Міжшкільний навчально – виробничий комбінат
Творчий проект:
Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
Підготувала
учениця 11 класу
з професії
“Молодший вихователь”
Темченко Юлія
План
Вступ
Програмне забезпечення навчально—виховного процесу дітей дошкільного віку
Використання програмного матеріалу в дитячому закладі
Методи та форми ознайомлення дітей з природою
Використання літератури
Методика організації діяльності в куточку природи
Розробка конспектів занять
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Ознайомлення дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.
Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання, а саме:
виховування гуманного ставлення до природи;
формування системи екологічних знань та уявлень про природу;
розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними;
включення у посильну еколого-зорієнтовану діяльність.
Вирішення цих завдань забезпечить активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації.
Отже, екологічне виховання - це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в дітей екологічної культури.
В нашому місті 10 дошкільних навчальних закладів і в кожного дитячого садка є своє направлення, зокрема природниче направлення розвивається в ДНЗ № 7 (бувший № 27). Але це не говорить про те, що інші дитячі установи обділені живими куточками, просто можливо замість виставки квітів десь проводять виставку картин або спортивні змагання чи таке інше.
В кожному дитсадку є по декілька живих куточків, мешканцями яких являються папуги, канарейки, морські свинки, хом’ячки, рибки тощо. А також зелений куточок, де можна побачити багато різних квітів. Як же проходять заняття по ознайомленню дітей з природою? Даний проект присвячений методиці організації діяльності з дошкільниками в куточку природи.
Програмне забезпечення навчально—виховного процесу дошкільного віку
Основою для створення навчально-виховної програми для дітей дошкільного віку є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку знання та вміння з різних сфер суспільного життя.
Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає Міжнародній конвенції про права дитини і спрямована на реалізацію положень Закону України “Про освіту”, Державних національних програм “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) та “Діти України”.
В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших семи років життя. Відповідно до його вимог експертиза діяльності дошкільних освітніх закладів полягатиме у встановленні відповідності різнобічного розвитку дитини на момент закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи мінімально обов’язковим вимогам.
Основними засадами створення Базового компонента дошкільної освіти виступають:
визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, врахування сензитивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;
забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості;
інтегрований підхід до організації змісту освіти;
пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного розвитку в наступні роки;
особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти;
забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою.
З огляду на це особливого значення набуває диференціація понять “розвиток”, “виховання”, “навчання”, “освіта” на основі сучасних наукових підходів.
Розвиток – це становлення дитини як суб’єкта життєдіяльності, соціальної істоти, здатної ціннісно ставитися до природи, людей, що її оточують, предметного світу, витворів мистецтва, самої себе.
Виховання – залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, організація умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду “хочу”.
Навчання – засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями й навичками, здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду “можу”.
Освіта – процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених людством і зафіксованих у культурі.
Мета дошкільної освіти – сформувати базис особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності як сукупність чотирьох сфер життєдіяльності – “Природи”, “Культури”, “Людей”, “Я”.
Основне завдання дошкільної освіти – не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її життя.
Зміст дошкільної освіти спрямований на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.
Відповідно до цього дошкільний заклад не є “школою для маленьких”, де дитину вправляють у знанні математики, читанні й письмі. Він відповідальний за процес соціального розвитку особистості, покликаний полегшити її входження у широкий світ і розвинути внутрішні сили. Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися.
Базовий компонент дошкільної освіти визначає обов’язковий мінімум змісту основних освітніх програм, обсяг навантаження, вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини семи (шести) років, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Базовий компонент – це мінімально достатній та необхідний дитині перших семи (шести) років життя ступінь компетентності, необхідний для її нормального функціонування у навколишньому середовищі. Він передбачає набір елементарних знань, уявлень, практичних умінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища, події, людей. Йдеться передусім про забезпечення особистості перших років життя своєрідного мінімального освітнього ядра, рівень засвоєння якого відображено в якісно-кількісних показниках її діяльності та поведінки.
Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами життєдіяльності: “Природа”, “Культурна”, “Люди”, “Я сам”.
Зокрема, сфера “Природа” формує елементарний природоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.
Документ розраховано на науковий загал, залучений до розробки програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.
Використання програмного матеріалу в дитячому закладі
В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.
Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.
У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.
Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин.
Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.
До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.
Планування роботи по ознайомленню з природою:
При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.
Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.
При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності –
Добір матеріалу з галузей природознавства.
4. Краєзнавчий принцип – не обмежує вивчення природи лише
місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній
місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників.
Методи та форми ознайомлення дітей з природою
В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:
наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);
практичні (дослід, ігровий метод, праця);
елементарні (досліди);
словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)
Найкращий результат дає спостереження.
Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.
Види спостереження:
За тривалістю:
короткотривалі;
довготривалі.
За формою організації дітей:
індивідуальні;
групові;
колективні.
За дидактичною метою:
первинні;
повторні;
заключні
Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.
В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.
Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.
Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.
Форми ознайомлення:
На заняттях;
В повсякденному житті.
Також як окремий вид використовують екскурсії.
Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.
Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.
Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.
Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.
В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.
Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.
На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.
Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.
Використання літератури
Глибшому зацікавленню дітей навколишньою дійсністю сприятимуть підібрана дорослим інформація з художніх і науково- популярних творів, розповіді дорослого з власного досвіду спілкування з живою природою.
