Отчет по практике: Організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту

Міністерство освіти і науки України

Промислово – економічний коледж

Національного авіаційного університету

Звіт

З виробничої практики

На підприємстві ВАТ «КАТП-13054»

Київ 2008

Вступ

"Київське автотранспортне пiдприємство-13054" засноване у 1961 році. Згідно наказу регіонального вiддiлення фонду держмайна в Українi по м. Києву у 1998 роцi Київське автотранспортне пiдприємство - 13054 перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство "Київське автотранспортне пiдприємство-13054". Вiдповiдно до рiшення Загальних зборiв акцiонерiв вiд 16 серпня 2002 р. Товариство було перейменоване у ВАТ "Укпромiнвест-Транс", а згiдно рiшення Загальних зборiв вiд 23.03.2004р. воно носить назву ВАТ "Київське автотранспортне пiдприємство-13054". За звiтний перiод значно зросла продуктивнiсть працi, а також (на 19,4%) середня заробiтна плата, яка у 2005р. становила 719 грн.Значно оновлений рухомий склад пiдприємства за рахунок придбання у 2005р. 27 нових автомобiлiв. Пiдприємство розташоване у м. Києва, по вул. Малинська,20

1.Загальне знайомство з підприємством.

- загальні відомості про підприємство

Відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство -13054" засновано відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України, шляхом перетворення державного підприємства «Київське державне автотранспортне підприємство 13054» у відкрите акціонерне товариство згідно закону України від 19.02/1997 № 89/97-ВР "Про приватизацію майна державних підприємств

Назва АТ:Повне найменування - Відкрите акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство -13054»;Скорочене найменування - ВАТ «КАТП - 13054».Місцезнаходження АТ: м. Київ, вул.. Малинська, 20

2. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ АТ

Метою діяльності АТ є:

Задоволення потреб юридичних осіб та громадян у його роботах товарах, послугах, з метою ефективного використання майна

Предметом діяльності АТ є:

- здійснення внутрішніх і міжнародних вантажних та пасажирських перевезень автомобільним транспортом;

надання послуг населенню;

здійснення торговельно-закупівельної та комерційно-посередницької діяльності промисловими та продовольчими товарами, в тому числі через мережу власних магазинів та торгівельних площадок;

надання широкої гамми послуг по діагностиці, ремонту та технічному обслуговуванні автомобільного транспорту;

організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту;

виготовлення та оптова (в т.ч. експорт і імпорт) і роздрібна торгівля запасними частинами, вузлами і комплектуючими до механічних транспортних засобів;

здійснення широкої гамми торговельних послуг юридичним і фізичним особам по продажу та заправці паливно-мастильними матеріалами та скрапленим газом;

збирання, переробка та продаж вторинних чорних та кольорових металів;

оптова (в т.ч. експорт та імпорт)торгівля будівельними матеріалами;

фінансове посередництво;

зовнішньоекономічна діяльність

- основні споживачі,постачальники,конкуренти

Споживач — це суб'єкт ринку товарів, робіт, послуг, який володіє фінансовим потенціалом, що визначає можливості задоволення матеріальних і духовних потреб, тобто сторона, “конфронтуюча ” з виробником^ⁱ. Споживач в економічному розумінні – будь-який суб'єкт (індивідуальний або колективний), що здобуває певні блага, безвідносно до цілей їх подальшого використання (з позицій економіки немає значення, для чого здобувається товар). Відповідно це й організація, що купила для офісу якісь товари або користується комунальними послугами, і підприємець, що закуповує товари для їхньої наступної реалізації. На підприємстві ВАТ «КАТП - 13054» споживачами є люди або організація,якій надається послуги перевезення.

Постачальник - це окрема особа або організація, що поставляє підприємству необхідну сировина, устаткування, інформацію. Постачальниками ВАТ “КАТП-13054” є «John M. Hill Machine Co. Inc.» , «Elite Vordteks», «Escort VAB Lizing» ,« Ais-Harkov» , « Astron-Avtogaz» ,« Ukrspeczavtotorg» вони постачають підприємству вантажні автомобілі, запчастини, причепи та багато іншого.

Конкуренти – це певні фірми,які виготовляють схожий з нами товар і намагаються захопити нашу аудиторію споживачів. На підприємстві ВАТ “КАТП-13054” такими конкурентами є Радар-Сервіс, Лопатинський Агротехсервіс.

- додатки ( статут підприємства ,установчі документи)(Додаток 1)

2.Організаційна структура і управління підприємством

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління кожний її елемент має своє певне місце та відповідні зв’язки, які забезпечують їх взаємодію. Структура організації – це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілі організації.

Вищим органом управління ВАТ “КАТП-13054” є загальні збори акціонерів, до компетенції якого входить:

внесення змін до статуту товариства;

винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

прийняття рішень про продаж, обмін, безкоштовну передачу або відчуження іншими шляхами юридичним особам та громадянам майна підприємства;

визначення основних напрямків діяльності товариства;

Вищим органом управління ВАТ “КАТП-13054” є загальні збори акціонерів, до компетенції якого входить:

внесення змін до статуту товариства;

винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

визначення основних напрямків діяльності товариства;

визначення організаційної структури товариства;

обрання та відкликання членів ради, голови правління та членів ревізійної комісії;

затвердження річних результатів діяльності товариства;

затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, а також порядку розподілу прибутку;

прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Правомірність загальних зборів визначається участю у ньому акціонерів, які володіють у сукупності не менш як 60 відсотками акцій.

Як бачимо в цієї структури є наявність таких функціональних підрозділів як спостережна рада і ревізійна комісія. Спостережна рада представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність дирекції. рада обирається загальними зборами акціонерів строком на два роки в складі п’яти засновників товариства. Члени ради акціонерного товариства не можуть бути членами дирекції та ревізійної комісії.

Функції спостережної ради:

здійснює контроль за діяльністю дирекції підприємства стосовно виконання рішень загальних зборів акціонерів;

розглядає та затверджує звіти, які подає дирекція за квартал, півріччя;

аналізує дії дирекції щодо змін, у тому числі по розширенню сфер діяльності підприємства і робить відповідні висновки.

Голова правління ВАТ є виконавчим органом підприємства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Він обирається загальними зборами акціонерів строком на два роки. Він керує роботою підприємства і має право без доручення здійснювати дії від імені підприємства, в своїй діяльності він керується діючим законодавством.

Перевірку господарсько-фінансової діяльності товариства здійснює ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів строком на три роки у кількості трьох членів. Перевірки здійснюються за дорученням вищого органу товариства, ради товариства, з власної ініціативи, або на вимогу акціонерів. Ревізійна комісія підзвітна тільки вищому органу товариства.

