МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

ДИПЛОМНА РОБОТА

Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями

Студента спеціальності

6.040100 «Психологія»

Голобородько Євгенії Віталіївни

Науковий керівник:

професор Бондаренко Л.В.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз сприйняття українцями взаємодії України з Росією і США

1.1 Психологічні аспекти взаємодії українців з росіянами та американцями

1.2 Якості етнічної психіки українців, росіян та американців

1.3 Етнічні стереотипи сприйняття українцями американців і росіян

Розділ 2. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей та етнічної взаємодії

Розділ 3. Дослідження особливостей сприйняття українцями росіян та американців

3.1 Дослідження якостей етнічної психіки українців, росіян та американців

3.2 Дослідження сприйняття українцями взаємодії України з Росією та США

3.3 Дослідження етнічних стереотипів сприйняття українцями американців та росіян

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Додатки:

1. Дані сприйняття українцями явищ етнічної психіки росіян та американців згідно теорії О.Донченко, представлені у діаграмах.

2. Анкета, розроблена автором дипломної роботи, що стосується сфер взаємодії України з Росією і США та сприйняття цієї взаємодії українцями.

3. Таблиця даних, отриманих в результаті експерименту з проективними малюнками: «Сприйняття національних образів респондентами різних національних груп».

4. Малюнки респондентів ІІІ етапу експерименту.

Вступ

Актуальність: особливості взаємодії України з іншими країнами, зокрема з Росією та США, в великій мірі залежить від сприйняття українцями цих країн. Спрйняття в свою чергу залежить від менталітету як українців, так і російн, і американців, а також від властивостей етнічної психіки, які особливо детально розглянуті в роботах О.А. Донченко. Дана робота охоплює широкий спектр проблем взаїмодії України з Росією і США, з урахуванням особливостей сприйняття українцями Росіі та США.

Отже, проблеми міжнаціональної взаємодії вивчали такі вчені як О.Донченко, Т.Г. Стефаненко, А.С. Баронін, Ю.В. Бромлей, А.О. Бороноєв, Ю.П. Платонов, С.Л. Арутюнов та ін. Проблеми історії та культури України та менталітету українців вивчали Ю. Романенко, О. Донченко, О.Кульчицький; Росії – Н. Бердяєв, Л.М. Дробижева, І.Г. Дубов, П.І.Ковалевський; США – В.В. Согрін, А. Шлезінгер. Проблеми міграції вивчалися вченими Т.Г. Стефаненко, І. Лєбєдєвою. Відмінності між західними та східними культурами і, виходячи з цього особливості взаємодії Заходу і Сходу вивчали С.Г. Галаганов, В.С. Агєєв та ін. Мову як один з найважливіших факторів етнічної взаємодії вивчали такі вчені як Т.Г.Стефаненко, М.Н. Губогло, А.Р. Аклаєв та ін. Проблематику міжетнічних конфліктів та національної нетерпимості, питання націоналізму розглядали В.І. Козлов, Р.Л. Перін, Г.У. Солдатова та ін.

Отже, можна зробити висновок, що задана тема атуальна з огляду на актуальність вивчення перелічених аспектів взаємодії України з іншими народами, зокрема американцями та росіянами.

Мета: ознайомитися з етнічними властивостями психіки України, Россії и США, які нам пропонує О.А. Донченко, розглянути, як вони впливають на сприйняття українцями таких країн як Росія і США, ознайомитися з іншою літературою по даній темі, довести емпірично вплив явищ етнічної психіки згідно теорії О.А Донченко на сприйняття Росії і США українцями.

Задачі:

1) вивчити особливості таких етнічних властивостей психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, чоловіче/жіноче начало (екзекутивність/інтенціональність);

2) ознайомитися з тим, які саме з перерахованих якостей властиві даним країнам;

3) прослідкувати, в яких аспектах та сферах Україна взаємодіє з Росією і США;

4) емпірично довести, що саме названі О.А.Донченко властивості етнічної психіки властиві даним країнам;

5) прослідкувати, як саме запропоновані О.А. Донченко якості етнічної психіки українців впливають на їх сприйняття США і Росії.

Об‘єкт: явища етнічної психіки українців, росіян і американців.

Предмет: психологічні аспекти сприйняття Росії і США українцями.

Гіпотеза: на сприйняття українцями росіян та американців впливають явища етнічної психіки, досліджувані О.Донченко, історичні умови взаємодії України з Росією та США.

Незалежна змінна: якості етнічної психіки українців, росіян та американців.

Залежна змінна: сприйняття українцями росіян і американців.

Теоретичне обгрунтування роботи: дана тема буде розкриватися в рамках теорій про властивості етнічної психіки різних народів.

Практичне значення: дана робота може бути використана як підтвердження теорій про властивості етнічної психіки, для вивчення етнічних особливостей країн, що беспосередньо взаємодіють з Україною, для пояснення особливостей взаємодії України з даними країнами, враховуючи властивості етнічної психіки їх етносів.

Методи дослідження: у роботі були використані наступні методи: спостереження, анкетування, бесіда, семантичний диференціал та прективний малюнок.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаних джерел та додатків. Робота включає в себе додатки, що складають 12 малюнків, 2 діаграми та 2 таблиці. Список використаних джерел нараховує 54 роботи українських та зарубіжних авторів.

Розділ 1. Теоретичний аналіз сприйняття українцями взаємодії України з Росією і США

1.1 Психологічні аспекти взаємодії українців з росіянами та американцями

Багато вчених, розглядаючи особливості різних етносів, наділяють їх певними етнічними якостями. Так, наприклад, Баронін А.С. у своїх роботах посилається на типологію особистостей К.Г. Юнга. Використання цієї типології дозволяє описувати психологічні особливості етносу з точки зору психологічної оцінки його культури, звичаїв, релігії і моралі. Найбільш детальна класифікація етнічних особливостей присутня у роботах О.Донченко, яка виділяє 6 пар етнічних якостей, що властиві різним народам і впливають на особливості взаємодії соціумів між собою. Їх ми і розглянемо детальніше.

Шкала екстернальності-інтернальності дозволяє виділити потенційні можливості даного соціуму з погляду його саморегуляції, самоврядування і самоорганізації. В рамках вивчення даної характеристики ми розглянемо також питання національної терпимості до інших народів. Для України як багатонаціональної країни, це питання особливо актуальне. Воно відображає сприйняття українцями інших народів, в тому числі росіян та американців (14, 15).

Згідно теорії О.Донченко, Україна відноситься до інтернальних соціумів, тобто з вираженим внутрішнім локусом контролю. «Для такого общества, - відмічає О.Донченко, - характерна зрелость и самостоятельность внутренней глубинной структуры. О таком обществе можно сказать: «Это сильное общество». Проте інтернальність України ускладнюється емоційним компонентом соціуму, що викликає суперечності всередині соціальної системи. Соціопсихічні суперечності такого роду сильно гальмують функціонування соціального інтелекту. Через цю суперечність Україні, на жаль, не характерна задоволеність життям соціуму, яке, як правило, властиве інтернальним соціумам (14, 15).

Інтернальність у поєднанні з емоційністю і інтровертністю, що ми спостерігаємо у випадку з Україною, дає слабкість етносу і веде до підсвідомого ухвалення екстернальних норм чужого соціуму, наприклад, Росії і США. Це і пояснює, чому Україна, відстоюючи свою незалежність в ухваленні важливих політичних і соціальних рішень, все ж таки спирається на думку цих країн. Українці сприймають Росію та США як більш могутні і розвинуті країни, які можуть забезпечити підтримку та стати прикладом для конструктивної побудови суспільного життя.

Інший приклад інтернального соціуму – США, як відмічає О.Донченко. Протилежний українській емоційності компонент прагматизму забезпечує американському суспільству стабільність і задоволеність життям, якого так не вистачає Україні. США і Україна, як інтернальні соціуми високо цінують ідею свободи індивідуальності, те, що окреме володарює над загальним, що початковою точкою будь-якої концепції є індивід і його свобода. Це пояснює прагнення США підтримати українців у відстоюванні свого права на свободу і незалежність. Українці сприймають американське суспільство як інтернальне и приймають таку допомогу (14, 15).

Російський соціум є екстернальним. «Эти психокультуры более конформны и зависимы от других культур и социумов», - як зазначає О.Донченко (14). Цим можна пояснити історичний зв'язок між Росією і Україною, яку екстернальне російське суспільство не бажає розривати і сьогодні. Для екстернальної психокультури Росії характерна висока напруженість соціуму, готовність до конфліктів, що ускладнює її відносини з українським суспільством. В Україні відсутність протягом тривалого історичного часу української державності сформувала слабкість і «відчуття себе як об'єкт історії, а не її суб'єкт». Це стосується і її історичної взаємодії з Росією. Українці вважають, що Росія не має іншого коріння культурних, релігійних і коріння державності, окрім тих, що йдуть від Київської руси. І вже через це до Росії і росіянам у українців відношення особливе, яке навіть при найсприятливіших обставинах не може скластися з іншими народами і державами. Змінити даний стан речей Росія не бажає і сьогодні, що значно посилюється ще і екстравертністю російського соціуму. Відчуття самототожності, самодостатності, винятковості власної нації і її переваг над іншими, характрене для нього, можуть обумовлювати прагнення володарювати над іншими націями, в першу чергу над українською.

Проте Україна і Росія як соціуми з вираженою екзекутивністю - жіночим началом - мають і багато спільних рис. Саме жіночому образу властиві трагедії, страждання, високі етичні і людські якості, оспівані в українській і російській літературі (7, 15, 18). Цим вони досить схожі між собою, це й пояснює популярність російських класиків у українців. Жіноче начало цих соціумів робить їх привабливими і загадковими для інших суспільств, прагнучих з одного боку, забезпечити себе від пов'язаних з непередбачуваністю можливих несподіванок, а з іншої - використовувати такий соціум в своїх інтересах (14, 15). Це стосується і американського суспільства з яскраво вираженим чоловічим началом. Саме екзекутивність України і Росії є тим нерозривним зв'язком між ними.

Інтернальність і екстернальність характеризують і таку рису як терпимість або нетерпимість до інших народів (15). Виходячи з цього чинника, можна було б зробити висновок, що українці набагато комфортніше відчуватимуть себе в інтернальному американському соціумі, ніж в російському, де через виражену екстернальність відчутне насторожене ставлення до інших народів. Це питання, проте, буде розглянуто в нашому наступному розділі, що стосується проблем еміграції.

США - багатонаціональна держава. Тут проживають нащадки європейців, африканців і мексиканців. Більше 20 мільйонів жителів країни народилися не в Штатах, а приїхали сюди з інших куточків планети. Всі вони зробили свій внесок до створення інтернаціональної культури країни. США, не дивлячись на розхожу думку, є однією з самих багатомовних країн світу, де жителі говорять на десятках і навіть сотнях мов. (48, 52). Уряд США повністю відмовився від політики "плавильного казана", що проводилася в недалекому минулому, і нині проводить курс на заохочення мовного і культурного різноманіття американців, що жодним чином не сприяло зменшенню їх загальнодержавного патріотизму, а скоріше, навпаки, сприяло його зміцненню. США давно відмовилися від політики насильницької американізації імігрантів або їх нащадків, проте, настрої правлячих еліт, що асимілюють, зберігаються в багатьох інших країнах (1,43, 50). Наприклад, велика частина керівників Малайзії реально не вірить в те, що громадяни китайського походження, залишаючись в культурно-мовному плані патріотичними китайцями, в той же самий час можуть бути "політично лояльними державі" (50). Чи не це яскравий приклад екстернальності суспільства? Яка ж ситуація в Росії? За даними останнього перепису населення 2002 року, чисельність росіян складає 115 мільйонів чоловік, що відповідає 80 % від загального числа населення. В зв'язку з цим є сенс поставити під сумнів нав'язувану росіянам тезу про Росію як багатонаціональну державу (53). конецформыначалоформыДо початку перебудови для Росії був характерний високий рівень національної терпимості. За даними опитування, на початку 1989 р. однаково відносилися до людей будь-якої національності 77% опитаних, для 8,6% національні питання взагалі були байдужі. Порівняно високий був і рівень міжнаціонального спілкування: 84% населення було задоволено міжнаціональними відносинами за місцем роботи, 44% позитивно відносилися до міжнаціональних шлюбів, 55% мали родичів іншої національності, а у 88% були друзі серед осіб іншої національності. В той же час 2,7% негативно відносилися до осіб іншої національності, а 8,7% вважали, що в їх регіоні повинні жити тільки особи корінної національності.

Проте роки перебудови, поява рухів націоналістичного толку, боротьба за національні суверенітети дуже сильно розгойдали ситуацію. У ряді республік були створені озброєні загони бойовиків, які брали під жорсткий контроль поведінку населення (Вірменія, Грузія, Литва, Чечня). Практично скрізь така політика привела до серйозних міжнаціональних зіткнень, до формування свого роду етнократичних держав, де особи нетитульної нації практично не можуть отримати громадянство і вимушені емігрувати (Естонія, Латвія) (1, 21, 30, 50).

Більш того, на сьогоднішній день багато російських учених і політологів роблять акцент на тому, що націоналізм в «розумних межах» навіть необхідний російським для збереження російської нації як такової (46). Адже, нагадаємо, якщо американську націю спочатку складали люди різних національностей, США як могутню державу будували вихідці з самих різних куточків землі, то населення Росії - це російські люди, які є такими з глибини віків. Підтвердженням цьому може служити вислів російського ученого М.Ю. Чернаєвського: «Россия останется Россией до тех пор, пока она имеет свой становой хребет – русскую нацию, она является государством не только русских, но прежде всего русских. В этом плане интересно и крайне показательно сравнение, изложенное в одном из русских эмигрантских журналов правого толка – Россия уподобляется солнечной системе, в которой солнцем выступает русская нация, а все остальные народы, для которых Россия также является родиной, сравниваются с планетами, вращающимися вокруг этой системообразующей нации-звезды. Не приходится сомневаться в том, что катастрофичная судьба ожидает планеты в том случае, если солнце погаснет» (20, 46).

