Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Навчально-науковий інститут економіки

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

з управлінського обліку на тему:

Порядок калькулювання повних і змінних витрат

Дніпропетровськ 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1. Калькулювання повних і змінних витрат

1.1. Класифікація затрат на постійні і змінні

1.2. Калькулювання повних витрат

1.3. Калькулювання змінних витрат

Розділ 2. Перспективи розвитку управлінського обліку

Розділ 3. Розрахункова частина

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Радикальні ринкові перетворення в економіці України вимагають змін в усіх сферах господарювання та функціях управління виробничими процесами. При подальшому формуванні ринкового середовища, планомірному курсі на удосконалення бухгалтерського обліку і його системи в цілому, головною умовою зростання виробничого та експортного потенціалу України є перехід до нової системи управління виробництвом, інтеграція методів управління в єдину систему управлінського обліку, основою якого є формування інформації про витрати підприємства і собівартість.

Трансформація вітчизняної системи бухгалтерського обліку згідно вимог міжнародних бухгалтерських та аудиторських стандартів, прийняття національних стандартів та Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій призвели до суттєвої перебудови методології бухгалтерського обліку і необхідності перегляду питань його організації, зокрема обліку витрат на виробництво.

Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку, нові економічні умови значно розширюють можливості підприємств у визначенні правил ведення облікової політики. Вітчизняні підприємства, виходячи з вимог господарювання, можуть самостійно визначати конкретні методики та форми організації бухгалтерського обліку, обирати методи оцінки виробничих запасів при їх віднесенні на витрати виробництва, способи і методи обчислення собівартості продукції.

В цих умовах зростають вимоги до бухгалтерського обліку‚ перш за все‚ в напрямку підвищення гнучкості, аналітичності та оперативності одержуваної інформації про витрати на виробництво продукції з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Вирішення цієї проблеми вимагає створення нової системи одержання інформації про виробничі витрати‚ застосування нетрадиційних для вітчизняної практики бухгалтерського обліку підходів до калькулювання собівартості продукції, оптимізації результатів діяльності підприємства через застосування принципів і методів управлінського обліку.

Проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції постійно знаходяться в центрі уваги багатьох відомих вчених. Значна увага їм приділена в працях таких економістів: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова‚ З.В. Гуцайлюка‚ В.І. Єфіменка‚ Б.М. Литвина, Ю.Я. Литвина‚ М.Р. Лучка‚ М.С. Пушкаря‚ В.В. Сопка‚ М.Г. Чумаченка та ін. Вагомий вклад у розвиток методологічних питань обліку витрат виробництва внесли зарубіжні вчені: О.П. Аксененко‚ П.С. Безруких‚ Р.Вандер Віл‚ Фандель Гюнтер‚ К. Друрі‚ В.Ф. Палій‚ Т. Скоун‚ В.І. Ткач‚ Д. Фостер‚ Ч.Т. Хорнгрен‚ А. Яругова та ін. Питання обліку витрат та калькулювання собівартості продукції на плодоовочевих консервних підприємствах висвітлені в працях А.М. Герасимовича‚ З.Г. Ельпінера, В.О. Ластовецького, В.О. Озерана, В.С. Рудницького та ін. Аспекти автоматизації обліку витрат досліджені в роботах Ю.А. Вериги‚ В.П. Завгороднього‚ М.М. Осейко‚ О.В. Сівак та ін.

Одержані протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок по проблемах удосконалення обліку витрат на виробництво мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Крім того‚ потребують удосконалення діючі форми документації з обліку витрат з метою належного їх застосування в аналітичному та управлінському процесах.

Основною метою курсової роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних‚ методичних і практичних рекомендацій і пропозицій з удосконалення методики обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості в підприємствах у відповідності з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, використання яких сприятиме підвищенню ефективності розвитку виробництва‚ задоволенню суспільних потреб у продукції‚ забезпеченню отримання підприємницькими структурами достатнього рівня прибутковості і рентабельності їх діяльності.

Завдання курсової роботи:

узагальнити теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання;

дати оцінку та запропонувати сучасні концепції вибору моделі обліку витрат і калькулювання собівартості продукції ;

дослідити сучасні методи розподілу загальновиробничих витрат;

проаналізувати систему калькулювання за повними витратами ;

проаналізувати систему калькулювання за змінними витратами;

розглянути перспективи розвитку управлінського обліку.

У процесі дослідження узагальнено законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали з питань методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, економічну літературу вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, використано традиційні методи і прийоми бухгалтерського обліку та окремі методичні прийоми управлінської бухгалтерії підприємств зарубіжних країн.

Розділ 1. Калькулювання повних і змінних витрат

1.1. Класифікація затрат на постійні і змінні

Для підприємства, що працює в умовах ринкової економіки, часто мають місце економічні ситуації, пов'язані з коливаннями завантаження виробничих потужностей, що спричиняє зміну обсягу виробництва і продажу, а це, в свою чергу, істотно впливає на собівартість продукції, і, отже, на фінансові результати. [6]

Для ефективного управління собівартістю продукції, метою якого є зниження затрат на її виготовлення і реалізацію, є необхідним аналіз поведінки затрат. За цією ознакою усі затрати можна класифікувати таким чином:

Змінні – змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва (затрати на сировину, основні матеріали). Під змінними затратами розуміють затрати, величина яких змінюється зі зміною міри завантаження виробничих потужностей чи обсягів виробництва. До них належать, наприклад, затрати на сировину й основні матеріали, заробітна плата основних виробничих робітників та інші. Залежно від процентного співвідношення зміни затрат і зміни обсягу виробництва змінні затрати, в свою чергу, підрозділяються на пропорційні, прогресивні і дегресівні.

Напівзмінні – міняються зі зміною обсягу виробництва, але не прямо пропорційно.

Напівпостійні - залишаються постійними до визначених меж росту обсягу продукції.

Постійні – незмінні в рамках звітного періоду, до них прийнято відносити такі затрати, величина яких не змінюється зі зміною міри завантаження виробничих потужностей чи зі зміною обсягу виробництва (наприклад, амортизація основного капіталу, що нараховується за період, орендна чи лізингова плата, відсоток на позиковий капітал і інші).[3]

Всі чотири групи затрат підрозділяються в бухгалтерії на умовно-змінні і постійні. Перші складають технологічну собівартість продукції і враховуються як прямі затрати.

