Спрощені способи визначення кошторисної вартості будівництва
Склад і види кошторисної документації.
Кошторисна документація
Правила складання кошторисної документації та визначення базисної і розрахункової кошторисної вартості будівництва наведені в державних будівельних нормах України (ДБН ІV-16-98, ч.І; Київ, 1998 р.).
Розрахункова кошторисна вартість будівництва (КВБ) складається з:
базисної кошторисної вартості будівництва;
коштів на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами здійснення будівництва.
Розрахункова КВБ визначається Зведеним кошторисним розрахунком, що розробляється у складі Проекту або Робочого проекту.
Базисна кошторисна вартість будівництва – це сума грошових коштів, яка визначається розділом А зведеного кошторисного розрахунку і обчислюється на основі чинної в Україні кошторисно-нормативної бази та складається з базисної кошторисної вартості будівельних і монтажних робіт, устаткування, меблів, інвентарю та базисних інших витрат.
Порядок визначення вартості будівництва наведений в державних будівельних нормах ДБН ІV-16-98, ч.ІІ.
Кошторисна документація розробляється в базисних цінах 1997 року.
Базисна кошторисна вартість будівництва визначається з використанням наступних нормативних документів:
кошторисних норм України (КНУ – 93)
одиничних розцінок України (ОРУ – 97)
вказівок щодо застосування кошторисних норм і одиничних розцінок (ДБН ІV-5-97)
розцінок на монтаж устаткування (РМУ – 97) і вказівок ДБН ІV-6-97.
збірника норм і розцінок щодо експлуатації машин і механізмів (ЗНіРЕМ – 93/97) – ДБН ІV-3-97
збірника єдиних середніх кошторисних цін на матеріали, вироби, конструкції (ЗЕКЦ – 97) – ДБН ІV-4-97
збірника кошторисних цін на перевезення вантажів – ДБН ІV-4-97
норм накладних витрат, затверджених Кабміном України 3.10.1991р. №235
норм планових нагромаджень у розмірі 30 відсотків від загальної суми прямих і накладних витрат, затверджених постановою Кабміну України 8.02.1994 р. №65.
Одиничні розцінки України (ОРУ) на будівельні роботи призначено для визначення базисної кошторисної вартості будівництва підприємств, будівель та споруд, розроблення укрупнених нормативів кошторисної вартості та прейскурантів на будівництво будівель та споруд.
Одиничною розцінкою називається кошторисний норматив, який установлює розмір прямих витрат в грошовому виразі на одиницю конструктивного елементу або виду робіт.
ОРУ складається на підставі нормативних документів:
кошторисних норм України (КНУ – 93);
збірника єдиних середніх кошторисних цін на матеріали, вироби та конструкції (ЗЕКЦ – 97, або ДБН ІV-4-97);
збірника норм і розцінок для визначення кошторисної вартості експлуатації будівельних машин і механізмів (ЗНіРЕМ – 93/97).
ОРУ розроблено в складі 47 збірників, наприклад:
Збірник 1. Земляні роботи.
Збірник 6. Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні.
Збірник 36. Земляні конструкції гідротехнічних споруд.
Збірник 37. Бетонні та залізобетонні конструкції гідротехнічних споруд.
Збірник 38. Кам’яні конструкції ГТС.
Збірник 39. Металеві конструкції ГТС.
Збірник 40. Дерев’яні конструкції ГТС.
В одиничних розцінках враховано витрати на виконання комплексу робіт, передбаченого кошторисними нормами КНУ – 93, включаючи вивантаження матеріалів, виробів та конструкцій на приоб'єктному складі, горизонтальний та вертикальний транспорт їх від приоб’єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання в діло (внутрішньо-будівельний транспорт).
Єдині середні кошторисні ціни призначені для визначення базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт. Вони застосовуються при розробленні:
а) одиничних розцінок і монтаж устаткування;
б) прейскурантів на будівництво будівель і споруд;
в) укрупнених кошторисних норм (УКН) на конструкції та види робіт;
г) кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель та
споруд.
