Кваліфікаційна робота

на тему: "Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ "Росава" в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції"

Зміст

Реферат і ключові слова

Вступ

Розділ 1. Загальні дані про підприємство

1.1 Характеристика основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища

1.1.1 Підготовка й обробка матеріалів

1.1.2 Каландровий цех

1.1.3 Складальний цех

1.1.4 Цех вулканізації

1.1.5 Автокамерний цех

Розділ 2. Вплив діяльності підприємтсва на атмосферне повітря

2.1 Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства

2.2 Характеристика газоочисних споруд підприємства ЗАТ "РОСАВА"

2.3 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

2.4 Лабораторний контроль за досягнення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві

Розділ 3

3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря

Розділ 4. Охорона праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА"

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Реферат і ключові слова

Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища, визначений кількісний склад промислових викидів. В третьому розділі розглянутий Вплив діяльності підприємства на атмосферне повітря, проведений аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства, визначена характеристика пилогазоочисного обладнання підприємства, розглянуті заходи щодо зниження обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня, заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах, проведений аналіз лабораторного контролю джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх розсіювання на межі СЗЗ. Четвертий розділ присвячений аналізу умов праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА".

Робота складається з:

сторінок – 57

таблиць – 17

рисунків – 2

бібліографічних джерел – 23.

Ключові слова: навколишнє середовище, виробництво шин, викид, забруднювачі атмосферного повітря, джерела викидів, заходи, лабораторний контроль джерел викидів, платежі за забруднення.

Вступ

В складній економічній ситуації одним із важливих аспектів конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках є відповідність екологічним вимогам. Дане положення обумовлено ти, що передові керівники підприємств зацікавлені в здоров’ї своїх працівників, а також в найкращому стані навколишнього середовища. Одним із значних забруднювачів є різна продукція на окремих етапах її життєвого циклу. Тому активно впроваджуються різні законодавчі та природоохоронні акти, які перешкоджають появі на внутрішньому ринку продукції, яка є потенційним забруднювачем навколишнього середовища. Слід відзначити той факт, що продукція не обов’язково неякісна, але вона потенційно шкідлива для навколишнього середовища.

Шинна промисловість також здатна нанести певну шкоду навколишньому середовищу, тому що в її виробництві використовуються різні речовини, які вже в процесі свого початкового введення в технологічний цикл здатні постувати в навколишнє середовище. Крім того, по закінченню строку експлуатації окремі види продукції фактично не утилізуються.

Специфіка і складність технологічного процесу виробництва шин змушує шинників з особливою відповідальністю відноситись к питанням екологічної безпеки виробництва. Серед них важлива роль належить заходам, які попереджують забруднення атмосферного повітря. Практично різні порушення чистоти атмосферного повітря обов’язково впливають на якість двох основних компонентів природного середовища – вода та грунт. Тому заходи по охороні чистоти повітряного середовища повинні забезпечувати як збереження здоров’я людей так і збереження рослинності та тваринного світу, що дуже важливо для біологічної продуктивності землі і води.

Шкідливий вплив промислових викидів на атмосферне повітря, людей і навколишнє середовище значно проявляється на промислових майданчиках і прилеглих до них територіях. Саме на них утворюються найбільш великі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, і саме на промислових територіях акумулюються їх основна маса на грунті і водоймах.

Із промислових викидів в атмосферу найбільш значними в гігієнічному плані є низькі технологічні і вентиляційні викиди (ліхтарі, шахти, вінка та інш.) безперервної дії, які складають в цілому 80 % від загальної кількості шкідливих викидів. Тому на підприємствах шинної промисловості необхідно постійно проводити контроль джерел викидів забруднюючих речовин і їх розсіювання на межі СЗЗ підприємства.

Контроль екологічного стану навколишнього середовища та виробничих приміщень проводиться екоаналітичною лабораторією відділу охорони праці та екології підприємства.

Моніторинг виконання вимог природоохоронного законодавства здійснюється на підприємстві ЗАТ "РОСАВА" службами, в функції яких включено контроль різних екологічних аспектів діяльності підприємства, представлений в таблиці 1.

Таблиця 1. Моніторинг виконання законодавчих і нормативних документів.

Відділ охорони праці та екології	Внутрішні комплексні перевірки стану навколишнього природного середовища підприємства.
	Внутрішні комплексні перевірки за культурою виробництва та виробничою санітарією на робочих місцях
Відділ головного механіка	Внутрішні комплексні перевірки за технічним станом об’єктів природоохоронного значення
Департамент енергетики	Внутрішні комплексні перевірки за раціональним використанням природних ресурсів.

В дипломній роботі розглянуті питання екологічної оцінки шкідливих викидів підприємства виробництва шин ЗАТ "РОСАВА" (м. Біла Церква), проведений аналіз промислових викидів, опрацьовано питання контролю підприємства за викидами шкідливих речовин із джерел їх утворення та аналіз їх розсіювання на межі СЗЗ. Також розглянуті економічні питання, пов’язані з забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних і пересувних джерел викидів.

Розділ 1.Загальні дані про підприємство

Підприємство ЗАТ "Росава" відноситься до Міністерства промислової політики. Розташоване в східній частині міста , межує з промисловими підприємствами з півночі – ВАТ "Трібо" , з заходу – ТОВ "Інтер ГТВ" , з півдня – автодорогою , зі сходу – автотрасою Київ-Одеса.

Санітарно-захисна зона підприємства складає 300 м, згідно "Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів " № 173 від 19.06.1996 р., фактично до житлового району більше 1000 м.

Діяльністю підприємства є виробництво гумових покришок та камер , оптова та роздрібна торгівля автотоварами , хімічними продуктами , дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

Генеральний план підприємства приведений в додатку1.

1.1 Характеристика основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища

Виготовлення шин – багатоопераційний процес, що містить у собі виготовлення і переробку гумових сумішей, виготовлення допоміжних деталей, складання покришок, виготовлення автокамер, вулканізацію покришок, камер, діафрагми. Гумові суміші – складні багатокомпонентні системи, що містять різні каучуки, наповнювачі, вулканізуючі агенти, прискорювачі, модифікатори й інші інгредієнти. Які визначають експлуатаційні властивості готового виробу. Обумовлюють широкий спектр шкідливих речовин, що виділяються в повітря при їхній переробці і викликають необхідність контролю. Багатоопераційність процесу виробництва шин також формує специфічні особливості забруднення навколишнього середовища.

1.1.1 Підготовка й обробка матеріалів

Основним компонентом гумових сумішей є каучуки. При цьому природа каучуку впливає на умови його переробки. Синтетичні каучуки, що поступають на підприємство, використовуються у виробництві в основному без попередньої обробки. У той час як натуральний каучук піддається декристалізації і пластифікації. Декристалізацію здійснюють у розпіркових камерах, що обігріваються паром ( при температурі 90-100 С). Після дикристалізації в камерах каучук пластифікують при температурі 150 С. Процес пластифікації здійснюється в гумозмішувачах і на вальцах. У процесі пластифікації в повітря виділяються різні органічні сполуки, що відносяться до насичених і ненасичених вуглеводнів, які вентсистемами організовано виділяються в повітря. Усі хімічні добавки при їхній підготовці до використання в процесі виробництва шин газоподібних речовин не виділяють. Але в процесі їх растарки і транспортування в повітря можуть виділяться зважені речовини (пил).

Пил має змішаний склад. Мінливий у залежності від застосованих матеріалів. Постійно в складі пилу присутні технічний вуглець, сірка, окис цинку і інші речовини. Пил інгредієнтів , що виділяється в технологічному процесі, системами аспірації направляється на фільтри (80-95 % пилу).

При обробці гумових сумішей на вальцах, у шприцмашинах є гази гумозмішування, до складу яких входять – ацетальдегід, пентан, гексан, ізопрен, ізопропілбензол, толуол, сірчистий ангідрид і ін. Газоподібні викиди системами вентиляції викидаються в атмосферне повітря.

