Реферат з дисципліни "Мікроекономіка"

"Витрати виробництва"

Витрати виробництва — це вартість усіх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів. Склад і взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат та прибутку наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку

Загальна виручка підприємства
Економічні витрати		Економічний прибуток
Явні витрати: сировина, матеріали, напівфабрикати, що купуються електроенергія, зарплата, витрати на утримання обладнання, орендна плата, інші явні витрати	Неявні витрати: процент на власний капітал, зарплата підприємця, інші неявні витрати
Бухгалтерські витрати	Бухгалтерський прибуток

У короткостроковому періоді сукупні витрати підприємства поділяються на постійні та змінні. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними.

Постійні витрати (ТFС) — це витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція (заробітна плата управлінського персоналу, орендна плата, плата за кредит, амортизаційні відрахування та ін.).

Змінні витрати (ТVC) — це витрати, які змінюються за зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, заробітна плата робітників та ін.).

Сукупні витрати підприємства (ТС) — це сума постійних і змінних витрат.

ТС(Q) = TFC + TVC(Q). (1)

Середні постійні та середні змінні витрати визначаються діленням сукупних постійних і сукупних змінних витрат на обсяг випуску продукції:

; (2)

, (3)

тобто

АТС(Q) = АFC(Q) + AVC(Q). (4)

Рис. 1. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді: а — сукупні витрати; б — середні та граничні витрати

Типовий характер динаміки витрат виробництва ілюструє рис. 8.1. Як бачимо, змінні та сукупні витрати змінюються зі збільшенням обсягу виробництва (рис. 8.1, а). Темпи зміни витрат залежать від особливостей виробничого процесу. Крива середніх постійних витрат має тенденцію до зниження (рис. 8.1, б), оскільки зі збільшенням обсягу виробництва загальна сума постійних витрат лишається незмінною.

Криві середніх змінних, середніх сукупних і граничних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва. Тому закон спадної віддачі змінного фактора виробництва тлумачать як закон неухильного збільшення граничних витрат. Зауважимо, що крива граничних витрат перетинає криві середніх сукупних і середніх змінних витрат у точках їх мінімуму.

У динаміці витрат виробництва можна також вирізнити кілька фаз (рис. 8.1, табл. 8.2).

Таблиця 2

Характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді

Фаза	Сукупні витрати, ТС	Середні змінні витрати, AVC	Середні сукупні витрати, АТС	Граничні витрати, МС	Критична точка
І	Зростають	Зменшуються	Зменшуються	Зменшуються до min	Точка перегину кривої МС MC = min
II	Зростають	Зменшуються до min	Зменшуються	Зростають MC Ј AVC MC < ATC	Точка перегину кривої AVC AVC = MC, AVC = min
III	Зростають	Зростають	Зменшуються до min	Зростають MC>AVC MCЈATC	Точка перегину кривої АТС АТС = МС, АТС = min
IV	Зростають	Зростають	Зростають	Зростають МС > AVC MC > ATC	—

Динаміка витрат зумовлює поведінку підприємства. За даної технології та організації виробництва підприємство оптимізує свою діяльність, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам. Якщо маркетингові дослідження потверджують, що фірмі доцільно розширювати виробництво, то саме на третій або навіть на другій фазі слід вжити випереджальних заходів. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні витрати, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться додаткове виробництво одиниці продукції.

На динаміку витрат у довгостроковому періоді найбільше впливає характер ефекту від зростання масштабів виробництва. Варіанти кривих середніх витрат підприємства у довгостроковому періоді наведено на рис. 2.

Найпоширенішим є випадок комбінації зазначених варіантів (рис. 3).

Зауважимо, що навіть за умови зростаючого ефекту від масштабу виробництва фірмі слід збільшувати обсяги виробництва продукції доти, поки потенційні можливості економії на масштабах не будуть вичерпані (точка А на рис. 3).

У деяких випадках у підприємства виникають витрати, які воно не в змозі собі відшкодувати, якщо, приміром, припинить свою діяльність та вийде з даної галузі. В такому разі говорять про незворотні витрати, альтернативна вартість яких дорівнює нулю. Їх не слід брати до уваги при економічному аналізі подальшої поведінки підприємства.

Рис. 2. Криві середніх коротко- та довгострокових витрат за сталої (а), зростаючої (б) та спадної (в) віддачі від зміни масштабів виробництва

Рис. 3. Типовий характер динаміки середніх і граничних витрат у довгостроковому періоді

Основні терміни

Витрати змінні — витрати виробництва, які залежать від випуску продукції і змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.

Витрати незворотні — витрати, пов’язані з наявністю у власності господарського суб’єкта капітального блага, для якого не існує альтернативної можливості використання.

Витрати постійні (фіксовані) — витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від обсягу випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли продукція не випускається.

Середні змінні витрати (АVC) — кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні постійні витрати (АFC) — кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати (АТС) — кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Сукупні (загальні) витрати (ТС) — сумма постійних (фіксованих) і змінних витрат.

Задача

У таблиці наведено дані про загальні витрати підприємства на виробництво продукції. Визначте величини всіх сукупних, середніх і граничних витрат. Побудуйте криві середніх сукупних, середніх змінних, середніх постійних і граничних витрат.

Обсяг виробництва виробів за одиницю часу	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Загальні витрати, грош. од.	40	80	102	118	130	144	160	180	203	234	280	348

Розв’язання

Розв’язок задачі оформимо у вигляді таблиці.

Обсяг виробництва виробів за одиницю часу	ТС	TFC	TVC (гр. 2 – гр. 3)	МC	ATC (гр. 2 : гр. 1)	AFC (гр. 3 : гр. 1)	AVC (гр. 4 : гр. 1)
0	40	40	0	—	—	—	—
1	80	40	40	40	80	40	40
2	102	40	62	22	51	20	31
3	118	40	78	16	39,3	13,3	26
4	130	40	90	12	32,5	10	22,5
5	144	40	104	14	28,8	8	20,8
6	160	40	120	16	26,7	6,7	20
7	180	40	140	20	25,7	5,7	20
8	203	40	163	23	25,4	5	20,4
9	234	40	194	31	26	4,4	21,6
10	280	40	240	54	28	4	24
11	348	40	308	68	31,6	3,6	28

Орієнтуючись на графу 2 таблиці, виділимо із загальної суми сукупних витрат суму постійних витрат. Оскільки підприємство, не випускаючи жодної одиниці продукції, здійснює витрати в сумі 40 грош. од., то ця величина і є сумою постійних витрат, яка не залежатиме від зміни обсягу виробництва. Суму постійних витрат слід занести в графу 3. Подальші розрахунки здійснюються на підставі відповідних формул.

Так, наприклад, змінні витрати при виробництві 6 од. продукції становлять 120 грош. од. (160 – 40); граничні витрати за цього ж обсягу виробництва становлять 16 грош. од.

.

Тоді середні витрати відповідно становлять:

(грош. од.);

(грош. од.);

(грош. од.).

Використовуючи результати розрахунків, побудуємо діаграму граничних і середніх витрат підприємства (рис. 4).

Рис. 4. Граничні та середні витрати підприємства

Література

1. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник. Київ: ЦУЛ, 2002, 236 с.