100 грн. за 0.7-0.75л.

Досить важливим принципом формування асортименту являється матеріально- технічне обладнання складу. Так, як фірма не забезпечена холодильною технікою, то і асортимент продукції підприємства не включає швидкопсувних товарів та товарів, що потребують холодильного зберігання.

Одним із найважливіших принципів формування торгового асортименту на підприємстві являється забезпечення умов його рентабельної діяльності.
Дрібногуртова торгівля алкогольними та безалкогольними напоями є досить прибутковим видом діяльності так, як фірма реалізує товари іншим гуртовим базам, роздрібним торгівельним підприємствам, підприємствам громадського споживання і, безпосередньо, кінцевим споживачам. Комерційний відділ слідкує за появою на ринку нових видів і найменувань продукції, які користуються попитом споживачів, і відповідно приймає заходи по вилученю з асортименту товарів, що мають низький товарооборот. Відповідно, на ТзОВ
“Гал-Леобуд” серед вітчизняної горілчаної продукції з”явилися нові види подарункових наборів, а серед імпортних виноградних вин – французькі, іспанські, німецькі вина, які реалізуються за доступними для споживачів цінами.

Ціни на товар встановлюються у відповідності з “ Реєстром цін”. За умови попередньої оплати або оплати по факту отримання продукції встановлені наступні знижки для покупців, які мають із товариством укладені договори на поставку товарів:

> -від 500 грн. до 1000 грн. – 0,5%

> -від 1001 грн. до 2500 грн. – 1%

> -від 2501 грн. до 5000 грн. – 1,5%

> -більше 5000 грн. – 2%

. Постійним клієнтам надаються додаткові знижки по результатах оплаченого товарообороту за місяць.

При купівлі товару на суму до 20 грн. на фірмі нараховується націнка -
5%.

Інструментом, за допомогою якого здійснюється реголювання асортименту товарів на складі, являється асортиментний перелік товару (додаток Л). В ньому вказується повний асортимент товарів, які реалізуються фірмою. В разі зміни асортименту, в нього вносяться певні поправки.

Під повнотою асортименту товарів розуміють можливість широкого вибору їх різновидів, а під стабільністю – постійну наявність відповідних видів товарів в продажу [20]. Коефіцієнти повноти і стійкості асортименту визначають як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту товарів окремих груп товарів.

Для визначення повноти асортименту на підприємстві розраховують коефіцієнт повноти (Кп):

[pic] де Рф – фактична кількість різновидностей даного виду товару в момент перевірки; Ра – кількість різновидностей даного виду товару, передбаченого асортиментним переліком.

Стабільність асортименту товарів забезпечує безперебійну наявність даного виду товарів в продажі. Вона визначається коефіцієнтом стабільності
(Кст):

[pic]

де n – кількість проведених перевірок.

За допомогою асортиментного переліку комерційний відділ підприємства здійснює систематичний контроль за повнотою і стабільнісю асортименту товарів на складі та станом товарних запасів (табл.3.10).

Таблиця 3.10
Аналіз повноти і стабільності асортименту продовольчих товарів на ТзОВ “Гал-

З наведених розрахунків табл. 3.10 можна зробити висновок, що частка алкогольних напоїв (в тому числі в виноградних вин) в продажу є дуже близькою до кількості, яка передбачена в асортиментному переліку, що забезпечує споживачам широкий вибір даної продукції та безперебійну їх реалізацію підприємством.

ТзОВ “Гал-Леобуд”- підприємство, основним видом діяльності якого є продаж товарів гуртовими та дрібногуртовими партіями через зали товарних зразків. Це дозволяє покупцям ознайомитися з наявним асортиментом товарів, які знаходяться на складі, а при необхідності отримати кваліфіковану консультацію про якість і властивості товару.

Зали товарних зразків фірми розташовані в адміністративній частині приміщеня складу. Салон обладнаний у вигляді виставки, на прилавках- вітринах експонуються зразки всього наявного на складі асортименту товару.

Формування асортименту товарів на прилавках-вітринах здійснюється по групам, а в середині груп за видами. Наприклад: група – виноградні вина; види – портвейн; мадера; шампанське та ін. Але основним принципом розміщення товарів є групування товару за торговими марками виробника:

Вино ТМ „Фрізант”

1) Ведмежа кров черв. н/сухе

2) Кадарка червоне н/солодке

3) Монастирська ізба біле н/ сухе

4) Монастирська ізба червоне н/ сухе

5) Сповідь монаха червоне н/ сухе

Вино ТМ „Шабо"

1. Ведмежа кров червоне н/ сухе

2. Кагор червоне десертне

3. Монастирська ізба біле н/ сухе

Отже, підтримання постійних та пошук нових покупців товарів на фірмі дає можливість забезпечення безперебійної торгівлі та зростання товарообороту. На ТзОВ “Гал-Леобуд” комерційний відділ виділяє найбільш вигідну для підприємства групу клієнтів і встановлює з ними тісні відносини (табл.3.11).

Таблиця 3.11

Обсяги продажу продовольчих товарів на ТзОВ “Гал-Леобуд” в 2000-2001 роках
|№ пп| Контрагенти | Обсяги продажу, тис.грн. |
| | |2000р. |2001р. |
|1 |ТзОВ “1000 дрібниць” |17425,21 |46533,47 |
|2 |ТзОВ “Акація” |6098,47 |11924,49 |
|3 |ТзОВ “Аксон” |- |1119,17 |
|4 |ТзОВ “Бістро” |2607,52 |7066,85 |
|5 |ТзОВ “Галичина” |2899,00 |7632,00 |
|6 |ТзОВ „ КЦ “Зевс” |8909,44 |14706,47 |
|7 |ТзОВ “Ірина” |11086,51 |9496,63 |
|8 |ТзОВ “Лаванда-Маркет-Груп” |508774,45 |677811,57 |
|9 |ПП “Леді Ікс” |1485,34 |4193,57 |
|10 |ПМП “Лілія” |1665,23 |5865,78 |

Аналізуючи дані табл.3.11 можна зробити висновок, що завдяки вдалій організації комерційної роботи загальні обсяги реалізації товарів на ТзОВ
“Гал-Леобуд” постійно зростають з достатньо швидкими темпами. Так, найбільш вигідними покупцями являються: ТзОВ “Лаванда-Маркет-Груп” (зростання обсягів закупівлі на 33%), ТзОВ “1000 дрібниць” (на 37%) та ТзОВ “
Комерційний центр „Зевс” (65%). ТзОВ “Аксон” є новим клієнтом фірми, договірні відносини з яким склалися лише в 2001році.