Організаційна структура ВАТ " КАТП-13054” нагадує собою лінійно-функціональну структуру, кожне з підрозділів якої орієнтоване на виконання певної функції. Такий спосіб побудови організаційної структури має власні переваги та недоліки. До переваг можна віднести те, що для якісного виконання своєї функції кожен підрозділ організації затрачує максимум необхідних зусиль. Недоліком же є збільшення загальних витрат через неминуче дублювання робіт для різних підрозділів підприємства, а також довгий час, який затрачає рішення, прийняте керівництвом, коли йде по ланцюгу від керівника до підлеглого.

Тобто процес реагування на зміни у зовнішньому середовищі стає більш довгим. Також можна відмітити те, що менеджери середнього рівня та їх підлеглі бачать поточну ситуацію більш об’єктивно ніж топ менеджери. Це означає, що їх рішення були б найбільш ефективні.

Хотілося б в контексті управління персоналом виділити роль служби управління персоналом в даній структурі. Вона безпосередньо підлегла керівнику підприємства. Але цей факт не дає поводу думати, що цей відділ має високий статус в організації.

Ця структура, яка склалася ще в радянську епоху, визначає службу управління персоналом як допоміжний елемент, який відірваний від стратегій та кадрової політики організації. Даному структурному підрозділу віддається лише облікова функція та роль складання та зберігання документів. Це пов’язане з тим, що лінійні менеджери підприємства узяли на себе всі останні функції управління кадрами, особливо найм.

З вищевказаного можна зробити висновок:

Слід вибирати таку організаційну структуру, яка відповідає стратегічним планам організації та забезпечує їй ефективне взаємодію із зовнішнім середовищем та досягнення намічених цілей.

Структура організації не може залишатися незмінною, тому що змінюється як зовнішнє так і внутрішнє її середовище.

Більшість організацій сьогодні використовують бюрократичні структури управління. Традиційною структурою бюрократії є лінійно-функціональна організація, при якій остання розбивається на підрозділи, виконуючі спеціалізовані функції.

3.Майно і власність підприємства

Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є приватною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

доходи, одержані від надання послуг , а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;

кошти, отримані від реалізації майна;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення та дотації з бюджету;

безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

придбання майна іншого підприємства, організацій;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

Відчуження основних засобів виробництва, що є приватною власністю і закріплені за ВАТ “ КАТП-13054”., здійснюються за погодженням з Міністерством у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції підприємства.

Підприємство має право здавати в оренду закріплене за ним майно в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та до чинного законодавства.

Збитки, завдані ВАТ “ КАТП-13054” в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству в порядку, передбаченому діючим законодавством України і міжнародними договорами. Міністерство та інші органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна, правомочності дій, щодо державної власності та відповідності чинному законодавству ведення підприємницької діяльності.

Підприємству забороняється передавати безоплатно закріплене за ним майно іншим підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам. Реалізація зайвого майна і передача майна в оренду здійснюється підприємством в порядку передбаченому чинним законодавством.

4.Система планування діяльності підприємства

Раціональна система організації, планування і управління має важливе значення для підвищення ефективності виробництва.

В умовах ринкової економіки центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки - підприємств. Саме на цьому рівні створюються усі необхідні підприємству блага і вирішуються питання раціонального використання ресурсів, а так само заходи, щодо удосконалення технологій, засобів механізації та автоматизації виробництва, систему керування і зниження витрат до мінімуму.

Для вирішення цих питань розробляються різні плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління підприємством – менеджмент. Все це вимагає глибоких економічних знань, тому в умовах ринкових відносин зможе вижити лише той, хто найбільш грамотно визначить вимоги ринку і організує виробництво потрібних ринку товарів.

Найбільш важливою задачею, що стоїть перед керуванням, є забезпечення цілеспрямованого розвитку виробництва. Постановка цілей на визначений період часу і виробітку програми. Досягнення цієї цілі забезпечується за допомогою планування. З його допомогою визначається головна ціль розвитку виробництва, установлюються пропорції, темпи розвитку, матеріальні джерела та трудові ресурси. Звідси випливає, що із сутності управління випливає така його найважливіша функція, як планування.

Як і інші підприємства ВАТ “ КАТП-13054” використовує внутрішньо – господарське планування. Воно дає відповіді на основні питання підприємства:

яку продукцію слід виготовляти на підприємстві;

скільки продукції слід виготовляти підприємству;

які потрібні ресурси, технологія;

хто буде споживати вироблену продукцію, за якими цінами і можливість їх реалізації;

Як підприємство зможе адаптуватися до зовнішніх і внутрішніх змін ринку.

Неабияке значення має формальне, тобто свідоме планування та інтуїтивне. ВАТ “ КАТП-13054” поєднує ці два види планування, але не завжди, інколи вони доповнюють один одного.

5. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Органiзацiя ведення бухгалтерського облiку i складання фiнансової звiтностi на пiдприємствi здiйснюється згiдно Закону "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" та Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку П (С)БО:

1. Тривалiсть операцiйного циклу з метою класифiкацiї активiв та зобов'язань вважати рiвною одному року.

2. Для введення в експлуатацiю та списання основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв та розрахункiв створювати комiсiю згiдно наказу.

2.1. Встановити термiни проведення iнвентаризацiї:

- для бланкiв суворої звiтностi - не рiдше одного разу на рiк;

- для розрахункiв з постачальниками i покупцями - не рiдше одного разу на рiк;

- товарно-матерiальних цiнностей щорiчно за станом на 1 жовтня;

- для об'єктiв основних засобiв, нематерiальних активiв - щорiчно за станом на 1 жовтня;

- для коштiв у касi - щоквартально.

3. Встановити на 2008р. такi методи облiку та принципи оцiнки активiв та зобов'язань пiдприємства:

3.1. Визнання, оцiнку та облiк основних засобiв здiйснювати вiдповiдно до П(С)БО 7 "Основнi засоби". Одиницею облiку визначити окремий об'єкт основних засобiв та iнших матерiальних необоротних активiв. Групування основних засобiв в аналiтичному облiку провадити згiдно з вимогами Iнструкцiї про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань та господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженої наказом Мiнфiну України вiд 30.11.1999р. №291.

3.2. Для вiдокремлення в складi основних засобiв малоцiнних необоротних активiв встановити вартiсну межу у розмiрi 500 грн.

3.3. Основнi засоби класифiкувати за групами i амортизацiю об'єктiв основних засобiв нараховувати у спосiб визначений Законом України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (в редакцiї Закону України вiд 22.05.1997р. №283/97-ВР з наступними змiнами i доповненнями).

