МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Одеський державний аграрний університет
Економічний факультет
Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
Ковбасюк Людмила Володимирівна
Дипломна робота
«Облік і аудит праці та її оплати в ТОВ “Агрофірма Мар'янівська” Ширяївського району Одеської області»
Спеціальність -7.050106 «Облік і аудит»
Освітньо – кваліфікаційний рівень – спеціаліст
Керівник: __________ к.е.н. доц.. Цуканов О.Ю.
___________ асистент Шептиліс О.О.
Консультанти:
з економічної кібернетики : __________ асистент Чижевська Н.В.
з охорони навколишнього
середовища : __________ асистент Дрьомова Н.В.
Допускається до захисту в ДЕК
_____________2006 р.
Зав.кафедри к.е.н. доц. Цуканов О.Ю.
Одеса 2006
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи обліку праці та її оплати
Наукові основи обліку праці та її оплати
Поняття, види та форми оплати праці
Сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві
Організаційно-економічна характеристика ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області
Первинний облік затрат праці та її оплати
Синтетичний та аналітичний облік праці та розрахунків по її оплаті
Аудит обліку праці та її оплати
Організація і методика аудиту нарахування оплати праці на підприємстві
Організація і методика проведення аудиту розрахунків з працівниками по оплаті праці
Автоматизація обліку праці та розрахунків по її оплаті
Охорона навколишнього середовища
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
В умовах ринкової економіки, завдяки специфічним властивостям заробітна плата відіграє значну роль у розвитку всіх галузей народного господарства. Основним її функціональним призначенням є стимулювання продуктивності праці, відтворення робочої сили та вирішення соціальних потреб суспільства. Ми поділяємо думку деяких економістів про те, що в усьому світі ще не знайдено більш універсальнішого засобу залучення людей до праці, ніж заробітна плата.
Однак, як свідчать спостереження, в Україні оплата праці не виконує свого функціонального призначення, особливо в аграрному секторі, де рівень її найнижчий.
В умовах ринкових відносин в сільському господарстві великого значення набуває поліпшення системи оплати праці і матеріального стимулювання. Найбільш помітними недоліками цієї системи є, по-перше, перевищення темпів зростання оплати праці над її продуктивністю і, по-друге, помітне зниження матеріальної зацікавленості більшості трудівників села у досягненні високих кінцевих результатів. Зауважимо, що дані недоліки мають загальну соціально-економічну базу і не ізольовані один від одного.
Об`єктом дослідження є ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області.
Основними завданнями написання дипломної роботи є:
Вивчення і узагальнення діючих П(С)БО, інструктивних матеріалів, наукових розробок вчених-економістів з обліку праці та її оплати;
Надання короткої характеристики природних умов і сучасного стану економіки підприємства;
Вивчення сучасного стану обліку праці та її оплати в господарстві;
Вивчення порядку проведення аудиту обліку праці та її оплати;
Визначення напрямків удосконалення обліку праці та розрахунків по її оплаті.
Шляхи удосконалення обліку праці та її оплати дадуть змогу розробити конкретні, обгрунтовані та змістовні висновки і внести пропозиції щодо поліпшення організації обліку праці та її оплати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Мар’янівська”
Теоретичною передумовою для написання дипломної роботи послужили Закони України, Постанови уряду, наукові розробки вчених економістів та економістів-практиків.
Практичними матеріалами послужили дані річних звітів за 2003-2005 роки, а також дані первинного, аналітичного, синтетичного обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.
1 Теоретичні основи обліку праці та її оплати
1.1 Наукові основи обліку праці та її оплати
В умовах ринкової економіки оплата праці базується на двох головних принципах – економічній свободі ринкових суб`єктів та їх повній відповідальності за результатами своєї діяльності. Тому дедалі гострішою стає проблема заробітної плати працівників, яка має повністю залежати від єфективності роботи виробничої одиниці, матеріально зацікавити її в кінцевих результатах своєї праці.
Згідно з статтею 1 Закону “Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку згідно трудовому договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [ 1 ].
Основними завданнями обліку праці та її оплати є:
точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;
правильне нарахування оплати праці кожному працівниуові відповідно до діючих положень;
дотримання порядку розподілу оплати праці по об’єктах бухгалтерського обліку;
повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;
своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.
Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва [49, с.350].
Згідно зі статтею 115 КЗпП зароітна плата повинна виплачуватись робітникам регулярно в робочі дні в терміни, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. У випадку, якщо день виплати заробітної плати збігається зі святковим, неробочим і вихідним днем, заробітна плата повинна виплачуватися напередодні [20, с.46].
Умови і порядок преміювання визначаються і закріплюються в Положенні про преміювання працівників установи. На преміювання працівників, надання їм матеріальної допомоги, а також на стимулювання їх творчої праці і педагогічного новаторства в кошторисах передбачаються кошти в розмірі не менше 2% планового фонду заробітної плати. На здійснення матеріального заохочення може бути використана також і економія по фонду заробітної плати, яка склалася в процесі використання коштів, виділених на заробітну плату.
Максимальний розмір премії працівникам не обмежується. Він може дорівнювати розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) щомісяця, якщо на зазначене в бюджеті знайдуться відповідні кошти і йе буде обумовлене у Положенні про преміювання [33, с.22].
Досягнутий рівень продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві України не відповідає ні наявним природним та матеріально-технічним ресурсам, ні сучасним вимогам. Маючи найсприятливіші можливості для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, Україна навіть у найкращі роки значно поступалась іншим країнам за рівнем продуктивності праці.
На думку видатних економістів України, оплата праці у сільськогосподарських підприємствах в останні роки перестала виконувати свої основні функції – стимулюючу і відтворювальну.
Останнім часом у сільськогосподарських підприємствах набула поширення відрядна оплата праці. За даними проведених досліджень, відрядну систему оплати праці використовують близько 80% господарств. Менш поширеними є акордно-преміальна оплата праці, виплата від валового доходу, оплата праці в умовах орендних відносин за залишковим принципом “орендна плата – заробітна плата” із застосуванням середньореалізаційних цін орендаря [33, с.23].
На думку Ігнатенко М.С., відрядна оплата праці не спонукає працівників краще працювати, оскільки в цьому випадку відсутній зв`язок між кількістю і якістю вкладеної праці з кінцевими результатами. Вона не сприяє вихованню в трудівника почуття господаря на землі, появі зацікавленості у збільшенні виробництва продукції, підвищенню продуктивності праці, економії ресурсів та є несприйнятною для умов ринкових перетворень [39, с.22].
Недоліком акордно-преміальної оплати праці є те, що вона є протизатратною, оскільки не враховує матеріаломісткість продукції, а отже, на націлена на досягнення високих кінцевих результатів, включаючи фінансові [27, с.6].
Погоджуючись з думкою Ігнатенко М.С., Бутко М. Та Білокур Р. підтверджують, що для забезпечення економічного обґрунтованого співвідношення темпів зростання продуктивності й оплати праці при визначенні диференційованих акордних розцінок оплати за продукцію необхідно за кожний процент підвищення продуктивності праці заробітну плату збільшувати на 0,6-0,9% залежно від конкретних умов виробництва. Якщо продуктивність праці зростає за рахунок скорочення втрат робочого часу шляхом раціоналізації виробничих процесів, підвищення кваліфікації працівників, поліпшення якості роботи, використання внутрішніх резервів виробництва, то таке підвищення повинно проводитись до відповідного зростання оплати праці [17, с.163].
В окремих сільськогосподарських підприємствах застосовують оплату праці від валового доходу. При цій системі розцінки оплати праці встановлюють з розрахунку на 100 грн валового доходу, який визначають, як різницю між вартістю валової продукції та вартістю матеріальних виробничих витрат [48, с.95].
Оплата праці від валового доходу, на думку Чепурної Л.І., має значні недоліки, оскільки при визначенні нормативу фонду оплати праці від валового доходу виходить, що чим більший валовий дохід, тим вище і фактична заробітна плата, що є абсурдом. Автор називає аспекти проявлення цього недоліку: по-перше, при плануванні намагаються занизити виробництво продукції і збільшити матеріально-грошові витрати; по-друге, допускаються великі прорахунки в технологічних картах, що призводить до заниження або завищення розцінок за продукцію чи валовий дохід; по-третє, тарифні ставки і оклади містять у собі елементи зрівнялівки, оскільки не відображають кількості і якості продукції окремих працівників та їх колективів. Їх формальний підхід, продовжує автор, проявляється при визначенні норм виробітку, тому що її підганяли до встановлених тарифних ставок та окладів. У свою чергу, формування оплати праці працівників на основі тарифних ставок і нормо змін не можна вважати обґрунтованим. Крім цього, робота по формуванню загального фонду оплати праці працівникам протягом року досить трудомістка і не зовсім реальна [45, с.254].
Реформування оплати праці в сільськогосподарському виробництві повинно здійснюватись еволюційним шляхом і відбуватися в напрямках створення систем і форм оплати праці, які б усували недоліки існуючої практики матеріального стимулювання та сприяли формуванню механізму високої продуктивності праці. Основними принципами організації оплати праці в нових умовах мають бути: трудові колективи, які формуються з реальних власників землі, засобів виробництва та одержаної продукції, самостійно визначають, виходячи з власних можливостей форму, систему і фонд оплати праці, рівень оплати праці окремих працівників повинен повністю залежати від кількості та якості затраченої праці і зумовлюватись кінцевими результатами виробничої і фінансової діяльності всього трудового колективу; рівень оплати праці має бути не нижче середнього рівня оплати по народному господарству, оскільки сільськогосподарська праця за складністю і важливістю не поступається праці робітників, зайнятих в інших галузях [49, с.342].
Правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організаційної чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок затверджений постановою КМУ від 26.09.01. №2166 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 22.02.06. №193.
Згідно порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески.
До середньої заробітної плати включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування [24, с.21].
Формування обсягу основної заробітної плати необхідно розпочинати із заповнення тарифікаційного списку, причому окремо стосовно кожного структурного підрозділу та кожної посади. Згідно з формою тарифікаційного списку до місячного фонду заробітної плати включаються доплати та надбавки, що мають обов’язковий характер. До таких належать:
доплати працівникам за за науковий ступінь, шкідливі умови праці;
надбавки за триалість безперервної роботи, класність, майстерність та наявність спецконтингенту [28, с.35].
Якщо працівник, крім своєї основної роботи, буде виконувати протягом тривалого часу на тому ж підприємстві додаткову роботу за іншою посадою (яка є вакантною), то підприємство може самостійно прийняти рішення щодо визначення базовим місяця встановлення доплати за виконання обов’язків відсутнього працівника [34, с.24].
Доручення додаткової роботи в порядку заміщення і розмір доплати повинні узгоджуватися з працівником. Якщо працівник згодний на заміщення тимчасово відсутнього працівника, то роботодавець видає наказ, на підставі якого здійснюється доплата передбачена ст. 105 КЗпП [55, с.35].
В Постанові КМУ від 20.02.06. №172 зазначено установити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника і тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у 2006 році з 1 липня – 375 гривень, з 1 грудня – 400 гривень на місяць [24, с.21].
Прожитковий мінімум на 1 працездатну особу становить з 01.04.2006р. – 496 грн., з 01.10.2006р. – 505 грн [20, с.46].
Актуальність проблем оплати праці в нових умовах господарювання потребує державного втручання при вирішенні питань реформування оплати праці, зокрема фінансового її забезпечення через паритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, регулювання податків і встановлення мінімального розміру заробітної плати відповідно до життєвого рівня, надання невиправданих відмінностей в рівнях оплати працівників різних галузей і форм господарювання.
“Вирішення однієї з найгостріших соціальних проблем спрямовані на поглиблення економічних реформ, має своє втілення в опрацьованому експертами Міжвідомчої робочої групи проекті Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні. До його розробки були залучені провідні фахівці: керівні працівники Мінекономіки, Мінфіну, Мінпраці, Мінпаливенерго, Держкомпромполітики, науковці соціальних наукових і науково-дослідних установ, роботодавці тапрофспілкові діячі. Під час розроблення Концепції реформування оплати праці враховано зауваження і пропозиції як вітчизняних фахівців, так і позитивний досвід міжнародного співтовариства, в тому числі країн-сусідів” – доводить до нашого відома начальник управління політики оплати праці Мінпраці Л.Качан і керівник прес служби Мінпраці О.Дворник [14, с.8].
За висловом керівника робочої групи Міністра праці та соціальної політики І.Саханя: ”Цей документ має бути не лише дороговказом, не лише визначити основні орієнтири реформ оплати праці – він має озброїти прикладною технологією, напрацювати конкретні механізми впливу на прискорення піднесення економіки на макро- та мікрорівнях і водночас передбачити невідкладні заходи, які дадуть змогу оперативно втручатись в процес реформування оплати праці [42, с.9].
