ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ”

тема

“Інформаційна система як частина організаційної системи, її основні характеристики”

ЗМІСТ

1 Інформаційні системи, характеристика, види і властивості

2 Інформаційно-правова система

3 Інформаційні системи цивільної оборони

Використана література

1 Інформаційні системи, характеристика, види і властивості

У теорії інформаційних систем обробки даних (ІСОД) інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-що або будь-кого.

При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті. Природно, що така інформація має потенційно міститися в згаданих відомостях. В іншому випадку ніякої інформації одержати не вдасться.

При підході до інформації з позиції теорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок: із «сирої» інформації здобути «готову».

Розглянуті підходи до поняття інформації можна використовувати не лише при аналізі різних об'єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад, управління народним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який зміст вкладається в інформацію. Залежно від того чи іншого тлумачення інформації застосовується відповідний до нього апарат аналізу.

Кожна наукова галузь, а також людська практика пов'язані зі «своєю» інформацією. Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною.

Поняття економічної інформації (ЕІ) є центральним в економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інформаційних систем обробки даних.

Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого, - нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкреслити її особливості, які випливають з економічних категорій.

Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до його елементів, її потрібно розглядати як один із різновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв'язування задач організаційно-економічного управління народним господарством.

Отже, економічна інформація - сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку народного господарства та його ланок.

В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану народного господарства й оптимального його розвитку.

Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій або невиробничій сфері. Тому економічна інформація використовується в усіх галузях народного господарства й у всіх органах загальнодержавного управління.

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності. Найважливішими з них є:

• залежність від об'єкта управління;

• переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дискретному вигляді:

• провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень:

• необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та резуль¬татів обробки даних:

• значні розміри оброблюваної інформації у випадку використання її в процесах обробки поряд зі змінними і сталими (постійними) даними:

• необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями:

• необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої:

• необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо.

Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів даних систем.

Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяють¬ся на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічну інформацію розрізняють за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, за галузями народного господарства і підгалузями згідно з прийнятим групуванням господарства.

Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до галузей народного господарства і їх ланок. Із цих позицій значиться інформація за міністерствами та відомствами, за промисловими об'єднан¬нями та підприємствами, цехами, дільницями та ін. Розглядаються також види інформації за належністю до органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.

Розглянемо структуру економічної інформації та дамо характеристику її складових.

Економічна інформація класифікується за стадіями відтворення та елементами виробничого процесу, що розглядаються як об'єкт управління. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами тощо.

Економічну інформацію розглядають за стадіями управління, виділяючи різновиди прогнозованої, планової, облікової, нормативної інформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - з відповідними функціями.

Нормативна інформація використовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибут¬кового податку з громадян тощо). Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозування, планування, облік та ін.

Такі ж властивості має частина економічної інформації, яка належить усім функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відомств, перелік працівників на підприємстві чи в установі, перелік постачальників і покупців тощо. Цю інформацію називають довідковою. Як правило, її формують разом із нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НДІ), призна¬чені для розв'язування різноманітних управлінських задач.

Економічна інформація за критерієм відповідності до відображуваних явищ поділяється на вірогідну та невірогідну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первинна та повторна. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій.

Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну залежно від характеру джерела інформації.

Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед повторної роз¬різняють проміжну та результатну інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.

За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну й недостатню. Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна - містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

Економічна інформація поділяється за стабільністю на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає оброб¬ці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними, наприклад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної. Вхідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних, але вона містить, поряд із результатною інформацією, деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

2 Інформаційно-правова система

Організаційно впорядкована сукупність нормативно-правових документів (масивів док-тів), за допомогою яких суб'єкт управління (орган, посадова особа), застосовуючи інформаційні технології, у т. ч. засоби обчисл. техніки та зв'язку, забезпечує процес розробки та прийняття рішень у сфері законодавчої та законоохор. діяльності.

Інформаційно-правова система (ІПС) є комплексною сукупністю елементів, яка включає до свого складу методи, процедури, інформ. ресурси [масиви док-тів, фонди док-тів, архіви, банки даних, бази знань, автоматизовані інформ. системи (мережі)].

Поняття «інформаційно-правова система» (ІПС) входить до наук, апарату відповідного напряму та навч. дисципліни інформаційного (або комп'ютерного) права, які тепер формуються в Україні, а також до концептуальної структури інформаційного законодавства. Побудова та функціонування (ІПС) як важливої складової різних систем управління повинні грунтуватися на конституційній нормі (ст. 34 Конституції України), згідно з якою «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір». Згідно із Законами України «Про Національну програму інформатизації» та «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (обидва — 1998) створення (ІПС) є складовою частиною інформатизації галуз. програм, які сприяють поліпшенню управління економікою загалом, збільшенню продуктивності управлін. роботи, вдосконаленню соціально-екон. відносин, дальшій демократизації сусп. життя, забезпеченню нац. інтересів держави.

(ІПС) забезпечує: можливість реалізації аналізу та систематизації законод. актів України та ін. нормат.-правових актів центральних органів викон. влади, а також органів місц. самоврядування; здійснення соціол. опитувань з метою вивчення громад, думки (шляхом анкетування через мережу Інтернет) для отримання та використання відповідної інформації; прогнозування процесів законотворчості; актуалізацію бази даних у конкр. сфері діяльності; ведення банку даних методичних рекомендацій із судової та нотаріальної практики; пошук необхідної нормат. інформації для найрізноманітніших цілей (під час розгляду справи у суді, прийняття рішень про укладення договорів, контрактів та в ін. випадках), — тобто можливість доведення нормат.-правової інформації до широкого кола користувачів. Більшість розвинених країн має свої значні банки правової інформації, з яких користувачі отримують інформацію телефоном. Напр., у США в автоматиз. правовій системі LEXIS вміщено федер. закони США, закони окр. штатів та рішення судів. Систему WESTLAW використовують під час підготовки рішень за прецедентами. У банках цієї системи зберігаються повнотекстові док-ти: закони, рішення федер. та окружних судів, рішення федер. агентств, юрид. словники. У 1976 створено Міжнар. правову базу даних (LAWL — МПБД) у Юрид. б-ці Конгресу США (згодом — Світова електронна мережа правових документів — GLIN). Вона є простим та ефективним засобом швидкого і точного доступу до складових частин правового середовища різних країн. Функціонують також ін. системи. У Німеччині відома система JURIS містить банки даних: федер. зак-ва, док-тів із судочинства, адм. актів, публікацій у галузі права. У Франції юрид. банки даних об'єднано в єдину держ. компанію, яка включає системи CEDIJ (Рада держ. служб), JURISTDATA (використовується Паризькою адвокатурою) і SYDONI (використовується прокуратурою). У Великобританії широко використовується банк даних LEXIS, що містить три файли зак-ва: (STAT — загальне зак-во, SI — статистика та STATIS — об'єднаний файл). Діють також ін. системи. Триває створення систем юрид. інформації у країнах Європ. співдружності. Діє низка систем за тем. напрямами (ENLEX — з навколишнього середовища, JURINPI — з інтелектуальної власності тощо).

З 1990 у ВР України функціонує система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та законозастос. діяльності. Вона містить бази даних правової інформації «Право», «Законодавство», «Картотека» та «Закони і підза-конні акти України в Internet», зорієнтовані на забезпечення широкого кола користувачів. Ці бази даних за допомогою відповідних інформ.-пошукових систем дозволяють оперативно знаходити необхідні нормат.-правові док-ти з метою їх наст, аналізу та прийняття рішень. Більшість перелічених систем тепер об'єднано в глобальній мережі — Internet (лат. informatio - роз'яснення, уявлення) — документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у сусп-ві й державі та навкол. природ, середовищі. Інформаційні відносини, тобто відносини, що виникають при одержанні, використанні, поширенні і зберіганні інформації, регулюються Конституцією України, Законами України «Про інформацію» (1992), «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (1992), «Про телебачення і радіомовлення» (1993), «Про науково-технічну інформацію» (1993), «Про захист інформації в автоматизованих системах» (1994), «Про рекламу» (1996), «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (1997), «Про видавничу справу» (1997), «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (1997) та ін. законод. актами про окремі галузі, види, форми і засоби інформації, міжнар. договорами та угодами, ратифікованими Україною. Осн. галузі інформації: політична, економічна, духовна (культурна), науково-технічна, соціальна, екологічна та міжнародна. До гол. видів інформації належать: статистична, масова, І. про діяльність органів держ. влади та місц. самоврядування, правова І., інформації про особу, І. довідково-енциклопедична, соціологічна.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені законом документи й ін. носії інформації — матеріальні об'єкти, що зберігають І., а також повідомлення ЗМІ та публічні виступи. Інформ. відносини грунтуються на таких принципах, як: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність І.; об'єктивність, вірогідність, повнота і точність І.; законність одержання, використання, поширення та зберігання І. Чільними напрямами і методами державної інформ. політики є: забезпечення доступу громадян до І.; створення нац. систем і мереж І.; зміцнення матеріально-тех., фін., організаційно- правових та наук, основ інформ. діяльності; забезпечення ефективного використання І.; сприяння поступу, оновленню, збагаченню та зберіганню нац. інформ. ресурсів; створення заг. системи охорони І; сприяння міжнар. співробітництву в галузі І. і гарантування інформ. суверенітету України.

Відомості, одержані шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності (ОРД) на основі передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (1992) підстав для вирішення завдань, пов'язаних з пошуком і фіксацією фактич. даних про протиправну діяльність окр. осіб та груп, розвід.-підривну діяльність спец, служб іноз. держав і організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах крим. судочинства, а також отримання інформації в інтересах суспільства і держави. І. оперативно-розшукової може міститися у заявах, повідомленнях гр-н, посад, осіб, громад, орг-цій, ЗМІ, в операт.-слідчих матеріалах тощо. Способи одержання такої інформації передбачені ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Це, насамперед: опитування осіб за їх згодою, використання їх добровільної допомоги; проведення операцій по захопленню озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвід.-підривної діяльності спецслужб іноз. держав, організацій та окр. осіб; зняття інформації з каналів зв'язку, застосування ін. тех. засобів отримання інформації; встановлення конфіденц. співробітництва з особами на засадах добровільності; створення і застосування автоматиз. інформ. систем тощо. І. о.-р. може використовуватися як привід та підстава для порушення крим. справи або проведення невідкладних слідчих дій; попередження, припинення і розслідування злочинів, розвід.-підривних посягань щодо України; розшуку злочинців та осіб, які зникли безвісти, тощо.

ІНФОРМАЦІЯ ПРАВОВА

сукупність документованих або прилюдно оголошених відомостей про право, його систему, галузі, інститути, норми, джерела, права, свободи, обов'язки, про реалізацію права, юрид. факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними, їх профілактику тощо. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про інформацію» (1992) джерелами правової інформації є Конституція України, ін. законодавчі і підзаконні нормативно- правові акти, міжнар. договори та угоди, норми і принципи міжнар. права, а також ненормативні правові акти, повідомлення ЗМІ, прилюдні виступи, ін. джерела інформації з правових питань. Після набуття законод. та ін. нормат. актами чинності з метою забезпечення доступу до них усім громадянам держава забезпечує операт. видання цих актів масовими тиражами.

3 Інформаційні системи цивільної оборони

Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об’єкті підвищеної небезпеки – хлораторній насосної станції водопроводу міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» призначена для:

- моніторингу вказаного об’єкта підвищеної небезпеки (далі ОПН ) підприємства;

- раннього виявлення (загрози виникнення) надзвичайних ситуацій (далі НС);

- виявлення НС;

- аналізу аварійних ситуацій на хлораторній «Миколаївводоканал» . аварій, НС для прийняття рішень про оповіщення;

- оповіщення людей про загрозу виникнення аварії або НС СРВО НС повинна забезпечувати оповіщення:

- керівників та працівників МКП «Миколаївводоканал» ;

- оперативних чергових аварійних служб;

- відповідних чергових служб РВ ГУ МНС у Миколаївській обл., Цивільного захисту населення (ЦЗН) ;

- голову комісії ТЕБ та НС при держрайадміністрації Ленінського району м. Миколаєва;

- чергового Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Улаштування СРВО НС на хлораторній «Миколаївводоканал» відповідно до вимог законодавства та нормативних актів, для забезпечення техногенної безпеки підприємства, персоналу підприємства та сусідніх підприємств, населення і навколишнього середовища.

Автоматизація процесів моніторингу, збирання, накопичення, оброблення та передачі даних про стан ОПН на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів та апаратно–програмних засобів.

Усі небезпеки хлораторної у складі насосної станції 3-го підйому.обумовлені небезпеками властивостей технологічното середовища (хлору) і параметрів технологічного процесу (тиск та температура).

Вибір типу й кількості технічних засобів (виявлення, приймання-передавання, реєстрації), типу передачі сигналів тривоги, способу їх захисту від перешкод прийняти згідно рівня ризику.

Запроектована СРВО НС повинна задовольняти вимогам раціональності, цілісності, комплексності, перспективності й динамічності.

Для СРВО НС передбачити спеціальні або звичайні засоби виявлення й реєстрації як явних, так і прихованих несправностей складових частин (прилади, алгоритми, сигнали тощо).

СРВО НС повинна мати захист від помилок користувача при ручному керуванні (уключенні). Перевірка працездатності окремих складових частин СРВО НС не повинна порушувати нормальну працездатність усієї СРВО НС в цілому.

Структура СРВО НС повинна бути ієрархічною, дворівневою.

Структура СРВО НС повинна складатися з спеціалізованої підсистеми - програмно-апаратних комплексів (ПАК) вибухо-пожежонебезпечних та хімічно-небезпечних об’єктів.

Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні СРВО НС, наведено у таблиці 1.1., на верхньому рівні - у таблиці 1.2.

Для ПАК, у якого в результаті аварії можливе тимчасове порушення зв'язку із пультом централізованого моніторингу, передбачити можливість наступного зчитування інформації з енергонезалежної пам'яті для коректного відновлення обстановки в процесі аварії.

Таблиця 1.1. Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні СРВО НС

Підсистема	Технічні засоби	Виконувані операції
ПАК моніторингу ХНО	Блок живлення та сигналізації (БЖС)	Забезпечення вибухозахисту датчиків та ліній зв'язку (датчик - БЖС). Прийом інформації з датчиків. Контроль цілісності каналів зв'язку. Контроль несправності датчиків. Місцева звукова й світлова сигналізація. Видача керуючих сигналів про перевищення граничних значень температури, тиску, концентрацій хлору. Видача струмових сигналів (0...5 мА або 4-20 мА) відповідних поточним значенням концентрацій хлору.
	Датчики температури	Вимір температури. Передача даних на БЖС
	Датчики тиску	Вимір тиску. Передача даних на БЖС
	Датчик контролю концентрації хлору	Вимір концентрацій хлору. Передача даних на БЖС.

Таблиця 1.2. Операції, що повинні виконуватися на верхньому рівні

Технічні засоби	Виконувані операції
Пульт централізованого моніторингу	Завдання вихідних параметрів вимірів.
	Завдання періодичності чергових сеансів зв'язку.
	Прийом та обробка прийнятої інформації.
	Формування та відображення на моніторі сигналів тривоги.
	Ведення бази даних (БД).
	Подання даних у вигляді таблиць і графіків.
	Передача інформації в до пульту централізованого спостереження.
	Підготовка даних для оповіщення у зоні можливого ураження.
	Підготовка та передача тривожних мовних повідомлень.

Вимоги до режимів функціонування

Передбачити наступні режими функціонування СРВО НС:

- режим повсякденної діяльності;

- режим підвищеної готовності;

- аварійний режим.

У режимі повсякденної діяльності обсяг і періодичність моніторингу повинні бути такі, щоб з достатньою достовірністю й оперативністю можна було зафіксувати тенденції до погіршення екологічного стану задовго до того, як будуть перевищені ті або інші нормативи.

Функціонування у режимі підвищеної готовності повинно здійснюватися при погіршенні, хімічного, метеорологічного стану й/або одержанні прогнозу про можливе виникнення аварії. В алгоритмі функціонування у режимі підвищеної готовності повинна бути передбачена оперативна передача інформації в підрозділи районного, регіонального рівнів та МНС .

При виникненні аварій або аварійних ситуацій на контрольованих об'єктах під час ліквідації наслідків НС, додатково до вимог функціонування у режимі підвищеної готовності, забезпечити:

- можливість функціонування СРВО НС повністю в автономному режимі;

- стійкість окремих елементів СРВО НС до аномальних зовнішніх впливів.

Перспективи розвитку, модернізації СРВО НС

Побудова СРВО НС в цілому повинна забезпечувати можливість подальшого розвитку, модернізаціїї і стійку працездатність.

Програмно-апаратна частина СРВО НС повинна бути виконана з урахуванням перспективного розвитку: підключення нових об'єктів, розширення інформаційно-аналітичних функцій і т.і.

Для СРВО НС передбачити діагностування працездатності її складових частин.

Для оперативного прогнозу зміни екологічного стану на місцевості та метеоумов використати автоматичну метеостанцію та передбачити її розміщення на ділянці, найбільш критичній з точки зору зміни метеорологічного стану.

Склад, структуру побудови й функції СРВО НС більш детально обґрунтувати на стадії розробки РД. При проектуванні урахувати, що впровадження СРВО НС проводити двома пусковими чергами.

Перша пускова черга.

система раннього виявлення (загрози виникнення) НС та система виявлення НС;

система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу «Миколаївводоканал» про загрозу чи виникнення НС;

пульт централізованого моніторингу.

Друга пускова черга.

система оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів МНС та ЦЗН, органів виконавчої влади;

система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах

ураження небезпечними чинниками можливих аварій (НС) на хлораторній «Миколаївводоканал».

Пульт централізованого спостереження входить до складу комп’ютеризованої системи контролю за ПНО МНС України.

Вимоги до чисельності та кваліфікаціїї персоналу, режиму його роботи

Для роботи із СРВО НС Замовнику передбачити персонал:

- диспетчерської служби (для несення чергувань у цілодобовому режимі);

- обслуговуючий персонал;

- адміністратор СРВО НС.

Кількість диспетчерів визначити при закінченні проекту. Замовнику за участі Розробника передбачити навчання персоналу при проведенні дослідної експлуатації. Для роботи із СРВО НС персонал повинен пройти навчання. До обслуговування та ремонту технічних засобів і налагодженню програмного забезпечення повинні допускатися фахівці, які пройшли відповідне навчання та мають необхідні документи. Навчання обслуговуючого персоналу ремонту та обслуговуванню технічних засобів СРВО НС організує Замовник. Склад обслуговуючого персоналу повинен забезпечувати технічне обслуговування та проведення ремонтних робіт у повному обсязі пульту централізованого моніторингу та технічних засобів СРВО НС.

Показники призначення

СРВО НС повинна стійко функціонувати в умовах дії різноманітних факторів природного й техногенного характеру.

СРВО НС повинна мати достатні адаптивні властивості, а чутливість датчиків повинна бути така, щоб можна було виявляти практично фонові рівні порушених контрольованих параметрів. У той же час СРВО НС повинна бути розрахована і на потенційно можливі екстремально-високі рівні.

Вимоги до надійності СРВО НС

Технічні та програмні засоби повинні забезпечувати надійну та стійку роботу в умовах дії різноманітних факторів природного та техногенного характеру.

Надійність СРВО НС забезпечити за рахунок резервування та дублювання каналів зв'язку, джерел електроживлення та функціонально важливих складових частин.

Інформація, дата та час її надходження, спеціальні мовні повідомлення, які використаються на всіх рівнях СРВО НС, з метою їхнього збереження при аваріях і збоях електроживлення, зберігати в енергонезалежній електронній пам'яті. Час відновлення функціонування після відмови повинен бути не більше 30 хвилин.

Для технічних засобів моніторингу час відновлення прийняти на стадіїї розробки РД в залежності від їх місць знаходження і типів.

Технічні засоби повинні бути розраховані на експлуатацію протягом не менше 10 років.

Оцінка надійності СРВО НС повинна бути виконана за результатами попередніх випробувань і дослідної експлуатації.

Вимоги безпеки

З метою забезпечення безпеки при виконанні будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, а так само в процесі експлуатації, обслуговування та ремонту технічних засобів СРВО НС дотримуватися вимог наступних нормативних документів:

«Правила устройства электроустановок» (ПУЭ).

«Правила технической эксплуатации установок потребителей» (ПТЭ).

«Правила по технике безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей» (ПТБ).

ГОСТ 25861-83. Требования по безопасности используемых средств вычислительной техники;

НПАОП 0.00-1.32-01. Правила улаштування електроустановок, електрообладнання спеціальних установок.

ГОСТ 12.3.032-84. Работы электромонтажные. Общие требования безопасности.

Необхідно дотримуватися заходів безпеки, передбачених підприємствами- виготовлювачами в інструкціях конкретних приладів, пристроїв, датчиків і засобів обчислювальної техніки.

Вимоги до ергономіки та технічної естетики

Ергономічні та естетичні характеристики СРВО НС повинні забезпечувати сприятливі умови ефективної діяльності користувачів і реалізовуватися за допомогою високих ергономічних показників технічних засобів і характеру діалогу з користувачем, включаючи спеціальні голосові повідомлення.

Для СРВО НС максимально використати так званий, «дружній інтерфейс», що супроводжує одержувану інформацію та суттєві дії користувачів голосовими коментарями.

Розміщення технічних засобів виконати:

для пристроїв оповіщення - відповідно до ГОСТ 12.2.049-80. Вимоги ергономіки до виробничого устаткування;

для засобів подання зорової інформації - відповідно до ГОСТ 21829-76. Вимоги ергономіки до засобів подання зорової інформації.

Загальні технічні вимоги повинні відповідати ГОСТ 20.39.108-85. Вимоги по ергономіці, населеності та технічній естетиці.

Загальні ергономічні вимоги, що регламентують організацію робочого місця, взаємне розташування засобів відображення інформації, органів керування та засобів зв'язку в межах робочого місця повинні відповідати:

ГОСТ 22669-76. Робоче місце оператора. Взаємне розташування елементів робочого місця.

ГОСТ 12.2.032-78. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги.

ГОСТ 21480-76. Система «Людина-машина». Мнемосхеми. Загальні ергономічні вимоги.

ГОСТ 23000-78. Система «Людина-машина». Пульти керування. Загальні ергономічні вимоги.

Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання компонентів СРВО НС

Види та періодичність технічного обслуговування повинні бути зазначені в експлуатаційній документації до відповідних технічних засобів.

Для забезпечення безперебійного функціонування СРВО НС та можливості оперативного розширення функцій передбачити ЗІП у складі, який визначається на етапі проектування.

Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу в СРВО НС.

Для СРВО НС передбачити програмний і апаратний захист від спроб несанкціонованого доступу користувачів до системної інформації та несанкціонованого доступу до пристроїв СРВО НС. Захист системної інформації від несанкціонованого доступу повинен здійснюватися системою паролів, що дозволяють доступ до різних видів інформації різним категоріям користувачів. Передбачити наступні категорії користувачів:

- чергові диспетчери, що мають доступ до систем візуалізації та всіх можливостей з організації зв'язку, роботі з ПЦМ, без можливості внесення змін у конфігурацію СРВО НС та змін баз даних (БД);

- адміністратор, що має можливість зміни конфігурації СРВО НС та зміни баз даних.

Всі спроби несанкціонованого доступу повинні документуватися з видачею оперативних повідомлень - «спроба несанкціонованого доступу».

Вимоги до збереження інформації при аваріях

Для СРВО НС передбачити міри захисту інформації при аваріях і збоях у системі електро-постачання. Захист даних від знищення забезпечити:

- впровадженням архівації даних;

- збереженням даних під час оперативної обробки у двох копіях в енергонезалежній пам’яті;

з використанням інструментальних засобів аварійного відновлення даних.

Для підвищення ступеню захисту інформації система електроживлення технічних засобів виконати з використанням джерел безперебійного живлення .

В складі СРВО НС передбачити програмні засоби перевірки семантичної погодженості та несуперечності даних, реалізувати засоби створення резервних копій даних і їхнього відновлення.

Реалізувати механізми забезпечення контролю захисту програмних компонентів від несанкціонованої зміни програмного коду.

Вимоги до захисту СРВО НС від зовнішніх впливів

Захищеність технічних засобів від впливу зовнішніх електричних і магнітних полів, а так само по мережах живлення та заземлення повинна бути достатньою для ефективного виконання свого призначення.Запроектована СРВО НС повинна бути стійкою до можливих деградаційних впливів зовнішніх факторів при експлуатації: механічних ушкоджень, кліматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо; ураховувати при функціонуванні можливий вплив перешкод виробничо-технологічних процесів, радіоелектронних, електронагрівальних і вентиляційних приладів, транспорту тощо.

Вимоги по стандартизації та уніфікації СРВО НС

Апаратура й обладнання, що входять до складу СРВО НС, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників, а також за потреби мати сертифікат відповідності, виданий у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО, якщо відповідна продукція є у "Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005р. № 28, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746.

При проектуванні програмних і технічних засобів СРВО НС повинні максимально використатися:

- контрольні вимірювальні прилади з уніфікованими вихідними сигналами (0ч5 мА, 4ч20 мА, інші);

- стандартні процедури (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу та ін.);

- уніфіковане програмне забезпечення;

- стандартні протоколи обміну GSM та CDMA каналів;

- стандартні інтерфейси (RS-232, RS-485, Е1 та ін.).

Вимоги до функцій (завдань), виконуваних СРВО НС

СРВО НС повинна забезпечувати потік інформації та установку певних рівнів контрольованих параметрів, реєстрація яких вимагає проведення певних дій при різних режимах функціонування:

рівень реєстрації – заданий рівень параметрів, при перевищенні яких результат вважається істотно значимим і вимагає його архівування.

рівень розслідування – рівень, при перевищенні якого повинні досліджуватися причини появи даного результату.

рівень втручання – рівень, при перевищенні якого необхідно виконувати захисні заходи.

Чисельні значення контрольних рівнів і критичний час передачі інформації від датчика моніторингу уточнюються на етапі створення проекту СРВО НС.

Вимоги до видів забезпечення СРВО НС

Основу системи раннього виявлення НС повинні складати датчики температури, тиску, рівня рідкого хлору в контейнерах, основу системи виявлення НС повинні складати датчики–сигналізатори загазованості приміщень та навколишнього середовища хлором та приймально-контрольні прилади. Технологічні датчики та сигналізатори вказаних систем установити відокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматики небезпечного обладнання.

Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС чи виникнення НС повинна складатися з приладів, що дають спеціальні звукові сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв’язку.

Система оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками ОПН, повинна складатися зі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення.

Узгодження СРВО НС з іншими системами безпеки об'єкту

Для створення необхідного рівня безпеки на хлораторній «Миколаївводоканал», а також його персоналу та населення, яке перебуває в зоні можливого ураження, функції спільно діючих систем безпеки (систем пожежної, промислової автоматики, СРВО НС) повинні доповнювати одна одну, не роблячи взаємного впливу, який би заважав працездатності їх складових частин. Вони повинні бути узгоджені з СРВО НС. Пріоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя та здоров'я людей.

Технічні засоби ручного включення повинні мати індивідуальні написи (умовні позначки) та індивідуальні колірні оформлення.

Аварійні, тривожні сигнали від різних систем безпеки об'єкта, передані для реєстрації автоматично, повинні фіксуватися роздільно.

В системах безпеки різного функціонального призначення, що вимагають різного реагування на сигнали аварії та тривоги, що ними видаються, види й інтенсивність таких сигналів повинні бути різними. При цьому звукові аварійні, тривожні сигнали не повинні перешкоджати використанню мовного, у т.ч. телефонного зв'язку.

Колірне оформлення

Відповідно до ГОСТ 12.4.026 апаратура й обладнання, що входять до складу СРВО НС, повинні мати таке колірне оформлення:

- червоний сигнальний колір:

- сигнальні лампи, що сповіщають про порушення технологічного процесу або умов безпеки: "тривога", "несправність" тощо, а також світлові покажчики системи оповіщення персоналу;

- жовтий сигнальний колір:

- позначення пристроїв, що відключають механізми й машини, у тому числі аварійні.

Якщо устаткування пофарбоване лакофарбовими матеріалами червоного кольору, то поверхні кришок (дверцят) фарбують у жовтий сигнальний колір. У такий спосіб повинні бути пофарбовані також ручні сповіщувачі систем раннього виявлення НС та пристрої дистанційного пуску систем оповіщення людей.

Написи на жовтому фоні виконуються фарбою чорного кольору.

. На території та в приміщеннях встановлюються знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026, що показують місця розташування ручних сповіщувачів СРВО НС.

Вимоги до датчиків і сповіщувачів СРВО НС

Автоматичні датчики

Для виявлення передаварійних ситуацій та небезпечних чинників об'єктів допускається застосовувати автоматичні датчики будь-якого принципу дії.

Вибір конкретних автоматичних датчиків уточнюється на етапі розробки РД на СРВО НС.

Автоматичні датчики повинні мати необхідну чутливість, експлуатаційну надійність та захищеність від перешкод.

При установці датчиків забезпечити їх захист від перешкод та доступу сторонніх осіб. Автоматичні датчики, що працюють у складі СРВО НС, повинні мати засоби регулювання чутливості в місцях установки тільки за допомогою спеціального інструмента. Засоби регулювання повинні мати пристрої для опломбування.

У місцях, де потрібно контролювати наявність людей у небезпечних зонах, передбачити відеокамери, сполучені із системою відеонагляду.

Ручні сповіщувачі

Ручні сповіщувачі про небезпеку чи аварію захистити від несанкціонованого включення.

Ручні сповіщувачі розташувати в місцях розташування потенційно небезпечного обладнання таким чином, щоб відстань до них з будь-якого робочого місця не перевищувала 40 м.

Рівень освітленості в місці установки ручного сповіщувача має бути не менше 10 лк.

Ручний сповіщувач встановлювати на висоті 1,4 ± 0,2 м.

Відстань від ручного сповіщувача до кнопок та перемикачів електричних апаратів прийняти не менше 0,5 м, до обладнання, що не містить небезпечних чинників не більше 1,5 м, а до обладнання з небезпечними чинниками не менше 5 м.

Ступінь захисту ручних сповіщувачів прийняти відповідно до вимог ПУЭ

Вимоги до технічних засобів контролювання і реєстрації інформації

Приймально-контрольні прилади та сигналізатори

Приймально-контрольні прилади та сигналізатори повинні виконувати функції приймання, передавання інформації від датчиків та сповіщувачів, включення світлових і звукових сигналів, визначення місця розташування датчика, від якого надійшов сигнал тривоги.

Приймально-контрольний прилад повинен роздільно реєструвати сигнали “тривога” і “несправність”.

Для визначення датчика, що спрацював, використовувати адресовані сигнали. Адресація організовується як із застосуванням адресної сигналізації, так і з підключенням кожного датчика до окремого шлейфа безадресного приймально-контролювального приладу.

Керування й контролювання функціонування СРВО НС

Технічні засоби керування й контролювання функціонування СРВО НС визначаються їх цільовим призначенням.

Автоматичні засоби керування й контролювання повинні мати як дублювальні, так і ручні засоби. Засоби керування і контролювання захистити від можливих помилкових дій персоналу.

При виникненні небезпечної (аварійної) ситуації сповіщувачі (сигналізатори), що включаються, не повинні заважати діям персоналу з реагування на дану ситуацію.

Система оповіщення персоналу й населення про НС на хлораторній «Миколаївводоканал»

Передбачити максимальне використання наявної системи оповіщення ЦО підприємства при розробці локальної системи оповіщення.

Рівень звукового сигналу тривоги повинен бути не менше 85 дБ(А) або на 15 дБ(А) вище рівня будь-якого навколишнього шуму і його тривалість повинна бути більше 30 с. Цей мінімальний рівень звукового сигналу тривоги повинен бути чутний у будь-якому місці прогнозованої зони ураження згідно ПЛАС.

Рівень звуку в будь-якому місці, де перебувають люди, не повинен перевищувати 120 дБ(А).

Пристрої оповіщення. Кількість і тип оповіщувачів, що використовують, мають бути достатніми, щоб створити рівень звуку відповідно до вимог пункту 4.3.2.5.1 дійсного ТЗ. У будівлях встановити по два оповіщувачі. Якщо між сповіщувачем та приміщенням знаходиться декілька дверей, сповіщувачі встановити в кожному приміщенні, щоб забезпечити гарантоване оповіщення персоналу.

Мовна складова системи оповіщення. У разі використання мовної системи для оголошення тривоги виконати наступні вимоги:

-відповідне повідомлення, яке б автоматично відтворювалося у разі тривоги відразу ж або після встановленого часу затримки, повинне бути записано заздалегідь, передавання цього повідомлення не повинна залежати від присутності оператора;

-усі повідомлення повинні бути ясними, короткими, однозначними;

-усі інші повідомлення, - наприклад, обідня перерва, початок або кінець робочого дня, повинні за своїм оформленням відрізнятися від повідомлення про тривогу, при чому сигнал тривоги повинен мати вищий пріоритет;

-інтервал часу між повторами повідомлень про тривогу не повинен перевищувати 30 с, а в разі, якщо використовується сигнал, що заповнює паузу, схожий на умовний сигнал, то період паузи повинен перевищувати 10 с;

-при введенні стану тривоги повинно відбуватися автоматичне відключення всіх аудіовходів за винятком мікрофонів для передавання повідомлень і пристроїв (або рівноцінний мовний генератор) передавання повідомлення про тривогу;

-якщо порядок дії в разі аварії вимагає, щоб повідомлення передавалося людиною, то в її розпорядженні повинні бути два мікрофони. Ці мікрофони повинні бути підключені таким чином, щоб була можливість трансляції тільки оголошень або вказівок (тільки для аварійних ситуацій). Доступ до "аварійного" мікрофона повинен бути можливий тільки вповноваженому персоналу.

Система оповіщення персоналу

Територія, яку охоплює система оповіщення персоналу, визначається зоною можливої аварії на хлораторній згідно ПЛАС.

Система повинна мати змогу для керування:

- дистанційно з робочих місць;

- дистанційно з робочого місця, диспетчера тощо;

- автоматично від сигналу системи аварійної сигналізації в разі виникнення загрози аварії чи самої аварії.

Система повинна надсилати сигнал про запуск диспетчеру (черговому) об’єкта.

Система повинна мати пристрої для ручного запуску дистанційно диспетчером (черговим) чи іншою уповноваженою особою підприємства.

Для оповіщення працюючого персоналу передбачити:

звукові оповіщувачі (сирени, дзвінки);

мовні оповіщувачі;

світлові покажчики або інформаційні табло.

Звукові оповіщувачі зблокувати із світловими покажчиками та інформаційними табло.

Прилади оповіщення розмістити таким чином, щоб бути доступними кожному з працівників.

Кількість приладів оповіщення визначити при проектуванні, виходячи з планування приміщень, рівня шуму та освітлення.

Доцільність установлення одночасно звукових та мовних оповіщувачів, їх тип та марку визначити при проектуванні СРВО НС.

Локальна система оповіщення населення

Територія, яку охоплює локальна система оповіщення населення, визначається характером можливої аварії і повинна бути не менше ніж визначений розрахунком радіус зони ураження заселених територій або інших підприємств, установ та організацій згідно ПЛАС у разі виникнення НС.

До складу локальної системи оповіщення населення про НС повинні входити:

- вуличні гучномовці;

- пристрої запуску електросирен та самі електросирени;

система централізованого виклику;

устаткування для зберігання заздалегідь записаних речових повідомлень та трансляції їх у разі необхідності;

інформаційні табло.

Передбачити мовні оповіщувачі локальної системи оповіщення населення на території, що перебувають у зоні ураження.

Локальна система оповіщення населення повинна мати тільки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) насосної станції «Миколаївводоканал» чи іншою уповноваженою особою та черговим оперативної служби МНС України.

Сигнал про запуск локальної системи оповіщення населення повинен надходити відповідно до схеми оповіщення про аваріі згідно ПЛАС до:

-керівників підприємства;

-керівників підприємств, установ і організацій, що знаходяться в межах зони можливого ураження;

-оперативних чергових аварійних служб, підрозділів МНС України, структурних підрозділів з питань цивільного захисту районної державної адміністрацій, райвідділу внутрішніх справ;

-місцевих органів виконавчої влади.

Кількість вуличних гучномовців, виробничих гудків, електросирен, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях масового скупчення працівників та населення. Гучномовці не повинні мати регуляторів гучності (за винятком абонентських гучномовців, розташованих у помешканнях населення), підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.

Систему оповіщення та керування управлінням заходами захисту необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного повідомлення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов здійснення заходів захисту.

Інформаційні табло повинні мати звукові пристрої, що привертають увагу до себе. Табло можуть відображати як текстову інформацію, так і покажчики напрямку виходу із зони ураження.

Вимоги до технічних засобів пульту централізованого моніторингу та пультів централізованого спостереження

Пульт централізованого моніторингу

Пульт централізованого моніторингу (ПЦМ) - це комплекс технічних засобів, розміщений у Замовника, призначений для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози НС, реєстрації цих повідомлень та передачі сигналів про НС в автоматичному режимі на ПЦС.

Приміщення ПЦМ повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:

природне, штучне та аварійне освітлення. Норми освітлення мають бути не меншими, ніж це передбачено ДБН В.2.5-13 для приміщень пожежних постів;

автоматичне вмикання аварійного освітлення;

природну вентиляцію, а в разі необхідності - кондиціонери;

телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;

систему фіксації розмов на наявних каналах зв'язку, аналогічну тій, що використовується в підрозділах диспетчерських служб МНС України;

систему резервного живлення електрообладнання;

засоби індивідуального захисту;

первинні засоби пожежогасіння;

автоматичну пожежну сигналізацію.

Необхідність організації охоронної сигналізації визначити в процесі монтажу технічних засобів виходячи зі структури охорони підприємства.

Для ПЦМ, передбачити гарантований резерв станцій та приймачів моніторингу, а також комп'ютерної техніки з розрахунку не менше однієї одиниці резервного блоку на кожні десять робочих.

При використанні для ПЦМ каналів існуючих телефонних ліній їх кількість повинна становити не менше трьох.

Передача інформації від ПЦМ на ПЦС повинна бути забезпечена не менше ніж по двох, переважно дротяних, незалежних каналах.

Програмне забезпечення ПЦМ повинно передбачати виконання таких функцій:

приймання, обробку, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативної інформації про спрацьовування установок аварійної автоматики на захищених технологічних блоках обєкта, їх несправність та періодичне тестування щодо визначення працездатного стану;

надання інформації про захищений ОПН (місцезнаходження, адреса, номери аварійно- рятувальних частин, у районі виїзду яких знаходяться ОПН, під‘їзні шляхи до ОПН, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечні чинники, що є на об'єкті, прізвища, телефони (робочі й домашні), адреси відповідальних співробітників Замовника,тощо);

ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про технічний стан пульту моніторингу, інших приладів та каналів зв'язку;

ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про реакцію диспетчерів (операторів) на сигнали “аварія” (“пожежа”), “передаварійна ситуація”;

виключення можливості усунення черговим персоналом або іншими особами інформації про повідомлення, що надійшли із захищених об‘єктів.

Пульт централізованого спостереження (ПЦС)

Розташування ПЦС та підключення до нього виконується за погодженням з ГУ МНС в Миколаївській області. Безпосередньо на ПЦС виводити сигнали: “аварія” (в залежності від виду), “передаварійна ситуація”, “запуск системи оповіщення”.

Канали зв’язку між пультами централізованого моніторингу та централізованого спостереження.

У якості інформаційного каналу використати наявні чи спеціальні види зв’язку. Пріоритетними слід уважати канали прямого дротяного або оптиковолоконного зв'язку. Інші канали передачі інформації слід використовувати за відсутності технічної можливості використання каналів дротяного або оптиковолоконного зв'язку.

Замовнику за участі Виконавця передбачити заключення договору на надання комунікаційних послуг з Адміністратором системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів МНС України. Комунікаційні послуги повинні передбачати підключення до мережі Адміністратора та абонентське обслуговування, надання VPN IP- адреси для СРВО НС на хлораторній станції «Миколаївводоканалу» . Канали зв'язку та інші складові частини СРВО НС повинні мати можливість їх тестування в ручному та автоматизованому режимах.

Енергопостачання

Енергопостачання СРВО НС передбачити за першою категорією згідно з ПВЕ.

Реєстрація службової інформації СРВО НС

СРВО НС повинна мати засоби реєстрації службової інформації (журнали, засоби

автоматичного документування тощо). Повинна бути розроблена така документація:

проект СРВО НС, узгоджений та затверджений у встановленому порядку;

паспорт СРВО НС;

журнал обліку робіт з технічного обслуговування;

план-графік технічного обслуговування;

журнал обліку спрацювань СРВО НС;

журнал обліку несправностей.

Повний обсяг їх визначається Замовником за узгодженням з територіальним підрозділом МНС на стадії розробки експлуатаційної документації.

Вимоги до лінгвістичного забезпечення Всі програмно-апаратні комплекси СРВО НС повинні мати єдине лінгвістичне забезпечення.

Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) ПЗ повинне бути достатнім для виконання функцій СРВО НС, реалізованих із застосуванням засобів обчислювальної техніки, а також мати засоби організації необхідних процесів обробки даних, що дозволяють вчасно виконувати всі функції в усіх режимах функціонування.

Спеціалізоване програмне забезпечення (СПЗ) СРВО НС повинне являти собою комплекс програм і баз даних, які забезпечують рішення покладених відповідних функціональних завдань. СПЗ повинне розроблятися за єдиною ідеологією з урахуванням спільності завдань, розв'язуваних на різних рівнях і в різних підрозділах кожного рівня.

СПЗ повинне бути побудоване за модульним принципом з реалізацією окремих завдань в окремих програмних модулях, придатних до використання в програмному забезпеченні ПЦМ і забезпечувати можливість і зручність модифікації, розвитку та нарощування.

СПЗ повинне мати властивість прозорості при роботі з базами даних і стандартними процедурами (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу, видача повідомлень у канал і т.п.).

Реалізація СПЗ повинна базуватися на використанні уніфікованого програмного забезпечення щодо завдань об'єкта та архітектури (конфігурації) його технічних засобів.

Якість програмних засобів повинна бути досягнута наступними методами:

- розробкою та контролем реалізації структури програмного забезпечення;

- використанням стандартних компонентів для реалізації функціональних операцій;

- виділенням, як окремого компонента програмного забезпечення модулів, які виконують операції введення/виводу для конкретних пристроїв, стандартних програмних засобів мережної підтримки;

- використанням уніфікованих процедур обробки порушень обчислювального процесу (збій, переривання різних видів);

- єдністю стилю реалізації програмного забезпечення.