Змінні і постійні затрати класифікуються за джерелами виникнення затрат: змінні характеризують затрати господарської активності, що пов'язана із зростанням обсягу продукції, а постійні характеризують затрати, що пов'язані зі здатністю господарювати, тобто показують ефективність управління. До цих затрат відносяться затрати на інвестиції (амортизація), оплата керівництва, затрати на здійснення економічної політики (реклама, наукові розробки і т.д.). [7]

Крім поводження затрат залежно від зміни обсягу виробництва, важливим аспектом теорії класифікації затрат на постійні і змінні є умовність такого підрозділу.

Існує велика кількість видів затрат, що визначають величину сукупних затрат при зміні обсягу виробництва (затрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, транспортні затрати й інші). Оскільки коефіцієнт реагування цих змінних затрат визначає рішення про збільшення чи зменшення обсягу виробництва, такі затрати називаються вирішальними.

Затрати інших видів (заробітна плата адміністрації підприємства, охорони, плата за орендовані основні засоби та інші) не залежать від обсягу виробництва. Вони просто є умовою функціонування підприємства. Їх прийнято називати затратами, що не визначають рішення. Однак зробити висновок про те, що всі змінні затрати впливають на рішення про обсяги виробництва, а всі постійні не впливають, не можна. Існують затрати, що у певній ситуації можуть бути постійними, а в іншій – змінними. Відповідь на питання, вважати затрати постійними чи змінними, залежить від двох факторів: тривалості періоду, що розглядається для ухвалення рішення, і подільності виробничих факторів. [2]

Даремно поділяти затрати на постійні і змінні за їх сутністю. В теорії класифікації затрат на постійні – змінні управлінського (виробничого) обліку затверджується, що характер поведінки затрат залежить від відповідної виробничої ситуації, у якій приймаються рішення. Навіть якщо підприємство не працює, воно все одно повинно сплачувати відсотки на позиковий капітал; ці відсотки є постійними затратами, тому що їх величина не залежить від завантаження чи обсягу виробництва. Ці ж відсотки стають змінними, коли змінюється ситуація для схвалення рішення, наприклад, передбачається продати підприємство. Якщо постало питання, виробляти, наприклад, 1000 шт. конкретних виробів або ліквідувати підприємство, то усі затрати стають змінними.

Інша причина виникнення постійних затрат - недостатня подільність виробничих факторів. Наслідком її є те, що багато затрат зростають не поступово зі збільшенням завантаження, а стрибкоподібно. Ці затрати постійні для визначеного інтервалу завантаження потужностей, потім вони різко підвищуються і знову залишаються незмінними на визначеному інтервалі. Такі затрати називають стрибкоподібними чи постійними для даного інтервалу. Чим менше стають інтервали завантаження, тим ближче затрати за своїм характером до змінних.

Можна виділити два напрямки практичного розвитку класифікації затрат: розподіл затрат на постійні – змінні в разі потреби й удосконалювання методів і способів такого розподілу. [4]

Бухгалтерський підхід багато в чому є прагматичним. Відповідно до цього підходу затрати спрощено поділяються, як правило, на дві групи: змінні і постійні. Але навіть при використанні даного підходу не можна ігнорувати факт існування змішаного типу багатьох видів затрат, що носять напівзмінний характер. Тому в рамках бухгалтерського підходу в теорії і практиці управлінського (виробничого) обліку застосовується ряд методів поділу затрат на постійну і змінну частини. Наприклад, таких, як метод кореляції, метод найменших квадратів та інші.

Стосовно методу найменших квадратів можна сказати, що він є чуттєвим до значних відхилень від середніх, а іноді грубіші методи можуть давати точніші результати.

Дані методи відносяться до категорії найбільш простих і доступних методів, а їх надійність можна забезпечити шляхом проведення попереднього якісного аналізу даних.

1.2. Калькулювання повних витрат

Основний принцип підприємницької діяльності – отримання прибутку. Підприємство зобов’язане дотримуватися цього принципу в довгостроковому періоді, однак у короткостроковому періоді іноді може його порушувати. [3]

Яка ж має бути ціна товару чи послуг, щоб дотримуватися цих правил введення господарської діяльності?

Інструментом для того є калькуляція.

Калькуляцією – можна визначити як класифікувався, і реєстрацію так і відповідний розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг.

Розрізняють калькуляцію з повним розподілом затрат (повне калькулювання) і калькуляцію за змінними витратами (калькуляція часткових витрат). [6]

Система обліку і калькулювання за повними витратами передбачає, що в собівартість продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом виробництва:

- прямі матеріали;

- пряма заробітна платня;

- інші прямі затрати;

- накладні загально виробничі затрати.

Калькулювання собівартості продукції з повним розподілом затрат може здійснюватись:

- згідно із замовленням (проектами);

- згідно з виробничими процесами;

- на основі виробничої діяльності.

Об'єктами обліку при калькулюванні затрат згідно із замовленнями є пенні окремі замовлення (проекти). Кожному замовленню надають окремий шифр (номер), який проставляють у первинних документах обліку витрат і за якими здійснюється групування первинних документів (та затрат) за замовленнями. [7]

Прямі затрати відносять на собівартості замовлень на підставі групування первинних документів.

Загальновиробничі затрати, які є непрямими, протягом періоду (наприклад, місяця) враховують окремо, на окремих рахунках, а в кінці місяця відносять на собівартість окремих замовлень через їх розподіл.

Фактичну собівартість замовлення визначають лише після його виконання. Якщо замовлення налічує багато виборів, то для визначення фактичної собівартості одиниці продукції необхідно загальну суму затрат розділити на кількість виробів.

Калькулювання затрат згідно з процесами (попередільний метод) використовують у тих виробництвах, де вихідна сировина проходить цілу низку технологічних виробничих процесів, переділів виробництва. [2]

На кожному переділі отримують напівфабрикат, який є вихідною сировиною (або матеріалом) для подальшого переділу. На останньому переділі отримують готову продукцію. Цей метод використовують у металургійній, хімічній, текстильній та інших галузях промисловості.

Затрати за цим методом враховують по переділах і видах продукції.

Об’єктами калькуляції є напівфабрикатів кожного переділу і готова продукція останнього переділу.

- напівфабриктний, за яким визначають фактичну собівартість напівфабрикатів кожного переділу;

- без урахування собівартості напівфабрикатів, за яким облік затрат здійснюють у переділах, але собівартість напівфабрикатів не визначають.

Зведенням затрат у переділах підраховують собівартість готової продукції на останньому переділі.

Система калькулювання на основі виробничої діяльності зорієнтована на контроль і скорочення тривалості виробничого процесу, особливо тих операцій, які не збільшують цінності виробу ( транспортування, зберігання, контроль, інше), що сприяє зниженню витрат і собівартості продукції.[4]

При цій системі калькулювання виробничі накладні затрати обліковують за так званим "центрами виробничої діяльності", а потім розподіляють між видами продукції на основі баз розподілу. Тобто для кожного виду затрат визначають свою базу (фактор) розподілу, а потім розраховують величину цих затрат на одиницю фактора їх зміни. За базу розподілу можуть бути прийняті виробничі показники, кількість співробітників, кількість відпрацьованого часу тощо.