Одним із методів ознайомлення дітей з природою, являється словесний – зокрема – читання художніх творів. Особливо цікаво дітям, коли мова йде про тварин. Тут на перший план виходять українські та російські народні казки. Діти, наче зачаровані слухають про Лисичку – сестричку та Вовчика – братика, Курочку – рябу, та ріпку, яку допомогла витягти із землі не хто інший як мишка і т.д. З цими розповідями виросло не одно покоління дітей, на цьому виховується любов до тварин, рослин. Адже дитина, яка в дитинстві обділена казками, виростає грубою, жорстокою до живого. Такій людині нічого не стоїть вигнати на вулицю собаку чи кішку, яка чомусь перестала бути потрібною, або навіть підняти руку на близького.
Щоб якось розширити кругозір дітей, що старші, вихователі використовують плакати із зображенням живого світу різних широт, розповідаючи де водяться страуси та ростуть ліани.
З метою ще більшого уявлення про світ природи, вихователі використовують діапроектори або DVD.
На жаль сучасна літератури зовсім обділена розповідями про живе, на зміну їм приходять різні вигадані істоти з невідомих світів, які дуже западають в голови маленьких шибеників, тому я вважаю, що вихователям зараз особливо важко привити любов до природи, - для цього потрібно прикласти багато зусиль і лише справжнім вихователям, як то кажуть від Бога, це вдається.
Методика організації діяльності в куточку природи
Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть протягом усього дня підходити до тварин і рослин, роздивлятися їх, проводити за ними тривалі спостереження. У дітей розширюються конкретні знання про природу. При ознайомленні з живими об’єктами у дошкільнят розвивається спостережливість, інтерес до природи. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості як любов до праці, бережливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.
У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
Вимоги до природничих куточків: - відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби) ; - безпечність та раціональність розміщення;
- доцільність, сучасність та естетичність оформлення; - наявність матеріалів для організації пошуково – дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками; - доступність; - наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності; - доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; - варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін; - засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.
Постійними і обов’язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду.
Крім рослин, за якими доглядають діти, у кімнаті рекомендується тримати декоративні рослини, за якими доглядають дорослі.
Рослини для куточка природи краще придбати молоді, весною або на початку літа. Рослини, вирощені з живців у кімнаті, приживаються і ростуть краще, ніж узяті з теплиць.
Краще брати для куточка тварин, які живуть у даній місцевості, з тим, щоб діти могли спостерігати їх і в природних умовах. На таких тваринах легше показати зв’язок їх з зовнішнього вигляду і звичок з необхідними для них умовами життя.
Утримувати в куточку одночасно велику кількість тварин не слід, а деяких тварин у нього приносять тільки для того, щоб роздивитися їх.
Потрібно зберігати в куточку живої природи постійних мешканців, щоб діти могли спостерігати, як вони переміщуються, і виявляти турботу про них.
Поповнювати куточок природи треба поступово, щоб діти могли роздивитися об”єкти і простежити за деякими з них. При поповненні куточка природи треба привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом дітьми, розповісти дітям, як треба за ними доглядати. Якщо це тварина, то разом з дітьми слід придумати їй кличку.
Треба щоб у кожній групі був акваріум з рибками і кімнатні рослини.
У куточках природи середньої і старших груп можна утримувати зерноїдних птахів та інших дрібних тварин, яких діти знаходять на ділянці, у лісі, в лузі, у водоймах і яких вони можуть доглядати. Можливо також утримувати дрібних звірят - їжачка, морську свинку, білочку.
Розміщення об’єктів у куточку природи:
У дитячих садках куточок природи влаштовують для кожної групи окремо. Його об’єкти розміщують у світлій частині кімнати (на низьких столиках і підвіконні) так, щоб вони були добре освітлені і не перешкоджали проходженню світла з вікна в кімнату.
Розміщувати об’єкти треба так, щоб до кожного з них був вільний доступ для проведення спостереження та догляду. Рослини не рекомендується ставити близько до кватирок і опалювальних пристроїв, бо різкі коливання температури шкідливі для них.
Акваріуми розташовують перед вікнами, уникаючи, проте, того, щоб вони були яскраво освітлені влітку. Терарії ставлять у світлому і теплому місці.
Птахів тримають подалі від кватирок, бо вони не переносять протягів.
Молодша група – безпосередне спілкування з природою надає дитині більш яскравих вражень, ніж книжки та малюнки. У ІІ молодшій групі уявлення про природу, що були отримані раніше, розширюються. Прищеплюються трудові навички щодо догляду за рослинами і тваринами. За допомогою вихователя діти годують риб, птахів, поливають кімнатні рослини, витирають велике листя, саджають цибулю тощо.
У ІІ молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею. У процесі роботи вихователь пояснює дітям, що поливають і витирають рослини для того, щоб вони краще росли.
Доглядаючи у присутності дітей кімнатні рослини, вихователь пропонує погладити щільні гладенькі листочки рослин, понюхати, помилуватися квітками герані, фуксії, згадати, як називається квітуча рослина тощо.
Для першого знайомства з рибками краще за все обрати карасиків, звичайних мешканців прісноводних водойм. Карась відрізняється великою стійкістю, живучістю та витривалістю.