3.4. Амортизацiю малоцiнних необоротних активiв у спосiб визначений законодавством для основних засобiв.

3.5. Визнання, оцiнку та облiк нематерiальних активiв здiйснювати згiдно iз П(С)БО 8 "Нематерiальнi активи". Одиницею облiку визначити окремий об'єкт нематерiальних активiв.

3.6. Амортизацiю нематерiальних активiв нараховувати прямолiнiйним методом. Термiн корисного використання кожного об'єкта i чинники що впливають на нього вiдображати в актi, складеному комiсiєю.

3.7. Лiквiдацiйну вартiсть об'єктiв основних засобiв та нематерiальних активiв прийняти рiвною 1 грн.

3.8. Переоцiнку (дооцiнку та уцiнку) балансової вартостi основних засобiв, нематерiальних активiв, iнших матерiальних необоротних активiв до їхньої справедливої вартостi проводити раз на рiк станом на 31 грудня, якщо їхня залишкова вартiсть вiдхиляється вiд справедливої бiльше нiж на 20 %. Справедливу вартiсть зазначених активiв формувати на рiвнi вiльних ринкових цiн на аналогiчнi активи з урахуванням рекомендацiй викладених у додатку до П(С)БО 19 "Об'єднання пiдприємств". Розрахунок необхiдний для переоцiнки зазначених активiв та вiдображення її результатiв в облiку, складає створена наказом комiсiя i затверджує голова цiєї комiсiї.

3.9. Фiнансовi iнвестицiї вiдображати в облiку i звiтностi вiдповiдно до П(С)БО 12 "Фiнансовi iнвестицiї" з урахуванням вимог П(С)БО 13 "Фiнансовi iнструменти".

3.10. Визнання, оцiнку та облiк дебiторської заборгованостi здiйснювати вiдповiдно до П(С)БО 10 "Дебiторська заборгованiсть". Резерв сумнiвних боргiв формувати один раз на рiк на дату балансу, виходячи iз платоспроможностi окремих дебiторiв.

3.11. Товарно-матерiальнi цiнностi визнавати, оцiнювати та облiковувати згiдно з вимогами П(С)БО 9 "Запаси". Одиницею запасiв визначити кожне найменування цiнностей.

3.12. Для облiку транспортно-заготiвельних витрат вiдкрити субрахунки "Транспортно-заготiвельнi витрати" до вiдповiдних рахункiв запасiв.

3.13. Предмети строком використання менше одного року, що супроводжують виробничий процес протягом звiтного перiоду, облiковувати на рахунку 22 "Малоцiннi та швидкозношуванi предмети". У момент передачi таких активiв в експлуатацiю списувати їх з балансу з одночасною органiзацiєю їх оперативного кiлькiсного облiку за мiсцями експлуатацiї i вiдповiдними особами протягом строку фактичного використання таких предметiв.

3.14. Готову продукцiю та незавершене виробництво вiдображати в бухгалтерському облiку та балансi за фактичною виробничою собiвартiстю.

3.15. Запаси, якi не принесуть економiчних вигод у майбутньому, визначати нелiквiдними i списувати в бухгалтерському облiку.

3.16. Оцiнку вибуття сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, МШП, iнших виробничих запасiв здiйснювати за ФIФО.

3.17. Переоцiнку запасiв проводити один раз на рiк на пiдставi рiшення створеною наказом комiсiї.

3.18. До складу грошових коштiв у фiнансовiй звiтностi згiдно з П(С)БО 4 "Звiт про рух грошових коштiв" включати грошовi кошти на розрахункових та депозитних рахунках, касi, грошовi кошти в дорозi.

3.19. Визнання оцiнку та облiк зобов'язань здiйснювати вiдповiдно до П(С)БО 11 "Зобов'язання". Резервування коштiв на забезпечення оплати вiдпусток, додаткове пенсiйне забезпечення, забезпечення гарантiйних зобов'язань та iнших забезпечень не проводити.

3.20. Заробiтну плату нараховувати вiдповiдно до колективного договору: - для виробничого персоналу - за тарифними ставками (окладами) з надбавками та доплатами; - для адмiнiстративного i управлiнського персоналу - за тарифними ставками (окладами) з надбавками та доплатами.

3.21. Визначення та вiдображення в облiку доходiв здiйснювати вiдповiдно до вимог П(С)БО 15 "Дохiд".

3.22. Визначення та вiдображення в облiку витрат здiйснювати вiдповiдно до вимог П(С)БО 16 "Витрати".

3.23. Для забезпечення складання звiту про фiнансовi результати за формою, передбаченою П(С)БО 3 "Звiт про фiнансовi результати", облiк витрат пiдприємства вести за допомогою рахункiв класу 8 та 9 "Витрати дiяльностi".

3.24. Застосовувати нормативний метод облiку витрат на виробництво i калькулювання собiвартостi транспортних перевезень.

3.25. Розрахунок виробничої собiвартостi (робiт, послуг) здiйснювати для кожного об'єкта облiку витрат окремо. Установити, що виробнича собiвартiсть (робiт, послуг) складається з таких статей: Прямi матерiальнi затрати: - паливо; - мастильнi матерiали; - знос шин; - поточний ремонт; - витрати на вiдрядження; - основна та додаткова зарплата працiвникiв; - вiдрахування на соцiальне страхування; - амортизацiя основних засобiв; - змiннi та постiйнi розподiленнi загально виробничi витрати; - адмiнiстративнi витрати та витрати на збут; 3.26. У цiлях визначення виробничої собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) встановити такий перелiк змiнних i постiйних загально виробничих витрат:

3.26.1. Змiннi загально виробничi витрати: - основна i додаткова заробiтна плата допомiжного виробничого персоналу; - вiдрахування на соцiальне страхування допомiжному виробничому персоналу; - амортизацiя основних засобiв загально виробничого призначення; - витрати на водопостачання для технологiчного процесу; - витрати, пов'язанi з енергозабезпеченням технологiчного процесу.

3.26.2 Постiйнi загальновиробничi витрати: - заробiтна плата та iншi виплати апарату управлiння; - вiдрахування на соцiальне страхування апарату управлiння; - витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iншi послуги третiх осiб на утримання виробничих примiщень; - операцiйна оренда основних засобiв виробничого призначення; - амортизацiя основних засобiв виробничого призначення; - амортизацiя нематерiальних активiв виробничого призначення; - витрати на поточний ремонт та технiчне обслуговування обладнання.

3.27. Встановити порядок розподiлу загально виробничих витрат в розмiрi 10% пропорцiйно виробничiй собiвартостi.