1.3. Калькулювання змінних витрат

Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається – тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції.

Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони поділяють обліку окремо і їх списують на звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису). [5]

На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні затрати. Часто буває так, що затрати не є ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібне детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно характеру діяльності підприємства.

Постійні затрати не залишаються незмінними на всіх рівнях обсягу виробництва Настає момент, коли будь-яке подальше збільшення обсягу виробництва потребує додаткового обладнання, а можливо, й розширення виробничих площ. Тому деякі затрати можна розглядати як постійні лише в межах певного періоду або для певного асортименту продукції.

Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в фінансовому менеджменті для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення, планування прибутку, рішень типу "виготовляти чи купувати?" та ін.

Із системою обліку і калькулювання змінних витрат пов'язаний показник маржинального доход. [6]

Маржннальний дохід – це різниця між доходом від реалізації продукції і сумою змінних затрат. Він є проміжним фінансовим результатом, який покриття постійних витрат і отримання прибутку.

Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат (рис.1).

Рис.1. Калькулювання повних і змінних витрат

З наведеної схеми видно, що в системі калькулювання повних витрат до собівартості продукції включають усі виробничі витрати. Відповідно, всі виробничі накладні витрати (і змінні, і постійні) розподіляють між виробами і включають до собівартості незавершеного виробництва та готової продукції.

Розділ 2. Перспективи розвитку управлінського обліку

Протягом останніх десятиліть господарський облік включав три види: оперативний (здійснювався безпосередньо на місці, де відбувалися господарські операції та процеси), статистичний (вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей за кожним підприємством та загалом за регіоном), бухгалтерський. На даному етапі економічного розвитку з підвищенням вимог з боку користувачів до відображення операцій і результатів господарської діяльності переглядаються й уточнюються науково-практична база бухгалтерського обліку, яка призначена бути фундаментом теоретичних і практичних аспектів реалізації його засад. [4]

Сьогодні вітчизняними науковцями господарський облік залежно від функцій, змісту даних, методів і способів їх отримання інтегрується на такі види:

фінансовий – бухгалтерське оформлення й реєстрація господарських операцій на рахунках, ведення зведеного обліку та узагальнення даних на звітну дату;

податковий – система накопичення інформації, необхідної для розрахунку податків і контролю за своєчасністю їх сплати та надання про них своєчасної звітності контрольним органам;

динамічний – система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання ефективності господарської діяльності;

актуарний – система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства;

соціальний – розширення меж бухгалтерського обліку за двома напрямами – збільшення складу показників бухгалтерської звітності та концентрації уваги на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією (екологічно орієнтований облік);

креативний – будь-який науковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленням стандартам і принципам (є результатом облікової політики та використовується без прямого порушення законодавства);

стратегічний (прогнозний) – фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з зобов’язаннями, контролем, готівкою та потенціалом;

управлінський – створення інформації для прийняття ефективних управлінських рішень з питань виробничої діяльності, визначення відхилень фактичних показників від прогнозних значень у поточному та оперативному режимах. [5]

Система управлінського обліку постійно поновлюється. Управлінський облік створювався на основі виробничого обліку як складової частини бухгалтерського обліку підприємства для посилення впливу облікових даних на систематичне зниження собівартості виробленої продукції, як чинника посилення конкурентоспроможності підприємства.

Для подальшого вдосконалення управлінського обліку на підприємствах необхідно вирішити такі проблеми:

у визначенні управлінського обліку доцільно більш точно вказати його призначення. Він доповнюється плануванням витрат і собівартості продукції, їхнім аналізом і розробкою проектів рішень щодо управління витратами підприємства;

калькулювання витрат за центрами відповідальності в порівнянні з плановими завданнями;

забезпечення точності даних обліку й аналізу собівартості продукції;

Сучасний управлінський облік – це не суто облік, а оптимізація господарської діяльності.

Впровадження управлінського обліку на підприємстві залежить від розмірів підприємства та чисельності його управлінського персоналу.

Бухгалтерський та управлінський обліки пов’язані об’єктами, методами, первинною документацією, тому розмежувати їх на конкретному підприємстві практично не можливо. Управлінський облік у сучасному науково-практичному трактуванні є окремим елементом менеджменту діяльності, який в основі своїй використовує інформацію внутрішньогосподарського обліку та показники фінансової звітності в цілому.

На мою думку, в теперішній час, при обмеженості ресурсів та при високих цінах на них, кожне підприємство буде намагатися скоротити свої витрати. Це буде можливе лише при правильному прийняті управлінських рішень, що призведе до розвитку управлінського обліку.

Розділ 3 . Розрахункова частина

Таблиця 1

"Електропостачання"		Варіант 8	Кореспонденція рахунків
№ пор.	Зміст операції	Сума, грн	Дт.	Кт.
1.	Нараховано зарплату працівникам електоропостачання	940	2343	661
2.	Здійснено відрахування на соціальні заходи	340,28	2343	65
	Пенсійний фонд	312,08	2343	651
	Фонд соціального страхування	14,1	2343	652
	Фонд зайнятості	12,22	2343	653
	Соціальне страхування від нещасних випадків	1,88	2343	656
3.	Нараховано амортизацію по основним засобам	123,00	2343	131
4.	Послуги сторонніх організацій щодо ремонту електромереж	165,00	2343	685
5.	Списано вартість будівельних матеріалів на ремонт електромереж	658,00	2343	205
6.	Нараховано за спожиту електроенергію	13235,00	2343	685
	Всього витрат	15461,28
7.	Списано спожиту електроенергію на споживачів
	тваринництво - 63000 кВт	8855,09	232	2343
	адміністративні витрати - 5000 кВт	702,79	91	2343
	гужовий транспорт - 8000 кВт	1124,46	2345	2343
	вантажний автотранспорт - 15000 кВт	2108,36	2342	2343
	ремонтна майстерня - 4000 кВт	562,23	2341	2343
	промислові виробництва -15000 кВт	2108,36	233	2343
	Всього 110000 кВт	15461,29

Фактичну собівартість 10 кВт = ( 15461,28/ 110000) * 10 = 1,40557 грн.

