Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет міжнародної економіки
Кафедри адміністративного і кримінального права
Реферат
на тему:
Сорти рослин й породи тварин як об’єкт приватної інтелектуальної власності
Виконала: ст. гр. ВВ-10м-1
Петрушевська А.А.
Перевірив: старший викладач
Левенець Ю.А.
Дніпропетровськ 2011
Зміст
Вступ
1. Законодавча база
2. Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
4. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
5. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом
6. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
7. Порядок набуття прав на сорт рослин
8. Державна реєстрація прав на сорт
9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони прав на сорти
10. Захист прав на сорт
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Важливим напрямом розвитку економіки, зокрема в аграрному секторі, є селекційні дослідження, які є об'єктами інтелектуальної власності, продуктом творчої діяльності людини. Селекція — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин.
Правова охорона селекційних досягнень, окрім ЦК України здійснюється: Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), Законами України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про племінну справу у тваринництві" та ін.
Відносини, що виникають у зв'язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин і нових тварин (селекційні досягнення) регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 березня 1993 р., Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р. Вказані нормативно-правові акти визначають поняття "сорт", "порода", "племінне тваринництво" та ін., пов'язані з правовою охороною сортів рослин і нових порід тварин.
Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин.
Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа.
1. Законодавча база
Усі відносини, що виникають у зв'язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин і нових тварин (селекційні досягнення) регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 березня 1993 р., Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р, "Про насіння і садивний матеріал" від 15 грудня 2009 року, "Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин" від 2 грудня 1961 року [9].
Вказані нормативно-правові акти визначають поняття "сорт", "порода", "племінне тваринництво" та ін., пов'язані з правовою охороною сортів рослин і нових порід тварин.
Що стосовно міжнародного регулювання то треба відмітити Міжнародний Союз з охорони нових сортів рослин, що заснований Міжнародною конвенцією з охорони нових сортів рослин ("Конвенція УПОВ"), яка була підписана в Парижі у 1961 році. Мета Конвенції УПОВ полягає у забезпеченні визнання державами-членами Союзу досягнень селекціонерів, що займаються створенням нових сортів рослин шляхом надання на них виключного права власності на основі ряду однорідних і чітко обговорених принципів. Для отримання охорони новий сорт повинен бути: відмінним від існуючих загальновідомих сортів, достатньо однорідним, стабільним і новим у тому розумінні, що він не повинен бути предметом комерційного збуту до певних дат, встановлених шляхом посилання на дату подання заявки на надання охорони.
Також з міжнародних документів, регулюючих права інтелектуальної власності стосовно нових сортів рослин й пород тварин, то треба зазначити Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин у Спільноті, Директиву Ради 2002/53/ЄС від 13 червня 2002 року про загальний каталог сортів сільськогосподарських культур та міжнародну Конвенцію з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р.,що переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р [8].
2. Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
Так, селекційним досягненням у рослинництві визнається сорт, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи .
Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є: новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту); вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим); однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками); стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження) [1].
Сортом рослин, як об’єктом права інтелектуальної власності, відповідно до ст.1 Закону України „Про охорону прав на сорти рослин”, визнається окрема група рослин. в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умовам надання правової охорони, може бути визначена ступенем прояву ознак, може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак, може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення у незмінному вигляді цілих рослин сорту. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є: клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Визначення терміну "порода тварини" як об'єкта права інтелектуальної власності в національному законодавстві поки ще не вироблено.
Сортові рослин присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.
Авторство на сорт рослин, тобто немайнові права автора (селекціонера), підтверджуються свідоцтвом, а майнові права особи, яка ними володіє, – патентом.
Закон України „Про племінну справу у тваринництві”, що регулює відносини у сфері захисту прав на такий об’єкт права інтелектуальної власності, як порода тварин, не містить визначення цього поняття. Натомість ст.1 цього Закону містить визначення поняття селекційного досягнення як створеної в результаті цілеспрямованої творчої діяльності групи племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки і стійко передає їх нащадкам [9]. Таким чином, породу тварин можна розглядати як найбільш значущий різновид об’єктів права інтелектуальної власності (племінні (генетичні) ресурси) у племінній справі.