3.28. Облiк адмiнiстративних витрат здiйснювати за таким перелiком статей: - зарплата адмiнiстративно-управлiнського персоналу; - вiдрахування на соцiальне страхування; - амортизацiя необоротних активiв загальногосподарського призначення; - витрати на операцiйну оренду об'єктiв основних засобiв; - амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського призначення; - витрати на вiдрядження працiвникiв адмiнiстрацiї; - витрати на банкiвськi послуги; - витрати на аудиторськi, юридичнi послуги; - утримання автотранспорту загально виробничого призначення; - витрати на охорону; - податки, збори, обов'язковi платежi; - поштовi витрати; - iншi витрати, пов'язанi з утриманням адмiнiстрацiї.

3.29. Облiк витрат на збут здiйснювати за такими статтями: - заробiтна плата працiвникiв збуту; - вiдрахування на соцiальнi заходи; - амортизацiя необоротних активiв вiддiлу збуту; - транспортнi витрати, пов'язанi зi збутом продукцiї; - витрати, пов'язанi з гарантiйним обслуговуванням; - витрати на рекламу готової продукцiї; - iншi витрати, пов'язанi зi збутом;

3.30. Вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов'язання у промiжнiй фiнансовiй звiтностi не вiдображати.

3.31. Податковий облiк здiйснювати згiдно з вимогами податкового законодавства України.

II Забезпечити органiзацiю бухгалтерського облiку.

4. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi вести силами бухгалтерської служби, керованої головним бухгалтером, яка пiдпорядкована безпосередньо генеральному директору.

4.1 Обов'язки головного бухгалтера визначаються посадовою iнструкцiєю, розробленою вiдповiдно до вимог п.7 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1999р. №996-ХI.

4.2. Склад бухгалтерiї встановлюється штатним розкладом, а обов'язки кожного працiвника бухгалтерського пiдроздiлу регламентуються вiдповiдними посадовими iнструкцiями.

5. Бухгалтерський облiк вести на основi Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань та господарських операцiй пiдприємств та органiзацiй та Iнструкцiї про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань та господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженої наказом Мiнфiну України вiд 30.11.1999р. №291. за журнально-ордерною формою.

6. Забезпечити незмiннiсть вiдображення господарських операцiй та оцiнку майна на пiдставi органiзацiї бухгалтерського облiку iз застосуванням комп'ютерної програми 1-С.

7. Осiб, якi мають право пiдпису первинних документiв затвердити окремим наказом та довести їх склад до всiх структурних пiдроздiлiв. Зазначенi особи несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть таких документiв та своєчаснiсть їх складання та передачу вiдповiдно до графiка документообороту.

8. Видiляти на окремий баланс усi фiлiї, що створюються, представництва вiддiлення та iншi вiдокремленi пiдроздiли.

11. Головному бухгалтеру:

11.1. Забезпечити застосування в бухгалтерському облiку єдиних форм первинних документiв як унiфiкованих, затверджених нормативно-правовими актами України, так i документiв, створених пiдприємством самостiйно.

11.2. Забезпечити зберiгання первинних документiв та облiкових регiстрiв, якi були пiдставою для складання звiтностi, а акож бухгалтерських звiтiв, їх оформлення та передачу до архiву вiдповiдно до вимог чинного законодавства.

11.3. Забезпечити складання та подання фiнансових та iнших видiв звiтностi пiдприємства вiдповiдним користувачам у обсязi та в строки встановленi законодавством .

12. Керiвникам структурних пiдроздiлiв забезпечити обов'язкове виконання вимог цього наказу, а також розпоряджень головного бухгалтера, якi здiйснюються в межах його повноважень стосовно ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi.

6.Облік активів підприємства

За формами функціонування господарські засоби поділяють на такі групи: матеріальні активи; нематеріальні активи; фінансові вкладення (активи).

Матеріальні активи - це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.

Нематеріальні активи - це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику дохід. Цінність нематеріальних активів базується на правах та привілеях власників. Основні характерні риси нематеріальних активів такі:

– відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;

– використання протягом тривалого часу;

– здатність бути корисним для підприємства;

– високий ступінь невизначеності розмірів можливого в майбутньому прибутку від використання такого активу.

До нематеріальних активів належать:

а) різні права підприємства на об'єкти власності: патенти (права на винахідництво), товарні знаки, торгові марки, авторські права, ліцензії, права користування землею та іншими природними ресурсами;

б) програмне забезпечення ЕОМ;

в) організаційні витрати;

г) наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки;

д) ноу-хау;

є) ділова репутація або ціна фірми - гудвіл.

Фінансові активи - це група господарських засобів (активів) підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові вкладення підприємства, дебіторська заборгованість.

За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяються на ліквідні і неліквідні.

Ліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути швидко конвертовані у грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної (балансової) вартості для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквідних активів підприємства належать грошові активи в різних формах, короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

Неліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. До неліквідних активів підприємства належать основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість, безнадійна дебіторська заборгованість витрати майбутніх періодів тощо.

7.Облік праці та її оплата на підприємстві

Заробітна плата — частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата — один з елементів виробничих витрат підприємства.

Відрядна оплата праці — система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці — застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній — виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробіток за досягненні результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці — одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі. Для обліку виробітку робочих застосовуються такі документи: наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутний лист та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром. Акордний наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції». Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції.

Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити. на який операції був зроблений брак.На підприємстві ВАТ «КАТП-13054» використовуються така форма видачи зарплати.В додатку представленна розрахунково-платіжна відомість.

8.Затрати і фінанси підприємства

Підприємство в процесі своєї діяльності здійснює матеріальні та грошові затрати, спрямовані на просте та розширене відтворення основних фондів та оборотних засобів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток трудового колективу та інше. Найбільш вагомими із всіх витрат підприємства є витрати на виробництво продукції. Сукупність виробничих затрат показує, скільки підприємство витрачає коштів на виготовлення продукції, тобто складає виробничу собівартість продукції.

Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства.

Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і валової продукціїї використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно – технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.

На ВАТ “ КАТП-13054” облік витрат ведеться в розрізі економічних елементів та за статтями калькуляції. Статті калькуляції показують, як формуються витрати для визначення собівартості продукції – одні показують за їх видами ( елементами ), інші – за комплексними статтями ( включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутній у кількох статтях калькуляції.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація та інші операційні витрати.

9.Облік коштів підприємства

Розрахунки підприємств за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкогового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій – це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 [6].

Порядок організації готівкових розрахунків підприємств включає, зокрема, організацію зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок оформлення касових документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.

Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців (платників засобів) готівкою, а для підприємств –продавцов (одержувачів засобів) –безготівковими.

Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.

Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Ліміт залишку готівки в касі (далі –лімит каси) – це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов'язково повинна бути здана в банк.