На думку радника Президента України А.Гальчинського, Концепція – це система поглядів і загальних підходів до реформування оплати праці в Україні, яка має найперш ґрунтуватися на випереджаючій функції заробітної плати, підвищення її стимулюючої ролі в зростанні рівня життя, мотивації до високопродуктивної праці, створювати надійні гарантії соціального захисту працівників. Розроблюючи Концепцію, ми маємо розробити модель реформування всіх елементів економіки, зокрема й податкової політики [32, с.11].
Новим документом буде передбачено також конкретні механізми запровадження нового соціального стандарту – регульованої державою мінімальної погодинної заробітної плати, Мінпраці допрацьовується проект Закону України, яким передбачено основні заходи законодавчого забезпечення його впровадження.
О.Дворник та Л.Качан вважають, що запровадження погодинної оплати праці спонукатиме підприємців постійно турбуватись про поліпшення організації виробництва, системи нормування праці, технічне обґрунтування норм часу за виконання всіх операцій технологічного процесу виготовлення продукції [14, с.8].
О.А. Стретович та Л.П. Чернівська у своїх наукових працях представляють на розгляд значний досвід використання у зарубіжній практиці різноманітних систем оплати праці, який може бути корисний і застосований у нашій країні. Більшість із них орієнтується на працівників, праця яких оплачується погодинно.
Однією з таких систем є система Раккера. За своїм змістом вона близька до оплати праці від валового доходу, яка використовується у нас. Оплата праці за системою Раккера передбачає преміювання працівників запідвищення продуктивності праці, яку визначають, як розмір умовно чистої продукції (УЧП) на 1 дол заробітної плати. УЧП являє собою різницю (в грошовому виразі) між обсягом реалізації і вартістю сировини, матеріалів, послуг, придбаних на стороні, інших необхідних виплат стороннім організаціям. На основі багаторічних даних про результати роботи фірми встановлюють частку заробітної плати в обсязі УЧП, або “стандарт Раккера”
Наступна система оплати праці – система Скенлана – передбачає розподіл між керівництвом компанії і працівниками економії заробітної плати, одержаної в результаті знищення зарплатомісткості одиниць продукції. Іншими словами, із підвищенням продуктивності праці частка її оплати у собівартості одиниці продукції знищується.
Автори відмічають, що: “наведені системи оплати праці передбачають стабільну технологію виробництва та мінімальну кількість зовнішніх факторів впливу, не контрольованих працівниками. Будь-яка зміна технології автоматично спричинює до перегляду базисних нормативів і супроводжується досить трудомістким процесом нормування праці [50, с.8].
Л. Фільштейн та Н. Дудкіна у своїх наукових працях звертають нашу увагу на те, що аналіз системи заробітної плати в США дає змогу дійти висновку про необхідність реформування оплати праці в Україні, виходячи із тісного зв`язку зарплати як елемента мікро- та макроекономічного регулювання, які мають відбуватись водночас із заходами щодо оздоровлення економіки взагалі.
Оплата праці в Україні має удосконалюватись диференціацією її системи за індивідуалізації врахування особистого внеску працівників у результати фінансово-господарської діяльності підприємств. Цьому сприятиме широке застосування по часової форми оплати праці, зростання її перемінної частини (у вигляді стимулюючих виплат), заміна примусових заходів стимулювання заохочувальними, розширення використання дивідендної системи участі в прибутках, як однієї із форм колективного преміювання працівників [27, с.6].
1.2 Поняття, види та форми оплати праці
У процесі виробництва споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировина, добрива, пальне, запасні частини тощо), які переносять свою вартість на вироблюваний продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими робітниками і одержується у формі оплати праці.
Питання оплати праці регулюються Законом України “Про оплату праці”, діючими постановами та інструкціями. Згідно Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності виконуваної роботи, пофесійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
За видами заробітна плата поділяється на:
основну заробітну плату;
додаткову заробітну плату;
інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку обслуговування, посадові обов'язки). Для норохування основної заробітної плати працюючим з почасовою оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).
Ри нарахуванні основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна оплата праці крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи. Для розрахунку заробітної плати спеціалістам за повний робочий місяць потрібно проставити встановлений йому оклад згідно з наказом по підприємству; за неповний робочий місяць – оклад потрібно поділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці і здобуту денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих за табелем робочих днів.
У разі розрахунку заробітної плати робітників за тарифом часову тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.
Розподіл заробітної плати при бригадній системі оплати праці виконується пропорційно до коефіцієнто-годин тощо.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами.
Премії та заохочування пов’язані з трудовою діяльністю, визначені на основі положення, яке розробляється безпосередньо на підприємствах відповідно до типового.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які наводяться понад встановлення зазначеними актами норм.
Основним документом, який визначає застосування на підприємстві оплати праці, розміри основної, додаткової заробітної плати, преміювання працівників тощо є Положення про оплату праці на підприємство (Додаток А).
Даний документ містить:
загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і форми оплати праці, які застосовуються лдо різних категорій працівників;
штатний розклад працівників підприємства;
побудову основної (тарифної) оплати праці за інструкціями по посадах і професіях тарифних ставок і окладів або порядку розрахунку в залежності від показників роботи працівника і підприємства в цілому;
обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів;
інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві;
визначений стимулюючий показник, шкала преміювання.
В заключній частині Положення можуть бути викладені питання оскарження прцівниками розміру нарахованого їм заробітку, порядок і строки перегляду.
Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на основі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі” №144 від 22.05.96 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики.
Форма оплати праці – це спосіб встановлення залежності заробітку працівника від кількості і якості затраченої праці. Витрати праці оцінюються або робочим часом, або кількістю виробленої продукції (обсягом виконаних робіт). Залежно від цього розрізняють дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.
При погодинній формі мірою праці є відпрацьований час. Залежно від фактично відпрацьованого часу і встановленої тарифної ставки або окладу визначається заробіток працівника.
При відрядній формі мірою оплати праці є вироблена робітником (групою робітників) продукція (виконаний обсяг робіт). Оплата праці нараховується у встановленому розмірі за кожну одиницю виконаної роботи або виготовленої продукції.
Право вибору форми оплати праці надано підприємству. На кожному конкретному виробництві повинна застосовуватися та форма оплати праці, яка в щонайменшій мірі відповідає його організаційно-технічним умовам, забезпечує поєднання інтересів окремих працівників з інтересами колективу.
Для підвищення зацікавленості працівника в результатах праці і посилення зв’язку заробітку з конкретними виробничими показниками застосовуються різні системи доплат. Системи оплати праці розрізняються порядком обчислення заробітку працівника.
Погодинна форма оплати праці має дві системи: просту погодинну і погодинно-преміальну.
Проста погодинна система грунтується на даних обліку робочого часу. Заробіток при цій системі оплати праці визначається множенням встановленої тарифної ставки на фактично відпрацьований час. Проста погодинна система, доповнена преміюванням за конкретне досягнення в праці, утворює погодинно-преміальну систему.
Основними системами відрядної форми оплати праці, які застосовуються в сільськогосподарських підприємствах, є пряма відрядна, відрядно-преміальна і акордно-преміальна. Залежно від форми організації праці ці системи у свою чергу підрозділяються на індивідуальні і колективні (бригадні).
Пряма відрядна система полягає в тому, що заробіток працівнику нараховується за встановленою розцінкою за кожну одиницю якісно виробленої продукції або виконаної роботи. Основним елементом цієї системи є відрядна розцінка, яка встановлюється за кожний вид роботи або робочу операцію виходячи з тарифної ставки, відповідної розряду роботи, і норми вироблення або норми часу на її виконання.
Індивідуальна пряма відрядна система оплати праці, створюючи особисту матеріальну зацікавленість робітників в підвищенні матеріального вироблення, слабо зацікавлює їх матеріально в досягненні високих показників роботи бригади, підрозділу в цілому. Тому на практиці вона частіше застосовується для поєднання як загальних, так і конкретних індивідуальних кількісних і якісних показників роботи. В результаті цього утворюється відрядно-преміальна система оплати праці.
При акордно-преміальній системі оплати праці розмір заробітку встановлюється не за кожну операцію, а за виконання певного комплексу робіт. На виконання цих робіт бригаді, ланці або групі робітників видається акордний наряд-завдання, в якому зазначають обсяг і умови роботи, термін її виконання, розмір оплати праці і умови преміювання. Для визначення загальної суми оплати праці за акордним нарядом заздалегідь складається калькуляція. В ній указують перелік і обсяг робіт, що входять в акордне завдання, діючі розцінки і норми часу на кожну операцію, розрахункову трудомісткість і загальну вартість виконання комплексу робіт.
В основу формування бригад встановлено закріплення певного обсягу робіт не за конкретним працівником, а за всією бригадою, зміною, ділянкою за кінцевим результатом. В бригаді кожний робітник виконує певну роботу і одержує за неї індивідуальний заробіток.
Оплата праці в бригадах може бути відрядно-преміальною або погодинно-преміальною. При відрядно-преміальній системі заробіток колективу складається з таких елементів:
Прямий відрядний заробіток за фактично виконану роботу за діючими комплексними розцінками, що встановлені на планово-облікову одиницю кінцевого результату колективної праці;
Поточне преміювання за виконання місячних виробничих завдань за затведженими показниками кінцевого результату колективної праці.
Членами колективу можуть нараховуватися разові премії (за упровадження нової техніки, винахідництво і раціоналізацію тощо), а також доплати і надбавки, що носять індивідуальний характер (за роботу в святкові дні, нічний і наднормовий час тощо).
При погодино-преміальній оплаті праці колективу бригади щомісячно видається нормоване завдання, в якому зазначається регламент виконання завдань, умови преміювання. Сума колективної премії встановлюється за одиницю кінцевого результату праці бригади незалежно від її чисельності. Ця форма організації й оплати праці застосовується на роботах з технічного обслуговування устаткування, машин і механізмів на збиранні врожаю.
2 Сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві
2.1 Організаційно - економічна характеристика ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області
Об`єктом дослідження дипломної роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області. Підприємство розташоване на території села Мар’янівка, яке знаходиться на відстані 7 км від районного центру с.м.т. Ширяєве та 130 км від обласного центру м. Одеси. Найближча залізнична станція Затишшя знаходиться на відстані 50 км від господарства.
Територія землекористування ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” компактна і являє собою єдиний масив, витягнутий з півночі на південь на 7,5 км і зі сходу на захід – 9 км. Пасовища господарства приурочені до схилів, днищ балок, а також долини річки Середнього Куяльнику.
На території підприємства літом переважають північно-західні вітри, а взимку – північно-західні та південно-східні. Середня швидкість вітру не перевищує 4,4 м/секунду. Дата останніх заморозків – 15 квітня, дата перших заморозків – 21 жовтня. Середня тривалість вегетаційного періоду з температурою(t) більше 5°С – 225 днів, з температурою більше 10°С – 175 днів. За вегетаційний період випадає опадів в середньому 390мм з добовою температурою більше 10°С – 240мм. Середня сума температур за вегетаційний період з температурою більше 10°С - 3030°С.
Господарство знаходиться в зоні з такими несприятливими погодними умовами для сільськогосподарських культур: в літні місяці часто бувають бездощові періоди, засухи. Опади в літній період бувають у вигляді злив, о призводить до змивання ґрунту. В зимовий період при відсутності або недостатньому сніговому покритті пошкоджується та гине озимина. Часті відлиги нерідко супроводжуються відтаненням ґрунту і поновленням вегетації, а наступне похолодання призводить до утворення льодової кірки на полях. Це значно погіршує умови росту озимих культур.
ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” було створено у 2000 році після реорганізації КСП “Мар’янівське”. Підприємство має власну майстерню по ремонту сільськогосподарської техніки. Крім того, на підприємстві є своя маслобойня та хлібопекарня, які забезпечують жителів села хлібом та олією.
Для того, щоб більш чітко уявити рівень забезпечення ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” виробничими ресурсами, розглянемо дані таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1 Структура земельних угідь в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська”
| Види угідь | 2003р | 2004р | 2005р | 2005р до 2003р, % | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Загальна земельна площа, га | 3067 | 100 | 3067 | 100 | 3083 | 100 | 100.5 |
| в т.ч. С.г. Угіддя | 3067 | 100 | 3067 | 100 | 3083 | 100 | 100.5 |
| з них рілля | 2670 | 87.06 | 2670 | 87.06 | 2668 | 86.54 | 99.9 |
| Пасовища | 397 | 12.94 | 397 | 12.94 | 415 | 13.46 | 104.5 |
З даних таблиці 2.1.1 видно, що загальна земельна площа ТОВ “Аграфірма Мар’янівська” в 2005 році порівняно з 2003 роком залишилась практично незмінною, вона збільшилася всього на 0,5%, тобто на 16 га. Сільгоспугіддя також майже не змінилися, площа їх в 2005 році порівняно з 2003 роком також збільшилася на 0,5% або на 16 га.