Чітко налагоджений контроль за виконаням договорів дозволяє підприємству своєчасно виконати свої обов”язки, що дуже важливо для підпримки довготривалих комерційних відносин із своїми клієнтами.

Тісні договірні відносини в господарській діяльності ТзОВ “Гал-
Леобуд” склалися з ТзОВ „Комерційний центр „Зевс”, що юридично закріплюється шляхом підписання договору (додаток М).

Свою комерційну діяльність фірма зареєструвала 31 грудня 1993 року.
Право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями надає підприємству
Ліцензія, видана Комітетом України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. (додаток Н).

Зберігання товарних запасів і їх реалізація здійснюється через дрібногуртові склади-магазини, які розташовані на вул. Городоцька, 120 та на вул. Бузкова, 2.

Господарська діяльність ТзОВ „Комерційний центр „Зевс” також є прибутковою, про що свідчать результати роботи фірми за 2000-2001 роки наведені в табл. 3.12

Таблиця 3.12

Основні показники діяльності ТзОВ „Комерційний центр „Зевс”за 2000

-2001роки

|№ | | | | |Відношення |
|п/п |Показники |Одиниці |2000 рік |2001рік |2001р. до |
| | |виміру | | |2000р. в % |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |
|1. |Гуртовий |млн.грн. |4,8 |6,8 | 142 |
| |товарооборот | | | | |
|2. |Роздрібний |млн.грн. | 4,8| | 142 |
| |товарооборот | | |6,8 | |
|3. |Кількість | | | | |
| |працівників |чол. |11 |13 |118 |
|4. |Складська площа |кв.м. |168 |168 |- |
|5. |Продуктивність | | | | |
| |праці |тис.грн. |436 |523 |120 |
|6. |Товарообіг на 1 | | | | |
| |кв.м. площі |тис.грн. |2,86 |4,05 |141 |
|7. |Товарні запаси |млн.грн. |0,3 |0,5 |166 |
|8. |Оборотність | | | | |
| |товарних запасів |дні |22,5 |26,5 |118 |
|9. |Доходи |млн.грн. |0,39 |0,48 |123 |
|10. |Витрати обігу |млн.грн. |0,27 |0,33 |130 |
|11. |Прибутки |млн.грн. |0,12 |0,15 |125 |

Аналізуючи основні показники господарської діяльності фірми
(табл.3.12), можна зробити висновок про ефективне використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. За 2000-2001 роки прибутки підприємства зросли на 25%, що було досягнуто шляхом збільшення обсягів продажу товарів на 42% та зменшення витрат обігу на 30%. Про безперебійне постачання роздрібної торгівельної мережі говорить збільшення оборотності товарних запасів на 18%. Зростання товарообігу на 1 м.кв. площі свідчить про ефективне використання використання складської площі та організовану діяльність працівників, продуктивність праці яких збільшилась на 20%.

Формування асортименту та організація гуртово-роздрібної торгівлі на
ТзОВ „Комерційний центр „Зевс” здійснюється аналогічно до ТзОВ “Гал-
Леобуд”.

Асортиментний перелік продукції підприємства включає горілчану, виноробну продукцію, безалкогольні і слабоалкогольні та кондитерські
(печиво, вафлі) товари. (додаток П). Характерною ознакою є значна перевага горілчаної алкогольної продукції над виноробною (співвідношення яких становить відповідно як 2:1). Виноградні вина представлені трьома вітчизняними торговими марками: ТМ „VIN SENT”, ТМ „Котнар” та ТМ „Винлюкс”.
Імпотна продукція в асортиментному переліку фірми відсутня.

Значну частку в асортименті винопродукції займають вина ТМ „VIN
SENT” Староказацького виноробного заводу (27 найменувань), в основному це сортові сухі, напівсухі і напівсолодкі виноградні вина, вартістю від 3грн. до 10 грн. за пляшку.

3.4 Товарознавча оцінка якості виноградних вин

Виноградне вино - це складне органічне середовище, яке живе і розвивається. В ньому проходять зміни фізико-хімічного, біохімічного характеру, які безперервно продовжуються до кінця його життя. Приблизно ці зміни можна розкласти на окремі стадії розвитку вина:

. утворення;

. формування;

. визрівання;

. старіння;

. відмирання.

Деякі вина з віком при витримці набувають нових якостей і стають кращими.
Але процес витримки і подальшого зберігання – це справа дуже дорога, тому основна маса вина не досягає його найкращого стану і реалізується [34].

Органи Держспоживзахисту забороняють реалізацію доброякісних вин виробничим підприємствам та торговельним організаціям з причини закінчення їх гарантійного терміну зберігання. При цьому підміняється поняття
„гарантійний термін зберігання” „строком придатності до вживання”.

В п.2 ст. 13 закону України „Про захист прав споживачів” сказано, що строки придатності встановлюються до тих харчових продуктів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися, бути небезпечними для життя і здоров”я громадян.

Саме тому законодавство вимагає, щоб строки придатності позначалися на упаковці продовольчих товарів. Дані відомості необхідні не тільки для продавців, але й для споживачів.

Для вин, „життя” яких продовжується десятки, сотні років, строків придатності для вживання немає, а передчасна втрата товарного вигляду від помутніння регулюється законодавством.

Гарантійний термін зберігання – це виключно юридичний термін зобов”язальної частини громадянського права, що розділяє майнову відповідальність сторін у договорі купівлі-продажу. Тож, позначати гарантійні строки зберігання на етикетках вин не потрібно, щоб не вводити покупців в оману.

Але це не стосується вин які розливаються в паперові пакети. В цьому випадку втрачається візуальний контроль за станом вина, що потребує встановлення виробником терміну реалізації, після якого відповіфдно до закону України „Про захист прав споживачів” вино повинно бути заборонено до реалізації і повернуто виробнику, навіть якщо воно не втратило товарного вигляду, адже споживач не може бачити його стан. В непрозорій тарі виявити дефекти вина неможливо.

Тривале зберігання вин може призвести до втрати товарного вигляду продукції, але ніяк вони не можуть викликати загрозу для здоров”я і життя громадян, що відповідно до вказаної статті характерно для продукції, на яку встановлюється строк придатності. До того ж якість виноградних вин з часом не погіршується, а навпаки поліпшується. Про це свідчить висока якість колекційних вин, які зберігаються у пляшках десятки років, а також продаж
„прострочених” сторічних масандрівських вин на аукціоні „Сотбі” в Англії по ціні 5 тис дол США за одну пляшку.

Українським науково-дослідним інститутом стандартизації та інформатики
Держстандарту України за № 804/200118/01 від 23 липня 1997 року введено в дію і зареєстровано: Вина, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з”явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Державний стандарт України „Вина тихі. Загальтні технічні умови” ДСТУ
202.002.-96 встановлює такі гарантійні терміни зберігання вин від дня їх розливу:

. столових ординарних – 3 місяці;

. кріплених ординарних і столових марочних – 4 місяці;

. кріплених марочних – 5 місяців.

Отже, можна зробити такі висновки: гарантіфйний строк зберігання вин – це проміжок часу, протягом якого постачальник несе майнову відповідальність перед одержувачем у випадку псування вина або втрати ним товарного вигляду при зберіганні його у неналежних умовах, передбачених нормативною документацією. Гарантійні зобов”язання приймаються постачальником в договорах купівлі-продажу на рівні чи вище, які обумовлені стандартами строків, які рахуються від вказаної на етикетці пляшки дати.

Строки паридатності продовольчих товарів – це чисто споживча і медико- біологічне поняття. Цим терміном позначається відрізок часу, після закінчення якого продовольчі товари змінюють свої початкові харчові якості або перетворюється у продукти, які непридатні для споживання.

Діючі в Україні стандарти на винопродукцію встанорвлюють не терміни її реалізації, а гарантії забезпечення якості продукції при її зберіганні.

Якість продукції відіграє важливе значення для всіх учасників процесу
„виробництво – споживання”. Для продукції вітчизняного виробництва документами, що засвідчують якість, є Сертифікат відповідності та
Посвідчення якості.

Кожна партія товарів, що надходить від постачальників на ТзОВ
„Гал–Леобуд”, ТзОВ „К.Ц. „Зевс”, а в наступному і в реалізацію супроводжується Сертифікат відповідності, Посвідченням якості або їх копіями, завірених постачальником на товар, який підлягає обов”язковій сертифікації (додаток Р). Харчові продукти, які супроводжуються
Сертифікатом, вважаються проконтрольваними на відповідність їх якості вимогам стандартів і безпеки.

З метою оцінки якості виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова, нами було відібрано і проаналізовано наступні зразки виноградних вин:

. „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

. „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

. „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

. „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

. „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино, марочне;

. „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.

Дослідження якості виноградних вин за органолептичними показниками проводилося в лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів
Львівської комерційної академії згідно з діючими нормативними документами.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку, типовості. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

. прозорість: вино кришталево чисте з блиском - 0,5;

. колір : повна відповідність виду і типу вина – 0,5;

. букет : дуже тонкий, добре розвинений букет, що відповідає виду і типу вина – 3,0;

. смак: гармонійний тонкий смак, що відповідає виду і типу вина

– 5,0;

. типовість: повна відповідність типу – 1,0.

За результатами досліджень складено картки аналізу: №1 - №10.

Зведені результати дегустаційної оцінки якості виноградних вин наведено в табл. 3.13.

З даних табл.3.13 можна зробити висновок, що досліджувані зразки марочних кріплених виноградних вин: десертного червоного „Кагор”, солодкого червоного „Чорний полковник”, міцного напівсухого червоного „Портвейн червоний „Кримський” і ординарного столового сухого червоного виноградного вина „Каберне” за результатами дегустаційної оцінки отримали максимальну кількість балів – 9,5 – 10,0 і від відносяться до найвищої категорії якості
– „відмінне”. Категорію якості „добре” одержали наступні зразки столових виноградних вин: марочного сухого білого - ”Шардоне”, ординарного напівсолодкого рожевого „Коблево” та напівсухого червоного „Монастырская изба”, а виноградне вино „Аліготе” - столове сухе біле, за всіма органолептичними показниками має невелике відхилення від типу і отримало загальну кількість балів – 7,55, що відповідає категорії якості –
„задовільно”.

Отже, можна зробити висновок, що від ТзОВ „Гал-Леобуд” в розбрібну торгівельну мережу м.Львова надходять виноградні вина не тільки широкого асортименту, а й достатньо високої якості.

Картка аналізу № 1
Виноградне вино: „ Каберне”
Група: столове
Категорія: сухе
Тип: червоне
Виробник: компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота-Амфора”), Дніпропетровська область
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок ординарного столового сухого червоного виноградного вина: ”Каберне” за органолептичною оцінкою відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96 і відноситься до найвищої категорії якості –
„відмінна”.

Картка аналізу № 2
Виноградне вино: „Кагор”
Група: кріплене
Категорія: десертне
Тип: червоне
Виробник: компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота-Амфора”), Дніпропетровська область
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок марочного кріпленого десертного червоного виноградного вина: ”Кагор” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино отримало 9,5 бали і відноситься до категорії якості – „відмінна”.

Картка аналізу № 3
Виноградне вино: „Шардоне”
Група: столове
Категорія: сухе
Тип: біле
Виробник: компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота-Амфора”), Дніпропетровська область
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок марочного столового сухого білого виноградного вина: ”Шардоне” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96 і відноситься до категорії якості – „добра”.

Картка аналізу № 4
Виноградне вино: портвейн червоний „Кримський”
Група: кріплене
Категорія: напівсухе
Тип: червоне
Виробник: Інкерманський завод марочних вин (АР Крим)
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок марочного кріпленого міцного напівсухого червоного виноградного вина: портвейн червоний „Кримський”за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ
202.002.- 96, вино отримало загальну кількість балів – 10,0 і відноситься до найвищої категорії якості – „відмінна”.

Картка аналізу № 5
Виноградне вино: „Коблево”
Група:столове
Категорія: напівсолодке
Тип: рожеве
Виробник: ВАТ „Коблево” (Миколаївська обл.)
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок ординарного столового напівсолодкого рожевого виноградного вина: „Коблево” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино отримало загальну кількість балів – 8,4 і відноситься до категорії якості – „добра”.

Картка аналізу № 6

Виноградне вино: „Чорний полковник”
Група: кріплене
Категорія: солодке
Тип: червоне
Виробник: Завод-радгосп „Сонячна долина” (АР Крим)
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок марочного кріпленого міцного солодкого червоного виноградного вина: „Чорний полковник” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино отримало загальну кількість балів – 10,0 і відноситься до найвищої категорії якості – „відмінна”.

Картка аналізу № 7

Виноградне вино: Монастырская изба
Група: столове
Категорія: напівсухе
Тип: червоне
Виробник: Винний Дім „Логос” (Дніпропетровська область)
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок столового напівсухого червоного виноградного вина: „Монастырская изба” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино має невелике відхилення від типу вина і отримало загальну кількість балів – 7,9 і відноситься до категорії якості – „добра”.

Картка аналізу № 8

Виноградне вино: Аліготе
Група: столове
Категорія: сухе
Тип: біле
Виробник: СП „Котнар” (Закарпатська область)
Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.
Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

Висновок: досліджуванний зразок столового сухого білого виноградного вина:
„Аліготе” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино має невелике відхилення від типу і отримало загальну кількість балів – 7,55 тому відноситься до категорії якості – „задовільна”.

3.5. Маркетингова діяльність виробників виноградних вин в Україні та оцінка конкурентоспроможності їх продукції

Важливою складовою успішної маркетингової діяльності виробників вина є проведення комплексу робіт з дослідження ринку. З їхньою допомогою знаходять потенційних покупців, вивчають їхні потреби, реальний і можливий попит на виноградне вино, вивчають тенденції до змін ринкової ситуації, прогнозують розвиток ринку в довгостроковій перспективі [6].

Мало хто бачить майбутнє України без власної виноробної галузі.
Дані соціологічного опитування, проведеного серед студентів і випускників кафедри товарознавства продовольчих товарів (50 респондентів) щодо прогнозів на перспективу є обнадійливими. На запитання: "Якого рівня розвитку досягне виноробна галузь України до кінця XXI століття?" були отримані відповіді: досягне рівня провідних західних країн - 24 чоловіки (48 %); залишиться на тих же позиціях - 18 чоловік (36 %); зупиниться в розвитку - 8 чоловік (16 %), а з тим, що виноробство взагалі перестане існувати як галузь економіки, не погодився ніхто.
З отриманих даних випливає, що 91 % респондентів пророкують розвиток вітчизняного виноробства.

Визначаючи усі фактори, що сприяють прогресу галузі, як позитивні, а стримуючі - як негативні, приведемо наступний їхній перелік [45]. Для підтримки системного підходу розділимо їх на внутрішні і зовнішні.

1. Негативні фактори. У группу внутрішніх факторів входять усі політичні, економічні, психологічні й інші фактори, що знаходяться під контролем різних державних органів, а також організацій і приватних осіб, покликаних захищати національні економічні інтереси. Це: важка спадковість. Більшість українських виноробних підприємств відносяться до заводів вторинного виноробства (в основному міського типу). Багато їх побудовано до 90-х років і орієнтовано на розлив вин і коньяків, що надходять з регіонів первинного виноробства. Ці підприємства мали міцні зв'язки з обмеженим колом постачальників виноматеріалів, тому практично не мали проблем з оцінкою якості продукції. Держава відповідала за виробництво, збут і споживання виноробної продукції. Вітчизняні підприємства на тривалий період виявилися нездатними вирішувати питання виробництва конкурентноздатної продукції. виноробна продукція. Дозвіл виготовляти виноробну продукцію підприємствам, а нині акціонерним товариствам, при сучасних економічних умовах і стані галузі стало невигідно в комерційному відношені. Постають проблеми стабілізації виноробної продукції, постачальників сировини (пошук якісної і дешевої сировини), розвитку виноградарства, підготовки кадрів в інститутах і технікумах. імпорт концентрованого виноградного сусла. Найбільш далекоглядні виробники перебудовують виробництво, змінюють асортимент. непродумана податкова система. слабка система сертифікації і контролю якості продукції. обмежена сировинна база. диктатура сировинних регіонів. В умовах тотального дефіциту сировини для виробництва якісних вин і коньяків говорити про повноцінну конкуренцію в галузі не приходиться: завжди буде існувати небезпека виникнення диктату з боку сировинних регіонів.

Крім того не варто забувати також і про зовнішні фактори, головним чином це - непрямі причини екзогенного походження.

У группу зовнішніх факторів входять: пивний бунт. Головною перешкодою вітчизняного виноробства являється добре розвинена пивна індустрія. газовані безалкогольні й алкогольні напої. надвиробництво вина у світі. Тільки при наявності обмежень на ввезення імпортної алкогольної продукції, наші підприємства можуть протистояти добре організованому західному виробництву.

2. Позитивні фактори.

У групу зовнішніх позитивних факторів входять: вино і здоров'я. Величезну позитивну роль у розвитку виноробства в ряді країн відіграли публікації результатів численних медичних досліджень, пов'язаних з вивченням впливу споживання вина на здоров'я людини. досвід закордонних країн. Розвиток алкогольної індустрії повинний підкорятися правилу "чотирьох переходів": від випуску напоїв з високим відсотком вмісту алкоголю до випуску слабоалкогольних; від дистильованих напоїв до зброджених; від зернових і хлібних напоїв до плодових вин; і нарешті, від звичайної якості до найвищої.

Серед внутрішніх позитивних факторів слід зазначити насамперед: простоту і доступність малого виробництва для організації малого фермерського виноробного господарства. Галузі необхідна могутня здорова конкуренція вітчизняних виробників. угода обміну на вино. Бартерні операції є досить вигідними і неминучими в сучасній ринковій ситуації.

Такі дослідження забезпечують отримання вірогідної і систематизованої інформації про всі умови та процеси, що впливають на постановку цілей, розробку стратегії і планування маркетингової діяльності. Особливе значення має дослідження ринку, коли підприємство приймає рішення про випуск нової продукції.

Після вибору ринку підприємство визначає комплекс маркетингових засобів впливу на споживача. Найважливішою складовою цього комплексу є товар. Сукупність засобів впливу на споживачів пов”язують, як правило, з поняттям товарної політики підприємства. До її складових відноситься: визначення оптимальгого асортименту вина та його постійне оновлення, якість продукції, дизайн, тара, торгова марка, відповідність потребам споживачів та інше. Сукупність маркетингової товарної політики полягає у визначенні в підтримці оптимальної структури конкурентоспроможних товарів.

При виборі товару споживач бере до уваги багато аспектів: ціну і якість, практичність і відповідність моді, сприйняття друзями та рідними.
Значну роль відіграють індивідуальні ознаки особистості покупців (вік, стать) [37].

В практиці відомо багато соціологічних досліджень. Але найбільш поширеним є опитування. Його особливість полягає в тому, що звернення здійснюється безпосередньо до носія інформації, тобто до покупців і споживачів. Ніяким іншим шляхом, крім опитування, не дізнатися про мотиви, якими вони керуються при купівлі товару, черговості покупок, оцінок споживних властивостей товару.

Первинні матеріали соціологічного дослідження у вигляді заповнених анкет підлягають обробці і аналізу.

При розробці анкет була поставлена мета – визначити можливий вплив споживних властивостей виноградних вин на формування попиту споживачів.

Нами було проведено опитування 50 респондентів. Проаналізувавши інформацію, отриману в ході опитування, зроблено наступні висновки: 48% опитаних вживають алкогольні напої, і лише 8% - взагалі не вживають спиртного. Розподіл респондентів залежно від того, чи вживають вони алкогольні напої наведено в табл. 3.14.

Таблиця 3.14
Розподіл респондентів залежно від того, чи вживають вони алкогольні напої
|Показники |Разом |Розподіл респондентів залежно від того,|
| | |чи вживають вони алкогольні напої |
| | |так |ні |
|Кількість |50 |42 |8 |
|респондентів, чол. | | | |
|Масова частка, % |100 |84 |16 |

За результатами соціологічного дослідження виявлено наступний розподіл респондентів залежно від того, чи задумувались вони над якістю продукції, яку споживають (табл.3.15).

Дані табл.3.15 свідчать про те, що 46% респондентів не завжди задумуються над якістю товарів, які купують, а 54% завжди задумується над якістю товарів, які споживають.. Респондентів, які не задумуються над якістю продукції серед опитаних немає, що говорить про обізнаність споживачів про якісні властивості товару.

Таблиця 3.15

Розподіл респондентів залежно від того, чи задумувались вони над якістю продукції, яку споживають
|Показники |Разом |Розподіл респондентів залежно від того, |
| | |чи задумувались вони над якістю |
| | |продукції, яку споживають |
| | |не завжди |Ні |завжди |
| | | | |задумуються |
|Кількість |50 |23 |- |27 |
|респондентів, чол. | | | | |
|Масова частка, % |100 |46 |- |54 |

Для того, щоб виявити, що саме стримує покупців при купівлі вина в анкеті соціологічного дослідження було поставлено питання: „Ви не купуєте вино, тому що: a) не споживаєте виноградні вина; b) вино має високу ціну; c) тому, що взагалі не вживаєте спиртного.
Результати опитування наведені в табл.3.16.

Таблиця 3.16

Дані таблиці 3.16 показують, що 25% опитаних стримує від купівлі вина те, що вони не споживають вина, 5% - взагалі не вживає спиртних напоїв, а для 70% опитаних ціна винопродукції є зависокою в порівнянні з іншими горілчаними спиртними напоями.

Розподіл респондентів залежно від того, де найчастіше вони купують вино наведено в табл. 3.17.

Таблиця 3.17

Дані табл. 3.17 свідчать про те, що 72% опитаних купують вино в роздрібних торгівельних підприємствах типу „Продукти” і лише 28% - в спеціалізованих магазинах типу „Алкомаркет”.