Збірник єдиних середніх кошторисних цін (ЗЕКЦ – 97, ДБН ІV-4-97) складається з таких частин:
ч.І. Будівельні матеріали.
ч.ІІ. Будівельні конструкції та вироби.
ч.ІІІ. Матеріали та вироби для санітарно-технічних робіт.
ч.ІV. Місцеві будівельні матеріали.
ч.V. Матеріали, вироби і конструкції для монтажних та спеціальних
будівельних робіт.
Єдині кошторисні ціни за всіма позиціями враховують всі витрати, пов’язані з доставкою матеріалів, виробів і конструкцій до проектного складу будівництва (оптові ціни, складські націнки, витрати на тару, упаковку і реквізит, транспортні, вантажно-розвантажувальні і заготівельно-складські витрати).
Спрощені способи визначення кошторисної вартості будівництва.
Визначення кошторисної вартості будівництва на основі одиничних розцінок потребує значного об’єму вихідних даних про місцеві умови будівництва, методи робіт, механізми та інших даних, які можуть бути отримані при розробці основного варіанту проекту. Визначення кошторисної вартості по одиничних розцінках потребує значних витрат інженерної праці. Так, на будівництві Братської ГЕС було застосовано біля 10 тис. розцінок, з яких 2 тис. індивідуальних.
На попередніх стадіях проектування, а також при розробленні різних варіантів споруд або об’єктів значна кількість необхідних і детальних відомостей відсутня. В гідротехнічному будівництві широке застосування отримав спрощений спосіб визначення вартості за допомогою укрупнених показників вартості будівництва (УПВБ).
Укрупненим показником кошторисної вартості будівництва називають середню вартість укрупнених одиниць об’єму будівельних і монтажних робіт або окремих частин будівель і споруд. УПВБ дозволяє швидко отримати кошторисну вартість всіх робіт перемноженням її величини на об’єми робіт або об’єми споруд. При цьому не потрібно складати детальних проектів виробництва робіт і калькуляції всіх будівельних процесів.
Для гідротехнічного будівництва розроблений збірник укрупнених показників вартості для техніко-економічного обґрунтування ГЕС і ГАЕС (УПВ ГЕС-84).
Для визначення кошторисної вартості будівництва на першій стадії проектування можуть використовуватись "Укрупнені показники вартості будівництва" (УПВБ) і "Укрупнені кошторисні норми" (УКН).
В УКН витрати ресурсів наведені в двох розділах:
А - постійні витрати на об’єкт у вартісному виразі,
Б - норма витрат місцевих матеріалів, виробів і конструкцій в натуральних показниках.
Для визначення кошторисної вартості матеріалів розділу Б необхідно користуватись затвердженими кошторисними цінами.
Загальна сума прямих витрат визначається додаванням до постійних витрат (А) вартості місцевих матеріалів, виробів і конструкцій (Б).
Накладні витрати і планові нагромадження, які входять до кошторисної вартості БМР, розраховуються окремо.
В гідротехнічному будівництві іншим спрощеним способом порівняння варіантів є метод "приведеного бетону". Метод заснований на врахуванні лише основних видів будівельних робіт і умовному включенні в кошторисну вартість будівництва різних допоміжних робіт та інших витрат. Всі будівельні роботи по основних спорудах за допомогою перехідних коефіцієнтів приводяться до одного виду, за який приймаються бетонні роботи (бетонні роботи – коефіцієнт К = 1,0; земляна гребля К = 0,05; кам’яна гребля К = 0,12). Сумарний об’єм будівельних робіт по всіх спорудах об’єкту визначається одним показником - сумарним об’ємом "приведеного бетону". Цей метод дозволяє швидко вибрати кращий з варіантів без визначення їх кошторисної вартості.