Діти, що підійшли до акваріуму, зазвичай довго не можуть відійти від нього. Перш за все їх цікавлять рухи риб. Щоб краще ознайомити з рибками всіх дітей, вихователь організує спеціальні тематичні заняття. Якщо акваріум не дуже важкий, його можна поставити на стіл, а дітей розсадити навколо нього. Спостерігаючи за рибками, вихователь пояснює, як рибки плавають – рухаючи хвостом та плавниками, запитує чи є у них очі, рот, годує рибок.
У подальшому, годуючи рибок, вихователь завжди запрошує малят подивитися як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити.
Середня група - тут діти вже більш самостійні. Вони вже набули деяких знань та навичок щодо догляду за рослинами та тваринами у куточку природи. Тепер вони вже можуть під наглядом вихователя щоденно виконувати доручення: поливати рослини, годувати рибок, птахів, рвати свіжу траву для кроликів тощо.
Завдання вихователя – продовжувати формувати в дітей цікавість та любов до природи, привчати їх турбуватися про тварин та рослин.
Вихователь також продовжує знайомити дітей з рибками, птахами та дрібними тваринами в куточку природи.
Крім карасиків, добре було б мати холодноводих рибок, наприклад серебрянок (верхівок), яких привезли з дачі. Там діти могли спостерігати за ними у їх природному середовищі – у річці.
Під керівництвом вихователя, діти можуть вже зазначати характерні особливості риб – тіло ( стиснуте з боків) подовжене, на ньому – луска. Риби живуть у воді, пересуваються за допомогою плавців, корм хапають ротом, очі й вуса допомагають відшукати його.
Птахи. Ознайомлення дітей середньої групи з птахами дещо ускладнюється. Вихователь навчає дітей розрізняти птахів за розміром, пофарбуванням та звичками. Можна провести заняття – порівняння. Для цього краще обрати для спостереження щигля чи чижа, тому що вони відрізняютьсяя один від одного забарвленням. Діти легко впізнають цих птахів на малюнку.
Дитина цього віку може надавати вихователеві допомогу у догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. У процесі праці діти спостерігають, як дзьобають птахи, як п”ють, купаються, розбризкуючи воду.
У куточку природи середньої групи можна утримувати морську свинку чи кролика ( якщо є відповідні умови). Тепер спостереження за цими тваринами можуть бути не тільки короткочасними на заняттях, але й під час догляду за ними. ( Кролика не можна тримати в груповій кімнаті). Уявлення дітей про кролика розширюється. Вихователь звертає увагу дітей на його великі вуха ( він їх то піднімає, то притискає, прислухається), на його задні ноги й запитує, передні чи задні ноги у кролика довші. Пояснює, що задніми ногами кролик відштовхується й стрибає, а ходити, як інші тварини, він не може. Діти стежать за його рухами.
В одній із груп дитячого садка нерідко живе білка. Бажано показати її дітям. Вихователь підводить дітей до клітки. Перші хвилини діти з захватом розглядають маленьку тваринку. У неї пухнастий хвіст, швидкі рухи й стрибки, вона їсть, тримаючи у лапах горіх та загризає його. У перші хвилини вихователь не ставить запитань, надаючи дітям можливість уважно роздивитися білку. Старші діти розказують, який корм вини заготовили для білочки – ялинові й соснові шишки, сухі гриби.
У подальшому можна порівняти кролика із білкою, запитати дітей, чим відрізняються ці тваринки.
Навесні та влітку увагу дітей привертають різноманітні комахи. Дітям подобається розглядати жуків, особливо яскравих, блискучих. На лузі можна піймати бабку й принести у куточок живої природи. Для того, щоб роздивитися її необхідно посадити комаху на яку – небудь рослину у баночку. Вихователь звертає увагу дітей на дуже великі очі бабки, чотири великих прозорих крила й довге черевце, нагадує, що бабка гарно літає. Вона ловить дрібних шкідливих комах, тому дуже корисна. Після спостереження, бабку випускають на волю.
Улітку на прогулянках діти бачать жабу. На короткий час її можна принести у групу й розмістити у тераріумі. Необхідно розповісти яку користь приносить жаба. Вона знешкоджує велику кількість шкідливих комах, тому її необхідно охороняти, не можна наступати, кидати у неї каміння, бити палками. Діти спостерігають як стрибає жаба. Вихователь звертає увагу на довгі ноги, за допомогою яких вона може із силою відштовхуватися. Опустіть жабі у таз із водою, і діти зможуть побачити як допомагають їй плавати задні ноги з довгими пальцями, між якими ніби натягнуті тонкі перетинки. Коли діти роздивляться жабу, її необхідно випустити у траву біля ставка.
Старша група – у старшій групі збагачуються уявлення дітей про природу, розвивається спостережливість. Діти вчаться визначати характерні ознаки предметів і явищ природи, порівнювати їх за цими ознаками, об’єднувати предмети за групою ознак, встановлювати прості причинно – наслідкові зв’язки між явищами.
Діти старшої групи можуть чергувати в куточку природи. Озброюючи дітей новими знаннями про природу, слід одночасно формувати розумне, дбайливе ставлення до рослин, тварин, розвивати естетичне сприймання природи.
Основні методи ознайомлення дітей цієї групи з природою забезпечують безпосередній контакт дитини з природою. Крім того, значно частіше, ніж у попередніх групах, проводяться нескладні досліди, використовуються методи, які дають змогу розширити коло знань дітей про природу, вивести їх за межі того, що вони можуть безпосередньо побачити ( розглядання картин, перегляд діафільмів, діапозитивів, читання художньої літератури, розповіді вихователя, бесіди).