Таблиця 3

Вантажний автотранспорт		Варіант 2	Кореспонденція рахунків
№ пор.	Зміст операції	Сума, грн	Д-т	К-т
1.	Нараховано зарплату водіям вантажного автотранспорту	9042,00	2342	661
2.	Здійснено відрахування на соціальні заходи	3273,2	2342	65
	Пенсійний фонд	3001,94	2342	651
	Фонд соціального страхування	135,63	2342	652
	Фонд зайнятості	117,55	2342	653
	Соціальне страхування від нещасних випадків	18,08	2342	656
3.	Списано бензин на роботу автотранспорту	8549,00	2342	203
4.	Нараховано амортизацію по основним засобам	956,00	2342	131
5.	Списано витрати з поточного ремонту автотранспорту у власній ремонтній майстерні	758,68	2342	2341
6.	Списано вартість електроенергії	2108,36	2342	2343
	Всього витрат	24687,24
7.	Списано послуги вантажного автотранспорту на споживачів
	рослинництво - 20000 т/км	8440,08	231	2342
	тваринництво - 30000 т/км	12660,12	232	2342
	промислове виробництво - 5000 т/км	2110,02	233	2342
	капітальне будівництво - 3500 т/км	1477,01	151	2342
	Всього - 58500	24687,23

Фактична собівартість 10 т/км = (24687,24/ 58500) * 10 = 4,220041 грн.

Таблиця 4

"Жива тяглова сила"		Варіант 2	Кореспонденція рахунків
№ пор.	Зміст операції	Сума, грн	Д-т	К-т
11.	С-до на початок звітного періоду	20682,00
22	Нараховано зарплату працівникам, зайнятим на обслуговуванні робочої худоби	870,00	2345	661
33.	Здійснено відрахування на соціальні заходи	314,94	2345	65
	Пенсійний фонд	288,84	2345	652
	Фонд соціального страхування	13,05	2345	652
	Фонд зайнятості	11,31	2345	653
	Соціальне страхування від нещасних випадків	1,74	2345	656
44.	Нараховано амортизацію по основним засобам	62,50	2345	131
55.	Списано вартість витрачених кормів	521,00	2345	208
66.	Списано вартість витрачених медикаментів	69,00	2345	208
77.	Списано спожиту електроенергію на гужовий транспорт	1124,46	2345	2343
8.	Всього витрат	2961,90
99.	Виконано робочих днів	3535,00
110.	Вартість гною	141,00	27	2345
111.	Вартість приплоду оцінена за справедливою оцінкою	3255,00	212	2345
112.	Собівартість 1 робочого дня	6,69

Собівартість 1 робочого дня = 23643,9/ 3535 = 6,69грн.

Таблиця 5 .Облік витрат і виходу продукції рослинництва та визначення собівартості озимої пшениці

№ п/п	Зміст операції	Сума, грн.	Дт.	Кт.
1.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) оплата праці працівників	720,00	231	661
2.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до пенсійного фонду	239,04	231	651
3.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду соціального страхування	10,80	231	652
4.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду зайнятості	9,36	231	653
5.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) відрахування до фонду виробничого травматизму	1,44	231	656
6.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) покупні насіння та посадковий матеріал	660,00	231	208
7.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) насіння та посадковий матеріал власного виробництва	350,00	231	27
8.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) покупні добрива та засоби захисту рослин	540,00	231	208
9.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві органічні добрива власного виробництва	300,00	231	232
11.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) послуги власного вантажного автотранспорту	8440,08	231	2342
12.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) амортизація основних засобів	60,00	231	131
13.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) загальновиробничі витрати	140,00	231	91
14.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (посів озимої пшениці) вартість страхування посівів	130,00	231	655
15.	Після появи сходів озимої пшениці і можливості достовірно з’ясувати їх справедливу вартість оприбутковується поточний біологічний актив рослинництва	100,00	211	231
16.	Визнано витрати (доходи) від первісного визнання поточного біологічного активу рослинництва (дебет субрахунку 231 – ? грн., кредит субрахунку 231 - ? , різниця списується на витрати (доходи))	11500,72	940	231
17.	На квартальну дату поточні біологічні активи рослинництва які облічуються за справедливою вартістю (посіви озимої пшениці) дооцінені до нової справедливої вартості 600 грн.	500,00	211	710
18.	Списується вартість поточних біологічних активів (посівів озимої пшениці) на початок збору врожаю	600,00	231	211
19.	Віднесено на витрати по збору врожаю, його сушінню та сортуванню паливо	500,00	231	203
20.	Віднесено на витрати по збору врожаю, його сушінню та сортуванню нарахована оплата праці працівникам зайнятим в рослинництві	100,00	231	661
21.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до пенсійного фонду	33,2	231	651
22.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду соціального страхування	1,5	231	652
23.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду зайнятості	1,3	231	653
24.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) відрахування до фонду виробничого травматизму	0,2	231	656
25.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) амортизація основних засобів	50,00	231	131
26.	Надані послуги сторонньою організацією по збиранню врожаю	100,00	231	685
27.	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в рослинництві (збирання, сортування і сушіння озимої пшениці) роботи та послуги власних допоміжних виробництв	150,00	231	234
28.	Оприбутковано готову продукцію (зерно з під комбайна) від рослинництва за справедливою вартістю зменшеною на суму витрат на місці продажу (1250т.*1000 грн.)	1250000,00	27	231
30.	Оприбутковано готову продукцію (солому) від рослинництва за справедливою вартістю зменшеною на суму витрат на місці продажу	500,00	27	231
31.	Внаслідок сортування і сушіння сторнуються мертві відходи і усушка по вартості зерна (10т.*100 грн.)	1000,00	27	231
32.	Внаслідок сортування і сушіння сторгуються зерно відходи по вартості зерна (30т.*100грн.)	3000,00	27	231
33.	Оприбутковуються зерно відходи по справедливій вартості (30т.*50грн.)	1500,00	27	231
34.	Визнано витрати (дохід) від первісного визнання сільськогосподарської продукції рослинництва (дебет субрахунку 231 - ?, кредит субрахунку 231 -?, різниця списується на витрати (доходи)	1255563,8	231	710

Розрахунок виробничої собівартості продукції вирощування озимої пшениці.

Витрати прямі: Продукція:

Посів 11301,44 грн. Чисте зерно 1210 ц (1250 – 10- 30)

Збирання 836,2 грн. Солома вартістю 500 грн.

Зерно відходи 30 т. (вміст зерна 60%)

Разом витрат на вирощування 12137,64 грн.

Валовий збір зерна 1228 т.(1210т + (30т. * 60%))

Витрати які припадають на зерно _11637,64_ грн.(12137,64 - 500)

Собівартість 1т пшениці ____9.48___грн. (11637,64/ 1228т).

Витрати що припадають на зерно відходи _170,64__ грн. (9.48 * 18т)

Собівартість 1т. зерно відходів __5.69 грн. (170,64/ 30т

Таблиця 6 .Облік витрат і виходу продукції тваринництва та визначення собівартості продукції молочного скотарства

№	Зміст операції	Сума, грн.	Дт.	Кт.
1	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві оплата праці працівників	670	232	661
2	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до Пенсійного фонду	222,44	232	651
3	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду соціального страхування	10,05	232	652
4	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду зайнятості	8,71	232	653
5	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві відрахування до фонду виробничого травматизму	1,34	232	656
6	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві покупні корми	350	232	208
7	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві корми власного виробництва	285	232	231
8	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві солома озимої пшениці на підстилку – 5т	2500,00	232	27
9	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві медикаменти	950	232	208
10	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві костюми брезентові	170	232	22
12	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві послуги власного вантажного автотранспорту	12660,12	232	2342
13	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві електроенергії	8855,09	232	2343
14	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві амортизація основних засобів	50	232	131
15	Відпущені зі складу відра термостійкі, прозорі для доїльних апаратів на молочнотоварну ферму	671	232	22
16	Відпущені зі складу будівельні матеріали на поточний ремонт корівника і використано: - шифер - цвяхи - цемент	600 120 275	232	205
17	Віднесено витрати на біологічні перетворення біологічних активів в тваринництві загальновиробничі витрати	180	232	91
18	Одержано від основного молочного стада великої рогатої худоби 60520 кг молока (справедлива вартість 1 кг молока – 1,20 грн.)	72624,00	27	232
19	Одержано 25 голів приплоду телят (справедлива вартість 1 гол. приплоду – 100 грн.)	2500,00	213	232
20	Одержано гною 350 т	350,00	27	232
21	Визнано витрати (дохід) від первісного визнання сільськогосподарської продукції рослинництва (дебет субрахунку 232 - ?, кредит субрахунку 232 -?, різниця списується на витрати (доходи)	46174,84	232	710

Тема: Промислове виробництво

Реєстр господарських операцій з обліку витрат і виходу продукції підсобних (промислових) виробництв у ТОВ «Авангард» за звітний місяць 2007 р., грн.

Таблиця 7

Зміст операції та підстава для її проведення	Види підсобних виробництв		Кореспондучі рахунки
	Млин	Молокозавод	Д-т	К-т
Нараховано відрядно оплату праці працівникам, зайнятим на: переробці зерна на борошно переробці молока	1245,00	4596,60	233	661
Разом	1245,00	4596,60	233	661
Нараховано відрядну оплату праці працівникам, зайнятим на ремонті приміщення млина	163,20
Разом (операції 1 + 2)	1408,2	4596,60	233	661
Здійснено відрахування на соціальні заходи: - на випадок тимчасової втрати працездатності - на випадок безробіття - до Пенсійного фонду - на страхування від нещасного випадку	21,12 18,3 467,52 2,82	68,95 59,76 1526,07 9,19	233	652 653 651 656
Разом	509,76	1663,97
Списано на переробку : - молоко : - власне 18 тон. - давальницьке 10 тон.		36000,00 -	233	27
Разом		36000,00
Списано на переробку: - пшеницю : - власна 40 тон. - давальницька 18 тон. - жито : - власне 42 тони	40000,00 - 50400,00		233	27
Разом по операції	90400,00	36000,00
Нараховано амортизацію на ОЗ промислових виробництв за прямолінійним методом: Млин: - первісна вартість 38600 грн. - ліквідаційна вартість 2600 грн. - строк корисного використання 30 років	100		233	131
Молокозавод: - первісна вартість 91900 грн. - ліквідаційна вартість 5500 грн. - строк корисного використання 24 років		300		131
Накопичувальна відомість роботи вантажного автотранспорту. Списуються послуги вантажного автотранспорту на млин за фактичною собівартістю 550 т/км (собівартість 10 т/км 13 грн.)	715,00		233	2342
Накопичувальна відомість роботи вантажного автотранспорту. Списуються послуги вантажного автотранспорту на молокозавод за фактичною собівартістю 112 т/км (собівартість 10 т/км 13 грн.)		145,60	233	2342
Звіт про використання електроенергії. Списано послуги електропостачання на млин 9200 кВт*год (собівартість 10 Квт*год 1,5 грн)	1380,00		233	2343
Списано послуги електропостачання на молокозавод 11400 кВт*год (собівартість 10 Квт*год 1,5 грн)		710,00	233	2343
Разом
Відпущено мішки	140,00		233	22
Відпущено халати бавовняні		76,00	233	22
Відпущено дизельне паливо на роботу млина	698,00		233	203
Відпущено дизельне паливо на роботу молокозаводу		844,00	233	203
Оприбутковано продукцію від молокозаводу: Сир —4967 кг - власний 3194 кг. - давальницький 1773 кг. сироватка 16402 кг : - власна 10547 кг. - давальницька 5855 кг. масло 3416 кг : - власне 2197 кг. - давальницьке 1219 кг. Ціна реалізації: - сир 24,00 грн. - масло 20,00 грн. - сироватка 0,40 грн.		76656,00 4218,80 43940,00	27	233
Разом		124814,80
Оприбутковано продукцію від млина: - борошно пшеничне, 53460 кг - власне 36888 кг. - давальницьке 16572 кг. - висівки пшеничні, 4540 кг - власні 3133 кг. - давальницькі 1407 кг. - борошно житнє, 39112 кг - висівки житні, 2888 кг Ціна реалізації: - борошно пшеничне 2,30 грн./кг. - борошно житнє 2,20 грн./кг. - висівки пшеничні 0,80 грн./кг. - висівки житні 0,90 грн./кг.	84842,40 - 2506,40 - 86046,40 2599,20		27	233
Разом	175994,40

Для кожного варіанту змінюється сума по частині операцій. В таблиці, яка наведена нижче, наведено змінна частина завдання, де для кожного варіанту надано номер кореспонденцій та суми, які потрібно змінити в них при виконанні розрахунків.

Облік витрат на продукцію молокозаводу

4596,60	+	1663,97	+	300,00	+	145,60	+	1710,00	+	76,00	+	844,00
9335,57	/	124814,80	=	0,075
0,075	*	76656,00	=	5749,2
0,075	*	43940,00	=	3295,5
36000,00	-	4218,80	=	31781,20	/	8383,00	=	3,79
3,79	*	4967,00	=	18830,64
3,79	*	3416,00	=	12950,56
18830,64	+	5749,2	=	24579,84
12950,56	+	3295,5	=	16246,06
24579,84	/	4967	=	4,95
16246,06	/	3416	=	4,76
4,95	*	3194	=	15810,3

4,76

*

2197

=

10457,72

Підприємство «Агрогарант» при обробітку земельних угідь, а саме оранці понесло такі витрати ( у розрізі кожного поля окремо):

№ поля S поля, га. Витрати на обробіток, грн.