В залежності від пори року змінюються обсяги продажу виноградного вина. Розподіл респондентів, залежно від того, в який період року найчастіше споживається ними вино (табл.3.18).

Таблиця 3.18

Розподіл респондентів в залежності від того, як впливає пора року на споживання ними вина
|Показники |Разом |В який період року найчастіше купуєте|
| | |вино |
| | |осінній |зимовий |весняно-літній |
|Кількість |50 |3 |45 |2 |
|респондентів, чол. | | | | |
|Масова частка, % |100 |6 |90 |4 |

З даних табл.3.18 видно, що 90% опитаних найчастіше споживають вино в зимовий період. На осінній і весняно-літній періоди припадає лише 10% попиту споживачів.

Розподіл респондентів залежно від того, чи впливає на їхній вибір колір вина подано в табл.3.19.

Таблиця 3.19

Розподіл респондентів залежно від того, чи впливає на їхній вибір колір вина
|Показники |Разом |Якому кольору вина віддають |
| | |перевагу покупці |
| | |біле |рожеве |червоне |
| | | | | |
|Кількість респондентів, |50 |15 |8 |27 |
|чол. | | | | |
|Масова частка, % |100 |30 |16 |54 |

Дані табл.3.19 свідчать про те, шо 54% покупців віддають перевагу червоному виноградному вину, 30% - білому. Рожеві вина користуються помірним попитом у споживачів, лише 16%.

Динаміка розподілу респондентів в залежності від того, винам якого виду вони віддають перевагу наведена в табл. 3.20.

Таблиця 3.20

Продовження табл.3.21
|1 |2 |3 |4 |5 |
|Кількість респондентів, |50 |10 |10 |30 |
|чол. | | | | |
|Масова частка, % |100 |20 |20 |60 |

З даних табл. 3.21 видно, що 60% покупців традиційно до святкового столу купують вино, а висока якість вина або помірна ціна є важливим фактором купівлі для 40% респондентів.

Опитаних респондентів можна розділити за ознакою вибору виробника виноградних вин (табл.3.22).

Таблиця 3.22

Із даних табл.3.22 можна зробити висновок, що для 14% опитаних не має значення виробник вина, а 52% респондентів віддають перевагу вину вітчизняного виробництва.

Також є важливим, вино якої торгової марки покупці віддають перевагу
(табл. 3.23).

Таблиця 3.23

Розподіл респондентів за пріоритетами торгової марки вина
|Показники |Разом |Торгова марка вина |
| | |до 25 років |25-40 років |більше 45|
| | | | |років |
|Кількість |50 |32 |14 |4 |
|респондентів, чол.| | | | |
|Масова частка, % |100 |64 |28 |8 |

Отже, з даних табл. 3.24 видно, що 64% опитаних були віком до 25 років, 28% - від 25 до 40 років, і лише 8% - віком старше 45 років.

Розподіл респондентів за їх соціальним статусом наведено в табл.3.25.

Таблиця 3.25

Розподіл респондентів за їх соціальним статусом
|Показники |Разом |Соціальний статус |
| | |100-200 грн. |201-400 грн. |Більше |
| | | | |400 грн. |
|Кількість |50 |16 |22 |12 |
|респондентів, чол.| | | | |
|Масова частка, % |100 |32 |44 |24 |

Дані табл.3.26 свідчать, що серед 50 опитаних респондентів 22 чоловіки мали середньомісячний дохід 201-400 грн., 16 чоловік – 100-200 грн., і лише 12 чоловік з доходами більше 400 грн.

Загальними відмінними рисами активних споживачів виноградних вин є:

> культурна мобільність (здатність переймати звичаї і традиції інших культур);

> здатні легко ладити з новими чи групами людей;

> готовність ризикнути для досягнення мети, підприємницький дух;

> інтерес до нових товарів і послуг, одержання задоволення від споживання вина.

Конкуренція в алкогольному секторі, у даному випадку, в значній мірі залежить від обсягу легальної діяльності підприємства на конкретному ринку.
У даному зв'язку необхідно згадати важливий фактор державного впливу на алкогольний сектор практично у всіх країнах. Це означає, що як вітчизняним, так і особливо іноземним виробникам часто приходиться мати справи з дозволом на виробництво або імпорт з державними органами. Для того, щоб та чи інша компанія одержала право на реалізацію своєї продукції на території тієї чи іншої держави, вона повинна пройти цілий ряд перешкод офіційного характеру. Великим корпораціям, що володіють значними засобами, це зробити набагато легше, також завдяки наявності великого досвіду. Саме тому на українському ринку, що характеризується твердими державними обмеженнями на імпорт алкоголю, особливо добре представлена продукція світових гігантів алкогольного бізнесу. Для боротьби з такими підприємствами українським фірмам-виробникам виноградних вин, насамперед, необхідно знати яку продукцію представляє та чи інша компанія, як побудована її асортиментна політика. Саме фактор правильно побудованого і вміло розробленого асортименту часто відіграє вирішальну роль в алкогольному секторі, тому що різні групи напоїв мають різний імідж, на них ставляться різні маржі і вони по-різному контролюються державою.

Різке скорочення виробництва виноробної продукції зв'язано, насамперед, зі складними економічними умовами у виноградовиноробній галузі, втратою сировинного ринку, недовикористанням виробничих потужностей виробничих підприємств, а також непомірними податками, що роблять вітчизняну виноробну продукцію неконкурентоспроможною.