3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Автором селекційного досягнення визнається особа, творчою працею якої створено цей сорт чи породу. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом щодо селекційних досягнень вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробуванням та охороною селекційних досягнень.
Іншими особами, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин за договором чи законом можуть бути володілець патенту, власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, ліцензіат, спадкоємець або інший правонаступник, суб'єкти, яким надається право на вільне використання сорту рослин, тощо. Відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" володілець патенту - це особа, якій належить впродовж визначеного цим Законом строку і засвідчені патентом майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину [1].
Ще одним суб'єктом прав інтелектуальної власності є попередній користувач. Попередній користувач — це особа, яка має право на безоплатне користування сортом рослини чи породою тварини, завдяки тому що використовувала ці об'єкти або зробила ефективну підготовку для їх використання до дати подання заявки власником патенту.
Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - це особа, якій належить впродовж визначеного згаданим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.
На рівні з громадянами України мають права іноземні громадяни та особи без громадянства. Якщо ці особи мають постійне місце проживання поза межами України, то вони реалізують свої права через патентних повірених. Якщо селекціонерів декілька, то всі вони мають право на одержання патенту. Вони можуть здійснювати свої права на сорт рослин, породу тварин спільно — на підставі угоди між ними.
Суб'єктом інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може стати також Фонд винахідників України, якщо автор селекційного досягнення назвав у заявці фонд особою, якій він передає право на одержання патенту [7]. Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про інтелектуальну власність на сорт рослин, породу тварин.
Автор інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту (30 років, а щодо дерев та винограду - 35 років) право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення. Розмір та умови виплати винагороди авторові визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. Розмір винагороди не повинен становити менше ніж 2 % від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій. Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором не передбачено інше.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають однакові права, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.
Відповідно до норм чинного законодавства, особа, визнана автором сорту, має право:
а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;
б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях;
в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо [4; с. 44].
Цей перелік особистих немайнових прав автора не є вичерпним. Привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і тягне за собою юридичну відповідальність.
4. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
право інтелектуальний власність сорт порода
Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією [1].
Відносини з приводу правової охорони селекційних досягнень регулюються Законами України "Про охорону прав на сорти рослин" у редакції від 17 січня 2002 р. і "Про племінне тваринництво" в редакції від 21 грудня 1999 р. Якщо перший із цих законів досить новий, то положення другого вже застарілі та не відповідають цьому кодексу. Тому необхідно внести відповідні зміни в цей закон.
Селекційними досягненнями є сорти рослин та породи тварин, створені в результаті науково-практичної діяльності. Після створення особи, які мають на це право, набувають права інтелектуальної власності на ці об'єкти.
Права інтелектуальної власності бувають різних видів.
1). Першу групу становлять особисті немайнові права. Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються зазначеними законами. До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці обєкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об'єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстрокове. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин.
Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім'я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства.
До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:
а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;
б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора і не зазначати його в публікаціях;
в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, породи, якщо це практично можливо.
2). До другої групи прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать майнові права, засвідчені патентом. Ці права регламентує стаття 489 цього кодексу.
3). Одним із прав інтелектуальної власності є майнове право на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Право на поширення сорту чи породи має будь-яка особа, якщо на сорт чи породу не розповсюджується виключне право власника, та за умови підтримування цього права. Це право виникає з дати державної реєстрації сорту чи породи та діє безстрокове. Особа має право поширення, якщо сорт чи порода відповідають визначеним вимогам, які визначаються наказом Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні" від ЗО серпня 2002 р. Критерії заборони поширення пород законодавством не визначені. Згідно з цим положенням, критерії розповсюджуються на сорти, які:
1) не придатні до правової охорони;
2) не задовольняють потреби суспільства;
3) становлять загрозу життю і здоров'ю людей;
4) завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю.
5. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом
Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
1) право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом [1].
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Ці права засвідчуються патентом та Реєстром патентів Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах. Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.
1) Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
а) виробництво або відтворення (з метою розмноження);
б) доведення до кондиції з метою розмноження;
в) пропонування до продажу;
г) продаж або інший комерційний обіг;
д) вивезення за межі митної території України;
е) ввезення на митну територію України;
є) зберігання для будь-якої із зазначених цілей [2; с.481].
2) Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється главою 75 цього кодексу — "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності".
3) Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання.
Закон не визнає порушеннями майнового права власника дії, які здіснені без його згоди та у випадках: вичерпання виключного права власника сорту, породи; право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт, породу; обмеження дії виключного права власника сорту, породи.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків.
Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.
Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здіснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двух випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів з мотивів надзвичайної суспільної необхідності. Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів. Таке рішення може бути оскаржене до суду.
Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо власник патенту не доведе, що невикористання зумовлене поважними причинами.
6. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
1. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.
2. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчених патентом, до набрання ними чинності відповідно до частини другої цієї статті.
3. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду — через тридцять п'ять років, що підліковуються з і січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.
4. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом.
5. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону.
6. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом [2; с. 486].
Відповідно до цього Кодексу майнові права чинні за умови підтримання їх чинності. Такою умовою є сплата збору за підтримання чинності прав на сорт, породу. Цей збір сплачується за кожний рік, починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрації майнових прав. Загальний строк чинності майнових прав на сорт рослин, породу тварин становить тридцять років, а дерев та винограду — тридцять п'ять років. Відліковується цей строк від 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації. Цей строк може бути достроково припинений, але не може бути продовжений. Також майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути визнані недійсними повністю або частково у випадках, передбачених законом. Це може статися на підставі рішення суду у разі:
а) невідповідності сорту рослини, породи тварини умовам обороноздатності;
б) право власника сорту чи породи надано особі, яка не має на це права, якщо воно не передається особі, яка має на це право.
Чинність майнових прав на сорт, породу достроково припиняється:
а) у разі несплати щорічного збору за підтримування чинності майнових прав;
б) за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства у випадках, встановлених законом;
в) у разі відмови власника сорту чи породи від своїх прав [3; с.465].
Право на поширення сорту рослин, породи тварин також може бути припинено достроково або відновлено у випадках, передбачених законом.
7. Порядок набуття прав на сорт рослин
Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Установи заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.
Установа — урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства. Набування прав на сорт в іноземних державах здійснюється незалежно від набування таких прав в Україні.Від імені селекціонерів (авторів сортів), заявників та володільців патентів у відносинах, врегульованих Законом України «Про охорону прав на сорти рослин», можуть виступати їх представники, зокрема представники з питань інтелектуальної власності, зареєстровані відповідно до положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України. В такому разі відносини з представниками вважаються відносинами відповідно з авторами, заявниками та володільцями патентів.
Заявка на сорт подається до Установи особою, яка має на це право, повинна стосуватися тільки одного сорту. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
• заяву про визнання прав на сорт з позначенням видів прав на сорт,
які має намір отримати заявник;
• ім'я (назву) та адресу місця проживання (місцезнаходження) заявника;
• ім'я та адресу місця проживання автора (авторів);
• зазначення ботанічного таксона (українською та латинською мовами);
• запропоновану назву сорту;
• технічну анкету сорту,
• зазначення показників для визначення придатності сорту для поширення в Україні (якщо в заяві позначено намір на бути майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин);
• відомості про походження сорту, які містять методи та вихідні форми, що використовуються для його створення;
• відомості про інші заявки щодо цього сорту;
• відомості про здійснене комерційне використання;
• доказ сплати збору за подання заявки;
• інші визначені Установою відомості, необхідні для набуття прав на сорт [8].
Опис сорту повинен розкривати ознаки сорту та його властивості з повнотою, необхідною для визначення сорту. Автор (селекціонер) має право вимагати, щоб його не згадували як автора в будь-якій публікації про заявку чи патент. До заявки додаються, у встановленому Установою порядку, зразки посадкового матеріалу. За подання заявки сплачується збір.
8. Державна реєстрація прав на сорт
Державна реєстрація майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію прав на сорт. Після сплати державного мита та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені законом і Положенням про Реєстр патентів, вносяться до Реєстру Патентів. Після сплати відповідного збору та за наявності документа про його сплату відомості, встановлені законом і Положенням про Реєстр сортів, вносяться до Реєстру сортів. Реєстр сортів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є: зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами); назва сорту;ім'я автора (авторів); номер та дата подання заявки;опис сорту; зазначення характеристик придатності сорту для поширення в Україні; географічні і зонові рекомендації використання сорту.
Реєстр патентів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, які постійно зберігаються на електронному та паперовому носіях. Такими відомостями, зокрема, є: номер та дата реєстрації прав на сорт; зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами); назва сорту; номер та дата подання заявки; дата пріоритету; опис сорту; дата публікації відомостей про реєстрацію прав на сорт; ім'я автора (авторів); ім'я (назва) особи, яка є володільцем патенту сорту і зберігає сорт; відомості про надання ліцензій на використання сорту; відомості про передачу прав на сорт.
9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони прав на сорти:
• спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчої влади щодо виконання норм і вимог законів у зазначеній сфері;
• видає нормативно-правові акти з питань охорони прав на сорти рослин і контролює їх виконання;
• організовує міжнародне співробітництво з питань охорони прав на сорти рослин.
Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності:
• реалізація державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин як на об'єкти інтелектуальної власності;
• контроль за виконанням законодавчих та інших нормативно-правових актів;
• встановлення загальних вимог до нормативного забезпечення охорони прав на сорти рослин;
• підготовка експертних висновків щодо назв сортів у частині їх відношення до знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів;
• узагальнення практики застосування законодавства про охорону прав на сорти рослин, розробка пропозицій з його удосконалення і внесення їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
• міжнародне співробітництво з питань охорони прав на сорти рослин.
Повноваження і обов'язки Установи у сфері охорони прав на сорти:
• узагальнення практики застосування законодавства про охорону прав на сорти, розроблення пропозицій з його удосконалення та внесення їх в установленому порядку на розгляд центрального органу виконавчої влади у сфері сільського господарства і продовольства;
• визначення уповноважених закладів експертизи для проведення експертизи заявок;
• розроблення проектів нормативно-правових актів щодо складання та подання заявок і передача їх для затвердження центральному органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства;
• організація приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
• ведення Реєстру заявок, Реєстру патентів, Реєстру сортів і забезпечення державної реєстрації заявок, патентів і сортів;
• організація перевірок збереженості сортів;
• забезпечення здійснення контролю за дотриманням норм і вимог закону щодо вживання назв сортів;
• забезпечення опублікування офіційних відомостей про видані патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин,
• видання Каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
• здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони сортів рослин, представництво інтересів України з питань охорони прав на сорти рослин в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
• приймання в установленому порядку нормативно-правових актів у межах своїх повноважень;
• організація інформаційної та видавничої діяльності у сфері охорони прав на сорти;
• виконання інших функцій відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.
Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
10. Захист прав на сорт
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин», привласнення авторства є порушенням особистих немайновихправ інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права.
Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Висновок
Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин. Сорт — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони, можна розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту. Категоріями сорту є клон, гібрид, лінія та популяція.
Заявка про видачу патенту на сорт подається до ДДІВ. Експертизу на патентоспроможність сорту проводить Державна комісія України з випробовування та охорони сортів рослин Міністерства аграрної політики України.
Порода тварин — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи.
Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.
Право інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин становлять: особисті немайнові права, засвідчені державною реєстрацією; майнові права інтелектуальної власності, засвідчені патентом; майнове право інтелектуальної власності, засвідчене державною реєстрацією.
ЦК України встановлює такі строки чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин: 30 років, починаючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації; 35 років — для дерев та винограду починаючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації.
Список використаної літератури
Цивільний кодекс України. Книга четверта. Право інтелектуальної власності.
Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова. – К. - 2007. 690с.
Орлюк О.П., Андрощук Г.О., Бутнік-Сіверський О.Б. та ін. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Орлюк О.П., Святоцького О.Д. - К.: Видавничій дім "Ін Юре", 2007. - 696 с.
Підопригора О. А. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання // Право України. – 2003. - № 3, с.42-47
Підопригора О.А. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1997. — 480 с.
Стефанчук P.О. Цивільне право України Навчальний посібник. - Київ: Прецедент. - 2005.
www.vuzlib.net - Экономико-правовая библиотека
www.sops.gov.ua - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
www.zakon1.rada.gov.ua - Головна сторiнка сайту "Законодавство України"
www.zakony.com.ua