Реферат
НАОЧНІ ПОСІБНИКИ ДЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НИХ
Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність значною мірою залежать від умов, що створюються для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них — забезпечення наочності навчання.
У практиці роботи вчителі трудового навчання навіть у кризовій ситуації щодо матеріально-технічного забезпечення освіти використовують велику кількість наочних засобів, бо без них неможливо розкрити зміст навчального матеріалу, створити в учнів необхідні уявлення, образи, розвивати їхні просторову уяву й технічне мислення.
Завдяки ентузіазму вчителів в окремих загальноосвітніх закладах Вінницької, Волинської, Полтавської, Рівненської, Харківської областей та м. Києва у процесі трудового навчання використовуються: найсучасніша комп'ютерна техніка, навчальне телебачення, відеоапаратура. оригінальні пристрої та наочні посібники. Та, на жаль, в масовій практиці, як показує дослідження, інша реальність. Аналіз стану оснащення шкільних майстерень показує, що більшість з них забезпечені відповідним обладнанням та наочними засобами тільки на 40 %.
Типовий перелік навчального обладнання і наочних засобів для трудового навчання містить понад сто найменувань. Однак на сьогодні системи виробництва і постачання закладів освіти засобами навчання не створено. Це спонукає вчителів самостійно шукати шляхи поповнення навчально-матеріальної бази, створювати наочні посібники, пристрої та обладнання в шкільних майстернях. Така робота деякою мірою не тільки вирішує проблему матеріально-технічного забезпечення, а й сприяє педагогічному пошуку, творчості, а в тих випадках, коли до конструювання наочних посібників та обладнання залучаються учні, — має ще й неабиякий педагогічний ефект. Власноручно виготовлені вироби сприяють підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу, бо досконало вивчаються учнями у процесі практичної роботи над їх створенням і більше цінуються учнями, адже то результат їхньої праці. Таким чином, створення наочних посібників у шкільних майстернях зумовлюється не тільки необхідністю поповнення навчального фонду засобами навчання, а й знаходить обгрунтування в освітніх та виховних наслідках.
Разом з тим мають місце непоодинокі випадки, коли в школах використовується виробниче та нестандартне обладнання, що стає причиною травматизму, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, технічним, ергономічним та науково-педагогічним вимогам. За даними Міністерства освіти і науки України, є факти вилучення у школах забрудненого радіацією обладнання та приладів, що були передані цим закладам освіти підприємствами-шефами.
Досвід показує, що вчителі недостатньо знають вимоги до комплексу засобів навчання, особливості застосування різних видів наочних посібників.
Існує проблема створення науково обгрунтованого типового переліку обладнання та наочних засобів, їх класифікації та мінімізації, розробки вимог до навчально-наочних посібників. Інших засобів навчання, які відповідали б сучасним у мовам.
З огляду на зазначені проблеми проаналізуємо комплекс наочних засобів для трудового навчання та зазначимо деякі вимоги до них.
Натуральні об'єкти, як зазначається в психологічних та педагогічних дослідженнях [2, 4, 5], в роботах з методики викладання |3, 6] повинні використовуватися в трудовому навчанні в якості наочних посібників насамперед для одержання правильних уявлень про предмети і засоби виробництва та розуміння учнями технологічних процесів і явищ. Натуральними наочними посібниками в трудовому навчанні служать природні і виробничі об'єкти та процеси, зразки матеріалів, інструментів, механізмів, технічних пристроїв, обладнання майстерень, предмети господарської діяльності, вироби тощо.
Для створення фонду натуральних наочних засобів вчителі трудового навчання використовують кращі роботи учнів, заготовки, відходи матеріалів, непридатні для роботи деталі та вузли списаних верстатів.
Однак не всі натуральні об'єкти можна віднести до наочних засобів Натуральні предмети можуть стати засобами навчання лише за певних умов — коли вони призначені для використання з навчальною метою і. в разі необхідності, дидактичне препаровані.
Маючи великі можливості для одержання безпосередніх уявлень, натуральні об'єкти як група засобів наочності, з точки зору вирішення навчальних завдань, часто містять надлишкову інформацію, що може в окремих випадках (під час засвоєння понять, узагальнення і систематизації навчального матеріалу) знижувати ефективність навчання.
Позбавлені цього недоліку спеціальні (штучно сі порені) об'ємні наочні посібники: моделі, макети, муляжі. Вони дають змогу виділити найсуттєвіше в об'єкті спостереження, зберігаючи тривимірне їх відтворення, отже, зосереджує увагу учнів на головному — допомогти в розумінні сутності процесів, що спостерігаються.
Застосування зазначених об'ємних наочних посібників дає можливість учням розглядами об'єкт з усіх його боків, звернути увагу на такі його деталі, які в натуральному предметі малопомітні, а іноді й зовсім недоступні для спостереження без спеціальної підготовки наочного посібника. Так, для вивчення будови і роботи механізмів застосовуються розбірні моделі та розрізи механізмів, у яких різними кольорами або за допомогою підсвічування виділяються деталі, розмішені в їх середині. Моделі дають змогу не тільки відтворити зовнішній вигляд предмета, а й розкрити дії того чи іншого механізму. Часто буває, що об'єкти вивчення (різці, вимірювальні інструменти, кріпильні деталі) мають малі розміри, і виникає необхідність показати їх у збільшеному вигляді. Тому, наприклад, в шкільних майстернях необхідно мати набір демонстраційних макетів шкал деяких вимірювальних та різальних інструментів.
Суттєвою відмінністю моделей є те, що вони передають зображення в зменшеному, дійсному або збільшеному масштабах зі збереженням схожості, пропорцій частин за деякої схематизації й умовності зображень.
За характером конструкції моделі та інші об'ємні наочні посібники можна поділити на розбірні і нерозбірні, статичні й динамічні. Оскільки в трудовому навчанні часто вивчається динаміка виробничих процесів, роль останніх особлива. Однак це не зменшує ролі статичних наочних посібників (макетів). Вони за своєю конструкцією спрощені порівняно з моделями, у яких менш точно дотримуються пропорцій окремих частин, більшою мірою допускаються умовність і схематизація. Застосовуються макет для ефективнішої передачі зовнішніх ознак об'єкта. Наприклад, макети дають можливість краще вивчити конструктивні особливості різних видів різальних інструментів. Багато об'ємних наочних посібників, як показує досвід роботи, можна виготовити в шкільних майстернях. Слід зауважити, що перелік об'єктів вивчення у трудовому навчанні великий і недоцільно створювати об'ємні посібники всіх об'єктів вивчення. Крім того, об'ємні наочні посібники не можна вважати універсальними під час вирішення різних навчальних завдань.
Ряд об'єктів для вивчення достатньо оформити як наочні зображення на площині (фотографії, малюнки, таблиці, плакати), їх головна особливість — узагальнений характер зображень. Ці наочні засоби сприяють відображенню у свідомості учнів конкретних предметів, формуванню уявлень про об'єкти, які не можна побачити через їх віддаленість, об'ємність, небезпечність та з інших причин.
Будучи засобом інформації про навколишній світ, фотографії с документальним засобом відображення дійсності. Застосування фотографій сприяє розвитку в учнів спостережливості, уміння бачити найхарактерніше в об'єкті, що вивчається. Широко використовується фотографування під час екскурсій на виробництво, де вчитель і учні можуть сфотографувати об'єкти техніки, виробничу продукцію. Висока ефективність досягається тоді, коли після екскурсії оперативно готується фотовиставка, а також у разі використання фотознімків як роздаткового матеріалу. Використовуючи фотографії, можна легко і швидко влаштувати фото-експозицію з інформацією про підприємства, технологію виробництва, нові види продукції.