До позитивних факторів конкурентноздатності українського виноробства відноситься низька вартість робочої сили в традиційних виноградарських районах. Для таких країн як Франція і Італія зарплата за дуже трудомістку працю на виноградниках є достатньо високою. Однак на відміну від західно- і південноєвропейських країн в українських виноробів немає достатньої кількості ексклюзивної винопродукції, тому серед «марочних» вин на світовому ринку вона конкурувати не в змозі. Серед «дешевих вин» конкуренція ще жорсткіша — світовий ринок переповнений виноградними винами з Чилі, ПАР, Австралії і США, де активно розвиваєтьтся виноробство, яке засноване на масованому застосуванні добрив і виведенні нових високоурожайних сортів.

Висновки і пропозиції

Завдяки унікальному складу і вмісту цінних поживних і біологічно- активних речовин виноградне вино вважається одним з найцінніших найцінніших гігієнічних напоїв з бактерецидними властивостями та значною фізіологічною дією на організм людини.

Україна має сприятливі агракліматичні умови для вирощування виноградної лози, передусім це Південний і Східний регіони України (Крим,
Одеса, Херсон, Миколаїв), Закарпатська область.

Нані в Україні функціонує близько 600 виноробних підприємств, які займаються переробкою винограду та фруктово-ягідної сировини, виготовленням виноматеріалів і виробництвом готової продукції, але ефективність роботи більшості з них залишається низькою.

Однак, під час формування ринкових відносин в Україні значні економічні труднощі не обминуои й виноробну галузь харчового виробництва.
Незважаюяи на це виноробні підприємства України проводять значну і цілеспрямовану роботу по пошуку джерел постачання високоякісної сировини, яка дозволила б виготовляти і формувати оптимальний асортимент, високу якість і доступну ціну виноградних вин на ринку харчової продукції України.

За останні 17 років внаслідок зменшення площ насаджень винограду обсяги його переробки скоротилися до 164,8 тис.т (2000 р.), хоча ситуація дещо стабілізувалася і за 6 місяців 2001 року виробництво виноградного вина склало 4,7 млн. дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року.

Порівняно з 1200 назвами виноградних вин світового виробництва,
Україна виготовляє 419 тихих виноградних вин і близько 100 грайливих, які відрізняються між собою технологією виготовлення та різноманітністю складу, смаковими і ароматичними властивостями.

Значний попит і популярність у споживачів мають українські вина виробництва експерементального заводу-раждгоспу „Магарач”, ХВАТ
„Массандра”, Інкерманського заводу марочних вин, Винного ДомУ „Логос”, заводу-радгоспу „Сонячна Долина”, ВАТ „Коблево”, СП „Котнар” та мінших підприємств.

На українському ринку за обсягами ввезення виноградних вин домінують
Молдова, Грузія, Франція. Однак, із-за достатньо високого акцизного збору, ці виноградні вина є дорогими і, відповідно, користуються меншим попитом, незважаючи на відмінну якість.

Можна сказати, що сьогодні в Україні наступив сприятливий період для виноробної галузі, а саме активізації роботи із закладки нових виноградних угідь для створення високоякісної сировинної бази; розробка нормативних актів щодо подальшої державної підтримки товаровиробників. Все це дасть змогу ще більше наситити ринок України високоякісними виноградними винами вітчизняного виноробства.

На ринку виноградних вин м. Львова певне місце займає ТзОВ „Гал-
Леобуд”. Завдяки виконанню умов договорів, а саме своєчасної оплати за поставлені товари, зокрема виноградні вина, вигідних для сторін умов договору купівлі-продажу, фірма завоювала авторитет серед постачальників та покупців. Помірні ціни, висока якість та широкий асортимент виноградних вин, які реалізує підприємство, забезпечують в певній мірі попит населення та приводять до збільшення кількості контрагентів. Якісна виноробна продукція на ТзОВ „Гал-Леобуд” відповідає діючим нормативно-технічним документам і підтвержується Сертифікатом відповідності та/або Посвідченням якості.

З метою вдосконалення формування ринку виноградних вин в Україні, і зокрема в м. Львові, на нашу думку необхідно:

- забезпечити на найвищому державному рівні нормальний розвиток і сприятливі умови для функціонування виноробних підприємств та прийняти конкретні заходи з метою захисту вітчизняного товаровиробника;

- для запобігання фальсифікації виноградних вин необхідно завершити роботу над проектом закону України „ Про вино” і прийняти його, це пов”язано з тим, щоб навести належний порядок і створити законодавчу базу рішучого наступу на ці явища, поставити надійний заслін підпільному алкогольному бізнесу;

- відділу маркетингу ТзОВ „Гал-Леобуд” провести вивчення попиту населення на виноробну продукцію на ринку м. Львова з метою планування на наступні роки програми закупівлі та реалізації даного виду товару. Це, на мою думку дозволило б розширити асортимент і збільшити об”єми постачання і реалізації виноградних вин, які користуються попитом у споживачів;

- комерційному відділу ТзОВ „Гал-Леобуд” прийняти більш активну участь у проведені виставок і ярмарок на території України з метою реклами продукції, яка реалізується фірмою;

- торговому відділу ТзОВ „Гал-Леобуд” з метою збільшення реалізації виноградних вин необхідно проводити акції під – час великих свят в центральній частині м. Львова, при цьому споживачі могли б познайомитись з асортиментом продукції і продегустувати зразки, зокрема і виноградні вина.

Список використаної літератури

1. Альбом. Виноградные вина СССР. – Л.: Экономика, 1971.
2. Белявская Н.П. Виноделие Одещины // Сад, виноград і вино України. –

2000. - №4. –с.30-33.
3. Виновники ”2001// Бизнес. – 2001. - №42. - с.61-64.
4. Дев”ять місяців статистики //Алкоголь і тютюн України. – 2000. – лютий. – 22с.
5. Иванов Ю.Г. Мир вина. – Смоленск: Русыч, 1998. – 640с.
6. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. Посібник. – К.:

КНЕУ, 1997. – 156 с.
7. Кондратюк В. Велика рада в секції виноробства // Сад, виноград і вино

України. – 2001. - №1-2. –с.5-7.
8. Кондратюк В. Виноградное вино и алкоголизм //Сад, виноград і вино

України. – 2001. - №5-6. –с.25-26.
9. Корнєєв Є. Кому вигідна контрабанда? //Алкоголь і тютюн України. –

2001. – лютий. – с.17.
10. Корнєєв Є. Що? Чому? Як? Інформаційно-консультативні матеріали//Алкоголь і тютюн України. – 2001. – березень. – 44с.
11. Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров: Учебник для товаровед. фак.торг.вузов. – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1986. – с.208.
12. Кучер І. Садівництва і виноградства Криму вимагають радикальних заходів // Сад, виноград і вино України. – 2000. - №3-4. – 9с.
13. Кучеренко В. Україна і Міжнародна Організація Винограду і Вина //

Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4. –с.38-39.
14. Леонідов Ю. Контрабанда. Митниця продовжує боротьбу //Алкоголь і тютюн

України. – 2000. - №1. – с.14-16.
15. Марковець Р. Похвальное слово вину// Продукты питания. – 1998. - №19.

– с.6-7.
16. Мировое производство вина// Бики .– 2001. - № 136. – 6с.
17. Могилянский Н.К. Жемчужины Крымской земли //Пищевая промышленость. –

1999. - №6. – с.10-12.
18. Нікітан В. Ринок алкоголю: надії на стабілізацію //Алкоголь і тютюн

України. – 2000. - №2. – с.9-14.
19. Островская Т. Вино начинается с винограда// Росийский альманах вин. –

1999. - №6. – с.25-28.
20. Панкратов Ф.Х., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность. – М.:

Информационно-внедрический центр „Маркетинг”, 1996. – 328с.
21. Петрович О.Тихие, игристые, шампанские. Український ринок вин//Продукты питания. – 2001. - №23-24. – с.24-33.
22. Пиевский М. Революция на мировом рынке вина //Галицькі контракти. –

2000. - №52. – 25с.
23. Приходько Г.В. Концепция развития рынка напитков сегодня и завтра //

Напитки плюс. – 2000. - №1. –25 с.
24. Простосердов Н.Н. Виноградные вина и их диетические свойства. – М.:

Пищепромиздат, 1987. – 232с.
25. Пуговкин В.Н. Товароведение вкусовых товаров. Учебн. Пособие для товаровед.фак.торг.вузов.2-е изд., М.: Экономика, 1980. – 299с.
26. Савчин Д. Фальсифікат //Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №1. – с.12-

13.
27. Семенов Ю. Захистимо товари від підробки //Алкоголь і тютюн України. –

2001. – лютий. – 22с.
28. Сирохман І.В., Пономарьов П.Х., Задорожній І.М. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Лібра, 1997. – 723с.
29. Сірош А. Його величність виноград – джерело здоров”я і достатку //

Сад, виноград і вино України. – 2001. - №11-12. –с.22-23.
30. Слюсар В.Д., Бахтін Ю.Г. Що треба для відродження виноградарства і виноробства України? // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4.

–с.24-25.
31. Смолянський О. Акцизний збір. Проблеми, тенденції, перспективи

//Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №1. – с.42-44
32. Статистичний щорічник України за 2000 р./Держкомстат України; за ред.

О.Г.Осауленка. – К.:Техніка, 2001. – 598с.
33. Фуркевич В. Єжов В. Гержикова В.Фальсифікація вин і способи її виявлення // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4. –с.32-33.
34. Фуркевич В. Щодо термінів зберігання та вживання виноградних вин

//Сад, виноград і вино України. – 2000. - №3-4. –с.32-33.
35. Фуркевич В. Ориентиры качества: от сырья до вина//Сад, виноград і вино

України. – 2000. - №7-9. –с.20-21.
36. Химический состав пищевых продуктов. Кн.1: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов/ Под ред. проф., д-ра техн. наук И.М. Скурихина и проф. д-ра мед. наук М.Н. Волгарева. – М.: Агропромиздат, 1987. – 224с.
37. Чаюн Л., Куценко А. Исследование мотиваций потребителей виноградных вин на рынке Украины // Напитки плюс. – 1999. - №8. – с.27-30.
38. Яневський В.К. Данілова К.О. Вино і спиртове шумування //Алкоголь і тютюн України. – 2000. – лютий. – с.52-53.
39. В мире насчитываются десятки тысяч сортов и наименований виноградных вин //top.list.ru
40. Виноделие в Украине //www.atlanta.com.ua
41. Годовой обзор рынка виноградных вин. Виновники’2001

//www.business.kiev.ua
42. История виноделия//www.sudack.com
43. Классификация вин //www.byhaem.narod.ru
44. Классификация виноградных вин//www.vino-veritas.narod.ru
45. Общий очерк крымского виноделия //www.moscow-crimea.ru
46. Особенности развития рынка вина //www.webplan.ru
47. Рынок шампанских и игристых вин//www.marketcenter.ru
48. Украина: экономическая справка //www.umg.com.ua
49. Укрвинпром.Новости //www.fooddept.gov.ua
50. ДСТУ 202.002.-96.Вина тихі. Загальтні технічні умови.
51. ГОСТ 14137 – 74. Вина, виноматериалы, коньяк и коньячные спирты.

Правила приемки и методы отбора проб. – Строк действия с 01.07.75 до

01.07.90. – М.: Издательство стандартов, 1986.

[pic]
-----------------------

Виноградні вина

Тихі

Грайливі

Столові

Ароматизовані

Грайливі

Газовані

Напівсолодкі

Напівсухі

Сухі

Насичені СО2 при бродінні

Грайливі натуральні напівсолодкі

Кріплені

Шампанське

Міцні

Десертні

[pic]

Реферат: Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні

Похожие работы: