Реферат

Органи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та їхні функції

Основні функції і задачі у сфері зовнішньоекономічної діяльності

У дійсний період система управління економікою в цілому і ЗЕД зокрема в Україні в загальнодержавному масштабі охоплює наступні рівні:

загальнодержавний – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів;

функціональний – Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Мінфін, Держстандарт, ДМСУ, ДПАУ й ін.;

територіальний – регіональні органи влади, управління зовнішніх зв'язків і ЗЕД обласних державних адміністрацій;

господарський – суб'єкти господарської діяльності, що функціонують як у сфері виробництва, так і обігу, і самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції на зовнішньому ринку (спеціалізовані зовнішньоекономічні організації, підприємства й об'єднання сфери виробництва, кооперативні і малі підприємства, підприємства сфери обслуговування, торговельні будинки, біржі, спільні підприємства, концерни, транснаціональні корпорації й ін. господарські організації), а також організації, що обслуговують ЗЕД і сприяють її розвитку (банки, торгово-промислові палати, як національні, так і регіональні, консультаційно-інформаційні фірми, рекламні агентства, економічна преса і т.д. ).

Об'єктами управління, що знаходяться під впливом перерахованих вище державних керуючих структур, є суб'єкти господарської діяльності, що відносяться до усіх форм власності, які самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції з закордонними фірмами й організаціями.

У процесі здійснення ЗЕД суб'єкти господарської діяльності знаходяться під контролем і тісно взаємодіють з цілим поруч українських організацій.

Так, визначені контрольні функції в сфері зовнішньоекономічної діяльності виконують такі державні органи й організації, як Державний комітет зі стандартів, у системі якого виробляється сертифікація і стандартизація товарів, що звертаються в зовнішньоекономічних зв'язках, патентна служба, що здійснює контроль експортних і імпортних товарів у відношенні їхньої патентної чистоти і що видає відповідні документи й ін.

Валютно-кредитне і фінансове обслуговування суб'єктів господарської діяльності – учасників ЗЕД в їхніх взаєминах із закордонними партнерами здійснюється українськими державними і комерційними банками, яким Національний банк України видав ліцензії, що надають їм право здійснювати операції з розрахунком в іноземній валюті, відкривати валютні рахунки учасникам ВЭД.

Правове обслуговування українських учасників ВЭД у їхніх суперечках із закордонними партнерами, що виникають у них у процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій, забезпечує Міжнародний арбітражний суд, а також Морська арбітражна комісія і Бюро диспашерів, що діють у рамках Торгово-промислової палати (ТПП) України. Крім того, ТПП України надає учасникам ЗЕД усілякі види послуг, сприяючи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.

Вкажемо коротко на конституційні положення і повноваження суб'єктів управління:

Верховна Рада – парламент України – представницький, законодавчий орган України. Верховна Рада приймає закони України, що відносяться до всіх сфер соціально-економічного розвитку країни, у тому числі й області загальногосподарської і зовнішньоекономічної діяльності. Законопроекти про введення або скасуванні податків, звільненні від їхньої сплати, про випуск державних позик, інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок національного бюджету, вносяться у Верховну Раду України тільки при наявності висновку Комісії ВР і Кабінету міністрів України.

Закон України приймається Верховною Радою простою більшістю. У випадку відхилення закону Верховна Рада може створити погоджувальну комісію, і після подолання виниклих розбіжностей закон підлягає повторному розгляду Верховною Радою. У цьому випадку закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менш двох третин від загального числа депутатів ВР.

Прийнятий закон спрямовується Президенту України для підписання й обнародування. У випадку відхилення Президентом спрямованого йому Верховною Радою закону він повертається у ВР для повторного розгляду.

Президент України – є головою держави й у сфері управління на загальнодержавному рівні забезпечує погоджену взаємодію органів державної влади.

Президент відповідно до Конституції і законів України визначає основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики держави. Президент як глава держави представляє Україну усередині країни й у міжнародних відносинах.

Кабінет Міністрів України – здійснює виконавчу владу України. Він складається з Прем'єр-міністра Кабінету, його заступників і міністрів, їхніх заступників. Серед повноважень, що здійснює Кабінет міністрів України, такі як розробка бюджету, проведення фінансової, кредитної і грошової політики, здійснює координацію, регулювання і контроль у зовнішньоекономічній сфері діяльності на загальнодержавному рівні.

Конституцією в основному визначений розподіл функцій і повноважень між галузями влади – законодавчо-представницької (Верховна Рада) і виконавчої (Президент і Кабінет Міністрів). Однак слід зазначити, що такий розподіл функцій і повноважень може забезпечити ефективне управління на національному рівні як економікою в цілому, так і ЗЕД зокрема, лише за умови створення найбільш раціонального господарського механізму управління на макрорівні, що базується на обґрунтованому виборі основних параметрів стратегічного планування, розробці економічних важелів і стимулів, удосконалюванні організаційної структури і правового забезпечення системи управління народним господарством, включаючи ЗЕД.

Особливу увага в цьому плані повинно приділити принципам побудови організаційної структури господарського механізму (включаючи формування структур, необхідних для забезпечення ефективного управління економікою і ЗЕД) на національному рівні. Воно має базуватися на чіткому розподілі функцій і повноважень між центральною владою і керівництвом регіонів, включаючи сферу податкової й інвестиційної політики. При цьому неодмінною умовою забезпечення загальнодержавних інтересів є збереження за центральними органами основних важелів державного управління в області внутрішньоекономічної і зовнішньоекономічної політики, оборони і зовнішньої політики.

Роль і значення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

На Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі – Мінекономіки) як провідний державний орган покладені наступні функції:

розробка стратегії соціально-економічного розвитку України і забезпечення її реалізації;

розробка програми економічної реформи й організація її здійснення; визначення форм і методів державного впливу на економічні процеси і підготовка проектів необхідних законодавчих і ін. нормативних актів; сприяння розвитку усіх форм власності і підтримка нових економічних структур;

здійснення комплексного аналізу і прогнозування тенденцій розвитку економіки, її ресурсно-виробничого потенціалу, обґрунтування цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку України, найважливіших її регіонів і народногосподарських комплексів;

прогнозування разом з Мінфіном фінансових ресурсів на території України й основних напрямків їхнього використання;

розробка структурної, інноваційної й інвестиційної політики, розробка разом з Мінфіном пропозицій по здійсненню інвестиційної діяльності за рахунок засобів республіканського бюджету, централізованих інвестиційних фондів, а також іноземних інвестицій, формування лімітів державних централізованих капітальних вкладень; контроль і регулювання інвестиційної діяльності, здійснюваної за рахунок позабюджетних фондів;

підготовка пропозицій по розміщенню продуктивних сил і найважливіших об'єктів державної власності на території країни, а також висновків про доцільність здійснення великих інвестиційних програм по регіонах України;

підготовка і координація реалізації республіканських програм; визначення разом з Мінфіном джерел централізованих фінансових і ін. ресурсів, необхідних для здійснення цих програм;

розробка системи народногосподарських балансів, балансів найважливіших видів продукції і послуг, у тому числі по галузях і регіонах;

підготовка для Кабінету міністрів пропозицій по координації міждержавного економічного співробітництва й узгодженню проблем економічної реформи на двосторонній і багатобічній основі;

забезпечення розробки і реалізації державної зовнішньоекономічної політики, координації і регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до рішень вищих органів державної влади і управління України; Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади України, що здійснює керівництво сферою зовнішніх економічних зв'язків.

розробка механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, квотування основних видів постачань сировини і продукції, участь у визначенні напрямків використання валютних ресурсів;

участь у формуванні регіональних програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

розробка зовнішньоторговельного і платіжного балансів України;

розробка пропозицій з підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, у т.ч. зі стимулювання експорту наукомісткої продукції,

участь у здійсненні експортного контролю, організації страхування експортних проектів, удосконаленні сертифікації і стандартизації продукції, розробці міжнародних і вітчизняних норм, правил і стандартів;

підготовка пропозицій про укладення міжнародних договорів і угод України з питань торгово-економічного співробітництва, включаючи питання платіжних і кредитних відносин, спільного здійснення в Україні промислових, сільськогосподарських і ін. проектів за участю іноземного капіталу; перевірка відповідно до чинного законодавства виконання міністерствами і різними суб'єктами господарської діяльності зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України про торгово-економічне співробітництво;

