Курсова робота
"Вивчення систем, еквівалентних системам з відомим типом крапок спокою"
Реферат
Курсова робота складається з _____ сторінок, 3-х джерел.
Ключові слова: вложима система, з відомим типом крапок спокою, перший інтеграл диференціальної системи, функція, клас систем еквівалентних системі з відомим типом крапок спокою.
Метою курсової роботи є дослідження системи з відомим типом крапок спокою, знаходження першого інтеграла системи, застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем.
Зміст
1. Визначення вложимої системи. Умови вложимості
3. Знаходження першого інтеграла диференціальної системи й умови його існування
5. Застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем
Введення
У курсовій роботі розглядається вложима система з відомим типом крапок спокою. Як відомо система є вложимою, якщо будь-який компонент цієї системи вложима, тобто система вложима тоді й тільки тоді, коли множина її рішень є підмножиною множини рішень деякої лінійної стаціонарної системи.
В 1-2 м пунктах розглядається вложима система, з відомим типом крапок спокою. Далі перевіряємо чи є x і y загальним рішенням нашої системи рівнянь.
В 3-м ми знаходимо перший інтеграл системи й перевіряємо виконання тотожності.
В 4-м пункті досліджуємо функції, що відбивають
В 5-м пункті застосовуємо теорему про еквівалентність диференціальних систем
1. Визначення вложимої системи. Умови вложимості
Розглянемо диференціальну систему
D.
(1)
Будемо
називати i-ю
компоненту
x
системи (1) вложимої,
якщо для будь-якого
рішення x (t) = (x
(t),…,x
(t)),t
,
цієї системи
функція x
t
,
є многочленом.
У такий спосіб
i-я компонента
системи (1) вложима
тоді й тільки
тоді, коли для
кожного рішення
x (t) цієї системи
існує лінійне
стаціонарне
рівняння виду
,
(2)
для якого
є рішенням.
Загалом кажучи,
порядок і коефіцієнти
рівняння (2) залежать
від вибору
рішення
.
В окремому
випадку, коли
компонента
будь-якого
рішення
системи (1) є
одночасно й
рішенням деякого,
загального
для всіх рішень
рівняння (2),
компоненту
системи
(1) будемо називати
сильно вложимої
у рівняння (2).
2. Загальне рішення системи
Розглянемо вложиму систему
(1)
(b>0 і а-постійні) із загальним рішенням
,
якщо з
0;
x=0, y=at+c,
якщо з=0, де постійні
з, з
,
зі
зв'язані співвідношенням
з
(b+c
+c
)
=a
,
має два центри
в крапках
і
.
Рішення:
Підставимо загальне рішення
у нашу систему (1) одержимо
=
=c (c
cosct-c
sinct) =
a-
Для стислості розпишемо знаменник і перетворимо
x
+y
+b=
=a+c (c
sinct+c
cosct)
a-
Одержуємо, що x і y є загальним рішенням системи.
3. Знаходження першого інтеграла диференціальної системи й умови його існування
Розглянемо
систему
=
f (t, x), x= (x
,…,x
),
(t,x)
(1) с безперервної
в області D функцією
f. Функція U (t, x), задана
в деякої під
області G області
D, називається
першим інтегралом
системи (1) в
області G, якщо
для будь-якого
рішення x (t), t
,
системи (1), графік
якого розташований
в G функція U (t, x
(t)), t
,
постійна, тобто
U (t, x (t)) залежить
тільки від
вибору рішення
x (t) і не залежить
від t.
Нехай V
(t, x), V: G
R, є деяка функція.
Похідній від
функції V у силу
системи (1) назвемо
функцію V
V
R, обумовлену
рівністю
V
(t, x (t))
t
.
Лема 1.
Для будь-якого
рішення x (t), t,
системи (1), графік
якого розташований
в G, має місце
тотожність
V
t
.
Без доказу.
Лема 2.
Функція
U (t, x), U: G
R, являє собою
перший інтеграл
системи (1) тоді
й тільки тоді,
коли похідна
U
у силу системи
(1) тотожно в G
звертається
в нуль.
Необхідність. Нехай U (t, x) є перший інтеграл системи (1). Тоді для будь-якого рішення x (t) цієї системи, застосовуючи лему 1 будемо мати тотожності
U
Звідки
при t=t
одержимо рівність
U
(t
справедливе
при всіх значеннях
t
і x (t
).
Необхідність
доведена.
Достатність.
Нехай тепер
U
при всіх (t, x)
Тоді для будь-якого
рішення x (t) системи
(1) на підставі
леми 1 будемо
мати тотожності
а з ним і достатність.
З визначення
першого інтеграла
треба, що постійна
на G функція
також є першим
інтегралом
системи (1). Перший
інтеграл U (t, x)
будемо називати
на G, якщо при
всіх (t, x)
виконується
нерівність.
Функцію U (x) будемо називати стаціонарним першим інтегралом системи (1), якщо вона не залежить від t і є першим інтегралом системи (1).
Знайдемо перший інтеграл нашої системи:
Піднесемо до квадрата й виразимо з
y
Покладемо
,
одержимо
Перевіримо,
що функція
- це перший інтеграл
системи (1), тобто
перевіримо
виконання
тотожності
(2)
Знайдемо похідні по t, x, y
Після
вище зроблених
перетворень
одержуємо, що
функція
- це перший інтеграл
системи (1), 2) Покладемо
,
тобто
,
де
,
Q
3) Перевіримо виконання тотожності:
(3), де
Перетворимо (3).
[у нашім випадку
]
=
=
[з огляду на всі зроблені позначення] =
=
=
=
[через
те, що
котре
у свою чергу
як ми вже показали
їсти тотожний
нуль]
Таким чином, тотожність (3) щире.
4. Функція, що відбиває
Визначення. Розглянемо систему
(5)
вважає,
що права частина
якої безперервна
й має безперервні
частки похідні
по
.
Загальне рішення
у формі Коші
позначений
через
).
Через
позначимо
інтервал існування
рішення
.
Нехай
функцією,
що відбиває,
системи (5) назвемо
функцію
,
обумовлену
формулою
Для функції,
що відбиває,
справедливі
властивості:для
будь-якого
рішення
системи
(5) вірна тотожність
для функції, що відбиває, F будь-якої системи виконані тотожності
3) функція
буде функцією,
що відбиває,
системи (5) тоді
й тільки тоді,
коли вона задовольняє
системі рівнянь
у частинних
похідних
і початковій умові
5. Застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем
Одержуємо
де
- будь-яка непарна
безперервна
функція.
Поряд з
диференціальною
системою
(1) розглянемо
обурену систему
(2), де
- будь-яка безперервна
непарна функція.
Відомо по [3], що
диференціальна
система
(3) еквівалентна
обуреній системі
(4), де
безперервна
скалярна непарна
функція задовольняючому
рівнянню
Тому що
вище вже показано,
що функція
де
{є перший інтеграл}
задовольняє
цьому рівнянню,
те справедлива
наступна теорема.
Теорема 1.
Система
(1) еквівалентна
системі
(2) у змісті збігу
функції, що
відбиває.
Тому що
система
(1) має дві особливі
крапки, у кожній
з яких перебуває
центр, те й система
(2) має центри
в цих крапках.
Висновок
У даній курсовій роботі розглянута вложима система з відомим типом крапок спокою, перевірене задоволення загального рішення нашій системі, знайдені перший інтеграл і перевірений виконання тотожності, потім за допомогою теореми 1 доведена еквівалентність диференціальних систем. Сформульовано визначення вложимої системи, першого інтеграла, що відбиває функції й загальні властивості функції, що відбиває. Сформульована теорема за допомогою якої ми довели еквівалентність нашої системи з диференціальною системою.
Список джерел
1. Мироненко В.І. Лінійна залежність функцій уздовж рішень диференціальних рівнянь. - К., 2001.
2. Мироненко В.І. Функція, що відбиває, і періодичні рішення диференціальних рівнянь. - К., 2004.
3. Мироненко В.І. Збурювання диференціальних систем, що не змінюють тимчасових симетрій. - К., 2004 р.