Майже незмінною залишилась і рілля. Однак площа її зменшилась на 0,1%, тобто на 2 га в 2005 році порівняно з 2003 роком. Площа пасовищ збільшилась на 4,5 % або на 18 га.
Далі розглянемо спеціалізацію ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” в таблиці 2.1.2.
Аналізуючи дані таблиці 2.1.2, можна відмітити, що підприємство спеціалізується на виробництві зерна та молока. Питома вага рослинництва в 2003 році в структурі товарної продукції становила 76,86%, тваринництва – 23,14%, але в 2005 році питома вага рослинництва зменшилась до 67,49% (1922 тис.грн), а питома вага тваринництва збільшилась до 32,51 % (926 тис.грн).
Таблиця 2.1.2 Структура товарної продукції ТОВ “Агрофірма Мар’янівська”
| Види продукції | 2003р | 2004р | 2005р | В серед.за 3 роки | ||||
| тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн | % | |
| Рослинництво - разом | 2272 | 76.86 | 2751 | 79.72 | 1922 | 67.49 | 2315 | 75.04 |
| в т.ч. Зернові | 686 | 23.21 | 2391 | 69.28 | 1374 | 48.24 | 1484 | 48.09 |
| з них: пшениця | 166 | 5.62 | 1544 | 44.74 | 864 | 30.34 | 858 | 27.81 |
| кукуруд. на зерно | 459 | 15.53 | 618 | 17.91 | 198 | 6.95 | 425 | 13.78 |
| ячмінь | 61 | 2.06 | 224 | 6.49 | 308 | 10.81 | 198 | 6.41 |
| горох | - | - | - | - | 4 | 0.14 | - | - |
| овес | - | - | 1 | 0.03 | - | - | - | - |
| Соняшник | 1401 | 47.40 | 285 | 8.26 | 487 | 17.10 | 724 | 23.48 |
| Цкрові буряки | 146 | 4.94 | - | - | - | - | - | - |
| Інша продукція рослинництва | 39 | 1.32 | 75 | 2.17 | 61 | 2.14 | 58 | 1.89 |
| Тваринництво - разом | 684 | 23.14 | 700 | 20.28 | 926 | 32.51 | 770 | 24.96 |
| в т.ч. ВРХ | 267 | 9.03 | 105 | 3.04 | 246 | 8.64 | 206 | 6.68 |
| свиней | 61 | 2.06 | 70 | 2.03 | 84 | 2.95 | 72 | 2.32 |
| овець | - | - | 1 | - | 9 | - | - | - |
| Молоко | 336 | 11.37 | 516 | 14.95 | 575 | 20.19 | 476 | 15.42 |
| Вовна | 3 | 0.10 | - | - | - | - | - | - |
| Інша продукція тваринництва | 17 | 0.58 | 8 | 0.23 | 12 | 0.42 | 12 | 0.40 |
| Всього продукції господарства | 2956 | 100 | 3451 | 100 | 2848 | 100 | 3085 | 100 |
В цілому по підприємству можна побачити зменшення об’ємів товарної продукції на 108 тис.грн. При цьому ми бачимо, що зерно в 2004 році різко підвищилось порівняно з 2003 роком (2394 тис.грн.), а в 2005 році воно зменшилось до 1374 тис.грн.
Обсяг реалізації соняшника в 2003 році склав 1401 тис.грн., а в 2005 році він знизився до 487 тис.грн., цукровий буряк в 2004-2005 роках господарство взагалі не реалізувало. Спостерігається підвищення обсягу реалізації кукурудзи на зерно та ячменю.
В тваринницькій галузі ми бачимо підвищення молока на 239 тис.грн., м’яса свиней на 23 тис.грн., однак обсяг реалізації м’яса ВРХ зменшився на 21 тис.грн., вовну господарство в 2004-2005 роках не реалізувало.
За даними тиблиці ми бачимо процес збільшення питомої ваги тваринництва, рослинництво для господарства виявилось не дуже прибутковим і рентабельним в умовах ринкової економіки України на сьогоднішній день.
Розглянемо основні економічні показники діяльності ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” в таблиці 2.1.3.
За даними таблиці ми бачимо, що в цілому економічна діяльність підприємства не зовсім успішна: відбувається зменшення кількості працівників, виробництва валової продукції, але продуктивність праці в звітному році збільшується порівняно з базисним.
Річний фонд оплати праці збільшився на 26,4%, підвищилась середньорічна оплата праці на 1 працівника на 58%, валовий доход збільшився на 376,5%, валовий прибуток на 41,3%, однак зменшився чистий доход (виручка) від реалізації на 8% та чистий прибуток на 16,3%.
Загальні витрати на оплату праці основного виробництва збільшилися на 9%, за рахунок витрат на виробництво продукції тваринництва (33,6%), однак витрати на виробництво продукції рослинництва зменшилися на 6,6%. Прямі затрати праці на продукцію збільшилися на 19,9% за рахунок затрат праці на продукцію рослинництва (131,8%), але затрати праці на продукцію тваринництва зменшилися на 28,4% .
Виробництво на 1 працівника валової продукції збільшилося на 23,8%, чистого доходу - на 15%, валового прибутку - на 76,9%, чистого прибутку – на4,7%. Затрати праці на 1ц зерна зменшилися на 70,6%, соняшника на 9,8%, молока на 94,2%, однак затрати праці на 1ц вовни збільшилися на 29,6%.
Фондовіддача збільшилася на 29,6 грн., фондоємкість продукції зменшилась на 26,1% - це пов’язано з погодними умовами, що сприяли збільшенню урожайності деяких видів сільськогосподарських культур. Зменшилась фондозабезпеченість на 29,3%, рівень рентабельності зменшився на 8,5%.
Одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська є застосування підприємством обраної облікової політики.
Таблиця 2.1.3 Основні економічні показники діяльності ТОВ “Агрофірма Мар’янівська”
| Показники | 2003р | 2004р | 2005р | 2005р до2003р, % |
| Вартість валової продукції, тис.грн. | 3138 | 3293 | 3108 | 99.0 |
| Середньорічна чисельність працівників, чол. | 225 | 193 | 180 | 80.0 |
| в т.ч.рослинництва | 135 | 115 | 110 | 81.5 |
| тваринництва | 90 | 78 | 70 | 77.8 |
| Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн | 2900 | 2350 | 2120 | 73.1 |
| Вироблено валової продукції, тис.грн: | ||||
| - на 100 га с.г.угідь | 102.3 | 107.4 | 100.8 | 98.5 |
| - на 1 робітника | 13.9 | 17.1 | 17.3 | 124.5 |
| Річний фонд оплати прці, тис.грн. | 432 | 511 | 546 | 126.4 |
| Середньорічна оплата праці 1 працівника, грн | 1920 | 2647 | 3033 | 158.0 |
| Валовий доход, тис.грн | 737 | 3715 | 3512 | 476.5 |
| Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. | 3202 | 3715 | 2946 | 92.0 |
| Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | 2578 | 2573 | 2063 | 80.0 |
| Валовий прибуток, тис.грн. | 624 | 1142 | 882 | 141.3 |
| Чистий прибуток, тис.грн. | 227 | 467 | 190 | 83.7 |
| Витрати на оплату праці основного виробництва всього, тис.грн. | 345 | 399 | 376 | 109.0 |
| в т.ч.на виробництво продукції рослинництва | 211 | 207 | 197 | 93.4 |
| На виробництво тваринництва | 134 | 141 | 179 | 133.6 |
| Прямі затрати праці на продукцію всього, тис.люд-год | 292 | 392 | 350 | 119.9 |
| В т.ч.на продукцію рослинництва | 88 | 209 | 204 | 231.8 |
| на продукцію тваринництва | 204 | 183 | 146 | 71.6 |
| Вироблено на 1 працівника ,грн. | ||||
| - валової продукції | 13947 | 17062 | 17267 | 123.8 |
| - чистого доходу | 14231 | 19249 | 16367 | 115.0 |
| - валового прибутку | 2773 | 5917 | 4906 | 176.9 |
| - чистого прибутку | 1009 | 2420 | 1056 | 104.7 |
| Затрати праці на 1 ц, люд-год: | ||||
| - зерна | 8.5 | 1.7 | 2.5 | 29.4 |
| - цукрового буряка | 14.2 | - | - | |
| - соняшника | 9.2 | 27.7 | 8.3 | 90.2 |
| - молока | 240 | 199 | 13.8 | 5.8 |
| - Приросту ВРХ | 96 | 128 | 50 | 52.1 |
| - свиней | - | - | 131 | |
| - вовни | 3 | 1.8 | 8.3 | 276.7 |
| Фондовіддача,грн | 1.08 | 1.4 | 1.4 | 129.6 |
| Фодоємкість,грн | 0.92 | 0.71 | 0.68 | 73.9 |
| Фондозабезпеченість, тис.грн. | 94.6 | 76.6 | 68.8 | 72.7 |
| Фондоозброєність, тис.грн. | 12.9 | 12.2 | 11.8 | 91.5 |
| Рівень рентабельності, % | 19 | 143 | 118 | 621.1 |
Облікова політика підприємства – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Формування облікової політики – важливий етап у діяльності підприємства, оскільки від прийнятих облікових оцінок залежить фінансовий результат підприємства.
В обліковій політиці підприємства відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування керівництво підійшло дуже відповідально, адже від того, які облікові оцінки обрані підприємством, залежать об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності.
Облікова політика затверджується керівництвом підприємства в наказі “Про облікову політику”(Додаток Б).
Організаційна структура “Агрофірми Мар’янівська” має в своєму складі галузь рослинництва, галузь тваринництва, підрозділ механізації, культурнопобутовий підрозділ та інші обслуговуючі підрозділи. Більш детально структуру господарства розглянемо на рис.1(Додаток В).
В ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” застосовують централізовану систему обліку, тобто подання всіх первинних документів кожного структурного підрозділу в центральну бухгалтерію господарства для опрацювання.
Штат бухгалтерії господарства складається з 8 чоловік, очолює бухгалтерію головний бухгалтер. За кожним спеціалістом закріплено певну ділянку обліку. Структура бухгалтерії зображена на рис.2 (Додаток Г).
Бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник і головний бухгалтер.
Обов’язки кожного бухгалтера випливають із робіт, які виконуються в тому чи іншому підрозділі і регламентуються відповідно до сфери діяльності бухгалтера.
2.2 Первинний облік затрат праці та її оплати
Вивчення та узагальнення економічної інформації починається з фіксації господарських операцій та їх документального оформлення, що забезпечує юридичну обгрунтованість даних.
Для обліку праці та її оплати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Мар’янівська” Ширяєвського району Одеської області застосовують первинні документи державного зразка.
Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть Табель використання робочого часу (форма №64) [Додаток Д]. Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у відділах, на тваринницькій фермі, рослинницьких бригадах, ремонтній майстерні та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів.
В Табелі зазначають підрозділ, на який повинні відноситись затрати праці. У ньому проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням причин. Табель є підставою для нарахування оплати праці працівникам з погодинною оплатою праці.
В Табелі записується весь особовий склад підрозділу у встановленій послідовності із зазначенням табельних номерів, присвоєних кожному працівникові, які наводяться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення працівника його табельний номер не присвоюється іншому працівникові протягом 1-2 років. Табельний номер є водночас номером особового розрахунку працівника.
Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні-“ВС”, дні хвороби-“Х”, відрядження-“СВ”, відпустка-“ЧВ” тощо. У Табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного та аналітичного обліку.
Передають табель в бухгалтерію два рази на місяць:
для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);
для розрахунку заробітної плати за місяць.
Для обліку праці працівників рослинництва використовують Обліковий лист тракториста-машиніста (форма №67)[Додаток Ж]. У ньому записують виконані роботи під ту чи іншу культуру склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання.
Обліковий лист заповнюють на кожного тракториста-машиніста на 5, 10, 15 днів, а в період збирання урожаю – щоденно – залежно від того, як це передбачено планом документообігу підприємства. Перед початком роботи, обліковець записує в Обліковому листку прізвище, ім`я та по-батькові, а також табельний номер тракториста-машиніста, назву, марку та інвентарний номер машини, номер поля, назву культури, склад агрегату, прізвище причіплювача, норму виробітку, розцінку, агротехнічні умови виконання роботи і номер бригади (ланки), для якої виконуватиметься робота. По закінченню робочого дня обліковець вказує кількість та якість виконаних робіт, витрати палива, розмір заробітку та зміну. Якщо трактор працює в дві зміни, то на кожного тракториста виписують окремий Обліковий лист. Агроном робить відмітку про якість та строки виконаних робіт. По даним, відображеним в Обліковому листі, роблять розрахунки оплати праці трактористам-машиністам та причіплювачам по кожному виду робіт та в цілому по господарству.
Окрім Облікового листа тракториста-машиніста з причіплювачем (форма №67) в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” застосовують Обліковий лист тракториста-машиніста (форма №67б) [Додаток К]. Ця форма використовується в тому випадку, якщо тракторист-машиніст працює без причіплювача. Він відрізняється від Облікового листа форми №67 тільки тим, що тут немає реквізитів для обліку праці причіплювача.
Подорожній лист тракториста (форма №67) використовують для обліку роботи тракторів на транспортних роботах. У цьому документі відображають кількість відпрацьованих годин і днів, пробіг всього та в тому числі з вантажем; кількість перевезених вантажів, вироблених тонно-кілометрів, відпрацьованих машино-днів, умовних еталонних гектарів робіт; витрати палива за нормою і фактично та суми нарахованої оплати праці за її видами.
Для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (форма №66) [Додаток Л], для ведення обліку по бригаді чи ланці в цілому, та Обліковий лист праці та виконаних робіт (форма №66а) – для ведення обліку по кожному працівнику окремо. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаних робіт та нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснювались з допомогою коней.
При відкритті Облікового листа праці та виконаних робіт в бригаді, в ньому записують назву сільськогосподарського підприємства, підрозділ, бригаду, ланку, місяць, рік, прізвище, ім`я та по-батькові кожного члена бригади, вказують табельні номери робітників. Якщо в один день було виконано кілька видів робіт, то для кожного з них виділяється окремий рядок в обліковому листі.
Для визначення суми оплати праці розрахунки роблять по кожному виду робіт. При цьому по кожному виду робіт розцінку за одиницю виробітку множать на обсяг робіт. Якщо розцінка показана за норму виробітку за день, то її необхідно попередньо поділити на норми виробітку та знайдений результат помножити на фактичний обсяг виконаної роботи.
Доплата визначається множенням основної заробітної плати (оплати праці) на відсоток доплати.
В ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” для обліку праці та її оплати в рослинництві ведуть Книгу бригадира по обліку праці і виконаних робіт. Вона складається з двох частин: у першій обліковують виконані роботи і нараховують заробітну плату, а в другій-відпрацьований час та нараховану оплату праці по механізованих і кінно-ручних роботах окремо.
Для обліку праці та її оплати у тваринництві в господарстві розраховують в залежності від кількості та якості отриманої продукції та деяких інших показників. Тому для обліку виробітку та розрахунку заробітної плати використовують дані первинних документів по обліку руху тварин. На основі Акта на оприбуткування приплоду тварин (форма №95) розраховують заробітну плату (оплату праці) дояркам, тваринникам, чабанам та іншим робітникам за оприбуткований приплід телят, поросят, ягнят та інших тварин.
Дані Акта на переведення тварин з групи в групу (форма №97) [Додаток М] використовують для обчислення заробітної плати (оплати праці) телятницям - за поголів`я телят і отриманий приріст живої ваги, скотникам – за збереження молодняку до моменту відбивки.
Відомість зважування тварин (форма №98) [Додаток Н] є основною для визначення приросту живої ваги за звітний термін, за який обчислюється заробітна плата телятницям, скотникам та іншим робітникам тваринництва. Розрахунок отриманого приросту живої ваги проводять у спеціальному документі – Розрахунку визначення приросту живої ваги тварин (форма № 98а) [Додаток П].
На основі Журналу обліку надою молока (форма №112) [Додтаок Р] обчислюють заробітну плату (оплату праці) дояркам, майстерам машинного доїння. Визначену оплату обчислюють також за надій молока від закріпленої групи худоби скотникам, пастухам.
Акт настригу вовни (форма № 115) є первинним документом, в якому відображують кількість отриманої вовни. Він є основою для обчислення заробітної плати (оплати праці) вівчарям. У спеціалізованих господарствах для розрахунку заробітної плати (оплати праці) використовують також дані і інших форм первинних документів.
Зведеним документом для обліку оплати праці по тваринництву в господарстві є Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма №69) для обчислення заробітної плати (оплати праці) з урахуванням відпрацьованого часу та обсягу виконаних робіт, на які встановлені відрядні розцінки. На лицьовому боці розрахунку по кожному працівникові окремо вказується прізвище, ім`я та по-батькові працівника, його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, а на зворотному – кількість відпрацьованих кожним з них на фермі днів. Складають розрахунок завідуючий фермою та обліковці. Наприкінці місяця його підписує зоотехнік і документ здають в бухгалтерію для складання розрахунково-платіжної відомості.
Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати робітників будівельної бригади, використовують Наряд на відрядну роботу (для бригади: форма №70) і Наряд на відрядну роботу (індивідуальний: форма №70а) [Додаток С]. Наряд виписують терміном до одного місяця в одному примірнику. На лицьовому боці Наряду вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за норму часу, та розцінку за одиницю робіт. У Наряді на відрядну роботу (форма №70а), крім того, після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати кожного працівника окремо. Заробітна плата між членами бригади розподіляється у табелі пропорційно до обсягу виконаних робіт чи відпрацьованого часу і кваліфікації працівників (їхнього розряду).
Первинний облік оплати праці водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.1996 року №228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (форма №1) (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля (форма №2) (що діє в межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водієві під розпис:
Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (форма №1) (міжнародна) – на строк відрядження автомобіля і водія для виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні, визначений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;
Подорожній лист вантажного автомобіля (форма №2) (що діє в межах України) – на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм Подорожнього листа за минулий день роботи, на більший строк. Подорожній лист видають тоді, коли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу підприємства.
Подорожній лист легкового автомобіля (форма №3) є підставою для нарахування оплати праці водіям легкових автомобілів, Подорожній лист автобуса (форма №6) – для нарахування оплати праці водіям автобусів.
У випадку простою заповнюють Обліковий лист обліку простоїв (форма №П-16). У ньому вказують час і причини простоїв, а також прийняті заходи по їх усуненню.
Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи працівників господарства до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі (форма №74), де обчислюється середній заробіток за місяць і за день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.
Оплата праці за виконання громадських та державних обов`язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати по виконавчим листам відображають у Відомості інших виплат і утримань (форма №74а).
Нарахування оплати праці може здійснюватись за трудовими угодами та актами виконаних робіт.
Всі первинні документи по нарахуванню оплати праці підписують керівники структурних підрозділів, в яких виконувались відповідні роботи.
Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані по кожному працівнику господарства для організації розрахунків з ними.
Нарахована оплата праці в первинних документах в подальшому обліковому процесі повинна бути нагромаджена у двох напрямках:
По кожному працівникові – для організації розрахунків по оплаті праці;
По об`єктах обліку – для віднесення сум оплати праці по конкретних об`єктах (споживачах).
Для прискорення розрахунків з оплати праці, їх контролю, працівникам бухгалтерії доцільно мати таблиці щодо розмірів тарифних ставок і посадових окладів, таблиці для утримання прибуткового податку, копії колективних договорів, Положення про оплату праці, систематизовані збірники по трудовому законодавству та інші нормативні документи, зразки підписів керівників господарських підрозділів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи для нарахування заробітної плати.
Первинні документи з нарахованої заробітної плати в бухгалтерії господарства перевіряють з формальної сторони, арифметично і по суті. Неправильно оформлені документи повертають у підрозділи підприємства для дооформлення або переоформлення.
Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі (оплаті праці; ф. № 74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.
Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику здійснюють у таких облікових реєстрах та документах: Табелі обліку робочого часу (форма №64), Розрахунку нарахованої заробітної плати (оплати праці) працівникам тваринництва (форма №69) [Додаток У], Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а) [Додаток Т], Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (форма №38) та Наряду на відрядну роботу (форми №70 і №70а).
Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки по заробітній платі (оплаті праці) з кожним працівником, є Розрахунково-платіжна відомість (форма №73) та Книга обліку розрахунків по оплаті праці (форма №44) [Додаток Ф].
Розрахунково-платіжну відомість складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.
Облікові і Подорожні листи трактористів-машиністів (форми №67 і №68) групують у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається своя сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім`я та по-батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста (форма №67) і Подорожніх листів трактора (форма №48) [Додаток Х] за кожну дату відображають кількість відпрацьованих машино-днів, машино-змін, відпрацьовано годин та нараховану заробітну плату.
Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (форма №38) побудована за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використання машинно-транспортного парку (форма №37а). В цій Відомості по кожному автомобілю та водію накопичуються дані із Подорожніх листів при виконанні роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи (у тоннах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.
Облік розрахунків з оплати праці в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” здійснюється на підставі типових форм, затверджених Наказом Мінстату України №144 від 22.05.96 року “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і сужбовцями по заробітній платі.
На підставі Накопичувальної відомості (форма №38) роблять записи про нараховану заробітну плату у Розрахунково-платіжну відомість (форма №49) та Книгу обліку розрахунків (форма №44).
2.3 Синтетичний та аналітичний облік праці та розрахунків по її оплаті
Відповідно до Плану рахунків облік праці та її оплати обліковують на балансовому рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по оплаті праці за всіма її видами, а також розрахунки за не одержану працівниками у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки:
661 “Розрахунки за заробітною платою”
662 “Розрахунки з депонентами”
По субрахунку 661 відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і не до облікового складу.
На другому субрахунку відображають суми не виплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нараховану йому суму.
На кредиті субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються:
нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;
нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;
нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючому персоналу;
нарахована заробітна плата спеціалістам;
нарахована заробітна плата працівникам житлово-комунального господарства;
нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;
суми нарахованої з тимчасоаої непрацездатності;
суми премій, нараховані за рахунок Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;
оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.
Більш детально приклад нарахування заробітної плати працівникам господарства розглянемо за допомогою Журналу реєстрації господарських операцій,обліку праці та її оплати за березень 2006 року який зображено в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 Журнал господарських операцій з обліку праці та її оплати в ТОВ "Агрофірма Мар'янівська" за березень 2006 року
| № | Зміст операцій | Дт | Кт | Сума |
| 1 | Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим на будівництві, придбанні основних засобів, закладанні та вирощуванні багаторічних насаджень, по формуванні основного стада | 15 | 661 | 1200 |
| 2 | Нарахувано заробітну плату працівникам рослинництва | 231 | 661 | 10260 |
| 3 | Нарахувано заробітну плату працівникам тваринництва | 232 | 661 | 6523 |
| 4 | Нарахування заробітної плати за час відпустки | 471 | 661 | 2200 |
| 5 | Нараховано суму допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності, пологах та інші виплати за рахунок фонду страхування з тимчасової втрати працездатності | 652 | 661 | 1200 |
| 6 | Нарахувано заробітну плату загальновиробничому персоналу | 91 | 661 | 2600 |
| 7 | Нарахувано заробітну плату адміністративному персоналу | 92 | 661 | 4800 |
| 8 | Нарахувано заробітну плату продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту | 93 | 661 | 860 |
| 9 | Нарахувано заробітну плату працівникам, які зайняті на виконанні робіт з ліквідації основних засобів | 976 | 661 | 540 |
Далі розглянемо нарахування на фонд оплати праці робітника тракториста рільничої бригади ТОВ „Агрофірма Мар’нівська” за березень місяць 2006 року:
| ПІБ | Оклад |
Нарахування | ||||
| Пенсійний фонд, 6,4% | ФСС з тимчас.втрати працездат., 2,9% | ФСС на випадок безробіття 1,6% | ФСС від нещасних випадків 0,2% | Резерв відпусток 2,79% | ||
|
Антонюк Н.І. |
485 | 31,33 | 14,05 | 7,76 | 0,97 | 13,53 |
При цьому складається кореспонденція:
Дт 231 Кт 65 на суму 54,11грн
Дт 231 Кт 47 на суму 13,53грн
На дебеті субрахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників і службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування з нарахованої заробітної плати до Пенсійного фонду, профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати членів профспілкової організації, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листами, збір на випадок безробіття та інші.
