Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд визначає величину суспільно-необхідних затрат праці на будівництво нового, або реконструкцію і технічне переозброєння діючого підприємства, будівлі, споруди. Вона складається з кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат, які відносяться до діяльності підрядника, витрат на придбання технологічного обладнання, приладів та технічного інвентарю, на утримання дирекції підприємства, що будується, підготовку експлуатаційних кадрів, на авторський і технічний нагляд, витрати на проектно-вишукувальні роботи та інші. Крім того, кошторисна вартість будівництва містить в собі витрати на перевезення робітників до місця роботи, винагороду за вислугу років, а також значну частину резерву коштів на непередбачені роботи і витрати.

Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд Сб може бути визначена за формулою

Сб = Сбмр + Соб + Сін,(5)

де Сбмр – кошторисні витрати на будівельно-монтажні роботи; Соб – кошторисні витрати на обладнання, пристрої, інструменти, виробничий інвентар і меблі; Сін – кошторисні інші витрати.

Розглянемо складові кошторисної вартості будівництва Сб.

А. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (БМР).

Кошторисна вартість БМР визначається за формулою:

Сбмр = Спв + Сн + Сп, (6)

де Спв - прямі витрати; Сн - накладні витрати; Сп - планові нагромадження або нормативний прибуток.

Прямі витрати Спв безпосередньо пов’язані з виробництвом конкретних видів робіт, елементів конструкцій і частин будівель і спо­руд. Вони складаються:

- з витрат М на будівельні матеріали, вироби і конструкції;

- з витрат на основну зарплату З робітників, які зайняті на виробництві будівель­но-монтажних робіт;

- витрат Ем на експлуатацію будівельних машин і обладнання.

Спв = М + З + Ем (7)

Кошторисна вартість М містить в собі оптову ціну промисловості, витрати по доставці матеріалів до споживачів (сюди входять тран­спортні витрати, вантажно-розвантажувальні і заготівельно-складські вит­рати, витрати на тару, упаковку і реквізит, націнки постачальницько-збутови­х організацій).

Орієнтовний розподіл витрат (%):

1. Витрати на матеріали за оптовими цінами промисловості - 72

2. Транспортні витрати по доставці матеріалів - 21

3. Витрати на тару і реквізит - 4

4. Заготівельно-складські витрати - 2

5. Націнки постачальницьких і збутових організацій - 1

Разом 100%

Ця структура орієнтовна і залежить від видів матеріалів, району будівництва і його галузевої належності (промислове, сільськогосподарське, житлово-громадське, гідротехнічне, газове тощо).

Оптові ціни на основні види продукції (сталь, прокат, кон­струкції, труби, лісові вироби, цемент, збірний залізобетон, азбест) пе­редбачені прейскурантами.

Оптові ціни на місцеві матеріали (цегла, черепиця, гіпс, бе­тони, розчини) також передбачені в своїх прейскурантах.

Транспортні витрати в кошторисних цінах виз­начаються з урахуванням різновиду будівельних матеріалів, що перевозять­ся, виду транспорту (залізничний, автомобільний, водний), умов і відста­ні перевезення.

Кошторисні витрати на тару, упаковку, реквізит. Якщо вони не враховані в оптових цінах, то мають бути передбачені в кошторис­них цінах. Вони враховують використання тари для перевезення будівельних ма­теріалів, а також контейнерів, піддонів і пакетів для цегли та інших ма­теріалів. Обов’язковою умовою при цьому є використання спеціального транспортного реквізиту (засоби кріплення на платформах, спеціальні застосування, кронштейни, троси). При цьому кошторисні ціни містять всі необхідні витрати, в тому числі і повернення вартості від реалізації тари на місці або її повернення постачальникам, витрати на ремонт, зношен­ня.

Структура заготівельно-складських витрат (%):

- утримання заготівельного апарату (контори, відділ постачання) - 25,

- утримання матеріальних складів - 35,

- втрати і псування матеріалів - 40.

Разом 100%

Націнки постачальних і збутових організацій (в тому числі товар­но-сировинні біржи) беруться від споживачів для відшкодування витрат посередницьких операцій при пе­ресуванні ресурсів від виготівників до споживачів.

Основна зарплата робітників З.

Нормативною основою для визначення кошторисних витрат на основ­ну зарплату робітників є:

а) кошторисні норми затрат праці в люд·год. і люд·днях;

б) кошти на зарплату в грн, що приведені в Державних будівельних нормах (ДБН) на відпо­відну одиницю виміру будівельних конструкцій або видів робіт.

Ці показники розраховуються по "Одиничним розцінкам України" (ОРУ-97) і "Розцінкам на монтаж устаткування" (РМУ-97).

При визначенні кошторисних коштів на зарплату робітників для конкретного будівництва до норм зарплати застосовують районний підвищуючий коефіцієнт для даної місцевості (СНиП 4.02-91).

Кошторисні витрати Ем на експлуатацію будівельних машин і об­ладнання, які приймають безпосередню участь в БМР, визначаються:

а) на відповідну одиницю робіт, в маш·год;

б) витратами на утримання і експлуатацію техніки, тобто вартості 1маш·год в грн / маш·год.

,(8)

де Ні - кошторисна вартість затрат машинного часу і-тої машини (маш·год), Ці - кошторисна ціна маш·год і-тої машини (грн / маш·год), Qj – об’єм (кількість) j-тих робіт у відповідних одиницях виміру, n - кількість видів робіт.

В кошторисну вартість машинно-години Ці входять накладні витра­ти, які враховують єдиночасові, річні та експлуатаційні витрати, якими є:

- витрати на перебазування машин з однієї ділянки або будівельної площадки на іншу (єдиночасові витрати Сєд);

- амортизаційні відрахування (річні витрати Ср),

- заробітна плата робітників, що зайняті управлінням і обслуговуванням машин на протязі робочої зміни, і робітників-ремонтників, а також витрати на запчастини, електроенергію, паливо, мастильні матеріали (експлуата­ційні витрати Се).

Ці = (Сєд + Ср + Се)·К , (9)

де К - коефіцієнт накладних витрат управлінь та баз по експлуатації будівельних машин.

В кошторисну ціну Ці не входить заробітна плата робітників (монтажників, такелажників, трубоукладчиків, підсобних, та інш.), які приймають участь в механізованому будівельному процесі, але не зайнятих безпосередньо управлінням машиною, а також робітників, які застосовують механізований інструмент і прилади (домкрати, ручні лебідки), і зварювальників. Їх зарплата повинна бути врахована одиночними розцінками на будівельні роботи.

Накладні втрати Сн, які є другою складовою кошторисної вартості БМР в формулі (6), враховують витрати, що пов’язані з управлінням будівництвом, організацією будівельного виробництва і обслуговуванням його працівників.

Групування витрат, які здійснюються за рахунок накладних витрат, нижче проілюстровані на схемі:

Адміністративно-господарські витрати складаються: з витрат на утримання апарату управління (зарплата і соціальне страхування інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу, а також шоферів легкових автомобілів); витрат на канцелярські і типографські потреби; поштово-телеграфні і телефонні витрати; утримання і ремонт будівель управління та ін.

Витрати на обслуговування працівників складаються: з витрат на додаткову зарплату і відрахувань на соціальне страхування робітників, які зайняті на будівельно-монтажних роботах; витрат на санітарно-гігієнічні та культурно-побутові умови, на охорону праці і техніку безпеки, культурно-масову і фізвиховну роботу.

До витрат на організацію робіт на будівельних майданчиках відносяться: амортизаційні відрахування (або орендна плата); ремонт малоцінного устаткування і тимчасових (нетитульних) будівель і споруд; утримання пожежної і сторожової охорони; геодезичні роботи; утримання виробничих лабораторій; на благоустрій і утримання будівельних територій; на відрядження для виконання БМР; на перебазування лінійних будівельних організацій.

До інших накладних витрат належать витрати на утримання редакцій власних газет і радіо, а також витрати, що непередбачені нормами.

Накладні витрати Сн визначаються за нормами Нн % від суми кошторисних прямих витрат Спв по будівельних та спеціальним будівельних роботах:

, (10)

і від суми основної зарплати працівників Зм по монтажних роботах

. (11)

Планові нагромадження Сп або нормативний прибуток (третя складова формули ( 6 )) приз­наченні сприянню економічної самостійності будівельних організацій, госпрозрахунку, самофінансуванню.

Прибуток підрядних організацій створюється за рахунок двох ос­новних джерел: норми планових нагромаджень в ціні будівельної продукції і зменшення собівартості будівельно-монтажних робіт.

Як вже раніше згадувалось, кошти від прибутку ідуть у фонди економічного стимулювання (в тому числі у фонд розвитку виробництва), % за банківській кредит, підготовку кадрів, власне будів­ництва, утримання автодоріг, фонд науки і техніки.

Як це було сказано в п.3.1, кошторисний прибуток визначається за нормою Нп % від собівартості Ссв будівельно-монтажних робіт, тобто

, (12)

де собівартість Ссв дорівнює сумі кошторисних прямих і накладних витрат

(13)

де - коефіцієнт накладних витрат.

Тоді формула (6) кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт перетворюється у такий вигляд:

Сбмр = Спв + Сн + Сп = Спв (1 + Кн) (1 + Кп), (14)

де - коефіцієнт планового прибутку.

В. Кошторисна вартість обладнання (Соб – друга складова кошторисної вартості будівництва у формулі (5).

При проектуванні виробництв, будівель і споруд і визначенні кошторисної вартості будівництва необхідно врахувати основні характерис­тики обладнання, яке поділяється так:

- за функціональним призначенням (ФП);

- за умовами конструювання (УК);

- за умовами його виготовлення (УВ).

Обладнання за функціональним призначенням поділяють на:

1) Технологічне (для основних виробничих процесів, впливу дії на сировину): домни, мартени (термічна дія), металообробне, бурове, сортовочне (механічна дія), ректифікаційні колони, хімічні, нафтохімічні агрегати (хімічна дія);

2) Підйомно-транспортне (створює умови для функціонування техноло-гічного обладнання): крани, тельфери, конвеєри, елеватори, канат­ні дороги, ліфти;

3) Силове (перетворення різних видів енергії в механічну): па­рові котли, турбіни, дизелі, компресори, мастильні вимикачі, щити, пуль­ти, електрообладнання;

4) Слабкострумове: зв’язок, сигналізація, часо- і радіофікація, автоматичне управління на слабому струмі;

5) Електронне: ЕОМ, АСУ, комп’ютери;

6) Санітарно-технічне;

7) Резервне;

8) Ремонтне і монтажне;

9) Знімальне: стріли крана, ковші екскаватора;

10) Виробничі інструменти і пристрої.

За умовами конструювання обладнання поділяється на:

1) Стандартизоване (яке освоєне серійним виробництвом, за ГОСТами і технічними умовами ТУ). Воно передбачене діючими каталогами і прейскурантами оптових цін;

2) Нестандартизоване (на яке відсутні ГОСТи і ТУ );

3) Крупногабаритне (негабаритне), розміри якого виходять за га­барити залізниці (довжина, висота, ширина);

4) Нетипове (не стандартне): виготовляється серійно, але за­каз по спеціальним ТУ з частковою зміною характеристик, деталей, матеріалів;

5) Унікальне: із значною складністю конструкції, в одиничних примірниках;

6) Автоматичне (яке має автоматичне управління);

7) Модернізоване - таке, в конструкції якого внесені зміни, які підвищують його показники (потужність, продуктивність, пропускну спроможність, довготривалість);

8) Обладнання, яке встановлюється в середині будівельних кон­струкцій (вбудоване) або зовні (для відкритої установки) на відкритих майданчиках.

За умовами виготовлення обладнання поділяється на:

1) Серійне, що виготовляється одночасно в значній кількості;

2) Одиничний (разовий) заказ: окремий примірник або партія за індивідуальним проектом;

3) Дослідний зразок: виготовляється у процесі розробки і вибо­ру конструкції. Після позитивних досліджень цей зразок є еталоном для се­рійного виробництва.

Кошторисна вартість обладнання Со складається з таких витрат:

- оптових цін Цо на обладнання, пристрої, інструмент.

- на тару і реквізит Цтар.

- транспорт Цтр.

- заготівельно-складські Цскл.

- на запасні частини Цз.

- інші (деякі) Цінш.

Со = Цо + Цтар + Цтр + Цскл + Цз + Цінш (15)

Вартість витрат Ц визначається за прейскурантами або розрахунками.

С. Лімітовані та інші витрати Сін (третя складова формули (5)).

До цього розділу відносяться такі витрати:

1. Кошторисні витрати на будівництво тимчасових будівель і спо­руд, що передбачені в зведеному кошторисі. Сюди відносяться титульні бу­дівлі і споруди:

- тимчасові бетонні вузли, асфальтобетонні заводи, установки для дроб­лення каменю, полігони для залізобетонних виробів, майданчики для ук­рупненого збирання конструкцій;

- тимчасові під’їздні колії (до 5 км) і їх споруди (мости, переїзди);

- естакади, платформи, площадки для складування матеріалів;

- тимчасові електростанції, котельні, компресорні;

- тимчасові контори, інвентарні житлові, культурно-побутові, комунальні і лікарняні будівлі.

Нетитульні тимчасові об’єкти і споруди оплачуються за рахунок накладних витрат і їх не включають в титульні списки: склади, кладові, душеві, туалети, контори, забори, огорожі, настіли, переходи, драбини, тимчасова розводка електрики, води, газу, пару, повітря).

2. Додаткові витрати підрядних організацій по виконанню БМР в зимовий період, до яких відносяться:

- доплата до зарплати робітників,

- додаткові витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів з урахуванням роботи на відкритому повітрі або в неопалених приміщеннях,

- доплата, пов’язана із зміною технології БМР,

- витрати по влаштуванню, розбиранню, опаленню теплових приміщень,

- витрати, пов’язані з рихленням мерзлого грунту,

- витрати, пов’язані з іншими температурними факторами.

Зимовою температурою вважається середньодобова температура зов­нішнього повітря нижча 0°С. Україна відноситься до 1-ї і 2-ї температур­них зон, Рівненська обл. – 2 в розподілу по зонах в СНиПах.

3. Витрати на утримання і відновлення автодоріг (по окремих ло­кальних кошторисах).

4. Витрати на першорічний післяосаджувальний ремонт дерев’яних будівель (в розмірі 1% кошторисної вартості робіт цих будівель - по ок­ремому самостійному об’єктному кошторису).

5. Витрати на перевезення робітників.

6. Витрати, пов’язані з випробуванням паль.

7. Витрати на відрядження.

8. Витрати і добавки за пересувний характер робіт (ПМК - пере­сувні механіз. колони, БМП - будівельно-монтажні поїзди).

9. Витрати на виконання науково-дослідних і експериментальних робіт для здійснення прийнятих в проекті технічних рішень.

10. Ліміти витрат на утримання дирекцій будівельних об’єктів і технічний нагляд замовника. (передбачаються зведеним кошторисом будівництва в розд.10 "Утримання дирекцій і технагляд").

11. Витрати на авторський нагляд.

12. Витрати на підготовку експлуатаційних кадрів.

13. Витрати на проектно-вишукувальні роботи (по окремих кошто­рисах).

14. Витрати на непередбачені роботи, визначаються по рекомендо­ваних нормах в % від кошторисної вартості будівництва по главах 1-12 зведеного кошторису (35)%.