МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький національний університет

Реферат на тему:

«Угорщина»

2009

План

Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

Демографічний потенціал Угорщини

Загальна характеристика економіки Угорщини

Фінансово-кредитна системи Угорщини

Відносини Угорщини з Україною

1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

Офіційна назва – Угорська Республіка.

Географічне розташування – знаходиться у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон – 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).

Площа території – 93,03 тис. кв. км (109 місце у світі).

Адміністративний поділ – 19 областей. Будапешт має особливий статус.

Чисельність населення – 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі).

Столиця – Будапешт (1,739 млн. мешканців).

Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.),

Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).

Державна мова – угорська.

Грошова одиниця – форинт (1 форинт = 100 філлерам).

Релігія – католицизм.

Членство у міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року – являється повноправним членом ЄС.

Угорська Республіка – держава в Центральній Європі.

Угорщина – парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. – Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. – Основний закон Угорської держави – зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.

Площа країни – 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході – з Україною та Румунією, на півдні – з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході – з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.

Рельєф

Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150–200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) – «західних воріт» – утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120–180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500–800 м.

Внутрішні води

Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд – найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю – 2860 км).

Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю – Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.

З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі – Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.

Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.

Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон – найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина – 77 км, ширина – від 14 км, а площа – приблизно 598 кв. км.

Клімат

Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4 °С. Середня річна температура 9–11 °С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум – на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.

Рослинність

У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою «порожня», або «пушта» (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300–400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження. Тваринний світ

В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека.

У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) – рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район – ряд гірських масивів (300–1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні – переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я – ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд – плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина – сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.

2. Демографічний потенціал Угорщини

Чисельність населення Угорщини складає 10,196 мільйонів осіб.

Середня щільність населеності країни складає 109 осіб на кв. км. 64,98 відсотки угорців мешкають у містах та містечках. Територіальний розподіл населення складався залежно від індустріалізації і пов'язаною з нею внутрішньою міграцією робочої сили. У містах і агломераціях, що виникали навколо, а також у деяких промислових районах заселеність дуже висока. У районі Ніршег щільність населення через природній приріст – вищий за середній по країні.

За національністю населення країни поділяється: 90 відсотків – угорці, 10 відсотків – цигани (400–600 тисяч), німці (200–220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (10–15 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенці (5 тисяч) інші. У 800 з 3000 населених пунктів мешкають люди, які відносять себе до національних меншин. Конституція забезпечує їм абсолютну свободу, повне рівноправ'я і право на користування рідною мовою.

Угорські німці мешкають у західній прикордонній смузі, у Задунайському Середньогір'ї, околицях столиці, районі гір Мечек. Південні слов'яни (серби, хорвати, словенці, шокаци, буневаци) зосереджені у південно-західній прикордонній смузі, румуни – у південно-східній. Словаків можна зустріти на південному сході області Бекеш і в районах, прилеглих до Будапешту.

За статевою ознакою населення Угорщини поділяється наступним чином: чоловіків – 47,5 відсотків, жінок – 52,5 відсотки.

Поділ населення за віковою ознакою:

0–14 років – 16,3%,

15–59 років – 63,1%,

понад 60 років – 20,6%.

У 2007 році зареєстровано народжуваність 95 немовлят на кожні 10 тисяч осіб. При цьому помирав 131 угорець з кожних 10 тисяч.

Рідною мовою для 96,6 відсотків населення Угорщини є угорська. Близько 5 мільйонів угорців мешкають за межами країни; більшість – у румунській Трансільванії.

Трудові ресурси

У повоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 році працювала понад половина всіх зайнятих країни) у промисловість.

У 1949–1983 роках число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 тис., тоді як в сільському господарстві поменшало до 1,113 тис. чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% – в промисловості; 15% – в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% – в сільському і лісовому господарстві; 13% – в торгівлі; і 9% – на транспорті і в сфері телекомунікацій. Іншою важливою зміною в структурі зайнятості стало збільшення частки жінок; в 1949 році вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994-му ця цифра становила 52,8%. Відповідна тенденція дещо сповільнилася у другій половині 1990-х, в результаті частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%.

Система поселень

Серед географічні та природні причини в Угорщині склалося три типи поселень: хутори, села, міста. За останні десятиріччя прискорився процес урбанізації. Якщо у 1949 році у 50 містах мешкало 37,5 відсотків населення, то у 1998-му населення 218 міст складало вже понад 63 відсотків.