підготовка пропозицій з удосконалення порядку експорту й імпорту товарів, у т.ч.. загальнодержавного призначення;

оперативне нетарифне регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, видача у встановленому порядку ліцензій на експорт і імпорт товарів (робіт, послуг);

контроль за експортом товарів, у відношенні яких застосовуються заходи нетарифного регулювання;

внесення у встановленому порядку пропозицій про зміну ставок і порядку обкладання митами товарів;

видача у встановленому порядку ліцензій на експорт і імпорт майна, технологій, робіт і послуг військового призначення;

участь у розробці, узгодженні і реалізації міжнародних договорів в області транспорту, а також правових, тарифних і інших заходів для регулювання зовнішньоторговельних перевезень;

облік використання кредитів, видача доручення зовнішньоекономічним організаціям (що входять у систему Мінекономіки) на здійснення операцій у рахунок кредитів і забезпечення оперативного контролю за відповідністю кредитів контрактам, що укладаються в рахунок, прийнятим рішенням по пред'явленні їх до фінансування державою; організація роботи з залучення і використання в економіці України іноземних кредитних ресурсів, підготовка пропозицій по товарному наповненню іноземних кредитів;

контроль за станом розрахунків із закордонними країнами за всіма видах розрахунків;

контроль за рівнем зовнішньоторговельних цін по основних експортних і імпортних товарах і послугам, закуповуваним для національних державних нестатків і в рахунок залучення іноземних кредитів;

участь у роботі міжнародних економічних і фінансових організацій, їхніх органів і забезпечення разом із зацікавленими міністерствами і відомствами взаємодії з зазначеними організаціями з питань надання технічного сприяння Україні, а також в організації міжнародних і іноземних торгово-промислових виставок в Україні і українських виставок за рубежем;

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з закордонними країнами, діловими колами цих країн, з використанням для цього різних засобів, включаючи видання нормативно-довідкової літератури, публікації в українських і іноземних засобах масової інформації, і т.ін.;

забезпечення разом із зацікавленими міністерствами і відомствами організації контролю за цільовим використанням пільг в області зовнішньоекономічної діяльності, наданих окремим регіонам, підприємствам, організаціям.

участь у розробці напрямків формування і використання засобів республіканського валютного резерву України, розробці і реалізації валютно-кредитної політики України;

формування обсягів і структури державних закупівель і постачань найважливіших видів сировини і продукції для системи життєзабезпечення, оборони і реалізації державних соціально-економічних програм, створення державних запасів і резервів; визначення обсягів експортних постачань продукції (робіт, послуг) і обсягу бюджетних коштів, необхідних для реалізації експортного замовлення держави з метою виконання міжнародних економічних, у тому числі і валютно-кредитних зобов'язань України, а також внесення пропозицій про склад державних замовників, відповідальних за його виконання;

ліцензування виробництва окремих видів продукції, послуг, видів діяльності, що мають найважливіше народногосподарське значення;

розробка і здійснення програм конверсії і розвитку оборонних галузей промисловості;

аналіз економічного і фінансового стану народногосподарських комплексів, регіонів і підприємств, розробка пропозицій по реструктуруванню і санації неефективних виробництв;

участь у розробці і реалізації єдиної державної політики в області демографії праці, зайнятості, ринку робочої сили і доходів населення;

розробка за участю Мінфіну пропозицій по удосконаленню системи органів державного управління України.

З повноважень, якими наділене Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, слід зазначити такі, як право запитувати в державних і ін. організацій і посадових осіб інформацію, документи і матеріали для виконання своїх задач; право видавати у встановленому порядку іноземним організаціям і фірмам дозволу на відкриття в Україні представництв.

Міністерство економіки, що успадкувало певною мірою роль і значення колишнього Держплана у визначенні всіх основних параметрів соціально-економічного розвитку країни має у своєму розпорядженні дуже широкі повноваження і важливі функції в системі управління економікою і зовнішньоекономічною діяльністю. Мінекономіки відповідно до указів Президента і постановами Кабінету міністрів з питань, віднесених до його компетенції і потребуючих нормативного регулювання, приймає рішення, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, державними комітетами і відомствами, місцевими органами державної влади, підприємствами, організаціями й установами, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості. У необхідних випадках Мінекономіки приймає рішення спільно чи за узгодженням з іншими органами державної влади.