Більш детально відрахування та утримання із заробітної плати розглянемо в Журналі реєстрації господарських операцій з обліку праці та її оплати за березень 2006 року в таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2 Журнал господарських операцій з обліку праці та її оплати в ТОВ "Агрофірма Мар'янівська" за березень 2006 року
| № | Зміст господарських операцій | Дт | Кт | Сума |
| 1 | Утримано із заробітної плати працівників за допущений брак | 661 | 24 | 240 |
| 2 | Виплачено заробітною платою допомога з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологах, сум наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам, премій | 661 | 301 | 18640 |
| 3 |
Утримано із заробітної плати працівників: неповернені підзвітні суми за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті нестач, втрат від псування цінностей, розкрадання за виконавчими листами та інші утримання за згодою працівників |
661 661 661 |
372 375 377 |
120 340 1080 |
| 4 | Утримання із заробітної плати працівників прибутковий податок | 661 | 641 | 2423 |
| 5 |
Утримано із заробітної плати працівників: внески до Пенсійного фонду внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності внески на обов’язкове страхування на випадок безробіття профспілкові внески |
661 661 661 661 |
651 652 653 685 |
562 320 113 226 |
| 6 | Утримано із заробітної плати вартість виданих у рахунок оплати праці продуктів і наданих послуг | 661 | 701,703 | 86 |
| 7 | Депоновні суми невиданої заробітної плати | 661 | 662 | 620 |
| 8 | Виплачена депонована заробітна плата з каси | 662 | 301 | 620 |
Розглянемо утримання із заробітної плати працівників ТОВ „Агрофірма Мар’янівська” за березень 2006 року.Для цього беремо одного працівника, заробітна плата якого більша за прожитковий мінімум та іншого із заробітною платою меншою за прожитковий мінімум.
Таблиця 2.3.3 Розрахунок сум утримання із заробітної плати працівників ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” за березень 2006 року
| ПІБ | Оклад | Утримання | |||
| Пенсійний фонд, 2% (1%) | ФСС з тимчас.втрати працездат.,1 % (0,5%) | ФСС на випадок безробіття 0,5% | Прибутковий податок 13% | ||
| Арістов М.Б. | 791 | 16 | 8 | 3,95 | 99,20 |
| Антонюк В.Ф. | 350 | 7 | 1,75 | 1,75 | 21,39 |
Розрахунок суми прибуткового податку:
(791-16-8-3,50)*13% = 99,20
(350-7-1,75-1,75-175)*13% = 21,39
На кредиті субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами “ відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.
На дебеті субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами” відображаються видачі депонованих сум.
По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства по заробітній платі, або дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству по заробітній платі.
Відображення в обліку оплати праці в бухгалтерському обліку відповідає П(С)БО 16 “Витрати”.
Основні господарські операції по нарахуванню, утриманню та виплатою заробітної плати з приміненням рахунків класу 9 “Витрати діяльності”.
Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці ведеться в Журналі-ордері форма №10.2 с.-г [ДодатокЦ]
Журнал-ордер відкривається на місяць. В Журналі-ордері форма №10.2 с.-г. відображують нараховану заробітну плату та пов`язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечення майбутніх витрат. Крім того, в Журналі-ордері форма №10.2 с.-г. виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунках 47,65,66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості або Книга обліку розрахунків з оплати праці.
Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи по об`єктах обліку відображуються у Зведеній відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об`єктах обліку форма №10.2.1 с.-г. Ця відомість складається на підставі первинних документів з обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат. В ній відображують кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплдати праці та відрахувань від неї на соціальні заходи. Відомість є підставою для записів у Виробничі звіти, Відомість аналітичного обліку (форма №10.2.4 с.-г.) по рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” і складання Журнала-ордера форма №10.2 с.-г.
Для контроля за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків з оплати праці з робітниками і службовцями складається відомість форма №10.2.3 с.-г. Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або Книги розархунків з оплати праці.
У відомості узагальнюються дані загалом по підприємству: про суму нарахованої заробітної плати, суми оплати праці виданої готівкою в поточному місяці, про розміри депонованої заробітної плати, а також суми утримань за їх видами. За даними цієї відомості виписується чек на отримання грошових коштів з поточного рахунку в банку, а також для перерахування до бюджету прибуткового податку, утриманого із заробітної плати та інші утримання. За цією самою відомістю складають довідки про використання фонду оплати праці. Підсумок нарахованої оплати праці за Відомістю форма №10.2.3 звіряють з показниками Журнала-ордера форма №10.2 с.-г. Суми виплат і утримань з оплати праці звіряють з Журналами-ордерами №1 с.-г., №7 с.-г., №8 с.-г.
Схему звірки записів Журналу-ордера № 10.2 с.-г. по рахунку 66 розглянемо на рисунку 3 [Додаток Ч] .
Надходять первинні документи в бухгалтерію підприємства і обробляються у відповідності до схеми документообігу зображеному на рис. 4 [Додаток Ш] .
3 Аудит обліку праці та її оплати
3.1 Організація і методика аудиту нарахування оплати праці на підприємстві
Результативність аудиторських процедур, проведених у ході перевірки розрахунків з оплати праці, багато в чому залежить від правильного визначення послідовності дій аудиторів. Для цього їм необхідно поставити ряд завдань, які дають можливість охопити перевіркою роботу всіх підрозділів та окремих рпацівників підприємства, яку беруть участь у здійсненні розрахунків з оплати праці або що мають пов’язану з цим процесом інформацію.
Основні завдання аудиту оплати праці:
контоль організації обліку робочого часу й вироблення (виконаного обсягу робіт) на підприємстві;
перевірка обгрунтованості нарахування заробітної плати співробітникам підприємства;
перевірка роботи розрахункового відділу бухгалтерії з погляду правильності визначення сум нарахованої заробітної плати й утримань із неї;
перевірка вірогідності даних бухгалтерського обліку операцій з оплати праці.
Вирішення кожного з поставлених завдань потребує від перевіряючого розгляду певного кола питань.
Ще до початку роботи, з метою вибору оптимальної методики перевірки, аудитори повинні чітко знати, які документи будуть основними джерелами контролю.
Основними джерелами аудиту розрахунків з оплати праці можуть бути:
накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення);
листки по обліку кадрів;
особисті картки працівників;
табелі обліку робочого часу;
наряди на вірядні роботи;
рапорти про вироблення;
складська документація про оприбуткування продукції;
акти приймання виконаних робіт;
розрахункові й платіжні відомості;
касові документи;
відомості нарахувань й утримань по окремих групах працівників;
відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати;
журнал-ордер №5;
головна книга й баланс;
готова продукція на складі.
При виконання перевірки розрахунків з оплати праці найчастіше використовуються такі прийоми контролю:
взаємна перевірка;
нармативна перевірка;
техніко-економічні розрахунки;
логічна перевірка;
арифметична перевірка;
перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку.
Виходячи з наведеного переліку використовуваних прийомів, можна сміливо стверджувати, що на цій ділянці контрольних робіт переважає документальна перевірка. Фактичний контроль використовується в основному для підтвердження обгрунтованості нарахування заробітної плати за виготовлення певного обсягу продукції.
Аудиторська перевірка нархування оплати праці здійснюється за такими напрямками:
формування та використання фонду оплати праці;
розрахунки з оплати праці.
Аудит обгрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включає:
дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;
вибір раціональних форм оплати праці;
своєчасне впровадження прогресивних розцінок;
обгрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;
доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;
структуру джерел формування фонду оплати праці;
ефективність використання фонду оплати праці та правильність відображення його у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;
наявність та правильність оформлення документів та регістрів обліку, на підставі яких нараховувалась заробітна плата;
правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.
На початковому етапі аудиторської перевірки з’ясовується правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу, нарядів, контрактів, розрахунково-платіжних відомостей, відповідних записів у обліку).
При перевірці обгрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором з’ясовується дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.
Аудитором аналізується доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.
Метою аудиторської перевірки обгрунтованості визначення фонду оплати праці є виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.
Аудит розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах повинен здійснюватися на основі прогнозних обсягів робіт, нормативів затрат часу, затверджених підприємством, а також посадових окладів, тарифних ставок, положень з оплати праці. Аудитору слід пам’ятати, що правильність застосування тарифних ставок потрібно перевіряти при погодинній оплаті праці, виконання кількісних і якісних показників роботи, норм і розцінок – при відрядній. Аудитору ретельно слід перевірити табель обліку використання робочого часу.
При його перевірці особливу увагу слід звернути на наявність вигаданих (підставних) осіб, яким нараховують заробітну плату.
Насамперед звертається увага на належне заповнення табелів обліку робочого часу на предмет наявності повного списку працівників окремого підрозділу підприємства, табельного номера кожного співробітника. У табелі повинні бути відзначені також усі явки, неявки, запізнення, понаднормовий час, час простоїв і т.д.
Додаткову інформацію про простої можна одержати в листках про простої, а кількість понаднормових робіт перевіряється в листках на доплату.
Вивчення первинної документації з обліку робочого часу й системи внутрішнього контролю над дотриманням графіка робочого дня дає підстави перевіряючому робити висновки про відношення адміністрації підприємства до раціонального використання робочого часу й об’єктивності даних, про відпрацьований час, які надаються в бухгалтерію як база для нарахування заробітної плати робітникам-погодинникам.
Особи, які виконують перевірку первинної документації, повинні бути надто уважні, оскільки в таких документах здійснюються початкові розрахунки заробітку працівників.
Насамперед, проводиться вибірковий контроль відповідності застосовуваних розцінок розряду робітника-відрядника. Потім вивчається дотримання нормативів робочого часу, що повинен бути витрачений на виготовлення одиниці виробу.
У нарядах на відрядні роботи й інші первинні документи з обліку вироблення одночасно відображаються розцінки, кількість виготовленої продукції і заробіток кожного працівника, тому аудитору необхідно самостійно розраховувати суму заробітку окремих робітників і підсумковий заробіток у рамках одного документа.
Дані про вироблення в нарядах, рапортах, маршрутних картках порівнюються з даними прибуткових документів на складі за той самий часовий період. Якщо виявлено розбіжності між складськими документами й первинними даними про вироблення, то робиться висновок про ймовірність приписок, незаконних виплат заробітної плати і, як наслідок, заниження оподатковуваного прибутку.
Контрольні дії, проведені в ході вирішення першого завдання, дають перевіряючим підставу судити про те, наскільки близькі до дійсності дані первинного обліку вироблення на підприємстві за період, що обраний для перевірки.Значні розбіжності найчастіше приводять аудиторів до ухвалення рішення про перехід від вибіркової перевірки до суцільного способу контролю.
Завдяки повному охопленню міжревізійного періоду можна визначити величину збитку, нанесеного підприємству. Для цього може бути організоване проведення позапланової тематичної перевірки розрахунків з оплати праці.
Аудитори повинні перевірити дотримання на підприємстві всії умов, за якими можна судити про обгрунтованість нарахувань по заробітній платі і, як наслідок, законність цих операцій.
Контролери вивчають наявність належним чином заповнених табелів, нарядів, рапортів, маршрутних карт, які містять інформацію про відпрацьований час і виготовлену продукцію по підрозділах і категоріях працюючих. Розкриттю порушень сприяє хронологічна перевірка документації про нарахування заробітної плати й первинних документів, у яких відбито дані про вироблення або відпрацьований час.
З ініціативи аудитора здійснюються разові перевірки реальності виконання робіт, по яких нарахована й виплачена заробітна плата в періоді, що перевіряється. Із цією метою проводиться візуальний огляд і контрольні обмірювання будівельних робіт, звірення кількості продукції, виготовленої в цехах і оприбуткованої на складі за день. За допомогою такого контролю аудитори часто розкривають факти завищення кількості виготовленої продукції (виконаного обсягу робіт) або, у деяких випадках повну відсутність результатів праці працівників підприємства.
Одним з варіантів необгрунтованого нарахування зарплати виступає використання в розрахунковому відділі завищених окладів або розцінок при вирахуванні сум оплати праці працюючих. Джерелами аудиту,які дозволяють виявити невідповідність установлених на підприємстві окладів і розцінок є: штатний розклад, тарифно-кваліфікаційні довідники, відомості нарахування заробітної плати.
З метою правильності визначення фонду оплати праці аудитору слід перевірити включення до нього різних доплат:за стаж роботи, звання мастера, клас кваліфікації, суміщення професій, персональних надбавок, якість виконаних робіт тощо.
Важливим етапом аудиту є перевірка дотримання підприємством інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці та джерел формування фонду, а також правильності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.
При подальшій перевірці необхідно аудитору з’ясувати правомірність відображення в обліку та зітності наданих працівникам пільгових виплат; додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством; надбавок до пенсій; надання матеріальної допомоги; дивідендів, процентів на акції.
Контроль обгрунтованості нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності допускає вивчення документів, що свідчать про хворобу працівника. Аудитори перевіряють наявність листків про тимчасову непрацездатність і порівнюють строки хвороби конкретних працівників зі строками нарахування допомоги.
Обгрунтованість нарахування заробітної плати працівникам за час чергової відпустки контролюється за допомогою вивчення розпорядницьких документів про надання відпустки конкретним особам, оцінок відділу кадрів в особистих картках працівника.
Аудиторська перевірка обгрунтованості визначення фонду оплати праці обумовила необхідність з’ясування його використання згідно з обсягом виконаних робіт.
Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці потрібно здійснювати не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничими підрозділами.
3.2 Організація і методика проведення аудиту розрахунків з працівниками по оплаті праці
Одним з основних завдань аудиторської превірки є аудит розрахунків з праціваниками по оплаті праці.
Аудиторська перевірка обліку розрахунків з оплати праці здійснюється аудитором згідно типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі” №144 від 22.05.1996 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми перходу України на міжнародну систему обліку і статистики.
Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується „Кодексом Законів України”, Законом України „Про оплату праці”, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95 – ВР (зі змінами та доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97 – ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11. 12. 1995 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників. Зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07. 07. 1995 р.
Основними показниками праці та заробітної плати , що підлягають перевірці, є:
чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;
витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;
кількість виготовленої продукції;
розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;
нарахування премії, відпусток;
розмір ідрахувань за їх видами та інші.
Виходячи з цих показників праці та заробітної плати, аудитор повинен перевірити:
дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;
реальність відображення у первинних документахта формах звітності чисельності працівників та середньо спискової чисельності працюючих на підприємстві;
правильність визначення обсягів виконання робіт;
наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;
достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;
ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” у Головній книзі й балансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;
законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;
правильність підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;
реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції;
відповідність даних відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників і відсутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень та підписів керівника та бузхгалтера.
Перевірка здійснюється вибірковим методом. Результат перевірки – визначення зон найвищого ризику, що обумовлено: існуванням підприємства (наявний ризик), постановкою внутрішньогосподарського контролю (ризик контролю) і ризиком з вини аудитора (ризик ге виявлення помилок).
При перевірці чисельності працівників підприємства аудитор повинен звернути увагу на правильність визначення середньо спискової чисельності та відображення її у фінансовій звітності.
Середньо спискова чисельність працівників на місяць встановлюється шляхом підсумку числа працівників за кожний календарний день і діленням на повне число календарних днів у даному місяці. Фактична чисельність перевіряється шляхом співставлення наявності трудових книжок працівників та табеля обліку робочого часу.
Правильність визначення обсігів виконання робіт, наявність приписок аудитору необхідно перевірити на основі розрахунків основної і додаткової оплати праці (премій, доплат, надбавок) за категоріями працівників.
Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами. Вибіркови методом аудитором проводиться превірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунки сум нарахованої оплати праці, при виявленні порушень всі первинні документи потрібно перевіряти в суцільному порядку.
Перевірка документів спрямована на те, щоб виявити раельність відображення робіт, правильність визначення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка взаємопов’язаних документів і облікових записів.
Аудиторська перевірка оплати праці, що нарахована працівникам за ствановленими окладами, повинна бути спрямована на відпрацьований працівником час і відповідність фактично одержаних сумокладу, штатному розкладу або наказу по підприємству.
Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці аудитору необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період, що ретельно перевіряються.
При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.
Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом, годинну ставку треба помножити на кількість годин зміни. При цьому аудитор повинен перевірити правильність розрахунків з оплати праці в первинних документах та відповідність розрахованих сум в розрахунково-платіжних відомостях.
При аудиті виплат заробітної плати за трудовими угодами аудитору потрібно перевірити обсяг виконаних робіт; правильність розцінок та сум, що виплачені після закінчення робіт; дотримання строків виконання робіт та відповідність їх обсягам робіт, що вказані в трудовій угоді; правильність і повноту проведення розрахунків за виконані роботи.
При виявленні забракованої продукції аудитор перевіряє правильність її оплати. При цьому слід з’ясувати, з чиєї вини виник брак, тому що повний брак з вини працівника не підлягає оплаті,а не з вини працівника оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду.
При випадках заробітної плати, що базується на мінімальному розмірі, аудитору слід перевірити фактично нараховану суму оплати праці, маючи на увазі, що оплата праці працівників на повинна бути нижчою від встановленого мінімуму заробітної плати.
Під час аудиторської перевірки аудитор повинен зосередити увагу на обгрунтованості основних форм додаткової оплати – доплати за стаж, надбавки до тарифних ставок, доплати за класність, за ненормований робочий день, підвищених розцінках тощо.
При аудиті підвищених розцінок, необхідно з’ясувати наявність положення, де вони мають місце та перевірити їх обгрунтованість.
Перевіряючи правильність доплат за заміщення посади необхідно з’ясувати підставу для такої доплати, наявність наказу керівника, тривалість заміщення понад 12 робочих днів і відсутності обов’язків заступника згідно із штатним розкладом.
Перевірка виплат премій, основних працівників та адміністративно – управлінського складу, грунтується на нормативах підприємства, якими затверджено порядок преміювання і джерела його покриття. При цьому аудитору необхідно враховувати нормативи підпиємства, якими затверджено порядок преміювання працівників та джерела його покриття. Аудитор повинен пам’ятати, що перевірку необхідно проводити у двох напрямках: преміювання працівників підприємства і адміністративно-управлінського апарату.
Аудит правомірності виплат премій за загальні показники в роботі, базується на встановленні достовірності даних про кнцеві фінансові результати, досягненні прогнозного рівня валового доходу, реалізації продукції в цілому по підприємству та за окремими підрозділами.
Аудитор повинен перевірити правомірність віднесення витрат по оплаті праці на собівартість продукції. При цьому слід керуватись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” та інших нормативних документів.
Правомірність віднесення витрат на оплату праці обумовлює перевірку обгрунтованості затрат на оплату відпусток працівників.
При аудиторській перевірці слід враховувати, що нарахування резерву на оплату відпусток не носить обов’язкового характеру. Якщо на підприємстві згідно з наказом про облікову політику рівномірний розподіл відпусток на протязі року, то фактичні витрати на оплату відпусток списуються на собівартість продукції по мірі надання працівникам відпусток. У випадках, коли сума нарахованих і сплачених відпускних працівникам у звітному періоді відноситься до наступного звітного періоду, вона повинна включатися до складу фактичних витрат на оплату праці у місяці, що наступає за звітним.
Перевіряючи правомірність нарахування заробітної плати і віднесення їх на собівартість продукції, аудитору необхідно перевірити правильність відрахувань до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування та на випадок безробіття. Крім того при аудиторській перевірці з’ясовується повнота та правомірність розрахунків за встановленими нормативами.
Наступним етапом аудиторської перевірки є правильність утримань із заробітної плати. Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Обов’язкові утримання включають прибутковий податок за шкалою податку (до 17 гривень не оподатковується); утримання до Пенсійного фонду (1 %, якщо загальна сума нарахованої заробітної плати становить до 150 гривень, 2 %, якщо сума більше 150 гривень); утримання на випадок безробіття (0,5 % від нарахованої суми); утримання за виконавчими листами. Загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в особливих випадках – 50 % заробітної плати. В першу чергу перевіряється правомірність утримання прибуткового податку з кожного працюючого та загальної суми податку.
При цьому аудитор з’ясовує відповідність ставок прибуткового податку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, ставкам, що застосовуються в розрахунках утримань з заробітної плати з окремого працівника.
При перевірці правильності визначення сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, отриманого як в натуральній так і в грошовій формі, аудитору необхідно перевірити повноту оподаткування доходу і правомірність застосування ставок оподаткування.
Особливу увагу аудитору слід приділити перевірці повноти включення в оподаткований доход сум, що підлягають оподаткуванню (сум матеріальної допомогт, що перевищує встановлений нормати; правильності проведення перерахунків прибуткового податку по закінченні року і відповідних донарахувань або утримань). Аудитору слід пам’ятати, що на пізніше строку отримання коштіву банку на оплату праці, повинні перераховуватись до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.
При перевірці необхідно звірити суми платіжного доручення на прерахування до бюджету прибуткового податку з фактично нарахованих сумою податку.
Аудиторській перевірці підлягають суми утримані із заробітної плати за виконавчими листами, за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків, відшкодування матеріального збитку, заподіяного матеріально відповідальними особами тощо.
Джерелами перевірки є розрахункові, платіжні відомості, книги особових рахунків, виконавчі листи та інші первинні документи. Крім цього, аудитор повинен перевірити своєчасність нарахування утриманих сум за призначенням.
При аудиторськіій перевірці оплати праці аудитору необхідно з’ясувати наявність депонованих сум у платіжних відомостях та реєстрах депонованих сум, які необхідно порівняти з книгами обліку розрахунків із депонентами.
Аудитору слід встановити відповідність невиплаченої суми, вказаної в книзі, з платіжними відомостями на виплату депонованих сум і розрахунковою відомістю та реальність виплати депонованих сум. З цією метою необхідно аудитору порівняти суми з реєстрів депонованих сум, платіжних відомостей, книг обліку розрахунків із депонентами та суми депонованої заробітної плати у видаткових касових ордерах. Крім того, необхідно в результаті аудиторської перевірки з’ясувати повноту та своєчасність перерахування депонованих сум в бюджет.
На останньому етапі аудитору слід перевірити ідентичність даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці” у Гтоловній книзі й балансі на початок та кінець зітного періоду.
З цією метою звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із внесенням виплат у дебет рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці”; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з однієї розрахункової відомості в іншу.
3.3 Автоматизація обліку праці та розрахунків по її оплаті
Сучасний стан переходу економіки України до ринку, який характеризується станом виробництва і поглибленням кризових явищ в економіці, зниженням життєвого рівня населення, офіційним безробіттям та розладом фінансової системи, вимагає пошуку шляхів забезпечення високого рівня добробуту народу на основі раціональної організації оплати праці й достатньої кількості робочих місць, комплексного реформування всіх складових систем економічних відносин тощо.
Більшість факторів, що заважають успішному розвитку підприємств, пов’язані з проблемами організації управління. Саме тому задачі оптимізації управління на сьогоднішній день є найбільш актуальними. В умовах використання сучасних інформаційних технологій бухгалтерський облік та бухгалтерська інформація використовуються значно ширше, ніж традиційні. Це не тільки отримання бухгалтерських та податкових документів, але і інформація, яка широко використовується для аналізу господарської діяльності, оперативної оцінки, прийняття управлінських рішень, оцінки прийнятих рішень тощо.
Одним із основних шляхів реформування та удосконалення обліку є автоматизація.
Облік праці та її оплати, як найбільш трудомістку ділянку роботи механізують однією з перших. Це дає змогу своєчасно одержати точну інформацію про витрати фонду заробітної плати (оплати праці), матеріального заохочення, про стан розрахунків із працівниками, органами соціального страхування тощо.
На підприємствах України функціонують різні автоматизовані системи обліку праці та її оплати. АРМ бухгалтера по обліку праці та її оплати дозволяють комплексно розв`язувати всі задачі, поставлені перед даним участком обліку і видавати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.
Для автоматизації бухгалтерського обліку використовується різноманітна кількість спеціальних програм, основними з яких є: “1С: Бухгалтерія” , “Парус – Підприємство”, “Галактика” тощо.
Програма “Галактика” є багатокористувальницькою системою автоматизації управління підприємством, яка охоплює всі аспекти його внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності.
Програма “Парус – Підприємство” є комплексною програмою автоматизації бухгалтерського та податкового обліків підприємств малого та середнього бізнесу. Вона складається з трьох модулів: Адміністратор, Бухгалтерія та Реалізація, кожен з яких містить один або декілька додатків, тобто програм, що працюють в ОС МS Windows.
Програма “1С: Бухгалтерія” – це програма спеціального призначення, яка використовується для організації синтетичного та аналітичного обліків, підготовки звітних форм та первинних документів. Ця програма є однією з найбільш розповсюджених, оскільки вона може настроюватися самим бухгалтером на особливості бухгалтерського обліку стосовно свого господарства, на будь-які зміни законодавства та форм звітності. Програма дозволяє автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні засоби, розрахунки з організаціями, заробітну плату та інші. Програма відмічається зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій та легкістю засвоєння.
Програма „1С: Бухгалтерія” являється найбільш розповсюдженою й універсальною програмою для ведення бухгалтерського обліку на сучасних підприємствах. Вона відрізняється зручністю в роботі й повною настроєністю для всіх систем бухгалтерського обліку.
Програма „1 С: Бухгалтерія” дозволяє виконувати реєстрацію облікової інформації кількома способами:
введення проводок вручну;
використання механізму типових операцій;
введення документів з наступним формуванням проводок.
Існують також і спеціалізовані програми по розрахункам та обліку праці та її оплати, а також по управлінню персоналом. Серед таких програм можна виділити програму Парус-Зарплата 7.40 та програму Парус-Кадры. Парус-Зарплата 7.40 призначена для роботи на підприємствах любої форми власності незалежно від розміру. Ця система може працювати як відокремлений елемент автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства, так і в комплексі з іншою програмною продукцією. За допомогою системи Парус-Зарплата легко автоматизувати процес нарахування заробітної плати на всіх етапах, а саме: друкування різноманітних довідок по зарплаті(в тому числі форму 8-ДР); ведення особових рахунків працівників; інтеграція з програмою СПОВ для здачі звітів по персоніфікації в Пенсійний фонд; розрахунок зарплати, в тому числі з урахуванням норм робочого часу та виробітку, з використанням валюти; облік виплат по відомостям та ВКО; перерахунок заробітної плати за попередні місяці; розрахунок відпусток, допомог по тимчасовій непрацездатності та на дітей; розрахунок прибуткового податку, пенсійного збору, виплат по виконавчим листам, утримання по позикам; розрахунок нарахувань на зарплату (податки, фонди тощо); формування та друкування списків допоміг, лікарняних, відпускних та інших виплат, накопичу вальних відомостей по заробітній платі в різних розрізах та інше.
Найбільш придатною для аграрних підприємств є конфігурація "Агрокомплекс" програми “1С; Бухгалтерія 7.7”, яку я пропоную ввести в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська”. В господарстві є одне автоматизоване робоче місце, однак цього мало для автоматизації обліку, тому я пропоную придбати ще 3 комп'ютери для удосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.
Стадії й етапи розробки інформаційних систем визначені відповідним державним стандартом (ГОСТ 34.601-90).
Наведені в державних стандартах етапи можна об’єднати в три основних:
Вивчення особливостей господарської діяльності підприємства
Проектування системи й узгодження проекту;
Впровадження й удосконалення проекту.
На етапі вивчення особливостей господарської діяльності силами самого підприємства проводиться експрес-обстеження стану підприємства і визначення попереднього бюджету створення комп’ютерної інформаційної системи, а також укладється договір з генеральним підрядником.
Мета цього етапу створення КСБО – отримати об’єктивну інформацію про діяльність підприємства й обгрунтувати необхідність створення КСБО. При цьому формулюють вимоги користувача до майбутньої системи. Під час обстеження з’ясовується документообіг, форми первинних та звітних документів, методики розрахунку окремих показників. Обстеження має виявити проблеми, розв’язування яких можливе за допомогою засобів комп’ютерної техніки, дати оцінку доцільності створення КСБО.
На етапі проектування системи й узгодження проекту консалтингова фірма – системний інтегратор на основі матеріалів системного проекту спільно із спеціалізованим підрозділом підприємства виконує роботи з реорганізації діяльності підприємства , а також розробляє системний проект КСБО. У системному проекті, як правило, представляють:
Фукціонально-інформаційні моделі раціональних бізнес-процесів;
Схеми внутрішнього та зовнішнього документообігів;
Альбом форм вихідних та вхідних документів;
Логічну структуру інтегрованої бази даних; структуру бази документів;
Функіональні й інформаційні специфікації типових автоматизованих робочих місць;
Функціонально-інформаційні моделі процедур документообігу тощо.
Підготовка підприємства до комп’ютеризації починається з видання наказу про зміни в його структурі, документообігу, у розподілі обов’язків між працівниками, про перехід на нову технологію обробки облікової інформації.
На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної КСБО. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців – юристів, програмістів, інженерів, керівників підрозділів, а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати з КСБО. Під час проектування уточнюють процедури взаємодії облікового персоналу і напрями руху документів у системі, узгоджують і затведжують форми необхідних звітів, складають проектну документацію. При цьому фірма-розробник програмного забезпечення, аналізуючи технологію роботи бухгалтерії замовника та структуру системи бухгалтерського обліку, пропонує заходи з перерозподілу виконавців між ділянками роботи й організації їх взаємодії.
На етапі впровадження й удосконалення системи відбувається укладання угод та поставка технічних інструментальних програмних засобів для служби підтримки нової системи, а також організація навчання спеціалістів. У межах цього етапу відбуваються:
Укладання угоди та розробка прикладного програмного забезпечення;
Організація робіт із створення телекомунікаційної системи підприємства;
Проведення навчання та семінарів спеціалістів, керівників середньої ланки, а також вищого керівництва;
Укладання угод і придбання устаткування інформаційної системи підприємства, встановлення та монтаж, пусконалагоджувальні роботи;
Пробно-промислова експлуатація додаткового програмного забезпечення, що реалізує функції підсистем.
Після того, як проект КСБО створено, необхідною умовою його успішного впровадження є вдалий підбір працівників та їх підготовка до роботи з інформаційною системою.
Паралельно з піготовкою персоналу проводять роботи зі встановлення та налагодження апаратних і програмних засобів; визначають місця встановлення комп’ютерів, засобів їхньої охорони, осіб, відповідальних за збереження та супровід програмного забезпечення, встановлюють необхідні пакети програм. Перед впровадженням системи важливо, щоб для перевірки коректності роботи технічних та програмних засобів, можливості використання прикладного програмного забезпечення розробник провів попередні випробування системи.
Отже, при створенні КСБО як окремої системи і, особливо, як складової КІСП необхідно провести такі дії:
реорганізацію або організацію бізнес-процесів підприємста. Для цього доцільно запросити зовнішню незалежну консультаційну фірму і провести бізнес-консалтинг;
автоматизацію діяльності підприємства. Цей етап доцільно проводити спільними зусиллями зовнішньої консалтингової компанії, компанії – системного інтегратора та власного підрозділу автоматизації. На цьому етапі здійснюється консалтинг у галузі інформаційних технологій (ІТ-консалтинг).
Існуючі варіанти життєвого циклу визначають порядок виконання етапів під час розробки КСБО, а також критерії переходу від етапу до етапу.
Машинна інформаційна база охоплює всі види спеціально організованої інформації, представленої у вигляді, зручному для сприймання технічними засобами.
Інформаційна база передбачає формування та використання такої нормативно-довідкової інформації, як: довідник особових рахунків, класифікатори професій; довідник цехів, відділів, бригад; довідник видів оплат, довідник норм часу та розцінок.
У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:
Бригадні наряди використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;
Індивідуальні наряди використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;
Табель містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;
Відомість нарахованої зарплати робірників-відрядникам формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;
Відомість нарахованої заробітної плати робірником-відрядникам нагромаджує дані для формування „Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників”;
Відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати для складання зведених відомостей розподілу заробітної плати за шифрами виробничих витрат.
Для забезпечення автоматизованого обліку відпрацьованого часу та контролю за станом трудової дисципліни на підприємствах у більшості випадків використовують модуль „Табельний облік”, основні функції якого полягають у веденні щоденної реєстрації явок на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та та неявок із зазанченням причин, а також фіксування часу простоїв та роботи понад норми.
До нормативно-довідкової інформації модуля „Табельний облік” належать: календар, довідник підрозділів, довідник позначень явок та неявок; довідник змін, довідник табельних номерів.
У роботі з персоналом бувають ситуації, коли той чи інший співробітник із якихось причин своєчасно не отримав заробітну плату. Робітники рпограм пропонують користувачам модуль „Депоненти” як самостійний програмний продукт або у складі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати.
Функція „Реєстр” використовується тільки після видання заробітної плати до закриття місяця в модулі „Зарплата”, і забезпечує бухгалтера потрібною інформаціїю про депоновану заробітну плату та формує відповідну звітність.
Функція „Архів” імітує роботу бухгалтера з книгою депонентів, що вможливлює сортування та пошук інформації за різними ознаками, формування нових депонентських карток, їх перегляд, редагування та вилучення.
Сучасні програмні комплекси з обліку праці та її оплати передбачають використання функції „Моделювання обліку праці й заробітної плати” для розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від установлених величин і прийняття управлінських рішень. Для цього за визначений період виконується розрахунок нормативного та фактичного фондів заробітної плати в розрізі структурних підрозділів, видів продукції, робіт і послуг. Моделюються витрати на оплату праці з урахуванням зростання (зниження ) обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), а також визначається вплив фонду заробітної плати на зниження собівартості процукції.
Впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації пов’язано з капітальними вкладеннями на придбання технічних засобів та програмного забезпечення, виконання підготовчих робіт, навчання персоналу, поточними витратами на підтримку на належному рівні всієї системи тощо.
Визначення економічної ефективності автоматизації облікових задач включає розрахунок наступних показників:
загальні капітальні витрати на впровадження;
річні поточні витрати, пов’язані з автоматизацією обблікових задач;
річна економія від використання автоматизованої системи обробки облікової інформації;
термін окупності загальних капітальних витрат.
Розрахунок ефективності автоматизації обліку подано в додатку [Додаток Щ]
Розрахунки показали, що загальні капітальні витрати на автоматизацію становлять 24990,8 тис.грн., загальні поточні витрати, пов'язані з втоматизацією облікових задач - 44550,2 тис.грн., річна економія на впровадження автоматизації бухгалтерського обліку складає 9695,9 тис.грн.
4.Охорона навколишнього середовища
Охорону навколишнього середовища розглядають зазвичай як комплекс міжнародних, державних, регіональних, локальних, адміністративно-господарських, технологічних і громадських заходів, спрямованих на збереження та забезпечення раціонального природокористування, відновлення, охорону та примноження природних ресурсів для блага людського суспільства і підтримання біологічної та економічної рівноваги біосфери. Охорона природи досліджує вплив антропогенного фактора на природу, аналізує не будь-яку дію, а лише ту, наслідок якої може мати значення для життя людського суспільства, а також розглядає вплив антропогенного фактора не лише на організаційний світ, а й на неживу природу. Також, охорона навколишнього середовища розглядає вплив факторів на рівні мікро- та макроекосистеми.
До недавнього часу в Україні розвиток людського суспільства і самоочищення навколишнього природного середовища від технологічних забруднень перебували в динамічній екологічній рівновазі. Проте останніми роками в зв'язку з збільшенням екологічних катастроф в країні, надзвичайно інтенсивний розвиток промисловості, сільського й комунального господарства та інші чинники антропогенної дії на навколишнє природне середовище значно погіршили екологічний стан країни. Тому в першому розділі “Загальні засади” Конституції України, створена стаття 16, яка говорить про такі завдання поставлені перед охороною навколишнього середовища: забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, забезпечення генофонду Українського народу є обов'язком держави.
В природі все більше проявляються зміни, які викликані сільськогосподарською діяльністю людини в зв'язку з збільшенням потреби в продовольчих товарів. В даній роботі ми розглядаємо вплив окремо взятого, досліджуваного господарства. ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” розташоване в Степовій зоні . Клімат на території помірноконтинентальний. У грунтовому покриві переважають сірі і світло-сірі опідзолені грунти. В цілому грунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства. В ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” загальна земельна площа становить в 2005 році 3083 га, з них рілля 2668 га. Орні землі складаються з таких агро виробничих груп грунтів, як: ясно-сірі, сірі, темно-сірі, опідзолені грунти. Із загальної площі землі, яка належить господарству деяка її площа пошкоджена ерозією.
Територія досліджуваного господарства характеризується хвилясто рівнинним рельєфом, який представлений в основному широкими вододілами та похилими схилами. Характерним для даної території є наявність глибоких, часто розгалужених балок, що розчленовують місцевість на вододіли.
Для підвищення родючості ґрунтів в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” вносяться різні види мінеральних і органічних добрив в залежності від типу ґрунту та запланованої урожайності:
Всі ці заходи, звичайно є досить ефективними, але вони мають і зворотну дію. Пестициди, гербіциди, різні хімічні речовини це є продукт переробки певних речовин за допомогою різних хімічних реакцій, а отже не є продуктом природи і, звичайно збільшення таких речовин в природі впливає негативно на навколишнє середовище.
В результаті господарської діяльності ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” забруднює навколишнє середовище. Намагаючись отримати більше продукції і посівних площ, воно негативно впливає на всі компоненти екосистеми в тому ж числі і на грунт шляхом застосування комплексу агротехнічних міроприємств, включаючи й хімізацію, механізацію і меліорацію.
Отже, негативно впливає на навколишнє середовище даної місцевості збільшення застосування хімічних добрив, частина їх змивається природними водами і потрапляє у природні водоймища. У зв'язку з цим виникають сприятливі умови для розвитку водоростей, які, як відомо, споживають багато кисню і тим самим сильно ускладнюють життя в водоймах. Взагалі використання хімічних добрив і пестицидів поряд з позитивними результатами призвели до серйозних негативних результатів, які в кінцевому результаті несприятливо вплинули на продуктивність агробіоценозів всього навколишнього середовища. Але дане господарство, як і всі інші не може відмовитись від таких видів добрив і пестицидів.