Тут куточок природи повинен відрізнятися від куточка середньої групи як за кількістю, так і за різноманітністю мешканців. Значно розширюється об’єм знань, які отримують діти старшої групи, завдяки детальному знайомству з життям різноманітних рослин і тварин, а також в результаті заохочення дітей до більш складних видів догляду за ними.
Спостерігати – це означає уміти бачити, помічати характерні особливості кожної рослини, зміни, що відбуваються в її рості та розвитку. Дитина може правильно осмислити те, що спостерігає, якщо її сприйняттям керує дорослий.
Оглядаючи рослини після роботи, вихователь запитує дітей: “Якими стали рослини після того, як їх помили?”
Спостереження за кімнатними рослинами. Кімнатні рослини – цінний навчальний посібник, якщо вихователь вміло використовує їх у своїй роботі. П’ять – шість рослин у групі вже дають можливість вихователеві проводити цікаву роботу з дітьми.
У куточку природи середньої та старшої груп можна мати однакових тварин, але знання 5 – 6 річних дітей, уміння, навички, пов’язані з доглядом за мешканцями куточка, повинні ускладнюватися.
У старшій групі бажано тримати в акваріумі таких рибок як гуппій, мечоносців, макропода, скалярій тощо. Це надасть можливість вихователеві не тільки розширити уявлення дітей про життя риб, підвищити цікавість до них, але й підвести малят до узагальнення накопичених уявлень.
Для підігрівання води використовується спеціальний підігрівник або звичайна електрична лампочка, яку підвішують збоку акваріума, нижче рівня води. Тепловодні риби цікаві тим, що вони розмножуються в акваріумі.
Коли з’являються мальки, дорослих риб необхідно відділити, інакше вони можуть з’їсти своє потомство. Годують малят циклопами та інфузоріями.
Для того щоб створити нормальні умови для життя тварин у куточку природи й організувати правильний догляд та спостереження за ними, вихователям необхідно познайомитися з біологічними особливостями тварин, з їхнім життям у природних умовах, із правильним утримуванням.
Розробка конспектів занять
Гра, як відомо, найкраще сприяє засвоєнню дітьми чогось нового, тому в системі екологічного виховання пропонуємо кілька дидактичних ігор.
Дидактичні ігри
Квіти - чи не найпрекрасніше диво рослинного світу на всій планеті. Вони викликають захоплення досконалістю форм, різнобарв'ям, духмяністю. Малята бачать їх усюди: вдома, в садочку, на вулицях, під час прогулянок на природу. Яскраві голівки квітів збуджують інтерес малят, викликають бажання помилуватися ними, торкнутися їх ручками. Підтримуючи зацікавлення цими рослинами, дорослі мають змогу розвивати у дітей естетичний смак, виховувати любов до природи.
Доглядаючи кімнатні квіти, спостерігаючи за рослинами, які прикрашають територію садка під час занять з природознавства та безпеки життєдіяльності, дошкільнята більше дізнаються про наших зелених друзів.
Закріпити та розширити знання малят про рослини допоможуть дидактичні ігри.
Гра "Квітка, квітка, де твоя домівка?"
Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.
Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.
Вихователь розставляє таблички (клумба, кімната, степ, ліс) у різних місцях приміщення, оздоблених відповідними декораціями. Дітям роздають нагрудники із зображеннями квітів і пропонують зайняти свої місця. Починається гра. Квіти "сплять" у своїх будиночках, а гравці Сонечко і Хмарка чекають трохи осторонь.
Вихователь
Вранці прокинеться Сонечко, погляне на луки й поля, до нас зазирне у віконечко, щоб квіточка кожна росла.
Сонечко підходить до кожної оселі, торкається квітів, вони прокидаються і вибігають на середину кімнати, беруться за руки і ведуть хоровод (рухаються в різні боки, роблять "пружинку" тощо). У центрі утвореного кола танцює Сонечко.
Сонечко
Прокиньтесь, любі квіти, Я - Сонечко яскраве, Я хочу звеселити Дерева, луки, трави. А нумо разом грати І день новий вітати.
З'являється дитина-Хмарка, прикладає руку до вуха - прислухається до веселого гомону квітів і Сонця.
Вихователь
Та не сподобалося Хмарці, що навкруги все сяє, що квіточки кружляють у танці й Сонечко співає.
Хмарка заходить у коло, забирає Сонечко і відводить убік від інших дітей. Повертається до гурту малят, імітуючи дощик.
Хмарка
Спритний дощик, пустотливий Від краплинок і до зливи, Від хмаринок до калюж Тут і там стриба чимдуж.
(В. Зорік)
Тим часом вихователь забирає картки із зображенням клумби, лісу, кімнати, степу.
Вихователь
Дощик заплутав стежинки, Змішалося все навкруги. І квіти не знайдуть хатинки, Бо змито було всі сліди.
Діти-квіти намагаються знайти свої будиночки.
Вихователь
Щоб доріжки всі знайти й до хатиночок дійти, треба відповіді знати і загадки відгадати.
Вихователь називає по черзі ознаки певної місцевості, де знаходиться домівка тих чи інших квітів. Діти, які впізнали опис свого будиночка, піднімають руки, вихователь ставить на місце потрібну картку, а Хмарка відводить квіти за правильною адресою.