Таким чином, Мінекономіки є найважливішим органом управління економікою і зовнішньоекономічною діяльністю України, що здійснює розробку економічної і зовнішньоекономічної стратегії і формування механізмів її реалізації.

Міністерство фінансів України

Мінфін розробляє фінансову політику України і забезпечує впровадження її в життя. Мінфін здійснює діяльність в області кредитних і валютно-фінансових операцій з іншими органами, формування і контроль за реалізацією платіжного балансу. Вивчає валютно-фінансові проблеми, пов'язані з міжнародним економічним співробітництвом і вносить пропозиції по удосконаленню валютно-фінансових відносин з іноземними державами, а також бере участь у розробці фінансових умов договорів і угод України з іноземними державами. Контрольно-ревізійне управління Мінфіну здійснює контроль в області державної фінансової дисципліни суб'єктами господарської діяльності, що є об'єктами державної власності або використовують бюджетні кошти.

Національний банк України

Нацбанк у межах своїх повноважень провадить в Україні єдину національну грошово-кредитну політику, здійснює регулювання грошового обігу, уживає заходів по забезпеченню стійкості і зміцненню купівельної спроможності грошової одиниці України, організує роботу з фінансування капітальних вкладень, установлює форми і порядок розрахунків і народному господарстві, здійснює захист інтересів вкладників банків, здійснює видачу банкам ліцензій на здійснення банківських операцій в тому числі в інвалюті, реєструє їхні статути і здійснює нагляд за діяльністю цих банків, організує і здійснює банківські операції, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

Нацбанк здійснює наступні операції й угоди:

надає як кредитор останньої інстанції банкам кредити на термін за згодою з позичальником;

залучає депозити, розміщати облігації для мобілізації ресурсів з метою довгострокового кредитування державних інвестиційних програм;

веде рахунки банків-кореспондентів і здійснює розрахунково-касове обслуговування банків;

видає банкам гарантії і поручительства за третіх осіб, що передбачають виконання в грошовій формі;

купує, продає і зберігає державні цінні папери, а також купує в юридичних осіб і продає їм дорогоцінні метали і камені й вироби з них;

купує, продає і здійснює інші угоди з векселями і чеками;

надає кредити під заставу векселів і державних цінних паперів;

здійснює операції на міжнародних валютно-кредитних ринках, а також ринках дорогоцінних металів.

Нацбанк має право давати кредит Мінфіну на загальних умовах на покриття розривів між річними поточними бюджетними доходами, а також внутрішнього державного боргу України.

В зовнішньоекономічній сфері діяльності Нацбанк має наступні повноваження:

здійснення будь-яких операцій в інвалюті в Україні і за кордоном, що відповідають діючому в країні законодавству і прийняті в міжнародній банківській практиці;

представлення інтересів України в центральних банках інших країн, міжнародних банках і інших фінансово-кредитних організаціях, у рамках яких міждержавне співробітництво здійснюється на рівні центральних (національних) банків;

видача дозволів на відкриття представництв іноземних банків і інших фінансово-кредитних організацій на території України;

регулювання курсу грошової одиниці України стосовно грошових одиниць іноземних держав;

управління золотовалютними резервами України, що перебувають на балансі Нацбанку, здійснення операцій по розміщенню офіційних українських золотовалютних резервів самостійно або через уповноважені їм банки;

видача у встановленому порядку ліцензій на здійснення банками операцій і банківське обслуговування розрахунків в іноземній валюті за поточними валютними операціями; введення, за необхідності, обмежень для банків на обсяги залучення кредитів через кордон і рівень процентних ставок за ними у межах єдиної національної грошово-кредитної політики.