Тенденція до зменшення чисельності населення, що дала про себе знати на початку 1980-х років, зараз стосується також і міст. Починаючи з 1985 року число мешканців збільшилося лише у 75 містах.

Дві п'ятих населення зосереджено в селах, які раніше спеціалізувалися на виробництві сільськогосподарських продуктів. Це визначило як їх формування, так і розміщення в них різних об'єктів. Так звані гніздові села Альфьольда, де вулиці, розходячись від центру, ведуть до пасовищ, забудовувалися без усілякого плану.

У пагорбній і гористій місцевості поширені села з головною вулицею, де будинки розміщені обабіч долини чи магістралі. Система поселень за схемою шахівниці стала типовою для південного Альфьолду. Про існуючий ще в першій половині ХХ століття світ хуторів, що почав зникати мірою масового утворення сільськогосподарських кооперативів (1960–1961), нагадують тепер лише випадково збережені будинки та інші споруди.

Для південної частини Задунайського краю характерним є велика кількість мілких сіл та селищ. У Кішальфьольді села – середньої величини, у ось в Альфьольді – крупні. Навколо Балатону і в горах Матра сформувалися курортні селища, у той час як навколо великих міст і в передмістях Будапешту виникли так звані «сплячі поселення».

Загальна характеристика економіки Угорщини

Промисловість

У 2007 році промислове виробництво в країні зросло у порівнянні з попереднім роком на 2,6 відсотки, при тому, що розширення внутрішнього ринку не перевищило 1,5 відсотка. Експорт склав дещо більше половини валового промислового виробництва (52%).Галузева структура промислового виробництва за 2006–2007 роки майже не змінилася. Виробництво електромашин і приладів складає чверть промислового виробництва і 4/10 експорту промислової продукції, зростання виробництва у цій галузі склав 4,8 відсотки, а зростання експорту – 5,5 відсотки. У харчовій промисловості, виробництві напоїв і тютюнових виробів (15% від усього промислового виробництва) спостерігався 1,9 – відсоткове зростання; експорт зріс на 3,1%.
Доля хімічної промисловості – 14 відсотків, при цьому визначальну роль відіграє виробництво гуми і пластмаси. Виробництво транспортних засобів (13%) у 2006 році збільшилося на 1,1 відсотка, а експорт виріс на 0,7 відсотки. Металургійна промисловість (в цілому 6,8%) скоротилася на 3,4 відсотки.

Найбільш динамічно розвивалося виробництво машин, обладнання, що підтверджується 32-відсотковим зростанням, причому експорт у порівнянні з 2005 роком зріс у півтори рази

Добувна промисловість

Угорщина має вельми обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити, що добуваються поблизу озера Балатон. У 1983 році Угорщина була сьомим у світі виробником бокситів – його було добуто 2,9 млн. т. Однак до кінця 1990-х чимало шахт було закрито, і виробництво бокситів скоротилося приблизно до 1 млн. т – в порівнянні з 1,7 млн. т в 1992 році. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту, а в районі Будапешта – великі родовища бурого вугілля (лігніту).

Родовища залізняка знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході). Угорщина добуває невелику кількість нафти і природного газу зі свердловини в басейні Сегеда і районі Зала на південному заході країни. У 1998 році тут було добуто 3,5 млн. т нафти і 4,7 млрд. куб. м природного газу. В Угорщині є уранова руда, але всі відомості про її добування засекречені.

Будівельна промисловість

У цій галузі порівняно з попереднім роком спостерігалося надзвичайно динамічне зростання (на 20,1%). Це пояснюється, перш за все, фінансованими державою інфраструктурними капіталовкладеннями у будівництво доріг, мостів, каналізаційні роботи.

На 14,7 відсотків виросло будівництво будівель. Оживилося будівництво житла, активізувалися капітальні ремонти громадських будівель і будівництво будівель комерційного призначення.

Капіталовкладення

Загальний обсяг капіталовкладень у 2007 році зріс на 5,8 відсотки. Капіталовкладення у будівництво зросли на 10,7 відсотків, а капіталовкладення в машини і обладнання скоротилися на 0,5 відсотка.