У садку біля паркану
Посадили квіти,
Щоб раділи
І дорослі,
І маленькі діти.
(Клумба).
Може, там колись бували, Де ростуть високі трави. Але річки не течуть І дерева не ростуть. Тоді часу ви не гайте, Цю місцевість називайте.
(Степ)
Зима за вікнами лютує, а у нас тут все квітує.
(Кімната).
Здогадайтеся, малята, Де дерев росте багато. Дикі звірі де живуть, Ягоди й гриби ростуть.
(Ліс).
Гра "Посади квітку"
Матеріал: картки із зображеннями квітів (волошок, хризантем, айстр, лілій, півників або інших, на вибір); ігрове поле, на якому білі клітинки чергуються з уже заповненими; кубик, фішки за кількістю гравців.
Мета: розвивати зв'язне мовлення, увагу, уяву, логічне мислення; узагальнювати знання дітей про квіти, знайомити з творчістю українських поетів.
Вихователь роздає малятам картки порівну. Діти по черзі кидають кубик і відповідно до числа, яке випало, роблять потрібну кількість кроків фішкою. Якщо рахунок зупиняється на білій клітинці, дитина бере одну зі своїх карток, називає квіточку і розповідає про неї те, що їй відомо з власного досвіду або від дорослих, потім "саджає" її. Якщо фішка стала на клітинку, де вже є квітка, то гравець має сказати, як вона називається і де росте, а вихователь розповідає вірш або казку про цю рослину. Виграє той, хто перший "посадить" усі квіти.
В ПОШУКАХ СКАРБІВ
(середня група )
КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ
(фізкультура, природа, математика).
Мета: Вправляти дітей в ходьбі по лаві. Стрибках в глибину, з обруча, в обруч, бігу змійкою.
Закріпити знання дітей про осінні зміни в природі, в житті рослин і тварин. Розширити уявлення про різноманітність рослинного світу. Закріпити поняття про підготовку птахів до зими. Розвивати спостережливість.
Здійснювати поступовий перехід від сприймання казкового змісту до математичних завдань. Вправляти дітей у кількісній і порядковій лічбі в межах 5 (серед. гр.), в межах 7 (ст.гр.), уміння рахувати зліва направо і навпаки. Закріпити вміння розрізняти трикутник, квадрат, прямокутник і круг, впізнавати їх.
Закріплювати вміння орієнтуватись у просторі (зліва, справа, позаду, попереду). Розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати увагу, спритність, швидкість дій, уміння чути дорослого і товариша. Виховувати любов до природи та бережливе ставлення до них.
Матеріал: макет лісової галявини, геометричні фігури, шапочка, колобка, чарівна скринька, конверти. Зайчик, ведмедик, барабан, білочка, їжачок, м’ячик, собачка, лава, пеньочки, обручі.
Хід заняття
Діти, сьогодні, коли я йшла у дитячий садок зустрів мене листонош і передав вам ось цей пакет. А ну, давайте, ми подивимось, що це.
Діти, це ж лист від самої королеви Математики. Читаю лист: “Я королева Математика заховала від вас, діти, скарб недалеко від свого замку. Хто на шляху до нього подолає всі труднощі, розв’яже задачі, виконує правильно всі завдання, то дійшовши до місця, де заховано скарб, буде його володарем. Отже, сміливо в дорогу!”
Сонце в мандрівку нас закликає
І про дорогу оповіщає,
Ідіть, мої любі, під ноги дивіться,
Травам та квітам низько вклоніться
Несіть же їм ласку у кожній долонці
Разом з промінням осіннього сонця.
-Діти, а як ви думаєте, де могла королева Математика заховати скарб? (У лісі).
-Хто живе у лісі?
-Що росте у лісі?
За дверима чути звук сопілки. Усі прислухаються до музики. Входить добра Фея.
Фея: Я, добра Фея, і знаю, куди ви хочете подорожувати, адже Феї знають усе, що діється на світі. Та щоб знайти скарб, вам діточки, доведеться чимало подолати перешкод, бути сміливими. А я спробую. Вам, друзі, допомогти.
В-ль: Фея, а чи не хотіла б ти піти разом з нами.
Тоді рушаймо!
У подорож вирушим всі разом,
Перешкоди всі пройдем.
І хто буде сумувати,
Також з собою ми візьмем
Високо в небі вітає нас сокіл-простягніть до нього руки (діти ідуть по колу, піднімаючись на носки).
Щоб швидше дістатися до лісу сядемо на “коника” (діти крокують, високого піднімаючи ноги, як “коник”).
“Коник” біжить і ми біжимо (легкий біг).
Ось ми і приїхали до лісу (зупиняються біля декорації лісу).
Як тут гарно! Чисте повітря. Чисте повітря! Справді легко дихається. Діти, скажіть, чим ми дихаємо. (Повітрям). Дерева допомагають нам дихати, тому що вони очищають повітря. Чим більше дерев, тим більше чистого повітря. Запам’ятайте, що не можна ламати гілки, без потреби не рубати дерева, не палити в лісі вогонь.
Діточки, щось не чути в лісі тепер співу пташок. А як ви думаєте, чому?
Куди відлетіли птахи?
Чому?
