Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний

університет

Кафедра менеджменту

та маркетингу

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З курсу “Логістика”

На тему “Методи оцінки ефективності функціонвання інформаційної

логістичної системи”

Виконала: студентка 4 курсу

Групи ЗМО-02-3

Мудрук О.Г.

Житомир 2006 р

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи інформаційної логістики

Суть, поняття, принципи побудови інформаційної логістичної системи

Використання OLTP i OLAP технологій в логістичних системах

Якість та ефективність функціонування інформаційних логістичних систем

Розділ 2. Сучасний рівень інформаційного забезпечення управлінських процесів в умовах державного госпрозрахункового підприємства пенітенціарної системи України (Житомирська в’язниця№8)

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Оцінка рівня інформаційного забезпечення планування рентабельності

Розділ 3. Застосування логістичних підходів до оцінки ефективності інформаційної системи

Заходи по удосконаленню інформаційного забезпечення планування рентабельності

Оцінка економічної ефективності інформаційної системи планування рентабельності

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Зміни в управлінській орієнтації стали причиною розробки нової концепції управління матеріальними потоками, що одержала назву "логістики". Сутність концепції полягає в інтеграції всіх функціональних сфер, пов'язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики. Концепція містить у собі значні резерви економії витрат підприємства.

Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.

Отже, концепція логістики - це спосіб мислення, що визначає цілі і принципи виробничо-господарської діяльності підприємства, сама ж логістика виступає при цьому засобом дій, засобом реалізації концепції.

Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції [1;с.8].

З позиції маркетингу, логістика - процес управління виробництвом, рухом і збереженням матеріалів і товарів, а також супутніми інформаційними потоками за допомогою організації каналів товароруху, причому поточні й майбутні витрати мінімізуються за умови високоефективного виконання і доставки замовлень.

Основні функції логістики наступні:

- контроль за якістю, розподіл випуску виробів по виробничих підрозділах підприємства;

- переробка транспортованих вантажів - урахування й управління запасами, їхнє переміщення, зв'язок і організація інформаційних потоків;

- упаковування виробів, їхнє зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції;

- маркетинг - фінансування і взаємні розрахунки, планування попиту на основі вивчення ринку, організація служби постачання і збуту;

споживання - проектування замовлень на продукцію, складування запасів, забезпечення споживачів, фінансування замовлень.

В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку "постачальник - виробник - споживач".

Вирішальну роль у впровадженні концепції логістики відіграє логістична інформаційна система, що є основним засобом забезпечення інтеграції і координації діяльності функціональних підсистем у межах єдиної логістичної системи підприємства.

При створенні інформаційної логістичної системи необхідно пам'ятати, що потреби в інформації на різних рівнях ієрархічної структури підприємства не однакові. Це означає, що інформаційна система має забезпечувати кожен ієрархічний рівень необхідною інформацією для прийняття конкретних управлінських рішень[3;с.45].

Нарешті, треба сказати, що впровадження логістичної системи потребує часу і відповідних умов її побудови, за яких система вважатиметься ефективною і надійною.

Визначеного росту ефективності можна досягти і за допомогою локальних обчислювальних систем, а також у результаті застосування інтегрованих інформаційних і управлінських систем, що «переступають» границі між підрозділами підприємств.

Метою курсової роботи є вивчення методів оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи. Звідси випливають наступні задачі: розгляд проблем інформаційної логістики, інформаційного

забезпечення логістичного керування, створення логістичних

інформаційних систем, видів логістичних інформаційних систем,розкриття принципів побудови логістичних інформаційних систем, дослідження інформаційних технологій, і як підсумок, розгляд методів оцінювання ефективності функціонування інформаційної логістичної системи.

Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи вивчалися на прикладі інформаційної логістичної системи державного госпрозрахункового підприємства пенітенціарної системи України ( підприємство № 8), а саме підсистеми планування рентабельності.

Підсистема була створена для рівня стратегічного управління, що є функцією вищого управлінського персоналу.

Розділ 1. Теоретичні основи інформаційної логістики

Суть, поняття, принципи побудови інформаційної логістичної системи

Сучасний стан логістики багато в чому визначається бурхливим розвитком і впровадженням в усі сфери інформаційно-комп’ютерних технологій. Реалізація більшості логістичних концепцій і систем була б неможливою без використання швидкодіючих комп’ютерів, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем та інформаційно-програмного забезпечення. Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу інформаційну логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управлінні інформаційними потоками і ресурсами [4;с.23].

Інформаційна логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має ґрунтуватись на таких принципах.

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів. 2. Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком.

Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були проблеми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширення логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.

Формування інформаційної системи — складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних принципів, вимагають від них створення такої інформаційної інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно до встановлених завдань.

Успішний процес функціонування виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, її обробки та передачі, тобто без створення комп'ютерної мережі виробництва.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного її забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине ціле. Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої — одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями.

Інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва.

Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка пов’язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів.

Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.

Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промислового підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зростання сукупних витрат. Інформація виступає рушієм діяльності логістичної системи і тримає її відкритою - здатною пристосовуватися до нових умов. У зв’язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку. В загальному вигляді інформаційний потік є переміщенням у деякому середовищі даних, виражених у структурному вигляді. Щодо логістики інформаційний потік - це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за логістичними операціями.

Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами: - для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару,

строки постачання, відвантажувальні документи і т.п. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу;

- з позицій управління запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та дострокової інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту; - інформація збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг. У логістиці виділяють такі види інформаційних потоків

(залежно від виду систем, які пов’язуються потоком): - горизонтальний, який належить до одного рівня ієрархії логістичної системи; - вертикальний - від верхнього рівня логістичної системи до нижнього.

Залежно від місця проходження:

- зовнішній, що циркулює всередині логістичної системою і зовнішнім середовищем; - внутрішній, що циркулює всередині логістичної системи або її окремого елемента. Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи: -вхідний;

-вихідний. Залежно від призначення: - директивні (управляючі); - нормативно-довідкові; - обліково-аналітичні; - допоміжні.

Взаємозв’язок матеріального та інформаційного потоків є очевидним, однак відповідність одного потоку іншому є умовною. Власне кажучи, вміст матеріального потоку, як правило, відображають дані інформаційного потоку, але за часовими параметрами вони можуть не збігатися. На практиці в логістичних системах матеріальні та інформаційні потоки нерідко випереджають або запізнюються один щодо одного.

Шлях, яким рухається інформаційний потік у загальному випадку може не збігатися з маршрутом переміщення матеріального потоку.

Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.

Інформаційний потік характеризується такими параметрами: - джерело виникнення; - напрямок руху потоку; - періодичність; - вид існування; - швидкість передачі та прийому; - інтенсивність потоку та ін.

Управління інформаційним потоком можна здійснювати таким чином: - змінюючи напрямок потоку; -обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; - обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.

Отже, різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему. Логістична інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками [4;с.55].

Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну. Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи: - технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; - інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; - математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.

Інформаційні логістичні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах-це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів. Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні. На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:

- планові; - диспозитивні (або диспетчерські); - виконавчі (або оперативні).

Інформаційні логістичні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Різні інформаційні системи мають свою специфіку .

Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:

- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга; - управління мало змінними даними; - планування виробництва; - загальне управління запасами; - управління резервами та інші завдання. У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:

- детальне управління запасами (місцями складування); - керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом; - відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.

У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад: - виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;

- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням переміщеннями і т.п.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

- зростає швидкість; - зменшується кількість помилок в обліку; - зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи; - поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

1.2 Використання OLTP i OLAP технологій в логістичних системах

В обчислбвальних мережах інформаційних логістичних систем відомо кілька технологій роботи, особливе місце серед яких посідають мережні технології, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів корпорації. Перша (найпростіша) технологія не передбачає спеціально виділеної ЕОМ, ресурси якої розподіляються між іншими комп'ютерами. Кожна ЕОМ має власні ресурси та ресурси, що надаються іншим комп'ютером. Друга технологія передбачає виділення спеціальної ЕОМ для обслуговування мережних програм та інших ЕОМ. Тільки на цій машині можуть знаходитися спільні програми і база даних. Така ЕОМ називається файлом-сервером. Третя технологія також передбачає виділення окремої ЕОМ і називається технологією "клієнт—сервер". На відміну від попереднього, в цьому випадку на виділеній ЕОМ знаходяться не тільки спільна БД, а й програми пошуку та запису, що дає змогу клієнтам запитувати не всю інформацію з БД, а тільки частково або повністю оброблену сервером.

Інформаційні технології в інформаційних логістичних системах різняться типом інформації, що обробляється, але можуть об'єднуватися в інтегровані технології [6;с.249]. За мірою взаємодії між собою інформаційні технології в інформаційних логістичних системах поділяють на декілька класифікаційних груп. Вони можуть бути реалізовані різними технічними засобами (дискретні та мережні взаємодії), а також з використанням різних концепцій оброблення і зберігання даних. При цьому здійснюються взаємозв'язок та взаємодія таких технологій: збирання, передачі, операційного й аналітичного оброблення (ОLТР та ОLАР), подання результатів оброблення, зберігання, сервісного обслуговування, одержання експрес-інформпцїі.

У інформаційних логістичних системах застосовуються два класи технологій: технології, що реалізують операційне оброблення інформації, та технології, які реалізують аналітичне її оброблення. Перші орієнтовано на підтримку щоденної діяльності фірм. До їхніх функцій належать введення даних за замовленнями, відстеження їх виконання, оформлення платежів за товари і послуги та ін. Такі технології називаються обробленням транзакцій в реальному часі(On –Line Тransaktion Processing, або ОLТР).

Операційна БД зберігає дані, актуальні до хвилин і секунд. Згодом вони можуть неодноразово модифікуватися, їхня актуальність зберігається до кінця звітного періоду (наприклад, протягом року).

Крім того, операційні дані завжди детальні, специфічні, локалізовані. В ОLТР вони задаються з'ясуванням окремих питань: чи пішов конкретний вантаж, який стан рахунку з усіма його реквізитами в конкретному банку та ін.

Розробляючи технології для ОLТР , орієнтуються на бізнес-процеси, що відбуваються у певній системі. Всі ці процеси вже відпрацьовано і є безліч даних в яких слід розбіратися. Наприклад, треба встановити наскилькі успішними були на той час виробничо-економічні процеси.

Технології, що реалізують аналітичне оброблення інформації, орієнтоване на вирішення стратегічних питань життєдіяльності фірми взагалі. Цім займаються менеджери всіх рівнів в межах тієї або іншої СППР ( Decision Support System, або DSS). Ці технології дістали назву аналітичного оброблення інформації в реальному часі (On –Line Analytical Processing або ОLAР). Технології ОLAР ніколи не оперують даними реальногочасу. Ці дані постійно змінюються, тому будувати аналіз на них не можливо. В межах DSS, як правило, проводчть порівняльний аналіз, для якого потрібні дані, що не змінюються у часі.

База даних для аналітичного оброблення має зберегати дані, актуальні на певний період часу (день, але не хвилину) і такі, що змінюються. Тривалість зберегання їх обчислюється роками (приблизно 5-10 років).

Технологія ОLAР оперує підсумковими значеннями: який загальний обсяг продажу за певний період часу без урахування будь-якої специфікі окремого продажу.

Інформація є ключовим корпоративним ресурсом. Технологія сховищ даних дає змогу одержати точну інформацію, постійний доступ до якої є перевагою цієї технології.

Якщо мережа є нервовою системою корпорації, то база даних-її пам'ять. Бази даних - це водночас інструментальні засоби й інформація, з якою ці засоби працюють.

Якщо клієнти, сервери, мережі, великі універсальні ЕОМ купуються підприємством як компоненти, то бази даних - технологія.

Фундаментальна відмінність у філософії природи реального часу транзакційних систем (ОLТР) і природи тривалого часу СППР (ОLAР) привела до поділу баз даних на операційні й аналітичні.

1.3 Якість та ефективність функціонування логістичних інформаційних систем

Проектування інформаційної логістичної системи є особливо важливим етапом, адже саме тоді закладаються її базові характеристики (споживчі властивості), найголовнішими серед яких є якість і надійність[5;с.21]. Це означає, що інформаційна система у процесі свого функціонування має забезпечити:

- інформаційні потреби користувачів;

- адекватність реальним інформаційним і технологічним процесам об’єкту управління;

- високу економічну ефективність.

Споживчі властивості виражають:

- функціональна повнота. Відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів — осіб, які приймають рішення, та рівень автоматизації управлінських робіт на заданому об’єкту управління;

-своєчасність. Забезпечується можливістю своєчасного здобуття потрібної інформації;

функціональна надійність. Відображає надійність інформаційного, програмного, технічного та ергономічно го забезпечень під час оброблення даних;

-адаптивна надійність. Виражається у властивості системи виконувати свої функції при їх зміні під впливом навколишнього середовища (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи та ін).

Під час розроблення інформаційної логістичної системи слід ураховувати, що інформаційні потреби користувача залежать від рівня структури управління, на якому він знаходиться.

Перший, найнижчий, рівень (управління дільницею, робочим місцем) — оперативне управління. Саме таким є управління процесом випуску продукції. Суть його полягає в тому, що інженерно-технічний персонал під час управління виносить оперативні рішення, які визначаються набором різноманітних чітко визначених правил. Наприклад, прийняття рішення щодо збільшення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.

Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.

На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач системою повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.

На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція системи. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування слід ураховувати вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, які вона має задовольняти:

-релевантність (лат. геlеvаnt — суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій особі, що приймає рішення (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація — це дані, релевантні споживачеві;

-управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. Особи, що приймають рішення повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);

-точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан об’єкта управління (не застарілі);

-своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;

-пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).

Під час проектування в інформаційної логістичної системі мають бути закладені адаптивні властивості, які б давали змогу оперативно модернізувати її згідно зі змінами, які виникли, в економічній інформаційній та організаційних системах управління економічним об'єктом, а також в інформаційно-обчислювальній системі.

Адаптивні властивості системи мають забезпечувати її адекватність реальному процесу управління об'єктом.

Ефективність системи – це ступінь її відповідності своєму призначенню. Розрізняють економічну та функціональну ефективність.

Критерій ефективності – не число, як показник, а тенденція (наприклад, звести до мінімуму витрати).

Оцінка економічної ефективності основана на співставленні витрат та результатів. Основним показником економічної ефективності інформаційної логістичної системи є річний економічний ефект.

Річний економічний ефект визначається за наступною формулою:

Е = Ерічн – Є·К ,

(1)

де Ерічн – річна економія (прибуток), що викликана інформаційною системою. Це господарський чи бухгалтерський прибуток. Він являє собою різницю між виручкою та явними витратами. Явні витрати – це усі грошові витрати підприємства, включаючи амортизацію;

К – одноразові витрати (капіталовкладення), що пов’язані зі створенням інформаційної системи;

Є – норма прибутку (нормативна прибутковість).

З точки зору економічного змісту величина Є складається з норми віддачі на капітал та норми підприємницького доходу.

Добуток ЄК на ринковій термінології називається неявними витратами бізнесу, оскільки характеризує віддачу капіталу, яка могла би бути у іншій сфері, наприклад, при його розміщенні в банку. Величина Є в ринкових умовах не повинна бути менше річної банківської ставки (надійного банку).

Одиниці виміру у формулі (розмірність величин) наступні: Е – грн./рік; Ерічн – грн./рік; К – грн.; Є– 1/рік.

Річний економічний ефект являє собою абсолютний показник ефективності. Система вважається ефективною, якщо Є ≥ 0.

Річний економічний ефект також можна визначати як суму внутрішнього та зовнішнього ефектів:

Е=Езовн+Евн , (2)

де Езовн – зовнішній ефект;

Евн - внутрішній ефект.

Зовнішній економічний ефект – це ефект, що забезпечується за рахунок удосконалення зовнішніх функцій керування та поліпшення господарської діяльності об’єкта керування.

Зовнішній економічний ефект визначається за формулою:

Езовн=DСзовн+DА+DШ+ЄDО ,(3)

де DСзовн – економія на собівартості продукції об’єкта управління;

DА – приріст виручки від реалізації продукції або нереалізаційної діяльності, що пов’язана з інформаційною системою;

DШ – скорочення штрафів та інших незапланованих витрат;

DО – скорочення обсягів оборотних коштів, яке має разовий характер, тому у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.

Склад статей, за якими розраховується економія на собівартості продукції за рахунок інформаційної системи, зазвичай наступний:

DСзовн=DСсм + DСте + DСзппр + DСсэо + DСбр ,(4)

де DСсм – економія на сировині та матеріалах;

DСте – економія на паливі та енергії на технологічні цілі;

DСзппр – економія на заробітній платі виробничих працівників;

DСсэо – економія на утриманні та експлуатації обладнання;

DСбр – скорочення втрат від браку.

Якщо впровадження інформаційної логістичної системи не впливає на якусь статтю витрат у складі собівартості, то ця стаття, звичайно, не фігурує в розрахунках зовнішнього економічного ефекту.

Основними факторами економічної ефективності є зниження собівартості та збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг).

Внутрішній економічний ефект – ефект, що забезпечується за рахунок внутрішніх функцій керування й утворюється всередині економічних підрозділів (відділів) за рахунок підвищення продуктивності праці і скорочення чисельності керуючого персоналу при впровадженні інформаційної системи.

Внутрішній економічний ефект визначається за такою формулою:

Евн=ПБ – П ,(5)

де ПБ - річні приведені витрати по базовому варіанту інформаційної системи;

П - річні приведені витрати по запропонованому варіанту інформаційної системи.

В свою чергу, річні приведені витрати по пропонованому системи визначаються за формулою:

П = С + ЄК , (6)

де С - річні експлуатаційні витрати на інформаційну систему;

ЄК - приведені капітальні витрати (оскільки капітальні витрати мають разовий характер, то у формулі використовується коефіцієнт приведення до року Є.)

Капітальні витрати на логістичної інформаційну систему носять разовий характер. Вони направляються в основні й оборотні кошти, тобто в засоби виробництва. Свою вартість вони переносять на продукцію вроздріб за рахунок амортизаційних відрахувань. Капітальними їх називають тому, що вони не втрачаються, а відтворюються.

Стосовно до інформаційної логістичної системи прийнято групувати капітальні витрати в такий спосіб:

К=Кпр+Ктс+Клс+Кпо+Кио+Куп+Кво+Кпл+Коэ ,(7)

де Кпр — витрати на проектування системи ;

Ктс — витрати на технічні засоби керування;

Клс — витрати на створення ліній зв'язку локальних мереж;

Кпо — витрати на програмне забезпечення;

Кио — витрати на формування інформаційної бази.

Куп — витрати на навчання персоналу;

Кво— витрати на допоміжне устаткування (пристрої пожежегасіння, джерела безперебійного електропостачання та ін.);

Кпл— витрати на виробничу площу;

Коэ— витрати на ввідну експлуатацію.

До складу експлуатаційних витрат на входять наступні витрати:

С = Сзп+Сао+Сто+Слс+Сиоц+Сні+Сел+Сін (8)

де СЗП — зарплата управлінського персоналу, що працює з використанням системи;

САВ — амортизаційні відрахування;

СТО — витрати на технічне обслуговування;

СЛЗ — оренда ліній зв'язку (глобальних обчислювальних мереж);

СІОЦ — оренда машинного часу зовнішнього інформаційно-обчислювального центра, що здійснює обслуговування інформаційної системи даного підприємства;

СНІ— витрати на носії інформації;

СЕЛ — витрати на електроенергію;

СІН — інші витрати.

Таким чином, розрахунок внутрішнього економічного ефекту зводиться до наступного: визначається різниця в річних приведених витратах за базовим і пропонованим варіантами інформаційної системи :

ЕВН=ПБ-П=DСЗП-DСАВ-DСТО-DСЛЗ-DСІОЦ-DСНІ-DСЕЛ-DСІН-ЄК ,(9)

де Є – норма прибутку (більше річної банківської ставки).

Економія на заробітній платі управлінського персоналу в зв’язку з впровадженням інформаційної логістичної системи складає величину:

DСЗП= СЗПБ*(1(1+χb)/(1+b)) ,(10)

b – приріст продуктивності праці управлінського персоналу.

Важливим моментом є визначення середньозваженої величини b при впровадженні системи. Особливістю цього розрахунку є аналіз структури робіт управлінського персоналу підрозділу та можливості підвищення продуктивності праці за допомогою інформаційної системи по кожному виду роботи. Тобто, потрібне попереднє обстеження характеру роботи управлінського персоналу. Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи наведено в таблиці 1 [2;с.184].

Таблиця 1.

Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи

Вид роботи	Приріст продуктивності праці, у %	Фактор приросту
Реєстрація інформації в журналах та картотеках	80-100	Виключення дублювання
Пошук інформації	100-120	Електронні картотеки
Друкарські роботи	200-250	Текстові редактори
Економічні розрахунки	300-500	Висока швидкість розрахунків
Участь у виробничих нарадах	10-50	На робочому місці
Обмін службовою документацією	50-80	Електронна пошта
Оформлення графічних матеріалів	150-300	Машинна графіка
Професійне навчання	50-100	Автоматизовані навчальні системи

Допоміжними показниками економічної ефективності є розрахункова прибутковість:

ЕР=(ЕРІЧН / К)*100%(11)

та обернена величина – строк окупності:

ТОК=1/ ЕР = К / ЕРІЧН .(12)

Розглянуті показники є статичними показниками ефективності, оскільки не враховують невідповідності у часі витрат на інформаційну систему та результатів від її функціонування.

Показники, які враховують розподіл витрат та результатів в часі на основі концепції тимчасової вартості грошей, називаються динамічними, і використовують їх при значних строках оцінки витрат та результатів створення системи. [8;с.40].

Ці методи є способом визначення розмірів інвестицій в довгострокові проекти капіталовкладень. Процес аналізу і вибору різних способів вкладення коштів має назву фінансового планування.

Для оцінки капітальних проектів використовуються 6 методів фінансового планування:

Метод окупності.

Коефіцієнт окупності капіталовкладень ( ROT ).

Метод чистої приведеної вартості.

Коефіцієнт витрати/ прибуток.

Показник рентабельності.

Внутрішній коефіцієнт окупності капіталовкладень.

Аналіз ефективності системи пов'язаний з багатьма проблемами. Він не може виразити ступінь ризику і невизначеності при оцінці витрат і прибутку. Витрати і прибуток рознесені за часом; витрати - первинні і відчутні, а прибуток - вторинний і невідчутний. Інфляція може по-різному впливати на витрати і прибуток. Міняється інформаційна техніка - міняються й оцінки в процесі роботи над проектом. Нематеріальний прибуток важко виразити кількісно. Ці фактори впливають на методи фінансового планування. Прикладна спрямованість фінансових моделей обумовлена труднощами в кількісному визначенні прибутку. Системи, призначені для канцелярської роботи і висновку торгових угод, витісняють працю людей і заощаджують простір, дають більш реальний, відчутний прибуток, ніж системи у менеджменті, ніж системи забезпечення прийнятих рішень.

Є ряд причин вважати, що інвестиції в інформаційну техніку вимагають особливого розгляду фінансового моделювання. Фінансове планування, пов'язане з довгостроковими інвестиціями у виробниче устаткування - електротехнічне устаткування, телефонний зв'язок і ін. Ці інвестиції розраховані на термін від 1 до 25 років. Інвестиції в компьютеризовані інформаційні системи подібні іншим інвестиціям у тім, що вони вимагають негайної витрати грошей, а прибуток передбачається не раніше ніж через рік.

Інформаційні логістичні системи відрізняються від виробничих систем тим, що їхній термін служби коротше. Більшість систем застаріває через 5-8 років. Хоча елементи старих систем функціонують як кодові сегменти у великих програмах (деякі програми функціонують 15 років) більшість великих інтегральних систем через 5 років вимагають значних інвестицій для реконструкції. При фінансуванні інформаційних логістичних систем необхідно враховувати високий ступінь їхнього старіння для того, щоб скоротити період окупності, збільшити коефіцієнт окупності капіталовкладень на відміну від звичайних капітальних проектів, розрахованих на більш тривалий життєвий цикл.

Суть фінансових моделей у тім, щоб використовувати їх обдумано, піддаючи їх ретельному аналізу.

Метод окупності

Метод окупності визначає період часу, необхідний для окупності первісного капіталу, вкладеного в проект. Період окупності Tok обчислюється по формулі :

,(14)

де Kp - первісне капіталовкладення, а Rg - чистий річний доход.

Цей метод широко застосовується, тому що він - простий і дозволяє визначити, чи варто далі витрачати гроші і час на розробку проекту. Особливо він ефективний при розробці проектів з високим ступенем ризику, де важко визначити життєвий цикл. Якщо система окупає себе за 2 роки, то уже не так важливо, скільки років вона буде працювати. Цей метод не враховує тимчасову вартість грошей, суму грошей, що надходять після періоду окупності і прибутковість від інвестицій.

З урахуванням тимчасової вартості грошей період окупності Tok розраховується зі співвідношення :

,(15)

де Ri і Ki доходи і витрати ІС в i - рік роботи відповідно, d - дисконт (процентна ставка чи вартість капіталу на ринку).

Метод рентабельності інвестицій

Фірми вносять капіталовкладення з метою одержання задовільного коефіцієнта рентабельності. Визначення задовільного коефіцієнта рентабельності залежить від суми внесених грошей, а також і від інших факторів, наприклад, від коефіцієнта рентабельності, передбачуваного фірмою. У кінцевому рахунку коефіцієнт рентабельності повинний дорівнювати чи перевищувати вартість капіталу на ринку. Інакше, ніхто не вкладе гроші у фірму. Проста рентабельність інвестицій обчислює коефіцієнт рентабельності інвестицій, регулюючи потік готівки, створюваний інвестиціями для амортизації. Це дає приблизний розрахунок доходу, одержуваного від проекту. Щоб обчислити рентабельність інвестицій, спочатку обчислюють середній чистий доход Rsrch по формулі:

,(16)

де Ro - загальний доход (прибуток), Ko - загальні витрати, а Tsl - термін служби системи.

Щоб одержати рентабельність інвестицій rinv, чистий прибуток ділиться на суму первісних інвестицій по формулі :

,(17)

де Kp - первісні капіталовкладення.

Недолік методу рентабельності інвестицій у тім, що він не враховує дисконт. Майбутні заощадження в грошах не рівнозначні нинішнім заощадженням. З іншого боку, метод рентабельності інвестицій можна видозмінити (зазвичай так і робиться) так, щоб майбутній прибуток і витрати обчислювалися в грошах, що знаходяться в обороті.

Метод чистої приведеної вартості

Оцінка капітального проекту вимагає, щоб витрати на інвестиції (відтік грошей зазвичай в рік 0) порівняти з чистим грошовим припливом, що буде через багато років. Але ці два грошових потоки не можна порівняти через дисконт. Гроші, що одержуємо через 3-4-5 років, не рівнозначні грошам, одержуваним сьогодні. Гроші, одержувані в майбутньому, повинні перетерпіти знижку у відповідному процентному відношенні - зазвичай перевищуючи процентну ставку, а іноді вартість капіталу.

Приведена вартість - це вартість платежу чи платежів у грошах, що знаходяться в обороті, що буде отримана в майбутньому. Приведену вартість Spr можна обчислити по формулі :

,(18)

де S - неприведена вартість, d - дисконт (процентна ставка і вартість капіталу на ринку), а t - розрахунковий рік.

Таким чином, для того щоб порівняти інвестиції, зроблені в сьогоднішніх грошах, з майбутніми чи заощадженнями заробітками, ми повинні знизити заробітки до приведеної вартості, а потім обчислити чисту приведену вартість інвестиції. Чиста приведена вартість - це сума грошей, яку коштує інвестиція, з огляду на її витрати, заробітки (зароблені гроші) і часову вартість грошей. Чиста приведена вартість Sprch обчислюється по формулі :

,(19)

де Fpr - приведена вартість очікуваного грошового потоку, Kp - первісні витрати інвестиції. Приведена вартість грошового потоку Fpr обчислюється по формулі :

,(20)

де Ri і Ki доходи і витрати ІС в i - рік роботи відповідно, d - дисконт (процентна ставка і вартість капіталу на ринку), а Tsl - термін служби системи.

Коефіцієнт витрати/прибуток

Простим методом для обчислення прибутку (рентабельності) від капіталовкладень є обчислення коефіцієнта витрати/прибуток rk/r, що є відношенням загальних доходів і загальних витрат і визначається по формулі:

,(21)

де Ro - загальний доход (прибуток), Ko - загальні витрати.

Цей коефіцієнт можна використовувати для того, щоб дати оцінку різним проектам при їхньому порівнянні. Деякі фірми встановлюють мінімальний коефіцієнт витрат і прибутку, що повинні бути отримані від капітальних проектів.

Цей коефіцієнт можна також обчислити, використовуючи приведену вартість до дисконту (тимчасової вартості грошей).

Індекс прибутковості

Якщо фірмі потрібно порівняти декілька різних потенційних інвестицій, то простіше це зробити, обчисливши індекс прибутковості. Індекс прибутковості rpr обчислюється шляхом розподілу приведеної вартості загального грошового потоку від інвестицій на первісні витрати інвестицій формула (22)).

,(22)

де Fpr - приведена вартість очікуваного грошового потоку, Kp - первісні витрати інвестиції.

Індекс прибутковості можна використовувати для порівняння прибутковості альтернативних інвестицій. Показник дозволяє фірмам зосередити свою увагу на найприбутковіших проектах.

Внутрішній коефіцієнт рентабельності

Внутрішній коефіцієнт рентабельності - це варіант методу чистої приведеної вартості. Він враховує тимчасову вартість грошей (дисконт). Внутрішній коефіцієнт рентабельності визначають як коефіцієнт рентабельності чи прибутку, що припускають одержати від інвестицій. Внутрішній коефіцієнт рентабельності - це дисконтна ставка, при якій приведена вартість майбутніх грошових потоків проекту дорівнює первісним витратам проекту. Іншими словами, величина дисконтної ставки така, що приведена вартість - первісні витрати = 0. Внутрішній коефіцієнт рентабельності rvn розраховується зі співвідношення :

,(23)

де Ri і Ki доходи і витрати ИС в i - рік роботи відповідно, а Tsl - термін служби системи.

Розділ 2. Сучасний рівень інформаційного забезпечення управлінських процесів в умовах державного підприємства пенітенціарної системи України (Житомирська в’язниця№ 8)

Загальна характеристика підприємства

Державне підприємство Житомирська в’язниця № 8 було було створено в 1972 році. Вид діяльності металообробка. За розмірами це середне підприємство, за типом це воєнізоване формування з управлінням у вигляді багаторівневої ієрархії. Керуючим органом є Державний Департамент з питань виконання покарань.Персонал підприємства ( керівники, спеціалісти та службовці) це вільнонаймані та війскові.

Основний предмет діяльності підприємства – виробництво пружинних елементів для м’яких побутових меблів. Підприємство є одним з провідних виробників цієї продукції в Україні, виготовляючи щомісяць її на суму близько 100 000 грн. Номенклатура типорозмірів, пружинних блоків, підприємства містить більш 80 наїменувань. Форма власності – державна.

Схема структури управління представлена на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 Схема структури управління

Відділ маркетингу, збуту і матеріально-технічного постачання є самостійним структурним підрозділом підприємства.

Задачі відділу:

Забезпечення реалізації продукції підприємства.

Забезпечення 100% виконання завдань і зобов’язань по постачанню продукції і товарів у відповідності із заключеними договорами і замовленнями-підрядами зовнішньо-торгових організацій.

Раціоналізація роботи збутової служби підприємства, зниження затрат на збут продукції.

В склад відділу можуть входити підрозділи вивчення попиту і реклами, планування по окремим видам готової продукції.

На підприємстві сформована необхідна виробнича і фінансова база для здійснення виробничої діяльності, встановлене високопродуктивне обладнання, яке дозволяє випускати продукцію високої якості. При цьому підприємство має цілий ряд виробничих факторів, сприяючих його діяльності, це:

Сучасні промислово-виробничі споруди.

Наявність високопродуктивного обладнання.

Наявність власного транспорту для доставки сировини і допоміжних матеріалів.

Висока якість продукції при низькій ціні.

Фінансова діяльність кожного промислового підприємства здійснюється способом використання системи грошових відносин, що складаються в процесі виробництва і реалізації продукції.

Організація фінансової роботи на підприємстві проводиться фінансовим відділом і базується на таких принципах:

самостійність підприємства;

безперервність діяльності підприємства;

можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди та періодичність виявлення результатів діяльності;

грошовий вираз всіх господарських операцій.

Керівник фінансового відділу – головний бухгалтер, який несе відповідальність за фінансову дисципліну та фінансовий станпідприємства.

До його функцій відносяться:

облік та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності;

контроль обліку фінансових, розрахункових та кредитних операцій;

Крім головного бухгалтера у фінансовому відділі працює ще три співробітника.

На даному підприємстві готується обов’язкова фінансова звітність , а саме “Баланс”, “Звіт про фінансові результати”, “Звіт про рух грошових коштів” та “Звіт про власний капітал”. Така звітність складається 1 раз на рік, але завдяки тому, що впроваджена інформаційна система 1С-бухгалтерія, складати таку звітність можна за потребою.

Слід зазначити, що на підприємстві не проводиться детальна оцінка фінансового стану, а фінансовий аналіз носить нерегулярну та вибіркову форму.

Причиною такої ситуації може бути відсутність задовільного методологічного забезпечення фінансового аналізу та стратегічного планування. Саме тому для економічної служби підприємства була створена підсистема планування рентабельності в межах інформаційної логістичної системи.

Підсистема створювалась для рівня стратегічного управління, що є функцією вищого управлінського персоналу.

Таблиця 2.1

Показники структури капіталу, власних та залучених коштів

Показники	На початок 2005 року	На кінець2005 року	Відхилення,+,–
			+,–	%
Сукупний капітал, всього	10338,9	10855,9	+517,0	105,0
В т.ч. –грошові кошти	267,6	425,7	+158,1	159,1
-запаси	1358,6	1711,0	+352,4	125,9
-основний капітал	8712,7	8719,2	+6,5	100,1
Власні та залучені кошти, всього	10777,1	10796,3	+19,2	100,2
В т.ч.-короткострокові зобов'зання	1484,5	1503,7	+19,2	101,3
-власний капітал	9768,9	10647,2	+878,3	109,0

Виходячи з результатів аналізу майнового стану та структури капіталу, можна зробити висновок, що майновий стан підприємства за останній рік покращився, але не на багато. Причиною незначного зростання сукупного капіталу є ледь помітне зростання частки та абсолютної суми основних фондів (8712,7 та 8719,2 тис.грн.).

З даних про структуру капіталу видно, що частка власного капіталу підприємства на протязі останнього року зросла на 9%, а зобов’язання за цей період зросли лише на 1,3%.

Позитивним моментом є відсутність у балансі за звітний період негативних статей звітності, наприклад, простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості. Крім того. Підприємство на даний момент не має непогашених кредитів фінансово-банківським установам, що значно зміцнює його платоспроможність.

Таблиця 2.2

Показники рентабельності

Назва та методика розрахунку фінансового коефіцієнта	Норматив	2004 рік	2005 рік	Відхилення,+,–
1	2	3	4	5
1.Рентабельність капіталу = чистий прибуток/власний капітал	>0.2	0,11	0,10	-0,01
2.Рентабельність активів = чистий прибуток/активи	>0.14	0,09	0,09	0
3.Рентабельність продажу = чистий прибуток/виручка від реаліз.	>0.3	0,05	0,02	-0,03
4.Коефіцієнт операційного прибутку = прибуток від реаліз./виручка від реаліз.	>0.11	0,09	0,05	-0,04
5.Коефіцієнт загальної прибутковості =балансовий прибуток/валовий дохід		0,33	0,29	-0,04
6.Коеф-нт здатності самофінансування = чистий прибуток/балансовий прибуток	>0.6	0,54	0,42	-0,12

Показники рентабельності підприємств в порівнянні з минулим роком значно погіршились і не відповідають вимогам. Це пояснюється тим, що обсяги товарообороту зростали швидшими темпами, ніж обсяги прибутку.

Низька рентабельність активів пов’язана з структурою ризикованості активів (великий обсяг непрацюючих активів, низька віддача основних фондів – недостатньо беруть участь в створенні прибутку).

Оцінка рівня інформаційного забезпечення аналізу рентабельності і фінансового стану підприємства

Складовими частинами інформаційної логістичної системи є технічні засоби, засоби телекомунікацій (зв'язку) так і прикладні програми й операційні системи. Бази даних і програмне забезпечення використовують як інструмент для діловодства і раціоналізації фінансової праці. Їхнє використання дозволяє скоротити час, необхідний на підготовку конкретних маркетингових і виробничих проектів, зменшити непродуктивні витрати при їхній реалізації, виключити можливість появи помилок у підготовці бухгалтерського, технологічного й іншого видів документації, що дає для підприємства прямий економічний ефект.

Підвищення ефективності використання інформаційних логістичних систем досягається шляхом побудови і сумісності інформаційних систем, що дозволяє усунути дублювання і забезпечити багаторазове використання інформації, установити визначені інтеграційні зв'язки, обмежити кількість показників, зменшити обсяг інформаційних потоків, підвищити ступінь використання інформації.

Розвиток систем телекомунікацій, а зокрема, технологій локальних обчислювальних мереж, дозволить об'єднати всі технічні засоби обробки цифрової і текстової інформації в єдину внутрівиробничу інформаційну систему. Найбільш ефективною системою інформації вважається система, заснована на одночасному використанні обчислювальної техніки і засобів автоматизованої обробки текстової інформації, об'єднаних у єдину систему.

Так, пропоновані сучасними умовами вимоги до систем управління можуть бути задоволені лише за допомогою сучасних засобів автоматизації управління.

Досвід показує, що в наш час для рішення цих задач не обійтися без допомоги комп'ютерної техніки, що дозволяє в найбільш зручній формі зберігати і представляти користувачам потрібну їм службову інформацію. Для найбільш злагодженої роботи різних служб підприємства комп'ютери зручно поєднувати в так звані локальні обчислювальні мережі, що дозволяють здійснювати зв'язок між різними користувачами цієї мережі, що знаходяться на деякій відстані один від одного (звичайно, у різних приміщеннях одного будинку). Однак, такі мережі вимагають для своєї роботи відповідного програмного забезпечення, необхідного для забезпечення робіт узагалі подібної мережі й відображаючого специфіку роботи даного підприємства.

Персональні комп'ютери і комп'ютерні мережі стали важливим фактором не тільки благополуччя малих і зростаючих підприємств, але і їхнього виживання. Вони є інструментом, що дозволяє раціоналізувати роботу, підвищити продуктивність праці службовців і знизити витрати. Для цього і створюються комп'ютерні мережі. Інформаційна система без комп'ютерної мережі не існує.

Правильно зроблене капіталовкладення в комп'ютерну мережу допоможе поліпшити рентабельність підприємства, допоможе підприємству заробляти гроші за рахунок чотирьох основних факторів.

Воно дозволить:

* Знизити адміністративні накладні витрати

* Підвищити продуктивність праці

* Раціоналізувати ведення справ

* Знизити витрати на апаратні засоби

Комп'ютерна мережа є інструментом, що дозволяє підвищити продуктивність праці. Вона дозволяє працівникам підприємства витрачати менше часу на рутинні операції, заощаджуючи його для продуктивності праці. Розсилаючи службові записки по електронній пошті, менеджери рятуються від необхідності друкувати, копіювати і розносити їх. Електронна пошта забезпечує практично миттєву доставку кореспонденції і реакцію на неї.

Наявність мережі дозволяє знижувати витрати на апаратні засоби, дозволяє спільно використовувати досить дороге периферійне устаткування, таке як лазерні принтери, пристрої резервного копіювання, комунікаційне устаткування. Це знижує їхню вартість, що приходиться на одного користувача і забезпечує доступ до нього великому числу працівників.

Комп'ютерні мережі, периферійне устаткування і програмне забезпечення разом є складовими частинами інформаційної логістичної системи.

Підприємство має всі таки технічні засоби. Так, у єдину комп'ютерну інформаційну систему підприємства входить реально діюча комп'ютерна мережа.

Наявність єдиного інформаційного простору і засобів комунікацій дає переваги у використанні зовнішніх периферійних пристроїв, як лазерних принтерів, сканерів, ресурсів інших комп'ютерів і т.п..

Усе це приводить до того, що керування підприємством прямо залежить від такої існуючої інформаційної логістичної системи, робить цю систему більш доступною і гнучкою.

Основу будь-якої комп'ютерної інформаційної мережі складають апаратні засоби. До них відносять у першу чергу сам персональний комп'ютер, принтери, сканери, модеми, концентратори, HUB(розвітвлювач), UPS (джерела безперебійного живлення) і т.д. В економічному відділі підприємства майже всі робочі місця оснащені ПК.з такими характеристиками:

Таблиця 2.3

Характеристики апаратного забезпечення

Тип комплектуючого	Найменування комплектуючого
Процесор	AMD Athlon 1000 MHz
HDD	IBM 40.0Gb
Пам'ять	DIMM 128Mb PC266
CD-ROM	40sp. TEAC
Монітор	Samsung 17” 755DF
Принтер	Canon LBP 810 600dpi
Сканер	ACER Prisa 300x600
Концентратор	ATI AT 904Tx

У даний момент на підприємстві встановлене програмне забезпечення, яке варто розділити на:

- програмне забезпечення для комп'ютерних мереж і операційні системи для ПК;

прикладні програми.

Таблиця 2.4

Програмне забезпечення

Компонент	Тип
Операційна система	MS Windows 98 SE
	MS Windows NT 4.0 Serv.
Пакети прикладних програм	MS Office 2000
	InterBase 6.0
Утиліти	AVP 3.5

В якості існуючої інформаційної логістичної системи на підприємстві використовується така система автоматизації діяльності підприємства, як 1С:Підприємство7.7.

1С:Підприємство є універсальною системою автоматизації діяльності підприємства. За рахунок своєї універсальності система 1С:Підприємство може бути використана для автоматизації самих різних ділянок економічної діяльності підприємства: обліку товарних і матеріальних засобів, взаєморозрахунків з контрагентами, складського обліку, розрахунку заробітної плати, розрахунку амортизації основних засобів, бухгалтерського обліку по будь-яких розділах і т.д.

Основною особливістю системи 1С:Підприємства є її конфігурованість. Разом з конфігурацією система 1С:Підприємство виступає в якості вже готового до використання програмного продукту, орієнтованого на визначені типи підприємств і класи розв'язуваних задач.

Система 1С:Підприємство має компонентну структуру. Частина можливостей, наданих системою для рішення задач автоматизації, є базовими, тобто підтримуються в будь-якому варіанті постачання системи. Це, насамперед, механізми підтримки довідників і документів. Інші можливості реалізуються компонентами системи: наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків. Таким чином, склад установлений компонент визначає функціональні можливості системи.

Усього існують три основних компоненти: «Бухгалтерський облік», «Оперативний облік», «Розрахунок». Кожен компонент розширює можливості системи своїм механізмом обробки інформації. Ці механізми не можна однозначно зіставити з конкретними задачами автоматизації предметної області, однак, вони мають досить чітку спрямованість, що визначає вибір складу необхідних компонентів, для створення конкретної конфігурації, а на її базі – інформаційної логістичної системи.

Розділ 3. Застосування логістичних підходів до оцінки ефективності інформаційної системи

3.1 Заходи по удосконаленню забезпечення аналізу рентабельності і фінансового стану підприємства

Функціональна структура інформаційної логістичної системи характеризується потоками інформації, які циркулюють між її елементами. Елементами являються підсистеми (компоненти), функції інформаційної системи або її частини. Компонент (підсистема) інформаційної логістично системи – її частина, яка виділена за вказаною ознакою або сукупністю ознак і є як одне ціле. Функція інформаційної системи - це сукупність дій інформаційної системи, яка направлена на досягнення вказаної цілі.

Розглянувши архітектуру інформаційної системи , можна побачити, що основними її користувачами будуть: на керуючому та операційному рівнях – начальник, а на рівні знань – головний економіст.

основні роботи:

розрахунок грошового потоку;

розрахунок пребутків та збитків;

розрахунок балансу;

аналіз плану рентабельності;

складання плану рентабельності

механізми:

економіст;

гол. бухгалтер;

бухгалтер;

управління:

методика розрахунку економічних показників;

наказ начальника;

входи:

грошовий потік;

прибутки і збитки за рік;

баланс за рік;

виходи:

план рентабельності за рік;

Діаграма бізнес-процесу планування рентабельності «TO-BE» представлена у додатку 2:

основні роботи:

розрахунок абсолютних та відносних рентабельностей;

аналіз плану рентабельності;

складання плану рентабельності;

механізми:

гол. економіст;

економіст;

інформаційна система планування рентабельності;

управління:

методика планування рентабельності на основі методу живучості;

наказ начальника;

входи:

баланс Ф2;

абсолютні та відносні рентабельності;

план рентабельності;

виходи:

план рентабельності.

Якщо співставити діаграми бізнес-процесів «AS-IS» та «TO-BE», то видно, що:

В діаграмі «TO-BE» скоротилась кількість основних робіт з 5, у «AS-IS», до 3 у «TO-BE».

В «TO-BE» до механізмів додалася інформаційна система планування рентабельності, якої в «AS-IS» не було.

Відбулися зміни в управлінні в діаграмі «TO-BE» - методика розрахунку економічних показників в «AS-IS» перетворилася на методику планування рентабельності на основі методу живучості в «TO-BE».

На вході діаграми «TO-BE» стоїть не грошовий потік, а баланс форми №1, №2.