Слід зазначити, що в даному вислові безумовно є раціональний аспект, проте, не можна заперечувати, що таке сприйняття інших народів безумовно обмежує їх в багатьох правах, доступних корінним росіянам (39).

Україна як багатонаціональне інтернальне суспільство з радістю приймає на своїй землі іноземців. Зокрема американців і масово росіян, що виливається в різні види міжнаціональної взаємодії, зокрема, в міжнаціональні шлюби. Слід також зробити акцент на тому, що умови, створені на Україні, в першу чергу для росіян, набагато сприятливіші, ніж, наприклад, в Росії для українців. Сюди відноситься в першу чергу російськомовність населення окремих регіонів України і схвалення українцями російської мови як основної і надалі (47).

Україна, потребує іноземців, наприклад, з економічної точки зору Українська держава потребує іноземних інвестицій, тому інтернальність в цьому сенсі дуже вигідна для сьогоднішнього суспільства етнічна риса.

Підсумовуючи викладені вище факти, можна зробити висновок, що сприймаючи ідеї свободи інтернального американського суспільства, в аспекті міжнаціональної взаємодії українці могли б віддавати перевагу більше американцям, ніж росіянам. Проте, враховуючи факт спільного історичного розвитку України і Росії, українці не тільки більше взаємодіють з росіянами, але й не сприймають російське суспільство як екстернальне.

Проблеми еміграції

З якнайдавніших часів війни і стихійні лиха, пошуки щастя і допитливість примушують людей переміщатися по планеті. Багато з них - переселенці - покидають рідні місця назавжди. Візитери (дипломати, шпигуни, місіонери, ділові люди і студенти) тривалий час живуть в чужій країні. Туристи, а також учасники наукових конференцій і т.п. опиняються в незвичному оточенні на нетривалий час (40). У контексті даної роботи ми зупинимо свою увагу на першій групі - переселенців. Що примушує людей покидати Україну? Чому вони їдуть до Росії? У США?

Українець як емоційний психотип постіно живить себе міфами. Українець вірить у міф, сподівається на те, що міф є і реальністю водночас, і любить себе у цьому міфі. Як зазначає О.Донченко, «міф для українця – сон у реальності і реальність уві сні». Міф – це ніби образ, у який вірить українець. Це може бути відповіддю на запитання, чому українці так чато емігрують до Америки. Образ американського життя в деякій мірі реалізує ідею свободи і достатку, якої українці не знаходять тут. Українці сприймають США як країну мрій. Перед очима українця – картинка з американського кінематографа, яка ілюструє ситість, задоволення, розваги, дорогі автомобілі, хмарочоси. Це образ українця, а він – єдина реальність і суспільний позитив (15).

Американці давно вже примітили цю етноментальну особливість слов‘ян, що робить їх піддатливими для зовнішньої психокультурної опіки. А до неї американці схильні завдяки своїй екстраверсії. Американський спосіб життя добре вписується в міфологізовану та естетизовану картину світу українця (15, 41).

Що стосується Росії, то еміграція у країну, яка має спільне історичне минуле з Україною, теж можна пояснити міфологізацією українців. Міф про те, що в цій країні просто не може бути гірше, ніж у рідній, адже стільки років вони були єдиним цілим, штовхає українця до еміграції у таку, здавалося б, близьку, і в той же час таку різну з нами країну. Як вже зазначалося раніше, українці сприймають росіян як вихідців із Київської Русі, а отже людей майже однієї з ними національності. А отже, українець сприймає Росію як другу батьківщину.

Прикладом підтвердження цього може служити посилання на експеримент, опублікований на сайті www.fom.ru.

Опитування проводилося серед українського населення, об'єм вибірки склав 2000 чоловік. Відкриті питання звучали так:

1) "Що перше спадає вам на думку, коли Ви чуєте слово "Росія"?"

2) "Що перше спадає вам на думку, коли Ви чуєте слово "Америка"?"

Не дивлячись на різницю в сприйнятті Росії і США, українські респонденти нерідко (більш, ніж в третині всіх висловів) говорили про обидві країни, керуючись однаковими критеріями.

Одним з таких критеріїв став рівень економічного і фінансового благополуччя країни в цілому і матеріального достатку її громадян. Хоча більша кількість опитаних заздрить більше "американському життю", ніж життю в Росії, факт залишається фактом: і США, і Росію українці визнають багатими, благополучними країнами з високим рівнем життя.

Наприклад,

Про США:

"високорозвинута країна - там люди краще живуть, ніж тут";

"дуже багата і прогресивна країна".

Про Росію:

"добробут, високий рівень життя";

"велика багата держава".

Як відзначають більшість тих, що відповіли на питання про асоціації, пов'язані з Америкою, Сполучені Штати - багата і благополучна країна з високим рівнем життя населення. Іноді українці в зв'язку з цим відзначають, що їх життя - зовсім не таке стабільне і сите:

"дуже багата, прогресуюча країна";

"у Америці забезпечують людей роботою і піклуються про хороший рівень життя";

"завидно, як живуть люди".

Всі ці факти стають для частини респондентів підставою для пошани до далекої країни, а часом і причиною для заздрості і бажання переїхати в Сполучені Штати на постійне місце проживання:

"відразу хочеться туди переїхати назавжди";

"виїхати б до Америки - подалі від нашого уряду";

"немає такого українця, який не мріяв би поїхати до Америки" (54).

Цей експеримент може служити підтвердженням міфологізації українського суспільства, прагненню туди, де, згідно загальноприйнятій думці, набагато краще і вигідніше.

Цьому у великій мірі сприяє і такий чинник, як засоби масової інформації. А.С. Баронін робить акцент на тому, що мас-медіа формують сприйняття людьми інших народів та життя інших країн. Сюди ж можна віднести і дану проблему (6, 8). Ми формуємо для себе стереотипи щодо життя закордоном, в даному випадку в близькій по менталітету і культурі Росії і в найвпливовішій і такій, що привертає до себе увагу, Америці. Мас-медіа тільки підштовхують схильних до створення міфів людей до утвердження в їх власному міфі.

Причини цьому наступні: для багатьох людей преса, радіо і особливо телебачення є авторитетом. «Мнение средств массовой информации становится их мнением, вытесняя мышление и индивидуальные установки», - зазначає Баронін (6).

Звичайно, сьогодні мас-медіа так чи інакше пропонують українському суспільству міф про могутність Америки, престижність професій і легкість досягнення кар'єрного успіху. Багатонаціональність США служить сигналом про те, що в Америці до нас відноситимуться як до рівних. Блиск і розкіш життя американських зірок, які так популярні у сучасної молоді тільки підсилюють установку на те, що США - країна багатих. Це в деякій мірі так і є, проте, в даному випадку не враховується тіньова сторона питання, яка приховує тяготи життя емігрантів, адже далеко не всі досягають успіху закордоном. Статистика свідчить про те, що українські емігранти працюють на малооплачуваних роботах, але це їх влаштовує, адже за неї вони отримують більший прибуток, ніж за роботу на Україні (15, 28).

Росія також представляється засобами масової інформації як країна, що досягла значного прогресу в порівнянні з Україною за роки незалежності. Її впорядкована політика, активна зовнішньополітична позиція - все це бачиться як приклад для українського суспільства, яке за той же часовий термін, на жаль, таких результатів не має (7, 16). І знову не враховується зворотна сторона даної ситуації: авторитарність уряду Росії, яскраво виражені екстраверсія і екстернальність російського соціуму, що веде за собою спалахи націоналізму, втручання в проблеми інших країн, у тому числі і України (47).

Проте, стикаючись з еміграцією безпосередньо, міфи швидко руйнуються (26, 28). І справа не тільки в матеріальних проблемах. Всі емігранти в тій чи іншій мірі стикаються з труднощами при взаємодії з місцевими жителями, поведінку яких вони не здатні передбачити. Звичаї можуть виявитися не такими, як представлялося раніше. Було б крайнім спрощенням вважати, що знайомство з незвичним способом життя не викличе неприйняття. Розширення сфери міжособового спілкування може привести і до посилення упереджень (40).

Т. Стефаненко пропонує список чинників, від яких залежить сприятливість взаємодії представників різних культур і етносів:

1. Територія, яка може бути загальною або «своєю» лише для однієї з груп;

2. Тривалість взаємодії;

3. Мета (спільна діяльність, проживання, навчання, дозвілля);

4. Тип залучення до життя суспільства (від участі до спостереження);

5. Частота і глибина контактів;

6. Відносна рівність статусу і прав;

7. Чисельність співвідношення (більшість-меншина);

8. Явні розрізняльні ознаки (мова, релігія, раса) (40).

Виходячи з вище перерахованих чинників, Росія сприятливіша для еміграциії країна для українців, ніж США. Впливає, перш за все, чинник близькості менталітетів, культури і загального історичного минулого. Проте, виходячи з багатьох розглянутих в рамках даної роботи питань, слід враховувати і непримиренні відмінності українців і росіян.

О. Донченко пояснює схильність українців до еміграції успадкованим від монголо-татарської навали татарським кочовим стилем життя. «Маргінал, - зазначає Донченко, - не тільки представник психологічно розбалансованого, деінтенціонального, хамелеоністичного психотипу, він є одночасно людиною, якак ні до чого не прив‘язується і постійно мандрує. Ці мандрівники становлять засіб утечі від світу. Така людина живе за принципом: краще невизначеність, ніж страждання визначеного існування, краще жах без кінця, ніж жахливий кінець» (14). Це дуже схоже на психологію українських емігрантів.

Т. Стефаненко також розглядає етапи так званого культурного шоку, тобто гострого стану, що переживається іммігрантом при зіткненні з чужою культурою.

I етап:

Називається «Медовий місяць», який характеризується ентузіазмом, піднесеним настроєм і великими надіями. З якою б метою емігрант не приїхав би в чужу країну, очевидно, що він прагне до успіху, якого не зумів досягти на батьківщині. Проте цей етап швидко проходить.

II етап:

Незвичне навколишнє середовище починає виявляти свою негативну дію. Крім матеріальних труднощів і житлових проблем, виникають і психологічні. Наприклад, щодо даних країн, могутнім чинником можна вважати страх перед терористичними актами. Україна не стикалася близько з даною проблемою, чого не можна відзначити про Росію і США, населення яких знаходиться в постійному страху перед можливими терактами. Також може виникати відчуття взаємного нерозуміння з місцевими жителями і неприйняття ними. У США це може бути пов'язано з різним світоглядом, а в Росії - із сприйняттям українців не як дружньої нації із загальною історією і культурою, а, навпаки, як «ворога», образ якого з легкістю може виникнути, зважаючи на політичні події останніх років.

Тому у емігрантів часто виникає розчарування, розгубленість, фрустрація і навіть депресія.

III етап:

Симптоми культурного шоку можуть досягати критичної позначки, що виявляється в серйозних хворобах і відчутті повної безпорадності.

IV етап:

Депресія поволі зміняється оптимізмом, відчуттям упевненості і задоволення. Людина відчуває себе більш пристосованою до життя суспільства.

V етап:

Характеризується повною - або довгостроковою адаптацією, яка несе в собі відносно стабільні зміни індивіда у відповідь на вимоги середовища (40).

Мовна проблема

На думку ученого А.І. Донцова, взаємозв'язок мови і етнічних особливостей - одна з основних проблем психологічного вивчення свідомості в етнопсихології (32). Це пов'язано з особливим місцем мови у ряді основних компонентів етносу і, перш за все з тим, що саме мова з глибини віків розглядається як один з найважливіших чинників етнічної ідентичності. Досить пригадати, що мова, на думку М. Лацаруса і Р. Штейнталя, що створили в середині XIX в. одну з перших соціально-психологічних теорій - "психологію народів", є "перший прояв" народного духу. Серію досліджень мови як одного з конкретних елементів народної психології зробив В.Вундт, в поглядах якого ідеї психології народів отримали подальший розвиток. «Язык, мифы и обычаи представляют собой общие духовные явления, настолько тесно сросшиеся друг с другом, что одно из них немыслимо без другого… Обычаи выражают в поступках те же жизненные воззрения, которые таятся в мифах и делаются общим достоянием благодаря языку», - так відзначав Вундт (40).

Т.Г. Стефаненко робить акцент на тому, що «язык содержит общую форму живущих в душе народа представлений и законы их связи» (40). Глибокий аналіз взаємозв'язку мови і психологічного складу народу міститься в роботах А.А.Потебні. Можна продовжити огляд джерел вивчення мови як одного з основних чинників національної свідомості, але є всі підстави зробити висновок, що, хоча їх взаємозв'язок був авторитетно декларований, конкретному дослідженню в першій половині XX в. вона не піддавалася (13).

У останні десятиліття дослідження проблеми мови в етнопсихології проводяться на різних рівнях аналізу: соціолінгвістичному, етносоціологічному, етнографічному, соціально-психологічному і ін. (4).

Етнічні групи знаходяться в безперервному контакті (15). У контексті проблеми сприйняття українцями Росії і США, що розглядається в дипломній роботі, на українців, питання мови відіграє дуже важливу роль. І перш за все, це сприйняття власної мови, а також російської та англійської і відмінності між ними. Про ментальні і світоглядні відмінності можуть немало повідати відмінності мови, що виражає душу народу (4, 23). У українській мові практично відсутні лайливі слова, а ті що є носять скоріше жартівливий характер, чого неможна сказати про російську мову, в якій лайливих слів значно більше. Українська мова мало підходить для конфліктних ситуацій. Наприклад, авторові доводилося бачити, як в українській школі вчителька, що спілкується з учнями лише по українській мові, вимушена була переходити на російську, коли виникала потреба відчитати учня суворіше. Ще однією особливістю української мови є її співучість, тобто схильність виражати внутрішні стани, такі як вдячність, відчуття провини і т.п. інтонацією з безліччю відтінків, залишаючи при цьому співбесідникові значну свободу в тлумаченні, яке він також скоріше позначить не словом, а відтінками інтонації. В результаті такі слова як «спасибі», «даруйте», и т.п. часто є зайвими або ж є наслідком впливу інших культур (23, 41, 45). Якщо говорити про відмінність американської і української розмовних мов, то перш за все звертає на себе увагу непомірна кількість ідіоматичних виразів американців (38, 43). Авторові доводилося тримати в руках цілу книгу - словник американських ідіом. В українській, як втім і в російській мові, такого роду виразами здебільшого користуються маргінальні елементи, що відмежовуються від суспільства, або ж сповнені комплексів підлітки, що намагаються таким чином додати собі важливості. Але чому ціла нація використовує таку велику кількість ідіом, зрозуміти, спираючись на життєвий досвід, сформований в україномовному і російськомовному культурному середовищі, вельми непросто (45).

Реальні соціальні обставини - різка зміна статусів етнічних общин і мов на території суверенних республік колишнього СРСР, це і є причина нинішнього домінування російської мови на Україні майже у всіх сферах (49). Проте йдеться не про політичний аспект проблеми. Ми розглядаємо психологічний аспект. Що може стояти за такою важкою адаптацією рідної української мови в нашій країні, і чому так гостро сьогодні стоїть мовна проблема? Чималу роль грає російська діаспора в Україні. У державі Україна проживає 11,6 млн. росіян, що складає 22% населення. У ряді регіонів росіяни складають більше 50% населення. Так, в Криму 67% населення - росіяни, в Донецькій обл. - більше 55%, в Луганській - більше 55%. У Харківській - більше 45%, в Дніпропетровській - більше 45%; у м. Києві проживає 600 000 росіян (47).

Виходячи з концепції О.Донченко, пояснити дане положення речей можна, зіставивши дві важливі етнічні риси, властиві українцям: погляд в минуле (шкала етнічної інтроверсії) і толерантність до інших народів (шкала інтернальності). Українці, орієнтовані на минуле, де їх об'єднувала загальна історична доля з росіянами, і сьогодні з радістю приймають дану націю на своїй землі, дозволяючи їй розвивати російську культуру і розповсюджувати російську мову. Спрямованість в минуле не дозволяє українській нації оцінити значущість рідної мови для майбутнього країни і культури, а тому багато українців продовжують говорити на російській мові, негативно оцінюючи нововведення, пов'язані з розповсюдженням рідної, української мови. Українці сприймають російську мову як рідну, а отже таку, на якій легше спілкуватися і виражати свої думки і почуття.

Що стосується впливу США в даному аспекті, то англійська мова як міжнародна розповсюджується не тільки в Україні, але і в більшості країн світу. Ефективність англійської мови як мови масових комунікацій зіграла і продовжує грати найважливішу роль у визнанні і ухваленні американської культури. На відміну від німецької, російської або китайської мов простіша структура і граматика англійської мови разом з її тенденцією до вживання коротших і менш абстрактних слів і більш стислих речень дає переваги тим, хто складає слова для пісень і рекламних оголошень, підписи до карикатур і заголовки газет і пише діалоги для кіно і телебачення. Таким чином, англійська мова виключно добре підходить для задоволення вимог і розповсюдження американської масової культури (38, 43, 51). Українці сприймають англійську мову як таку, що дозволяє їм краще розуміти американську масову культуру і американців взагалі. Крім того, знання англійської мови відкриває більші можливості для кар‘єрного зросту та професіонального успіху не тільки на Україні, а й закордоном, зокрема в США.

Таким чином, ознайомлення українців з російською та англійською мовами допомагає українцям в певній мірі краще розуміти, а отже і більш адекватно сприймати і росіян, і американців.

Міжкультурна взаємодія

Серед величезної кількості етноідентифікуючих ознак переважну більшість складають елементи, що більш менш адекватно відображають реальну культурну відмінність (5). У другій половині 20 століття саме культуру найчастіше називають основним чинником, що лежить в основі міжетнічних відмінностей психіки. Ряд етнопсихологічних шкіл займається вивченням зв'язку між культурою і психологічними - перш за все особистими - характеристиками. Всі ці обставини вимагають осмислення поняття «культура». Слід зазначити, що воно багатоаспектне, і дуже важко перерахувати всі його елементи. Це будівлі, знаряддя, одяг, способи приготування їжі, соціальна взаємодія, вербальна і невербальна комунікація, освіта, виховання, релігія, естетичні переваги і багато що інше (33, 40). Всі ці елементи складають матеріальні і духовні продукти життєдіяльності людини, і культура, відповідно може бути матеріальною і духовною. Проте це розділення, скоріше, абстрактне. Кожен матеріальний предмет, перш, ніж він був створений, повинен був стати спочатку «ідеєю» в мозку людини. А будь-яка ідея, щоб стати доступною для інших ідей, повинна об'єктивізуватися в який-небудь матеріал - книгу, картину, скульптуру (40).

Етнопсихологи теж вивчають елементи духовної культури (5, 25). Ми весь час говоримо про відмінності між культурами, але дослідники намагаються виділити і культурні універсалії, тобто риси культури, властиві всім народам. Наприклад, всюди на Землі в тій або іншій формі існують релігійні обряди, сумісна праця, танці, освіта, спорт, вітання і багато що інше. Але річ у тому, що форми прояву цих культурних універсалій можуть сильно розрізнятися: вітаючи один одного, люди в різних культурах потискують руки, цілуються, труться носами або лягають ниць на землю (40).

Існують різні точки зору на зв'язок між культурою і етносом. Багато дослідників вважають, що межі культури і етносу неідентичні. З одного боку, однакові елементи культури можна виявити у різних народів. З іншого боку, кожен етнос може включати дуже несхожі елементи культури (3, 25).

Як українці сприймають американську і російську культури, адже, як ми зуміли прослідкувати, ці народи знаходяться в безпосередній взаємодії з українською? Розглядаючи це питання, ми зупинимося на популярній культурі, тобто музиці, кінематографі і літературі. Слід зазначити, що саме в популярній культурі найкращим чином простежуються взаємини Америки з рештою світу (51). Є багато причин, які сприяли тому, що американська масова культура набула пануючого впливу в світі, у тому числі і в Україні, серед українського населення. Поза сумнівом, здатність засобів масової інформації, конгломератів, що знаходяться в Америці, контролювати виробництво і розподіл своїх продуктів з'явилося одним з основних стимулів для розповсюдження американської розважальної індустрії по всьому світу. Проте потужність американського капіталізму є не єдиною і навіть не найважливішою причиною, що пояснює світову популярність американських фільмів і телевізійних шоу (38, 51).

Зважаючи на свою екстравертованість, Росія починає переймати багато культурних тенденцій у США, підкреслюючи при цьому і свою несхожість на американських колег. Слід зазначити, що пасивізм росіян дуже відчутний у класичній російській літературі. Ціла низка мислителів підкреслює це. Майже всі позитивні образи романів на повістей Достоєвського – люди пасивного відчуття, а не мислення і дії: вони плачуть, співчувають, ненавидять зло, але не аналізують і не діють (15, 18, 20). Проте екстравертованість росіян зробила їхню літературу, а одже, і кіно як певне дежерело її відображення, більш схожим на позитивізм американців. Соціум у Россії здебільшого не стільки покладається на власний історичний досвід, скільки підтягує під вітчизняний стандарт зарубіжні технології та орієнтації. З цим і пов‘язано те, что російська психокультура запозичує іноземщину (12, 15).

Яке ж місце у вихорі цих тенденцій займає Україна? Спільність історичної долі України і Росії відчутна і сьогодні. Багато представників російської культурної еліти мають українське коріння. З цього можна зробити логічний висновок: культура Росії і України нерозривно пов'язана, можна сміливо стверджувати, що російська культура сприймається українцями як рідна. Йдеться і про музику, і про кіно, і про літературу, і про інші культурні тенденції. Але слід зазначити, що український соціум настільки залежний від культури інших країн, що мимоволі забуває про свою (у даному випадку йдеться про кінематограф і літературу). Чому такі важливі галузі сьогодні такі нерозвинуті в Україні?

Величезна сила звички робить українців глухими і байдужими до перспективи соціального розвитку (14). Це наслідок того, що в українському менталітеті існує домінування минулого над майбутнім. А також досить небезпечним наслідком домінування звичок і узвичаювання є, беззаперечно, інтелектуальна ригідність. У психології дитячого віку цим поняттям користуються в тих ситуаціях, коли розвиток дитини починає відставати від розвитку її однолітків. Відставання виражається передусім в уповільнені процесу інформаційної переробки, заниженій гнучкості інтелекту, його гальмуванні (14, 33). Ригідність соціального інтелекту українців і є основною причиною того, що така багата українська культурна спадщина сьогодні зазнає не подальшого розвитку, а повного краху. Нагадаємо, що це ніяк не стосується психіки окремого індивіда; його соціальна адаптація і творчі ресурси ніяк не пов‘язані з ригідністю соціального інтелекту. Навпаки, особистісний потенціал, навіть, зростає (14).

Не маючи змоги розвивати власну культуру, Україна з великим задоволенням пропонує населенню для сприйняття іноземну культуру – близьку за менталітетом російську та всесвітньо відому американську, яка має в своєму арсеналі і таку сильну зброю як вдала реклама.

Навряд чи сьогодні ви зможете назвати хоча б кілька відомих сучасних українських письменників. З одного боку, держава вимагає від творчої еліти країни творів рідною, українською мовою. З іншого боку, українське населення з ряду викладених у попередньому розділі причин не охоче сприймає твори рідню мовою. Проте ми спостерігаємо, що літературний ринок заповнений творами російських та іноземних, в тому числі й американських авторів, тематика яких далека від національних особливостей українців та актуальних проблем нашої держави. В той же час, ці твори дуже популярні серед українського населення (23, 47, 48).

Власне те саме спостерігаємо і з кінематографом. Недостатнє фінансування такої важливої культурної сфери призвело до її повного запустіння і краху. Український ринок заповнений російськими і американськими фільмами, які, як вже зазначалося, дуже схожі між собою і легкі для сприйняття українцями.

Жіноче начало і емоційність української нації лягли в основу створення цілої спадщини ліричних українських народних пісень. На жаль, сьогодні українські пісні не займають належного місця у музичній культурі України. Чому? Взяти за приклад хоча б американців.

У американську культуру, особливо в музичну культуру, значний внесок внесли афроамериканці. Ось як описує в 1934 році афроамеріканську народну музику американський музичний критик Р. Пальмер: "Несколько десятков черных танцоров шаркали по полу маленькой сельской церкви, тяжело ступая на половые доски в равномерном качающемся такте и отбивая ладонями сложные ритмы. Предводитель издавал громкие звуки, напоминающие монотонное пение, и танцоры мгновенно отвечали ему. Когда запевала, уставший от вздрагивающих ритмов, жары и бешеной скорости пения, падал на скамейку, другой запевала на незнакомом языке продолжал напоминающее кудахтанье пение». Саме тоді американські дослідники фольклору Дж. і А. Лоумакс почали збирати архів афроамеріканської народної музики; складовою частиною цієї музики були, наприклад, старі, сільські ринг шаути, які тоді ще співали в негритянських церквах, а також джаз і рок.

У Сполучених Штатах Америки джаз розвинувся як симбіоз музичної культури чорних і білих. Із зіткнення музики чорних (ритм-енд-блюз) і музики білих (кантрі-мюзік) виник також рок-н-рол. "У всіх різновидах американської народної музики був завжди присутній "рок": або в ритмах блюзової танцювальної музики кольорових або в релігійних піснях, що виконуються в негритянських церквах за старою традицією, що йде з глибини століть, коли під час служби пастир викрикував заклики, а паства вторила йому у відповідь.

Разом з масовою культурою в Америці є і елітарна, "висока" культура для вузького кола - в ній сконцентровані дійсно кращі зразки світової культури (достатньо як приклад привести музику Чайковського, Рахманінова, літературні твори Достоєвського, Товстого і ін.). Саме ця "висока" культура сформувалася в результаті взаємних контактів Америки з Європою і Азією як на основі культурного обміну, так і завдяки внесеними емігрантами елементам їх культури (43, 51).

Сьогодні описані вище корінні американські жанри музики успішно співіснують з популярною музикою Америки. Українська молодь сьогодні чудово спримає американський ритм-енд-блюз. Чому ж українці не можуть поєднати красу і ліричність українських народних пісень для створення власної самобутньої музичної культури в країні? Причина все та сама – ригідність соціального інтелекту. В той же час, запозичуючи американські тенденції, в тому числі і ритм-енд-блюз, українські музиканти намагаються популяризувати таким чином американську національну культуру, яка за своєю ментальністю дуже далека від української.

Сьогодні для митців створені такі умови, що більшість з них покидають простір України і їдуть у сусідню Росію, де створені кращі умови для реалізації творчого потенціалу музикантів і акторів. Неможливо не помітити, що велика доля представників акторської та музичної еліти Росії – вихідці із України.

І у даному аспекті українці сприймають Росію і США як країни з більш розвиненою культурою, розвитку якої так не вистачає сьогодні у власній державі і тенденції якої можуть послужити прикладом для запозичення.

1.2 Якості етнічної психіки українців, росіян та американців

Шкали екстраверсії/інтроверсії та інтенціональності/екзекутивності як фактор міжнаціональних шлюбів

конецформыначалоформыНаціонально-змішані шлюби є важливим каналом зміни етно-демографічної структури суспільства. Самі по собі такі шлюби не змінюють чисельного співвідношення контактуючих національностей, проте діти з таких сімей, вибираючи собі національну приналежність одного з батьків, тим самим обривають етнічну лінію іншого. В плані генетичного здоров'я людства такі шлюби, як правило, сприятливі, а діти, народжені в них, відрізняються здоров'ям, здібностями (5, 11). Як же співвідносяться екстраверсія/інтроверсія з міжнаціональними шлюбами?

