1. Загальна характеристика діяльності ТОВ "Трансмаш"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" засноване у 2003 році. Діяльність підприємства регулюється Законом України "Про підприємство", статутом, а також іншими нормативними документами і законодавчими актами.

Юридична адреса підприємства: Україна, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 23.

ТОВ "Трансмаш" є самостійним господарським об’єктом з правами і обов’язками юридичної особи. Форма власності – приватна, засновниками є фізичні особи, які несуть відповідальність по зобов’язаннях підприємства в межах своєї долі до статутного фонду фірми.

Підприємство має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді.

Підприємство має всі права і несе зобов’язання, передбачені чинним законодавством України для юридичних осіб, у тому числі:

укладати прямі і багатобічні договори з державними, цивільними, господарськими і іншими організаціями і підприємствами, окремими громадянами, а також бути посередниками між ними;

отримувати всіма законними способами майно для підприємства, а також отримувати матеріали і вироби через роздрібну, оптову і комісійну торгівлю, від юридичних і фізичних осіб;

продавати іншим підприємствам, організаціям і особам, обмінювати устаткування, транспортні засоби, матеріальні цінності і гроші, а також списувати з балансу основні фонди, якщо вони зношені або морально застаріли;

укладати як на території України, так і за її межами, різного роду угоди і інші юридичні акти з підприємствами, суспільствами, організаціями, союзами і окремими особами, а також брати участь в торгах, конкурсах, аукціонах, надавати гарантії, бути позивачем і відповідачем в суді;

здійснювати оптову, роздрібну і комісійну торгівлю;

застосовувати договірні ціни і розцінки, а в окремих випадках встановлювати ціни на товари і послуги на встановленому чинним законодавством рівні;

створювати згідно чинному законодавству спільні підприємства, установи і організації, створювати інші (дочерние) підприємства з правами юридичної особи, а також філії, представництва, відділення як на території України, так і за її межами з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків, а також вступати в асоціації, концерни, інші господарські об’єднання, діяльність яких відповідає статутним вимогам підприємства;

відряджати як на території України, так і за її межі співробітників підприємства для навчання, прийняття участі в загальних програмах і проектах, а також приймати представників і фахівців інших організацій за свій рахунок.

Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупність забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов’язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству.

Підприємство створене з метою здобуття прибутку від господарської діяльності, яка направлена на поповнення ринку товарами і послугами для максимального задоволення потреб населення і реалізації на базі здобуття прибутку соціальних і економічних інтересів засновників і членів колективу.

Майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в балансі підприємства. Майно підприємства, включаючи внески засновників, продукцію, отриманий дохід є винятковою власністю засновників, які мають право розпоряджатися їм самостійно, продавати або передавати третім особам.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові і майнові внески засновників;

доходи, отримані від господарської діяльності, реалізації продукції і послуг;

кредити банків і інших кредитних організацій;

інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Підприємство здійснює облік всієї своєї діяльності, контроль за ходом реалізації продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність в порядку встановленому законодавством.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в банках, круглий друк, що містить його повне фірмове найменування українською мовою. Також ТОВ "Трансмаш" має право мати штампи і бланки зі своїм фірмовим найменуванням, власну емблему, а також зареєстрований в установленому порядку товарний знак.

Організаційна структура підприємства побудована за лінійно-функціональним принципом. Загальна чисельність працівників на підприємстві 15 чоловік, з місячним фондом оплати праці 45603,75 грн.

2. Фінансовий аналіз ТОВ "Трансмаш"

Аналіз фінансової діяльності служить для виявлення вузьких місць в управлінні фінансами підприємства, визначення негативних тенденцій фінансового стану підприємства.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів є звіт про фінансові результати і їх використання.

Аналіз фінансового стану проводитиметься по наступному плану:

Аналіз майнового стану підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансових результатів і рентабельності.

Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов’язань).

Аналіз майнового стану підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу (таблиці 1, 2), який утворюється з вихідного балансу шляхом об’єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей.

Аналіз скороченого аналітичного балансу поділяється на горизонтальний і вертикальний. Горизонтальний аналіз визначає абсолютні й відносні зміни величин окремих видів активів і пасивів за звітний період, а також у динаміці за ряд років. Вертикальний аналіз передбачає вивчення структури активу й пасиву балансу. Перевагою вертикального аналізу порівняно з горизонтальним є можливість співставлення структурних показників різних за розміром капіталу підприємств аналогічного напрямку діяльності.

Таблиця 1 – Аналіз майна ТОВ "Трансмаш"

Види активів (майна)	2007 р		2008 р		2009 р		Зміни (+,–) 2008/2007			Зміни (+,–) 2009/2008
	сума, тис. грн	у % до підсумку	суми, тис. грн.	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	суми, тис. грн.	питомої ваги, проц. пунктів	У % до 2007 р.	суми, тис. грн.	питомої ваги, проц. пунктів	У % до 2008 р.
Майно – всього	1517,3	100	1647,8	100	2530,0	100	129,7	0	8,5	882,2	0	53,5
1. Необоротні активи	357,0	23,5	452,6	27,5	446,4	17,6	95,6	4,1	26,8	–6,2	–9,9	–1,4
1.1 Основні засоби	168,6	11,2	305,7	18,5	427,3	16,9	137,1	7,3	81,3	121,6	–1,6	39,8
2 Оборотні активи	1158,4	76,4	1193,2	72,4	2080,3	82,2	34,8	–4,0	3,0	887,1	9,8	74,3
1. Виробничі запаси	10,4	0,7	31,7	1,9	23,4	0,9	21,3	1,2	204,8	–8,3	–1,0	26,2
Фонди обігу	323,2	21,3	476,5	28,9	1303,6	51,5	153,3	7,6	47,4	827,1	22,6	173,6
1. Готова продукція і товари	98,7	6,5	105,0	6,4	390,7	15,4	6,3	–0,1	6,4	285,7	9,0	272,1
Поточна дебіторська заборгованість	202,1	13,3	345,8	20,9	807,6	31,9	143,7	7,6	71,1	461,8	11,0	133,5
3. Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	8,3	0,5	5,4	0,3	87,9	3,5	–2,9	–0,2	–34,9	82,5	3,2	1527,8
4. Інші оборотні активи	14,1	0,9	20,3	1,2	17,4	0,7	6,2	0,3	43,9	–2,9	–0,5	–14,3
3. Витрати майбутніх періодів	1,9	0,1	2,0	0,1	3,3	0,2	1,4	0	73,7	1,3	0,1	65,0

Таблиця 2 – Аналіз капіталу ТОВ "Трансмаш"

Види пасивів (капіталу)	2007 р		2008 р		2009 р		Зміни(+,–) 2007/2008			Зміни(+,–) 2008/2009
	сума, тис. грн	у % до ідсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до під–сумку	суми, тис.грн.	питомої ваги, проц.пунктів	У % до 2007 р.	суми, тис.грн.	питомої ваги, проц.пунктів	У % до 2008 р.
Капітал – всього	1898,3	100	1927,8	100	2530,0	100	29,5	0	1,6	602,2	0	31,2
1. Власний капітал	179,0	9,4	458,6	23,8	1203,3	47,6	279,6	14,4	156,2	744,7	23,8	162,4
1.1.Статутний капітал	34,4	1,8	284,4	14,7	423,8	16,7	250,0	12,9	726,7	139,4	2,0	49,1
Зобов’язання	1719,3	90,6	1469,2	76,2	1326,7	52,4	-250,1	-14,4	-14,6	-142,5	-23,8	-9,7
1 Забезпечення наступних витрат і платежів	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Довгострокові зобов’язання	23,0	1,2	23,0	1,2	4,1	0,2	0	0	82,2	-18,9	-1,0	-82,2
3. Поточні зобов’язання	1696,3	89,4	1446,2	75,0	1322,6	52,3	-250,1	-14,4	14,7	-123,6	-22,7	-8,5
3.1. Кредиторська заборгованість	388,6	20,4	441,6	22,9	1001,2	39,6	53,0	2,5	13,6	559,6	16,7	126,7
3. Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0

Аналіз структури активу й пасиву балансу доповнюється системою структурних показників (таблиця 3), які визначаються за даними таблиць 1,

Таблиця 3 – Показники структури активу й пасиву балансу підприємства (станом на кінець року), %

Показники	Роки			Зміни (+, –) 2009 р. від
	2007	2008	2009	2007 р	2008 р
Структура активу, питома вага:
– необоротних активів у майні	23,5	27,5	17,6	–5,9	–9,9
– оборотних активів у майні	76,4	72,4	82,2	5,8	9,8
– оборотних виробничих фондів в оборотних активах	0,7	1,9	0,9	0,2	–1,0
– фондів обігу в оборотних активах	27,9	39,9	62,6	34,7	22,7
– поточної дебіторської заборгованості у майні	13,3	20,9	31,9	18,6	11,0
– поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах	17,5	29,0	38,8	21,3	9,8
– грошових коштів і поточних фінансових інвестицій у майні	0,5	0,3	3,5	3,0	3,2
– грошових коштів і поточних фінансових інвестицій в оборотних активах	0,7	0,5	4,2	3,5	3,7
Структура пасиву, питома вага:
– власного капіталу в загальному капіталі	9,4	23,8	47,6	38,2	23,8
– зобов’язань в загальному капіталі	90,6	76,2	52,4	–38,2	–23,8
– довгострокових зобов’язань у , зобов’язаннях	1,4	1,6	0,3	–1,1	–1,3
– поточних зобов’язань у зобов’язаннях	98,7	98,4	99,7	1,0	1,3
– кредиторської заборгованості у загальному капіталі	20,4	22,9	39,6	19,2	16,7
– кредиторської заборгованості у зобов’язаннях	22,2	30,1	75,5	53,3	45,4

Крім того, для оцінки майнового стану підприємства з точки зору характеристики стану і руху основних засобів використовуються наступні показники:

1. Коефіцієнт зносу основних засобів, %.

Коефіцієнт придатності основних засобів, %.

Показники стану і руху основних засобів наводяться в таблиці 4.

Таблиця 4 – Показники оцінки майнового стану ТОВ "Трансмаш"

Показники	Роки			Зміни
	2007	2008	2009	2008	2009
Коефіцієнт зносу основних засобів, %	28,5	25,4	23,1	–3,1	–2,3
Коефіцієнт придатності основних засобів, %	71,5	74,6	76,9	3,1	2,3

Аналіз майна підприємства в динаміці за період 2007–2009 рр. показав, що спостерігається зменшення необоротних активів та збільшення оборотних активів. Це може означати, що підприємство продає основні засоби щоб збільшити обсяг виробництва, що і спостерігається на початку періоду. Потім зростає дебіторська заборгованість, це означає, що підприємство реалізувало продукцію, але ще не отримало грошей за неї, а їх отримання спостерігається в останньому році даного періоду.

Аналіз капіталу підприємства показав, що на всьому періоді спостерігається збільшення власного капіталу, та навпаки зменшення зобов’язань. Це свідчить про те, що підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Порівнявши дебіторську та кредиторську заборгованість можна зробити припущення, якщо дебітори своєчасно віддадуть борг, то підприємство також своєчасно може своєчасно розрахуватись по кредитам.

Зменшення коефіцієнту зносу свідчить, що підприємство не потребує в оновленні основних засобів, це також позитивна риса підприємства.

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів. Фінансова стійкість – це критерій надійності партнера. Її оцінка дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу (насамперед партнерам по договірних відносинах) визначити фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу. Фінансова стійкість являє собою комплексне поняття, яке формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності, під впливом різних фінансово-економічних процесів, є головним компонентом загальної економічної стійкості підприємства.

Отже, фінансову стійкість можна визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподіл і використання, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне забезпечити безперервний ефективний процес виробництва та реалізації продукції, його розширення й оновлення, розвиток інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів при збереженні плато – та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Фінансове стійким є такий господарюючий суб’єкт, який за рахунок власних фінансових ресурсів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується вчасно за своїми фінансовими зобов’язаннями.

Фінансову стійкість підприємства характеризує насамперед співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями. Чим більшу питому вагу в структурі пасивів займає позиковий капітал, тим вищий ризик кредиторів і нижча ймовірність повернення боргів у випадку банкрутства підприємства-боржника. Однак співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями дозволяє дати лише загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Тому у світовій і вітчизняній фінансово-аналітичний практиці розроблена система фінансових коефіцієнтів, які відображають різні аспекти стану активів і пасивів підприємства. За змістом їх можна поділити на три групи:

1. Показники структури капіталу – характеризують співвідношення між статтями і розділами пасиву балансу: коефіцієнт автономії (інші назви: коефіцієнт незалежності, коефіцієнт концентрації власного капіталу); коефіцієнт концентрації залученого капіталу; коефіцієнт фінансування (коефіцієнт фінансової стабільності); коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів); коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів; коефіцієнт структури залученого капіталу.

2. Показники стану оборотних активів – характеризують співвідношення між статтями і розділами активу й пасиву балансу: коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів; коефіцієнт забезпеченості запасів; коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (коефіцієнт маневреності функціонального капіталу).

3. Показники стану основного капіталу - характеризують співвідношення між статтями і розділами активу балансу: коефіцієнт реальної вартості майна; коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні; коефіцієнт накопичення амортизації (коефіцієнт зносу основних засобів і нематеріальних активів); коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів.

Коефіцієнт автономії показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, інвестованих у діяльність підприємства. Вважається, що при умові його значення і 0,5 (або і 50 %), ризик кредиторів (банків, інвесторів, постачальників) є мінімальним, оскільки у цьому випадку зобов’язання підприємства можуть бути виконані за рахунок власних коштів. Чим вищий коефіцієнт автономії, тим більш стійким є підприємство.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує питому вагу зобов’язань в загальній величині пасивів підприємства і відображає рівень його фінансової залежності.

Коефіцієнт фінансування показує, скільки припадає власного капіталу на 1 грн. зобов’язань, а коефіцієнт фінансового ризику, навпаки – скільки позикових коштів підприємство використало на 1 грн. вкладеного у майно власного капіталу.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника – негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт структури залученого капіталу відображає можливості підприємства щодо залучення довгострокових зобов’язань.

Економічний зміст, нормативні значення та порядок розрахунку показників оцінки фінансової стійкості підприємства наведено в таблиці 5.

Таблиця 5 – Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Трансмаш"

Показники	Роки			Відхилення (+,–) 2009 р. від
	2007	2008	2009	2007	2008
1. Показники структури капіталу
Коефіцієнт автономії	0,118	0,278	0,476	0,358	0,198
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,906	0,762	0,524	–0,382	–0,238
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,118	0,278	0,476	0,358	0,198
Коефіцієнт фінансування	9,605	3,204	1,103	–8,502	–2,101
Коефіцієнт фінансового ризику	0,104	0,312	0,907	0,803	0,595
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,114	0,048	0,004	–0,11	–0,044
Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,011	0,012	0,002	–0,009	–0,01
Показники стану оборотних активів
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	–0,994	0,063	0,632	1,058	0,569
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів	–0,154	0,024	0,366	0,178	0,342
Продовження таблиці 5
Коефіцієнт забезпеченості запасів	–1,632	0,915	1,838	2,546	0,923
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	–0,047	0,190	0,122	0,236	–0,067
3. Показники стану основного капіталу
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,118	0,205	0,178	0,087	–0,027
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні	0,111	0,186	0,169	0,074	–0,017
Коефіцієнт накопичення амортизації	0,292	0,260	0,383	–0,032	0,122
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів	3,245	2,636	4,660	–0,608	2,024

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Коефіцієнт забезпеченості о6оротних коштів відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних коштів. Наявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів (не менше 10 % від загальної величини оборотних активів) означає здатність підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Коефіцієнт забезпеченості запасів характеризує рівень достатності власних оборотних коштів для формування запасів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує питому вагу грошових коштів (як найбільш ліквідних активів) у загальній величині власних оборотних коштів.

При умові відсутності у підприємства власних оборотних коштів коефіцієнти маневреності власного капіталу, забезпеченості оборотних коштів, забезпеченості запасів дорівнюють нулю, а коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів – не визначається.

Коефіцієнт реальної вартості майна визначає, яку питому вагу у майні займають основні засоби і оборотні виробничі фонди. Збільшення цього показника свідчить про нарощування виробничого потенціалу підприємства. Схожий зміст має коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні.

Коефіцієнт накопичення амортизації характеризує функціональний стан необоротних активів підприємства.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів вказує на рівень забезпеченості необоротних активів оборотними коштами. Виходячи з того, що фінансова стабільність підприємства досягається у випадку, коли зобов’язання гарантовано покриваються оборотними активами, ознакою такої стабільності є виконання наступної умови:

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів > коефіцієнта фінансового ризику.

Коефіцієнт автономії. Аналіз показав, що протягом даного періоду нормативні умови не виконуються і коефіцієнт автономії не перевищує 0,5, хоча і спостерігається тенденція до підвищення. Це свідчить про те, що існує ризик кредиторів, тобто підприємство є фінансово нестійким і залежним від кредиторів. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу лише у 2009 близький до його нормативного значення 0,5, це також негативна риса.

Коефіцієнт фінансування, аналіз показав, що коефіцієнт перевищує нормативні умови (>1). Хоча спостерігається його зниження, це викликане зменшенням власного капіталу, та збільшення зобов’язань. І навпаки йому зростання коефіцієнту фінансового ризику.

Отже, проаналізувавши ці коефіцієнти, можна зробити висновок про те, що підприємство є фінансово нестійким і залежним від кредиторів, хоча при збереженні такої тенденції ситуація може змінитися на протилежну.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів до 2009 року зменшувався, що свідчить про позитивну тенденцію і незалежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Аналіз показав, що протягом даного періоду цей коефіцієнт має позитивну тенденцію, за рахунок зменшення розміру необоротних активів, і збільшення власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Коефіцієнт забезпеченості о6оротних коштів. Аналіз показав, що протягом даного періоду нормативне значення більше 0,1 виконано лише у 2009 році. Тенденція за всі роки позитивна. Причиною цього відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних коштів. Наявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів (не менше 10 % від загальної величини оборотних активів) означає здатність підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Коефіцієнт забезпеченості запасів. Аналіз показав, що за всі роки, крім 2007, нормативні умови цілком задовольняють. Це свідчить про те, що рівень достатності власних оборотних коштів на підприємстві для формування запасів на досить високому рівні.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів. Аналіз показав, що за поточний період цей коефіцієнт мав тенденцію збільшення , а в 2009 році він почав зменшуватись. Коефіцієнт реальної вартості майна. Аналіз показав, що з 2008 року він має негативну тенденцію, що є негативним для підприємства. Це відбувається за рахунок зменшення основних засобів та оборотних виробничих фондів, та збільшення кількості активів.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні має також ту саму тенденцію. Коефіцієнт накопичення амортизації. Аналіз показав, що протягом цього періоду показник має позитивну тенденцію. Коефіцієнт збільшується, а це свідчить про те, що необоротні активи уже зносились, але ще можуть брати участь в процесі виробництва.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів. Аналіз показав, що на підприємстві спостерігається тенденція до збільшення цього коефіцієнту. Це свідчить про те, що необоротні активи забезпечені оборотними коштами. Цей коефіцієнт є більший ніж коефіцієнт фінансового ризику, а з цього слідує, що підприємство є стабільним.

Аналіз показників оцінки фінансової стійкості підприємства проводиться за двома напрямами:

1. Порівняння фактичних значень показників, які визначені на дату складання балансу, з нормативними рівнями, що дозволить сформулювати висновок про фінансову стійкість (або нестійкість) підприємства за відповідним коефіцієнтом. При цьому слід мати на увазі, що незначне відхилення фактичного рівня показників від нормативних значень не завжди свідчить про фінансову нестабільність підприємства. Висновки на основі таких порівнянь повинні бути зваженими і враховувати специфіку функціонування конкретного господарського суб’єкта.

2. Порівняння фактичних значень показників у динаміці, що дасть змогу визначити тенденції у зміні фінансової стійкості підприємства.

Абсолютні значення і тенденції зміни фінансових коефіцієнтів мають, як правило, різнопланове тлумачення. Тобто, якщо за одними показниками підприємство вважатиметься фінансове стійким, то за іншими – навпаки. З метою визначення одного з чотирьох типів фінансової стійкості підприємства використовується методика, яка базується на розрахунку системи показників забезпеченості запасів джерелами їх формування.

Отже, фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних оборотних коштів спроможне забезпечити формування запасів, не допускає невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов’язаннями (таблиця 6).

Таблиця 6 – Визначення і аналіз типу фінансової стійкості підприємства, тис. грн.

Показники	Роки			Відхилення 2009 р. від
	2007	2008	2009	2007	2008
Власні оборотні кошти	–178	6	756,9	184	750,9
Довгострокові зобов’язання	0	23	4,1	23	–18,9
Короткострокові кредити банків	890,5	186,6	0	–703,9	–186,6
Запаси	109,1	31,7	414,1	–77,4	382,4
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для формування запасів	–178	29	761	207	732
Наявність власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів	712,5	215,6	761	–496,9	545,4
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів для формування запасів	–287,1	–25,7	342,8	261,4	368,5
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для і формування запасів	–287,1	–2,7	346,9	284,4	349,6
Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів	603,4	183,9	346,9	–419,5	163
Тип фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості запасів відповідними джерелами формування	6,5	6,8	1,8	0,3	–4,9
Надлишок (+) або нестача (–) відповідних джерел формування на 1 грн. запасів, грн.	5,5	5,8	0,8	0,3	–4,9

За результатами проведених розрахунків за період, можна зробити висновок про те, що підприємство в 2007–2009 роках мало кризовий стан, тобто запаси не забезпечувалися джерелами їх формування і підприємство перебувало на межі банкрутства. Починаючи з 2007 року збільшивши власні оборотні кошти та зменшивши запаси підприємство переходить із кризового фінансового стану до абсолютної фінансової стійкості.

4. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Ліквідність підприємства – це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань. Іншими словами, ліквідність характеризується здатністю підприємства швидко погасити свої фінансові зобов’язання. Ліквідність визначається співвідношенням величини ліквідних засобів, які можуть бути використані для погашення боргів, і величини зобов’язань. За своїм змістом ліквідність підприємства означає ліквідність його балансу.

За ознакою рівня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, оборотні активи (платіжні засоби) поділяються на 4 групи.

1. Найліквідніші активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції.

2. Швидкореалізовувані активи. До цієї групи активів відносяться активи, для переводу яких в грошову форму потрібен більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі були отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду суб’єктивних і об’єктивних чинників: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків.

3. Повільно реалізовувані активи. Набагато більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат в незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім в грошові кошти. Крім того, до цієї групи активів відносяться витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не увійшли до перших двох груп.

4. Важкореалізовувані активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких була відображена в першому розділі активу балансу.

За даними балансу зобов’язання підприємства групуються відповідно до передбачуваних термінів погашення. Угрупування проводиться відповідно до загальновизнаних уявлень про терміновість погашення того або іншого виду зобов’язання.

Використовуючи цей критерій, зобов’язання підприємства можна згрупувати таким чином:

1. Найтерміновіші зобов’язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах.

2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться короткострокові позикові кошти, поточні зобов’язання по розрахунках і інші поточні зобов’язання. Крім того, сюди слід віднести також частину пасивів, наведених в розділі другому пасиву балансу "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", в частині сум, які плануються до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Таке ж обмеження відноситься і до розділу п’ятого пасиву балансу "Доходи майбутніх періодів".

3. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів була представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, відображеними в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п’ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримується наступна рівність:

(1)

Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це вабить і виконання четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активу і пасиву. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу враховуються оборотні активи підприємства і привернуті джерела фінансування.

У випадку якщо одне або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, в реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити в повному ступені більш ліквідні.

Зіставлення підсумків першої групи по активу і пасиву, тобто Л1 і П1, відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння другої групи по активу і пасиву (Л2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для третьої і четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходженні у відносно віддаленому майбутньому.

Аналіз ліквідності підприємства показав, що воно в 2007–2009 роках не має достатньої кількості надходжень (Л1) для погашення поточних платежів (П1). А в 2008 році баланс підприємства стає відносно ліквідним. Це свідчить про те, що підприємство не може розрахуватися в поточний період часу. Проте, за рахунок реалізації дебіторської заборгованості можливе погашення короткострокових зобов’язань. Порівняння другої групи по активу і пасиву (Л2 і П2) показує тенденцію збільшення поточної тенденції в недалекому майбутньому. Зіставлення третьої групи по активу і пасиву показує, що Л3>П3, тобто заборгованість по довгостроковим пасивам погаситься за рахунок повільно реалізовуваних активів. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для четвертої групи (Л4 та П4) відображає недостатню кількість надходжень для погашення платежів у відносно віддаленому майбутньому.

Отже, з категорією ліквідності тісно пов’язане поняття платоспроможності, яке характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. Платоспроможність означає наявність у підприємства фінансових можливостей для регулярного і своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань. Аналіз платоспроможності доцільно здійснювати у широкому і вузькому плані.

Для оцінки платоспроможності підприємства у широкому розумінні використовується система показників, які мають назву коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство має можливість негайно погасити високоліквідними оборотними активами (грошовими коштами і поточними фінансовими інвестиціями). Цей показник є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства.

Проміжний коефіцієнт покриття (інша назва: уточнений коефіцієнт ліквідності) показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити, використавши поряд з високоліквідними активами дебіторську заборгованість. Цей показник характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови своєчасного її погашення.

Таблиця 7 – Аналіз ліквідності ТОВ "Трансмаш", тис. грн

Актив	2007 р	2008 р	2009 р	Пасив	2007 р	2008 р	2009 р	Платіжний надлишок (+) або нестача (–)
1.Найліквідніші активи (Л1)	8,3	5,5	93,2	1.Найтерміновіші зобов’язання (П1)	388,6	441,6	1001,2	–380,3	–436,1	–908
Швидко–реалізовувані активи (Л2)	1125,6	1030,7	1946,3	Короткострокові пасиви (П2)	1307,7	1004,6	321,4	–182,1	26,1	1624,9
3. Повольно реалізовувані активи (ЛЗ)	26,4	54	44,1	3. Довгострокові пасиви (ПЗ)	0	23	4,1	26,4	31	40
4. Важко–реалізовувані активи(Л4)	357	452,6	446,4	4. Постійні (стійкі) пасиви (П4)	179	458,6	1203,3	178	–6	–756,9
БАЛАНС	1517,3	1542,8	2530	БАЛАНС	1875,3	1927,8	2530	-	-	-

Загальний коефіцієнт покриття (інша назва: загальний коефіцієнт ліквідності) – це найбільш узагальнюючий показник платоспроможності, який визначається відношенням усіх оборотних активів підприємства до суми поточних зобов’язань. Характеризує платіжні можливості підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх оборотних коштів, за умови своєчасних розрахунків з дебіторами, реалізації готової продукції та, в разі потреби, оборотних виробничих фондів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки одиниць оборотних активів припадає на кожну одиницю поточних зобов’язань. Коли він стає меншим за 1,0, структура балансу вважається незадовільною, а підприємство – неплатоспроможним.

Наведені показники ліквідності дають відповідну характеристику рівня платоспроможності підприємства при послідовному включенні в розрахунки різних груп платіжних засобів. Крім того, кожний показник задовольняє інтереси певних користувачів аналітичної інформації. Так, для постачальників товарно-матеріальних цінностей найбільший інтерес має коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банки особливу увагу приділяють проміжному коефіцієнту покриття. Акціонери підприємства оцінюють його фінансовий стан переважно за допомогою загального коефіцієнта покриття.

Коефіцієнт загальної платоспроможності показує кратність перевищення вартості майна над сумою довгострокових і поточних зобов’язань. Розрахунок цього показника проводиться в умовах значного погіршення фінансового стану підприємства, аж до його банкрутства.

Аналіз показників оцінки платоспроможності підприємств проводиться за даними таблиці 8.

Таблиця 8 – Аналіз платоспроможності підприємства

Показники	Роки			Відхилення (+, –) 2009 від
	2007	2008	2009	2007	2008
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,005	0,004	0,070	–0,001	0,067
Проміжний коефіцієнт покриття	0,610	0,716	1,247	0,106	0,530
Загальний коефіцієнт покриття	0,683	0,825	1,573	0,142	0,748
Коефіцієнт загальної платоспроможності	0,894	1,122	1,907	0,227	0,785

Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Аналіз показав, що протягом 2007–2009 років він не відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не має можливості негайно погасити частину поточних зобов’язань високоліквідними оборотними активами. І лише в 2008 році він став більшим за нормативне значення, це трапилося за рахунок збільшення грошових коштів. Проміжний коефіцієнт покриття поступово зростає, і вже в 2008 році він стає більшим за норму. Це свідчить про те, що починаючи з цього року підприємство може погасити поточні зобов’язання, використавши поряд з високоліквідними активами дебіторську заборгованість за умов своєчасного її погашення.

Загальний коефіцієнт покриття більше 1, тобто структура балансу вважається задовільною.

Коефіцієнт загальної платоспроможності. Аналіз показав, що протягом даного періоду він має позитивну тенденцію, це свідчить про те, що фінансовий стан може покращитись.

У вузькому розумінні платоспроможність означає здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів, які можуть бути негайно перетворені у платіжні засоби. Вважається, що у підприємства на рахунках повинен бути залишок грошових коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю усіх видів, строки сплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади), і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються у цей же період. Відношення суми грошових коштів до різниці між кредиторською і дебіторською заборгованістю, виражене у відсотках, називається ступенем поточної платіжної готовності.

5. Аналіз фінансових результатів і рентабельності

Аналіз фінансових результатів і рентабельності є одним із найважливіших напрямків оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 року відповідно до міжнародних стандартів відбулися зміни в методиці визначення прибутку підприємств.

У звіті про фінансові результати (П(С)БО 3) прибутки (збитки) поділяються за видами діяльності підприємства:

1. Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність – реалізація оборотних активів; реалізація іноземної валюти; доходи від операційної оренди; доход (втрати) від операційних курсових різниць; одержані (сплачені) пені, штрафи, неустойки; доход від списання кредиторської заборгованості; відшкодування раніше списаних активів; одержані гранти, субсидії; інші доходи (втрати) від операційної діяльності.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства: доход (втрати) від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства; доход (втрати) від спільної діяльності; дивіденди одержані; відсотки, одержані за облігаціями та іншими цінними паперами; інші доходи від фінансових операцій.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів: реалізація фінансових інвестицій; реалізація основних засобів; реалізація нематеріальних активів; реалізація інших необоротних активів; ліквідація необоротних активів: доход (втрати) від не операційних курсових різниць; доход від безоплатно отриманих оборотних активів; уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій; інші доходи (втрати) від звичайної діяльності.

Надзвичайна діяльність – операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно: втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій; відшкодування збитків від надзвичайних подій.

Призначення звіту про фінансові результати полягає передусім у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Послідовність розрахунку цього показника містить визначення таких його складових.

Чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначають вирахуванням з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших вирахувань з доходу.

Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом(виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначають як суму валового прибутку (збитку), інших операційних доходів за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування розраховують як суму прибутку (збитку) від операційної діяльності доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів за мінусом фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших ви трат.

Прибуток від звичайної діяльності – це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток. Збиток від звичайної діяльності співпадає із збитком від звичайної діяльності до оподаткування.

Чистий прибуток (збиток) визначають як суму прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу за мінусом надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

Аналіз формування, структури і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється за даними таблиці 9.

Провівши детальний аналіз фінансової діяльності підприємства, можна зробити наступні висновки. В період з 2007 по 2009 роки ми бачимо разом із зростанням витрат також зростає чистий прибуток. А проаналізувавши тенденцію, можна сказати, що фінансові результати фірми будуть надалі покращуватись

Таблиця 9 – Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Показники	2007 р.		2008 р.		2009 р.		Зміни у % до
	сума, тис. грн.	Питома вага, %	сума, тис. грн.	Питома вага, %	сума, тис. грн.	Питома вага, %	2007 р.	2008 р.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3575,3	–	6482,3	–	11252	–	81,307862	73,580365
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3211	–	7465,6	–	14160,4	–	132,50078	89,675311
У % до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	–	89,8	–	115,2	–	125,8	–	–
Операційні витрати	10044,4	100	–2382	100	–10527,3	100	–123,71471	341,95214
У тому числі а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2419,7	24,1	–4101,3	172,2	–6794,2	64,5	–269,49622	65,659669
б) адміністративні витрати	576,6	5,7	–256,8	10,8	–718,3	6,8	–144,53694	179,71184
в) витрати на збут	47,5	0,5	–11,5	0,5	–75,9	0,7	–124,21053	560
г) інші операційні витрати	7000,6	69,7	1987,6	–83,4	–2938,9	27,9	–71,608148	–247,86174
Валовий прибуток (збиток)	891,3	–	1002,3	–	1549,4	–	12,453719	54,584456
У % до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	–	27,8		13,4	–	10,9	–	–
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	0	–	509,7	–	0	–	0	–
Фінансові та інвестиційні доходи	209,9	–	187,9	–	59,9	–	–10,481182	–68,121341
Фінансові та інвестиційні витрати	–149,7	–	–102,9	–	–59,4	–	–31,262525	–42,274052