Дітки, а що в нас взимку взагалі ніяких птахів немає? Я вам загадаю загадки, а ви спробуйте їх відгадати і тоді дізнаємось, які птахи в нас зимують.
Голос має хриплуватий
Колір пір’я сіруватий
Це розумна каркарона
Звати пташку цю... (ворона)
Хлопчик невеличкий
Сіру свитку має
Шукає він зернятка,
Цвіль-цвірінь співає. (горобчик).
Чоно-білу сукню маю
Всі новини в лісі знаю.
Блискуче краду ненароком,
А звуть усі мене... (сорока).
Малята, то які птахи в нас зимують? А що вони їдять взимку? Як можна допомогти птахам взимку?
Відпочили? Ідемо далі. Ось кладочка вузенька, по якій нам треба пройти через прірву. А оце пеньочки, між якими треба пробігти змійкою. І нарешті дві ямки, ми спочатку стрибаємо в одну, а потім в другу.
Аж ось і хатка. Не знати хто в цій хатці живе. Давайте постукаємо.
Виходить ведмедик.
Ведмедик: Добрий день, малята!
А куди ви так поспішаєте?
В-ль: Ми шукаємо скарб, який заховала королева Математики.
Ведмедик: Де знаходиться ваш скарб знає хитра лисичка-сестричка. Але перш ніж показати дорогу до неї, ви повинні виконати мої завдання.
Ведмедик дає скриньку, в якій різнокольорові конверти. Хтось із дітей виймає конверти (5 конвертів, для лічби сер. гр.)
Давайте розглянемо конверти. Розкладемо в рядочок і полічимо. Скільки їх? Якого кольору перший? Другий? І т.д. і полічи”, на пряму і зворотну лічбу на сходинках і визначити як розміщені по порядку.
В цьому конверті – привіт від лисички. Слухайте уважно завдання. “Від моєї квадратної хустини відрізали один кут. Скільки кутів тепер стало?
А тепер вітання вам, дітки, від Кози-Дерези. Задачі на кмітливість.
Скільки сонячок на небі?
Скільки падає сніжинок?
Скільки пальчиків на одній руці?
Коли ми спимо?
Скільки лапок у киці?
Скільки очей у сови?
Жовтий конверт пропонує гру “Фантазери”. Ми з вами трохи пофантазуємо. Складемо з геометричних фігур для зайчика хатинку.
Скільки виклали хатинок?
Скільки геометричних фігур використали?
Скільки ось таких фігур?
Скільки ось таких ?
Скільки ось таких ?
Чим відрізняється така фігура від такої ?
В червоному конверті завдання від їжачка. Їжачок пропонує гру “Відгадай, що де лежить?”.
Вихователь кладе іграшки та 4 стільчики, розставивши їх по різні боки. Дитина має сказати, що, де лежить.
Ведмедик: Молодці! Добре виконали мої завдання. Ось послухайте і відгадайте, ще мою загадку.
Хто утік від діда й баби.
Хто зустрівся із зайчатком
І співає йому пісні? (колобок)
Який колобок?
На яку фігуру він схожий?
Що він робить по стежині?
Ведмедик: Молодці! Колобок покотиться по лісовій стежині, а ви ідіть, будь-ласка за ним, і він приведе вас до Лисички.
Колобок котиться і співає пісеньку.
Я веселий колобок
Я усіх дітей дружок.
Я по засіку метений
Я на яйцях спечений
Під деревом сидить лисичка, і співає пісню. Я лисичка, я сестричка.
Діти: Добрий день, лисичко!
Лисичка: Добрий день малята-солодята!
Лисичко, ми шукаємо скарб, який заховала від нас королева Математики.
Лисичка: Скажіть мені, будь ласка, як називається оце дерево? Якого кольору листочки? Чому? Якої форми? А яка пора року тепер?
Відгадайте ще загадку?
У вінку зеленолистім
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою чарівну вроду (Калина)
Підводиться калинонька.
(Дівчинка у вінку із калини)
В-ль: Дітки, подивіться, а Калина наша весела, зовсім не сумна.
Калинонько, чому ти не сумна, скоро ж настане холодна зима?
Калина:
Ой, навіщо мені листя,
Коли вже іде зима,
Скину я листочки
І засну
Буду спати, буду ждати
Сонце, радість, весну.
В-ль: Тепер, діточки, зрозуміли, що кожна прекрасна у році пора.
Що добре, навіть коли дощик іде,
Він землю напоює, життя їй дає,
І навіть похмурі і хмарнії дні
Бувають не дуже такі і сумні
Листочка: А ще пограйте зі мною в гру “Так, ні”,
Риба плаває?
Заєць літає?
Хлопчик їсть хліб?
У холодильнику гріють суп?
Холодна зима?
Колесо квадратне?
Помідор синій?
Сонечко зелене?
Лисичка: Вірно ви вирішили мої завдання. Ось вам скарб Королеви Математики.
Дістаю скриньку, відкриваю, показую. (В скриньці діти знаходять олівці, кольоровий папір, папір, ножиці, клей).
Діти дякують лисичці за допомогу і прощаються.
На гостини до Весни.
Контрольне заняття для старшої групи.