Зниження обсягів шкідливих викидів регулюється і рецептурно-технологічними заходами. Так, при використанні полімерної сірки в рецептурі гумових сумішей поліпшуються адгезіонну здатність гуми, що дозволяє істотно скоротити споживання бензину при процесі складання покришок.

1.1.2 Каландровий цех

У цеху каландрів встановлене устаткування для просочення, сушіння, термообробки й обгумовування кордних тканин, що йдуть на розкрій для виготовлення деталей шин у складальних цехах. Основним джерелом забруднення виробничих приміщень і атмосферного повітря є лінії просочення і термообробки кордних тканин.

При проведенні технологічного процесу просочення, сушіння і термообробки кордної тканини в повітря виділяються: формальдегід, аміак, резорцин, окис вуглецю, окисли азоту та ін. При обгумовуванні тканин виділяються гази, подібні газам гумозмішування. Всі ці речовини знаходяться в складі газових викидів у дуже незначних концентраціях, тому не можуть бути рекуперовані відомими методами (конденсація, адсорбція, абсорбція).

1.1.3 Складальний цех

У складальних цехах виробляється деталей шин ( вантажних, легкових і сільськогосподарських) і складання цих деталей у покришку, що надалі надходить у цехи вулканізації. Розкрій корду для вантажних покришок і накладення гумових прошарків і брекерних гум здійснюється на агрегатах із прослоечным каландром. Корд розкраюється на діагонально-різательних машинах під потрібним кутом, потім стики корду подаються на стикувальний транспортер пошарового агрегату Виготовлення гумових і тканевих бортових стрічок виробляється на ленторезачном агрегаті з трьох валковим прослоечным каландром. Розкрій тканин і корду для ділянки виготовлення крил виробляється на машині, установленої на ділянці виготовлення крил.

Для виготовлення протекторів передбачена установка з 2-х протекторних ліній і 2-х протекторних агрегатів ИРУ.

Виготовлення протекторів на протекторних агрегатах завершується процесом промазки клеєм нижньої частини і стиків протектора В цьому процесі виділяються в атмосферу пари бензину. Гумова суміш перед подачею в протекторний агрегат розігрівається на вальцах і в черв'ячному пресі. При цьому в атмосферу виділяються вуглеводні. Гумові клеї готуються розчиненням каучуку чи гумової суміші в бензині. Густі і рідкі клеї застосовуються для склеювання деталей при зборці покришок, виготовленні камер, обгумовуванні вентилів.

При виготовленні клеїв у клеєзмішувачах і в процесі їхнього використання в атмосферу виділяються пари бензину.

Для одержання обгумованого металокорду шириною полотна до 800 мм установлена лінія ЛОМК-800 –Б, для розкрою металокордних смуг лінії з різним кутом розкрою. Випуск металокордного полотна для легкових покришок здійснюється на лінії ЛОМК-800 вітчизняного виробництва. А його розкрій на імпортному устаткуванні фірми " Репіке". Ділянка розкрою текстильного корду оснащена устаткуванням фірми "Репіке". Весь технологічний процес по випуску профдеталей, шнурів, бортових кілець, крил, по зборці легкових покришок оснащена устаткуванням фірми "Піреллі". Виготовлення протекторних деталей здійснюється на устаткуванні фірми "Крупп". Фарбування покришок перед вулканізацією на устаткуванні фірми "Фата". Гумоперероблюючі агрегати імпортного виробництва легкових шин оснащені шприцмашинами холодного живлення, що забезпечують зменшення виділення газоподібних викидів при обробці гумових сумішей на 30-40 % у порівнянні з агрегатами вітчизняного виробництва, для живлення яких застосовуються підігрівальні вальци, що є джерелом виділення в навколишнє середовище газів гумозмішування.

1.1.4 Цех вулканізації

Основним технологічним обладнанням цехів вулканізації є форматори-вулканізатори різних типорозмірів 40", 55", 75". Форматори-вулканізатори працюють в автоматичному режимі. На різних форматорах завантаження і розвантаження автопокришок проходить вручну. При виробництві легкогрузових та грузових автопокришок механізована. Цикл вулканізації продовжується від 15 хвилин до 75 хвилин в залежності від типорозміру покришки.

Основне виділення забруднюючих речовин (газів вулканізації) відбувається в момент відкриття форматора-вулканізатора, потім виділення зменшується по мірі охолодження покришки на транспортних системах. До складу газів вулканізації входять – ацетальдегід, бензол, толуол, етилбензол, альфа-метилстирол та інші.

В цехах вулканізації на окремих дільницях виготовляють діафрагми, які використовуються як технологічне оснащення при вулканізації автопокришок. При виготовленні діафрагм в атмосферне повітря виділяються вуглеводні (гази гумозмішування та гази вулканізації).

1.1.5 Автокамерний цех

В автокамерному цеху виготовляють автокамери та обідні стрічки. Випуск автокамер здійснюється з гуми на основі бутилкаучуку. Бутилові камери володіють високим опором тепловому та озоновому старінню, низькою газопроникливістю в порівнянні з камерами з каучуків загального призначення. Застосування в рецептурі камерних сумішей стабілойла - 18 замість вазелінового мастила значно знижують виділення летких вуглеводнів від обладнання.

Камери виготовляють на камерних агрегатах, які укомплектовані черв’ячними машинами МЧТ. Деталі поступають на збереження, а потім на станки для розкрою та стиковці. Для виключення попадання сторонніх включень в готові камерні суміші, перед камерними агрегатами встановлені стрейнери.

Для запобігання склеювання камер на агрегатах шприцювання деталей застосовується тальк для внутрішньої поверхні автокамерного рукава. З ціллю виключення розпилення тальку в агрегатах є установка для його вловлювання. Зважені частинки тальку при барботуванні через воду осідають в цій установці. Також застосовується принцип мокрого талькування.

Вулканізація камер здійснюється на камерних вулканізаторах 45", 55", 75".

Вулканізовані камери подаються на заключні операції ( іспит на герметичність, монтаж та ін.). В процесі шприцювання, вулканізації камер та обідних стрічок в повітряне середовище виділяються вуглеводні та сірчистий ангідрид.

Розділ 2. Вплив діяльності підприємтсва на атмосферне повітря

2.1 Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства

ЗАТ "РОСАВА" є джередлом забруднення атмосферного повітря зваженими речовинами, вуглеводними, окислом вуглецю, сірчистис ангідридом та інш.

На підприємстві проведена інвентаризація стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2004 році , яка виконана Інститутом гігієни та медичної екології АМНУ ім. Марзєєва . Звіт інвентаризації погоджений ДУЕПР Київської області в 2004 р. Одержаний дозвіл ДУЕПР Київської області № 326.17.029 від 17.11.2006 р. на викиди , який дійсний до 01.01.2008 р.

Підприємство взято на державний облік 27.10.2004 р. за № 320806/2004р.

Згідно проведеної інвентаризації на підприємстві всього джерел викидів – 557 , в атмосферне повітря викидається 77 речовин, забезпечені ПГОУ – 44 джерела , що складає – 100% від кількості джерел викидів , які повинні бути забезпечені ПГОУ. З них 8 джерел технологічні , в резерві 7 , паспортизовані та зареєстровано в ДУЕПР – 66. ПГОУ представлені циклонами , фільтрами.