1	202	14840
2	118	17213
3	164	13045
4	291	16085
5	216	14208
6	188	16412
7	195	19540
8	144	14104
9	172	14840
10	216	17213
11	208	13045
12	241	16085
13	156	14840
14	167	17213
15	215	13045
16	148	16085
17	200	14208
18	169	16412
19	204	19540
20	106	14104

Визначити функцію витрат за допомогою:

- методу вищої-нижчої точки;

- методу візуального пристосування;

- регресійного аналізу;

- спрощеного статистичного методу.

Надати інформацію щодо найдоцільнішого методу визначення функції витрат на обробіток землі.

Метод вищої – нижчої точки – це метод визначення функції витрат на підсставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності.

У спеціально побудованій наступній таблиці і розрахуємо різницю між витратами у вищій та нижчій точках площах полів.

Таблиця 9.

Розрахунки для визначення функції витрат методом вищої – нижчої точки

Результат спостережень	Фактор витрат, площа поля, га	Витрати на обслуговування устаткування, грн.
Найвище значення фактора витрат	291	19540
Найменше значення фактора витрат	106	13045
Різниця	185	6495

Отже, звідси змінні витрати на 1 га становлять:

6495:185 = 35,108108

Тоді постійні витрати дорівнюють:

19540 – (291 * 35,108108) = 9323,54 грн.

Або:

13045 – (106 * 35,108108) = 9323,54 грн.

Функція витрат має вигляд:

Y = 9323,54 + 35,1х.

Графічно це зображуємо в додатку А.

Метод візуального пристосування – графічний підхід до визначення функції витрат, за якого аналітик візуального проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат. Графічно це зображуємо в додатку Б.

Функція витрат: Y = 14904 + 3,7648x

Регресійний аналіз – статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних змінних величин.

Необхідно розв’ язати наступну систему рівнянь:

Де х – незалежна змінна величина (рівень спостережуваної діяльності);

Y – залежна змінна величина (загальні або змінні витрати);

а –загальні постійні витрати;

b – ставка змінних витрат на одиницю діяльності;

п – кількість спостережень.

Таблиця 10.

площа поля, га (Х)	Витрати на обробіток, грн. (Y)	Х2	XY
202	14840	40804	2997680
118	17213	13924	2031134
164	13045	26896	2139380
291	16085	84681	4680735
216	14208	46656	3068928
188	16412	35344	3085456
195	19540	38025	3810300
144	14104	20736	2030976
172	14840	29584	2552480
216	17213	46656	3718008
208	13045	43264	2713360
241	16085	58081	3876485
156	14840	24336	2315040
167	17213	27889	2874571
215	13045	46225	2804675
148	16085	21904	2380580
200	14208	40000	2841600
169	16412	28561	2773628
204	19540	41616	3986160
106	14104	11236	1495024
∑=3720	∑=312077	∑=726418	∑=58176200

Одержимо наступну систему рівнянь:

312077 = 20а + 3720b

58176200 = 3720а + 726418b.

Отже, маємо:

58046322 = 3720а + 691920b

129878 = 34498b

Таким чином, b = 3,7648 Підставивши значення b у рівняння і розв’яжемо його для а: 312077 = 20а + (3720* 3,7648 ) = 14904 Функція витрат:

Y = 14904 + 3,7648x

Спрощений статистичний метод – це метод визначення функції витрат, що передбачає розподіл показників на дві групи, виходячи зі зростання значення х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і у. Отже:

Абсолютні значення			середні значення
площа поля, га (Х)	Витрати на обробіток, грн. (Y)		площа поля, га (Х)	Витрати на обробіток, грн. (Y)
група 1
106	14104
118	17213
144	14104
148	16085
156	14840		1532 / 10 = 153,2
164	13045			154268 /10 =15426,8
167	17213
169	16412
172	14840
188	16412
1532	154268
група 2
195	15601
200	16085
202	16240
204	16412
208	17062		2188 / 10 = 218.8
215	17213			157809 / 10 = 15780,9
216	18544
216	17563
241	19540
291	24632
2188	157809
Разом 3720	312077

Постійні витрати (а) визначають за формулою:

a = (Y0X1 – Y1X0) / (X1 – X0),

де Y0 і Y1 – середні значення витрат;

X0 і X1 – середні значення площі полів.

Підставивши розраховані середні значення Y і X , одержимо:

а = ((154268*218.8) – (157809*153.2)) / (218.8–153.2) = 9577499,6 / 65.6 = 145998,5 грн.

Можемо обчислити змінні витрати на одиницю (b):

b = (154268– 145998,5) / 153.2 =53,98;

або:

b = (157809– 145998,5 ) / 218.8 =53,98.

виходячи з цього, функція витрат є: Y = 145998,5 + 53,98х.

На мою думку найбільш точні розрахунки ми отримуємо за допомогою методу найменших квадратів, тому що він враховує всі витрати для кожного поля.

Таблиця 11

Аналіз взаємозв'язку витрати, обсяг прибуток

Показники	Продукція
	Простий олівець	Лінійка	Ручка	Зошит
Ціна реалізації, грн.	3	3,5	4,5	6
Змінні витрати, грн.	2	1,3	2,5	3
Обсяг продажу, од.	60000	50000	50000	60000

Постійні витрати компанії заплановані у сумі 170 000 грн. Необхідно знайти:

1) Маржинальний дохід для кожної продукції;

2) запланований операційний прибуток;

3) чистий прибуток;

4) точку беззбитковості для кожної продукції в грошових і натуральних

одиницях;

5) накреслити графіки беззбитковості;

6) запас міцності, коефіцієнт запас міцності компанії;

7) коефіцієнт маржинального доходу.

Для розрахунку маржинального доходу використовуємо наступну формулу:

Ціна реалізації – змінні витрати = маржинальний дохід на одиницю.

Простий олівець МД = 3-2 = 1 грн.

Лінійка МД = 3,5-1,3 = 2,2 грн.

Ручка МД = 4,5-2,5 = 2 грн.

Зошит МД = 6-3 = 3 грн.

Запланований операційний прибуток розраховуємо наступним чином :

Операційний прибуток =МД заг. - Постійні витрати.

МД заг. = (1*60000)+ (2,2*50000)+ (2*50000)+ (3*60000) = 450000 грн.