Програмовий зміст: закріпити знання дітей про характерні ознаки весни (явища навесні), про життя рослин, птахів, тварин; повторити правила поведінки у природному оточенні; закладати основи екологічної культури. Активізувати зв'язне мовлення, словник, вправляти у виразному співі пісень, читанні закличок, прислів'їв, у загадуванні загадок. Виховувати любов до народної творчості, розвивати уяву, мислення, увагу до поетичного слова, естетичні почуття. Формувати бережливе ставлення до живої природи,
Матеріал: загадки, заклички, вірші про пори року, прислів'я; екологічні заборонні знаки; площинні зображення двох дерев - у зимовому та весняному вбранні, а також різних дерев та листочків, весняних квітів, птахів; кружечки червоного, білого, жовтого та зеленого кольорів (для кожної дитини по чотири), "чарівна" торбинка; паперові пташки, ласощі.
Хід заняття
Під звучання мелодії А. Філіпенка "Веснянка" (в запису) діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.
Вихователь. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? А зараз яка пора року? (Відповіді дітей). Так, сьогодні нас зібрала в цій залі улюблениця людей, тварин і рослин красуня Весна. Як ви гадаєте, чому вона найулюбленіша для всіх? (Відповіді дітей). Правильно, навесні все навколо оживає після холодної зими. Весна дарує нам тепло, красу, радість, квіти. Дарує кожному те, що йому потрібне і що він хоче мати. Ось чому в усіх любо й весело на душі.
Вихователь повідомляє дітям, що Весна запросила їх до себе на гостини. Ця мандрівка буде весела й цікава, але нелегка, бо попереду деякі випробування. Пропонує поглянути навкруги: чи не залишила Весна чогось незвичайного? Діти знаходять торбинку. Розв'язують її і виймають звідти конверт. Вихователь читає лист.
"Доброго дня, любі діти! Пишу вам я, Весна-Ясна. Ось ви й виросли, невдовзі попрощаєтеся з дитячим садком і підете до школи. Тож мені дуже хочеться, щоб ви гуртом завітали до мене — відвідали моє Зелене Царство, познайомилися з моїми молодшими братиками та сестричками - рослинами, пташками, звірятами. Але щоб потоваришувати з ними, ви маєте відповісти на всі запитання й виконати всі завдання, які знайдете в торбинці. А коли прийдете до мене на гостини, будьте обережними, щоб не зашкодити тим, хто живе в парку, в лісі, на лузі й біля річки ".
Вихователь. То як, діти, виконаємо завдання Весни та її братиків і сестричок? (діти погоджуються). Ось перше випробування. Весна знає, що наш народ склав про неї багато загадок. їй цікаво, які ж загадки відомі вам. Діти загадують загадки про весну.
Де весна проходить, там травиця родить.
Старий дід мости намостив, молода прийшла - мости розвела.
З кінцем зими прийде вона,
Улюблениця всіх... (весна).
Тільки сонечко пригріло, То й розтанув білий килим.
Клен радіє - певно, зна:
В гості йде до нас ... (весна). Вихователь. А які прислів'я про весну ви знаєте? Діти розповідають прислів'я.
Проліски - очі березня.
Грак на горі - весна надворі.
Навесні згори припікає, а знизу морозить.
В березні кожух і без ґудзиків теплий.
Прилетів лелека - весну приніс здалека.
В квітні ластівка день починає, а соловей закінчує.
Квітневий день рік годує.
Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
Травень ліс наряджає, літо в гості чекає.
Хто спить весною, той плаче зимою.
Хочеш їсти калачі - не спи весною на печі.
Вихователь. Колись давно наші прадідусі та прабабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну. А ви знаєте якусь веснянку? (Діти водять танок "Ой минула вже зима"). Я гадаю, Весна задоволена вами. Зазирнемо знову в торбинку й подивимося, що Весна нам іще приготувала.
Виймає другого конверта, читає лист:
"Посилаю вам чотири кольорових кружечки. Скажіть, якій порі року відповідає кожний колір ? (Діти називають). Пропоную пограти у гру "Пори року". Нехай вихователька зачитає вам ось ці рядки з віршів, а ви маєте визначати, про яку пору року йдеться, і піднімати кружечок відповідного кольору ". Діти грають у гру.
Все оживає, і все розквітає,
Теплий вітрець нас усіх звеселяє.
Всюди струмочки веселі біжать,
З вирію друзі пернаті летять. (Весна)
Де не гляну я надворі -
Всюди бачу білий колір.
Ліс, і поле, і діброва
В білі вбралися обнови. (Зима)
Сад дозріває, річка тече,
Над головою сонце пече. (Літо)
В зеленім лісі побував
Якийсь художник - і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір. (Осінь)
Вихователь. Чому весна має зелений колір? (— Зеленіють травичка, кущі, дерева). А чому навесні все зазеленіло? (— Пригріло сонце, й стало тепліше). Як називаються дерева, які навесні вдягаються в листя, а восени скидають його? (-Листяні). Назвіть ЇХ. (— Береза, клен, каштан, дуб, тополя...). А як називаються дерева, які не скидають свого зеленого вбрання? (- Хвойні). Назвіть їх. (— Сосна, ялина, туя, кедр, смерека, модрина). Пригадайте дерева, які ростуть на ділянці нашого дитячого садка. (Діти називають).
Проводиться гра "З якого дерева листочки?".
Вихователь виставляє зображення різних дерев і виймає з третього конверта листочки, які надіслала Весна: діти мають віднайти кожному його маму -деревце.
Вихователь. Молодці, добре впоралися ще з одним завданням Весни. Всі листочки віднайшли своїх мам.