Відособлені підрозділи підприємств — можуть здавати готівку безпосередньо в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.

Здавати готівку можна для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором.

На відміну від існуючого раніше порядку, зараз ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно (раніше ліміт каси встановлював банк по поданому підприємству розрахунку -заявке). Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий Розрахунок підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Підприємство, яке має поточні рахунки в декількох установах банків, повинні самі на свій розсуд визначити яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги.

За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Надходження грошових коштів в касу. Готівкові грошові кошти, що надоходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства . Тому, щоб наявні грошові кошти вважалися оприбутковуваними, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1). Для тих підприємств, які працюють з застосування РРО або РК - підприємств торгівлі, громадського харчування і послуг, оприбутковуванням готівки є реєстрація через РРО (або фіксація в РК) операцій по прийому від покупця грошових коштів (з видачею йому розрахункового документа) і щоденне відображення їх в повній сумі в Книзі обліку розрахункових операцій (КУРО).

Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі. Запис в касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.

При заповненні касового ордера, дуже важливо, щоб в ньому були заповнені всі реквізити.

В прибуткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (отримання готівки з банку по чеку і оприбутковування їх в касі і т.п.), реквізит «Отримав» не заповнюється.

В прибутковому ордері обов'язково указується підстава для його складання, і в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи, на яких ставиться штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

Прибуткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Виправлення в прибуткових документах не дозволяються.

Прибутковий касовий ордер повинен заповнюватися в одному екземплярі. Особі, що здає грошові кошти в касу, видається завірена відтисненням печатки цього підприємства квитанція (є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником. Прибутковий касовий ордер по якому отримана готівка, залишається в касі, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і витратних касових документів (ф. № КО-з або № КО-за).

Документи, які є підставою для оформлення прибуткових касових ордерів

Господарська операція	Підстава
Надходження торгової виручки	—
Отримання грошових коштів з банку	Корінець чеки чекової книжки
Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Накладна, акт, рахунок
Повернення невикористаних підзвітних сум	Звіт про використовування засобів
Погашення недостач за наслідками інвентаризації	Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу збору комісії
Оприбутковування надлишку засобів за наслідками інвентаризації каси	Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу зборів комісії
Внесення до статутного фонду підприємства готівки	Статут або протокол зборів учасників

Видача готівки. Видача готівки з каси здійснюється на підставі витратних касових ордерів (типова форма № КО-2) або відповідним чином оформлених розрахунково – платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником.

До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використовування засобів, розрахунки і т.п.).

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов'язковим.

Видача готівки окремим фізичним особам (як працівникам, не так і не працівникам підприємства) по видатковому касовому ордеру або видатковії відомості здійснюється тільки при пред'явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов'язково повинні бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів.

Господарська операція	Підстава
Здача наявної виручки в банк:
— самостійно	Оголошення на внесення готівки
— шляхом інкасації	Супровідна відомість
Видача під звіт на господарські потреби	Наказ керівника підприємства
Видача під звіт на відрядження	Наказ керівника підприємства
Виплата забортної платні, допомог матеріальної допомоги	Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість

Організація безготівкових розрахунків на підприємствах України

На поточних рахунках, які відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій згідно умов договору і вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків в межах чинного законодавства України в безготівковій і наявній іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, і для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

До поточних торгових операцій в іноземній валюті відносяться наступні розрахунки:

- між юридичними особами- резидентами і юридичними особами - нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по торгових операціях;

- між юридичними особами- резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;

- між юридичними особами - нерезидентами і юридичними особами - резидентами через юридичних осіб - резидентів посередників згідно договорів (контрактів, угод), укладених відповідно до чинного законодавства України;

- інші розрахунки, здійснюються згідно чинного законодавства України.

- операції на міжбанківському валютному ринку України;

оплата товарів (робіт, послуг) з використанням чеків і пластикових карток.

Поточними неторговими операціями є такі розрахунки:

- виплата іноземної валюти в наявній формі і за допомогою застосування платіжних документів по витратам на відрядження;

- здійснення обмінних операцій з іноземною валютою і за допомогою платіжних документів в іноземній валюті;

- виплата іноземної валюти по чеках і пластикових картках фізичним особам (резидентам і нерезидентам);

- покупка платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами і нерезидентами);

- виплата авторських гонорарів і платежів за використання авторських прав;

- перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів, конференцій і інших міжнародних зустрічей;

- оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеною трудовою угодою (контрактами) працюють в Україні;

- перерахування засобів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;

- платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів;

- виплата іноземної валюти в наявній формі по перекладу з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадок, допомога родичів і т.п.);

- переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадок, допомога родичам і т.п.);

- інші виплати і переклади в іноземній валюті, які не суперечать чинному законодавству України.

Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів у касі та на рахунках у банку

Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 «Каса», що має наступні субрахунки:

- 301 «Каса в національній валюті»;

- 302 «Каса в іноземній валюті».

Надходження грошових коштів в касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 «Каса».

Видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30 «Каса».

На субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті» облік операцій у валюті в перерахунку в національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.

На аналізованому підприємстві ТОВ „Вічунай-Укарйна” для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгаллтерского обліку наведено у табл.

Бухгалтерський облік касових операцій

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження в касу підприємства
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника	301, 302	311, 312
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних	301	311
Прибутковий касовий ордер	Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка)	301	681
Прибутковий касовий ордер	Отримана доплата за поставлені товари	301	361
Прибутковий касовий ордер	Повернений залишок сум, виданих на відрядження	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу	301,302	46
Прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати	301	311
Виплати з каси підприємства
Видатковий касовий ордер	Видані грошові кошти під звіт на відрядження	372	301, 302
Видатковий касовий ордер	Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Видатковий касовий ордер	Виплачено відпускні	661	301
Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки	Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок	311, 312	301, 302
Видатковий касовий ордер	Виплачена сума арендної плати	685	301
Видатковий касовий ордер	Видані кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачена заробітна плата працівникам підприємства	661	301
Видатковий касовий ордер	Видана позика працівнику підприємства	377	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства	661	301

10.Податки і обов'язкові платежі підприємства

Основним джерелом доходів держави в цивільному суспільстві є податки. Податки за економічним змістом – це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідною для виконання державою її функцій.

В Україні справляються:

-загальнодержавні податки та обов’язкові платежі;

-місцеві, податки, збори та інші обов’язкові платежі;

До загальнодержавних такі податки та інші обов’язкові платежі:

-Податок на додану вартість;

-Акцизний збір;

-Податок на прибуток підприємств;

-Податок на доходи фізичних осіб;

-Мито;

-Плата за землю;

-Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

-Податок на промисел;

-Збір за спеціальне використання природних ресурсів;

-Збір за забруднення навколишнього природного середовища;

-Внески до Фонду соціального страхування України;

-Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві;

-Внески до фонду страхування на випадок безробіття;

-Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

-Плата за торговий патент;

-Рентні платежі.

-Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

-Місцеві податки та збори:

-Готельний збір;

-Збір за парковку автотранспорту;

-Ринковий збір;

-Курортний збір;

-Податок з реклами;

-Збір за право використання місцевої символіки;

-Комунальний податок;

-Місцеві податки та збори, порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законодавством України.

Важливу роль у податковій системі відіграють пільги, оскільки за їх допомогою стимулюється підприємницька активність, підвищуються обсяги інвестицій, виконуються благодійні заходи, зростає експорт тощо.

11.Бухгалтерська звітність підприємства

Згідно з вимогами ст. 11 Закону про бухоблік [4, с. 14] фінансова звітність підприємства включає:

1) Баланс (форма № 1);

2) Звіт про фінансові результати (форма № 2);

3) Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

4) Звіт про власний капітал (форма № 4);

5) Примітки до звітів (форма № 5).

Форми та порядок складання цих звітів містяться відповідно у П(С)БО 2 – П(С)БО 5, затверджених наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 [4, с. 12], а вимоги до змісту інформації, що наводиться у Приміткам до звітів, містяться у всіх П(С)БО.

Баланс підприємства (Форма №1) складається із двох частин : активу та пасиву. Основною суттю балансу є рівні значення сум активу та пасиву. У свою чергу актив поділяється на такі розділи:

необоротні активи;

запаси і затрати;

грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи.

Суттєвою відмінністю вітчизняного балансу від стандартів Західної Європи ( GAAP) є те, що у останніх розділах активу розміщенні в оберненому порядку від вітчизняних. Тобто, спочатку, описується найбільш ліквідні активи, а потім менш ліквідні. На мою думку, Україні теж необхідно будувати баланс, який відповідає міжнародним стандартам в умовах глобальної інтеграції.

Пасив має наступні розділи:

капітал, фонди і резерви;

довгострокові зобов’язання;

розрахунки та інші довгострокові зобов’язання.

Баланс ВАТ «КАТП-13054» складається головним бухгалтером . На основі балансу визначається загальна фінансово – господарська діяльність підприємства ( зокрема, коефіцієнт адекватності капіталу, і дорівнює на даному підприємстві 1,22, коефіцієнт миттєвої ліквідності – 0,71, коефіцієнт покриття процентних платежів, коефіцієнт фінансової залежності, норма прибутку, рентабельність активів та інше).

12.Аналіз господарської діяльності

- аналіз показників рентабельності підприємства

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти ізтаблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів.

Аналіз рентабельності одиниці продукції

Реалізації,тис.грн		Собівартість виробу		Рівень рентабельності			Відхилення від плану
За планом	За звітом	За планом	За звітом	За планом	За фактичною ціною та плановою собівартістю	За звітом	Усього	У т.ч за рахунок
								ціни	собівартості

39179,0

41934,0

30399,0

32783,0

28,88

37,95

27,91

-0,97

9,07

-10,04

За даними таблиці можна зробити висновок, що планові показники рентабельності щодо виробу знизились. Ми бачимо, що за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості негативно вплинуло на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни.

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

-характеристика ефективності продажів підприємства за звітній період

- характеристика ефективності продажів підприємства за попередній період

- визначення показників платоспроможності підприємства

Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

• про інтенсивність використання позикових засобів;

• про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

• про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна, бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

- інші показники

13.Аудит, перевірка та ревізія діяльності

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Витяг с аудиторського висновку

Висновок 1.Фiнансова звiтнiсть ВАТ "Київське автотранспортне пiдприємство-2240" вiдповiдає встановленим вимогам дiючого законодавства України та прийнятої облiкової полiтики. 2Станом на 31.12.2005 року Статутний ВАТ "Київське автотранспортне пiдприємство-2240" сформовано та сплачено в повному обсязi, що в грошовому еквiвалентi становить 1200000,00 (Один мiльйон двiстi тисяч грн.,00 коп.), або 100 %. 3.Фiнансовi звiти "Товариства" вiдображають достовiрно у всiх суттєвих аспектах iнформацiю згiдно з визначеною концептуальною основою фiнансової звiтностi та вiдповiдають вимогам дiючого законодавства. 4. Згiдно розрахованих показникiв можна зробити висновок що фiнансовий стан ВАТ "Київське автотранспортне пiдприємство-2240" є стабiльно зростаючим. 5.По висновках роботи за 2005-й рiк пiдприємство є платоспроможним. Показники фiнансового стану Товариства на 31.12.2005р.: 1.Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi 0,13 2.Коефiцiєнт загальної лiквiдностi 3,74 3.Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi 0,32 4.Коефiцiєнт структури капiталу .2,09 Директор АФ "Укрфiнансаудит" В. П. Збожинський

Додаток 1

2. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ АТ

Метою діяльності АТ є:

Предметом діяльності АТ є:

- здійснення внутрішніх і міжнародних вантажних та пасажирських перевезень автомобільним транспортом;

надання послуг населенню;

організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту;

збирання, переробка та продаж вторинних чорних та кольорових металів;

оптова (в т.ч. експорт та імпорт)торгівля будівельними матеріалами;

фінансове посередництво;

3. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АТ

АТ є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

АТ здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього статуту.

3.3. АТ є правонаступником Державного підприємства державного підприємства «Київське державне автотранспортне підприємство 13054»

Майно АТ складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі АТ.

АТ є власником:

майна, переданого йому засновником у власність;

продукції, виробленої АТ у результаті господарської діяльності;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю АТ або передано йому в користування, несе АТ.

АТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний і інші рахунки в банках; товарний знак, який затверджується правлінням АТ і реєструється згідно з чинним законодавством; печатку зі своєю назвою.

АТ має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати відчужувати їх іншим особам, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому статуту.

АТ має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування, перевезень, зберігання, видавати доручення і утворювати комісії тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному та третейському суді.

АТ має право у встановленому чинним законодавством порядку: випускати цінні папери;

засновувати об'єднання та брати участь в об'єднаннях з іншими суб'єктами підприємницької діяльності;

створювати на території України та за її межами свої філії, представництва та дочірні підприємства чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству. 3.10. Створені АТ філії, представництва та дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та оборотними коштами, які належать АТ. Керівництво їх діяльністю здійснюється особами, що призначаються правлінням АТ.