Майже дві третини усіх капіталовкладень зосередилися у трьох галузях національної економіки Угорщини: переробна промисловість – 21%, операції з нерухомістю (включаючи будівництво житла) й економічні послуги – 27%, перевезення, складування, поштові послуги і зв'язок – 16 відсотків. У зростанні капіталовкладень велику роль відіграло 32-відсоткове зростання сфери адміністрації, охорони і обов'язкового соціального страхування. Житлові капіталовкладення підвищилися на 14,5 відсотків, і, перш за все, за рахунок операцій з нерухомістю й економічних послуг.

Відчутне зростання (на 35,1%) спостерігалося у сфері охорони здоров'я і соціального забезпечення. Досить динамічними (11,4 відсотки) було зростання у сфері перевезень, складування, поштових послуг і зв'язку. У даній галузі національної економіки Угорщини особливо вражає зростання капіталовкладень у будівництво доріг, у той час, як обсяг переробної промисловості скоротився на 9,2 відсотки.

Аграрна галузь

70 відсотків території Угорщині займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

У посткомуністичний період, що розпочався в 1990 році, уряд здійснив широкомасштабну програму реструктуризації і приватизації сільського господарства. Землевласникам було повернуто їхню власність, багато кооперативів було розпущено, а їхні землі приватизовані. Мова йшла не про те, щоб повернутися до старого мілкоземельного сільського господарства; розумним представлявся перехід до змішаної системи, що складається з приватних і сімейних ферм, земельних асоціацій і реорганізованих кооперативів, заснованих на пайовій власності і орієнтованому на ринок виробництві. Вже в 1995 році тільки близько 30,6% придатних земель оброблялися кооперативами, 17,6% знаходилися в державній власності, інша земля належала приватним особам і підприємствам.

Незважаючи на сильну засуху на початку 1990-х років і труднощі, пов'язані з переходом до ринкової економіки, сільськогосподарські продукти продовжували залишатися важливою статтею експорту. У 1992 році близько 16,5% ВВП доводилося на сільське господарство, але обсяг виробництва основних культур поменшав, оскільки спроби освоїти нові ринки і нові методи сільського господарювання привели до неминучого тимчасового спаду.

У 1997 році Угорщина переробляла 717 тис. т винограду, з яких 612 тис. т йшло на виготовлення вина. Виробництво вина в 1997 становило 394 млн. літрів, приблизно четверта його частина йде на експорт.

У той же час істотно збільшилося поголів'я худоби, особливо поголів'я свиней. У 1997-му в Угорщині було 4,93 млн. свиней, 871 000 голів великої рогатої худоби, 858 000 млн. овець і 31 млн. птахів.

Слідом за надзвичайно врожайним 2001 роком послідкував досить помірний 2002-ий. Дуже великий спад спостерігався в області зернових культур, де врожай порівняно з 2005 роком скоротився на 23 відсотки (на 3% менше, аніж середня врожайність останніх п'яти років). Середні показники урожайності пшениці і кукурудзи помітно скоротилися через погодні умови.

У 2007 році динамічним було зростання закупівель плодоовочевої продукції, у той час, як у закупівлі фруктів спостерігалася стагнація. Продовжувалося поступове скорочення поголів'я великої рогатої худоби, при тому, що поголів'я свиней зросло на 5,4 відсотки. Зросла також кількість птахів.

Роздрібна торгівля

Обсяг роздрібної торгівлі у 2007 році виріс на 10,7 відсотків. Динаміка зростання вражає як у порівнянні з попереднім роком, так і в міжнародному порівнянні. Роздрібний обіг без урахування реалізації транспортних засобів і пального зріс на 8,7 відсотків, а реалізація транспортних засобів і пального – на 16 відсотків.

Роздрібна реалізація у сфері харчової продукції зросла на 10,8 відсотків, у сфері товарів культурного призначення та інших промислових товарів – на 10,4 відсотків, а у сфері змішаної роздрібної торгівлі товарами промислового типу – на 11 відсотків.

4. Фінансово-кредитна системи Угорщини

В Угорщині, так як і в країнах Центральної та Східної Європи одним з пріоритетних завдань ринкових реформ стало формування ефективної системи кредитно-грошового регулювання, що дає можливість прискорити вирішення проблем фінансової стабілізації, стимулювання інвестиційної активності, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, стабілізації рівня життя населення. Щоб вирішити ці завдання, необхідно здійсни ти цілеспрямовану реформу фінансової системи.

У ринковій економіці фінансовий сектор перебуває в центрі мобілізації та розподілу ресурсів, ціноутворення й оцінки ризику. У плановій економіці функції мобілізації коштів виконує податкова система, а фінансова – примітивна і пасивна – ігнорує чинники ризику і пристосовується до планових запитів кредитів. Тож реформа і розвиток фінансового сектору життєво важливі для системних реформ.

В Угорщині реформі фінансової системи приділяють основну увагу. Банківська система на початку реформування мала такий вигляд: фінансова система включала центральний і комерційний банки, що обслуговують підприємства, ощадний банк, що приймає вклади від громадян і займається кредитуванням (здебільшого іпотечним) індивідуальних клієнтів, зовнішньоторговельний банк, що здійснює операції з іноземною валютою, і страхову компанію. Вони перебували у власності держави. Процентні ставки були, як правило, дуже низькі і ще нижчі – за депозитами фірм та іпотечними кредитами. Гроші з рахунків в ощадному банку зазвичай спрямовувалися у виробничий сектор через Центральний банк. Керування в умовах ризику, політика ціноутворення, критерії доцільності не відігравали ролі в розподілі ресурсів, нормуванні та контролі, в організації потоків фінансової інформації. Норми бухгалтерського обліку не відповідали узвичаєним стандартам, не було незалежного аудиту. Діяльність центрального і комерційного банків, ринку цінних паперів регламентувалася законодавством, а клієнти кредитно-фінансових установ не мали навичок спілкування з ринковими структурами.

Стратегічним напрямком реформ у кредитній сфері в Угорщині стала принципова відмова від монополії держави на банківські послуги, організаційно оформлена у переході до дворівневої банківської системи. На першому рівні перебував Центральний державний банк, на другому – комерційні банки та інші фінансові інститути (мають право здійснювати окремі банківські операції). Рівні банківської системи нового типу відносно виокремлені, але у функціонуванні взаємозалежні й утворюють єдиний сектор грошово-кредитної економіки. Особливу увагу у реформуванні банківського сектору було приділено створенню ефективної системи правового регулювання і контролю за діяльністю фінансової системи. На початковому етапі реформ у регіоні було прийнято закони про Центральні банки, про банки і банківську діяльність, про фінансові інститути та інші, що регулюють основні види діяльності цього сектора економіки.

Угорщина, яка найдальше пішла у реформуванні фінансового сектору, створює міжбанківську клірингову систему, спрямовуючи основні інвестиції в інформаційні технології.

У кредитних системі країни розвиваються фінансові установи, які кредитують переважно малий і середній бізнес на принципах кооперативного (спільного) кредитування. Найбільшого розвитку кооперативне кредитування досягла Угорщина, де кооперативні фінансові спілки існували і за часів соціалізму. Їх кількість почала збільшуватися у перехідний період. Зараз у країні функціонують 260 ощадних кооперативів, які об’єднують понад 2 млн. членів. За статусом вони прирівняні до малих комерційних банків.

Крім реформування банківської сфери, країна створила фондові й товарні біржі західного зразка. У червні 1990 р. почала діяти Будапештська фондова біржа, а наприкінці 1989 р. – Угорська товарна біржа (тимчасово її діяльність була обмежена операціями з зерном). Розвиток ринків цінних паперів на ранніх етапах цілком виправданий (особливо у зв’язку з приватизацією), але темпи реформи фінансового сектору неминуче залежать від процесів, що відбуваються в базових галузях економіки.

На даному етапі, Єврокомісія вважає, що Угорщину чекає подальше поглиблення кризи. Фінансова система Угорщини потрапила у сильну залежність від іноземних інвесторів.

Міжнародний валютний фонд виділив Угорщині 3,19 мільярда доларів в рамках стабілізаційної програми для подолання наслідків глобальної фінансової кризи, повідомляють «РИА-Новости» з посиланням на агентство «Франс Прес». МВФ раніше затвердив комплексну стабілізаційну програму, що передбачає надання Угорщині кредиту розміром 15,7 мільярдів доларів терміном на 17 місяців з можливістю негайного отримання 6,3 мільярда доларів.

«Ця міра націлена на збереження балансу між захистом кредиторської довіри у фінансовій системі Угорщини і ситуацією з виплатами, а також на уникнення входження економіки країни в рецесію», – йдеться в заяві МВФ.

Раніше про своє рішення надати Угорщині позику в 6,5 мільярда євро заявив Євросоюз. Це рішення було ухвалене 4 листопада 2008 року в Брюсселі міністрами економіки і фінансів 27 країн-членів ЄС. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Угорщину чекає подальше поглиблення кризи. Це викликано, зокрема, тим, що фінансова система країни потрапила в дуже сильну залежність від іноземних інвесторів. Коли почався відплив капіталу, курс угорського форинта впав до мінімального за два роки рівня і у банків виникли гострі проблеми з ліквідністю.

5. Відносини Угорщини з Україною

Угорщина однією з перших визнала незалежність України, через два дні після проведення в Україні референдуму з питання незалежності. Тобто вже 3 грудня 1991 р. між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини, а через три дні укладено Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною й Угорською Республікою. Перше іноземне посольство в Києві відкрила Угорщина. Україна також відкрила своє перше посольство саме в Будапешті. Співробітництво двох країн з того часу неухильно розвивається і за пройдений період досягло значних успіхів.

За їх підсумками, країни підписали Концепцію комплексного протипаводкового облаштування басейну річки Тиса, міжурядові угоди про контроль у пунктах пропуску за рухом автомобільного, залізничного і річкового транспорту та про уніфікацію документів, необхідних для перетинання україно-угорського державного кордону в службових справах. Підписано також Протокол: Про обмін ратифікаційними грамотами до договору між Україною і Угорщиною про правову допомогу в цивільних справах; Підсумувавши переговори, Л. Кучма зазначив, що за десять років незалежності між двома країнами склалися надзвичайно добрі відносини. Тому для двох країн немає проблем, які б не вдалося розв'язати.

Триває взаємовигідне економічне співробітництво, що після періоду стагнації в середині 90-х років XX ст. набуло нових обертів. Наприклад, товарообіг у 2001 р. становив 600 млн. доларів США. Щороку між угорськими й українськими підприємствами укладається в середньому 2 тис. угод, зростає кількість малих і середніх підприємств. Традиційною та плідною є співпраця в аграрному секторі. Розширюються зв'язки у галузях освіти і культури, сфері захисту довкілля, зокрема в останні роки (ліквідація наслідків великих повеней). Водночас назріла потреба у спільних діях на регіональному рівні з метою розв'язання екологічних проблем на далеку перспективу. На порядок денний висуваються також питання про співпрацю в аспекті євроінтеґрації, можливість співробітництва України з; Вишеградською четвіркою; (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща), посилення заходів у боротьбі з тероризмом, питання захисту національних меншин: угорської – в Україні, української – в Угорщині. До речі, для такого регіону Україна й Угорщина є прикладом тісного співробітництва у сфері захисту національних меншин, які тут проживають, збереження їх культурної ідентичності.

В світлі євроінтеґраційних устремлінь двох країн особливого значення набуває прикордонне співробітництво – один з елементів створення єдиної Європи. Практична реалізація цього завдання матиме позитивний вплив на розвиток економічної співпраці прикордонних областей України й Угорщини та міжнародних обмінів.

Взаємодія у цій сфері важлива і з огляду на прагнення обох країн мінімізувати для україно-угорських відносин можливі негативні наслідки розширення ЄС на Схід.

У 2006–2007 роках, відбувається пошук конструктивних взаємовідносин, по суті формується нова структура відносин ЄС зі східними сусідами, серед яких і Україна. Зрозуміло, мова не йде про обмеженість нової політики «добросусідства» Євросоюзу, це питання значно складніше, адже поступова трансформація ЄС із міжнародної організації в суб'єкт міжнародних відносин вимагає і розробки та реалізації адекватної змінам і часу зовнішньої (східної) політики.

Угорська Республіка за своїм геополітичним, економічним значенням, обсягом товарообігу та рівнем економічних перетворень, досягнутих на шляху реформування своєї економіки, представляє для України значний інтерес. Це не тільки стратегічний зовнішньоекономічний партнер, а й країна з певним, корисним для України, досвідом проведення реформ та організації функціонування економіки на ринкових засадах.