Перелік речовин, що викидаються атмосферне повтіря підприємством представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря
№ пп	Найменування речовини	ГДК, м.р., ОБРВ, мг/м3	Клас небезпеки	Потужність викиду забруднюю-чої речови-ни, т/рік. *
	Алкілсульфат натрію	0,01	4	0,017
	Заліза оксид ( в перерахунку на залізо )	0,4	3	0,022
	Марганець та його з"єднання в перерахунку (на діоксид марганцю )	0,01	2	0,034
	Міді оксид ( в перерахунку на мідь )	0,02	2	0,000017
	Натрію гідроокис ( натр їдкий, сода каустична )	0,01	2	0,55
	Нікелю окис (в перерахунку на нікель )	0,01	2	0,0000017
	Свинець та його з"єднання, окрім тетраетилсвинцю (в перерахунку на свинець)	0,001	1	0,00005
	Хром шестивалентний ( в перерахунку на триокис хрому )	0,0015	1	0,0002
	Цинку окис ( в перерахунку на цинк )	0,5	3	1,1961
	Азоту діоксид	0,085	2	9,1807
	Аміак	0,2	4	1,4548
	Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі HCL	0,2	2	0,001
	Кислота сірчана по молекулі H2SO4	0,3	2	1,8525
	Кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175)	0,02	3	2,8233
	Озон	0,16	1	0,00007
	Сажа	0,15	3	0,0042
	Селену діоксид ( в перерахунку на селен )	0,0001	1	0,0018
	Ангідрид сірчистий	0,5	3	29,6823
	Сірка елементарна	0,07	4	2,1424
	Вуглецю оксид	5,0	4	38,2843
	Фториди, газоподібні з"єднання (фтористий водень, 4-фтор. кремній)	0,02	2	0,0016
	Фториди добре розчинні неорганічні (фториди і гекс.натрію)	0,03	2	0,0002
	Хлор	0,1	2	0,0097
	Гексан	60,0	4	3,1128
	Пентан	100,0	4	2,288
	Циклогексан	1,4	4	5,1208
	Циклопентан (пентаметилен)	0,1		1,8392
	1,3 - Бутадієн (дивініл)	3,0	4	1,587
	Гептен	0,35	3	0,97
	2 - Метилбутадієн ( ізопрен )	5,0	3	5,6469
	Бензол	1,5	2	2,0168
	Ізопропілбензол (кумол)	0,014	4	5,2096
	Ксилол	0,2	3	7,7375
	Альфа-Метилстирол	0,04	3	11,1309
	Стирол	0,04	2	0,97
	Толуол	0,6	3	2,2179
	1,2,4 - Триметилбензол	0,04	2	1,3565
	Етилбензол	0,02	3	4,7231
	Дихлордифторметан (фреон-12)	100,0	4	1,5
	Трихлоретилен	4,0	3	0,084
	Епіхлоргідрин	0,2	2	0,0001
	1,3 - Дигідробензол (резорцин)	0,015	3	3,8342
	Спирт бутиловий	0,1	3	0,11
	Етиленгліколь (етадіол)	1,0	3	5,6884
	Ацетальдегід	0,01	3	2,0545
	Формальдегід	0,035	2	9,9136
	Ацетон	0,35	4	0,49
	Ангідрид фтальовий (пари, аерозоль)	0,1	2	0,093
	Кислоти жирні синтетичних фракцій С10-С16	0,1		0,042
	N-Циклогексил-2-бензтіазоліл-сульфенамід (сульфенамід Ц),	0,07	3	0,61
	2,2-Дибензтіазолілдисульфід (альтакс)	0,08	3	0,12
	2-Меркаптобензотіазол (каптакс)	0,12	3	0,11
	Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець)	5,0	4	864,0745
	Каніфоль талова (ГОСТ-14201-74)	0,5	3	0,13
	Масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та інш.)	0,05	3	0,84
	Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.)	1,0	4	12,5477
	Вулканізовані гази шинного виробництва (по амінам)	0,002	3	0,11
	Зважені речовини недеференційовані по складу	0,5	3	1,6913
	N-Ізопропіл-N-феніл-n-фенілендіамін (діафен ФП)	0,02	-	1,9824
	Кислота бензойна	0,03	3	0,18
	Пил фенолформальдегідної смоли резольного типу	0,04	-	0,017
	Емульсол (склад: вода-97,6 %, нітрат натрію - 0,2 % та інш.)	0,05	-	0,36
	Гексол	-	-	0,39
	Пил крейди	-	-	0,45
	Пил деревини	0,1	-	0,32
	Пил тальку	-	-	0,37
	Пил гуми	0,5	4	0,98
	Сантогард	-	-	0,44
	Пил легованої сталі	0,1	-	0,0025
	Пил абразивно-металічний	0,4	-	0,37
	Кислота щавелева	0,015	-	0,0066
	Вуглеводні	-	-	309,5744
	Фториди	-	2	0,0023
	Пил вуглецю технічний	0,15	3	22,7438
	Пил каоліну	-	-	18,4506
	Кремнію окис	-	-	0,0015
	Пил ворсу	-	-	0,26

На вуглеводні, зважені речовини недиференційовані по складу, пил крейди, пил тальку, сантогард, фториди, пил вуглецю технічного, пил каоліну, кремнію окис, пил ворсу та гексол встановлені тимчасові погоджені викиди до затвердження ГДК (ОБУВ) н.м.

Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування

Найменування речовини	%
Технічний вуглець	69,79
Цинкові білила	15,35
Діафен ФП	5,08
Ацетонаніл	3,75
Сажа біла БС-120	3,14
Модифіктор КС	1,69
Фталевий ангідрид	0,6
Крейда	0,6

Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування

Найменування речовини	%
Сірка	40,0
Сульфенамід	30,0
Гексол	10,0
Сантогард	7,0
Тіазол (альтакс)	6,0
Бензойна кислота	6,8
Каптакс	0,2

Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху приведений в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху

Технічний вуглець	66,359
Цинкові білила	2,216
Сажа біла БС-120	8,298
Діафен ФП	6,340
Сірка	5,516
Ацетонаніл	4,871
Модифіктор КС	0,032
Сульфенамід Ц	0,365
Каолін	1,465
Сантогард	1,297
Гексол	0,597
Крейда	1,221
Тіазол (альтакс)	0,211
Фталевий ангідрид	0,421
Бензойна кислота	0,426
Каптакс	0,365

Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів приведений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів

Цинкові білила	26,786
Сірка	22,322
Сульфенамід Ц	14,732
Діафен ФП	9,822
Ацетонаніл	8,036
Сажа біла БС-120	6,696
Модифіктор КС	4,464
Гексол	3,125
Фталевий ангідрид	1,339
Крейда	0,893
Тіазол (альтакс)	0,893
Сантогард	0,446
Бензойна кислота	0,223
Каптакс	0,223

Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху

Найменування речовини	%
Технічний вуглець	83,55
Цинкові білила	4,48
Сірка	4,18
Сульфенамід Ц	1,86
Діафен ФП	1,04
Ацетонаніл	0,97
Сажа біла БС-120	0,97
Модифіктор КС	0,75
Гексол	0,6
Фталевий ангідрид	0,45
Крейда	0,3
Тіазол (альтакс)	0,22
Сантогард	0,22
Бензойна кислота	0,15
Каптакс	0,04

Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду приведений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду

Найменування речовини	%
Резорцин	5,0-10,0
Етиленгликоль	3,0-5,0
Інші вуглеводні	92,0-85,0

Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду приведений в таблиці 2.8 .

Таблиця 2.8 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду

Найменування речовини	%
1	2
Резорцин	3,0-5,0
Етиленгликоль	15,0-20,0
Інші вуглеводні	82,0-75,0

Кількісні та якісні характеристики забруднюючих речовин представлені на основі лабораторних замірів.

Згідно приведеної в додатку статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2007 рік в атмосферне повітря було викинуто 625,814 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік .

Найменування забруднюючих речовин	Викид, т/рік
Метали та їх сполук	0,869
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)	30,433
Сполуки азоту	2,766
Діоксид та інші сполуки сірки	25,455
Оксид вуглецю	17,43
Озон	0,000
Органічні аміни	0,086
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)	371,321
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)	177,077
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)	0,012
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)	0,011
Фреони	0,354

Основними забруднювачами атмоферного повітря є:

пари бензину – 325,463 т.

сірчистий ангідрид - 22,186 т.

оксид вуглецю – 17,43 т.

оксиди азоту – 2,204 т.

вуглеводні – 177,077 т.

В 2006 році в атмосферне повітря було викинуто 657,868 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2006 рік .

Найменування забруднюючих речовин	Викид, т/рік
Металів та їх сполук	0,847
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)	31,468
Сполуки азоту	3,417
Діоксид та інші сполуки сірки	26,422
Оксид вуглецю	21,187
Озон	0,000
Органічні аміни	0,088
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)	372,310
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)	201,182
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)	0,012
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)	0,014
Фреони	0,921

Зменшення викидів забруднюючих речовин за період 2006-2007 рр. відбулось в зв’язку зі зменьшенням об’ємів виробництва та змінами в технологічному процесі виготовлення шин, проведенням ряду заходів по зменшенню впливу виробництва на атмосферне повітря та навколишнє природне середовище в цілому. Даний процес відображено на рис. 1 та рис. 2.

Рис.1 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ "РОСАВА" за період 2006-2007 рр.

Рис.2 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ " РОСАВА" за період 2006-2007 рр.

2.2 Характеристика газоочисних споруд підприємства ЗАТ "РОСАВА"

Характеристика газоочисних споруд, які встановлені на підприємстві приведена в таблиці 2.11. Перевірка ефективності проводиться вентиляційним бюро відділу головного механіка та екологічною лабораторією відділу охорони праці та екології, КПД в середньому 85-95%. ПГОУ підприємства представлені циклонами, фільтрами. Швидкість повітря в аспіраційних системах першої стадії гумозмішування становить 4,2-5,1 м/с. в аспіраційних системах другої стадії гумозмішування – 2,81-3,64 м/с.

Таблиця 2.11 Характеристика пилогазоочисного обладнання підприємства ЗАТ "РОСАВА"

Цех, дільниця, номер джерела, найменування ГОУ	Діам. труби до ф. м	Діам. труби після ф., м та О мі/с	Найменува-ння ЗР	Концентра-ція ЗР, мг/мі	Дозволений обсяг викидів, г / сек	Ефект. ПГОУ, %
Підготовчий цех. Дж №1 (А-1) СМЦ-166А	0,5	0,5 2,2	Пил інгред. Вуглеводні	9,7 48,64	0,0213 0,107	96,83
Дж. № 2 (А-3) СМЦ-166А	0,4	0,3 2,06	Пил інгред. Вуглеводні	11,7 29,61	0,0240 0,061	95,0
Дж. № 3 (А-5) СМЦ-166А	0,4	0,78 2,25	Пил інгред. Вуглеводні	11,6 34,67	0,0260 0,078	90,67
Дж. № 4 (А-6) РЦІЕ 23,4-36-01	0,38	0,45 0,39	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	14,1 15,38 2,05	0,0055 0,006 0,0008	89,65
Дж. № 5 (А- 7) СМЦ-166А	0,45	0,58 3,53	Пил інгред. Вуглеводні	7,93 10,76	0,0280 0,038	84,1
Дж. № 6 (А- 8) РЦІЕ 31,2-48-01	0,32	0,45 0,37	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	11,89 27,02 5,4	0,0044 0,01 0,002	90,06
Дж. № 7 (А-9) СМЦ-166А	0,53	0,55 2,04	Пил інгред. Вуглеводні	14,71 38,24	0,030 0,078	89,97
Дж. № 11 (А-13) СМЦ-166А	0,42	0,8 2,31	Пил інгред. Вуглеводні	12,99 20,78	0,030 0,048	91,1
Дж. № 12 (А- 14) РЦІЕ 23,4-36-01	0,3	0,45 0,27	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	12,22 11,11 1,48	0,0033 0,00298 0,0004	90,67
Дж. № 13 (А- 15) СМЦ-166А	0,3	0,3 2,55	Пил інгред. Вуглеводні	9,8 23,14	0,0250 0,059	92,05
Дж. № 14 (А- 17) СМЦ-166А	0,4	0,45 2,35	Пил інгред. Вуглеводні	14,04 20,85	0,0330 0,0049	90,65
Дж. № 15 (А-18) РЦІЕ 23,4-36-01	0,3	0,44 0,58	Пил інгред. Вуглеводні	9,66 12,07	0,0056 0,007	92,1
Дж. № 16 (А-19) СМЦ-166А	0,4	0,48	Пил інгред. Вуглеводні	11,81 24,89	0,0280 0,059	85,31
Дж. № 17 (А-20) РЦІЕ 23,4-36-01	0,32	0,32 0,35	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	13,71 20,0 1,71	0,0048 0,007 0,0006	89,06
Дж. №18 (А-21) СМЦ-166А	0,4	0,5 2,44	Пил інгред.	3,73	0,0091	95,9
Дж. № 356 (А-22) Пакетування	0,32	0,35 --	Пил інгредієнтів	4,29	0,0021	82,1
Дж. № 27 (В-105)		2,4 23,0	Пил каоліну Вуглеводні	4,4 45,22	0,1010 1,040	84,0
Дж. № 29 (В-107)		2,4 24,8	Пил каоліну Вуглеводні	4,27 45,16	0,1060 1,120	85,1
Дж. № 32 ПП-1 ГЦ-4К-ФР-15-01	0,16	0,26 0,74	Пил інгред.	18,24	0,0135	98,13
Дж. № 33 ПП-2 ГЦ-4К-ФР-15-01	0,16	0,26 0,72	Пил інгред.	15,28	0,0110	98,34
Автокамерний цех Стикування рукавів дж. № 51СМЦ-166А	0,32	0,4 1,03	Пил тальку	7,77	0,008	90
Шероховка пятки вентиля. Дж. № 56 ЦН-6-45	0,15	0,35 0,77	Пил гуми	25,19	0,0194	80
Піскоструйний агрегат Дж. № 57 СИОТ № 2	0,15	0,25 0,48	Пил металево- абразивний	1,04	0,0005	84
Ц П С Просів сірки Дж. № 219 ФРКН-30В	0,32	0,35 1,03	Пил сірки	10,1	0,0104	95
Ц П С Подрібнення каніфолі Дж.220 ФРКН-30В	0,2	0,4 1,03	Пил каніфолі	6,31	0,0065	95

Низька ефективність більшості місцевих викидів, низькі об"єми повітря, призводять до малої ефективності аспіраційних систем,так як пил та гоазоподібні речовини, що викидаються в процесі роботи, вловлюються не повністю і значна їх кількість поступає в приміщення цеху.

Для збільшення ефективності роботи аспіраційних систем на підприємстві проводиться ряд заходів по поліпшенню їх роботи, а саме реконструкція аспіраційних систем 1 та 2 стадії гумозмішування, проведення систематичних чисток фільтрів, налагодження і модернізація систем пилозбирання в підготовчому цеху. Результати проведення реконструкції 2 стадії гумозмішування приведені в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Стан виконання заходів щодо знижекння обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня.

№ пп	Номер джерела	Найменування заходів	Найменування речовини	Обсяг викидів до виконання заходу, г/с	Обсяг викидів після виконання заходу, г/с	Гранично допустимий обсяг викидів, г/с	Ефекитивність впровадженого заходу, т/рік
1	2	3	4	5	6	7	8
	4	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,055	0,002442	0,0027	0,065
	6	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0044	0,0017	0,0022	0,042
	8	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,004	0,0022	0,0022	0,058
	10	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0025	0,00106	0,00106	0,069
	12	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0033	0,00155	0,00177	0,033
	15	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0056	0,0034	0,0035	0,048
	17	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0048	0,0021	0,0022	0,061
	250	Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю	Пил технічного вуглецю	0,038	0,0216	0,0216	0,799
	251	Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю	Пил технічного вуглецю	0,038	0,0216	0,0216	0,799

2.3 Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах виконані згідно РД 52.04.52.-.85.

Розглянуто три режими роботи підприємства.

Перший режим роботи підприємства передбачає здійснення комплексу мір, що забезпечують скорочення викидів забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 10 %.