ОП = 450000 – 170000 = 280000 грн.

Чистий прибуток розраховуємо так:

ЧП = ОП * (1 – 0.25) = 280000 * (1 – 0.25)= 210000 грн.

Розраховую точки беззбитковості для кожної продукції в грошових і натуральних одиницях. Для визначення точки беззбитковості кожного виду продукції я розраховую величину маржинального доходу на одну умовну одиницю за наступною формулою:

WCM = ∑ CM i * SM i

де WCM – середньозважений маржинальний дохід;

CM i – маржинальний дохід на одиницю і-го виробу;

SM i – комбінація продажу.

WCM = (1 *0,27)+ (2,2 * 0,22)+ (2 * 0,22)+ (3 * 0,27) = 2,00 грн.

Обчислюю точку беззбитковості: 170000/ 2,00 = 85000 од.

Для відшкодування всіх витрат компанія має реалізувати 85000 одиниць продукції. Визначаю в якій кількості кожного виду продукції:

Для простого олівця = 85000* 0,27= 22950 од.;

Для лінійки = 85000* 0,22= 18700 од.;

Для ручки = 85000 * 0,22= 18700 од.;

Для зошита = 85000* 0,27= 22950 од.

Для того щоб визначити точку беззбитковості в грошових одиницях:

Кількість*ціна

Для простого олівця = 22950* 3= 68850 грн

Для лінійки = 18700 * 3,5= 65450 грн.;

Для ручки = 18700 * 4,5= 84150 грн

Для зошита = 22950* 6= 137700 грн

Постійні витрати:

Для простого олівця = 68850-(2*22950)=22950

Для лінійки = 65450-(1,3*18700)=41140

Для ручки = 84150-(2,5*18700)=37400

Для зошита = 137700-(2*22950)=68850

Графіки беззбитковості наведені в додатках В,Г ,Д,Ж

Запас міцності=Продаж – Точка беззбитков.у грош..од.

Продаж=ціна*кількість

З.М. олівця= 180000-68850=111150

З.М. лінійки=175000-65450=109550

З.М. ручки=225000-84150=140850

З.М. зошита=360000-137700=222300

К.З.М. олівця= 111150:180000=0,62

К.З.М. лінійки= 109550:175000=0,62

К.З.М. ручки= 140850:225000=0,63

К.З.М. зошита= 222300:360000=0,62

Середній К.З.М=583850:940000=0,6211

К.М.Д. олівця=(1*60000):180000=0,33

К.М.Д. лінійки=(2,2*50000):175000=0,63

К.М.Д. ручки=(2*50000):225000=0,44

К.М.Д. зошита=(3*60000):360000=0,5

Задача 1

Підприємство розглядає доцільність укладання контракту терміном на 3 роки, який передбачає виготовлення складських деталей. Для виконання контракту буде задіяне існуюче устаткування, яке можна використати лише для виготовлення деталей, передбачених контрактом. Це устаткування було придбане п’ять років тому за 30 300 грн., річна амортизація дорівнює 4 200 грн. Сьогодні його можна придбати за 9 600 грн., а ще через рік за 2 400 грн.

Для виконання контракту потрібно чотири види матеріалів, про які є така інформація (таб. 1)

Таблиця 12

Дані про матеріали для виконання замовлення

№	Показники	Матеріали
		А	Б	В	Г
1	Загальна кількість, необхідна для виконання контракту	2200	2200	2200	520
2	Наявність на складі , од.	0	850	730	470
3	Первісна вартість, грн..	-	4,3	5,1	6,7
4	Чиста вартість реалізації, грн..	-	4,8	4,2	8,6
5	Поточна відновлювальна вартість, грн..	10	6,5	5,9	12

Необхідно: знайти релевантні витрати на виконання контракту

Первісна вартість і накопичена амортизація устаткування не є релевантними, оскільки первісна вартість – це минулі витрати, а амортизація є наслідком застосування принципу відповідності у фінансовому обліку.

Тому релевантними витратами щодо устаткування є лише втрата виручки від його продажу, яка дорівнює 7200 грн.:

(9600-2400) = 7200 грн.

Тепер розглянемо релевантні матеріальні витрати на виконання контракту. зважаючи на те, що матеріал А відсутній на складі, його релевантною оцінкою буде поточна відновлювальна вартість, тобто:

2200 * 10 = 22000 грн.

Щодо матеріалу Б, то 850одиниць, що є на складі, можна придбати за чистою вартістю 4.8 грн. за одиницю, якщо вони будуть використані для використання контракту. Решту 1350 одиниць у разі укладання контракту слід придбати за ціною 6.5 грн. за одиницю. Виходячи з цього, релевантною оцінкою матеріалу Б буде:

(850*4.8) + (1350*6.5 ) = 12855 грн.

Релевантною оцінкою матеріалу В буде поточна відновлювальна вартість а також чиста вартість, а саме:

(730*4.2) + (1470*5.9) = 11739 грн.

Релевантна оцінка матеріалу Г:

(470*8.6)+(50*12) = 4642 грн.

Релевантні витрати на виконання контракту дорівнюють:

22000+12855+11739+4642+7200 = 58436 грн.

Задача 2

Керівництво фірми ІКолосІ отримала низький прибуток й розглядає питання щодо закриття однієї турбаз із трьох. Бухгалтер фірми підготував такий аналіз для прийняття рішення, грн..

Таблиця 13

Показники	Турбаза №1	Турбаза №2	Турбаза №3
Дохід від продажу	84003	116008	200006
Змінні витрати	48008	56005	104008
Маржинальний дохід	35995	60003	95998
Постійні витрати
- на утримання бази	30004	28006	58002
- загальні	14004	22004	36007
Прибуток (збиток)	-8013	9993	1989

Необхідно: визначити, чи варто закривати турбазу №1, якщо це призведе до скорочення загальних постійних витрат лише на 2400 грн.

Припустімо, що при закритті Турбази №1 площа турбази не буде використана для інших цілей. У цьому разі аналіз наслідків ліквідації Турбази № 1 матиме вигляд (таблиця 16):

Таблиця 14

Вплив ліквідації Турбази №1 на результати діяльності фірми загалом, грн.

Стаття	До зміни	Закриття турбази №1	Після зміни
Продаж	400017	-84003	316014
Змінні витрати	208021	-48008	160013
Маржинальний дохід	191996	-35995	156001
Постійні витрати на утримання бази	116012	-30004	86008
Внесок у покриття загальних витрат і прибуток	75984	-5991	69993
Загальногосподарські витрати	72015	-14004	58011
Прибуток (збиток)	3969	-5991	-2022

Ліквідація Турбази № 1 за таких умов призведе до зменшення витрат фірми загалом, оскільки втрачаючи маржинальний дохід турбази № 1 в сумі 156001 грн., фірма заощаджує витрати на утримання бази – 86008 грн. Внаслідок цього фірма втрачає 5991 грн. прибутку.