Крім укрупнених кошторисних норм (УКН) і укрупнених показників вартості будівництва (УПВБ) існують ще й прейскуранти на будівництво об’єктів, які враховують повний комплекс будівельних і монтажних робіт, що передбачений типовими проектами і умовами масового зведеня об’єктів з урахуванням місцевих умов. Як правило, їх застосовують для проектування житлового і промислового будівництва.
Склад і види кошторисної документації.
Кошторисна вартість - одна з найважливіших економічних категорій в будівництві, яка є основним показником для визначення ліміту коштів на будівництво. На її основі формується договірна ціна, фінансується будівництво, заключаються договори підряду між замовником і генеральною будівельною організацією.
При складанні кошторисної документації об’єктом будівництва є окремі будівлі (корпус, цех, склад, кінотеатр, дім....) або споруди (греблі, мости, насосні станції, ГЕС) з усіма їх забудовами (галереями, естакадами, трубопроводами, каналами), інженерними мережами і територіями з благоустроєм. Об’єктом будівництва може бути і сукупність будівель і споруд, які мають загальне технологічне або інше призначення (будівлі заводу, очисні споруди, гідровузол, водогосподарські системи).
Основою для визначення кошторисної вартості будівництва є:
1) робочий проект і робоча документація (креслення, відомості об’ємів будівельно-монтажних робіт і устаткування, пояснювальна записка);
2) діючі кошторисні нормативи і оптові ціни на устаткування, меблі та інвентар.
Для визначення розрахункової та базисної кошторисної вартості будівництва підприємств, будівель і споруд складається кошторисна документація:
Локальні кошториси і локальні ресурсні кошториси.
Локальні кошторисні розрахунки.
Об’єктні кошториси і об’єктні ресурсні кошториси.
Об’єктні кошторисні розрахунки.
Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва і зведені ресурсні кошториси.
Зведення витрат.
Відомість розрахункової кошторисної вартості будівництва об’єктів, що входять у пусковий комплекс.
Відомість базисної кошторисної вартості будівництва.
Зміст і порядок складання кошторисної документації такий.
1. Локальні кошториси і локальні ресурсні кошториси – це первинні кошторисні документи, які складаються на окремі види робіт та витрат по будівлях та спорудах або загальномайданчикових роботах на основі обсягів робочої документації. Ці кошториси складаються за установленими формами на будівельні роботи і на монтаж і придбання технологічного устаткування.
Базисна кошторисна вартість, що визначається локальними кошторисами, містить у собі прямі і накладні витрати та планові нагромадження.
Локальні ресурсні кошториси містять елементи прямих витрат на виконання окремих видів будівельних і монтажних робіт, придбання матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, а також масу накладних витрат і планових нагромаджень.
У складі локальних (локальних ресурсних) кошторисів окремі конструктивні елементи будівель і споруд, види робіт та пристрої, як правило, групуються в розділи:
а) кошторис на "будівельні роботи" може мати розділи: земляні роботи; фундаменти; стіни; каркас; перекриття; перегородки; підлоги; дах і покрівля; внутрішнє опорядження; зовнішнє опорядження; інші роботи і розділи;
б) кошторис на "спеціальні будівельні роботи" може мати розділи: фундаменти під устаткування; спеціальні основи; канали і приямки; обмурування; футурування та ізоляція; хімічні захисні покриття тощо;
в) кошторис на "внутрішні санітарно-технічні роботи" може мати розділи: водопровід; каналізація; опалення; вентиляція та кондиціонування повітря тощо;
г) кошторис на "установлення устаткування" може мати розділи: придбання і монтаж технологічного устаткування; технологічні трубопроводи; металеві конструкції тощо.
Крім того, при складанні локальних кошторисів, як правило, слід виділяти в окремі розділи роботи, що відносяться до підземної частини будівлі (розділ А) і надземної частини будівлі (розділ Б). Це, насамперед, стосується таких гідротехнічних споруд, як будівлі гідроелектростанції, гідроакумулюючої станції або насосної станції.
По відносно простих об’єктах групування кошторисної вартості по розділах може не проводитися.
У тих випадках, коли відповідно до проектних даних передбачається розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних та інших) і розбирання будівель та споруд, у результаті чого намічається одержати конструкції, вироби та матеріали, придатні для повторного застосування або проводиться попутне будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів наводяться зворотні суми.
2. Локальні кошторисні розрахунки складаються, як і локальні кошториси, на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначилися, та підлягають уточненню як при розробленні Робочої документації, так і в процесі будівництва (окремі види робіт і конструкцій, елементи підводної частини гідротехнічних споруд, будівель і споруд експериментального будівництва, технологічної частини об’єктів з новими видами робіт і устаткування, гірничопрохідницькі роботи тощо).
Локальні кошторисні розрахунки складаються на базисному рівні за формою локальних кошторисів на основі архітектурно-будівельних і технологічних рішень Ескізного проекту, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інвестицій, Проекту або Робочого проекту, з використанням укрупнених показників вартості будівництва (УПВБ), укрупнених кошторисних норм (УКН), прейскурантів на будівництво будівель і споруд, а також інших укрупнених нормативів.
За відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складання кошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об’єктів-аналогів.
3. Об’єктні кошторисні і об’єктні ресурсні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані відповідно з локальних кошторисів і локальних ресурсних кошторисів. Об’єктні кошториси складаються в базисному рівні за установленою формою 3 на об’єкти в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт та витрат по відповідних графах базисної кошторисної вартості "будівельних робіт", "монтажних робіт", "устаткування, меблів та інвентарю", "інших витрат".
В об’єктних кошторисах за даними локальних кошторисів показуються нормативна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.
Якщо вартість об’єкта може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об’єктний кошторис не складається. У цьому випадку роль об’єктного кошторису виконує локальний кошторис.
За підсумком об’єктного кошторису довідково показуються зворотні суми, що є підсумком зворотних сум, визначених в усіх локальних кошторисах, що відносяться до цього об’єкту.
Об’єктні ресурсні кошториси складаються за установленою формою на об’єкт в цілому шляхом сумування даних локальних ресурсних кошторисів.
4. Об’єктні кошторисні розрахунки об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.
На підставі уточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об’єктний (локальний) виконавчий кошторис.
Об’єктні кошторисні розрахунки, так як і локальні, складаються на основі Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, Проекту або Робочого проекту з використанням укрупнених показників вартості (УПВБ, УКН, прейскурантів та інших).
5. Зведений кошторисний розрахунок (ЗКР) вартості будівництва підприємств, будівель, споруд або їх черг – це кошторисний документ, що визначає повну розрахункову кошторисну вартість будівництва усіх об’єктів, передбачених Проектом або Робочим проектом, включаючи базисну кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт і витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також супроводжувальні (інші та компенсаційні) витрати.
Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд (або їх черг) складаються на основі об’єктних кошторисних розрахунків, об’єктних кошторисів і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
ЗКР складається на будівництво цілих підприємств, гідровузлів і водогосподарських комплексів, їх черг або окремих споруд, які виділені у самостійні будови. Він є важливим документом для фінансування будов і визначення на них договірних цін. Затверджена кошторисна вартість відповідно до зведеного кошторисного розрахунку є лімітом будівництва.
ЗКР складається за затвердженою установленою формою №1 і має відповідну структуру.
У зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва кошти розподіляються по таких розділах і главах:
Розділ А. Базисна кошторисна вартість.
Глава.1. Підготовлення території будівництва.
Глава.2. Основні об’єкти будівництва (ГТС).
Глава.3. Об’єкти підсобного і обслуговувального призначення.
Глава.4. Об’єкти енергетичного господарства.
Глава.5. Об’єкти транспортного господарства і зв’язку.
Глава.6. Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, тепло- і газопостачання.
Глава.7. Благоустрій та озеленення території.
Глава.8. Тимчасові будівлі і споруди.
Глава.9. Інші роботи і витрати.
Глава.10. Утримання дирекції (технічний нагляд) підприємства (установи), що будується і авторський нагляд.
Глава.11. Підготовлення експлуатаційних кадрів.
Глава.12. Проектні та вишукувальні роботи.
Розділ Б. Кошти на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами здійснення будівництва.
Глава.1. Обов’язкові відрахування, збори і платежі.
Глава.2. Резервний компенсаційний фонд замовника.
У випадку відсутності об’єктів, робіт і витрат, що передбачаються відповідною главою, ця глава пропускається без зміни номерів слідуючих глав.
У главу 1 розділу А включаються кошти на роботи і витрати, пов’язані з виникненням прав власника або прав користування (оренди) земельною ділянкою, освоєння території будівництва.
До глави 2 включається базисна кошторисна вартість будівель, споруд та видів робіт основного виробничого призначення. Для гідротехнічного будівництва – це вартість гребель, шлюзів, водоскидів, будівель ГЕС і ГАЕС, водозаборів і водоприймачів, тунелів, трубопроводів, напірних басейнів і зрівнювальних резервуарів. Сюди також включають витрати на спорудження перемичок, водоводів та інших тимчасових споруд, що необхідні для пропускання будівельних витрат річки.
До глави 3 включається базисна кошторисна вартість об’єктів підсобного та обслуговувального призначення: ремонтно-технічні майстерні, заводоуправління, складські приміщення, господарські корпуси, прохідні, теплиці, а також вартість споруд соціальної сфери обслуговування працівників (їдальні, магазини, поліклініки, об’єкти побутового обслуговування та інші об’єкти, розташовані в межах території будівництва).
До глав 4-7 включаються об’єкти, перелік яких відповідає найменуванню глав.
До глави 8 включаються кошти на зведення титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для забезпечення виробничих потреб будівництва, а також для розміщення та обслуговування робітників.
До глави 9 включаються кошти на покриття витрат замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, а також для окремих видів робіт, що не враховані в кошторисних нормативах. У цій главі витрати розподілені по розділах: І. Лімітовані витрати; ІІ. Компенсаційні витрати; ІІІ. Додаткові витрати.
До глави 10 включаються кошти на утримання дирекції підприємства, що будується, проведення авторського нагляду проектних організацій, кошти на проведення спостережень за переміщенням і деформаціями будівель і споруд.
До глави 11 включаються кошти на підготування експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються заново.
До глави 12 включаються: базисна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт у відповідності з ДБН ІV-16-98, ч.ІІІ; базисна кошторисна вартість експертизи проектної кошторисної документації і базисні кошторисні витрати, пов’язані з випробуванням паль та іншими видами робіт.
До Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включається Резерв коштів на непередбачені роботи і витрати, призначений для відшкодування вартості робіт і витрат, потреба в яких виникає в процесі розробки робочої документації або в ході будівництва в результаті уточнення проектних рішень або умов будівництва по об’єктах і видах робіт. Цей резерв показується окремим рядком після підсумку по главах 1-12 розділу А кошторису.
У складі розділу "А" Зведеного кошторисного розрахунку наводяться (у графах 4-8) такі підсумки:
по кожній главі;
сумарні по главах 1-7, 1-8, 1-9, 1-12;
резерв коштів на непередбачені роботи і витрати;
загальний підсумок у такому запису: "Усього по розділу "А", главах 1-12 з урахуванням резерву коштів на непередбачені роботи і витрати".
Кошти на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами будівництва, включаються в розділ "Б" зведеного кошторису.
Обов’язкові відрахування, збори і платежі, передбачені чинним законодавством, визначаються виходячи з норм і бази для їх нарахування, установлених відповідними постановами уряду. До обов’язкових відрахувань, зборів і платежів відносяться: внески на фінансування заходів щодо реалізації Закону України "Про статус і соціальний захист населення, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи", відрахування коштів у державний інноваційний фонд, а також виконання робіт та послуг по розвитку доріг загального користування, інші відрахування, що не враховані в накладних витратах.