Ці заходи носять організаційно-технічний характер, їх можна швидко здійснити і вони приводять до зниження продуктивності підприємства:

Підсилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту виробництва.

Підсилити контроль за роботою контрольно-вимірювальних приладів і автоматично систем керування технологічними процесами.

Підсилити контроль за герметичністю місць пересипання матеріалів, що пилять, газоходних систем і агрегатів та інших джерел пилу, газох викидів.

Забезпечити безперебійну роботу всіх пилоочисних систем і споруджень та їх окремих елементів. Не допускати в ці дні їх відключення на профілактичні огляди, ревізії і ремонтні роботи, а також зниження продуктивності цих систем і споруджень.

Забезпечити посилений контроль за технологічним станом і експлуатацією всіх газоочисних установок.

Обмежити вантажно-розвантажувальні роботи, зв'язані зі значними виділеннями в атмосферу забруднюючих речовин.

Інтенсифікувати вологе збирання виробничих приміщень підприємства, де це допускається правилами техніки безпеки.

Забезпечити інструментальний контроль ступеня очищення газів на пилогазоочисних установках, викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах і на границі санітарно-захисної зони.

Другий режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого режиму, а також заходу, розроблені для джерел викидів 2 стадії гумозмішування (підвищення ефективності пилогазоочисних установок до 95 % у підготовчому цеху), для джерел, які відносяться до транспортних системи гранул (заміна каолінової суспензії на ізолюючий розчин на основі ПАР в підготовчому цеху), для джерел каландрового цеху (упровадження термокаталитического знешкодження газоподібних речовин каландрового цеху).

Третій режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого і другого режиму роботи. Крім цього:

забороняється робити розвантаження, затарювання технічного вуглецю, розвантажування білої сажі, заправлення машин мастилами;

зменшити роботу вулканізаційних пресів;

забороняється в'їзд автотранспорту на територію підприємства;

забезпечити ретельне прибирання цехів і території підприємства.

2.4 Лабораторний контроль за досягнення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві

Відділу охорони праці та екології підпорядкована екологічна лабораторія, яка атестована на право виконання вимірювань величин наведених в паспорті лабораторії.

Атестат атестації № 07А062/480 , виданий 17.10.2006 р., термін дії до 17.10.2008 р. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ ведеться як на межі СЗЗ так на джерелах викидів.

Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться згідно " Положення про організацію системи контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел підприємств шинної, гумопереробної та азбесто-технічної промисловості".

Об’єктами безпосереднього контролю викидів є окремі джерела. В кожному корпусі підприємства вибрано однотипне обладнання, від якого відбираються пилогазові проби повітря,при цьому вибрані джерела викидів, які по можливості знаходяться на певній відстані один від одного.

В шинній промисловості використовуються експериментальні методи контролю. Контроль за викидами забруднюючих речовин здійснюється по найбільш поширеним забруднювачам атмосферного повітря зігдно затвердженого плану-графіку. Вибір забруднювачів для контролю проводиться на основі підрахунку кількості викиду даної речовини та її токсикологічної оцінки (максимально-разове ГДК цих речовин в атмосферному повітрі).

В таблиці 2.13 приведені результати лабораторного контролю деяких джерел викидів підприємства.

На підприємстві також проводиться відомчий лабораторний контроль атмосферного повітря на межі СЗЗ східного промвузла , в житловій забудові.

Ситуаційна карта підприємства представлена на рис.

В 2007 році, згідно погодженого з міськСЕС плану графіку, дослідження проводились на межі СЗЗ по 8 інгредієнтам (вуглецю оксид , вуглеводні , сірчистий ангідрид , діоксид азоту , фенол , формальдегід , аміак, завислі речовини). Перевищення ГДК не виявлено.

Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ представлені в таблиці 2.14.

Таблиця 2.13 Результати лабораторного контролю джерел викидів підприємства за 2007 рік.

Місце відбору проби. № джерела, цех, дільниця	Темпера-тура,°С	Р, дина- мічний тиск, мм.в. ст	Швидкість газу в газоході, м / сек	Обґєм газоповітряної су міші, мі / сек	Найме-нування шкідливої речовини	Концентрація шкідливих речовин, мг / мі	Фактичний викид г / сек	Г Д В г / сек	Метод визначення
Автокамерний цех. Дж. № 51 Стикув. А/к	19	5,71	9,7	1,14	Пил тальку	5,11 ± 0,15	0,005825	0,0080	Гравіметричн.
Дж. № 56 Шеро ховка пґятки /в	20	0,97	4,0	0,35	Пил гуми	42,11±0,52	0,01474	0,01940	Гравіметричн.
втокамерний цех. Дж. № 46	18		12,8	1,48	Пил тальку Вуглеводні	2,62 ±0,16 4,9	0,00388 0,00725	0,0044 0,045	Гравіметричн. ГАУ 623 ПИ-05
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 191	21		10,1	0,66	Бензин	163,04	0,10760	0,890	Колориметр.
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 194	21		22,6	1,29	Бензин	65,22	0,08413	0,9832	Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 121	21		11,7	0,85	Бензин	164,84	0,14011	3,044	Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 113	24		8,0	3,6	Вуглеводні Бензин Діоксид сірки	17,48 66,89 6,697	0,06293 0,24080 0,02411	0,097 0,300 0,040	ГАУ 623 ПИ 05 Колориметр. Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 120	24		5,0	0,88	Вуглеводні	14,3	0,01260	0,0870	ГАУ 623 ПИ 05
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 162	26		2,6	0,89	Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю	6,22 ±0,76 12,8 0,45	0,00554 0,01139 0,00040	0,0094 0,023 0,0017	Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05 ГА ГХ - 4
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 166	22		3,2	1,38	Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю	5,66 ±0,08 9,9 0,52	0,00781 0,01366 0,00072	0,008 0,019 0,0013	Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05 ГА ГХ -4
Складальний цех № 2 Дж. № 142	22		16,8	4,58	Бензин	10,0	0,0458	0,05	Колориметр.
Складальний цех № 2 Дж. № 157	22		8,6	1,3	Вуглеводні Діоксид сірки Оксид вуглецю	6,22 4,8 ±0,76 0,25	0,0081 0,0062 0,00033	0,0186 0,0078 0,0005	ГАУ 623 ПИ-05 Колориметр. ГА ГХ - 4
Цех вулканізації №2 Дж. № 202	22		12,8	1,33	Вуглеводні Діоксид сірки	5,2 2,15 ±0,23	0,00572 0,00286	0,006 0,003	ГАУ 623 ПИ-05 Колориметр.

Таблиця 2.14 Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ лабораторії ВОП та Е ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік.