4. ЗАСНОВНИК ТЛ АКЦІОНЕРИ АТ

4.1. Засновником відкритого акціонерного АТ є Регіонального відділення Фонду

Державного майнв України

Акціонерами АТ можуть бути державні органи приватизації, а також фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції АТ у процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

4.2. Акціонери мають право:

брати участь і голосувати на загальних зборах акціонерів особисто або через своїх представників;

обирати й бути обраними до органів управління АТ, які визначені у розділі 8 цього статуту;

брати участь у розподілі прибутку АТ;

отримувати інформацію про діяльність АТ у порядку, встановленому внутрішніми нормативними актами АТ;

вільно розпоряджатися акціями, що їм належать, у порядку, визначеному чинним законодавством та цим статутом.

Усі акціонери АТ повинні бути занесені до реєстру акціонерів АТ.

У разі ліквідації АТ акціонери мають право отримати частину вартості майна АТ, пропорційну вартості належних їм акцій АТ.

Акціонери можуть мати також інші права, передбачені чинним законодавством.

Акціонери АТ зобов'язані:

додержувати вимог установчих документів АТ, виконувати рішення загальних зборів акціонерів АТ;

не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію щодо діяльності АТ;

виконувати інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством України.

4.7. Акціонери відповідають за зобов'язаннями АТ тільки в межах належних їм акцій.

5. СТАТУТНИЙ ФОНД АТ

5.1. Статутний фонд АТ становить 300000 (триста тисяч) гривень 00 коп.

Статутний фонд AT поділено на 1200000 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

АТ має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.

Розмір статутного фонду після повної оплати усіх раніше випущених акцій може бути збільшений шляхом:

випуску нових акцій;

обміну облігацій на акції;

збільшення номінальної вартості раніше випущених акцій.

Рішення про збільшення статутного фонду АТ приймається в порядку, встановленому чинним законодавством, цим статутом і внутрішніми нормативними актами АТ.

5.5. Розмір статутного фонду може бути зменшено шляхом: зменшення номінальної вартості раніше випущених акцій;

зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Рішення про зменшення статутного фонду приймається в порядку, встановленому чинним законодавством, цим статутом і внутрішніми нормативними актами АТ. Зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів АТ не допускається.

5.6. Рішення про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.

6. АКЦІЇ АГ

АТ випускає акції на весь розмір статутного фонду та проводить їх реєстрацію в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Акціонери АТ без обмежень можуть розпоряджатися акціями АТ, у тому числі продавати чи іншим чином відчужувати їх на користь інших юридичних та фізичних осіб, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

7. ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ ТА ПОКРИТТЯ ВИТРАТ

Прибуток АТ утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці, з балансового прибутку АТ сплачуються відсотки за кредитами банків та за облігаціями, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні АТ.

Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається відповідно до чинного законодавства України, цього статуту і внутрішніх нормативних актів АТ.

7.3. АТ може створювати:

резервний фонд;

фонд сплати дивідендів;

інші фонди, що створюються за рішенням вищого органу АТ. 43

7.4. Резервний фонд АТ може створюватися у розмірі не менш як 25 відсотків статутного фонду АТ. Резервний фонд АТ використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат.

Резервний фонд може створюватися шляхом щорічних відрахувань не менш як 5 відсотків чистого прибутку АТ до досягнення необхідного розміру. Рішення про використання коштів фонду приймається правлінням АТ.

7.5. Фонд сплати дивідендів може створюватися за рахунок чистого прибутку АТ. Розмір планової та нарахованої за рік суми цього фонду затверджується вищим органом АТ за поданням правління АТ, погодженим із спостережною радою АТ. Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості належних їм акцій. Сплата дивідендів здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок акціонера або іншим чином згідно з порядком, визначеним проспектом емісії акцій чи рішенням правління АТ.

8. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ АТ

8.1. Управління АТ здійснюють:

вищий орган АТ - загальні збори акціонерів; спостережна рада; правління АТ; ревізійна комісія.

8.2. Загальні збори акціонерів

Загальні збори акціонерів є вищим органом АТ. У період до проведення перших загальних зборів акціонерів та набуття в процесі приватизації прав власності на акції АТ іншими акціонерами вищим органом АТ є засновник як єдиний акціонер.

Правомочність загальних зборів акціонерів та прийнятих ними рішень, порядок та строки їх скликання визначаються відповідно до чинного законодавства України та цього статуту.

До компетенції вищого органу АТ відносяться:

визначення основних напрямів діяльності АТ, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

визначення організаційної структури АТ;

затвердження статуту та внесення до нього змін та доповнень;

обрання та відкликання членів спостережної ради АТ;

обрання та відкликання членів правління та ревізійної комісії АТ;

затвердження річних результатів діяльності АТ, в тому числі його дочірніх підприємств, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутків;

визначення порядку покриття збитків;

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, інших юридичних осіб, затвердження їх статутів та положень;

винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових та інших осіб АТ;

затвердження правил процедури, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших внутрішніх нормативних документів АТ;

прийняття рішень про придбання АТ власних акцій;

затвердження угод, укладених на суму, що перевищує відсотків

статутного фонду АТ;

визначення умов оплати праці посадових осіб АТ, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

прийняття рішення про припинення діяльності АТ, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Загальні збори акціонерів можуть розглядати й інші питання діяльності АТ.

8.2.4. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а) зміна статуту АТ;

б) прийняття рішення про припинення діяльності АТ;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв АТ.

Усі інші рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів або їх представників, як беруть участь у зборах.

Загальні збори акціонерів можуть прийняти рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції спостережної ради чи правління АТ.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збору акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності АТ, на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, а також на вимогу спостережної ради АТ у будь-який час з будь-якого приводу.

8.2.7. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери або їх представники, що мають більш як 60 відсотків голосів. У випадку, якщо загальна кількість голосів не перевищує 60 відсотків, скликаються повторні збори не пізніше як через один місяць з дня скликання перших зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів та про порядок денний загальних зборів акціонерів здійснюється правлінням AT.

8.2.8. Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально.

Акціонери - держателі акцій на пред'явника вважаються поінформованими про участь у річних загальних зборах, якщо про дату і місце проведення зборів було повідомлено у трьох центральних газетах за 45 днів до початку і вони не призначались на іншу дату.

У випадку проведення позачергових зборів або якщо загальні збори призначені на інше число, усі акціонери повинні бути проінформовані про дату, місце та порядок денний зборів згідно з регламентом загальних зборів.

У випадку, якщо збори скликаються не правлінням AT. а акціонерами, які володіють у сукупності 20 відсотками голосів, AT сплачує всі витрати, пов'язані з інформуванням усіх акціонерів, а також надає списки акціонерів та їх адреси.

8.2.9. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос.