Завершальним етапом є розробка структурної схеми інформаційної системи, на якій вказуються взаємозв’язки між окремими її елементами. Цю інформаційну систему представляють три модулі: розрахунок абсолютних та відносних рентабельностей, аналіз плану рентабельності, складання плану рентабельності. Це основоположні системи, між якими існують допоміжні зв’язки і піделементи (додаток 3).

При фізичному проектуванні розглядають комп’ютери, диски, БД, комунікаційні лінії і інші елементи ІС.

Для вирішення основних поставлених проблем перед підсистемою підприємству були потрібни комп’ютер та принтер. Це є достатньою умовою вводу, обробки та видачі інформації, щоб вирішити усі поставлені задачі. У майбутньому можливий варіант розширення інформаційної системи, виходячи із зростанням задач, які будуть ставитися перед підприємством, а також у результаті розгортання діяльності підприємства, що буде нести за собою збільшення обсягів інформації, яку слід обробляти.

Важливими функціями, що реалізуються в процесі керування економічним об’єктом, є: прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, координація та регулювання. Інформаційна система дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим. Другим не менш важливим завданням, яке реалізує упроваджена інформаційна система – скорочення часу на процес планування рентабельності.

Характеристика технічного забезпечення представлене у додатку 6.

Дані характеристики притаманні робочим місцям, що вводяться в дію, тобто АРМ. Ця техніка на даний момент не є самою потужною із тієї, що пропонується на ринку України, але її характеристик буде достатньо для реалізації програмних продуктів, що в першу чергу необхідні для діяльності підприємства, і в найближчому майбутньому не буде потребувати модернізації апаратної частини.

При виборі програмного забезпечення були поставлені такі вимоги до програмного забезпечення:

ефективність та простота користування;

сумісність з іншим програмним забезпеченням застосовуємого для задач подібного роду;

по можливості мінімальні вимоги до апаратної частини.

На основі проведених вище вимог, було обрано таке програмне забезпечення:

операційна система Windows 2000;

універсальна таблиця MS Excel 2000;

текстовий редактор МS Word 2000;

Операційна система Windows 2000 призначена для роботи з текстами, комп’ютерною графікою, з цифровим звуком та відео, комп’ютерними мережами, базами даних, електронними таблицями та інше.

MS Excel 2000 - Універсальна електронна таблиця, розроблена для ведення бухгалтерського обліку, рішення задач планування, прогнозування, фінансового аналізу, побудови складних трьохмірних діаграм. Засоби програми дозволяють здійснювати постановку задач і пошук рішень, побудову сценаріїв і звітів за сценарієм, аналіз запитів типу "Що якщо…", розв'язання оптимізаційних задач, побудову формул і моделей для фінансового аналізу та управління.

MS Excel 2000 також охоплює засоби аналізу, що є актуальним при створенні інформаційної системи, адже вони можуть використовуватися для обробки даних, оптимізації, аналізу фінансових результатів і створення форматованих звітів, зрозумілих для користувача - непрограміста, на відміну від імітаційних мов програмування.

МS Word 2000 включає елементи, необхідні для редагування та форматування текстів.

Тобто, інтегрований програмний пакет MS Office 2000 є ефективним засобом для створення інформаційного і програмного забезпечення інформаційної системи.

3.2 Оцінка економічної ефективності інформаційної системи

Для розрахунку витрат необхідно врахувати всі кошти які були витрачені на розробку і реалізацію інформаційної системи з самого початку

Для розрахунку витрат був розроблений план впровадження інформаційної системи в якому визначені всі етапи її розробки час на виконання кожного з етапів та працівники що брали участь в розробці системи на даному етапі.

Трудомісткість робоі зі створення інформаційної логістичної системи

Таблиця 3.1

Учасник	Ставка	Обсяг робіт (робочого часу)	Сума
Менеджер	650,00грн	0,78 міс. (143 год.)	510,00грн
Інженер виробництва	650,00грн	0,17 міс. (31 год.)	110,51грн
Головний інженер	700,00грн	1,23 міс. (226 год.)	859,00грн
Инженер	600,00грн	2,54 міс. (467 год.)	1526,00грн
Менеджер якості	500,00грн	0,38 міс. (70 год.)	190,00грн
Спеціаліст з якості	400,00грн	1,4 міс. (258 год.)	560,00грн
Технічний програміст	8,60грн/год	433,00 год	3727,10грн
			7482,61грн

Затрати, яких зазнло підприємство, складаються з тих витрат, що пов’язані з використанням системи. На підприємтсві існує серйозна база апаратного забезпечення, яка частково задовольняє вимоги інформаційної системи, тому потрібні ще додаткові витрати коштів на придбання апаратного та програмного забезпечення. Сума, яку було виділено на придбання додаткового програмного забезпечення і його оновлення- 3888грн. та 5405грн. на апаратне забезпечення.

Крім наведених, існують ще й такі витрати, як витрати на заробітну плату працівникам, що слідкують за роботою інформаційної системи. Більш детальніше видатки на використання інформаційної системи наведені в додатку 7.

3.3 Розрахунок показників економічної ефективності впровадження підсистеми планування рентабельності

Витрати на створення та функціонування системи представлені у додатку 7.

Для створення системи підприємству потрібні грошові кошти у розмірі 29453 грн. Інформаційна логістична система розрахована на термін дії 5 років. В результаті створення ІС підприємство планує одержати доход від:

підвищення швидкості обробки одержаної інформації;

зменшення канцелярських витрат;

підвищення продуктивності праці робітників;

зменшення строків проходження документів.

Доходи від функціонування ІС приведені у додатку 10 . На протязі 5 років установа планує одержати доход у розмірі 37000 грн., що значно вище затрат.

Термін окупності

Термін окупності дорівнює 5 років Після впровадженню проекту інформаційної підсистеми строк окупності становитиме 5 року, щоб окупити первинне капіталовкладення. Срок окупності не перевищує строк служби системи , тому ризик неповернення капіталовкладення невеликий.

= 5 років; (37000 : 29423 = 5)

Цей метод не враховує часову вартість грошей, аз її врахуванням срок окупності розраховується за формулою:

7 років

Рентабельність інвестицій

Рентабельність інвестицій складає 5%, коли вартість капіталу на ринку складає десь біля 10%. Рентабельність інвестицій значно нижче вартості капітала на ринку.

Спочатку розраховуємо середній чистий доход, який потім ділемо на суму інвестицій:

= (37000 – 29423) : 5 = 1515,4грн.

= 1515,4 : 29423 = 0,051 (5%)

Недоліком методу є те, що не враховується дисконт.

Чиста приведена вартість

S1 =23728; S2 =19136; S3 =15437; S4 =14747; S5 =1004.

приведена вартість це вартість платежу у грошах, що знаходяться в обігу, яка буде одержана в майбутньому. Чиста приведена вартість це сума грошей, що коштує інвестиція, враховуючи витрати, заробітки та часову вартість грошей.

= 33540 грн.

= 4117,5 грн.

Коефіцієнт витрати/прибуток

= 37000 : 24423 = 1,25

Значення коефіцієнта дорівнює 1,25. Цей результат задовільний, оскільки його прийнятне значення має бути вище 1. Тобто наші прибутки перевищують витрати на ІС на 25%.

Індекс прибутковості

= 4117,5 : 29423 = 0,14

Для інформаційної системи значення індексу прибутковості становить, а це говорить про незначну прибутковість даного проекту.

Цей показник можна використовувати для порівняння доходності альтернативних інвестицій.

Внутрішній коефіцієнт рентабельності

Значення коефіцієнту – 8%. Внутрішній коефіцієнт рентабельності - це дисконтна ставка, при якій приведена вартість майбутніх грошових потоків проекту дорівнює первісним витратам проекту. Іншими словами, величина дисконтної ставки така, що приведена вартість - первісні витрати = 0.

Значення коефіцієнту розраховані засобами MS Excel

Внутрішний коэфіціент рентабельності = (ВНДОХ)

Затраты
5405
3888
230
700
4800
14400	Затраты	Доход:
29423	-29423	6000	7000	7500	8000	8500
Ставка = 24%
НПЗ	251,70р.
ВНДОХ после 2 лет		-40%
ВНДОХ после 3 лет		-16%
ВНДОХ после 4 лет		-1%
ВНДОХ после 5 лет		8%

ВИСНОВКИ

Виходячи з того, що метою даної курсової роботи було вивчення методів оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи, в роботі розглянуті наступні питання:

розгляд проблем інформаційної логістики,

інформаційного забезпечення логістичного керування,

створення логістичних інформаційних систем,

види логістичних інформаційних систем,

розкриття принципів побудови логістичних інформаційних систем,

дослідження інформаційних технологій,

а також значна увага була пріділена вивченню методів оцінювання ефективності функціонування інформаційної логістичної системи.

Ці методи вивчалися на прикладі спроєктованої на підприємстві підсистеми планування рентабельності.

Розглянуті методи оцінки ефективності функціонування інформаційних логістичних систем було розподілено на дві групи: До першої наледать показники що не враховують невідповідності у часі витрат на інформаційну систему та результатів від її функціонування. Вони є статичними показниками ефективності.

До другої групи відносять показники, що враховують розподіл витрат та результатів в часі на основі концепції тимчасової вартості грошей, вони називаються динамічними, але їх здебільшого використовують при великих строках оцінки витрат та результатів створення системи.

Інформаційна логістична система створювалась на адміністративному рівні управління і служить для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру, і налажить до планових систем

Система функціонує на базі трьох персональних комп’ютерів, використовуючи мережеву операційну систему та програмне забезпечення кінцевого користувача.

Оцінка спроектованої системи була проведена за допомогою динамічних методів. Розраховані показники свідчать про те,що впровадження підсистеми дозволило отримати задовільні техніко-економічні показники та значно підвищити ефективність праці на підприємстві. Ефективність досягається за рахунок скорочення часу на аналіз та обробку вхідної інформації, яка раніше виконувалась традиційними методами (вручну).

Аналізуючи результати проведених розрахунків можливо зробити висновки, що вона досить ефективна, проте рентабельність її незначна , але значним є соціальний ефект.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Гаджинский А.М. Логистика. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1998. – 227 с.

Богурский В.Н., Соколов Р.В. Экономика и проектирование информационных систем – С-Пб., РИФ «Роза мира», 1998, 340 с.

Кальченко А.Г. Основи логістики. – К.: Знання, 1999. – 133 с.

Неруш Ю.М. Логистические информационные системы. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 – 195 с.

Пономаренко В.С. Проектування інформаційних систем. – К.: “Академія”, 2002. – 486 с.

6. Пономаренко В.С. Інформаційні системи і технології в економіці. – К.: “Академія”, 2002. – 542 с.

Тимонін Ю. О. Живучість уразливих продукційних систем. Вісник ЖІТІ, N13, 2000. С.160-163.

Информационные системы в менеджменте: задачи управления, технологии и организации. Учебное пособие.// Под редакцией Тимонина Ю.А., составитель Ячменев А.В., ИПСТ, 1999. – 66 с.

ДОДАТОК 1

Діаграма бізнес-процесу планування рентабельності «AS-IS»

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції бізнес-процесу планування рентабельності

ДОДАТОК 2

Діаграма бізнес-процесу планування рентабельності «TO-BE»

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції бізнес-процесу планування рентабельності

ДОДАТОК 3

Структура підсистеми планування рентабельності інформаційної логістичної системи підприємства

ДОДАТОК 4

Діаграми потоку даних інформаційної логістичноїсистеми,

підсистеми планування рентабельності

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції

ДОДАТОК 5

Фізична структура підсистеми інформаційної логістичної системи

ДОДАТОК 6

Смета затрат на аппаратное и программное обеспечение

Апаратне забезпечення

Компонент	Тип	Ціна (грн.)	К-сть	Сума (грн.)
Процесор	Celeron-530	270	1	270
Материнська плата	i815	350	1	350
Оперативна пам’ять	64 MB	75	1	75
Відео карта	S3 Virdge DX- 4 MB	40	1	40
Жорсткий диск	Maxtor 2,3 MB	270	1	270
Дисковод	Mitsumi 3,5”	55	1	55
Мережева карта	E-2000	45	1	45
Корпус	Minitower ATX	100	1	100
Монітор	Tulip 14” SVGA	450	1	450
Клавіатура	Standart PS/2	35	1	35
Маніпулятор	Mitsumi PS/2	15	1	15
Всього		1705		1705

Компонент	Тип	Ціна (грн.)	К-сть	Сума (грн.)
Процесор	Celeron-600	280	1	280
Материнська плата	i815	350	1	350
Оперативна пам’ять	64 MB	75	1	75
Відео карта	S3 Virdge DX- 8 MB	60	1	60
Жорсткий диск	Conner 2,1 MB	270	1	270
Дисковод	Mitsumi 3,5”	55	1	55
Мережева карта	E-2000	45	1	45
Корпус	Minitower ATX	100	1	100
Монітор	Philips 14” SVGA	450	1	450
Клавіатура	Standart PS/2	35	1	35
Маніпулятор	Mitsumi PS/2	15	1	15
Всього		1735		1735

Компонент	Тип	Ціна (грн.)	К-сть	Сума (грн.)
Процесор	Celeron-630	290	1	290
Материнська плата	i815	350	1	350
Оперативна пам’ять	128 MB	120	1	120
Відео карта	S3 Virdge DX- 8 MB	60	1	60
Жорсткий диск	Fudjitsu 3,6 MB	300	1	300
Дисковод	Mitsumi 3,5”	55	1	55
Мережева карта	E-2000	45	1	45
Корпус	Minitower ATX	100	1	100
Монітор	LG-750 15”	450	1	450
Клавіатура	Standart PS/2	35	1	35
Маніпулятор	Mitsumi PS/2	15	1	15
CD-ROM	Samsung – 148S	145	1	145
Всього		1965		1965

Програмне забезпечення

Компонент		Тип	Ціна (грн.)	К-сть	Сума (грн.)
Операційна система		MS Windows-2000	1700	1	1700
Утіліти
Пакет прикладних програм
Бизнес-програма		1-С предприятие	788	1	788
Текстовий редактор	MS Office-2000		1400	1	1400
електронна таблиця
Система управління базою даних
Всього			3888,0		3888,0

ДОДАТОК 7

Зведена таблиця Витрати/Доходи

			Рік	2003	Всього, грн
Витрати	Кільк.	Ціна (грн)	Сума (грн)
Апаратне забезпечення	3		5405,0	5405,0	5405,0
Програмне забезпечення	1	3888,0	3888,0	3888,0	3888,0
Телекомунікації	1	230,0	230,0	230,0	230,0
База даних	1	700,0	700,0	700,0	700,0
Обслуговування	1	4800,0	4800,0	4800,0	4800,0
Персонал	8				14400,00
Витрати, всього					29423,00
Доходи
Доходи всього					37000,00

Доходи / рік		1	2	3	4	5
Підвищення швидкості обробки інформації		1200	1400	1500	1600	1700
Зменшення канцелярськіх витрат		600	700	750	800	850
Підвищення продуктивності		2400	2800	3000	3200	3400
Зменшення строків проходження документів		1800	2100	2250	2400	2550
Всього		6000	7000	7500	8000	8500

Показники економічної ефективності системи

Показник	Рік	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Грошовий потік			6000	7000	7500	8000	8500
Строк окупності	5лет
Рентабельність інвестицій	0,051
Приведена вартість			23728	19136	15437	14747	1004
Чиста приведена вартість	33540
Коефіцієнт Витрати/Прибуток	1,25
Індекс прибутковості	0,14
Внутрішній коеф. Рент-сті				-40%	-16%	-1%	8%