Нацбанк України здійснює нагляд і регулювання діяльності банків за наступними напрямками:

видача банкам ліцензій на здійснення банківських операцій і реєстрація їхніх статутів; відмовлення у встановлених діючим на території України законодавством випадках у видачі зазначених ліцензій, а також їхнє відкликання, введення й публікація в пресі реєстру зареєстрованих банків;

установлення для банків економічних нормативів, у тому числі: мінімального розміру статутного капіталу; граничного співвідношення між розміром статутного капіталу банку і сумою його активів; показників ліквідності банків; мінімального розміру обов'язкових резервів, які депонуються у Нацбанку; максимального розміру ризику на одного позичальника; обмеження розмірів валютного і курсового ризиків; обмеження використання притягнутих депозитів для придбання акцій юридичних осіб;

визначення порядку формування банками обов'язкових страхових фондів для відшкодування можливих збитків клієнтів;

призначення і здійснення у встановленому Нацбанком порядку перевірок діяльності банків, доручення проведення таких перевірок аудиторським організаціям;

установлення для банків обсягів і термінів представлення бухгалтерської і банківської статистичної звітності, а також іншої інформації, необхідної для аналізу стану економіки;

установлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, банківської статистичної звітності, а також здійснення касових і інших операцій у банках;

видача банкам обов'язкових для виконання розпоряджень про усунення порушень діючого в Україні законодавства про банки і встановлених Нацбанком економічних нормативів;

видача аудиторським організаціям ліцензій на проведення перевірок діяльності банків; реєстрація зазначених аудиторських організацій у встановленому Нацбанком порядку.

Нацбанк України в межах своєї компетенції видає обов'язкові для банків і їхньої клієнтури акти з питань грошового обігу, кредитування, фінансування, розрахунків, касових операцій, обліку і звітності і з інших питань банківської діяльності, не врегульованих українським законодавством.

Управління зовнішніх економічних зв'язків в адміністративних одиницях України

На території країни Мінекономіки представляють апарати управлінь ЗЕЗ в адміністративних одиницях (Автономна Республіка Крим, рр. Київ, Севастополь, області). Вони здійснюють свою діяльність під керівництвом Мінекономіки у взаємодії з його підрозділами, підвідомчими йому організаціями, зовнішньоекономічними організаціями регіонів, з торговими представництвами України за рубежем, а також з державними адміністраціями областей.

Основними задачами управлінь ЗЕЗ є:

сприяння розвитку потенціалу регіону, створення найбільш сприятливих умов для виходу учасників зовнішньоекономічних зв'язків на зовнішній ринок, а також сприяння розвитку підприємництва в зовнішньоекономічній сфері діяльності;

здійснення державного контролю і регулювання зовнішньоекономічних зв'язків у регіонах;

сприяння зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій регіонів, з метою забезпечення кращої координації зовнішньоекономічної політики країни;

сприяння органам державної влади і управління на місцях підготовки і виконання державних програм економічного і соціального розвитку регіону в частини зовнішньоекономічної діяльності і реалізація договорів у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.

Управління ЗЕЗ відповідно до покладених задач виконують наступні функції:

беруть участь у розробці концепцій і основних напрямків економічного і соціального розвитку галузей і комплексів у регіонах у частині, що стосується зовнішньоекономічної діяльності, а також заходів щодо сприяння розвитку підприємництва в регіонах;

приймають заяви і видають у встановленому порядку ліцензії на експорт товарів (робіт, послуг), а також у порядку, установленому Мінекономіки, здійснюють відповідно до чинного законодавства ліцензування;

беруть участь за завданням Мінекономіки в організації конкурсу або аукціонного продажу квот і ліцензій, ведуть реєстрацію у встановленому Мінекономіки порядку контрактів на експорт, у тому числі по бартеру;

разом з органами державної влади і управліннями на місцях беруть участь у розподілі регіональних квот, експорту товарів і здійснюють контроль за їх реалізацією;

беруть участь у підготовці обґрунтувань на право здійснення підприємствами й організаціями України господарської діяльності за кордоном відповідно до чинного законодавства:

беруть участь разом з органами державної влади і управліннями на місцях у координації діяльності учасників ЗЕД;

здійснюють облік і ведуть регіональний реєстр учасників зовнішньоекономічних зв'язків;

сприяють розвитку в регіонах різних форм торгово-економічного співробітництва, включаючи створення підприємств з іноземними інвестиціями, ведуть їхню реєстрацію;

беруть участь разом з органами державної влади і управліннями на місцях у розгляді пропозицій про залучення іноземних фірм і організацій до будівництва об'єктів у регіонах;

розробляють і вносять у Мінекономіки пропозиції з удосконалення господарського й організаційного механізму функціонування зовнішньоекономічних зв'язків;

забезпечують контроль за реалізацією виданих ліцензій;

узагальнюють практику застосування в регіонах законодавства України з регулювання і координації зовнішньоекономічної діяльності і готують пропозиції по його удосконалюванню;

сприяють виконанню учасниками зовнішньоекономічних зв'язків договірних зобов'язань з постачання на експорт продукції (робіт, послуг);

беруть участь у роботі регіональних органів влади і управлінь на місцях у сфері зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення рівня регулювання і координації експортно-імпортної, валютної, кредитної і цінової політики;

готують пропозиції по окремих напрямках зовнішньоекономічного співробітництва;

сприяють у веденні митної статистики;

організують разом з відповідними структурами Мінекономіки систему інформаційного забезпечення учасників зовнішньоекономічних зв'язків у регіонах з питань, що входять у їхню компетенцію, у т.ч. забезпечують обмін інформацією з торговими представництвами за кордоном;

сприяють учасникам зовнішньоекономічних зв'язків у підготовці кваліфікованих кадрів;

представляють пропозиції в Мінекономіки про призупинення чи поновленні учасниками зовнішньоекономічних зв'язків відповідних регіонів операцій з товарами, віднесеними до розряду стратегічних.

З метою ефективної реалізації зазначених досить численних функцій управління ЗЕЗ у регіонах наділені досить широкими повноваженнями, у т.ч. вони мають право:

одержувати від підрозділів Мінекономіки, інших відомств і організацій України, органів державної влади і управлінь, торгових представництв за кордоном інформаційні, методичні, нормативні і кон'юнктурні матеріали, економіко-статистичні дані, включаючи митну статистику, необхідні для виконання покладених на них функцій;

залучати працівників підрозділів Мінекономіки, інших відомств і організацій України, фінансових органів за згодою їхнього керівництва до здійснення заходів управліннями ЗЕЗ відповідно до покладених функцій;

представляти Мінекономіки на нарадах і з його доручення на переговорах, пов'язаних з питаннями зовнішньоекономічної діяльності регіону;

зноситися в межах своєї компетенції з державними органами, установами, підприємствами, організаціями, посадовими і частками обличчями закордонних країн як у країні, так і за рубежем;

за узгодженням з органами державної влади і управління на місцях, іншими компетентними органами в разі потреби брати участь у комплексних перевірках фінансово-господарської діяльності учасників ЗЕЗ у регіонах;

готувати і представляти в компетентні органи пропозиції про призупинення учасниками зовнішньоекономічних зв'язків відповідних регіонів, що порушили діючі правила і норми законодавства, експортно-імпортних операцій зі стратегічно важливими товарами;

самостійно оформляти ліцензії на експорт і імпорт товарів (робіт, послуг) і реєструвати експортно-імпортні контракти без узгодження на підставі рішень, прийнятих виконавчими органами державної влади на місцях у обсязі регіональних квот, обумовлених Мінекономіки України.

Торгові представництва (місії) України за кордоном

Торгпредства України мають основними задачами:

представлення державних інтересів України в країнах перебування з усіх питань зовнішньоекономічної діяльності і забезпечення їхнього захисту;

проведення єдиної зовнішньоекономічної політики країни у відповідних державах;

здійснення контролю за дотриманням українськими учасниками ЗЕД державних інтересів України, координація їхньої діяльності в країні перебування під керівництвом посла України;

захист інтересів українських учасників зовнішньоекономічних зв'язків, у також усіляке сприяння їхній зовнішньоекономічної діяльності у відповідній країні перебування;

сприяння організації робіт з освоєння потужностей споруджених при сприянні України об'єктів, забезпеченню умов для їхньої ефективної експлуатації і збуту зробленої на цих об'єктах продукції;

здійснення спостереження за виконанням укладених між Україною і країнами перебування міжнародних договорів з питань зовнішньоекономічних зв'язків, у т.ч. торговельного, промислового, економічного і технічного співробітництва, участі в розробці пропозицій і переговорів з укладення таких договорів.