По-перше, українська інтровертивність виражає рівень невротизованості соціуму, його перевтому через отримання великої кількості надлишкової інформації. У даному випадку інтровертивність ніяк не пов‘язана з психічною врівноваженістю та усталеністю. Вона є реакцією закритості на зовнішні подразники, що тривалий час справляли травмуючий вплив на психокультуру. Саме тому поведінка індивіда вирізняється особливим, вибірковим характером: у стандартизованих, стереотипних ситуаціях домінує установка на адаптацію, у проблемних – на ізоляцію (15).

По-друге, інтровертивність зі знаком мінус переходить у пасивізм. Знаменитий східний пасивізм (індійський) означає стовідсоткове недіяння, розчинення у світі, але основний принцип українського пасивізму – «прожити непомітно». Це означає не торкатися зовнішньої проблемності. Однак, що стосується сім‘ї ці якості грають скоріше на руку українцю. Українець – послідовна «людина сім‘ї», замкненої мікросистеми, який залишається вірним до кінця. Ці якості часто вступають у конфлікт з російстким пасивізмом, якщо ми говоримо про міжнаціональний шлюб. Росіянин не цінує сім‘ю надто високо: для нього будь-який куток всесвіту – рідний дім, а тому ніякі родинні зв‘язки не втримають його на місці (15).

Продовжуючи тему міжнаціональних шлюбів, не можна обминути тему шлюбів українців і американців. Чому американці так нерідко шукають дружину саме на Україні? конецформыначалоформыАмерика - країна інтернаціональна. І, зрозуміло, тут дуже популярні міжнаціональні шлюби. Їх тут налічується 30 відсотків. Це дуже великий відсоток! І такими шлюбами не "гребують" не тільки американські чоловіки, але і жінки. Основний же контингент наречених - іноземок - з Мексики, Колумбії, Перу, Китаю, Таїланду, В'єтнаму... На них одружуються і корінні американці, і імігранти з цих країн (а їх тут дуже багато). Жінки з пострадянського простору, а також з країн колишнього соціалістичного табору йдуть слідом (12, 22). Чому екстравертовані американці так прагнуть знайти сімейне щастя з інтровертованими українками? Американцям буває надзвичайно важко створити сім‘ю із амбітною американкою, яка робить ставку перш за все на кар‘єру. Американців саме і приваблює інтровертована українська душа, для якої характерний потяг до облаштованості найближчого довкілля, до домашньої естетики та сімейної затишності.

Інший фактор, що впливає на специфіку відносин у міжнаціональному шлюбі – інтенціональність та екзекутивність, тобто чоловіче та жіноче начало. Українцям характерне, якраз, яскраво виражене жіноче начало у соціумі. На нашу думку, екзекутивність не є абсолютним синонімом жіночості і жіночого начала, тобто це не прояв психології тільки жіночої статі. Не рідше спостерігаємо екзекутивність чоловічої частини населення, зокрема, це дуже типове явище в українській психокультурі. І навпаки: в інтенціональних (чоловічих) соціумах інтенціональність унаслідок емансипації може стати психологічною прикметою жінок, що і спостерігаємо у американській психокультурі (15). Цей факт, на мою думку, і пояснює явище масових американо-українських шлюбів. Прагнення поєднати жіноче начало українок і чоловіче начало американців реалізовується у міжнаціональних шлюбах між цими двома народами.

Не можна не врахувати і той факт, що особливість екзекутивності у тому, що вона виявляє себе через цілевиконання, виконавську, обслуговувальну активність (15). Саме це і потрібно американцям, які прагнуть створити міцну сім‘ю, що буває неможливо зробити з американськими жінками, в яких проявляється інтенціональність.

Що стосується росіян, (а російсько-українські шлюби, це явище більш часте), то для них теж характерна екзекутивність. У такому шлюбі буде перевага жіночого начала і нестача інтенціональності, яка забезпечує стабільність, охорону, цілеспрямованість. Але, безумовно, не слід забувати, що українці і росіяни – слов‘янські народи, близькі за менталітетом на та світоглядом. Цей фактор у шлюбі може зіграти позитивну роль, тоді як світогляд американців досить різниться із українським, що може викликати труднощі адаптації та взаєморозуміння українських людей з американцями.

Українці в данному випадку йдуть на шлюб з іноземцями, слідуючи знову ж таки міфам, які ми розглянули у розділі, присвяченому проблемам еміграції. Міф про високий рівень життя американців, можливість жити в США краще, про чудове ставлення американців до українських жінок штовхає українців до укладення подібних шлюбів. Що стосується україно-російських шлюбів, то, як вже зазначалося, українці сприймають росіян як дуже близьку націю, а отже, схильні вважати, що розбіжностей між росіянами і українцями майже не існує, а отже і шлюб такий буде вдалим.

Шкала екстраверсії/інтроверсії як фактор політичної взаємодії

Шкала екстраверсії і інтроверсії яскраво простежується і в політиці. Нагадаємо, що метою даної роботи є прослідкувати сприйняття українцями США і Росії, а також взаємодії цих країн з Україною, в тому числі і в політиці.

На думку О.Донченко, російському і американському суспільствам властива екстравертивність, тоді як українському - інтровертивність. Країни з вираженою екстраверсією (у даному випадку Росія і США) здатні освоювати великі території і прагнуть цього. «Такие общества, - пише Донченко, - имеют тяготение к анализу проблем других государств, лучше ориентируются в культуре других народов, чем владеют своей собственной. Но, как правило, владеют ситуацией вокруг своей территории, умеют защитить ее и стратегически обезопасить» (15). Це пояснює, наприклад, агресивну зовнішню політику цих країн (інтервенція США до Іраку, війна Росії в Чечні), а також їх могутній арсенал озброєнь. Це пояснює також причини впливу даних суспільств на Україну. Чому саме на Україну? Відповідь проста. Ось що пише дослідник, експерт «Центру Східних Досліджень» А.Сарна: «Украина – страна особенная, единственная и неповторимая. Украина – это, скажем так, наиважнейшая славянская страна. Потому, что с геополитической точки зрения – это самая большая славянская страна. Украина имеет большое геополитическое значение не только для славянских, но и для европейских стран, как самое крупное славянское государство. Это также единственная и неповторимая страна с точки зрения того, что она расположена между тремя цивилизационными центрами, откуда в разные исторические моменты получала импульсы к развитию, или точки притяжения. Это, прежде всего, греческая и византийская культура, откуда пришло в Украину христианство, это западная цивилизация, которая пришла в Украину через Польшу и Австро-Венгрию, это также и Российское влияние. В этом треугольнике развивалась Украина, и центры притяжения были смещены в различные исторические моменты в трех направлениях. Безусловно, и сейчас Украина продолжает оставаться “между”, поскольку не определилась, где она должна быть, какая она вообще страна» (47).

Росія і Україна мають спільну історію, в якій вони були тісно пов'язані у всіх аспектах життєдіяльності. Тому логічно, що після розпаду СРСР Росія як і раніше прагне поєднатися із стратегічно вигідним партнером, багатим на ресурси, близьким по культурі країною (9, 36). Що стосується США, то Україна, як одна з найбільших країн Європи, привертає увагу Америки також як вигідний партнер, взаємодіючи з яким, можна успішно протистояти інтересам Росії (24).

Україна, як країна з яскраво вираженою етнічною інтроверсією, схильна орієнтуватися на свої проблеми, внутрішні тенденції і традиції. Вона не зацікавлена впливати на інші країни, і в той же час мимоволі приймає вплив з боку екстраветованих Росії і США. Цим пояснюється сьогоднішня росколотість українського суспільства в орієнтації на політичне майбутнє країни: або спільний економічний простір з Росією, або вступ до НАТО. Перший шлях здається таким, що менше лякає українців все з тієї ж причини - загальна історична доля з Росією робить цю країну близькою, зрозумілою і безпечною для нас. Росіяни сприймаються українцями як «старші брати», згідно ще тому світобченню, яке вкорінилося в свідомості українців з часів СРСР. Тоді як агресивна зовнішня політика США все більше віддаляє Україну від такого відповідального кроку як вступ до НАТО. Слід зробити акцент на тому, що сприйняття українців США сповнене протиріч. З одного боку – захоплення досягненнями уієї країни, з іншого – несанкціонований вплив на інші держави та агресивная політика (45).

Можливість політичної взаємодії України з США викликає реакцію обурення з боку російського суспільства. Підтвердженням цього може служити, наприклад, цитата із статті, опублікованої на українському интернет-сайті www.dialogs.org.ua (автор В.Пащенко): «В условиях глобализации славянские языки и культуры неизбежно подвергаются давлению со стороны англоязычной цивилизации, что особенно болезненно воспринимается в России. Если для других народов культурологические потери, связанные с процессом глобализации, компенсируются ожиданиями политической и финансовой поддержки со стороны более сильных стран, то для россиян подобные коллизии являются источником надежды на появление у соседей стремления возвратиться к своим славянским корням. В первую очередь, протестный возврат к славяноцентризму, по мнению российских исследователей, возможен как реакция на ассимиляцию и разочарования от нереализованных ожиданий, связанных с европейской интеграцией. При такой перспективе Россия надеется предложить славянским государствам что-то дополнительно к тем выигрышам, которые они могут получить от сотрудничества с ЕС и НАТО, или, напротив, компенсировать, то, что не смогли получить» (47).

Слід зазначити, що тонкощі політичної взаємодії України з Росією і США настільки багатогранні, що неможливо прослідкувати їх в рамках даної роботи. Розглянутий політичний аспект і сприйняття українцями Росії і США як «наддержав», які мають занчний вплив у світі, є лише прикладом доказовості концепції О.Донченко щодо таких якостей етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія.

1.3 Етнічні стереотипи у сприйнятті українцями американців і росіян

Узагальнюючи роглянуті вище проблеми, не можна обійти увагою проблему етнічних стереотипів. Враховуючи взаємодію України з Росією і США у багатьох аспектах, необхідно зробити акцент на тому, як українці сприймають росіян і американців. У цьому випадку важливу роль відіграватимуть етнічні стереотипи.

Етнічний стереотип - це різновид соціального стереотипу, тому необхідно спершу розшифрувати значення терміну «соціальний стереотип». Як відзначає Т. Стефаненко, соціальні стереотипи - це спрощені, схематизовані образи соціальних об'єктів, що характеризуються високим ступенем узгодженості індивідуальних уявлень. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що етнічні стереотипи - спрощені, схематизовані образи, що виникають відносно різноманітних народів або етносів (6, 33).

Етнічний стереотип підрозділяється на два види: автостереотипи і гетеростереотипи.

Автостереотипи - це думки, судження, оцінки, що відносяться до даної етнічної спільності її представниками. Зазвичай автостереотипи містять комплекс позитивних оцінок.

Гетеростереотипи - сукупність оцінювальних думок, що виносяться до інших народів, представниками даної етнічної спільності. На відміну від автостереотипів, гетеростереотипи можуть бути як позитивними, так і негативними, залежно від історичного досвіду взаємодії даних народів. Наприклад, холодна війна між США і Росією в 70-х роках призвела до того, що упередження цих двох народів по відношенню один до одного зберігають перманентну стійкість і до цього дня. Або інший приклад: фашистська Німеччина, ідеологія Гітлера, що реалізувалась в Другу світову війну, на довгі роки посіяла в уявленні багатьох європейських народів стереотип німецької жорстокості і націоналізму (6, 31).

Етнічний стереотип - це віддзеркалення минулого і сьогодення, негативного і позитивного досвіду взаємовідносин народів, особливо в таких сферах діяльності, як торгівля, сільське господарство, тобто там, де найяскравіше проявляються психічні особливості міжособових відносин.

У основі національного, або етнічного, стереотипу зазвичай лежить яка-небудь помітна риса зовнішності (колір шкіри, розріз очей, форма губ, тип волосся або виразні скули, форма голови, зріст і т.п.). У основі стереотипу може бути і яка-небудь типова риса характеру і поведінки (мовчазність, жестикуляція, стриманість, скупість і т.п.) (6, 10).

Перше серйозне емпіричне дослідження було проведене в 1933 р. У США Д. Кацом і Д. Брейлі. Вони запропонували студентам Прінстонського університету список 84 особових рис, з яких ті повинні були вибрати п'ять найбільш характерних для десяти груп:

Білих американців

Афроамериканців

Англійців

Ірландців

Німців

Італійців

Євреїв

Китайців

Японців

Турків.

Кац і Брейлі виявили високий рівень згоди в приписуванні деяких рис тим або іншим етнічним групам. Наприклад, 84% досліджуваних вважали, що афроамериканці марновірні, 78% - що німці здібні до наук і т.п. Методика «Приписування якостей» отримала надзвичайно широке розповсюдження як в США і Європі, так і в країнах «третього світу» - Лівані, Пакистані, Філіппінах і т.д. В рамках описового напряму вивчення стереотипів її до цих пір вважають неперевершеною (6).

Властивості етнічних стереотипів

Серед найбільш істотних властивостей етнічних стереотипів виділяють наступні:

1. Емоційно-оцінювальний характер.

У соціальній психології довгий час акцент робився саме на емоційних аспектах стереотипів. Але з середини 50-х років все більше уваги починають приділяти когнітивному компоненту стереотипізації, а негативні стереотипи навіть розглядають як когнітивний компонент упередження (негативної соціальної установки). Навіть опис рис заряджений емоційною оцінкою: явно або приховано вона присутня в стереотипах (2, 42).

2. Стійкість/ригідність до нової інформації.

Стереотипи достатньо стабільні, як відзначає Т.Г. Стефаненко, і це не раз підтверджувалося в емпіричних дослідженнях. Яскравий приклад - зміст етнічних стереотипів у трьох поколінь студентів Прінстонського університету США (1933, 1950 і 1960 рр.), який в цілому не змінився. Але стійкість стереотипів все-таки відносна: при зміні відносин між групами або за появи нової інформації їх зміст і спрямованість можуть змінюватися. Наприклад, у прінстонських студентів після другої світової війни в негативну сторону змінилося уявлення про німців і японців, які, як відомо, входили у фашистський блок.