Бюджетний продаж становить 70 тис. одиниць, а бюджетні змінні витрати на одиницю 23 грн. Витрати на збут були заплановані у розмірі 7% продажу.

Таблиця 16

Дані про фактичні обсяги діяльності

Показники	2
Обсяг реалізації тис.	65
Ціна товарів грн.	22,7
Витрати на збут тис.	177

Необхідно здійснити аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету.

Для розрахунку будуємо таблицю і в неї записуємо розраховані дані.

Таблиця 17

Показник	Фактично	Відхилення від гнучкого бюджету	Гнучкий бюджет	Відхилення за рахунок обсягу продажу	Бюджет
Обсяг продажу	65000		65000	-5000	70000
Продаж, грн	2552460	-203540	2756000	-212000	2968000
Змінні витрати :
На придбання товарів	1475500	-19500	1495000	-115000	1610000
Витрати на збут	177000	-15920	192920	-14840	207760
Разом змінні витрати	1652500	-35420	1687920	-129840	1817760
Маржинальний дохід	899960	-168120	1068080	-82160	1150240
Постійні витрати :
На придбання товарів	241540	-129860	371400	-	371400
Витрати на збут	458210	38210	420000	-	420000
Разом постійних витрат	699750	-91650	791400	-	791400
Операційний прибуток	200210	-76470	276680	-82160	358840

Наведений аналіз свідчить, що діяльність фірми була нерезультативною, оскільки вона реалізувала тільки 65000 одиниць продукції замість 70000 запланованих, що зумовило негативне відхилення прибутку в сумі 82160 грн. діяльність компанії була неефективною, бо мало місце негативне відхилення витрат і як наслідок – негативне відхилення прибутку в сумі – 76470 грн.

Висновки та пропозиції

Управлінський облік – складова бухгалтерського обліку, яка охоплює діяльність з підготовки інформації, висновків та оцінок, необхідних керівництву для прийняття управлінських рішень. Здійснюється для потреб внутрішнього користування з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. В першу чергу передбачає облік та аналіз витрат ресурсів, собівартості продукції.

Для формування реалізаційної ціни на 1 продукції, необхідно провести калькуляцію собівартості. Калькулювання собівартості – це спосіб визначення витрат на одиницю виробленої продукції. У вітчизняній практиці, яка традиційно налаштована на облік повних витрат, застосовуються позамовний, попередільний і попроцесний (простий) методи. Сутність позамовного методу полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують у розрізі встановлених статей за окремими виробничими замовленнями, які видають на заздалегідь визначену кількість даного виду продукції. Решту витрат обліковують за місцями їх виникнення і включають до собівартості окремих замовлень відповідно до встановленої бази їх розподілу. Попередільний метод застосовується на підприємствах з однорідною за вихідною сировиною і характером технології масовою продукцією, яка виготовляється в результаті послідовних процесів, кожний з яких (або група яких) складає окремий самостійний переділ (фазу, стадію) виробництва. Сутність простого методу полягає в тому, що фактичні витрати обліковують за встановленими статтями витрат на весь випуск продукції Для складання калькуляцій за змінними витратами використовується метод директ-кост (директ-костинг). Директ-костинг — це система управлінського обліку, яка базується на класифікації витрат на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень. Зробивши калькуляцію собівартості підприємство може визначатися із методикою формування цін.

На мою думку, для вдосконалення калькулювання собівартості продукції на підприємстві, потрібно:

удосконалити на підприємстві обліку матеріальних витрат, зокрема вибір методу оцінки сировини і матеріалів;

розробити і послідовно впровадити оптимальну для даного виду діяльності облікову модель виробничих витрат;

матеріальні ресурси класифікувати і відображати у поточному обліку в залежності від їх функціональної ролі, призначення і ступеня готовності до виробничого споживання;

використаовувати систему оцінки матеріалів за нормативною (стандартною) вартістю;

удосконалити організацію обліку витрат на оплату праці, а саме, проводити відокремлений облік оплати праці за поточними нормами і відхиленнями від норм;

облік витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання організовувати за групами обладнання: загального та спеціального (цільового) призначення, а розподіл цих витрат проводити пропорційно кошторисних (нормативних) ставок.

Список використаної літератури

П(С)БО 16 «Витрати», затверджено наказом МФУ від 19.01.2000 №27/4248, із змінами і доповненнями // Нова бухгалтерія. – 17.04.2006. – С. 136-140.

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.

Байдик О. Нормативний метод обліку витрат на виробництво продукції. // Баланс.– 2001.– №7 (спецвипуск).– С. 50-61

Белоусова И. Проблеми впровадження управлінського обліку на підприємствах / Бухгалтерський облік та аудит. – 2005. - №5. с. 12-16

Бланк И.А. Управление активами. – Киев: “Ника-Центр”, 2000. – 720 с.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлі-нський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 350 с.

Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 196 с.

Голов С.Ф. Управлінський облік. - К: Лібра, 2003. – 243 с.

Друри К. Управленческий и производственный учет: Пер.с англ.:Учебник. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 409 с.

Котляров С.А. Управление затратами: Учебное пособие. – СПб.: ПИТЕР, 2001. – 160 с.

Лабзунов П. Оргнизация управления затратами в условиях рыночной экономики России / Экономист. – 2002. - №9. - с. 82-85

Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 580 с.

Мишин Ю.А. Управленческий учет: управление затратами и результатами производственной деятельности . - М.: Дело и сервис, 2002. – 362 с.

Молвинский А., Кобенко А. Как разработать систему управления затратами / Финансовый директор. – 2003. - №11. – с.5-8

Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. — 4-те вид., стер. — К.: Вікар, 2006. — 219 с.

Растяпін А.В., Губенко С.П. Максимізація прибутку підприємства // Фінанси України. - 2002. - №2. - с.19-29.

Семернікова I.О., Мешкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.

Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства. – К., 2002. - 656 с.

Управленческий учет / Под ред. В. Палия и Р.Вандер Вила. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 480 с.

Додатки

Додаток А

Лінія функції витрат, визначена методом вищої – нижчої точки.

Додаток Б

Лінія функції витрат, визначена шляхом візуального пристосування.

Додаток В

Точка беззбитковості простого олівця

Додаток Г

Точка беззбитковості лінійки

Додаток Д

Точка беззбитковості ручки

Додаток Ж

Точка беззбитковості зошита