Відповідно до покладених на торгпредства задач вони виконують наступні основні функції:

здійснюють роботу з здійсненню в країнах перебування зовнішньоекономічної політики України, створенню найбільш сприятливих для цього умов, забезпеченню захисту державних інтересів України з усіх питань ЗЕД;

вивчають загальні економічні умови, плани і програми економічного розвитку, валютно-фінансове положення країни перебування, розвиток її ЗЕЗ, законодавство в області зовнішньоекономічної діяльності, кон'юнктуру ринків товарів і різних послуг, а також інші особливості зовнішньоекономічних зв'язків с даними країнами, інформують з цих питань Мінекономіки й ін. зацікавлені державні органи України;

інформують установи й організації країн перебування про економічні і комерційні умови в Україні, а також про українське законодавство в області ЗЕД;

одержують від українських учасників ЗЕЗ необхідну інформацію з питань їхньої зовнішньоекономічної діяльності в країнах перебування;

у порядку, визначеному Мінекономіки, видають дозволу на транзит товарів через територію України і реекспорт товарів, а також свідчення про походження товарів і інші документи, необхідні при здійсненні ЗЕД;

здійснюють у країнах перебування контроль за дотриманням Українськими учасниками зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів України й українського законодавства про ЗЕД без втручання в їхні оперативні дії;

здійснюють необхідне сприяння українським учасникам зовнішньоекономічної діяльності у розвитку нових форм зовнішньоекономічного співробітництва, проведенні переговорів, укладенні й виконанні зовнішньоторговельних операцій у країнах перебування;

беруть участь у роботі міжурядових комісій і комітетів з питань торгово-економічного співробітництва, міжнародних економічних організацій і їхніх робочих органів у частині, що стосується зовнішньоекономічного співробітництва;

вивчають діючу в країні перебування систему сертифікації, застосування стандартів міжнародних організацій, проблеми керування якістю, а також якість і конкурентноздатність українських товарів і послуг, інформують з цих питань Мінекономіки й інші зацікавлені українські державні організації;

сприяють проведенню національних торгово-промислових виставок України й участі українських зовнішньоекономічних і інших господарських організацій у міжнародних виставках і ярмарках;

проводять роботу з залученню фірм і організацій країн перебування до участі в виставках, проведених на території України.

Торгові представництва України можуть робити від свого імені і від імені України угоди й інших юридичних актів, необхідні для здійснення покладених на них задач, виступати в судах як позивач або представник позивача. Як відповідач торгові представництва можуть виступати лише за суперечками, що випливають з угод, укладених торгпредствами в країнах перебування, і тільки в тих країнах, у відношенні яких торгпредства України в міжнародних договорах або шляхом однобічної заяви, доведеної до зведення компетентних органів країн перебування, виразили згоду на підпорядкування торгпредства України суду країни перебування по зазначених суперечках.

Торгпредства не відповідають за зобов'язаннями українських зовнішньоекономічних і інших господарських організацій, а останні, у свою чергу, не відповідають за зобов'язаннями торгпредств у країнах їхнього перебування.

Торгпредства засновуються на основі міжнародних договорів, що укладаються Україною з державами їхнього перебування. Торгпредства є складовими частинами посольств України й одночасно підкоряються Мінекономіки, що визначає їхню структуру і комплектує їхні штати, виходячи з необхідності представлення інтересів українських учасників ЗЕД.

Торгпредства можуть мати в країнах перебування свої відділення на території цих країн. Їхня установа здійснюється на основі міжнародних договорів, що укладаються між Україною і країною перебування. Торговий представник, що очолює торгпредство, і його заступники користаються дипломатичними привілеями і імунітетами в обсязі, передбаченому міжнародними договорами України.

Державна митна служба України

ДМС є центральним митним органом України, що здійснює в Україні митне регулювання і контроль на національному рівні. Він несе відповідальність за реалізацію митної політики країни, забезпечення дотримання законодавства в митній справі, ефективне функціонування всієї системи Служби як у центрі, так і на периферії. Єдину систему державного митного комітету України складають: регіональні митні управління, митниці України, підприємства й організації, підвідомчі Службі.