3. Узгодженість.

Це означає високий ступінь єдності уявлень серед членів групи, схильної до стереотипів. Етнічними стереотипами можна вважати лише уявлення, що поділяються чималим числом індивідів в межах соціальних спільнот. Існують спроби виділення не співпадаючих з соціальними індивідуальних стереотипів. Андрєєва робить акцент на тому, що індивідуальні стереотипи - це, коли індивід на основі обмеженої інформації про окремих представників яких-небудь етнічних груп робить упереджені висновки щодо всієї групи» (6).

Ступінь істинності стереотипів

1) вважається, що стереотип більш правдивий, якщо існує одностайна думка між двома групами щодо рис третьої;

2) глибші і триваліші контакти між групами призводять до вищої питомої ваги реальних рис в їх взаємних стеротипах;

3) ознакою істинності пропонується вважати узгодженість між сприйняттям групи самої себе і її сприйняттям іншою групою.

Саме від характеру відносин - співпраці або суперництва, домінування або підпорядкування - залежать основні «вимірювання» стереотипів - зміст, спрямованість, ступінь сприятливості і ступінь істинності.

У разі конфлікту між групами будуються їх полярні образи, коли собі приписуються тільки позитивні якості, а «ворогам» - протилежно негативні. Цей феномен отримав назву «дзеркального образу», і в цьому випадку дуже складно говорити про істинність стереотипів.

Існує також таке поняття як атрибуції-перевертні. Г.У. Солдатова, пояснюючи цей феномен, приводить приклад того, що люди вибирають позитивний ярлик, коли описують рису, властиву своїй групі, і негативний ярлик - при описі тієї ж риси чужої групи. Наприклад, американці сприймають себе як доброзичливих і розкутих, а англійці вважають їх настирливими і розв'язними. І навпаки - англійці вважають, що їм властиві стриманість і повага до прав інших людей, а американці називають англійців холодними снобами (6, 39).

Як відзначає А.С. Баронін, в процесі формування стереотипу часто спостерігається так зване «явище призми». Воно полягає в тому, що у людини виникає установка по відношенню до представника іншої етнічної спільності на підставі його досвіду спілкування або вже існуючої установки до даного етносу. Іншими словами, він дивиться на представників іншої етнічної групи через призму наявної установки, яка склалася по відношенню до інших членів ототожнюваного етносу. «Явище призми» в більшості випадків перешкоджає об'єктивній оцінці ситуації, якщо в ній беруть участь представники інших етнічних груп (6).

Функції стереотипів:

Тешфел виділив дві соціальні функції стереотипізації:

1) пояснення існуючих відносин між групами, зокрема складних і «зазвичай сумних» соціальних подій.

2) виправдання існуючих міжгрупових відносин, наприклад, дій, що здійснюються або плануються до здійснення по відношенню до чужих етнічних груп.

Таким чином, маючи уявлення про те, що саме являють собою етнічні стереотипи, ми можемо емпірично перевірити, чи виникають вони при сприйнятті українцями російської та американської націй (37).

Розділ 2. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей

Дослідження етнічних особливостей процес досить складний і творчий. У даному випадку існує безліч підходів до дослідження процесів, пов'язаних з національними особливостями різних етносів. У науці існує навіть цілий напрям - дослідження ментальностей. Це науковий напрям, що зародився у Франції, і в деякій мірі розповсюдився в Німеччині. Він ставить перед собою завдання, близькі до етнопсихологиії, такі, наприклад, як вивчення картини світу. Своє походження дослідження ментальностей веде не від етнології, а від історії, більш того, від історії Середніх віків, і в даний час практично залишається історичним напрямом (33).

Що стосується власне психологічних методів дослідження, то вивчення етнічних особливостей, у тому числі і розглянутих в даній дипломній роботі особливостей впливу одних етносів на інші, можливо як за допомогою традиційних, так і специфічних методів. Розглянемо їх.

1. Опитування

Нагадаємо, що опитування або бесіда - це діалог між двома людьми, в ході якого одна людина виявляє психологічні особливості іншої, в даному випадку, отримує необхідну інформацію для дослідження. Опит дозволяє не просто отримати необхідну інформацію, але й прослідкувати емоційні прояви випробовуваних, що при вивченні етнічних питань може виявитися важливим. Проблеми етносів часто зачіпають глибинні переживання людей, їх внутрішні конфлікти. У дослідженні даної проблеми за допомогою опитування можна виявити особливості сприйняття українцями інших національностей, наприклад, росіян і американців (17, 29).

2. Анкетування

Або заочне опитування полягає в тому, що розробляється блок спеціальних питань для вивчення даної проблеми і пропонується випробовуваним для самостійного ознайомлення. У даній роботі був використаний метод анкетування. За допомогою нього вдалося прослідкувати, в яких сферах діяльності українці вбачають зіткнення інтересів своєї країни з інтересами країн, що вивчаються, - Росії і США, а також, вплив цих націй на українців. Також це дало можливість прослідкувати, наскільки респонденти самі піддаються цьому впливу і в яких питаннях. Проте, інформація, що отримується за допомогою анкети, є декларативною і не може вважатися надійною і достовірною навіть при повній щирості випробовуваного (17, 29).

3. Контент-аналіз

Контент-аналіз є одним з найбільш розроблених і строгих методів аналізу документів. У вивченні етнічних питань він особливо ефективний, тому що дозволяє глибше познайомитися з будь-якою національністю, вивчивши історичні і сучасні матеріали про особливості її розвитку і діяльності. Недолік контент-аналізу в його трудомісткості, проте, він дозволяє отримати надійні результати. При дослідженні етносів контент-аналіз може охоплювати вивчення літератури, мистецтва, міфології даного етносу, сучасного кінематографу і музики, нарисів і наукових праць про даний народ або дану національну проблему. У представленій роботі контент-аналіз можливо було використовувати, вивчаючи історичний вплив російського народу на український, а також вплив американської і російської культур на українську, за допомогою вивчення сучасних фільмів, книг і інших витворів мистецтва (17, 29).

4. Проективний метод

Проективний метод орієнтований на вивчення неусвідомлюваних (або не цілком усвідомлених) форм мотивації і в цій своїй якості є чи не єдиним власне психологічним методом проникнення в найбільш глибоку область людської психіки. У даному випадку ми розглядаємо проективний малюнок. Цей метод був використаний в експериментальній частині роботи з метою вивчення етнічних стереотипів. Дану проблему ефективно досліджувати саме за допомогою проективних малюнків, таким чином, досягається істинність інформації, адже етнічні стереотипи не завжди усвідомлені. У даному випадку ми розглядали стереотипи українців, що виникають по відношенню до представників своєї нації і інших, - росіян і американців (17, 19, 29).

5. Семантичний диференціал

Це методика дослідження індивідуальних і групових уявлень або збору експертних оцінок. Випробовуваному пропонується оцінити набір об'єктів по заданому набору шкал, як правило, біполярних, наприклад, «гарний-поганий». Завдання індивіда - оцінити поняття (виражені окремими словами), що пред'являються, за кожною шкалою. У даному експерименті цей метод також використовувався для підтвердження або спростування етнічних властивостей психіки, згідно теорії Донченко. Цей метод може також використовуватися при вивченні етнічних стереотипів (33).

Метод вільних асоціацій

Цей метод використовують, коли важко емпірично дослідити яке-небудь психологічне явище. Випробовуваним пропонують написати або назвати асоціації стосовно явища, яке вивчається. Виходячи з отриманих результатів, робляться висновки. Цей метод досить суб‘єктивний і не дає достовірних результатів, проте, його часто використовують у вивченні психологічних особливостей різних народів, національних питань та етнічних стереотипів (33, 54).

Розділ 3. Дослідження особливостей сприйняття українцями росіян та американців

Об‘єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 17 до 30 років.

Предмет вивчення: особливості сприйняття українцями Росії і США.

Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що явища етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко впливають на сприйняття українцями Росії і США.

Задачі:

1) довести властиві Україні, США і Росії якості етнічної психіки, згідно теорії Донченко, такі як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність;

2) прослідкувати особливості сприйняття Росії і США українцями у різних сферах взаємодії цих країн;

3) дослідити особливості виникнення етнічних стереотипів по відношенню до народів, які знаходяться в безпосередній взаємодії з українцями та українців один до одного (авто- і гетеростереотипи).

Етапи:

I етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, в якому досліджуються такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм (згідно теорії Донченко).

II етап охоплює вивчення за допомогою анкетування сприйняття США і Росії українцями у різних аспектах взаємодії України з цими країнами, які розглянуті в теоретичній частині.

III етап має на меті прослідкувати виникнення авто- і гетеростереотипів за допомогою методу проективного малюнка.

3.1 Дослідження якостей етнічної психіки (згідно теорії Е.А. Донченко)

Мета дослідження:

Довести або спростувати теорію О.А. Донченко про властивості етнічної психіки шляхом дослідження сприйняття українцями росіян, американців та власне українського соціуму:

1) довести сприйняття українцями українського соціуму як інтровертованого, російського і американського соціумів як екстравертованих;

2) сприйняття українцями українського і американського соціумів як інтернальних, російського соціуму як екстернального;

3) сприйняття українцями українського і російського соціуму як емоційних, американського соціуму як прагматичного.

Характеристика вибірки:

Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті брали участь респонденти української національності.

Методика дослідження:

Для підтвердження або спростування теорії О.А. Донченко був вибраний метод семантичного диференціалу. Випробовуваним був запропонований список характерних рис, які властиві етносам з вираженою екстраверсією/інтроверсією, емоційністю/прагматизмом, екстернальністю/інтернальністю.

Результати дослідження:

1. Екстраверсія/Інтроверсія.

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.1.) У таблиці представлені якості етнічної психіки, властиві, на думку О.Донченко, екстравертованим та інтровертованим соціумам. О.Донченко зазначає, що про виражену екстраверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наявності таких факторів як неспокійність і динамічність, здатність освоювати великі території, тенденція до втручання у події і проблеми інших країн, у розвитку відзначається погляд у майбутнє. Такими якостями О.Донченко наділяє США та Росію. Про виражену інтроверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наступних факторів: спокійність і пасивність суспільних процесів, у розвитку відчутне повернення до тенденцій минулого, орієнтація на власні проблеми, консерватизм. Такими якостями О.Донченко наділяє Україну.

«Таблиця 3.1. – Результати по шкалі екстраверсія/інтроверсія».

	Українці	Росіяни	Американці
Спокійність, пасивність	60.0%	30.0%	26.7%
Неспокійність, динамічність	26.7%	43.0%	53.3%
Не визначилися	13.3%	27.0%	20.0%
Орієнтація на свої проблеми	56.7%	23.3%	6.7%
Втручання у проблеми інших країн	10.0%	33.3%	90%
Не визначились	42.3%	43.4%	3.3%
Консерватизм, орієнтація на минуле	50.0%	40.0%	10.0%
Погляд у майбутнє	23.3%	46.7%	56.7%
Не визначилися	26.7%	13.3%	33.3%
Прихильність до своїх традицій	76.7%	13.3%	20.0%
Здатність освоювати великі території	3.3%	56.7%	63.3%
Не визначилися	20.0%	30.0%	16.7%

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити висновок, що українці спрямають власний соціум як інтровертований, а російський та американський як екстравертовані соціуми, що власне і стверджує О.Донченко.

2. Емоційність/прагматизм

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.2.). За цією шкалою О.Донченко визначає способи побудови суспільного життя та реагування на події, в яких переважає або фактор прагматизму, або емоційний компонент. Таким чином, прагматичним соціумам властива самодостатність і незалежність, тенденція до побудови суспільства на засадах «правильно-неправильно», а звідси випливає максимальне уникання помилок, але ігнорування емоційного фактору. Методи побудови суспільного життя конструктивні и виважені. До таких соціумів О.Донченко відносить США. Емоційність у соціумі породжує схильність до імпульсивних дій, постіної боротьби за справедливість, побудови суспільства на засадах «добро-зло», що відволікає від реальних проблем, які необхідно вирішувати більш прагматичним шляхом. Методи побудови суспільного життя деструктивні, що породжує нерозвиненість у багатьох сферах. До таких соціумів О.Донченко відносить Україну і Росію.

«Таблиця 3.2. – Результати по шкалі емоційність/прагматизм».

	Українці	Росіяни	Американці
Самодостатність, незалежність	10.0%	33.3%	53.3%
Импульсивність, емоційність	56.7%	43.3%	16.7%
Не визначилися	33.3%	23.4%	30.0%
Живуть за поняттями «правильно-неправильно», педантичні	16.7%	26.7%	60.0%
Живуть за поняттям «добро-зло», справедливі	60.0%	46.7%	10.0%
Не визначилися	23.3%	26.6%	30.0%
Зваженість, ефективні методы побудови суспільного життя	13.3%	46.7%	60.0%
Деструктивні методи побудови суспільного життя не достатній розвиток в багатьох сферах	70.0%	26.7%	10.0%
Не визначилися	16.7%	26.6%	30.0%

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:

1) доведено сприйняття українського соціуму як емоційного та американського як прагматичного;

3) сприйняття російського соціуму як емоційного доведено по всім аспектам, окрім останнього. Респонденти зійшлися на тому, що російському суспільству характерніші зваженість і ефективні методи побудови суспільного життя, що може говорити, скоріше, про прагматизм, а не про емоційність як про властивість етнічної психіки.

3. Екстернальність/интернальність

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.3.). Основною властивістю по цій шкалі О.Донченко вважає локус контролю, не особистий, а національний, тобто властивий цілому етносу. Таким чином, екстернальним суспільствам характерний зовнішній локус контролю, тенденція звинувачувати інших у своїх проблемах, звідси випливає напруженість суспільних відносин, що ускладнюється авторитарністю влади і потребою такого суспільства мати лідера з необмеженою владою. Також екстернальність характеризується нетерпимим ставленням до інших народів. Такими якостями О.Донченко наділяє Росію. Інтернальним соціумам характерний внутрішній локус контролю, тобто схильність вбачати у своїх проблемах власні недоліки. Звідси випливає швидке реагування на негаразди и здатність до виправлення ситуації без допомоги інших, активність, послідовність, відповідальність, а отже таке суспільство характеризується задоволеністю рівнем життя та праці. Інтернальним соціумам також властиве толерантне ставлення до інших народів, тому, як правило, це багатонаціональні суспільства. До таких О.Донченко відносить США і Україну.

«Таблиця 3.3. – Результати по шкалі екстернальність інтернальність».

	Українці	Росіяни	Американці
Активність, послідовність, відповідальність	10.0%	36.7%	40.0%
Авторитарність, напруженість суспільних відносин	40%	56.7%	30.0%
Не визначилися	50%	6.6%	30%
Задоволеність працею та життям	0.0%	6.7%	53.3%
Необхідність мати лідера з необмеженою владою	56.7%	50.0%	16.7%
Не визначилися	43.3%	43.3%	30%
Прийняття провини на себе	43.3%	26.7%	16.7%
Прагнення звинувачувати інших	53.3%	43.3%	43.3%
Не визначилися	3.4%	30.0%	40%
Терпимість і толерантність до інших народів	60.0%	30.0%	13.3%
Нетерпимість, конфліктність, націоналізм	26.7%	46.7%	66.7%
Не визначилися	13.3%	23.3%	20.0%

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:

1) доведено сприйняття російського соціуму як екстернального;

2) сприйняття українського соціуму як інтернального не може бути повністю доведена. Респонденти вважають, що українському суспільству властиві в більшій мірі авторитарність і напруженість суспільних відносин, що не характерно для інтровертованого суспільства. Це можна пояснити непростою суспільно-політичною ситуацією, що склалася на Україні. Випробовувані також не вважають, що українському суспільству властива задоволеність працею і життям. Проте слід зазначити, що сама О.Донченко робить акцент на тому, що через емоційність українського етносу, досягти даної якості досить складно на даний момент. Не доведена також така якість як «прийняття провини на себе». Це може говорити про складність суспільних відносин, що склалися на Україні. У даному експерименті сприйняття інтернальності українців доведена лише за шкалою «толерантності до інших народів». Багатонаціональність українського суспільства служить тому підтвердженням.

3) сприйняття американського суспільства як інтернального теж доведена не за всіма аспектами. Респонденти згодні з активністю і послідовністю американського етносу і задоволеністю працею і життям даного суспільства. Проте риса «прийняття провини на себе» також не доведена. Це може свідчити про те, що нинішня республіканська американська влада сприймається як занадто жорстка і авторитарна. Цей аспект простежується також в питанні про толерантність до інших народів. Мілітаризована політика США накладає відбиток на сприйняття американської нації як миролюбної і толерантної до інших народів.

Висновки

Згідно з отриманими результатами можна говорити про те, що якості етнічної психіки, досліджувані Донченко, відносно даних етносів підтверджуються за більшістю аспектів шляхом дослідження сприйняття українцями власне українського етносу, а також російського та американського. Стовідсотковий результат не був отриманий з ряду причин:

1. Суб'єктивне відношення респондентів до даних націй, вплив етнічних стереотипів на сприйняття інших національностей (дана проблема буде досліджена на 3 етапі експерименту).

2. Деякі якості етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко, можуть зазнавати зміни відносно даних етносів через вплив інших якостей. І в своїй роботі «Архетипи соціального життя і політика», О. Донченко та Ю.Романенко роблять акцент на цьому. Як вже зазначалося, наприклад, емоційність українців і їх історичні умови розвитку, на сьогоднішній день заважає їм досягти задоволеності працею і життям - якостей, властивих народам з вираженою інтернальністю.

3. Вплив об'єктивних чинників, соціально-політичних відносин, що тимчасово склалися. Наприклад, напруженість суспільного життя українців і американців не дозволяє побачити багатьох якостей, властивих інтернальним соціумам (послідовність, відповідальність, терпимість до інших народів).

3.2 Дослідження сприйняття українцями взаємодії України з Росією та США

Мета дослідження:

Прослідкувати аспекти взаємодії України з Росією і США та особливості сприйняття українцями цієї взамодії.

Характеристика вибірки:

Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті взяло участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті взяли участь випробовувані українській національності.

Методика дослідження:

Для дослідження аспектів взаємодії України з Росією і США та особливостей сприйняття її українцями був вибраний метод анкетування. Випробовуваним були запропоновані ряд питань, який охоплювали всі розглянуті в теоретичній частині дипломної роботи аспекти: політичний вплив, проблеми емміграциії, мови, культури - кінематографа, музики, літератури, міжнаціональні шлюби.

Результати дослідження:

В результаті даного експерименту були отримані наступні дані:

1. 93.3% респондентів впевнені, що США і Росія здійснюють вплив на політичне життя українського народу, тоді як тільки 6.7% заперечують цей факт.

Враховуючи факт впливу даних країн на Україну, очевидно, що в результаті загострення російсько-американських відносин, ситуація на Україні також зміниться. У даному випадку розглядалося питання про «холодну війну» між США і Росією. 56.7% опитаних, проте, не вважають, що «холодна війна» між цими країнами можлива, тоді як 43.3% допускають таку можливість.

50% респондентів вважають, що Росія і сьогодні прагне з'єднатися з Україною в політичному і економічному плані, і 50% опитаних відкидає дане припущення.

2. На питання «Чому, на вашу думку, українці емігрують в США і Росію?» були отримані наступні відповіді:

33.3% - переслідують матеріальні цілі (заробіток, забезпечення сім'ї, грошове збагачення);

26.6% - в Росії і США вищий рівень життя;

23.3% - безвихідність політичного і економічного стану на Україні;

10.0% - з метою творчої реалізації (престижна робота, творчі професії);

6.7% - неможливість жити при даній політичній владі;

3.3% - слідують міфу про те, що в США і Росії їх життя покращає.

Продовжуючи тему еміграції, випробовуваним було запропоновано вибрати, куди б вони виїхали, якби мали можливість.

46.7% - не виїхали б нікуди;

36.7% - виїхали б до Росії;

13.3% - в США;

13.3% - в інші країни (Німеччина, Італія);

3.3% - не визначилися з відповіддю.

Серед причин, чому би виїхали, називалися наступні:

1) вище рівень життя і економіки;

2) щоб заробити грошей;

3) пізнавальні цілі: подивитися на культуру, поспілкуватися з людьми;

4) пожити по інших законах і традиціях.

3. Досліджуючи тему міжнаціональних шлюбів, пропонувалися наступні питання:

«Чому американці прагнуть знайти дружину на Україні?»

53.3% - їх приваблює краса українських жінок;

23.3% - американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю;

23.3% - їх приваблює працьовитість українських жінок;

20.% - українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях;

20.0% - українки хороші домогосподарки;

6.7% - українки розумні;

3.3% - інші відповіді («хочуть нестандартних відносин»).

«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між американцями і українцями?»

36.6% - вважають, що щастя в шлюбі не залежить від національності, а від індивідуальних характеристик людей. Оцінюють успішність шлюбів як 50\50.

26.6% - вважають, що такі шлюби приречені на невдачу;

13.3% - вважають такі шлюби не дуже вдалими;

10.0% - вважають, що такі шлюби успішні.

Аргументація відповідей включала наступне:

У захист таких шлюбів називалися причини хорошого матеріального забезпечення українських жінок і хорошого відношення до них американців.

У заперечення успішності таких шлюбів приводилися наступні аргументи:

1) такий шлюб побудований на розрахунку;

2) українська жінка позбавляється багатьох прав;

3) різний світогляд українців і американців;

4) не знання мови.

«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між росіянами і українцями?»

63.3% - такі шлюби успішні;

16.7% - оцінюють успішність як 50\50;

16.7% - Не визначилися;

3.3% - Вважають такі шлюби невдалими.

Серед причин називалися наступні:

Успішні:

1) близька культура, сприйняття культури (кіно, кухня і т.п.);

2) близький менталітет - слов'янське коріння;

3) спільна історія;

4) росіяни успішніші, здатні допомагати українцям.

Неуспішні:

1) непримиренні суперечності між цими народами.

Було також запропоновано питання про схожість українського і російського менталітетів як про чинник успішності україно-російських шлюбів. Отримані наступні результати:

73.3% - вважають, що менталітети схожі (світогляд, традиції, спільна історія, людські якості);

16.7% - не схожі (різний світогляд);

10.0% - не визначилися.

3. Питання дослідження культури включали дослідження кінематографа, музики, літератури. На питаннях щодо кінематографа ми зупинилися найдетальніше, тому що на сьогоднішній день це найбільш доступна сфера культури, і вона зі всією повнотою відображає ментальні особливості етносу.

На питання «В чому ви знаходите невдачі українського кінематографу?» були отримані наступні результати:

43.3% - недостатнє фінансування сфери кіно державою;

20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів);

16.7% - низька якість пропонованих сценаріїв;

10% - недостатній розвиток кінотехнологій і розвиток сфери кіно вцілому;

10% - низька конкурентноздатність українського кіно і зайнятість ринку іноземною продукцією;

6.7% - вважають, що в українській кіноіндустрії немає проблем;

16.7% - не визначилися з відповіддю.

«У чому успіх російських і американських фільмів на Україні?»

33.3% - брак українського кіно;

20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача;

10.0% - доступність сюжету;

10.0% - доступність прокату;

10.0% - хороша реклама;

10.0% - інтерес до знаменитих акторів;

6.7% - не визначилися.

«Чи знаходите ви американські і російські фільми схожими. У чому?»

57.0% - не знаходять;

40.0% - вважають їх схожими;

3.0% - не визначилися.

Позначена схожість американського і російського кіно:

1) стиль сюжету, тематика фільмів;

2) технології зйомок, спецефекти;

3) насильство;

4) високий бюджет;

5) і США, і Росія демонструють через кіно свою перевагу над іншими народами;

6) Росія переймає у США манеру зйомок кіно.

Позначені відмінності американського і російського кіно:

1) американське кіно більш видовищне, в російському більше сенсу;

2) нереалістичність американського кіно;

3) різна тематика, світогляд, погляди на одну і ту ж проблему;

4) якість і бюджет американського кіно вищі;

5) інші (мова, актори).

В рамках вивчення орієнтації українців в минуле і їх взаємодія з американським соціумом, спрямованим в майбутнє, пропонувалося питання: «Чи знаходите ви оригінальними американські фантастичні фільми, що зображають майбутнє?»

73.3% - відповіли негативно;

26.7% - відповіли позитивно.

Пояснення включало наступні аспекти:

1) дуже надумано;

2) це лише суб'єктивний погляд американців;

3) всі фільми однотипні;

4) занадто складні для сприйняття;

5) стосуються лише США.

У захист висувалися наступні аргументи:

1) оригінальність погляду на майбутнє;

2) красиві спецефекти.

Далі респондентам пропонувалося вибрати один з культових фільмів - російський, американський і український і визначитися, який з них вони переглянули б знов.

40% - російський («Бригада»);

33.3% - американський («Секретні матеріали»);

20% - український («Штольня»);

13.3% - жоден з цих;

3.3% - інший (американський).

Продовжуючи дослідження культури, зупинимося на музиці. Вивчаючи ліричність української пісні як один з можливих проявів емоційності і екзекутивності українського соціуму, було запропоновано наступне питання: «Чи вважаєте ви, що українські народні пісні ліричні настільки, що не втратили своєї актуальності і сьогодні і можуть співіснувати з сучасною музикою?»

73.3% - відповіли позитивно;

26.7% - відповіли негативно.

Що стосується літератури, то випробовуваним було запропоновано вибрати, кого з відомих письменників або поетів вони читають (американський, російський, український). Були отримані наступні результати:

76.7% - російський (А.С. Пушкін);

30.0% - український (І.Франко);

0.0% - американський (Т.Драйзер);

6.7% - нікого.

Підводячи підсумки по дослідженню впливу культури, пропонувалося питання: «Чи легше в Росії і США зробити кар'єру творчої людини - актора, музиканта, письменника?»

60.0% - відповіли позитивно;

30.0% - відповіли негативно;

10.0% - не визначилися.

Серед причин, чому легше зробити творчу кар'єру закордоном, приводилися наступні аргементи:

1) більше перспектив;

2) більше уваги приділяєтся розвитку творчих осіб, фінансування;

3) там вище рівень культури.

4. Вивчення мовної взаємодії полягало в наступних питаннях:

«Чи вважаєте ви необхідним знання англійської мови сьогодні?»

93.3% - Так;

6.7% - Ні.

«Чи вважаєте ви, що російська мова повинна стати другою державною в Україні?»

66.7% - Так;

30.0% - Ні;

3.3% - Не обов'язково.

«Як ви відноситеся до двомовності в нашій країні?»

80% - Позитивно;

10% - Нейтрально;

6.7% - Негативно;

3.3% - Не визначилися.

«На якій мові ви спілкуєтеся з близькими і друзями?»

53.3% - російській;

33.3% - і російській, і українській;

10% - українській;

3.3% - практикують і англійську.

5. Підводячи підсумок анкетування, було запропоновано питання: «Чи був у вас досвід спілкування з людьми інших національностей. Чи легко було спілкуватися? У чому складнощі?»

Результати свідчили про наступне:

40% - досвід був, спілкуватися легко;

23.3% - досвід був, спілкуватися важко;

30% - досвіду не було.

Складнощі були викликані наступними чинниками:

1) різний світогляд;

2) незнання мови;

3) ментальні особливості характеру інших народів.

Висновок:

У анкетуванні були представлені питання, що стосуються розглянутих в теоретичній частині роботи аспектів взаємодії України з Росією і США. Виходячи з обробки отриманих даних, можна зробити наступні висновки.

1. Українці відчувають політичний вплив США і Росії на Україну, що впливає на сприйняття українцями американського і російського соціумів як екстравертованих і схильних впливати на інтровертоване українське суспільство.

2. Результати анкетування з питань еміграції доводять, що більшість українців залишають рідну країну, слідуючи міфу про те, що закордоном (у даному випадку в Росії і США) їм легше житиметься. (26.6% вважають, що в цих країнах вищий рівень життя; 3.3% так і визначають причину еміграції - міф про те, що в іншій країні життя стане легше). Не можна не відзначити той важливий факт, що майже половина респондентів, проте, не бажає на даному етапі покидати Україну (46.7%).

3. Виходячи з результатів, отриманих з питань, що стосуються міжнаціональних шлюбів, можна зробити наступні висновки. Інтровертованість і жіноче начало українців як чинник, що приваблює американців для створення міжнаціональних шлюбів доводиться нашим експериментом (23.3% вважають, що американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю; 23.3% вважають, що американців приваблює працьовитість українських жінок; 20.% вважають, що українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях; 20.0% відзначили, що українки хороші домогосподарки). В той же час той факт, що такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія і інтенціональність/екзекутивність заважають українцям і росіянам створити успішний шлюб, не підтримуються респондентами. На захист подібних шлюбів були названі такі чинники як близька культура, спільна історія і світогляд. (73.3% вважають менталітет українців і росіян схожим). 63.3% опитаних вважають шлюби між росіянами і українцями успішними (якщо враховувати численність російської діаспори на Україні, це цілком логічно), тоді як тільки 10% назвали успішними україно-американські шлюби.

4. У питаннях про культуру акцент робився на кінематографі як найбільш поширеній культурній сфері серед молоді. Ригідність інтелекту, що виявляється в тому, що культурній спадщині України не приділяється належної уваги і розвитку, було доведено опитуванням наших респондентів. (43.3% назвали основною причиною невдач у сфері кінематографа України недостатнє фінансування сфери кіно державою; 20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів). Причиною популярності американського і російського кіно на Україні 33.3% назвали брак українського кіно; 20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача, що доводить вплив екстравертованих Росії і США на інтрвертовану свідомість українців. Проте, не дивлячись на цей факт, 57% опитаних не знаходять американський і російський кінематограф схожими, тоді як 40% відзначають схожість. Прозвучала також думка про те, що Росія переймає особливості стилю і тематики фільмів у американців.

Інтровертивність українців доведена на даному етапі дослідження і тим, що більшість респондентів не симпатизують фантастичним американським фільмам, що зображають майбутнє. Таким чином, доводиться факт погляду нації, скоріше в минуле, ніж в майбутнє.

73.3% респондентів визначилися про те, що українські народні пісні не втратили сьогодні своєї актуальності і можуть співіснувати з сучасною музикою. Це створює хороші передумови для розвитку української музики в національному руслі надалі.

Що стосується надання переваги національного продукту більше, ніж зарубіжному (мається на увазі фільми і книги), то українські витвори мистецтва стоять не на першому місці. Тільки 20% опитаних вважали за краще б із запропонованих фільмів перегляд українського (40% і 33.3% - відповідно російський і американський фільми); і лише 30% прочитали б твори українського автора (проти 76.7% тих, які віддали перевагу російському автору).

Вивчення умов для розвитку культури і творчості, створених на Україні, привело нас до висновку про те, що в США і Росії створені для творчих осіб умови сприятливіші. Це доводиться і емпірично. 60% респондентів вважають, що в даних країнах простіше зробити кар'єру творчої людини, тому що там більше уваги приділяється розвитку культури, там вище сам рівень культури.

5. Отримані результати по вивченню проблеми мови, досліджувані в даному експерименті, підтверджують викладені в теоретичній частині роботи твердження про проникнення англійської і російської мов в українське суспільство. Так, 93.3% опитаних вважають необхідним вивчення англійської мови сьогодні. Україно-російська мовна проблема, що гостро стоїть в суспільстві сьогодні простежується і у відповідях наших респондентів. 66.7% виступають за надання російській мові статусу другої державної, 80% виступають за двомовність в країні і 53.3% опитаних спілкуються російською мовою. Слід зазначити, що всі респонденти є представниками української національності, що доводить спрямованість українців у минуле, яке об'єднувало їх з Росією в мовному і культурному плані.

3.3 Дослідження етнічних стереотипів сприйняття українцями американців та росіян

Мета дослідження:

1) вивчення особливостей і взаємозв'язку національних авто- і гетеростереотипів етносів, що проживають в безпосередній близькості, мають спільну історичну долю. В даному випадку, це українці і росіяни.

2) По-друге, інтерес представляли особливості сприйняття далеких етносів, в даному випадку американців, чий вплив на українців, серед багатьох, незаперечний.

3) Спроба емпіричної перевірки гіпотези О.А. Донченко про властивості етнічної психіки: екзекутивності і інтенціональності (жіноче і чоловіче начало).

Методика дослідження і характеристика вибірки.

Як вже наголошувалося, методом дослідження був вибраний проективний малюнок.

Для роботи використовувалися білий лист паперу, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Перед виконанням завдання респондентам давалася наступна інструкція: “Намалюйте образи росіянина, українця, американця. Малюнок повинен відображати найбільш типові, на ваш погляд, особливості даної національності”. При цьому спеціально не обговорювалося, в якій формі - образній або символічній - повинні бути представлені зображення. Деякі досліджувані питали, чи обов'язково малювати образ людини, або зображення може бути абстрактним. У цьому випадку респондентам давалося право вибору, форма зображення - вільна.

На кожному листі паперу досліджувані вказували свою стать, вік і національність.

Час виконання завдання кожним респондентом тривав від 10 до 25 мин. Дослідження проводилося у груповій формі.

Групу респондентів склали студенти 17 - 28 років. Всього в дослідженні взяло участь 50 чоловік, з них 8 чоловіків і 42 жінки. За національною приналежністю респонденти розподілялися таким чином: українці - 46 чоловік (8 чоловіків, 38 жінок), росіяни - 3 чоловіки (3 жінки), інші національності - 1 людина (жінка).

Результати дослідження:

Переважна більшість досліджуваних представила конкретні зображення людей, що відносяться до даних національностей. Абстрактні малюнки були у семи випробовуваних, серед яких двоє представили зображення тварин. Інші абстрактні зображення асоціювали етнічні образи зі стравами, силами природи, досягненнями техніки і культури. Наприклад, образ американця представлений у вигляді автомобіля або значка долара, образ росіянина - в образі кота, українця – у вигляді сонця і дощової хмари.

Обробка результатів проводилася по наступній схемі. Спочатку підраховувалося, скільки разів зустрічалося кожне конкретне зображення (наприклад, число малюнків із зображеннями прапорів даних країн, автомобіля, національного одягу і т. д.). Після цього конкретні зображення об'єднувалися в смислові групи. Були створені групи образів на основі наступних етнічних особливостей: 1) побутові особливості життєдіяльності; 2) звичаї, традиції, проведення вільного часу; 3) економічне життя; 4) політичне життя; 5) природне середовище проживання етносу; 6) окремий індивід як представник даного етносу.

Аналіз отриманих малюнків призвів до необхідності розділення деяких характеристик на дрібніші групи. Отже, смислові групи (Додаток В, таблиця В1) були отримані таким чином. Характеристика “Побутові особливості життєдіяльності” була розділена на наступні елементи - “Їжа, напої”, “Алкоголь”, “Національно-побутові символи”, “Праця в побуті”. З характеристики “Економічне життя” були виділені смислові групи “Елементи реклами”, “Атрибути ділового життя” “Техніка”. Крім того, було створено дві окремі групи “Позитивна символіка” і “Негативна символіка”. Сюди були віднесені малюнки з яскраво вираженою або позитивною, або негативною спрямованістю, які відображали бажання автора не стільки відобразити особливості даного етносу, скільки показати власне відношення до нього.

Таким чином, було отримано 15 смислових груп. Після цього підраховувалася кількість всіх зображень для кожної смислової групи, для кожного етносу окремо. Показники підраховувалися окремо для респондентів російської та української національностей (Додаток В, таблиця В1).

Як свідчать дані таблиці, національний образ найчастіше був представлений зображеннями людини або окремими елементами зовнішності. Зображення людини зустрічалися в 74% випадків. У даній смисловій групі образ українця в 49% випадків був представлений у вигляді звичайної людини, в 46 % - в національному одязі або в одязі, який може бути віднесений до сільсько-побутової (шапка-вушанка, валянки, тілогрійка), і в 5% випадків в образі ділової людини. Окремі елементи зовнішності були представлені у вигляді сорочок з вишивками, червоних шароварів, вплетених у волосся стрічок кольору національного прапора, вінків (Малюнок Д1). Образ росіянина в 69 % випадків був представлений у вигляді людини в цивільному костюмі, в 2 % випадків росіянин зображався в діловому костюмі. 26% - образ росіянина був представлений у вигляді людини в національному або сільсько-побутовому костюмі, а також в костюмах 18-19 століть (Малюнки Д2, Д3). Окремі елементи оформлення зовнішності включали зображення шапок-вушанок, сільських жіночих суконь, розкішних бальних суконь, карнавальних масок і т.д. Американець в 15 % малюнків зображався у вигляді людини в діловому костюмі, в 5% образ американця включав у собі національні символи або традиції національної культури (наприклад, образ ковбоя); 80% - образ американця являв собою образ цивільної людини, що несе в собі, проте, щось, часто властиве саме американській культурі: представники афроамериканців, культури хіппі і т.п. (Малюнок Д3). До окремих елементів зовнішнього вигляду були віднесені малюнки багатих «крутих» американців, одяг, що зображає національну символіку, ковбойські капелюхи, символіка долара и.д.

Національну кухню українців символізували малюнки сала, вареників, хліба, цибулі і пшениці. У образах росіян малюнки їжі зустрічалися рідше і були представлені зображенням сметани, капусти і хліба. Образ американця символізували малюнки гамбургерів, картоплі-фрі рісвалі тільки малюнки іємдоллара і и.роамериканцев, культури хиппи.днако, щось, прісущєєз ковбоя); у 80%, а серед напоїв - кока-кола (Малюнок Д4).

Немало уваги респонденти приділили і зображенню спиртних напоїв. При цьому образи українця і росіянина символізувала переважно горілка, а американців - пиво.

Державно-політична символіка була представлена досить одноманітно: всі три етнічні групи об'єднувало зображення національних прапорів і костюмів в колір національної символіки. У образах росіян іноді були присутні написи «СРСР» на костюмах, аналогічно у американців - “USA” (Малюнок Д5). У образах американців зображали також Статую Свободи.

До національно-побутових символів були віднесені традиційно-культурні умови життєдіяльності етносу, сюди ж можна віднести і символи праці. Національно-побутова символіка при зображенні українця небагата і представлена в основному зображенням серпа. Образ росіянина символізували зображення віника, відра, лопати і рушниці. Символіка цієї групи при зображенні як росіян, так і українців відображала більше сільський спосіб життя даних етносів (Малюнки Д6, Д7). Такого роду малюнки не зустрічалися в образі американця. В даному випадку до цієї групи символів були віднесені малюнки, що зображають елементи міського життя: міські вулиці, хмарочоси, клубне життя (Малюнок Д8). У цьому випадку можна стверджувати про рівень розвитку націй в уявленні респондентів. Слід зазначити, що серед зображень американців символи праці не представлені зовсім.

Національно-культурні символи і проведення вільного часу в образі українця символізували малюнки булави, шаблі (Малюнок Д9), зображення, що відносяться до спортивної тематики. Спортивна тематика також була присутня і в зображенні американців. Крім того, американські образи відрізнялися простотою і безтурботністю: ключки для гольфу, плеєр і сигари. Малюнки образу росіянина в даному випадку виявилися особливо бідними. Їх можна виділити тільки з окремих елементів одягу. Мало, але все таки представлена спортивна тематика. Також до даної групи можна віднести написи прізвищ відомих діячів культури Росії і України, чого не зустрічалося в зображенні американців (наприклад, Малєвич, Шевченко).

У символах економічного життя можна відмітити багато спільного між американцями і росіянами, хоча зображення американців в цій групі відрізнялося великою різноманітністю: зображення долара, пачки грошей. Росіянин теж зображався з грошима (Малюнок Д10). Економічне життя українців не було представлене.

З об'єктів природного середовища образ українця символізували малюнки квітів, серед тварин - собак, котів, птахів і свиней. Росіянина символізував пейзаж лісу, а також образи котів і свиней. Американці іноді представлялися в образі риб, навколишнє середовище символізували пальми і море (Малюнок Д11, Д12).

Елементи реклами практично не представлені. Про них можна судити тільки з малюнків американців. Дана група представлена рекламою мережі швидкого харчування «Макдональдс» і рекламою напою «Кока-кола». Техніка при зображенні росіянина була представлена малюнками ракети, трактора, автомобіля, американця - малюнками автомобіля, мотоцикла, комп'ютера. Символи цієї групи в образі українця не використовувалися.

До позитивних і негативних символів були віднесені різні підписи і коментарі респондентів, таких, що відображають, на їх думку, окремі риси вдачі або стилю життя, властиві даним етносам.

Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).

Гіпотеза: якщо сприйняття США як соціуму з вираженим чоловічим началом (шкала інтенціональності) та Росії і України як соціумів з вираженим жіночим началом (шкала екзекутивності) підтверджується, то в зображеннях респондентів переважатимуть відповідно образи чоловіків-американців і жінок-українок і росіянок.

З 50 малюнків досліджуваних було вибрано тільки ті, які зображали конкретні образи, абстрактні малюнки не враховувалися. Інтерпретація 40 малюнків показала наступні результати – (Таблиця 3.4)

Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).

«Таблиця 3.4. – Результати обробки малюнків респондентів».

Малюнок	Українець	Росіянин	Американець
Образ чоловіка	18	22	28
Образ жінки	22	17	11

Висновки:

1. Уявлення про етнос включає ядерну і периферійну складові. Ядерна складова національного образу відображає традиційно-побутовий устрій життєдіяльності етносу. Периферійна складова включає інформацію про економічний, політичний, науково-технічний розвиток етносу.