№ пп	Точка відбору	Шкідливі речовини	Мінімальний вміст, мг / мі	Максимальний вміст, мг/мі	Кіль-кість ана- лізів	ГДК, мг / мі	Кіль- кість перевищень
1	ССЗ. Точка № 11 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в 0,021 Нижче м/в Нижче м / в 1,6 0,2 0,013 2,2	0,0029 0,021 0,0077 0,26 2,1 0,3 0,025 2,2	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
2	СЗЗ. Точка №11 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,006 0,021 0,008 Нижче м / в 1,1 0,3 0,013 4,0	0,0086 0,031 0,023 0,26 4,3 0,4 0,025 4,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
3	ССЗ. Точка № 7 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м/в 0,0043 Нижче м/в Нижче м/в 1,0 0,047 0,026 2,8	0,0006 0,0043 Нижче м/в 0,26 1,5 0,059 0,052 3,4	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
4	СЗЗ. Точка № 7 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0018 Нижче м/в Нижче м / в Нижче м / в 3,5 0,059 0,012 3,0	0,0023 0,021 Нижче м/в 0,26 3,8 0,059 0,024 3,1	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
5	ССЗ. Точка № 6 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в 0,021 0,0077 Нижче м / в 1,1 0,2 0,013 3,1	Нижче м/в 0,031 0,0077 0,26 1,1 0,4 0,019 3,8	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
6	ССЗ. Точка № 6 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м / в Нижче м / в 0,26 1,0 0,3 Нижче м/в 3,0	Нижче м/в 0,021 Нижче м/в 0,26 1,1 0,5 0,019 3,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
7	СЗЗ. Точка № 10 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0015 Нижче м / в 0,008 Нижче м / в 0,5 0,047 Нижче м/в 2,6	0,0029 Нижче м/в 0,016 0,26 0,9 0,047 0,052 2,9	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
8	СЗЗ. Точка № 10 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини	Нижче м / в Нижче м/в 0,008 Нижче м /в	0,0015 Нижче м/в 0,008 0,26	3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5	Не виявлені
		Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,2 0,012 Нижче м / в 2,5	0,5 0,035 0,026 2,9	3 3 3 3	5,0 0,5 0,085 5,0
9	СЗЗ. Точка № 13 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0014 0,083 0,0076 0,25 2,9 0,2 Нижче м/в 3,5	0,0057 0,1 0,0076 0,5 3,6 0,5 Нижче м/в 4,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
10	СЗЗ. Точка № 13 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0014 0,062 0,0076 0,25 1,0 Нижче м / в Нижче м/в 2,2	0,0028 0,1 0,0076 0,5 1,1 Нижче м/в Нижче м/в 2,9	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
11	СЗЗ. Точка №9 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0059 Нижче м / в 0,007 Нижче м / в 2,5 0,3 0,011 3,4	0,0088 Нижче м/в 0,0078 0,26 3,0 0,4 0,013 3,4	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
12	СЗЗ. Точка №9 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,003 Нижче м / в Нижче м/в 0,26 1,6 0,2 0,013 2,9	0,003 Нижче м/в Нижче м/в 0,5 2,8 0,5 0,025 3,2	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
13	СЗЗ. Точка № 8 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0027 Нижче м/в 0,0075 Нижче м/в 2,9 0,2 Нижче м / в 3,8	0,0055 Нижче м/в 0,022 0,24 3,6 0,4 Нижче м / в 3,8	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
14	СЗЗ. Точка № 8 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м/в Нижче м/в Нижче м / в Нижче м/в 1,0 0,1 Нижче м / в 4,1	0,0027 Нижче м/в Нижче м/ в 0,24 1,6 0,4 Нижче м/в 4,1	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені Не виявлені
15	СЗЗ. Точка № 12 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,006 Нижче м/в 0,023 0,26 1,5 0,3 0,012 4,4	0,009 0,042 0,031 0,5 1,9 0,44 0,012 4,7	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
16	СЗЗ. Точка № 12 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,003 Нижче м / в 0,023 0,26 0,6 0,2 0,025 4,2	0,006 Нижче м/в 0,031 0,5 0,7 0,5 0,025 4,3	3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
17	Селітебна зона Точка № 14	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м/в Нижче м/в Нижче м/в 1,1 0,3 Нижче м / в 4,3	0,003 Нижче м/в 0,0078 0,26 1,2 0,5 Нижче м / в 4,6	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
18	Селітебна зона Точка № 15	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м / в Нижче м / в Нижче м/в 1,4 0,2 Нижче м/в 4,6	Нижче м/ в Нижче м/ в 0,015 0,25 1,7 0,4 0,037 4,6	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені

Розділ 3

3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря

Забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України проголошено ст. 16 Конституції серед обов'язків нашої держави.

З метою реалізації державної політики в цій сфері прийнято Закон № 1264, яким, зокрема, запроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 44 цього Закону вказаний збір установлюється на підставі фактичних обсягів викидів у навколишнє природне середовище. Існування зазначеного збору зумовлено необхідністю часткової компенсації негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, що виникають у процесі господарської діяльності. Розуміючи, що згаданий вплив є об'єктивно неминучим, Закон № 1264 передбачає економічне стимулювання суб'єктів підприємництва до скорочення забруднення навколишнього середовища. Передбачено, що збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні перелічених суб'єктів.

Згідно правил встановлення нормативів збору та справляння зборів за забруднення навколишнього природного середовища збір сплачується за:

– викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – це підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

До пересувних джерел забруднення відносить транспортні засоби, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

При цьому об'єктом обчислення збору є обсяги фактично використаних такими пересувними джерелами видів пального, унаслідок спалювання яких утворюються забруднюючі речовини.

Так, за 2006 рік підприємством сплачено за забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 19 020,4 грн. В 2007 році було сплачено - 41071,81 грн. Збільшення платежів відбулось в зв"язку з введенням нового коефіцієнту до норматива плати з 1,082 до 2,37, коригуючі коефіцієнти 1,2 та 1,25. Дані приведені в таблицях 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.1 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік .

Назви забруднюючих речовин, видів пального та їх технологічні ознаки	Фактичні обсяги викидів використаного пального, тонн (одиниць )	Нормативи збору згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.99 №303 грн./т (грн. / 1 одиницю )	Коефіцієнт установ.в остан.абзаці додатку1 до Порядку встановлення нормат. збору,затв. постанов. КМУ01.03. 99№303	Загальні суми збору , грн.
1	2	3	4	5
1. Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього				11843,98
1.1 Азоту оксиди	2,758	80	1,082	358,10
1.2 Аміак	0,659	15	1,082	16,04
1.3 Ангідрид сірчистий	23,336	80	1,082	3029,95
1.4 Ацетон	0,490	30	1,082	23,86
1.5 Вуглецю оксид	21,187	3	1,082	103,16
1.6 Вуглеводні	565,378	4,5	1,082	4129,24
1.7 Газоподібні фтористі сполуки	0,928	198	1,082	298,22
1.8 Тверді речовини	32,519	3	1,082	158,34
1.9 Марганець та його сполуки	0,019	633	1,082	19,52
1.10 Стирол	0,824	584	1,082	781,01
1.11 Формальдегід	4,219	198	1,082	1355,79
1.12 Хром та його сполуки	0,006	2147	1,082	20,91
1.13 Кислота сірчана по молекулі H2SO4	1,850	131	1,082	393,33
1.14 Бензол	1,422	131	1,082	302,34
1.15 1,2,4 – Триметилбензол	1,056	131	1,082	224,52
1.16 Ангідрид фтальовий	0,081	131	1,082	17,22
1.17 Сульфенамід Ц	0,336	572	1,082	311,93
1.18 Емульсол	0,433	80	1,082	56,22
1.19. Сантогард	0,245	572	1,082	227,45
1.20. Хлор	0,012	131	1,082	2,55
1.21. Спирт н-бутиловий	0,110	80	1,082	14,28
2 . Нараховано збору за викиди речовин пересувними джерелами забруднення , усього				7176,42
2.1 Бензин неетильований.	326,61	4,5	1,082	2385,40
2.2 Дизельне пальне	655,99	4,5	1,082	4791,02
Всього :				19 020,4

Таблиця 3.2 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік.

Назви забруднюючих речовин, видів пального та їх технологічні ознаки	Фактичні обсяги викидів використаного пального, тонн (одиниць )	Нормативи збору згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.99 №303 грн./т (грн. / 1 одиницю )	Коефіцієнт установ.в остан. Абзаці додатку1 до Порядку встановлення нормат. збору,затв. постанов. КМУ01.03.99№303	Загальні суми збору , грн.
1	2	3	4	5
1. Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього				24955,55
1.1 Азоту оксиди	2,204	80	2,373	627,61
1.2 Аміак	0,562	15	2,373	30,01
1.3 Ангідрид сірчистий	22,186	80	2,373	6317,69
1.4 Ацетон	0,573	30	2,373	61,19
1.5 Вуглецю оксид	17,430	3	2,373	186,13
1.6 Вуглеводні	540,506	4,5	2,373	8657,69
1.7 Газоподібні фтористі сполуки	0,359	198	2,373	253,02
1.8 Тверді речовини	31,779	3	2,373	339,35
1.9 Марганець та його сполуки	0,016	633	2,373	36,05
1.10 Стирол	1,100	584	2,373	2286,62
1.11 Формальдегід	3,713	198	2,373	2616,85
1.12 Хром та його сполуки	0,006	2147	2,373	45,85
1.13 Кислота сірчана по молекулі H2SO4	1,733	131	2,373	808,09
1.14 Бензол	1,321	131	2,373	615,98
1,2,4 – Триметилбензол	0,960	131	2,373	447,64
1.16 Ангідрид фтальовий	0,241	131	2,373	112,38
1.17.Сульфенамід Ц	0,448	572	2,373	912,14
Емульсол	0,363	80	2,373	103,37
1.19. Сантогард	0,232	572	2,373	472,36
1.20. Хлор	0,012	131	2,373	5,60
1.21. Спирт н-бутиловий	0,070	80	2,373	19,93
2 . Нараховано збору за викиди речовин пересувними джерелами забруднення , усього				16116,26
2.1 Бензин неетильований.	330,90	4,5	2,373	5300,27
2.2 Дизельне пальне	675,25	4,5	2,373	10815,99
Всього :				41071,81

Розділ 4. Охорона праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА"

Охорона праці на підприємстві – це система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігіенічних, лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на створення безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення безпеки виробничих процесів з метою збереження здоров’я та життя працівників на виробництвію. Управління охороною праці на підприємстві в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством. На рівні підприємства особою, що приймае рішення, є роботодавець (керівник підприємства); по галузях вировництва, цехах – керівники галузей, цехів, а на робочих місцях- керівники робіт. Забезпечення охороною праці є невід’ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Роботодавець (керівник підприємства) несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров’я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці в цілому на підприємстві.

Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладаєтся на керівників робіт (бригадирів, майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов’язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами, обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийними засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проіструктувати працівників з питань охорони праці.

Для організації роботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці та безпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці на підприємстві створюється служба охорони праці. Для цього вводиться посада спеціаліста з охорони праці (інженера з охорони праці). Вона створюється на підприємстві з кількістю 50 і більше працівників. На підприємстві з меншою кількістю працівників функції служби охорони праці виконують за сумісництвом посадові особи, у службові обов’язки яких керівник підприємства ставить питання організації охорони праці на підприємстві. Чисельність служби охорони праці визначається із розрахунку одна посадова особа на 500 осіб працівників. Ліквідація служби допускається тільки в разі ліквідації підприємства. На посаду спеціаліста з охорони праці призначається особа, що має вищу освіту, бажано інженерну, і пропрацювала на підприємстві не менше трьох років. Посада прирівнюється до посади керівників основних виробничих та технічних служб підприємства. Підпорядковується інженер з охорони праці безпосередньо керівнику підприємства. Вказівки та приписи спеціаліста з охорони праці є обов’язковими для виконання усіма посадовими особами підприємства. Скасування їх може лише керівник підприємства.

Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачено загальнообов’язкове страхування роботодавцем усі працівників від нещасних випадків та професійних захворювань. Страхуванню підлягають усі працівники, що працюють за умовами трудового договору чи контракту. Роботодавець зобов’язаний зареєструвати своє підприємство у представництві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження підприємства і сплачувати встановлений розмір страхового внеску. При настані нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або професійного захворювання Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вуде відшкодовувати потерпілому чи членам його сім’ї заподіяну матеріальну шкоду.

Питання охороні праці регулюються в колективному договорі. Колективний договір укладается між адміністрацією підприємства в особі работодавця (керівника підприємства) та профспілковою організацією в особі профспілкового комітету, який представляє інтереси трудового колективу. Метою укладання колективних договорів на підприємствах є регулювання соціально-економічних, трудових відносин та узгодження інтересів між адміністрацією і трудовим колективом. Ці договори укладаються на усіх підприєствах, незалежно від форм власності, видів діяльності та кількості працівників.

У договорі регулюють питання організації виробництва, нормування та оплати праці, всановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомог, соціальних гарантій працівникам, встановлюються зобов’язання адміністрації забеєпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

Важливим питанням організації охорони праці на підприємстві є навчання працівників з питань охорони праці. Законом України "Про охорону праці" визначено, що усі працівники при прийняті на роботу та під час роботи на підприємстві повинні проходити навчання й перевірку знань з охорони праці. Особи, які не пройшли навчання, до роботи не допускаються. Відповідальність за організацію та проведення навчання покладається на керівника підприємства.

Види навчання та порядок його проведення встановлюються "Типовим положенням про навчання з питань охорони праці", яким передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Працівники підприємства, які виконують роботи, що належать до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою", повинні пройти перед початком виконання роботи спеціальне навчання й перевірку знань правил безпеки при виконанні цих робіт та періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт. Також посадові особи, які керують виконання робіт підвищеної небезпеки, повинні проходити раз на три роки перевірку знань правил безпечного виконання цих робіт.

Нормування робочого часу та відпочинку працівників встановлюється Кодексом Законів України про працю. Порядок надання відпусток та їх тривалість встановлюється за Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996р. Конкретна тривалість відпусток на підприємстві затверджується в колективному договорі. Розпорядок робочого дня та вимоги трудової дисципліни для працівників визначають "Правилами трудового розпорядку на підприємстві".

Важливим питанням охорони праці є нормування робочого часу та вадпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень. Робочий тиждень має бути п’ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні надається перед або після загального (субота або понеділок). На берперервно діючих виробництвах вихідні дні надаються працівникам згідно з графіком роботи, що складається керівниками робіт. Тривалість робочого часу при п’ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 год, при шестиденному – 7 год, а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівникам може використовувати за власним розсудом. Тривалість перерви у робочий час не враховується. Робочий день дозволяється ділити на частини. Також для відпочинку встановлені святкові вихідні дні. Робота у ці дні забороняється, а на безперервно діючих виробництвах робота у такі дні оплачується у подвійному розмірі..

Для виконання роботи працівники безкоштовно, відповідно до встановлених норм, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт, який зобов’язаний організувати умови для зберігання, ремонту і прання засобів захисту.

Типовими нормами передбачено наприклад для основних професій сільськогосподарського виробництва наступні ЗІЗ: тракторист-машиніст – костюм бавовняний з пилонепроникної тканини, навушники, рукавиці комбіновані, окуляри захисні.

З метою оцінки стану здоров’я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку прфесійних захворювань підприємство організовує медичні огляди– попередній та періодичний. Проводяться медичні огляди за кошти підприємства. Підприємство направляє працівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за терміном його проходження, забезпечує працівників медичними і санітарними книжками та здійснює працевлаштування працівників у відповідності з результатами медичних оглядів.

Атестація робочих місць на підприємстві проводиться атестаційною комісією, створено за наказом роботодавця, завданням якої є виявлення на робочих місцях наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів, встановлення їх рівня, розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та підтвердження права працівника на передбачені чинним законодавством пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Результати атестації робочих місць є підставою для встановлення скороченої тривалості робочого часу, встановлення тривалості додаткової відпустки за шкідливі умови праці, пільгової пенсії.

Санітарно-побутове забезпечення працівників підприємства включає обладнання гардеробних, умивальних, душових, туалетних, побутових кімнат, кімнат відпочинку, їдалень, буфетів, медичного профілакторію тощо.

За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій. Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівника виробничих підрозділів, в обов’язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюються одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.

Загальні вимоги при роботі працівників екологічних служб.