Фотознімки, як і статичні екранні посібники, мають переваги над динамічними засобами наочності тоді, коли треба докладно розглянути об'єкт, що вивчається, зафіксувати певний момент процесу або явища.
З окремими предметами є можливість ознайомити учнів лише за допомогою малюнків, картин. Наприклад, у такті спосіб можна ознайомити учнів з деякими виробами та знаряддями праці, об'єктами техніки і технологіями минулих епох. За допомогою малюнків можна відтворити явища, які безпосередньо спостерігати неможливо, спрощено зобразити певні предмети і процеси, виділи головне.
Специфічними для технічних дисциплін, у тому числі й для трудового навчання, є технічні малюнки. Цей засіб наочності дає змогу точно і швидко одержувати уявлення про технічні деталі і набув широкою розповсюдження в орієнтації виробничої діяльності, є необхідним у процесі розвитку просторової уяви, технічного мислення учнів.
Важливим засобом наочності залишається виконання вчителем малюнків на дошці під час уроку. Основна перевага таких малюнків — сприйняття учнями послідовності їх виконання.
Готові зображення не можуть замінній малюнків, що виконуються вчителем у присутності учнів, у створенні яких вони беруть участь або виконують самостійно. Однак виконання малюнків у навчальному процесі забирає більше часу, ніж використання готових зображень, до того ж якість виконання малюнків, особливо на дошці, не завжди висока.
Значне місце серед засобів навчання має використання друкованих наочних посібників, тому що за їх допомогою можна швидко продемонструвати якісно виконані зображення. Друковані наочні посібники забезпечують довгочасне експонування інформації без затемнення приміщення і не є складними у виготовленні, в той час, коли застосування, наприклад, екранних посібників має серйозні часові обмеження, потребує значно більших коштів для їх виробництва. Друковані посібники у трудовому навчанні доцільно використовувати для створення довідкових таблиць, технологічних карт, інструкцій. Крім того, саме друковані посібники дають змогу ввести для засвоєння навчального матеріалу на уроці одночасно кілька зображень, що дуже важливо для порівняння та узагальнення навчальної інформації. Виготовляються друковані посібники в основному централізовано. Останнім часом видано плакати з основ машинознавства та з техніки безпеки праці, робочі зошити з трудового навчання, публікуються технологічні карти, картки-завдання, креслення виробів та інші роздаткові матеріали. Багато оригінальних і ефективних для навчання матеріалів створюють вчителі й методисти в різних регіонах України. Сучасна комп'ютерна та копіювальна техніка дає змогу створювати на місцях високоякісні друковані посібники.
На уроках технічної праці часто виникає необхідність показати те чи інше явище у динаміці. Незамінними засобами навчання у таких випадках є динамічні наочні засоби.
Один з видів зазначених засобів — динамічні таблиці. Показати учням зображення об'єктів у динаміці можна за допомогою рухомих елементів, які є на цих таблицях. Наявність у конструкції динамічних таблиць рухомих елементів дає змогу відобразити послідовність перетворень у зображеннях, створювати чуттєву опору мислення під час створення нових образів.
Різновидом динамічних таблиць є таблиці на магнітній основі. Їх основна перевага в тому, що на дошці можна швидко і якісно будувати різноманітні зображення, використовуючи готові елементи у вигляді аплікацій.
Особливе місце в трудовому навчанні посідають умовні графічні зображення: ескізи креслення діаграми, плани, графіки, схеми. Вони на відміну від реальних зображень засобів натуральної об’ємної наочності діють змогу передавати мовою умовних знаків недоступну для безпосереднього сприйняття інформацію, властивості об’єкта, що вивчається, його геометричну форму, просторове розташування окремих складових частин, їх взаємозв’язок та зробити узагальнення, систематизувати знання учнів. Наприклад, як показує наш досвід, щоб сформувати в учнів поняття машина, ефективніше і простіше скласти схему ніж демонструвати інші види наочних посібників.
Екранні засоби навчання (діапозитиви, кінофільми, відеофільми, телепередачі) вирізняються від інших наочних засобів насамперед тим, що демонструються за допомогою технічних засобів. Вони дають можливості, які не завжди є під час використання інших засобів наочності.
Так діафільми несуть ряд екранізованої інформації з відповідною експозицією та розвитком дії. Головна особливість діафільму — міжкадровий монтаж, розташування кадрів у певній послідовності. Кадри логічно пов’язуються і з субтитрами, текстом. Поєднання слова і зображення забезпечує одночасність їх впливу у процесі сприйняття учнями. В цьому разі статичність діакадру відносна. Діакадри можна монтувати так, що вони передаватимуть внутрішню динаміку події або явища. Вона досягається за допомогою міжкадрового монтажу. Наприклад, створюють оптичну ілюзію руху, злиття в один образ зорового ряду сусідніх кадрів, хоча при цьому між окремими кадрами пропущена інформація. У процесі спостереження цей обрив монтажу непомітний, він заповнюється уявою. Установлення зв’язків між кадрами не тільки розвиває фантазію а й направляє пошук інформації. Одне із завдань монтажу — забезпечити такі відчуття в розвитку дії і думки щоб пропущене ясно читалося між кадрами.
Важливі особливості кінофільмів відеофільмів, телепередач — динамічність та єдність образу і слова. Вони дають змогу за короткий час не тільки передати велику кількість інформації, а й документальний матеріал з яким важко, а іноді й неможливо ознайомити учнів за допомогою інших джерел. Використовуючи кіно і телеекран учні можуть ознайомитися з біологічними, хімічними, лазерними, космічними та іншими найсучаснішими технологіями. Наприклад, за допомогою відеофільму вони можуть бачити себе в процесі роботи, що теж дуже важливо. Телепередачі та відеофільми порівняно з кінофільмами можуть мати більшу актуальність, оскільки показують події, що відбуваються останнім часом, тоді як кінофільми створюються і тиражуються в триваліші строки. Відеофільми також дають змогу широко використовувати місцеві, близькі для сприйняття учням матеріали.
Фільми, телепередачі можуть містити весь обов’язковий матеріал, необхідний для розкриття теми уроку, або лише його частину. В першому випадку вони стають основним джерелом знань, а в другому - допоміжним. Від учителя вимагається знати зміст фільму або телепередачі. Без цього він не зможе органічно включити їх в систему своєї роботи. Враховуючи зазначене, перевага повинна надаватися створенню відеофільмів.
Як допоміжні засоби навчання виступають кінофрагменти (тривалість 5 — 8 хв.), телезаставки на урок (тривалість 12 — 15 хв.).
Включення кінофрагмента, телевставки в урок вимагає точної відповідності з попередньою роботою на уроці. Вчителю необхідно чітко уявляти, які дидактичні завдання буде виконувати кінофрагмент або телевставка (повністю розкрити одне з питань уроку, ілюструвати виклад матеріалу чи доповнювати його новими, важливими для засвоєння теми відомостями, створювати проблемну ситуацію, яка має бути вирішена учнями в ході вивчення нового матеріалу тощо).
Дуже типовою, як показують спостереження уроків, є ситуація коли вчителі помилково вважають, що організація перегляду кінофільму на уроці є простою справою. Помилка в тому, що часто розглядають кіноуроки як заняття, на яких функції вчителя бере на себе аудіовізуальний засіб, вважають що такі уроки не потребують великої підготовки. Однак це далеко не так Організація роботи з будь-яким видом наочних засобів вимагає належної підготовки, знання прийомів використання наочності, а використання екранних засобів — ще й підготовки ТЗН
Широкі можливості для візуалізації інформації, моделювання найрізноманітніших ситуацій, гнучкості управління та індивідуалізації навчання надає використання комп’ютерної техніки. З її впровадженням у трудовому навчанні змінюється технологія навчання, однак необхідність в інших засобах навчання не зникає.
Функціональні можливості кожною засобу навчання обмежені. Тому ні один із наочних посібників, взятий окремо, і навіть такий універсальний засіб навчання, як комп'ютер, не може замінити усі інші засоби навчання. Тільки створення комплексу засобів може вирішити проблему наочності навчання, оснащення його відповідними засобами, що підвищують ефективність пізнавальної діяльності учнів.
Як показує досвід активізація учнів засобами наочності, порівняльний аналіз, який ми провели, правильний вибір наочних засобів має важливе значення. Питання про те, якими засобами наочності краще користуватися в навчальному процесі — предметами в натурі, їх зображеннями або їх символами, в кожному окремому випадку вирішується конкретно залежно від завдань уроку, об'єктивних умов у яких здійснюється навчальний процес. Проте вид та зміст наочного посібника хоча і є одним з головних факторів, що впливає на ефективність наочності в навчальному процесі — не єдиний критерій його застосування.
Доцільність застосування того чи іншого виду наочних засобів залежить як від призначення наочною засобу, так і від навчального завдання.
Покажемо доцільність застосування різних видів наочних засобів залежно від навчальних завдань на прикладі вивчення у 5 класі розділу “Електротехнічні роботи”.
Зазначений розділ програми з трудового навчання є одним з найскладніших для викладання учителями і засвоєння учнями, тому в навчальній програмі подається двома варіантами, бо фізична суть розлядуваних явищ, процесів та понять розкривається в курсі фізики значно пізніше. Методика вивчення електротехнічних робіт будується на рівні практичного застосування технічних знань, ознайомлення учнів з побутовою електроарматурою, складанням електричних кіл.
Для ознайомлення учнів з побутовою електроарматурою вчитель застосовує натуральні об’єкти, що використовуються як наочність: розподільний щит, ламповий патрон, вимикач, штепсельні з’єднання ( розетки, вилки ). Однак для засвоєння учнями видів проводів і шнурів натуральної наочності виявиться недостатньо, тому використовуються стенди і таблиці, що допомагають не тільки створити наочні образи, а й систематизувати уявлення, сформувати поняття.
Вивчення будови електроарматури в процесі фронтальної роботи з учнями вимагає застосування плакатів та екранних засобів, що забезпечують доступність спостереження навіть найдрібніших деталей для всього класу.
Щоб учні правильно виконати лабораторно-практичну роботу з цієї теми, вчителю необхідно продемонструвати прийоми роботи і знову використовувати натуральні об’єкти: електроарматуру та електромонтажні інструменти, які тепер вже стають роздатковим матеріалом ( об’єктом та засобом праці відповідно ). Під час організації лабораторно-практичної роботи також виникає необхідність у використанні технологічних або інструкційних карт.
Можливості натуральної наочності та площинних зображень обмежуються, коли постає завдання дати поняття про електричний струм. Виникає необхідність у використанні засобів мультиплікації та застосуванні електричних приладів, які дають змогу наочно уявити рух електронів, проходження електричною струму, визначити його параметри.
Зображення електричних кіл вимагає застосування схем та умовних позначень. Для запису електричних параметрів джерел і споживачів використовується символічна наочність: позначення напруги, потужності, сили струму, опору.
Розв’язати надзвичайно важливе і складне завдання — переконливо довести дітям небезпеку електричного струму, необхідність дотримання правил безпеки — найкраще за допомогою фрагмента з кінофільму, який максимально достовірно може відтворити характерні випадки, що трапляються в житті, коли неправильно поводяться з електроарматурою та порушують правила електробезпеки.
Кінофільм дає змогу побачити явища, які на практиці відтворювати небезпечно, й такі, що трапляються рідко.
Використання кіно-, відео- і телефрагментів допомагає розширити світогляд учнів про виробництво та використання електричної енергії, розширює обрії їхнього наочного сприйняття. За наявності ПЕОМ цю саму роль можуть виконати і комп’ютерні системи, додавши можливості діалогу самоконтролю, інтерактивного спілкування, використання віртуального середовища, моделювання реальних ситуацій тощо. Коли ж таких можливостей у школах ще немає, окремі функції (контроль, самоконтроль, демонстрація явищ у динаміці) можуть виконувати виготовлені в умовах шкільних майстерень електрифіковані стенди з вмонтованими електричними колами, побутовою електроарматурою та її зображеннями, імпульсним освітленням тощо.
Вибір тих чи інших наочних засобів у кожному конкретному випадку повинен відповідати меті, завданням і змісту навчання, закономірностям пізнавального процесу, методам, прийомам і організаційним формам викладання і учіння, дидактичним функціям засобів навчання і можливостям вибору цих засобів.
Системне вивчення можливостей використання наочних засобів у трудовому навчанні показує, що вони незалежно від їх виду мають задовольняти такі вимоги:
науковість і відповідність змісту наочних посібників, навчальним програмам, державним освітнім стандартам, завданням навчально-виховного процесу;
відповідність наочних посібників сучасному рівню розвитку науки, техніки, технологій, віковим та індивідуальним особливостям учнів;
доступність способів подачі навчальної інформації;
раціональне співвідношення зображень і надписів, їх розмірів, яскравості зображення й підбору кольорів.
економічна доцільність виробництва, надійність і довговічність, придатність для зберігання;
безпечність застосування наочних посібників для здоров’я дітей.
Кожен із засобів навчання повинен відповідати науково-педагогічним, естетичним, технічним, ергономічним, санітарно-гігієнічним та патентно-правовим вимогам. Виконання цих вимог сприятиме створенню нового покоління наочних засобів, створенню їх комплексу, піднесенню ефективності трудового навчання.
Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів
У наш час все більше відкриваються, крім існуючих загальноосвітніх шкіл, альтернативні щодо організації, змісту та форм навчання заклади освіти: ліцеї, гімназії, коледжі та ін. В оновленому переліку професійно-технічних закладів (ст. 40) нової редакції Закону «Про освіту», знаходимо професійні художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, навчально-виробничі центри, навчально-курсові комбінати та інші типи закладів, де учні після отримання повної чи базової загальної середньої освіти навчаються певної професії.
Усі заклади, які надають базову, повну загальну середню освіту, професійно-технічну освіту, повинні забезпечити трудовою підготовкою учнів і сприяти їхньому якісному озброєнню знаннями про сучасне виробництво, професійно важливими уміннями та навичками, необхідними для подальшого професійного самовизначення у сфері матеріального виробництва згідно зі статтею 35 Закону про «Загальну середню освіту».
Забезпечення школярів трудовою підготовкою проходить у спеціалізованих приміщеннях — майстернях. Шкільні майстерні — це спеціально обладнані кабінети, в яких розташовуються навчальне технологічне обладнання, наочні посібники, за допомогою яких учитель викладає матеріал, подає знання учням про виробництво, загальні технічні професії, формує загальні та спеціальні уміння й навички, тим самим розвиваючи в них професійні інтереси до певних професій і спеціальностей. Майстерні для трудової підготовки поділяються на деревообробні та металообробні. Якщо школа має сильну матеріально-технічну базу, то обладнуються окремо електротехнічні, радіотехнічні та інші види приміщень, які пристосовані до конкретного виду діяльності.
Шкільні майстерні комплектуються навчальним обладнанням, яке є частиною шкільного обладнання і має сукупність властивостей, що відповідають загальним та спеціальним науково-педагогічним, ергономічним, технологічним, естетичним вимогам, а також вимогам безпеки та надійності у процесі їх використання.
Для вивчення стану забезпеченості шкільних майстерень в загальноосвітніх школах з метою визначення науково-педагогічних вимог щодо створення та удосконалення навчального обладнання нами класифіковане останнє за групами:
технологічне обладнання;
навчальні прилади;
моделі;
друковані засоби навчання;
аудіовізуальні засоби навчання та їх інформаційний фонд;
допоміжне обладнання.
Ця класифікація базується на наукових роботах вітчизняних та зарубіжних учених, провідних спеціалістів, вчителів-методистів, тому в ній є багато спільного з загальною класифікацією шкільних засобів навчання, але є й своя специфіка. Так, до технологічного обладнання належать металообробні верстати та пристрої до них, металообробні інструменти, деревообробні верстати та пристрої до них, деревообробні інструменти та допоміжні пристрої до них, електротехнічні інструменти та пристрої, сільськогосподарська техніка та інструменти. Навчальні прилади — це обладнання, виготовлене для застосування в навчальних цілях, за допомогою якого можна визначити властивості та якості технологічних матеріалів. Допоміжним обладнанням навчальних майстерень є меблі для зберігання інструментів, спеціального інвентарю, навчальні столи (верстаки). Верстак — це робочий стіл із пристосуваннями для закріплення предметів, що обробляються, а іноді з механізованим інструментом та іншим наповненням (оснасткою) [3].
Проведені нами зрізи у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка серед учителів трудового навчання, які проходять курси підвищення кваліфікації, свідчать про те, що навчальне обладнання для шкільних майстерень трудової підготовки не відповідає окремим дидактичним вимогам, змісту програмного матеріалу, що пропонується для викладання, багато з них не відповідає ергономічним, естетичним вимогам та вимогам техніки безпеки в процесі використання учнями та вчителем.
Був проаналізований стан забезпеченості шкільних майстерень навчальним обладнанням за кількісними і якісними показниками (див. таблицю). До якісних показників ми відносимо технічний і моральний стан обладнання, тобто рівень його відповідності науково-педагогічним вимогам [2]. Кількість обладнання в майстернях теж відіграє неабияку роль у забезпеченні ефективності навчального процесу.
|
Група навчального обладнання |
Оцінка стану забезпеченості |
|
кількість НО, % |
якість НО, % |
| Технологічне обладнання |
|
76,4 39,2 |
| Навчальні прилади | 69,3 | 78,3 |
| Моделі | 43,9 | 65,6 |
| Друковані засоби навчання | 32,4 | 35,9 |
| Екранно-звукові засоби навчання | 32,1 | 21,1 |
| Технічні засоби навчання | 21,5 | 10,1 |
| Допоміжне обладнання | 69,3 | 28,9 |
Застосування морально та технічно застарілого навчального обладнання на уроках праці не вирішує загальнопедагогічних завдань даної навчальної дисципліни — надання учням знань про основи виробництва та формування загальних та спеціальних умінь і навичок для подальшого свідомого професійного самовизначення (ст. 35 Закону «Про загальну середню освіту»).
Серед учителів праці загальноосвітніх шкіл було проведено анкетування з метою з'ясування необхідності в удосконаленні існуючого навчального обладнання. Отже, матеріальна база шкільних майстерень не повністю відповідає змісту освіти, шкільним програмам з трудовою навчання. 85,8 % учителів вважають, що в першу чергу необхідно удосконалити існуюче або забезпечити майстерні сучасним виробничим обладнанням чи його точною копією, меншим за розмірами, спрощеним функціонально. Але ж всі вчителі доходять висновку, що навчальне обладнання шкільних майстерень має відповідати науково-педагогічним вимогам.
Розробивши науково-педагогічні вимоги, ми змогли визначити придатність навчального обладнання у формуванні певних загальноосвітніх і політехнічних знань, умінь, навичок, сприяти моральному, трудовому, естетичному вихованню учнів. Науково-педагогічні вимоги пов'язані з сучасним рівнем розвитку науково-технічного прогресу, з навчальною програмою, підручником, методикою викладання. Вони характеризують такі властивості навчального обладнання шкільних майстерень:
відповідність змісту програм з трудового навчання;
відповідність віковим особливостям і рівню підготовки учнів;
здатність викликати інтерес і увагу, зосередженість на об'єктах, явищах, результатах роботи;
сприяння активізації мислення;
придатність до застосування сучасних методів і організаційних форм навчання й виховання;
можливість використання у комплексі з іншим обладнанням навчальних майстерень;
відповідність завданням трудового, естетичного виховання і профорієнтації учнів.