Резервний компенсаційний фонд замовника призначений для компенсації додаткових витрат на придбання матеріальних ресурсів за ринковими цінами, на збільшення транспортних витрат і вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, на підвищення заробітної плати і уточнення вартості робіт прямих рахунком.
Розмір указаного фонду визначається замовником і проектною організацією шляхом експертної оцінки, виходячи з будівельної галузі, тривалості проектування і будівництва, фактичного рівня цін.
За підсумком зведеного кошторисного розрахунку розділу "А" указуються в базисному рівні:
а) зворотні суми, що враховують вартість матеріалів і деталей, одержуваних від розробки конструкцій, знесення і перенесення будівель і споруд; меблів, устаткування та інвентарю, придбаних для житлових і службових приміщень для іноземного персоналу, що здійснює шефмонтаж устаткування і матеріалів попутного добування. Указані зворотні суми складаються з підсумків зворотних сум, показаних в об’єктних (локальних) кошторисах;
б) сумарна балансова вартість устаткування, що демонтується і переставляється в межах діючого підприємства, яке реконструюється і технічно переоснащується;
в) дані про пайову участь підприємств і організацій у будівництві об’єктів або споруд;
г) різниця між ринковою вартістю об’єктів, що переносяться (знову зводяться), і балансовою вартістю об’єктів, що зносяться.
Зведений ресурсний кошторис – це документ, що визначає повний склад базисних прямих витрат на будівництво об’єктів і споруд, а також показники по устаткуванню, меблям та інвентарю. Він складається за формою №1а шляхом підсумовування вартісних і ресурсних показників об’єктних (локальних) ресурсних кошторисів.
6. Зведення витрат – це кошторисний документ, що об’єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва промислового підприємства (споруди) або його черги та об’єктів іншого галузевого призначення. Зведення витрат складається за формою №2 у випадках, коли одночасно з будівництвом виробничих об’єктів передбачається будівництво об’єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії.
7. В тому випадку, коли будівництво та введення в експлуатацію підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснювати окремими пусковими комплексами, складається відомість розрахункової кошторисної вартості будівництва об’єктів, що входять у пусковий комплекс.
8. Коли при будівництві підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснювати заходи щодо охорони навколишнього середовища, тоді складається відомість базисної кошторисної вартості будівництва об’єктів та робіт з охорони навколишнього середовища. При цьому у відомості, як правило, зберігається нумерація об’єктів та робіт, прийнята у Зведеному кошторисному розрахунку.
При складанні кошторисної документації здійснюється її нумерація в установленому порядку.
Нумерація локальних кошторисів проводиться при формуванні об’єктного кошторису з урахуванням того, у яку главу зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва він виключається.
Як правило, нумерація локальних кошторисів проводиться таким чином, що перші дві цифри відповідають номеру глави зведеного кошторисного розрахунку, другі дві цифри – номеру рядка в главі і треті дві цифри означають порядковий номер локального кошторису у даному об’єктному кошторисі. Наприклад: № 02-04-12. Номера об’єктних кошторисів по такій системі нумерації не містить у собі останні дві цифри, що відповідають номерам локальних кошторисів. Наприклад: № 02-04.
Результати обчислень і підсумкові дані в кошторисній документації наводять в такому порядку:
у локальних кошторисах порядкові і підсумкові цифри заокруглюються до цілих гривень;
в об’єктних кошторисах підсумкові цифри з локальних кошторисів показуються в тисячах гривень із заокругленням до третього знака після коми;
у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва підсумкові суми з об’єктних кошторисів показуються в тисячах гривень із заокругленням до третього знака після коми.
Проектно-кошторисна документація (ТЕО, ТЕР, проекти, робочі проекти) підлягає погодженню і затвердженню. Спочатку проводиться експертиза (міністерствами і відомствами) узгодження між замовниками і підрядчиками. Затверджують міністерства, комітети, відомства.