До лабораторій допускаються працівники після проведення з ними інструктажа, ознайомлення з правилами поводження з обладнанням , хімреактивами, правилами поведінки в лабораторіях. Працівники повинні дотримуватися правил особистої гігієни, підтримувати в чистоті робоче місце, обладнання. В лабораторіях, спеціально обладнаних кімнатах для проведження досліджень працівникам забороняється вживати їжу, палити, користуватися вогнем. В лабораторіях забороняється ходити а верхньому одязі. Працівники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. Перед початком роботи в лабораторіях СЕС, екологічних інспекціях необхідно перевіряти надійність кріплення заземлюючих проводів, роботу витяжної шафи, вентиляції, оглянути вимикачі, розетки, переконатися у їх справності. Роботу потрібно розпочинати тільки з дозволу старшого лаборанта, не можна використовувати битий, тріснутий посуд. Забороняється пробувати на смак, нюх хімічні реактиви; вимикати електрообладнання без захисних щиті, корпусів. При виявлині пошкоджень в електропроводі необхідно вимкнути прилади, повідомити про це старшого лаборанта. При отруєні хімреактивами, газами необхідно негайно вийти з приміщення на свіже повітря, викликати медичну допомогу, при потрапляні розчинів кислоти необхідно промити 5-10 хв. уражене місце водою та обробити 2% розчином питної соди, а при потрапляні лугів – 1% розчином борної кислоти і оцетом. По закінченню роботи необхідно вимкнути всі прилади від мережі, закрити вентилі на водопроводі та газопроводі, скласти обладнання, інструменти у відповідне місце.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що стан охорони праці в умовах заводу ГТВ ЗАТ "Росава " в м. Біла Церква є задовільним.

Висновки та рекомендації

Зниженння впливу виробничої діяльності промислових викидів підприємства є важливої задачею сучасності. Заходи по захисту навколишнього природного середовища від забруднюючих речовин промислових підприємства поділяються на технологічні, інженерно-технічні, планово-економічні, архитектурні та організаційні.

ЗАТ "РОСАВА" характеризується різніми хімічними ігредієнтами, що використовуються в виробництві шин, і технологічними процесами, які є потенційними джерелами забруднення атмосферного повітря. Проведений аналіз кількісного та якісного складу викидів забруднюючих речовин на всіх технологічних процесах виготовлення шин. Встановлено, що основними забруднювачами є : пил інгредієнтів, вуглеводні, бензин, сірчистий ангідрид.

Підприємство планово проводить роботу по поліпшенню умов виробничої діяльності і екологнічного стану в районі свого розміщення з ціллю зниження впливу діяльності на навколишнє природне середовище.

Рівень забруднення атмоферного повітря в прилеглих до території підприємства районах житлової забудови м. Біла Церква в результаті діяльності ЗАТ "РОСАВА" не перевищують санітарних норм і знаходяться в границі долей ГДК для основінх компонентів по результатам розрахунків та фактичних даних.

Підприємство займається системним контролем оцінки рівня несприятливого впливу на навколишнє середовище. Існують оснащені необхідним обладнанням санітарно-промислова та екологічна лабораторії, налагоджена система постійного контролю викидів з застосуванням організаційних та економічних методів впливу при виявленні порушень природоохоронного законодавства.

Важливим аспектом є підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних процесів. Необхідно провести комплекс мір по збільшенню кількості хімічної сировини, що застосовується в виробництві, в гранульованому стані, застосування сучасних замкнених систем пневмотранспорту гранул з малогабаритними аспіраційними фільтрами, з вбудованими в них бункерами, як єдиний комплексний агрегат з міханізованим відбором пилу.

Необхідно провести ряд організаційних і технічних заходів по роботі вентиляційних систем та місцевих систем викидів, в яких будуть передбачені фізико-механічні і гігієнічні особливості інгредієнтів, що використовуються в виробництві.

Також необхідно приділити увагу вирішенню питання визначення ГДК на деякі компоненти газів гумозмішування та вулканізації, так як на них відсутні ГДК для населених місць.

Необхідно вирішити питання організації технологічних процесів з урахуванням застосування економічно виправданих способів вловлювання і утилізації газів вулканізації і бензину.

Організація технологічних процесів з застосуванням каталітичних та термічних методів знешкодження газових викидів дозволить значно зназити викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря підприємства.

В цілому діяльність ЗАТ "РОСАВА" направлена на зниження впливу на атмосферне повітря, покращення навколишнього природного середовища. Виробнича діяльність підприємства в останні роки все більш направлена та тісний зв"язок з науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими організаціями, що дозволить використовувати нові технології та обладнання з ціллю зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря.

Після проведення аналізу екологічної ситуації, що склалась на ЗАТ "РОСАВА", можна зробити висновки, що підприємство системно контролює обстановку, яка пов’язана в визначенням впливу виробничої діяльності на атмосферне повітря та в цілому на навколишнє природне середовище, згідно існуючих норм природоохоронного законодавства, і постійно проводить роботу по зниженню рівня несприятливого впливу на атмосфрне повітря і населення м. Біла Церква.

Список використаної літератури

Чемеринский В.Б., Власов Г.Я., Сырицын Л.М. Некоторые аспекты экологического состояния шинного производства// Мир шин, - М., № 12 ,2006, с. 62-64.

Технология и оборудование для вулканизации шин: Под ред. П.Ф.Баденкова, А.И.Лукомской, Л.М.Кеперши. Москва – 1974.

Томский Б.А. Анализ состояния выбросов в атмосферу и мероприятия по их уменьшению при производстве резинотехнических изделий.-М., 1988. – 44 с.

Плотникова Л.В. О путях снижения загрязнения атмосферного вохдуха на промышленных площадках и прилегающих территориях // Техника безопасности и производственная санитария: сб. науч. работ институтов охраны труда.-М.: Профиздат, 1989.- с. 18-23.

Санитарно-химический контроль вохдуха химических предприятияй/Муравьева С.И. и др. – М.: Медицина, 1982.-352 с.

Современные методы определения атмосферных загряхзнений населенных мест /Манита М.Д. и др.- М.:Медицина, 1980.-215 с.

Методы анализа гарязнения воздуха/Ю.С. Другов, А.Б. Беликов,Ю Г.А. Дьякова, В.М. Тульчинский.- М.: Химия. 1984.-384 с.

Лейте В.И. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте. – Л. : Химия, 1980. – 343 с.

Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб.-К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-203 с.

Луконенко В.Г., Несоленов Г.Ф. Определение антропогенного воздействия производственного процесса на воздушную среду: Учеб. Пособие.- Самара: Самарский гос. аэрокосм. Ун-т, 1994.— 44 с.

Горелов А.А. Экология.: Учеб. Пособие. –М.: Центр, 1998. – 240 с: имл.

Справочник по охране окружающей среды / В.Г. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986.- 152 с.

Иванов Б.А. Инженерная экология. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. - 152 с.: ил.

Булгакова Н.Г., Васислевская Л.С., Градус Л.Я. и др. Контроль за выбросами в атмосферу и работой газоочистных установок на предприятиях машиностроения: Практ. руководство. - М.: Машиносмтроение, 1984. – 128 с.: ил.

Демина Т.А. Экология, природопоользование. Охрана окружающей среды: Учеб. пособие. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 143 с. : ил.

Постанова КМУ "Про внесення зміни у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору" від 31.12.2004 р. № 1790.

Порядок установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінприроди і ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379.

Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затверджена наказом Мінприроди України від 10.02.95 р. № 7.

Общие правила взрывоопасности для взрывопожароопасных химических, нефтеперерабатывающих производств. – М.: Металургия, 1988 – 88с.

Основные принципы системы управления охраной труда и техники безопасности производств на предприятиях химической, нефтехимической и нефтеперервбатывающей промышленности. – М.: Госгартехнадзор, 1988г.

Справочник по охране труда и технике безопасности в нефтеперерабатывающих и нефтехимической промышленности. Охрана труда и промышленная санитария. – М.: "Химия", 1975 – 44с.

Подрез З.Г., Терегклова З.С., Условия труда и сстояние здоровья рабочих провизодства резинотехнических изделий // Гигиена производственной и окружающей среды, охрпана здоровья рабочих в нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности. – Уфа, 1981. – с. 26-27.