Відповідно до Митного кодексу головними її задачами є:

забезпечення дотримання законодавства про митну справу; забезпечення в межах своєї компетенції надійної економічної безпеки республіки;

удосконалювання засобів митного регулювання торгово-економічних взаємин, виходячи з пріоритетів розвитку України і забезпечення сприятливих умов для участі країни в міжнародному поділі праці;

своєчасне і повне стягнення мит, а також податків і інших обов'язкових платежів;

боротьба з контрабандою, порушеннями митних правил, а також законодавства про податки в частині, що відноситься до компетенції митних органів;

ведення митної статистики України;

сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни й окремих її регіонів;

створення і забезпечення сприятливого митного режиму для виконання міжнародних договорів в області торгово-економічних, валютно-фінансових, науково-технічних, гуманітарних і інших міждержавних відносин;

сприяння і здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів споживачів увезених товарів;

забезпечення інформованості державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян з питань митної справи;

організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців для державних органів, підприємств, установ і організацій;

забезпечення участі України в співробітництві на міждержавному рівні з питань митної справи, включаючи припинення незаконного обороту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зброї, предметів культурної й історичної спадщини, об'єктів інтелектуальної власності.

З метою реалізації покладених на ДМС задач Служба виконує наступні функції:

веде розробку економічного, організаційного і правового механізмів реалізації митної політики України, здійснює їхнє практичне застосування;

розробляє і вживає заходів, спрямовані на удосконалювання контролю за дотриманням законодавства про митну справу й оподаткування при здійсненні експортно-імпортних операцій;

забезпечує застосування засобів митного регулювання, включаючи митно-тарифний механізм, дотримання ліцензійно-дозвільного порядку ввозу і вивозу товарів і інших предметів;

забезпечує своєчасне і повне внесення у відповідні бюджети митних платежів і інших сум, що надходять у результаті діяльності митних органів України;

організує і веде митну статистику країни, забезпечує її повноту і голосний характер, а також представлення даних цієї статистики Верховній Раді, Президенту, Кабінету Міністрів України:

створює умови, що сприяють прискоренню товаро- і пасажирообігу, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни й окремих її регіонів, включаючи розширення мережі митниць і ін. об'єктів митної інфраструктури;

взаємодіє з міждержавними митними органами і національними митними службами суверенних держав;

самостійно або у взаємодії з правоохоронними органами розробляє і вживає заходів по попередженню і припиненню контрабанди, порушень митних правил і законодавства про податки, а також заходу для надання сприяння в боротьбі з міжнародним тероризмом і незаконним втручанням у діяльність міжнародної цивільної авіації; визначає перелік посадових осіб митних органів України, що здійснюють дізнання по справах про контрабанду; забезпечує сприяння в здійсненні мір, спрямованих на захист прав споживачів ввезених товарів і прав на інтелектуальну власність;

здійснює контроль за дотриманням законності обличчями митних органів України при виробництві по справах про контрабанду, порушення митних правил і законодавства про податки, розглядає скарги і протести на постанови митних органів України по справах про такі порушення; забезпечує своєчасний і правильний розгляд звертань підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності митних органів; уживає заходів до усунення причин, що породжують порушення прав підприємств, установ, організацій і громадян;

створює, реорганізує і ліквідує митні керування і митниці на території України, підвідомчі підприємства й організації, здійснює правомочності власника по керуванню майном цих органів, підприємств і організацій;

здійснює фінансування заходів щодо розвитку митної справи за рахунок зборів, що надходять на ці цілі, публікує щорічний звіт про витрату цих засобів; формує і реалізує у своїй системі єдину політику в області науки і техніки.

Поряд з перерахованими вище функціями ДМС здійснює функції, зв'язані з керівництвом діяльністю підвідомчих органів, підприємств і організацій, у тому числі в області планування, матеріально-технічного постачання, капітального будівництва, фінансів і кредиту, кадрів, праці, заробітної плати, інших соціальних питань, а також зв'язків із закордонними країнами. Державна митна служба виконує свої функції у взаємодії з іншими центральними органами державної влади і керування, а також із суспільними об'єднаннями, господарськими асоціаціями і союзами.

Література

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.2008№959-ХІІ зі змінами та доповненнями.

Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР зі змінами та доповненнями

Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2008. – 384 с.

Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 288 с.