Говорячи про ядерну складову, слід зазначити, що даний експеримент показав: образи росіянина і українця багато в чому схожі один з одним - найчастіше це сільський спосіб життя, оточений звичними природними умовами існування. У їжі і напоях, характерних для даних етносів, також відмічалося багато спільного (хліб, сметана, горілка і т.д.). Що стосується американців, в уявленні респондентів їх образ був більш урбанізований, зображалися в основному елементи міського життя, більш розвинена міська культура. У зовнішньому вигляді образів наголошувалося прагнення зображати українців більш «національними» - традиційні національні костюми, наприклад. Значно менше ця тенденція відчутна в образах росіян і майже відсутня в зображенні американців. Тут можна виділити історичний стереотип сприйняття росіянина як аристократа 18-19 століть. Відносно американців відзначається сприйняття багатонаціональності країни (зображення афроамериканців). Це може говорити про те, наскільки мало українці знайомі з традиціями як близького, так і більш далекого етносів.

Говорячи про периферійну складову, не можна не відзначити один дуже важливий момент: у даному випадку відчутна більша схожість росіян і американців. Атрибутів ділового життя цих етносів значно більше, смислові групи «Техніка» і «Економічне життя суспільства» в зображенні українців відсутні взагалі, тоді як у росіян і, особливо у американців представлені яскраво. У малюнках американців особливо часто виявлялося зображення національно-політичних символів. Ці результати можуть говорити про яскравий автостереотип українців відносно свого етносу - українці зображені як більш відстала в технічному, економічному і політичному плані нація. У цьому випадку показано явне домінування росіян і американців. Судячи з цього, можна знову таки стверджувати про сприйняття цих соціумів як екстравертованих.

2. Що стосується смислових груп «Позитивна символіка» і «Негативна символіка», то простежується тенденція до позитивних оцінок своєї нації і негативних по відношенню до інших націй. Зважаючи на специфіку нинішніх відносин між даними етносами можна говорити про «явище дзеркала», описане в розділі «етнічні стереотипи», тобто, коли конкуруючі етноси приписують собі лише позитивні риси, тоді як «конкурентові» - свідомо негативні. Проте даний висновок може бути необгрунтований, тому що не підтверджений емпірично.

3. Друга мета експерименту - довести або спростувати гіпотезу про інтенціональність та екзекутивність даних етносів згідно теорії О.А. Донченко. Такі властивості етнічної психіки, як чоловіче і жіноче начало довести емпірично украй складно, проте, проективний малюнок, на мій погляд, надає таку можливість. Виходячи з отриманих результатів, вдалося довести сприйняття екзекутивності українського етносу - респонденти асоціювали образ українця з жінкою, при цьому образи жінок були м'якими і позитивними. Також підтверджується сприйняття інтенціональності американців. Образ даного етносу був розкритий за допомогою зображення чоловіків. Згідно теорії Донченко, росіяни сприймаються як суспільство з вираженою екзекутивністю, проте, в даному експерименті довести це емпірично не вдалося. Образ росіян також розкривали, зображаючи частіше чоловіків. Але не можна, проте, стверджувати, що чоловічі образи даного етносу несли в собі відбиток мужності і войовничості, що властиве справжній інтенціональності. Можна зробити припущення, що в даному випадку виявляється прагнення досліджуваних відобразити схожість росіян і американців, їх домінування над українським етносом.

Висновки

Була досліджена література по всім аспектам даної теми, а саме: властивості етнічної психіки, історичний розвиток розглянутих країн, його вплив на сприйняття українцями цих країн, особливості сприйняття народами один одного, формування етнічних стереотипів, сфери взаємодії даних країн, такі як еміграція, міжнаціональні шлюби, проблеми мови та культури, національної терпимості и толерантності.

Було проведено дослідження сприйняття українцями даних народів, їх етнічних особливостей та аспектів взємодії України з Росією і США.

Виходячи з результатів досліджуваних проблем і поставлених нами експериментів, можна зробити наступні висновки.

1. Властивості етнічної психіки України, Росії і США такі і як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність, досліджувані О.Донченко і їх сприйняття українцями в більшості випадків підтверджуються.

Україна – інтроверсія - на 100%, інтернальність – на 25%, емоційність – на 100%;

Росія – екстраверсія – на 100%, екстернальність – на 100%, емоційність – на 70%;

США – екстраверсія – на 100%, прагматизм – на 100%, інтернальність – на 50%.

2. Дані властивості етнічної психіки мають вплив на особливості як політичної, так і неполітичної взаємодії України з Росією і США. Дослідження доводить, що українці наділяють власний соціум якостями, властивими інтровертованому суспільству і такому, яке дозволяє несвідомо приймати вплив екстравертованих суспільств, в данному випадку Росії і США. Сприйняття американського і російського соціумів як екстравертованих доведено емпірично.

3. Досліджувані Донченко властивості етнічної психіки можуть стати факторами таких аспектів національного життя як міжнаціональні шлюби, еміграція, міжкультурна взаємодія і спілкування, формування ставлення до інших народів.

4. Нестача інформації про національні особливості як близьких за культурою і ментальністю народів (в даному випадку Росія), так і далеких (США) призводить до формування етнічних стреотипів, що в науці відомі як гетеростереотипи.

Рекомендації

Матеріали даної роботи та результати досліджень можна використовувати:

1. На лекціях та семінарських заняттях з етнопсихології та соціальної психології для детального вивчення особливостей етнічної психіки різних народів.

2. На конференціях та круглих столах, присвячених проблемам взаємодії етносів.

3. У повсякденному житті для попередження та пояснення політичних і соціальних подій, конфліктів на етнічному грунті.

Список використаних джерел

1. Абалакина М.А., Агеев В.С., Мак-Фарланд С. Авторитарная личность в США и СССР // Человек. 1990. № 6.

2. Абдулатипов Р. Г. Природа и парадоксы национального “Я”. М.: Мысль, 1991.

3. Агеев B. C. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990.

4. Аклаев А.Р. Язык в системе национальных ценностей и интересов // Духовная культура и этническое самосознание наций. Вып. 1. М., 1990.

5. Арутюнов С. Л. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. М.: Наука, 1989.

6. Баронин А.С. Этническая психология. – К.: Тандем, 2000. – 264с.

7. Бердяев Н. Судьбы России: Опыты по психологии воины и национальности. М.: Мысль, 1990.

8. Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. СПб., 1994

9. Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.: Наука, 1987.

10. Бромлей Ю. В., Козлов В. И. Этносы и этнические процессы как предмет исследования // Этнические процессы в современном мире / Отв. ред. Ю. В. Бромлей. М.: Наука, 1989. С. 5 — 29.

11. Бромлей Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. М.: Мысль, 1990.

12. Галаганов С.Г. Запад и Восток, традиции и современность: Курс лекций для студентов негуманитарных специальностей. М., 1993.

13. Губогло М.Н. Современные этноязыковые процессы (Опыт, уроки и задачи этносоциологического изучения) // Расы и народы. Вып. 3. М., 1979.

14. Донченко О., Романенко Ю. Архетип соціального життя і політика. Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 334с.

15. Донченко О. Социетальная психика. – К.: Наукова думка, 1994 – 207с.

16. Дробижева Л.М. Этническое и историческое самосознание народов СССР на рубеже последнего десятилетия XX века (в конце 80-х — начале 90-х гг.) // Духовная культура и этническое самосознание. Вып. 2. М., 1991.

17. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие – М.: ИНФРА-М, 1997. – 256 с.

18. Дубов И.Г. (ред.) Ментальность россиян. М.: АСТ, 1997.

19. Иванова Т.В. Изучение этнических стереотипов с помощью проективных рисунков // Вопр. психол. 1998. № 2.

20. Ковалевский П.И. Психология русской нации // Этнопсихологические сюжеты. СПб., 1992.

21. Козлов В.И. Национализм и этнческий нигилизм // Свободная мысль, 1996, № 6.

22. Куликов В.Н. Психологическая структура этноса // Введение в этническую психологию. СПб., 1995.

23. Кульчицький О. Свiтовiдчування українця // Українська дума / Ред. В. Плачинда. Київ: Фенiкс, 1992. С. 48 — 65.

24. Лебедева Н. М. Психологические аспекты этнической экологии // Этническая экология: теория и практика / Под ред. В. П. Терехова. М.: Наука, 1991. С. 100 — 124.

25. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию: Уч. пособ. для студентов психол. и этнол. спец. М.: Старый Сад, 1998.

26. Лебедева И. Социальная психология этнических миграций. М., 1993.

27. Лебон Г. Психология народов и масс. СПб., 1995.

28. Мулдашева А.Б. Психологические особенности этнокультурной маргинальности // Социально-психологические исследования межнациональных отношений. М., 1993.

29. Немов Р.С. Практическая психология. – М.: 1998. - 318 с.

30. Перин Р.Л. Психология национализма. СПб., 1999.

31. Пибоди Д. Психосемантический анализ стереотипов русского характера: кросскультурный аспект // Вопр. психол. 1993. № 3.

32. Платонов Ю.П. Этническая психология. СПб., 2001.

33. Психологія: словарь. М., 1990.

34. Романова Г. Е. Проективная методика “Чужие рисунки” // Психол. журн. 1993. № 5.

35. Романова Е. С., Потемкина О. Ф. Графические методы в психологической диагностике. М.: Дидакт, 1992.

36. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. СПб., 1999.

37. Собкин B. C., Шмелев А. Г. Психосемантическое исследование актуализации стереотипов социального поведения // Вопр. психол. 1995. № 1.

38. Согрин В.В. Идеология в американской истории от отцов-основателей до конца XX века. М.,1995.

39. Солдатова Г.У. Психология межэтнической нетерпимости. М., 1998.

40. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология – М.: ИПРАН, Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 320с.

41. Українська народнiсть: нариси cоцiально-економічної i етно-полiтичної icтopiї / Вiдп. ред. Ю. Ю. Кондуфор. Київ: Наукова думка, 1990.

42. Хотинец В.Ю. Этническое самосознание. СПб.: Алетейя, 2000.

43. Шлезингер-мл. А. Циклы американской истории. М., 1992.

44. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию. М., 1997.

45. www.ht.ru

46. www.rustrana.ru

47. www.dialogs.org.ua

48. www.ido.edu.ru

49. www.mospsy.ru

50. www.psyfactor.org.ru

51. www.historic.ru

52. www.ecsocman.edu.ru

53. www.nationalism.org.

54. www.fom.ru

Додаток А. Дані сприйняття українцями явищ етнічної психіки росіян та американців згідно теорії О.Донченко, представлені у діаграмах

«Діаграма А1 - Шкала екстраверсії/інтроверсії"

«Діаграма А2 - Шкала емоційності/прагматизму».

«Діаграма А3 – Шкала екстернальності/інтернальності».

Додаток Б. Анкета, розроблена автором дипломної роботи, що стосується сфер взаємодії України з Росією і США та сприйняття цієї взаємодії українцями.

Таблиця Б1

№	Вопрос	Да	Нет
1.	Считаете ли вы, что США и Россия влияют на политическую жизнь украинского народа?
2.	Допускаете ли вы возможность «холодной войны» между Россией и США?
3.	Считаете ли вы, что украинское общество не может достичь благополучия, потому что люди не желают ничего менять?
4.	Почему, на ваш счет, украинцы массово эмигрируют в США и Россию?
5.	Если бы у вас была возможность уехать в одну из этих стран, уехали бы вы и куда? Почему?
6.	Почему, на ваш счет, американцы стремятся найти жену именно на Украине?
7.	Как вы считаете, насколько удачны такие браки? Почему?
8.	Как вы оцениваете успешность браков между россиянами и украинцами? Аргументируйте
9.	Считаете ли вы, что менталитет россиян и украинцев похож? В чем?
10.	Считаете ли вы, что Россия до сих пор стремится соединиться с Украиной в экономическом и политическом плане?
11.	В чем, вы находите, неудачи отечественного кинематогрофа?
12.	Находите ли вы похожими американские и российские фильмы? В чем?
13.	В чем различие между российскими и американскими фильмами?
14.	Находите ли вы оригинальными фантастические американские фильмы, изображающие будущее? Почему?
15.	В чем успех российских и американских фильмов на Украине?
16.	Считаете ли вы, что украинские народные песни лиричны и напевны настолько, что не утратили актуальности и сегодня могут сосуществовать с современной музыкой?
17.	Считаете ли вы, что в России легче сделать карьеру писателя, артиста и т.п.? Почему?
18.	Какой бы фильм вы с удовольствием посмотрели сейчас? «Бригада» «Секретные материалы» «Штольня»
19.	Кого из классиков вы предпочитаете? Драйзер Пушкин Франко
20.	Был ли у вас опыт общения с людьми других национальностей? Легко ли вам общаться с ними? В чем сложности?
21.	Считаете ли вы, что российсий язык должен стать вторым государственным в Украине?
22.	Считаете ли вы необходимым знание английского языка сегодня?
23.	Как вы относитесь к двуязычию в нашей стране?
24.	На каком языке общаетесь вы с вашими близкими и друзьями?

Додаток В. Таблиця даних, отриманих в результаті експерименту з проективними малюнками.

«Таблиця В1 - Сприйняття національних образів респондентами різних національних груп».

Смислові групи	Національність респондентів
	українці			росіяни
	Стимульні об‘єкти
	укр.	рос.	амер.	укр.	рос.	амер.
Людина. Окремі елементи зовнішності	39	38	35	4	4	4
Їжа, напої	5	1	4			1
Алкоголь	2	3	1			1
Державно-політична символіка	8	8	14	2	1
Національно-побутові символи	2	2	2
Національно-культурні символи	3	2	1
Вільний час	1	1	3
Праця у побуті	2	4
Економічне життя суспільства		1	5
Атрибути ділового життя	2	3	3
Природне середовище	5	7	5
Елементи реклами			1
Техніка		1	3
Позитивна символіка	3	1
Негативна символіка	2	2	3