А зараз ви слухатимете музику та мої слова і під них уявлятимете себе маленькими деревцями. Ось так.
"Я - дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги - то коріння у прохолодній землі. Моє тіло — міцний стовбур, мої руки — тоненькі гілочки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, і воно розливається по всьому тілу. Я - дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вмиваюся краплинами дощу йрадію його прохолоді. Я— дерево".
Діти медитують у супроводі тихої мелодії та неспішних слів дорослого.
Вихователь. Уже нашим деревам, квітам, кущикам і травичці пити захотілося. Давайте допоможемо їм - закличемо дощик. (Діти промовляють закличку "Іди, іди, дощику"). Який веселий весняний дощик! Усі йому раді, всіх він напуває своєю водичкою. Пригадайте, які дощі були восени. (—Холодні, сильні, з вітром, сумні). А тепер давайте запросимо до себе весняне сонечко. (Діти промовляють закличку "Вийди, вийди, сонечко"). Ви гарно закликали сонечко, то вже й квіти розквітли. Які весняні квіти ви знаєте? (Діти називають). А які квіти з названих вами ростуть у наших квітниках? (Відповіді дітей).
Проводиться гра "Лісові квіти". Вихователь показує зображення різних квітів (із четвертого конверта від Весни). Діти плескають у долоні, коли демонструється весняна лісова квітка.
Вихователь. Бачу, ви знаєте різні квіти. Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? (- Птахи. Вони радіють весні, співають веселі пісні). Ще якою важливою справою вони займаються? (Відповіді дітей). Правильно, навесні птахи в'ють гнізда, відкладають яйця, висиджують пташенят. До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях.
Проводиться гра "Птахи, що зимують, та перелітні птахи".
Дітям роздають картинки (з п'ятого конверта). Ті, в кого зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, -до весняного. Гра повторюється кілька разів.
Вихователь. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? (Відповіді дітей). Так, птахи завжди повертаються туди, де вони з'явилися на світ і зросли. Вони мостять гнізда й виводять пташенят на рідній землі. На зиму ж відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? (- Вони знищують комах — шкідників саду, лісу). Як ми турбувалися про них узимку? (— Підгодовували насінням, крихтами).
Проводиться рухлива гра "Котилася торба".
Повторюється кілька разів.
Вихователь пропонує наступне завдання Весни (з шостого конверта): пригадати назви мешканців лісу - звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні.
Вихователь. Ви багато дечого знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас - запрошують до себе на гостини: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, давайте пригадаємо, як узагалі треба поводитися на гостинах. (- Треба бути чемним, не галасувати, не смітити, нічого не ламати). У природи також є свої закони і правила поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків (виймає іх із сьомого конверта). Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють робити зле для живої природи.
Діти розглядають та обговорюють знаки.
НЕ СМІТИ
Гуляючи на природі, не слід засмічувати місця свого перебування. Не можна залишати "на згадку" про себе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитись і тварина, і людина; а різні побутові рештки забруднюють землю, заважають рости рослинам.
НЕ РВИ КВІТИ
Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в'яне й помирає. Раніше люди не знали цього правила, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їхньою красою.
НЕ РУЙНУЙ
У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідників рослин.
НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ
Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.
НЕ ГАЛАСУЙ
Ліс, поле, лука - це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть - хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.
Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони господарі, а ви гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці - повітря, звірові - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяють,
Така людина сонечком горить.
- Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.
Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: "Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж: любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Тож: відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі".
Діти частуються ласощами.
Висновок
Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об'єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.
Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об'єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об'єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.
Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття суб'єктивного ставлення до об'єктів і явищ довкілля, яке пов'язане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї суб'єктивно значущими. У випадку, коли в певному об'єкті чи явищі не закарбована потреба, «об'єктивне» не збігається з «суб'єктивним», то особистість ніяк не ставиться до них. Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує об'єктивно, не зачіпає її почуття.
Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб’єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.
Об'єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.
Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.
Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.
Список використаної літератури
Базовий компонент дошкільної освіти України // Дошкільне виховання - № 1. – 1999. – с. 59
Без природи життя неможливе // Дитячий садок. – Липень, число 25-26. – 2004. – с. 9
Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити //Дошкільне виховання. -№ 4 – 2004. – с. 14 –18
Білан О.І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – Львів, 1996. – с. 71
Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою – К.: Вища школа. – 1979. –с. 365
Дитина. Програма навчання і виховання у дитячому садку. К.: Освіта, 1993. – с. 266
Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 1-2. – 2005. с.12
Дорога в дивосвіт // Дитячий садок. - № 37. с.24
Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка № 13 – 14. 2006. с.80
Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною // Дошкільне виховання - № 5. – 2002- с. 28
Земля – наш дім. Збірник / Укл. А.І. Алексеев, Ю.М. Головіна: під загальною редакцією А.С. Онегова. М., 1983
Лисенко Н. Використання спостережень в роботіі з екологічного вихованняя дошкільників // Дитячий садок. 2004. -№ 25-26. – с.10 – 44
Марковская М.М. Уголок природы в детском саду // Книга для воспитателя детского сада, - М.: Просвещение, 1989, с.12, 16-20
Романовська Д. Світ навколо нас – і я його частинка. Еколого – психологічний тренінг // Психолог № 9. - №9.- 2006. с. 5-7