ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

„ УКРАЇНСЬКО-БЕЛЬГІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ”

ЛЬВІВ 2008

1.Бельгія. Опис країни

Бельгія (франц. Belgique, флам. Belgе) має повну назву "Королівство Бельгія" — невелика (30 528 км2), густонаселена (9,95 млн.ч. і 325 осіб на км2 у 1994 р) і високорозвинена країна, якій притаманні чимало рекордів і ще більше особливостей. Прикладом рекорду є найвища у світі густина транспортної мережі, особливості — устрій, адже законодавча влада належить двохпалатному парламенту і королю, а виконавча — тому ж таки королю та уряду. Та головна особливість країни — наявність у ній чотирьох мовних регіонів: франкомовного півдня (33% бельгійців), фламадськомовної півночі (57%), німецькомовного клаптика на сході (близько 1%) і двомовного регіону столиці Брюсселя (близько 9%). Якщо додати, що 10% бельгійців є емігрантами з половини країн світу, то стає зрозумілим, чому саме Брюссель був обраний столицею "наполовину об'єднаної Європи" (Європейського Союзу).

За будь-якої системи підрахунків Бельгія входить у групу 10 — 15 найбагатших країн світу. Навіть продуктами сільского господарства вона забезпечує себе не на 100%, а на 5/6 виключно тому, що потрібна переробній промисловості 1/6 визріває лише у тропіках. Все ж основу благополуччя складає промисловість, яка продає за кордони половину продукції — від автомобілів (щорічне виробництво понад 1 млн.) до брильянтів. Хоч складний і різноманітний ринок праці Бельгії ставить дуже високі вимоги до вмінь і знань працівників, її система освіти цілком задовільно забезпечує його потреби. У наш час бельгійці використовують як грошову одиницю бельгійський франк (Bfr чи FB), але нетерпляче чекають "євро".

Основна особливість економіки Бельгії в тому, що в ній існує сильна залежність на світовому ринку. Імпорт перевищує експорт й це зумовлене тим, що у промисловості переважає Високий технічний рівень та висока кваліфікація робочої сили та в той же час виз кість сировинної бази. Старі галузі бельгійської промисловості – вугільна, металургійна та текстильна – все ще зберігають за собою першість; нові галузі – хімічна, нафтохімічна, електроніка та ін. – порівняно повільніше збільшують свою частку в структурі промислового виробництва.Дефіцит торгового балансу покривається від транзитних перевезень та іноземного туризму. Щорічно Бельгію відвідують понад 8 млн. туристів. За останні роки швидко розвивається нафтохімія, а на її базі – виробництво пластмас та синтетичних матеріалів. Нафтохімічні підприємства розміщенні, в основному, в прибережних містах Єстланна та на західному прибережжі. Бельгія підтримує дуже тісні економічні зв’язки з іншими європейськими країнами. А в її столиці Брюсселі знаходиться штаб-квартира країн Європейського Союзу. Важливу роль Бельгія виконує у світовій торгівлі. Вона забезпечує 1∕3 світового експорту коврів, скла, брилі антів, мисливської зброї, важких кольорових металів та 1∕6 вивозу металевого прокату та кінофотоленти. Бельгія займає одне з перших місць у свті по виробництву та продажі металевого германія та кобальту, а також експорту капролактаму та автомобілів.

Бельгія відноситься до групи малих індустріально мало розвинутих капіталістичних держав західної Європи, для яких характерними є високий ступінь концентрації промислового виробництва, високий вивіз капіталу, крупні національні та міжнародні монополії. Важливим джерелом накопичення капіталу являється експлуатація природних багацтв та населення Конго.

2. Українсько-бельгійські відносини

Попри те, що Україна та Бельгія розташовані досить далеко одна від одної, торговельні та культурні зв’язки двох країн мають глибокі історичні корені. Вважається, що перші торгівельні зв’язки Київської Русі з Фландрією та іншими регіонами сучасної Бельгії були започатковані ще в ХІ столітті, а в XIV-XVII століттях вони набули регулярного характеру.Київські купці привозили до Фландрії хутра, а купували сукно. Із Фландрії до Львова надходили вироби з вовни, прикраси з янтарю в обмін на хутро, шовк та східні приправи. Вже тоді фламандські картографи позначали на своїх мапах територію України. Значний внесок в індустріальний розвиток України було зроблено бельгійськими промисловцями наприкінці XІХ ст. – на початку XX ст. На увагу заслуговує той факт, що на початку минулого століття перші лінії електричного трамваю в Одесі та Києві були прокладені бельгійською компанією „Трактебель”, яка і тепер продовжує свою роботу на українському ринку.Окремо слід відзначити, що першим дипломатичним кроком європейської ходи України можна вважати започаткування у 1919-1923 рр. діяльності дипломатичної місії Української Народної Республіки у Брюсселі. Після здобуття Україною незалежності у відносинах з Бельгією розпочався якісно новий етап. Королівство Бельгія визнало Україну разом з іншими державами-членами Європейського Співтовариства 31 грудня 1991 року.Після встановлення дипломатичних відносин (10 березня 1992 року) регулярного характеру набув політичний діалог між Україною та Бельгією. Він був започаткований робочим візитом Президента України Леоніда Кравчука до Брюсселя у липні 1992 року. Міністри закордонних справ двох країн підтримують постійний діалог з актуальних питань розвитку двосторонніх відносин та проблематики міжнародного характеру. Важливого значення для поглиблення політичних контактів між Україною та Бельгією мають також двосторонні консультації на рівні міністерств закордонних справ. Політичний діалог між Бельгією та Україною підтримується і на парламентському рівні. В українському та бельгійському парламентах функціонують депутатські групи Україна-Бельгія та Бельгія-Україна.Спираючись на традиційні зв’язки, сьогодні торговельно-економічне співробітництво між Україною та Бельгією характеризується стабільним та поступовим розвитком. З 1999 по 2003 роки бельгійський експорт в Україну збільшився у два рази. На початок 2003 року Україна посідала 45-е місце в бельгійському експорті. За даними бельгійського Агентства зовнішньої торгівлі, товарообіг між двома країнами за перші п’ять місяців 2004 року в порівнянні з аналогічним періодом 2003 року збільшилися на 23,47% і склав 209,872 млн. євро.Основними видами продукції, яку Бельгія експортувала в Україну протягом січня–травня 2004 року, були верстати, устаткування та механізми, електротехнічне обладнання, продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості, пластмаси та вироби з них, каучук та гумові вироби, текстиль, напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, інші товари.У свою чергу, Україна експортує до Бельгії метали і вироби з них, перли, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, мінеральну продукцію, включаючи нафтопродукти, продукцію хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості та інші товари. В якості прикладу плідного співробітництва між Україною та Бельгією в економічній сфері слід навести діяльність на українському ринку відомої бельгійської пивоварної компанії „Interbrew”, яка у співпраці з чернігівськими, харківськими та миколаївськими пивоварами виробляє такі відомі марки пива, як „Стелла Артуа”, „Чернігівське”, „Талер”, „Янтар”, „Рогань”. Частка компанії на внутрішньому ринку пива України складає 34,3%. Враховуючи особливості державного устрою Бельгії, важливим аспектом розвитку двостороннього співробітництва є поглиблення співпраці з спільнотами та регіонами цієї країни, встановлення партнерських зв’язків з містами та областями України.У цьому зв’язку варто відзначити співпрацю між Києвом та регіоном Брюссель-столиця, Полтавською областю та провінцією Ено, містами-побратимами Донецьком та Шарлеруа, Черкаською областю та провінцією Люксембург, започаткування контактів між Дніпропетровською областю та провінцією Льєж, Львівською областю та провінцією Антверпен. Важливого значення у контексті розвитку зв’язків з регіонами Бельгії мала проведена у жовтні 2003 року широкомасштабна економічна місія Фландрії в Україну за участі близько 30 бельгійських компаній. У жовтні 2003 року Україну відвідала також делегація Валлонського регіону Бельгії з метою вивчення можливостей співробітництва в галузі розвитку інфраструктури.

Культурна та гуманітарна сфера

Українсько-бельгійські відносини у культурній та гуманітарній сферах характеризуються динамізмом та конкретним наповненням. У Бельгії регулярно проходять виступи провідних музичних колективів України, серед яких – Національний симфонічний оркестр України, оркестр Збройних Сил України, оркестр Штабу південного оперативного командування Збройних Сил України, камерний оркестр „Київські солісти”, Житомирська хорова капела „Орея” та інші. Експонування в престижних галереях Брюсселя та інших містах Бельгії творів українських художників та скульпторів на постійній основі є свідченням інтересу бельгійської громадськості до духовного та культурного надбання України. У 2002 році вперше український кінематограф був представлений в Бельгії фільмом режисера Кіри Муратової „Другорядні люди”, який демонструвався на Міжнародному фестивалі європейського кіно у м.Віртон. У травні 2004 року на Брюссельському міжнародному кінофестивалі короткометражного фільму був представлений фільм „Тато” випускника Національного університету театрального мистецтва Олексія Андрієнка. Вже стало доброю традицією участь українських музикантів та співаків у Міжнародному музичному конкурсі ім. Королеви Єлизавети, який проходить в Брюсселі і є однією з найголовніших подій у музичному житті Європи.Непересічною подією культурно-гуманітарного співробітництва стало проведення у Королівській консерваторії Брюсселя у березні 2004 року благодійного концерту оркестру “Музиканти Європи” за участю молодих українських виконавців на підтримку діяльності Європейської федерації з розшуку зниклих дітей та бельгійської організації із захисту прав дітей “Child Focus”. Ця акція була організована під патронатом Королеви Бельгії Паоли та Л.М.Кучми, дружини Президента України, Почесного президента Всеукраїнського фонду Надії та Добра. Важливе значення у розвитку співробітництва в гуманітарній сфері має діяльність гуманітарних та благодійних організацій Бельгії, які опікуються питаннями направлення гуманітарної допомоги в Україну, оздоровлення українських дітей, беруть участь в реалізації в Україні гуманітарних проектів медико-санітарного та соціального спрямування. Свій внесок у розвиток двосторонніх відносин між Україною та Бельгією, особливо, в культурній та гуманітарних сферах, робить українська громада Бельгії, яка налічує 4 тис. чоловік. Рівень політичного діалогу з Бельгією, розвиток відносин в торговельно-економічній сфері, співпраця у сфері культури та мистецтв, приклади регіонального партнерства свідчать про обопільне зацікавлення сторін до подальшого поглиблення двостороннього співробітництва, яке є важливим чинником європейської інтеграції України.