Для ефективнішої реалізації науково-педагогічних вимог необхідно враховувати ергономічні, естетичні, технічні та вимоги безпеки під час використання навчального обладнання.
Врахування ергономічних вимог підвищує ефективність взаємодії учня з обладнанням під час використання його в шкільних майстернях.
Ергономічні вимоги до навчального обладнання шкільних майстерень розробляються з урахуванням антропометричних і психофізіологічних особливостей школярів. До антропометричних показників належать: розміри та вага тіла. Практика свідчить, що недооцінка цих особливостей під час створення навчального обладнання призводить до втоми і зниження продуктивності праці вчителя й учнів. Вимоги цієї групи необхідно враховувати під час комплектування робочих місць, конструювання і розміщення органів керування, з якими учень контактує під час роботи.
Інша група вимог характеризує ступінь відповідності обладнання до швидкості рухів школярів, рухомості психічних процесів: прийому, переробки й видачі інформації. Вони пред'являються до створення навчального обладнання з урахуванням цих психофізіологічних особливостей. Ці показники для нас найважливіші, оскільки трудова підготовка учнів проходить у спеціально обладнаній майстерні з комплексним застосуванням різних засобів навчання, що пов'язано з різноманітністю операцій і рухів учителя та учнів під час практичних занять.
Відомо, що естетичний вигляд навчального обладнання значно впливає на процес сприйняття інформації учнями, формування інтересу до конкретної трудової діяльності, професійного інтересу зокрема. Дослідження свідчать, що навчальне обладнання, яке вирізняється високими естетичними якостями, мас позитивний вплив на психічний (добрий настрій, інтерес до праці і т. п.) і фізіологічний (вплив на роботу зорового аналізатора і т. п.) стани школярів, сприяє прискоренню сприйняття і запам'ятовування нового навчального матеріалу.
Технічні вимоги щодо створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки тісно пов'язані з вимогами безпеки. Технічна безпека визначається за ГОСТ 12.0.002 - 80 як система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають впливу на школярів шкідливих факторів [ 1 ].
Від урахування технічних вимог, вимог безпеки під час конструювання, створення навчального обладнання залежить наявність і характер причин, які можуть створити ту чи іншу загрозу для здоров'я учнів та вчителя в процесі його використання. Ці причини можуть носити як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. До об'єктивних причин можна віднести:
1) невідповідність технічним нормам і нормам безпеки обладнання шкільних майстерень;
2) відсутність або недостатність надійності захисних пристроїв;
3) наявність потенційно небезпечних зон;
4) підвищена концентрація шкідливих речовин під час роботи на навчальному обладнанні;
5) незадовільне освітлення робочої зони;
6) підвищений рівень шуму й вібрації;
7) наявність шкідливих випромінювань.
До суб'єктивних причин належать:
1) виконання помилкових робочих дій;
2) зниження уваги й недостатня підготовка учнів чи вчителя;
3) порушення правил експлуатації навчального обладнання;
4) порушення трудової дисципліни в шкільних майстернях.
Виключення цих причин або зниження їх до безпечного мінімуму — одна з головних задач конструювання і створення навчального обладнання.
Попередні результати науково-дослідної роботи (1997/98 навчальний рік) свідчать, що врахування науково-педагогічних вимог щодо створення навчального обладнання для шкільних майстерень трудової підготовки сприяє покращанню навчального процесу, ефективному оволодінню учнями професійно важливими уміннями і навичками роботи на сучасному обладнанні, підготовці до свідомого професійного самовизначення.