Застосування хімічних засобів захисту рослин в агробіоценозах в кінцевому результаті однаково шкідливо впливають на домашніх і диких тварин, культурні рослини і їх сородичів. Також ці зміни вплинули на ерозію грунту, а саме, відбувається змив верхніх горизонтів грунту при стіканні по ньому дощових і талих вод сполошним потоком і річечками. Також необхідно відмітити, що поля зайняті пшеницею, цукровим буряком і іншими генетично однорідними культурами, екологічно представляють собою спрощену, об'єднану і тому не стійку систему. Часті розмноження шкідників в такій екосистемі, яка створилась в даному випадку пов'язана з їх монокультурою. Тому потрібно, в даному господарстві, потрібно урізноманітнити види культур.
Також є досить серйозним недоліком в ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” те, що на грунти в господарстві впливає частий випас великої кількості худоби. Він змінює структуру екосистеми (зникають деякі види рослин, і підвищується кількість гризунів та ін.), призводить до знищення дерні і руйнуванню грунту. Коли почала зникати рослинність, яка зкріплювала ґрунти, почала виникати і поширюватись ерозія.
Звичайно всі ці фактори дуже негативно впливають на навколишнє середовище на даній території і навіть далеко за її межами. А отже, господарство, по можливості, приймає міри для зменшення впливу діяльності сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище, але на жаль ці заходи зовсім незначні. На мою думку необхідно забезпечувати розширене відтворення родючих ґрунтів шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів. Було б досить ефективним, якби в господарстві була розроблена певна схемка охорони природи і раціонального використання її ресурсів у даному господарстві, чи програмку для захисту земель від водної та вітрової ерозії та інших видів деградації земель.
Також, важливо було б створити в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” цілісну систему поле- і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок, крутосхилів та інших непридатних земель. Необхідно створити водозахисні зони вздовж берегу річки Середній Куяльник і ставків, здійснювати очищення їх від мулу. Своєчасне здійснення всього протиерозійного комплексу, включаючи агротехнічні і лісомеліоративні заходи, будуть надійним захистом від ерозії. За допомогою впровадження таких заходів ми можемо не тільки зменшити ерозію, але і перетворити землі пошкоджені ерозією в продуктивні угіддя. Внесення добрив, введення сівозмін з травами, рихленням і глибокою оранкою, меліорацією і іншими агротехнічними прийомами в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” можна покращити грунт і при цьому застосовувати меншу кількість хімічних речовин.
Тому, менш важливим, на мій погляд, був би перехід на біологічні методи ведення виробництва. Намагатись збільшити урожайність сільськогосподарських культур не за рахунок мінеральних добрив, а за рахунок органічного підживлення ґрунту. Якщо не можливо повністю замінити мінеральні добрива органічними, хоча б в процентному відношенні віддати перевагу органічним добривам. Цей фактор є досить цінним для навколишнього середовища, а отже і для нашого здорового життя.
Висновки і пропозиції
Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області.
За результатами дослідження зроблені деякі висновки. Загальна земельна площа господарства за досліджуємий період залишилася практично незмінною, вона збільшилася всього на 0,5%. Розглянувши спеціалізацію ТОВ "Агрофірма Мар’янівська", бачимо, що господарство спеціалізується на виробництві зерна, та молока. Питома вага рослинництва в 2003 році в структурі товарної продукції становила 76,86%, тваринництва – 23,14%, але в 2005 році питома вага рослинництва зменшилась до 67,49% (1922 тис.грн), а питома вага тваринництва збільшилась до 32,51 % (926 тис.грн). В цілому по підприємству бачимо зменшення об’ємів товарної продукції на 108 тис.грн.
За даними економічної діяльності господарства, ми бачимо, що економічна діяльність підприємства не зовсім успішна: зменшення валової продукції, чистого доходу (виручки) від реалізації, чистого прибутку, однак спостерігається збільшення валового доходу, валового прибутку, фондовіддачі. Також за досліджуємий період відбулося зменшення фондозабезпеченості та рівеня рентабельності господарства .
Після проведення синтетичного та аналітичного обліку, ми бачимо, що господарство облік праці та її оплати веде на балансовому рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», на якому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по оплаті праці за всіма її видами, а також розрахунки за не одержану працівниками у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
В цілому облік праці та її оплати на підприємстві відповідає існуючим нормам та інструктивним законодавчим документам. Але на підприємстві є ряд недоліків при організації обліку праці та її оплати, які негативно впливають як на господарську діяльність підприємства в цілому, так і на організації роботи самої бухгалтерії. До основних недоліків можна віднести низький рівень оплати праці на підприємстві який не є стимулом для підвищення продуктивності праці робітників підприємства, погану організацію первинного обліку праці в підрозділах господарства.
Також значним недоліком є те, що в господарстві лише одне автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМ), так як облік праці та її оплати досить трудомісткий і це не дає змогу підвищити рівень продуктивності робітників бухгалтерії. При введенні автоматизованих робочих місць витрати праці у бухгалтерії підприємства значно зменшаться, що дає значну економію робочого часу та підвищення ефективності праці.
Також з метою поліпшення обліку праці та її оплати необхідно розробити точний графік документообігу та чітко дотримуватися строків подання до бухгалтерії первинних документів наведених в ньому. Налагодити постійний контроль за правильністю заповнення і своєчасним поданням первинних документів для достовірного нарахування заробітної плати.
З метою прискорення процесу обробки первинної документації, формування вихідної інформації, а також прискорення процесу складання фінансової, бухгалтерської та іншої звітності необхідно використовувати персональні комп’ютери.
Найкращою програмою для автоматизації обліку оплати праці є програма „1С: Бухгалтерія” кофігурація „Агрокомплекс”, яка дозволить легко автоматизувати процес нарахування заробітної плати на всіх її етапах, а також друкування різноманітних довідок по зарплаті.
Отже, досліджуваному господарству - ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” можна запропонувати наступне:
по можливості придбати ПЕОМ сучасного рівня і можливостей;
автоматизувати не тільки ведення обліку в господарстві, але й ведення різних розрахунково-аналітичних робіт;
провести підвищення кваліфікації працівників бухгалтерської та економічної служби;
проводити як внутрішній аудит господарської діяльності за допомогою бухгалтера, так і зовнішній аудит за допомогою аудиторської фірми тощо.
Також для ведення успішної господарської діяльності необхідно застосовувати стимулюючі заходи, які будуть заохочувати працівників до проявлення ініціативи та підвищення продуктивності праці. Потрібно покращити умови праці робітників підприємства, забезпечити необхідні санітарно-побутові умови для обслуговування працюючих, піклуватися про соціальний захист працівників підприємства, так як це є одним із найважливіших факторів, які впливають на продуктивність праці робітників.
Список використаної літератури
Закон України “Про оплату праці” від 23 січня 1997 р. № 20/97-ВР (зі змінами та доповненнями)
Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999
Закон України “Про державний бюджет України на 2006 р.” від 20.12.05 р. №3235 -І\/
Закон України “Про внесення змін до ст.23 Закону України “Про оплату праці” від 21.02.06. №3448 – І\/
Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена Головною державною податковою інспекцією України від 21 квітня 1993 № 12
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01. №1266 зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.06. №193
Постанова КМУ від 20.02.06. № 172. Про встановлення посадового окладу (тарифної ставки) працівника і тарифного розряду Єдиної тарифної сітки і внесення змін до додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298
Постанова КМУ від 20.02.06. №193 Про внесеня змін до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування
Постанова КМУ від 18 травня 1998 року № 697 Про затвердження переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне страхування та які не враховуються при вирахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій
Постанова КМУ від 7 травня 1998 г. № 663 Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів громадян
Агафонов М., Радченко М. Все про регулювання трудових відносин та оплата праці працівників сільськогосподарських підприємств // Все про бухгалтерський облік, № 82 (507), 2000. – с.3-10
Андронов К.М. Законодавство про працю та заробітну плату в Україні // Все про бухгалтерський облік, № 51 (476), 2000. – с.15-18
Бугуцький О., Михайлов С. Ефективне використання праці – основа підвищення продуктивності сил суспільства // Україна: аспекти праці, 2000, № 3. – с.8
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік - Житомир, 2000. – с.59
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік – Житомир, 2000. – с.101
Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку – Ж, 2000. – с.163
Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Житомир, 2001
Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. За ред. проф. Огійчука М.Ф. - Київ, "Аграрна освіта", 2006. - с. 350-396
Василенко В. Терміни виплати заробітної плати // Баланс- бюджет, №13 (70),2005.- с. 46
Гришагіна Н. Визначення розміру заробітної плати для розрахунку виплат із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням //Баланс-бюджет, №9 (90), 2006.- с. 35-37
Давидов Г.М. Аудит. Навчальний посібник. - Київ, "Знання", 2002. – с.45-49
Заработная плата. Сборник нормативных документов. – Харьков, ООО "Конус", 2000
Зіньковський М. Про страхування від нещасних випадків // Баланс-бюджет, 2006, №5 (86) .– с. 21
Колузанов К.В., Колузанова Н.О. Реформування національної системи бухгалтерського обліку в Україні із застосуванням міжнародних стандартів. Навчальний посібник. – Одеса, 2000. – с.120
Корніюк О. Реформування заробітної плати: нові пропозиції // Бухгалтерія, 2006, №6 (68).- с. 53-54
Лігуш Ю., Кулінов А. Удосконалення державного врегулювання оплати праці // Україна: аспекти праці, 2000,№ 2. – с.6
Литвин А. Оплата праці при заміщенні тимчасово відсутнього працівника // Баланс-бюджет, №18 (75),2005.- с. 35-37
Малоок Т. Первинні документи та вимоги до їх складання // Баланс-агро.Всеукраїнська бухгалтерська газета, 2006, №5 (113).- с.17-18
Методичний посібник. Довідник бухгалтера. Бібліотека бухгалтера // Баланс, № 2, 2001
Методичний посібник. Оплата праці. Бібліотека бухгалтера // Баланс, № 4, 2001
Міщенко А. Про окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2006 р.”// Баланс Всеукраїнський бухгалтерський тижневик, №6(600),2006.-с.10-11
Морєва О. Матеріальне стимулювання праці // Баланс-бюджет,№22 (79), 2005.- с.22-23
Морєва О. Особливості виплати заробітної плати // Баланс-бюджет, 2005, №16 (73).- с. 23-26
О труде и заработной плате // Все о бухгалтерском учете, № 55 (601), 13 июня 2001
Ответы на актуальные вопросы по бухгалтерскому учету и налогообложению. – Библиотека Главбуха, Универсал, Бизнес, Киев, 2000
Павловська О., Павловська Н. Удосконалення політики зайнятості населення на основі реальної оцінки вартості робочої сили // Україна: аспекти праці, 2000, № 4. – с.9
Павлюк. В.В., .Сердюк В.М, .Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія –Київ-2006
Папінова О. Оплата праці на підприємствах //Баланс-агро Всеукраїнська бухгалтерська газета, №6 (114), 2006.- с. 8
Подольский П.И. Аудит. - Москва, "Юнити", 2000.- с. 579-593
Поддубцева І. Оплата праці при сумованому обліку робочого часу // Баланс-бюджет,2006, №3 (84).- с. 26-28
Савченко О.Н. Облік операцій з видачі заробітної плати натурою // Все про бухгалтерський облік, № 55 (480), 2000. – ст.9
Скрипник О. Соціальне страхування // Баланс-агро. Всеукраїнська бухгалтерська газета, 2006, №7 (115).- с. 10-12
Скрипник О. Соціальне страхування: зміни в розрахунку виплат // Баланс-бюджет,2006, №6 (87).- с.13
Сопко В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - Київ, 2000. - с.250-257
Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П, Ільїна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту - К.2004
Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. – Київ – 2000
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах. – Київ, 2000. – с.91-97
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - Київ, "А.С.К.", - 2006.- с.304-350
Томілов С.Н. Облік операцій з оплати праці за національними стандартами // Все про бухгалтерський облік, № 7 (496), 2000. – ст.8
Трудовое законодательство для главного бухгалтера. – Библиотека главбуха, Универсал, Бизнес, Киев, 2000. – с.224
Тьоткін В., Матвійчук В.. Обчислення середньої заробітної плати у зв’язку з прийняттям Постанови КМУ від 09.03.06. №268// Баланс-бюджет, №8 (89).2006.- с.12-13
Учет по-новому в соответствии с Положениями (стандартами) бухгалтерского учета в Украине. Издание второе, дополненное. – Универсал, Бизнес, Киев, 2001
Хамайдюк О. Відрахування від заробітної плати // Бухгалтерія, 2006, №12 (687).- с. 64-69
Хом’як С. Оплати понаднормованих годин роботи // Баланс-бюджет, 2005, №15 (72).- с. 35-36
Христенко О. Індексація грошових доходів громадян /\ Баланс-бюджет, 2006, №4 (85).- с. 23
Шаповал О. Бухгалтерське середнє (обчислення середньої заробітної плати згідно з Порядком №100) // Бухгалтерія, 2006, №21 (696).- с. 52-55