8.3. Спостережна рада

Спостережна рада є органом AT, яка з метою захисту інтересів акціонерів здійснює контроль за діяльністю правління AT.

Спостережна рада складається з 3 членів, що обираються з числа акціонерів-громадян чи уповноважених представників акціонерів - юридичних осіб терміном на 5 років.

8.3.3. Персональний склад спостережної ради та зміни в ньому затверджуються загальними зборами акціонерів AT.

8.3.4. Спостережна рада:

за рішенням загальних зборів акціонерів укладає контракт з головою правління AT;

погоджує проведення операцій розпорядження нерухомим майном AT, балансова вартість якого перевищує суму, еквівалентну 10 000 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент операції;

розглядає та затверджує звіти, які подають правління, ревізійна комісія за квартал та рік;

аналізує дії правління щодо управління AT, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, додержання номенклатури товарів і послуг;

виступає, у разі необхідності, ініціатором проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності АТ;

подає вищому органу АТ пропозиції з питань діяльності АТ;

здійснює інші дії щодо контролю за діяльністю правління АТ.

Голова спостережної ради за дорученням та від імені АТ підписує з головою правління контракт про найм на посаду.

Спостережна рада має право: отримувати інформацію про діяльність АТ;

заслуховувати звіти правління, посадових осіб АТ з окремих питань його діяльності;

призупиняти дію повноважень членів правління до проведення загальних зборів акціонерів;

залучати експертів до аналізу окремих питань діяльності АТ.

Спостережна рада не має права втручатися в оперативну діяльність правління АТ.

Спостережна рада подає вищому органу АТ звіт про свою роботу за рік. У разі визнання роботи спостережної ради незадовільною вищий орган АТ вносить зміни до її складу.

Засідання спостережної ради проводяться не рідше 1 разу на квартал і вважаються правочинними, якщо на них присутні 2/3 її членів.

Рішення спостережної ради приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови спостережної ради є вирішальним.

Позачергове засідання спостережної ради скликається на вимогу голови спостережної ради, будь-кого з її членів, правління або ревізійної комісії АТ.

Члени спостережної ради є посадовими особами АТ і несуть відповідальність в межах своїх повноважень.

Рішенням загальних зборів акціонерів до компетенції спостережної ради може бути передано частину повноважень загальних зборів.

8.4. Правління АТ

Виконавчим органом АТ, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління АТ.

До компетенції правління АТ належать усі питання діяльності АТ, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом або рішенням загальних зборів акціонерів АТ належать виключно до компетенції іншого органу АТ. Загальні збори акціонерів АТ можуть приймати рішення про передачу частини належних йому прав до компетенції правління.

Правління обирається на 5 років і підзвітне у своїй діяльності вищому органу та спостережній раді і організує виконання їх рішень.

Правління AT складається з 5 осіб. До складу правління входять: голова правління;

перший заступник голови правління; заступник голови правління; члени правління; головний бухгалтер AT.

Персональний склад правління затверджується загальними зборами акціонерів за поданням голови спостережної ради. Від імені та за дорученням загальних зборів акціонерів AT голова спостережної ради укладає контракт з головою правління.

8.4.5. Голова правління керує роботою правління AT. Голова правління вправі без довіреності здійснювати дії від імені AT. Він уповноважений керувати поточними справами AT і виконувати рішення вищого органу AT та спостережної ради, представляти AT в його відносинах з іншими юридичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені AT, організовувати ведення протоколів засідань правління AT.

Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення голови правління визначаються в контракті, що укладається з ним головою спостережної ради AT.

8.4.6. Засідання правління AT проводяться не рідше одного разу на місяць і вважаються правочинними, якщо на них присутні 1/2 його членів. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови правління є вирішальним.

Позачергове засідання правління AT скликається на вимогу голови правління або 1/3 його членів.

8.4.7. На підставі рішень, прийнятих правлінням, голова правління видає накази та інші розпорядчі документи щодо діяльності AT.

8.5. Ревізійна комісія

Перевірка господарсько-фінансової діяльності правління AT, дочірніх підприємств, філій та представництв проводиться ревізійною комісією, яка затверджується вищим органом AT. Перевірки здійснюються за дорученням загальних зборів акціонерів AT, спостережної ради, з власної ініціативи ревізійної комісії AT або на вимогу акціонерів, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів.

Ревізійна комісія підзвітна тільки вищому органу AT. Матеріали перевірок ревізійна комісія надає вищому органу AT та спостережній раді. Комісія складається з 3 членів.

Ревізійна комісія має право залучати до своєї діяльності експертів та аудиторів.

Члени ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях правління з правом дорадчого голосу.

Ревізійна комісія складає висновки на підставі річних звітів та балансів. Без висновків ревізійної комісії загальні збори акціонерів АТ не мають права затвердити річний баланс.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів або проведення засідання спостережної ради АТ, у разі якщо виникла загроза інтернам АТ або виявлено зловживання посадових осіб АТ.

9. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ

АТ здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі до органів державної статистики.

Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації АТ і завершується 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.

9.3. Фінансово-господарська діяльність АТ здійснюється відповідно до планів, які затверджуються вищим органом АТ.

10. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТУТУ

10.1. Внесення змін до статуту АТ є компетенцією загальних зборів акціонерів АТ.

10.2. Рішення загальних зборів акціонерів з питань змін у статуті АТ приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.

11. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АТ

Припинення діяльності АТ здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації. Реорганізація АТ здійснюється за рішенням вищого органу АТ.

При реорганізації АТ уся сукупність його прав та обов'язків переходить до правонаступника.

11.3. АТ може бути ліквідовано: за рішенням вищого органу АТ;

на підставі рішення арбітражного суду у випадку визнання АТ банкрутом.

11.4. Ліквідація АТ проводиться призначеною вищим органом АТ ліквідаційною комісією, а у разі ліквідації АТ за рішенням арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цим органом.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження правління АТ по управлінню справами АТ. Про початок ліквідації АТ та про строк подання заяв про претензії до нього ліквідаційна комісія сповіщає в одному з офіційних друкованих видань.

11.5. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно АТ, визначає його кредиторів та дебіторів, розраховується з ними, вживає заходів щодо сплати боргів АТ третім особам та акціонерам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу АТ або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Наявні грошові кошти АТ, включаючи надходження від розпродажу його майна після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, а також по оплаті праці працівників АТ, розподіляються ліквідаційною комісією між акціонерами пропорційно до загальної номінальної вартості належних їм акцій відповідно до чинного законодавства.

11.6. Ліквідація АТ вважається завершеною, а АТ таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Голова зборів

Лозинський Микола Степанович

Отчет по практике: Організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту

Похожие работы: