Курсовая работа: Оцінка і аналіз майнового стану підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ

кафедра економіки і фінансів

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “ Оцінка і аналіз майнового стану підприємства ”

виконав:

перевірила: старший викладач

Харків, 2009

Зміст

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПКУТИ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Значення й методи аналізу майна підприємства.

1.2 Види активів підприємства

1.3 Обігові активи підприємства

1.4 Аналіз структури майна підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства.

1.5 Основні показники оцінки майнового стану підприємства.

1.6 Відновлення основних фондів підприємства.

2. КОМПЛЕКНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

2.2 Характеристика майнового стану підприємства на основі аналізу активу баланса.

2.3 Аналіз структури пасиву балансу

2.4 Рекомендації по майновому регулюванню на підприємстві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів субєктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень

Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції.

Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі.

Метою аналізу підприємства, є оцінка його майнового і фінансового стану з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо подальшої діяльності підприємства, його реструктуризації або ін.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу майнового стану підприємства, а також дослідження проведення аналізу на прикладі ООО «Лактум». Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу майнового стану підприємства у виробничій на прикладі.

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Значення й методи аналізу майна підприємства

Інформаційними джерелами для аналізу майна підприємства є баланс підприємства, ф.1, примітки до фінансової звітності, ф.5, а також звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ. При аналізі діяльності підприємства до 1999 р. можна використовувати також Звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (згідно з НСБУ такий звіт не складається). При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.

Аналіз майна підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки оборотних активів.

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі майна підприємства:

1. Загальна оцінка структури майна.

2. Аналіз виробничого потенціалу, перш за все, основних засобів.

3. Аналіз складу і динаміки оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна і наявності власних оборотних коштів.

5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства.

1.2 Види активів підприємства

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є :

Грошові та матеріальні внески засновників;

Доходи одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

Доходи від цінних паперів;

Кредити банків і інших кредиторів;

Капітальні вкладення та дотації з бюджету;

Майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленим законодавством порядку;

Інші джерела, не заборонені законодавством України.

Активи підприємства - економічні ресурси підприємства у формі

сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській

діяльності з метою отримання прибутку. Це:

власність юридичної особи і притягнуті засоби;

цінні папери;

товарно-матеріальні цінності;

основні засоби;

фінансові інвестиції, вкладені в господарство інших суб'єктів;

власні патенти;

винаходи;

«ноу-хау»;

права користування землею і природними ресурсами;

будь-яка інша власність, суб'єкта, що хазяює, (підприємство, фірма, компанія і т. п), що може використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Розрізняють активи матеріальні й активи нематеріальні, а також активи фінансові. Крім того, активи бувають

короткострокові — наявні і передбачувані перевести в наявні, а також, які можна чи продати використовувати протягом одного чи року оперативного виробничо-збутового циклу, якщо його тривалість більш року;

довгострокові — не передбачувані перетворити в наявні, продати чи використовувати протягом року чи оперативного циклу;

оперативні — довгострокові активи, використовувані в процесі виробництва, такі, як земля, будинки, устаткування й інші основні фонди;

ліквідні — легко реалізовані засоби (короткострокові державні цінні папери, акції й облігації великих компаній, поточні рахунки, готівка), що не приносять доходу у вигляді відсотків і які дозволяють їхнім власникам робити платежі за своїми обов'язками.

Активи матеріальні – власність юридичних чи фізичних осіб, що має речовинну форму і грошову вартість. Це:

• земля, що знаходиться у власності;

• будинки і спорудження виробничого і невиробничого призначення;

• адміністративні будинки;

• житлові, навчальні, дитячі, лікувальні, оздоровчі, спортивні й інші будинки, приміщення, що знаходяться на балансі підприємства;

• встановлене і невстановлене виробниче устаткування;

• рухоме майно невиробничого призначення;

• запаси сировини, палива, напівфабрикатів (на складах, у цехах і в дорозі), готової продукції;

• майно, основні засоби, земельні ділянки, здані в оренду, що належать підприємству філії, дочірні компанії, якщо вони не мають статусу юридичної особи, а їхні баланси не розділені з балансом головного підприємства.

Матеріальні активи підрозділяються на відтворені (запаси матеріальних оборотних коштів, основні фонди, матеріальні і художні цінності) і невідтворні (земля, надра). Активи нематеріальні - умовна вартість об'єктів промислової й інтелектуальної власності, інших аналогічних майнових прав, визнаних об'єктом права власністю конкретної фізичної чи юридичної особи, що приносять йому дохід.

Підрозділяються на активи фінансові (валюта, депозити, векселі, цінні папери і т. п.) і інші нематеріальні активи (патенти, торгові марки, авторські права, франшизи і т. п.).

Нематеріальні активи — це невловимі (не сприймані дотиком) активи, нова категорія в складі майна підприємства, що числиться в активі балансу бухгалтерського. Основні характерні риси нематеріальних активів:

• відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури

• використання протягом тривалого часу

• здатність приносити користь підприємству

• високий ступінь невизначеності щодо розмірів можливого в майбутньому прибутку від використання.

Їхнім об'єктами можуть бути: права на об'єкти промислової власності — права на винаходи, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування, «ноу-хау», авторські права — виключне право на видання, публічне чи інше використання добутків науки, літератури чи мистецтва; права користування землею й іншими природними ресурсами, що відносяться до виключного права власника на відповідне їхнє господарське чи інше використання; програмне забезпечення обчислювальної техніки — програми на носіях даних з технічної (у т. ч. програмної й експлуатаційної) документації, а також автоматизовані системи обробки інформації; організаційні витрати, понесені в зв'язку зі створенням спільних підприємств чи акціонерних товариств, якщо вони зазначені в установчих документах як частина вкладу в статутний фонд.

У світовій практиці як об'єкт нематеріальних активів розглядається і така категорія, як гудвіл — ціна фірми, що включає сукупність факторів переваги даної фірми над іншими (рівень професіоналізму управлінської команди, ділові зв'язки, репутація, ін.), чи маловідомий у нашій економіці вид нематеріальних активів — франшиза.

Активи фінансові — кошти фізичних чи юридичних осіб; об'єкти, від яких у майбутньому очікується одержання прибутку. Це:

• касова готівка;

• депозити в банках;

• внески;

• чеки;

• страхові поліси;

• вкладення в цінні папери;

• споживчий кредит;

• акції інших підприємств, що дають право контролю;

• паї;

• специфічні активи (монетарне золото і спеціальні права запозичення.

1.3 Обігові активи підприємства

Обігові активи як натурально-речовинна категорія являють собою сукупність матеріально-речових цінностей і грошових активів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість па продукт, що виробляється, впродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти та ін.).

Водночас, в умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартісній формі.

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі обігові фонди. До них на промислових підприємствах належать: сировина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності.

До складу виробничих обігових фондів належать також незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного та ритмічного процесу виробництва на підприємствах і об'єднаннях.

Окрім виробничих обігових фондів, кожне підприємство має частину активів, що знаходиться у сфері обертання. Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства, кошти в розрахунках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називається фондами обертання. Основне призначення (функція) фондів обертання полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання на підприємствах.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху. В зв'язку з цим К. Маркс писав, що «вартість взагалі авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту». Отже, обігові активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству в процесі реалізації продукції.

Звідси, обігові активи як вартісна категорія, являють собою вартість, що авансована в кругообіг виробничих обігових фондів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва й обертання.

В організації обігових активів слід розрізняти їх склад і структуру.

Під складом обігових активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

Структура ж обігових активів — це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі.

У різних галузях народного господарства склад і структура обігових активів різний та залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничий сфері, а також у торгівлі найпитомішу вагу в обігових активах займають запаси.

Запаси — це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва; утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети;

молодняк і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вона оцінюються за цим положенням (стандартом).

Склад і структура обігових активів не залишається постійною величиною. Вони змінюються як по роках, так і протягом року залежно від зміни характеру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування запасів і витрат.

1.4 Аналіз структури майна підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок ікінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Аналіз структури активів підприємства. Аналізу підлягають I, II, III розділи активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі ввиробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальнихактивів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюютьсянайбільшліквідніактиви підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

-відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок

існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.

Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться детальнийаналіз розділів і окремих статей активу балансу.

Аналіз основних засобів та інших необоротних активів. Враховуючи те, що питома вага основних засобів та необоротних активів може змінюватись внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється з запізненням, в той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть збільшуватися досить високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників форми 1 за звітний період, яка відтворює рух основних засобів (зміну норм амортизації та груп розподілу основних фондів, вибуття та введення в експлуатацію нових).

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

Аналіз структури оборотних засобів. Оборотні засоби підприємства складаються із запасів ізатрат тагрошових коштів, розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва, або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.

При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів звиробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" активу балансу необхідно звернутиувагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позиків для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. В тойже час підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.

1.5 Основні показники оцінки майнового стану підприємства

До показників оцінки майнового стану можна віднести:

Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

(1.1)

де О в.ф – обігові виробничі фонди , тис.грн..

А о.– обігові активи тис.грн.

Частка основних засобів в активах

(1.2)

де О с.з. - основні засоби (по залишковій вартості) тис.грн.

А - загальна величина активів.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

(1.3)

де Знос.о.з. – величина зносу основних засобів. тис.грн

Оз. перв – величина основних засобів по первісній вартості, тис.грн.

Коефіціент відновлення основних засобів

(1.4)

де ∆Оз.перв. – приріст первісної вартості основних засобів, тис.грн.

∆Оз.перв - тис.грн.

Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства

(1.5)

де Ов.ф – обігові виробничі фонди, тис. грн.

А – загальні активи

6. Коефіцент мобільності активів

(1.6)

де Анеоб. – необігові активи, тис.грн.

Ао – обігові активи підприємства.

1.6 Відновлення основних фондів підприємства

Процес виробництва на підприємствах усіх форм власності передбачає наявність такого чинника виробництва, як основні фонди.

Основні фонди — це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій і невиробничій сферах діяльності тривалий час (більше року).

Відповідно до діючої типової класифікації основні фонди групуються залежно від їх функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу та ін.

Залежно від функціонального призначення основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.

Виробничі основні фонди — це фонди, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини й устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні фонди, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні фонди — це фонди, що не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші фонди, які використовуються у невиробничій сфері.

Обсяг основних фондів, що є в підприємства, відображається у звіті за їх первісною та залишковою вартістю.

У процесі функціонування основні фонди піддаються фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу.

Фізичний знос основних фондів — це втрата ними первісної споживчої вартості; внаслідок цього вони поступово знецінюються та потребують заміни новими засобами праці того ж роду. Так, будівлі та споруди піддаються поступовому старінню, машини й обладнання — зносу в результаті їхнього виробничого використання, корозії металу тощо.

Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими. Коефіцієнт фізичного зносу (Кф.з.) можна визначати за формулою 1.3. Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів.

Моральний знос виявляється у тому, що випущені раніше основні фонди за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни застарілих основних фондів новими, більш економічними.

Відновлення зношуваних основних фондів і їх відтворення виконується за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.

Амортизація — поступове перенесення по частинах (у міру фізичного зносу) вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт (послуги). Амортизація здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування наступного відновлення і відтворення основних фондів.

Амортизаційні відрахування — грошове відображення розміру амортизації, відповідного ступеня зносу основних фондів. Вони включаються до собівартості продукції та компенсуються при її продажу у виручці, що надходить.

Амортизаційні відрахування підприємства проводять щоквартально, відповідно до встановлених єдиних норм і балансової (залишкової) вартості основних фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами.

Норми амортизаційних відрахувань (річні) встановлюються у відсотках відношенням річної суми амортизації до балансової вартості основних фондів. Вони відображають розмір щорічних амортизаційних відрахувань до амортизаційного фонду. За допомогою норм амортизації регулюється швидкість обігу основних фондів.

Експлуатація основних фондів призводить до їх зносу. Знос основних фондів знижує їх експлуатаційні можливості, призводить до вибуття, а відповідно, і до зниження забезпеченості ними процесу виробництва. Водночас, процес виробництва в кожний конкретний момент має бути забезпечений відповідною кількістю та якісними основними фондами. Це здійснюється за рахунок відтворення (відновлення) основних фондів, що зношуються та вибувають.

Відтворення основних фондів — це процес безперервного їх поновлення (відновлення).

Процес відтворення основних виробничих фондів, які беруть участь у господарському обігу, складається з таких стадій: участь у процесі виробництва — знос — нарахування амортизації — включення амортизації до собівартості продукції, послуг, тобто перенесення вартості на створюваний продукт — відшкодування зносу виручкою, яка надходить від продажу виробленого продукту — накопичення коштів (створення амортизаційного фонду) в сумі зносу для відновлення — відтворення основних фондів шляхом ремонту зношених або придбання нових основних засобів за рахунок створеного амортизаційного фонду.

В умовах ринкової економіки оновлення основних фондів як однієї зі складових матеріальної основи виробництва визначається,

передусім, необхідністю випуску більш якісної продукції, що диктується конкуренцією товаровиробників.

2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лактум”. Статуний фонд товариства складає 690.80 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності. Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів.

Власний капітал дорівнює 5176,7 тисяч грн. Власний капітал підприємства – це частка активів, що зостається за вирахуванням забов’язаннь. Резервний капітал складає 25,60 тис грн. Він утворюється в цілях забезпечення можливих у майбутньому тимчасових фінансових ускладнень. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний процент від розміру статутного капіталу. В акціонерних товариствах резервний капітал повинен становити не менш ніж 25% розміру статутного капіталу. Утворюється він за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у передбаченому установчими документами відсотка ( в акціонерних товариствах - не менш 5% чистого прибутку). Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові витрати по промисловому та соціальному розвитку, на поповнення обігових засобів підприємства, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привелігированим акціям ( на випадок недостачі прибутку ) та інші заходи, які враховані установчими документами. У нашому випадку резервний капітал складає всього 3,7% величини статутного фонду. Це може свідчити про недостатність прибутку, або про використання його на покриття збитків. Нерозподілений прибуток складає 365.00 тис. грн. на кінець періоду.

Для загальної оцінки майнового стану розрахуємо такі показники:

Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

=2200,8/2950.10=0,746

З цього розрахунку бачимо, що частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах складає майже 75 відсотків. Це доводить факт виробничої діяльності підприємства.

2. Частка основних засобів в активах

=2853.70/5855.20=0,487

Тобто вартість основних засобів складає 48,7 відсотка сукупної вартості активів.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

=5542.70/8396.40=0,66

Коефіцієнт зносу склав 66 відсотків, що є великим показником і може негативно відображатись на діяльності підприємства. Вже дивлячись на характер зносу, можна проаналізувати який саме шлях в реорганізації основних фондів потрібен у даному випадку: ремонт обладнання, підтримку даного рівня, чи закупівлю нового.

4. Коефіцієнт відновлення основних засобів

=-891,6/8396.40=-0,106

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від тих, що є на кінець звітного періоду складають нові основні засоби. З даного розрахунку можна зробити висновок, що підприємство не проводило заходів щодо відновлення основних фондів, а навпаки спостерігається зниження первісної вартості у порівнянні с попереднім періодом.

5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства

=2200,8/5855.20=0,376

Частка оборотних виробничих активів у загальних активах підприємства склала 37,6 відсотка.

6. Коефіцієнт мобільності активів

=2874.80/2950.10=0,974

Таке відношення вважається нормальним, якщо воно становить > 1. В нашому випадку значення наближається до одиниці, але трішки недостає бажаного рівня.

2.2 Характеристика майнового стану підприємства на основі аналізу активу баланса

Актив баланса містить інформацію про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вклад його в конкретне майно та матеріальні цінності, про залишках вільної грошової готівки та ін..

Після складання порівняльного аналітичного балансу та проведення необхідних розрахунків можно одержати ряд найголовніших характеристик, які описують фінансово-майнове становище підприємства.

До таких показників відносяться:

Загальна вартість майна підприємства, яка дорівнює активу балансу (стр. 280 = 5855.20 тис. грн. ).

Вартість необігових засобів (активів), яка дорівнює підсумку першого розділу активу баланса (стр. 080 = 2874.80 тис. грн. ).

Вартість мобільних (обігових) активів – сума підсумків другого і третього розділів активу балансу ( стр. 260 + стр. 270 = 2980,40 тис. грн.).

У той же час ці показники самі по собі не дають чіткої картини про стан майна підприємства . Більш повну та об’єктивну інформацію можна получити, якщо провести на підставі даних порівняльного аналітичного балансу вертикальний та горизонтальний аналіз, тобто досліджуючи структуру активу балансу, аналізуючи напрямки змінювання балансових статей.

В першу чергу слід звертати увагу на зміни в майні підприємства (підсумок активу балансу). У нашому випадку вартість майна підприємства збільшилась на 3,6%, що говорить про розширення господарського обороту, що у цілому є позитивною характеристикою.

Наступний крок – аналіз структури активів. У структурі сукупних активів підприємства найбільша відносна вага займає обігові активи (50,38%), та трохи менше необігові активи (49,09%). Загалом підприємство вважається з «важкою» структурою активів, бо частка не обігових активів складає більше 40%. Це свідчить про значні накладні витрати і високій чутливості до змін виручки. У свою чергу «легка» структура свідчить про мобільність майна підприємства. При цьому слід відмітити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом доля необоротних активів у майні підприємства зменшилась на 5,742%, тоді як відсоток оборотних активів збільшилась на 13,627%. Такі зміни сприяють сповільненню оборотності.

Наявність у структурі активів підприємства нематеріальних активів (3,4 тис грн. на початок періоду) посередньо характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, бо воно робить вклади в патенти, ліцензії, другу інтелектуальну власність.

У таблиці 2.1 наведено аналіз оборотних активів підприємства на початок та кінець періоду. Згідно з розрахунків бачимо, що найбільшу частку оборотних активів на початок та на кінець періоду складає готова продукція (581,50 та 913,10 тис. грн.). За період спостерігається значне зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (на 129 тис. грн.), що в загалі є добрим показником, але водночас може відображати негативний стан у зв’язку з тим, що дебіторська заборгованість відображає дієвість підприємства з продажу. Також спостерігається зниження грошових коштів та їх еквівалентів на 144,1 тис. грн. і значне збільшення готової продукції на 331,6 тис. грн. та незавершеного виробництва на 178,7 тис. грн. Тобто підприємство виробляє велику кількість продукції, але не в змозі її реалізувати. Вартість оборотних активів зросла на 353,8 тис. грн. порівняно з попереднім періодом (темп росту склав 113,63%), але в більшій мірі за рахунок виготовленої продукції.

Таблиця 2.1

Аналіз структури оборотних засобів підприємства

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	В абсолютних величинах	У структурі	Темп росту, %
II Оборотні активи
Запаси	507,30	19,54	568,40	19,27	+61,1	6,789	112,04
Незавершене виробництво	535,20	20,61	713,90	24,2	+178,7	19,86	133,39
Готова продукція	581,50	22,4	913,10	30,95	+331,6	36,84	157,02
Товари	3,5	0,13	5,4	0,18	+1,9	0,2	154,29
Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги	580,80	22,37	451,80	15,32	-129	14,34	77,79
Дебіторська заборгованість за розрахунками та інша поточна заборгованість	125,3	4,83	133,8	4,54	+8,5	0,94	106,78
Грошові кошти та їх еквіваленти	247,70	9,54	103,60	3,5	-144,1	16,01	41,82
Інші оборотні активи	15,00	0,58	60,10	2,04	+45,1	5,02	400,67
Усього за розділом ІІ	2596,30	100	2950,10	100	900	100	113,63

2.3 Аналіз структури пасиву балансу

Данні, які приводяться в пасиві балансу, дають змогу визначити, які зміни відбулися у структурі власного і запозиченого капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідки з’явились засоби, що направлені на формування майна підприємства.

Фінансовий стан підприємства у багатьом залежить від того, які засоби воно має у власному розпорядженні і куди вони вкладені.

Необхідність у власному капіталі (розділ I пасиву) обумовлена вимогою самофінансування підприємств. Приватний капітал – основа самостійності та незалежності підприємства. Однак треба враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних засобів не завжди вигідно для нього. Слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невеликі,а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал,чим платить за кредитні ресурси,то,запроваджуючи запозичені засоби,воно може підняти рентабельність свого капіталу.

У той же час,якщо засоби підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов’язань,то,його фінансове становище буде нестійким ,так як з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота,спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням й на залучення в оборот на недовгий час інших капіталів.

Звідси,від того,наскільки оптимальне співвідношення власного й запозиченого капіталу,у більшому залежить фінансове положення підприємства. Розробка правильної фінансової стратегії є одним з основних умов ефективної діяльності підприємства.

У динаміці структури власного капіталу спостерігається невеликий ріст у порівнянні з початком звітного періоду на 36,5 тис. грн. (0,71%), який був зумовлений приростом нерозподіленого прибутку на 94,5 тис. грн. (134,94%). Статутний капітал не змінився, а інший додатковий капітал знизився на 59 тис. грн. (98,58%). Резервний капітал збільшився на 1 тис. грн. (104,07%).

Таблиця 2.2

Динаміка структури власного капіталу

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	В абсолютних величинах	У структурі	Темп росту, %
Статутний капітал	690.80	13.44	690.80	13.34	0	-0,09	100,00
Інший додатковий капітал	4154.30	80.82	4095.30	79.11	-59	-1,71	98,58
Резервний капітал	24.60	0.49	25.60	0.5	1	0,02	104,07
Нерозподілений прибуток	270.50	5.25	365.00	7.05	94.5	1,79	134,94
Загалом	5140.20	100	5176.70	100	36.5		100,71

Динаміка структури позичкового капіталу показує збільшення на кінець звітного періоду на 167,5 тис. грн. (132,77%). На початок звітного періоду зобов’язання підприємства становили 97% з поточних (494,7 тис. грн.). Впродовж звітного періоду частка поточних зобов’язань зросла до 100%, що є негативним чинником і свідчить про нераціональну структуру балансу. Така тенденція сприяє зростанню ризику фінансової стійкості.

Таким чином збільшення джерел формування майна підприємства відбувалося за рахунок змінення:

Власних коштів на 17,89% (36,5/204);

Поточних зобов’язань 90,09% (183,8/204)

Довгострокових зобов’язань -7,99% (16,3/204)

Таблиця 2.3

Динаміка структури позичкового капіталу

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля в оборотних активах)	В абсолютних величинах	У структурі	Темп росту, %
Довгострокові забов’язання	16.30	3	0	0	-16,3	-3,19	0
Поточні забов’язання, у тому числі:	494.70	97	678.50	100	183,8	3,19	137,15
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	53.00	10,37	16.50	2,43	-36,5	-7,94	31,13
Поточні забов’язання за розрахунками	243,4	47,63	577,3	85,08	333,9	37,45	237,18
Загалом	511	100	678,50	100	167,5		132,77

У нашому прикладі основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал. На початок періоду його доля у структурі пасивів становив 90,1%, а на кінець 88,4%. Така структура джерел формування майна є ознакою високої фінансової стійкості підприємства. На кінець періоду відсоток власного капіталу трохи знизився ( на 1,7 %) за рахунок збільшення короткострокових кредитів банків (на 80,1 тис. грн.), авансів виданих (311,5 тис. грн.), та розрахунків з бюджетом (на 34,4 тис. грн.). Натомість зниження зобов’язень спостерігалось за такими статями : кредиторська заборгованість за товари роботи послуги (на 36,5 тис. грн.), розрахунків зі страхуваня (2,5 тис. грн.), оплати праці (9,5 тис. грн.), та іні забовязання (33,5 тис. грн.).

2.4 Рекомендації по майновому регулюванню на підприємстві

Проаналізувавши дані ООО «Лактум» за звітній період можна зробити висновок про необхідність корегування діяльності задля досягнення позитивних результатів діяльності.

Особливу увагу треба звернути на стан основних засобів. Знос на кінець періоду склав 66 відсотків, також данні показали, що підприємство не проводить оновлення їх структури.

Також потребує уваги діяльність підприємства щодо випуску продукції. Підприємство випускає певний обсяг, що призводить до накопичення готової продукції, незавершеного виробництва, в свою чергу дебіторська заборгованість, грошові кошти навпаки знижуються. Це свідчить про неспроможність підприємства збувати продукцію у достатній кількості. У даному випадку скорегувати діяльність можна при проведенні нової маркетингової політики, чи зменшивши обсяг випуску.

За звітній період майно підприємства збільшилось на 3,6 відсотка, найбільшу частину з якого становить поточні зобов’язання. Тобто підприємство збільшує свій капітал за рахунок поточних зобов’язань і вливає їх у випуск нової продукції, яка залишається не розподіленою.

Висновки

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Формування оптимальної структури джерел фінансування майна підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен буьти лише власний капітал і в деякій мірі довгостроковий позиковий капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про власність” від 07.02.91р.

2. Закон України “Про підприємство в Україні” від 27.03.91р.

3. Закон України “Про приватизацію майна держпідприємств”.

4. Майно за новими кодексами // Все про бухгалтерський облік.-2003.-№95.-с.39-40

5. Ольжич Ю. Доходи від використання майна: міжнародне оподаткування// бухгалтерія.-2003.-№25.-с.60-63

6. Сивак А. Якщо ваше майно описали за чужі борги // Бухгалтерія.-2002.№50.-с.75-77

7. Строганов В.О. О порядке отчуждения частной собственности // Бизнес-Д.-1999.-№52.-с.8-10

8. Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности.-М.Финансы и статистика, 1984, с.102-108

9. Бланк И.А. Управление активами.-К.:“НИКА”,2000

10. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання.-К, 2001.

11. Никбахт Е., Гроппелли Н. Фінанси.-К.: “ВИК”, Глобус, 1993

12. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом.-М.: Финансы и статистика, 1996

13. Петров В.В., Ковалев и другие. Как читать баланс, 2-е издательство.-М.,1994

14. Фінанси підприємства./ Под ред. А.М.Поддєрьогіна / К., 2000

15. Економіка підприємства: Підручник.- В 2т. / За ред. С.Ф.Покропивного.-К.: Видавництво “Хвиля-Прес”, Донецьк: Мале підприємство “Поиск”. Т-во книголюбів, 1995

16. Кононенко О., Маханько О. Аналіз фінансової звітності. – 4-те вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – 200 с.

17. Нагашев Е. Б. Анализ финансов предприятия в условиях рынка

18. Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа. -М., 1995

19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности промышленного предприятия.- М., 1996

20. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности.- М., 1998

21. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003

22. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. – К., 2000

23. Економіка підприємств: Посібник / За ред. П.С.Харіва. – Тернопіль: Економічна думка, 2002

24. Шеремет А.Д. и другие. Методика финансового анализа. – М.: Юни-Глоб, 1998

25. Шеремет А.Д., СайфулинР.С. Финансы. П-о, м., 1998

26. Шило В.П. та інші. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005 р. – 240 с.

27. http://www.spb-mb.ru/index.php?page=188

28. http://www.rentagroup.com.ua/index.php?lang=ua&id=service0861

29. http://inpos.com.ua/149

Додатки

Додаток А

Баланс на 2009р.

Актив	Код рядка		На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
1	2		3		4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010		3.4		0.0
первісна вартість	011		6.2		6.4
накопичена амортизація	012		2.8		6.4
Незавершене будівництво	020		3.8		5.4
Основні засоби:
залишкова вартість	030		3042.70		2853.70
первісна вартість	031		9288.00		8396.40
знос	032		6245.30		5542.70
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040		0.00		0.00
інші фінансові інвестиції	045		0.00		0.00
Довгострокова дебіторська заборгованість	050		0.00		0.00
Інвестиційна нерухомість:
справедлива (залишкова) вартість	055
первісна вартість	056
знос	057
Відстрочені податкові активи	060		0.00		15.70
Гудвіл	065
Інші необоротні активи	070		0.00		0.00
Усього за розділом І	080		3049.90		2874.80
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси		100		507.30		568.40
Поточні біологічні активи		110		0.00		0.00
Незавершене виробництво		120		535.20		713.90
Готова продукція		130		581.50		913.10
Товари		140		3.5		5.4
Векселі одержані		150		0.00		0.00
1		2		3		4
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість		160		580.80		451.80
первісна вартість		161		0.00		451.80
резерв сумнівних боргів		162		0.00		0.00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом		170		21.00		5.40
за виданими авансами		180		0.00		98.70
з нарахованих доходів		190		0.00		0.00
із внутрішніх розрахунків		200		0.00		0.00
Інша поточна заборгованість		210		104.30		29.70
Поточні фінансові інвестиції		220		0.00		0.00
Грошові кошти на їх еквіваленти:
в національній валюті		230		247.70		103.60
у т.ч. в касі		231
в іноземній валюті		240		0.00		0.00
Інші оборотні активи		250		15.00		60.10
Усього за розділом ІІ		260		2596.30		2950.10
ІІІ. Витрати майбутніх періодів		270		5.40		30.30
ІV. Необоротні активи та групи вибуття		275
Баланс		280		5651.60		5855.20

Пасив		Код рядка		На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1		2		3	4
І.Власний капітал
Статутний капітал		300		690.80	690.80
Пайовий капітал		310		0.00	0.00
Додатковий власний капітал		320		0.00	0.00
Інші додаткові капітали		330		4154.30	4095.30
Резервний капітал		340		24.60	25.60
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		350		270.50	365.00
Неоплачений капітал		360		0.00	0.00
Вилучений капітал		370		0.00	0.00
Усього за розділом І		380		5140.20	5176.70
1		2		3	4
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Забезпечення власним капіталом	400		0,00			0,00
Інші забезпечення	410		0,00			0,00
Цільове фінансування	420		0,00			0,00
Усього за розділом ІІ	430		0,00			0,00
ІІІ. Довгострокові забов’язання
Довгострокові кредити банків	440		0,00			0,00
Інші довгострокові забов’язання	450		0,00			0.00
Відстрочені додаткові забов’язання	460		16.30			0.00
Інші довгострокові забов’язання	470		0.00			0.00
Усього за розділом ІІІ	480		16.30			0.00
ІV. Поточні забов’язання
Короткострокові кредити банків	500		130.10			50.00
Поточна заборгованість за довгостроковими забов’язаннями	510		0.00			0.00
Векселі видані	520		0.00			0.00
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530		53.00			16.50
Поточні забов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540		156.10			467.60
З бюджетом	550		13.70			48.10
з позабюджетних платежів	560		0.00			0.00
зі страхування	570		25.00			22.50
з оплати праці	580		48.60			39.10
з учасниками	590		0.00			0.00
із внутрішніх розрахунків	600		0.00			0.00
Поточні забов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття	605
Інші поточні забов’язання	610		68.20			34.70
Усього за розділом ІV	620		494.70			678.50
V. доходи майбутніх періодів	630		0.40			0.00
Баланс	640		5651.60			5855.20

Додаток Б

Звіт про фінансові результати за 2009 р.

І. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	2971.80	2860.10
Податок на додану вартість	015	360.50	392.00
Акцизний збір	020	0.00	0.00
	025	0.00	0.00
Інші вирахування з доходу	030	0.00	0.00
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	2611.30	2468.10
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	2086.20	2010.40
Валовий:
прибуток	050	525.10	457.70
збиток	055	0.00	0.00
Інші операційні доходи	060	1166.30	727.00
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності	061
Адміністративні витрати	070	437.20	351.50
Витрати на збут	080	26.20	37.40
Інші операційні витрати	090	1159.70	735.60
Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності	091
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	68.30	60.20
збиток	105	0.00	0.00
Дохід від участі в капіталі	110	0.00	0.00
1	2	3	4
Інші фінансові доходи	120	0.00	0.00
Інші доходи	130	137.90	90.60
Фінансові витрати	140	27.30	29.80
Втрати від участі в капіталі	150	0.00	0.00
Інші витрати	160	137.40	92.90
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	41.50	28.10
збиток	175	0.00	0.00
Фінансові результати від припинено діяльності:
прибуток	176
збиток	177
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	12.90	7.90
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	28.60	20.20
збиток	195	0.00	0.00
Надзвичайні:
доходи	200	0.00	0.00
витрати	205	0.00	0.00
Податки з надзвичайного прибутку	210	0.00	0.00
Чистий:
прибуток	220	28.60	20.20
збиток	225	0.00	0.00
Забезпечення матеріального заохочення	226

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	1106.90	1371.00
Витрати на оплату праці	240	856.40	889.20
Відрахування на соціальні заходи	250	327.10	340.70
Амортизація	260	320.40	308.70
1	2	3	4
Інші операційні витрати	270	261.80	161.40
Разом	280	2872.60	3071.00

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	0.00	0.00
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	0.00	0.00
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320	0.00	0.00
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330	0.00	0.00
Дивіденди на одну просту акцію	340	0.00	0.00

Додаток В