Програмне забезпечення повинне мати наступні властивості:

- функціональна достатність (повнота);

- надійність (у тому числі відновлення, наявність засобів виявлення помилок);

- адаптованість;

- модифікаційність;

- модульність побудови та зручність в експлуатації.

Програмне забезпечення повинне бути побудоване таким чином, щоб відсутність окремих даних не позначалася на виконанні функцій, при реалізації яких ці дані не використаються, а також повинне мати засоби діагностики технічних засобів СРВО НС та контролю за достовірністю вхідної та вихідної інформації.

Загальносистемне програмне забезпечення ПЦМ - операційна система ОС Microsoft Windows 2000 ХР.

Вимоги до інформаційного забезпечення

Інформаційне забезпечення СРВО НС повинне:

- являти собою сукупність екранних форм для введення інформації, завдань, вихідних документів, СРВО НС протоколів інформаційного обміну та форматів повідомлень;

взаємодіяти з базами даних;

- збирати в режимі реального часу статистичну інформацію про об’єкти і території моніторингу;

видачу довідок про дії кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та інших осіб на вимогу.

Таблиця 3.1. Експлуатаційна документація, яку Розробник передає Замовникові

Найменування документа	Тверда копія, кількість комплектів	Примітка
Паспорт	1
Формуляр	1
Інструкція по експлуатації	3
Програма й методика випробувань	3
Посібник адміністратора	*	* Тверді копії в складі проектно-кошторисної документації
Посібник оператора	*
Посібник користувача	*

Доступ до інформаційних ресурсів повинен надаватися користувачам СРВО НС з урахуванням їх повноважень.

Залежно від типу запиту, користувачі повинні мати змогу одержувати електронні документи, файли з результатами обробки запиту (текстові та графічні файли даних, спеціальним чином підготовлені та оброблені фахівцями звітні матеріали і т.п.).

Система класифікації та кодування повинна відповідати наступним вимогам:

- нормативним документам і системі класифікації, прийнятої в Україні;

- зручності опису, класифікації, кодування та використання;

- можливості доповнення класифікаторів і кодів у процесі розробки та експлуатації.

Уніфіковані форми документів у системі документації повинні задовольняти наступним вимогам:

- забезпечувати зручність (наочність) форм документів для візуального сприйняття;

- придатності форм використовуваних документів до машинної обробки;

- наявності єдиних правил створення та оформлення документів;

- допускати зміни форм вхідних і вихідних документів у процесі розробки та експлуатації СРВО НС.

Вимоги до організаційного забезпечення

СРВО НС повинна коректно накладатися на існуючу систему оповіщення, розширюючи та поліпшуючи її функціональні можливості.

Перелік основної та додаткової літератури

Конституція України від 28 червня 1996 р. К.: Юрінком, 1996.

Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”.

„Правила увлаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення”. Наказ МНС України від 15.05.2006 р. № 288, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 р. за № 785/12659.

„Про затвердження Технічного рішення побудови комп’ютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів”. Наказ МНС України від 24.05.2007 р. № 370.

„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”. Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.

Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34.602-89

Копылов В. А. Информ. право. М., 1997; Держ. управління: теорія і практика. К, 1998;

Горьовий Л. Є. [та ін]. Комп'ютеризована система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та правозастос. діяльності. К, 1998;

Селіванов А. М, Семко В. В. Правові питання інформатизації держ. регулювання підприємництва в Україні. «Право України», 1998, № 11.

Іванов В. Ф. Законод. забезпечення механізму доступу до інформації (зарубіж. досвід). К, 1997; Зак-во України про інформацію. К, 1998;

Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні. К, 1998.

"Інформаційні системи в економіці "Автоматизовані інформаційні технології в банківській діяльності / Під ред. Г.А. Тіторенко.- М.: Фінстройінформ, 1998.

Закарян І., Філатов І. Інтернет як інструмент для фінансових інвестицій. - Спб.: BHV, 2000

Автоматизовані інформаційні технології в економіці. Підручник / Під общ. ред. І.Т. Трубіліна. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 416 с.

Автоматизовані інформаційні технології в економіці // Під ред. Г.А. Тіторенко. - М.: ЮНІТІ., 2002 . - 399 с.

Андрєєв а.А. Автоматизовані інформаційні технології в економіці. План-конспект лекційного курсу. Міжнародний інститут економіки і права, 1997. - 46 с.

Банки і банківська справа/ Під ред. І.Т. Балабанова. - Спб.: Пітер, 2001.

Глазиріна І.Б.,супонін А.Д., Худенко т.Н. Сучасні інформаційні технології і мережі. Навчальний посібник для студентів вузів. - М.: Вид-во сучасного гуманітарного університету, 2000. - 86 с.

Інформатика. Енциклопедичний словник для початківців. М.: Педагогіка Прес, 1994. - 352 с.

Інформаційні системи в економіці / Під ред. В.В. Дика. - М.: Фінанси і статистика, 1998.

Комп'ютерні технології обробки інформації. Під ред. Назарова с.В. М.: "Фінанси і статистика", 1995. - 248 с.

Корнєєв і.К., Машурцев в.А. Інформаційні технології в управлінні. - М: ІНФРА-М, 2001. - 158 с.

Шафрін Ю. Основи комп'ютерної технології. Навчань. допомога для 7-11 кл. М.: ABF, 1996. - 560 с.

Бухвалов А.В. и др. Финансовые вычисления для профессионалов.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.-320с.

Гарнаев А.Ю. Excel, VBA, Internet в экономике и финансах.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.- 816с.

Евдокимов В.В. и др. Экономическая информатика. Учебник для вузов. Под ред. Д.э.н., проф. В.В.Евдокимова. – СПб.: Питер, 1997. – 592с.

Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. Вступ до комп’ютерних інформаційних технологій: Навч.посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту (фінанси, інформ. системи, менеджм. і бізнес), 2000.- 265 с.

Информатика. Базовый курс/ Симонович С.В. и др.- СПб.: Питер, 2000.- 640с.

Карлберг, Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel.: Пер с англ.- К.: Диалектика, 1997.- 448с.

Лук‘янова В.В. Комп‘ютерний аналіз даних: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 344с. (Альма-матер)